ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

УРБАН Наталія Михайлівна

УДК 657.471:658.8

МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОЦІНКИ
АКТИВІВ В ОБЛІКУ І АУДИТІ

Спеціальність 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТЕРНОПІЛЬ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки, обліку та економічного аналізу у сфері соціальної інфраструктури Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Фаріон Іван Дем'янович

Тернопільська академія народного господарства,

завідувач кафедри економіки, обліку та економічного аналізу у сфері соціальної інфраструктури

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Усач Богдан Федорович

Львівський банківський інститут Національного банку України, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент

Задорожний Зіновій Васильович

Тернопільська академія народного господарства,

в.о. завідувача кафедри обліку та аудиту в інвестиційній сфері

Провідна установа: Одеський державний економічний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра обліку і аудиту

Захист відбудеться “  ” липня 2004 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 у Тернопільській академії народного господарства за адресою: 46004, м.Тернопіль, вул. Львівська, 11, аудиторія 1219

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, м.Тернопіль, вул. Львівська, 11

Автореферат розісланий “  ” червня 2004 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Адамик Б.П. Адамик Б.П.Адамик Б.П.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми дослідження. Забезпечення економічного зростання висуває підвищені вимоги до оцінки параметрів функціонування суб’єктів підприємництва, їх структури, серед яких особливе місце належить розкриттю інвестиційної привабливості суб'єктів ринкових відносин. Це потребує вирішення низки складних і різних за характером проблем в обліковому середовищі, удосконаленню його теоретико-методичних аспектів, науково обґрунтованої організації.

Активи підприємства є однією з найважливіших категорій обліково-аналітичного процесу. У системі теоретичних основ формування і використання активів важливу роль відіграє концепція їх оцінки, що в першу чергу впливає на об'єктивність обліку і формування фінансової звітності підприємства.

Проблеми методики та організації оцінки активів досліджувались в працях вітчизняних вчених: О. С. Бородкіна, Ф. Ф. Бутинця, С. Ф. Голова, З. В. Задорожного, Я. Д. Крупки, М. В. Кужельного, В. О. Ластовецького, Б. М. Литвина, Н. М. Малюги, М. С. Пушкаря, В. С. Рудницького, В. В. Сопка, Б. Ф. Усача, І. Д. ФаріонаВ. Г. Швеця, С. І. Шкарабана та інших. Ці ж питання розглядають і зарубіжні вчені, зокрема: X. Андерсон, Б. Волькштейн, Глен А.Велш, М. Ф. Ван Бред, В. Качалін, А. Ковалев, Т. Карлін, В. Палій, Е. Райс, Я. Соколов, Дж. Фрідман, Е. Хелферт, Е. Хендріксен та інші.

Проте, ще залишається чимало невирішених питань, пов'язаних з оцінкою активів в операційній діяльності, котрі потребують детального дослідження і вироблення пропозицій для вітчизняної практичної діяльності.

Для розкриття економічних інтересів підприємств в умовах ринкових відносин необхідний системний підхід до визнання категорії "активи" в економічному та обліковому аспектах. Такий підхід повинен включати в себе вирішення низки методичних питань, пов'язаних з оцінкою активів в обліку, достовірність якої підтверджується аудиторськими висновками, а також комплекс питань з організації її проведення в обліку і аудиті. Системний підхід повинен повністю враховувати інтереси власників, задовольняти потреби користувачів обліковою інформацією. Актуальною стає розробка такої методико-організаційної системи оцінки активів, яка б поєднувала використання багаторічного досвіду зарубіжної облікової практики з урахуванням особливостей розвитку вітчизняної обліково-аналітичної теорії й практики. Саме науково-теоретична та практична значущість цих проблем зумовили вибір теми та цільове спрямування дисертаційної роботи, визначили її мету та головні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства і є складовою частиною держбюджетної теми кафедри економіки, обліку та економічного аналізу у сфері соціальної інфраструктури "Дослідження і розробка методології з організації обліку, аналізу і контролю господарської діяльності бюджетних установ (галузей невиробничої сфери)" (державний реєстраційний номер 0101U002351, автором виконано розділ "Формування вартості активів підприємства в обліку"), а також згідно плану науково-дослідної роботи Мукачівського технологічного інституту, зокрема науково-дослідної теми кафедри обліку, аналізу та аудиту господарської діяльності "Методологічні засади реформування обліку підприємств легкої промисловості" (автором удосконалено методичне забезпечення оцінки активів в обліку, що рекомендується підтверджувати висновками аудиту її достовірності за статтями фінансової звітності). Ефективність впровадження методики оцінки активів в обліку і аудиті забезпечується правильною організацією цих процесів відповідно до запропонованих системних моделей.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є уточнення науково-методичних і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення підходів до оцінки активів підприємства, вироблення організаційних напрямів формування інформаційного середовища її проведення на підставі вивчення теоретичних засад і практичних аспектів обліку і аудиту оприбуткування та списання активів. Для досягнення поставленої мети визначено розв'язати такі завдання:

