ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Москвіна Тетяна Пилипівна

УДК 378: 371.13: 711.555 + 614.876

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИХОВАННЯ ГУМАННИХ ВЗАЄМИН УЧНІВ У ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ ЗОНИ РАДІОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Житомир – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Сидорчук Нінель Герандівна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Кічук Надія Василівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук

Онищук Людмила Анатоліївна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії педагогічних інновацій.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки.

Захист відбудеться 19 квітня 2005 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 18 березня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сейко Н.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність та доцільність дослідження. Становлення української державності, відмова від авторитарних методів управління державою, побудова громадянського суспільства потребує реформування виховної системи сучасної загальноосвітньої школи. Проте загострення політичних, економічних суперечностей зумовлює зміни пріоритетів життєвих цінностей та ідеалів, призвели до прагматичності мислення, погіршення людських взаємин. Тому, як ніколи, гостро постає необхідність оновлення національної освіти шляхом формування гуманних взаємин підростаючого покоління. Значною мірою розв’язання поставленого завдання залежить від гуманістичної спрямованості навчально-виховної діяльності вчителів початкової школи, оскільки молодший шкільний вік – період входження особистості в шкільну систему. Особливої значущості визначена проблема набуває в умовах виховання дітей, що проживають у зоні радіологічного контролю.

Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Положення про порядок організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” свідчать, що держава докладає значних зусиль щодо охорони здоров’я, соціального захисту й освіти постраждалого населення. Однак нові пріоритети розвитку системи освіти потребують підвищення рівня підготовки майбутнього вчителя до виховання гуманних взаємин молодших школярів, що проживають у зоні радіологічного контролю. Останнє вимагає оновлення теоретико-методологічних положень визначеної проблеми, вивчення практичного досвіду вчителів у цій сфері.

Дослідження проблеми гуманізації навчально-виховного процесу засвідчило, що вона має давню історію, розглядалася в працях видатних філософів минулого (Сократ, Демокрит, Платон, Аристотель, Квінтиліан), знайшла своє відображення в класичній педагогічній спадщині (Я.А. Коменський, Дж. Локк, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинський, Л.М. Толстой, Г.С. Сковорода, Х.Д. Алчевська, В.І. Вернадський, Б.Д. Грінченко, О.В. Духнович, М.І. Пирогов та інші), у дослідженнях психологів (Т. Вагнер, А. Камос, Д. Майєрс, А. Маслоу, К. Роджерс, Ж.-П. Сартр, Е. Фромм, Дж. Холт) та набуває особливої актуальності в контексті розвитку нової освітньої парадигми (Л.М. Архангельський, І.Д.Бех, В.О.Білоусова, О.О. Бодальов, В.С.Болгарина, М.Й. Боришевський, Л.С. Виготський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, Б.С. Кобзар, А.В. Петровський, Л.В. Сохань, О.В. Сухомлинська та ін.).

Упродовж останнього десятиліття з’явилися численні дослідження, у яких розглядаються різні аспекти підготовки майбутніх учителів до педагогічної діяльності: проблема формування особистості вчителя в процесі загальнопедагогічної підготовки (О.О. Абдуліна, В.П. Білозерцев, О.Г. Мороз), формування вчителем гуманних взаємин учнів (В.О. Білоусова, Л.І. Божович, І.В. Бужина, Н.Г. Гавриловець, В.А. Киричок, О.В. Киричук, А.В. Сущенко), організаційно-педагогічні умови навчально-виховного процесу в районах Чорнобильської аварії, в тому числі в лікувально-оздоровчих закладах (В.П. Биков, В.Г. Кукуруза, В.І. Лисенко, І.В. Літяга, В.Г. Чужикова).

Проте практично не розглядалися теоретичні та практичні засади виховної діяльності вчителя початкової школи в контексті формування гуманних взаємин учнів, які проживають у забрудненій радіонуклідами зоні. Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовила вибір теми дослідження: “Підготовка майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з комплексною темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка „Шляхи вдосконалення фахової підготовки майбутнього вчителя”. Тема дисертації затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол №196 від 31.07.2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 5 від 25.05.2004 року).

Об’єкт дослідження – процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження – зміст, форми та методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити методичну систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Загальна гіпотеза дослідження полягає в тому, що підготовка майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю набуває ефективності за умов:

· вивчення стану досліджуваної проблеми в науково-педагогічних джерелах як теоретичного підґрунтя для розробки методичної системи підготовки студентів педагогічних факультетів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю;

· структурування та розробки інноваційного змісту навчального матеріалу щодо специфіки досліджуваної проблеми;

· впровадження у вищих педагогічних навчальних закладах методичної системи підготовки студентів педагогічних факультетів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Відповідно до мети і гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Здійснити історико-педагогічний аналіз проблеми гуманізації виховного процесу та підготовки вчителя до її реалізації.

