МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
міністерство освіти і науки україни
національний університет “львівська політехніка”
титаренко валерій євгенійович
удк 658.011.2:334.716.009.02
ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗВИТОК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
08.06.01- економіка, організація і управління підприємствами
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
ЛЬВІВ - 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі маркетингу та логістики в Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
КРИКАВСЬКИЙ Євген Васильович,
Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри маркетингу та логістики
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,
ШТЕФАНИЧ Дмитро Андрійович,
Інститут економіки і підприємництва, завідувач кафедри маркетингу
кандидат економічних наук, доцент,
ЗОЗУЛЬОВ Олександр Вікторович,
Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", доцент кафедри промислового маркетингу
Провідна установа: | Харківський національний економічний університет, кафедра бізнесу та підприємництва, Міністерство освіти і науки України, м. Харків
Захист відбудеться “21” жовтня 2005 р. о 1600 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, м. Львів-13, вул. С.Бандери, 12, ІV н.к., ауд. 301б).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” (79013, м. Львів-13, вул. Професорська, 1).
Автореферат розісланий “20” вересня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
д.е.н., проф. | Алєксєєв І.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Об’єктивний процес формування ринкового середовища висуває на перший план проблему забезпечення ефективного функціонування промислового підприємства та його швидкої адаптації до нових умов. Актуальність питання забезпечення конкурентоспроможності підприємств зростає внаслідок інтеграції України в міжнародні організації та становлення ринкової економіки, що посилює нестабільність зовнішнього середовища. Розвиток здатності до ефективного ведення конкурентної боротьби у промислових підприємств ускладнюється потребою у своєчасній реакції на зміни в зовнішньому середовищі, а це, своєю чергою, зумовлює доцільність формування підходів до забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Розроблення таких підходів визначає необхідність дослідження конкурентоспроможності, методів її аналізу та оцінювання, шляхів її формування та розвитку.
Значний науковий внесок у дослідження проблем конкурентоспроможності підприємства зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: М.І.Долішній, В.М.Геєць, О.Є.Кузьмін, Є.В.Крикавський, І.В.Алєксєєв, Й.М.Петрович, Н.І.Чухрай, Л.Г.Ліпич, Д.А.Штефанич, О.В.Зозульов, В.М.Гриньова, Ю.В.Іванов, Я.Д.Плоткін, К.Макконел, С.Брю, Ф.Котлер, М.Портер, М.Трейсі, Ф.Вірсема, Г.Хемел, К.Прахалад, Е.Демінг, Л.Раменський, Г.К.Азоєв, А.П.Челенков, Г.Л.Багієв, Р.А.Фатхудінов, А.Ю.Юданов. В їх працях розглянуто питання діяльності підпри-ємства в умовах конкуренції, розвитку та оцінювання конкурентоспро-можності підприємства та його продукції, класифікації чинників конкуренто-спроможності. Водночас необхідно відзначити, що в літературі виділено лише окремі аспекти проблеми управління конкурентоспроможністю промислового підприємства, тобто відсутній комплексний підхід до розвитку конкуренто-спроможності, який ґрунтувався би на структуризації оцінювання конкуренто-спроможності підпри-ємства та ідентифікації системи чинників конкурентоспроможності.
Необхідність розвитку конкурентоспроможності промислових підприємств через активне використання чинників конкурентоспроможності та обґрунтування відповідних положень щодо оцінювання конкурентоспроможності підприємства в умовах становлення та розвитку національної економіки стали основою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначили його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дослідження використано для розроблення держбюджетної теми НУ“Львівська політехніка” ДБ\87ВГС “Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (2004-2005рр.), розділ “Формування комплексу управлінських методів для забезпечення реалізації механізму іннова-ційного розвитку виробничо-господарських структур”, номер державної реєстрації №0104U002289, протокол №4 від 24.04.2003р. Тема роботи відповідає науковому напряму кафедри маркетингу та логістики НУ “Львівська політехніка” “Маркетинг і логістика в системі інноваційних концепцій менеджменту”, затвердженому науково-технічною Радою НУ “Львівська політехніка” (протокол №10 від 02.10.2002р.)
