ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

ПОЛІШКО ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 338.5:656.2

УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

08.02.03 – організація управління, планування та регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Харків-2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту ім. В. Лазаряна Міністерства транспорту України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор , заслужений діяч науки і техніки України
Бабич Володимир Петрович,
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, завідувач кафедри економіки та менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Дикань Володимир Леонідович,
Українська державна академія залізничного транспорту, міністерства транспорту України, завідувач кафедри економіки, організації та управління підприємством;

кандидат економічних наук, доцент
Домбровська Галина Петрівна
Українська інженерно-педагогічна академія,

професор кафедри підприємств та менеджменту.

Провідна установа: Донецький державний університет управління,
Міністерство освіти і науки України, кафедра
менеджменту у невиробничій сфері

Захист відбудеться 15.05.2004 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 3-23.

Із дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано 12.04.2004 р.

Т.в.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради В.В. Лантух

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток залізничного транспорту пов'язаний не тільки з наявністю певного рівня незалежності структурних підрозділів, що володіють свободою господарювання в рамках залізниці, але і зі створенням такої системи господарювання, що значно збільшить зацікавленість трудових колективів у досягненні найбільш високих результатів з одного боку і підвищення рівня задоволення потреб споживачів – з іншого. Це може підсилити орієнтацію структурних підрозділів залізничного транспорту на попит споживачів, оскільки саме попит на послуги галузі безпосередньо обумовлює масштаби їхньої діяльності.

Новий господарський механізм у поєднанні з ринковим механізмом дозволить створити умови для поступового безкризисного зростання рівня послуг, забезпечення законності і справедливого розподілу прибутків підприємств. Перехід до ринкових відносин потребує радикального переосмислення змісту, методів та інструментарію управління виробництвом. Це особливо стосується найважливішої ланки – планування витрат і вартісних показників плану виробництва. Ефективне використання усіх видів ресурсів нерозривно зв'язано з проблемою підвищення наукового рівня планування й обліку витрат, а саме – з необхідністю формування механізму управління витратами виробництва. В сучасних умовах величина витрат має не тільки відбивати фактичний стан справ на виробництві, але і сприяти оцінці можливих наслідків прийняття тих або інших управлінських рішень.

Ситуація, що склалася в процесі економічних перетворень в Україні, характеризується послабленням уваги до зниження витрат на виробництво продукції. Величина витрат втратила статус директивного і фондоутворюючого показника. Замість безпосереднього планового впливу на їх зниження почали застосовувати непрямі засоби регулювання, що приводить до екстенсивного шляху одержання прибутку. На залізничному транспорті це супроводжується збільшенням тарифів за перевезення і втратою конкурентоспроможності. Формування механізму управління витратами вимагає відмови від деяких догматичних уявлень про економічну суть і природу витрат підприємств галузі, більш широкого використання досліджень теорії і практики не тільки вітчизняних економістів, але і закордонних. Необхідність комплексного і системного підходу до вирішення проблем вдосконалення управління виробничими витратами в умовах перехідної економіки висвітлена в працях таких видатних учених-економістів, як Л. Абалкін, І. Бланк, К. В. Дорофієнко, Друрі, Р. Купер, В. Лебедєа, І. Лукінов, Дж. Фостер, Ч. Хорнгрен, Н. Чумаченко. Безпосередньо на залізничному транспорті ці питання вивчені в роботах О.П. Абрамова, В.Г. Галабурди, В.Л. Диканя, О.І. Журавля, Ю.Ф. Кулаєва, Н.Г. Смєхової, М.М. Толкачьової, Ю.М. Цвєтова, А.М. Шульги.

Розробка даної дисертаційної теми дозволяє підвищити ефективність діяльності залізничного транспорту, його конкурентноздатність у сучасних ринкових умовах. Особливу актуальність становить удосконалення методології і методики управління витратами на підприємствах залізничного транспорту. Найважливішим є питання про економічні аспекти управління витратами, що дозволяють здійснити системний підхід до аналізу собівартості перевезень, обґрунтуванню можливих напрямків підвищення рентабельності і фінансової стабільності підприємств, моделюванню витрат із застосуванням економіко-математичних методів, плануванню і прогнозуванню витрат у поточному і довгостроковому періодах, розробці методів розподілу накладних витрат.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є плановою і виконана у відповідності з Державною програмою розвитку транспортного комплексу в рамках науково-дослідних робіт, виконаних у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту за замовленням Укрзалізниці: “Розробка системи нових економічних відносин лінійних підприємств залізниці в ринкових умовах” (№ 44.00.93-94); “Галузева науково-технічна програма: Розвиток рейкового рухомого складу залізниць України” (номер державної реєстрації 0101U002586); “Дослідження перспективної моделі управління залізничним транспортом у ринкових умовах з визначенням оптимальної організаційно-правової форми суб'єкта господарювання” (номер державної реєстрації 0103U007280).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і науково-практичних основ удосконалення економічного механізму управління витратами підприємств залізничного транспорту.

