ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Узунов Федір Володимирович

УДК 332.13:330.111

ОЦІНКА РІВНЯ І ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Спеціальність 08.09.01 – демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового степеня

кандидата економічних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Кизим Микола Олександрович,

Харківський державний економічний університет,

завідувач лабораторії соціально-економічних проблем

суспільства.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Клебанова Тамара Семенівна,

Харківський державний економічний університет,

завідуюча кафедрою економічної кібернетики

кандидат економічних наук,

Бубенко Павло Трохимович,

Північно-Східний науковий центр

МОН і НАН України, директор

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ економічних проблем охорони праці та соціальної політики, м. Донецьк.

Захист дисертації відбудеться „ 17 ” червня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К64.055.02 у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

Автореферат розісланий „ 14 ” червня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Красноносова О. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічний розвиток будь-якої країни світу, включаючи Україну, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення. У концепції “Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй” (ПРООН) зазначається, що будь-яка держава світу в процесі свого економічного розвитку повинна в першу чергу створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю.

Однак в республіках колишнього СРСР, включаючи Україну, у 1990 – 1995 рр. спостерігалася тенденція до зниження індексу людського розвитку, основного показника, прийнятого у міжнародній практиці для зіставлення рівня і якості життя населення, з незначним його збільшенням у 1996 – 2002 рр.

У свою чергу доводиться констатувати, що сьогодні в практиці управління соціально-економічним розвитком регіонів України рівень і якість життя населення ще не стали головною метою.

Також і теорія управління рівнем та якістю життя населення далека від досконалості. Різні аспекти рівня та якості життя населення досліджувалися вітчизняними і закордонними вченими: О. І. Амошею, Д. П. Богинею, П. Т. Бубенко, М. І. Долішнім, В. В. Онікієнком, С. І. Дорогунцовим, В. С. Пономаренком, М. О. Кизимом, Е. М. Лібановою, С. Валентеєм, А. Дауренбековим, В. Ф. Майєром, В. М. Жеребіним, Т. С. Клебановою, О. В. Кузнєцовою, В. О. Мандибурой, Н. М. Рімашевською, О. Ф. Новиковою, В. Я. Райциним, О. Є. Суриковим та ін.

Узагальнюючи теорію і практику даного питання, ці дослідники виділяють ряд невирішених проблем, а саме: розмежування понять “рівень” і “якість” життя населення; побудови узагальнюючого критерію оцінки рівня і якості життя населення; вибору системи окремих і інтегральних кількісних показників оцінки рівня життя населення; розробки інтегральної оцінки якості життя населення й ін.

Тому тема даної роботи, у якій розглядається науково-практична задача удосконалення теорії і практики оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни, є актуальною.

Доцільність для науки і практики України даного дослідження полягає в тому, що воно розвиває наукові знання в цій області і забезпечує підвищення обґрунтованості прийняття управлінських рішень з підвищення рівня і поліпшення якості життя населення в регіонах країни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планів виконання таких науково-дослідних робіт:

1. Госпдоговірної теми в Північно-Східному науковому центрі НАН України та Харківському державному економічному університеті за договором з Харківською

обласною державною адміністрацією:–

з 2002 по 2003 рік – участь у виконанні науково-дослідної теми: “Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року” (№ ГР 0602U003496).

2. Держбюджетної теми згідно плану наукових досліджень Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна:–

з 2002 по 2003 рік – участь у виконанні науково-дослідної теми: “Моделювання адаптивного механізму розвитку соціально-економічних систем” (№ ГР 0102U000355).

Крім цього, необхідно відзначити, що дослідження в дисертаційній роботі зв'язані з пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки, що визначені в розпорядженні Президента України від 24 січня 1997 року № 52197-РП “Про наукові дослідження з питань економічної і соціальної політики на замовлення Президента України”.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробці теоретичних основ і методичних рекомендацій комплексної оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни.