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроб-лення методичних положень щодо оцінювання рівня конкурентоспроможності та обґрунтування практичних засад розвитку конкурентоспроможності підприємства на основі використання чинників конкурентоспроможності. Для досягнення мети в роботі було поставлено такі завдання:
– дослідити співвідношення понять “конкуренція”, “конкурентоспроможність продукції”, “конкурентоспроможність підприємства” для визначення найважливі-ших складових конкурентоспроможності продукції та підприємства;
– визначити чинники конкурентоспроможності підприємства та основні ознаки їх класифікації, сформувати систему актуальних чинників конкурентоспро-можності промислових підприємств;–
узагальнити теоретичні засади та практичний досвід для удосконалення методичних підходів щодо розвитку конкурентоспроможності підприємства;
– дослідити відомі підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємства та обґрунтувати основні етапи для реалізації її оцінювання та резерву її підвищення;
– обґрунтувати положення щодо впровадження удосконаленого підходу забезпечення розвитку конкурентоспроможності із застосуванням оцінювання конкурентоспроможності підприємства та чинників конкурентоспроможності на прикладі промислових підприємств.
Об’єктом дослідження є процес управління конкурентоспроможністю підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні підходи до оцінювання та розвитку конкурентоспроможності промислових підприємств.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять загальні та спеціальні методи наукового пізнання: метод теоретичного узагальнення та порівняння – для удосконалення та впорядкування термінології в понятійному апараті конкурентоспроможності підприємства; кореляційно-регресійний аналіз для визначення впливу зовнішнього середовища на обсяги виробництва та збуту продукції промислового підприємства; критичний аналіз – для виділення проблем, не вирішених у відомих методиках оцінювання конкурентоспроможності та підходах до розвитку конкурентоспроможності підприємств; системно-структурний аналіз – для уточнення, впорядкування та систематизації чинників конкурентоспро-можності підприємства, визначення переліку критеріїв оцінювання його конкурен-тоспроможності та аналізу структури системи забезпечення розвитку конкуренто-спроможності підприємства; факторний аналіз – для дослідження чинників конкурентоспроможності підприємств олігополістичного ринку; графічний метод – для оцінювання конкурентоспроможності підприємств; метод експертних оцінок – для визначення вагомості показників конкурентоспроможності процесів діяльності та конкурентоспроможності продукції підприємств.
Інформаційною основою дослідження є праці вітчизняних та іноземних вчених з проблем конкурентоспроможності підприємств, нормативно-правові акти законодавчих та виконавчих органів України, статистичні та звітні дані про діяльність підприємств олігополістичного ринку, вітчизняні та закордонні періодичні видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
Ї ?бґрунтовано підхід та розроблено положення щодо оцінювання резерву підвищення конкурентоспроможності підприємства на підставі розрахунку від-хилень значень складових конкурентоспроможності від відповідних їм значень серед досліджуваних підприємств, що сприятиме повнішому виявленню невикористаних резервів конкурентоспроможності підприємств;
удосконалено:
Ї ?изначення поняття конкурентоспроможності продукції, в якому, на відміну від наявних, одночасно враховано: відповідність потребам споживачів, порівняння з аналогами, які випускають конкуренти, розмір витрат на задоволення потреби під час споживання цього продукту та часовий чинник;
Ї ?истему забезпечення розвитку конкурентоспроможності підприємства, функціонування якої, на відміну від наявних, що не використовують взаємодію з чинниками конкурентоспроможності, класифікованими за ознакою природи походження, ґрунтується на взаємодії із запропонованим переліком чинників конкурентоспроможності підприємства та використовує удосконалений підхід до оцінювання конкурентоспроможності підприємства.
дістало подальший розвиток:
Ї ?бґрунтування місця конкурентоспроможності продукції та процесів діяльності підприємства в конкурентоспроможності підприємства, в якому, на відміну від відомих, що визначають конкурентоспроможність підприємства безпо-середньо з урахуванням значень показників, які характеризують конкурентоспро-можність, запропоновано визначати конкурентоспроможність підприємства за допо-могою попереднього оцінювання конкурентоспроможності його базових складових, на основі чого сформульовано дефініцію поняття конкуренто-спроможності підпри-ємства та перелік дій для оцінювання його конкурентоспроможності;
Ї положення щодо класифікації чинників конкурентоспроможності підпри-ємств через формування розширеної системи ознак класифікації, що дало змогу іденти-фікувати особливу ознаку класифікації “вплив на рівень вхідного бар’єра на ринок”.
Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні автором підходу до розвитку конкурентоспроможності підприємства, що дає змогу промисловому підприємству оцінити свою конкурентоспроможність та резерви її підвищення, визначити найважливіші чинники конкурентоспроможності для подальшого використання впливу на них для підвищення конкурентоспроможності, сформувати на підприємстві систему забезпечення розвитку конкуренто-спроможності.
