КОСТЕНКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

УДК 612.664:006.83:636.2

ОЦІНКА І НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОЗНАК РОЗВИТКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У КОРІВ ТА МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ МОЛОКА

06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий консультант – | доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря відділення зоотехнії |

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор Котенджи Геннадій Павлович, Сумський Національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва

доктор сільськогосподарських наук, професор Савран Валерій Пантелійович, Інститут тваринництва УААН, завідувач лабораторії механізації виробничих процесів у скотарстві

доктор сільськогосподарських наук, професор Петруша Євген Захарович, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка, професор кафедри механізації тваринницьких ферм

Провідна установа – | Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра крупного тваринництва, Міністерство аграрної політики України, м. Біла Церква.

Захист дисертації відбудеться “ 27 ” жовтня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ–41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ–41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “ 23 “ вересня “ 2005 р

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення виробництва високоякісного молока, що відповідає стандартам, вимогам і правилам СОТ – важлива народногосподарська проблема України, яка тісно пов’язана з харчовою безпекою держави. Нині вирішення цієї проблеми може здійснюватись як шляхом збільшення чисельності корів, так і запровадженням нових та вдосконаленням існуючих технологій виробництва молока, в основу яких покладені сучасні досягнення селекції, годівлі та утримання тварин.

Незважаючи на позитивні тенденції, які намітилися у вирішенні проблеми одержання молока, у стадах залишається значна кількість корів, які за параметрами розвитку молочної залози не повною мірою придатні до експлуатації в сучасних технологічних умовах. Непридатність корів до машинного доїння зумовлює низьку ефективність використання доїльних установок, що призводить до втрат 1,8...2,3 кг молока від корови за одне доїння (Тишанинов Н.П., Доровских В.И., 1996). Тому проведення глибоких і всебічних досліджень з питань функціонування молочної залози та окремих її часток у корів набуває особливого наукового і практичного значення при поліпшенні технологічних ознак вим’я (тривалість доїння, місткість вим’я та його часток, інтенсивність молоковиведення, тривалість холостого доїння, тривалість машинного додоювання та його обсяги, повнота видоювання машиною, індекс симетрії) у створюваних нових та при поліпшенні існуючих високопродуктивних молочних стад, поглибить розуміння проблем теорії лактації, сприятиме розробці теоретичних основ та вдосконаленню автоматизованих доїльних установок і практичних підходів до доїння корів, підвищить ефективність виробництва молока та селекційно-племінної роботи у молочному скотарстві.

Окремі дослідження з вивчення впливу технологічних ознак розвитку вим’я у корів при доїнні вручну та з допомогою доїльних апаратів засвідчили нерівномірність його функціонального розвитку (Велиток Г.И., 1967, Гарькавый Ф.Л., 1974). Саме цим викликано утворення різної кількості молока і інтенсивності молоковиведення в його частках та так званого “холостого доїння”, що часто слугує причиною зниження молочної продуктивності корів, зменшення терміну їх експлуатації, виникнення маститу, передчасного вибракування, зниження ефективності селекційно-племінної роботи в стадах та завдає значних економічних збитків господарствам.

Поряд із вирішенням проблеми збільшення виробництва молока, суттєвого значення набуває питання поліпшення його якості та екологічної безпеки. Тому актуальними є дослідження з вивчення фізико-хімічних властивостей молока з метою розробки сучасних методів контролю його якості в процесі доїння корів та оцінки функціонального стану молочної залози.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконані відповідно до координаційного плану науково-дослідних робіт кафедри технології виробництва молока та яловичини Національного аграрного університету за програмою “Продовольство 95” (номер державної реєстрації 0193U025346), завданнями “Розробка методів та технічних засобів контролю якості молока на молочних фермах” (номер державної реєстрації 0193U029545) та “Розробити технологічні і технічні рішення ресурсозбереження та підвищення ефективності машинного доїння корів” (номер державної реєстрації 0101U003523).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи – дослідити параметри технологічних ознак розвитку молочної залози у корів вітчизняних порід та їх поєднань з породами зарубіжної селекції залежно від умов експлуатації, вдосконалити практичні підходи до процесу доїння корів та розробити нові методи контролю якості молока.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:*

дослідити параметри технологічних ознак розвитку вим’я та окремих його часток у корів породи симентал і пінцгау за умов стійлово-вигульної системи утримання та експлуатації;*

вивчити параметри технологічних ознак розвитку вим’я та окремих його часток у корів чорно-рябої, української чорно-рябої молочної і червоної степової порід за умов стійлово-вигульної системи та прив’язного і безприв’язного способу утримання;*

дослідити параметри технологічних ознак розвитку вим’я та окремих його часток у корів, одержаних від поєднань комбінованих і молочних порід: симентальська х монбельярдська; симентальська х голштинська червоно-ряба та пінцгау х голштинська червоно-ряба за умов стійлово-вигульної системи утримання;*

вивчити параметри технологічних ознак розвитку вим’я та окремих його часток у корів, одержаних від поєднань молочних порід: чорно–ряба х голландська, чорно-ряба х голштинська чорно-ряба, червона степова х англерська, червона степова х голштинська чорно-ряба в провідних господарствах з виробництва молока;*

