ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАЗНЄВА МАРИНА ВІКТОРІВНА

УДК 338.436:338.439.4:637.5(477.61)(043.3)

РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У м’ясоПРОДУКТОВОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ РЕГІОНУ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України (м. Луганськ)

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Кочетков Олексій Васильович,

завідувач кафедри статистики і економічного аналізу Луганського національного аграрного університету (м. Луганськ)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович

Національний аграрний університет (м. Київ)

професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

Гайбура Юлія Анатоліївна

Подільський державний аграрно-технічний університет (м. Кам’янець - Подільський)

доцент кафедри аудиту і економічного аналізу

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра економіки природокористування, м. Суми

Захист відбудеться 4 липня 2005 р. о 1230 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м.Луганськ-8, Луганський національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, бібліотека Луганського національного аграрного університету.

Автореферат розісланий 2 червня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кальченко В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах тривалої економічної кризи, незважаючи на певні позитивні зрушення, а також на те, що постійне до цього часу падіння виробництва м'яса в аграрному секторі в останні два роки було зупинено, стан у тваринницьких галузях залишається важким.

Приватизація переробних підприємств, їх адаптація до ринкових умов здійснена без урахування інтересів сільськогосподарських виробників сировини. Поглибилась невідповідність між сировинними ресурсами і переробними потужностями підприємств м’ясопродуктового підкомплексу. Практично розпалися сировинні зони м’ясокомбінатів і відбулося їх відокремлення від ресурсів. Колишня система управління переробними підприємствами майже зруйнована, а нова не сформована.

Важливою причиною виникнення такої ситуації є послаблення, а іноді і повний розрив інтеграційно-економічних зв’язків між виробниками сільськогосподарської сировини та її переробниками.

Негативно вплинув монополізм переробних підприємств, які, прагнучи до більш стійкого фінансового стану, заготовляли сільськогосподарську сировину за низькими цінами. Втративши стимули та матеріальну зацікавленість у виробництві, сільськогосподарські товаровиробники різко скоротили його обсяги. Це призвело до скорочення пропозиції сільськогосподарської продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, виникла загроза продовольчої безпеки країни. За цих обставин особливого значення набувають організаційно-економічні аспекти забезпечення взаємовигідної участі в інтегрованому процесі сільськогосподарських товаровиробників сировини та переробних підприємств.

Треба зазначити, що, незважаючи на актуальність та гостру необхідність впровадження та розвитку такого потужного організаційного заходу для підвищення економічної ефективності виробництва, яким є агропромислова інтеграція, організаційно-методичні питання створення та функціонування інтегрованих формувань у м’ясопродуктовому підкомплексі, моделювання виробничих відносин підприємств-учасників залишаються ще недостатньо дослідженими, а деякі питання (наприклад, кількісні методи планування діяльності інтегрованих підприємств) – зовсім не розробленими.

Стан вивчення проблеми. В Україні ще не сформована єдина науково-обгрунтована концепція розвитку форм агропромислової інтеграції в АПК.

Основні аспекти розвитку інтеграційних процесів в АПК висвітлені в наукових працях В. Андрійчука, Ю. Вінслава, О. Гогулі, С. Гречанюка, Р. Гумерова, О. Гудзинського, М. Зубця, Т. Лейн, В. Месель-Веселяка, А. Полякової, І. Пономаренко, О. Родіонової, П. Саблука, Е. Юркова та ін.

Проблемам організації та функціонування інтегрованих агропромислових структур у м’ясопродуктовому підкомплексі присвячені роботи Ю. Гайбури, М. Корінька, С. Нестеренко, А. Пастухова, К. Посилаєвої та ін. Але нові організаційно-правові форми, що виникають останнім часом, економічні відносини всередині їх ще недостатньо досліджені, потребують осмислення, узагальнення, що важливо для практики і вдосконалення вже існуючих рекомендацій та методик щодо подальшого розвитку інтеграційних процесів у м’ясопродуктовому підкомплексі АПК України. Майже не розробленими залишаються питання моделювання, планування та прогнозування розвитку інтеграційних формувань за допомогою економіко-математичних методів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до плану держбюджетних науково-дослідницьких робот Луганського національного аграрного університету „Соціально-економічні проблеми змінення форм господарювання сільськогосподарських підприємств Луганської області” № 0100V004290 та „Соціально-економічні проблеми створення конкурентоздатного сільського господарства на південному сході України” № V005404.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є розробка рекомендацій щодо удосконалення механізмів створення та функціонування інтегрованих агропромислових об'єднань з виробництва м'яса та м'ясопродуктів на основі системного дослідження організаційно-економічних аспектів інтеграційних процесів у м’ясопродуктовому підкомплексі АПК України.

Згідно з метою завданнями дослідження є:

џ вивчення сучасного стану формування ринку м'яса на регіональному рівні, обґрунтування доцільності та можливості створення власної сировинної бази переробних підприємств;

џ узагальнення результатів діяльності інтегрованих структур, які поєднують виробництво сировинної продукції, переробку та фірмову торгівлю;

џ дослідження виробничого потенціалу сировинних підприємств і визначення можливостей вдосконалення або впровадження інтеграційних процесів у м’ясопродуктовому підкомплексі;

џ виявлення чинників ефективного розвитку інтеграції у м’ясопродуктовому підкомплексі;

џ розробка економічного механізму виробничих відносин між сільськогосподарськими та переробними підприємствами;

џ розробка моделі інтегрованого формування, яка б дозволяла здійснити планування розвитку об'єднання з виробництва м’ясопродуктів з урахуванням реальних початкових умов.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів розвитку інтеграційних процесів у системі виробництва м’яса та м’ясопродуктів. Об’єктом дослідження є інтеграційні процеси у м'ясопродуктовому підкомплексі регіону.

