Уманський державний аграрний університет

БАЛАБАК ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 581.143.5:635.9:582.894

агротехнічні особливості вирощування садивного матеріалу дерену справжнього зеленими живцями

в умовах Правобережного Лісостепу України

06.01.07 – плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Умань – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України та Національному дендрологічному парку „Софіївка” Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Красноштан Анатолій Олексійович | ,

Уманський державний аграрний університет,

професор кафедри плодівництва і виноградарства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Омельченко Іван Климович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник відділу технології

вирощування плодових культур

кандидат сільськогосподарських наук

Кучер Микола Федорович,

Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка

УААН, директор

Провідна установа: Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН

України, відділ акліматизації плодових рослин, м. Київ

Захист відбудеться “26” травня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 Уманського державного аграрного університету за адресою: навчальний корпус № 2, аудиторія 142, вул. Давиденка, 1, м. Умань, Черкаська область, 20305.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Давиденка 3, м. Умань, Черкаської області.

Автореферат розісланий “20” квітня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Манзій В.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Введення перспективних форм та сортів дерену справжнього (Cornus mas L.) у промислові насадження, фермерські та присадибні сади гальмується відсутністю ефективних методів розмноження, а відтак – дефіцитом садивного матеріалу.

Для збереження господарсько-цінних ознак та сортових властивостей дерену справжнього використовують вегетативне розмноження, у тому числі стебловими живцями. Це дає змогу прискорити вирощування саджанців, збільшити вихід садивного матеріалу, створювати генетично однорідні клони, а також швидше впроваджувати нові сорти у виробництво.

З метою підвищення ефективності вирощування кореневласного садивного матеріалу дерену справжнього актуальним є вивчення оптимальних строків заготівлі живців, визначення типу пагона і метамерності живцевого матеріалу, встановлення оптимальних концентрацій фізіологічно-активних речовин – стимуляторів укорінювання та способів дорощування вкорінених живців.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження виконано протягом 1999–2003 рр. за планом науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в плодівництві і виноградарстві” (ДР № 0101U004495) та Національного дендрологічного парку „Софіївка” НАН України „Збереження і збагачення різноманіття рослин в паркових ценозах Правобережного Лісостепу України” (ДР № 0119U003053).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є удосконалення технології вирощування садивного матеріалу дерену справжнього зеленими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України.

Програмою досліджень передбачено вирішення таких задач:–

вивчити регенераційну здатність сортів і можливість її стимулювання;– 

визначити вплив сорту, строків живцювання, типу і метамерності пагона, фізіологічно-активних речовин ауксинової природи на процеси адвентивного коренеутворення живців;– 

вивчити закономірності морфогенезу адвентивних коренів у живців;– 

удосконалити технологію дорощування кореневласного садивного матеріалу дерену справжнього в умовах Правобережного Лісостепу України;– 

виконати порівняльну оцінку економічної ефективності удосконаленої технології, у порівнянні з традиційною.

Об’єктом дослідження були закономірності прояву регенераційної здатності 14 сортів дерену справжнього з колекційних садів, маточників та паркових насаджень Уманського державного аграрного університету, Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України та Національного дендрологічного парку „Софіївка” НАН України.

Предмет дослідження – внесені до Реєстру сортів рослин України сорти дерену справжнього: Билда, Вавиловець, Видубецький, Володимирський, Гренадер, Елегантний, Євгенія, Лук’янівський, Миколка, Олена, Радість, Світлячок, Семен, Янтарний.

Методи дослідження: аналіз і синтез даних, вивчення біологічної спроможності зелених живців дерену справжнього до коренеутворення, утворення адвентивних коренів у живців, впливу фізіологічно-активних речовин ауксинової природи на коренеутворення, статистична обробка та аналіз економічної ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше інтегровано оцінено регенераційну здатність 14 сортів дерену справжнього в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено особливості вкорінювання різнотипних живців залежно від сортового складу, оптимальні строки заготівлі живців – від проходження фенологічних фаз, відмінності вкорінювання зелених живців – від метамерності пагона, строку живцювання і віку маточної рослини. Встановлено оптимальні концентрації фізіологічно-активних речовин ауксинової природи, що стимулюють укорінювання. Обґрунтовано заходи дорощування вкорінених живців.

Практичне значення одержаних результатів. Оптимізовано розмноження зеленими живцями 14 сортів дерену справжнього в умовах регіону. Обґрунтовано ефективність вирощування кореневласного садивного матеріалу дерену справжнього із застосуванням фізіологічно-активних речовин ауксинової природи та врахуванням сортових особливостей, строків заготівлі і висаджування живців на вкорінення, типу і метамерності живця, віку маточної рослини, а також економічної ефективності розмноження зеленими живцями.

Матеріали досліджень використано в Національному дендрологічному парку „Софіївка” НАН України, навчальному процесі Уманського державного аграрного університету та Уманського державного педагогічного університету та розсадниках Уманського держлісгоспу Черкаської області, КП „Уманьзеленгосп” і ВАТ „Уманьавтодор”.

