ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ
Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького
Сенечин
Василь Васильович
УДК 619:612.3:636.084:636.2
інтенсивність перебігу фізіологічних
процесів і продуктивність бугайців за Впливу
метіонатів і лізинатів мікроелементів
03.00.13 - фізіологія людини і тварин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Львів – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,
заслужений діяч науки і техніки України
Кравців Роман Йосипович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри ветеринарно -
санітарної та радіологічної експертизи, ректор.
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, с. н. с.
Стояновський Володимир Григорович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри патологічної фізіології;
кандидат біологічних наук, с. н. с.
Волторністий Володимир Михайлович,
Інститут біології тварин УААН, провідний науковий
співробітник лабораторії обміну речовин.
Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських тварин Міністерства аграрної політики України.
Захист відбудеться “10” червня 2004 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.823.01 у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, Пекарська, 50, аудиторія № 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, Пекарська, 50.
Автореферат розісланий “ 7 ” травня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук, доцент Головач П.І.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Дефіцит мікроелементів у раціонах тварин та їх невисока засвоюваність (1-25%), антагоністичні властивості між ними, утворення нерозчинних комплексних сполук та неадекватність стандартних преміксів до господарств і біогеохімічних зон є однією з причин низької продуктивності тварин та невисокої якості одержаної від них продукції (Кальницкий Б.Д., 1985; Лебедев Н.И., 1990; Кузнецов С.Г., 1991).
Надзвичайно важливе значення в підвищенні біологічної доступності мікроелементів і забезпеченні ними тварин належить їх хелатним сполукам з незамінними амінокислотами, які є найоптимальнішою формою біогенних металів. При застосуванні хелатних сполук усуваються антагоністичні взаємовідношення між окремими мікроелементами (МЕ), вони транспортуються до місця абсорбції не дисоціюючи і перетворюються в органах у метаболічно активну форму.
Внесення МЕ до преміксу для комбікормів у формі металоорганічних сполук з амінокислотами значно підвищує рівень їх засвоєння та посилює сумарний біологічний ефект, що проявляється інтенсифікацією метаболічних процесів, підвищенням продуктивності та покращенням якості одержаної продукції (Deetz L.E., 1985; Oke B.O., 1986; Кравців Р.Й., 1989-2003; Насолодін В.В., 1994; Осередчук Р.С., 1998; Біленчук Р.В., 1999; Куциняк І.В., 2002). Проте немає досліджень, присвячених вивченню впливу підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином) на їх фізіологічний стан, продуктивність і якість отриманої від них яловичини. Необхідність вирішення вказаного питання послужила основою для проведення наших досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми Міністерства аграрної політики України 0102V001331 39-ДДР “Фундаментальна” Науково-дослідного інституту біоекологічного моніторингу “Екологічний моніторинг біологічно активних речовин в природі і продуктах тваринництва та розробка методів корекції з метою підвищення продуктивності тварин і поліпшення якості їх продукції”, № 9/6.
Мета і задачі дослідження. З’ясувати вплив хелатних сполук мікроелементів з незамінними амінокислотами (метіонатів і лізинатів) на інтенсивність фізіологічних процесів і продуктивність бугайців. Для досягнення цієї мети ми поставили перед собою наступні завдання:
1. Вивчити вміст мікроелементів в кормах ТзОВ “Перше Травня” Дрогобицького району львівської області. Встановити процент забезпечення ними тварин господарства.
2. Синтезувати хелатні сполуки мікроелементів (заліза, кобальту, йоду і селену) з незамінними амінокислотами – метіоніном (метіонати) і лізином (лізинати).
3. Вивчити вплив окремих доз метіонатів і лізинатів мікроелементів (Fe, Co, I, Se) на гематологічні показники дослідних бугайців.
4. дослідити вплив хелатів МЕ на кількісні і якісні показники м’яса (забійні якості, морфологічний і хімічний склад туш) та його біологічну цінність.
5. Вивчити вплив метіонатів і лізинатів мікроелементів на продуктивність тварин.
Обєкт дослідження: фізіолого-біохімічні процеси та продуктивні якості бугайців за впливу хелатних сполук мікроелементів.
Предмет дослідження: активність АсАТ, АлАТ, ЦХО, СДГ в крові бугайців та ветеринарно-санітарні показники м’яса при підгодівлі їх метіонатами і лізинатами МЕ.
Методи дослідження: фізіологічні, зоотехнічні, клінічні, гематологічні, біохімічні і математичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено лабораторний регламент синтезу лізинатів заліза, кобальту, йоду і селену. Вперше вивчено інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів. Одержано нові дані, які характеризують активність еритропоезу, стан білкового обміну та ветеринарно-санітарної якості яловичини за згодовування різних доз хелатних сполук мікроелементів з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином) на гематологічні показники, продуктивність і м’ясні якості відгодівельних бугайців.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають можливість проводити корекцію раціонів дослідних тварин за дефіцитними мікроелементами (Fe, Co, I і Se). Доведено, що внесення у раціон бугайців цих мікроелементів у вигляді хелатних сполук (метіонатів і лізинатів) позитивно впливає на еритропоез, дихальну функцію крові, окремі ділянки білкового, енергетичного та вуглеводневого обміну в організмі молодняку великої рогатої худоби, призводить до підвищення їх продуктивності та покращення якості одержаної від них яловичини. Отримано деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7 А23К1/18, А01К67/02. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції відгодівельних бичків: Деклараційний патент 42578 А Україна, МПК 7 А23К1/18, А01К67/02 /Р.Й.Кравців, А.М.Стадник, А.Ю.Остап’юк, Р.С.Осередчук, М.В.Ключковська, В.В.Герич, В.В.Сенечин. - №2001042340; Заявлено 09.04.2001; Опубл. 15.10.2001, Бюл. № 9.
