КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КРИПНИК Андрій Васильович
УДК 336.22:356
МОДЕЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ У
ТРАНСФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ
08.03.02 – економіко-математичне моделювання
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
КИЇВ - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіко-математичних методів в Київському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України, м. Київ
Науковий консультант – |
доктор економічних наук, професор
Вітлінський Вальдемар Володимирович,
Київський Національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, заступник завідувача кафедри економіко-математичних методів
Офіційні опоненти – | доктор економічних наук, професор
Ковальчук Костянтин Федорович,
Національна металургійна академія Міністерства освіти і науки України, декан економічного факультету
(м. Дніпропетровськ)
доктор економічних наук, професор
Лондар Сергій Леонідович,
Український державний університет економіки і фінансів, проректор з навчально організаційної роботи (м. Київ)
доктор економічних наук, професор
Ткаченко Іван Семенович,
Вінницький інститут регіональної економіки і управління, проректор з зовнішніх зв’язків
Провідна установа – | Львівський національний університет ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної кібернетики (м. Львів)
Захист відбудеться “25” жовтня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у Київському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 03068, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03068, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.
Автореферат розісланий “22” вересня 2004 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат технічних наук, професор |
Шарапов О.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Аналіз причин затримки України на стартових позиціях ринкових перетворень свідчить, що поряд з об’єктивними причинами, які зумовлені особливостями попереднього історичного розвитку, існують й інші, породжені відсутністю конструктивних ідей щодо шляхів економічного розвитку з урахуванням національних особливостей. Існує два основних підходи до вибору шляхів розвитку економіки – егалітарний та утилітарний. Під егалітарним підходом розуміють розвиток соціально спрямованої економіки, причому основним важелем вирівнювання доходів громадян вважається податкова система, яка забезпечує перетікання коштів від більш забезпечених до менш забезпечених. Стратегії егалітарного підходу використовуються й у рішеннях українського уряду – так, зокрема, до них слід віднести відсутність суттєвої різниці в оплаті кваліфікованої та некваліфікованої праці, що зумовлено підвищенням мінімальної оплати праці в останні роки. Такі рішення можуть призвести до зменшення стимулів до праці, і як наслідок – до зниження темпів економічного розвитку. Як поєднати цілі ефективності розвитку економіки та цілі соціальної спрямованості, які декларуються Конституцією України? Неправильне вирішення цих питань призводить до зростання тіньового сектора економіки, уповільнення темпів економічного зростання і до неповного виконання затверджених бюджетів усіх рівнів. Тому необхідні розробка та впровадження на рівні законодавчої та виконавчої влади кількісних показників ефективності державного регулювання та реалізації пріоритетів національного розвитку.
Характерною рисою української економіки є значна її тінізація. В економіці поширюється використання тіньових схем ухиляння від сплати податків. Шляхом штучного завищення витрат підприємства різних форм власності оптимізуються податкові платежі до сприятливого для них рівня. Внаслідок цього частка зібраних податків у ВВП (податкове навантаження) з року в рік зменшується. На жаль, у світовій практиці не існує чітких рекомендацій відносно шляхів зменшення тінізації економіки. Найбільш поширений ліберальний шлях – зменшення податкових ставок – в умовах значної корумпованості української економіки навряд чи буде ефективним. Необхідно знайти власні шляхи зменшення мотивації ухиляння від сплати податків. Такі рішення можуть бути отримані на підґрунті моделювання діяльності підприємства з урахуванням основних факторів, що впливають на ці процеси. Необхідно ширше використовувати сучасні надбання економічної думки, в яких за основу береться функція корисності особи, а все суспільство вважається ансамблем окремих осіб. Для збільшення ефективності державного регулювання (прийняття сприятливого для більшості членів суспільства законодавства) повинно використовуватися поняття медіанного (за рівнем доходів) виборця, переваги якого моделюються за допомогою функції корисності платника податків.
Слід зупинитися на одному вкрай важливому питанні, яке безпосередньо впливає на рівень довіри суспільства до владних структур – надзвичайно високому ступені ризику рішень, прийнятих на рівні законодавчої та виконавчої влади. Під ступенем ризику прийнятих рішень (у вузькому розумінні) мається на увазі можливість того, що реальні наслідки цих рішень значною мірою не будуть відповідати планованим. Яскравий приклад – планований зведений бюджет України, який вже через два місяці після прийняття Верховною Радою визнається нереальним. Внаслідок цього частина запланованих витрат залишається непрофінансованими, а це, у свою чергу, зменшує рівень довіри суспільства та збільшує рівень корумпованості. Тому проблема отримання кількісних показників аналізу ступеня ризику формування бюджету України є надзвичайно актуальною.