Методологія та методика дослідження. Основою дослідження є діалектичний метод пізнання. Теоретичною базою досліджень є роботи вітчизняних і зарубіжних учених, у яких розкриваються закономірності розвитку вертикальних інтеграційних зв’язків, особливості агропромислової інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі, законодавчі та нормативні акти з питань розвитку різних форм господарювання та функціонування агропромислових інтегрованих підприємств.

У процесі дослідження використовувались такі методи та прийоми: економіко-статистичний (аналіз впливу інтенсивності виробництва, врожайності кормових культур на рентабельність виробництва м'яса, трудомісткість та собівартість отриманого приросту живої ваги великої рогатої худоби та свиней), монографічний (вивчення переробки м'яса на прикладі ЗАТ „Луганський м’ясокомбінат”), абстрактно-логічний (побудова математичної моделі розвитку та функціонування інтегрованого формування з виробництва м'яса та м’ясопродуктів) і економіко-математичний (побудова та розв’язання транспортної задачі лінійного програмування).

Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій підтверджується обґрунтуванням розрахунків, застосуванням значного фактичного матеріалу.

Наукова новизна отриманих результатів. У процесі дослідження отримано такі результати, що мають характер наукової новизни.

Вперше:

џ формалізовано взаємозв’язки суб’єктів агропромислового інтегрованого підприємства, отримано їх аналітичний опис;

џ визначено та проаналізовано оптимальні розміри факторів, що впливають на строк реалізації проекту за допомогою побудованої математичної моделі взаємодії підприємств-учасників інтегрованого формування з виробництва м'ясопродуктів;

џ сплановано найшвидший розвиток інтегрованого формування з урахуванням реальних початкових умов функціонування інтегрованого формування за допомогою формалізованої схеми взаємовідносин підприємств-учасників інтеграції;

џ побудовано шкалу попиту на основі проведеного маркетингового дослідження шляхом анкетного опитування різних верств населення; проаналізовано цінову еластичність попиту населення м. Луганськ та Луганської області на м’ясо та м’ясопродукти;

џ знайдено оптимальну схему перевезень худоби з місць відгодівлі до місць переробки шляхом побудови та розв’язання задачі лінійного програмування (критерієм оптимальності є мінімум відстані транспортування худоби);

Удосконалено:

џ методика Е.М.Крилатих щодо визначення пріоритетів економічного розвитку. Завдяки використанню кореляційно-регресійних методів аналізу стало можливим використовувати її для обґрунтування пріоритетів подальшого розвитку у межах однієї галузі. Визначено пріоритетні напрямки стабілізації та розвитку галузей м’ясного тваринництва Луганської області;

џ економічний механізм взаємодії підприємств інтегрованого об’єднання завдяки обґрунтуванню можливості (доцільності) впровадження та розвитку процесів агропромислової інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі Луганської області.

Набули подальшого розвитку:

џ теоретичні дослідження процесів агропромислової інтеграції в результаті яких визначено особливості та тенденції розвитку інтеграційних процесів в АПК України та закордонних країн на основі узагальненого досвіду функціонування агропромислових інтегрованих підприємств.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати спрямовані на підвищення економічної ефективності виробництва та переробки м'яса на основі ефективних форм агропромислової інтеграції. Реалізація результатів дослідження сприятиме стабілізації, розвитку та підвищенню ефективності виробництва у м’ясопродуктовому підкомплексі.

Особистий внесок здобувача. У дисертації представлено результати наукових досліджень, проведених автором особисто. Зокрема, у роботі викладено результати досліджень щодо визначення сутності агропромислової інтеграції та забезпечення ефективного функціонування підприємств-учасників. Сплановано найшвидший розвиток інтегрованого формування за допомогою розробленої аналітичної моделі, що відображає взаємозв’язки суб’єктів у процесі виробництва м'яса та м'ясопродуктів. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету в 2000-2004 рр., на міжнародній науково-практичній конференції (м. Луганськ, 19-21 березня 2002 року), на міжнародній науково-практичній конференції „Ринкова трансформація економіки АПК” (ХДТУСГ, м. Харків, 5-6 грудня 2002 року), на Другій міжнародній науково-практичній конференції „Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи” (ОДАУ, м. Одеса, 16-17 вересня 2003 року), на Міжнародній науково-практичній конференції „АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи” (ПДАТА, м. Камянець-Подільський, 20-21 травня 2004 року).

