Харківський державний педагогічний
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ імені Г.С.СКОВОРОДИ
Хачумян Тетяна Іванівна
УДК 378.14:004
ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
13.00.09 – теорія навчання
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Харків - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: | кандидат фізико-математичних наук, професор
Білоусова Людмила Іванівна,
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, завідувач кафедри інформатики.
Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор
Романовський Олександр Георгійович,
Національний технічний університет "Харківський Політехнічний Інститут", завідувач кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами, проректор з науково-педагогічної роботи;
кандидат педагогічних наук, доцент
Головань Микола Степанович,
Українська академія банківської справи, м.Суми, декан загальноекономічного факультету.
Провідна установа: | Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Полтава.
Захист відбудеться “7” квітня 2005 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. №216.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61078, м.Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. №215-В.
Автореферат розісланий “ 5 ” березня 2005 року.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради
Золотухіна С.Т.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність та доцільність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті наголошено на необхідності забезпечення високої якості, конкурентноспроможності та мобільності сучасних фахівців, від ефективної роботи яких значною мірою залежить успіх соціально-економічних і політичних перетворень у країні. Мінливі умови ринкових відносин, глобальні процеси інтеграції, все більша інтелектуалізація праці, інформатизація суспільства вимагають від спеціалістів не тільки відповідного обсягу фундаментальних знань, професійної компетентності, а й високого інтелектуального розвитку, певних особистісних якостей, нового типу розумової діяльності, критичного стилю мислення.
Ознаками критичного мислення, на думку багатьох науковців (В.Болотов, М.Вейнстайн, Т.Воропай, М.Кларін, Н.Кравченко, М.Ліпман, К.Мередит, Т.Олійник, Р.Пауль, Є.Полат, Дж.Стіл, Ч.Темпл, О.Тягло, М.Чошанов, Д.Халперн та ін.), є вміння досліджувати реальні виробничі та життєві ситуації; висувати різні варіанти розв’язання поставлених завдань, порівнювати, оцінювати, виявляти недоліки і переваги кожного з них, вибираючи оптимальний; приймати самостійні рішення та прогнозувати їх наслідки. Важливими якостями критичного мислення є також уміння аналізувати інформацію, зібрану з різних джерел, з точки зору її достовірності, точності, корисності для розв’язання поставленої проблеми; обговорювати проблему, що вирішується, чітко і продумано викладати власні думки, аргументовано доводити свою точку зору, уважно ставлячись до чужої та враховуючи її; розпізнавати суперечливі дані, судження, аргументи, виявляти і виправляти помилки в чужих розмірковуваннях та визнавати їх у своїх.
Актуальність проблеми формування критичного мислення студентів зумовлена тим, що притаманна нашому часу динаміка технологічного і соціального прогресу вимагає від випускників вищих навчальних закладів умінь швидко адаптуватися до професійної діяльності, змінювати і вдосконалювати її на основі самостійного набуття знань, знаходити шляхи розв’язання професійних і соціальних завдань у будь-яких нестандартних ситуаціях. Разом з тим, вивчення наявної педагогічної практики свідчить, що в реальному навчальному процесі формуванню критичного мислення студентів приділяється недостатня увага.
Дослідженню феномена критичного мислення присвячено праці багатьох науковців. Принципи та закономірності функціонування критичного мислення в контексті загальних розумових здібностей розглядали В.Біблер, А.Брушлинський, М.Вертгеймер, Д.Вількєєв, Дж.Гілфорд, І.Ільясов, З.Калмикова, І.Лернер, О.Лук, О.Матюшкін, М.Махмутов, С.Рубінштейн, Б.Теплов, О.Тихомиров, В.Шубинський та ін. Значення критичності в структурі особистості висвітлювали Т.Бізенков, П.Блонський, С.Рубінштейн, Б.Теплов та ін. Формуванню критичності в процесі виявлення і спростування помилок, оволодіння контрольно-оцінною діяльністю, розвитку самооцінки, самоконтролю, саморегуляції учнів у навчальній діяльності присвячені дослідження Ш.Амонашвілі, С.Векслера, В.Казакова, В.Крутецького, Г.Липкіної, Л.Рибака, В.Синельнікова, О.Тихомирова, Д.Халперн та ін. Вивчення умов, шляхів формування критичності у школярів різних вікових груп має місце в дисертаційних дослідженнях А.Байрамова, Т.Бізенкова, С.Векслера, Д.Джумалієвої, В.Коневої, Ф.Мінкіної, В.Синельнікова та ін.
Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що критичне мислення було переважно предметом досліджень учених-психологів. Звертає на себе увагу також той факт, що практично не розробленими залишилися питання формування критичного мислення у студентів вищих навчальних закладів.