Проведене дослідження ґрунтується на: фундаментальних роботах дослідників податкового регулювання та моделювання державного сектора економіки – А. Аткінсона, Дж. Стігліця, Є. Слуцького, П. Масгрейва, К. Єроу, К. Баларда, О. Бланшворда, Г. Майзла та інших; роботах із дослідження розвитку трансформаційних економік з урахуванням ризиків, властивих цим процесам, – Я. Карнаї, А. Іларіонова, Є. Гайдара, В. Вітлінського, В. Гейця, А. Соколовської, В. Федосова, та інших; дослідженнях тіньових економік – В. Танзі, Д. Гілза, В. Радаєва, А. Яковлєва, Б. Бродського та інших; роботах із дослідження та моделювання оподаткування в трансформаційних економіках – М. Азарова, П. Мельника, С. Лондаря, В. Піхоцького, О. Редича та інших; роботах з проблем прогнозування часових рядів – Р. Піндайка, Д. Рубінфільда, М. Інтрилігетера та інших.
Але у працях зазначених вчених та в дослідженнях інших авторів, що аналізувались у процесі виконанні роботи, не повністю вирішені проблеми визначення рівня оподаткування, які б ураховували особливості трансформаційної економіки та значний рівень її тінізації. Нині ще знаходяться в стадії розвитку концепція функціональної податкової системи, побудованої для реалізації пріоритетів національного розвитку України. Не визначені види цільових функцій, на основі яких можна забезпечити баланс інтересів суспільних груп, соціальної спрямованості та ефективності реформування податкового законодавства. Невизначеними залишаються кількісні характеристики тіньового сектора української економіки, що націлює на розв’язання цих проблем за допомогою економіко-математичних методів та моделей на основі монетарного балансу. Також нині ще не розроблені та не реалізовані ефективні методи зменшення рівня корумпованості в українському суспільстві. Це спонукає до розбудови теорії, концепції та підходів щодо моделювання процесів податкового регулювання з урахуванням особливостей національного розвитку.
Зв`язок роботи з науковими планами, темами. Роботу виконано в рамках наукового забезпечення заходів спрямованих на реформування бюджетно – податкової політики України. При виконанні бюджетної теми кафедри економіко-математичних методів КНЕУ “Теоретичні та практичні аспекти математичного моделювання економічних об’єктів і процесів”(державна реєстрація № 0101U009214)автором досліджена проблема моделювання ризиків властивих державному регулюванню у трансформаційній період розвитку, розроблено алгоритм зменшення ризику прогнозування та планування державного бюджету України. Також роботу виконано згідно з планом наукових досліджень Центру з проблем оподаткування ДПА України, підготовлено підрозділ теми “Теоретико-методологічні основи й шляхи оптимізації системи оподаткування України та її регіонів у сучасних умовах соціально-економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0100U004292). Автором самостійно виконано підрозділ теми, який стосується використання сучасних методів прогнозування часових рядів, аналізу впливу на рівень податкових надходжень темпів зростання грошової маси. Для держбюджетної теми №0102002787 “Податковий менеджмент у транзитивній економіці” виконано розділ “Розробка оптимізаційних моделей людської поведінки з урахуванням можливих шляхів ухиляння від сплати податків”. У рамках держбюджетної теми “Дослідження бюджетно-податкової політики в сучасних умовах та шляхи її удосконалення”(номер державної реєстрації 0102U001155) виконано розділ, який стосується дослідження регіональних бюджетних ризиків та моделювання взаємовідносин між місцевими та державним бюджетом. Відповідно до Указу Президента України від 23 червня 2004 року №671/2004 дисертант є співавтором методики прогнозування надходжень податку на додану вартість.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є кількісний аналіз та математичне моделювання чинної системи оподаткування і розробка науково-практичних рекомендацій щодо введення змін у систему оподаткування, які забезпечать стійкий розвиток економіки, зменшення тінізації економіки, рівня корумпованості суспільства та збільшення темпів зростання легальних доходів населення.
Для досягнення цієї мети необхідно здійснити постановку та вирішення комплексу завдань:
розробити концептуальний підхід до визначення основних важелів державного регулювання економіки у трансформаційний період розвитку на підґрунті уявлення про суспільство як ансамбль особистостей, кожна з яких прагне до максимізації функції власної корисності;
розробити методичне забезпечення оцінки і кількісного аналізу ризику рішень, що приймаються на державному рівні, зокрема, здійснити кількісний аналіз рівня ризику планованого зведеного бюджету України та запропонувати алгоритми зменшення ступеня ризику планованих показників;
кількісно оцінити вплив податкового тиску на економіку в умовах України;
розрахувати структуру та обсяги оптимального податкового тиску на економіку з урахуванням рівня споживання та рівня завантаження економіки;
побудувати математичну модель функціонування підприємства з урахуванням основних податків і соціальних платежів, а також найчастіше використовуваних схем ухиляння від сплати податків з метою аналізу можливих шляхів зменшення тінізації на мікроекономічному рівні;
кількісно оцінити взаємозв`язок між заходами фіскальної та монетарної політики в умовах перехідної економіки, встановити й проаналізувати співвідношення між темпами зростання грошової маси, темпами інфляції та динамікою податкових надходжень;
базуючись на функції корисності особи, сформулювати та розв`язати оптимізаційну задачу для визначення параметрів оподаткування доходів громадян за умови існування бюджетного обмеження;
побудувати та проаналізувати модель розвитку малого бізнесу в Україні, визначити умови його легалізації, які параметрично залежать від рівня оподаткування та ефективності функціонування місцевих органів влади;
проаналізувати на прикладі моделювання функціонування державної лотереї можливі нефіскальні шляхи поповнення державного бюджету України;
з метою зниження рівня корупції за допомогою теорії матричних ігор проаналізувати взаємовідносини платника податків та податкового інспектора.