Отримані результати впроваджено на підприємствах Львівщини: ТзОВ “Торговий дім “Жидачівський паперовий комбінат” (акт від “03” лютого 2004 р.), ТзОВ “Львівпромліс” (довідка № 15/17 від “15” лютого 2004 р.), що засвідчило можливість використання одержаних в дисертації результатів на промислових підприємствах.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті напрацювання, які становлять індивідуальний внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати досліджень доповідались на ІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2000), Міжнародній науково-прикладній конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво” (Львів, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та практика управління у трансформаційний період” (Донецьк, 2001), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2002), V Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2004).
Обґрунтовані в дисертації положення використовуються в навчальному процесі НУ “Львівська політехніка” як матеріал для навчально-методичного забезпечення дисциплін “Промисловий маркетинг” та “Маркетингові дослідження” для студентів базового напряму 6.0501 “Економіка і підприємництво”, спеціальності 05.01.08 “Маркетинг” (довідка № 68-14-565 від “31” серпня 2005р.)
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових робіт, із них 9 у фахових наукових виданнях (зокрема 7 одноосібних), загальним обсягом 5,88 др.ар., з них особисто належать автору 5,26 др.ар.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Результати дослідження викла-дено на 192 сторінках, який містить 81 таблицю та 37 рисунків, 5 додатків обсягом 18 с., 293 назви використаних джерел на 19 с., основний текст обсягом 142 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретично-методичні засади оцінювання та розвитку конкурентоспроможності підприємств” досліджено категорійний апарат конку-рентоспроможності, класифіковано чинники конкурентоспроможності підприємств, розглянуто сучасні методики оцінювання конкурентоспроможності підприємств та відомі підходи до розвитку конкурентоспроможності, а також визначено головні складові системи забезпечення розвитку конкурентоспро-можності підприємств.
Дослідження теоретичного доробку дало змогу уточнити визначення понять конкурентоспроможності продукції та підприємства. Поняття конкурентоспромож-ності продукції розглянуто як комплексну характеристику, що відображає відмінність від товарів-конкурентів за рівнем відповідності конкретній потребі споживачів та за рівнем витрат на задоволення потреби, у конкретний момент часу. Конкурентоспроможність підприємства формується з двох складових: конкуренто-спроможності продукції та характеристик різних видів діяльності підприємства: виробничої, збутової, господарської, маркетингової, логістичної, постачальницької, організації праці. Тому на підставі узагальнення запропоновано власне визначення поняття “конкурентоспроможності підприємства” – це комплексна характеристика, що показує відмінність від підприємств - конкурентів за рівнем ефективності діяльності та конкурентоспроможності продукції, в конкретний проміжок часу. Здебільшого ефективною можна вважати прибуткову діяльність підприємства, тобто критерієм ефективності найчастіше є прибутковість.
Перспективним є використання положень щодо оцінювання конкурентоспро-можності для промислових підприємств на олігополістичних ринках у зв’язку з наявністю на ринку визначеної кількості схожих учасників. Як приклад вибрано целюлозно-паперову галузь України, майже всі ринки якої є олігополіями, що доводять показники концентрації ринків галузі (табл. 1).
Таблиця 1
Показники концентрації вітчизняних ринків
у целюлозно-паперовій промисловості (2004р.)
№ | Показник | Індекс концентрації, % | Індекс Херфіндаля–Хіршмана | Індекс ентропії
CR1 | CR2 | CR3 | CR4 | ННІ1 | ННІ2 | ННІ3 | ННІ4 | Е1 | Е2 | Е3 | Е4 | 1 | Целюлозно-паперова галузь України (вітчизняне виробництво) | 29 | 49 | 68 | 86 | 893 | 1261 | 1620 | 1948 | 0,4 | 0,7 | 0,99 | 1,3 | 2 | Ринок склеєного картону | 60 | 77 | >77 | >77 | 3600 | 3889 | >3889 | >3889 | 0,3 | 0,6 | >0,60 | >0,60 | 3 | Ринок гофропродукції | 27 | 52 | 67 | 71 | 759 | 1380 | 1610 | 1623 | 0,4 | 0,7 | 0,98 | 1,1 | 4 | Ринок гофросировини | 31 | 59 | 80 | 82 | 1009 | 1775 | 2234 | 2238 | 0,4 | 0,7 | 1,04 | 1,13 | 5 | Ринок туалетного паперу | 57 | 76 | 77 | 79 | 3263 | 3645 | 3647 | 3651 | 0,3 | 0,6 | 0,68 | 0,76 | 6 | Ринок газетного паперу | 22 | 23 | >23 | >23 | 527 | 527 | >527 | >527 | 0,3 | 0,4 | >0,36 | >0,36 | Узагальнення теоретичних засад дало змогу зробити висновок, що визначальними ознаками чинника конкурентоспроможності підприємства є його відношення до внутрішнього чи зовнішнього середовища підприємства та джерело (природа) походження чинника (табл.2).
