ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МОСКАЛЬОВА ЛЮДМИЛА ЮРІЇВНА

УДК 371.134:78:7:783

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ І ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО САКРАЛЬНОГО ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ ? 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Наукові керівники – доктор педагогічних наук, професор Рудницька Оксана Петрівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, зав. відділу мистецької освіти Отич Олена Миколаївна (Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України).

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Васянович Григорій Петрович, зав. відділу гуманітарної освіти Львівського науково-практичного центру (Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України);

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Масол Людмила Михайлівна, докторант лабораторії естетичного виховання (Інститут проблем виховання АПН України).

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, кафедра теорії та історії музики і гри на музичних інструментах, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться „26” січня о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01. в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 24 грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства все більшої актуальності набуває проблема морального виховання особистості, що зумовлено процесами дегуманізації суспільних відносин, девальвації та релятивізації моральних цінностей; втратою виховних ідеалів, відчуженням людей один від одного. Саме тому першочерговим для педагогів є пошук ефективних форм, методів і засобів морального виховання студентської молоді.

Сьогодення висуває перед національною системою виховання якісно нові завдання, вирішення яких вимагає практичного оновлення змісту освіти. У Конституції України, Законах України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про захист суспільної моралі”, Національній доктрині розвитку освіти, Державній програмі „Вчитель” наголошується на необхідності формування особистості, яка характеризується високими загальнолюдськими моральними якостями, національною самосвідомістю, шанобливим ставленням до культури, мистецтва, історії, рідної мови, народних звичаїв тощо.

Вирішення цих завдань безпосередньо стосується майбутнього вчителя музики і художньої культури, професійним обов’язком якого є навчання і виховання підростаючого покоління, прищеплення йому етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, совість, справедливість, громадянський обов’язок.

Моральне виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури спрямоване на формування в нього професійної готовності сприймати, засвоювати і використовувати у майбутній педагогічній діяльності ті твори музичного мистецтва, які мають глибокий моральний зміст, сприяють формуванню ціннісних орієнтацій учнів у сфері музичних явищ, де переважають високі зразки національного сакрального мистецтва, органічно пов’язаного з українськими традиціями, що живляться красою і силою моральних настанов, життєвого досвіду людства і водночас вбирають найкращі здобутки світової культури.

Проблемі морального виховання особистості засобами сакрального мистецтва присвячено чимало досліджень. Теоретичні засади виховання моральних якостей особистості висвітлено у філософських, психологічних і педагогічних дослідженнях В.П.Андрущенка, Ю.К.Бабанського, І.Д.Беха, В.М.Бєхтерева, Г.П. Васяновича, С.У.Гончаренка, І.А.Зязюна, М.Й.Красовицького, В.Г.Кременя, В.М.Кудіна, Б.Т.Ліхачова, С.О.Сисоєвої, О.В.Сухомлинської, М.Д.Ярмаченка та інших.

Автори досліджень з проблеми музично-естетичного виховання (Б.А. Брилін, М.П. Лещенко, Л.М.Масол, О.Я.Ростовський, Ю.У.Фохт-Бабушкін та інші), підтверджуючи необхідність розв’язання проблеми виховання моральних якостей особистості, відзначають однобічну орієнтацію більшості учнів і студентів на музичні естрадно-розважального твори, індиферентне ставлення молоді до народної та класичної музики і, як результат, - недостатній рівень моральної вихованості учнівський молоді.

Різні аспекти морального виховання особистості засобами сакрального мистецтва розглядаються у наукових працях О.М. Ваврисюк (формування духовних потреб та інтересів студентської молоді засобами музичного мистецтва); Л.Я. Геник, М.Г.Стельмаховича, Ю.А. Щербяка (розвиток системи морального виховання в українських навчальних закладах Галичини); Н.А. Герасимової-Персидської, І.С. Григорчука, Н.С. Гуляницької, М.В.Лисенко, М.Д.Маріо, В.В. Медушевського, О.П.Рудницької (узагальнення досвіду вивчення творів духовної музики вітчизняних композиторів та аналіз місця сакрального музичного мистецтва у моральному вихованні особистості); М.Б.Євтуха, В.М. Карагодіна, І.В. Ковальчук (проблема морально-релігійного виховання особистості в історії педагогіки).

Аналіз наукових досліджень засвідчив зростання інтересу вчених до проблеми морального виховання молоді. Разом з тим, у працях сучасних педагогів недостатньо вивченими, на нашу думку, залишаються питання морального виховання майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва.