Особистий внесок здобувача. Підібрав та опрацював дані літератури, освоїв методи досліджень, розробив схеми дослідів, організував та провів лабораторні і виробничі експерименти, узагальнив результати досліджень та провів статистичну обробку цифрових даних. Аналіз отриманих результатів автором проведено самостійно з методичною допомогою наукового керівника – доктора біологічних наук, професора, академіка УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Р.Й.Кравціва.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались й отримали схвалення на щорічних підсумкових вчених радах Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького у 2000-2003 роках і науково – практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”, присвяченій 150-річчю з дня заснування Харківського зооветеринарного інституту (Харків, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” (Львів, 2002); Конференції молодих вчених і спеціалістів “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні” (Київ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів: “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2003).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць в журналах, тематичних і міжнародних збірниках, тезах конференцій, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, в тому числі 1 довідник та 1 деклараційний патент на винахід.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація виконана на 149 сторінках компютерного тексту та складається з таких розділів: “Вступ”, “Огляд літератури”, “Власні дослідження”, “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, “Висновки”, “Пропозиції виробництву”, “Список використаних джерел”, “Додатки”. Робота ілюстрована 30 таблицями та 7 рисунками. Список використаних джерел літератури включає 270 найменуваннь, у тому числі 82 іноземних публікації.
Матеріал і методика досліджень
Дослідження проведено в ТзОВ “Перше Травня” Дрогобицького району Львівської області. Експериментальна частина роботи виконана на кафедрах фізіології тварин та в Науково-дослідному інституті (НДІ) біоекологічного моніторингу Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького впродовж 2000-2002 років.
Метою першого досліду було вивчення мікроелементного фону кормів, які використовувались в годівлі бугайців даного господарства. Вміст основних мікроелементів в кормах (заліза, кобальту, йоду і селену) визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS - 30 за методом Бріцке (1980).
Для досліджень були відібрані бугайці чорно-рябої поро-ди другого періоду відгодівлі живою масою 185-200 кг. Перший дослід включав 100 тварин, підібраних за методом пар-аналогів з врахуванням живої маси, віку і фізіологічного стану, з яких було сформовано десять груп: контрольну та дев’ять дослідних, по 10 бугайців у кожній. Перед початком експерименту, впродовж і після завершення його проводили клінічний огляд бугайців (вимірювали температуру тіла (Т), частоту пульсу (П) і дихання (Д)), контрольне зважування та вивчення фізіологічних і біохімічних показників крові (ці показники були в межах фізіологічної норми). Дослід тривав 120 днів: підготовчий період – 30 і дослідний період 90 днів. Впродовж дослідного період тваринам дослідних груп, крім основного раціону (ОР), згодовували хелатні комплекси мікроелементів з незамінними амінокислотами: метіоніном і лізином з розрахунку мг/кг живої маси у різних співвідношеннях (табл. 1). В кінці підготовчого періоду, першого, другого та третього місяців досліду проводили клінічний огляд бугайців усіх груп (вимірювали Т, П, Д) та відбирали проби крові з яремної вени.
Визначали такі морфо-біохімічні показники крові: кількість еритроцитів фотоелктроколориметрично за методикою Є.С.Гаврилець, М.В.Демчук (1966); вміст гемоглобіну за методикою Г.В.Дервіза та А.І.Воробйова (1969); концентрацію глюкози з ортотолуоїдиновим реактивом – за методикою В.В.Меншикова (1973); активність цитохромоксидази К.Ф. 1.9.3.1. (ЦХО) - за методом В.А.Кетлінського і співавт. (1968); активність сукцинатдегідрогенази К.Ф. 1.3.99.3. (СДГ) – за методом E. Kuhn i L. Abood (1949).
У сироватці крові визначали: активність аспартатамінотрансферази К.Ф. 2.6.1.1. (АсАТ) та активність аланінамінотрансферази К.Ф. 2.6.1.2. (АлАТ) - за методом Райтмана і Френкеля в модифікації К.Г.Капетанакі (1962); вміст загального білка з біуретовим реактивом за методом Л.М.Делекторської і співавт. (1978); співвідношення окремих білкових фракцій плазми крові за експрес – методом Олла і Маккорда в модифікації О.А. Карпюка (1962).
Таблиця 1
Схема підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів (дослід 1).