Таблиця 2
Перелік чинників конкурентоспроможності підприємства
Класифіка-ційна ознака | Чинники | Зовнішні чинники | 1. Постачальники. 2. Споживачі. 3. Конкуренти.
4. Соціокультурне середовище. 5. Економічне середовище.
6. Природне середовище. 7. Науково-технічне середовище.
8. Політично-правове середовище. 9. Міжнародне оточення. | Внутрішні чинники | 10. Інфраструктура. 11. Технологія виробництва. 12. Трудові ресурси. 13. Інноваційна діяльність. 14. Управління якістю. |
Дослідження наявних підходів до розвитку конкурентоспроможності свідчить, що вони є недосконалими стосовно інтеграції чинників конкурентоспроможності та оцінювання конкурентоспроможності підприємств. Тому важливо поєднати в забезпеченні розвитку конкурентоспроможності чинники конкурентоспроможності підприємства та методику оцінювання конкурентоспроможності для вимірювання зміни конкурентоспроможності підприємства.
У другому розділі “Ідентифікація чинників розвитку конкуренто-спроможності промислових підприємств” проаналізовано вплив чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на конкурентоспроможність промислових підприємств на прикладі целюлозно-паперової галузі, що допомогло виявити чинники, що приховують найбільші резерви для підвищення конкуренто-спроможності досліджуваних підприємств.
Для ефективної взаємодії системи забезпечення розвитку конкурентоспро-можності підприємства з чинниками конкурентоспроможності необхідно визначити можливості впливу цієї системи на чинники конкурентоспроможності та, навпаки, вплив чинників (табл. 2) на систему та на рівень конкурентоспроможності підприємства.
Поряд із традиційними чинниками забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств досліджено зовнішні чинники, характерні для умов функціонування олігополістичних ринків, до яких належать ринки целюлозно-паперової галузі. Автор встановив, що для умов целюлозно-паперових ринків такими особливими чинниками необхідно вважати:
– характер стосунків (партнерських, а не конфронтаційних) із постачальниками макулатури та лісосировини;
– стан законодавства, що регулює імпорт газетного паперу;
– рівень диверсифікації використання паперу (у нетрадиційних сферах для вітчизняного ринку).
Водночас варто відзначити, що для промислових підприємств олігополіс-тичного ринку найважливішим зовнішнім чинником конкурентоспроможності є конкуренти, оскільки саме вони найбільше впливають на визначення цін та обсягів реалізації продукції. Важливим чинником на олігополістичних ринках з концентрованою структурою є також політично-правове середовище через потенційну небезпеку порушення підприємствами антимонопольного законо-давства. Для всіх промислових підприємств важливим є чинник, що визначає походження олігополістичної структури ринку, тобто чинник, який співвідноситься з бар’єрами входу на певний ринок, наприклад, доступність сировини та технологія виробництва для підприємств целюлозно-паперової промисловості.
Для визначення впливу чинника “економічне середовище” досліджено зв’язок між макроекономічними показниками України та обсягами виробництва гофропродукції за допомогою кореляційно-регресійного аналізу (табл. 3).
Найтісніший взаємозв’язок з індексами виробництва гофропродукції мають індекси промислового виробництва (rX2Y=0,84) та виробництва продукції харчової промисловості (rX4Y=0,79). Проте визначальним буде індекс виробництва продукції харчової промисловості, оскільки саме харчова галузь формує левову частку споживання гофропродукції. Тому в регресійній моделі (1) аргументом є індекс виробництва продукції харчової промисловості України.
