Національна академія наук УкраїниНаціональна академія наук України

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

КОВАЛЬ Тетяна МиколаївнаКОВАЛЬ Тетяна Миколаївна

УДК 024:027 (477) “199”УДК 024:027 (477) “199”

Еволюція структури читацького складу наукової бібліотеки

(у 90-х роках XX ст.)

Спеціальність 07.00.08 – книгознавство, Спеціальність 07.00.08 – книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавствобібліотекознавство, бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТАВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата історичних наукнаукового ступеня кандидата історичних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Науковий керівник академік НАН України,

доктор філософських наук, професор

ОНИЩЕНКО ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВИЧ,

Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського,

генеральний директорНаціональна бібліотека України імені В. І. Вернадського, генеральний директор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

СЛОБОДЯНИК МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ,

Державна академія керівних кадрів Державна академія керівних кадрів

культури і мистецтв,культури і мистецтв,

зав. кафедри документних комунікацій;зав. кафедри документних комунікацій;

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

ВОСКОБОЙНІКОВА-ГУЗЄВА

ОЛЕНА ВІКТОРІВНА,

Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського,

зав. відділу загального бібліотекознавства

Провідна установа Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника,

відділ бібліотекознавства, м. Львів

Захист відбудеться “24 “ лютого 2005 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий “24“ січня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук А. О. Чекмарьов

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Радикальні зміни в політичному, соціальному, економічному та культурному житті України в 90-х роках ХХ ст., розвиток інформатизації зумовили зміни у соціально-демографічному складі читача як основного об’єкта бібліотечної діяльності, змісті бібліотечних послуг та системи обслуговування читачів. На бібліотеках та складі читачів відобразилася і загальна соціально-економічна криза, скоротилася бібліотечна мережа, звузилася зона обслуговування читачів, обмеженість у фінансуванні негативно позначилася на комплектуванні бібліотек.

Під впливом соціокультурних процесів у суспільстві змінювалися не лише функції бібліотек, а й склад читачів та цілі відвідування наукових бібліотек, профіль читання, форми і зміст затребуваних послуг. Усе це зумовило дослідження та узагальнення дисертантом еволюції структури читацького складу НБУВ, розроблення концепції розвитку системи обслуговування в мінливій суспільній ситуації.

Адаптуючись до нових умов існування, у 90-ті роки ХХ ст. наукові бібліотеки розробили нову бібліотечну політику, в основі котрої лежав пріоритет читацьких потреб, було розроблено нову модель соціальних дій. Передбачаючи те, що значна частина читачів масових бібліотек буде незадоволена обсягом наданих послуг, відбувається розвиток публічних функцій наукових бібліотек різного рівня. Так, головна наукова бібліотека країни – НБУВ надала необмежений доступ усім категоріям читачів до своїх унікальних фондів. У цей період відчутно посилюється роль наукових бібліотек як бібліотечно-інформаційних центрів відомчого, регіонального та загальноукраїнського рівня. Свою діяльність, спрямовану на обслуговування читачів та абонентів, НБУВ будувала на розумному співвідношенні безкоштовного обслуговування і платних послуг, використовуючи водночас традиційний і автоматизований режими, пильно вивчаючи інформаційні запити, організовуючи навчання з електронного каталогу, консультуючи, демонструючи роботи на лазерних дисках із проблемно-орієнтованими БД. Об’єктивні процеси формування читацького контингенту НБУВ у сучасному соціокультурному контексті дозволили приступити до вирішення комплексу проблем організації системи обслуговування читачів з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на розвиток цієї системи. Досвід НБУВ поширюється в інших наукових бібліотеках, тому вона є зручною моделлю наукового дослідження теми.

Саме необхідність осмислення накопиченого досвіду НБУВ та інших наукових бібліотек, аналізу еволюції читачів та формування нових підходів до сучасного бібліотечного обслуговування визначили актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Стан наукової розробки проблеми. Хоча історія наукового вивчення читацького контингенту в українському бібліотекознавстві має столітню традицію (Д. Балика Д, Н. Фрідьєва, В. Іванушкін, Ю. Меженко), питання читачезнавства та структури читача в 90-х роках ХХ ст. розглядалися у незначній кількості наукових праць. Вивченню соціології читання читачів присвячені публікації українських дослідників: О. К. Александрової, Т. У. Богуш, К. А. Довгань, С. Л. Зворського, В. І. Студенкової. Дослідження читача на регіональному рівні здійснено у працях Ю. М. Грайданс, О. Д. Грози, О. О. Мастіпан, З. І. Савіної. Статті Т. В. Новальської та І. В. Тимошенко присвячені історії читачезнавства. Важливі аспекти дослідження читача-науковця та його інформаційно-комунікативну діяльність було висвітлено в монографії М. С. Слободяника “Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій”. У дисертаціях: І. В. Тимошенко – досліджено читачів публічних бібліотек та основні напрями вивчення; В. П. Ярощук – висвіт-лено інформаційно-комунікативну діяльність читача обласної бібліотеки; Я. О. Хіміч – досліджено міжособистісні контакти бібліотекаря і читача наукової бібліотеки. Зокрема, слід відзначити локальні колективні дослі-дження “Удосконалення системи обслуговування читачів ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР в умовах автоматизації Бібліотеки” (1988 р.), “Бібліотечне обслуговування, читацькі потреби, запити і інтереси окремих національних груп населення в місцях їх компактного проживання” (1988-1989 рр.), “Читач ОУНБ” (1990-1991 рр.), “Студент вузу – читач Львівської ОУНБ” (1993 р.), “Місце НПБ України на інформаційному ринку регіону” (1997 р.) та ін.