Вимагає розв’язання проблема диференціації рівнів моральної вихованості майбутніх вчителів музики і художньої культури; не визначено педагогічні умови і не розроблено адекватні методики використання українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні студентської молоді у процесі її професійної підготовки.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість та потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – „Моральне виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України у частині розробки теми „Теоретичні основи підготовки вчителя до викладання предметів освітньої галузі „Культурознавство: мистецтво, художня культура, основи етики та естетики” (РК № 0199U000400).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 6 від 14 квітня 2001 р.) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 24 жовтня 2002 р.).

Об’єкт дослідження – процес морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва.

Мета дослідження – розробка, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка методики морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на усвідомленні сутності українського сакрального хорового мистецтва як духовного явища, що має потужний виховний потенціал.

У моральному вихованні особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури важливу роль відіграє естетичний чинник. Це зумовлює значення українського сакрального хорового мистецтва для розвитку моральних почуттів особистості. Через вплив на почуття сакральне хорове мистецтво здійснює виховну, психологічну, комунікативну, стимулюючу, креативну, просвітницьку, перетворювальну функції, що дає змогу підвищити рівень моральної вихованості особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури, сприяє виробленню в нього ціннісних орієнтацій у галузі сучасного музичного мистецтва, зумовлює зростання рівня його професійної компетентності та готовності до використання творів українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні учнів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що моральне виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури стане більш ефективним за умов:–

усвідомлення студентами змісту моральних цінностей та педагогічних можливостей українського сакрального хорового мистецтва щодо виховання моральності особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури;–

впровадження різноманітних організаційних форм і методів навчально-виховної роботи на основі використання українського сакрального хорового мистецтва;–

поступового накопичення майбутніми вчителями музики і художньої культури досвіду сприйняття творів українського сакрального хорового мистецтва; –

застосування набутих знань у самостійній діяльності студентів з морального виховання учнів засобами українського сакрального хорового мистецтва у ході педагогічної практики.

Мета і гіпотеза дослідження зумовили необхідність вирішення наступних завдань:

1. На основі аналізу наукових джерел уточнити сутність поняття „моральне виховання” та визначити структурні компоненти моральності особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури.

2. Обґрунтувати функції українського сакрального хорового мистецтва, дослідити історичні аспекти його використання у моральному вихованні особистості.

3. Діагностувати рівні моральної вихованості майбутніх вчителів музики і художньої культури на основі розроблених критеріїв і показників.

4. Виявити педагогічні умови використання українського сакрального хорового мистецтва у процесі морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури.

5. Розробити методику морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва та експериментально перевірити її ефективність.

Для розв’язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження:

теоретичні: вивчення наукових джерел, системно-структурний та історико-педагогічний аналіз, синтез, зіставлення і порівняння, узагальнення теоретичних і дослідних даних;–

емпіричні: педагогічне спостереження, опитування, анкетування, тестування, бесіди, метод експертних оцінок, діагностування, творчі завдання, констатуючий та формуючий експерименти для перевірки ефективності педагогічних умов використання українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури.

Аналіз результатів проведеного дослідження здійснювався за допомогою статистичних методів обробки отриманих даних.

Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення філософії, етики, естетики, культурології про моральний розвиток і формування особистості, єдність емоційного й раціонального, взаємозв’язок морального і естетичного, вплив мистецтва на розвиток особистості; системний, діяльнісний, особистісний, культурологічний, етнопедагогічний, аксіологічний підходи до пізнання педагогічних і музичних явищ; закони, концепція національної системи освіти, концепція вихідних засад демократизації навчального процесу в освітніх закладах України, концепція демократизації українського виховання, концепція загальної мистецької освіти, ідеї видатних представників національної освіти і науки про необхідність розвитку української системи освіти й виховання на національній основі; положення основних державних документів у галузі професійної освіти.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці В.П.Андрущенка, І.А.Зязюна, М.С.Кагана, В.Г.Кременя та ін. про моральне виховання як соціальний і природний феномен; праці К.А.Альбуханової-Славської, Л.І.Анциферової, С.І.Архангельського, О.С.Богданової, М.Й.Боришевського, Г.Г.Ващенка, О.І.Вишневського, Л.Я.Геник, С.У.Гончаренка, Є.В.Золотухіної-Аболіної, В.Ф.Зибковець, Б.Т.Ліхачова, Ю.Б.Мандрика, О.О.Павловської, А.І.Титаренка, І.Ф.Харламова, А.Г.Харчевої, Ю.О.Щербяка, Н.Є.Щуркової та ін. про структуру моральності та її компоненти; Л.А.Бірюкової, А.Ф.Кречківського, Е.П.Печерської та ін. про основні напрями удосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів музики; Н.С. Ілініцької, М.П. Лещенко, Л.Ф.Мержевої, О.Я.Ростовського, Н.О. Селезневої, Л.М.Шевченко та ін. щодо музично-естетичних запитів сучасних учнів; праці музикознавців Б.В.Асафьєва, Генріха Бесселера, Н.А.Герасимової-Персидської, М.І. Голубець, М.М. Коневського, О.А.Кошиця, прот. Володимира (Металова), прот. Григорія (Разумовського), О.І. Сокальського, Томаса Хастингса, Ю.І. Ясиновського з проблеми історичного розвитку сакрального музичного мистецтва; М.В.Бражникова, Ю.В.Келдиша, Ю.Є.Медведика, М.Д.Успенського щодо принципів оформлення музичного матеріалу української сакральної музики.