Для реалізації сформульованої мети дослідження в дисертації поставлені такі задачі:

– уточнити і розмежувати сутність понять “рівень” і “якість” життя населення;

– визначити методологічні основи побудови системи окремих кількісних показників оцінки рівня життя населення;

– розробити концептуальний підхід до визначення узагальненої оцінки рівня і якості життя населення;

– удосконалити методологію інтегральної кількісної оцінки рівня життя населення і комплексних оцінок його компонент;

– розробити теоретичні основи якісної оцінки рівня життя населення;

– розробити методологію оцінки якості життя населення.

Об’єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження в роботі є процеси управління соціальним розвитком регіонів країни.

Предметом дослідження в дисертації є оцінка рівня і якості життя населення регіонів країни.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувалися такі методи емпіричного і теоретичного дослідження: системний підхід – для побудови моделі взаємодії людини з економікою і навколишнім середовищем, системи окремих показників оцінки рівня життя населення; логічний аналіз – для уточнення і розмежування понять “рівень” і “якість” життя населення; аналізу і синтезу – для розробки концептуального підходу до побудови узагальненої оцінки рівня і якості життя населення; статистичні методи моделювання (кластерний аналіз і дискримінантний аналіз) – для побудови якісної оцінки рівня життя населення.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

вперше:

– розроблено концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення, який базується на розмежуванні понять „рівень” і „якість” життя населення з використанням двомірної матриці, що забезпечує синтез рівня і значимості компонентів;

– розроблено теоретичні основи якісної оцінки рівня життя населення на основі теорії розпізнавання образів з використанням комплексу економіко-математичних моделей, що дає можливість як розподілити регіони країни на кластери, так і запропонувати правило їхнього формування;

одержали подальший розвиток:

– методологічні основи побудови системи окремих кількісних показників оцінки рівня життя населення на основі моделей його компонент і структурно-логічного зв'язку між ними, що забезпечує всебічність оцінки досліджуваного соціально-економічного явища й аналітичні можливості дослідження причин його зміни;

– методичні підходи до оцінки якості життя населення на основі моделі ієрархії значимості його компонент із використанням двомірної чотирьохкритеріальної матриці, що забезпечує оцінку життя людини не тільки з урахуванням досягнутого рівня по окремих його компонентах, але і їх значимості;

удосконалено:

– уточнено і розмежовано сутність понять “рівень” і “якість” життя населення на базі теорій “корисності” і “цінності” благ і послуг людини, що дає можливість оцінювати не тільки рівень його життя, але і якість.

Обґрунтованість наукових положень і методичних рекомендацій, розроблених у дисертації, забезпечується як використанням у дослідженні праць вітчизняних і закордонних учених, що є провідними в цій науковій проблемі, так і докладним аналізом великого обсягу статистичного матеріалу, що склав базу проведеного дослідження.

Вірогідність результатів дослідження, наукових положень і методичних рекомендацій забезпечується використанням відповідних до мети методів емпіричного і теоретичного дослідження, логічною завершеністю постановки задач дослідження і підтверджуються позитивними прикладами використання при розробці стратегії соціально-економічного розвитку регіонів України.

Наукове і практичне значення отриманих результатів. Наукове значення розроблених у дисертації нових наукових положень і методичних рекомендацій полягає в тому, що вони дозволяють вирішити науково-практичну задачу розробки теоретичних основ і практичних рекомендацій з визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни.

Практичне значення наукових положень, розроблених у роботі, полягає в тому, що вони втілені в конкретні методики і пропозиції з удосконалюванню методів оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни.

Методичні положення і практичні рекомендації дисертації впроваджені:

– при розробці “ Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року”, що виконувалася в рамках договору між Північно-Східним центром НАН України і Харківською державною адміністрацією (акт упровадження від 4 червня 2003 року);

– при розробці „Регіональної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на 2003 рік”, що виконувалася згідно Постанови Верховної Ради АРК № 519-3103 від 16 квітня 2003 року (акт упровадження від 10 липня 2003 року);

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформовані й обґрунтовані наукові положення, висновки і рекомендації з рішення науково-практичної задачі розробки узагальненої оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни. Дисертаційне дослідження є особистою науковою працею. Усі результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в опублікованих роботах. У дисертації здобувач використовував власні ідеї, у тому числі викладені в спільно опублікованих працях.