Елемент | Доза мг/кг
живої маси | Групи тварин
I –
Контрольна | II | III | ІV | V | VI | VII | VIII | IX | X
Дослідні
Метіонат | Лізинат | Метіонат, Лізинат
Fe | 0,02 | - | - | - | - | - | - | - | ++ | - | -
0,025 | - | - | - | - | - | - | - | - | ++ | -
0,03 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ++
0,04 | - | + | - | - | + | - | - | - | - | -
0,05 | - | - | + | - | - | + | - | - | - | -
0,06 | - | - | - | + | - | - | + | - | - | -
Co | 0,015 | - | - | - | - | - | - | - | ++ | - | -
0,02 | - | - | - | - | - | - | - | - | ++ | -
0,025 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ++
0,03 | - | + | - | - | + | - | - | - | - | -
0,04 | - | - | + | - | - | + | - | - | - | -
0,05 | - | - | - | + | - | - | + | - | - | -
Se | 0,0075 | - | - | - | - | - | - | - | ++ | - | -
0,01 | - | - | - | - | - | - | - | - | ++ | -
0,015 | - | + | - | - | + | - | - | - | - | ++
0,02 | - | - | + | - | - | + | - | - | - | -
0,03 | - | - | - | + | - | - | + | - | - | -
I |
0,02 | - | - | - | - | - | - | - | ++ | - | -
0,025 | - | - | - | - | - | - | - | - | ++ | -
0,03 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ++
0,04 | - | + | - | - | + | - | - | - | - | -
0,05 | - | - | + | - | - | + | - | - | - | -
0,06 | - | - | - | + | - | - | + | - | - | -
Другий дослід (науково-виробничий) передбачав більш глибоке вивчення фізіолого-біохімічних показників та продуктивності бугайців на відгодівлі за згодовування хелатних сполук МЕ в оптимальних дозах. Для цього було сформовано чотири групи тварин, по 15 бугайців у групі. Дослід тривав 360 днів. Схема досліду наведена в табл. 2.
Таблиця 2
Схема підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів (дослід 2).
Групи тварин | Кількість тварин у групі | Вид і доза добавок до раціону, мг/кг живої маси
І-Контрольна | 15 | ОР (основний раціон)
ІІ - дослідна | 15 | ОР + метіонати Fe-0,05; Co-0,04; Se-0,02; I-0,05
ІІІ - дослідна | 15 | ОР + лізинати Fe-0,05; Co-0,04; Se-0,02; I-0,05
ІV - дослідна | 15 | ОР + метіонати Fe-0,025; Co-0,02; Se-0,01; I-0,025
+ лізинати Fe-0,025; Co-0,02; Se-0,01; I-0,025
В кінці дослідів проводили визначення категорій вгодованості забійних тварин (ГОСТ 5110-55), а після забою визначали вгодованість м’ясних туш за (ГОСТ 779-87).
Статистичну обробку експериментальних цифрових даних проводили за О.І. Ойвіним (1960). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05 (Р<0,05-*; Р<0,02-**; Р<0,01-***; Р<0,001-****).
Результати досліджень та їх аналіз
Аналіз годівлі дослідних бугайців.
Виходячи з наявних кормів у господарстві і проаналізувавши раціони годівлі за вмістом у них МЕ, можна зробити висновок про неможливість 100% забезпечення тварин в основних мікроелементах на основі наявних кормів. Тварини забезпечені: I на 54%; Cu – 77; Zn – 70; Mn – 67; Fe – 61; Co – 44 та Se на 27% від потреби. Дослідження кормів даного господарства вказують на найбільший дефіцит селену, йоду, кобальту і заліза. Підгодівля бугайців на відгодівлі хелатними сполук мікроелементів (метіонатами і лізинатами) дозволила усунути нестачу цих МЕ у їх раціонах.
На основі даних першого досліду встановлено оптимальні дози хелатих сполук мікроелементів для підгодівлі бугайців, що дало нам основу для подальшого вивчення їх впливу на фізіолого-біохімічний статус організму бугайців на відгодівлі, їх продуктивність та якість отриманої від них яловичини.
Вивчення впливу хелатних сполук мікроелеементів на
фізіолого-біохімічні показники в організмі бугайців
Результати досліджень впливу різних хелатних сполук на динаміку еритроцитів у крові піддослідних тварин наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Кількість еритроцитів в крові бугайців при підгодівлі їх
метіонатами і лізинатами мікроелементів, 1012/л, M±m; n=5.
Групи тварин | Підготовчий
період | Дослідний період, місяць
1 | 2 | 3
I | 6,51±0,04 | 6,54±0,03 | 6,55±0,03 | 6,53±0,04
II | 6,36±0,04 | 6,48±0,04 | 6,71±0,04* | 6,87±0,04***
III | 6,27±0,04 | 6,51±0,06 | 6,79±0,06** | 7,05±0,07***
IV | 6,29±0,03 | 6,47±0,04 | 6,69±0,04* | 6,85±0,04***
V | 6,34±0,03 | 6,47±0,03 | 6,59±0,05 | 6,70±0,04*
VI | 6,35±0,03 | 6,49±0,05 | 6,77±0,06* | 6,88±0,06***
VII | 6,29±0,03 | 6,50±0,03 | 6,73±0,04** | 6,80±0,05***
VIII | 6,37±0,04 | 6,48±0,04 | 6,89±0,05*** | 7,01±0,05****
IX | 6,41±0,04 | 6,51±0,03 | 7,01±0,06*** | 7,07±0,06****
X | 6,28±0,04 | 6,44±0,05 | 6,88±0,06*** | 6,97±0,05****
З даних таблиці видно, що кількість еритроцитів у крові піддослідних бугайців в підготовчий період коливалась в межах 6,27±0,04 – 6,51±0,04 · 1012/л, що відповідало фізіологічній нормі для даного виду тварин. В дослідних групах спостерігалось поступове щомісячне підвищення еритропоезу. Зокрема, через місяць після застосування різних доз метіонатів і лізинатів суттєвих змін в кількості еритроцитів у крові дослідних груп практично не виявлено. Проте, вже в кінці другого місяця нами встановлено зростання їх кількісті у крові бичків ІІ – Х груп на 1,0 - 7,0% по відношенню до контролю. Причому, у всіх дослідних групах, за винятком V, таке зростання було статистично вірогідним (Р<0,05 – 0,01). Суттєве збільшення кількості вищезгаданого показника крові виявлено в кінці третього місяця - від 2,6 до 8,3% (Р<0,05 – 0,001) порівняно з контрольними тваринами. Отже, можна стверджувати, що під впливом добавок хелатних сполук мікроелементів на протязі трьох місяців посилюється еритропоез. Найефективнішою була суміш, яку підгодовували тваринам ІХ групи. Кількість еритроцитів у них на третьому місяці становила 7,07*1012 /л, що на 8,3% (Р< 0,001) більше, ніж у контролі.