Дослідження проводилося у три етапи протягом 1995-2004 рр.

На першому етапі (1995-1999) здійснювався аналіз філософської, мистецтвознавчої, психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми; визначався зміст і структура моральності; вивчався вплив українського сакрального хорового мистецтва на моральне виховання молоді; виявлялися ефективні форми організації вільного часу, спрямовані на моральне виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури; формувався категоріальний апарат дослідження, його об’єкт, предмет, мета і основні завдання, уточнювалася гіпотеза.

На другому етапі (1999-2001) проводився констатуючий експеримент, розроблялася методика формуючого етапу експерименту.

На третьому етапі (2001-2004) виконувалася основна експериментальна частина дослідження, визначалися засоби математичної обробки кількісних результатів досліджуваної проблеми, систематизувалися результати проведених експериментів, здійснювалася їх обробка, аналіз, співставлення із гіпотезою дослідження; формулювалися основні висновки дослідження, оформлено текст дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Херсонського державного університету, Мелітопольського і Вінницького державних педагогічних університетів. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 520 студентів і 50 науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, 20 вчителів музики і художньої культури.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено відбір і структурування змісту морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва, розроблено методику його реалізації в умовах вищих педагогічних навчальних закладах; обґрунтовано функції українського сакрального хорового мистецтва (виховна, психологічна, комунікативна, стимулююча, креативна, просвітницька, перетворювальна); розроблено показники і критерії педагогічної діагностики моральної вихованості особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури.

Удосконалено методику аналізу морального змісту творів українського сакрального хорового мистецтва, уточнено сутність поняття „моральне виховання”.

Дістали подальшого розвитку положення впливу музичних сакральних творів різних видів на моральність особистості; розгляд основних рис музичної виразності та їх значення - на формування моральних якостей особистості.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що теорію і методику морального виховання доповнено:–

обґрунтуванням концептуальної ідеї щодо необхідності надання пріоритету засобам українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури;–

визначенням педагогічних умов морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури;–

розробкою методичних основ використання українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні майбутніх вчителів музики і художньої культури.

Практичне значення дослідження полягає у розробці спецкурсу „Українське сакральне хорове мистецтво у моральному вихованні учнів загальноосвітньої школи”; створенні методики проведення занять, комплексу завдань, тестів; переліку тем для самостійної роботи, які сприяють підвищенню рівня моральної вихованості студентів. Результати дослідження можуть бути застосовані в практиці роботи вищих педагогічних навчальних закладів, використані викладачами при підготовці курсу лекцій з методики музичного виховання, історії української музики, художньої культури; враховані при створенні нових підручників, науково-методичних посібників для викладачів мистецьких дисциплін.

Особистий внесок дисертанта полягає у обґрунтуванні функцій українського сакрального хорового мистецтва; розробці методики морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва; виявленні педагогічних умов ефективності використання українського сакрального хорового мистецтва у процесі морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури; впровадженні методики вивчення рівнів моральної вихованості студентів вищих педагогічних навчальних закладів; організації та проведенні констатуючого та формуючого експериментів з морального виховання майбутніх вчителів музики і художньої культури.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень; застосуванням комплексу засобів, форм і методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті і завданням; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів, а також багаторічною тривалістю дослідно-експериментальної роботи; поетапною структурою дослідження; достатнім обсягом вибірки; використанням сучасних статистичних методів обчислення одержаних результатів; позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.

На захист виносяться:–

сутність, зміст і завдання морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва;–

функції сакральної музики (виховна, психологічна, комунікативна, стимулююча, креативна, просвітницька, перетворювальна);–

критерії та показники рівнів моральної вихованості особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури;–

педагогічні умови використання українського сакрального хорового мистецтва у процесі морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури.

Впровадження результатів дослідження здійснювалися у процесі експериментальної роботи на базі Вінницького державного педагогічного університету (довідка № 04/78 від 22.10.2003); Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 3227 від 12.11.2003); Херсонського державного університету (довідка № 13-10/264 від 10.03.2004); Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/901 від 03.06.2004).

