Інститут педагогіки та психології професійної освіти
Інститут педагогіки і психології професійної освіти
Академії педагогічних наук України
ГОЛОВЧЕНКО Гліб Олександрович
УДК 37.134;659:377.352
Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах
13.00.04 – теорія та методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Стариков Ілля Мойсейович, Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, професор кафедри психології, м. Миколаїв
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Барбіна Єлизавета Сергіївна, Херсонський державний університет, професор кафедри педагогіки, м. Херсон;
кандидат педагогічних наук, доцент Щербак Ольга Іванівна, Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка, директор, м. Київ.
Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.
Захист відбудеться 21 вересня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).
Автореферат розіслано “19”серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С. В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. Становлення незалежної України як демократичної і правової держави з ринковою економікою потребує оновлення і вдосконалення системи освіти. Зміна концепції освіти – це єдиний для нашої країни шлях переходу від індустріальної стадії розвитку суспільства, що розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття курсом на індустріалізацію країни, до входження у спільний потік руху світового співтовариства до постіндустріального (інформаційного) суспільства.
Кардинальні зміни у суспільно-політичному та соціально-економічному житті України спонукають до модернізації системи освіти.
Успішному розвитку цього процесу сприяє Національна доктрина розвитку освіти, в якій, зокрема, сформульовано важливе соціальне замовлення держави вищій школі: забезпечити високу якість та професійну мобільність випускників вищих навчальних закладів на ринку праці шляхом інтеграції вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ та підприємств, запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання. Виходячи з цього, вища школа потребує глибокого системного реформування з одночасним збереженням її потенціалу та обсягу підготовки фахівців, посилення державної підтримки пріоритетних напрямів освіти і науки.
Ринкові реформи в Україні відбуваються дуже повільно. Процеси реформування освіти розвиваються ще повільніше, ускладнюючись кризовими явищами. Криза в освіті виявляється, передусім, у швидкому розвитку тенденції розриву між системою освіти і реальними умовами життя суспільства. Великі промислові підприємства нині потребують кадрів у значно менших обсягах. Тим часом вищі навчальні заклади України щороку випускають тисячі фахівців, які далеко не завжди знаходять своє застосування на ринку праці з різних причин.
Порівняльний аналіз практики професійної підготовки молоді у вищих навчальних закладах країн з розвинутою ринковою економікою та України молодший фахівець – бакалавр – спеціаліст – магістр не завжди збігається за змістом та спрямуванням. В Україні досі не визначено місце бакалаврів і спеціалістів у цьому ланцюгу. Не виявлено, а тому і не досліджено різницю у функціях, характері, змісті підготовки та діяльності цих фахівців з різним рівнем кваліфікації. Має місце дублювання навчальних планів та програм коледжів, інститутів та університетів, що ускладнює процес нострифікації українських дипломів про вищу освіту в інших країнах. Актуальність цієї проблеми особливо зростає у зв’язку зі спрямованістю України до інтеграції у європейський простір.
Рівень кваліфікації фахівців в умовах ринку є важливим економічним фактором, який має не тільки господарське, але й соціально-політичне значення, а професійна майстерність спеціалістів – важливий стратегічний товар будь-якої незалежної держави.
З огляду на їх важливість, проблеми професійного навчання завжди є предметом дослідження науковців. Зокрема, методологічні і теоретичні основи професійної освіти висвітлені у працях А.М. Алексюка, С.Я. Батишева, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало, І.М. Старикова, Є.І. Барбіної та інших. Проблеми системи неперервної освіти і особистісно орієнтованої освіти у коледжах досліджуються у роботах С.О. Сисоєвої, О.М. Пєхоти, О.І. Щербак, K.Ф. Беркіти, А.Ф. Павленко, Н.І. Ладогубець та інших.
Освіті зарубіжжя присвячено праці А.А. Барбариги, Н.М. Бідюка, Б.Л. Вульфсона, С.А. Головка, О.П. Лещинського, Е.Б. Лісової, М.П. Лещенко, З.О. Малькової, М.Д. Нікандрова, В.А. Параїла, П.І. Пижнікова, Л.П. Пуховської, О.В. Сухомлинської, Н.В. Федорової, Л.Д. Філіпової, Е.В. Чуткерашвилі.
Проте в науково-педагогічній літературі не знайшли достатнього висвітлення особливості професійного навчання бакалаврів з інформаційної діяльності у вищих навчальних закладах другого рівня акредитації. Отже, професійне навчання бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах є однією з тих проблем, що потребують дослідження. Наукові засади та специфіка педагогічних процесів професійної підготовки фахівців з інформаційної діяльності потребують спеціального теоретичного аналізу і розробки науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо навчання бакалаврів з інформаційної діяльності, подальшого вдосконалення професійної підготовки цих фахівців.