застосування хелатів cполук мікроелементів разом із збільшенням кількості еритроцитів в крові сприяє підвищенню вмісту у них гемоглобіну (табл. 4).
Таблиця 4
Вміст гемоглобіну в крові бугайців при підгодівлі їх
метіонатами і лізинатами мікроелементів, г/л, M±m; n=5.
Групи тварин | Підготовчий
період | Дослідний період, місяць
1 | 2 | 3
I | 101,5±0,04 | 103,0±0,04 | 103,3±0,04 | 103,5±0,04
II | 102,3±0,04 | 104,1±0,04** | 105,0±0,04*** | 106,1±0,05***
III | 102,5±0,04 | 104,4±0,05** | 105,7±0,05*** | 106,9±0,04****
IV | 102,1±0,04 | 103,8±0,05* | 104,9±0,04*** | 106,4±0,05***
V | 102,0±0,06 | 103,7±0,04* | 104,5±0,06** | 105,6±0,04***
VI | 102,1±0,04 | 103,9±0,04* | 105,0±0,04*** | 105,9±0,05***
VII | 101,7±0,05 | 102,9±0,05 | 104,0±0,05* | 105,0±0,05***
VIII | 102,2±0,05 | 103,9±0,06* | 105,1±0,05*** | 106,8±0,06***
IX | 102,9±0,05 | 104,8±0,08* | 106,9±0,07**** | 108,9±0,12***
X | 102,6±0,05 | 104,5±0,05*** | 106,4±0,05*** | 108,2±0,06***
Через місяць після згодовування метіонатів МЕ (ІІ група) концентрація гемоглобіну зросла на 1,1%, через два – 1,6 і через три місяці - на 2,5% порівняно з контрольною групою (Р<0,02 – 0,01). У ІІІ дослідній групі теж на протязі першого, другого і третього місяців дослідного періоду спостерігалось підвищення концентрації гемоглобіну відповідно на 1,3%; 2,3 та 3,3% по відношенню до контрольної групи. Аналогічне підвищення вмісту гемоглобіну нами виявлено у крові тварин IV групи. Його концентрація була найвищою через три місяці - 106,4 г/л (Р<0,01) проти 103,5 г/л у контролі.
Встановлено, що підгодівля тварин лізинатами мікроелементів (V група) також проявила позитивний вплив на концентрацію гемоглобіну в крові. На протязі трьох місяців даний показник зріс на 0,7 - 2,0%. У тварин VI групи при згодовувані лізинатів МЕ вміст гемоглобіну через місяць зріс на 0,9% (Р<0,05), через два – 1,6 (Р<0,01) і через три – 2,3% (Р<0,01). Підгодівля тварин лізинатами МЕ (VII група) сприяла збільшенню гемоглобіну в крові тільки на другому і третьому місяцях на 0,7% і 1,4% відповідно по відношенню до контрольних тварин. У тварин VIII групи, яких підгодовували сукупно метіонатами і лізинатами МЕ, вміст гемоглобіну через місяць зріс на 0,9% (Р<0,05), два – 1,7 (Р<0,01), три – 3,2% (Р<0,01). Підгодівля дослідних бугайців метіонатами і лізинатами МЕ (IХ група) привела до зростання кількості гемоглобіну на протязі трьох місяців, відповідно на 1,7; 3,5; 5,2% (Р<0,05 - 0,01). Даний показник у тварин Х групи на протязі трьох місяців зростав на 1,4; 3,0 і 4,5% по відношенню до контрольної групи.
Слід зазначити, що найвищим вміст гемоглобіну в крові був у бугайців IХ групи, яким сукупно згодовували метіонати і лізинати МЕ, очевидно, це пов’язано з активуючим впливом даних сполук на перебіг окисно-відновних процесів в організмі тварин. Одержані дані свідчать про те, що збагачення раціонів добавками метіонатів (ІІ – IV групи), лізинатів (V – VII групи) та метіонатів і лізинатів у комплексі (VIII –X групи) підвищувало кількість еритроцитів та вмісту гемоглобіну в крові бугайців на 2 – 3 місяцях досліду. На першому місяці міжгрупові різниці були незначними, що, очевидно, повязано з процесами адаптації травного тракту до мінеральних сполук. Найбільш вираженим вплив сукупного згодовування добавок метіонатних і лізинатних сполук МЕ був у VIII –X дослідних групах.