Апробація матеріалів дослідження проводилася на Ювілейній науково-методичній конференції, присвяченій 65-й річниці з дня заснування МДПІ (м. Мелітополь, 1995); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Духовно-моральне виховання і розвиток учнівської молоді засобами художньо-мистецької освіти” (м. Мелітополь, 2000); щорічних наукових семінарах відділу мистецької освіти ІПППО АПН України „Методологічні засади мистецької освіти” (м. Київ, 2001, 2003, 2004); регіональній науково-методичній конференції Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти „Психолого-педагогічні та методичні засади організації самостійної навчальної роботи студентів” (м. Запоріжжя, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток змісту освіти, як історико-педагогічна проблема” (м. Чернівці, 2003); Міжнародних педагогічних читаннях, присвячених 115-й річниці від дня народження А.С. Макаренка (м. Мелітополь, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи” (м. Київ, 2003); Міжнародній науковій конференції „Етика і культура. Актуальні етичні проблеми у сфері культури” (м. Київ, 2004); на засіданнях кафедри методики музичного виховання МДПУ; на засіданнях відділу мистецької освіти ІПППО АПН України (2000-2004).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 15 працях, із них 14 праць написано без співавторів, у тому числі: 9 статей - у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України; 1 стаття - у збірнику наукових праць, 5 статей - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури (284 найменування, з них 2 - іноземною мовою) та 4 додатки на 34 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 238 сторінок, основний зміст викладено на 173 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначається його об'єкт, предмет, завдання, висвітлюються методологічні основи та методи дослідження, наукова новизна, теоретичне і практичне значення, апробація та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ І ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ” розглядається зміст і структура морального виховання особистості, аналізуються його історичні аспекти, розкривається специфіка морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури.

Під час аналізу методологічних і теоретичних основ проблеми морального виховання особистості особлива увага зверталася на вихідні філософські, педагогічні, етичні та естетичні ідеї, що знайшли відображення в основних тенденціях трактування сутності морального виховання: антропоцентричній, теоцентричній, соціоцентричній.

Узагальнення даних підходів дозволяє стверджувати, що представники антропоцентричної тенденції відстоювали думку щодо абсолютної цінності особистості. Виправдовуючи природні риси характеру людини, вони надавали священного забарвлення її бажанням, почуттям, прагненням. Провідним принципом даної тенденції можна визначити принцип гуманізму, ідея якого виникла на основі язичницьких вчень древніх народів, містицизму та окультизму і здобула велике значення в європейському менталітеті епохи Відродження, а згодом – у педагогічних і філософських системах персоналістичного, екзистенціального й теософського змісту

Позитивним аспектом антропоцентричної тенденції виступає ставлення до людини як до найвищої суспільної цінності. Негативним аспектом антропоцентричної тенденції, її крайнім вираженням є ствердження егоїзму, гедонізму, прагматизму, цинізму, індивідуалізму, вседозволеності.

Представники теоцентричної тенденції розуміли людину як об’єкт вищої Божественної любові. Це зумовлювало посилення уваги до людської особистості у процесі її виховання. За таких умов моральне виховання особистості обумовлювало створення соціокультурного ідеалу, що мав такі моральні якості, як милосердя, терпимість, цнотливість, лагідність, смиренність тощо.

Позитивним аспектом у моральному вихованні прихильників теоцентричної тенденції виступає утвердження природної схильності особистості до добра, готовність відстоювати добро в собі і в навколишньому житті, зорієнтованість на засвоєння людиною абсолютних вічних норм співжиття, які мають загальнолюдський характер.

Як свідчить проведений нами аналіз, у теоцентричній тенденції морального виховання існували і негативні аспекти (презирливе ставлення до інших народів).

Вчені, які працювали в соціоцентричному напрямі, вимагали від особистості служіння колективу, повного підпорядкування вимогам моральних норм навколишнього суспільства, де вища цінність – соціум.

Позитивним аспектом даної тенденції є колективізм, який об’єднує групи людей для досягнення високої мети морального виховання – ідеальних вихованців як носіїв певних цінностей, а негативним – корпоративізм, за якого сенс життя зв’язується зі спільністю поглядів та приватних інтересів обмеженої групи людей, а моральне виховання підміняється ідеологією.

За нинішніх умов розвитку суспільства моральне виховання майбутнього вчителя музики і художньої культури, на наш погляд, повинно включати позитивні аспекти антропоцентричної, теоцентричної і соціоцентричної тенденцій. На цій підставі можна зробити висновок: сутність процесу морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури полягає в тому, що на основі загальнолюдських та національних моральних цінностей формується цілісна особистість - людина з твердими моральними переконаннями, демократичними поглядами, яка свідомо виконує норми і закони співжиття у соціумі; проявляє активність у пошуку моральних зразків культури і мистецтва, зокрема, музичного. Ідеал такої людини закладений саме у національному сакральному мистецтві, яке, змінюючись у процесі історичного розвитку, продовжує спиратися на загальнолюдські моральні цінності.