Досягнення поставленої мети передбачає необхідність вирішення наступних задач:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об'єктом дослідження є витрати підприємств залізничного транспорту та їх структурних підрозділів.

Предметом дослідження є удосконалення управління витратами, структура, склад і особливості формування витрат, методи їх розподілу.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали роботи вітчизняних і закордонних економістів із проблем формування, аналізу і планування витрат підприємств залізничного транспорту, а також законодавчі акти України, статистичні дані про роботу залізничного транспорту, звітні дані підприємств.

Для досягнення поставленої в роботі мети були використані наступні дослідницькі прийоми: аналізу, синтезу і теоретичного узагальнення – для визначення теоретичних основ і обґрунтування методичних підходів до управління витратами підприємств залізничного транспорту; системного підходу – для обґрунтування інформаційної системи управління витратами, зокрема, класифікації витрат, методів їх обліку і калькулювання собівартості продукції, а також для побудови структури цілей підприємств; групування і економічного аналізу – для зіставляння фактичних економічних показників діяльності підприємств звітного періоду з даними попередніх років для оцінки ефективності управління витратами; формалізації та економіко-математичного моделювання – для визначення зв’язку між показниками витрат, обсягу перевезень та його кількісної оцінки з метою розробки практичних рекомендацій відносно управління поточними витратами підприємств; графічний – для наглядного представлення результатів дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

уперше:

-

-

удосконалено:

-

-

-

-

-

дістало подальшого розвитку:

-

-

-

Практичне значення наукових результатів роботи.

З метою оптимізації витрат залізниць визначені господарства і елементи витрат, що найбільшим чином впливають на рівень витрат. Розроблені організаційно-методичні підходи до управління витрат підприємств залізничного транспорту. Запропоновано алгоритм оптимального розподілу накладних витрат.

На основі виконаних досліджень розроблена методика визначення ефективності управління витратами, яка впроваджена у виробництво на Придніпровській залізниці.

Розроблені науково-методичні положення дисертації використано у навчальному процесі Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту при вивчені курсів “Собівартість залізничних перевезень”, “Управління витратами”, “Економіка залізничного транспорту”, “Планування діяльності підприємств”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до управління витратами залізничного транспорту в умовах державного регулювання при розвитку ринкових відносин. Автором у дисертаційній роботі використані тільки ті ідеї, положення, розрахунки й висновки, що є результатом особистого наукового внеску. Наукові праці опубліковані без співавторів.

Апробація роботи. Основні висновки й положення дисертації апробовані на Придніпровській і Одеській залізницях, викладені, обговорені й одержали схвалення на І (8-9 лютого 2001 р.), ІІ (16-17 травня 2002 р.), ІІІ (24-25 квітня 2003 р.) міжнародних наукових конференціях “Проблеми економіки транспорту” у Дніпропетровську, 4-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”, 3-9 листопада 2003 р. у Харкові, І науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління”, 4-5 грудня 2003 р. у Києві.

Публікації. За темою дисертації опубліковано одинадцять наукових праць автора, з них сім статей, в тому числі шість у спеціалізованих виданнях, загальним обсягом 2,6 д.а.

Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 200 найменувань. Загальний обсяг дисертації 201 сторінок машинописного тексту, у тому числі 35 таблиць, 14 рисунків і 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об’єкт та предмет, окреслено наукову новизну і практичну значимість одержаних результатів.

У першому розділі "Економічна сутність витрат підприємств залізничного транспорту в ринкових умовах функціонування галузі" розглянуто зміст і теоретичні аспекти оцінки ефективності функціонування підприємств залізничного транспорту, особливості транспортної продукції та формування витрат на її виробництво, обґрунтована необхідність оптимізації витрат як основи підвищення ефективності господарської діяльності залізниць.