Названі праці ввели в науковий обіг багато цінних даних про читача, його інформаційні потреби та взагалі про читання, цінним є методичний і організаційний досвід. Однак запропонований нами аспект читачезнавства наукової бібліотеки не розглядався. Як самостійний об’єкт історико-бібліотекознавчого дослідження читач у системі бібліотечно-інформаційної діяльності наукової бібліотеки 90-х років ХХ ст. не аналізувався. Ціле-спрямованість бібліотечного середовища на задоволення читацьких потреб у інформації та послугах ще не були об’єктом спеціальних та узагальнюючих бібліотекознавчих досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота проводилася в межах відомчого дослідження “Технологія і організація формування і використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки” № 0100006602 Інституту бібліотекознавства НБУВ.

Мета дослідження полягає в тому, щоб простежити структурні зміни читацького складу НБУВ, їх динаміку у 90-х роках ХХ ст. та трансформацію системи обслуговування читачів.

Завдання дослідження:

l розкрити основні методичні підходи щодо дослідження читача в Україні;

l дослідити динаміку структурних змін читачів в Україні у 90-х ро-ках ХХ ст., визначити соціально-економічні та політичні фактори, які вплинули на їх трансформацію;

l охарактеризувати тенденції розвитку сучасної системи обслуговування читачів НБУВ та визначити специфіку її організації;

l вивчити асортимент бібліотечно-інформаційних послуг, які надаються читачам НБУВ та визначити нагальні та пріоритетні потреби у БІП;

l створити інтегровану автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему реєстрації читачів, як ключову складову формування БД ВЧ НБУВ, що дозволяє оперативно та гнучко здійснювати дослідження складу читачів, формувати оперативне та диференційоване обслуговування.

Об’єкт дослідження – читач та система обслуговування наукової бібліотеки в 90-х роках ХХ ст.

Предмет дослідження – динаміка структурних змін складу читачів у 90-х роках ХХ ст. в науковій бібліотеці, стан і перспективи вдосконалення системи бібліотечного обслуговування у контексті сучасних соціальних перетворень.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1990-х років, коли в Україні сталися докорінні суспільні зміни, передусім, здобуття незалежності, деідеологізація суспільства та науки, створення нових соціально-економічних відносин, формування нових умов для розвитку культури, а також розвиток інформатизації суспільства. У цей час відбулася суттєва трансформація соціально-демографічних характеристик та складу читачів, читацьких потреб, структури форм і методів обслуговування. Наприкінці 90-х років ця система виявляє тенденції до стабілізації. У той період у НБУВ були створені певні умови для організації загальної системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів усіх категорій з наданням широкого доступу до документів, інформації та знань.

Для забезпечення спадкоємності бібліотекознавчий аналіз проблеми у дослідженні поєднувався з історичним екскурсом до професійних дослі-джень читача у 20-х і 70-х–80-х роках, які характеризують основні читацькі категорії тих часів та зміст інформаційних потреб.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових підходах до дослі-дження об’єкта (системний, структурний, модельний), які грунтуються на принципах історизму та наукової об’єктивності. Використано також історико-порівняльний, хронологічний, історико-бібліотекознавчий методи. Окрім вищевказаних для реалізації дослідницьких завдань залучались такі методи, як статистичний, соціологічний, анкетний.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

l узагальнено наукові розвідки українських і зарубіжних фахівців щодо поглядів на систему обслуговування читачів та трансформацію читацького контингенту в 90-х роках ХХ ст., коли читач перестає бути об’єктом ідеологічного впливу, а розглядається як основний об’єкт бібліотечної діяльності;

l дано докладну характеристику бібліотечних послуг, які пропонуються читачеві згідно із запитом;

l уперше в українському бібліотекознавстві із залученням значного статистичного матеріалу та з використанням соціологічного методу досліджено соціально-демографічні характеристики читацького складу НБУВ в 90-х роках ХХ ст., їх динаміку та тенденції змін;

l здійснено комплексний аналіз сучасної системи обслуговування з організаційним, технологічним та методичним забезпеченням читацьких інформаційних потреб та створенням сприятливого для читачів бібліотечного середовища;

l проведено соціологічне опитування бібліотечних фахівців щодо оцінки бібліотечно-інформаційних послуг та бачення ними їх номенклатури, зорієнтованої на потреби користувачів з широким використанням в обслуговуванні елементів бібліотечного маркетингу;

l вивчено реальний попит читачів НБУВ на бібліотечні, бібліо-графічні та інформаційні послуги як головного чинника, який впливає на якість системи обслуговування (маркетингове дослідження);

l запропоновано автоматизовану технологію формування БД відомостей про читачів, розроблено новий метод реєстрації читачів, запроваджено новий читацький квиток і структура читацького номера, що дозволяє забезпечити диференційоване обслуговування читачів різних категорій;

l досліджено еволюцію складу читачів НБУВ на основі сформованої БД ВЧ, обґрунтовано їх структурні зміни.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати до-слідження апробовано та впроваджено в практику НБУВ. Розроблені автором бланк читацького квитка та структура читацького номера застосовані в процесі формування загальнобібліотечної БД відомостей про читачів; впроваджено програмно-технологічний комплекс для виготовлення машиночитаних пластикових читацьких квитків (працює в НБУВ з 24 лютого 1998 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати, викладені у дисертації щодо структурних змін читацького складу узагальнено і отримано дисертантом особисто. Достовірність положень, висновків та результатів зумовлена достатньою кількістю статистичних даних, анкетних досліджень, підтверджених відповідністю результатів теоретичних досліджень практиці їх застосування.