В умовах масового застосування комп'ютерної техніки у сучасному суспільстві великого значення набувають питання інформатизації освіти, широкого впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій у практику навчання.
Психолого-педагогічні аспекти використання інформаційних технологій у навчальному процесі досліджували В.Беспалько, Л.Білоусова, П.Гальперін, Б.Гершунський, М.Жалдак, Ю.Машбиць, В.Монахов, І.Підласий, А.Прокопенко, С.Раков, Г.Селевко, Н.Тализіна та ін. Вплив інформаційних технологій на розвиток розумової діяльності учнів та студентів, розкриття їхнього інтелектуального потенціалу розглядали Н.Апатова, А.Верлань, М.Головань, О.Довгялло, А.Єршов, М.Кларін, Ю.Рамський, І.Роберт та ін. Окремим аспектам розвитку критичного мислення з використанням інформаційних технологій присвячені праці М.Антонченко, С.Горькової, Т.Олійник, Є.Полат та ін.
Аналіз функціональних та дидактичних можливостей сучасних інформаційних технологій свідчить про наявність об’єктивних умов для застосування зазначених технологій як засобів формування критичного мислення в процесі навчання. Однак ця проблема ще не була предметом спеціального вивчення.
Отже, існуючі суперечності між потребою сучасного суспільства в особистостях, спроможних критично мислити, і недостатньою спрямованістю системи освіти на вирішення названої проблеми; між наявністю досліджень проблеми критичного мислення у психологічній науці та недостатньою розробленістю педагогічних аспектів його формування в процесі навчання, зокрема у студентів вищих навчальних закладів; між значним дидактичним потенціалом інформаційних технологій та відсутністю ґрунтовних розробок щодо їх застосування для формування критичного мислення зумовили вибір теми дослідження “Формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів засобами інформаційних технологій”.
Зв’язок роботи з науковими планами й темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт, що проводяться в Україні в галузі інформаційних технологій навчання. Результати роботи включені до договору №2 від 26.11.99 ХДПУ ім.Г.С.Сковороди з Міністерством освіти і науки України за темою “Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості” (2000–2003 рр.). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди (протокол № 4 від 25.10.02) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 10 від 24.12.02).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні способів формування критичного мислення з використанням інформаційних технологій та експериментальній перевірці ефективності їх застосування в навчанні для підвищення рівня сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів.
Завдання дослідження:
1.
На основі вивчення психолого-педагогічних джерел здійснити науковий аналіз сутності критичного мислення в педагогічному аспекті.
2.
Визначити основні компоненти критичного мислення, їх складові; розробити критерії для діагностики рівнів сформованості критичного мислення студентів, зокрема їх інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь.
3.
Теоретично обґрунтувати способи формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій на підставі аналізу видів навчально-пізнавальної діяльності, в яких виявляються і закріплюються зазначені вище вміння критичного мислення.
4.
Експериментально перевірити ефективність застосування запропонованих способів з метою підвищення рівня інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів.
Об’єкт дослідження процес формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження способи формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів з використанням інформаційних технологій.
Гіпотеза дослідження запровадження у навчальному процесі таких педагогічно обґрунтованих способів формування критичного мислення з використанням інформаційних технологій, як: організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального, сприятиме підвищенню рівня сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів.
Методологічну і теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять діалектико-матеріалістична теорія пізнання (Д.Брунер, Д.Вількєєв та ін.); закономірності й принципи процесу навчання: принцип єдності навчання та розвитку (Л.Виготський, Г.Костюк, В.Давидов, К.Ушинський та ін.), принцип активності учнів та студентів у навчанні (Ю.Бабанський, В.Лозова, Т.Шамова, Г.Щукіна та ін.); психолого-педагогiчнi концепції інтелектуального розвитку особистості та формування розумової діяльності в процесі навчання (П.Гальперін, В.Давидов, З.Калмикова, О.Леонтьєв, В.Паламарчук, С.Рубінштейн, О.Савченко, Н.Тализіна та ін.); технології розвивального та особистісно-зорієнтованого навчання (В.Давидов, О.Дусавицький, Д.Ельконін, І.Якиманська та ін.); технологія проблемного навчання (І.Лернер, А.Матюшкін, М.Махмутов, В.Оконь та ін.); теорія діяльності та положення про дiяльнiсний підхід до навчання (Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, М.Скаткін, Г.Щукіна та ін.); концепцiя iнформатизацiї освiти та психолого-педагогічні основи використання інформаційних технологій в навчальному процесі (В.Беспалько, Л.Бiлоусова, Б.Гершунський, М.Жалдак, Ю.Машбиць, В.Монахов, А.Прокопенко, І.Роберт, Г.Селевко, Н.Тализіна, О.Уваров, В.Шолохович та ін.).