2. Уточнити педагогічну сутність базових понять дослідження.

3. Проаналізувати особливості роботи лікувально-оздоровчих закладів зони радіологічного контролю, враховуючи психолого-педагогічні, соціальні та медичні передумови виховання гуманних взаємин учнів початкових класів.

4. Здійснити діагностику готовності вчителів загальноосвітніх шкіл, вихователів лікувально-оздоровчих закладів, студентів педагогічних навчальних закладів до виховання гуманних взаємин молодших школярів, зокрема тих, хто проживає в зоні радіологічного контролю.

5. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити структурно-функціональні компоненти розробленої методичної системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Методологічну основу дослідження склали: загальнофілософська методологія, концепція гуманізму і психолого-педагогічні концепції особистісно зорієнтованого навчання й виховання, системний підхід, діяльнісний підхід, особистісний підхід, теорія групового пристосування; концепція соціальної адаптації особистості.

Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні дослідження з проблем професійно-педагогічної підготовки вчителя (І.А.Зязюн, Н.В.Кузьміна, В.О.Сластьонін, О.М.Пєхота); виховання гуманних взаємин у навчальній і позанавчальній діяльності (В.А.Киричок, Н.М.Трохимова, Л.Г.Чебикіна, Г.Я.Ясякевич), теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування гуманних відносин (В.О.Білоусова, Л.І.Божович, І.В.Бужина, Н.Г.Гавриловець, Н.Г.Гуслякова, О.В.Киричук, А.В.Сущенко); організаційно-педагогічних умов навчально-виховної діяльності в районах Чорнобильської аварії (В.П.Биков, В.Г.Кукуруза, В.І.Лисенко, І.В.Літяга, В.Г.Чужикова).

У ході дослідження застосовувалися такі групи методів:

- теоретичного пошуку: аналіз філософської, педагогічної, медичної, психологічної літератури, що дало змогу уточнити зміст базових понять дослідження відповідно до його предмета та об’єкта; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних, за допомогою яких визначено стан підготовки майбутніх учителів до виховання гуманних взаємин учнів початкових класів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю; метод теоретичного моделювання, на основі використання якого обґрунтовано структуру гуманних взаємин та елементи розробленої методичної системи;

- емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, інтерв’ю, опитування, бесіда, рейтинг); соціометричні, прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик тощо). Отримані за їх допомогою дані було використано для визначення рівня підготовки вчителів початкових класів та вихователів у контексті досліджуваної проблеми; у процесі використання обсерваційних (констатуючий, формуючий етапи педагогічного експерименту) та праксиметричних методів (аналіз перспективного й масового досвіду, результатів діяльності) було підтверджено висунуту гіпотезу; використання методів математичної статистики дало можливість отримати статистичне підтвердження якісних результатів.

Дослідження проводилося протягом 1994-2005 рр. й охоплювало ряд етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (1994-1995 рр.) – теоретико-діагностичному – вивчався стан досліджуваної проблеми в її теоретичному і прикладному аспектах. Розроблено програму та методику дослідження, висунуто загальну гіпотезу, визначено об’єкт, предмет, сформульовано мету й завдання дослідження.

На другому етапі (1996-1998 рр.) – аналітико-пошуковому – конкретизовано методики експериментальної роботи, внесено корективи у формулювання часткових гіпотез дослідження, проведено констатуючий етап педагогічного експерименту.

На третьому етапі (1999-2001 рр.) – формуючому – розроблено та впроваджено в практику роботи вищих педагогічних закладів освіти експериментальну методичну систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

На четвертому етапі (2002-2005 рр.) – узагальнюючому – проаналізовано та систематизовано результати формуючого етапу експерименту, проведена статистична обробка його результатів, завершено оформлення дисертації в цілому.

Експериментальна база дослідження. Робота виконувалася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.Сковороди, Коростишівського педагогічного коледжу імені Івана Франка. Усього дослідженням було охоплено 1217 осіб (124 вчителі й вихователі, 153 учні, 940 студентів). У тому числі, у формуючому етапі експерименту брали участь 240 студентів, із них: 118 – в експериментальних групах та 122 - у контрольних.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що

· вперше розроблено й теоретично обґрунтовано методичну систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю;

· подальшого наукового обґрунтування набула історико-педагогічна періодизація процесу становлення та розвитку гуманізації навчально-виховного процесу та підготовки вчителя до її реалізації;