На основі вивчення світової й національної філософської спадщини, теоретичного аналізу праць сучасних українських учених-педагогів і психологів ми дійшли висновку, що „моральне виховання” повинно розглядатися як складний динамічний процес, спрямований на розвиток моральних почуттів, формування моральної свідомості та моральної діяльності особистості. Даний процес має здійснюватися з урахуванням позитивних аспектів антропоцентричної, теоцентричної та соціоцентричної тенденцій. Особливістю морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури є те, що воно відбувається у процесі активного спілкування з творами мистецтва, які, виступаючи своєрідними музично-вербальними текстами, покликані формувати найстабільніший мотив їхньої моральної діяльності - естетичний.

Важливішими складовими моральності майбутнього вчителя музики і художньої культури є моральна свідомість (що охоплює сукупність моральних знань і почуттів, забезпечення моральної діяльності цілепокладання, виділення „Я” з навколишнього середовища і протиставлення цьому середовищу як суб’єкт об’єкту) та моральна діяльність.

Враховуючи, що у змісті навчальних програм, планах виховної роботи, підручниках і посібниках для вищої школи обов’язковим є вивчення українського сакрального хорового мистецтва, ми дійшли висновку, що творче використання цих творів відкриває широкі можливості для формування моральності особистості, культивування її як найвищого особистісного блага для майбутнього вчителя музики і художньої культури.

Тому особливого значення у дослідженні надавалось розгляду педагогічних ідей у музикознавчих та психологічних працях вчених, які працювали над визначенням ролі українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні особистості. Зауважимо, що у дослідженнях Б.В.Асафьєва, Генриха Бесселера, М.В.Бражнікова, Н.А.Герасимової-Персидської, Н.С.Гуляницької, М.М. Коневського, Ю.Є.Медведик, прот. Володимира (Металова), прот. Григорія (Разумовського), О.І. Сокальського, Томаса Хастингса, Ю.І. Ясиновського та ін., присвячених розвитку сакрального музичного мистецтва, поняття „церковна” та „релігійна” виступають як синонімічні, оскільки такі музичні твори написані на тексти релігійного характеру. Тому правомірним є твердження, що належність музики до сакрального (духовного), релігійного, церковного мистецтва визначається лише смисловим змістом даних категорій.

У нашому дослідженні ми виходимо з того, що сакральна музика в цілому – це діалекти і варіанти музичних творів, написаних на різні релігійні тексти. Спираючись на обґрунтоване положення М.І. Голубця, ми відносимо до національної сакральної музики українську духовну музику, запозичену від візантійського священного першоджерела. У цих творах відображено вірування, прагнення, мораль українського народу.

У ході дослідження обґрунтовано функції українського сакрального хорового мистецтва (виховна, психологічна, комунікативна, стимулююча, креативна, просвітницька, перетворювальна), що сприяють моральному становленню особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури. Це дозволило нам зробити висновок про те, що українське сакральне хорове мистецтво є особливою формою національного світогляду народу і може слугувати основою морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури.

У другому розділі “ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ І ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО САКРАЛЬНОГО ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА” обґрунтовано критерії і показники рівнів моральної вихованості особистості майбутнього вчителя і художньої культури, за допомогою яких діагностовано її рівні, виявлено динаміку процесу морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури.

Розподіл реципієнтів за рівнями моральної вихованості (високий, середній, низький) здійснювався на основі наступних критеріїв: інтелектуально-пізнавального, емоційно-мотиваційного, поведінково-вчинкового.

Для високого рівня моральної вихованості майбутнього вчителя музики характерним є взаємозв’язок моральної свідомості та діяльності, що передбачає повну інформованість про сутність моралі, системність знань про морально-етичний виховний потенціал українського сакрального хорового мистецтва, розуміння та чітке визначення змісту і сутності моральних понять. Моральний вибір у педагогічних ситуаціях завжди позитивний, ціннісні орієнтації та ідеали відповідають вимогам суспільства (утвердження доброти, справедливості, толерантності, щирості, сумлінності, взаємоповаги, власної гідності, відповідальності; непримиренність до фальші, цинізму, лицемірства, лінощів, неробства, паразитичного існування; визнання ролі українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні). У майбутнього вчителя сформовані вміння діагностувати і планувати власний моральний розвиток; засвідчено наявність стійкого прагнення до морального самовдосконалення, що відбувається без примусу; активне і педагогічно доцільне використання творів українського сакрального хорового мистецтва з метою самовиховання й у виховній роботі з учнями під час педагогічної практики.