Внесок здобувача у роботах, що виконано у співавторстві, за списком опублікованих праць, наведених в авторефераті, є наступним: розроблено концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення, розроблено теоретичні та методологічні основи якісної та кількісної оцінки рівня життя населення [1]; проаналізовано існуючи методики оцінки рівня і якості життя населення країн, обґрунтовано необхідність розмежування сутності понять “рівень” і “якість” життя населення [3]; розроблено методику кількісної оцінки рівня життя населення регіонів та проведено розрахунки по регіонах України [5].

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися:

– на науково-практичній конференції “Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року” (Харків, 2003 р.);

– всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображений у 7 друкованих наукових працях, у тому числі 1 монографії і 4 статтях у фахових наукових журналах та збірниках. Загальний обсяг публікацій із теми дисертації складає 15,26 ум.-друк. арк., з яких особисто здобувачу належить 6,12 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 281 сторінок, у томі числі обсяг основного тексту складає 185 сторінок. Ілюстративний матеріал дисертації викладено у формі 58 таблиць (50 сторінок), 48 рисунків (28 сторінок), 3 додатків (84 сторінки). Список використаних джерел становить 143 найменування (11 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Сучасна держава може стійко розвиватися тільки за умови, якщо її економічна політика спрямована на поліпшення рівня і якості життя громадян, розширення їх можливостей формувати власне майбутнє. Для цього необхідно не тільки збільшувати доходи населення, а й поліпшувати багато інших компонент рівня і якості життя населення: створювати реальну рівність для здобуття освіти і працевлаштування; забезпечувати рівні можливості для чоловіків та жінок; високий рівень медичного обслуговування; якісне харчування й ін. До цього також необхідно додати чистоту і сталість навколишнього середовища, в якому живе людина.

Основним показником, який офіційно використовується фахівцями ООН для зіставлення оцінки рівня і якості життя населення в різних країнах світу, є індекс людського розвитку (ІЛР). Він являє собою інтегральну оцінку трьох складових компонент, що характеризують довголіття, рівень освіти і доходів населення країн світу. У табл. 1 подано динаміку ІЛР по окремих країнах світу.

Таблиця 1

Динаміка ІЛР по окремих країнах світу

Країна | Індекс людського розвитку

1990 р. | Ранг | 1995 р. | Ранг | 2000 р. | Ранг

Швеція | 0,894 | 11 | 0,925 | 4 – 6 | 0,941 | 2

США | 0,914 | 2 | 0,925 | 4 – 6 | 0,939 | 6

Японія | 0,909 | 4 | 0,923 | 7 | 0,933 | 9

Франція | 0,897 | 8 | 0,914 | 11 – 12 | 0,928 | 12

Великобританія | 0,878 | 18 | 0,916 | 10 | 0,928 | 13

Німеччина | 0,885 | 15 | 0,907 | 16 – 17 | 0,925 | 17

Іспанія | 0,876 | 19 | 0,895 | 20 | 0,913 | 21

Чехія | 0,835 | 27 | 0,843 | 31 | 0,849 | 33

Угорщина | 0,804 | 37 – 38 | 0,809 | 38 | 0,835 | 35

Польща | 0,792 | 42 | 0,808 | 39 | 0,833 | 37

Латвія | 0,804 | 37 – 38 | 0,763 | 52 | 0,800 | 53

Білорусь | 0,809 | 35 | 0,776 | 46 | 0,788 | 56

Росія | 0,824 | 29 | 0,779 | 44 | 0,781 | 60

Філіппіни | 0,716 | 62 | 0,733 | 63 | 0,754 | 77

Продовження табл. 1

Країна | Індекс людського розвитку

1990 р. | Ранг | 1995 р. | Ранг | 2000 р. | Ранг

Україна | 0,795 | 41 | 0,745 | 57 | 0,748 | 80

Туреччина | 0,686 | 71 | 0,717 | 69 | 0,742 | 85

Китай | 0,625 | 86 | 0,681 | 82 | 0,726 | 96

Єгипет | 0,574 | 95 – 96 | 0,605 | 97 | 0,642 | 115

Судан | 0,419 | 115 | 0,462 | 112 | 0,499 | 139

Ефіопія | 0,297 | 133 | 0,308 | 137 | 0,327 | 168

Проведені в роботі розрахунки свідчать, що ІЛР, запропонований ООН, не містить у собі ряд важливих компонент рівня і якості життя населення, що не дозволяє виявити внутрішні фактори, які впливають на них у тій або іншій країні світу, включаючи Україну.

