Інститут захисту рослин УААН

РОЗОВА ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 634.232]:632.773.4М(477)

біологічне ОБҐРУНТУВАННЯ системи захисту черешні

від ВИШНЕВої МУХИ (RHAGOLETIS CERASI L.)

В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

16.00.10 – ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник,

Дрозда Валентин Федорович,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри захисту лісу

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Черній Анатолій Мусійович,

Інститут захисту рослин УААН,

провідний науковий співробітник лабораторії

захисту плодових культур від шкідників

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Шевчук Ігор Васильович,

Інститут садівництва УААН,

старший науковий співробітник

лабораторії захисту рослин

Провідна установа – Уманський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України,

кафедра захисту рослин, м. Умань

Захист дисертації відбудеться 16.12.2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за

адресою: 03022, м. Київ - 22, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, кім. № 65

Автореферат розісланий 15.11.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Охрімчук В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Природно-кліматичні умови півдня Степу України надзвичайно сприятливі для вирощування черешні, але одержання високих урожаїв лімітує поширення багатьох шкідників і збудників хвороб. Одним з найбільш небезпечних шкідників цієї культури є вишнева муха, личинки якої, живлячись м’якоттю плодів, погіршують якість урожаю. Шкідливість цього виду значно збільшилась у зв’язку з тим, що насадження черешні в останні роки зосереджені на великих площах і представлені сортами різного строку достигання, що утруднює проведення захисних заходів.

Накопичений багаторічний досвід орієнтує розвиток захисту рослин в напрямі його екологізації на основі управління популяціями шкідливих і корисних організмів. Проте відсутні праці наукового та науково-методичного характеру, що стосуються особливостей функціонування агроценозу кісточкових культур, зокрема черешні. Окрім того, за перебудови агропромислового комплексу в Україні майже не проводились дослідження щодо вишневої мухи. Вітчизняні розробки із захисту черешні від шкідників здійснені ще в період 60-70-х років, переважно в Інституті зрошуваного садівництва (Щербаков, 1953) та Інституті садівництва УААН (Богдан, 1966). Недостатня вивченість біології шкідника, а також недосконалість ефективних методів контролю його чисельності зумовило необхідність проведення спеціальних досліджень. Тому обґрунтування і розробка системи захисту черешні в сучасних умовах господарювання є досить актуальною проблемою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися в Інституті зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН упродовж 1994-2003 рр. в лабораторії захисту рослин у межах науково-технічної програми “Розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фітосанітарного стану агроценозів і зниження втрат урожаю” (номер державної реєстрації 0196U0018464).

Мета і завдання досліджень. Обґрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи в умовах півдня України. Для досягнення зазначеної мети вирішували такі завдання:

- уточнення особливостей біології і екології вишневої мухи, визначення комплексу паразитів і хижаків шкідника;

- удосконалення моніторингу вишневої мухи за сучасних технологій вирощування черешні, вивчення динаміки чисельності шкідника в насадженнях черешні;

- визначення ефективності штамів мікроорганізмів та асортименту інсектицидів для зниження чисельності й шкодочинності вишневої мухи;

- удосконалення системи захисту черешні від вишневої мухи та оцінка економічної ефективності захисних заходів.

Об’єкт дослідження: популяція вишневої мухи, паразити та хижаки, прийоми та засоби захисту черешні від вишневої мухи.

Предмет дослідження: особливості біології і екології вишневої мухи в залежності від погодних умов та сортового складу насаджень черешні; удосконалена система захисту черешні від шкідника.

Методи дослідження: загальноприйняті методи з ентомології і захисту рослин, обліки чисельності, встановлення поширення та шкідливості вишневої мухи в насадженнях черешні; методи дослідження збудників нативних штамів мікроорганізмів, що проявляють ентомопатогенну властивість до вишневої мухи; лабораторні методи визначення потенційної та реальної плодючості самиць, рівня життєздатності; визначення видового складу паразитів та хижаків мухи; лабораторні та польові методи дослідження ефективності дії інсектицидів.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено характер та специфіку онтогенезу, особливості розвитку та шкідливість вишневої мухи на сортах черешні різного строку достигання в умовах півдня України. Встановлено фактори, що зумовлюють стабільно високу чисельність виду та здатність формувати багаторічну діапаузу.

Удосконалено та оптимізовано прийоми моніторингу імаго шкідника, методом використання клейових пасток, запропоновано кількісні критерії відловлених імаго для проведення захисних заходів черешні. Розроблено методику визначення життєздатності самиць вишневої мухи, рівня потенційної небезпеки шкідника на основі оцінки функціональної активності гонад, методом їх прижиттєвого препарування.

Удосконалено методи короткотермінового прогнозу розвитку вишневої мухи, оптимізовано строки використання інсектицидів в залежності від характеру динаміки льоту шкідника.

Вперше досліджено дію та оцінено ефективність нативних культур мікроорганізмів різноманітного походження щодо діапаузуючих пупаріїв шкідника. Встановлено принципову можливість використання проти зимуючої стадії вишневої мухи ізолятів мікроорганізмів, виділених із каліфорнійської щитівки, зокрема штаму Bacillus thuringiensis subsp, tenebrionis.

Обгрунтовано ефективність та практичне значення ряду агротехнічних прийомів для обмеження чисельності та шкідливості мухи в приватних та колективних господарствах.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено систему моніторингу імаго вишневої мухи, та оптимізовано строки проведення захисних заходів проти шкідника на основі використання жовтих клейових пасток.