Вміст загального білка у крові бугайців контрольної та дослідних груп протягом підготовчого періоду коливався у межах фізіологічної норми 64,7 – 65,1 г/л. Проте в дослідний період концентрація загального білка підвищилась в крові дослідних тварин, особливо в кінці другого і третього місяців (табл. 5).
Таблиця 5
Вміст загального білка в сироватці крові бугайців при підгодівлі
їх метіонатами і лізинатами мікроелементів, г/л, M±m; n=5.
Групи тварин | Підготовчий
період | Дослідний період, місяць
1 | 2 | 3
I | 64,7±1,67 | 64,9±1,65 | 65,1±1,66 | 65,0±1,67
II | 65,2±1,68 | 67,9±1,66 | 68,7±1,66 | 71,1±1,63*
III | 64,8±1,66 | 68,8±1,62 | 71,0±1,63 | 72,0±1,64**
IV | 64,9±1,66 | 67,0±1,63 | 69,4±1,64 | 70,0±1,67
V | 64,8±1,67 | 68,4±1,65 | 69,9±1,60 | 71,2±1,65*
VI | 65,1±1,66 | 70,1±1,60 | 71,7±1,65* | 72,8±1,67*
VII | 64,8±1,67 | 68,4±1,65 | 71,1±1,64* | 71,9±1,66*
VIII | 65,1±1,65 | 68,8±1,62 | 72,0±1,66* | 73,1±1,64**
IX | 64,8±1,66 | 72,1±1,64* | 74,5±1,65** | 75,3±1,67***
X | 65,1±1,67 | 70,1±1,60 | 73,0±1,66* | 73,7±1,65**
Так, у тварин ІІ групи, яким згодовували метіонати МЕ, концентрація загального білка у кінці досліду зросла на 9,4% (Р<0,05), а у тварин ІІІ групи на 10,8% (Р<0,02). У тварин IV групи нами не виявлено достовірних змін у вмісті даного показника.
Підгодівля тварин V групи лізинатами МЕ сприяла зростанню даного показника лише в кінці 3 місяця на 9,5% (Р<0,05) відносно контрольної групи. У тварин VI і VII груп виявлено тенденцію до збільшення концентрації загального білка через 2-3 місяці на 5,4 – 12,0% по відношенню до контрольної групи (Р<0,05).
У тварин VIII групи, яким сукупно згодовували метіонати і лізинати, концентрація загального білка зросла в кінці 2-го місяця на 10,6%, а в кінці 3-го на 12,5% (Р<0,05 – 0,02). У тварин Іх групи через місяць вміст даного субстрату зріс на 11,1%, через два – 14,4, а через три місяці на 15,8% (Р<0,05 – 0,01). У Х групі тварин концентрації загального білка в крові вірогідно була вищою через 2 місяці на 12,1%, а через 3 місяці на 13,4% по відношенню до контролю (Р<0,05 – 0,02).
Проаналізувавши дані табл. 5, можна зробити висновок, що підгодівля дослідних бугайців метіонатами і лізинатами МЕ сприяє незначному підвищенню рівня загального білка у сироватці крові бугайців дослідних груп лише в кінці досліду, тоді як у тварин VIII -ІХ груп, його вміст почав зростати починаючи з кінця першого місяця досліду, що співпадає з результатами досліджень вмісту еритроцитів і гемоглобіну в крові.
Про інтенсивність синтетичних процесів в організмі бугайців свідчать, зокрема, процеси переамінування. З одержаних даних (табл. 6) видно, що у тварин дослідних груп (ІІ – Х) не виявлено особливих змін в активності АсАТ, за винятком бугайців ІХ групи, яким з кормом згодовували метіонати і лізинати МЕ, активність АсАТ у крові мала тенденцію до підвищення лише через два і три місяці дослідного періоду. Так, через 2 місяці активність АсАТ у сироватці крові підвищилась на 7,0% (Р<0,05), а через 3 місяці на 9,4% (Р<0,02) порівняно з контрольною групою.
Таблиця 6
Активність АсАТ сироватки крові бугайців за підгодівлі їх
метіонатами і лізинатами мікроелементів, ммоль/год/л, Мm; n=5.
Групи тварин | Підготовчий
період | Дослідний період, місяць
1 | 2 | 3
I | 2,450,05 | 2,460,06 | 2,430,05 | 2,450,06
II | 2,440,06 | 2,550,06 | 2,570,06 | 2,570,04
III | 2,430,05 | 2,590,04 | 2,600,05 | 2,640,03*
IV | 2,470,05 | 2,530,07 | 2,580,06 | 2,600,05
V | 2,500,05 | 2,530,05 | 2,540,05 | 2,580,06
VI | 2,430,06 | 2,560,05 | 2,640,04* | 2,630,05
VII | 2,420,07 | 2,480,06 | 2,500,06 | 2,520,06
VIII | 2,450,06 | 2,500,07 | 2,570,05 | 2,570,05
IX | 2,460,05 | 2,580,05 | 2,600,04* | 2,680,02**
X | 2,410,06 | 2,480,05 | 2,480,04 | 2,500,04
З наведених в табл. 7 даних видно, що активність АлАТ під час підготовчого періоду у тварин всіх дослідних груп знаходилась в межах фізіологічної норми. Проте слід зауважити, що у бугайців ІІІ, VI і ІХ груп виявлено незначне підвищення активності АлАТ через 2 – 3 місяці підгодівлі метіонатами і лізинатами МЕ: у тварин ІІІ групи на 8,6% (Р<0,05) через 2 місяці, бугайців VI групи на 10,1% (Р<0,02) та у бугайців ІХ групи на 14,1% (Р<0,01) порівняно з контрольною групою.