Для розв'язання означених вище завдань, перевiрки наукової гіпотези використовувались такі методи педагогічного дослідження: аналіз науково-методичної літератури з філософії, логіки, психологiї, педагогiки, iнформатики для теоретичного вивчення проблеми; аналіз педагогічної практики, узагальнення досвіду використання інформаційних технологій у навчальному процесі, аналіз контрольних робіт студентів, опитування, спостереження для виявлення практичного стану досліджуваної проблеми; педагогiчний експеримент, кількісний і якісний аналіз його результатів із застосуванням методів математичної статистики для експериментальної перевірки гіпотези дослідження.
Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що вперше визначено та охарактеризовано особливості інформаційних технологій, які зумовлюють їх застосування для формування критичного мислення студентів; науково обґрунтовано та експериментально перевірено способи формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій; розроблено критерії і показники рівнів сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь критичного мислення студентів.
Подальшого розвитку дістало теоретичне обґрунтування сутності критичного мислення в педагогічному аспекті, визначення його компонентів та їх складових.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці комплексу пізнавальних завдань для організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням інформаційних технологій, спрямованої на формування їх інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь; підготовці навчального посібника “Програмне забезпечення ЕОМ. Табличні процесори: практикум роботи в MS Excel”, який містить розроблений комплекс завдань і може застосовуватися в навчальному процесі вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.
Особистий внесок здобувача у працях, що написані в співавторстві, полягає у розробці комплексу пізнавальних завдань, що сприяють формуванню інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних і дослідницьких умінь критичного мислення студентів, та методичних матеріалів для їх застосування в навчальному процесі.
Апробація результатів. Основні положення й результати дослідження обговорювались на Всеукраїнських науково-методичних конференціях “Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики” (Кривий Ріг, 2001, 2002), міжнародній науково-методичній конференції “Досвід і проблеми реалізації ступеневої системи підготовки фахівців” (Суми, 1997); на науково-методичному семінарі “Інформаційні та телекомунікаційні технології в освіті” (Харків, 2002, 2003); на науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (Суми, 2002, 2003), а також упроваджені в навчальний процес у Сумському національному аграрному університеті (довідка № 933 від 16.04.04).
Основні положення дисертації викладено в 11 публікаціях, з них 10 публікацій одноосібні, 5 статей у провідних наукових фахових виданнях.
Вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів забезпечується відповідністю методів дослідження його меті, предмету та завданням; експериментальною перевіркою всіх основних теоретичних висновків; репрезентативністю педагогічного експерименту, повнотою і статистичною значущістю отриманих у ході його проведення даних; апробацією одержаних результатів у реальному навчальному процесі.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 221 сторінка, основний текст викладено на 170 сторінках; у роботі 29 таблиць, 10 рисунків; список використаної літератури 15 сторінок (191 джерело); додатки 36 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження, особистий внесок здобувача у працях, що написані в співавторстві, вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів.
У першому розділі “Теоретичні питання формування критичного мислення студентів” на основі вивчення психолого-педагогічної літератури висвітлено основні підходи до визначення поняття “критичне мислення”; проаналізовано шляхи його формування; визначено компоненти критичного мислення в педагогічному аспекті, зокрема інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні та дослідницькі вміння; обґрунтовано педагогічні способи їх формування з використанням інформаційних технологій.
Проведений аналіз наукової літератури свідчить про складність і багатогранність поняття “критичне мислення”. Науковці досліджували критичне мислення в різних аспектах: роль критичності в самостійній творчій діяльності розкривають В.Біблер, Л.Григорович, П.Кравчук, В.Разумовський, Л.Ростовецька, В.Шубинський та ін.; у виборі підходів до розв’язання проблем А.Байрамов, Д.Джумалієва, Б.Зейгарник, С.Король, Г.Липкіна, Є.Полат, Л.Рибак, С.Рубінштейн, Ю.Самарін, О.Тягло, М.Чошанов та ін.; у розв’язанні проблем соціалізації особистості, самоутвердження молодого спеціаліста, успішної адаптації в професійній діяльності М.Боришевський, В.Конєва, В.Константинов, Є.Полат, О.Тягло, Д.Халперн та ін.
На підставі аналізу та узагальнення психолого-педагогічних досліджень обґрунтовано наше розуміння сутності поняття “критичне мислення”. Критичне мислення це особливий вид мислительної діяльності, характерними ознаками якого є: вироблення стратегій прийняття правильних рішень у розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття, аналізу, опрацювання інформації; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, перевірочних, контролюючих, оцінних), які виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища, зокрема і власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок та поглядів, вияв власної позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як своєї, так і сторонньої діяльності.