розробити систему комплексної оцінки технологічних ознак вим’я у корів вітчизняних порід та їх поєднань із породами зарубіжної селекції;*

вдосконалити існуючі та запропонувати нові зоотехнічні вимоги до сучасних і створюваних доїльних апаратів для корів;*

дослідити люмінесцентні характеристики компонентів молока та молочних продуктів, провести ідентифікацію їх флуорофорів і обґрунтувати вибір аналітичних довжин хвиль флуоресценції для оцінки якості молока; *

дослідити абсорбційні властивості компонентів молока в інфрачервоній (ІЧ) області спектра та вплив різних факторів на його спектральні характеристики, обґрунтувати використання спектрів поглинання компонентів молока у ІЧ-області для оцінки його якості;*

провести порівняльну оцінку показників якості молока, одержаних на основі фізико-хімічних та спектральних методів досліджень;*

дослідити характер оптичного розсіювання світла компонентами молока та обґрунтувати

можливість його використання для визначення якості молока;*

визначити ефективність застосування удосконалених прийомів доїння корів та оптико-спектральних методів оцінки якості молока.

Об’єкт дослідження – молочна залоза та молоко корів симентальської, чорно-рябої, червоної степової, української чорно-рябої молочної і пінцгаузької порід та їх поєднань з монбельярдською, голштинською чорно- і червоно-рябої масті, голландською та англерською породами.

Предмет дослідження – технологічні ознаки (тривалість видоювання, місткість вим’я та його часток, інтенсивність молоковиведення, тривалість холостого доїння, тривалість машинного додоювання та його обсяги, повнота видоювання вим’я машиною, індекс симетрії, індекс вим’я) розвитку молочної залози та її часток, хімічний склад і оптико-спектральні характеристики молока корів.

Методи дослідження – зоотехнічні (походження тварин, розміри вим’я, величина надою), фізіологічні (тривалість видоювання, місткість вим’я та його часток, інтенсивність молоковиведення, тривалість холостого доїння, тривалість машинного додоювання та його обсяги, повнота видоювання вим’я машиною, індекс симетрії, індекс вим’я), оптико-спектральні (вміст білків, молочного жиру, лактози, вітамінів), фізико-хімічні (вміст білка, молочного жиру), математично-статистичні (М, m, д, Cv, r, Rxy).

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі глибоких і всебічних досліджень вперше теоретично обґрунтовано та експериментально доведено функціональну нерівномірність розвитку часток молочної залози у корів симентальської, чорно-рябої, червоної степової, української чорно-рябої молочної і пінцгаузької порід та їх поєднань із породами зарубіжної селекції (симентальська х монбельярдська; симентальська х голштинська червоно-ряба, пінцгау х голштинська червоно-ряба, чорно–ряба х голландська, чорно-ряба х голштинська чорно-ряба, червона степова х англерська, червона степова х голштинська чорно-ряба), які зумовлюються міжпородними, видовими та морфологічними особливостями вим’я. Підтверджено асиметричність розвитку окремих часток молочної залози у великої рогатої худоби.

Встановлено позитивний вплив використання бугаїв голштинської породи при паруванні з коровами симентальської і чорно-рябої та англерських – з коровами червоної степової на параметри технологічних ознак розвитку вим’я у потомства.

Проведено оцінку і встановлено параметри технологічних ознак розвитку молочної залози у корів сучасних порід та їх породних поєднань, що покладено в основу удосконалення існуючих і створення нових автоматизованих доїльних установок та роботів-автоматів.

Експериментально підтверджено позитивний вплив на параметри технологічних ознак розвитку вим’я застосування дворазового машинного доїння.

Вперше вивчено параметри технологічних ознак розвитку молочної залози у корів породи пінцгау.

Розроблено методику оцінки технологічності вим’я молочних корів, яка значно прискорює процес відбору тварин, придатних до експлуатації в сучасних технологічних умовах.

Вивчено оптико-спектральні характеристики компонентів молока, що покладено в основу теоретичних і практичних підходів при вирішенні проблеми визначення якості молока в процесі доїння корів.

Наукова новизна проведених досліджень захищена авторським свідоцтвом та патентом України.

Практичне значення одержаних результатів. На основі встановлених параметрів технологічних ознак розвитку молочної залози проведено оцінку вітчизняних порід великої рогатої худоби на їх придатність до експлуатації в сучасних технологіях виробництва молока, що дозволяє суттєво прискорити виконання селекційних програм зі створення нових високопродуктивних племінних і товарних стад; удосконалити існуючі та створювати нові типи доїльних машин і роботів-автоматів для доїння; спростити ряд технологічних операцій при машинному доїнні; зменшити (на 12,5–44,5%) затрати праці на процес доїння.

Доведено, що головні ознаки придатності корів до машинного доїння зумовлені формою вим’я, а тому відбір тварин з ванно- та чашоподібним вим’ям сприятиме поліпшенню параметрів технологічних ознак молочної залози.