Рекомендації з впровадження та розвитку інтеграційних процесів у м'ясопродуктовому підкомплексі доведені до стадії реального впровадження (що підтверджується відповідними документами): Луганським обласним управлінням сільського господарства та продовольства (довідка № 37-3/1-69 від 8.04.04 р.); Новоайдарським районним управлінням сільського господарства (довідка №162 від 3.06.04 р.); АТЗТ „Луганськм’ясопром” (довідка № 05-33 від 9.09.04 р.); КСП ім. Кірова Новоайдарського району Луганської області (довідка №2 від 3.06.04 р.); Подільським державним аграрно-технічним університетом (довідка № від 12.09.04 р.); Луганським національним аграрним університетом (довідка №141 від17.05.04 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані на сторінках фахових видань у 10 статтях загальним обсягом 2,24 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 191 сторінці комп’ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, бібліографічного списку, має 14 додатків, 34 таблиці, 47 рисунків. Список використаної літератури включає 179 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Теоретичні основи агропромислової інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі” розкривається економічна суть та організаційно-правові аспекти розвитку інтеграційних процесів у м’ясопродуктовому підкомплексі, розглянуто тенденції розвитку агропромислової інтеграції в агропромисловому підкомплексі України та закордонних країн. Агропромислова інтеграція – вищий прояв спеціалізації виробництва, потужній організаційний засіб підвищення як загальної ефективності виробництва, так і ефективності функціонування окремих учасників виробничого процесу.

Формування інтегрованих систем може відбуватися на різних засадах: на основі встановлення тісних виробничо-коопераційних, господарсько-економічних і фінансових зв’язків фірм одного або кількох технологічно взаємопов’язаних чи суміжних виробництв; без чи за безпосередньою участю фінансово-кредитних установ; на основі об'єднання зусиль і ресурсів для реалізації великих інвестиційних проектів або цільових чи продуктових програм; на базі фінансово-кредитної структури; на регіональній основі тощо.

Організаційні форми існування інтегрованих об'єднань можуть ґрунтуватись як на системі взаємного, перехресного володіння акціями, так і на засадах формування холдингової компанії, консорціуму, промислово-фінансових груп, а склад і структура кожного такого об’єднання визначаються залежно від стану виробництва і ринку, рівнів розвитку коопераційних зв’язків, фінансових можливостей і потреб суб’єктів інтеграційного процесу, проблем, які належить вирішувати, тощо.

Вітчизняний та закордонний досвід функціонування інтегрованих структур, що об’єднують у своєму складі різні ланки – від виробництва сільськогосподарської продукції до її реалізації кінцевим споживачам, свідчить про те, що такі структури є більш ефективними та пристосованими до вимог ринкової економіки.

Проте, незважаючи на важливість розвитку інтеграційних процесів, розширення обсягів виробництва конкурентоспроможної м’ясної продукції в сучасних умовах переходу до ринкової економіки, шляхи розв’язання цих проблем в методологічному та організаційно-методичному плані залишаються ще недостатньо дослідженими.

Однією з основних стримуючих причин розвитку інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі України є економічна неузгодженість інтересів сільськогосподарських товаровиробників сировини і підприємств її промислової переробки. Протягом тривалого часу існують нееквівалентні відносини між цими сферами суспільного виробництва продовольчих ресурсів, внаслідок цього сільськогосподарським товаровиробникам стає невигідним нарощування виробництва і продаж сільськогосподарської продукції переробним підприємствам.

Основною зовнішньою проблемою, що гальмує створення нових та стримує розвиток вже існуючих інтегрованих формувань, на наш погляд, є, по суті, відсутність нормативно-правової бази щодо організаційних форм та механізмів функціонування та взагалі недостатній рівень державного регулювання процесів, що розглядаються.

В другому розділі „Сучасний стан і тенденції розвитку м’ясопродуктового підкомплексу Луганської області” розглядається сучасний стан виробництва в двох секторах, що складають основу агропромислового інтегрованого підприємства: сільському господарстві та м’ясопереробній промисловості.

Досліджено попит населення м. Луганськ на м’ясо та м’ясопродукти за допомогою анкетування. Більшість опитуваних споживає дешевші варені ковбаси – 29,78%. На другому та третьому місцях (23,56 та 18,22% відповідно) – м’ясо та напівкопчені ковбаси.

Цінова еластичність попиту на м’ясо та м’ясні продукти у середньому невелика (коефіцієнт цінової еластичності попиту в середньому по усіх видах м'ясної продукції складає 0,564), тобто попит нееластичний. Це пояснюється тим, що м’ясо (а також і м’ясопродукти) є цінним продуктом харчування, а отже для нього не існує (майже не існує) товарів-замінників.

У м'ясних галузях сільського господарства (у свинарстві та відгодівлі великої рогатої худоби на м’ясо) у 2000 році припинився постійний до цього часу спад виробництва. За останні роки відбулося певне зростання.

Чисельність поголів'я свиней та великої рогатої худоби на відгодівлі за 2001-2002 роки збільшилося на 40,4 тис. гол. або на 33,9 % та на 12,5 тис. гол. або на 11,1 % відповідно, а за 2003 рік поголів’я тварин ненабагато зменшилося. Підвищилися якісні показники: м'ясна продуктивність тварин на відгодівлі (середньодобовий приріст великої рогатої худоби збільшився за останні три роки на 38 г. або на 15,6 %, свиней – на 59 г. або на 63,4%), трудомісткість отриманого м'яса (при відгодівлі великої рогатої худоби трудомісткість одного центнеру отриманого приросту живої ваги тварин зменшилася на 11,8 люд.-год. або на 12,2%, при вирощуванні свиней – на 43,8 люд.-год. або на 26%).

Дворівневе групування підприємств області показало, що із збільшенням щільності виробництва яловичини (питоме виробництво приросту живої маси великої рогатої худоби у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь) зменшуються питомі витрати праці та грошей (трудомісткість та собівартість одного центнеру приросту живої ваги), а також підвищується рівень рентабельності виробництва. Із підвищенням середньої щільності виробництва з 3,55 до 17,69 кг/га трудомісткість продукції вирощування зменшалася від 251,39 до 80,52 люд.-год., собівартість – від 1239 до 446,36 грн/ц, а рівень рентабельності змінювався від -57,59 до -42,72%.

