НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

ПАРСЯК Володимир Никифорович

УДК 65.012.32:334.72

ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН

В СИСТЕМІ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Спеціальність 08. 06. 01 – економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної еко-номіки”.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

академік УААН, заслужений діяч

науки і техніки України

Саблук Петро Трохимович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”,

директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

Могильний Олексій Миколайович,

Секретаріат Кабінету Міністрів України,

головний спеціаліст Департаменту

реального сектору економіки

доктор економічних наук, професор

Пашута Микола Тимофійович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України,

головний науковий співробітник

доктор економічних наук

Романова Лідія Василівна,

Академія праці і соціальних відносин

Федерації профспілок України,

завідувач кафедри маркетингу та

менеджменту

Провідна установа: Одеський державний економічний університет, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться “28 “ квітня 2004 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” (03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, кімн.211).

Автореферат розісланий “ 26 “ березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жук Н.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глибокі соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні, стали причиною появи та розвитку підприємництва і, насамперед, у найбільш масових його формах. Набута кількість малих підприємств (МП) вимагає переходу до нової якості економічних відносин, яка була б адекватною тим загрозам й ризикам, що генерує по відношенню до них ринкове середовище. Найбільш відповідним поточній ситуації в країні та прогнозам на довгострокову перспективу виявляється їх генезис у напрямі до корпоративної інтеграції.

Ця проблема особливо актуальна для агробізнесу. По-перше, ідеологія реформ, що здійснюються в цьому найважливішому секторі економіки, передбачала перетворення колективних підприємств у фермерські господарства, різні типи господарських товариств тощо. Поряд із безперечними перевагами, ці прогресивні та динамічні способи організації бізнесу не вільні від певних недоліків: деконцентрації виробничих потужностей; розпорошення фінансового, кадрового, науково-технічного потенціалів. Від так, – ускладнення із впровадженням інновацій, здійсненням крупних інвестиційних проектів. По-друге, існує певний лаг між темпами, яких набули реструктуризаційні перетворення, та динамікою опрацювання й запровадження у практику інструментів внутрішньофірмового, а тим більше корпоративного менеджменту. Це знижує ефективність трансформаційних процесів, а інколи викликає сумніви в їх доцільності. По-третє, рано чи пізно наша держава стане частиною єдиної Європи. Вітчизняним сільгосптоваровиробникам доведеться конкурувати із досвідченими та впливовими бізнес-альянсами, які ведуть безкомпромісну боротьбу за привабливі ринки збуту. До цього протистояння треба готуватися заздалегідь.

Здійснити за допомогою доцільного наукового апарату ідентифікацію та діагностику глибини й меж наведених та інших актуальних проблем і запропонувати коректні й обґрунтовані методи їх вирішення стало науковим завданням дисертаційного дослідження.

Слід зазначити, що окремим аспектам розвитку підприємництва та його внутрішньої організації присвячено ряд ґрунтовних публікацій. Так, загальнометодологічні та теоретичні питання щодо економіки перехідного періоду та, відповідно, малого бізнесу викладені, зокрема, в працях З.Варналія, А.Гальчинського, В.Гейця, П.Гайдуцького, С.Дем'яненка, І.Лукінова, М.Павловського, М.Пашути, Л.Романової, П.Саблука, О.Шпичака, В.Юрчишина та інших.

На розробці теоретичних і методологічних питань внутрішньофірмового планування зосередили увагу І.Ансофф, Р.Акофф, Ю.Коваленко В.Нелеп, С.Покропивний та інші. Певні аспекти маркетингу та його організація стали предметом досліджень Є.Бузовського, В.Герасимчука, С.Мочерного, Ф.Котлера, М.Кропивко, В. Рибінцева та інших. Вагомий внесок у розвиток теорії і методології мотивації праці та мотиваційного менеджменту зробили О.Бугуцький, Й.Завадський, М.Малік, В.Малес, М.Нижній, Є.Ходаківський та інші автори.

В роботах М.Портера, Д.Деніелса, Г.Дивіна узагальнені чинники, під впливом яких здійснюється успішна діяльність або з’являються невдачі в підприємницьких об’єднаннях. Певні здобутки щодо розробки концептуальних моделей створення та функціонування стратегічних альянсів мають І.Галиця, А.Майзель, Е.Ленський, О.Озарина, І.Пивоваров. Окремі питання підприємницької інтеграції в умовах ринку, в тому числі з урахуванням особливостей сільського господарства, висвітлені М.Войнаренком, В.Зіновчуком, А.Киселем, О.Могильним, С.Соколенко, О.Трегубовим.