Визначено і обґрунтовано компоненти критичного мислення: мотиваційний, змістовий, інтелектуально-процесуальний, емоційно-вольовий, сформованість кожного з яких зумовлює загальний рівень його розвитку.
Доведено, що основним у структурі критичного мислення є інтелектуально-процесуальний компонент сукупність специфічних умінь, навичок та прийомів, які забезпечують виконання дій, характерних для критичного мислення. У складі цього компоненту визначено найістотніші вміння, які об’єднано в три групи: інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні, дослідницькі вміння. В основу групи інформаційно-гностичних умінь покладено вміння здобувати й опрацьовувати інформацію, використовувати її для розв’язання поставлених завдань, для набуття нових знань; в основу групи контрольно-рефлексивних умінь покладено вміння контролювати та оцінювати процес і результати діяльності, як власної, так і сторонньої; в основу групи дослідницьких умінь уміння використовувати науково-дослідницькі методи для вирішення поставлених завдань. Для кожної з трьох виділених груп вмінь здійснено конкретизацію їх складу.
Дослідження способів формування у студентів інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних і дослідницьких вмінь здійснювалося на основі вивчення психолого-педагогічних джерел з питань шляхів розвитку критичного мислення (А.Байрамов, С.Векслер, Т.Воропай, С.Горькова, Д.Джумалієва, В.Конєва, В.Костіна, Г.Липкіна, Ф.Мінкина, О.Молчанюк, Т.Олійник, Л.Рибак, Г.Савченко, В.Синельніков, О.Тягло, Д.Халперн, Т.Хлєбнікова та ін.), а також фундаментальних положень психолого-педагогічної науки про те, що цілеспрямоване формування умінь можливе лише в процесі спеціально організованої навчальної діяльності (В.Давидов, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, М.Скаткін, Л.Столяренко, Г.Щукіна, Д.Ельконін та ін.). На підставі проведеного аналізу було визначено види діяльності студентів, в яких виявляються і закріплюються зазначені вище вміння. До таких видів діяльності віднесено: пошук, аналіз, структурування, сортування інформації, її перетворення в процесі виконання завдання, подання у формах, зручних для інтерпретації і подальшого використання; знаходження, пояснення, виправлення помилок, контроль процесу й результатів виконання завдання; аналіз проблемної ситуації, висунення і перевірка гіпотез, прогнозування можливих варіантів розвитку або перетворення досліджуваних об’єктів, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання й обґрунтування вибору оптимального, формулювання висновків.
Вивчення наукових праць з питань інформатизації освіти, використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі дозволило дійти висновку про наявність значного педагогічного потенціалу сучасних інформаційних технологій для розвитку критичного мислення. Цей потенціал зумовлений такими особливостями інформаційних технологій:
·
за їх допомогою створюються умови для функціонування інформаційно-педагогічного середовища, в якому реалізуються конструктивістські моделі навчання; забезпечується організація таких видів діяльності студентів, як моделювання реальних ситуацій, процесів і явищ, що вивчаються; експериментальне дослідження аналітичних, графічних, об'єктних моделей; розробка і перевірка гіпотез; прогнозування, генерування декількох варіантів розв’язування завдання та вибір оптимального; інтерпретація отриманих даних; формулювання висновків про правильність прийнятого рішення тощо;
·
потужні інструментальні засоби сучасних інформаційних технологій дозволяють підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів, збільшити частку її інтелектуальної складової за рахунок автоматизації рутинних операцій введення, опрацювання, зберігання інформації, виконання технологічних операцій з об’єктами, що вивчаються;
·
засоби візуалізації інформації підвищують рівень її розуміння та емоційного сприйняття, сприяють посиленню зацікавленості, мотивації навчання, активізують процес отримання нових знань;
·
специфічний вбудований інструментарій дозволяє пропонувати студентам завдання, які традиційними засобами неможливо або складно розв’язати у навчальний час (наприклад, завдання, пов’язані з пошуком інформації, з виконанням великої кількості розрахунків, з перебором варіантів, побудовою та дослідженням комп’ютерних моделей, прогнозуванням тощо);
·
миттєва реакція програми на дії студентів, забезпечення зворотного зв’язку надає можливість наочно переконатися в необхідності самоконтролю, самооцінки власних дій, створює умови для організації самостійної навчальної діяльності.
На підставі проведеного аналізу було обгрунтовано педагогічні способи формування інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь критичного мислення з використанням інформаційних технологій: організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального.