Обґрунтовано доцільність та ефективність обмеження чисельності вишневої мухи на стадії діапаузуючого пупарію способом спрямованого внесення в грунт препарату Актара 25 WG, в.г. у польових умовах. Ефективність препарату становила 66,7-91,2%.

Доказана можливість використання ентомопатогенних мікроорганізмів для обмеження чисельності вишневої мухи.

Встановлена ефективність інсектициду Актелліку 500 EC, к.е. для захисту від вишневої мухи, що використано для офіційної його реєстрації на культурі черешні.

Удосконалена система, що включає моніторинг динаміки чисельності вишневої мухи, застосування агротехнічних прийомів і інсектицидів, дає змогу ефективно захищати врожай від шкідника, забезпечує збереження врожаю черешні 8,4 т/га; рівень рентабельності зростав до 27%.

Результати досліджень увійшли як складова частина рекомендацій захисту кісточкових культур від шкідників та хвороб у Лісостеповій та Степовій зонах України (вказані в списку публікацій).

Особистий внесок здобувача. Проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за темою дисертаційної роботи, розроблено програми польових та лабораторних дослідів, проведено лабораторні та польові дослідження, обліки, аналіз та узагальнення отриманих результатів, статистичну обробку, формулювання висновків і рекомендацій виробництву, підготовку наукових матеріалів до публікації, апробацію результатів досліджень.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень дисертаційної роботи та основні положення заслухані й обговорені на засіданнях ученої ради Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН (1994-2004 рр.), координаційно-методичних нарадах Інституту захисту рослин УААН (1994- 2004 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів” (Чабани, 1995 р.), Міжнародному симпозіуму “Екологічні проблеми захисту рослин в сучасних умовах” (Словакія, Братислава, 1996 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів” (Харків, 2001 р.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано у 20 наукових роботах, у тому числі 9 у фахових виданнях, 5 методичних рекомендацій, 6 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 156 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків, містить 28 таблиць, 12 рисунків. Список використаної літератури включає 225 джерел, у тому числі 117 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

огляд літератури

На основі аналізу літератури наведено стан вирощування черешні в Україні, поширення і шкідливості вишневої мухи, прийоми та засоби обмеження чисельності шкідника. Акцентується увага на необхідності уточнення біології вишневої мухи, удосконаленні методів моніторингу та біологічного обґрунтування системи захисту черешні.

Умови та методики проведення досліджень

Експериментальні дослідження і виробнича перевірка одержаних результатів проведено в 1994-2003 рр. у промислових насадженнях черешні дослідного господарства “Мелітопольське” Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН.

Дослідження особливостей розвитку вишневої мухи в залежності від метеорологічних умов проводили за загальноприйнятими методиками (Матвиевский, Лошицкий, Ткачев та ін., 1987; Омелюта, Григорович, Чабан та ін. 1986; Поляков, 1984; Дрозда, 1989, 1997). Для аналізу пошкодження плодів мухою користувались методичними вказівками ВНДІС ім. І.В. Мічуріна (1955). Розробку прогнозів здійснювали за даними про розвиток вишневої мухи та показниками погоди метеостанції (м. Мелітополь). Лабораторні досліди з мікроорганізмами проводили у відповідності із загальноприйнятими методами (Мейнелл, 1967; Билай, 1982). Мікроорганізми виділяли методом “серійних розведень” водного змиву їх із здорових і розтиранням загиблих пупаріїв (Бельтюкова, Матышевская и др., 1968). Таксономічну оцінку виділених мікроорганізмів виконували методом мікроскопічного аналізу штамів і віднесення їх до основних таксономічних груп - міцеліальні, дріжджоподібні гриби й бактерії. Первинну оцінку властивостей мікроорганізмів проводили за методикою Міллера (1949). Вивчення ефективності інсектицидів проти імаго і личинок мух здійснювали в промислових насадженнях дослідного господарства за методикою Гара (1963) та методики випробування і застосування пестицидів (Трибель, Сигарьова та ін, 2001). Ефективність обробок оцінювали за чисельністю личинок вишневої мухи у плодах черешні в період збирання врожаю. Економічну ефективність засобів захисту черешні від шкідника визначали за загальноприйнятими методиками (Черкасов, 1970; Шестопал, 1992, 2002). Статистичну обробку експериментальних даних виконували за методами, викладеними в книзі Б.О. Доспєхова (1985) та з використанням стандартних комп’ютерних програм Statgraphics, Excel, Statistica.

Результати досліджень

Біологічні особливості розвитку вишневої мухи у насадженнях черешні

Встановлено, що в черешневих садах серед шкідників, що пошкоджують плоди, найбільш суттєве значення мала вишнева муха (Rhagoletis cerasi L.), частота виявлення якої у середньому становила 29,7%. Поряд із вишневою мухою домінували лускокрилі шкідники, здебільшого листовійки, частка яких становила 4,9-14,3%. Заселеність насаджень багатоїдним шкідником – каліфорнійською щитівкою в середньому складала 10,6%.

Досить важливим є аспект, що пов’язаний з феноменом багаторічної діапаузи вишневої мухи. За нашими багаторічними спостереженнями, у природних умовах на повторну зимівлю залишалося від 7,3 до 15,2% лялечок.