Водночас, поза увагою більшості вчених залишається осмислення методологічної сутності та теоретичних засад майбутнього розвитку корпоративних відносин як відповіді ринковій стихії й економічній глобалізації. Значна кількість досліджень з цього приводу сконцентрована на безумовно важливих, але локальних питаннях. Висновкам і рекомендаціям, які вони містять, бракує елементів системності. Дисертаційна робота є однією з спроб усунути цей недолік, що зумовлює своєчасність та актуальність теми даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до реалізації положень Закону України "Про підтримку малого підприємництва" (2000р.), Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності (1992р.); Цільової регіональної програми підтримки підприємництва в Миколаївській області та програми науково-дослідних робіт Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” "Наукові основи аграрної політики трансформації економічних відносин агропромислового виробництва в ринкових умовах" та завдання "Розробити науково-методологічні та організаційні засади розвитку і функціонування підприємницьких структур АПК" (номер державної реєстрації 0196U016303); тематичних планів науково-дослідної роботи на 1999-2004рр. лабораторії "Економічні проблеми розвитку малого (середнього) підприємництва" Українського державного морського технічного університету (теми: "Дослідження стану та розробка методики планування господарської діяльності малих (середніх) підприємств", номер державної реєстрації 0101U006945; "Визначення процедури дослідження маркетингу з урахуванням особливостей фондового ринку", номер державної реєстрації 0102U001075; "Організація матеріального заохочування персоналу підприємств, що знаходяться у сфері впливу холдінгової компанії", номер державної реєстрації 0101U005897).

У дисертації відображені результати досліджень, виконаних автором під час наукових стажувань на економічному факультеті Бєлградського університету (Югославія, 1988-1989рр.), у Санкт-Петербурзькому інженерно-економічному інституті (Росія, 1994р.), у Лейпцігській торговельно-промисловій палаті (Німеччина, 1995 р.)

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад корпоративної інтеграції, формування економічних відносин, що її супроводжують, та теоретико-прикладне опрацювання найважливіших складових цілісної системи корпоративного менеджменту в сфері малого підприємництва. Відправним пунктом дослідження слугувала робоча гіпотеза про поступове подолання в економіці відцентрових сил та початок зближення господарських суб’єктів (різних за спеціалізацією, але взаємодоповнюючих один одного у межах виробничої та маркетингової кооперації), що логічно приведе до виникнення корпоративних структур як пануючої архітектури ринково орієнтованих організацій.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:–

дослідити економічну сутність та стан малого підприємництва в сучасній економіці України та наслідки його розвитку для майбутнього держави;–

з огляду на закордонний та вітчизняний досвід, узагальнити чинники, які сприяють або стримують темпи зростання кількісних і якісних параметрів потенціалу малого бізнесу;–

обґрунтувати теоретичні основи та методологію корпоративної інтеграції у сфері малого підприємництва як базового чинника розвитку агропромислового комплексу на сучасному етапі та в перспективі;–

з’ясувати природу економічних відносин, які супроводжують створення та розвиток корпорацій у сфері малого підприємництва; –

визначити провідні складові маркетингової діяльності корпоративних утворень та їх роль щодо забезпечення життєздатності корпорацій в умовах конкурентного протистояння на національному та міжнародному ринках;–

розробити концептуальні засади участі підприємницьких структур корпоративного типу у створенні в Україні інноваційної моделі розвитку економіки та використання можливостей, які створює феномен глобалізації; виявити чинники та опрацювати інструменти мотиваційного управління в сфері малого бізнес;.–

розкрити взаємозалежність між рівнем організаційно-методичного забезпечення планових передбачень господарської діяльності та місцем, яке посідає мале підприємство у своєму життєвому циклі;–

встановити напрями подальшої еволюції форм і методів державного впливу на підприємництво та розкрити економіко-правові засади взаємовід-носин органів державної влади і малих фірм як найпоширеніших операторів агропромислового ринку.

Об’єктом дослідження обрано організаційно-економічні складові діяльності корпоративних структур у сфері малого бізнесу, які сформувалися в результаті трансформаційних перетворень в агропромисловому комплексі України, і система та функції управління ними на ендогенному рівні.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні аспекти формування корпоративних відносин у сфері малого підприємництва та побудови впорядкованої системи економічних методів внутрішньофірмового менеджменту в корпораціях, яка гармонізує стосунки між їх учасниками.

Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ; комплексний підхід до аналізу наслідків трансформаційних перетворень щодо тенденцій розвитку та ринкової поведінки малих підприємств; системність в осмисленні змісту та процедур корпоративного управління ними; сучасні напрацювання провідних наукових шкіл, вітчизняних і зарубіжних учених з питань економічної теорії та менеджменту. Дослідження ґрунтується на всебічному аналізі процесів, що відбуваються в сфері малого підприємництва, кореляції між внутрішньою організацією фірм, та наслідками, що супроводжують зміни в економічних відносинах.

В процесі дисертаційного дослідження використані методи: історико-економічний – при аналізі еволюції поглядів на місце та роль малого підприємництва в формуванні макроекономічної конфігурації економіки; структурно-функціональний – при дослідженні цілісної системи внутрішньофірмового управління корпораціями в сфері МП, де кожна складова має відповідне призначення, а також при узагальненні практики інтеграції фінансових, виробничих, науково-технічних здобутків зацікавлених операторів ринку з метою досягнення синергетичного ефекту; порівняльного аналізу – для визначення особливостей та результативності мотиваційного впливу держави на відтворення підприємницького потенціалу в нашій країні та за кордоном, можливостей участі малих підприємств у розбудові економіки за інноваційними принципами; опитування та спостереження – для створення аргументної бази перевірки висунутої робочої гіпотези та теоретичних припущень щодо передумов, напрямів поточного розвиту і перспектив корпоративних відносин в умовах перехідної економіки; моделювання (в тому числі економіко-математичного) – при вирішенні багатоваріантних задач, пов’язаних з пошуком відповідності методів внутрішньофірмового менеджменту обсягам господарювання й очікуваних від нього результатів.