· удосконалено процес підготовки майбутнього вчителя початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Теоретична значущість одержаних результатів: проаналізовано історичні шляхи розвитку проблеми гуманізації навчально-виховного процесу та підготовки вчителя до їх реалізації в практичній діяльності; уточнено сутність понять “відносини”, “взаємини”, “стосунки” та окреслено взаємозв’язок між ними; визначено систему спеціальних знань і вмінь щодо реалізації виховання гуманних взаємин молодших школярів та критерії їх сформованості в студентів і вчителів; теоретично обґрунтовано структуру й зміст методичної системи підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено та апробовано програму визначення рівня підготовки вчителів та студентів педагогічних навчальних закладів до виховання гуманних взаємин учнів; розроблено та апробовано методичну систему підготовки майбутніх учителів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих та загальноосвітніх закладах зони радіологічного контролю; розроблено та впроваджено методичні рекомендації для різних категорій педагогічних працівників щодо виховання гуманних взаємин учнів початкових класів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми. У друкованих матеріалах, написаних у співавторстві, автором систематизовано теоретичний аспект проблеми гуманізації навчально-виховного процесу, представлено методичні матеріали для роботи в оздоровчо-лікувальних закладах зони радіологічного контролю.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним і методологічним обґрунтуванням його вихідних положень, системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу, застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки експериментальної роботи, використанням статистичних методів обробки експериментальних даних; різнобічним аналізом отриманих результатів.

Апробація впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження апробовані у виступах на 9 науково-практичних конференціях, а саме: Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності вчителя-вихователя” (Житомир, 1995); “Я.Ряппо і сучасні проблеми загальноосвітньої і професійної освіти” (Житомир, 1995); “Іван Огієнко й утвердження гуманістичної науки та освіти в Україні” (Житомир, 1997); “Творча спадщина А.С.Макаренка у контексті сучасної педагогічної науки і практики” (Суми – Харків – Полтава, 1998); “Педагогічні основи виховної діяльності в дитячих громадських організаціях України” (Житомир, 1998); “Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої школи та вищої освіти в Україні” (Житомир, 2002); обласних науково-практичних конференціях: “Інститут – школі” (Житомир, 1990); “Проблеми формування екологічної свідомості особистості” (Житомир – Озерне, 2003); міжвузівській науково-практичній конференції “Шляхи поліпшення підготовки вчителів початкової школи до роботи в національній школі” (Житомир, 1992); науково-методичних конференціях Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені С.П.Корольова “Проблеми розвитку системи підготовки і перепідготовки військових та цивільних фахівців у інституті” (Житомир, 2000, 2003) тощо.

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 25 наукових праць загальним обсягом 16,5 авт. арк., з них 19 написано без співавторів, у тому числі: 1 розділ в одному навчально-методичному посібнику, 1 методичні рекомендації, 4 статті в провідних наукових фахових виданнях, 9 статей у збірниках наукових праць, 9 статей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури (325 найменувань), 24 таблиць на 15 сторінках, 13 рисунків на 9 сторінках та 14 додатків на 46 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 254 сторінки, основний зміст викладено на 179 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено об‘єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу та методологічну основу дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів до виховання гуманних взаємин” – проаналізовано проблему гуманізації виховного процесу та підготовки вчителя до її реалізації в історії розвитку педагогічної думки; розкрито методологічні основи та уточнено педагогічну сутність базових понять дослідження; визначено особливості роботи лікувально-оздоровчих закладів зони радіологічного контролю; розглянуто стан готовності вчителів до виховання гуманних взаємин молодших школярів у зазначених закладах.

Розв’язання проблеми підготовки вчителя до виховання гуманних взаємин учнів потребувало вивчення становлення проблеми гуманізації в історико-педагогічному контексті, що дало можливість виділити два найбільш загальні підходи: зарубіжний і вітчизняний. На основі узагальнення отриманого матеріалу здійснено аналіз та простежено процес зародження, розвитку, систематизації, впровадження в практику роботи навчальних закладів гуманістичного підходу в цілому та виховання гуманних взаємин підростаючого покоління зокрема.

Вивчення діяльності педагогічних навчальних закладів у контексті досліджуваної проблеми з урахуванням конкретно-історичних та специфічно-регіональних умов підтвердило: гуманістична спрямованість підготовки майбутнього вчителя відповідала соціальному запиту держави.

Починаючи з ХVІІІ ст. (розповсюдження в Україні колегіумів, серед яких найбільші середні навчальні заклади, що готували вчителів, - Харківський, Переяславський, Чернігівський), в освітніх планах та програмах вітчизняних педагогічних навчальних закладів практично відсутні спеціальні предмети або спецкурси, спрямовані на підготовку майбутніх учителів до встановлення гуманних взаємин, до гуманізації виховного процесу.

Гуманістична спрямованість педагогічної діяльності аж до останнього часу ґрунтувалася на вивченні майбутніми вчителями певних тем або фактів під час викладання гуманітарно-педагогічних дисциплін: дидактики, педагогіки, в останні роки – валеології, безпеки життєдіяльності тощо. Недоліком такого підходу визначено відсутність системності гуманізації виховного процесу в майбутній практичній діяльності.