Середній рівень моральної вихованості особистості майбутнього вчителя музики характеризується нестійким проявом взаємозв’язку моральної свідомості і діяльності; неповною інформованістю щодо сутності моралі. Знання про морально-етичний виховний потенціал творів українського сакрального хорового мистецтва безсистемні. Моральний вибір у педагогічних ситуаціях в цілому позитивний; ставлення до духовно-моральних цінностей також позитивне; ціннісні орієнтації в основному відповідають вимогам сучасного суспільства, але судження про загальнолюдські цінності та моральні ідеали формальні. Такі студенти розуміють моральні поняття, але не можуть чітко визначити їх зміст і сутність; вони в цілому визнають позитивну роль творів українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні; уміння діагностувати і планувати власний моральний розвиток в основному сформовані; прагнення до морального самовдосконалення наявні, але інколи цей процес відбувається з примусу. Активно, але недостатньо самостійно використовують українське сакральне хорове мистецтво з метою самовиховання і у виховній роботі з учнями під час педагогічної практики.

Для низького рівня моральної вихованості особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури характерними є формальні знання про сутність моралі та морально-етичний виховний потенціал творів українського сакрального хорового мистецтва. Такі студенти в основному розуміють моральні поняття, але їм бракує підготовки до аргументованого судження щодо їх змісту і сутності. Моральний вибір у педагогічних ситуаціях не завжди позитивний; ціннісні орієнтації в основному відповідають вимогам сучасного суспільства, але судження про загальнолюдські цінності та моральні ідеали однобічні, ставлення до духовно-моральних цінностей у світі музичних явищ формальне. Студенти, які належать до цієї групи, визнають роль українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні, але не надають йому важливого значення. У них недостатньо сформовані вміння діагностувати і планувати власний моральний розвиток; прагнення до морального самовдосконалення нестійке, не відчувають потреби у самовихованні. Такі студенти практично не використовують твори українського сакрального хорового мистецтва з метою самовиховання і у виховній роботі з учнями під час педагогічної практики, їх діяльності бракує творчості й самостійності.

Аналіз результатів анкетного опитування, а також педагогічне спостереження і бесіди показали, що реципієнти під час констатуючого експерименту знаходилися на середньому (69%) і низькому (22%) рівнях моральної вихованості.

З метою підвищення рівня моральної вихованості було розроблено методику використання українського сакрального хорового мистецтва у процесі морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури. Для перевірки ефективності методики було проведено формуючий експеримент, у якому взяли участь 255 осіб: контрольна група (130 осіб), та експериментальна група (125 осіб).

На першому етапі значна увага приділялася мотиваційному фактору моральної діяльності студентів. З цією метою використовувалися два підходи до формування мотивації виховання: інформування майбутніх вчителів музики і художньої культури про важливість і необхідність підвищення рівня моральної вихованості засобами українського сакрального хорового мистецтва; включення студентів у різні види навчально-виховної та музичної діяльності, участь в яких стимулює формування внутрішніх мотивів і мотивацій щодо підвищення рівня моральної вихованості засобами українського сакрального хорового мистецтва.

Найбільшим змінам підлягали організаційно-методичні фактори (за рахунок введення спецкурсу, удосконалення змісту інших навчальних дисциплін, дидактичної обробки навчального матеріалу, вибору форм і методів навчально-виховної діяльності, зміщення акцентів у керівництві моральним вихованням студентів до співробітництва з ними, застосування не тільки методів контролю й оцінювання виховного процесу, результатів їх моральної діяльності з боку викладачів, а й методів самоконтролю і взаємоконтролю студентів, оцінювання експертами).

Для ефективного засвоєння змісту українського сакрального хорового мистецтва та формуванню мотивації досягнень визначено практичні завдання для колективної, групової та індивідуальної роботи.

На другому етапі студенти повинні були усвідомити виховний вплив творів українського сакрального хорового мистецтва у процесі формування особистісних моральних якостей. Цьому сприяло вивчення спецкурсу „Українське сакральне хорове мистецтво у моральному вихованні учнів загальноосвітньої школи”, спрямованого на підвищення рівня моральної вихованості студентів, їх готовності до використання цієї музики у навчально-виховному процесі з учнями загальноосвітньої школи.

На третьому етапі значна увага приділялася самостійній роботі студентів, творчому залученню їх до науково-дослідної і художньо-творчої діяльності. Для самостійної роботи пропонувалися завдання визначити методи морального виховання, які використовуються під час розучування сакрального хорового твору з учнями загальноосвітньої школи; разом із учнями відвідати або прослухати концерт духовної музики; проаналізувати власні моральні почуття, що виникли під час “спілкування з творами українського сакрального хорового мистецтва; організувати та провести зустрічі учнів з композиторами, співаками, диригентами.