Об’єктом дослідження є якісний та кількісний аналіз сучасного стану податкової системи з притаманними їй механізмами впливу на розвиток економіки
Предметом дослідження є концептуальні положення економіко - математичного моделювання податкової політики у трансформаційній економіці з метою реалізації пріоритетів розвитку національної економіки.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалося з використанням методу системного аналізу, мікроекономічних та макроекономічних методів, методів оптимізації стосовно функції корисності платника податків та функції добробуту суспільства, теорії ігор, апарату теорії ймовірності, кореляційного та авторегресійного аналізу, теорії статистики.
Інформаційну базу досліджень становлять звітні дані Держкомстату України, Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблені:
концептуальні положення, на підґрунті яких з використанням функції суспільної корисності здійснено моделювання складних соціально-економічних систем стосовно ефективної податкової політики, що сприятиме підвищенню темпів економічного зростання, зокрема, за рахунок детінізації економіки;
концептуальні положення стосовно кількісних оцінок ризику планування бюджету трансформаційного періоду розвитку та запропоновано алгоритм зменшення ступеня ризику планування до допустимого рівня. Доведено, що плановані показники Зведеного бюджету України обтяжені високим рівнем ризику їх невиконання;
економіко-математична модель податкового тиску на тривалому проміжку часу, на основі якої доведено, що податкове навантаження на економіку України надзвичайно велике, а це зумовлює, зокрема, ухиляння від сплати податків, призводить до сповільнення темпів економічного розвитку. Визначено часовий лаг та магнітуду впливу змін податкового законодавства на ВВП;
економіко-математична модель підприємства з урахуванням основних видів податків та поширених схем ухиляння від їх сплати. Аналіз, здійснений на основі моделі мультиплікативної виробничої функції, дозволив запропонувати варіанти нормативно визначеного раціонального податкового тиску на рівні підприємства. На основі модельних розрахунків легко дійти висновку про неможливість власне ліберального шляху розвитку, коли рівень тінізації зменшується із зменшенням податкового тиску. Обґрунтовано, що мотивація до зниження рівня тінізації буде дієвою за умови поєднання ефекту збільшення ризику існування фіктивних фірм та зменшення податкових ставок;
модель підтримки уряду для трансформаційних економік, що не може базуватися на двох показниках, які використовуються у розвинутих економіках – рівні інфляції та рівні безробіття. Пропонується використання двох інших показників – рівня відносної погодинної оплати праці (відносно середньосвітового рівня) та річних темпів зростання погодинної оплати праці;
теоретико-ігрові методи вирішення конфліктних ситуацій між платником податків (підприємцем) та податковим інспектором з метою зменшення корумпованості податкової служби. До стратегії гравців включено фактично наявні стратегії: фальсифікацію податкової документації, дачу хабара (підприємець), накладення штрафних санкцій або усвідомлений прийом фальсифікованої документації (податковий інспектор).
Удосконалено:
методику оцінювання обсягу тіньового сектора економіки України на базі аналізу монетарного балансу економетричними методами. Запропоновано дві альтернативні моделі тіньового сектора економіки: синхронну та асинхронну. Доведено, що сучасним реаліям більше відповідає синхронна модель тіньового сектора. Обсяги тіньової економіки, за отриманими оцінками, складають від 30% до 50% загального обсягу економіки;
встановлено на основі використання функції корисності платника податків та ігрових методів, що чинна система оподаткування та нарахування штрафних санкцій неефективна. За допомогою математичного моделювання доведено, що зменшення податкових ставок та збільшення ставок штрафних санкцій буде ефективним тільки тоді, коли ймовірність виявлення ухилення від сплати податків буде суттєво відрізнятися від нуля, що залежить від підвищення ефективності діяльності податкової служби.