На основі вивчення сучасної науково-педагогічної літератури (К.А. Балтремус, В.О. Білоусової, Л.І. Божович, І.В. Бужиної, В.А. Киричок, О.В. Матвієнко, О.В. Столяренко, А.В. Сущенка, Г.Я. Ясякевич та інших) і проведеного категоріального аналізу було уточнено педагогічну сутність базових понять дослідження: “взаємини”, “відносини”, “стосунки” тощо.

Гуманні взаємини – це особливий вид ставлення людини до людини, змістовою стороною якого є визнання інтересів та потреб іншої людини, співчуття та співпереживання, бажання своєчасно та безкорисливо в разі необхідності прийти на допомогу.

Аналіз дисфункції людських взаємин унаслідок Чорнобильської катастрофи свідчить про їх комплексний характер. Саме тому виховання гуманних взаємин дітей зони радіологічного контролю необхідно здійснювати з орієнтацією, з одного боку, на наявні захворювання дитячого організму, з іншого, – на формування здорової гармонійно розвиненої особистості. Вирішення цієї проблеми потребує поєднання зусиль педагогів, психологів, соціальних працівників, медиків.

Спостерігаються зміни у сфері соціально-педагогічного та психологічного життя дітей молодшого шкільного віку, зумовлені Чорнобильською катастрофою (погіршення здоров’я, психічні відхилення, деструктивна поведінка тощо), адаптація до шкільного життя та нових соціально-екологічних умов проживання (зміни в розвитку фізіологічних і пізнавальних процесів та у формуванні особистості дітей), які мають бути враховані для попередження й уникання порушень взаємин з однолітками. Обґрунтовано існування залежності між станом здоров’я дитини та її поведінкою, що безпосередньо впливає на виховання взаємин.

Тому виховання гуманних взаємин молодших школярів, які проживають у зоні радіологічного контролю, будемо розглядати як цілеспрямовану двосторонню взаємодію вихователя та вихованця, спрямовану на усвідомлення останнім своєї захищеності на основі формування таких властивостей та якостей особистості, як визнання цінності людини, її права на життя та щастя, почуття довіри, чуйності, доброти, тактовності, доброзичливості та ін.

Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється в спеціалізованих лікувально-оздоровчих закладах – медичних установах, де поєднується лікування, оздоровлення, профілактика хвороб дітей з навчальним та виховним процесом.

Лікувально-оздоровчий заклад розглядається як єдиний соціальний організм, де діти перебувають цілодобово. Завданням кожного педагогічного колективу є організація та здійснення процесу навчання, забезпечення неперервного виховного циклу, створення атмосфери комфорту, сприятливого середовища для розвитку дитини, а також надання їй допомоги в особистісному розвитку.

У процесі дослідження виявлено та обґрунтовано структуру виховної діяльності, спрямованої на формування гуманних взаємин (ціле-мотиваційний; змістовий; операційний; результативний компоненти), як робочий образ досліджуваного явища. На основі виділених структурних компонентів у ході констатуючого етапу експерименту проведений порівняльний аналіз виховної діяльності вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл та вихователів лікувально-оздоровчих закладів зони радіологічного контролю з різним рівнем інтенсивності впровадження ними в практичну діяльність форм та методів виховання гуманних взаємин учнів.

Доведено, що вчителі всіх трьох груп (моделюючий, конструктивний, репродуктивний рівень), усвідомлюючи важливість виховання гуманних взаємин молодших школярів, які проживають у зоні радіологічного контролю, свою діяльність будують лише з урахуванням близької та середньої перспективи без орієнтації на далеку перспективу. Такий підхід блокує вивчення віддалених наслідків опромінення і впливу надмірних доз радіації на здоров’я дітей.

Базовим критерієм оцінки ефективності вирішення досліджуваної проблеми обрано рівень реалізації виховання гуманних взаємин учителями початкових класів загальноосвітніх та лікувально-оздоровчих закладів, який виявився недостатнім. Це підтверджено результатами вивчення сформованості комплексу гуманістично спрямованих якостей особистості молодших школярів.

Результати констатуючого експерименту довели, що належний рівень підготовки майбутнього вчителя до виховання гуманних взаємин молодших школярів зони радіологічного контролю можна забезпечити за таких умов: упровадження гуманістичних ідей у процес викладання педагогічних дисциплін; засвоєння студентами знань про діяльність лікувально-оздоровчих закладів зони радіологічного забруднення, вивчення індивідуальних та вікових особливостей молодших школярів; розробки та впровадження методичної системи підготовки вчителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів на основі інноваційних засобів та форм виховання (методика колективних творчих справ); усвідомлення студентами соціальних передумов виховання гуманних взаємин учнів початкових класів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

У другому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності методичної системи підготовки майбутніх учителів початкових класів у досліджуваній сфері” – обґрунтовано системний підхід до розробки методичної системи та представлено організаційно-педагогічні засади її впровадження, проаналізовано та узагальнено результати формуючого етапу педагогічного експерименту.