В ринковій економіці управління витратами як засіб досягнення високого економічного результату виробничо-господарської діяльності підприємства орієнтується на стільки на їх зниження, як на оптимізацію витрат виробництва всіх ланок управління.

З позицій ринкової економіки в роботі розглянуто поняття “витрати виробництва”. У транспортній галузі через специфічний характер продукції формування собівартості перевезень і класифікація витрат виробництва також мають свою специфіку. Існуюча класифікація витрат розширена і деталізована для потреб аналізу і планування.

Проблема формування собівартості продукції складається з визначення і взаємного узгодження факторів, які на неї впливають. Ступінь впливу різноманітних факторів на рівень собівартості визначається після їх систематизації, яка створює умови для якісного аналізу. Крім того, собівартість продукції складається з витрат, які різнорідні за своїм складом, економічним призначенням, участю у виготовлені та реалізації продукції, що призводить до необхідності їх класифікації. Класифікація витрат за тією чи іншою ознакою або за кількома ознаками одночасно лежить в основі організації обліку, планування та аналізу виробничих витрат, калькулювання собівартості продукції.

В практиці калькулювання існують різні методи обліку і розрахунку собівартості. Кожний з традиційних методів має свої недоліки при калькулюванні собівартості перевезень. В розділі узагальнені прийоми та методи обліку витрат за елементами стандарт-кост, кост, директ-костінг, метод нормативного розподілу витрат і можливість їх використання на підприємствах залізничного транспорту. Доведено, що для залізничного транспорту потрібен метод розподілу витрат, який враховує специфіку галузі.

Виробнича собівартість, відповідно до Стандарту 16 "Витрати" не включає адміністративні витрати та інші витрати операційної діяльності, які відносяться безпосередньо на фінансові результати діяльності підприємств. За цих умов значна доля витрат не може бути проконтрольована в складі собівартості продукції, що не відповідає умовам ефективного управління витратами. Витрати на залізничному транспорті складаються з витрат по перевезеннях і витрат допоміжного виробництва. Витрати по перевезеннях (експлуатаційні витрати) являють собою грошове вираження витрат по переміщенню вантажів і пасажирів. Витрати допоміжного виробництва – це витрати, необхідні для забезпечення основного процесу перевезень.

Особлива увага зосереджена на плануванні витрат, як функції управління витратами. Виявлено, що на підприємствах залізничного транспорту планування здійснюється на підставі старої системи, сутністю якої є рівень досягнутих показників, але при цьому не враховуються такі важливі складові частини всього виробничого процесу, як витрати праці і капіталу. Стратегічною метою управління витратами на підприємствах залізничного транспорту є формування оптимального рівня фінансово-економічних показників поточного і довгострокового періодів, які забезпечують необхідний прибуток для виконання перевезень і підсобно-допоміжної діяльності підприємств.

Управління витратами залізничного транспорту підпорядковано загальній стратегічній меті управління, якою є забезпечення максимально ефективної роботи всіх підрозділів залізниці. Ця ціль деталізується на першому та другому рівнях цілей. Нами побудована типова структура стратегічних цілей управління на прикладі дистанції колії (рис. 1).

Така структура дозволила: визначити, сформулювати і наочно представити основні вимоги до роботи колективів і управління окремими лінійними підрозділами в умовах ринку і конкуренції; виявити й описати наявні протиріччя між цілями, без усунення яких управління структурним підрозділом не може бути ефективним. В основі протиріч покладена вимога економічності, тобто економії ресурсів. Прагнення заощаджувати витрати первинно, тому що спочатку вимагаються витрати і лише потім у процесі ефективної діяльності можуть з'явитися доходи і прибуток. Однак, необґрунтоване скорочення витрат ресурсів може призвести і найчастіше приводить до того, що якщо задовольняються інтереси споживачів і суміжників по обсягах роботи (досягається ціль 1), то не задовольняються вимоги по якості роботи (ціль 1 вступає в протиріччя з метою 2). Вірно і протилежне, коли ціль 2 вступає в протиріччя з метою 1.