Набуло подальшого розвитку:
на основі аналізу функцій щільності розподілу доходів громадян України показано, що в умовах української економіки егалітарна мета недосяжна. Зростання податкового тиску на економічно активну частину населення приводить лише до зростання обсягів тінізації економіки та зростання корумпованості в суспільстві. Задекларована урядом боротьба з бідністю недостатньою мірою сприяє зменшенню частки суспільства, яка має доходи, менші за прожитковий мінімум;
модель малого бізнесу та з’ясовано, що ефективна боротьба з бідністю полягає в створенні умов для розвитку малого бізнесу – спрощенні процедури реєстрації, забезпеченні захисту та кредитування під прийнятні процентні ставки. У процесі моделювання малого бізнесу на основі максимізації функції корисності визначені деякі необхідні умови його детінізації;
Практичне значення одержаних результатів. Основні результати, отримані на основі моделювання впливу оподаткування на економічні процеси, представлені у вигляді практичних рекомендацій. Пропонується методика визначення податкових ставок на основі узгодженого підприємцями та державою, прийнятного для обох сторін рівня податкового тиску (до уваги береться прибуток до оподаткування). Автором пропонуються конкретні кроки щодо збільшення дохідності державної лотереї. Зроблено певний внесок у здійснення розрахунків бюджетного ризику - на конкретних прикладах виявлено фактори, які найбільше впливають на те, що ризик планування бюджету перевищує критичний рівень. На основі моделі максимізації доходів громадян протягом життєвого циклу з урахуванням бюджетного обмеження автором ще у 2001 році запропоновано два можливих варіанти прибуткового податку з громадян: 13% – прибутковий податок та неоподатковуваний мінімум в обсязі 50 грн. або 12% – податок для доходів, що перевищують 20 грн. Перший варіант кращий для бідніших верств населення, другий – для найбільш забезпечених. Перехід до 13% ставки податку на доходи громадян у 2004 році може призвести до значного зменшення надходжень до Зведеного бюджету внаслідок зростання ефективної ставки оподаткування за останні роки. Крім того, Закон України “Про оподаткування доходів громадян”, що діє з 01.01.2004, порушує існуючу ієрархію доходів, тому нами пропонується заміна діючої соціальної податкової пільги неоподаткованим мінімумом.
На основі побудованого комплексу економіко-математичних моделей та кількісного аналізу автором доведено, що детінізація фонду оплати праці можлива лише за умови зменшення як ставки прибуткового податку з громадян, так і рівня соціальних платежів.
Аргументовано доцільність використання сучасних методів аналізу часових рядів з метою отримання прогнозних показників бюджету замість методів, запропонованих Мінфіном, які містять значну похибку, пов`язану, головним чином, з невизначеністю темпів інфляції. Автор дисертації приймав участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства (лист ДПА України № 7916/6/11-2313 від 10.09.03). Впровадження методів прогнозу податкових надходжень проведено на прикладі прогнозування податкових надходжень у місті Київ та на прикладі прогнозування податкових надходжень до бюджету АР Крим (довідка про впровадження №03-01/1434 від 01.04.2004). Результати наукових досліджень автора використані при підготовці наукового звіту обґрунтування методів формування дохідної частини бюджету 2005 року, що виконувалась за розпорядженням Кабінету Міністрів України (довідка № 5200/446 від 17.05.2004). На основі результатів дослідження були розроблені навчальні курси з предметів “Методи і моделі прийняття рішень в оподаткуванні”, “Методи і моделі управління фінансовим ризиком”, що викладаються магістрам Національної академії державної податкової служби України (довідка про впровадження №14/2 від 24.03.2004), спеціальний курс “Взаємозв’язок податкових надходжень з макроекономічними показниками розвитку економіки України”, який був впроваджений у навчальний процес Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для державної податкової служби України (довідка про впровадження №27/12-01/05 від 25.03.2004), навчальний курс “Бюджетна система України”, що викладається на факультеті економічних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” (довідка №31/44 від 23.04.2004), навчальний курс “Аналіз моделювання та управління економічним ризиком”, що викладається на факультеті інформаційних технологій Київського національного економічного університету (довідка №21/108 від 10.05.2004).
На основі апарату функції корисності та ігрових методів щодо вирішення конфліктних ситуацій пропонуються зміни до чинного законодавства щодо зменшення мотивації ухилення від сплати податків та зменшення рівня корумпованості податкових органів.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані концептуальні положення про принципи формування функціональної податкової системи, яка повинна сприяти реалізації пріоритетів національного розвитку, зроблене наукове обґрунтування запропонованих моделей. Алгоритми розрахунків, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи представлялися і обговорювалися на 16 міжнародних і всеукраїнських конференціях, нарадах, семінарах, зокрема: “International Data Analysis Conference” (Інсбург, Австрія, 2000), “Моделирование и анализ безопасности и риска в сложных системах” (Санкт-Петербург, 2002, 2003, 2004), “Ризикологія в економіці та підприємництві” (Київ, 2001); “Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи розв’язання” (Київ, 2001); “Сучасні економіко-математичні методи у ринковій економіці” (Київ, 2000); на П’ятій міжнародній науково-практичній конференції (Дніпропетровськ, 2001); П`ятому міжнародному конгресі українських економістів (Львів, 2000); на конференціях “Трансформаційні процеси в господарстві регіонів Східної Європи” (Ірпінь, 1997), “Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України” (Ірпінь, 1998), “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 1999, 2000, 2001), “Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України” (Ірпінь, 1999), Результати дослідження апробовано на засіданнях “круглих столів”, організованих комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, на семінарах Департаменту розвитку та модернізації ДПА України від 24.04.2001 та Зведеного Управління методології впровадження нормативно-правових актів з питань оподаткування ДПА України від 02.02.2001.