З позицій системного підходу розкрито поняття “педагогічна система”, визначено шляхи її побудови та доведено ефективність функціонування. Педагогічну систему розглядаємо як взаємозв’язок структурних і функціональних компонентів, які підпорядковані цілям формування в особистості учня готовності до самостійного, відповідального й продуктивного розв’язання завдань у майбутній життєдіяльності.

Ознайомлення з результатами теоретичного аналізу і практичним досвідом підготовки сучасного педагога до виховання гуманних взаємин учнів початкових класів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю дало змогу дійти висновку, що її вдосконалення можливе за умови оновлення змісту підготовки до зазначеного виду діяльності шляхом упровадження інноваційних методичних систем - способу її організації, спрямованого на оптимальну побудову й реалізацію майбутньої професійної діяльності.

Підготовка студентів у визначеному дослідженням напрямі здійснювалася в процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу (загальної та вікової психології, педагогіки, історії педагогіки, основ педагогічної майстерності), а також курсу “Основи безпеки життєдіяльності”, “Людина і світ”, “Валеологія”. Особливе місце відводилося спецкурсу “Теорія і практика виховання гуманних взаємин молодших школярів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю”, узгодженому зі структурно-функціональними компонентами методичної системи.

Враховуючи цілі та завдання нашого дослідження, методичну систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю розглядаємо як таку підсистему педагогічної, яка включає всі її структурні (суб’єкт, об’єкт, мету, зміст виховної діяльності, форми та методи педагогічної взаємодії, результат) і відповідні функціональні (проектувальні, аналітичні, конструктивні, комунікативні, організаторські) компоненти.

Метою методичної системи є набуття студентами педагогічних навчальних закладів знань, умінь та навичок, спрямованих на виховання гуманних взаємин учнів початкових класів зони радіологічного контролю, які забезпечать гуманістичну спрямованість особистості майбутнього вчителя. Мета спецкурсу конкретизована в його основних завданнях. Структура програми зі спецкурсу складається з тем, зміст яких розкривається у формі лекцій, семінарів, практичних занять, індивідуальної, самостійної, науково-дослідної роботи.

У дослідженні виділено три групи методів підготовки майбутніх учителів до виховання гуманних взаємин молодших школярів: стимулювання та мотивації, організації, контролю й самоконтролю підготовки студентів у визначеному напрямку.

Стрижнем запропонованої методичної системи визначено колективну творчу діяльність, основою якої є колективні творчі справи (КТС), спрямовані на встановлення гуманних взаємин. Застосування такого підходу забезпечує використання найбільш доцільних форм виховної діяльності в дитячому колективі лікувально-оздоровчих закладів.

Упровадження в навчальний процес запропонованої методичної системи відбувалося протягом 1999-2005 рр. Експериментальна робота охоплювала студентів III-V курсів педагогічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.Сковороди, Коростишівського педагогічного коледжу імені Івана Франка (загальна кількість студентів 240 осіб). У ході формуючого етапу експерименту було виділено експериментальні та контрольні групи (кількість відповідно 118 та 122 особи). В експериментальних групах у навчальний процес було введено розроблену методичну систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю; в контрольних групах навчальний процес здійснювався за традиційною системою з використанням елементів інновації.

Узагальнення результатів формуючого експерименту здійснено за допомогою лонгітюдного та порівняльного методів. Перший дав змогу простежити динаміку змін у характеристиках підготовки студентів експериментальних груп до виховання гуманних взаємин, другий – провести зіставлення результатів, отриманих в експериментальних та контрольних групах. Дані лонгітюдного дослідження свідчать про значні позитивні зміни в характеристиках студентів експериментальних груп до підготовки виховання гуманних взаємин, а саме: у мотиваційно-змістовій, операційній та результативній сфері.

Результати порівняльного дослідження свідчать про суттєві переваги показників експериментальних груп перед контрольними. Ці висновки підтверджуються результатами поточного контролю, що здійснювався безпосередньо на заняттях, під час проведенні контрольних робіт та заліків. Зокрема, якість знань студентів експериментальних груп після складання заліку зі спецкурсу становила 85,8%, контрольних груп - 61,85 %.

Уміння щодо виховання гуманних взаємин сформовані на рівні, не нижчому, ніж середній, відповідно у 84,7% студентів, що навчалися за розробленою методичною системою, проти 60,2% студентів контрольних груп. У табл. 1 та на рис.1 наведено показники рівня сформованості умінь щодо виховання гуманних взаємин учнів початкових класів у студентів експериментальних і контрольних груп до експерименту й після нього.