Дослідження щодо визначення життєздатної частини популяції вишневої мухи дали змогу з’ясувати характер формування екологічних ніш діапаузуючих пупаріїв (табл. 1).

Таблиця 1 – Характер розподілу пупаріїв та життєздатність вишневої мухи в промислових насадженнях черешні сорту Червнева рання (ДГ “Мелітопольське”, Запорізької обл., 2001-2003 рр.)

Місце діапаузування пупаріїв мухи | Проаналі-зовано пупаріїв | Загинуло пупаріїв (%)

внаслідок дії | Виле-тіло

імаго, % | Плодю-чість, яєць/ самицю

збудни-ків

хвороб | паразитів та

хижаків | низьких

температур

екз. | %

Плоди черешні в падалиці | 21 | 2,8 | 27,7 | 44,9 | 17,1 | 10,3 | 0,0

Рослинні рештки біля стовбурів дерев | 42 | 5,7 | 19,8 | 32,8 | 14,3 | 33,1 | 42 3,8

Поверхня грунту | 77 | 10,4 | 24,2 | 39,6 | 12,2 | 24,0 | 44 3,7

Шар грунту: 1-3 см | 397 | 53,8 | 15,3 | 17,5 | 8,2 | 59,0 | 57 4,3

Шар грунту: 4-6 см | 181 | 24,6 | 11,6 | 7,6 | 5,4 | 75,4 | 62 4,7

Шар грунту: >6 см | 20 | 2,7 | 12,3 | 2,1 | 4,2 | 81,4 | 50 3,6

НІР 05 | 0,93 | 0,71 | 0,91 | 1,11 | 1,62

Встановлено, що низькожиттєздатні личинки концентруються переважно в плодах падалиці черешні, у рослинних рештках та на поверхні грунту, а також у тарі та сховищах. Рівень їх життєздатності становить 10,3-33,1%, з низьким репродуктивним потенціалом у самиць. Високожиттєздатна частина популяції мухи зосереджується в грунті на глибині 2-7 см. Це фізіологічно повноцінні личинки, котрі внаслідок оптимальних умов розвитку здатні проникати на таку глибину, яка є оптимальною для них у період досить тривалої (10-11 місяців) діапаузи. За спостереженнями, тут концентрувалося в середньому 78,4% популяції, виживання якої становило 59,0-75,4%, з високим показником репродуктивного потенціалу (50-62 яєць/самицю).

Найважливішими факторами, які спричиняють реактивацію діапаузи пере-зимувалих лялечок шкідника, є температура й кількість опадів. На строки вильоту вишневої мухи за досліджувані роки значно впливала сума ефективної температури в грунті на глибині 5 см понад 100С у межах від 218,8 до 260,00С (табл. 2).

Виходячи з цього, на основі усереднених даних нами встановлено температурний індекс початку льоту вишневої мухи, який складає суму ефективних (понад 100С) температур 2360С у грунті на глибині 5 см.

Таблиця 2 – Строки вильоту вишневої мухи залежно від погодних умов весняного періоду (ДГ “Мелітопольське, Запорізької обл., 1994-2002 рр.)

Рік | Дата початку переходу температури в грунті на глибині 5 см

понад 100С | Кількість днів від початку наростання СЕТ>10oC

до початку виходу імаго | Дата виходу імаго з грунту | СЕТ>10oC на дату виходу імаго | Зволоженість періоду від початку наростання Т>10oC в грунті до початку виходу імаго

сума опадів, мм | кількість днів з опадами

1994 | 04.04 | 44 | 18.05 | 218,8 | 88,6 | 17

1995 | 15.04 | 40 | 25.05 | 243,0 | 67,9 | 19

1996 | 04.04 | 37 | 10.05 | 227,2 | 25,3 | 12

1997 | 21.04 | 25 | 15.05 | 229,0 | 6,2 | 3

1998 | 02.04 | 38 | 09.05 | 238,0 | 36,0 | 10

1999 | 29.03 | 47 | 16.05 | 236,0 | 61,2 | 23

2000 | 01.04 | 38 | 10.05 | 257,2 | 15,4 | 16

2001 | 21.03 | 47 | 16.05 | 260,2 | 97,6 | 28

2002 | 31.03 | 34 | 10.05 | 221,0 | 36,2 | 9

05.04 | 40 | 17.05 | 236,7 | 48,3 | 15,2

На підставі аналізу метеорологічних даних і аналізу динаміки розвитку шкідника розраховано рівняння регресії для прогнозування та визначення строку початку виходу із грунту та інтенсивності льоту вишневої мухи. Удосконалено інструментальний метод використання жовтих клейових пасток дає змогу встановити період масового льоту імаго (відлов 25 екз./пастку), найбільш уразливий в розвитку популяції шкідника. Таким чином визначається стан популяції у насадженнях черешні та оптимальні строки проведення захисних заходів проти вишневої мухи.

Обгрунтування використання мікроорганізмів

у системі захисту черешні

Враховуючи те, що врожай черешні використовується переважно у свіжому виді і є складовою частиною дієтичного та дитячого харчування, очевидними є пошуки засобів біологічного контролю чисельності шкідника. Відсутність високоспеціалізованих паразитів та хижаків, вимагає вирішення цієї проблеми пошуком серед активних ентомопатогенних мікроорганізмів, що здатні вражати діапаузуючу стадію мухи. На користь вибору цього напряму досліджень, свідчить велике різноманіття видового складу патогенних мікроорганізмів, що заселяють пупарії мухи.