З метою поліпшення технологічних ознак розвитку вим’я у корів вітчизняних порід рекомендується застосовувати дворазове машинне доїння.

Для поліпшення технологічних ознак розвитку молочної залози у корів симентальської, чорно-рябої та пінцгаузької порід доцільно використовувати схрещування їх з бугаями голштинської, а червоної степової – англерської порід.

На основі встановлених спектральних характеристик окремих компонентів молока розроблено сучасні оптико-спектральні методи контролю його якості, а саме: люмінесцентний, поглинання оптичного випромінювання в ІЧ-області та відбивання – у БІЧ-області спектра.

Матеріали досліджень використано при підготовці Рекомендацій з оцінки технологічності вим’я у молочних корів (2004); правил машинного доїння корів (Правила машинного доїння корів, 2004); при розробці технологічних процесів у проектах сімейних молочних ферм із закінченим виробничим циклом: У. 801–2–133.92; У. 801–2–134.92; У. 801–2–135.92; та проекту Державного комітету по науці і техніці “ФАМ–800”.

Одержаний експериментальний матеріал використовується при вивченні дисципліни “Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини” за напрямом “Зооінженерія” в аграрних вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором, який визначив і обґрунтував її напрям, провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та обґрунтування одержаних результатів. Під час виконання досліджень та опрацювання матеріалів з вивчення оптико-спектральних характеристик молока та його складових технічну допомогу надавали співробітники кафедри біофізики Національного аграрного університету (Посудін Ю.І., М’ясников В.А.) і фізичного та радіофізичного факультетів Національного університету ім. Т. Шевченка (Альохін О.Д., Гайдидей Г.Г., Галушко Е.М., Голубєва Н.Г., Кролевець М.М., Скришевська М.Г.).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і були схвалені на:

1. Всесоюзній конференції молодих вчених і спеціалістів “Проблемы производства и переработки молока”. – Рига, 1990.

2. Науково-виробничій конференції “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин”. – Київ, 1996.

3. Міжнародній ювілейній науково-практичній конференції “Сучасний стан і перспективи розвитку селекції сільськогосподарських тварин”. – К., 1999.

4. ХII Міжнародному симпозіумі з питань машинного доїння корів 11–14 травня 2004 року. – Брацлав, 2004.

5. І Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми фізіології тварин” 27 – 30 жовтня 2004 року. – К., НАУ, 2004.

6. Наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету в 1980–2005 роках.

Публікація матеріалів досліджень. Основні результати теоретичних та експериментальних досліджень викладено в монографії, одному навчальному посібнику, 25 статтях, авторському свідоцтві та деклараційному патенті.

Обсяг роботи. Робота викладена на 425 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 136 таблицями, 22 рисунками та має 4 додатки. Список використаної літератури містить 590 джерел (у тому числі – 85 на іноземній мові).

Дисертація складається з вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, результатів власних досліджень та їх аналізу, висновків, списку використаних джерел літератури та додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження виконувалися протягом 1981-2004 років на базі ряду провідних господарств України. За вказаний період проведено 12 серій досліджень на поголів’ї понад 900 корів п’яти порід (симентальська, чорно-ряба, червона степова, українська чорно-ряба молочна пінцгау) та семи породних поєднань (симентальська х монбельярдська, симентальська х голштинська червоно-ряба, чорно-ряба х голландська, чорно-ряба х голштинська чорно-ряба, червона степова х англерська, червона степова х голштинська чорно-ряба, пінцгау х голштинська червоно-ряба). Дослідження проводилися в осінньо–зимовий та весняно-літній періоди відповідно до “Методичних рекомендацій” (1977) за схемою, наведеною на рис. 1. Тварин для досліджень відбирали на ругому – третьому місяцях лактації методом випадкової вибірки, які мали здорову молочну залозу та не були хворими або в охоті. Доїння корів проводили доїльним апаратом для роздільного видоювання часток вим’я – ДАЧ-1. Дослідження з вивчення технологічних ознак розвитку молочної залози проводили на кількох типах доїльних установок з обов’язковою перевіркою рівня вакуумметричного тиску у системі: при доїнні у доїльні відра він був у межах 50–53 кПа, в молокопровід – 47–49 кПа та на УДС-3Б – 48–50 кПа.

Для дослідження спектральних характеристик молока та його компонентів використовували: молоко, одержане від клінічно здорових корів, гранули очищеного казеїну; лінетол (розчин суміші лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот); розчини вітамінів С, В2, В6, В12; ненасичені й насичені розчини хімічно чистої лактози; знежирене молоко (відвійки); вершки із вмістом жиру 10%; сметану із вмістом жиру 20%; топлене масло (молочний жир); сухе молоко та молочну суміш для дитячого харчування.

При визначенні вмісту компонентів у молоці традиційними методами застосовували: для визначення вмісту жиру – метод Гербера; білка – методи формольного титрування та рефрактометричний (АМ-2); сухої речовини – висушуванням зразка (ГОСТ 3626 - 73).

Флуоресцентні характеристики молока і його компонентів вивчали методом люмінесцентної спектроскопії в діапазоні довжин хвиль 280ч700 нм, використовуючи спектрофотометр СДЛ-2. При дослідженнях ширина щілини монохроматора збудження досягала 2,86 нм, а реєстрації випромінювання – 9,6 нм. У подальших дослідженнях використовували два спектрофлуориметри, у одному із них як джерело збудження застосовували імпульсний азотний лазер ИЛГИ-503.

Дослідження спектрів поглинання молока та його компонентів у інфрачервоній області (ІЧ) спектра проводили на спектрофотометрі UR-20. Використовували також інфрачервоний спектрофотометр, принципова схема якого запропонована співробітниками кафедри біофізики Національного аграрного університету.

Під час дослідження спектральних характеристик молока використовували також метод спектроскопії відбивання у близькій інфрачервоній (БІЧ) області спектра. Дослідження проводили, використовуючи комп’ютеризовану інфрачервону аналітичну систему PSCO/ISI IBM-PC-4250 фірми “Pacific Scientific” в діапазоні 1620–2320 нм.

Рис. 1. Схема проведення досліджень

Характер розсіювання світла молоком як дисперсною системою досліджували, враховуючи закони розсіювання та певні вимоги до досліджуваних зразків: забезпечення малої оптичної густини та дотримання лінійної залежності оптичної густини від концентрації розсіюючих частинок. Експериментальну перевірку одержаних даних проводили на фотоелектроколориметрі КФК-2МП в області 315?980 нм при розбавленні молока у 100?1000 разів. Залежність інтенсивності розсіяного світла від кута спостереження досліджували на установці “Система 4700 с”.

Результати досліджень опрацьовано методами варіаційної статистики (Плохинский Н.А., 1969) на електронно-обчислювальній машині EC-1022 та ПЕОМ з використанням відповідних програм.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Оцінка технологічних ознак розвитку вим’я у корів симентальської породи та її поєднань з монбельярдською та голштинською червоно-рябою. Оцінку технологічних ознак розвитку вим’я у корів симентальської породи проводили за умов стійлово-вигульного утримання та доїння у доїльні відра. В результаті досліджень встановлено, що однією з головних ознак, від якої значною мірою залежить продуктивність доїльних установок, є тривалість видоювання корів. Для величини цього показника характерні суттєві коливання як у межах лактації, стада чи породи в цілому, так і окремої молочної залози. Аналіз тривалості видоювання окремих часток вим’я свідчить, що у первісток вона була практично однаковою, при деякій статистично невірогідній перевазі задніх часток (рис.2). По другій лактації, за винятком лівої передньої (ЛП) частки, час видоювання задніх зростає відповідно на 232 і 216 с Час видоювання часток зростає і з віком: у ЛП – на 13,9–23,8%; правій передній (ПП) – на 13,0–36,3%; лівій задній (ЛЗ) – на 20,9–39,0% та правій задній (ПЗ) – на 29,3–35,0%, але найменша тривалість видоювання спостерігається у ЛП частці вим’я. Виконання операції машинне додоювання збільшує час видоювання часток на 18,0–38,8% (Р>0,95–0,999).

Ліва передня частка і ліва половина вим’я, незалежно від віку, були й найменш продуктивними. Так, надій із ЛП частки порівняно з іншими був меншим на 22,8–61,0%. Від першої до четвертої і старших лактацій добові надої із окремих часток зростали на 39,1–71,0%. При цьому підвищення надою в передніх частках було більшим, ніж у задніх (Р>0,95–0,999). За рахунок машинного додоювання добовий надій, залежно від лактації, зростав на 3,3–13,4%.

Інтенсивність молоковиведення, як важлива ознака технологічності вим’я, в усі лактації найменшою була також у ЛП частці. У межах же конкретної лактації інтенсивність молоковиведення із часток вим’я була майже однаковою (різниця статистично невірогідна).

Врахування тривалості машинного додоювання призводить до суттєвого (на 11,2–26,2%, Р>0,95) зменшення значень показника молоковиведення.

Досліджуючи зміни технологічних ознак вим’я у корів симентальської породи з віком встановили, що тривалість доїння за добу, від першої до четвертої і старших лактацій зростає на 25,1% (Р>0,99); добовий надій – на 48,7% (Р>0,999 ); інтенсивність молоковиведення – на 19,1% (Р>0,95) і в середньому відповідає існуючим мінімальним вимогам (табл.1).

Таблиця 1 – Параметри технологічних ознак розвитку вим’я у корів симентальської породи різного віку в лактаціях (n = 80)

Показник | Лактація | перша | друга | третя | четверта і старші | Тривалість доїння за добу, с | 774±28,6 | 904±69,8 | 938±43,2 | 967±47,4 | Добовий надій, г | 12098± 607,1 | 14858±

795,3 | 17223± 1090,7 | 17988± 1089,1 | Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці | 1104±59,9 | 1167±106,3 | 1290±79,2 | 1247±86,9 | в обід | 919±51,9 | 1044±83,9 | 1090±70,2 | 1160±70,9 | увечері | 660±95,4 | 858±60,8 | 944±61,5 | 949±63,0 | середнє за добу | 949±47,2 | 1015±60,0 | 1119±65,9 | 1131±67,9 | Індекс вим’я, % | 46,1 | 37,9 | 47,5 | 48,4 | Індекс симетрії, % | 52,4 | 52,2 | 53,7 | 54,5 | Тривалість холостого доїння, с | 138±13,4 | 184±36,2 | 180±22,0 | 220±28,5 |

Встановлено досить високі (r = +0,87– 0,80) значення коефіцієнта кореляції між показником інтенсивності молоковиведення, визначеним як середнє за добу, та за одне із доїнь. Отже, даний показник без значної помилки можна визначати за одне вранішнє або обіднє доїння.

Корови досліджуваного стада мали досить високі значення індексу вим’я та симетрії, які з віком у лактаціях зростали. Незважаючи на хороший показник індексу вим’я, тривалість холостого доїння була значно більшою за існуючі мінімальні вимоги. Отже, індекс вим’я, як показник його технологічності, суттєвого значення для оцінки не має і може не визначатися.

Для оцінки технологічності вим’я важливе значення має показник рівномірності розвитку окремих його часток. При цьому, чим більша різниця у розвитку часток, тим більші відсоток непродуктивного витрачання часу при доїнні, тривалість холостого доїння окремої частки, а також небезпека захворювання вим’я на мастит. У корів симентальської породи різниця між ідеальним (25%) і фактичним розвитком часток залежно від віку у середньому становила ± 0,2–7,6%. Проте спостерігається великий розмах мінливості різниці у надоях (12,6–37,2%) з max і min розвинених часток, що вказує на можливість ефективного відбору за даною ознакою.

Важливим показником технологічності вим’я у корів є повнота його видоювання машиною в автоматичному режимі. Проведені дослідження засвідчили, що незалежно від віку за умови автоматичного режиму видоювання виводиться більше 92,0% призначеного для виведення молока. Про якість видоювання вим’я апаратом роблять висновки і за кількістю молока, одержаного при машинному додоюванні, яка коливалася від 200 г до 3250 г за добу. При цьому видоєність передніх часток була на 8–10% більшою, ніж у задніх.

Кореляційно-регресійний аналіз характеру розвитку окремих часток вим’я у корів-матерів та їх дочок засвідчив низький рівень їх генетичної зумовленості (r= –0,37– +0,35), що вказує на пріоритетність оцінки технологічних параметрів розвитку вим’я у корів за фенотипом.

При визначенні придатності корів до машинного доїння проводять оцінку форми вим’я. Ми провели дослідження зв’язку форми вим’я з технологічними ознаками його розвитку. Було виявлено, що у корів з чашоподібною формою тривалість доїння за добу більша, ніж з округлою та козиною відповідно на 26 і 189 с, добовий надій – більшим на 2207 та 5637 г (Р>0,95), а показник молоковиведення – на 155,3 та 265,3 г/хв (Р>0,95). Отже, відбір корів з ванно- та чашоподібною формою вим’я сприятиме поліпшенню параметрів його технологічних ознак.

За умов великомасштабної селекції, коли від якості плідника залежить придатність до машинного доїння тисяч майбутніх потомків, оцінка бугаїв за технологічними ознаками розвитку вим’я їх матерів і дочок, поряд із продуктивністю, є першочерговою. Це підтвердили і наші дослідження. Так, тривалість видоювання вим’я за добу в дочок бугаїв з лінії Сигнала ЧС-239 була більшою при порівнянні з дочками бугаїв з лінії Радоніса КС-334 – на 12,0% (Р>0,95), а Моха ЧРС-172 – на 25,2% (Р>0,99). Добовий же надій найменшим був у дочок з лінії Радоніса КС-334: порівняно з дочками Сигнала ЧС-239 це менше на 26,6% (Р>0,99), Моха ЧРС-172 – на 42,2% (Р>0,999).

Найбільше значення показника молоковиведення вранці мали дочки бугаїв з лінії Сигнала ЧС-239 (20,9%, Р>0,95), а в обід та ввечері – з лінії Моха ЧРС-172 (відповідно на 16,2% та 21,4%). У дочок бугаїв цих трьох ліній був найближчий до оптимального показник індексу вим’я. У той же час дочки бугаїв з лінії Радоніса КС-33 за індексу вим’я 45,9% мали найнижчу інтенсивність молоковиведення, яка не відповідала навіть існуючим мінімальним вимогам, що підкреслює недоцільність його використання як критерію оцінки технологічності молочної залози.

Отже, оцінка і відбір матерів майбутніх бугаїв та оцінка дочок бугаїв за технологічними ознаками розвитку вим’я дозволяє відбирати для подальшого використання не тільки плідників, дочки яких проявляють високу продуктивність, а й таких, де вона поєднується з вим’ям, максимально пристосованим до машинного доїння.

Оцінюючи характер впливу монбельярдської породи на параметри технологічних ознак вим’я у симентал х монбельярдських корів, можна відзначити, що в них найшвидше видоювалася ЛП частка. Різниця в часі видоювання ЛП, порівняно з іншими частками, складала залежно від лактації 1,4–15,8%. Після виконання операції машинне додоювання час видоювання часток вим’я зростав, залежно від віку, на 1,5–3,3 хв (Р>0,95). Близькими за характером були й зміни надоїв, тобто найменшу кількість молока одержували з ЛП частки. З інших часток молока надходило більше, залежно від лактації, на 12,1–47,6% (Р>0,95 – 0,99). За рахунок машинного додоювання добовий надій по частках залежно від віку зростав на 73,7–547,4 г. Інтенсивність молоковиведення по частках, залежно від віку, була більшою, порівнюючи з ЛП, на 2,6–31,3%.

Із віком у лактаціях параметри основних технологічних ознак вим’я симентал х монбельярдських корів зазнають суттєвих змін (табл. 2). Так, тривалість доїння за добу зростає на

Таблиця 2 – Параметри технологічних ознак розвитку вим’я у корів поєднання симентальська х монбельярдська (n = 65)

Показник | Лактація

перша | друга | третя | четверта і старші

Тривалість доїння за добу, с | 896±50,6 |

1005±70,7 | 949±65,4 | 1114±131,0

Добовий надій, г | 14039±721,9 | 16434±713,2 | 17600±1451,0 | 18620±1580,0

Інтенсивність молоко-виведення, г/хв: вранці |

1038±53,2 |

1131±88,7 |

1291±113,7 |

1071±73,9

в обід | 955±41,1 | 1029±69,1 | 1096±97,8 | 1050±76,5

увечері | 885±49,0 | 921±86,8 | 925±86,6 | 1012±103,1

середнє за добу | 959±38,3 | 1034±63,5 | 1141±107,1 | 1050±65,2

Індекс вим’я, % | 44,9 | 44,0 | 43,8 | 45,4

Індекс симетрії, % | 52,1 | 54,6 | 53,3 | 50,5

Тривалість холостого доїння, с |

191±25,1 |

257±38,1 |

172±34,2 |

200±32,5

24,4%, добовий надій – на 32,6%, індекс симетрії зменшується майже на 2,0%, але індекс вим’я та тривалість холостого доїння залишаються практично без змін

Стосовно інтенсивності молоковиведення, то вона зростала (на 4,5%–24,3%) лише до третьої лактації. У корів четвертої і старших лактацій порівняно з третьою, спостерігалося незначне її зменшення (на 4,2–17,0%). За показником тривалості холостого доїння (2,9–4,3 хв) симентал х монбельярдські корови у середньому не відповідали мінімальним вимогам.

Різниця в місткості передніх і задніх часток у симентал х монбельярдських корів залежно

від віку дорівнювала 2,1–7,1%. Ступінь видоювання молока із вим’я машиною змінювався по лактаціях у межах 91,6–96,6%, але видоєність передніх часток була дещо повнішою. Проте найкраще видоювалося машиною вим’я корів чотирьох лактацій і старше.

Як і в сименталів, найшвидше видоювалися тварини з чашоподібним вим’ям, а з округлим і козиним доїлися відповідно на 68,8 і 210,9 с довше. Добовий надій останніх, порівнюючи з тваринами з округлою і чашоподібною формою вим’я, був меншим відповідно на 2,45 і 4,05 кг. Інтенсивність молоковиведення у корів з чашоподібним порівняно з округлим вим’ям, була більшою, залежно від доїння, на 13,0%–24,0%, а з козиним на 47,7–135,6%. Досить чітко простежується зв’язок форми вим’я та тривалості холостого доїння, яке у корів з округлою було на 19,9% та козиною формою – на 87,8%, або на 2,5 хв більшим, ніж у корів з чашоподібним вим’ям.

Дочки бугаїв монбельярдської породи також відрізнялися за параметрами основних технологічних ознак розвитку вим’я. Так, найшвидше видоювалися частки вим’я у дочок бугаїв з групи Данішера 8269, що при порівнюванні з дочками лінії Браво ЗС-669 менше на 30,0–55,6% (Р>0,95 – 0,999), а в бугаїв з інших ліній – на 5,7–25,2%. Різниця за надоєм між max і min продуктивною частками становила: у дочок бугаїв з лінії Браво ЗС-669 – 1,52 кг (Р>0,99), Данішера 8269 – 0,97 кг та бугаїв з інших ліній – 0,98 кг, а показника інтенсивності молоковиведення – відповідно 120,4 г/хв (Р>0,95) та 45,7 г/хв. При цьому, серед дочок бугаїв з інших ліній менша інтенсивність молоковиведення була не з передніх, а із задніх часток, а вказана різниця дорівнювала 16,8%. Оцінка технологічних ознак розвитку вим’я у корів-дочок монбельярдських бугаїв засвідчила, що найбільша тривалість доїння за добу була у представниць з лінії Браво ЗС-669 – 18,6 хв, а найменша – 13,4 хв (на 38,6%, Р>0,95), у групі Данішера 8269. Проте в останніх був меншим на 5,1 кг (Р>0,99) і добовий надій. Показники ж молоковиведення у представниць усіх ліній були настільки малими, що в групі Данішера 8269 не досягали навіть значень мінімальних вимог. За рівномірністю ж розвитку часток вим’я дочки бугаїв різних ліній відрізняються суттєво, що може бути основою для їх селекції за технологічними ознаками розвитку вим’я через бугаїв.

Отже, за параметрами технологічних ознак розвитку вим’я тварини поєднання симентальська х монбельярдська практично не відрізнялися від корів симентальської породи, тобто головної мети – поліпшення вим’я у сименталів, досягнуто не було.

У напівкровних симентал х голштинських корів тривалість видоювання окремих часток вим’я за добу була відносно невеликою і з віком у лактаціях суттєво не змінювалася Найшвидше, залежно від характеру визначення, видоювалась також ЛП частка. Різниця між maх і min значенням показника дорівнювала у первісток 1,6 хв, корів другої лактації – 2,5 хв та третьої – 2,1 хв. За рахунок часу машинного додоювання різниця збільшувалася до 2,0–3,3 хв.

Надій по окремих частках вим’я був достатньо високим, хоча знову ж найменшим у ЛП. При цьому різниця між частками з min і max надоєм у первісток дорівнювала 1,3 кг, корів другої лактації – 2,4 кг (Р>0,95) та третьої – 1,7 кг, тобто зростала лише до другої лактації. У корів другої і третьої лактації, порівняно з першою, різниця по частках відповідно становила: у ЛП – 31,4%; ПП – 44,9%; ЛЗ – 34,6% та у ПЗ – 48,6%, тобто чітко простежується “правостороннє” нарощування надоїв по частках.

Показник інтенсивності молоковиведення із окремих часток вим’я у напівкровних тварин був майже у 1,5–2,0 раза більшим, ніж у сименталів та симентал х монбельярдських корів. Найбільшим показник молоковиведення був у корів другої лактації і переважав тварин першої і третьої відповідно на 20,8–63,6% та 13,0–41,4% (рис. 3).

Дослідження змін основних технологічних ознак розвитку вим’я з віком свідчать, що тривалість видоювання корови за добу знаходилася в межах 12,9–13,6 хв і суттєвої різниці за часом доїння між тваринами різного віку не встановлено (табл. 3). Добовий надій корів другої

Таблиця 3 – Параметри технологічних ознак розвитку вим’я у напівкровних симентал х голштинських корів різного віку в лактаціях (n = 45)

Показник | Лактація | перша | друга | третя | Тривалість доїння за добу, с | 776±52,8 | 819±134,0 | 811±79,2 | Добовий надій, г | 17358± 1377,3 | 24350± 1938,0 | 21325± 2979,0 | Інтенсивність молоковиведення, г/хв:

вранці | 1568±196,7 | 1970±332,0 | 1767±189,8 | в обід | 1341±90,3 | 1836±214,0 | 1219±144,0 | увечері | 1036±76,7 | 1663±265,8 | 1541±72,2 | середнє за добу | 1352±71,0 | 1921±260,4 | 1556±86,5 | Індекс вим’я, % | 43,5 | 43,6 | 42,9 | Індекс симетрії, % | 51,1 | 53,8 | 51,2 | Тривалість холостого доїння, с | 116±22,8 | 138±52,0 | 129±28,8

лактації, порівняно з первістками, був більшим на 40,3% (Р>0,95), а з коровами третьої – на 14,2%. Корови другої лактації мали і найбільший показник молоковиведення, що порівнюючи з первістками, залежно від доїння більше на 25,7–60,5% (Р>0,95). Від вранішнього до вечірнього доїння він зменшувався, залежно від лактації, на 51,4–14,6%. При цьому тварини з посередніми значеннями індексу вим’я мали високі показники молоковиведення.

Досліджувані тварини відзначалися значною різницею в розвитку часток вим’я. Так, у первісток різниця у місткості найменш (як правило ЛП) та найбільш (одна із задніх) розвиненої частки дорівнювала 8,2%, у корів другої лактації – 10,0% та третьої – 8,4%. При цьому вим’я з посереднім розвитком окремих часток видоювалося машиною в автоматичному режимі у межах 95,3–96,5%, а кількість молока, одержуваного при машинному додоюванні не перевищувала 1,0 кг за добу. Різниця у видоєності передніх і задніх часток складала: у первісток – 3,6%, корів другої лактації – 3,8 та третьої – 1,0%.

Отже, використання бугаїв голштинської червоно-рябої породи для поліпшення технологічних ознак вим’я у симентальської має позитивні наслідки: вже у помісей першого покоління суттєво зменшується тривалість доїння, зростає інтенсивність молоковиведення, видоєність корів машиною та продуктивність.

Характеристики технологічних ознак розвитку вим’я у корів чорно-рябої породи і її поєднань з голландською та голштинською чорно-рябою. У чистопородних корів чорно-рябої, як і в інших порід, також найшвидше видоювалася ЛП частка. Порівняно з нею інші частки, залежно від віку, видоювалися довше на 20,9–249,8 с. З віком, від першої до четвертої і старших лактацій, час видоювання часток зростав на 10,1–34,4%, але найбільш суттєво – задніх.

Час видоювання часток значною мірою зумовлений кількістю молока, яке в них накопичується. В наших дослідженнях надій з ЛП порівняно з іншими частками був меншим, залежно від віку, на 793,5–2855,6 г і зростав лише до другої–третьої лактації, а потім, як правило, зменшувався. Показник інтенсивності молоковиведення був також найменшим у ЛП частці. В інших частках, порівняно з нею, він був більшим, залежно від віку, на 7,9–129,4 г/хв і до другої–третьої лактацій зростав на 37,8–68,7%, а до четвертої і старших – зменшувався на 17,3–23,4%.

Оцінка параметрів технологічних ознак вим’я протягом доби показала, що тривалість доїння за добу зростала від першої до другої–третьої лактацій на 12,4%, а до четвертої і старших – на 37,2%, тобто, у первісток вона тривала в середньому на одне доїння 4,5 хв, а у корів чотирьох лактацій і старше – зростала до 6,2 хв (табл. 4). Піддослідні корови проявляли досить високі надої, які з віком зростали, але найбільш суттєво – на 52,0% – до другої–третьої лактацій. Подібним чином змінювалося й значення показника молоковиведення, який від першої до другої–третьої лактацій зростав на 54,0%, а в четвертої і старших – знижувався і був на 3,7% меншим, ніж у первісток.

Характер змін технологічних ознак розвитку вим’я у корів-дочок окремих бугаїв свідчить, що оцінка їх за цими ознаками дозволить відбирати кращих плідників і цим сприяти удосконаленню стад за придатністю до машинного доїння.

Таблиця 4 – Параметри деяких технологічних ознак розвитку вим’я у корів чорно-рябої породи різного віку в лактаціях (n = 57)

Лактація | Тривалість доїння за добу, с | Добовий надій, г | Інтенсивність молоковиведення, г/хв | Перша | 817±40,9 | 16161±685,9 | 1228±62,8 | Друга і третя | 918±166,9 | 24557±1528,1 | 1892±335,5 | Четверта і старші | 1121±82,0 | 20842±1110,5 | 1182±68,0

Отже, проведені дослідження переконливо доводять, що у корів чорно-рябої породи параметри технологічних ознак як окремих часток, так і всього вим’я з віком суттєво змінюються. Це обов’язково необхідно враховувати, організовуючи їх машинне доїння та розробляючи нові типи доїльних машин.

У корів чорно-ряба х голландська також найшвидше видоювалася ЛП частка. Тривалість видоювання інших часток, залежно від віку, була більшою на 11,8–31,1% і зростала лише до третьої лактації, але несуттєво. Надої із окремих часток вим’я зростали від ЛП до ПЗ частки, а з віком – лише до другої лактації (на 24,1–30,3%). Різниця в надоях між ЛП та іншими частками, залежно від віку, складала 15,2–95,6%. У передніх частках вим’я і показник інтенсивності молоковиведення був найменшим. Різниця між частками з min і max значенням параметра, залежно від віку, коливалася від 91,7 г/хв до 156,6 г/хв. Показник молоковиведення по частках, як і надій, збільшувався лише до другої лактації, а потім або залишався без змін, або зменшувався. Після виконання операції машинне додоювання тривалість доїння часток зростала залежно від віку на 1,7–3,1 хв, надій – на 91,7–530,4 г, а показник молоковиведення зменшувався на 60,1–125,4 г/хв, тобто позитивного впливу не було. Вивчення змін технологічних ознак розвитку вим’я з віком показало досить високі значення параметра тривалості доїння за добу – 15,0–17,4 хв або в середньому – 5,0–5,8 хв на одне видоювання (табл.5). При цьому від першої до другої лактації він зростав на 16,1% (Р>0,95), а від третьої до четвертої і старших – зменшувався на 9,4%.

Досить високим виявився у корів добовий надій, максимальний рівень якого було досягнуто вже по другій лактації (зростання на 27,3%, Р>0,999). Від другої до третьої спостерігався спад на 10,0%, а по четвертій і старших – незначне (4,0%) збільшення. Показник молоковиведення як за окреме доїння, так і в середньому за добу, був більшим у корів другої та четвертої і старших лактацій. Від вранішнього до вечірнього доїння він зменшувався, залежно від лактації, на 20,8–27,0%. При цьому, залежно від лактації 5,9–23,8% корів мали показник молоковиведення до 1,0 кг/хв; 57,1–64,7% – 1,01 – 1,5 кг/хв; 14,3–29,4% – 1,51 – 2,0 кг/хв, а 4,4–8,4% – 2,01 кг/хв і більше.

Таблиця 5 – Параметри технологічних ознак розвитку вим’я у корів поєднання чорно-ряба х голландська (n = 107)

Показник | Лактація

перша | друга | третя | четверта і старші

Тривалість доїння за добу, с |

901±45,2 |

1046±50,4 |

1019±53,8 |

924±79,6

Добовий надій, г | 18264± 418,4 | 23250± 989,0 | 20924± 1175,8 |