Таблиця 7
Активність АлАТ сироватки крові бугайців за підгодівлі їх
метіонатами і лізинатами мікроелементів, ммоль/год/л, Мm; n=5.
Групи тварин | Підготовчий
період | Дослідний період, місяць
1 | 2 | 3
I | 1,280,05 | 1,290,03 | 1,280,03 | 1,300,04
II | 1,320,04 | 1,330,04 | 1,360,04 | 1,370,03
III | 1,290,05 | 1,340,04 | 1,390,03* | 1,390,03
IV | 1,270,06 | 1,310,02 | 1,340,04 | 1,350,04
V | 1,310,04 | 1,350,04 | 1,360,03 | 1,370,03
VI | 1,300,03 | 1,340,02 | 1,410,02** | 1,430,02*
VII | 1,290,07 | 1,300,05 | 1,320,06 | 1,360,06
VIII | 1,330,04 | 1,340,04 | 1,370,03 | 1,370,03
IX | 1,280,02 | 1,300,01 | 1,460,02*** | 1,470,02**
X | 1,300,04 | 1,310,03 | 1,340,04 | 1,380,03
Підсумовуючи одержані нами результати (табл. 6 і 7), можна відмітити про позитивний вплив сукупного введення хелатних сполук мікроелементів на активність АсАТ і АлАТ в крові бугайців другого періоду відгодівлі. Очевидно, це звязано з тим, що амінотрансферази каталізують міжмолекулярний перенос аміногруп між амінокислотами і кетокислотами.
Інтенсивність енергетичного обміну в організмі тварин визначається швидкістю чисельних реакцій, які каталізуються окисно-відновними ферментами, насамперед ЦХО і СДГ. Як показали наші дослідження, згодовування тваринам хелатних сполук МЕ не впливало на активність ЦХО в крові, про що свідчать отримані дані (табл. 8). Незначне підвищення ЦХО встановлено у крові бугайців ІХ групи через 3 місяці дослідження. При цьому активність ферменту підвищилась на 9,8% (Р<0,01) порівняно з контролем.
Таблиця 8
Активність ЦХО сироватки крові бугайців за підгодівлі їх
метіонатами і лізинатами мікроелементів, ммоль/год/л, Мm; n=5.
Групи тварин | Підготовчий
період | Дослідний період, місяць
1 | 2 | 3
I | 9,590,17 | 9,620,14 | 9,660,16 | 9,600,20
II | 9,630,14 | 9,790,11 | 9,900,13 | 9,980,14
III | 9,600,13 | 9,900,09 | 9,910,09 | 9,930,10
IV | 9,700,16 | 9,090,10* | 10,010,13 | 10,00,17
V | 9,580,15 | 9,790,15 | 9,800,12 | 9,880,13
VI | 9,660,15 | 9,880,15 | 9,910,10 | 9,880,09
VII | 9,630,12 | 9,790,18 | 9,990,14 | 10,020,07
VIII | 9,640,19 | 9,680,12 | 9,690,12 | 9,720,14
IX | 9,630,18 | 9,890,16 | 9,910,10 | 10,540,10***
X | 9,690,21 | 9,840,12 | 9,910,08 | 9,950,11
Підгодівля бугайців хелатними сполуками МЕ проявляла значніший вплив на СДГ, ніж на ЦХО (табл. 9).
Таблиця 9
Активність СДГ сироватки крові бугайців за підгодівлі їх
метіонатами і лізинатами мікроелементів, ммоль/год/л, Мm; n=5.
Групи тварин | Підготовчий
період | Дослідний період, місяць
1 | 2 | 3
I | 21,400,40 | 21,420,42 | 21,380,44 | 21,510,45
II | 21,420,44 | 22,00,41 | 22,190,35 | 23,990,35***
III | 21,370,52 | 22,110,57 | 23,330,60* | 24,00,60*
IV | 21,390,49 | 22,910,39* | 23,100,51 | 23,110,37*
V | 21,340,44 | 22,410,58 | 22,810,50 | 22,980,42
VI | 21,380,56 | 23,010,68 | 24,010,60** | 24,120,63**
VII | 21,330,50 | 23,00,60 | 24,00,49** | 24,010,54**
VIII | 21,400,54 | 23,910,51* | 23,80,63* | 23,890,48**
IX | 21,370,61 | 24,110,63* | 24,50,64** | 24,770,71**
X | 21,380,52 | 23,100,56 | 23,200,61 | 23,210,59
Так, при підгодівлі тварин ІІ групи метіонатами МЕ активність СДГ зросла в кінці досліду на 11,5% порівняно з контрольною групою (Р<0,01), у крові тварин ІІІ і IV груп - на 3,2 - 11,6% (Р<0,05), даний показник мав тенденцію до зростання у різні періоди досліду на 7,0 - 8,0% відносно контрольної групи (Р<0,05). У тварин, яким до раціону добавляли лізинати МЕ, виявлено закономірне підвищення фермента лише у VІ i VII групах в основному через 2 і 3 місяці дослідного періоду. У тварин VI групи активність СДГ в кінці 2-го місяця підвищилась на 12,3% (Р<0,02) та на 12,1% через три місяці (Р<0,02) порівняно з контролем. Аналогічно у VII групи бугайців активність фермента підвищилась відповідно на 12,2% (Р<0,02) і 11,6% (Р<0,02) через 2 і 3 місяці.