Публікації. Основні положення та зміст дисертації відображені в одноосібній монографії, навчальному посібнику та 29 статтях у наукових фахових виданнях, серед яких 12 одноосібних, загальним обсягом 35 д.а., з них автору належить 18,7 д.а., а також у 20 публікаціях матеріалів і тез наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків і становить 406 сторінок авторського комп’ютерного набору, 25 таблиць на 28 сторінках, 62 рисунки на 58 сторінках, 3 додатки обсягом 13 сторінок та список використаних джерел із 278 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначені предмет, об’єкт, мета й завдання дослідження, показано наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи.
У розділі 1 “Концептуальні засади аналізу ролі оподаткування у трансформаційній економіці” розглянуті основні важелі державного регулювання, до яких також відносяться і зміни податкового законодавства, розкритий зміст та характер загальної методології досліджень впливу податкових відносин на фактори економічного розвитку, проведений аналіз інструментарію моделювання податкової політики, розглянуті підходи до визначення рівня оподаткування на підґрунті максимізації функцій суспільної корисності.
Проаналізувавши частку державних витрат у ВВП для країн з різним рівнем економічного розвитку, можна встановити таку залежність: більш розвинені країни можуть витрачати на формування бюджету більшу частку ВВП, тобто для них характерний вищий рівень державного втручання в економіку.
Поняття рівня економічного розвитку, переважно базується на наявному рівні ВВП у доларах США на душу населення (далі – ВВПЛ). Взагалі існує класифікація країн за цим показником на високорозвинені, середньорозвинені й низькорозвинені.
До першої категорії високорозвинених країн (“золотий мільярд”) належать країни з ВВПЛ не меншим, ніж $18000. Це більшість країн Європи, Канада, Австралія, США, Японія.
До середньорозвинених країн відносяться країни з ВВПЛ від $1000 до $18000. І до низькорозвинених країн належать країни з ВВПЛ меншим, ніж $1000. На жаль, за прямим методом вимірювання ВВПЛ Україна належить до останньої категорії. Якщо вимірювати ВВПЛ за паритетом цін в Україні та у високорозвинених країнах, то величина ВВПЛ збільшується до $2000–$4000, однак ці оцінки надзвичайно суб’єктивні та варіативні. Безсумнівно, що суттєве збільшення ВВП можливе, зокрема, за рахунок детінізації економіки, а тіньова економіка суттєво ускладнює державне регулювання.
У кінці 20 століття було розроблено методику отримання порівняльних оцінок рівня економічного розвитку. Це дозволило проаналізувати вплив державного навантаження на економіку та показники економічного розвитку. Коротко результати цих досліджень можна сформулювати таким чином:
державне втручання в економіку дещо зростає разом із економічним зростанням. Більш розвинуті країни, в яких уже накопичений достатній кадровий потенціал державного регулювання, мають можливість більшого втручання в економіку. Держави із надзвичайно обмеженими ресурсами (низький рівень економічного розвитку, зокрема ВВПЛ), але які роблять спроби здійснити одразу надзвичайно багато, отримують більше шкоди, ніж користі;
темпи економічного зростання на тривалому проміжку часу мають обернений взаємозв’язок з рівнем державного навантаження (відношення видаткової частини бюджету країни до ВВП), який, у свою чергу, повинен ураховувати рівень економічного розвитку;
питання про оптимальне співвідношення цілей щодо ефективності та соціальної спрямованості податкової політики у трансформаційній економіці залишається відкритим. Вирішення його можливе тільки на основі мажоритарного підходу, який полягає в формуванні та застосуванні оптимізаційної моделі відносно темпів економічного розвитку з урахуванням соціальної компоненти в обмеженнях моделі.
В якості інтегрованої стосовно членів суспільства цільової функції () можна запропонувати функцію суспільного добробуту з урахуванням показника ефективності (середній прибуток) та показника соціальної спрямованості (коефіцієнт Джині) у вигляді:
,
де - середній прибуток як показник росту добробуту;
- коефіцієнт Джині як показник нерівномірності розподілу прибутків.
На жаль, у сучасних умовах використання інтегрованої функції суспільного добробуту не може бути здійснено за наявності значної частки тіньових доходів (невизначеність показника ) та в наслідок цього - відсутності адекватних оцінок нерівномірності розподілу фактичних доходів. Необхідне впровадження, на рівні виконавчої та законодавчої влади кількісного підходу до реалізації пріоритетів національного розвитку. За цільову функцію економічного розвитку, на нашу думку, доречно обрати мультиплікативну функцію: перший множник функції відповідає за економічну ефективність, а другий - за соціальну спрямованість.
Тепер за допомогою системного аналізу та на основі чинного законодавства розглянемо процес побудови податкової служби, здатної реалізувати пріоритети національного розвитку.
У запропонованій схемі зовнішнім середовищем виступає економіка країни. Керуючим елементом може бути орган, який має найбільш повне уявлення про фінансовий стан країни. Згідно з Конституцією України (ст. 116) та Бюджетним кодексом України (ст. 50), “Міністерство фінансів України здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету і має виключне право надання відстрочок до сплати податків... “.