У другому розділі “Експериментальне дослідження способів формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій” висвітлено методику педагогічного експерименту, наведено його результати, здійснено їх аналіз.
Експериментальну перевірку ефективності запропонованих способів формування критичного мислення студентів з використанням інформаційних технологій було проведено на базі економічного факультету Сумського національного аграрного університету. Вибіркову сукупність створили 187 студентів 1-го курсу: 115 студентів спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” (МЗЕД) та 72 студенти спеціальності “Менеджмент організацій”.
Для оцінювання сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів були вибрані такі критерії: характер навчально-пізнавальної діяльності з виконання завдання, що потребує вияву відповідного уміння; повнота здійснення передбачених завданням операцій; ступінь усвідомленості та обґрунтованості дій; ступінь самостійності діяльності студента. Згідно з наведеними критеріями визначено рівні (низький, середній та високий) сформованості досліджуваних умінь; наведено характеристику їх вияву на кожному з рівнів; встановлено якісні й кількісні показники для діагностики рівня сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь.
На констатуючому етапі експерименту за результатами проведеної діагностичної контрольної роботи було визначено початковий рівень сформованості досліджуваних умінь студентів, виділено експериментальні (Е1, Е2, Е3, Е4) та контрольну (К) групи кількістю у 32, 33, 40, 38 та 44 студенти, відповідно.
На формуючому етапі в експериментальних групах було організовано навчально-пізнавальну діяльність студентів, спрямовану на перевірку ефективності запропонованих способів формування інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь: у групі Е1 було здійснено перевірку такого способу, як організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; у групі Е2 створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; у групі Е3 залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального. У групі Е4 перевірялася ефективність комплексного застосування запропонованих способів формування досліджуваних умінь.
Розроблені способи формування критичного мислення передбачали виконання студентами різних видів навчальної діяльності (інформаційно-пошукової, розрахункової, дослідницької, контрольно-рефлексивної) у відповідному інформаційно-педагогічному середовищі, для створення якого з огляду на зміст навчального матеріалу було вибрано табличний процесор Microsoft Excel.
Для реалізації запропонованих способів формування інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних і дослідницьких умінь студентів було здійснено розробку навчально-пізнавальних завдань, виконання яких забезпечувало вияв і закріплення відповідних умінь. Зазначені завдання були орієнтовані на діяльнісний підхід до навчання, враховували майбутню професійну діяльність студентів і були складені на основі реальних економічних та статистичних даних. Для впровадження розроблених завдань у навчальний процес було підготовлено також електронні та друковані дидактичні засоби: інформаційні масиви, комплекти індивідуальних завдань і роздаткових матеріалів, методичні вказівки для студентів.
Залежно від завдань і мети конкретного заняття, змісту навчального матеріалу, рівня його новизни і складності, а також досягнутого рівня сформованості досліджуваних умінь добиралися методи і форми навчання. У дисертації детально висвітлено застосовані види спільної діяльності викладача та студентів на всіх рівнях формування вмінь; наведено використані методичні прийоми підвищення рівня сформованості кожної групи вмінь.
Дані, які характеризують сформованість інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів експериментальних і контрольної груп на констатуючому і контрольному етапах експерименту, наведено на рис. 1–3.
Аналіз одержаних результатів свідчить, що організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання сприяла підвищенню рівня інформаційно-гностичних умінь: різниця в середньому прирості кількості студентів групи Е1 і контрольної групи, які виявили високий рівень сформованості інформаційно-гностичних умінь, склала 18,8%, а відповідна різниця у середньому зменшенні кількості студентів з низьким рівнем 15,9%.
Створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності виявилося ефективним для підвищення рівня контрольно-рефлексивних умінь: різниця в середньому прирості кількості студентів групи Е2 і контрольної групи, що виявили високий рівень сформованості контрольно-рефлексивних умінь, склала 15,2%, а відповідна різниця у середньому зменшенні кількості студентів з низьким рівнем 9,8%.
В групах Е1 і Е2 спостерігалося також підвищення рівня інших досліджуваних умінь, крім зазначених, проте перевірка цих даних методами математичної статистики не підтвердила їх статистичну значущість.
Залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального сприяло зростанню рівня дослідницьких умінь: різниця в середньому прирості кількості студентів групи Е3 і контрольної групи, що виявили високий рівень сформованості дослідницьких умінь, склала 12,5%, а відповідна різниця у середньому зменшенні кількості студентів з низьким рівнем 8%. Статистично значущим для студентів групи Е3 виявилося також підвищення рівнів інформаційно-гностичних і контрольно-рефлексивних умінь.