Для розв’язання інших завдань, зумовлених метою дисертаційного дослідження, використовувалися також методи класифікації та типології, абстрактно-логічний, графічних побудов, рейтингового аналізу тощо.

Інформаційна база дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження були узагальнені й опрацьовані слідуючі джерела інформації: Закони України; Укази Президента України; нормативні акти міністерств та відомств; звітність Державного комітету статистики України (включаючи щорічні подання про стан малого підприємництва), Євростату; матеріали Адміністрації Президента України, Асоціації сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні “Єднання”, Міжнародної Фінансової Корпорації, Агенції міжнародного розвитку США (USAID); результати соціологічних опитувань; економічні дані публікацій у спеціальній періодиці та всесвітньої інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного теоретико-методологічного обґрунтування доцільності корпоративної інтеграції у сфері малого підприємництва та розробці методичних засад формування цілісного механізму внутрішньофірмового менеджменту, здатного компенсувати об’єктивні та суб’єктивні слабкості малих підприємств, запобігти або суттєво зменшити вплив на них ризиків, підвищити конкурентоспроможність та ймовірність скористатись шансами, які одночасно створює ринкове бізнес-середовище. Серед найважливіших результатів, що зумовлюють ступінь і характер новизни дослідження, є такі: вперше–

з’ясовано, що багатоукладність набуває якостей домінуючої тенденції, яка розкривається в усій сукупності явищ і процесів, характерних для економічного розвитку на сучасному етапі. Вона дедалі більше виражає типові, сталі, такі, що повторюються, причинно-наслідкові зв’язки та залежності, тобто може ідентифікуватись як об’єктивний економічний закон. Ґрунтуючись на ньому, доведено, що мале підприємництво не є антиподом великої індустрії, в тому числі в агропромисловому комплексі, і виконує самостійну соціально-економічну місію у суспільстві;–

виявлено природу сприйняття власниками та менеджерами малих фірм конкуренції як сукупності загроз, що негативно впливають на рівень комфорту здійснення підприємницьких проектів. Теоретично доведено та підтверджено узагальненим практичним досвідом, що за таких умов суттєво підвищується статус корпорацій як дієвого засобу забезпечення МП конкурентними перевагами; –

проведено оцінку можливостей участі вітчизняних малих підприємств у розбудові вітчизняної економіки на інноваційних засадах та міжнародному маркетингу; виявлено тенденцію поступового розширення спектру діяльності МП за межі традиційної спеціалізації; окреслено коло організаційно-правових форм та економічних методів їх участі у міжнародному розподілі праці;

удосконалено:

– класифікацію та структурування різновидів моделей корпоративної інтеграції; з’ясовано природу корпоративних відносин як складової частини економічних стосунків між суб’єктами ринку, визначені методологічні передумови їх гармонізації;–

пропозиції попередників щодо змісту корпоративного планування; запропоновано визначення та обґрунтовані різні його типи залежно від місця фірми в її життєвому циклі, обсягу бізнесу, рівня опанування власником менеджерською культурою; розроблено концептуальну схему обґрунтування послідовності розробки корпоративних стратегій та вдосконалення системи внутрішньофірмового планування, яку покладено в основу низки методик здійснення планових передбачень діяльності малих підприємств;–

методологію опрацювання політики зростання та розвитку малих підприємств. Встановлено, що, незважаючи на невеликі розміри залученого капіталу, обсяги виробництва та опанованої ринкової частки, мале підприємство для збереження життєдіяльності має пристосовувати свою внутрішню конфігурацію до нових викликів і загроз. Окреслено теоретичні та практичні обмеження на шляху до зростання та його методи, а також найважливіші складові процедури формування політики розвитку;–

організацію маркетингового забезпечення діяльності корпорацій малого бізнесу; уточнено зміст та структуру маркетингових досліджень у корпоративних системах та їх концептуальні складові: цільове призначення, методи накопичення інформації, функціональні напрями; введено в науковий обіг категорію морального старіння третього роду та аналітичний вираз для кількісної інтерпретації наслідків запровадження на ринку новітніх інструментів маркетингу, а також математичну модель оптимізації їх складу в умовах характерного для малих підприємств обмеження ресурсів;

набули подальшого розвитку:–

методологічні аспекти формування мотиваційного управління у сфері малого підприємництва з урахуванням особливостей корпоративної інтеграції. Обґрунтована доцільність застосування мотиваційних засобів впливу на найманих працівників невеликих підприємств за рахунок створення трирівневої системи, яка охоплює заробітну плату, преміальне стимулювання та участь у розподілі новоствореної вартості. Здійснено класифікацію методів нематеріальної мотивації персоналу та розроблені теоретичні передумови запровадження її на малих підприємствах;–

систематизація чинників впливу на малий бізнес. Виявлено, що при інших рівних умовах стан організації внутрішньофірмового менеджменту має забезпечити логічну адаптацію операторів ринку до мінливих умов ведення справи з метою усунення антагонізму між відносно інтенсивним розвитком продуктивних сил у сфері, яка розглядається, та виробничих відносин, що складаються на інституціональному та ендогенному рівнях;–

ідентифікація найбільш слабких елементів системи внутрішньо-фірмового управління на малих підприємствах та обґрунтовані рекомендації щодо його організації з урахуванням перспектив, які виникають завдяки використання корпоративних технологій співпраці малих підприємств при виробництві та збуті товарної продукції;–