Виконуючи практичні завдання, студенти експериментальної групи проявили творчу ініціативу: у їхній діяльності позначився комплексний підхід до застосування теоретичних знань, музичних навичок і умінь. Ці студенти, як засвідчили незалежні експерти, на відміну від студентів контрольної групи, використовували твори українського сакрального хорового мистецтва у виховній роботі під час педагогічної практики.

Узагальнення результатів експериментальної роботи проводилося відповідно до попередньо розроблених критеріїв. Викладачами психолого-педагогічних дисциплін проведено оцінювання динаміки рівня моральної вихованості студентів. Порівняльний аналіз діагностичного і підсумкового зрізів, проведений у межах формуючого експерименту, засвідчив підвищення рівнів моральної вихованості студентів експериментальної групи. Це доводить ефективність експериментальної методики.

Так, якщо на початку експерименту 20% респондентів умовно були визначені як студенти з низьким рівнем моральної вихованості, то у кінці експерименту вони складали 13,85% від загального числа оцінюваних. Кількість студентів із середнім рівнем моральної вихованості підвищилась з 70% до 72,3%, з високим - з 10% до 13,85%. Як показало інтерв'ювання, підвищення рівня моральної вихованості студентів контрольних груп відбулося під впливом читання ними спеціальної літератури, спостережень у період педагогічної практики, бесід з викладачами.

У студентів експериментальних груп зафіксовані більш значні зміни рівня моральної вихованості. Так, кількість студентів з низьким рівнем моральної вихованості зменшилося з 24% до 1%, із середнім з 68 % до 52,8 %, із високим підвищилося з 8% до 46,4 %.

Узагальнені дані проведеного оцінювання представлені наступною таблицею розподілення студентів з низьким, середнім і високим рівнем моральної вихованості (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів моральної вихованості студентів експериментальної і контрольної груп

Рівні моральної вихованості студентів | На початку експерименту | У кінці експерименту |

кількість студентів у групах |

експеримен-тальна | контрольна | експеримен-тальна | контрольна |

студ. | % | студ. | % | студ. | % | студ. | % | низький | 30 | 24 | 26 | 20 | 1 | 0,8 | 18 | 13,85 | середній | 85 | 68 | 91 | 70 | 66 | 52,8 | 94 | 72 3

/ ^.,-J | високий | 10 | 8 | 13 | 10 | 58 | 46,4 | 18 | 13,85

і | усього | 125 | 100 | 130 | 100 | 125 | 100 | 130 | 100 |

Порівняльний аналіз даних формуючого експерименту, відбиваючи динаміку рівнів моральної вихованості студентів експериментальної і контрольної груп, засвідчив перевагу експериментальної методики морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва в процесі навчання у вищій школі, що залежала від окреслених нами педагогічних умов.

У загальних висновках викладено результати дослідження та розкрито основні його положення.

ВИСНОВКИ

За результатами дослідно-експериментальної роботи нами зроблено висновки.

1. На основі аналізу наукових джерел уточнено сутність поняття “моральне виховання”, яке розуміється нами як складний динамічний процес, спрямований на розвиток моральних почуттів, формування моральної свідомості та моральної діяльності особистості, і який здійснюється з урахуванням позитивних аспектів антропоцентричної, теоцентричної та соціоцентричної тенденцій.

Визначено структурні компоненти моральності особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури - моральна свідомість (що охоплює сукупність моральних знань і почуттів, забезпечення моральної діяльності цілепокладання, виділення „Я” з навколишнього середовища і протиставлення цьому середовищу як суб’єкт об’єкту) та моральна діяльність.

2. У дослідженні обґрунтовано функції українського сакрального хорового мистецтва (виховна, психологічна, комунікативна, стимулююча, креативна, просвітительська, перетворювальна). Сутність виховної функції українського сакрального хорового мистецтва полягає у формуванні в особистості прагнення до морального удосконалення, до піднесеності бажань і благородства почуттів. Духовна музика сприяє формуванню моральної свідомості, піднесеного емоційного стану і прояву індивідуально-психологічних особливостей особистості. У цьому полягає її психологічна функція, яка знаходиться у тісному зв’язку з комунікативною, за допомогою якої здійснюється колективна (соборна) духовно-естетична форма спілкування між людьми, що виникає під час спільних піснеспівів. Стимулююча функція богослужбової музики полягає в тому, що, виступаючи засобом організованого впливу, вона дає певну насолоду, викликаючи духовний підйом особистості. Креативна функція розкриває здатність особистості до творчої діяльності у сфері морального виховання; сутність просвітницької функції полягає у відкритті моральних образів, які відображаються у різних формах мистецьких творів. Найважливішою функцією сакральної музики, яка об’єднує всі інші, є перетворювальна, яка полягає у здатності сакральних хорових творів викорінювати негативні моральні якості та культивувати в особистості позитивні моральні якості.