Суттєве підвищення рівнів сформованості всіх розглядуваних умінь було виявлено у студентів групи Е4, де розроблені способи формування критичного мислення із застосуванням інформаційних технологій використовувалися в комплексі. Найбільш помітні позитивні зрушення спостерігалися стосовно інформаційно-гностичних та контрольно-рефлексивних умінь. Так, різниця в середньому прирості кількості студентів групи Е4 і контрольної групи, що виявили високий рівень сформованості інформаційно-гностичних умінь, склала 18,4%; контрольно-рефлексивних умінь 18,5%; дослідницьких умінь 13,2%. Різниця у середньому зменшенні кількості студентів з низьким рівнем досліджуваних умінь у групі Е4 і контрольній групі становить 12% для інформаційно-гностичних умінь, 10,9% для контрольно-рефлексивних умінь, 25,6% для дослідницьких умінь. Перевірка наведених даних методами математичної статистики свідчить про їх статистичну значущість.
Результати проведеного педагогічного експерименту підтверджують ефективність застосування запропонованих способів для формування критичного мислення студентів в процесі навчання із використанням інформаційних технологій.
ВИСНОВКИ
Одержані результати теоретико-експериментального дослідження дають підставу для таких висновків:
1.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність критичного мислення як особливого виду мислительної діяльності, характерними ознаками якого є: вироблення стратегій прийняття правильних рішень у розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття, аналізу, опрацювання інформації; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, перевірочних, контролюючих, оцінних), які виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища, зокрема і власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок та поглядів, вияв власної позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як своєї, так і сторонньої діяльності.
2.
Визначено компоненти критичного мислення: мотиваційний, змістовий, інтелектуально-процесуальний, емоційно-вольовий, сформованість кожного з яких зумовлює загальний рівень розвитку критичного мислення. Доведено, що основним у структурі критичного мислення є інтелектуально-процесуальний компонент. До складу цього компоненту входять найістотніші вміння критичного мислення, які об’єднано в групи: інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні, дослідницькі вміння. Здійснено детальний аналіз умінь кожної групи, з’ясовано їх важливість та значущість.
3.
Встановлено особливості інформаційних технологій, які зумовлюють ефективність їх застосування для формування критичного мислення студентів: створення інформаційно-педагогічного середовища для організації інформаційно-пошукової, контрольно-рефлексивної, дослідницької діяльності студентів; автоматизація рутинних операцій опрацювання інформації; наявність засобів візуалізації інформації; наявність специфічного інструментарію, що дозволяє пропонувати студентам завдання, які традиційними засобами складно розв’язати у навчальний час; забезпечення миттєвого зворотного зв’язку.
4.
На підставі аналізу видів навчально-пізнавальної діяльності студентів, в яких виявляються і закріплюються інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні та дослідницькі вміння, теоретично обґрунтовано педагогічні способи їх формування із застосуванням інформаційних технологій: організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального.
5.
Визначено критерії рівнів сформованості інформаційно-гностичних, контрольно-рефлексивних та дослідницьких умінь студентів, до яких віднесено: характер навчально-пізнавальної діяльності у процесі виконання завдання, що потребує вияву відповідного вміння; повнота здійснення передбачених завданням операцій; ступінь усвідомленості та обґрунтованості дій; ступінь самостійності діяльності студента. Встановлено якісні й кількісні показники для діагностики рівня сформованості кожної з досліджуваних груп вмінь.
6.
Розроблено комплекс навчально-пізнавальних завдань і допоміжних дидактичних засобів, які конкретизують запропоновані способи формування критичного мислення студентів із застосуванням інформаційних технологій. Виділено методи, методичні прийоми і форми організації діяльності студентів із використанням зазначених завдань у навчальному процесі.
7.
Експериментально доведено, що застосування розроблених способів є ефективним для формування критичного мислення студентів. Аналіз одержаних результатів свідчить, що організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання сприяє підвищенню рівня інформаційно-гностичних умінь; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності зумовлює позитивний вплив на рівень сформованості контрольно-рефлексивних умінь; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального позитивно відзначається на рівні дослідницьких умінь, а також є статистично значущим для підвищення рівнів сформованості інформаційно-гностичних і контрольно-рефлексивних умінь. Комплексне використання запропонованих способів формування критичного мислення студентів у процесі навчання із застосуванням інформаційних технологій сприяє суттєвому підвищенню рівнів сформованості всіх досліджуваних умінь.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Актуальними є питання формування критичного мислення в умовах застосування мережних технологій, дистанційного навчання.
Основний зміст дисертації відбито в публікаціях:
1.
Лавров Є.А., Пасько Н.Б., Смоляров Г.А., Хачумян Т.І. Програмне забезпечення ЕОМ. Табличні процесори: Практикум роботи в MS Excel. Навчальний посібник. – Суми: Видавництво “Слобожанщина”, 2001. – 260 с.