Особистий внесок здобувача. Розробка програми, проведення досліджень, обробка, аналіз і теоретичне обґрунтування результатів виконано автором. Результати досліджень відображено у дисертації та публікаціях. У наукових роботах, написаних у співавторстві, частка автора складає 20–80%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи обговорювалися на кафедрі плодівництва і виноградарства Уманського державного аграрного університету (2000–2003 рр.), науково-технічній раді Національного дендрологічного парку „Софіївка” НАН України (2000–2004 рр.), Міжнародній конференції молодих дослідників „Теоретичні і практичні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва” (Київ, 2000), Всеукраїнській науковій конференції „Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України” (Умань, 2000), Науково-виробничій конференції „Біостимулятори росту – надійний фактор підвищення продуктивності с.-г. культур” (Умань, 2001), Міжнародному науково-практичному семінарі „Високоінтенсивні технології – у садівництво” (Умань, 2002), на ІІ-й Міжнародній конференції молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва” (Умань, 2002), Міжнародній науковій конференції „Gardens of the Czartoryski family” (Uman, 2000; Warszawa, 2001), Міжнародній науковій конференції „Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 2003), Міжнародній науковій конференції „Проблеми адаптації садівництва” (Київ, 2003), ІV Міжнародній конференції молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва” (Київ, 2004), Всеукраїнській конференції молодих вчених (Умань, 2004).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 15 наукових праць, з них 10 у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 210 сторінках комп’ютерного набору, містить 139 сторінок основного тексту, 57 таблиць, 17 рисунків і складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел з 207 позицій (з них 13 латиницею) і додатків на 29 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення та шляхи поліпшення технології вирощування садивного матеріалу дерену справжнього на основі стеблового живцювання

Наявні дані літератури щодо вирощування кореневласного садивного матеріалу дерену справжнього мають суперечливий характер і не охоплюють всього циклу, а агрозаходи недостатньо розроблені. Тому успіх впровадження дерену справжнього зі збереженням комплексу господарсько-біологічних сортових ознак значною мірою обумовлюється вдосконаленням технології його кореневласного розмноження.

Умови, об’єкти і методика проведення досліджень

Дослідження проведено протягом 2000–2003 рр. в розсадниках Уманського державного аграрного університету та Національного дендропарку „Софіївка”. Це зона помірно-континентального клімату з нестійким зволоженням, середньорічною температурою повітря +7,3...+9,30 С з абсолютним мінімумом у січні-лютому близько –360 С і липнево-серпневому максимумі до +380 С. Середньобагаторічна сума опадів за рік складає 633 мм. Вологість повітря коливається в межах 64–88% з максимумом у пізньоосінній та мінімумом у пізньовесняний і ранньолітній періоди. Сума активних температур вище +50С становить близько 3000, а температур вищих +100 С – 2500–2800. Гідротермічний коефіцієнт у середньому дорівнює 1,18 і значно коливається за роками й періодами вегетації. Безморозний період складає 160–170 днів, а період з середньодобовою температурою вище +50 С – 205–210 днів.

Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з добре розвиненим гумусним горизонтом. В орному шарі міститься 3,0гумусу, 108 мг/кг лужногідролізованого азоту (за методом Корнфілда), 119 – рухомих сполук фосфору і 101 мг/кг ґрунту – калію (за методом Чирікова).

Укорінювання стеблових живців вели в автоматично-регульованому режимі дрібнодисперсного дощування (М.Т.Тарасенко, 1991).

Схема дослідів включала варіанти, де факторами мінливості були сорти, строки заготівлі і висаджування живців на укорінювання (1–5. VІ, 1–5. VІІ, 1–5. VІІІ), зона пагона (апікальна, медіальна, базальна), метамерність живцевого матеріалу (одновузлові, двовузлові і тривузлові живці) та фізіологічно-активні речовини ауксинової природи – ?-індолилмасляна кислота (?-ІМК) і ?-нафтилоцтова кислота (?-НОК).

Дослід І. Строки живцювання сортів дерену справжнього, заготовлених з апікальної (А), медіальної (М) і базальної (Б) частин пагона: в періоди інтенсивного росту (1–5. VІ, 1–5. VІІ) і уповільнення росту пагонів (1–5. VІІІ).

Дослід ІІ. Вплив кількості вузлів, наявності листків і бруньок на укорінюваність і ріст кореневласних рослин. Живцювання проводили у період інтенсивного й уповільненого росту пагонів. Живці заготовляли з апікальної частини пагона з одним, двома, трьома вузлами (контроль) та з одним, двома і трьома вузлами із залишком 1–2 см дворічної деревини – „п’яткою” з цілими та повністю видаленими листками.

Дослід ІІІ. Вплив віку маточної рослини на вкорінювання і ріст зелених живців. Живці заготовляли з апікальної частини пагона із залишком дворічної деревини з маточних рослин 1, 2, 3, 5 і 10-річного віку в періоди інтенсивного й уповільненого росту пагонів.

Дослід ІV. Вплив фізіологічно-активних речовин ауксинової природи на вкорінюваність і розвиток зелених живців – ?-індолилмасляної (?-ІМК) і ?-нафтилоцтової кислоти (?-НОК). Живці заготовляли з апікальної, медіальної і базальної частин пагона і обробляли ?-ІМК з концентрацією водного розчину 0 (вода), 5, 10, 15, 20, 25, 30, 40, 45, 50 та ?-НОК – 0-обробка водою (контроль), 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40 мг/л. Живцювання проводили в періоди інтенсивного й уповільненого росту пагонів.