погляди щодо добровільної втрати державою статусу суб'єкту безпосереднього контролю над засобами виробництва, які їй належали. Оцінені наслідки цієї метаморфози та розкрито зміст суспільно-мотиваційного впливу на економіку у тріаді "власник – виробник – держава". Застосування вказаного методологічного підходу в контексті запропонованих критеріїв задовільного підприємницького клімату відкрило перспективи для з'ясування причино-наслідкових зв'язків виникнення ефекту "тінізації" економіки, який є одним із чинників, що гальмують темпи просування країни до цивілізованого соціально орієнтованого ринкового устрою.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретико-методологічні розробки докторської дисертації доведено до рівня методичних і практичних рекомендацій та внутрішніх нормативних актів щодо корпоративної інтеграції в сфері малого підприємництва та формування системи управління на малих підприємствах. Сфера їх впровадження не обмежується лише аграрно-промисловим комплексом, оскільки враховує універсальні закономірності життєдіяльності МП безвідносно до їх географічного розташування та галузевої належності.

Запропоновані методичні підходи схвалено Миколаївським регіональним

центром підтримки бізнесу (акти №17/Н від 15.12.1999р., № 01/005/1 від 1.02.2000р.).

Результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер про-тягом 1998 - 2003рр. були апробовані та прийняті до впровадження 11 підприємствами різних форм власності. Зокрема, методичне обґрунтування варіантів реструктуризації підприємства – на Державному підприємстві “Суднобудівний завод ім.61 Комунара” (акт впровадження № 33/18 від 4.06.98р.); методика організації та проведення маркетингових досліджень на малому підприємстві використовується ТОВ “Маркет-інвест” та СФГ “Шанс” (акти про впровадження, відповідно, № 110/1 від 17.04.2000 р. та № 125 від 25.02.03р); методичні вказівки з техніко-економічного обґрунтування програм вирощування сільськогосподарської продукції – у ЗАТ “Агросервіс” (акт про впровадження № 27 від 1.03.2000р.); методичні матеріали щодо створення та використання фондів економічного заохочування на малих підприємствах – у ЗАТ “Євросервіс-Холдінг” та ТОВ “Робос” (акти про впровадження, відповідно, № 80/1 від 3.04.2000р. та № 217 від 28.12.01р.); методичні рекомендації щодо планування господарської діяльності малих та середніх підприємств, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції – ВАТВПТ “Нектар” та ТОВ “Агролізінг” (акти про впровадження, відповідно №404 від 26.01.01р. та № 48 від 16.03.01р.); методичні рекомендації про організацію матеріальної мотивації праці на малому підприємстві – у ТОВ “Агрозбут” (довідка про впровадження № 5 від 14.01.02р.) та інші.

Окремі положення знайшли застосування в учбовому процесі ряду навчальних закладів четвертого рівня акредитації. Зокрема, при формуванні учбових і тематичних планів, робочих програм за спеціальностями "Менеджмент організацій", "Маркетинг", "Економіка підприємства", "Організація зовнішньоекономічної діяльності", "Виробничий менеджмент" у Міжрегіональній академії управління персоналом (довідка №71 від 5.07.02р.), Південно-слов'янському інституті Київського славістичного університету (довідка №18 від 28.01.02р.), Українському державному морському технічному університеті (дов. №66-77/1740 від 09.09.03р.).

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні цілісного комплексного дослідження методологічних засад формування корпоративних відносин у сфері малого підприємництва та функціонування системи внутрішньофірмового менеджменту, що відповідає особливостям МП сільськогосподарського профілю й суміжних галузей економіки. Наукові результати, висновки та пропозиції, що виносяться автором на захист, одержані самостійно. Рукопис містить посилання на публікації, в які включено ілюстративний матеріал, розрахунки, результати обробки первинних даних, розроблених методик, що одержані та надруковані у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що відображені в дисертації, оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських наукових конференціях і семінарах: міжнародній науково-практичній конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності” (м.Миколаїв, 22-23 березня 2001р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення економічної безпеки” (м.Донецьк, 23-24 листопада 2001р.); міжнародній науково-практичній конференції “Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи” (м.Миколаїв, 29-30 листопада 2001р.); всеукраїнській науковій конференції “Проблеми теорії і практики соціально-економічної трансформації в Україні” (м.Одеса, 12-13 червня 2001р.): другій загальноукраїнській науково-практичній конференції “Малий та середній бізнес в Україні: стан та перспективи розвитку” (м.Донецьк, 27-28 жовтня 2001р.); п’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Наука і світ – 2002” (м.Дніпропетровськ, 5-7 березня 2002р.); четвертій міжнародній конференції молодих науковців “Фінансово-економічні аспекти розвитку країн з перехідною економікою” (м.Миколаїв, 30-31 травня 2002р.); відкритих науково-методичних читаннях “Математика для економіки та економістів: проблеми викладання та застосування” (м.Херсон, 11-14 червня 2002р.); другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова “2002” (м.Дніпропетровськ, 10-24 травня 2002р.); Міжнародній конференції “Кораблебудування: освіта, наука, виробництво” (м.Миколаїв, 24-25 вересня 2002р.); науково-практичній конфе-ренції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічно-го університету та вищих навчальних закладів регіону (м.Одеса, 24-26 квітня 2002р.); п’ятій міжнародній конференції молодих науковців “Глобалізація як джерело конкуренції, конфліктів та можливостей” (м.Миколаїв, 30-31 травня 2003р.); семінарі “Фінансові інструменти підтримки малого ти середнього бізнесу та аспекти безпеки його розвитку” (м.Миколаїв, 19 червня 2003р).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 36 наукових працях, підготовлених самостійно і у співавторстві. Серед них: 6 монографій (2 – одноосібні); 26 статей у наукових фахових виданнях (23 – одноосібні); 6 матеріалів науково-практичних конференцій (4 – одноосібні). Загальний обсяг публікацій – 100,55 д.а., з яких – 76,15 д.а. належать особисто автору.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 393 сторінках комп’ютерного тексту та складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (276 найменувань), 24 додатків, містить 67 таблиці, 70 рисунків та 57 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні та методологічні засади корпоративної інтеграції в сфері малого підприємництва”– досліджені природа та роль підприємництва в умовах ринку і сутність корпоративних відносин як економічної категорії; методологія системності та послідовності формування корпоративних відносин у малому бізнесі та інституціональні аспекти корпоративної інтеграції.