У роботі проаналізовано також рівень людського розвитку з використанням методики Держкомстату України і Національної Академії Наук України, яка досить повно характеризує рівень і якість життя населення регіонів країни. Однак, згідно з розрахунками, методика не завжди об’єктивно визначає інтегральний ІЛР регіонів.

Так, по ряду регіонів країни інтегральна оцінка ІЛР має нестійкий характер. Так, наприклад, АР Крим протягом 3-х років по ІЛР посідала відповідно: у 1999 р. – 16-е місце; у 2000 – 2001 рр. – 2-е місце. Харківська область мала таку динаміку ІЛР: 1999 р. – 18-е місце; у 2000 р. – 9-е; у 2001 р. – 6-е місце. На наш погляд, така різка зміна рангу того або іншого регіону країни з ІЛР обумовлена не реальною зміною рівня і якості життя населення, а недосконалістю методики розрахунку.

Так, при розрахунках ІЛР регіонів країни використовуються окремі показники, які оцінюють випадкові імовірнісні явища, а не базові характеристики рівня і якості життя населення. Це, наприклад, кількість дорожньо-транспортних пригод на 100 км доріг, питома вага народжених поза шлюбом, середній дохід від особистого господарства й ін.

Деякі з показників, що відносяться до однієї і тієї ж компоненти і беруть участь у розрахунках інтегрального ІЛР,– мультиколінеарні. Наприклад, середня очікуваність тривалості життя населення при досягненні 15, 45 і 65 років.

У свою чергу, до складу інтегрального ІЛР регіонів країни входять компоненти й деякі окремі показники, що характеризують як засоби, так і результати досягнення рівня і якості життя населення. Наприклад, компонента “Фінансування людського розвитку” ІЛР оцінює засоби для досягнення рівня і якості життя населення, а компонента “Стан охорони здоров’я населення” характеризує результат – досягнутий рівень і якість життя населення.

У методиці при побудові інтегрального ІЛР як вагомість компонент використовується значення факторних навантажень. При цьому не обґрунтовано, чому як інструментарій обраний саме факторний метод. У той же час розрахунки, наведені у методиці, свідчать про те, що використання різних методів визначення вагомості компонент впливає на величину ІЛР, а також на ранг, який присвоюється тому або іншому регіону.

Таким чином, можна зробити висновок: методологія оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни далека від досконалості й вимагає подальшого розвитку.

Розділ 2. Методологічні основи оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни. Проблемою оцінки рівня і якості життя населення в Україні й інших країнах світу вчені і практики займаються вже давно. Проте, всі вони й досі не дійшли згоди з цілого ряду важливих питань. У першу чергу до них відносяться:

–

–

–

–

–

Перш ніж уточнити і більш чітко визначити сутність понять “рівень” і “якість” життя населення, необхідно з позиції системного підходу уявити місце людини у навколишньому середовищі. На рис. 1 зображено схему взаємозв’язку людини, навколишнього середовища і сфери буття, в якій вона застосовує свою працю.

Рис. 1. Схема взаємозв’язку людини з навколишнім середовищем та економікою

З рис. 1 видно, що людина взаємодіє з економікою, продаючи свою працю й одержуючи за неї грошову винагороду, а також споживаючи товари й одержуючи послуги від різних її секторів. Разом з тим на людину діє навколишнє середовище, справляючи негативний або позитивний вплив на стан її здоров’я і тривалість життя. У свою чергу, економіка, споживаючи природні ресурси з навколишнього середовища, справляє на нього позитивний або негативний вплив.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного і теорії потреб і цінностей, життя людини (G) можна уявити як сукупність складових її компонент у вигляді такої моделі:

де – довгострокові цінності;

– поточні потреби;

– середовище проживання;

– соціальна інфраструктура.

