МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ЛИЗИН АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 618.3+616-007.213+618.36

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ БУДОВИ

ПЛАЦЕНТИ У ЖІНОК ПРИ ЗАТРИМЦІ РОСТУ ПЛОДА

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки

і техніки України, Шутка Богдан Васильович,

Івано-Франківський державний медичний університет,

завідувач кафедри нормальної анатомії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Федонюк Ярослав Іванович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, завідувач кафедри анатомії людини;

доктор медичних наук, професор Грицуляк Богдан Васильович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри анато-мії і фізіології.

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, МОЗ України, кафедра нормальної анатомії.

Захист дисертації відбудеться 23 грудня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 58.601.01 у Тернопільському держав-ному медичному університеті імені. І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського держав-ного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тер-нопіль, вул. Січових Стрільців, ).

Автореферат розісланий 18 листопада 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Затримка росту плода є однією з основних причин ви-сокої перинатальної і дитячої смертності в Україні. Частота цієї патології коли-вається від 6,0% до 17,6%, а перинатальна смертність в 4,8 разів перевищує ці показники загальної популяції. Серед причин акушерської патології, яка призво-дить до порушення функціонального стану, розвитку і росту плода, є мор-фологічні зміни плаценти, її судинного русла та гломусної системи (Г.М. Саве-льева и соавт., 1999; А.П. Милованов, 1999; В.Є.Дашкевич та співавт., 2001; Г.А. Ле--жен-ко, 2002; Л.Б, Маркін, 2003; В.В. Сімрок і співавт., 2003; C.L. de Jong et al., 2000). Очевидно, що це є першопричиною у виникненні розвитку хро-ніч-ної плацентар-ної недо-статності, гіпоплазії оболонок плаценти (М.В. Фе-дорова, 1997; А.П. Милованов, А.К. Кириченко, 2001; В.І. Грищенко та співавт., 2003; Л.Б. Маркін, О.С. Медвєдєва, 2003; О.М. Макарчук, 2003; S.C. Mitra et al., 1998).

Патогенетичним механізмом невиношування вагітності вважається гіпок-сія гладких м’язів міометрію, яка виникає внаслідок гемодинамічних порушень у матці, що приводить до морфологічних змін плаценти (Г.М. Савельева и соавт., 1991; Г.С. Манасова та співавт., 1999; Ю.С. Паращук, О.В. Гріщенко, 2001; В.И. Кулаков и соавт., 2002; В.А. Климов, 2003; R. Biagiotti et al., 1999). Виникає зниження васкуляризації ворсин з розвитком дистрофічних змін строми ворсин, що викликає невідповідність між артеріальним і венозним руслом (В.А. Ники-тюк, 2001; М.В. Швецов, Н.В. Старцева, 2001; Л.Б. Маркін, О.С. Медведева, 2003; М.В. Медвєдєв, Е.В.Юдина, 1998; О.В. Грищенко і співав., 2003; C. Tanaka et al., 1999; F.M. Severi et al., 2000). Необхідно відмітити, що останні приймають участь у формуванні синцитіокапілярних мембран плацентарного бар’єру (Л.Б. Маркін, 2003; А.Н. Стрижаков и соавт., 2003; А.П.Милованов и соавт., 2001; C. Lamet al., 1997; A. Ahmed, J. Perkins, 2000).

Результати дослідження (О.М. Макарчук, 2003; A.F. Iakovtsova et al., 1995) встановили, що при затримці росту плода в плаценті існує дефіцит розвитку тер-мінальних ворсин, що викликає порушення проходження кисню. Хоріонічний епітелій плаценти відрізняється вираженим поліморфізмом ядер.

На сьогоднішній день актуальним є подальше вивчення морфологічної структури плаценти при затримці росту плода.

Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що затримка росту плода з морфологічної точки зору із застосуванням гістологічних, ультраструк-турних методів досліджен-ня вивчена недостатньо. Відсутність комплексних досліджень мікроваскуляризації матково-плацентарного комплексу та змін гло-мусної системи при затримці росту плода визначили актуальність і необхідність виконання даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисер-тації затверджена: проблемною комісією МОЗ і АМН України “Морфологія людини” 05 листопада 2004 р. (протокол № 63), науковою комісією (протокол №12 від 30 вересня 2004 року), вченою радою Івано-Франківського державного медичного університету 22 лютого 2005 р. (протокол №2). Дисертаційне до-слід-жен-ня виконано відповідно до плану Івано-Франківського державного ме-дичного університету і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри аку-шерст-ва та гінекології “Клінічне і медико-соціальне обґрунтування ефективних методів прогнозування патологічних станів, запобігання, діагностики і лікування захворювань вагітних та жінок в інші періоди їхнього життя” (№ держреєстрації 0104U008431). Дисертант є співвиконавцем комплексної наукової тематики.

Мета дослідження: визначити структурні закономірності морфологічних змін плаценти, хоріонічної та амніотичної оболонок, судинного русла та гло-мус-ної системи при затримці росту плода.

Задачі дослідження:

1. Уточнити морфофункціональний стан плаценти, плідних оболонок, судин-ного русла при фізіологічному перебігу вагітності.

2. Вивчити особливості перебудови плаценти, хоріонічної та амніотичної оболонок та судинного русла при затримці росту плода.

3. Дослідити стан гломусної системи матково-плацентарного комплексу при затримці росту плода.

Об’єкт дослідження: плаценти вагітних жінок з фізіологічним перебігом вагітності та затримкою росту плода.

Предмет дослідження: морфологічні зміни структурних елементів пла-центи, плідних оболонок, судинного русла та гломусної системи.