Одна з характерних рис України недалекого минулого – виробництво продукції на потужностях з високим рівнем концентрації основного капіталу. Такий підхід підпорядковувався визначальному вектору тогочасної державної економічної політики, яка розглядала перспективи збільшення фізичних обсягів товарної маси, зростання продуктивності праці, підвищення ефективності використання матеріальних, паливно-енергетичних, трудових та інших ресурсів виключно через призму створення виробничих, науково-виробничих, агропромислових об’єднань та агрофірм. В умовах переходу до ринкової економіки на засадах приватної та колективної власності в країні виникла велика кількість суб'єктів господарювання, які за усіма відомими критеріями відносяться до категорії малих або навіть мікропідприємств. Хід перетворень, їх темпи та наслідки наполегливо вимагають глибокого теоретико-методологічного осмислення змісту рушійних сил та умов, які сприяють розвитку подій в бажаному напрямку. Однією з їх складових є підприємництво та його основний суб’єкт – підприємець.

Дослідження господарської практики переконливо свідчать: феномен під-приємництва найкращим чином реалізується при створенні відповідного клі-мату – умов, за яких можливий прогресивний розвиток даного сектору національної економіки. Вони виникають або з позитивним, або з негативним балансом під впливом ряду чинників. Серед зовнішніх: загальноекономічні, науково-технічні, соціо-культурні, фінансово-кредитні тощо. Між тим, помилково абстрагуватися від інтерапренарної орієнтації підприємництва. Адже і в найсприятливішій атмосфері навіть потенційно бездоганна ініціатива може зазнати краху без відповідної внутрішньої цілеспрямованості фірми, її організаційної упорядкованості та згуртованості, психологічної готовності до невідповідності майбутнього результату поточним сподіванням. Виявлений дисбаланс варто виправити, а відтак більш ретельно проаналізувати сукупність внутрішніх чинників впливу на розвиток підприємництва (рис.1).

Зміна фундаментальних засад соціально-економічного устрою в країні вимагає кардинального переосмислення системи засобів наукового забезпечення розбудови нового суспільного ладу. Наведене твердження однаково вірне і для агропромислового комплексу, де з'явилися та посилюють свою місію такі базові складові ринкових відносин, як приватна власність, конкуренція, свобода підприємницького вибору, обмежена лише кордонами закону. Тому і тут не обійтись без опрацювання та імплементації адекватних механізмів системного функціонування сільського господарства, ефективного знаряддя управління дедалі зростаючої кількості товаровиробників та їх корпоративних об'єднань.

Під корпорацією слід розглядати будь-яку формалізовану інтеграцію активів (капіталу, виробничих потужностей, робочої сили, знань, досвіду тощо) з метою створення нового або збільшення існуючого підприємницького потенціалу, здатного найкращим чином утілити бізнес-ідею та збільшити на цьому підґрунті прибуток від господарської діяльності або отримати ефект, передбачений обраною стратегією. В будь-якій організаційно-правовій формі корпоративні структури концентрують в собі економічні відносини, що утворюють у сукупності складну систему, схематична характеристика якої наведена на рис.2. Організаційне забезпечення корпоративних структур, їх вну-

Рис.1. Складові інтерапренарного впливу на підприємницький процес

внутрішня будова в сфері малого підприємництва є процесом діалектичним та формується відповідно до кількісних та якісних імпульсів, що генерує зовнішнє середовище бізнесу. Власне, протиріччя між останніми та змістом стратегічних цілей й поточних підприємницьких завдань стає причиною змін у внутрішньому укладі інтеграційних утворень. В аграрному секторі економіки ці зміни зумовлені суттю трансформаційних процесів, що охоплюють перш за все відносини власності, реальне закріплення плюралізму організаційно-правових форм господарювання та методологію внутрішньофірмового управління ними.