Рис. 1. Типова структура стратегічних цілей управління
структурним підрозділом

На етапі підйому економіки України головне протиріччя може полягати в необхідності нерідко збільшувати, а не скорочувати витрати праці, матеріальних, фінансових і інших ресурсів, коли зростає потреба не тільки в додаткових обсягах, але й у більш високій якості обслуговування, якщо це вигідно споживачам (цілі 1 і 2 вступають у протиріччя з метою 3).

У другому розділі "Дослідження факторів, умов і тенденцій зміни витрат підприємств залізничного транспорту" проведений аналіз витрат, структури і динаміки повної собівартості продукції підприємств залізничного транспорту, визначено кореляційну залежність між сумою витрат і окремими факторами, запропоновано методику розподілу накладних витрат.

Економічна підготовка планування включає в себе розробку кореляційних моделей оцінки виробничої собівартості перевезень з урахуванням накладних витрат. В роботі виконано аналіз витрат за статтями (рис. 2) і елементами витрат. Виявлено, що найбільшу питому вагу

мають локомотивне, колійне, пасажирське і вагонне господарства. Серед елементів витрат найбільш вагомі фонд заробітної плати, амортизація і загальновиробничі витрати.

Оптимальне планування витрат передбачає вивчення всіх факторів, що впливають на витрати. В роботі досліджено внутрішні фактори, що характеризують сучасні і минулі витрати праці, які мають функціональний зв’язок з їх загальним розміром. Кореляційний аналіз виконано для Придніпровської і Одеської залізниць і побудовані регресійні моделі формування витрат на перевезення.

Необхідно відзначити, що для Придніпровської і Одеської залізниць моделі досить схожі і коефіцієнти в них досить близькі. Це свідчить про можливість розробки єдиної програми оптимізації витрат.

Аналіз моделей дозволив зробити висновок щодо існування зворотної залежності між загальним обсягом витрат і використанням електроенергії. Для повної об'єктивності необхідно відмітити, що мається на увазі тільки її використання, зумовлене зростанням електричних потужностей, а не зниженням ефективності її споживання, саме ця залежність повністю відповідає дійсності.

Аналіз витрат і структури собівартості свідчить про концентрацію управління підприємствами залізничного транспорту на рівні залізниці в цілому. Складність транспортної мережі не дозволяє ефективно, в рамках єдиної політики управляти витратами. У зв’язку з цим доцільним способом оптимізації процесу управління є передача управлінських функцій підрозділам і конкретним господарствам. На сьогодні відокремлені структурні підрозділи залізниць не мають права юридичної особи, фінансування їх здійснюється за кошторисом витрат без отримання фінансового результату. В ринкових умовах для формування мотивів колективу до ефективної праці, отримання доходів і прибутку необхідно надати лінійним підрозділам статус підприємства. При цьому потрібна взаємна відповідальність у відношеннях із замовниками і суміжниками в єдиному процесі перевезень. Таким чином, аналіз витрат показав необхідність розробки механізму їх оптимізації на рівні кожного конкретного підрозділу.

Розраховані регресійні моделі показали, що оптимізація витрат повинна зводитися в першу чергу до оптимізації перерахованих вище чинників з урахуванням виявленої залежності розширення ефективного використання електроенергії (як чинника технічного прогресу) і зниженням загального обсягу витрат.

Для узагальнення аналізу і розробки системи конкретних заходів були розраховані середні значення статей витрат у цілому по Придніпровській і Одеській залізницях у процентному вираженні стосовно загальних витрат. Ця класифікація дала можливість групування підприємств по видах витрат із метою визначення можливості їх оптимізації.

Аналіз виявив доцільність реформування управління витратами за трьома напрямками: управління амортизаційними витратами, загальновиробничими (накладними) витратами і витратами на оплату праці. Группування підрозділів за величиною агрегованого коефіцієнту показало, що самий високий його показник по амортизаційним відрахуванням в господарстві цивільних споруд і вагонному господарстві. Найбільш високе використання накладних витрат в господарствах матеріально-технічного забезпечення, електрозабезпечення, колійному і господарстві перевезень. Самі великі витрати заробітної плати в господарствах перевезень, вантажної і комерційної роботи, управлінні залізниці і підпорядкованих йому підрозділах. Аналіз значень агрегованого поправочного коефіцієнту дозволив визначити напрямки регулювання цих витрат.