Це означає, що для вирішення тактичних завдань управляючим елементом для податкової системи України повинно бути Міністерство фінансів України. Крім тактичних завдань (наповнення бюджету), податкова система виконує регулюючі функції щодо цілей економічного розвитку. Такі цілі відносяться до стратегічних і повинні реалізовуватися на тривалому проміжку часу. Відповідно до Конституції України (ст. 85), до повноважень Верховної Ради України належить “затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля”. Тобто, стратегічні цілі для податкової служби України, шляхом прийняття відповідних законів та законодавчих актів визначає Верховна Рада.
У процесі модернізації податкової служби необхідно введення показників ефективності її функціонування, наприклад, як кількість коштів, витрачених для збору 100 грн. до бюджету. Для оцінки ставлення суспільства до сучасного рівня податкового навантаження, на наш погляд, можна ввести кількісний показник ефективності державних витрат на основі еквівалентності корисності від зростання доходів особи та державних витрат (визначається шляхом проведення опитувань).
У розділі 2 “Макроекономічні моделі економічного зростання з урахуванням чинників оподаткування” проведений аналіз математичних моделей економічного зростання на основі емпіричних даних про розвиток світової економіки протягом останніх років. Розглянуті питання впливу на темпи економічного зростання податкового тиску, рівня довіри в суспільстві та інших факторів, побудована оптимізаційна модель оцінки рівня податкового тиску в трансформаційній економіці на довготривалому проміжку часу.
Для того, щоб досягти середньосвітового ВВПЛ у $4000 замість нинішніх $1000, необхідно збільшити його обсяг у 4 рази. Оскільки показники України та відповідні світові характеристики кількісно суттєво відрізняються, то використовується логарифмічна шкала. Якщо вважати, що тривали темпи розвитку економіки України становлять 6%, як це спостерігалося у 2000 році, то для досягнення середньосвітового сучасного рівня ВВП у $4000 необхідно: роки (якщо ВВПЛ в Україні становить у 2004 році біля $1000). За темпів зростання у 10 % такий термін скорочується до 14,5 років.
Однак слід урахувати, що середні світові показники також зростають за рахунок розвитку найбільш економічно потужних країн (США, Китай та інші ). Середньосвітові темпи розвитку протягом приблизно дорівнюють 1,5%. Темпи розвитку країн Євросоюзу дещо більші та складають 1,5-2,5%. Тоді умова досягнення Україною середньосвітового рівня розвитку:
Звідси роки, а за десятивідсоткового щорічного зростання такий термін скорочується до 17,5 років. Говорячи про досягнення середньоєвропейських показників навряд чи доречно через значну різницю у рівнях розвитку економіки.
Наведені розрахунки показують, що для вибору власних шляхів економічного розвитку, які залежать від змін податкового законодавства, необхідно використовувати критерії, спрямовані на досягнення цілей на перспективу, тобто критерії exanti. Соціальна спрямованість економічної політики може враховуватись в обмеженнях відповідних оптимізаційних моделей стосовно темпів економічного розвитку.
В результаті аналізу оптимізаційної моделі податкових надходжень до бюджету на тривалому проміжку часу отримані такі результати:
податковий тиск на економіку України в період з 1993 до 1999 року був значно вищим, ніж оптимальний, виходячи із рівня споживання та рівня завантаження економіки, яке розраховується як відношення фактичного обсягу виробництва до потенційного;
податкову політику краще планувати на проміжок 8-9 років, причому зміни ставок на цьому проміжку повинні бути мінімальними. Загальний рівень оподаткування повинен визначатися з урахуванням рівня споживання та рівня навантаження на економіку;
при переході до економічного зростання період планування податкової політики збільшується, а оптимальна величина податкового тиску практично не змінюється, податковий тиск можна збільшити тільки за умови суттєвого зменшення рівня споживання та збільшення рівня завантаження економіки.
Дані розрахунків щодо оптимального рівня оподаткування представлені в табл. 1.
Таблиця1.
Розмір оптимального рівня оподаткування T0 (%) залежно від граничної схильності до споживання c (%) та рівня навантаження економіки Y0 (%)
Y0
с | 30 | 35 | 40 | 45 | 50 | 55 | 60
75 | 6,5 | 8,0 | 9,7 | 11,6 | 13,8 | 16,3 | 19,4
80 | 4,9 | 6,0 | 7,3 | 8,7 | 10,4 | 12,3 | 14,5
82 | 4,3 | 5,3 | 6,4 | 7,6 | 9,1 | 10,8 | 12,8
85 | 3,4 | 4,2 | 5,1 | 6,1 | 7,3 | 8,7 | 10,3
90 | 2,2 | 2,7 | 3,2 | 3,9 | 4,6 | 5,5 | 6,5
Як видно з даних таблиці, реальна процентна ставка оподаткування перевищує оптимальний рівень оподаткування, що негативно впливає на стан економіки України.