Саме невирішеність проблем і спричинила те, що сьогодні в Україні до останнього часу не здійснювалася підготовка фахівців за кваліфікаційним рівнем “бакалавр з інформаційної діяльності”. З огляду на стратегічне значення інформаційної галузі, актуалізуються завдання означених досліджень. Необхідна розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо оптимізації змісту, форм і методів професійного навчання в умовах інформаційного суспільства. На розв’язання суперечності між розвитком інформаційної галузі на початку ХХІ ст. та фактичним становищем системи підготовки фахівців для цієї галузі у вищих навчальних закладах України було спрямоване наше дослідження, тема якого “Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України „Психолого-педагогічні основи технології навчання у вищій школі” РК №0199И000390 1999 - 2001 р. та „Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти” РК № 0102 И 000401 2002-2004 р. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України від 18 березня 1999 р., протокол № 4 та узгоджена у Раді координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 17 вересня 2002 р.)
Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах.
Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови ефективної професійної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах.
Мета дослідження полягає в удосконаленні організаційних та методичних напрямів роботи коледжу шляхом розробки сучасних форм і методів підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності на основі врахування соціально-психологічних особливостей їх подальшої професійної діяльності.
Загальна гіпотеза дослідження – досягнути істотного підвищення якості професійної підготовки студентів – майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності – можна за умови чіткого визначення вимог до обсягу і змісту професійних знань, навичок і вмінь, якими мають володіти випускники навчальних закладів другого рівня акредитації для успішної роботи у сучасних засобах масової інформації.
Часткові гіпотези дослідження – поліпшення професійної підготовки можна досягнути, якщо:–
зміст, форми і методи навчання враховуватимуть психолого-педагогічні особливості характеру і змісту професійної діяльності у реальній дійсності;–
будуть створені умови для формування вмінь і навичок професійної діяльності у галузі інформаційної сфери ще під час навчання студентів у навчальному закладі;–
будуть розроблені та впроваджені педагогічні технології позааудиторної роботи студентів;
– будуть розроблені системи менеджменту якості освіти, згідно з чинними міжнародними стандартами якості.
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз сучасного стану бакалаврської підготовки у коледжах та зокрема бакалаврів з інформаційної діяльності.
2. Дослідити світові тенденції бакалаврської підготовки у вищих навчальних закладах освіти.
3. Розробити наукове обґрунтування і методичне забезпечення організаційно-педагогічних умов професійної підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах.
4. Теоретично обґрунтувати положення щодо дидактичного інформаційного простору, розробити та експериментально перевірити модель навчально-виховного процесу в умовах простірного навчання.
5. Розробити систему позааудиторних занять у Коледжі преси та телебачення з урахуванням психолого-педагогічних особливостей професійної діяльності бакалаврів з інформаційної діяльності.
6. Розробити стандарт і методику оцінювання якості навчально-виховного процесу в Коледжі преси та телебачення.
Методологічною основою дослідження є філософські положення теорії наукового пізнання, положення про взаємовплив і взаємозалежність явищ об’єктивної дійсності; провідні положення філософії гуманізму, відповідно до якої людина є найвищою цінністю суспільства; педагогіки і психології;
принципи системного підходу, індивідуалізації, диференціації, наступності, професійної спрямованості, поєднання загальноосвітньої та професійної підготовки.
Дослідження ґрунтується на основних положеннях концепцій вітчизняної і зарубіжної освіти, теорій розвивального і проблемного навчання, індивідуального та особистісно орієнтованого підходу до підготовки майбутніх бакалаврів у вищих навчальних закладах.
Теоретичною основою дослідження стали положення і висновки теорій та концепцій щодо: –
формування особистості та її розвитку у процесі діяльності (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Н.Ф. Тализіна та ін.); –
змісту і форм організації професійної підготовки (А.М. Алексюк, С.І. Архангельський, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва та ін.); –
різнорівневої підготовки студентів (В.П. Беспалько, І.Я. Лернер та ін.); –
умов модульного навчання (В.І. Бондар, А.В. Фурман та ін.).
У дисертаційному дослідженні використано нормативні документи: Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, Положення “Про вищий навчальний заклад України”, Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту).
Провідні концептуальні ідеї дослідження. В основу дослідження покладено ідеї чіткої професійної спрямованості, інтеграції навчальної та професійної підготовки, впровадження наскрізних практик під час навчального процесу. Ця ж ідея стала основою реформування вищої школи, що орієнтує на посилення вимог до забезпечення наступності і взаємозв’язку загальної, професійної і вищої освіти, а також в основу освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів. Найбільш ефективна модель підготовки майбутніх бакалаврів має базуватися на створенні в навчальному закладі цільового навчального дидактичного інформаційного простору, що поряд з використанням традиційних аудиторних занять допомагає значно розширити позааудиторні та самостійні заняття студентів.
Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження, перевірки гіпотези використано такі методи: загальнонаукові – теоретичний аналіз наукових джерел (філософських, соціологічних, економічних, педагогічних, психологічних); ознайомлення з офіційними документами з досліджуваної проблеми; вивчення та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань бакалаврської підготовки у коледжах; емпіричні – узагальнення педагогічного досвіду: анкетування, опитування, бесіди, педагогічне спостереження, тестування, ранжування, аналіз навчально-методичної документації, педагогічний експеримент.
Дослідження проводилося в три етапи протягом 1997 - 2005 років.
На першому етапі (1997 - 1999) здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної, економічної, філософської, соціологічної літератури; проведено порівняльний аналіз змісту і форм організації підготовки майбутніх бакалаврів у різних навчальних закладах; відпрацьовано вихідні теоретичні положення, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також сформульовано його робочу гіпотезу, розроблено методику дослідно-експериментальної роботи.
На другому етапі (1999 - 2001) конкретизовано методику дослідження з урахуванням нових соціально-економічних факторів. Проведено констатуючий експеримент.
На третьому етапі (2001 - 2004) розроблено методику педагогічного експерименту, проведено формуючий експеримент та узагальнено його результати.
У ході дослідження здійснено ретроспективний аналіз педагогічної праці дисертанта на посаді директора Школи преси та телебачення, а потім Коледжу преси та телебачення – першого в Україні вищого навчального закладу другого рівня акредитації, який здійснює підготовку бакалаврів з інформаційної діяльності. Було проведено порівняльний аналіз обсягів знань, умінь та навичок студентів і випускників Коледжу преси та телебачення і студентів факультетів та відділень державних університетів за спорідненими спеціальностями.
Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні вперше сформульовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності, обґрунтовано їх зміст і структуру. В науковий обіг введено поняття “дидактичний інформаційний простір” (ДІП) як ефективне середовище підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності. Розроблено модель навчально-виховного процесу в умовах ДІП на базі Коледжу преси та телебачення. Удосконалено організаційні форми позааудиторних занять. Подальшого розвитку набули форми самостійної роботи студентів на основі обґрунтування сформульованих принципів організації позааудиторних занять.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що обґрунтовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх бакалаврів у вищих навчальних закладах другого рівня акредитації. Застосовано дидактичні принципи до організації та впровадження організаційних форм позааудиторних самостійних робіт студентів, майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності. Вперше у педагогічній практиці України у підготовці фахівців у галузі інформаційної діяльності розроблено та теоретично обґрунтовано використання дидактичного інформаційного простору, розроблено принципи концепцію побудови системи якості та менеджменту якості навчального процесу для коледжів.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні нової педагогічної системи підготовки бакалаврів у галузі інформаційної діяльності. Вперше в Україні було створено навчальний заклад нового типу – недержавної форми власності Коледж преси та телебачення. Для подальшого використання вперше розроблено: освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ) бакалавра з інформаційної діяльності; освітньо-професійну програму (ОПП) бакалавра з інформаційної діяльності та навчальний план.
Дидактичний інформаційний простір спрямовано для подальшого впровадження у вищих навчальних закладах, що готують бакалаврів з інформаційної діяльності та фахівців інших кваліфікаційних рівнів.
Впровадження результатів дослідження. Розроблені та науково-обгрунтовані організаційно-педагогічні умови професійної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності впроваджено у навчально-виховний процес Коледжу преси та телебачення (м. Миколаїв), що підтверджено Національною спілкою журналістів України (довідка №325 від 24 червня 2004 р., Українським освітнім центром реформ (довідка сер. А № 556 від 25 червня 2004 року) та Асоціацією молодіжної преси України (довідка № 59 від 25 вересня 2004 р.). Крім того, дидактичний інформаційний простір, як педагогічна технологія впроваджено у низці вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівня акредитації, а саме у Південнослов’янському інституті Київського славістичного університету (довідка б/н від 6 травня 2004 р.), а також у дитячому оздоровчому таборі „Аврора” (довідка № 5 від 27 серпня 2004 р.) та дитячому оздоровчому комплексі „Маяк” ОАО „Мотор Сич” , довідка № 27 від 5 вересня 2004 р.).
Особистий внесок автора полягає у визначенні організаційно-педагогічних умов професійної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності; у створені концепції першого в Україні Коледжу преси та телебачення, що здійснює підготовку перших в Україні бакалаврів з інформаційної діяльності з використанням розробленої автором моделі навчального процесу в умовах дидактичного інформаційного простору. Поняття „дидактичний інформаційний простір” вперше науково обґрунтовано автором. Розроблено систему позааудиторних занять, що впроваджена у навчально-виховний процес.