Методи дослідження: гістологічний і ультраструктурний аналіз, статис-тична обробка отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що в патогенезі затримки росту плода провідне місце посідає зміна морфологічних структур плаценти, плідних оболонок та судинного русла на різних етапах розвитку плода. Доведено, що, в першу чергу виникають порушення гемомікроциркуля-торного русла в плаценті та плідних оболонках, які призводять до затримки росту плода. В роботі вперше висвітлені зміни гломусної системи матково-пла-центарного комплексу при затримці росту плода.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження, що характеризуються комплексним методичним підходом, розширюють і по-глиблюють знання про структурні основи патогенезу затримки росту плода. Практична цінність визначається тим, що отримані морфологічні дані можуть бути використані для розробки патогенетичного обгрунтування профілактич-них заходів, направлених на значне обмеження пошкоджуючого впливу при розвитку і росту плода та його прогнозування. Отримані результати дисертації впроваджені в навчальний процес кафедр анатомії людини, гістології, цитології та ембріології, акушерства і гінекології Івано-Франківського державного медич-ного університету, Львівського національного медичного універси-тету імені Данила Галицького та Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею здобувача. Внесок автора у її виконанні полягає у виборі об’єму і методів до-слідження, у формуванні мети і задач роботи. Основним є внесок автора у про-веденні морфологічних досліджень. Особистий внесок полягає у розробці всіх позицій, концепцій гісто-, ультраструктурних порушень плаценти та її судин-ного русла, хоріонічної та амніотичної оболонок при затримці росту плода.

Автором проведена статистична обробка результатів дослідження, уза-гальнено результати роботи, оформлено дисертацію. Провідною є участь здо-бу-вача в підготовці наукових праць. У тій частині актів впровадження, що стосується науково-практичної новизни, викладено особистий матеріал автора.

Апробація матеріалів дисертації. Основні розділи дисертації оприлюд-нені на засіданнях Івано-Франківського обласного товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Івано-Франківськ, 2004-2005); на науково-практичній конференції Івано-Франківської державної ме-дичної ака-демії (Івано-Франківськ, 2004). Дисер--тація апробована на розшире-ному засіданні Івано-Франківського державного медичного університе-ту та обласного товариства анатомів, гістологів, ембріоло-гів і топографоанатомів України 23 червня 2005 р. (протокол № 2).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей у фахових науко-вих виданнях, рекомендованих ВАК України, які виконані самостійно.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 154 сто-рінках машинописного тексту і склада-єть--ся із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій щодо науково-практичного використання одержаних результатів, додатків, списку використаних джерел (всього 194 найменувань). Робота ілю-стрована 7 таблицями і 15 рисунками.

Бібліографічний опис літературних джерел, ілюстрацій та додатки викла-дені на 32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач щодо вивчення морфофункціонального стану кровоносної системи, гемомікроцир-куля-торного русла, структурних елементів плаценти, хоріонічної, амніотичної оболонок і гломусної системи в нормі та при затримці росту плода макроско-пічно і мікроскопічно досліджено 147 плацент вагітних жінок (50 пла-цент ва--гітних жінок з фізіологічним перебігом та 97 - із затримкою росту плода).

Комісією з біоетики Івано-Франківського державного медичного універ--си-тету (протокол № 1/05 від 19.05.05 встановлено, що проведені наукові до-слід-ження плаценти у жінок з синдромом затримки росту плода відповідають етичним вимогам згідно наказу МОЗ України № 231 від 01.11.2000 року.

Для світлооптичного та ультраструктурного дослідження була взята пла-цента, плідні оболонки при фізіологічному перебігу вагітності при затримці росту плода.

Вивчення структурних елементів плаценти, кровоносних судин, гемомікро-циркуляторного русла, плідних оболонок та гломусної системи при фізіологіч-ному перебігу вагітності та при затримці росту плода здійснювали комлекс-ними морфофункціональними методами. Для вирішення поставлених завдань були проведені наступні дослідження:

1. Макроскопічне дослідження плаценти (огляд, маса, площа, діаметр, товщина).

2. Гістологічне дослідження стінки кровоносних судин, гемомікроцир-куля-торного русла плаценти, плідних оболонок при фізіологічному перебігу вагітності та при затримці росту плода.

3. Ультраструктурний аналіз структурних елементів плаценти, гемомікро-циркуляторного русла, хоріонічної та амніотичної оболонок при фізіологіч-ному перебігу та при затримці росту плода.

4. Кількісний аналіз результатів гістометричних досліджень із статистич-ною обробкою отриманих даних.

Макроскопічне дослідження плаценти (огляд, маса, площа, діаметр, товщина)

Провели вивчення та дослідження плаценти з різних ділянок (центральна, парацентральна та крайова). Зразки брали через всю товщу плацентарної ткани-ни з прилеглими оболонками та ді-лянок з вираженими макроскопічними змінами. Досліджували плацентарне ложе навколо плацентарного диска та біля нижнього полюса плодового вмістилища.

Макроскопічне дослідження плацент проводили зразу після народження посліду. Оцінювали кількість котиледонів, наявність ділянок інфарктів, кальци-натів, петрифікатів та крововоливи.

Органометрія плаценти була проведена у відповідності з умовами даного методу.

При огляді плаценти вивчали форму, колір, структуру часточкової будови, кількість часточок, типу котиледонів, місце прикріплення пуповини, характер звивистих судин на плодовій поверхні децидуальної оболонки. Ви-значали кіль-кість білих і червоних інфарктів, місця петрифікатів і гіалінозу у котиледонах плаценти.

Зважування плацент проводили зразу після їх народження на дитячих електронних вагах. Об’єм плаценти без пуповини і оболонок, визначали вимірю-ванням об’єму води, яка була витіснена при зануренні її в градуйований циліндр спеціального пристрою. Кров з плаценти змивали фосфатним буфером (рН - 7,4).

Площу плаценти визначали згідно відбитку материнської поверхні на мі-ліметровому папері з наступними підрахунками співпадання окремих квадра-ти-ків на ній з додаванням подвійних міждолькових зон з усіх боків окремих котиледонів.

Діаметр плаценти вимірювали сантиметровою стрічкою.

Товщину плаценти вимірювали шляхом розміченої товстої голки в трьох ді-лянках: у місці прикріплення пуповини, біля краю плаценти і в ділянці між ними.