Дослідженнями встановлено, що із здорових пупаріїв вишневої мухи виділялося в середньому 292 пропагули на 1 мг, із хворих – в 1,5 раза більше. Таке велике видове їх різноманіття дає змогу зібрати колекцію мікроорганізмів – потенційних збудників хвороб пупаріїв мухи для подальших досліджень. У чисту культуру виділено 52 ізоляти, серед яких за видовим складом домінують бактеріальні (45 ізолятів – 86,5%) і значно поступаються у цьому відношенні міцеліальні гриби (7 ізолятів – 13,5%).

У лабораторних умовах вивчали дію мікроорганізмів, виділених як із хворих, так і здорових пупаріїв, щодо діапаузуючої стадії шкідника. Спрямована дія виділених суспензій мікроорганізмів за строками співпадала в один із критичних періодів розвитку мухи - весняної реактивації - стадії, досить сприйнятливої до дії стресових факторів. Самі мікроорганізми були причиною загибелі 73,9-88,9% популяції мухи. Крім того, спостерігалась виражена післядія мікроорганізмів на імаго мухи. Дослідження свідчать про локальні порушення овогенезу самиць, що супроводжувалося атрофією оваріол, дисфункцією гонад в цілому. У більшості випадків такі аномалії супроводжувалися незворотною дією на функцію статевої системи, тривалість життя імаго, рухову та статеву активність.

Розтягнутість у часі терміну весняної реактивації, коротка тривалість життя імаго, низька локомоторна його активність спонукали до більш детальних польових досліджень, поглибленого вивчення причин та наслідків дії виділених штамів мікроорганізмів на організм вишневої мухи. Обробка водним розчином штамів мікроорганізмів, виділених із філоплани яблуні та біогумусу, перегною великої рогатої худоби, діапаузуючих пупаріїв мухи, забезпечувала високі результати. Зокрема використання штаму М049 культура, виділена з хворих пупаріїв вишневої мухи спричинила загибель пупаріїв на 90%, тоді як у контролі загибель становила не більше 21,7% (рис. 1).

Окрім того, інші штами мікроорганізмів спричиняють загибель переважної частини діапаузуючих пупаріїв мухи. Підтверджена також виражена післядія мікроорганізмів, котрі були причиною глибоких порушень та розладу статевої системи самиць, низької фактичної плодючості та тривалості життя самиць.

Дослідження, щодо оптимізації строків використання суспензій препаратів – (початок весняної реактивації пупаріїв) за їх розвитком в садках, та ретельного нанесення на пупарії робочої рідини, дали змогу оптимізувати розроблений нами прийом, а також розширити видовий спектр штамів мікроорганізмів (12 найменувань), придатних для використання.

Стабільно висока ефективність цього заходу, дає змогу стверджувати про перспективу подальших досліджень у цьому напрямі, з паралельним відпрацюванням окремих деталей способів практичного використання отриманих штамів мікроорганізмів.

У подальшому було створено лабораторні серії біопрепарату на основі штамів 886, М049, 604/2 (Bacillus subtilis) для захисту черешні від вишневої мухи. Крім діючої речовини - живих клітин бактерій, використовували різні наповнювачі. Проведені попередні дослідження свідчать про високу ефективність. Результати досліджень можуть бути використані для широких виробничих випробувань препарату з метою його наробки та реєстрації.

Контроль* – обробка водою 1998 р.

Контроль* – обробка водою 1999 р.

Рис.1. Ефективність мікроорганізмів проти зимуючої стадії вишневої мухи у польових умовах (ДГ “Мелітопольське”, Запорізької обл.)

Крім того, за попередніми дослідженнями встановлено відсутність негативного впливу вивчених штамів мікроорганізмів проти природних популяцій хижих комах, зокрема турунів та cтафілінід.

Таким чином, запропонований нами напрям екологічно-безпечного, раціонального та технологічного контролю чисельності вишневої мухи є досить перспективним, зважаючи на очевидну необхідність максимально використовувати біологічні засоби, особливо в приватних, фермерських та дачних господарствах, стрімкий ріст яких спостерігається в останні роки. Невеликі напівпромислові модулі для виготовлення окремих партій біопрепаратів для захисту черешні, можуть бути освоєні біолабораторіями. Обладнання, необхідні технологічні умови розроблені та створені у наукових підрозділах Інституту захисту рослин та ІТІ “Біотехніка”.

Встановлено також, що крім екологічних переваг мікробіологічний контроль чисельності вишневої мухи економічно виправданий і не поступається традиційним технологіям.

ЧИННИКИ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ ЧИСЕЛЬНІСТЬ ВИШНЕВОЇ МУХИ

Тривалий термін діапаузування пупаріїв вишневої мухи є причиною дії на них різноманітних факторів, серед яких визначальними є гідротермічні умови. Низькі температури взимку, різкі зміни погодних умов, надмірне зволоження, як і тривала посуха – є тими стресовими чинниками, що в окремих випадках призводять до загибелі 35-85% популяції фітофага. За нашими багаторічними дослідженнями, екстремальні умови, що спричиняли загибель більше 50% популяції шкідника, приходяться на два з шести років спостережень. Адаптивні пристосування, вибір оптимальних екологічних ніш для тривалого діапаузування у більшості випадків надійно страхували шкідника від згубної дії несприятливих умов.