Джерельною базою дослідження є: законодавчі акти, архівні документи з фондів Інституту рукопису НБУВ, поточні матеріали, публікації, звіти про науково-дослідну роботу НБУВ, статистичні звіти установи, наукові праці з історії та теорії бібліотекознавства та книгознавства тощо.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на другій науковій сесії Інституту бібліотекознавства “Удосконалення системи обслуговування читачів наукової бібліотеки” (Київ, 17 черв. 1993 р.) та міжнародних конференціях: “Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-пошукові системи” (Київ, 10-12 жовт. 1995 р.), “Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек” (Київ, 14-17 жовт. 1997 р.), “Інформаційна діяльність наукової бібліотеки” (Київ, 13-16 жовт. 1998 р.), “Бібліотеки – центри науково-інформаційних ресурсів ХХ століття” (Київ, 9-13 жовт. 2000 р.), “Бібліотечно-інформаційний сервіс” (Київ, 9-11 жовт. 2001 р.), “Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства” (Київ, 8-10 жовт. 2002 р.), “Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек” (Київ, 11-14 жовт. 2003 р.).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Основна частина складається з 167 с. Список використаної літератури та архівних джерел містить 210 найменувань.

Основний зміст дисертації

У “Вступі” обґрунтовано актуальність дослідження. Визначено об’єкт, предмет, хронологічні межі, проаналізовано стан наукової розробленості проблеми, охарактеризовано методологічну, теоретичну і джерельну базу дисертації, методику дослідження. Сформульовано мету, завдання, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, положення, що виносяться на захист. Подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Історико-бібліотекознавчий інструментарій дослідження читачів” проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо вивчення читачів. На підставі аналізу численних публікацій з цієї тематики, архівних документів, які зберігаються у фондах Інституту рукопису НБУВ, досліджено три основних методологічних підходи. У підрозділі 1.1 “Методика вивчення читачів наукової бібліотеки” проаналізовано перші спроби дослідити читача в Україні у кінці ХІХ ст. Серед перших читачезнавців були Х. Алчевська, С. Ан-ский (С. О. Раппопорт), С. Русова, Д. Корф, Б. Грінченко, М. Рубакін. Головною метою бібліотечних пра-цівників тих часів було задоволення читацьких інтересів та вдосконалення бібліотечного обслуговування. Статистичні дані про відвідувачів збирались за письмовими звітами бібліотек того періоду. Відсутність спеціальних методик зводила роботу з вивчення читацьких груп до констатації певних фактів на основі використання лише статистичних даних, що, зрозуміло, не давало повного та об’єктивного уявлення щодо складу читачів.

У 20-ті роки XX ст. в Україні розпочався новий етап вивчення читачів. У цей період формуються теоретичні засади вивчення читачів і читання у спеціальних науково-дослідних закладах (НДКБ, ВБУ і УНІК), де було сформовано міцну наукову школу бібліотечних соціологічних досліджень, розроблено фахову термінологію читачезнавства (Д. Балика, Н. Фрідьєва, В. Іванушкін, Ю. Меженко). Проводилися всеукраїнські дослідження читача за допомогою анкетування, з’явилися перші соціально-демографічні характеристики читачів. У період репресій знищені кращі бібліотечні кадри, і відповідно згорнули ці дослідження аж до 60-х років.

У 60-х роках ХХ ст. теорія вивчення читачів пережила новий сплеск. В Україні сформувались три форми соціологічних досліджень читача: участь у Всесоюзних науково-дослідних роботах; проведення наукових розвідок у відповідності з республіканськими програмами і планами окремих установ, дисертаційні дослідження. Для методики читацьких досліджень тих років характерний перехід від застосування розрізнених, поодиноких методів до їх поєднання та використання комплексної методики, що значно вплинуло на об’єктивність отриманих даних, їх надійність та достовірність.