У процесі експериментальної роботи нами досліджено історичні аспекти використання творів українського сакрального хорового мистецтва у моральному вихованні особистості. На підставі цього доведено, що історія використання сакральної музики охоплює періоди швидкого прогресу (ІХ - ХІV ст., перша чверть ХVІ - ХVІІ ст., друга половина ХІХ - ХХ ст.) та періоди занепаду. У той же час, розвиток національного сакрального мистецтва не є звичайною лінією, яка повільніше або швидше підноситься вгору. Навіть у періоди занепаду вона відображала вірування, прагнення, мораль українського народу. Саме тому твори українського сакрального хорового мистецтва включено до скарбниці всесвітньої культури як особливий, національний світогляд українського народу.

3. Діагностування рівня моральної вихованості студентів на основі розроблених критеріїв (інтелектуально-пізнавальний, емоційно-мотиваційний, поведінково-вчинковий) та їх показників засвідчило, що вони знаходилися на середньому та низькому рівнях моральності, і, як наслідок, не готові до використання творів українського сакрального хорового мистецтва у процесі морального виховання. Основними причинами такого стану, і це підтверджено нашими дослідженнями, є, по-перше, те, що з-поміж навчальних дисциплін, які визначають зміст підготовки особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури, є лише кілька, у процесі вивчення яких прямо чи опосередковано використовується виховний вплив українського сакрального хорового мистецтва. По-друге, не здійснюється цілеспрямована підготовка особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури до реалізації можливостей українського сакрального хорового мистецтва у процесі його морального виховання і виховній роботі з учнями загальноосвітньої школи.

Нашим дослідженням підтверджено, що ефективність використання виховного потенціалу творів українського сакрального хорового мистецтва у навчально-виховному процесі майбутніх вчителів музики і художньої культури зростає за таких педагогічних умов:

- усвідомлення студентами змісту морального виховання особистості та педагогічних можливостей творів українського сакрального хорового мистецтва у вихованні моральності особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури;

- впровадження різноманітних організаційних форм і методів навчально-виховної роботи на основі використання творів українського сакрального хорового мистецтва;

- поступового накопичення майбутніми вчителями музики і художньої культури досвіду сприйняття творів українського сакрального хорового мистецтва;

- застосування набутих знань у самостійній діяльності студентів з морального виховання учнів засобами українського сакрального хорового мистецтва у ході педагогічної практики.

5. У процесі дослідно-експериментальної роботи нами розроблено й експериментально перевірено методику морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури засобами українського сакрального хорового мистецтва, яка складається з трьох етапів.

На першому етапі важливо зацікавити студентів творами українського сакрального хорового мистецтва, розкрити їх потужний потенціал у моральному вихованні. У ході цього етапу визначається рівень моральної вихованості майбутніх вчителів музики і художньої культури та особистісної готовності до викорінювання негативних та удосконалення позитивних моральних якостей.

Під час другого етапу студенти у процесі вивчення суспільно-гуманітарних, спеціальних дисциплін, спецкурсу „Українське сакральне хорове мистецтво у моральному вихованні учнів загальноосвітньої школи” отримують етичні, музичні знання і засвоюють уміння та навички аналізу морального змісту творів українського сакрального хорового мистецтва, що сприяє підвищенню їхнього рівня моральної вихованості.

У ході третього етапу майбутні вчителі музики і художньої культури використовують твори українського сакрального хорового мистецтва у самостійній діяльності з морального виховання учнів під час педагогічної практики. Це зумовлює підвищення рівня їхньої професійної компетентності, зростання інтересу до проведення навчально-виховної роботи засобами українського сакрального хорового мистецтва.

Експериментальна перевірка розробленої методики дозволила зробити висновок, що вивчення творів українського сакрального хорового мистецтва сприяє зростанню рівня моральної вихованості студентів, сформованості їх ціннісних орієнтацій у галузі музичного мистецтва, розвитку професійної спрямованості та готовності до використання цих творів у вихованні учнів загальноосвітньої школи.

Здійснене дослідження дає можливість запропонувати такі рекомендації викладачам мистецьких дисциплін вищих закладів освіти: врахувати науково обґрунтовані положення щодо змісту морального виховання особистості майбутнього вчителя музики і художньої культури у процесі розробки навчальних планів та програм; впровадити до змісту професійної підготовки майбутніх вчителів музики і художньої культури спеціальний навчальний курс „Українське сакральне хорове мистецтво у моральному вихованні учнів загальноосвітньої школи”.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання складної багатоаспектної проблеми використання творів українського сакрального хорового мистецтва у процесі морального виховання особистості. Подальшого дослідження заслуговують