Серед чинників, що відігравали помітну регулюючу роль в популяції вишневої мухи належала хижим членистоногим, серед яких виділяються туруни та стафілініди. Видовий склад та структура домінування турунів суттєво змінюється впродовж вегетації та за різного рівня антропічного впливу на агроценоз.

Дослідженнями встановлена значна чисельність хижих турунів та cтафілінід у насадженнях черешні під проекцією крони дерев діаметром до 1 м (табл. 3).

У підсумку можна зробити висновок, що відчутна реалізація біологічних механізмів регуляції чисельності популяції фітофага здійснюється за відповідних інтервалів щільності вишневої мухи. Так, за низької щільності популяції пупаріїв мухи, в межах 2,5-3,5 екз./м2 помітну ефективність проявляють багатоїдні хижаки, за високої – 15-50 та більше екз./м2 – спрацьовує механізм всерединовидової конкуренції, що підтверджує висновки Г.О. Вікторова (1967) та О.Г. Гусєвої (1988). У контексті викладеного, необхідно відмітити, що суцільне залуження міжрядь сприяє одночасно оптимальним умовам зимівлі пупаріїв мухи та діяльності хижаків з характерним високим рівнем рухової активності.

Що стосується паразитів вишневої мухи, то згідно літературних джерел та наших досліджень їх роль та господарське значення було незначним. Рівень ураження ними личинок та пупаріїв мухи не перевищував 1,5-3,0%. Нами виявлені поодинокі випадки ураження пупаріїв мухи перетинчастокрилими хальцидами, що зимували на поверхні грунту. Значно помітну регуляторну роль відіграють збудники ентомопатогенних хвороб – бактеріальної та грибної природи. Рівень ураження ними пупаріїв мухи досягав 7,8-21,4% і, як правило, це супроводжувалося результатами дії стресових факторів – надмірного зволоження грунту, різких перепадів температур, надмірного скупчення пупаріїв, фізіологічного стану популяції вишневої мухи.

Таблиця 3 – Чисельність домінуючих видів турунів та cтафілінід у промислових насадженнях черешні (ДГ “Мелітопольське”, Запорізької обл., 1999-2001 рр.)

Вид | Чисельність за сезон, екз./м2 | Середнє

1999 р. | 2000 р. | 2001 р.

Сarabidae, всього | 36,0 | 31,0 | 29,4 | 32,1 ± 2,1

у тому числі:

Amara fulva Deg. |

7,1 |

6,2 |

6,6 |

6,6 ± 0,9

Bembidion quadrimaculatum L. | 6,6 | 4,9 | 5,2 | 5,6 ± 0,5

Bembidion guttula F. | 7,1 | 6,2 | 6,6 | 6,6 ± 1,2

Bembidion properans Steph. | 4,1 | 3,7 | 3,1 | 3,6 ± 0,3

Calathus erratus C. S. | 3,4 | 2,2 | 1,9 | 2,5 ± 0,2

Clivina fossor L. | 2,3 | 1,9 | 1,7 | 1,9 ± 0,2

Trechus quadristriatus Schruk. | 5,4 | 5,9 | 4,3 | 5,2 ± 0,6

Staphilinidae, всього | 33,7 | 29,4 | 36,2 | 33,1 ± 3,4

у тому числі:

Aloconota gregaria F. |

21,7 |

19,8 |

26,5 |

22,7 ± 2,9

Aleochara bilineata Gyll. | 1,8 | 2,3 | 1,6 | 1,9 ± 0,2

Oxytelus rugosus P. | 3,4 | 2,2 | 3,9 | 3,2 ± 0,4

Oxypoda spp. | 6,8 | 5,1 | 4,2 | 5,4 ± 0,6

Серед турунів переважали такі види як Amara fulva, Bembidion guttula F., Bembidion quadrimaculatum L. та Trechus quadristriatus. Впродовж трьох років досліджень їх частка від загальної кількості турунів становила 74,7%. Що стосується стафілінід, то спостерігалася висока чисельність та трофічна активність лише Aloconota gregaria. Решта видів в агроценозі черешні були відносно малочисельними.

Встановлено, що рухова та трофічна активність турунів та стафілінід починалась у весняний період (середина березня), коли грунт на глибині 3-5 см прогрівався до 10оС. З досліджень випливає, що хижі туруни головним чином зменшують кількість пупаріїв мухи.

У період максимальної рухової та трофічної активності (середина квітня – початок травня) чисельність хижаків у проекції крон дерев перевищувала 35 особин/м2. Вони знищували в середньому за добу 18,4-22,0% пупаріїв шкідника. До початку льоту імаго мух трофічна активність дещо підсилювалася, але не перевищувала 25,0% знищених пупаріїв за добу. За нашими спостереженнями, основною причиною невисокої ефективності хижаків була відсутність спрямованого пошуку імаго хижаків пупаріїв мухи. Процес пошуку носив випадковий характер. А якщо зважити на невеликі розміри пупаріїв, їх характерне адаптивне забарвлення, то стає зрозумілим, що корисна діяльність хижаків є невисокою і має лише модифікуючий вплив на динаміку чисельності шкідника.

У зв’язку з цим, основним елементом захисту черешні від вишневої мухи є підбір сучасного асортименту інсектицидів. У дослідженнях, що проводилися в 1994-1999 рр., на черешні застосовували інсектициди (Золон, 35% к.е., Ф’юрі, 10% в.е., Децис форте, 12,5% к.е., Мітак, 20% к.е.) з різним складом і вмістом діючої речовини, а також механізмом їх дії, які дозволені до використання в Україні на яблуні та інших плодових культурах.

Ефективність використання інсектициду Актелліка 500 ЕС, к.е. представлено в таблиці 4. Аналіз результатів випробування інсектициду Актеллік 500 ЕС, к.е. свідчить, що на сортах середнього строку достигання не виявлено плодів, пошкоджених личинками вишневої мухи.

Таблиця 4 – Ефективність дії Актелліка 500 ЕС, к.е. проти вишневої мухи в період масового льоту імаго (ДГ “Мелітопольське”, Запорізької обл., 2000-2003 рр.)

Варіант |

Норма вит-рати, л,кг/га | Пошкодження плодів вишневою мухою, % | Ефективність, %

Червнева рання – сорт середнього строку достигання

Актеллік 500 ЕС, к.е. | 0,8 | 0,0 | 100

Актеллік 500 ЕС, к.е. | 1,0 | 0,0 | 100

Актеллік 500 ЕС, к.е. | 1,2 | 0,0 | 100

Золон, 35% к.е. (еталон) | 2,8 | 0,0 | 100

Контроль (без обприскування)– | 12,9–

НІР05– | 1,5–

Францис – сорт пізнього строку достигання

Актеллік 500 ЕС, к.е. | 0,8 | 4,0 | 81,8

Актеллік 500 ЕС, к.е. | 1,0 | 4,0 | 81,8

Актеллік 500 ЕС, к.е. | 1,2 | 2,0 | 90,9

Золон, 35% к.е. (еталон) | 2,8 | 1,8 | 91,8

Контроль (без обприскування)– | 22,0–

НІР05– | 1,7–

Ефективним було також використання цих препаратів на сорті пізнього строку достигання – Францис.

Необхідно відмітити, що за результатами наших досліджень, препарат Актеллік 500 ЕС, к.е. зареєстровано і занесено у “Перелік...”, дозволених препаратів для використання в черешневих садах.

Таким чином, очевидно, що стратегія та тактика регулювання чисельності мухи ґрунтується на використанні винищувальних заходів в системах захисту черешні в промислових, колективних, а також приватних господарствах, діяльність яких спрямована на гарантоване отримання якісного врожаю. Гарантований захист черешні за сучасних умов існуючих технологій її вирощування, можливий лише за використання сучасного асортименту хімічних інсектицидів, способом суцільних обприскувань дерев в оптимальні для їх дії на шкідника строки.

Дослідження, стосовно подальшої екологізації системи захисту черешні були спрямовані на обґрунтування винищувальної дії на діапаузуючі пупарії шкідника. Враховуючи широкий спектр дії інсектициду Актара 25WG, в.г., його сприятливі токсикологічні характеристики, нами вивчена та обґрунтована його дія на пупарії мухи (табл. 5).

Використання препарату Актара 25WG, в.г. в нормі витрати 0,64-0,74 г/м2 способом внесення водного розчину на поверхню грунту пристовбурних кругів, забезпечувало загибель пупаріїв у межах 66,7-91,2%, та суттєве зниження пошкодженості плодів черешні. Даний прийом є цілком прийнятним для практики. Задовільні санітарно-гігієнічні характеристики препа-рату, дають змогу використовувати його у господарствах різних форм власності.

Таблиця 5 – Ефективність дії Актари 25WG, в.г. проти діапаузуючих пупаріїв вишневої мухи (ДГ “Мелітопольське”, Запорізької обл., 2001-2003 рр.)

Варіант | Чисельність пупаріїв у період весняної ре-активації, екз./дерево | Загинуло

пупаріїв, % | Виліт

мухи,

% | Ефективність з поправкою на контроль, %

Актара - 0,44 г/м2 | 22,6 2,5 | 66,7 | 33,3 | 63,4

Актара - 0,54 г/м2 | 17,4 2,3 | 71,2 | 28,8 | 68,3

Актара - 0,64 г/м2 | 24,8 2,6 | 80,0 | 20,0 | 78,0

Актара - 0,74 г/м2 | 21,6 2,2 | 88,9 | 11,1 | 87,8

Актара - 0,84 г/м2 | 19,1 1,4 | 91,2 | 8,8 | 90,3

Контроль –
обробка водою | 20,5 1,7 | 9,0 | 91,0–

НІР05– | 7,7 | 11,2–

Розроблена система захисту черешні від вишневої мухи у приватних господарствах, включає заходи упереджувального характеру – ретельне збирання та знищення рослинних решток (опалого листя, пошкоджених плодів); осіннє перекопування грунту міжрядь та пристовбурних кругів на глибину не менше 15 см, зважаючи на те, що ефективна частина популяції діапаузуючих пупаріїв концентрується на глибині 3-5 см. Весною грунт необхідно загребти, зрівнюючи гребені грунту, що перешкодить виходу імаго мухи на поверхню.

Важливий прийом, розроблений нами, стосується використання препарату Актара 25WG, в.г. способом спрямованого внесення його водного розчину в місця концентрації шкідника весною. Ураховуючи його високу ефективність та технологічність в цілому цей захід має добру перспективу. Інсектицид забезпечував також високу ефективність щодо інших шкідників, личинки яких живуть у грунті. Зважаючи на те, що препарат Актара 25WG, в.г. дозволений до використання в приватному секторі на картоплі, яблуні, томатах та інших культурах, можливе розширення спектру використання інсектициду.

ВИРОБНИЧА ОЦІНКА ТА ЕКОНОМІЧНАЕФЕКТИВНІСТЬ

ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ЧЕРЕШНІ ВІД ВИШНЕВОЇ МУХИ

Виробнича перевірка ефективності захисту черешні від вишневої мухи проводилася у ДГ “Мелітопольське” та приватному господарстві с. Данило-Іванівка Мелітопольського району, Запорізької області, на загальній площі 180 га.

Застосування інсектициду Актеллік 500 ЕС, к.е. з нормою витрати 1,2 л/га у насадженнях черешні забезпечувало високу ефективність проти вишневої мухи, пошкодження плодів черешні не перевищувало 2,0%.

Оцінка економічної ефективності хімічного захисту черешні від вишневої мухи свідчать, що в середньому за три роки врожайність черешні сорту Францис у варіанті із застосуванням Актелліку 500 ЕС, к.е. з нормою витрати 1,2 л/га становила 8,4 т/га, що на 0,42-2,07 т більше, ніж у контролі і за загальноприйнятої системи.

Висока продуктивність насаджень черешні забезпечувала більш високі показники економічної ефективності порівняно з контрольним та еталонним варіантами. Зокрема, прибуток від реалізації плодів черешні (5249 грн/га) був вищим в 1,2-2,5 раза, відповідно.

Рівень рентабельності у варіанті із застосуванням Актелліку 500 ЕС, к.е. при цьому зростав до 27%.

ВИСНОВКИ

1. В умовах півдня Степу України вишнева муха є домінуючим шкідником насаджень черешні. За відсутності спрямованих заходів захисту, вона пошкоджує 45–50% плодів культури. Уточнення зональних біологічних особливостей фітофага є підґрунтям раціонального контролю чисельності.

2. Встановлено, що за щільності зимуючих пупаріїв 1 екз./м2 пристовбурного кругу, пошкодженість плодів черешні сягає 2,0%, що можна вважати за ЕПШ. Щорічно, від 7,3 до 15,2% популяції вишневої мухи залишаються діапаузувати повторно, формуючи таким чином резервний фонд шкідника. Встановлено, що ця частина популяції має підвищені фізіологічні характеристики (маса лялечок складає 8,6-10,8 мг, глибина залягання пупаріїв – 4-7 см). Виліт імаго мухи починається за суми ефективних температур на глибині грунту 5 см – 2360С і триває 10-12 днів. Парування та яйцекладка відбувається за температури понад 180С. Середня плодючість самиць становить 50-60 яєць.

3. Шкідливість вишневої мухи залежить від строків достигання плодів черешні. Найбільш інтенсивно (від 18,5 до 23,4%) пошкоджуються плоди пізньостиглих сортів, значно менше (9,0-14,0%) – середньостиглих, а ранньостиглих – майже не пошкоджуються. Стійких до пошкодження мухою сортів черешні не виявлено.

4. Для оптимізації строків та кратності застосування інсектицидів важливим є моніторинг динаміки льоту імаго. Найбільш доступним методом контролю динаміки льоту мух є жовті клейові пастки. За відловлювання 25 екз./пастку за добу та плодючості 60-70 яєць/самицю необхідно застосовувати інсектициди для обприскування насаджень.

5. Серед природних регуляторних чинників, що обумовлюють життєвий потенціал виду, визначальними є гідротермічні умови, а також діяльність комплексу грунтових хижаків: садових мурашок, турунів, стафілінідів та збудників хвороб. Від несприятливих гідротермічних умов (ГТК) щорічно гине від 5 до 10% пупаріїв мухи. Хижаки знищують до 76% пупаріїв.

6. За дії на діапаузуючі пупарії мухи нативних штамів бактерій та грибів, виділених попередньо із пупаріїв, гине 53,3-90,0% популяції шкідника. Перспективними для подальшого вивчення та випробування (як діюча речовина, що уражує пупарії мухи), є ізоляти мікроорганізмів, виділених із каліфорнійської щитівки.

7. Обприскування місць скупчення діапаузуючих пупаріїв вишневої мухи (рослинні рештки та поверхня грунту біля стовбурів дерев) за 5-7 днів до вильоту імаго препаратом Актара 25WG, в.г. (0,84 г/м2) забезпечує загибель мухи на рівні 90,0-91,2%.

8. Суттєвим прийомом, що обмежує чисельність шкідника, є своєчасне збирання врожаю середніх та пізніх сортів черешні. Глибока оранка та перекопування грунту пристовбурних кругів призводить до зниження чисельності на 70,0-80,0% та збільшення терміну льоту імаго на 5-8 днів.

9. Високоефективним є використання проти імаго інсектицидів Актеллік, 500 ЕС, к.е. (0,8-1,2 л/га), Децис форте, 12,5% к.е. (0,15 л/га), Золон, 35% к.е. (2,8 л/га), способом суцільної обробки крон дерев. Тривалість дії даних препаратів становить 7-12 днів, ефективність – 84,8-97,6%.

10. За дотримання обгрунтованої системи заходів захисту черешні з комплексним використанням моніторингу динаміки чисельності шкідника, агротехнічних прийомів та використання препарату Актеллік, 500 ЕС, к.е. з нормою витрати 0,8-1,2 л/га в період піку льоту імаго забезпечується зниження пошкод-женості плодів менше 4,0%, та висока економічна ефективність — 5249 грн/га.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підтримання оптимального фітосанітарного стану насаджень черешні та обмеження шкідливості вишневої мухи в умовах Степу України рекомендується:

1. Ретельне скошування та видалення рослинних решток, рихлення грунту міжряддя та пристовбурних кругів восени на глибину 12-15 см.

2. Для встановлення строків льоту імаго мухи та оптимізації строків застосування інсектицидів проти вишневої мухи застосовувати жовті клейові пастки у насадженнях черешні. Пастки вивішувати через 5-7 днів після цвітіння черешні з розрахунку 1 пастка на 1 га. Оптимальний строк обробок – період масового льоту вишневої мухи (за відловлення понад 25 екз./пастку за добу).

3. Сорти середнього та середньопізнього строків достигання обприскувати один раз в період масового льоту і відкладання яєць шкідником; пізнього строку достигання – два рази, застосовуючи Актеллік 500 ЕС, к.е. (0,8-1,2 л/га) або Золон к.е. (2,8 л/га);

4. При закладанні нових насаджень черешні та вишні на окремих ділянках висаджувати сорти однакових строків достигання, що дає можливість обприскувати їх у відповідні строки, дотримуючись терміну очікування;

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових виданнях

1. Розова Л.В. Вишнева муха в черешневих садах // Захист рослин. –1997. –
№ 6. – С. 18.

2. Розова Л.В. Вишнева муха. Ефективність суспензій живих культур мікроорганізмів проти зимуючої стадії // Захист рослин. – 1999. – № 9. – С. 18-19.

3. Розова Л.В., Дрозда В.Ф. Вишнева муха в інтенсивних насадженнях черешні та заходи регулювання її чисельності // Захист рослин. – 1999. – № 8. – С. 24-25 (Особистий внесок здобувача 80%. Проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

4. Розова Л.В., Дрозда В.Ф. Інтенсивність льоту вишневої мухи залежно від погодних умов // Захист і карантин рослин. – К. : Урожай, 1999. – Вип. 45. – С. 38-42 (Особистий внесок здобувача 80%. Проведення дослідів, формулювання висновків).

5. Каленич Ф.С., Падалко Л.И., Розова Л.В., Нагорна Л.В. Перспективний напрям біологізації захисту плодових культур від хвороб і шкідників // Садівництво. – К. : Нора-Прінт, 1999. – Вип. 50. – С. 261-265. (Особистий внесок здобувача 25%. Проведення дослідів, формулювання висновків).

6. Розова Л.В., Гаркавенко В.Г. Суспензии живх культур микроорганизмов против зимующей стадии вишневой мухи // Інтегрований захист плодових культур і винограду: Міжнар. cимпозіум / Зб. наук. статей Закарп. територ. відділу карантину рослин. – Ужгород, 2000. – С. 102-103 (Особистий внесок здобувача 80%. Проведення дослідів, формулювання висновків).

7. Розова Л.В. Шкодочинність вишневої мухи на сортах черешні різних строків достигання // Захист рослин. – 2001. – № 6. – С. 19-20.

8. Розова Л.В. Особливості розвитку каліфорнійської щитівки на черешні в умовах степової зони України // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. – 2002. – № 3. Сер. ”Ентомологія та фітопатологія”. – С. 167-169.

9. Розова Л.В. Розанна листокрутка. Особливості розвитку на черешні в умовах Степу // Захист рослин. – 2002. – № 12. – С. 10.

Рекомендації

10. Технологія вирощування плодів кісточкових культур: Рекомендації / Алексєєва О.М., Барабаш М.А., Барабаш Т.М., Розова Л.В. – Мелітополь, 1997. – 58 с., у т.ч. автора – С. 35-37.

11. Рекомендації із захисту плодових і ягідних культур від шкідників і хвороб у степовій зоні України / Каленич Ф.С., Скиба М.С., Мялова Л.А., Розова Л.В. – Мелітополь, 2001. – 29 с., у т.ч. автора – С. 12-14.

12. Створення високопродуктивних насаджень черешні і вишні: Рекомендації / Туровцев М.І., Туровцева В.О., Барабаш М.А., ... Розова Л.В. – Мелітополь, 2001. –83 с., у т.ч. автора – С. 76-77.

13. Технології вирощування зерняткових і кісточкових культур на півдні України в умовах зрошення: Рекомендації / Каленич Ф.С., Водяницький В.І., Сенін В.І., ... Розова Л.В. – Мелітополь, 2001. – 60 с., у т.ч. автора – С. 46-48.

14. Система захисту кісточкових культур від шкідників та хвороб у лісостеповій та степовій зонах України: Рекомендації / В.Ф. Дрозда, О.М. Лапа, Л.В. Розова, Л.В. Нагорна . – Київ, 2003. – 62 с., у т. ч. автора – С. 12-16; 28-35; 47-50.

Матеріали наукових конференцій

15. Розова Л.В. Вредоносность вишневой мухи в интенсивных насаждениях черешни // Современные проблем плодоводства : Тез. докл. науч. конф., посвящ. 70-летию Белорусского НИИ плодоводства, 9-13 октября 1995г. – Самохваловичи, 1995. – С.172.

16. Розова Л.В., Дрозда В.Ф. Вишнева муха в умовах півдня України та заходи боротьби з нею //