Вірогідність одержаних теоретичних та експериментальних результатів забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; відповідністю використаного комплексу методів дослідження його об’єкту, предмету, меті та завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів; статистичною обробкою експериментальних даних; позитивними наслідками впроваджених результатів дослідження.
На захист виносяться:
1. Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах, а саме: створення дидактичного інформаційного простору, реалізація системи позааудиторних занять для самостійної роботи, класифікація різнотипних „круглих столів”, майстер-класів, зустрічей з цікавими людьми, система управління якістю навчання та інш.
2. Теоретичне обґрунтування поняття “дидактичний інформаційний простір”, як нової педагогічної технології професійної підготовки фахівців у галузі інформаційної діяльності.
3. Принципи організації та науково-методичного забезпечення проведення позааудиторних занять, як ефективного шляху вдосконалення професійної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення дослідження доповідалися на І Міжнародній конференції „Перші міжнародні наукові читання пам’яті академіка С.Я. Батишева” (Миколаїв, 2003 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях: (Кілія, 1997; Київ, 2000; Запоріжжя, 2002; АР Крим, МДЦ „Артек”, 2002), 2-х обласних науково-практичних конференціях (Миколаїв, 2001 , 2002 ). Проміжні та кінцеві результати дослідницької роботи обговорювались на семінарах та нарадах Ради директорів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації Миколаївської області, засіданні робочої групи зі створення державного освітнього стандарту за спеціальністю “Документознавство та інформаційна діяльність” на рівні бакалавра, а також під час Першої та Другої виставок молодіжної преси України ( Київ, 2003, 2004 ).
Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено у
15 одноосібних наукових працях автора, з них 5 опубліковано у науково-методичних посібниках, 4 - у провідних наукових фахових виданнях затверджених ВАК Україна , 3 статті – у науково-педагогічних виданнях, 3 статті у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску – 10,2 друкованих аркушів.
Структура дисертації відповідає характеру визначених цілей, завдань і предмету дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (265 назв, з них – 10 іноземними мовами ), додатків. Загальний обсяг роботи – 242 сторінки, з них 218 – основний текст; робота містить 36 таблиць, 17 діаграм.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет, мету і основні завдання, методологічні й теоретичні засади, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, вірогідність одержаних результатів, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, викладено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі - „Теоретичний аналіз проблеми професійної підготовки бакалаврів у коледжах” - проаналізовано сучасні тенденції щодо ступеневої підготовки у системі вищої освіти. Визначено стратегічні напрями розвитку освіти згідно Болонському процесу та завданнями, які постали перед реформуванням вищої освіти в цілому. Розглянуто головні дефініції, необхідні для розробки організаційно-педагогічних умов підготовки бакалаврів.
Проведений аналіз проблеми професійної підготовки бакалаврів у коледжах США, Великобританії, Франції та Японії свідчить, що ця організаційна форма професійної підготовки фахівців є провідною і забезпечує широкий доступ молоді до здобуття вищої освіти.
У результаті аналізу виокремлено такі організаційно-педагогічні закономірності розвитку бакалаврату на базі коледжу: –
значна варіативність у термінах і змісті навчання;–
чітка залежність термінів і змісту навчання від конкретної мети, завдання та призначення навчального закладу, які зумовлюють підготовку фахівців такого рівня кваліфікації;–
варіативність інноваційних педагогічних технологій, що використовуються у навчально-виховному процесі. Якщо в Україні педагогічні новації пов’язані найчастіше всього з особистістю педагога-новатора (не випадково більшість їх дістає назву “авторська школа”), то в розвинутих країнах зміст інноваційних педагогічних технологій зумовлений цілями та завданнями, які ставить перед собою конкретний навчальний заклад, “філософією”, покладеною в основу його функціонування. Саме це дає змогу залучати до розробки новітніх педагогічних технологій не окремих ентузіастів, а весь колектив навчального закладу, що допомагає підвищувати ефективність і скорочувати термін впровадження педагогічних новацій.
Зарубіжний досвід підтверджує, що саме коледжі забезпечують найбільш раціональне співвідношення між вартістю та якістю вищої освіти, що дає змогу раціонально використовувати як бюджетні асигнування, так і кошти населення, яке оплачує освіту.
Встановлено, що введення в українській вищій школі багатоступеневої підготовки фахівців, у тому числі бакалаврів, є відображенням головних тенденцій, характерних для освітніх систем більшості розвинутих країн. Розробка науково-методичних основ такої підготовки, які відображатимуть специфіку спеціальностей, допоможе Україні інтегруватися у світову наукову та освітню спільноту.
У другому розділі - “Зміст організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах” - розглянуто суперечності між тенденціями розвитку інформаційної галузі та темпами росту і станом підготовки фахівців для цієї галузі. Розроблено модель навчального процесу з урахуванням організаційно-педагогічних умов професійної підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності. Вперше теоретично обґрунтовано поняття “дидактичний інформаційний простір”, яка використовується для забезпечення якісної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності.
Здійснений аналіз тенденцій розвитку професійної підготовки у сфері інформаційної діяльності дав змогу виявити наявність суперечностей між темпами розвитку інформаційної техніки, технології, засобів масової інформації і змістом, формами та методами професійної підготовки фахівців у галузі інформаційної діяльності. Незважаючи на те, що передові вчені та суспільні діячі вже визнали, що саме інформаційна галузь у ХХІ сторіччі буде визначальною в забезпеченні науково-технічного та економічного розвитку світового суспільства, професійна освіта в Україні все ще спрямована на підготовку інженерно-технічних кадрів. Кількість фахівців, яких готують до роботи в галузі виробництва в навчальних закладах усіх рівнів акредитації, значно перевищує кількість тих, кого готують для успішної роботи у галузі інформації. У ході дослідження було встановлено, що характеру та змісту роботи фахівця у галузі інформаційної діяльності притаманні специфічні соціально-психологічні особливості, які не знаходять належного відображення в навчальних планах, програмах, формах та методах навчання, що використовуються у навчально-виховному процесі при професійній підготовці бакалаврів. Аналіз психолого-педагогічних особливостей професійної діяльності фахівців у галузі інформаційної діяльності дав змогу виявити низку організаційно-дидактичних умов, врахування яких значно допомагає при вдосконаленні професійної підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності у коледжах.
Як показав аналіз взаємозв’язків між соціально-економічними потребами суспільства, вимогами ринку праці і професійним навчанням фахівців у галузі інформаційної діяльності, успішному вирішенню означених суперечностей може сприяти реалізація навчально-виховного процесу на базі розробленої дисертантом моделі навчального процесу, як взаємозв’язку змісту, форм та методів навчання в умовах створення цільового дидактичного інформаційного простору.
Для удосконалення підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності у вищих навчальних закладах освіти ІІ рівня акредитації дисертантом було розроблено та впроваджено у педагогічну практику Коледжу преси та телебачення (м. Миколаїв) модель взаємодії змісту, методів та форм навчання, яка дала можливість впроваджувати нові педагогічні технології, що відображають особливості професійної діяльності фахівців з інформаційної діяльності. Вперше у ході дослідження було сформульовано та науково обґрунтовано поняття дидактичного інформаційного простору.
Дидактичний інформаційний простір (ДІП) – це система організаційно-педагогічних заходів, які забезпечують створення сприятливих психологічних умов, сприяють прискореному формуванню професійних якостей особистості та творчому засвоєнню знань, виробленню умінь і навичок, необхідних для успішної професійної праці у сфері інформаційної діяльності.
ДІП забезпечує успішне вирішення таких навчально-виховних завдань:
а) можливість ознайомлення студентів з особливостями характеру та змісту праці за основними професіями, зайнятих у сучасних медіазасобах;
б) створення умов для набуття студентами практичного досвіду виконання функціональних, типових обов’язків, робіт, операцій, характерних для спеціальностей у сфері інформаційної діяльності;
в) диференціацію професійної діяльності студентів в умовах ДІП з урахуванням наявних знань, вмінь та навичок.
Для впровадження нової педагогічної технології, побудованої на використанні дидактичного інформаційного простору, було враховано та застосовано п’ять головних принципів організації та проведення самостійних позааудиторних робіт: принцип неперервності, принцип системності, принцип професійної спрямованості, принцип самоорганізації, принцип урахування та розвитку особистісних якостей студента.
Впровадження дидактичного інформаційного простору дає можливість перенести вироблення практичних вмінь та навичок з виробництва у навчальний заклад, що гарантує професійну підготовку фахівців.
З метою втілення такої моделі під науковим керівництвом та при безпосередній участі дисертанта розроблено науково-методичні вимоги до нових організаційних форм, розроблено та впроваджено у педагогічну практику комплекс нових організаційних форм позааудиторних занять, спрямованих на прискорений розвиток у студентів Коледжу преси та телебачення особистісних якостей, професійних умінь та навичок, необхідних фахівцям для ефективної роботи у сфері інформаційної діяльності (рис.1).
Обґрунтування принципів проведення позааудиторних занять дає змогу забезпечити якість підготовки майбутніх бакалаврів інформаційної діяльності.
Згідно з ISO 9001-2001 дисертантом було розроблено та підготовлено до впровадження систему якості освіти, яка включає в себе принципи менеджменту якості, концепцію якості освіти, концепцію побудови системи якості та процесної моделі системи управління якістю.
У третьому розділі - „Організація і проведення педагогічного експерименту” - дається характеристика науково-практичних розробок, що пройшли перевірку шляхом організації констатуючого та формуючого експериментів.
Рис. 1
Структурна модель формування навчального процесу з урахуванням організаційно-педагогічних умов професійної підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності
Коледж преси та телебачення є унікальним вищим навчальним закладом ІІ рівня акредитації, який не має аналогів в Україні. Тому для отримання та аналізу об’єктивних даних, які характеризують психолого-дидактичну ефективність педагогічних новітніх технологій, розроблених та впроваджених на базі Коледжу преси та телебачення у ході дослідження, методику підготовки та проведення експериментальної роботи необхідно було організовувати з урахуванням цієї особливості. Так, формування контрольних груп при проведенні експериментів здійснювалось не лише на базі Коледжу преси та телебачення, а й на споріднених відділеннях журналістики класичних університетів, де відбувається навчання за традиційними формами підготовки.
Для отримання об’єктивних кінцевих показників, у ході експериментальної роботи нами сформовані контрольні та експериментальні групи двох типів.
Перший тип - групи, які складалися зі студентів Коледжу преси та телебачення, і студентів, що освоювали професію журналіста в традиційних навчальних закладах. Другий тип – різнорідні групи, охоплені експериментальною роботою. Групи першого типу для проведення констатуючого експерименту були розташовані на базі дитячого оздоровчого комплексу „Маяк” ОАО “Мотор Січ” (м. Запоріжжя), де всім учасникам експериментальної роботи були надані типові професійні завдання за розробленими показниками. Результати, які були одержані, оброблено та узагальнено. Для перевірки ефективності педагогічних технологій, розроблених під час дисертаційного дослідження, була також проведена експериментальна робота з групами другого типу по впровадженню дидактичного інформаційного простору при проведенні професійно орієнтованих заходів для школярів та студентів України, Білорусі та Молдови. Так, під час щорічної юнкорівської зміни у дитячому оздоровчому комплексі „Маяк” ОАО „Мотор Січ” (м. Запоріжжя); під час щорічного благодійного круїзу „Під вітрилами надії та добра” (Одеса – МДЦ “Артек” – Київ) протягом літа 2003 року дидактичний інформаційний простір був розгорнутий на базі дитячого табору „Аврора” (Скадовськ, Херсонська область).
Загальна кількість охоплених експериментом, – 2 осіб, а їх характеристика наведена у табл. 1.
В експериментальній роботі, що проводилась під науковим керівництвом та при безпосередній участі дисертанта, було задіяно 39 викладачів Коледжу преси та телебачення і понад 100 педагогічних працівників різних рівнів кваліфікації тих навчальних закладів, де здійснювалась експериментальна робота.
В експерименті було виділено два етапи: констатуючий та формуючий. Перший був пов’язаний з формуванням та аналізом даних з визначення рівня розвитку професійних знань, умінь та навичок у студентів контрольної групи, які навчаються в традиційних умовах, а другий – в експериментальній групі студентів, які навчаються з використанням розроблених нових педагогічних технологій.
Вірогідність висновків про досліджувані явища досягалась оптимальним обсягом та правильною структурою вибірки досліджуваних одиниць сукупності.
Як відомо, важливою умовою вірної організації техніки проведення експериментальних досліджень є дотримання вимог валідності та надійності.
Таблиця 1
Кількість охоплених експериментом, та їх характеристика
Роки | Характе-ристика роботи | Види груп | Характеристика | Загальна кількість осіб
1997-2003 | Порів-няльний експе-римент | Експери-ментальна | Студенти Коледжу преси та телебачення | 250
Контрольна | Студенти класичних університетів | 250
2001 | Експери-менталь-на робота | Експери-ментальна | Групи, охоплені експериментальним навчанням за технологією ДІПу в ДОК „Маяк”, ОАО “Мотор Січ” | 650
2002 | Експери-ментальна робота | Експери-ментальна | Групи, охоплені експериментальним навчанням за технологією ДІПу
під час щорічної конференції асоціації „Лелека” (МДЦ „Артек”) | 120
Тому для забезпечення валідності психолого-педагогічних даних нашого дослідження у ході експерименту увага приділялась розробці критеріїв та показників професійної майстерності, які забезпечують оцінку різних аспектів професійних знань, умінь та навичок бакалаврів з інформаційної діяльності.
До головних показників, які відображають особливості характеру та змісту роботи у сфері інформаційної діяльності, належать такі: знання методів збору інформації; рівні володіння методами збору інформації; використання текстових та графічних редакторів; навички текстового набору; вміння пошуку інформації в Інтернеті, використання електронної пошти, створення веб-сайтів, користування відеокамерою, відеомагнітофоном, фотоапаратурою; навички відеомонтажу; показник кількості публікацій в друкованих засобах масової інформації, Інтернет-виданнях; показник кількості сюжетів, які вийшли в ефір на телебаченні.
Використання вищезазначених показників дає можливість визначати рівень професійної підготовки студентів, які готуються для роботи в інформаційній галузі.
Враховуючи, що наше дослідження спрямовано на професійну підготовку фахівців у галузі інформаційної діяльності, нами у ході експериментальної роботи використовувались такі критерії, як виконання завдання у нормативний термін, що найбільш об’єктивно характеризують рівень засвоєння студентами головних професійних знань, умінь та навичок, які визначають кваліфікаційний рівень бакалавра у цій сфері діяльності та його конкурентоспроможність на ринку праці.
Опис цих показників, способи їх вимірювання, використані критерії та усереднені результати, отримані у ході експерименту, наведені у табл. 2.
Таблиця 2
Показники професійної майстерності та способи їх вимірювання
Показники, використані
в ході експерименту |
Способи вимірювання | Використані критерії | Одиниці вимірювання | Усереднені показники
Контр.
група | Експер.
група
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Знання методів збору інформації | Анкету-вання | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 39 | 95
Рівні володіння методами збору інформації | Спосте-реження | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 39 | 95
Використання текстового редактора | Контент-аналіз практичних робіт | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 34 | 85
Використання графічного редактора | Контент-аналіз практичних робіт | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 12 | 73
Навички текстового набору | Контро-льний замір виконання практичного завдання | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 13 | 90
Вміння пошуку інформації
в Інтернеті | Анкету-вання | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 23 | 77
Вміння використовувати електронну пошту | Тестове виконання практичних завдань | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 18 | 90
Вміння
створювати
веб-сайти | Контент-аналіз практичних робіт | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 9 | 30
Вміння користуватися відеокамерою | Тест-замір виконання практичних робіт | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 14 | 67
Вміння користуватися відеомагнітофоном | Тест-замір виконання практичних робіт | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 43 | 80
Навички відеомонтажу | Контент-аналіз практичних робіт | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 25 | 47
Навички користування фотоапаратурою | Виконання контрольних робіт | Виконання завдання за нормативний час | В % від загальної кількості груп | 54 | 68
Показник кількості публікацій
у друкованих засобах масової інформації | Кабінетне дослідження матеріалів | Виконання завдання за нормативний час | Середня кількість
на одного студента | 1,5 | 7
Показник кількості сюжетів, які вийшли
в ефір на телебаченні | Кабінетне дослідження ефірних довідок | Виконання завдання за нормативний час | Середня кількість
на одного студента | 1,5 | 3
Показник кількості публікацій
в Інтернет-виданнях | Кабінетне дослідження Інтернет-ресурсів | Виконання завдання за нормативний час | Середня кількість
на одного студента | 1,2 | 10
Для перевірки результатів на достовірність, додатково було проведено аналіз різниці показників, відображених у відсотках, за методикою, запропонованою академіком А.А.Киверялгом, яка широко використовується для статистичної обробки даних педагогічних експериментів.
Для того, щоб вирішити, чи достовірна різниця результатів дослідження, які надані у відсотках, можна використати різницю процентних чисел, яка визначається за формулою
D = p1 – p2,
D - середнє відношення помилки різниці відсоткових чисел. Різниця відсоткових чисел рахується за формулою
де – середня помилка різниці відсоткових чисел;
p1 і p2 – результати експериментальних даних у відсотках;
q1 і q2 – відповідно, 100 – р1 і 100 – р2;
n1 і n2 – кількість явищ, що досліджуються.
Із літератури з математичної статистики відомо: якщо різниця відсоткових чисел D в 2 рази більша за середню помилку різниці відсоткових чисел (t 2), можна різницю між двома відсотковими числами вважати цілком достовірною. Якщо t 3, то різниця безумовно достовірна. Згідно з розрахунками показник вірогідності нашого експерименту значно вищий 3, що підтверджує безумовну достовірність отриманих результатів.
Такі кількісні розбіжності підтверджують вірність висунутих гіпотез нашого дослідження та свідчать про ефективність впроваджених нововведень у навчально-виховний процес бакалаврів з інформаційної діяльності.
ВИСНОВКИ
1. Дослідження організаційно-педагогічних тенденцій вітчизняної підготовки бакалаврів у коледжах показало, що проблема організації професійного навчання бакалаврів з інформаційної діяльності має комплексний характер і стосується багатьох сторін соціально-педагогічного та економічного життя суспільства. Виявлено, по-перше, наявність суперечності між потребою суспільства у фахівцях з інформаційної діяльності і спрямованістю професійної освіти вищої України на підготовку інженерно-технічних кадрів за старою концепцією освіти; по-друге, наявність суперечностей між організаційно-педагогічними умовами підготовки фахівців у галузі інформаційної діяльності, що готуються за традиційною системою підготовки, та вимогами сучасних засобів масових комунікацій до фахівця в умовах ринкової економіки.
2. Встановлено, що підготовка бакалаврів у коледжах є провідною організаційною формою підготовки фахівців даного рівня кваліфікації в зарубіжних навчальних закладах країн з розвинутою ринковою економікою. В Україні в організації підготовки бакалаврів сучасний досвід не враховується. Так, у Сполучених Штатах Америки випускники університетів – магістри – спрямовані на викладацьку та наукову діяльність, в той час як випускники коледжів головним чином спрямовані на практичну діяльність на виробництвах та у сфері послуг. У навчальних закладах України такої диференціації немає, і більшість вищих навчальних закладів ІІІ рівня акредитації спрямовує своїх випускників до продовження навчання в університеті, а не для подальшої роботи за фахом.
3. Аналіз сучасного стану підготовки бакалаврів показав, що вона здійснюється без урахування наявності майбутніх місць працевлаштування. Зроблено спробу позбутися такої диспропорції. Визначено особливості навчально-виховного процесу бакалаврів з інформаційної діяльності з урахуванням сучасних вимог до особистості працівника інформаційної галузі. Морально-етичні цінності, активна життєва та суспільна позиція, вміння ставити питання та знаходити на них відповідь, вміння підтримувати дискусію, високі комунікативні можливості – ось далеко не повний перелік рис, необхідних такому фахівцеві. І, крім того, сучасні засоби комунікацій вимагають володіння великою кількістю практичних професійних компетенцій, обов’язкових для успішної роботи. Тобто особливість організації професійного навчання бакалаврів з інформаційної діяльності полягає у врахуванні таких особливостей у змісті, формах та методах навчання.
4. Враховуючи виявлені особливості підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної діяльності, розроблені теоретичні, методичні та організаційні умови навчально-виховного процесу у коледжах при професійній підготовці фахівців для сфери інформації.
З цією метою:
- розроблено і теоретично обґрунтовано поняття дидактичного інформаційного простору, який забезпечує організаційно-педагогічні умови для прискореного формування провідних професійних умінь та навичок, необхідних молодим фахівцям для успішної роботи в галузі інформаційної діяльності.
- вперше в педагогічній практиці професійного навчання було впроваджено цільовий навчальний дидактичний інформаційний простір, що дало можливість поряд з традиційними організаційними формами аудиторної роботи, підвищити вагу і обсяг самостійних робіт, виконуваних студентами, урізноманітнити форми їх проведення з урахуванням специфіки інформаційної діяльності. В результаті, студенти Коледжу дістали можливість ще до виходу на практику в діючий засіб масової інформації, в умовах навчального закладу під наглядом досвідчених педагогів, відпрацьовувати навички забезпечення регулярного виходу друкованих та Інтернет-видань. У кінці навчання студенти, які були підготовлені в умовах ДІПу, мають навички та вміння, які демонструють у своїх творчих паспортах (портфоліо) під час державних іспитів. Це значно підвищує можливості їхнього працевлаштування у перші три місяця після закінчення вищого навчального закладу, оскільки роботодавець має змогу ознайомитися з творчим доробком молодого фахівця.
- при організації самостійної позааудиторної роботи студентів були враховані принципи неперервності, системності, професійної спрямованості, студентської самоорганізації, урахування та розвитку особистісних якостей, дотримання яких дало можливість науково обґрунтувати місце та значення позааудиторних занять у закладах освіти при підготовці фахівців для сфери інформаційної діяльності та розробити низку педагогічних технологій з впровадженням та використанням позааудиторних робіт для підготовки таких фахівців.
- на основі реалізації, розробленої у ході дослідження класифікації, впроваджено методику організації та проведення системи різнотипних “круглих столів”, майстер-класів, зустрічей з цікавими людьми та ровесниками, які стали складовою навчально-виховного процесу при підготовці фахівців у сфері інформаційної діяльності. Крім того, до навчально-виховного процесу було залучено перше самостійне видання студентами газети для потреб населення. Під час виконання цієї роботи від курсу до курсу змінюються завдання та головні напрями роботи студента (від працівника, що має завдання розносити газети до читачів, до відповідального за випуск). Від виконуваної посади залежать обсяг роботи та оцінка за оволодіння спеціальністю згідно з професійним спрямуванням.
Накопичення практичного досвіду ще під час навчання у вищому навчальному закладі створило умови для вступу студентів Коледжу до Національної спілки журналістів України та організації на базі навчального закладу первинного осередку професійної творчої спілки. Це дає можливість видавати із дипломом бакалавра випускникам разом членські квитки Спілки як підтвердження їх професійних здібностей.
- розробляючи підхід та методику управління і оцінювання якості навчально-виховного процесу підготовки бакалаврів з інформаційної