Корпоративні структури в малому підприємництві – це відкриті системи з такими атрибутами: складові (підсистеми), елементи, їх зв’язки і взаємодія. Як правило, вони носять багаторівневий характер із відповідними щаблями організаційної ієрархії; мають водночас динамічний і гнучкий характер, що наділяє їх здатністю до відтворення і саморозвитку; позбавлені потреб у спеціальному зовнішньому регулюванні, при збереженні спроможності адекватно реагувати на обмеження дії збурювальних чинників. Зв’язок корпоративних систем із зовнішнім середовищем є тісним і двостороннім, може виявляти як позитивний, так і негативний характер. З цих позицій корпоративні утворення слід розглядати як такі, що здійснюють інформаційний та ресурсний обмін на екзогенному та ендогенному рівнях. Вони залежать один від одного, але, водночас, є відносно автономними. Це означає, що сприймаючи зовнішнє середовище, як об'єктивну реальність, підприємець має зосередитись на пошуку чинників, які здатні забезпечити життєздатність фірми за будь-яких умов, тобто сконцентруватись на самоорганізації.

Рис. 2. Економічні відносини в корпоративних структурах малого бізнесу

Економічна природа і соціальне визнання малого бізнесу (МБ) дають під-стави вважати його перспективною формою економічної діяльності, а поши-рення переваг корпоративних організацій на цю сферу справляє взаємодопов-нюючий ефект, що надає їм певних позитивних особливостей вже на горизон-тальному рівні інтеграції та координації дій носіїв корпоративних відносин.

Значний потенціал МБ як специфічної форми ділової активності розкривають інституціональні аспекти корпоративної інтеграції. Це означає, що ефективність функціонування корпоративних структур в умовах ринкової економіки залежить не тільки від організаційної впорядкованості, але й від інституціонального підґрунтя, яке визначає “правила гри”, характер відносин та особливості поведінки її операторів. Окреслення мети і завдань корпорації, чітке з’ясування прав власності, перерозподіл повноважень, мінімізація трансакційних витрат на основі інтеграції й переосмислення ролі інформаційного забезпечення є методологічно виваженими напрямами формування та стабільного функціонування ринкової економічної системи.

У другому розділі – „Визначення проблем та перспектив розвитку малого підприємництва” – здійснено порівняльний аналіз стану малого підприємництва у країнах з традиційною ринковою орієнтацією та в Україні, зроблено аналітичний огляд іноземного досвіду мотиваційного управління в сфері малого бізнесу та вітчизняних стандартів заохочення ділової та трудової активності, визначено роль корпоративних структур у забезпеченні конкурентоспроможності малих підприємств, а також розбудові економіки на інноваційних засадах.

Проведений аналіз та одержані за його допомогою кількісні характеристики переконують, що мале підприємництво здатне відігравати суттєву роль у розвитку економіки. Незважаючи на поширення свого впливу головним чином в інфраструктурних сферах (оптова та роздрібна торгівля, обслуговування, транспорт тощо), МП забезпечують роботою більше половини зайнятого населення провідних країн світу та створюють до 60 % їх валового внутрішнього продукту (табл.1).

Таблиця 1

Стан малого та середнього підприємництва в деяких країнах світу

Країна |

Кількість МСП, тис. | Кількість МСП на 1000 чол. населення | Зайнято в МСП, млн. чол. | Частка у загаль-ній кількості зайнятих, % | Внесок МСП у ВВП, %

Великобританія | 3738 | 62,6 | 13,1 | 47,9 | 50–53

Німеччина | 3550 | 42,5 | 18,5 | 69,3 | 57

Італія | 4125 | 71,5 | 16,8 | 73 | 57–60

Нідерланди | 555 | 35,8 | 3,425 | 57 | 50

Франція | 2490 | 42,6 | 15,2 | 54 | 55–62

США | 15719 | 58,2 | 68 | 54 | 50–52

Японія | 6450 | 49,6 | 39,5 | 78 | 52–55

Північна Корея | 2769 | 60,1 | 8,89 | 81,9 | 48,4

Чехія | 836,9 | 80,5 | 3,23 | 64,3 | 52,9

Угорщина | 770 | 76,2 | 1,89 | 66 | 50–60

Польща | 2546,5 | 65,8 | 5,33 | 60,6 | 60

Румунія | 377 | 16,8 | 1,77 | 42 | 52

Литва | 158,7 | 23 | 1,137 | 69,2 | 73

Росія | 891 | 5,65 | 8,3 | 13 | 10–11

Розрахунки показують, що існує причинно-наслідкова залежність між зростанням кількості малих і середніх (за прийнятими на заході методиками) підприємств та позитивними економічними зрушеннями, що оцінені обсягом ВВП. Характерно, що наведений взаємозв'язок встановлено на базі емпіричних даних, одержаних з джерел Євростату по провідних індустріальних країнах світу – США та ФРН.

З цього випливає важливий концептуальний висновок: розробка політики щодо реформування національної і, зокрема, аграрної економіки України має ґрунтуватися на її багатоукладності, визначенні та мобілізації найбільш ефективних форм господарювання з урахуванням особливостей товарного виробництва та збуту продукції, її трудомісткості та технологічної складності; вичерпному з'ясуванні пріоритетів щодо державної підтримки продуцентів; створенні дієвого механізму активізації малих форм підприємницького потенціалу суспільства.

Розвиток малого бізнесу в Україні практично за усіма наведеними показниками відстає навіть від колишніх республік СРСР і держав Східної та Центральної Європи. Почавши реформи майже одночасно з Україною, вони спромоглися суттєво прискорити темпи запровадження стандартів, поширених у цивілізованому міжнародному співтоваристві, що підтвердилося їх приєднанням до Європейського Союзу. Ця відповідність цілком поширюється і на економічні відносини у сфері малого підприємництва.