В результаті аналізу фіскальної ефективності галузей економіки встановлено, що за період з 1997 до 1999 року суттєво збільшились маргінальні величини податкових надходжень: у промисловості - від 5 коп. до 30 коп. на кожну гривню готової продукції; від випуску сільськогосподарської продукції - від 30 коп. до 52 коп.; від населення - від 336 до 758 гривень на людину за рік. Вплив банківської системи на обсяг надходжень суттєво зменшився. Тобто, за цей період часу ефективність діяльності як промисловості, так і сільського господарства зросла, і це сприяло підвищенню фіскальної ефективності цих галузей економіки.
У розділі 3 “ Моделі прогнозування та планування бюджету у трансформаційній економіці” на основі моделі малої країни з відкритою економікою, до яких належить економіка України, проаналізовані взаємозв’язки фіскальної та монетарної політики, з використанням концептуальних положень про значний ступінь ризику регулювання трансформаційної економіки отримані кількісні оцінки компонентів ризику щодо прогнозування та планування бюджету України. Запропоновані шляхи зменшення ступеня ризику державного регулювання за наявності бюджетного обмеження. Як нефіскальний засіб поповнення бюджету розглянута оптимізаційна модель державної лотереї.
На основі аналізу концептуальних положень про існування тісного взаємозв’язку фіскальної та монетарної політики, з урахуванням чинників, властивих саме трансформаційним перехідним економікам, побудовано систему моделей, що відображають процес формування бюджету України та отримано такі висновки:
на основі моделі фіскальної політики малої відкритої перехідної економіки прораховано можливі варіанти залежності ВВП від динаміки бюджетних витрат. Крім того, проаналізовано механізм впливу зростання обсягу експорту на курс долара: якщо експорт перевищує державний борг, то курс національної валюти зростає (курс долара падає). З цієї моделі також випливає, що, зокрема, зменшення бюджетних витрат може сприяти зростанню української економіки;
аналіз щомісячних податкових надходжень протягом 1996-2000 років засвідчив, що реальні податкові надходження в цінах на початок 1996 року мають тенденцію до зменшення. Існує тісний взаємозв`язок між зростанням надходжень та грошової маси. Коефіцієнт еластичності податкових надходжень щодо грошової маси наближається до 0,5, тобто збільшення грошової маси на 1% приводить до збільшення податкових надходжень на 0,5% (рівень цін, за теорією раціональних очікувань, також зростає на 1%);
пропонуються до впровадження, підчас планування державного бюджету сучасні методи прогнозування податкових надходжень з урахуванням впливу основних факторів економічного розвитку: динаміки ВВП, монетарної маси, темпів інфляції. Внаслідок невизначеності цих факторів на наступний бюджетний рік пропонується використання сценарних методів прогнозування з урахуванням відповідного розподілу ймовірностей.
Як нефіскальний засіб поповнення бюджету розглянуто функціонування державної лотереї. Побудована модель функціонування державної лотереї, на підґрунті якої доведено, що її організатор спрямовує на виграш кошти, значно менші, ніж необхідно для ефективного функціонування лотереї. Внаслідок цього лотерея не приносить державі дохід, який був би можливий у випадку її ефективного функціонування. Нескладні розрахунки свідчать, що державна лотерея може принести державі ~100 млн. гривень щорічно за умови правильної та чесної стратегії її організаторів і наявності початкового грошового фонду (недержавного) в обсязі 5-10 млн. гривень.
На основі фундаментальних положень про ризик прийняття рішень у трансформаційній економіці досліджено ризик прогнозування та планування бюджету України, в результаті чого:
запропоновано ввести два компоненти бюджетного ризику – номінальний та інфляційний. Під кількісною оцінкою ступеня номінального ризику ми розуміємо ймовірність недовиконання надходжень більше, ніж на деякий фіксований рівень %. Джерелом номінального ризику є недосконалість методів прогнозування та планування податкових надходжень. Кількісною оцінкою ступеня інфляційного ризику є річний рівень інфляції, який забезпечить планований рівень надходжень;
встановлено, що нинішня богатовекторність як в економіці, так і в політиці зумовлює невизначеність пріоритетів і, як наслідок, неефективне використання обмежених бюджетних ресурсів. Внаслідок цього в Україні склалась критична ситуація, за якої існує можливість виникнення техногенних катастроф, пов’язаних з існуванням значної кількості небезпечних об’єктів господарської та військової діяльності. У пропонованому підході відповідальність за небезпеку у кожній галузі доцільно покласти на її керівництво. Рівень можливих збитків пропонується оцінювати не як математичне сподівання, а як збитки на рівні значущості 5%-10%, тобто такі збитки, що можуть траплятися один раз на 20 або 10 років.
У випадку техногенних та інших катастроф стан української економіки не дає можливості зменшити ймовірність їх виникнення до рівня значущості 1%, оскільки це викличе значне зменшення ефективності виробництва.
У розділі 4 “Математичне моделювання впливу оподаткування на мікрорівні” розглянута модель сукупного впливу амортизації та оподаткування на окупність обладнання, наведені приклади оптимізаційних моделей непрямих податків, а також побудована модель розрахунків раціональних податкових ставок на рівні підприємства з урахуванням можливих схем ухилення від сплати податків.