Субстратом для вкорінення була суміш торфу і річкового піску у співвідношенні 1:3 за об’ємом із слабо кислою реакцією (рН водної суспензії 6,2–6,5). У споруді для живцювання підтримували температуру повітря на рівні +25...+300С і вологість 80–90%, а вологість субстрату – 60–65% від повної польової вологоємності.

Повторність дослідів чотириразова, по 45 живців у кожному повторенні.

Після висаджування живців на вкорінення через кожні 5–10 днів фіксували початок і масове калюсоутворення та утворення коренів. Визначали розвиток кореневої та надземної частин кореневласних рослин з урахуванням числа і довжини коренів різних порядків галуження, висоту надземної частини, діаметр умовної кореневої шийки тощо.

Дослід V. Вплив пересаджування вкорінених живців на дорощування, заготовлених з апікальної частини пагона із залишком дворічної деревини.

1. Дорощування укорінених живців на місці вкорінення без пересаджування (контроль). Рослини залишали на ділянках укорінення і дорощували протягом наступного вегетаційного періоду.

2. Весняне пересаджування вкорінених живців і дорощування до кінця вегетаційного періоду.

3. Літнє пересаджування вкорінених живців:– 

через 40–45 днів після живцювання – 15–20 липня (адвентивні корені першого порядку коричневі, масова поява бічних коренів другого порядку);– 

через 60–65 днів (адвентивні корені першого і другого порядку галуження коричневі, значна кількість коренів третього порядку);–

через 85–90 днів після живцювання (адвентивні корені першого порядку темні, значна кількість коренів другого й третього порядку галуження);

4. Осіннє пересаджування вкорінених живців у першій декаді жовтня і дорощування протягом наступного вегетаційного періоду.

Укорінені живці на дорощування висаджували одночасно в поле і пластикові контейнери. Догляд за саджанцями загальноприйнятий (Бородачев Л.Д. та ін., 1989).

Під час сортування до першого товарного ґатунку відносили рослини з діаметром умовної кореневої шийки не менше 10 мм, висотою надземної частини 45 см, кількістю основних коренів 9 шт. та їх довжиною 70 см. До другого ґатунку відносили рослини з діаметром кореневої шийки не менше 6,5 мм, висотою надземної частини 25 см, кількістю основних коренів 6 шт. та їх довжиною 40 см.

Економічну ефективність розраховували згідно методики Інституту садівництва УААН за редакцією О.М.Шестопаля (2002).

Статистичну обробку даних проводили методом багатофакторного дисперсійного аналізу за Б.О.Доспеховим (1985) з використанням комп’ютерних програм.

агротехнічні особливості розмноження дерену справжнього зеленими живцями

Здатність сортів дерену справжнього до розмноження зеленими живцями. Виявлено неоднакову регенераційну здатність сортів дерену справжнього на коротких відрізках (мікроживцях) 0,5–1,0 см пагонів та в процесі регенерації адвентивних коренів стеблових живців завдовжки 10–15 см за традиційною технологією.

У сегментів пагонів сортів Видубецький, Володимирський, Вавиловець, Євгенія, Лук’янівський та Янтарний встановлено високу регенераційну здатність. У них швидко і добре окорковувалася поверхня зрізів, розвивався калюс і утворювались адвентивні корені. У інших досліджуваних сортів (Билда, Гренадер, Олена, Елегантний) поверхня мікроживців лише окорковувалася без утворення коренів, хоча вони зберігали життєздатність тривалий період (35–40 днів), число укорінених живців нижче порівняно з вищезгаданою групою сортів. У сортів Семен, Радість, Світлячок та Миколка період коренеутворення був тривалішим (50–60 днів).

Висока регенераційна здатність проявляється у мікроживців, заготовлених з апікальної частини стебла, нижча – з базальної частини, а найнижча – у заготовлених з медіальної частини сегментів.

Вплив строків живцювання, типу пагона та його метамерності і віку маточної рослини на вкорінюваність зелених живців. Оптимальним типом живця вивчених сортів дерену справжнього в умовах Правобережного Лісостепу України є заготовлені з апікальної частини пагона з дворічною основою 1,5–2,0 см („п’яткою”). Виявлена залежність між регенераційною здатністю і метамерністю живцевого матеріалу. Кількість укорінених живців та всіх коренів і їх довжина в одновузлових живців з дворічною основою майже в усіх досліджуваних сортів у 1,5–2,5 рази більші, ніж у дво- і тривузлових. Оптимальне вкорінювання стеблових живців дерену справжнього в умовах регіону спостерігається у червні та на початку липня.

Здатність до регенерації у стеблових живців досліджуваних сортів також залежала від віку маточної рослини. Живці, з рослин віком понад 10 років мали низьку вкорінюваність (4,5–5,2%), а заготовлені з маточних рослин віком 3–5 років укорінювались на 18,2–25,3% (табл. 1).

Таблиця 1 – Укорінюваність стеблових живців дерену справжнього залежно від віку маточних рослин (живцювання – 1–5. VІ; без обробки фізіологічно-активними речовинами; середнє за 2000–2003 рр.)

Вік маточної рослини, рік | Укорінюваність, % | Днів до масового укорінення | Коренів

І-го і ІІ-го порядків, шт. | Рослин з приростом, %

Вавиловець

1 | 31,3 | 20 | 50,6 | 91,7

2 | 29,9 | 20 | 51,3 | 92,4

3 | 30,2 | 25 | 52,7 | 93,7

5 | 30,7 | 25 | 53,4 | 90,5

10 | 15,4 | 35 | 25,9 | 35,6

Видубецький

1 | 35,8 | 16 | 48,3 | 90,7

2 | 34,9 | 20 | 47,5 | 92,3

3 | 35,1 | 20 | 46,4 | 93,5

5 | 35,3 | 20 | 45,2 | 94,8

10 | 17,2 | 35 | 26,3 | 40,1

Володимирський

1 | 32,9 | 20 | 52,4 | 93,8

2 | 32,8 | 20 | 50,7 | 93,9

3 | 31,7 | 18 | 49,6 | 95,6

5 | 32,3 | 18 | 50,6 | 96,1

10 | 14,5 | 30 | 24,8 | 38,4

НІР05 3,7 4,1 8,4

Здатність до регенерації адвентивних коренів у зелених живців досліджуваних сортів, визначається сортовими особливостями, а також залежить від типу живця, терміну живцювання і віку маточної рослини (рис. 1).

Рис. 1. Укорінюваність живців дерену справжнього без обробки фізіологічно-активними речовинами (живцювання 1–5. VІ; середнє за 2000–2003 рр.):

– апікальна частина пагона; – медіальна; – базальна.

Вплив фізіологічно-активних речовин на вкорінюваність та розвиток живців. Досліджувані фізіологічно-активні сполуки неоднозначно впливають на регенераційну здатність стеблових живців дерену справжнього (рис. 2).

Кращі результати вкорінювання одержано при обробці живців водними розчинами ?-індолилмасляної та ?-нафтилоцтової кислоти (табл. ). Їх позитивний вплив у стимулятивних концентраціях проявляється при живцюванні в оптимальні терміни (1–5 червня) та за сприятливих умов укорінення живців.

Коренеутворення у зелених живців стимулювала витримка у водних розчинах ?-індолилмасляної кислоти в концентрації 10–25 і ?-нафтилоцтової кислоти 5–20 мг/л з експозицією 12–17 годин. Майже у всіх досліджуваних сортів живці тут вкорінювались на 15–25 днів раніше, порівняно з контролем. Кількість укорінених живців у кінці досліду була в 1,5–4,0 рази більшою, а загальна кількість коренів і їх довжина в розрахунку на один живець в 2–3 рази перевищували контрольний варіант досліду.

Рис. 2. Укорінюваність стеблових живців дерену справжнього

залежно від сорту, типу живця та концентрації ?-індолилмасляної кислоти

(живці заготовлені з апікальної частини пагона з „п’яткою” 1–5. VІ; середнє за 2000–2003 рр.):

– апікальна частина пагона; – медіальна частина пагона; – базальна частина пагона.

Таблиця 2 – Вплив фізіологічно-активних речовин на регенераційну

здатність у стеблових живців сорту Володимирський (живцювання – 1–5. VІ;

живці з апікальної частини пагона з „п’яткою”; середнє за 2000–2003 рр.)

Концентрація розчину,

мг/л | Укорінюваність,

% | Коренів на

живці, шт. | Довжина коренів на

живці, см | Приріст надземної

частини,

см | Діаметр кореневої шийки, мм

в-?ндолилмасляна кислота:

5 | 52,8 | 76,5 | 153,2 | 13,8 | 3,9

10 | 79,4 | 107,3 | 211,3 | 16,9 | 4,8

15 | 66,5 | 81,7 | 168,5 | 12,6 | 4,1

20 | 53,5 | 56,9 | 112,8 | 9,5 | 3,6

25 | 37,1 | 41,8 | 80,4 | 6,8 | 3,5

30 | 14,4 | 17,9 | 36,4 | 0 | 3,4

35 | 12,7 | 10,4 | 19,3 | 0 | 3,4

40 | 11,5 | 6,7 | 11,4 | 0 | 3,3

б-?афтилоцтова кислота:

5 | 56,4 | 84,1 | 151,2 | 14,2 | 4,3

10 | 80,6 | 120,9 | 237,3 | 17,8 | 5,1

15 | 52,5 | 68,3 | 128,4 | 7,5 | 4,5

20 | 33,6 | 32,5 | 64,9 | 3,4 | 3,5

25 | 22,9 | 24,1 | 41,5 | 0 | 3,5

30 | 10,6 | 8,6 | 16,1 | 0 | 3,2

35 | 5,2 | 4,1 | 8,3 | 0 | 3,1

40 | 2,1 | 1,6 | 3,4 | 0 | 3,1

Контроль

(обробка водою) | 32,3 | 51,6 | 106,4 | 10,7 | 3,5

НІР05 4,1 8,2 17,1 2,8 0,6

Збільшення концентрації водних розчинів досліджуваних сполук до 30–35 мг/л не викликало підвищення регенераційної здатності у живців, а 40–50 мг/л гальмувало регенераційні процеси. Для кожного типу живця концентрація фізіологічно-активної речовини, що стимулює процеси регенерації адвентивних коренів є специфічною. В оброблених і в контрольних живців корені з’являються неодночасно. Внаслідок неоднорідності живців їх кореневі системи значно відрізняються за розвитком та будовою.

Отже, регенераційна здатність досліджуваних сортів дерену справжнього залежить від генотипу, типу живця, віку маточної рослини, використання фізіологічно-активних речовин ауксинової природи та термінів живцювання.

Морфогенез адвентивного коренеутворення у стеблових живців дерену справжнього. Не всі досліджувані сорти мають високу регенераційну здатність і неоднаково формують кореневу систему, що відображається при їх пересаджуванні і на подальшому дорощуванні.

Кожен з досліджуваних сортів має специфічний темп та характер калюсогенезу. Порівняно з іншими у сортів Євгенія, Видубецький, Володимирський, Лук’янівський калюс утворюється швидше і невеликих розмірів, коренеутворення відбувається швидше та активніше. У сортів Семен, Билда, Світлячок і Миколка утворення калюсу затримувалось до 25–30 діб і спостерігалась низька регенераційна здатність. При цьому, чим калюс більший, тим повільніше утворюються корені та, навпаки, чим менший розмір калюсу, тим раніше і в більшій кількості з’являються корені. У сортів Семен, Билда, Гренадер і Радість калюс утворювався великих розмірів.

У живців, заготовлених з апікальної частини пагона з „п’яткою” адвентивні корені утворюються над калюсом недалеко від краю зрізу, а у живців, заготовлених з медіальної та базальної частин пагона, на зрізі та вище нього. Інтенсивність утворення коренів і їх подальше галуження у досліджуваних сортів також різна. Низьке галуження коренів у сортів Семен, Билда, Миколка і Світлячок, а високе – у сортів Євгенія, Володимирський, Видубецький, Янтарний і Вавиловець.

Удосконалення агротехнічних заходів дорощування укорінених живців дерену справжнього

Дорощування кореневласних рослин майже всіх досліджуваних сортів дерену справжнього на ділянці вкорінення та осіннє пересаджування вкорінених живців в умовах Правобережного Лісостепу України спричиняє низький вихід товарних саджанців (табл. 3).

Висока інтенсивність росту та формування надземної частини рослин досліджуваних сортів при висадженні в шкілку на дорощування через 50–55 днів після живцювання та при весняному пересаджуванні укорінених живців. Висаджені у пластикові контейнери кореневласні рослини в літній та весняний термін пересаджування мали у 2,5–3,0 рази розвиненішу кореневу систему та надземну частину порівняно з рослинами, що знаходились у відкритому ґрунті та на ділянці вкорінювання.

Таблиця 3 – Вихід саджанців дерену справжнього залежно від способу дорощування вкорінених живців, %

(живці з апікальної частини пагона з „п’яткою”; середнє за 2000–2003 рр.)

Сорт |

Без пересаджування | Літнє пересаджування | Осіннє пересаджування | Весняне пересаджування

всього |

з них | всього | з них | всього | з них | всього | з них

І сорт | ІІ сорт | нестандарт | І сорт | ІІ сорт | нестандарт | І сорт | ІІ сорт | нестандарт | І сорт | ІІ сорт | нестандарт

Билда | 2,7 | 0 | 0 | 2,7 | 40,6

78,4 | 5,4

20,6 | 20,7

30,1 | 14,5

27,7 | 25,4

56,8 | 0

0 | 8,6

12,9 | 16,8

43,9 | 50,8

83,1 | 11,2

28,6 | 24,8

39,1 | 14,8

15,4

Вавиловець | 19,2 | 0 | 0 | 19,2 | 60,3

89,7 | 18,6

30,1 | 28,5

45,4 | 13,2

14,2 | 45,3

61,2 | 0

0 | 11,9

32,5 | 33,4

28,7 | 69,5

91,2 | 24,5

40,7 | 30,7

32,6 | 14,3

17,9

Гренадер | 8,6 | 0 | 0 | 8,6 | 60,8

86,5 | 13,8

32,5 | 35,8

40,7 | 11,2

13,3 | 40,7

62,5 | 0

0 | 10,6

28,8 | 30,1

33,7 | 67,3

90,9 | 15,9

34,2 | 26,2

39,6 | 25,2

17,1

Євгенія | 37,2 | 0 | 5,1 | 32,1 | 69,3

90,5 | 24,2

33,7 | 31,8

50,6 | 13,3

6,2 | 50,3

72,5 | 0

0 | 28,4

46,2 | 21,9

26,3 | 80,5

94,7 | 30,2

51,7 | 40,9

41,7 | 9,4

1,3

Миколка | 11,9 | 0 | 0 | 11,9 | 59,4

80,1 | 19,8

29,5 | 23,2

34,6 | 16,4

16,0 | 32,4

59,7 | 0

0 | 15,3

21,6 | 17,1

38,1 | 65,1

89,4 | 25,7

38,9 | 34,1

45,6 | 5,3

4,9

Олена | 16,5 | 0 | 0 | 16,5 | 68,3

78,5 | 20,4

30,2 | 28,7

35,8 | 19,2

12,5 | 33,7

55,6 | 0

0 | 16,9

28,4 | 16,8

27,2 | 74,2

89,6 | 24,1

37,7 | 35,1

43,5 | 15,0

8,4

Радість | 23,8 | 0 | 0 | 23,8 | 65,4

80,8 | 15,6

21,7 | 28,3

40,3 | 21,5

18,8 | 32,3

58,4 | 0

0 | 15,2

36,5 | 17,1

21,9 | 74,1

92,6 | 19,9

40,8 | 36,7

48,1 | 17,5

3,7

Семен | 3,9 | 0 | 0 | 3,9 | 45,2

68,9 | 8,3

25,9 | 29,6

31,2 | 7,3

11,8 | 18,4

31,3 | 0

0 | 0

13,8 | 18,4

17,5 | 62,3

83,7 | 14,2

37,6 | 32,8

40,2 | 15,3

5,9

НІР05 3,1 2,4 4,5 2,2 2,7 1,4 4,2 2,2 3,5 3,9 2,8 4,7 1,5

Примітка: над рискою – укорінені живці висаджені у відкритий грунт; під рискою – в контейнери.

Осіннє пересаджування кореневласних рослин дерену в умовах Правобережного Лісостепу України обмежується, в основному, результатами їх перезимівлі, які в окремі роки призводять до 35–55% загибелі рослин.

Економічна ефективність вирощування садивного

матеріалу дерену справжнього із зелених живців

Вирощування кореневласного садивного матеріалу дерену справжнього в умовах Правобережного Лісостепу України при дотриманні розроблених технологічних заходів характеризується низькою собівартістю та високим рівнем рентабельності (табл. 4).

Таблиця 4 – Економічна ефективність технологій вирощування кореневласного садивного матеріалу дерену справжнього

(площа ділянки вкорінення 1 м2)

Показник | Технологія вирощування | Рекомендована технологія, в %

до традиційної

традиційна | рекомендована

Вихід саджанців, шт. | 107 | 287 | 268

Виробничі витрати на вирощування саджанців, грн. | 240,2 | 340,0 | 142

Собівартість одного саджанця, грн. | 2,25 | 1,19 | 53

Виручка від реалізації

саджанців, грн. | 533,3 | 1433,3 | 269

Прибуток, грн. | 293,1 | 1093,3 | 373

Рівень рентабельності, % | 122,1 | 321,6 | 263

Використання оптимальних термінів живцювання, типів пагона, метамерності живцевого матеріалу, віку маточних рослин, обробки фізіологічно-активними речовинами ауксинової природи, дорощування вкорінених живців та ін. дозволяє значно швидше одержати товарні саджанці при більшому їх виході з одиниці площі, що є рентабельним і економічно доцільним. Застосування розроблених агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу дерену справжнього в 1,5–1,8 разів знижує затрати праці. Рівень рентабельності становить 321,6%, а в кінцевому підсумку розмір прибутку, в розрахунку на 1м2 ділянки вирощування, підвищується в 3,7 рази, порівняно з традиційною технологією.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове технологічне вирішення наукової задачі з удосконалення технології вирощування садивного матеріалу районованих в Україні сортів дерену справжнього із зелених живців.

1. Аналіз літератури свідчить, що дослідження з вирощування садивного матеріалу дерену справжнього із зелених живців носять фрагментарний характер і не охоплюють всього циклу вирощування, а відповідні агрозаходи недостатньо розроблені.

2. Стеблові живці досліджуваних сортів дерену справжнього мають неоднакову регенераційну здатність: Видубецький, Володимирський, Вавиловець, Євгенія, Лук’янівський належать до середньовкорінюваних, а Билда, Гренадер, Елегантний, Екзотичний, Миколка – до важковкорінюваних.

3. Оптимальними строками заготівлі живців дерену справжнього та висаджування їх на вкорінювання є фаза інтенсивного росту пагонів у довжину.

4. Кількість вузлів у зелених живців визначає регенераційну здатність та подальший ріст і розвиток рослин. Оптимальними для живцювання є одновузлові та двовузлові живці з дворічною основою завдовжки 1,5–2,0 см („п’яткою”).

5. Рівень регенераційної здатності живців дерену справжнього визначається типом живця. Істотно вища вкорінюваність живців, заготовлених з апікальної частини пагона, а заготовлені з медіальної та базальної частин мають слабку коренеутворювальну здатність увесь період коренеутворювання.

6. Укорінюваність стеблових живців дерену справжнього залежить від віку маточних рослин. Живці, заготовлені з 2–5 річних маточних рослин, забезпечують найвищу регенераційну здатність.

7. У стеблових живців дерену справжнього адвентивні корені утворюються в базальній частині висадженого в субстрат живця. Зона формування адвентивних коренів має цілком визначені морфологічні межі – 2–3 см базальної частини живця.

8. Морфогенез адвентивних коренів у зелених живців дерену справжнього включає ендогенну стадію, що складається з калюсогенезу та коренегенезу і екзогенну стадію з фазами утворення коренів першого та наступних порядків галуження.

9. Фізіологічно-активні речовини ауксинової природи в оптимальних концентраціях активізують формування адвентивної кореневої системи у регенерованій ксилемі стеблового живця дерену справжнього.

10. Фізіологічно-активні речовини ауксинової природи, залежно від концентрації водного розчину, стимулюють або пригнічують коренеутворювальні процеси у живців. Ефективними для стимулювання регенераційних процесів у живців дерену справжнього є ?-нафтилоцтова кислота (?-НОК) у концентрації водного розчину 5–20 мг/л та ?-індолилмасляна кислота (?-ІМК) – 10–25 мг/л.

11. Максимальний вихід товарних саджанців досліджуваних сортів дерену справжнього в процесі дорощування в умовах Правобережного Лісостепу України 89,7–91,5% отримано при весняному пересаджуванні та пересаджуванні в контейнери у період масового утворювання коренів.

12. Удосконалена технологія забезпечує отримання товарного садивного матеріалу дерену справжнього в рік живцювання, 30–40% збільшення виходу кореневласних саджанців з 1 м2, зменшення собівартості садивного матеріалу та затрат праці на його вирощування з рівнем рентабельності до 321,6%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Заготівлю зелених живців дерену справжнього проводити в період інтенсивного росту пагонів з 2–5-річних за віком маточних рослин або репродукційних маточних насаджень з апікальної частини пагона з дворічною основою 1,5–2,0 см („п’яткою”). Для покращення вкорінення живці обробляти фізіологічно-активними речовинами ауксинової природи: ?-індолилмасляною кислотою (?-ІМК) – 10–25, ?-нафтилоцтовою кислотою (?-НОК) – 5–20 мг/л з температурою водного розчину 20–250 С та експозицією 12–17 годин.

2. Дорощувати укорінені живці дерену справжнього в контейнерах з літнім і весняним строками пересаджування, або весною у полі дорощування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Балабак А.Ф., Варлащенко Л. Г., Балабак О.А., Опалко О.А., Тисячний О.П. Ефективність ростових речовин для укорінювання стеблових живців малопоширених плодових рослин // Зб. наук. пр. Уман. держ. агр. акад. – 2001. – Вип. 51. – С. 151–154 (20% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

2. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А. Дорощування укорінених живців деяких малопоширених плодових культур // Зб. наук. пр. Уман. держ. агр. акад. – 2001. – Вип. 53. – С. 142–147 (40% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

3. Варлащенко Л.Г., Балабак О.А. Морфологічні особливості кореневласного розмноження жимолості їстівної та дерену звичайного в умовах Правобережного Лісостепу України // Зб. наук. пр. Уман. держ. агр. акад. – 2001. – Вип. 52. – С. 97–102 (60% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

4. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А. Технологічні особливості кореневласного розмноження деяких малопоширених садових рослин // Зб. наук. пр. Уман. с.-г. акад. – 1999. – С. 288–291 (40% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

5. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А. Вирощування саджанців деяких малопоширених ягідних культур методом зеленого живцювання // Зб. наук. пр. Мліївського ін-ту сад-ва ім. Л.П. Симиренка та Уман. с.-г. акад. – 2000. – С. 125–129 (40% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

6. Опалко О.А., Балабак О.А. Фізіологічний стрес – індуктор ризогенної активності живців садових рослин // Вісник Львівського держ. агр. ун-ту / Агрономія. – 1999. – № 4. – С. 179–181 (50% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

7. Балабак О.А., Варлащенко Л.Г. Вплив фізіологічно-активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L. // Інтродукція рослин. – 2000. – № 1. – С. 63–67 (60% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

8. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А. Перспективи кореневласної культури деяких малопоширених плодових культур // Садівництво. – 2000. – Вип. 51. – С. 102–107 (40% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

9. Балабак О.А., Красноштан А.О. Кореневласна культура перспективних сортів дерену звичайного (Cornus mas L.) в умовах Центрального Лісостепу України // Зб. наук. пр. Уман. держ. аграр. ун-ту / Біологічні науки і проблеми рослинництва. – 2003. – Спец. вип. – С. 499–503 (80% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

10. Балабак О.А. Еколого-біологічні особливості перспективних і новостворених сортів дерену справжнього (Cornus mas L.) у Правобережному Лісостепу України та перспективи кореневласної культури його розмноження // Садівництво. – 2004. – Вип. 55. – С. 350–357.

Інші публікації

11. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А. Вирощування саджанців деяких малопоширених ягідних культур методом зеленого живцювання // Сади Чарториських (Міжн. наук. конф., Умань, 2000). – Warszawa, 2001. – Vol. 1. – P. 268–270 (40% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

12. Варлащенко Л.Г., Балабак О.А. Перспективи кореневласного розмноження деяких малопоширених культур в умовах Центрального Лісостепу України // Вісник Уман. держ. агр. акад. – 2001. – № 1–2. – С. 13–14 (50% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

13. Варлащенко Л.Г., Балабак О.А. Регенераційна здатність стеблових живців деяких малопоширених плодових культур // Матеріали Всеукр. наук. конф. – К., 2000. – С. 35–38 (50% – проведення досліджень, обробка даних, участь в узагальненні результатів).

14. Балабак О.А. Вплив віку маточних рослин на адвентивне коренеутворювання у стеблових живців дерену справжнього // Матер. Всеукр. конф. мол. вчених. – Умань, 2004. – С. 84–86.

15. Балабак О.А. Еколого-біологічні особливості дерену справжнього (Cornus mas L.) у правобережному Лісостепу України та перспективи його розмноження у кореневласній культурі // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва / Матер. ІV Міжн. наук. конф. молод. досл. – К., 2004. – С. 210–212.

Анотації

Балабак О.А. Агротехнічні особливості вирощування садивного матеріалу дерену справжнього зеленими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Уманський державний аграрний університет. Умань, 2005.

Дано інтегровану оцінку регенераційної здатності 14 сортів дерену справжнього, визначено вплив екзогенних та ендогенних факторів на процеси коренеутворювання, вивчено морфогенез адвентивних коренів.

Визначено здатність стеблових живців до адвентивного коренеутворювання; встановлено морфологічні відмінності укорінювання різнотипних живців дерену справжнього залежно від сортового складу та віку маточних рослин, термінів живцювання та впливу фізіологічно-активних речовин ауксинової природи; визначено оптимальні строки заготівлі живців та їх висаджування на укорінювання. На основі результатів теоретичних і практичних досліджень підтверджено можливість вирощування садивного матеріалу дерену справжнього зеленими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України та розроблено агротехнологічні засоби інтенсифікації.

Ключові слова: дерен справжній, вегетативне розмноження, регенерація, фізіологічно-активні речовини, коренеутворення, живці, морфогенез адвентивних коренів, кореневласні рослини, дорощування.

Балабак А.А. Агротехнические особенности выращивания посадочного материала кизила настоящего зелеными черенками в условиях Правобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 – плодоводство. Уманский государственный аграрный университет. Умань, 2005.

Дана интегрированная оценка регенерационной способности 14 сортов кизила настоящего, определена их биологическая способность к придаточному корнеобразованию: укореняемость, продолжительность укоренения, степень развития корневой системы (количество корней, длина, характер расположения) укорененных черенков. Это позволило разделить изученные сорта на две группы: со средней и низкой регенерационной способностью.

Оптимальное укоренение стеблевых черенков исследуемых сортов кизила настоящего в условиях региона наблюдали в летний период (июнь-июль) с началом активной камбиальной деятельности.

Влияние физиологически-активных веществ ауксиновой природы на образование придаточных корней у стеблевых черенков 14 сортов кизила настоящего неоднозначно. При обработке в оптимальных концентрациях сокращается период укоренения и в 1,5–3 раза повышается укореняемость в зависимости от сорта, а также лучше развивается корневая система и надземная часть растения. Отмечена избирательность действия исследуемых физиологически-активных веществ, а также зависимость укореняемости от типа и концентрации стимулятора.

Исследование показало, что проявление стадий и фаз морфогенеза придаточных корней у исследуемых сортов кизила настоящего специфично. У стеблевых черенков он имеет эндогенную стадию, состоящую из каллюсогенеза и ризогенеза, и экзогенную – с фазами образования корней различных порядков. Величина и размещение каллюса и придаточных корней зависит от сорта, типа черенка, метамерности черенкового материала, начала корнеобразования и сроков черенкования.

Укорененные черенки кизила настоящего требуют дальнейшего доращивания. Максимальный выход стандартного посадочного материала кизила настоящего в условиях Правобережной Лесостепи Украины достигнут при пересадке в период массового образования корневой системы и доращивании черенковых растений контейнерным способом.

Разработаны технологические приемы корнесобственного размножения кизила настоящего, включающие этапы заготовки черенков, посадку черенков на укоренение, возраст маточных растений, пересадку и доращивание укорененных растений.

Усовершенствованная технология обеспечивает получение товарных саженцев кизила настоящего в год черенкования, на 30–40% увеличение выхода корнесобственных растений с 1 м2, а также уменьшение себестоимости посадочного материала и затрат труда на его выращивание с уровнем рентабельности до 321,6%.

Ключевые слова: кизил настоящий, регенерация, вегетативное размножение, корнеобразование, черенки, доращивание, физиологически-активные вещества, морфогенез придаточных корней.

Balabak O.A. Agro-technical peculiarities of growing planting material of cornelian cherry in the conditions of the Right-Bank Forest Steppe of Ukraine. –A manuscript.

A dissertation for conferring a scientific degree of candidate of agricultural sciences, specification 06.01.07 – fruit production. Uman State Agrarian University, Uman, 2005.

An integrated evaluation of regenerative ability of 14 new and better varieties of cornelian cherry was made, the effect of exogenous and endogenous factors on the processes of root development was identified, and morphogenesis of adventive roots while cutting was studied.

The results of studying regenerative ability of new and better varieties of cornelian cherry in agro-ecological conditions of the Right-Bank Forest Steppe of Ukraine were presented in the dissertation. Production technology of own-rooted cornelian cherry seedlings was improved: the ability of stem cuttings to adventive root development was identified; morphological rooting distinctions of various cuttings depending on a varietal composition and age of mother plants, cuttings terms and effect of growth activating compound of auxin nature were defined; optimal terms of storage and planting of cuttings were determined. Based on the results of theoretic and practical researches, the feasibility of fast cultivation of own-rooted planting material of new and better varieties of cornelian cherry proves to be possible; farm practices aimed at intensification of vegetative propagation in regional conditions were worked out.

Key words: cornelian cherry, vegetative propagation, regeneration, growth activating compounds, root development, root genesis, cuttings, morphogenesis of adventive roots, own-rooted plants, prolonged growth.