Треба відмітити цікаву відмінність, що притаманна процесу відгодівлі. Із підвищенням щільності виробництва в господарствах збільшується і рівень кормовиробництва. Так, умовні врожайності кормових культур збільшувались від 174,77 ц/га до 355,67 ц/га у середньому по групам. Це говорить про те, що господарства, які мають більш інтенсивну відгодівлю худоби приділяють досить уваги і вирощуванню кормових.

Аналогічна залежність діє і при вирощуванні свиней. Так, з ущільненням виробництва з 1,69 кг/га (у середньому) до 8,39 кг/га трудомісткість одного центнеру приросту живої ваги зменшується від 395,51 люд.-год. до 86,18 люд.-год., а собівартість – з 1879,25 грн. до 1052,13 грн., рівень рентабельності підвищується при цьому від -54,33% до -35,0%.

Рівень рентабельності виробництва м'яса великої рогатої худоби апроксимується наступним рівнянням:

а рівень рентабельності виробництва свинини: де R – рівень рентабельності виробництва м'яса великої рогатої худоби (свиней), VROG – середня врожайність кормових культур (ц/га), POG - щільність відгодівельного поголів’я тварин у розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь (гол/га), KORM – витрати кормів на одну голову (ц.к.од.), SRsut – середньодобовий приріст тварин на вирощуванні та відгодівлі (г), CENA – середня ціна реалізації одного центнеру живої ваги (грн), SS – середня виробнича собівартість одного центнеру живої ваги (грн), TRUD – трудомісткість одного центнеру отриманого приросту живої ваги тварин на вирощуванні та відгодівлі (люд.-год.).

Обрані фактори майже повністю пояснюють варіацію результативної ознаки. Зв’язок між результативною та факторними ознаками у рівняннях (1,2), що характеризується коефіцієнтом кореляції, достатньо щільний (, ), питомий вплив досліджуваних чинників, що віддзеркалюється коефіцієнтом детермінації, досить високий (, ).

Визначальним фактором ефективності виробництва яловичини і свинини є собівартість продукції (парні коефіцієнти кореляції складають 0,6429 та 0,3376 відповідно). Саме на цьому напрямку слід зосередити зусилля намагаючись підвищити ефективність виробництва цих двох основних видів м'яса.

М’ясопереробні потужності промислових підприємств області використовуються неповно: у середньому на 56,7% при первісній переробці м'яса.

У структурі собівартості одного центнеру м'яса, отриманого після первісної переробки худоби, найбільшу питому вагу після витрат на сировину займають транспортно-заготівельні витрати: 9,73% від повної собівартості одного центнера яловичини та 5,84% – свинини.

Специфічним для Луганської області є те, що тут діє горизонтально інтегрована асоціація переробників м'яса „Луганськм’ясопром”. До складу асоціації входять три м’ясокомбінати та один м’ясопереробний завод.

Переробка м'яса значно концентрована: чотири м’ясокомбінати асоціації забезпечують 89,1 % виробництва ковбас та інших м'ясопродуктів у регіоні, а отже можна казати, що асоціація є монополістом у переробці м'яса в області.

Агропромислова інтеграція в області представлена так званою інтеграцією „вперед” за схемою „відгодівля – забійний майданчик – переробка м'яса”. Масштабних за обсягами виробництва (або за кількістю підприємств-учасників) агропромислових інтегрованих формувань не існує.

У третьому розділі „Перспективи розвитку інтеграційних процесів у м’ясопродуктовому підкомплексі Луганської області” удосконалено методичні прийоми обґрунтування пріоритетних напрямків стабілізації та розвитку м’ясного тваринництва (на основі методики Е.М. Крилатих), розроблено економічний механізм взаємодії підприємств інтегрованого формування, сплановано розвиток агропромислового підприємства з виробництва м'яса та м’ясопродуктів за допомогою побудованої аналітичної моделі.

На основі використання методів кореляйіцно-регресійного аналізу було дороблено методику визначення приоритетних напрямів розвитку свинарства та м’ясного скотарства. На основі аналізу побудованої регресійної моделі у вигляді системи одночасних рівнянь було розраховано градацію пріоритетів подальшого розвитку м’ясного підкомплексу.

Проведений аналіз за пропонованою методикою свідчить, що найбільш актуальним напрямом стабілізації та розвитку свинарства та відгодівлі великої рогатої худоби є збільшення відгодівельного поголів’я тварин.

Зростання чисельності поголів’я має супроводжуватися підвищенням рівня інтенсивності виробництва. В першу чергу це визначається умовами утримання худоби, передусім кількістю і якістю кормів.

Пропонується створення вертикально інтегрованого підприємства з виробництва м'яса та м’ясопродуктів на базі одинадцяти сільськогосподарських підприємств Луганської області та трьох м'ясокомбінатів регіональної асоціації переробників м'яса „Луганськм’ясопром”. Організаційною формою інтегрованого підприємства обрано асоціацію як найбільш м'яку форму інтеграції, що передбачає зберігання незалежності та самостійності кожної господарської одиниці, які увійдуть до складу структури. Крім того, така форма інтеграції, що заснована на розвитку внутрішніх договірних відносин, є найшвидшим та найдешевшим засобом апробації можливостей спільної діяльності.

Принципіальні логічні стосунки партнерів при виробництві та переробки м'яса було відокремлено та формалізовано. Формальний опис взаємовідносин партнерів у м’ясопродуктовому підкомплексі отримано аналітичним шляхом. У моделі враховано такі характеристики виробництва як м’ясна продуктивність тварин на вирощуванні та відгодівлі, кінцева забійна вага однієї голови тварин, прибуток м’ясокомбінатів на одну тону переробленої сировини, ціна придбання однієї голови молодняку, частка прибутку, що відраховуватимуть м'ясокомбінати для придбання молодняку та інші показники. З усього комплексу аналітичних викладок відокремлено дві залежності і використано їх у подальшому аналізі. Перша залежність характеризує взаємозв’язок частки завантаження виробничих потужностей м’ясокомбінатів та функції зміни у часі частки відрахувань від прибутку м’ясокомбінатів на придбання молодняку:

(1),

де N – чисельність поголів'я; Nзаб – чисельність забійного поголів'я; N’ – приріст відгодівельного стада (або швидкість приросту відгодівельного поголів'я); M – обсяг м'яса для переробки, що забезпечує повне завантаження потужностей м’ясокомбінату; K1(t) – частка завантаження потужностей м’ясокомбінату (функція від часу); К0 – частка завантаження у початковий момент часу; m – приріст живої ваги однієї голови худоби в одиницю часу; t – час (перемінна); ? – певний проміжок часу (постійна); стел – ціна закупівлі однієї голови молодняку худоби для відгодівлі; V1гол – жива вага однієї відгодованої голови худоби (із забійного поголів'я).

Друга основна залежність описує впливання початкових характеристик на час розвитку проекту:

(2).

Функція (1) описує зміну у часі частки прибутку, що відраховуватиметься на відтворення відгодівельного поголів'я у сільськогосподарських підприємствах об'єднання. Через використання принципів диференціального числення на етапі складання моделі, стає можливим використання її для прогнозування або планування розвитку інтегрованого об’єднання на період будь якого терміну (місяць, квартал, півроку, рік, декілька літ).

Якщо прийняти бажаний ступінь завантаження виробничих потужностей м’ясокомбінатів (), наприклад, на рівні 50% через 5 років, то функція зміни частки завантаження виробничих потужностей та частка відрахувань від прибутку змінюватимуться у часі так як показано на рисунку .

Рис. 1. Зміни функцій К1(t) та К2(t) у часі.

У цьому випадку в перший рік частка відрахувань від прибутку має бути 80,5%, хоча вже в другому році вона зменшиться до 28,2%. Початкове відрахування у розмірі 80,5% є дуже великим. У цьому разі треба або залучати додаткові гроші з зовнішніх джерел фінансування, або знижувати заданий темп розвитку.

Ми обрали другий варіант, а саме, розрахували такий проект при якому розвиток відбувається повільнішими темпами, але сума відрахувань залишається стабільною упродовж трьох років.

Це має забезпечити швидший темп розвитку виробництва та підштовхувати темп зростання виробництва на початок кожного року.

Формалізований запис для зміни частки завантаження виробничих потужностей м’ясокомбінатів на різних етапах розвитку різний через штучні стрибки, що робилися для прискорення темпів реалізації проекту.

Математично це може бути представлено у вигляді шматочно-криволінійної функції:

.

Графічний вигляд цього запису представлено на рисунку 2.

Рис. 2. Зміни у часі частки завантаження виробничих потужностей м’ясокомбінатів за умови фінансування розвитку підприємства без залучення коштів іззовні.

Графік віддзеркалює процес прискорення у часі темпів розвитку обсягів виробництва за рахунок утримання високого рівня частки відрахувань від прибутку. Темп зростання обсягів виробництва протягом 2005 року () значно швидкіший за темп зростання у 2002 році () та у 2003 році ().

Частка завантаження виробничих потужностей м’ясокомбінатів має вигляд шматочно-криволінійної функції, тому залежна від неї функція частки відрахувань від прибутку буде також шматочно-криволінійна:

.

Графічний вигляд цієї функції представлено на рисунку 3.

Як видно з рисунка, частка відрахувань від прибутку протягом року зменшується, а на початок кожного року штучно підвищується до рівня 25%. Це триває до 2005 року (), а у наступні роки показник поступово зменшується і у 2006 році він складає вже 10%, у 2007 році – 8,4%, у 2008 році – 8%.

Згідно з проведеними розрахунками повну завантаженість виробничих потужностей м’ясокомбінату буде досягнуто за шість років за умови не насиченості попиту.

Рис. 3. Зміни у часі частки відрахувань від прибутку за умови фінансування розвитку підприємства без залучення коштів іззовні.

На прикладі одного з сільськогосподарських підприємств що увійдуть до складу інтегрованого формування, а саме КСП ім. Кірова Новоайдарського району Луганської області, розраховано динаміку збільшення відгодівельного поголів’я в господарстві на основі складених обернених відомостей руху стада свиней та великої рогатої худоби, розраховано баланс кормів, де порівнюється наявна кількість кормів (що може бути отримана з наявної земельної площі) та необхідна для відгодівельного поголів’я кількість кормів.

Рівень рентабельності підприємств-учасників інтегрованого формування складає 13,4% за умови розподілу кінцевої виручки пропорційно витратам кожного виробництва.

Висновки та пропозиції

1. Кризова ситуація, що охопила майже усі сфери агропромислового підкомплексу, призвела до значного скорочення виробництва м'яса та м’ясопродуктів. Проте, як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, потужним організаційним заходом, що сприятиме підвищенню ефективності та розвитку виробництва, може бути агропромислова (вертикальна) інтеграція партнерів у системі виробництва м'яса та м’ясопродуктів.

2. Розвиток процесів агропромислової інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі стримують причини як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Основною з внутрішніх причин є порушення еквівалентності обміну між підприємствами різних сфер АПК, а саме – сільськогосподарських підприємств з вирощування та відгодівлі м’ясної худоби та м’ясопереробних підприємств регіону. Явище нееквівалентності обміну є міжорганізаційним, але в рамках єдиної вертикально інтегрованої структури ця проблема має бути вирішена. Основною зовнішньою причиною, що гальмує розвиток процесів агропромислової інтеграції, є недостатня нормативно-правова база щодо питань створення та функціонування інтегрованих структур.

3. Для сільськогосподарських галузей відгодівлі великої рогатої худоби та свиней характерно скорочення поголів’я, спад виробництва та зниження його ефективності, хоча в останні два роки постійна до цього часу тенденція до спаду припинилася. Валове виробництво м’яса в Луганський області у 2002 році склало лише 23,48% від рівня 1990 року. За період 1991-2002 років поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 77,47%, свиней – на 75,56%.

4. Вертикальна інтеграція в м’ясопродуктовому підкомплексі Луганської області представлена так званою інтеграцією „вперед”, коли сільськогосподарські підприємства для поліпшення фінансового становища впроваджують забій та внутрішньо-господарську переробку худоби. Масштабних за обсягами виробництва агропромислових формувань не існує. Але діє горизонтально інтегрована структура з переробки м’яса „Луганськм’ясопром”. До складу цієї асоціації входять три м’ясокомбінати та один м’ясопереробний завод. Переробка м’яса значно концентрована, підприємства асоціації забезпечують виробництво 89,1% м’яса та м’ясопродуктів в області.

5. Спад виробництва сировини у сільському господарстві визначив зменшення виробництва у переробній галузі. Починаючи з 1990 року до 2002 року включно (тобто за дванадцять років) ковбасне виробництво зменшилося на 75,23%. Проектні потужності з переробки м'ясної сировини на підприємствах найкрупнішої регіональної асоціації переробників м'яса „Луганськм’ясопром” використовуються неповно (у середньому на 56,7% при первісній переробці м’яса). Серед великої рогатої худоби та свиней, що надійшли у переробку на м’ясокомбінати системи, більшу частину становлять тварини середньої вгодованості.

6. Виробництво м’ясопродуктів пов’язано з попитом на цю продукцію. За результатами маркетингового дослідження щодо регіонального ринку м’ясопродуктів 98,1% респондентів не задоволені своїм рівнем споживання м'ясної продукції, майже 40% вважають основною причиною цього високі ціни, майже 30% - низький рівень власних доходів. Рівень споживання м'яса та м’ясопродуктів населенням Луганської області майже на 50% нижчий навіть за рівень фізіологічного прожиткового мінімуму, що свідчить про катастрофічне становище у споживанні м’ясопродуктів населенням регіону.

7. Рентабельність виробництва міцно пов’язана із щільністю поголів’я тварин (кількість поголів’я у розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь), яка характеризує ступінь інтенсивності виробництва. Дворівневе групування господарств трьох районів за щільністю поголів’я та умовною врожайністю кормових культур (кормові коренеплоди та баштанні кормові, питоме виробництво силосу та сінажу) показало, що підвищення цих показників зумовлює зниження собівартості та трудомісткості одного центнеру отриманого приросту живої ваги тварин на вирощуванні та відгодівлі і підвищення рентабельності продаж відгодованої худоби. Результати аналізу побудованої семіфакторної регресійної моделі свідчать, що серед інших факторів, що впливають на ефективність відгодівлі визначальним є собівартість отриманого приросту живої ваги. Саме на цьому напрямку слід зосередити зусилля намагаючись підвищити ефективність виробництва яловичини та свинини.

8. Найнеобхіднішим для поліпшення ситуації у м’ясопродуктовому підкомплексі Луганської області є збільшення чисельність поголів’я великої рогатої худоби та свиней на відгодівлі. Такий висновок дозволяють зробити проведені розрахунки щодо визначення найбільш пріоритетних напрямів стабілізації та подальшого розвитку виробництва м'яса великої рогатої худоби та свиней за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Збільшення поголів’я має супроводжуватися підвищенням рівня інтенсивності виробництва та підвищенням рівня годівлі тварин, система годівлі тварин усіх статтєвовікових груп має відповідати науково обґрунтованим нормам. Це може бути досягнутим лише за умови міцної кормової бази та ефективності усієї системи кормовиробництва.

9. На підставі проведеного групування та аналізу результатів відгодівлі великої рогатої худоби та свиней на підприємствах трьох районів Луганської області у 2003 році обрано одинадцять господарств – потенційних учасників вертикально інтегрованого підприємства з виробництва та переробки м'яса.

10. Пропонується створення інтегрованої агропромислової структури на основі співпраці м’ясокомбінатів асоціації „Луганськм’ясопром” та обраних сільськогосподарських підприємств Луганської області. Організаційною формою інтегрованого формування було обрано асоціацію, яка є найм’якшою формою об’єднання та дозволить найшвидшим та найдешевшим шляхом пізнати усі переваги та недоліки інтеграції.

11. Розв’язано транспортну задачу лінійного програмування щодо пошуку оптимальної схеми перевезень м'ясної сировини з обраних сільськогосподарських підприємств на м’ясокомбінати асоціації „Луганськм’ясопром” з мінімальною відстанню транспортування. При перевезенні великої рогатої худоби досягнутий економічний ефект складає 18524 грн., свиней – 11327 грн.

12. Побудовано математичну модель розвитку інтегрованого агропромислового підприємства з виробництва та переробки м'яса. У моделі аграрні та переробні підприємства розглядаються як одне ціле, при цьому збільшення відгодівельного поголів'я в аграрних підприємствах фінансуватиметься за рахунок прибутку м’ясокомбінату. Отримана аналітична модель включає функції зміни у часі частки завантаження виробничих потужностей м’ясокомбінатів системи та частки прибутку м’ясокомбінату, що відраховуватиметься на збільшення виробництва в аграрних підприємствах.

13. Моделювання розвитку асоціації підприємств з виробництва м'яса та м'ясопродуктів показало, що визначальне значення для подальшого розвитку мають початкові умови. Фактичні характеристики підприємства м’ясопродуктового підкомплексу Луганської області, що були прийняти як початкові умови у моделі, дуже низькі.

14. За допомогою моделі досліджено вплив п’яти факторів (м’ясна продуктивність тварин на відгодівлі, забійна вага тварин, прибуток, що отримають м’ясокомбінати у розрахунку на одну тонну переробленого м'яса, а також кінцева бажана частка завантаження виробничих потужностей м’ясокомбінату) на строк здійснення проекту. Зроблено висновок, що швидкі темпи зростання виробництва, досягнення запланованих характеристик виробництва за недовгий час потребують великих інвестицій. Наприклад, для досягнення 50% завантаження виробничих потужностей м’ясокомбінатів системи через п’ять років у перший рік треба відрахувати від виручки м’ясокомбінатів 109%, що є нереальним.

15. Як один із варіантів подальшого розвитку пропонується без залучення коштів іззовні збільшувати виробництво, зафіксувавши частку відрахувань від виручки м’ясокомбінатів на постійному рівні (25%) упродовж чотирьох років. За допомогою розробленої математичної моделі сплановано цей варіант розвитку. Це дозволить завантажити переробні потужності м’ясокомбінатів за рахунок сировини, що надійшла з аграрних підприємств асоціації за перші три роки на 37,4%, а за шість років – повністю (розрахунки проводилися за умови ненасиченості попиту).

16. Сплановано збільшення відгодівельного поголів’я тварин на прикладі одного з сільськогосподарських підприємств – учасників (КСП ім. Кірова Новоайдарського району Луганської області). Для цього складено щорічні обернені відомості руху стада великої рогатої худоби та свиней. Таким чином сплановано як природне збільшення поголів’я тварин за рахунок отримання приплоду від наявного маточного поголів’я, так і додаткове зростання чисельності стада за рахунок придбання молодняку тварин за гроші, що відраховуватиме м’ясокомбінат.

17. Складено баланс кормів в підприємстві, що розглядається. Таким чином співвіднесено кількість кормів, що можливо отримати з наявної площі рілля, пасовищ та сінокосів сільськогосподарського підприємства та необхідну для годівлі наявного щорічного поголів’я тварин кількість кормів. Баланс кормів дає уяву про надлишок або нестачу кормів. Так, кормів для годівлі не вистачатиме в два останні роки. Найліпшим шляхом виходу з такої ситуації вважається залучення до співробітництва підприємств(а), що спеціалізується на виробництві кормів, наприклад, це можуть бути підприємства асоціації „Луганськмлин” (м. Луганськ). Рівень рентабельності підприємств учасників складе 13,4%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мазнева М.В. Об улучшении использования местных сырьевых ресурсов мясоперерабатывающими предприятиями // Збірник наукових праць Луганського НАУ. – 2002. - №14(26), т. 3. – с. 371-374. – 0,31 д.а.

2. Мазнева М.В. Экономические аспекты производства говядины // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2002. - №3(49). – с.283-286. – 0,26 д.а.

3. Мазнева М.В. Значение величины среднесуточного прироста при откорме крупного рогатого скота // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2002. - №3(49). – с.286-287. – 0,15 д.а.

4. Мазнєва М.В. Визначення пріоритетів у розвитку виробництва яловичини на підприємствах Луганської області / Ринкова трансформація економіки АПК: кол. Монографія у чотирьох частинах. // За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч.2 Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. – К.: ІАЕ, 2002. – с. 457-461. – 0,15 д.а.

5. Кочетков А.В., Мазнева М.В. Определение „узких” мест в отрасли свиноводства Луганской области с использованием методов регрессионного анализа // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2003. – №8(66). – с.211-216. – 0,32 д.а. (авт. д.а. – 0,28 – побудовано градацію пріоритетів подальшого розвитку галузі за допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу).

6. Мазнєва М.В. Особливості агропромислової інтеграції у закордонних країнах // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2003. - №8(66). – с.216-219. – 0,26 д.а.

7. Мазнєва М.В. Проблеми та перспективи розвитку виробництва у м’ясопродуктовому підкомплексі Луганської області // Збірник наукових праць Луганського НАУ. – 2003. – №24/36. – с. 106-111. – 0,24 д.а.

8. Мазнєва М.В. Стратегічне планування розвитку агропромислового підприємства // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса: Астропринт. – 2003. – с. 299-305. – 0,23 д.а.

9. Кочетков О.В., Мазнєва М.В. Моделювання поступового розвитку агропромислового підприємства з виробництва м'яса та м’ясопродуктів // Збірник наукових праць Подільської ДАТА за ред. д. с.-г. наук М.І. Бахмата. – Кам’янець-Подільський, 2004. – с. . – 0,19 д.а. (авт. д.а. – 0,16 – побудова аналітичної моделі інтегрованого агропромислового підприємства з виробництва м'яса та м’ясопродуктів).

10. Мазнева М.В. О более рациональном использовании сырьевой базы ЗАО “Луганский мясокомбинат” // Вісник СНУ. – 2004. - №5(75). – с. 218-220. – 0,13 д.а.

АНОТАЦІЯ

Мазнєва М.В. Розвиток інтеграційних процесів у м’ясопродуктовому підкомплексі регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2005.

Робота присвячена актуальним економічним питанням створення, розвитку та функціонування інтегрованих агропромислових підприємств з виробництва м'яса та м’ясопродуктів, а також моделюванню розвитку такого підприємств в умовах Луганської області. Теоретично досліджено особливості та тенденції розвитку агропромислової інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі в умовах формування ринкових відносин. Обґрунтовано можливість та доцільність впровадження та розвитку процесів агропромислової інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі Луганської області та розроблено економічний механізм взаємодії підприємств інтегрованого об’єднання. Формалізовано взаємозв’язки суб’єктів агропромислового інтегрованого підприємства, отримано їх аналітичний опис. Досліджено вплив факторів на строк реалізації проекту та визначено їх оптимальні розміри. Сплановано найшвидший розвиток інтегрованого формування з урахуванням реальних початкових умов.

Ключові слова: агропромислова інтеграція, м’ясопродуктовий підкомплекс, формалізація виробничих відносин, моделювання та прогнозування.

АННОТАЦИЯ

Мазнева М.В. Развитие интеграционных процессов в мясопродуктовом подкомплексе региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 –экономика сельского хозяйства и АПК. – Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2005.

Работа посвящена актуальным экономическим вопросам создания, развития и функционирования интегрированных агропромышленных предприятий по производству мяса и мясопродуктов, а также моделированию развития такого предприятия в условиях Луганской области. Теоретически исследованы особенности и тенденции развития агропромышленной интеграции в мясопродуктовом подкомплексе в условиях формирования рыночных отношений. Проведено маркетинговое исследование спроса населения г. Луганска и Луганской области на мясо и мясопродукты. Исследовано современное состояние животноводческих отраслей сельского хозяйства, которые являются поставщиками сырья для дальнейшей переработки. Изучены проблемы мясоперерабатывающих предприятий Луганской области. Специфическим для Луганской области является то, что здесь действует горизонтально интегрированная ассоциация мясо перерабатывающих предприятий "Луганскмясопром". В состав ассоциации входят три мясокомбината и один мясоперерабатывающий завод. Переработка мяса концентрирована: четыре мясокомбината ассоциации обеспечивают 89,1% производства колбас и других мясопродуктов в регионе.

Вертикальная интеграция в мясопродуктовом подкомплексе Луганской области представлена так называемой интеграцией "вперед", когда сельскохозяйственные предприятия для улучшения финансового положения внедряют забой и внутрихозяйственную переработку скота. Масштабных по объему производства (или по количеству участников) агропромышленных интегрированных формирований не существует.

Усовершенствованы методические приемы обоснования приоритетных направлений стабилизации и развития отраслей мясного животноводства с использованием методов корреляционно-регрессионного анализа (на основе методики Э.Н. Крылатых). Обоснована возможность и целесообразность внедрения и развития процессов агропромышленной интеграции в мясопродуктовом подкомплексе Луганской области и разработан экономический механизм взаимодействия предприятий интегрированного формирования. Формализованы взаимосвязи субъектов агропромышленного интегрированного предприятия, получено их аналитическое описание.

Построена математическая модель развития интегрированного агропромышленного предприятия по производству и переработке мяса. В модели аграрные и перерабатывающие предприятия рассматриваются как одно целое. Предусмотрено, что увеличение откормочного поголовья в аграрных предприятиях будет финансироваться за счет прибыли мясокомбината. Полученная аналитическая модель включает функции изменения во времени доли загрузки производственных мощностей мясокомбинатов системы и доли прибыли мясокомбината, которая будет отчисляться на увеличение производства в аграрных предприятиях.

Моделирование развития ассоциации предприятий по производству мяса и мясопродуктов показало, что определяющее значение для дальнейшего развития имеют начальные условия.

С помощью построенной математической модели исследовано влияние таких факторов как мясная продуктивность животных на выращивании и откорме, убойный вес скота, прибыль мясокомбинатов в расчете на одну тонну переработанного сырья, цена приобретения одной головы молодняка животных и других на срок развития интегрированного агропромышленного предприятия. Определены и проанализированы оптимальные значения перечисленных факторов. Спланировано наиболее быстрое и устойчивое развитие агропромышленного формирования с учетом реальных начальных условий.

Предлагается