Перша половина 80-х років ХХ ст. характеризується проведенням бібліотеками різних систем і відомств соціологічних досліджень окремих читацьких груп. Результати цих досліджень сприяли вдосконаленню системи обслуговування основних читацьких груп в Україні. Важливе значення у цей період мала організація соціологічної служби по вивченню читача у бібліотеках системи Міністерства культури УРСР. Соціологічні дослідження ви-явили значні диспропорції між зростаючими потребами читачів та можливостями бібліотечних фондів, між читацьким контингентом бібліотек та соціальною структурою суспільства. У підрозділі 1.2. “Аналіз бібліотекознавчих підходів щодо системи обслуговування читачів” проаналізовано трансформацію бібліотечної термінології щодо діяльності читача у бібліотеці, висвітлено бібліотекознавче трактування поняття “бібліотечна послуга”. Наприкінці 80-х років відбувся кардинальний перелом в уявленнях щодо особистих якостей читачів з боку бібліотекознавства та бібліотечних працівників, пов’язаний з глобальними змінами суспільного життя та “перебудовою мислення” в цілому. Читач почав розглядадися не лише як об’єкт впливу бібліотекаря, а й як особистість з певною особистою спрямованістю. Дослідники почали цікавитися ставленням до бібліотеки та бібліотекаря самих читачів, їхньою установчою орієнтацією на бібліотечні послуги.

У 90-х роках ХХ ст. відбулася трансформація відповідної частини тер-мінології бібліотечної справи. З термінообігу виведене поняття “робота з читачем”, “керівництво читанням” та введено поняття “бібліотечне обслуговування”, “бібліотечне орієнтування”, “бібліотечна послуга” тощо. Бібліотекознавче трактування поняття “бібліотечна послуга” найповніше відображено у працях М. Я. Дворкіної, С. О. Басова, Ю. М. Столярова, А. С. Архузанова, В. Г. Попроцької, М. С. Слободяника. Важливим є до-слідження М. С. Слободяника в 90-х роках у контексті інноваційних процесів та інформатизації суспільства. Порівнюючи терміни “користувач” та “читач”, дисертант поділяє точку зору дослідниці М. Я. Дворкіної, і вважає за можливе вживання терміна “читач”, оскільки поняття “читач” у широкому розумінні повніше розкриває особливості соціально-демографічних змін та відображає інформаційно-комунікативну діяльність переважної більшості відвідувачів, що вдаються до послуг НБУВ.

У другому розділі “Трансформація читацького складу в 90-х роках ХХ ст.” досліджено соціально-демографічні характеристики складу читачів, цілі відвідування ними наукових бібліотек, читацький профіль, форми і зміст затребуваних послуг.

Всебічному аналізу читацького контингенту, здійсненому у динамиці, з залученням статистичних даних НБУВ та матеріалів досліджень читачів України присвячено підрозділ 2.1. “Динаміка розвитку та структурні зміни складу читачів”. Початок 90-х років ХХ ст. характеризується кардинальними змінами у соціально-економічному середовищі України. У цей період запис читачів до наукових бібліотек природничого та технічного профілю значно перевищував гуманітаріїв. Так, за даними НБУВ у 1990 р.- на 12%; 1991 р.- на 16%;у 1992 р.-на 14%. Досить помітне місце у читацькому складі займали фахівці інженерно-технічного про-філю, за-йняті у військово-промисловому комплексі (в Україні сконцентровано 30% загальносоюзного ВПК). Широкий загал ІТР звертався до фондів наукових бібліотек з метою отримати інформацію з раціоналізації виробництва.

Починаючи з 1993 р. відвідування бібліотек фахівцями багатьох спе-ціальностей природничо-технічного профілю знижується. Різко змінюється співвідношення між кількістю читачів технічних і гуманітарних спеціальностей: кількість перших скорочується з 43,5% до 34 %, а інших зростає з 34,5% до 66,5 %. Деідеологізація суспільства пояснює суттєве зростання гуманітаріїв, які активно заповнюють лакуни сучасної історії та культури.

На початку 90-х років відбуваються зміни в змісті вищої освіти, починається її реформа. У цей період відчувається вакуум навчальної літератури, оскільки книжковий ринок не відреагував своєчасно на нову ситуацію. Підвищуються вимоги до наукового рівня освіти. Це спричинює збільшення студентів у структурі користувачів наукових бібліотек.

Істотні зміни у складі висококваліфікованих фахівців спостерігаються в першій половині 90-х років. Активність використання бібліотечно-інформаційних ресурсів докторами, кандидатами наук, науковими співробітниками без ученого ступеня знизилася в 1,5-2 рази; суттєво зменшився і сегмент академічного читача. Зменшення відвідування Бібліотеки висококваліфікованими фахівцями було зумовлено змінами, які відбулися в пострадянській національній науковій системі як у фінансуванні та орга-нізації, так і щодо практичного використання результатів наукової діяльності.

Результати дослідження дали підставу для висновку, що перевагу в 90-ті роки мали фахівці без ученого ступеня, в основному - це викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти (1990 р.- 1684 читача, 1991 р.- 2130 читачів). Враховуючи те, що значний сегмент читацького контингенту складали викладачі ВНЗ і аспіранти, забезпечення НБУВ освітнього процесу вищої школи стало одним з пріоритетних напрямів її роботи.

Поява на книжковому ринку економічної літератури нового виду друкованих видань - бізнес видань - привернуло увагу до бібліотек користувачів - працівників комерційних структур столиці і регіонів. Саму чисельну групу читачів наукової бібліотеки (на прикладі НБУВ) у 90-ті роки становили спеціалісти економічного профілю -19,63% від загальної кількості відвідувачів, що пояснюється активізацією економічної освіти та зростанням економічної кадрової структури. Друге місце посіли спеціалісти-філологи - 14,63%, 10,34% - це спеціалісти в галузі юридичних наук, соціологи й історики сформували четвертий за кількістю сегмент читачів-фахівців - 6,4% і 5,41%. Матеріали дослідження свідчать, що скорочується відсоток спеціалістів природничо-технічного профілю за всім спектром наук. Окрім спеціалістів з фізико-математичною освітою (6,57%), які займались вивченням та розробкою нових автоматизованих інформаційних технологій.