Як виявилось, сумісне згодовування метіонатів і лізинатів МЕ бугайцям VIII і X груп сприяло найбільшому зростанню активності СДГ. Причому активність СДГ підвищувалась починаючи з першого місяця і в кінці мала звичайно найвищу величину. Через місяць вона зросла на 11,6% (Р<0,05), через два – на 11,3 (Р<0,05) та через три місяці на 11,1% (Р>0,02) порівняно з контрольною групою у тварин VIII групи і на 12,5% (Р<0,05), 14,6% (Р<0,02) та 15,1% (Р<0,02) у ІХ групі. В Х групі тварин активність СДГ була в межах статистичної вірогідності. Цитохромоксидаза каталізує окислення цитохрому молекулярним киснем, який є кінцевим компонентом в дихальному ланцюгу мітохондрій. Сукцинатдегідрогеназа є важливим ферментом, який каталізує цикл трикарбрнових кислот, зворотню реакцію дегідрування сукцинату до фумарату. Підвищення активності ЦХО і СДГ при згодовуванні бугайцям метіонатів і лізинатів МЕ, на нашу думку, сприяє підвищенню інтенсивності енергетичного обміну в їх організмі.
Дані другого досліду (табл. 10), підтверджують результати першого досліду, свідчать про позитивний вплив метіонатів і лізинатів МЕ на гематологічні показники піддослідних бугайців.
Таблиця 10
Гематологічні показники бугайців за підгодівлі їх метіонатами
і лізинатами дефіцитних мікроелементів, М±m; n=10.
Показники | Групи тварин
І – контрольна | ІІ | ІIІ | IV
Еритроцити, 1012/л | 6,45±0,06 | 6,9±0,05**** | 6,72±0,05*** | 7,10±0,04****
Гемоглобін, г/л | 105,2±1,1 | 108,6±1,2 | 108,2±1,2 | 110,4±0,9***
Загальний білок, г/л | 75,32±1,68 | 80,86±1,64* | 81,89±1,63** | 83,54±1,60***
Фракції білка, %
Альбуміни | 38,8±0,67 |
41,7±0,66** |
42,0±0,65*** |
42,2±0,66***
б - ?лобуліни | 19,4±0,36 | 18,7±0,43 | 18,4±0,41 | 18,2±0,35
в- ?лобуліни | 15,1±0,26 | 14,6± 0,30 | 14,3±0,25 | 14,0±0,30*
г- ?лобуліни | 26,7±0,51 | 25,0±0,53* | 25,3±0,51 | 25,6±0,49
АсАТ, ммоль/год/л | 2,54±0,06 | 2,71±0,07 | 2,60±0,06 | 2,80±0,04***
АлАТ, ммоль/год/л | 1,41±0,05 | 1,58±0,05* | 1,57±0,03* | 1,62±0,05**
ЦХО, ммоль/год/л | 9,70±0,15 | 10,11±0,13 | 10,09±0,10 | 10,22±0,08**
СДГ, ммоль/год/л | 21,09±0,53 | 23,1±0,52* | 22,94±0,54* | 24,22±0,59***
Глюкоза, ммоль/л | 3,4±0,034 | 3,48±0,035 | 3,52±0,039 | 3,52±0,041*
Зокрема, відмічено збільшення кількості еритроцитів у всіх дослідних групах: на 7% в другій, 4,2 – в третій та 10,1% - в четвертій групі порівняно до контролю (Р<0,01 – 0,001). Встановлено також зростання вмісту гемоглобіну на 3,2; 2,8 і 4,9% відповідно в ІІ, ІІІ і ІV групах. Збільшення загального білка відбувалось на 7,3% в другій, 8,7 - третій і 10,9% в четвертій дослідній групі порівняно з контрольною групою (Р<0,05 – 0,01). Зростання загального білка відбулося за рахунок альбумінової фракції, рівень альбумінів у сироватці крові зріс на 7,5% (Р<0,02); 8,2 (Р<0,01) і 8,8% (Р<0,01) у ІІ, ІІІ і ІV дослідних групах відповідно відносно контролю. Активність АсАТ зросла на 6,7% в другій, 2,4 - в третій та 10,2% (Р<0,01) в четвертій дослідній групі порівняно з контролем, а активність АлАТ зросла у тварин ІІ, ІІІ і IV дослідних груп відповідно на 12,1%; 11,3 та 14,9% (Р<0,05 – 0,02). Відбувалось також зростання активності ЦХО на 4,2%; 4,0 і 5,4% відповідно у тварин ІІ, ІІІ і ІV дослідних груп порівняно з контрольною групою. Активність СДГ підвищилась на 9,5% у другій групі, 8,8 – у третій і 14,8 % у четвертій групі відносно контролю (Р<0,05 – 0,01). Виявлено незначне підвищення концентрації глюкози у ІІ, ІІІ і ІV дослідних групах відповідно на 2,3%; 3,2 та 3,4% (Р<0,05) по відношенню до контрольної групи.Аналізуючи одержані дані, можна зробити висновок, що проведена нами корекція раціонів дослідних бугайців метіонатами і лізинатами МЕ покращує гематологічні показники, але найкращий результат отримано від тварин IV групи, у якій виявлено зростання кількості еритроцитів на 10,1%; вмісту гемоглобіну 4,9%; концентрації загального білка 10,9%; активності АсАТ та АлАТ відповідно на 10,2 і 14,9%; активності ЦХО і СДГ відповідно на 5,4 і 14,8% та підвищення концентрації глюкози на 3,4% порівняно з контрольною групою. Причому, зростання вищезгаданих гематологічних показників було статистично вірогідним (Р<0,05 – 0,01). Бугайців цієї групи підгодовували метіонатами заліза в дозі 0,025, кобальту – 0,02, селену – 0,01, йоду – 0,025 мг/кг ж. м. та лізинатами заліза – 0,025, кобальту – 0,02, селену – 0,01 і йоду – 0,025 мг/кг живої маси.