Таблиця 1

Відносні частоти рівнів сформованості досліджуваних умінь студентів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу

Групи вмінь | Експериментальні групи | Контрольні

групи | До експерименту | Після експерименту | До експерименту | Після експерименту | ОЕ | СО | ОЕ | СО | ОЕ | СО | ОЕ | СО | 1. Проектувальні | 0.89 | 0.92 | 0.91 | 0.90 | 0.87 | 0.90 | 0.88 | 0.89

2. Аналітичні | 0.91 | 0.94 | 0.93 | 0.92 | 0.89 | 0.93 | 0.90 | 0.91

3. Конструктивні | 0.92 | 0.95 | 0.95 | 0.93 | 0.90 | 0.91 | 0.92 | 0.91

4. Комунікативні | 0.93 | 0.96 | 0.96 | 0.95 | 0.91 | 0.95 | 0.93 | 0.92

5. Організаторські | 0.94 | 0.97 | 0.94 | 0.93 | 0.92 | 0.93 | 0.90 | 0.92

Таким чином, результати аналізу даних формуючого експерименту підтверджують гіпотезу про можливість підвищення рівня загальної теоретичної і практичної підготовки студентів педагогічних факультетів до виховання гуманних взаємин учнів початкових класів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю шляхом упровадження розробленої методичної системи.

Діагностичний етап експерименту | Формуючий етап експерименту

1 – проектувальні вміння; 2 – аналітичні вміння; 3 – конструктивні вміння; 4 – комунікативні вміння; 5 – організаторські вміння.

Рис.1. Діаграми залежності відносних частот досліджуваних умінь студентів експериментальних та контрольних груп

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки досліджуваної проблеми.

ВИСНОВКИ

1. Дослідження історичного аспекту проблеми гуманізації навчально-виховного процесу показало, що визначена проблема має давні витоки, розглядалась у працях видатних філософів-просвітителів минулого, у класичній педагогічній спадщині, у дослідженнях психологів та набуває особливої актуальності в умовах нової освітньої парадигми.

Узагальнення історичного аспекту проблеми гуманізації виховного процесу визначає вказану проблему як таку, що знаходилася в центрі уваги прогресивних діячів; однак її розв’язання співвідносилося із закономірностями функціонування кожної суспільної формації в конкретний історичний період.

Історико-педагогічний аналіз підготовки майбутніх учителів у професійно-педагогічних закладах зумовив пошук концептуальних підходів розв’язання досліджуваної проблеми, спрямованих на творчий розвиток студентів, здатних у майбутньому створювати власні системи виховання гуманних взаємин молодших школярів у загальноосвітніх, лікувально-оздоровчих закладах, у тому числі зони радіологічного контролю.

2. На основі аналізу базових понять дослідження (“відносини”, “взаємини”, “ставлення”, “стосунки”) виявлено їх особливості через виділення спільних та відмінних категоріальних ознак. Узагальнення отриманої інформації та уточнення понять “гуманізм”, “гуманність” відповідно до предмета та об’єкта дослідження дозволило визначити поняття “гуманні взаємини” як особливий вид ставлення людини до людини, підґрунтям якого є увага до інтересів та потреб іншої людини, співчуття та співпереживання, бажання своєчасно та безкорисливо прийти на допомогу.

З огляду на сказане, виховання гуманних взаємин молодших школярів, що проживають у зоні радіологічного контролю, розглядаємо як цілеспрямовану двосторонню взаємодію вихователя та вихованця, спрямовану на усвідомлення вихованцем своєї захищеності на основі формування таких властивостей та якостей особистості, як визнання цінності людини, її права на життя й щастя, почуття довіри, чуйності, доброти, делікатності, привітності, доброзичливості.

3. Узагальнення психолого-педагогічних, соціальних та медичних передумов виховання гуманних взаємин учнів початкових класів, що проживають у зоні радіологічного контролю, визначило особливості реабілітаційної діяльності лікувально-оздоровчих закладів загалом та в забрудненій зоні зокрема через поєднання лікування, оздоровлення, профілактики хвороб з навчально-виховним процесом підростаючого покоління.

4. Вивчення стану підготовки вчителів, вихователів загальноосвітніх та лікувально-оздоровчих закладів засвідчило, що наявна організація фахової підготовки в досліджуваній сфері є недосконалою та залежить від сформованості визначених у ході дослідження структурних компонентів методичної системи: ціле-мотиваційного (усвідомлення значущості окресленої проблеми), змістового (розробка змісту підготовки щодо визначеної проблеми), операційного (оволодіння студентами доцільними формами та методами реалізації зазначеного виду діяльності), результативного (можливість упровадження отриманих знань та вмінь у практичну діяльність).

5. Теоретичний аналіз системного підходу довів доцільність підготовки майбутніх учителів початкових класів на основі розробленої методичної системи як засобу максимального наближення змісту навчання у вищій школі до вимог, що забезпечують потреби сучасної системи освіти. Методична система сприяла підвищенню ефективності розв’язання зумовлених техногенною катастрофою соціальних та психолого-педагогічних проблем організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх та оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Результати формуючого етапу експерименту підтвердили ефективність запропонованої методичної системи та доцільність її використання в практичній підготовці майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю, що виявилося в усвідомленні ними значущості досліджуваної проблеми, оволодінні базовим інформаційним фондом виділених груп знань та вмінь, технологіями гуманістично-розвивального характеру, розвитком їх власного творчого педагогічного потенціалу.