Таблиця 3
Коефіцієнти парної кореляції індексів виробництва гофропродукції
та макроекономічних показників України
(розраховані на підставі даних 1990–2004 рр. та 2005р.–прогноз)
№ | Показники | Середнє | Дисперсія | Коваріація Y та X1, X2, X3, X4 | Кореляція Y та X1, X2, X3, X4 | 1 | Індекси фізичного обсягу ВВП, % до 1990р. (X1) | 58 | 352 | 254,55 | 0,33 | 2 | Індекси промислового виробництва, % до 1990р. (X2) | 102 | 528 | 788,38 | 0,84 | 3 | Індекси валової продукції сільського господарства, % до 1990р. (X3) | 65 | 202 | 51,18 | 0,09 | 4 | Індекси обсягів виробництва продукції харчової промисловості, % до 1990р. (X4) | 63 | 448 | 688,99 | 0,79
5 | Індекси обсягів виробництва гофропродукції, % до 1990р. (Y) | 81 | 1 682–– | Між вибіркою та моделлю існує помірний зв'язок (рис. 1), оскільки коефіцієнт детермінації R2=0,6293.
Y = 1,536 Ч X4 – 15,601 , | (1)
де X4 – індекси обсягів виробництва продукції харчової промислов-ості, % до 1990 р.; Y – індекси обсягів виробництва гофропродукції в Україні, % до 1990 р.
Рис. 1. Діаграма розсіювання значень та пряма лінійної регресії
Виконане дослідження виявило, що внутрішні чинники приховують значний резерв для підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, зокрема: інфраструктура важлива насамперед з аспекту забезпечення ресурсами, оскільки великі підприємства сильніше впливають на інфраструктуру, ніж дрібні, тому можливостей для розвитку інфраструктури в них більше; значний галузевий досвід, що зумовлює вищу конкурентоспроможність за чинниками досконалості технології виробництва та якості трудових ресурсів.
На підставі визначення потенціалу зростання конкурентоспроможності підприємств целюлозно-паперової промисловості виділено чинники, в яких криються найбільші резерви для підвищення їх конкурентоспроможності:
– для всіх підприємств-лідерів олігополістичного ринку найважливішими будуть чинники, що визначають вхідні бар’єри на ринок; у розглянутому прикладі, целюлозно-паперовій галузі, ними є “технологія виробництва” в зв’язку з ефектом масштабу виробництва та “природне середовище” внаслідок нестачі сировини для виробництва продукції;
– “конкуренти”, оскільки саме вони найсильніше впливають на визначення цін та обсягів реалізації продукції підприємств-олігополістів;
– “інфраструктура”, потенційні можливості якої найповніше можуть використати підприємства-лідери зі значною ринковою часткою для покращання свого ринкового становища.
У третьому розділі “Стратегічні напрями розвитку конкурентоспро-можності підприємств” висвітлено підхід до забезпечення конкурентоспромож-ності підприємства через створення системи її розвитку, запропоновано послі-довність дій для оцінювання конкурентоспроможності підприємства, охарактери-зовано використання відповідних методичних положень на промислових підприємствах олігополістичного ринку.
На підставі узагальнення щодо структури та складових системи забезпечення розвитку конкурентоспроможності підприємства запропоновано удосконалену систему забезпечення розвитку конкурентоспроможності підприємства (рис. 2), яка складається з трьох підсистем: забезпечення, керуючої та підсистеми впливу. |
Зовнішні (ринкові) чинники конкурентоспроможності підприємства
Внутрішні (ресурсні) чинники конкурентоспроможності підприємства | Споживачі | Інфра-
структура | Система забезпечення розвитку конкурентоспроможності підприємства | Технологія вироб-ництва | Науково-технічне середо-вище | Підсистема забезпе-чення | Керуюча підсис-тема | Підсис-тема впливу | Конку-ренти | Іннова-ційна діяльність | Трудові ресурси | Політично-правове середо-вище | Поста-чальники | Управлін-ня якістю | Міжна-родне середо-вище | Соціо-культурне середо-вище | Еконо-мічне середо-вище | Природне середо-вище | Рис. 2. Система забезпечення розвитку конкурентоспроможності підприємства
Підсистема забезпечення інтегрована в підрозділи підприємства, що відповідають за забезпечення ресурсами. Підсистема впливу формує безпосередню взаємодію з чинниками конкурентоспроможності підприємства, перелік яких відповідає запропонованій класифікації (табл. 2). Керуюча підсистема обґрунтовує рішення для діяльності двох інших підсистем.
Першим етапом у прийнятті рішень щодо досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності підприємства є оцінювання її актуального рівня для подальшого визначення ефективності реалізації цих рішень. Поряд з тим, оцінювання конкурентоспроможності підприємства дасть змогу визначити складові з найнижчою конкурентоспроможністю та оцінити резерви для її підвищення.