Однією із важливих проблем при розробці планових кошторисів, нормативних калькуляцій і обліку витрат за центрами відповідальності є вирішення питання про віднесення накладних витрат інших сфер діяльності на основну продукцію (роботи, послуги), що виробляється на підприємстві. В роботі запропонований методичний підхід до планування і розподілу накладних витрат, що є важливою передумовою удосконалення розрахунку собівартості і цін на продукцію залізничного транспорту. Управління процесом розподілу виконується в три етапи.

Враховуючи техніко-економічні особливості галузі, у відповідності з застосуванням системи управління витратами за центрами відповідальності в роботі пропонується такий порядок розподілу витрат. на першому етапі вибирається об’єкт обліку витрат за центрами їх формування. Другим етапом для кожного об’єкту відбираються і акумулюються витрати, що відносяться до даного об’єкту. На третьому етапі вибирається база для розподілу. На відміну від існуючої методики розподілу накладних витрат на залізничному транспорті пропорційно заробітній платі виробничих робітників пропонується за базу розподілу цих витрат брати всі витрати, які прямо віднесені на собівартість. Розподіл виконується за кожним елементом відповідної статті.

Таким чином, розподіл накладних витрат за певним елементом розраховується шляхом перемноження сум накладних витрат відповідного елемента на визначену питому вагу в складі всіх прямих витрат. Такий підхід обумовлюється економічною природою витрат і дослідженнями динаміки прямих та накладних витрат. Підвищення ефективності управління накладними витратами передбачає також обґрунтування їх складу. Дослідження показали, що діюча структура накладних витрат не відповідає умовам підвищення ефективності управління, тому що склад витрат не охоплює вагомі за обсягом витрати.

У роботі розроблено алгоритм розподілу накладних витрат і його комп’ютерне забезпечення. Він дозволяє з високою ступінню обгрунтованості оперативно оцінювати результати і витрати виробництва, виконувати необхідну оцінку і робити прогноз очікуваних доходів і витрат, складати бізнес-плани і на їх основі приймати оптимальні управлінські рішення.

Таким чином, слід зазначити, що рівень собівартості істотно впливає на весь комплекс взаємозалежних економічних і фінансових показників. Застосування запропонованого методу може стати важливою методичною передумовою удосконалення ціноутворення і методів економічного стимулювання виробництва на підприємствах залізничного транспорту, дозволить оцінювати ефективність витрат на ближню і дальню перспективу, регулювати і контролювати витрати, тобто управляти їх динамікою.

У третьому розділі "Удосконалення планування витрат підприємств залізничного транспорту" узагальнені теоретичні висновки проведеного дослідження і сформульовані основні методичні результати. Вони набули форми методики визначення ефективності управління витратами на залізниці.

Підвищення ефективності роботи підприємств, забезпечення фінансової стабільності і конкурентоспроможності вимагає перш за все удосконалення управління витратами. Програма реструктуризації залізничного транспорту одною з основних цілей у сфері управління витратами визнано скорочення витрат шляхом впровадження протизатратного механізму, ліквідації збиткових і нерентабельних видів діяльності, впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, нових технічних засобів.

Науково-обгрунтований підхід до управління передбачає:

-

-

-

Результати дослідження дозволили сформулювати висновок про те, що на сьогодні ефективне функціонування підприємств повинно бути орієнтоване не на отримання максимального прибутку, а на визначення і досягнення оптимального рівня собівартості продукції.

Фінансові результати роботи підрозділів багато в чому залежать від того, як враховуються, формуються і розподіляються витрати. Виникає необхідність удосконалення планування і розподілу витрат. Планування є важливим аспектом діяльності підприємства, від якості якого в великій мірі залежать його кінцеві результати.

Напрямками удосконалення управління витратами є:

-

-

-

-

-

-

-

В сучасних умовах по-новому постають питання оцінки ефективності діяльності підприємств. Визначальною тут є проблема, за яким критерієм оцінювати підвищення або зниження ефективності. Ті принципи, що існували в теорії управління соціалістичною економікою, не можуть бути використані в ринкових умовах. Просте зниження витрат на одиницю продукції не можна вважати показником ефективності. Оцінювати ефективність треба за величиною загального економічного ефекту, що отримують всі підрозділи і споживачі продукції залізничного транспорту з урахуванням всіх збитків. Важливо не просто зменшувати витрати на експлуатацію, а саме оптимізувати їх.