Таким чином, результати дослідження дають підстави вважати, що гіпотеза й вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теорії та методики підготовки майбутніх учителів до виховання гуманних взаємин учнів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу, зокрема розробленого спецкурсу.

Дослідження проблеми дозволяє висловити такі рекомендації Міністерству освіти і науки України:

- враховувати результати проведеного дослідження при вдосконаленні державних стандартів педагогічної освіти;

- рекомендувати педагогічним закладам освіти введення до навчальних планів спецкурсу “Теорія і практика виховання гуманних взаємин молодших школярів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю” для регіонів, що постраждали внаслідок техногенних катастроф.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Серед подальших напрямів наукових розробок – пошук, обґрунтування та адаптація доцільних форм і методів виховання гуманних взаємин учнів початкових класів до використання в лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю.

Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях автора:

Навчально-методичні посібники

1. Технології виховання в дитячому оздоровчому таборі: Навч.-метод. посібник / За ред. В.Є. Литньова. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДПУ імені Івана Франка, 2003. – 180 с. – (авторські – С. 131 - 149). – 1,14 авт. арк.

Методичні рекомендації

2. Москвіна Т.П. Методичні основи виховання гуманних взаємин учнів молодших школярів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю: Метод. рек. для студентів і викладачів вищ. пед. навч. закл. – Житомир: ЖДУ, 2005. – 160 с. – 9,2 авт. арк.

Наукові статті

3. Гужанова Т.С., Москвіна Т.П., Павленко В.Д. Соціально-психологічні основи морального виховання в сім’ї // Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Зб. наук.-метод. пр. – Київ-Житомир, 1999. – С.124 - 126. – 0,33 авт. арк.

4. Москвіна Т.П. Педагогічна корекція досвіду гуманних взаємин дітей з ознаками постчорнобильського синдрому // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 1999. – № 4. – С. 18 - 21. – 0,4 авт. арк.

5. Москвіна Т.П. Виховання моральних почуттів у молодших школярів // Виховні технології в школі: Наук.-метод. зб. / За ред. В.Є.Литньова. – Житомир: ЖДПУ імені Івана Франка, 1999. – С. 41 - 43. – 0,19 авт. арк.

6. Москвіна Т.П. Формування гуманної поведінки молодших школярів // Громадянське виховання учнів: сторінки історії, досвід, наукові пошуки: Зб. наук.-метод. матер. / За ред. В.Є. Литньова. – Житомир: Житомирський пед. університет, 2000. – С. 23 - 24. – 0,12 авт. арк.

7. Москвіна Т.П. Виховання гуманних почуттів як емоційної складової громадянськості молодшого школяра // Виховуємо громадянина: Зб. наук.-метод. матеріалів / За ред. В.Є. Литньова. – Житомир: Житомирський педуніверситет, 2001. – С. 38 - 40. – 0,18 авт. арк.

8. Москвіна Т.П., Кудряшова В.В., Гужанова Т.С. Гуманістичне спрямування педагогічної спадщини І.Огієнка // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2002. – № 9. – С. 192 - 194. – 0,33 авт. арк.

9. Москвіна Т.П., Кучер О.П. Формування гуманних взаємин дітей під час проведення сюжетно-рольових ігор у таборі відпочинку // В пошуках особистісно зорієнтованих технологій педагогічного процесу: Зб. наук.-метод. матер. / За заг. ред. В.Є. Литньова. – Житомир: Житомирський держ. пед. ун-т імені Івана Франка, 2002. – С. 15 - 16. – 0,12 авт. арк.

10. Москвіна Т.П. Моральна спрямованість бесід з дітьми молодшого шкільного віку у літньому таборі відпочинку // В пошуках особистісно зорієнтованих технологій педагогічного процесу: Зб. наук.-метод. матер. / За заг. ред. В.Є. Литньова. – Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т імені Івана Франка, 2002. – С. 16 - 18. – 0,12 авт. арк.

11. Москвіна Т.П., Алієва Л.В. Врахування вікових особливостей в роботі з дітьми у літньому таборі відпочинку // В пошуках особистісно зорієнтованих технологій педагогічного процесу: Зб. наук.-метод. матер. / За заг. ред. В.Є. Литньова. – Житомир: Житомир. педуніверситет імені Івана Франка, 2002. – С. 9 - 11. – 0,18 авт. арк.

12. Москвіна Т.П. Методологічні основи формування гуманних взаємин молодших школярів в умовах зони радіологічного контролю // Вісник Житомирського педагогічного університету імені Івана Франка. – 2003. – №13. – С. 57 - 60. – 0,44 авт. арк.