Особливістю поточного розвитку економіки провідних держав світу є довгострокове набуття нею рис подвійності. Поряд з увагою до подальшого розвитку великої індустрії, в них дбайливо ставляться до невеликих фірм, вважаючи, що сучасне суспільство без них не здатне нормально існувати. На макрорівні з цього приводу вирішуються два завдання: підтримання ділової активності існуючих МП та створення умов для безперервної репродукції бізнес-ініціативи знизу. Це фактично означає, що підприємницький почин, де б не знаходилося його джерело, за умов його економічної доцільності буде підтриманий заради індивідуального, а відтак, і загальносоціального прогресу. Суттєвою методологічною особливістю є те, що з'ясуванню конкретних форм допомоги та підтримки передує опрацювання концептуальних засад взаємовідносин між суспільством та невеликим бізнесом з подальшим їх законодавчим підкріпленням.

Світовий досвід, а також сучасний розвиток України як незалежної держави дають підстави вважати, що багатоукладність набуває рис об'єктивного економічного закону. Використання його вимог державою передбачає, перш за все, розробку економічної політики. В контексті даного дослідження вона являє собою, зокрема, опрацювання владою (на умовах послідовності, системності та спадкоємності) сукупності заходів з метою виведення національного товаровиробника на світовий рівень для забезпечення його конкурентноздатності, стабільності, збільшення присутності на ринку як засобу нарощування макроекономічних показників, доходної частини бюджетів усіх рівнів, зайнятості працездатного населення, забезпечення добробуту та соціальної сталості нації. Спираючись на результати дослідження, можна зробити висновок, що існує певна розбіжність між декларацією ролі малого підприємництва та реальними зусиллями влади щодо створення умов їх нормального функціонування в ринковому середовищі. Це свідчить про невідповідність державної політики закону багатоукладності, що, у свою чергу, пояснює причини незадовільних наслідків економічних реформ.

Далекими від досконалості залишаються форми та методи внутрішньофірмового менеджменту в МП (особливо планування господарської діяльності, мотиваційного впливу на найманий персонал, маркетингового забезпечення бізнес-процесів), що не може не позначитись на їх життєздатності та конкурентоспроможності. Засобом вирішення проблем малих підприємств за цих умов є розробка і реалізація спільної стратегії управління. Переваги саме такої форми ведення бізнесу є багатогранними й несуть в собі як якісні, так і кількісні ознаки. До перших відноситься часткове перетворення зовнішнього маркетингового середовища у внутрішнє та заміну конкурентних відносин між учасниками на комплементарні. До других – посилення позицій у ринковому змаганні та вдосконалення співвідношення “ціна – якість” у взаємовідносинах зі споживачами. Позитивні наслідки від корпоративного об’єднання малих підприємств є сталими у випадку, якщо ресурс, до якого забезпечується спільний доступ, – обмежений, а його імітація ускладнена. Цей висновок набуває особливого значення для сільського господарства з характерною для нього нерівномірністю розподілу технічних засобів та родючих сільськогосподарських угідь (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика фермерських господарств Миколаївської області за

обсягом землі, що знаходиться у використанні

Землеволодіння,

га | Кількість госпо-дарств | Частка у

загальній

кількості, % | Загальна площа,

га | Частка у загальній площі, % | У розрахунку на одне госпо-дарство, га

Відсутня земля | 1 | 0,1–––

До 3,0 | 34 | 3,5 | 93,9 | 0,1 | 2,4

Від 3,1 до 5,0 | 53 | 5,4 | 233,9 | 0,4 | 4,4

Від 5,1 до 10,0 | 138 | 14,2 | 1185,5 | 2,0 | 8,6

Від 10,1 до 20,0 | 206 | 21,1 | 3165,5 | 5,2 | 15,4

Від 20,1 до 50,0 | 401 | 42,1 | 14764,5 | 24,4 | 36,0

Від 50,1 до 100,0 | 87 | 8,9 | 5626,4 | 9,3 | 64,7

Від 100,1 до 500,0 | 26 | 2,7 | 6510,2 | 10,7 | 250,4

Більше 500,0 | 19 | 2,0 | 29003,1 | 49,9 | 1526,5

Загалом | 974 | 100,0 | 60583,0 | 100,0 | 60,0

Як свідчать данні таблиці, 19 господарств (що становить 2 % від їх загальної кількості) мають в своєму розпорядженні майже 50 % площ, які обробляються фермерами. Найбільш масова категорія – 401 господарство – використовує у розрахунку на одне з них лише 36 га. землі. Забезпечення конкурентоспроможності малих підприємств (що створюється через організацію корпорацій) пояснюється взаємодоповнюючим поєднанням синергетичного ефекту від спільного використання ресурсної бази і вдосконаленням захисту ринкових інтересів малих підприємств.

Вагомим чинником конкурентоспроможності аграрного виробництва є розвиток інноваційних процесів, які базується на інтелектуальному капіталі. Досягнення цієї мети можливе за наступних умов: вдосконалення форм економічних взаємовідносин між фірмами-товаровиробниками та діючими наукогенеруючими формуваннями (науково-методичними центрами; головними інститутами-оригінаторами сортів і гібридів рослин, генотипів тварин; дослідними станціями тощо); створення умов для побудови організаційних структур ринкового типу (агротехнополісів, агротехнопарків, інноваційно-технологічних центрів); інтеграція зусиль зацікавлених малих підприємств у здійсненні та реалізації перспективних інноваційних проектів.

Проведені дослідження свідчать, що невеликі підприємства, комерціалізуючи свої інтелектуальні здобутки, навіть в умовах, далеких від задовільних, досягають успіхів у здійсненні активної маркетингової політики на ринку наукомістких товарів, незважаючи на протистояння досвідчених закордонних супротивників у конкурентній боротьбі. Вражаючими є дані про ефективність інноваційної діяльності МП (табл.3) Спираючись на власні джерела фінансування (87,5% від загального обсягу), малі підприємства дбайливо заощаджують кошти, ретельно рахують кожну інвестиційну копійку і, як результат, на вкладену в справу гривню отримують у п’ять разів більше, лише на 0,2 грн. поступаючись середньонаціональному рівню.

Таблиця 3

Економічна ефективність інноваційної діяльності малих підприємств

(у фактичних цінах; тис. грн.)

Показники | Підприємства з чисельністю працюючих, осіб | Всього по

МП | Всього

по Україні | Питома вага МП, %

менше 50 | 50-99 | 100-199

Фінансові надходження від інноваційної діяль-ності |

67624 |

147326 |

329031 |

543981 |

10365379 |

5,2

Витрати на інноваційну діяльність | 17032 | 20302 | 70522 | 107856 | 1979404 | 4,2

Прибуток від іннова-ційної діяльності | 50392 | 127024 | 258508 | 436125 | 8385975 | 5,2

Рентабельність іннова-ційної діяльності |

3,97 |

7,26 |

4,67 |

5,04 |

5,24 |

96,2

Отже, невідкладною для вирішення є проблема оволодіння підприємцями інноваційним менеджментом, здатним суттєво скорочувати тривалість циклу “дослідження – виробництво”, позиціонувати та просувати на ринок результати наукових розробок, опановувати мистецтво залучати інвестиційні кошти у високотехнологічні підприємницькі проекти, зокрема використовуючи механізм капіталізації інтелектуальної власності за допомогою описаних в дисертації корпоративних форм.

Третій розділ – „Планове забезпечення ефективного функціонування корпоративних структур” – присвячений з’ясуванню сутності та змісту планування як функції управління, систематизації планових рішень, що мають прийматися менеджментом корпорацій, визначенню методичних передумов організації внутрішньофірмового планування, методологічним аспектам опрацювання політики зростання та розвитку малих підприємств.

Планування – це осмислений, заснований на певній методології, відповідним чином формалізований процес прийняття рішення щодо окреслення бажаного стану підприємства у майбутньому та способів його досягнення. З цього випливає, що планування є антиподом інтуітивно-спонтанного способу прийняття управлінських рішень, поширеного в певних підприємницьких колах. У ринковій економіці планування дозволяє якщо не усунути зовсім, то значно пом'якшити вплив невизначеності, що в умовах жорсткої конкуренції зберігає або покращує позиції фірми. В його завдання входить також попереднє виявлення як внутрішніх, так і зовнішніх ресурсів, що сприяють досягненню поставлених цілей та завдань. Як правило, малі підприємства обмежені у матеріальних, фінансових, людських, інформаційних ресурсах, тому план повинен оптимізувати наявні активи з метою їх найефективнішого використання. Корпорації малих підприємств мають можливість використовувати різноманітні методи передбачення перспектив свого розвитку. Спільною для них є методологія, що визначає основні принципи планування, а також логіку побудови планів з урахуванням різних часових горизонтів, напрямів бізнесу, особливостей спеціалізації.

Планування економічної діяльності корпорацій малих підприємств лише в тому випадку принесе їх власникам реальну користь, якщо матиме системний характер. У протилежному випадку, той чи інший фрагмент бізнес-перспективи опиниться поза увагою менеджменту, або заходи, що розроблюються, не відповідатимуть реальним проблемам, які потребують невідкладного вирішення чи впровадження запобіжних дій. З’ясовано, що процес планування складається з рішень відносно цілей, політики, стратегії, програм (проектів) та, власне, довгострокових і поточних планів господарської діяльності. Доведено, що діяльність з організації внутрішньофірмового планування в корпораціях малих підприємств передбачає вирішення ряду взаємозалежних задач: визначення суб'єкта планування; форми, в межах якої здійснюються планові передбачення; встановлення адекватної логіки планування ділових процесів. Відповідно до категорії фірми, її галузевої належності, особливостей продукції, на випуску якої вона спеціалізується, менеджменту належить знайти такі комбінації рішень, що найкращим чином будуть окреслювати перспективи господарської діяльності та оптимальні шляхи опанування ними.

Стабільність позицій корпорації завжди відносна і для збереження життєздатності вона має з відповідною періодичністю пристосовувати свій розмір та внутрішню структуру до нових викликів та загроз. Виходячи з цієї констатації, увагу зосереджено на передбаченні перспектив зростання та розвитку, що складається з взаємопов’язаних рішень відносно їх напрямів, методів досягнення і темпів, а відповідну політику визначено, як сукупність похідних позицій, принципів та критеріїв, що беруться до уваги при прийнятті належних управлінських рішень.