Використати такий критерій ефективності поки що не представляється можливим через недовершену систему показників обсягів робіт, що виконуються підрозділами. Необхідно змінити застарілу систему і ввести узагальнюючий показник роботи у вигляді чистого доходу підрозділу скорегованого з урахуванням зміни цін.

?Д'ч = ?Д'в - (Э'м + Э'т + Э'э + Э'а + Э'пр),

де ?Д'в - скорегована за цінами базисного року величина загальної суми валових доходів аналізуємого року, тис.грн;

Э'м, Э'т, Э'э, Э'а и Э'пр - фактичні експлуатаційні витрати аналізуємого року, скореговані або розраховані за обсягами робіт аналізуємого року і по цінах базисного року, тис. грн.

Дослідження основних факторів, що впливають на рівень витрат підприємств свідчать, що в сучасних умовах найбільш значними виявляються зовнішні фактори, особливо цінові. Зростання цін та тарифів на ресурси значно випереджає зростання тарифів на перевезення і цін на продукцію допоміжного виробництва залізничного транспорту. Це викликає труднощі в отриманні необхідних доходів. Відповідно до цього в роботі була розроблена модель перерахунку суми та рівня витрат у порівняльний вигляд.

Перерахунок суми витрат здійснюється за формулою

,

де – сума витрат звітного року в цінах базисного періоду;

- витрати за окремими елементами або ресурсами;

- індивідуальні індекси цін за окремими елементами витрат або ресурсами;

n – загальна кількість елементів витрат, ресурсів.

Перерахунок рівня витрат здійснюється за формулою

,

де - рівень витрат звітного року в цінах базисного періоду для кожного ресурсу;

- фактичний рівень витрат j–го ресурсу;

– корегуючий коефіцієнт

,

де - середній індекс цін на транспортну продукцію;

- індивідуальний індекс цін j–го ресурсу.

Рівень управління витратами підприємств залізничного транспорту визначається на основі розробленої методики визначення ефективності управління з використанням ПЕОМ. Методика розроблена з застосуванням регресійного аналізу взаємозв'язку витрат з визначеними факторами-аргументами. Фактичною інформаційною базою став масив даних 22 підприємств залізничного транспорту України за 2003 рік.

Коефіцієнт ефективності управління витратами визначається за формулою

,

де YФ i - фактична величина витрат i-го підрозділу, тис. грн.;

YР i - величина витрат i-го підрозділу, отримана розрахунком за рівнянням регресії:

У р = 887.00 + 0.8290X4 + 0.07333X5 -1.702X6 + 0.07159X8

Аналіз показав недостатній рівень ефективності управління витратами на 8 підприємствах, що дає основу для розробки заходів по поліпшенню відповідних показників.

Таким чином, можна зробити висновок, що результатом застосування розробленої методики є визначення ефективності управління витратами на підприємствах залізничного транспорту.

Практичне значення запропонованої методики полягає в тому, що вона забезпечує диференційований підхід до визначення впливу кожного з чинників на обсяг витрат. Це обумовлює обґрунтовані управлінські рішення щодо підвищення ефективності управління на підприємствах у цілому, забезпечує економію витрат та поліпшує якість аналітичної роботи.

Як показав досвід практичної роботи запропонована методика визначення ефективності управління витратами зрозуміла в методичному плані і може бути застосована в практичній діяльності підприємств залізничного транспорту.

Використання її у практиці аналітичної роботи працівників економічних служб і апарату управління підприємствами залізничного транспорту дозволить підвищити точність оцінки ефективності управління й аналітичної роботи в даному напрямку.

ВИСНОВКИ

В сучасних умовах для забезпечення стійкої позиції залізничного транспорту н6а ринку перевезень необхідно удосконалення управління витратами, що включає як прийняття оптимальних рішень, так і моделювання використання ресурсного потенціалу суб’єкта господарювання, пошук резервів зниження витрат і шляхів їх реалізації. Це дасть можливість залізницям з успіхом конкурувати у ринковій системі господарювання.

У дисертації викладено теоретичні узагальнення і науково обґрунтовані практичні рекомендації щодо напрямків удосконалення управління витратами підприємств залізничного транспорту. За результатами проведеного дослідження пропонуються наступні висновки і рекомендації:

1. В умовах ринку і конкуренції треба відмовлятися від принципу планування витрат “від досягнутого”. Необхідно розвивати методичні положення і економічні аспекти щодо регулювання і управління витратами на підприємствах залізничного транспорту.