Гістологічне дослідження стінки кровоносних судин, гемомікроцир-ку-ляторного русла плаценти, плідних оболонок при фізіологічному пере-бігу вагітності та при затримці росту плода

Для гістологічного дослідження брали шматочки плаценти і плідні обо--лонки. Матеріал фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну протягом двох-трьох тижнів, відмивали від фіксатора у проточній воді, зневоднювали і заключали в парафінові блоки. Гістологічні зрізи, товщиною 7-10 мкм фарбу-вали гематоксиліном і еозином за ван-Гізоном і фукселін-пікрофуксином та розглядали під світловим мікроскопом. Проводили огляд і описання виготов-лених препаратів під різними збільшеннями об’єктива та окуляра морфомет-рич-ними методами з кількісним аналізом.

Ультраструктурний аналіз гемомікроциркуляторного русла струк-тур-них елементів плаценти, хоріонічної та амніотичної оболонок при фізіо-логічному перебігу вагітності та при затриці росту плода

Матеріал для електронної мікроскопії фіксували у 2,4% забуференому розчині глютаральдегіду (рН-7,4) протягом 4 год. Після цього матеріал підда-валим додатковій фіксації в 1% розчині чотириокису осмію протягом 2 год. Зневоднювали в серіях етилового спирту зростаючої концентрації (30°, 50°, 70°, 80°, 96°). Далі матеріал поміщали в суміш ацетон-епоксидну смолу. Ультра-тонкі зрізи контрастували насиченим спиртовим розчином уранілацетату і до-контрастовували цитратом свинцю по Рейнольдсу, монтували на мідні електро-літні сіточки, вкриті формваровою плівкою. Препарати переглядали в елект-рон-ному мікроскопі ПЕМ- 125 К при прискорюючій напрузі 75 кВ з наступним фотографуванням при збільшеннях від 2000 до 25000 разів.

Кількісний аналіз результатів гістометричних досліджень із статистич--ною обробкою отриманих даних

Для об’єктивного судження про ступінь достовірності результатів дослід-ження був застосований варіаційно-статистичний метод аналізу отриманих результатів за допомогою персонального комп’ютера Pentium166 та прикладної програми для роботи з електронними таблицями Microsoft Exell. Статистичну обробку матеріалу здійснювали з використанням методів парної статистики та t-критерію Стьюдента, кореляційного та дисперсного аналізу за допомо-гою пакета “Statistika”. При проведенні статистичної обробки обчислювали середню арифметичну величину (М), достовірність різниць результатів дослід-ження (Р). Результати вважалися вірогідними в тому випадку, коли коефіцієнт достовірності був менший або рівний 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. В основу роботи покладений аналіз результатів комплексного обстеження 97 плацент вагітних жінок з за-тримкою росту плода. Конт-рольна група склала 50 плацент вагітних жінок з фізіологічним перебігом.

При дослідженні плацент від вагітних жінок з затримкою росту плода виявлені такі зміни: макроскопічно в 98,0% плаценти були меншою масою – (380,0±16,8 г) контроль – (467,0±18,5 г), що пояснюється головним чином бід-ністю артеріальних судин, які були не повнокрівні.

Плацента в більшості випадків була округлої форми, тільки в трьох спосте--реженнях була неправильної форми з додатковими частками розміром 10 х 14; 9 х 13 см. Забарвлення плодової поверхні в більшості випадків було сірувато-білясте, в 7,0% спостережень – жовтуватого відтінку. Набряк та дрібні вогнищеві ущільнення, що знаходились в плацентарній та крайовій частинах плаценти плодової поверхні були незначні. Плідні оболонки в 75,0% спосте-режень були тонкі, сірувато-білясті, а в 35,0% - з помірно вираженим набряком та дрібними вогнищевими ущільненнями (amnion nodosum), які мали вигляд дифузних біля-стих вузликів.

Борозни на материнській поверхні плаценти переважно були неглибокими з наявністю ішемічних інфарктів різних за розмірами – від 0,5 х 0,5 до 2,5 х 3,0 см, які розташовувалися переважно в парацентральній та крайових зонах материнсь-кої поверхні плаценти. В 16,0% випадках у центральних та парацентральних зонах виявлено кісти невеликих розмірів від 0,3 х 0,5 до 0,5 х 1,0 см. У 78,0% плацент відмічали повнокрів’я плацентарної тканини, де обсяг макроско-піч-них змін становив не більше 6,0% від материнської поверхні.

При порівнянні основних параметрів плаценти в обох групах було встанов-лено, що довжина і діаметр пуповини, маса плаценти і товщина були різними, а саме: маса, об’єм і площа плаценти були значно меншими в основній групі за такі, що були в контрольній групі.

На гiстологiчних препаратах плаценти, забарвлених гематоксилiн-еози-ном i метиленовим синiм, звертає на себе увагу велика кiлькiсть кiнцевих (тер-мінальних) та якірних ворсин при фізіологічній вагітності. Зовнiшня вистилка їх складається в основному з плазмодiального трофобласту (синцитіотрофо-бласту), типу численних мікроострівців у плацентарному бар’єрі, а внут-рішня, оточуючи судинне русло з цитотрофобласту. Цитотрофобласт представ-лений клітинним шаром базофiльної цитоплазми, яка має нерiвномiрну тов-щину (вiд 3 до 20 мкм) та світлі ядра. Окремi вiдростки синцитіотрофобласту у ворсинах, якi вступають у лагуни мiжворсинкового простору, як правило, мають видовжену нiжку i центрально розмiщене скупчення ядер з маловираже-ною цитоплазмою.

Строма кiнцевих ворсин має малодиференцiйований характер i представ-лена пухкою неоформленою сполучною тканиною з незначним вмiстом клiтин фiбробластичного ряду i мережею аргiрофiльних волокон, особливо в адвен-тиції судинного русла плодово-материнських взаємовідносин.

При дослiдженнi ультратонких зрiзiв плаценти спостерiгалось рiзке змен-шення кількості апiкальних мiкровиростiв i пiноцитозних міхурцiв у цитоплазмi синцитіотрофобласту. Збереженi мiкровирости були низькими i широкими. В окремих дiлянках поверхня синцитіотрофобласту була повнiстю рівна. Цито-плаз-ма при цьому має середню електронно-оптичну щiльнiсть. Збiльшувалась кiлькiсть мiкрофiламентів, якi у виглядi войлокоподiбних сплетень займали навiть апiкальнi вiддiли цитоплазми.

Ближче до плiдного мiхура, пiд псевдобазальною мембраною хорiону залягає шар ретикулярних волокон i шар фiбробластоподiбних клiтин. Цi клi-тини мають видовжену форму, базофiльне ядро i блiдозабарвлену цитоплазму. Безпосередньо до шару цих клiтин прилягає губчатий шар амнiону, який скла-дається з хаотично орiєнтованої сiтки сполучнотканинних волокон. Мiж ним i глибше розташованим компактним шаром залягають фiбробласти. Компакт-ний шар в свою чергу представлений густою сiткою щiльно прилягаючих один до одного пучкiв колагенових волокон. Останнiм шаром амнiотичної оболон-ки, що повернений в порожнину плiдного мiхура, є епiтелiальна пластинка, яка розмiщена на власнiй базальнiй мембранi. Епiтелiй амнiону представлений в залежностi вiд топографiї або призматичними або кубiчними епiтелiоцитами.

Епiтелiоцити амнiону параплацентарної частини мають призматичну форму i значно збiльшенi в розмiрах. Ядра змiщенi до базальної поверхнi клiтини. Цито-плазма просвiтлена, вакуолiзована, її апiкальна поверхня часто набуває пiнистої будови i вкрита густим шаром зменшених по висотi мiкроворсинок. Серед глибших шарiв спостерiгається пiдвищена кiлькiсть клiтинних i фiбри-лярних елементiв. Базальна мембрана розволокнена і нерiвномiрно потовщена.

Епiтелiй амнiону плацентарної частини представлений плоским, а на окре-мих дiлянках низьким кубiчним епiтелiєм. Ядра розмiщуються в централь-нiй частинi клiтини, навколо них утворюється вузька, просвiтлена борiздка цито-плазми. Сама цитоплазма однорiдна i ущiльнена, особливо в апiкальнiй дiлянцi. Кiлькiсть мiкроворсинок зменшена, на окремих ділянках епiтелiальної вистил-ки вони зовсiм вiдсутнi. Базальна мембрана звивиста, розволокнена. Ядра рiзних розмiрiв, з інвагінаціями, пiкнотичнi. В цитоплазмi накопичуються краплi нейтра-льного жиру. Спостерiгається масивна iнфiльтрацiя децидуальної оболонки лiм-фоцитами.

При електронно-мiкроскопiчному дослiдженнi поверхневого епiтелiю амнiо-ну цитоплазма має середню електронно-оптичну щiльнiсть. В нiй розмiщують-ся велика кiлькiсть мiтохондрiй, розвинутi цистерни ендоплазматичної сiтки, велика кiлькiсть вiльних рибосом, вакуолей i мiкропiноцитозних міхурцiв. Серед багаточисленних i полiморфних цитоплазматичних включень звертають на себе увагу голкоподiбнi включення, якi мають виражену осмiофiлiю. Ядро з рiвномiрно розпридiленим хроматином i гладкими контурами розмiщене в центральнiй частинi клiтини. Мiж окремими клiтинами визначаються мiжклi-тин-нi щiлини дiаметром до 10 нм. Апiкальна поверхня i мiжклітиннi канальцi вистеленi великою кiлькiстю мiкроворсинок.

При дослiдженнi ультратонких зрiзiв встановлено, що плазмодiальний трофобласт, який називають синцитіотрофобластом, покриває кiнцевi ворсини не маючи клiтинних границь i є справжнім симпластом. Апiкальна його цитоле-ма утворює короткi i досить широкi мiкроворсинки, якi вiльно виступають у мiжворсинковий простiр. Їх довжина коливається вiд 5 до 20 нм. В прикоре-невiй дiлянцi мiкроворсин спостерiгаються багаточисленнi iнвагiнацiї i пiноци-тознi міхурцi. Мiсцями мiкроворсинки вiдсутнi, в поверхневих вiддiлах цито-плазми синцитіотрофобласту утворюється значна кiлькiсть вакуолей рiзного розмiру та поверхневі везикули. Вони оточенi мембранами i мають електронно-щiльний матрикс. В цитоплазмi також є тонкi фiламенти, велика кiлькiсть вiльних рибосом i полiсом, секреторних i осмiофiльних гранул. В симпластi добре розвинена система цистерн i канальцiв ендоплазматичної сiтки. Багаточис-леннi мiтохондрiї мають незначнi розмiри, добре розвиненi крісти i матрикс пониженої електронно-оптичної щiльностi. Частою знахiдкою в цитоплазмi син-цитіотрофобласту є поодинокi мiєлiноподiбнi тiльця i фагоцитозні лiзосо-ми. Їх ядра мають рiзноманiтнi розмiри i форму – вiд овальної до елiпсоподіб-ної, iнодi з нерiвними контурами i перетяжками. Хроматин розмiщується бiля внутрiшньої поверхнi ядерної оболонки.

В дiлянках витонченого синцитіотрофобласту утворюються синтицiально-капiлярні мембрани мікросудин та острівці проліферації цих структур. До скла-ду синцитіокапілярних мембран входять цитоплазма трофобласту, базаль-на мембра--на i ендотелiй пазух клубочкового капiлярного синусоїда в ділянці розширень термінальних ворсин. Базальна мембрана кiнцевої ворсинки має помiрну електрон-ну щiльнiсть, гомогенна, дрiбно-зерниста, iнодi в нiй спосте-рi-гаються тонкофiбрилярнi структури, вакуолi i рiзної величини осмiофiльнi включення. Ендотелiальнi клiтини в капiлярах рiзноманiтнi за товщиною i роз-мiрами, мають розмiщене в центрi овальне або видовжене ядро з гладким чи нерiвним контуром. В навколо парануклеарній зонi цитоплазма мiстить багато-численнi рибосоми i полiсоми, цистерни ендоплазматичної сiтки з незначною кiлькiстю фiксованих рибосом i переважно середнi за розмiром мiтохондрiї. Деякi з них мають просвiтлений матрикс i невелику кiлькiсть фрагментованих гребiнцiв. В периферичнiй зонi клiтини постiйно зустрiчається значна кiлькiсть фiламен-тiв, електроннощiльних гранул, якi оточенi одношаровою мембраною. Ядра мають одне-два ядерця, просвiтлену нуклеоплазму i нерiвнi контури.

В результатi вивчення джерел кровопостачання ворсин плаценти нами показана наявнiсть в ній всiх ланок мікроциркуляторного русла у складових компонентах гіллястого хорiону. В утвореннi судинних мереж у ворсинах приймають участь двi-три артерiї, якi супроводжуються одиночними венами. Артерiї дiляться на двi-чотири артерiоли, якi пiдходять до одного плацентарного сегменту i теж супроводжу-ються однiєю, рідше двома венами. Дiаметр бiль-шостi артерiальних судин не перевищує 30,0 мкм (в середньому 27,4+0,5 мкм). Внутрiшня оболонка цих судин складається з дещо сплющених ендотелiальних клiтин. Гладком’язовi клiтини середнього шару артерій та артеріол у стовбу-ро-вих і термінальних вор-синах хоріона мають циркулярну орiєнтацiю. Вiд артерій відходять 1-2 арте-рiоли, а від артеріол (дiаметр яких дорiвнює в середньому 19,8+0,4 мкм) вiд-ходять капiляри до термінальних та якірних ворсин.

Загальна ангiоархiтектонiка капiлярного русла представлена видовжени-ми i звивистими мiкросудинами з широким просвiтом (приблизно 16-20 мкм). Венозна мережа мікроциркуляторного русла надзвичайно добре розвинена. Венулярнi вiддiли мікроциркуляторного русла зливаються в посткапілярні та виносні дрiбнi венознi судини (дiаметром 120-135 мкм), з яких утворюються сегментарнi вени, що вiдводять кров у пупочну вену. В лагунах формують крайові вени, сполучені з бiльш широкими колекто-ра-ми матки. У стiнцi пост-капiлярних венул (середнiй дiаметр 25,4+0,7 мкм) ви-значаються поодинокi гладко-м’язовi клiтини у середньому шарі судин оболон-ки. У стовбурових ворсинах вона є значно набрякла, нагадуючи малодифе-рен-ційовані клітини цитотрофобласту.

Судини мікроциркуляторного русла, якi розмiщенi в центральнiй частинi кiнцевої ворсинки роз-дiленi мiж собою тонкими стромальними прошарками. Кiлькiсть капiлярiв у численних мікроворсинках значно коливається в залеж-ностi вiд дiаметру вор-синки i в середньому становить вiд 3 до 8 на одну кiнцеву ворсинку. Окремi ка--пiляри мають дуже широкий просвiт у вигляді пазух, які, як правило, розмiщенi в дiлянках епiтелiальних пластин або синцитiокапiлярних мембран у якірних вор-синах хоріону і знаходяться у тісних контактах з стовбу-ровими ворсинами хоріального дерева.

В бiльших за розмiром стовбурових ворсинах залягають дрiбнi артерiї i вени, що значно збільшуються в ділянці пупочного канатика. При збереженнi за-гальної схеми будови судинної стiнки вони мають ряд характерних вiдмiннос-тей: внутрiшня еластична мембрана вiдсутня, м’язова оболонка мiстить фiб-роз-ну тканину з колагеновими і частково еластичними волокнами. У внутрiш-нiх шарах безпосередньо пiд ендотелiєм залягають окремi пучки гладкої мус-кулатури, якi утворюють випинаючi у просвiт судини валикоподiбнi медіоінти-ціальні потовщення типу подушок Конті. Цi потовщення надають просвiту судини зiрчасту, пiвмiсяцеву або щiлиноподiбну форму. Адвентицiальна обо-лонка, як така вiдсутня, а її роль вiдiграє значний прошарок щiльної сполучної ткнини з фібробластами, що оточені стромальними елементами.

Проведені нами дослідження дозволили встановити у плаценті наявність епі--теліоїдних міоцитів у фрагментах ворсин, властивих всім іншим рефлексо-генним зонам судинного русла. Саме від спіральних артеріол відгалужуються проміжні сегменти артеріо-венозних анастомозів з мікрогломусними каналами з міоепітеліоцитами, які розташовуються над ендотелієм і його базальною мембраною. Вони мають добре виражені кулясті ядра епітеліоїдних міоцитів величиною близько 15-20 мкм. В артеріях і артеріолах плаценти, як це видно на напівтонких зрізах, в середній оболонці знаходиться від 3 до 10 шарів епітеліоїдних міоцитів. Їх часто називають Е-клітинами або гломоцитами, бо вони розташовуються над база-льною мембраною та ендотеліоцитами, з’єдну-ючись між собою псевдо-подіб-ними відростками. В гломусних судинах ендоте-лій, зливаючись з базальною мембраною або основною речовиною сполучної тканини, формує так звані турнікети на тлі спазму судин. На відміну від гладких міоцитів замикальних артеріол, ядра яких довгасті, Е-клітини артеріо-венозних анастомозів мають кулясту ядерну форму на зрізах, проведених в любій пло-щині. В різних оболонках судин плаценти нам вдалось встановити два типи будови артеріо-венозних анастомозів: 1) прямі та 2) клубочкові, які можуть носити гломусну або замикально-гломусну будову. В гломусних артеріо-венозних анастомозах, обля-мованих замикально-гломусних – частково заміне-на гломусними Е-клітинами. З цими клітинами контактують доцентрові аце-тил-хо-лінові рецептори, тоді як в їх адвентиції зустрічаються елементи хрома-фінної (відцентрової) симпато-адреналової або парасимпатичної нервової сис-те-ми. Все це дає можливість константувати інкреторну функцію цих структур плаценти, які відіг-рають роль дифузної ендокринної системи в цих ор-ганах. Вона тут виступає в ролі єдиної функціональної системи первинного опові-щення, реагування та захисту, тоді коли дисциркуляторні розлади в плаценті супроводжуються пору-шенням обмінних та біосинтезуючих процесів.

Таким чином, забезпечується автономний нейрогуморальний кровообіг у матково-плацентарному комплексі без змішування материнської і плідної крові завдяки наявності плацентарного бар’єру в ділянці якірних ворсин. З ча--сом тер--мінальні ворсини, особливо якірні, стають багатоваскуляризовані, з численними мікроворсинами. В них формуються синусоїдні капіляри спеціа-лізованих клу-бочків (типу гломусних), забезпечуючи плід поживними речови-нами та киснем шляхом ауторегуляції мікроциркуляції через плацентарний бар’є-р. Через це плід не має власного дихання і ці функції виконує плацентарний бар’єр через пла-цен-тарне ложе. Ворсини хоріона формують судини типу ангіо-бластів з мезенхім-них клітин, які вступають в контакти з двома пупоч-ними артеріями і однією веною алантоїсної дуги. Так формується і виникає дихальна та видільна функція пла-цен-тарного ложа. Протягом вагітності сис-тема кровообігу матері і плода ізольо-вані одна від одної, формуючи замкнуті системи і контактуючи між собою мікро-ворсини через плацентарний бар’єр. Вони знаходяться між материнськими суди-нами плацентарного ложа, тобто у лагунах трофобласту, куди проникають хоріаль-ні ворсини та мікроворсини від-повідно до енергетичного росту плідного ор-ганізму.

На гiстологiчних препаратах плаценти забарвлених гематоксилiн-еозином при морфологічних змінах плаценти бiльшiсть кiнцевих ворсин мають типову морфологiчну структуру. Поряд з термінальними ворсинами добре видно фіб-ро-бласти з незначною кіль-кістю колагенових волокон, а також клітин Кащенко-Гофбауера. Вони вико-нують роль макрофагів, які відмежовують поверхневий епітелій ворсин від ци-тотрофобласта, а особливо синцитіотрофобласта, щоб не допустити злиття з клі-тинами ендометрію. Через це спостерiгаються окремi групи ворсин, якi мають ознаки незрiлостi. Це сприяє збереженню ворсин хо-ріону у лагунах материнської крові. Вони бiльшi за розмiром, мають нерiвнi контури i досить велику кiлькiсть розга-лужень самої рiзноманiтної форми.

Серед сполучнотканинного прошарку у термінальних макроворсинах спо-стерiгається пiдвищена кiлькiсть клiтин фiбробластичного ряду з овальни-ми i блiдими ядрами та вакуолiзованою базофiльною цитоплазмою. В окремих дiлянках спостерiгається розволокнення сполучнотканинного прошарку i не-знач--не збiльшення вiдстанi мiж окремими клiтинами. Нерiдко в таких ворсинах зустрiчаються крупні клiтини Кащенко-Гофбауера у виглядi поодиноких великих клiтин округлої форми. Розмiщенi вони в петлях пухкої сполучної тканини i мають осміофiльну, пiнисту цитоплазму. Ядро у 2-3 рази більше, ніж в інших клітинах, що нага-дує монобластні клітини навколо лагун. Зi сторони гiстоструктури син-цитiо-тро-фобласту значних змiн не спостерiгається. Однак, в поодиноких макровор-си-нах ядра синцитiотрофобласту розмiщенi в один, рiдше два ряди, якi рiвно-мiрно розпридiленi по всiй окружностi ворсин з наявністю синусоїдів, покри-тих подвійною мембраною.

В стромi хоріону майже у половині кiнцевих ворсин зустрiчається пони-же-на кiлькiсть капiлярiв, в окремих ворсинах вiдсутнi синусоїднi капiляри, які контактують в ділянці розташування синцитіотрофобласту, розмiщуючись в один ряд, рiвномiрно і розпридiляючись навколо цiєї ворсини. В сполучноткан-них прошарках спостерiгається значна кiлькiсть фiбробластiв з вакуолiзованою цитоплазмою i ядром малого розміру розмiщеним на периферiї клiтини. Мiж окремими клiтинами розмiщуються клiтини Кащенко-Гофбауера. Спостерi-гається пiдвищена кiлькiсть клiтин цитотрофобласту. Крім того, значно зростає кiлькiсть фiбриноїду на їх поверхнi, макро- та мікроворсин якірного характеру. В поодиноких ворсинах спостерiгається значне розростання колагенових воло-кон i низький вмiст клiтинних елементiв. Просвiт капiлярiв в таких ворсинах значно звужений, нерiвномiрний. Збiльшується метахромазiя в стромi стовбу-рових i поодиноких кiнцевих ворсинах. Поряд з цим з’являється бiльша кiль-кiсть функцiонально активних синцитiальних вузликiв i термiнальних ворсин з синцитiально-капiлярними мембранами.

При морфологічних змінах плаценти окремi кiнцевi ворсини досягають дуже великих розмiрiв, що в 3-5 разiв перевищували розмiри нормальних ворсин. Контури таких ворсин фестончастi. Синцитіотрофобласт у бiльшостi з них витончений на всьому про-тязi з нерiвномiрним розподiлом ядер. Цито-плазма слабо базофiльна. В сполуч-нотканинних прошарках спостерiгається нерiвномiрний розподiл клiтинново-лок-нистих структур з фібробластів. Цито-плазма фiбробластiв рiзко вакуолi-зована. Ядра окремих з них збiльшенi в розмiрах, овальної форми. Спостерiга-ється фрагментацiя волокнистих еле-ментiв. В значнiй кiлькостi збереженi клi-тини цитотрофобласту, збiльшена та-кож кiлькiсть клiтин Кащенко-Гофбауера у термінальних і проміжних вор-синах. Збiльшується кiлькiсть якірних ворси-н без колагенових волокон. При цьому визначається мала кількість капiлярiв, просвiт їх звужений. Капiляри, як правило, розмiщенi в центральнiй частинi вор-син. Практично не зустрiча-ється капiлярiв сину-соїдного типу. На поверхнi ворсин спостерiгаються масивнi вiдкладення фiб-риноїду. Поряд iз склеро-тично змiненими ворсинами локально спостерiгають-ся ворсини з явищами ком-пенсаторної гiперплазiї капiлярiв. Їх кiлькiсть значно зростає, що особливо чiтко виявляється на тлi патологiчно змiнених ворсин з за-пустiвшими капiлярами. Чим ближче до пупкового кільця тим більше зустрі-чається шунтів замикаль-ного типу та замикально-змішаного, рідше – гломусного типу, які переважають у термінальних ворсинах при переході їх у якірні для здійснення найбільш важ-ливої репродуктивної функції. Їх супроводжує рецеп-торний апарат плід-ного організму з утворенням типових нейрогломусів.

Електронно-мiкроскопiчнi дослiдження плаценти при її морфологічних змінах показало не-значнi патологiчнi вiдхилення в ультраструктурнiй будовi кiнцевих ворсин. Як i в контролi, поверхня синцитіотрофобласту вкрита мiкро-ворсинками, якi вiд-рiзняються за своїми розмiрами, кiлькiстю i формою. Так, в бiльшiй кiлькос-тi з’являється коротких i товстих мiкроворсин. В цитоплазмi симпластотрофоб-ласту дещо збiльшується кiлькiсть мiтохондрiй з просвiт-леним матриксом i фрагментованими крістами. Цистерни ендоплазматичної сiтки розширенi, на їх мембранах зменшується кiлькiсть фiксованих рибосом. Серед великої кіль-кості осмiофiльних включень з’являються поодинокi негли-бокi, але множиннi вдавлення, хроматин переважно концентрується бiля ядерної мембрани, база-льна мембрана розширена, локально гомогенiзована. Мiж синцитіо- i цитотро-фобластом спостерiгаються багаточисленнi цитоплаз-матичнi вирости, якi за допомогою щiльних i десмосомоподiбних з’єднань кон-тактують один з одним. Мiж стiнкою капiлярiв i синцитіотрофобластом залягає незначний по товщинi прошарок основної речовини сполучної тканини з тонкофiбрилярними елемен-тами. Ядро, як правило, видовженої форми, з поодинокими iнвагiнацiями ка-рiо-леми i маргiнальною концентрацiєю хро-матину. Мiтохондрiї збiльшенi в розмiрах, їх матрикс має низьку електронно-оптичну щiльнiсть, спостерiгається дезорганiзацiя кріст. Цистерни ендоплаз-матичної сiтки помiрно розширенi, змен-шується кiлькiсть фiксованих рибо-сом. Базальна мембрана капiлярiв збе-рiгає свою типову будову. Поряд з цим у фiбробластах, якi розмiщуються в стромi кiнцевих ворсин спостерiгається пiдвищена кiлькiсть пiноцитозних міхурцiв та рiзноманiтних вдавлень i вип’ячу-вань, серед яких вiдмiчається багато аморфної речовини. Ядра фiбробластiв мають овальну форму з iнтенсивно контрастованим вiнчиком гетерохроматину на внутрiшнiй поверхнi карiотеки. В мiтохондрiях матрикс середньої електрон-но-оптчної щiльностi з строго орiєн-тованими крістами. На мембранах ендо-плазматичної сiтки значна кiлькiсть рибосом. Синцитіотрофобласт утворює незначнi по висотi мiкроворсинки, якi схильнi до утворення булавоподібних потовщень на своїй апiкальнiй поверхнi. В цитоплазмi збiльшується кiлькiсть великих мiтохондрiй з просвiт-леним матриксом i дезорганiзованими крістами. Окремi мiтохондрiї вакуо-лiзованi. Цистерни ендоплазматичної сiтки розши-ренi, кiлькiсть вiльних рибо-сом змен-шується. З’являються поодинокi вториннi лiзосоми i аутофагосоми. Збiльшується кiлькiсть мiкрофiламентiв, спостерiга-ються багаточисленнi вакуо-лi. Ядра видов-женi, з великою кiлькiстю глибоких складок. Спостерiга-ється пiдвищена кiль-кiсть клiтин цитотрофобласту. Їх ци-то-плазма має низьку електрон-но-оптичну щiльнiсть, значну кiлькiсть пiно-ци-тозних міхурцiв i вакуо-лей. Ядро овальної форми з гладкими контурами i маргiнально розмiщеним хроматином. Мiто-хонд-рiї переважно середнього i дрiбного розмiру, з матрик-сом помiрної елект-ронної щiльностi i частково фраг-ментованими гребiнцями. Кiлькiсть вiльних рибосом знижена. Клiтиннi кон-такти мiж симпластотрофо-бластом i цитотро-фо-бластом носять десмо-сомопо-дiбний характер. Базальна мембрана кiнцевих ворсин нерiвномiрно потовщена, гомогенiзована, мiстить пiдвищену кiлькiсть осмiофiльних вклю-чень. В її товщу занурена значна кiль-кiсть цитоплазматич-них вiдросткiв. Мiж симпласто-трофобластом i стiн-кою капiлярiв зустрiчаються тонкi пучки колагенових волокон i значна кiль-кiсть аморфної речовини i тонко-фiбрилярних структур.

В децидуальних клiтинах ядра великих розмiрiв, неправильної форми, хроматин утворює значно ущiльненi конденсованi тiльця, ядерця змiщенi на периферiї. Кiлькiсть мiтохондрiй незначна, але вони вiдрiзняються вираженим полiморфiзмом. У частини мiтохондрiй відмічаються рiзко вираженi просвiт-лення мат-риксу, фрагментацiя i гомогенiзацiя кріст. Цитоплазма епiтелiоцитiв має пiдви-щену електронну щiльнiсть. Ядра з вираженими складками карiо-леми, хрома-тин ущiльнений i рiвномiрно розподiлений у карiоплазмi. Цисте-рни ендоплаз-матичної сiтки нерiвномiрно розширенi, вакуолiзованi. Кiлькiсть вiльних рибо-сом зменшена. Спостерiгається багато набряклих, дистрофiчних мiтохондрiй, з неправильно орiєнтованими крістами, з’являються вториннi лiзосоми.

Варто відмітити не зовсім відомі нам функції скупчень децидуальних клі-тин в функціональному шарі ендометрію, а також в септах котиледонів. Ці кліти-ни з темним ядром і світлою цитоплазмою дуже нагадують структури жовтого тіла, що виділяють гормони прогестерон та плацентарний гонадотопін, здат-ни-ми підтримувати розвиток плаценти протягом всієї вагітності, що їх покри-ває, містить так званий фібриноїд Рора, а зі сторони плідної – Нітабауха. Це дає можливість підтримувати в міжворсинковому просторі відповідний тиск крові для регулярного живлення плода. Кров матері входить через перфоровані отвори базальної пластинки численими гломусними каналами, циркулюючи в міжворсинковому просторі. Тут вона доходить до хоріальної пластинки, спо-вільнюючи свій потік. По краям децидуальних септ сюди проникають закру-чені петлі клубочкових артеріо-венозних анастемозів, що знаходяться в зво-рот-ньому напрямку у вигляді венозних судин. Все це є свідченням того, що лагуни міжворсинкового простору та септи децидуальної оболонки є похід-ними депортованого трофо-бласту з базальними компонентами цитоплазми фетальних клітин.

Просвiт кровоносних судин у ворсинах розширений, мiстить значну кiль-кiсть формених елементiв кровi. Поряд з нормальними добре васкуляризо-ваними термiнальними ворсинами зустрiчаються зони хаотично склерозованих ворсин, особливо в проміжних ворсинах. В стовбурових ворсинах та незрiлих промiжних гiлках поряд з пухкою стромою i дистрофiчно змiненими клiтинами Ка-щенко-Гофбауера визначається велика кiлькiсть бруньок з недорозвиненими капілярами без синусоїдів.

Детальний аналіз на електронних мікропрепаратах допоміг нам описати структуру епітеліоїдних міоцитів в середній оболонці гломусних судин. Завдя-ки цьому ми встановили наявність в них кулястого ядра в центрі клітини з двома ядерцями на тлі мало конденсованого хроматину. Вся цитоплазма Е-клітин характеризується наявністью міофіламентів типу тонофібрил, з’єднаних між собою тонкими нитками між окремими дисками саркомера, властивих деяким незрілим міоцитам.

Вивчення цих питань клінічними та морфологічними методами вказує на недостатній розвиток мікрогломусної системи в умовах затримки дозріван-ня плаценти. Внаслідок хронічної вазоконстрикції гломусних артеріо-венозних анастомозів спіральних арте--рій матково-плацентарного комплексу знижуються метаболічні процеси в тканинах плаценти, супроводжуючись хронічною гіпоксією та гіпотрофією плода.

Нами встановлено, що причиною морфологічних змін плаценти може бути ішемія окремих обо-лонок матки, викликана порушенням регуляції гемо-мікроциркуляції в міо-мет-рії, ендометрії та міжворсинковому просторі. Ми вважаємо, що ці зрушення є однією із основних та найбільш важливих причин переривання вагітності та гіпотрофії плода в умовах фетоплацентарної недо-статності. В цих випадках синцитіотрофобласт повністю замінюється фібри-ноїдом, а цитотрофобласт оточений багаточисленними мембранами, серед яких зустрічаються синапто-їдні структури. Електронна мікроскопія показала, що строма ворсин запов-ню-ється колагеновими волокнами за рахунок посилен-ня функції клітин Ка-щенко-Гофбауера. Вони мають овоїдну форму з екс-центрич-но розташова-ним великим ядром. Їх можна розцінювати як осілі макро-фагоцити або гістіо-цити. Вони відносяться до плацентарного бар’єру, як інші тканини плідного по-ходжен-ня (базальна мембрана трофобласта, ба-зальна мембрана ендотелію капілярів та ендотеліоцити, сполучна тканина строми ворсин). Між базальною мембраною і клітинами епітеліального шару трофобласту простежується світ-лий простір. Капіляри в умовах фізіологічної вагітності мають широкий про-світ з наявністью клітин крові (еритроцити, лейкоцити) з оптимально розви-неними структурами. Ендотеліальні клітини капілярів контактують з пе-ри-цитами, а синусоїдні структури оточуються ба-гато-численними мембранами. В умовах фетоплацентарної недостатності та в кінці плідного періоду частина цих структур зникає. В цитоплазмі цих клітин спостерігається велика кількість органел з порушенням метаболізму і по-гіршенням транспорту речовин на тлі збільшення кількості фібриноїду та його звапнень.

Хемобарорецепторна інервація плацентарного кровоплину залишається майже не вивченою, особливо при патології вагітності. Це дозволить визначити різні функції репродукції людини та гломусних систем фетоплацентарного комплексу, що допоможе певним чином регулювати ці процеси. При вивченні цієї проблеми важливого значення набувають всі компоненти материнської та плідної плаценти. Вони відповідають за підтримку нормального гомеостазу плода як в умовах фізіологічної вагітності, так і при затримці розвитку і росту плода. В літературі є чимало даних про морфологічні особливості плаценти, але вони не зв’язуються з хемобарорецепторною функцією мікрогломусної системи. Через це ці дані є дуже дискусійними, вимагаючи подальших досліджень. Досі не виділені основні закономірності патологічних процесів, які зв’язані з пора-жен--ням цих структур. Враховуючи стан компенсаторних змін та ступінь тяж-кос-ті перебігу окремих ускладнень, можна чітко визначити методи корекції даної патології в клініці.

Таким чином, проведені нами гістологічні та електронно-мікроскопічні дослідження дозволили встановити ряд морфометрично обгрунтованих особ-ливостей морфологічних змін плаценти при затримці росту і розвитку плода, які мають не тільки теоретичну, але й практичну цінність.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі за допомогою сучасних морфологічних методів (макро-, мікроскопічний, ультраструктурний) встановлені особливості розвитку плаценти у вагітних жінок з фізіологічним перебігом та із синдромом затримки росту плода.

На підставі проведених результатів ретроспективного аналізу історій хворіб вагітних жінок констатовано, що затримка росту плода – це симптомо-комплекс, причинами якого є різноманітні чинники від соціально-побутових умов розвитку, перенесених захворювань в дитинстві, соматичного стану вагіт-ної жінки до порушень функції репродуктивної системи, обтяженого гінеколо-гіч-ного та акушерського анамнезу. Клінічний перебіг вагітності із затримкою росту плода характеризується високим рівнем акушерських ускладнень, пери-натальної захворюваності і смертності.

1. При дослідженні плацент у вагітних жінок із затримкою росту