Продуктивність дослідних бугайців
Для більш ґрунтовного вивчення впливу хелатів МЕ на ріст тварин, крім загального і середньодобового приросту ми вивчали швидкість та інтенсивність росту (табл. 11).
Таблиця 11
Продуктивність бугайців за підгодівлі їх метіонатами
і лізинатами дефіцитних МЕ, M±m, n=15.
Групи тварин | Жива маса, кг | Приріст | Швидкість росту, % | Інтенсивність росту,
г/кг/добу
На початку досліду | На кінець
досліду | Загальний, кг | Середньодобовий, г
I | 230±3,7 | 488,8±3,8 | 258,8±3,5 | 719±5,5 | 72,0±1,2 | 3,1±0,07
ІІ | 218,5±3,7 |
528,8±3,7 |
310,3±3,5
**** | 862±5,5
**** | 83,1±1,0
**** | 3,9±0,08
III | 242,4±3,9 |
547,7±3,9 |
305,3±3,6
**** | 848±5,7
**** | 77,3±1,1
*** | 3,5±0,09
IV | 252,5±3,9 |
578,7±3,8 |
326,2±3,8
**** | 906±6,1
**** | 78,5±1,2
*** | 3,6±0,07
З даних таблиці видно, що у тварин ІІ групи середньодобовий і загальний прирости збільшились на 19,9%, швидкість росту на 11,1, інтенсивність росту на 25,8% відносно контролю. У тварини ІІІ групи підвищувались: середньодобовий і загальний приріст на 18,0% (Р<0,001); швидкість росту на 5,3 (Р<0,01) та інтенсивність росту на 12,9% порівняно з аналогічними показниками тварин контрольної групи. При підгодівлі тварин четвертої групи середньодобовий і загальний прирости зросли на 26,0% (Р<0,001); швидкість росту на 6,5 (Р<0,01) та інтенсивність росту на 16,1% порівняно з контрольною.
Отже, згодовування тваринам комбікормів з розробленими нами преміксами, до складу яких входять оптимальні рівні і в певних співвідношеннях хелатні сполуки дефіцитних мікроелементів, дозволяє підвищити м'ясну продуктивність худоби, а також покращити біологічну і харчову цінність продукції.
Забійні показники дослідних бугайців
М’ясо та його якісний склад визначається кількісним співвідношенням тканин, а саме, його морфологічним складом, який залежить від виду, породи, віку, статі, годівлі та умов утримання худоби.
Аналізуючи дані табл. 12, можна зробити висновок, що підгодівля тварин дослідних груп хелатними сполуками МЕ покращує забійні якості дослідних бугайців. Так, підгодівля тварин ІІ групи сприяла підвищенню забійного виходу, виходу туші і виходу внутрішнього жиру відповідно на 3,78% (Р<0,001), 3,5 (Р<0,001) і 0,28% (Р<0,01) порівняно з контролем. У тварин ІІІ групи, забійний вихід, вихід туші і вихід внутрішнього жиру підвищились відповідно на 3,0%; 2,8 і 0,21% (Р<0,01) порівняно з контролем. Підгодівля тварин IV групи сприяла збільшенню забійного виходу на 5,2% (Р<0,001), виходу туші на 4,8 (Р<0,001) і виходу внутрішнього жиру на 0,4% (Р<0,001) порівняно з контролем.
Таблиця 12
Забійні якості бугайців за підгодівлі їх метіонатами
і лізинатами дефіцитних мікроелементів, М±m; n=15.
Групи тварин | Передзабійна ж/м, кг | Забійна маса, кг | Забійний вихід, % | Маса
парної
туші, кг | Вихід
туші, % | Маса
внутрішнього
жиру, кг | Вихід
внутрішнього жиру, %
I | 482±2,4 | 233,3±3,7 | 48,41±0,60 | 224,6±3,33 | 46,6±0,59 | 8,72±0,36 | 1,81±0,04
II | 522±2,4 |
272,5±3,6 |
52,19±0,51
**** | 261,6±3,36 |
50,1±0,56
**** | 10,92±0,41 |
2,09±0,06
***
III | 541±2,5 |
278,2±3,8 |
51,42±0,62
*** | 267,3±3,40 |
49,4±0,56
*** | 10,93±0,43 |
2,02±0,05
***
IV | 570±2,4 |
305,6±3,4 |
53,61±0,57
**** | 292,9±3,35 |
51,4±0,59
**** | 12,65±0,40 |
2,21±0,05
****
Отримані дані вказують на те, що підгодівля метіонатами і лізинатами МЕ має позитивний вплив на забійні