Ґрунтуючись на проведеному у роботі дослідженні і роботах вчених, які займаються проблемою оцінки рівня життя людини, сутність понять „рівень” і „якість” життя населення можна визначити таким чином:

–

–

Для того щоб управляти процесом підвищення рівня і якості життя населення, необхідно оцінювати їх компоненти, а це вимагає конкретизації переліку елементів, що входять до складу тієї або іншої компоненти.

Виходячи з аналізу робіт учених, які займаються теоретичними проблемами потреб і цінностей людини, пропонується такий перелік елементів, що входять до тієї або іншої компоненти рівня і якості життя населення (табл. 2).

Таблиця 2

Склад компонент рівня і якості життя населення

Компонента | Елемент | Коротке позначення

елемента

Довгострокові цінності | Довге життя

Гарне здоров'я

Продовження роду

Міцна родина

Високий інтелект

Матеріальне багатство

Соціальна захищеність | Життя

Здоров'я

Відтворення

Родина

Інтелект

Багатство

Захищеність

Поточні потреби | Фізіологічна потреба в товарах і послугах

Потреба в житлі

Особиста безпека | Споживання

Житло

Безпека

Середовище проживання | Повітря

Водний басейн | Повітря

Вода

Соціальна інфраструктура | Охорона здоров'я

Освіта

Сфера послуг | Охорона здоров'я

Освіта

Послуги

Запропоновані в табл. 2 елементи компонент рівня і якості життя населення можна виміряти за допомогою конкретних окремих показників, застосовуваних в офіційній статистиці.

Враховуючи розглянуті вище поняття “рівень” і “якість” життя населення, а також вимоги і принципи до побудови системи показників, загальну схему оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни можна зобразити таким чином (рис. 2).

Проаналізувавши переваги і недоліки кожного із запропонованих у роботах різних вчених підходів до побудови інтегрального показника і виходячи із сутності й опису досліджуваного соціально-економічного явища, науково обґрунтованим і таким, що практично реалізується, підходом до комплексної оцінки компонент й інтегральної оцінки рівня життя населення в цілому буде таксономічний метод, який і використовується в даній роботі.

Рис. 2. Загальна схема оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни

Необхідно зазначити, що кількісна оцінка не дозволяє відповісти на запитання, який рівень життя населення досягнутий – високий чи низький. Для цього у роботі передбачена якісна оцінка рівня життя населення.

Як випливає із зробленої у дисертації постановки задачі, здійснювати якісну оцінку рівня життя населення можливо лише використовуючи разом обидва економіко-математичні методи – кластерний і дискримінантний аналіз. За допомогою кластерного методу можна зробити найкращий поділ регіонів країни на групи в залежності від якісної оцінки рівня життя населення, тобто фактично буде визначена кількість класів (груп) регіонів. Далі на основі дискримінантного аналізу будується рівняння моделі і розробляється вирішальне правило, за допомогою якого можна буде приймати оптимальні рішення щодо визначення приналежності того або іншого регіону до того чи іншого кластера, тобто здійснено якісну оцінку рівня життя населення.

На рис. 3 зображено схему послідовності етапів проведення якісної оцінки рівня життя населення з використанням даних економіко-математичних методів.

Рис. 3. Схема послідовності етапів проведення якісної оцінки рівня життя

населення регіонів

Згідно з критеріями, які запропоновані у роботі, оцінка якості життя населення регіонів здійснюється за допомогою двовимірної матриці чотирьохкритеріальної оцінки якості життя населення регіонів країни (табл. 3).

Таблиця 3

Двовимірна матриця чотирьохкритеріальної оцінки якості життя населення

регіонів країни |

UZ* – UP | UZ – NP** | NZ – UP | NZ – NP

US – UC | гарна | задовільна | задовільна | незадовільна

US – NC | гарна | задовільна | задовільна | незадовільна

NS – UC | гарна | задовільна | задовільна | незадовільна

NS – NC | гарна | задовільна | задовільна | незадовільна

* U – значення компоненти вище за середнє по досліджуваній сукупності;

** N - значення компоненти нижче за середнє по досліджуваній сукупності.

Заключним етапом оцінки рівня і якості життя населення регіонів є побудова узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення. Дана обставина обумовлена тим, що високий рівень життя населення не завжди відповідає гарній якості життя населення, і навпаки. У цих випадках необхідна єдина узагальнююча оцінка, яка б однозначно оцінила життя людини і визначила можливі напрями її поліпшення. З цією метою доцільно використовувати таку матрицю (табл. 4).