· обґрунтувати концептуальні підходи щодо сутності активів, рух яких зумовлює операційну діяльність підприємства;

· узагальнити класифікаційні ознаки активів у розрізі їх типів з метою визначення критеріїв визнання активів як об’єктів обліку;

· уточнити методику оцінки руху активів та їх відображення на рахунках обліку для забезпечення користувачів достовірною інформацією за статтями фінансової звітності;

· розробити методику аудиту оцінки активів з деталізацією програм перевірки в розрізі кожного їх виду;

· дати оцінку організаційним принципам інформаційного середовища формування вартості активів на предмет їх здатності забезпечити якісні вимоги до облікової інформації, які зазначені в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”;

· доповнити методику застосування інструментарію фінансового аналізу активів підприємства для підтвердження правильного вибору методики оцінки активів та оптимізації інформаційного середовища аудиту її достовірності;

· розробити організаційні моделі оцінки активів в обліку й аудиті, які б сприяли оптимальному вибору удосконаленого методичного забезпечення її проведення.

Об'єктом дослідження є активи як об'єкти обліку операційної діяльності підприємств легкої промисловості.

Предметом дослідження є теоретико - методичні та організаційні аспекти оцінки активів у системі обліку та аудиту.

Методи дослідження. Методологічною основою проведення дослідження є діалектичний метод пізнання та його принципи: історизму, застосований для дослідження активів як обліково-економічної категорії у ході історичного розвитку суспільства; суперечності – для визначення їх сутності; системно-структурний підхід – для розкриття функціональної їх ролі та місця у системі управління за ринкових умов господарювання. При вивченні існуючої наукової бази з питань оцінки активів використовувались такі методи пізнання: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, групування, аналогії, систематизації, порівняння та інші.

Інформаційною базою є праці зарубіжних та вітчизняних вчених з проблем оцінки активів, а також нормативні та законодавчі акти України, укази Президента України, офіційні матеріали Державного Комітету статистики України, дані економічної періодики.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням процесу оцінки активів в обліку, ефективність якого підтверджується аудиторськими висновками щодо достовірності оцінки активів.

У результаті наукових досліджень вперше:

· сформовано алгоритм розрахунку рівня суттєвості помилки, яка може бути допущена у процесі обліку господарських операцій при аудиті оцінки активів, що дасть можливість знизити рівень аудиторського ризику в частині надійності системи внутрішнього контролю;

· запропоновано моделі організації оцінки активів в обліку та аудиті, котрі забезпечують всебічність аналітичних підходів та експертної оцінки, оптимізують інформаційне середовище стосовно дослідження стану та ефективності використання активів у діяльності підприємства;

удосконалено:

· методичні підходи щодо документального оформлення руху активів, зокрема розроблено макети нових та оптимізовано діючі первинні документи і облікові регістри (інвентарна картка обліку об'єктів капітальних інвестицій; акт переоцінки основних засобів; реєстр транспортно-заготівельних витрат; картка обліку виробничих запасів; реєстр обліку валютних операцій; картка обліку фінансового активу; відомість формування резерву сумнівних боргів; реєстр погашення (списання) сумнівних боргів), використання яких в обліковій практиці сприятиме формуванню достовірного інформаційного середовища для оцінки активів та сприятиме зближенню фінансового і податкового обліку;

· класифікаційні ознаки активів для забезпечення достовірності їх оцінки, які передбачають застосування економічних та юридичних підходів до структурування активів підприємства;

· методику аудиту активів підприємства в частині правомірності їх оцінки в операційній діяльності відповідно до методичних положень, затверджених обліковою політикою підприємства;

набуло подальшого розвитку

· трактування економічної суті активів як контрольованих підприємством економічних ресурсів, сформованих за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризується детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати доходи, постійний обіг яких у процесі використання пов’язаний з факторами часу, ризику і ліквідності;

· застосування інструментарію фінансового аналізу активів для підтвердження правильного вибору методики оцінки руху активів та формування інформаційного середовища для аудиту достовірності оцінки активів за статтями фінансової звітності.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що обґрунтовані в дисертації методичні положення та теоретичні висновки й узагальнення є певним внеском у розробку методики оцінки активів підприємства і можуть бути враховані у процесі вдосконалення його облікової системи на сучасному етапі.

Окремі положення дисертаційної роботи застосовано при організації оцінки активів в обліку на виробничо-торговому швейному об'єднанні "Гроно" (довідка про впровадження № 185 від 26.08.2003 р.), експертній оцінці нематеріальних активів на малому колективному підприємстві "Магріс" (довідка про впровадження № 57 від 05.08.2003 р.), систематизації методів та видів оцінювання дебіторської заборгованості ТзОВ "Хуст-Фільц" (довідка про впровадження № 276 від 20.09.2003 р.), при організації аудиту оцінки активів аудиторською фірмою "Респект-Конфіденц" (довідка про впровадження № 98 від 26.08.2003 р.).

Науково-методичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі Мукачівського технологічного інституту при викладанні дисциплін "Фінансовий облік", "Моделі і методи прийняття управлінських рішень в аналізі та аудиті" (довідка № 178 від 01.03.2004 р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Найважливіші положення та висновки дисертації доповідались на науково-практичній конференції „Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки" (м. Київ, 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Економічний аналіз в Україні на початку XXI століття" (м. Тернопіль, 2001 р.); науково-теоретичній конференції „Проблеми розвитку фінансової системи України" (м. Київ, 2002 р.); Міжнародній науковій конференції „Бухгалтерський облік та господарський контроль: минуле, сучасне, майбутнє" (м. Житомир, 2002 р.); Республіканській науково-практичній конференції „Роль національних стандартів обліку в інтеграційному процесі України у світовий економічний простір" (м. Мукачеве, 2002 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 12,1 друкованих аркуша, з них: 1 монографія (обсягом 8,5 друкованих аркуша), 5 статей у фахових наукових виданнях (обсягом 1,8 друкованих аркуша), 4 статті у збірниках наукових праць, 5 праць – тези доповідей на конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (234 найменування на 18 сторінках). Основний зміст роботи викладений на 193 сторінках, містить 38 таблиць, 22 рисунки, 55 додатків, розміщених на 120 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі "Активи та концептуальні основи формування їх вартості" уточнено економічний зміст активів, вдосконалено систему їх класифікації з врахуванням потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів облікової інформації щодо управління активами в операційній діяльності підприємства. Дано теоретичне обґрунтування методико-організаційних питань оцінки активів як самостійного напряму дослідження в комплексній системі методичних прийомів обліку. Оцінка розглядається як процес усвідомлення позитивного чи негативного результату будь-яких господарських явищ, результатів праці, форм виробничо-трудової діяльності, матеріальних подій, здобутків господарювання для задоволення людських потреб, інтересів, інших цілей.

Автором зроблено акцент на те, що практична реалізація управлінських рішень залежить від забезпечення інформаційного середовища, достовірність формування якого насамперед залежить від правильного вибору методів оцінки об’єктів управління, значна доля серед яких належить активам. Використання у процесі дослідження діалектичного методу пізнання дало змогу віднайти суперечності, властиві категорії активів, розкрити множину проблем та тенденцій її розвитку, адже питання природи та умови визнання, змісту і форми активів має концептуальний характер і є дискусійним.

Досліджена в роботі еволюція теоретичних підходів до з'ясування сутності активів засвідчує їх складність та багатомірність. Проте доведено, що відмінності у визначенні сутності активів виникають внаслідок характеристики авторами різних видів активів, а не самого поняття "активи", що потребує необхідності уточнення визнання активів як облікової категорії. Основні теорії щодо питання визначення сутності активів, підходи до визначення їх оцінки розглядались відповідно до цілей дослідження (синтаксичної, семантичної, прагматичної).

Застосування у дослідженні системно-структурного підходу, за яким активи розглядаються як певна цілісність (система), їх види – як підсистеми, а виконувані ними функції – як елементи, дало можливість виявити нові ознаки визнання активів, а саме: здатність генерувати доходи, відображати вплив на результати діяльності факторів часу, ризику і ліквідності, що сприяло розкриттю комплексної характеристики ролі активів у діяльності підприємства.

Віддаючи належне значному науковому доробку вітчизняних і зарубіжних вчених щодо визначення категорії "активи", її економічну суть пропонується розкривати через наступне визначення: "Активи - контрольовані підприємством економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати доходи, постійний обіг яких в процесі використання пов'язаний з факторами часу, ризику і ліквідності".

Для оптимального розкриття інформації щодо активів, якими володіє підприємство, у роботі запропонована їх структурна модель, застосування якої повинно сприяти розкриттю корисної інформації про наявність активів зацікавленим користувачам. Корисність структурування активів забезпечується шляхом встановлення якісних вимог до його проведення, а саме: сутність, релевантність, надійність, порівняння.

Відповідно до проведеного аналізу наукових, методичних та практичних джерел, що розглядають активи як об’єкти обліку, виявлені наступні проблеми класифікації активів:

1) відсутність єдиного комплексного підходу при виробленні різних типів класифікаційних ознак;

2) відсутність систематизації всіх типів класифікації активів;

3) проблема класифікації необоротних активів (автори розробили різні типи класифікації лише основних засобів чи нематеріальних активів, за іншими видами необоротних активів класифікація не вивчається);

4) потреба виробити додаткові типи класифікації для задоволення інформаційних потреб користувачів облікової інформації в процесі управління активами.

Для вирішення цих проблем у роботі запропоновано блок-схему класифікації активів, яка передбачає поетапне проведення класифікації активів підприємства: від визначення мети та завдань класифікації у кожному окремому випадку до вибору оптимального типу класифікації активів згідно до визначених потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів облікової інформації (рис. 1).

Ні

Так

Ні

Так

Для правильного трактування методики оцінки активів у роботі проведено дослідження історичного розвитку концепцій її проведення у розрізі провідних облікових шкіл протягом XV-XIX ст., коли спостерігався бурхливий розвиток облікової науки, внаслідок чого сформувались наступні три напрями поглядів :

1. Оцінка за собівартістю – представники французької та англійської облікових шкіл.

2. Оцінка за собівартістю виробничих запасів, готової продукції та за цінами продажу товарних запасів – російська облікова школа.

3. Оцінка за цінами продажу – італійська облікова школа.

Історичний розвиток економічної думки стосовно оцінки активів систематизовано з відповідним коментарем причинно-наслідкових умов розвитку кожної з методик.

За результатами проведеного дослідження визначено мету оцінки активів підприємства, зокрема встановлення фінансової рівноваги у структурі господарських засобів підприємства та джерел їх утворення. Це підтверджує, що оцінка активів є самостійним об'єктом дослідження, який взаємопов'язаний з іншими елементами облікової системи. Зв'язки між ними за змістом інформаційні, оскільки дають вихідну інформацію про об'єкт вартісного вимірювання, а за характером – функціональні, оскільки передбачені методологією формування вартості.

У другому розділі "Методичні основи оцінки активів в обліку і аудиті" сформульовані концептуальні підходи до вибору методики оцінки активів в обліку залежно від чинників зовнішнього та внутрішнього економічного середовища функціонування підприємства, що забезпечує достовірність фінансової звітності, яка підтверджується аудиторськими висновками після проведення перевірки з цих питань відповідно до запропонованих у роботі аудиторських програм в розрізі видів активів.

В роботі доводиться, що відсутність вироблених вітчизняних стандартів оцінки, нерозвиненість ринку нерухомості зумовлюють обмеженість інформації для проведення адекватної оцінки активів, недостовірне їх відображення за статтями фінансової звітності. Виникає низка напрямів та питань з оцінки активів в частині їх уточнення і конкретизації щодо методичного забезпечення. Вибір і обґрунтування методичних аспектів оцінки в обліку потребує детального вивчення і систематизації для забезпечення вимог користувачів обліковою інформацією з питань управління активами. Оскільки цей процес вимагає одночасного і комплексного розв'язання багатьох взаємопов'язаних між собою завдань і переробки значного масиву інформаційних потоків, у роботі чітко визначено основне призначення методичного забезпечення – узагальнити інформацію першоджерел та її вплив на формування зовнішнього середовища.

Аналіз чинної практики документального оформлення господарських операцій з руху активів показав неспроможність існуючих форм первинної документації та облікових регістрів задовольнити сучасні потреби користувачів. Керуючись Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємства самостійно затверджують правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку, застосування яких у більшості випадків призводить до втрати всебічної вартісної характеристики активів. Для усунення цього недоліку в роботі запропоновані макети нових та оптимізованих діючих форм первинної документації.

Досліджуючи рух активів в операційній діяльності підприємства, автор прийшла до висновку про правомірність поєднання традиційних та нових методів оцінки вартості придбаних та списаних запасів. Серед традиційних перевага надається прямолінійному методу нарахування зносу та методу ідентифікованої вартості запасів. Ці методи оцінки доцільні у застосуванні в умовах невизначеності, коли основною проблемою є контроль за збереженням майна підприємства, а не прибутковість його діяльності. Їх рекомендується використовувати при оцінці руху активів неприбуткових організацій (бюджетних установ, громадських організацій тощо).

При управлінні активами в умовах ринкових відносин з метою підвищення рівня їх прибутковості автор вважає, що правильний вибір нових, запропонованих національними стандартами обліку, методів оцінки руху активів дає можливість запобігти знеціненню їх вартості, зокрема: необоротних активів внаслідок морального старіння або появи нових, ефективніших аналогів; виробничих запасів – наднормативного природного убутку; дебіторської заборгованості – несвоєчасності її погашення; грошових засобів – інфляційних процесів в країні та ін. Це потребує вибору економічно обґрунтованих методів оцінки нарахованої амортизації, списаних запасів, резерву сумнівних боргів. Особлива роль при вивченні цього питання надається забезпеченню принципу "обачності", що сприяє недопущенню завищення оцінки активів і доходів підприємства та заниженню його зобов'язань і витрат.

На основі проведених досліджень зроблено висновок, що основним завданням оцінки активів є забезпечення достовірності фінансової звітності, рівень якої підтверджується аудиторським висновком. У роботі удосконалено методику аудиту активів в частині достовірності їх оцінки, при розробці якої окреслено такі питання дослідження: вивчення впливу зовнішніх умов підприємництва та стратегію і тактику підприємства, системи обліку та внутрішнього контролю на оцінку активів; уточнення аудиторських програм, проведення фізичної перевірки активів, аналізу отриманої інформації та її інтерпретації для складання аудиторського висновку.

У третьому розділі "Організаційні аспекти оцінки активів в обліку і аудиті" обґрунтовано інформаційне середовище оцінки активів, організаційні принципи його формування відповідно до зовнішніх та внутрішніх інформаційних потоків, що зумовлені рухом активів і піддаються ретельному аналізу відповідно до запропонованої методики його проведення. Для забезпечення оптимальної організації оцінки активів запропоновано до застосування модель організації оцінки активів в обліку і аудиті.

Автор пропонує розглядати організацію оцінювання активів як налагоджену систему практичних інструментів, використання яких забезпечує розкриття інформації щодо ефективного функціонування активів та розробку на її основі напрямів залучення або перерозподілу ресурсів підприємства на користь ефективнішої діяльності.

В дисертації доведена важлива роль інформаційного середовища організації оцінки активів, яке формується згідно з принципами інтегрованості зовнішнього та внутрішнього документообігу на підприємстві; комплексного характеру документального оформлення; варіативності підходів до застосування окремих форм первинної документації; орієнтованості на стратегічні цілі розвитку підприємства. Використання системного підходу до вивчення принципів інформаційного середовища, як джерела облікових і аудиторських доказів, дало можливість розробити структурно-логічну схему його організації.

Дослідження надійності облікової системи та її вплив на інформаційне середовище має принципове значення, оскільки обґрунтованість рівня його суттєвості залежить від достовірності внутрішнього обліку та контролю. Ігнорування названого факту негативно впливає на результати оцінки активів і призводить до помилок при формуванні фінансової звітності.

Рекомендований у роботі алгоритм розрахунку дає можливість виявити рівень суттєвості помилки, допущеної у процесі обліку господарських операцій.

, (1)

де Vs – рівень суттєвості помилки;

уs – результат господарської операції з допущеною помилкою;

уp – реальний результат господарської операції ( без помилки).

Для визначення рівня надійності внутрішнього обліку і контролю доцільно розрахувати довірчий інтервал за формулою:

T y(t) min , (2)

де К - розмір довірчого інтервалу (критерій довіри);

ta – статистика Стьюдента ;

T y(t) – середньоквадратичне відхилення значень показника (свідчить про необхідність розширення меж вибіркової сукупності для перевірки за суттю).

Порівняння рівня суттєвості з межею довірчого інтервалу дає можливість підтвердити рівень надійності облікової системи, який безпосередньо впливає на формування інформаційного середовища для оцінки активів.

Як один з напрямків удосконалення інформаційного середовища оцінки активів в роботі запропонована комплексна методика аналізу активів за наступними етапами:

1) аналіз динаміки загального обсягу, складу, структури активів;

2) аналіз динаміки рівня ефективності використання активів;

3) факторний аналіз зміни динаміки ефективного використання активів;

4) оптимізація складу активів у розрізі їх видів.

Для забезпечення достовірних результатів аналізу в роботі систематизовано комплекс діючих та умовно діючих стандартів, визначених правовим полем.

Для оптимального забезпечення організації оцінення активів в обліку у роботі запропонована схематична модель (рис. 2), застосування якої сприятиме формуванню ефективного інформаційного середовища для прийняття рішень щодо управління активами.

Підтвердження ефективності функціонування цієї моделі можливе шляхом проведення аудиту, що є важливим елементом системи економічного контролю. Його організацію доцільно здійснювати відповідно до запропонованої принципової моделі, яка відповідає встановленим нормативам і положенням аудиту (рис. 3). Найбільшої уваги при її впровадженні потребує аналіз надійності системи внутрішнього контролю та величини аудиторського ризику, що забезпечує формування якісного висновку.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення науково-практичної проблеми щодо науково-методичних підходів і обґрунтування практичних рекомендацій з удосконалення оцінки активів в обліку та аудиті. Загальні висновки, сформовані за результатами дослідження, наступні:

1. Узагальнення теоретичних і практичних підходів до розуміння економічної суті категорії "активи" дозволяє трактувати активи як контрольовані підприємством економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати доходи, постійний обіг яких у процесі використання пов'язаний з факторами часу, ризику і ліквідності. Таке визначення, у порівнянні з тим, що дається у національних стандартах обліку та науковій літературі, більш чітко визначає функціональну роль та місце активів у формуванні господарських взаємовідносин на підприємствах.

2. Для забезпечення користувачів достовірної обліковою інформацією щодо економічного потенціалу підприємства, основу якого складають активи, розкриваючи їх ліквідність, платоспроможність у роботі проведена їх структуризація за відповідними класифікаційними ознаками, до кожної з яких запропоновані класифікаційні типи, що об'єднані в системний класифікатор активів.

3. Аналіз діючих методичних підходів щодо оцінки активів дав можливість виявити переваги та недоліки кожного із запропонованих національними стандартами методів оцінки активів, що сприяло виробленню критеріїв вибору методу нарахування зносу за основними засобами та нематеріальними активами; оцінки вартості списаних запасів; формування резерву за сумнівною дебіторською заборгованістю.

4. Оптимальний вибір методичного забезпечення можливий при наявності надійної облікової системи, яка потребує достовірного інформаційного середовища, рівень якого пропонується підвищити шляхом впровадження нових та удосконалених діючих первинних форм і облікових регістрів, запропонованих в роботі.

5. Для підтвердження правомірності вибору методичних основ оцінки активів, виявлення "вузьких місць" при управлінні нею, рекомендується проводити аудиторську перевірку достовірності оцінки активів відповідно до запропонованої методики, яка направлена на вивчення фінансової та господарської інформації, ефективності діяльності підприємства з розробкою рекомендацій по удосконаленню цього процесу, в розрізі аудиторських програм за кожною групою активів.

6. Забезпечити організацію інформаційного середовища оцінки активів як налагоджену систему практичних інструментів, використання яких забезпечує розкриття інформації щодо ефективного функціонування активів та розробку на її основі напрямів залучення або перерозподілу ресурсів підприємства на користь ефективнішої діяльності. Особливу увагу при цьому доцільно приділити дотриманню якісних вимог щодо її формування, а саме сутності, релевантності, надійності, порівняння.

7. З метою обґрунтування та підтвердження аудиторських висновків використовувати доопрацьовану методику комплексного фінансового аналізу в частині активів, що забезпечить визначення рівня справедливої вартості активів на підприємствах легкої промисловості з використанням елементів діагностичного аналізу, впровадження якого підвищить якість прийняття управлінських рішень.

8. Організовувати процес оцінки активів відповідно до запропонованих взаємоузгоджених етапів моделі його проведення, які сприяють економічно обґрунтованому вибору підходів при формуванні вартості активів внаслідок їх руху в господарському обороті підприємства, забезпечуючи об'єктивну інформацію для прийняття управлінських рішень.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

Монографії:

1. Урбан Н.М. Оцінка активів підприємства в обліку. – Тернопіль: Астон, 2002. – 146 с.

Публікації у фахових виданнях:

2. Урбан Н.М. Оцінка вартості підприємства в процесі його санації // Вісник Технологічного Університету Поділля. – 2001. – Випуск № 6. – С.57–60.

3. Урбан Н.М. Управління вартістю підприємства на макроекономічному рівні // Вісник Технологічного Університету Поділля. – 2002. – Випуск № 4. – С.298–302.

4. Урбан Н.М. Аналіз методології оцінки зносу основних засобів // Вісник Технологічного Університету Поділля. – 2003. – Випуск № 5, Т.1. – С.36–39

5. Урбан Н.М. Удосконалення принципів оцінки інформаційного середовища внутрішнього аудиту вартості активів // Вісник Ужгородського національного університету. – 2003. – Випуск № 14.
– С.114–118

6. Урбан Н.М. Економічна суть і особливості функціонування активів // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. – 2004. – Випуск № 13, Частина 1. – С.70–72

Публікації у інших виданнях:

7. Урбан Н.М. Методологічні засади фінансової оцінки підприємства // Наук. - практ. конф. – К.: НДФ1, 2001. – С.200 –204.

8. Урбан Н.М. Оцінка активів підприємства та фінансовий аналіз вартості бізнесу // Міжнародна науково-практична конференція. – Тернопіль: ТАНГ, 2001р. – С.17–18.

9. Урбан Н.М. Дослідження розвитку методології оцінки активів підприємства : Зб. наук. пр. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – С. 191–193.

10. Урбан Н.М. Проблеми оцінки активів підприємств вітчизняної економіки: Зб. наук. пр. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – С.257–260.

11. Урбан Н.М. Особливості оцінки інтелектуальної власності підприємства // Наук.-теорет. конф. – К.: НДФІ, 2002. – С.180–187.

12. Урбан Н.М. Вдосконалення інформаційного забезпечення фінансового аналізу в процесі прийняття інвестиційних рішень: Зб. наук. пр. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – С.168–169.

13. Урбан Н.М. Оцінка активів підприємства в процесі гармонізації системи вітчизняного обліку // Міжнародна наукова конф. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – С.69–73.

14. Урбан Н.М. Функціональна роль фінансового аналізу при прийнятті інвестиційних рішень : Зб. наук. пр. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – С.142–146.

15. Урбан Н.М. Оцінка зносу необоротних активів у системі національних стандартів обліку // Республіканська науково-практична конференція. – Мукачеве, МТІ, 2002р. – С.185–189.

АНОТАЦІЯ

Урбан Н.М. Методика та організація оцінки активів підприємства в обліку і аудиті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз і аудит. - Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2004.

У дисертаційній роботі розкрито об’єктивний характер змісту та сутності категорії “активи” в умовах функціонування комплексних управлінських систем. Доповнені ознаки її класифікації, які оформлені у систематизований класифікатор активів. Розроблено та схвалено для практичного застосування макети нових та удосконалених діючих первинних документів у частині вартісної характеристики активів, що забезпечує економічно обґрунтований вибір методики їх оцінки на всіх етапах руху в діяльності підприємства. Запропонована методика аудиту оцінки активів сприяє всебічності аналітичних підходів та експертної оцінки під час його проведення. Досліджено процес організації активів, за результатами якого розроблена схематична модель організації оцінки в обліку і аудиті, що забезпечує формування інформаційного середовища для прийняття управлінських рішень в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства.

Ключові слова: активи, оцінка, первісна вартість, ліквідаційна вартість, справедлива вартість, оприбуткування, списання, облік, аудит, фінансова звітність.

АННОТАЦИЯ

Урбан Н.М. Методика и организация оценки активов предприятия в учете и аудите . – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 – бухгалтерский учет, анализ и аудит. – Тернопольская академия народного хозяйства, Тернополь, 2004.

В диссертационном исследовании раскрыты теоретический базис и практические аспекты методики и организации оценки активов предприятия в условиях развития комплексных управленческих систем. Доказано, что для их функционирования одним из наиболее важных объектов учета являются активы. Они рассматриваются как экономические ресурсы предприятия, контролируемые в процессе его деятельности, сформированы за счет собственного или заимствованного капитала, с ограниченной стоимостью, владеющие производительностью и способностью аккумулировать доход вследствие постоянного оборота, на который влияют факторы времени, риска и ликвидности.

Для обеспечения пользователям более полной информации относительно инвестиционной политики предприятия, диагностики его финансового состояния, прогнозирования эффективного использования активов, денежных потоков разработан систематизированный классификатор активов. Его использование создает предпосылки к правильному выбору методической базы оценки активов на соответствующих этапах их оборота.

Разработаны макеты новых форм первичной документации учета активов, применение которых способствует формированию достоверной информационной среды при выборе методики их оценки.

Усовершенствованная методика аудита дает возможность изучить влияние внешних условий предпринимательства, стратегии и тактики предприятия, системы учета и внутреннего контроля на оценку активов, а также произвести анализ соответствия активов, стоимость которых отображена в финансовой отчетности, условиям признания, что должно способствовать принятию правильных управленческих решений.

Для обеспечения экономической обоснованности выбора методики оценки предлагаются организационные принципы формирования информационной среды. Значительное внимание уделено определению сущности ошибки, выявленной в процессе учета хозяйственных операций, уровень которой можно установить используя предложенный алгоритм расчета.

Усовершенствованию информационной среды способствует применение предложенной методики финансового анализа, по результатам которого возможно исследование эффективности использования активов и ее влияние на процесс оценки.

Для оптимального обеспечения организации оценки активов в учете и аудите предложены модели, которые предусматривают систематизацию заданий и приоритетов развития предприятия; анализ внешнего и внутреннего информационного обеспечения; оптимизацию документооборота, что способствует оптимальному выбору методического обеспечения оценки активов, соответствующего методическим принципам учета и аудита.

Усовершенствованные методики оценки активов в учете и аудите, модель ее организации прошли апробацию на предприятиях легкой промышленности и получили удовлетворительные отзывы. Их применение обеспечивает достоверную стоимость активов по статьям финансовой отчетности, формирование информационной среды для принятия решений в операционной. инвестиционной и финансовой деятельности предприятия.

Ключевые слова: активы, оценка, первичная стоимость, ликвидационная стоимость, оприходование, списание, учет, аудит, финансовая отчетность.

SUMMARY

Urban N.M. Methodology and organization of assessment of enterprise assets in accounting and auditing. - Manuscript.

Dissertation for conferring of the Scientific Degree of Candidate of Economic Sciences, specialty 08.06.04 – business accounting, analysis and auditing. – Ternopil Academy of National Economy, Ternopil, 2004.

The objective characteristics of content and essence of “assets” category in conditions of functioning of complex managerial systems has been elucidated in the dissertation. The indications of its classification arranged into systematized classifier of assets are supplemented. The models of the new and improved acting initial documents in the part of cost characteristics of assets, which provides economically substantiated choice of methodology of their assessment on all stages of movement in enterprise activities have been worked out and approved for practical application.

The proposed methodology of auditing of assets assessment promotes detailed approaches and expert assessment during its conducting. The process of organization of assets, on the results of which schematic model of organization in accounting and auditing is worked out has been investigated, which provides the formation of information environment for making of managerial decisions in operating, investment and financial activities of enterprise.

Key words: assets, assessment, initial cost, liquidation cost, taxation, withdraw, accounting, auditing, financial accounting.

Підписано до друку 1.06.2004 р.

Формат 60х90/16. Папір офсетний. Різографія

Ум.друк.арк. – 0,9. Замовлення А-2392. Наклад – 100 прим.

SAM-Studio

46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 5

тел. (0352) 43-61-01

sam - studio@list.ru