Зафіксоване значне “омолодження” читацького складу НБУВ. У підрозділі 2.2. “Специфіка організації сучасного бібліотечного обслуговування” проаналізовано сучасну систему обслуговування читачів, яка розглядається як складна інформаційна система з цілим рядом основоположних ознак (галузеве і міжгалузеве забезпечення документами і інформацією, комплексність, оперативність і повнота обслуговування; диференційований підхід; комфортність обслуговування; комбінаторність видів і форм обслуговування; доступність до документів і інформації як в межах бібліотеки, так і поза нею). Досліджено організацію нових структурних підрозділів наукових бібліотек, а також зміни у технологіях та застосування нових носіїв інформації, що призвели до видозмін та спричинили вдосконалення традиційних форм і методів обслуговування читачів.

Для поглиблення уявлень щодо задоволення конкретних та індивідуальних потреб користувачів у бібліотечно-інформаційних послугах (БІП), проведено маркетингове дослідження, проаналізовано сучасний стан, перелік та доцільність відповідних БІП і розглянуто в підрозділі 2.3. “Читач наукової бібліотеки в системі бібліотечно-інформаційних послуг”. Основним методом вивчення стану БІП було вибрано анкетування. Анкетним опитуванням було охоплено 450 читачів, серед яких 78% зайняті науковою діяльністю; 13% культурно-просвітницькою; 11% виробничою; 6% в інших сферах діяльності, тимчасово не працюючі та пенсіонери. Серед респондентів: 19% кандидатів наук і 6% докторів наук .

Анкетним шляхом вивчено таке коло питань: мотиви звернення до НБУВ, ступінь використання кожної послуги, взаємодія зв’язку “послуга -читач”. У результаті анкетування встановлено, що превалюючою метою звернення до НБУВ є: робота з науковими документами; література на допомогу професійній діяльності; підготовка до навчальних занять; самоосвіта. Досить вагоме місце у мотивах звернення до Бібліотеки має повнота її фондів, що відзначили 77% респондентів.

У процесі анкетування було виявлено ставлення читачів до системи БІП та визначення читацьких потреб. Респондентами було проведено ранжування 14 форм БІП. За оцінкою респондентів (у балах) найактивніше використовуються такі послуги: 1207 балів бронювання літератури для подальшої роботи; 1203 бали - традиційні бібліотечно-бібліографічні довідки; 1064 бали - виставки нових надходжень; 959 балів - консультативно-методична допомога в роботі з каталогами, картотеками, БД тощо.

Анкетування виявило ставлення до платних БІП. Пріоритет мають такі послуги: копіювання документів -1344 бали; надання бібліотечно-бібліо-графічної інформації на електронних носіях -1004 бали; користування Інтернетом - 970 балів; тематичний підбір літератури -958 балів. Для з’ясування ставлення читачів до платних БІП було проведено хол-тест. У ході опитування з’ясувалось, що 71% опитаних ставиться позитивно; 15,5% -негативно; 13,5% -не знають про платні форми послуг. Найбільш прихильні до платних БІП читачі з науковим ступенем, фахівці та студенти. Протилежна точка зору у читачів-пенсіонерів.

Суттєві зміни в інформаційних орієнтирах читачів і розширенні послуг можливі за умов докорінної модифікації діяльності бібліотеки, пов’язаної з освоєнням новітніх технологій. Аналіз даних анкетування свідчить, що у 43% читачів основним мотивом звернення до сучасних інформаційних технологій є необхідність інформаційного пошуку в ЕК та БД; 36%-користування власною інформаційною продукцією НБУВ; 20%-користування Інтернетом.

Для оптимізації обслуговування читачів наукової бібліотеки, необхідно з’ясувати, як кардинальні суспільні зміни вплинули на неї, та як, на думку читачів, вона має розвиватись. 75% респондентів вбачають подальший розвиток НБУВ як комплексного бібліотечно-інформаційного центру; 52% - як електронну бібліотеку; 24% - центр дистанційної доставки документів.

Результати маркетингового дослідження підтвердили, що, сучасна система БІП НБУВ у цілому відповідає потребам читачів, і передбачають актуалізацію, вдосконалення та розширення переліку БІП, оптимізацію системи обслуговування читачів загалом.

Маркетингове дослідження проводилось у комплексі з його іншою складовою частиною - професійні погляди на систему бібліотечно-інформа-ційних послуг. У структурі дисертації це відображено у підрозділі 2.4 “Професійні погляди на систему бібліотечно-інформаційних послуг”.

Мета якого мала бути у визначенні перспективних напрямів підвищення рівня обслуговування читачів, ефективних форм використання інтегрованих бібліотечно-інформаційних ресурсів та розширення співпраці в дослідженні комплексних проблем системи “бібліотека-читач”.

У третьому розділі “Сучасні тенденції структурних змін читацького складу” досліджено становлення і розвиток сучасних автоматизованих технологій запису читачів і на основі сформованої БД ВЧ простежено структурні зміни читацького контингенту НБУВ.

У підрозділі 3.1 “Автоматизована технологія формування БД відомостей про читачів” висвітлено впровадження нових технологій реєстрації читачів та запропоновано перспективну програму удосконалення системи обслуговування. Зі середини 90-х років ХХ ст. у НБУВ починають запроваджуватися автоматизовані технології для запису читачів, для апробації цієї технології вибрано одну читацьку категорію - студенти. АРМ пункту запису читачів суттєво скоротив витрати ручної роботи при оформленні читачів до бібліотеки, проте одночасно не забезпечував запис і видачу читацького квитка.

В ініціативному порядку з січня 1997 р. НБУВ здійснює пошук існуючих в Україні компаній, які спеціалізуються на виготовленні читацьких квитків і забезпеченні відповідним програмним продуктом, спроможним одночасно здійснювати автоматизований запис, виготовляти читацький квиток та бути адаптованим для бібліотечної технології. Найбільш адаптованим для бібліотек виявилось обладнання американської компанії Data Card. Комплекс робіт з доставки, установки і налагодження програмно-апаратних засобів-студії для виготовлення пластикових читацьких квитків виконувало ТОВ “ТОП Сервіс” (нині “Поллі-Техніка”). Під ПТК дисертантом вдосконалюється анкета, розроблено новий бланк читацького квитка і нова структура читацького номера. 24 лютого 1998 р. в НБУВ впрова-джується нова система запису читачів зі створенням єдиної БД ВЧ.

Дисертантом запропонована програма реорганізації системи обслуговування на основі сформованої БД ВЧ, яка передбачає комплекс орга-нізаційних заходів у технології обслуговування на IV рівнях.

Так, на першому рівні передбачено два варіанти обслуговування автоматизований (із використанням системи штрихового кодування) та ручний (без штрихового кодування). Підсистема об’єднує весь діяльнісний процес читача у єдиному технологічному циклі обслуговування. Другий рівень – зона оперативного обслуговування - надасть можливість трансформації традиційної кафедри видачі в електронну кафедру видачі, де технологічний процес обслуговування здійснюватиметься за допомогою комп’ютера шляхом зчитування штрихового коду з книги і читацького квитка і закріплення конкретного примірника за читачем. Наявність БД на підсобні фонди надасть можливість читачеві швидко орієнтуватись у документальному потоці та розширить палітру послуг (роздрук тематичних рубрик, електронне замовлення, користування ЕК НБУВ і зв’язок з іншими бібліотеками та інформаційними центрами). На третьому рівні – обслуговування основними фондами - має забезпечити інтерактивний доступ читача до інформаційних ресурсів НБУВ, а також внесе зміни в систему взаємовідносин “читач-бібліотекар”. На четвертому рівні – обслуговування - спеціалізованими фондами, відбудеться трансформація традиційної кафедри в електронну кафедру. Читач одержить можливість користуватись БД на спеціалізовані фонди та ЕК НБУВ.

Здійснені дисертантом результати аналізу БД ВЧ в підрозділі 3.2 “Читач наукової бібліотеки у нових умовах суспільного розвитку” доводять, що на кінець 90-х років ХХ ст. зазнала змін й структура читацького контингенту. Це відбулося на детальній ідентифікації “спеціалістів з вищою освітою” -категорія /4/-35,69 %. Завдяки процесу структурування висококваліфікованих фахівців-підприємців, бізнесменів та приватних власників, його представникам вдалося у цілому подолати стан “соціального паралічу” та адаптуватись до нових об’єктивних можливостей, розпочати мобілізацію власних ресурсів. І, якщо на початку 90-х років ми лише фіксували появу таких представників, то на кінець 90-х було ідентифіковано по БД ВЧ, що читачів-підприємців -14,4 %, великих бізнесменів та власників фірм -9,6 %, фермерів-2,1 %. Друге місце посіли “студенти”-категорія /8/ -35,51 %. Загалом, за даними ЮНІСЕФ, наприкінці 90-х років кількість студентів в Україні та країнах СНД збільшилась на 10-20 % порівняно з початком десятиліття. Попередні орієнтири, які базувалися на твердженні “занадто багато освіти”, чітко змінилися в напрямі надання системі національної освіти пріоритетного значення на шляху подальшого реформування. На третьому місці категорія /6/- “аспіранти” -12,25 %. Перехід України до ринкової економіки спричинив появу нових галузей застосування наукового потенціалу. Наукова інтелігенція отримала реальні можливості повніше застосовувати свій багатий професійний досвід у сфері бізнесу, тому ідентифікація категорії /3/-“кандидати наук”-9,2 % свідчить про їхнє значне збільшення у порівнянні з початком 90-х років.

Стабільною категорією читачів НБУВ залишаються гуманітарії – 65 %. Серед читачів-гуманітаріїв лідерами є представники економічного про-філю /шифр У/- 19,16% ; другою за величиною групою ідентифіковано спе-ціалістів-філологів /шифр Ш/-13,96 % ; третя група - спеціалісти в галузі держави і права /шифр Х/-10,48 %; четверту за величиною групу в БД ідентифіковано спеціалістів у галузі фізико-математичних наук /шифр В/ - 7,4 %. Ідентифікація по полю “освіта” свідчить, що основним контингентом читачів НБУВ є фахівці з вищою освітою-65,5 %. Ідентифікація у БД за полем “країна” констатує наявність читачів з різних країн світу. Абсолютну першість мають представники з Китаю, тобто студенти, які навчаються в українських вищих навчальних закладах. Наявність поля у БД ВЧ “рік народження” дає можливість простежити віковий склад читачів НБУВ. Найактивнішою читацькою групою є читачі віком від 14 до 30 років -61,45%. Ідентифікація за полем “стать” засвідчує, що читачів жіночої статі налічується 59,39% , чоловічої 40,61%. Отже, внаслідок розробленої і запровадженої в систему обслуговування новітньої автоматизованої системи запису, було сформовану найповнішу БД відомостей про читачів. Втілення сучасної системи запису читачів у діяльності наукових бібліотек дозволяє оперативно простежувати зміни у складі читачів і здійснювати стратегічне планування діяльності бібліотеки.

ВИСНОВКИ

1. Дослідження читача в Україні має майже столітню історію. Розробкою теоретичних вивчень “народного читача” займалися ще І. Франко, П. Куліш, Д. Драгоманов. Вони досліджували взаємозв’язок і взаємовплив таких структур, як читач-книга, читач-письменник. Нами виділено три основних методологічних підходи в цьому напрямі: анкетний, соціологічний, статистичний. Анкетний метод домінував у нашій країні протягом майже всього історичного періоду дослідження читачів, у витоків якого були бібліотекознавці Д. Балика, Н. Фрідьєва, В. Іванушкін, Ю. Меженко. Важливим внеском у теоретичну базу по вивченню читачів є дослідження В. Іванушкіна, який запропонував вважати читача “соціологічною постаттю”. У 20-ті роки XX ст. було сформульовано теоретичні засади вивчення читачів і читання. Провідна роль у цьому напрямі належала НДКБ, ВБУ і УНІК. В Україні було сформовано школу бібліотечних соціологічних до-слідників, досвід якої й сьогодні повинен бути використаним.

У 30-50-р роках ХХ ст. дослідження читача не провадилися, що зрозуміло у світлі війни, культу особистостості та післявоєнного часу. Хоча в 60-ті роки вивчення читача пережило новий сплеск,активізувалися соціологічні дослідження, однак до 80-х років методологічна база бібліотеко-знавчих досліджень читача визначалася з ідеологічних позицій (зокрема політики “роботи з читачем” та “керівництва читанням”). У середині - наприкінці 80-х років здійснюється ґрунтовний перелом в уявленнях щодо особистих якостей читачів з боку бібліотекознавців та бібліотечних працівників, що пов’язаний з глобальними змінами суспільного життя та “перебудовою мислення”.

2. Етап 90-х років характеризується зміною соціально-економічних та політичних умов розвитку України як незалежної держави, деідеологізацією та бурхливим розвитком інформатизації суспільства в цілому. Кризові явища характеризують 1991-1995 рр. і супроводжуються фундаментальними змінами у складі читачів, профілі використання ресурсів бібліотек, у формі і змісті затребуваних послуг, що вимагає пошуку нових форм, методів та змісту роботи з читачем як основним об’єктом бібліотечної діяльності. Для цього перехідного періоду в Україні характерні:

s зменшення читачів науково-технічного та природничого про-філю, що пояснюється кризою в економіці та науково-технічній сфері діяльності на відміну від суспільних та гуманітарних наук, у яких деідеологізація науки викликала їхній активний розвиток;

s різке зростання відсотка студентів, які заповнили читальні зали наукових бібліотек, що пояснюється кризою видання навчальної літератури, з одного боку, та реформою освіти, з іншого, де значна роль надається підвищенню наукового рівня викладання та наукової підготовки студентів. У свою чергу, наукові бібліотеки розширюють свої публічні функції і відкривають доступ для усіх категорій студентів;

s зміною професійної діяльності читачів у зв’язку з поглибленням соціально-економічних перетворень і появою нових категорій читачів (менеджер, банкір, брокер, професійний політик), а також абсолютно нових за змістом і формою бібліотечних послуг.

3. Переломними роками стали 1995-1996 рр., коли різко зростає кількість читачів нових професій, стабілізується структура читачів, змінюються вимоги до бібліотечно-інформаційного обслуговування в науковій бібліотеці, процеси інформатизації суспільства вимагають формування нових документально-інформаційних ресурсів і необхідності докорінних змін змісту поняття обслуговування читачів. Еволюція складу читачів характеризувалася не лише пропорційними співвідношеннями та новими професіями, а й вдосконаленням структури наукових бібліотек, появою нових структурних підрозділів у бібліотеках, які ніколи не існували у практиці роботи радянських бібліотек. Так, у складі НБУВ існують Національна юридична бібліотека, Фонд Президентів України, Служба інформаційно-аналітичного забезпечення, що вимагає вдосконалення специфіки обслуговування.

Інша еволюційна ознака цього періоду – зміщення пріоритетів в обслуговуванні бібліотечними ресурсами. Зміни у технологіях та застосування нових носіїв інформації призвели до організації Інтернет-класу, зали читання CD-ROMів, тому на початку 90-х рр. ХХ ст. у наукових бібліотеках спостерігалося зміщення пріоритетів із традиційних на новітні форми обслуговування читачів, причому не лише друкованою продукцією, а й іншими видами інформаційних ресурсів.

4. Нова економічна ситуація та нова концепція управління зумовили реорганізацію інформаційної діяльності наукових бібліотек, націлили бібліотечно-інформаційну систему на виробництво продукції і послуг на замовлення споживачів інформації за основними принципами і положеннями маркетингу. Результати маркетингового дослідження дозволили виявити мету відвідування бібліотеки та конкретизувати його зміст, відстежити основні категорії потенційних користувачів за соціально-демографічними характеристиками, виявити соціально-значимі пріоритети. Доведено, що реалізація програми маркетингу в бібліотечному середовищі можлива за умов комплексного впровадження новітніх технологій з орієнтацією на інтеграцію внутрішніх та зовнішніх інформаційних ресурсів.

5. Перспективна система формування читацького складу наукової бібліотеки передбачає: створення комплексного автоматизованого процесу запису читачів до НБУВ; створення єдиної БД відомостей про читачів, призначеної для широкого використання на внутрішньобібліотечному рівні; використання БД ВЧ для оперативного стеження за еволюцією читацького складу та надання статистичних даних; створення концептуальної бази для стратегічних напрямів: формування фонду; коригування номенклатури послуг; удосконалення системи обслуговування в цілому.

6. Результати дослідження читацького складу наукової бібліотеки в 90-х ро-ках ХХ ст. дали змогу створити концептуальну базу для реалізації страте-гічних напрямів у межах наукових бібліотек, таких як: організація гнучких технологічних і організаційних структур інформаційно-бібліотечного обслуговування, обмін інформаційними продуктами і послугами, розробка єдиних документів для проведення міжрегіональних досліджень за єдиними програмами і за найактуальнішими проблемами. Одним із перспективних може стати проект, пов’язаний з дослідженням таких тем у межах України, як “Сучасний читач у системі бібліокомунікацій”, “Інформаційні інфраструктури регіону та їх використання читачами”.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1. Коваль Т. М. Бібліотечно-інформаційний сервіс сучасний стан і перспективи розвитку // Бібл. вісн.- 2002.- № 1.- С. 5-7.

2. Коваль Т. М. Історія вивчення читацького контингенту в контексті бібліотечно-інформаційного сервісу (20-ті роки ХХ ст.) // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2002. - Вип. 9. - С. 121-129.

3. Коваль Т. М. Читач універсальної бібліотеки в системі бібліотечно-інформаційних послуг // Бібл. вісн. - К., 2003 . - № 2. - С. 20-23.

4. Коваль Т. М. Український читач на тлі суспільних перетворень // Вісн. Книж. палати. - 2003. - № 2. - С. 28-34.

5. Коваль Т. М. Українське читачезнавство у першій третині ХХ століття // Бібл. планета. - 2003. - № 2. - С. 25-27.

6. Коваль Т. М. Соціально-демографічні характеристики сучасного читача наукової бібліотеки // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В.І.Вернадського. - К., 2003. - Вип. 11. - С. 234-247.

7. Коваль Т.М. Сучасні тенденції в обслуговуванні читачів НБУВ // Наук. праці Нац. б- ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2004. - Вип. 12.-С. 93-102.

8 . Коваль Т. М. Організація обслуговування читачів гуманітарного про-філю в ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України // Удосконалення системи облуговування читачів наукової бібліотеки: Тез. доп. другої наук. сес. Ін-ту бібліотекознавства, Київ, 17 черв. 1993 р. - К., 1993.- С. 28-29.

9. Коваль Т. М., Верещагіна С. В., Коваль Т. В., Джуржа Л. В. АРМ обробки періодичних видань наукової бібліотеки // Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-пошукові системи: Тези доп. міжнар. наук. конф.- К., 1995. - С. 73 (особистий внесок: ідея та висновки).

10. Коваль Т., Джуржа Л., Верещагіна С. Локальний каталог залу пе-ріодичних видань наукової бібліотеки // Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек: Матеріали міжнар. наук. конф. - К., 1997. - С. 88-89 (особистий внесок: обґрунтовано основні напрями вдосконалення каталогів на періодичні видання).

11. Коваль Т. М., Яроцька М. В. Впровадження в НБУВ нової системи запису читачів // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 1998. - Вип. 1.- С. 369-376 (особистий внесок: впровадження системи запису читачів).

12 . Коваль Т. М., Туровська Л. О. Інформаційний потенціал журнальних видань України в системі обслуговування бібліотек (на прикладі залу періодичних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) // Наук. праці Нац. б-ки України імені В.І.Вернадського. - К., 2001.- Вип. 6. - С. 66-69 (особистий внесок: обгрунтовано інформаційні потреби читачів на журнальні видання України).

13. Коваль Т. М., Маслюк О. О., Туровська Л. О. Характеристика читацького контингенту Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (на основі впровадження нової технології реєстрації читачів) // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В.І.Вернадського. - К., 2001. - Вип. 6. - С. 383-392 (особистий внесок: характеристика соціально-демографічного складу читачів та висновки).

Коваль Т. М. Еволюція структури читацького складу наукової бібліотеки (в 90-х роках XX століття). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.08.