Таблиця 4

Матриця узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни

*

** | Оцінка якості життя населення

Гарна | Задовільна | Незадовільна

Якісна оцінка рівня
життя населення | Високий“ | зона успіху”“ | задовільна зона”“ | нерівноважна зона”

Середній “ | задовільна зона”“ | зона рівноваги”“ | критична зона”

Низький“ | нерівноважна зона”“ | критична зона”“ | зона лиха”

* - інтегральна оцінка якості життя населення;

** - інтегральна оцінка рівня життя населення.

Як видно з табл. 4, узагальнююча оцінка рівня і якості життя населення являє собою шість зон, які характеризуються у роботі відповідним чином.

Розглянута вище методика оцінки рівня і якості життя населення дозволяє досить повно охарактеризувати дане соціально-економічне явище.

Розділ 3. Оцінка рівня і якості життя населення регіонів країни. Згідно з методикою, запропонованою у роботі, на прикладному рівні було досліджено рівень і якість життя регіонів України.

Так, за значенням інтегрального показника рівня життя населення, що розраховується на основі таксономічного методу, в 2001 р. регіони України розподілились таким чином (рис. 5).

Для визначення кількості кластерів регіонів країни у роботі побудована дендрограма агломеративної кластеризації регіонів України в залежності від значень компонент рівня життя населення (рис. 6).

Керуючись сформульованими у роботі вимогами і ґрунтуючись на даних дендрограми, попередньо приймається гіпотеза про наявність трьох кластерів, на які розподілені регіони країни в залежності від значень компонент рівня життя населення.

Для розподілу регіонів країни по трьох кластерах залежно від значення компонент рівня життя населення у роботі використовувався ієрархічний метод кластеризації k-середніх.

На рис. 7 подано графік середніх значень характеристик компонент кластерів регіонів країни залежно від значень компонент рівня життя населення.

Рис. 5. Діаграма розподілу регіонів України за значенням інтегрального кількісного показника рівня життя населення

Рис. 6. Дендрограма ієрархічної агломеративної кластеризації регіонів України

залежно від значень компонент рівня життя населення

Рис. 7. Графік середніх значень характеристик компонент кластерів

регіонів країни

Як видно з рис. 7, відповідно до постановки задачі було здійснене групування регіонів країни за значенням компонент рівня життя населення на три кластери. По кластерах регіони країни розподілились таким чином (табл. ).

Таблиця 5

Розподіл регіонів країни по кластерах залежно від значення компонент
рівня життя населення

1-й кластер | 2-й кластер | 3-й кластер

Львівський | Житомирський | Волинський

Харківський | Миколаївський | Рівненський

Дніпропетровський | Хмельницький | Івано-Франківський

Запорізький | Кіровоградський | Закарпатський

Одеський | Чернігівський | Луганський

Полтавський | Сумський | Тернопільський

Вінницький | Чернівецький

Черкаський | Херсонський

Київський | АР Крим

Донецький

На наступному етапі в роботі здійснювався процес побудови дискримінантної функції.

В табл. 6 наведені побудовані дискримінантні моделі (вирішальні правила) якісної оцінки рівня життя населення регіонів країни (табл. 6).

Таблиця 6

Дискримінантна модель якісної оцінки рівня життя населення регіонів країни

Дискримінантна модель

(вирішальне правило) | Якісна оцінка

рівня життя населення

* | високий

середній

низький

* X1 – комплексний показник компоненти – довгострокові цінності (KZ);

X2 - комплексний показник компоненти – поточні потреби (KP);

X3 - комплексний показник компоненти – соціальна інфраструктура (KC);

X4 - комплексний показник компоненти – середовище проживання (KS);

На заключному етапі в роботі згідно із запропонованою матрицею здійснено розподіл регіонів України згідно з узагальнюючою оцінкою рівня і якості життя населення.