2.
Хачумян Т.І. Комп’ютерні технології навчання як засіб формування інформаційної культури та творчого мислення майбутніх фахівців // Педагогічні науки. Зб. наук. пр. – Суми: Редакційно-видавничий відділ СДПУ ім. А.С. Макаренка, 1999. – C. 214-220.
3.
Хачумян Т.І. Комп'ютерні технології в професійній підготовці сучасного фахівця // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. Вип.7. – Київ: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - С. 143-146.
4.
Комп’ютерна мережа Internet як засіб активізації розумової діяльності студентів // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. Вип.8. – Київ: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С. 77-80.
5.
Хачумян Т.І. Використання професійних комп'ютерних пакетів у навчальному процесі вищого закладу освіти // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. пр. Вип.9. – Київ: Видавничий центр КДЛУ, 2000. – С.42-45.
6.
Хачумян Т.І. Поняття „критичне мислення” та його сутність в психолого-педагогічній науці // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. Вип.24, частина 2. – Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - С. 171-177.
7.
Хачумян Т.І. Технологія табличних процесорів – ефективний засіб розвитку критичного стилю мислення cтудентів-аграріїв // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Зб. наук. пр.: В 3-х томах. – Кривий Ріг: Видавничий відділ КДПУ, 2001. – Т.3: Теорія та методика навчання інформатики. – С. 190-195.
8.
Хачумян Т.И. Развитие критического мышления студентов при изучении информатики // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Зб. наук. пр.: В 3-х томах. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НацМетАУ, 2002. - Т.3: Теорія та методика навчання інформатики. – С. 268-272.
9.
Хачумян Т.И. Технология контроля знаний студентов / Матеріали Третьої міжнародної науково-методичної конференції “Досвід і проблеми реалізації ступеневої системи підготовки фахівців”. – Суми: Сумський держ. університет, 1997. - С. 69.
10.
Хачумян Т.І. Система діагностики умінь та навичок критичного мислення, що формуються засобами інформаційних технологій // Матеріали науково - практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. - Суми: ВАТ "СОД", видавництво "Козацький вал", 2002. - С. 188-189.
11.
Хачумян Т.І. Технологія табличних процесорів як інформаційно-педагогічне середовище для формування критичного мислення студентів // Матеріали науково - практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. - Суми, 2003. – С. 257.
АНОТАЦІЇ
Хачумян Т.І. Формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів засобами інформаційних технологій. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 теорія навчання. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. Харків, 2005.
Дисертація присвячена проблемі формування критичного мислення студентів вищих навчальних закладів у процесі навчання із застосуванням інформаційних технологій. У роботі розкрито сутність критичного мислення в педагогічному аспекті, визначено його компоненти; доведено, що основним у структурі критичного мислення є інтелектуально-процесуальний компонент, складовими якого є три групи вмінь: інформаційно-гностичні, контрольно-рефлексивні та дослідницькі вміння. Дидактично обґрунтовано способи формування зазначених умінь з використанням інформаційних технологій: організація діяльності з пошуку інформації, її аналізу, структурування і адекватного подання; створення спеціальних ситуацій знаходження і виправлення помилок, контролю процесу і результатів діяльності; залучення студентів до висунення і перевірки гіпотез, вироблення і співставлення різних варіантів розв’язання завдання, аргументованого вибору оптимального.
Експериментально доведено, що застосування розроблених способів сприяє формуванню критичного мислення студентів.
Ключові слова: критичне мислення, компоненти критичного мислення, інформаційно-гностичні вміння, контрольно-рефлексивні вміння, дослідницькі вміння, способи формування критичного мислення, інформаційні технології, види навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Хачумян Т.И. Формирование критического мышления студентов высших учебных заведений средствами информационных технологий. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 теория обучения. Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. Харьков, 2005.
Диссертация посвящена проблеме формирования критического мышления студентов высших учебных заведений в процессе обучения с использованием информационных технологий.
В работе на основе изучения и анализа психолого-педагогической литературы раскрыта сущность критического мышления как особого вида мыслительной деятельности, характерными особенностями которого являются: выработка стратегий принятия правильных решений при выполнении любых заданий на основе получения, анализа, преобразования, использования информации; осуществление рефлексивных действий (аналитических, проверочных, контрольных, оценочных), которые выполняются относительно любого объекта или явления, в том числе и собственного процесса мышления; взвешенный анализ различных мнений и взглядов, проявление своей позиции, объективная оценка процесса и результатов как своей, так и посторонней деятельности.