2. Аналіз економічної ситуації на залізницях України та огляд наукових праць, присвячених управлінню витратами, дає підстави стверджувати, що теоретична база управління витратами залізничних підприємств перебуває в стадії становлення.

3. Починати управління витратами треба з визначення стратегічних цілей діяльності підприємств у вигляді найважливіших напрямків діяльності на принципах маркетингу. Аналіз протиріч, що виникають між цілями в процесі їх досягнення показав, що в основі протиріч лежить вимога економії витрат.

4. У роботі на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначено класифікаційні ознаки формування витрат для можливостей прийняття управлінських рішень.

5. Економічна підготовка планування включає в себе розробку кореляційних моделей оцінки виробничої собівартості перевезень з урахуванням накладних витрат. В роботі досліджено внутрішні фактори, що впливають на рівень витрат виробництва, визначено найбільш вагомі статті і елементи витрат. Розроблено кореляційну модель формування витрат на перевезення.

6. Пропонується удосконалити механізм розподілу накладних витрат шляхом віднесення їх на види продукції, робіт, послуг в залежності не тільки від заробітної плати виробничих робітників (як це відбувається нині), а пропорційно до всіх витрат прямо віднесених на собівартість по кожному елементу відповідної статті витрат.

7. Критерій підвищення ефективності роботи структурних підрозділів необхідно будувати з урахуванням отриманого загального ефекту у споживачів і суміжників в єдиному процесі перевезення.

8. Пропонується змінити застарілу систему показників роботи структурних підрозділів, ввести узагальнюючий показник у вигляді загального обсягу чистих валових доходів за всіма видами діяльності.

9. З метою порівняння витрат і доходів різних періодів розроблено механізм перерахунку витрат в ціни базисного року і розрахунку рівня витрат для всіх елементів.

10. Для підвищення ефективності управління необхідно передати управлінські функції на рівень структурних підрозділів. В роботі визначено фактори, що впливають на витрати цих підрозділів, розроблена й апробована методика визначення ефективності управління витратами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

АНОТАЦІЯ

Полішко Т.В. Управління витратами підприємств залізничного транспорту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата еконо-мічних наук зі спеціальності 08.02.03 – організація управління, планування та регулювання економікою. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні і практичні проблеми та шляхи удосконалення системи управління витратами підприємств залізничного транспорту. Проаналізовано витрати господарств Придніпровської і Одеської залізниць і визначено основні тенденції зміни витрат, виявлені закономірності впливу на них різноманітних чинників. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення планування витрат. Розроблена методика оптимального розподілу накладних витрат. Запропонована класифікація витрат, що дозволяє здійснювати управління витратами.

Проведений у роботі аналіз витрат виявив найбільш впливові на загальний рівень витрат господарства залізниць і фактори виробництва. Розраховані кореляційні рівняння для визначення оптимального рівня витрат. Ефективність управління витратами оцінюється співвідношенням розрахункового і фактичного рівня витрат.

Ключові слова: продукція, послуга, планування витрат, управління, витрати виробництва, накладні витрати, методи калькулювання, методи планування, ефективність управління.

АННОТАЦИЯ

Полишко Т.В. Управление затратами предприятий железнодорожного транспорта. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2004.

Диссертация содержит теоретические обобщения и новые методические подходы к оценке и управлению затратами на предприятиях железнодорожного транспорта.

Первый раздел исследования посвящен рассмотрению содержания и теоретических аспектов оценки эффективности деятельности предприятий железнодорожного транспорта, особенностей формирования затрат на производство продукции, обоснованию необходимости оптимизации затрат как основы повышения эффективности хозяйственной деятельности железных дорог.

Управление затратами подчинено стратегической цели управления – обеспечению максимально эффективной работы всех подразделений. В разделе построена типовая структура стратегических целей управления структурных подразделений железнодорожного транспорта. Такая структура позволила определить основные требования к управлению отдельными подразделениями, противоречия, которые возникают между целями, в основе которых лежит требование экономичности.

С позиций рыночной экономики в работе рассмотрено понятие затрат производства, которые в транспортной отрасли из-за специфического характера продукции также имеют специфический характер. Существующая классификация расходов расширена и детализирована для железнодорожного транспорта.

В разделе обобщены такие приемы и методы учета затрат по элементам как стандарт-кост, кост, директ-костинг, метод нормативного распределения затрат и рассмотрена возможность их использования на предприятиях железнодорожного транспорта. Особое внимание уделено планированию расходов. Выявлено, что на железнодорожном транспорте планирование осуществляется на основе старой системы, в основе которой лежит достигнутый уровень затрат.

Во втором разделе рассмотрены условия, определяющие состояние и тенденции развития расходов железнодорожного транспорта. Проведен анализ затрат, структуры и динамики полной себестоимости продукции транспорта, который показал необходимость разработки механизма оптимизации затрат на уровне каждого конкретного подразделения. Исследованы факторы эффективности функционирования структурных подразделений железных дорог, построены факторные модели изменения расходов, которые помогли выявить наиболее значимые хозяйства и элементы для последующей оптимизации. Также исследованы общепроизводственные затраты и выполнена их рейтинговая оценка по различным хозяйствам.

Исследования показали, что действующая структура накладных расходов не отвечает условиям повышения эффективности управления. Исходя из этого, предложена методика распределения расходов на виды продукции по удельному весу определенного элемента в общей сумме. Данная методика может стать важной методической предпосылкой усовершенствования ценообразования и методов экономического стимулирования производства на предприятиях железнодорожного транспорта, разрешит оценить эффективность затрат на ближнюю и далекие перспективы, регулировать и контролировать затраты, то есть управлять их динамикой.

Третий раздел посвящен вопросу оптимизации затрат предприятий железнодорожного транспорта. В нем обобщены теоретические выводы проведенного исследования, сформулированы основные методические результаты, рассмотрены направления совершенствования управления затратами в условиях рынка, методы распределения накладных расходов и их использование для принятия управленческих решений. Разработана методика определения эффективности управления расходами на ЭВМ с применением регрессионного анализа взаимосвязи затрат. Практическое значение предложенной методики состоит в том, что она обеспечивает дифференцированный подход к определению влияния каждого фактора на объем затрат, что обуславливает обоснованные управленческие решения по повышению эффективности управления на предприятии в целом.

Методологической основой исследования явились законодательные акты Украины, монографии ведущих отечественных и зарубежных экономистов по проблемам управления затратами, учебные пособия и статьи, материалы научных конференций, совещаний и периодической печати.

В диссертационной работе использованы дедуктивный метод, реализуемый конкретными экономико-статистическими методами (анализ группировок, сравнений, динамических рядов, графиков, факторный и корреляционно-регрессионный анализ).

Ключевые слова: продукция, услуга, планирование расходов, управление, затраты производства, накладные расходы, методы калькулирования, методы планирования, эффективность управления.

SUMMARY

Polishko T. V. Management of expenses at enterprises of the railway transport. – Manuscript.

Dissertation for an academic degree of a candidate of economic sciences by speciality 08.02.03 – Organisation of management, planning and regulation by economy. – Kharkiv V.N.Karazin National University, Kharkiv, 2004.

The dissertation includes theoretical generalizations and new methodical approaches to estimation and management of expenses at enterprises of the railway transport.

In the dissertation the necessity of realization of complex estimation and analysis of expenses with the control and decision-making purposes taking into account the financial and economic, technical, geographical, labour, and organizational aspects that allow increasing the objectivity of an administrative decision has been justified; the classification of expenses at enterprises of the railway transport has been developed; the analysis of models of expenses formation on the basis of indices of financial activities of the enterprises has been performed; the measures on improvement of planning the expenses at enterprises of the railway transport on the basis of economic analysis have been developed; the guidelines of perfection of managing the expenses at enterprises of the railway transport for short-term and long-term periods have been suggested; the models of expenses optimisation at enterprises of the railway transport have been developed; the technique of distribution of overhead expenses enabling one to realize the effective expenses control and regulation at enterprises of the railway transport has been elaborated; the technique of personal-computer-aided determination of the expenses management efficiency at the enterprise has been developed and tested.

Key words: expenses, management, production expenses, overhead expenses, methods of accounting, methods of planning, management efficiency.

Підписано до друку 12. 04. 2004 р.

Формат 6084 1/16 Ум.-друк.арк. 1,0 Тираж 100 прим.

АТЗТ “Самміт Харків”,
61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 86

Свідоцтво ДК № 133 від 01.08.2000 р.