З допомогою виробничої функції мультиплікативного типу пропонується модель функціонування виробництва з урахуванням основних видів податків та соціальних платежів. У процесі побудови моделі враховувалися можливості ухилення від сплати податків за рахунок завищення собівартості продукції. В результаті розрахунків, з урахуванням реальних податкових та конвертаційних ставок, зроблені висновки про неможливість власне ліберального шляху розвитку, тобто зменшення мотивації до ухилення від сплати податків тільки за рахунок зменшення податкових ставок. До зменшення податкових ставок необхідно ще врахувати ефект збільшення ризику існування фіктивних фірм, а отже і конвертаційних ставок.
Значна увага приділяється оцінці тиску на підприємство стосовно фонду заробітної плати. Доведено, що перехід до легальної оплати праці пов'язаний не тільки зі зменшенням прибуткового податку з громадян, але також і зі значним зменшенням рівня соціальних платежів, які в роботі розглянуті, зокрема як податок на фонд заробітної плати.
Можливі варіанти податкових ставок розраховані на основі співвідношень, які наведені в табл.2.
Таблиця 2.
Можливі варіанти податкових ставок залежно від податкового тиску на прибуток підприємств (m=20%; k=55%)
Податковий тиск, %
Ставки податків, % | 50 | 60 | 70 | 70 | 80 | 90
Податок на прибуток підприємств | 15 | 16 | 16 | 25 | 26 | 5
Соціальні платежі | 15 | 20 | 25 | 21 | 25 | 37
Прибутковий податок з громадян | 13 | 13 | 13 | 13 | 13 | 13
Звичайно, визначення оцінки ступеня податкового тиску значною мірою залежить від співвідношення витрат на працю, сировину й енергоносії та від ринкового рівня цін (рентабельності виробництва). Таким чином, для ретельного визначення податкових ставок необхідне не тільки законодавче визначення податкового тиску, але й об`єктивний аналіз витрат на виробництво окремих галузях.
Величина податкового тиску надзвичайно чутлива до визначення величин m та k. Так, наприклад, якщо вважати, що вартість оплати праці складає 20-30 % від вартості продукції, то величина податкового тиску наближується до 100 %. Однак, у сучасних умовах, частка оплати праці в вартості продукції для більшості українських підприємств не перевищує 10 %. В цьому випадку величина податкового тиску відносно прибутку до оподаткування знаходиться в межах 50-70 %.
Нами пропонується комплексний підхід до податкової реформи, коли враховується загальний податковий тиск на рівні підприємства і на цій підставі розраховуються окремі податкові ставки.
Необхідно здійснити подальший розвиток цього підходу для розробки науково обґрунтованих податкових ставок. Для реалізації та впровадження таких розрахунків необхідна об’єктивна інформація про структуру собівартості продукції в основних галузях української економіки.
У розділі 5 “Кількісний аналіз реагування громадян на соціально-економічну політику держави” розглянута модель функціонування представницької влади. Нами пропонується модель підтримки уряду громадянами у трансформаційній економіці. Значна увага приділяється причинам існування та кількісній оцінці обсягу тіньового сектора економіки. З метою зменшення частки тіньового сектора використовуються теоретико-ігрові моделі для оцінки мотивації щодо ухилення від сплати податків.
Функцію підтримки уряду для країн з транзитивною (перехідною) економікою можна подати у вигляді:
,
де – рівень погодинної оплати праці у національній грошовій одиниці;
– річний приріст оплати праці;
– курс національної валюти (долар США);
– темпи девальвації;
– темпи інфляції.
Оскільки вважається, що наша країна зробила європейський вибір, оцінка можливості його здійснення залежить. зокрема, від наближення рівня оплати праці в Україні до середньоєвропейського ().
Пропонується показник ступеня підтримки уряду громадянами країни з транзитивною (перехідною) економікою:
,
де –вагові коефіцієнти, Наприклад, якщо розрахувати значення емпіричного показника ступеня підтримки уряду на основі даних за 2001 рік (), то при рівні оплати праці менше ніж $ 0,5 на годину, тобто менш ніж 10% від середньоєвропейського, та задекларованому прирості реальних доходів населення ~ 10% (), оцінка підтримки уряду наближається до 10%.
На основі економетричного аналізу президентських виборів 1999 року та парламентських виборів 2002 року продемонстровано суттєвий вплив рівня оплати праці на результати виборів. Для отримання адекватної моделі використовувалася фіктивна змінна, яка виділяє регіони, що ввійшли до складу СРСР після 1939 року.
За допомогою економетричних та ігрових методів проаналізовано й отримано оцінки обсягу тіньового сектора економіки України, досліджені можливі шляхи її детінізації:
на основі економетричної моделі монетарного балансу дається кількісна оцінка обсягу тіньового сектора економіки України. Запропоновано два можливих варіанти функціонування тіньового сектора економіки – синхронний та асинхронний. Доведено, що в умовах України переважає синхронний варіант взаємозв`язку тіньового та офіційного секторів економіки, який властивий більшості експортно-орієнтованих трансформаційних економік. Обсяги кількісної оцінки тіньового сектора економіки складають від 30% до 50% від загального обсягу