Определены компоненты критического мышления: мотивационный, содержательный, интеллектуально-процессуальный, эмоционально-волевой, сформированность которых обуславливает общий уровень его развития. Обосновано, что основным в структуре критического мышления является интеллектуально-процессуальный компонент совокупность специфических умений, навыков и приемов, которые обеспечивают выполнение действий, характерных для критического мышления. В составе интеллектуально-процессуального компонента выделены и объединены в три группы наиболее существенные умения критического мышления: информационно-гностические, контрольно-рефлексивные, исследовательские. Состав каждой группы детализирован до степени конкретных умений.
Установлены особенности информационных технологий, обуславливающие эффективность их использования для формирования критического мышления студентов: наличие средств создания информационно-педагогической среды для организации информационно-поисковой, контрольно-рефлексивной, исследовательской деятельности студентов, автоматизации рутинных операций обработки информации, ее визуализации, обеспечения мгновенной обратной связи, позволяющих предлагать студентам задания, которые другими средствами сложно решить в учебное время.
На основе проведенного анализа видов учебно-познавательной деятельности студентов, в которых проявляются и закрепляются информационно-гностические, контрольно-рефлексивные, исследовательские умения, а также установленных особенностей информационных технологий, обоснованы педагогические способы формирования указанных умений студентов с использованием информационных технологий: организация деятельности по поиску информации, ее анализу, структурированию и адекватному представлению; создание специальных ситуаций нахождения и исправления ошибок, контроля процесса и результатов деятельности; привлечение студентов к выдвижению и проверке гипотез, сопоставлению различных вариантов выполнения задания, аргументированному выбору оптимального.
В качестве критериев сформированности информационно-гностических, контрольно-рефлексивных и исследовательских умений студентов были выбраны: характер учебно-познавательной деятельности студентов в процессе выполнения задания, требующего проявления соответствующего умения; полнота осуществления предусмотренных заданием операций; степень осознанности и обоснованности действий; степень самостоятельности деятельности студента. На основе указанных критериев выделены уровни сформированности рассматриваемых умений, качественные и количественные показатели этих уровней, охарактеризовано проявление исследуемых умений на каждом уровне.
Предложенные способы формирования умений критического мышления студентов апробированы с помощью специально разработанных заданий.
В результате проведенного педагогического эксперимента подтверждено, что организация деятельности по поиску информации, ее анализу, структурированию и адекватному представлению способствует повышению уровня сформированности информационно-гностических умений; создание специальных ситуаций нахождения и исправления ошибок, контроля процесса и результатов деятельности эффективно для повышения уровня сформированности контрольно-рефлексивных умений; привлечение студентов к выдвижению и проверке гипотез, сопоставлению различных вариантов выполнения задания, аргументированному выбору оптимального положительно влияет на уровень исследовательских умений студентов, а также является статистически значимым для повышения уровня сформированности информационно-гностических и контрольно-рефлексивных умений. Комплексное применение предложенных способов формирования критического мышления студентов в процессе обучения с использованием информационных технологий способствует существенному повышению уровней сформированности всех исследуемых умений.
Ключевые слова: критическое мышление, компоненты критического мышления, информационно-гностические умения, контрольно-рефлексивные умения, исследовательские умения, способы формирования критического мышления, информационные технологии, виды учебно-познавательной деятельности студентов.
Hachumyan T.I. Critical thinking shaping of higher educational institutions students by means of information technologies. Manuscript.
The dissertation is submitted for a candidate of pedagogical sciences degree in the speciality 13.00.09 the theory of teaching. Kharkiv National Teachers’ Training University named after G.S.Skovoroda. Kharkiv, 2005.
Dissertation is dedicated to the problem of the critical thinking shaping of higher educational institutions students in the process of education by means of informative technologies.
The essence of the critical thinking in pedagogical aspect has been revealed and its components have been determined in the dissertation; it has been proved that the basic thing in the structure of critical thinking is the intellectual-processing component and three groups of skills are its compounds, namely: informative-gnostic, control-reflexive and research ones. The ways of formation of mentioned skills of critical thinking by means of informative technologies have been didactically grounded: organization of activities in seating of information, analysis, structuring and adequate presentation of this information; making up special situation for finding out and correction of mistakes, control of the process and the results of activities; enlisting of the students to advancement and checking of the hypothesis, working out and comparison of different variants of tasks’ solving, argumented choice of optimum variant.
It has been proved experimentally that organization of scholastic-cognitive students’ activities according to the worked-out ways with the usage of informative technologies promotes the formation of critical thinking of students.
The keywords: critical thinking, component of critical thinking, informative-gnostic skills, control-reflexive skills, and research skills, ways of critical thinking formation, informative technologies, kinds of scholastic-cognitive students’ activities.