13. Москвіна Т.П. Гуманістичні ідеї А.С. Макаренка // Національна освіта у контексті творчості А.С. Макаренка: Зб. наук. пр. / За ред. проф. М.В. Левківського. – Житомир: ЖЦНТЕІ, 2003. – С. 46 - 47. – 0,22 авт. арк.

14. Москвіна Т.П. Вплив екологічного фактора на становлення гуманних взаємин учнів початкової школи // Проблеми формування екологічної свідомості особистості / За ред. О.А. Дубасенюк, О.Є.Антонової: Зб. наук. пр. – Житомир: ЖДПУ імені Івана Франка, 2003. – С. 32 - 39. – 0,4 авт. арк.

15. Москвіна Т.П. Категорійний аналіз формування гуманних взаємин молодших школярів в умовах зони радіологічного контролю // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2004. – № 14. – С. 113 - 116. – 0,4 авт. арк.

16. Москвіна Т.П. Досвід лікувально-оздоровчих закладів щодо виховання гуманних взаємин учнів початкових класів зони радіологічного контролю // Науково-методична співпраця в системі університет – середній та вищий навчальний заклад: Зб. наук.-метод. праць / За ред. О.А. Дубасенюк. – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. – С. 39 - 46. – 0,9 авт. арк.

Інші публікації

17. Москвіна Т.П. Гуманістичні засади виховання дітей у творчості В.О.Сухомлинського // Я. Ряппо й розвиток національної системи освіти України: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – К., 1995. – С. 80 - 82. – 0,18 авт. арк.

18. Москвіна Т.П. Проблема виховання гуманних почуттів у дітей // Психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Житомир: ЖДПУ імені Івана Франка, 1995. – С. 76 - 77. – 0,12 авт. арк.

19. Москвіна Т.П. Особливості виявлення гуманних взаємин у молодших школярів // Педагогічні основи організації літнього відпочинку дітей зони радіологічного контролю: Матер. регіон. наук.-практ. конф. – Житомир: ЖДПІ імені Івана Франка, 1996. – С.52-53. – 0,12 авт. арк.

20. Москвіна Т.П. Виховання гуманних почуттів в дітей у творчості І.Огієнка // Іван Огієнко й утвердження гуманітарної науки та освіти в Україні: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. / За ред. докт. пед. наук М.В. Левківського. – Житомир: Журфонд, 1997. – С. 30. – 0,06 авт. арк.

21 Москвіна Т.П. Шляхи формування гуманних взаємин дітей // Творча спадщина А.С. Макаренка у контексті сучасної педагогічної науки і практики: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Суми-Харків-Полтава, 1998. – С. 81 - 82. – 0,12 авт. арк.

22. Москвіна Т.П. Гуманістичні засади виховання дітей // Педагогічні основи вихованої діяльності в дитячих громадських організаціях України: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Житомир: Поліграфічний центр ЖДПІ імені Івана Франка, 1998. – С. 46 - 48. – 0,18 авт. арк.

23. Москвіна Т.П., Хомчук І.В. Формування гуманних взаємин школярів // Педагогічні основи виховної діяльності в дитячих громадських організаціях України: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Житомир: Поліграфічний центр ЖДПІ імені Івана Франка, 1998. – С.47-48. – 0,12 авт. арк.

24. Москвіна Т.П. Гуманні взаємини дітей // Матер. ХІІ військ.-наук. конф. ЖВІРЕ імені С.П. Корольова. – Житомир: ЖВІРЕ, 2000. – Ч. І. – С. 13-14. – 0,12 авт. арк.

25. Москвіна Т.П. До проблеми гуманізації навчально-виховного процесу // Проблеми розвитку системи підготовки і перепідготовки військових та цивільних фахівців у інституті: Матер. ХІІ наук.-метод. конф. ЖВІРЕ імені С.П. Корольова. – Житомир: ЖВІРЕ, 2003. – Ч. ІІ. – С. 28-29. – 0,12 авт. арк.

Москвіна Т.П. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. – Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2005.

Дисертацію присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю. Проаналізовано стан проблеми в її історичному розвитку, подано аналіз базових понять дослідження та психолого-педагогічних, соціальних і медичних передумов виховання гуманних взаємин молодших школярів, які проживають у зоні радіологічного контролю. Розкрито особливості роботи лікувально-оздоровчих закладів для дітей, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Виявлено та теоретично обґрунтовано структуру виховної діяльності вчителя, спрямованої на формування гуманних взаємин учнів початкових класів. Розроблено методичну систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховання гуманних взаємин учнів у лікувально-оздоровчих закладах зони радіологічного контролю та експериментально перевірено її ефективність.

Ключові слова: взаємини, гуманні взаємини, виховання гуманних взаємин, методична система підготовки до виховання гуманних взаємин.

Москвина Т.Ф. Подготовка будущих учителей к воспитанию гуманных взаимоотношений учащихся начальных классов в лечебно-оздоровительных учреждениях зоны радиологического контроля. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория