ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

ДЕРЛЕМЕНКО ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 002.5/.6:63.001.01/.572

СИСТЕМА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ

ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ: СТВОРЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ

КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ

07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури,

Міністерство культури і мистецтв України

Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор

Кушнаренко Наталя Миколаївна,

Харківська державна академія культури,

проректор з науково-педагогічної та виховної

роботи, завідувач кафедри книгознавства

та фондознавства

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Філіпова Людмила Яківна,

Харківська державна академія культури,

декан факультету документознавства та

інформаційної діяльності, професор кафедри

документно-інформаційних систем

доктор педагогічних наук, професор

Єрмаков Сергій Сидорович,

Харківська державна академія дизайну

і мистецтв, проректор з наукової роботи

доктор історичних наук, професор

Кулешов Сергій Георгійович,

Український науково-дослідний інститут

архівної справи та документознавства

Держкомархіву України, завідувач

відділу документознавства

Провідна установа Київський національний університет культури

і мистецтв, кафедра бібліотекознавства та

інформаційних ресурсів, Міністерство

культури і мистецтв України, м. Київ

Захист відбудеться “11” березня 2005 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.807.02 в Харківській державній академії культури, 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

Автореферат розісланий “10” лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соляник А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Характерною особливістю розвитку людства на сучасному етапі є глобальний процес інформатизації. З ним пов’язане майбутнє України, котра розбудовує національну економіку на ринкових засадах, прагне входження до світового інформаційного простору як самостійна європейська держава. За цих умов жодна галузь і сфера людської діяльності не можуть успішно розвиватися і виконувати притаманні їм функції без повного та оперативного одержання й ефективного використання необхідної інформації.

Зазначене повною мірою стосується й агропромислового комплексу (АПК) України, якому для вирішення стратегічно важливої проблеми продовольчої безпеки, насичення внутрішнього ринку вітчизняними продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, підвищення рівня конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції на світовому ринку необхідно постійно відстежувати, кумулювати, обробляти, зберігати й розповсюджувати вітчизняну та світову науково-технічну інформацію (НТІ). Це потребує системного розвитку процесів створення, розповсюдження і використання сільськогосподарської НТІ, які мають стати органічною складовою галузі.

Актуальність дослідження зумовлена суперечністю, викликаною невідповідністю, з одного боку, між реальним зростанням ролі і значення інформації в розвитку агропромислового комплексу України та сучасними можливостями задоволення інформаційних потреб користувачів існуючими інформаційно-бібліотечними ресурсами; з іншого – невідповідністю між потребами практики і відсутністю нових науково обґрунтованих підходів до створення адекватної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації (СРСНТІ) в Україні. Об’єктивно виникає комплекс проблем, пов’язаних з розумінням процесу розповсюдження галузевої інформації в нових умовах. Необхідність цілісного способу бачення тих змін, через які проходить процес розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації, визнають як теоретики, так і практики бібліотечної справи. Зростає значення концептуального знання, яке забезпечує якісно нове, адекватне до сучасних вимог галузі розуміння перспектив розвитку системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні в реаліях інформаційного суспільства. Нові якості СРСНТІ можуть бути реалізовані лише за наявності особливої сукупності умов, які в концептуальному вимірі набувають ознак інформаційно-галузевого середовища, що базується на активному використанні комп’ютерних і телекомунікаційних технологій для створення, розповсюдження, зберігання і використання галузевої інформації. Основною складовою інформаційно-галузевого середовища стає СРСНТІ, головною метою якої є повне й оперативне доведення сільськогосподарської науково-технічної інформації до користувачів у будь-який час та в будь-яке місце.

Концептуальна модель системи, що розробляється, є важливим засобом та об’єктивним результативним елементом даного дослідження, як з точки зору теоретичного узагальнення будь-якої соціальної системи (концептуалізація) та її наукового обґрунтування, так і з точки зору практичної реалізації інформаційної системи засобами комп’ютерних та телекомунікаційних технологій. Створення концептуальної моделі даної системи перед-бачає визначення та формулювання цілей та стратегічних задач управління системою, яка відображає реальність та одночасно відіграє роль узагальнюючої схеми на основі аналізу інформаційної моделі.

Для інформаційних та бібліотечних установ України проблемна ситуація стає все нагальнішою у зв’язку з тим, що, незважаючи на актуальність, у теоретичному й методологічному аспектах проблема системного розвитку процесу розповсюдження галузевої інформації є недостатньо дослідженою. При існуючих наукових підходах і різноманітних рішеннях окремих її аспектів ще не розроблено концептуальних засад формування Національної СРСНТІ в умовах інформатизації України. До їх розробки спонукає майже повна відсутність фундаментальних праць (окрім монографій автора дисертації).

Суттєві зміни в агропромисловому комплексі України зумовлюють принципово інші завдання, які постають перед соціальними структурами з розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації. Наукова проблема концептуалізації СРСНТІ в контексті інформатизації набуває актуального значення. У даному дослідженні наукова проблема формулюється як вироблення системи наукових поглядів на Національну СРСНТІ – головну складову сучасного інформаційно-галузевого середовища. Її вирішення є гарантією подальшого прогресу галузевих інформаційних і бібліотечних установ України, оскільки науково обґрунтована система поглядів є базою для вироблення ефективної стратегії розвитку вітчизняної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації. Це зумовлює актуальність теми даного дисертаційного дослідження, його теоретичну і практичну значущість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено на виконання:

Ё “Програми інформатизації агропромислового виробництва на 1996-2000 рр.”, в якій уперше серед пріоритетних напрямів названо реформування інформаційної системи галузі через удосконалення системи розповсюдження науково-технічної інформації і формування державної служби надання науково-консультаційних послуг сільськогосподарським товаровиробникам;

Ё “Програми інформатизації агропромислового комплексу на 2000-2005 рр. і на період до 2010 року”, де проблема вдосконалення СРСНТІ представлена окремим пунктом у розділі “Мета і пріоритетні напрями інформатизації”;

Ё Національної програми інформатизації;

Ё науково-технічної програми Української академії аграрних наук (УААН) “Наукові основи аграрної політики трансформування відносин агропромислового виробництва в ринкові умови”, розрахованої на 1996-2000 рр. і затвердженої постановою Президії УААН (№ від 28 грудня 1996 р.), а саме: підпрограми 05. “Інформатизація агропромислового комплексу в ринкових умовах” (номер державної реєстрації – 0I99U002408), на виконання якої були розроблені технічне завдання і технічний проект “Система розповсюдження науково-технічної інформації”;

Ё наукової теми Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН “Наукові основи моніторингу інформаційного забезпечення аграрної науки України в умовах реформування АПК” (номер державної реєстрації – 0198U004660), яка передбачає вирішення завдань технологічної трансформації мережі сільськогосподарських бібліотек та інформаційно-аналітичного забезпечення аграрної науки України;

Ё наукової теми “Розробити і створити віртуальну сільсько-господарську бібліотеку, електронну мережу бібліотек УААН, інтегровану в мережу академічних та інших бібліотек України” (номер державної реєстрації – 0102U001527); керівник В.В. Дерлеменко.

Мета дисертаційного дослідження – розробка концептуальної моделі Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні.

Задачі дослідження зумовлені його метою і передбачають:

Ё дослідити еволюцію наукових підходів до створення системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації;

Ё обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження і дослід-ницького інструментарію;

Ё упорядкувати термінологічну систему предметної сфери – розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації;

Ё дослідити передумови виникнення, закономірності розвитку та сучасний стан розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні;

Ё проаналізувати зарубіжні еталонні моделі розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації; узагальнити досвід створення СРСНТІ в Російській Федерації;

Ё здійснити порівняльний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації, виявити загальне та специфічне;

Ё обґрунтувати принципові засади розробки концептуальної моделі Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні;

Ё визначити структуру системи та її основних підсистем, дослідити їх функції;

Ё обґрунтувати загальнотеоретичні та організаційні засади підготовки бібліотечних та інформаційних кадрів у галузі розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації.

Об’єкт дослідження – процес розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації.

Предмет дослідження – концептуальні засади створення моделі розвитку Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні в умовах інформатизації.

Гіпотеза дослідження. Створення ефективної Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації забезпечить повне й оперативне її доведення до користувачів незалежно від місцезнаходження за умов вироблення системи поглядів на структуру і функції СРСНТІ, інтегрованої в інформаційно-галузеве середовище; осмислення концептуальної моделі Національної СРСНТІ можливе через порівняння ступеня інформатизації процесу розповсюдження галузевої інформації в Україні з досвідом зарубіжних аналогів США, Великої Британії і Російської Федерації; в умовах “клієнтоцентрованої” парадигми концептуальної моделі зросте базове значення бібліотечних установ як компонента Національної СРСНТІ.

Методологія і методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дослідження склали основні принципові підходи, теорії та концепції, викладені у фундаментальних працях з педагогіки, інформатики, документознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства. Розробці концептуальної моделі Національної СРСНТІ сприяли праці з інформатики М.О. Браславця, В.А. Виноградова, Д.М. Гвішиані, Р.С. Гіляревського, В.М. Глушкова, А.І. Михайлова, К.В. Тараканова, А.І. Чорного, Я.Л. Шрайберга та інших учених.

У дисертації використано окремі ідеї зарубіжних учених, які досліджують проблеми розвитку інформатизації та інформаційного забезпечення різних сфер людської діяльності. Серед них: А. Джилкрайст (Велика Британія), М. Дрейк (США), Н. Дюсульє (Франція), А. де Кемп (Німеччина), Т. Кеннон (Велика Британія), Т. Малвич (Норвегія), М. Мидултон (Австралія), С. Дж. Паркер (Канада), Х. Ринкон Феррейра (Бразилія), С. Феррейро (Чілі), Ю. Фудивара (Японія), М. Хименес (Іспанія) та ін. Методологічне значення для дослідження процесу інтеграції СРСНТІ в інформаційно-галузеве середовище має механізм упровадження нових технологій, обґрунтований у працях Ф. Агра, Р. Веста і П. Лимана (США), який представлено як рух від стадії модернізації до стадії інновації, а потім до стадії трансформації.

Для обґрунтування закономірностей функціонального співвідношення “обслуговуюча галузь – обслуговувана галузь” у контексті сучасних трансформаційних процесів суттєве значення мають праці М.Я. Дворкіної, В.В. Загуменної, В.О. Ільганаєвої, С.І. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, В.О. Мінкіної, Р.С. Мотульського, О.С. Онищенка, М.І. Сенченка, М.С. Слободяника, Н.А. Сляднєвої, А.В. Соколова, А.А. Соляник, Ю.М. Столярова, Л.Я. Філіпової, А.С. Чачко та ін.

Теоретико-методологічну базу дослідження склали основні сучасні парадигми бібліотекознавства: документна (С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, І.Я. Лосієвський, Ю.М. Столяров, Г.М. Швецова-Водка); інформаційна (Г.Г. Асєєв, О.В. Васильєв, С.С. Єрмаков, Л.І. Костенко, Т.П. Павлуша, М.І. Сенченко, Л.Я. Філіпова, В.М. Шейко, Я.Л. Шрайберг); когнітив-на (В.О. Ільганаєва, О.І. Остапов, М.С. Слободяник); соціально-комунікативна (В.О. Ільганаєва, М.С. Слободяник) та ін.

Педагогічне підґрунтя наукових підходів до формування системи підготовки і перепідготовки бібліотечно-інформаційних кадрів у галузевому аспекті забезпечили праці Т.О. Дмитренко, Н.Є. Мойсеюк, В.В. Загуменної, В.О. Ільганаєвої, Н.М. Кушнаренко, М.І. Сенченка, М.С. Слободяника, А.А. Соляник, Ю.М. Столярова, О.В. Сухомлинської, Л.Я. Філіпової, А.С. Чачко, В.М. Шейка та ін.

Складність проблеми зумовила застосування комплексу взаємопов’язаних методів дослідження. Головним методом дисертаційного дослідження є системний підхід до розгляду розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації як цілісності, що має певну структуру, функції, внутрішні та зовнішні зв’язки. На різних етапах дослідження використовувався комплекс відповідних методів, а саме: джерелознавчий пошук та аналіз основних публікацій з теми дослідження і суміжних з нею – для вивчення еволюції наукових підходів до створення СРСНТІ; діяльнісний – для виявлення специфіки підсистеми розповсюдження в системній структурі “створення, розповсюдження, зберігання і використання галузевої інформації”; термінологічний – для вдосконалення терміносистеми предметної галузі; історико-генетичний – для виявлення специфіки зміни об’єкта дослідження на різних етапах розвитку; порівняльний – для виявлення загального та специфічного в концептуальних засадах американської, англійської, російської й української моделей розповсюдження галузевої інформації; факторний – для визначення основних чинників розвитку СРСНТІ в сучасному інформаційно-галузевому середовищі України; концептуального моделювання – для розробки концептуальної моделі Національної СРСНТІ; структурно-функціональний – для визначення основних компонентів СРСНТІ, їх функцій, внутрішніх і зовнішніх зв’язків; інформаційно-комунікаційний – для обґрунтування інтеграційних та інформаційних зв’язків між елементами та системи в цілому із зовнішнім середовищем в умовах інформатизації; дидактичний – для обґрунтування концептуальних засад підготовки і перепідготовки бібліотечно-інформаційних кадрів для базової галузі. Метод аналізу бібліотечної документації та ресурсів Інтернет використовувався для збирання первинної інформації про об’єкт дослідження. Наукове спостереження здійснювалося на всіх етапах дослідження. У дисертації використовувалися також спеціальні методи теоретичного дослідження: аналіз і синтез, індукція, дедукція.

Базою дослідження є сільськогосподарські бібліотечні, інформаційні установи, навчальні, науково-дослідні заклади різних систем і відомств України та інших країн, причетні до розповсюдження СНТІ. Серед них: Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека (нині – Державна наукова сільськогосподарська бібліотека) (ДНСГБ) Української академії аграрних наук (УААН), сільськогосподарські бібліотеки НДУ УААН та вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України; Харківська державна академія культури, Київський і Вінницький національні аграрні університети; відділення інформатики Інституту аграрної економіки УААН; центри наукового забезпечення АПВ Автономної Республіки Крим та областей України, створених на зразок Extension Service (США) та ADAS (Велика Британія). Автор безпосередньо вивчав досвід роботи деяких зарубіжних галузевих інформаційних центрів і навчальних закладів. Серед них: Інформаційний центр ФАО ООН для країн Центральної та Східної Європи – SEUR (Будапешт, Угорщина), Угорський національний аграрний університет (Годоло, Угорщина), Міжнародний центр Сільськогосподарського бюро Британської Співдружності Націй – САB International (Воллінгфорд, Велика Британія), Науково-дослідний інститут бібліотекознавства та документалістики (Фряйзинг, Німеччина), Інформаційний центр з питань сільського господарства NitraNet (Братислава, Словаччина), Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека Російської академії сільськогосподарських наук (Москва, Російська Федерація), Сільськогосподарська бібліотека Державного аграрного університету (Кишинів, Молдова) та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційному дослідженні вперше на основі системного підходу розроблено концептуальну модель Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації, визначено її структуру, функції окремих елементів, внутрішні і зовнішні зв’язки, тенденції розвитку.

Наукова новизна виявляється в тому, що в дисертації вперше:

Ё з’ясовано один із механізмів виникнення проблемної ситуації, викликаної відсутністю системи наукових поглядів на формування Національної СРСНТІ як важливого чинника її практичного вдосконалення в Україні;

Ё уведено до наукового обігу бібліотекознавства нові ідеї і поняття, що мають концептуальне значення для досягнення мети і вирішення задач дослідження;

Ё визначено етапність розвитку й основні фактори інтеграції та інформатизації, що суттєво впливають на якість Національної СРСНТІ;

Ё через порівняльний аналіз виявлено загальне та специфічне в існуючих галузевих моделях США, Великої Британії та Росії, на основі яких запропоновано концептуальну модель Національної СРСНТІ;

Ё викладено концепцію розвитку Національної СРСНТІ, яка базується на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях, “клієнтоцентрованій” парадигмі і зорієнтована на конструктивний принцип доступу до інформації “в будь-який час та в будь-яке місце”;

Ё визначено структуру СРСНТІ та її основних підсистем, їх функції, системоутворюючі рівні внутрішньої і зовнішньої інтеграції підсистем;

Ё науково обґрунтовано систему інформаційних ресурсів, продуктів і послуг, нові форми і методи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні в умовах інформатизації, запропоновано критерії оцінки цієї діяльності;

Ё доведено, що в новому інформаційно-галузевому середовищі бібліотеки збережуть за собою провідне значення в компонентній структурі Національної СРСНТІ, формуючи основну ресурсну базу системи;

Ё обґрунтовано теоретичні засади формування корпоративного довідково-інформаційного фонду СРСНТІ та напрямів його інтеграції в інформаційно-галузеве середовище;

Ё запропоновано теоретичні та організаційні підходи до формування системи галузевої підготовки і перепідготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні як бази для реалізації результативної стратегії “навчання протягом життя”.

Новизна дослідження полягає також у тому, що вперше до наукового обігу вітчизняного бібліотекознавства введено оригінальний англомовний матеріал про системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в США, Великій Британії, Російській Федерації та інших країнах світу, отриманий автором під час безпосередніх відвідувань, а також на міжнародних конференціях і семінарах, організованих FAO SEUR та ін.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що обґрунтована концептуальна модель створює надійне теоретико-методологічне підґрунтя для практичної реалізації стратегічного завдання – формування Національної СРСНТІ в Україні, здатної повно й оперативно довести до користувачів галузеву інформацію засобами комп’ютерних і телекомунікаційних технологій через формування галузевих ресурсів, продуктів і послуг, яких вони потребують. Концептуальна модель, основні наукові ідеї, висновки і практичні рекомендації дисертації можуть використовуватися при створенні інших галузевих систем розповсюдження інформації в Україні.

Основні наукові положення, висновки і рекомендації дисертації склали основу пропозицій законодавчим і керівним органам агропромислового комплексу України щодо створення національної і регіональних систем розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації, інтегрованих у світовий інформаційний простір. Вони враховані:

Ё комітетом з питань культури і духовності Верховної Ради України – при опрацюванні проекту Закону України “Про концепцію розвитку інформаційно-бібліотечної справи в Україні”, зареєстрованого за № у секретаріаті Верховної Ради України 26 січня 2004 р.;

Ё структурними підрозділами Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук – для створення дорадчих служб та центрів наукового забезпечення АПВ, формування мережі головних бібліотек галузевих об’єднань сільськогосподарських бібліотек Автономної Республіки Крим та областей України;

Ё Державною науковою сільськогосподарською бібліотекою УААН та сільськогосподарськими бібліотеками України – для оптимізації наукової, практичної та управлінської діяльності в галузі розповсюдження сільськогосподарської інформації; в системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників галузі;

Ё Харківською державною академією культури – для вдосконалення змісту навчальних дисциплін “Бібліотечні фонди”, “Документні ресурси”, “Обслуговування в бібліотеці”, “Бібліографічні ресурси”, “Інформаційний сервіс Інтернет” та ін.; через включення до навчального плану авторського курсу “Система інформаційно-бібліотечного забезпечення АПК України”; в системі післядипломної освіти і підвищення кваліфікації, про що свідчить акт про впровадження;

Основні наукові положення, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, реалізовані.

1. Згідно з Постановою Президії УААН від 26 квітня 2001 р. (протокол № ) “Про виконання Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України”, в підготовці проекту якої автор дисертації брав участь, розроблено “Концепцію розвитку Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки, мережі бібліотек УААН та сільськогосподарських бібліотечних закладів інших систем і відомств України”, для виконання якої розпочато створення на базі ЦНСГБ УААН електронного зведеного каталогу сільськогосподарських бібліотек України – основи віртуальної сільськогосподарської бібліотеки.

Підготовлено спільний Наказ Мінагрополітики України та УААН від 1 липня 2002 р. № /45, яким затверджено “Положення про науково-методичну діяльність Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук”, склад Міжвідомчої науково-методичної ради сільськогосподарських бібліотек України.

Прийняті: “Положення про територіальні об’єднання сільськогосподарських бібліотек Автономної Республіки Крим та областей України”, “Типове положення про бібліотеку науково-дослідної установи Української академії аграрних наук”, “Типове положення про бібліотеку вищого аграрного навчального закладу I-IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України”. При ДНСГБ УААН створено постійно діючі курси підвищення кваліфікації працівників сільськогосподарських бібліотек.

2. Реалізується комплекс робіт, передбачених технічним завданням “Інформаційно-аналітична система агропромислового виробництва” (тема “Система розповсюдження науково-технічної інформації”), яке діє з 1 липня 1997 р. Підготовлено і затверджено розроблений автором технічний проект.

3. Формується Державна система наукового забезпечення АПК, подібна до служб Extension Service (США) та ADAS (Велика Британія) на основі виданого Міністерством агропромислового комплексу України (нині Мінагрополітики України) та Українською академією аграрних наук спільного наказу від 9 січня 1998 р. № /5 “Про вдосконалення наукового забезпечення агропромислового виробництва на регіональному рівні”, обласні державні сільськогосподарські дослідні станції (в 17 регіонах) і науково-дослідні інститути, які виконують їх функції (в інших областях), визначено регіональними центрами наукового забезпечення агропромислового виробництва (РЦНЗ АПВ). Згідно зі спільним наказом цих відомств від 20 травня 1998 р. за № /61 “Про забезпечення агропромислового комплексу галузевою науково-технічною і ринковою інформацією виробничого характеру”, РЦНЗ АПВ зобов’язані сформувати регіональні БД науково-технічної і ринкової інформації з питань ведення сільськогосподарської діяльності. Для документального забезпечення цих наказів дисертантом підготовлено певні положення і методичні рекомендації.

4. Створено Всеукраїнську спілку інформаційних фахівців агропромислового комплексу, зареєстровану Міністерством юстиції України 23 червня 1999 р., яка здійснює свою роботу згідно зі Статутом, затвердженим загальними зборами, налічує понад 150 членів, у т.ч. представників регіональних відділень 17 областей України.

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано самостійно. Переважна більшість публікацій автора за темою дисертаційного дослід-ження – одноосібні. З метою апробації концептуальної моделі Національної СРСНТІ, використання окремих теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження в базовій галузі – агропромисловому комплексі України – підготовлено публікації в співавторстві з А.М. Кандибою, М.Ф. Кропивко, М.К. Царенко. Авторові дослідження належить ідея системного формування і використання сільськогосподарської науково-технічної інформації у вітчизняному інформаційно-галузевому просторі, співавторам – механізм організаційного впровадження ідеї в практику АПК України.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження оприлюднено на науково-практичних конференціях міжнародного, всеукраїнського і регіонального рівнів: всеукраїнській науковій конференції “Бібліотека – інформатизація – наука” (Київ, 1991); науково-практичній конференції “Сучасні проблеми вдосконалення діяльності сільськогосподарських бібліотек у бібліотечно-бібліографічному забезпеченні аграрної науки і виробництва” (Київ, 1991); науково-практичній конференції “Сучасні проблеми бібліотечно-бібліографічної справи в Україні” (Київ, 1991); міжнародній науковій конференції “Інформаційні технології в слов’янській культурі та українському відродженні” (Харків, 1993); науково-практичній конференції “Проблеми інформатизації агропромислового виробництва України в умовах ринкових відносин” (Київ, 1995); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси: створення, інтеграція і використання” (Гута, 1996); ІІІ міжнародному семінарі “Актуальні питання впровадження інформаційних технологій у документально-комунікаційній сфері” (Харків, 1996); міжнародній науковій конференції “Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки” (Київ, 1996); всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Культура України: історія і сучасність” (Харків, 1996); International conference “The Role of Information in Decision Making in Agricultural Research and Practice” (“Роль інформації у прийнятті рішень при здійсненні сільськогосподарських досліджень і практичної роботи”) (Fresing, Germany, 1998); всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси і їх використання в агропромисловому комплексі” (Київ, 1998); всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси і їх використання в агропромисловому комплексі” (Київ, 1999); міжнародній конференції представників сільськогосподарських інформаційних центрів країн Центральної та Східної Європи “Роль аграрної інформації в процесі європейської інтеграції” (Київ, 2001); науково-практичній конференції “Наукові сільськогосподарські бібліотеки у ХХІ столітті” (Київ, 2002); міжнародній науково-практичній конференції керівників бібліотек аграрних вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації “Створення корпоративної системи інформаційних ресурсів галузі: шляхи взаємодії” (Харків, 2003); міжнародній науковій конференції “Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек” (Київ, 2003) та ін.

Окремі наукові положення і висновки дисертації викладено на англомовних конференціях і семінарах, організованих FAO SEUR [Food and Agricultural Organization of the United Nations. Sub-Regional Office for Central and Eastern Europe] – Субрегіональним центром для країн Центральної та Східної Європи Продовольчої і сільськогосподарської Організації Об’єднаних Націй ФАО (ООН) та IAALD [International Association of Agricultural Librarians, Documentalists and Information Specialists] – Міжнародною асоціацією сільськогосподарських бібліотечних працівників, документалістів та інформаційних фахівців, а саме: науково-практичній конференції в Молдові (Кишинів, 1998), нараді-семінарі з питань міжнародного співробітництва (Будапешт, 1998), семінарі-практикумі веб-майстрів (Годоло, Угорщина, 1999), VII круглому столі (Москва, 1999) тощо. З повними текстами окремих виступів можна ознайомитися в Інтернет (.

Текст дисертації, її основні наукові положення, висновки і рекомендації обговорено на засіданні міжкафедрального науково-методологічного семінару Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і результати дисертаційного дослідження відбиті в 72 публікаціях. Серед них: 4 монографії (дві – одноосібні), 44 – статті в наукових журналах і збірниках наукових праць (із них – 22 статті в наукових фахових виданнях України з педагогічних наук); 10 – тези доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях; 14 – довідники та науково-методичні посібники. Дисертант є одним з авторів технічного завдання та проекту створення державної СРСНТІ. Ним підготовлено проекти: “Концепції розвитку Цент-ральної наукової сільськогосподарської бібліотеки, мережі бібліотек УААН та сільськогосподарських бібліотечних установ інших систем і відомств України” та “Доктрини розвитку інформаційно-бібліотечної справи в Україні” (у співавторстві з директором ДНСГБ УААН В.А. Вергуновим). Окремі публікації автора вийшли друком у Болгарії, Словаччині, Угорщині болгарською, угорською та англійською мовами, існують в електронній формі, зокрема в електронному журналі Міжнародної асоціації сільськогосподарських бібліотечних працівників, документалістів та інформаційних фахівців “IAALD News” та ін.

Кандидатська дисертація на тему “Зарубіжні бібліографічні бази даних по сільському господарству” була захищена в 1994 р., її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Структура дисертації зумовлена метою та задачами дослідження, логікою викладу її результатів. Робота складається з переліку прийнятих скорочень, вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел з 375 найменувань (на 39 сторінках) та 5 додатків (на 18 сторінках). Текст дисертаційного дослідження проілюстровано 30 рисунками та 20 таблицями. Загальний обсяг дисертації – 446 сторінок, основний текст – 389 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими програмами і планами, сформульовано мету і задачі, визначено об’єкт, предмет, методологічні засади, методи і базу дослідження. Розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі “Сучасний стан наукової розробки проблеми розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації”, який складається з трьох підрозділів, досліджено еволюцію наукових підходів до створення галузевої системи, визначено теоретико-методологічну базу і методи дослідження, уточнено терміносистему предметної сфери.

Здобуття Україною незалежності стало могутнім стимулом ефективного розвитку вітчизняного агропромислового комплексу, одним із гарантів якого є система розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації. Це зумовлює велику соціальну значущість і пріоритетність розробки теоретичних, методологічних та організаційних засад формування Національної СРСНТІ в Україні, створення її концептуальної моделі.

Доведено, що необхідною передумовою розробки концептуальних засад Національної СРСНТІ є вивчення еволюції наукових уявлень про предмет дослідження. На основі всебічного аналізу основних наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених з теми дослідження і суміжних із нею, а також усебічного вивчення законодавчих і нормативно-правових документів України з питань інформаційно-бібліотечного забезпечення агропромислового комплексу з’ясовано, що, незважаючи на актуальність, наукову і практичну значущість проблеми, нині у вітчизняній бібліотечній науці відсутні дисертаційні і монографічні дослідження (крім монографій автора дисертації), які містять концептуальне знання закономірностей цілісного розвитку Національної СРСНТІ в сучасному інформаційно-галузевому середовищі України. Окремі аспекти теми дисертації віддзеркалені в деяких працях, що є результатом наукових досліджень бібліотекознавців, бібліографознавців, фахівців у галузі інформатики і соціальних комунікацій, філософів і педагогів.

Поглиблений аналіз сучасного вітчизняного і зарубіжного документопотоку з теми дослідження виявив, що найбільшу наукову цінність становлять праці С.Т. Саблука, М.Ф. Кропивки, Б.К. Скирти, Ю.С. Коваленка, Т.А. Романенка, М.А. Пєхоти – співробітників відділу інформатизації Інституту аграрної економіки УААН, в яких висвітлюються актуальні теоретичні і практичні проблеми комп’ютеризації АПК України. Питанням удосконалення системи бібліотечно-інформаційного обслуговування фахівців науково-дослідних установ сільськогосподарського профілю присвятили свої статті М.С. Слободяник і Л.К. Садовська. Окремі аспекти проблеми досліджено в кандидатських дисертаціях і публікаціях Н.П. Аббакумової, Г.К. Бистрової, С.А. Дубинської, І.А. Жаркова, Ю.А. Зинкявичене, Н.Б. Зінов’євої, Л.М. Каразанової, В.С. Пашкової, Л.М. Пирумової, К.М. Тимошкіної, Л.Є. Чепелєвої, Л.М. Фріда, К.Т. Ямчук та ін. Однак більшість із них нині мають суто історичне значення, не містять концептуальних знань, вирішують тактичні, а не стратегічні завдання, не зважають на специфічні умови розвитку галузевої системи в українському інформаційному середовищі.

Найчисельнішу групу складають публікації, присвячені бібліографічній діяльності бібліотечних установ та інформаційних консультаційно-освітніх служб (ІКОС) – складових сучасної СРСНТІ. Особливий інтерес становлять статті, що висвітлюють зарубіжний досвід реалізації корпоративного проекту організації доступу до довідково-інформаційних фондів (ДІФів), розробленого Канзаським університетом (США); проблеми їх поповнення електронними (онлайновими і офлайновими) ресурсами Всесвітнього сільськогосподарського центру Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (WAICENT FAO); навчання фермерів сучасним інформаційним технологіям; підвищення ефективності управління ІКОС та інтеграції їх у Європейське інформаційне співтовариство.

Достовірність і обґрунтованість наукових висновків і рекомендацій дисертації забезпечив поглиблений аналіз дисертантом численних повідомлень про окремі напрями діяльності інформаційних, бібліотечних установ, ІКОС зі створення власних і використання світових галузевих інформаційно-пошукових систем, баз даних і баз знань, інших інформаційних продуктів і послуг, які сприяють оперативному доведенню галузевої інформації до споживачів. З’ясовано, що в галузевому контексті найбільшу цінність для українських фахівців мають такі всесвітньо відомі періодичні видання: “Online Review” (“Огляд можливостей онлайнового доступу”), “IAALD Quarterly Bulletin” (“Щоквартальний бюлетень Міжнародної асоціації сільськогосподарських інформаційних спеціалістів”) (США та Велика Британія), “Database” (“Бази даних”), “Online” (“Доступ у режимі реального часу”), “Journal of the American Society for Information Science” (“Журнал товариства інформатики”) (США), англійський часопис “Eslib Proceedings” (“Наукові публікації Есліб”), “CAB International Database News” (“Новини баз даних від Міжнародного сільськогосподарського бюро Британської Співдружності Націй”) (Велика Британія), з 1999 р. доступний лише через Інтернет ().

Виявлено, що цінні матеріали з теми дослідження містять ресурси Інтернет. Зокрема, http://www.fao.org – це портал Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй, з’єднаний із субпорталом “AgroWeb”, котрий містить Інтернет-адреси веб-сайтів країн Центральної та Східної Європи, на кожному з яких є розділ “Інформаційні центри”, з відомостями про бібліотечно-інформаційні установи, їх фонди та бази даних, що ними генеруються. У розділі “Неурядові організації” розміщено матеріали про ІКОС. Веб-сайти країн СНД мають російські версії, що значно полегшує їх використання українськими користувачами. Сільськогосподарську інформацію можна отримати в Інтернеті, користуючись будь-якими інформаційно-пошуковими системами як універсальними, так і галузевими. У дисертації автором зібрано веб-адреси 83-х вітчизняних і зарубіжних організацій та установ, які надають достовірну сільськогосподарську інформацію.

Усебічно вивчено опубліковані друковані та електронні джерела, які є у фондах найбільших бібліотек Москви, Мінська, Києва, Харкова та Одеси, а також у приватній бібліотеці автора, сформованій під час стажувань у навчальному центрі Міжнародного Сільськогосподарського бюро Країн Британської Співдружності Націй (САВІС, Оксфорд-Воллінгфорд, Велика Британія), в Субрегіональному офісі ФАО ООН для країн Центральної та Східної Європи (FAO SEUR, Будапешт, Угорщина), під час відряджень до Федеративної Республіки Німеччини, Словацької Республіки, Російської Федерації, Молдови та інших країн світу для участі в англомовних наукових конференціях, семінарах, круглих столах та ін.

На основі аналізу змісту публікацій виявлено проблемну наукову ситуацію, суть якої полягає в порушенні рівноваги між рівнем теоретичного осмислення процесів створення, розповсюдження, збереження і використання сільськогосподарської науково-технічної інформації. Недостатньо дослідженою виявилася проблема розповсюдження галузевої інформації. Це підтвердило актуальність обраної теми дослідження, її теоретичну і практичну значущість.

Доведено, що складність розробки концептуальної моделі Національної СРСНТІ потребує орієнтації на гносеологічні можливості діалектичного методу та пізнавальний потенціал комплексу загальнонаукових методів – системного, структурно-функціонального, інформаційно-комунікаційного, синергетичного, діяльнісного, модельного, історико-генетичного, порівняльного, термінологічного, факторного та ін. Обґрунтовано провідне місце системного підходу та його різновидів, які продукують основні категорії, необхідні для розробки концептуальної моделі вітчизняної СРСНТІ: елемент, підсистема, компонент, структура, функція, внутрішні і зовнішні зв’язки тощо. Методологічне значення для даного дослідження мають урядові документи з питань інформатизації базової та обслуговуючої галузей України, а також програми по створенню і розвитку єдиного інформаційно-галузевого середовища. Методологічна і теоретична база дисертаційного дослідження сприяла виробленню системи поглядів, згідно з якою Національна СРСНТІ утворює складний комплекс теоретико-методологічних і прикладних проблем, вирішення котрих дозволяє виокремити процес розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в самостійний об’єкт наукового дослідження.

Обґрунтовано концептуальне значення для вироблення системи поглядів на формування Національної СРСНТІ сукупності центральних понять. Під інформаційно-галузевим запропоновано розуміти середовище, утворене на основі активного застосування комп’ютерних і телекомунікаційних технологій для створення, розповсюдження, зберігання і використання галузевої інформації. Система розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації тлумачиться як сукупність взаємопов’язаних і доповнюючих один одного інформаційно-бібліотечних, консультаційно-освітніх структур і процесів, які забезпечують повне й оперативне доведення сільськогосподарської науково-технічної інформації до користувачів у будь-який час та в будь-яке місце. У даному контексті СРСНТІ розглядається як базова складова інформаційної інфраструктури сільськогосподарської галузі, а також єдиного інформаційно-галузевого ресурсу. Крім того, уточнено зміст ключових понять, які мають галузеву специфіку та методологічне значення для аналізу СРСНТІ. Понятійний апарат, проаналізований і структурований у першому розділі, в інших частинах дисертації є засобом адекватного висвітлення досвіду, оцінки ефективності інтеграції вітчизняної і зарубіжних СРСНТІ в інформаційно-галузеве середовище, створення концептуальної моделі Національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації.

У другому розділі “Еволюція та сучасний стан розповсюдження сільськогосподарської інформації в Україні”, який складається з трьох підрозділів, виявлено історичні передумови виникнення та становлення процесу розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації до початку ХХ ст.; визначено особливості його розвитку в радянський період; проаналізовано сучасний стан організації в Україні.

Обґрунтовано, що в історичному контексті для розвитку процесу розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні характерні три основні періоди: 1) початковий (до 1917 р.), 2) екстенсивний (1917-1998 рр.), 3) інтенсивний (з 1998 р. і до наших днів). У інформаційному сенсі в кожному з періодів виділено етапи модернізації, інновації і трансформації, що є основою вдосконалення форм і засобів поширення галузевої інформації, рівня внутрішньосистемної і міжсистемної інтеграції вітчизняної СРСНТІ в інформаційно-галузеве середовище.

Доведено, що виникненню і розвиткові процесу розповсюдження СНТІ в Україні сприяли певні історичні передумови. Першою з них є розвиток капіталізму в Росії. Після реформи 1861 р. почав стверджуватися новий капіталістичний тип землеробства, що зумовило нагальну потребу в здобутті ґрунтовних сільськогосподарських знань, налагодженні комунікації між сільськими господарствами, агрономами, членами сільськогосподарських товариств, вплинуло на розвиток сільськогосподарської бібліографії. Другою передумовою можна вважати появу друкованих видань сільськогосподарської тематики, формування їх у галузеві документні потоки, масиви, ресурси. Третя – достатня кількість користувачів, зацікавлених у здобутті сільськогосподарських знань та інформації. Нарешті, інтенсивному розвиткові процесу розповсюдження сільськогосподарської інформації сприяло виникнення комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, які збагатили традиційні форми поширення галузевої інформації електронними засобами, уможливили міцніші зв’язки між елементами системи, зумовили перехід СРСНТІ на новий рівень її інтеграції в інформаційне середовище через доведення галузевої інформації до користувачів на основі віддаленого доступу до електронних ресурсів, продуктів і послуг.

З’ясовано, що початковий етап становлення процесу розповсюдження СНТІ в Україні, тісно пов’язаний із сільськогосподарською бібліографією, особливо рекомендаційною, яка разом із первинними документами, була одним із основних засобів розповсюдження сільськогосподарської інформації. Значний внесок у розповсюдження СНТІ та надання інформаційних консультаційно-освітніх послуг у цей період зробили різноманітні освітні товариства (неурядові організації, добровільні об’єднання громадян тощо) та їх сільськогосподарські комісії. З метою докорінного поліпшення розпов-сюдження СНТІ серед численних землекористувачів і землевласників Російської імперії, до складу якої входила Україна, в 1914 р. уперше виникла ідея перетворити Комісію по розповсюдженню сільськогосподарських знань при Вільному економічному товаристві на центр, який об’єднав би всю роботу по створенню сільськогосподарської бібліографії, поширенню СНТІ, наданню інформаційних та консультаційно-освітніх послуг. Цей період характерний першими спробами створити сільськогосподарські консультаційно-освітні служби.

Виявлено, що другий період розвитку процесу розповсюдження сільськогосподарської інформації в Україні характерний екстенсивним формуванням його організаційних структур. Паралельно розвиваються три основні підсистеми СРСНТІ: бібліотечно-бібліографічна, видавнича і науково-інформаційна. Значну роль у розповсюдженні галузевої інформації та наданні консультаційно-освітніх послуг починають відігравати бібліотеки різних систем і відомств. У 1921 р. в Україні було створено Центральну наукову сільськогосподарську бібліотеку (м. Харків), на яку покладалися функції методичного центру мережі спеціалізованих бібліотек сектору наукових установ Наркомзему УРСР, яка почала формуватися в 30-і рр. ХХ ст. Згодом бібліотечна мережа розширилася завдяки бібліотекам вищих навчальних закладів сільськогосподарського профілю. До поширення галузевої інформації залучаються обласні універсальні наукові бібліотеки України, а також масові ЦБС, у фондах яких сільськогосподарська література складала від 3 до 6%.

Наприкінці 1930-х рр. в Україні зроблено перші спроби створити державну службу впровадження передового досвіду в сільськогосподарське виробництво. З цією метою були організовані обласні державні сільськогосподарські дослідні станції, а пізніше – центри наукового забезпечення АПК у всіх областях України. Однак, через певні причини ця ідея не була реалізована, до неї повернулися на початку 1990-х рр. Разом із розбудовою державних служб (мережа дорадчих служб Мінагрополітики та регіональних центрів наукового забезпечення АПК, що належить УААН) в Україні створюються приватні ІКОС на основі іноземного капіталу. Доведено, що для екстенсивного періоду розвитку СРСНТІ в Україні характерними є процеси диференціації його організаційних форм. Інтеграційні внутрішньосистемні і міжсистемні зв’язки є досить слабкими. Урізноманітнення складу галузевих ресурсів уповільнюється через недостатнє фінансування, матеріально-технічну базу та розвиток сучасних інформаційних технологій.

Обґрунтовано, що інтенсивний період розвитку процесу розповсюдження СНТІ в Україні умовно розпочався наприкінці 90-х рр. ХХ ст., пов’язаний з активним упровадженням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, які забезпечують якісно нові способи і форми поширення галузевої інформації, можливості інтеграції вітчизняної СРСНТІ в інформаційно-галузеве середовище через онлайновий доступ користувачів до галузевих інформаційних ресурсів, продуктів і послуг. Виходячи зі ступеня впровадження нових інформаційних технологій у СРСНТІ (відповідно стадії модернізації, інновації і трансформації), доводиться, що рівень розвитку процесу розповсюдження галузевої інформації в Україні в цілому відповідає стадіям модернізації та інновації, однак окремі елементи системи (зокрема деякі сільськогосподарські бібліотеки) перебувають на початковому етапі трансформації.

З’ясовано, що на початку інтенсивного періоду розвитку СРСНТІ рівень інформатизації українського суспільства порівняно з розвиненими країнами становить лише 2-2,5%. Має місце технічне відставання телекомунікаційних систем, мереж передачі даних, які характерні недостатньою пропускною здатністю, надійністю зв’язку, низькою якістю та незначним обсягом послуг. Відчутна недостатність фінансування та сучасної системи зв’язку, що базується на методах передачі цифрової інформації і забезпечує якісніший та надійніший зв’язок. Українські галузеві інформаційні продукти на електронних носіях – малочисельні і, здебільшого, неконкурентоспроможні на світовому ринку. Галузеві ресурси сільськогосподарських бібліотек не відповідають у повному обсязі потребам користувачів. Створення спеціалізованих довідково-інформаційних фондів, що містять друковані документи, електронні бази даних і бази знань, здійснюється лише в кількох міністерствах України, наприклад, транспорту, фінансів, енергетики, агропромислового комплексу тощо, а також в окремих відомствах, зокрема в Українській академії аграрних наук. Більшість корпоративних автоматизованих систем різниться як