ВИСНОВКИ

Інтегральним результатом дисертаційної роботи є рішення науково-практичної задачі, що складається з розробки теоретичних основ і методичних рекомендацій з оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни.

З метою рішення поставленої науково-практичної задачі в роботі проведений комплекс досліджень на всіх трьох рівнях: теоретичному, інструментальному і прикладному.

На основі отриманих у роботі результатів можна зробити такі висновки:

1. Соціально-економічний розвиток країн світу, включаючи Україну, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення, що відповідає резолюції, прийнятої ООН, згідно якої будь-яка держава в першу чергу повинна створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю.

2. Життя людини – багатогранне соціально-економічне явище, яке можна охарактеризувати за допомогою двох понять „рівень” і „якість” життя населення. Ці поняття – різнопланові, вони характеризують різні аспекти життя людини. Так, рівень життя населення – це кількісна і якісна характеристики ступеня досягнення компонент життя людини, а якість життя – якісна характеристика ієрархії значення задоволення його складових компонентів.

3. Для того щоб управляти процесом підвищення та покращення життя людей необхідно оцінювати його рівень і якість. Оцінка рівня життя населення регіонів країни вимагає як кількісної, так і якісної характеристик. Кількісна оцінка здійснюється на основі інтегрального показника, який розраховується за допомогою таксономічного методу.

Всебічно кількісно оцінити рівень життя населення регіонів країни, а потім діагностувати причини його зміни можливо тільки за допомогою системи окремих показників. Організуючою основою побудови системи окремих показників елементів компонент рівня життя населення є структурно-логічний причинно-наслідковий зв’язок між ними.

4. Якісна оцінка рівня життя населення дозволяє визначити – високий чи низький рівень життя людини досягнуто у регіонах країни. Для її визначення використовується комплекс економіко-математичних моделей, які будуються на основі кластерного та дискримінантного аналізів.

5. Оцінка якості життя населення регіонів країни – характеристика ієрархії значимості його складових компонентів, для виміру якої з урахуванням теорії „цінностей” використовується двомірна та чотирьохритеріальна модель.

6. Високий рівень життя населення регіонів не завжди відповідає гарній якості його життя, і навпаки. Дана обставина обумовлює необхідність синтезу рівня й ієрархії значимості компонент, які характеризують життя людини, в узагальнюючий оцінці рівня і якості життя населення, що визначається на основі двомірної матриці.

Основні теоретичні й інструментальні результати роботи лягли в основу прикладних досліджень і використані при розробці “Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року”.

На основі отриманих у роботі прикладних результатів можна зробити такі висновки:

1. Теоретично обґрунтовано і практично доцільне розмежування понять “рівень” і “якість” життя населення, які характеризують різні аспекти життя людини.

2. Теоретично обґрунтованим й інструментально реалізованим є розроблений у роботі підхід до кількісної оцінки рівня життя населення регіонів країни з використанням інтегрального, комплексних і системи окремих показників.

3. Теоретично обґрунтованим і практично реалізуємим є використання розробленого в роботі підходу до якісної оцінки рівня життя населення з використанням комплексу економіко-математичних моделей.

4. Теоретично обґрунтованим й інструментально реалізованим є концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення на основі використання матричного підходу.

Теоретичні основи і методичні рекомендації універсальні і можуть використовуватися як на рівні регіонів країни, так і держави в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пономаренко В. С., Кизим М. О., Узунов Ф. В. Рівень і якість життя населення України: Монографія.– Х.: Видавничій Дім „ІНЖЕК”, 2003.– 226 с.

2. Узунов Ф. В. Визначення понять і компонентний склад оцінки рівня та якості життя населення регіонів України // Економіка розвитку.– ХДЕУ, 2003.– № 4 (28).– С. 20 – 24.

3. Хаустова В. Є., Узунов Ф. В. Міжнародний порівняльний аналіз рівня та якості життя населення країн світу // Вісник ДонДУЕТ.– 2003.– № 4 (20).– С. 47 – 55.

4. Узунов Ф. В. Методика оцінки рівня та якості життя населення // Зб. наук. робіт „Управління розвитком”.– ХДЕУ, 2004.– № 1.– С. 39 – 47.

5. Кизим М. О., Узунов Ф. В. Інтегральна оцінка рівня та якості життя населення регіонів України // Проблеми науки.– 2004.– № 4.– С. 35 – 41.

6. Узунов Ф. В. Теоретические основы оценки уровня и качества жизни населения регионов // Бизнес Информ.– 2002.– № 11 – 12.– С. 80 – 85.

7. Узунов Ф. В. Анализ современного состояния уровня и качества жизни населения Украины // Бизнес Информ.– 2003.– № 1 – 2.– С. 73 – 75.

АНОТАЦІЇ

Узунов Ф. В. Оцінка рівня і якості життя населення.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика.– Харківський державний економічний університет, Харків, 2004.

Дисертація присвячена науково-практичній задачі оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни. У роботі на базі теорій “корисності” і цінності благ і послуг людини зроблено розмежування понять “рівень” і “якість” життя населення. На основі моделі і компонент рівня життя населення і структурно-логічного зв’язку між ними побудовано систему окремих кількісних показників оцінки досліджуваного соціально-економічного явища. Розроблено теоретичні основи якісної оцінки рівня життя населення на базі теорії і розпізнавання образів з використанням комплексу економіко-математичних моделей. Запропоновано методичні рекомендації з оцінки якості життя населення на основі моделі ієрархії значимості його компонент. Розроблено концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення на основі використання матричного підходу.

Ключові слова: рівень, якість, життя, оцінка, моделювання, інтегральний, система показників, компоненти, розпізнавання образів, ієрархія значимості.

Узунов Ф. В. Оценка уровня и качества жизни населения.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 – демография, экономика труда, социальная экономика и политика.– Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2004.

В диссертации анализируется и решается научно-практическая задача оценки уровня и качества жизни населения регионов страны.

В настоящее время в теории и практике по данному вопросу имеется целый ряд нерешенных проблем, а именно: разграничение понятий “уровень” и “качество” жизни населения; построение обобщающего критерия оценки уровня и качества жизни населения; выбор системы частных и интегральных количественных показателей оценки уровня жизни населения; разработка интегральной оценки качества жизни населения и др.

В диссертации поставлен и решен комплекс перечисленных выше проблем.

На теоретическом и инструментальном уровнях в работе получены следующие результаты:

–

–

–

–

–

На прикладном уровне в работе получены следующие результаты:

–

–

–

–

Ключевые слова: уровень, качество, жизнь, оценка, моделирование, интегральный, система показателей, компоненты, распознавание образов, иерархия значимости.

Uzunov F. V. Evaluation of living and quality standard of population.– Manuscript.

Thesis for Degree of Candidate of science (Economics) in speciality 08.09.01 – demography, economics of labour, social economics and policy.– Kharkiv State University of Economics, Kharkiv, 2004.

The thesis is devoted to scientific and practical task of evaluation of living and quality standard of the population of the region of the country. The division of concepts “standard” and “quality” of the life of population was made on the basis of theories of “usefulness” and value of benefits and services of a person. The system of separate quantitative indicators of evaluation of social and economic phenomenon under study was built on the basis of the model and components of standard of living of population and structural and logical connection between them. The theoretical bases of qualitative evaluation of the standard of living of population were developed on the basis of the theory and recognition of images with the use of the complex of economic and mathematical models. Methodical recommendations on evaluation of living quality of population on the basis of the model of hierarchy of significance of its components were suggested. Conceptual approach to determination of generalizing evaluation of living and quality standard of population on the basis the use of matrix approach was developed.

Key words: standard, living quality, modelling, integral, system of indicators, components, recognition of images, hierarchy of significance.

Узунов Федір Володимирович

ОЦІНКА РІВНЯ І ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Спеціальність 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка

і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового степеня

кандидата економічних наук

Відповідальний за випуск І. М. Чмутова