На підставі висновків першого розділу удосконалено послідовність дій з визначення конкурентоспроможності підприємства (рис. 3), що ґрунтується на оцінці конкурентоспроможності процесів його діяльності та продукції.
Визначення товарних меж ринку | | Визначення географічних меж ринку | | Формування переліку конкурентів | Оцінювання конкурентоспроможності процесів | Оцінювання конкурентоспроможності продукції | Визначення конкурентоспроможності підприємств | Рис. 3. Етапи оцінювання конкурентоспроможності підприємств
Відповідно до запропонованих етапів оцінювання конкурентоспроможності підприємства (рис. 3) з урахуванням результатів аналізу відомих методів оцінювання конкурентоспроможності підприємства, виконаного в першому розділі, запропоновано переліки дій для визначення ефективності процесів діяльності та конкурентоспроможності продукції як складових конкурентоспроможності підприємства.
Оцінювання конкурентоспроможності підприємства розпочинається з аналізу процесів постачальницької, виробничої та збутової діяльності. Всі процеси оцінюються за конкретними показниками, які отримуються з доступних статистичних та галузевих джерел, форм бухгалтерської звітності чи визначаються експертним методом.
Положення щодо оцінювання конкурентоспроможності продукції передба-чають визначення вимог, яким повинні задовольняти відібрані товари, критеріїв оцінювання конкурентоспроможності товарів та коефіцієнтів вагомості цих кри-теріїв, побудову таблиць абсолютних та відносних значень показників корисності товарів, розрахунок вартості споживання товарів.
Розраховуючи конкурентоспроможність підприємства, формуються базові таблиці: “відносних значень показників конкурентоспроможності процесів”, “від-носних значень показників корисності товарів”, “вартості споживання товарів” та “конкурентоспроможності товарів”. Всі вони побудовані за принципом: стовпчику відповідає товар або підприємство-конкурент, а рядкові – показник, що харак-теризує процес або товар та його значення. Для прикладу наведено типову таблицю значень показників конкурентоспроможності процесів підприємства (табл. 4). У цій таблиці для кожного і-го підприємства визначено показник конкурентоспро-можності для кожної складової конкурентоспроможності процесів, а саме: постачальницької, виробничої та збутової діяльності.
Таблиця 4
Значення показників конкурентоспроможності процесів підприємств
№ | Вид діяльності
(t=1..3) | Підприємство (i=1..n) | Найбільше значення | 1 | … | i | … | n | 1 | Постачальницька діяльність (t=1) | КП11 | … | КП1і | … | КП1n | КП1max=max{КП11..КП1n} | 2 | Виробнича діяльність (t=2) | КП21 | … | КП2і | … | КП2n | КП2max=max{КП21..КП2n}3 | Збутова діяльність (t=3) | КП31 | … | КП3і | … | КП3n | КП3max=max{КП31..КП3n}4 | Конкурентоспроможність процесів | … | … | - |
Оцінюючи конкурентоспроможність підприємства, отримують числові значення всіх її складових: ефективності процесів постачальницької, виробничої та збутової діяльності, а також показники конкурентоспроможності товарів. Для всіх підприємств, що не досягають максимального значення хоч би за однією зі складових конкурентоспроможності, можна оцінювати резерв конкурентоспроможності за (2), тобто оцінювати відставання від найважливіших конкурентів за цими складовими конкурентоспроможності.
РКі = , | (2)
де РКі – резерв конкурентоспроможності і-го підприємства; КПtmax – максимальне значення конкурентоспроможності процесу t виду діяльності серед n досліджуваних підприємств; КПti – значення конкурентоспроможності процесу t виду діяльності i-го підприємства, для якого оцінюють резерв конкурентоспроможності; КTmax – максимальне значення конкурентоспроможності товарів, серед досліджуваних підприємств; КТi – значення конкурентоспроможності товарів підприємства i-го підприємства, для якого оцінюють резерв конкурентоспроможності.
Удосконалений підхід до забезпечення конкурентоспроможності підприємств використано на підприємствах целюлозно-паперової промисловості. На підставі оцінювання конкурентоспроможності та згідно з (2) визначено резерви для підвищення конкурентоспроможності ТД Жидачівський ПК (табл. 5).
Таблиця 5
Визначення резерву підвищення конкурентоспроможності
промислового підприємства
№ | Складова конкуренто-спроможності підприємства | Значення показника конкуренто-спроможності підприємства Торговий дім ЖПК | Підприємство з найкращим значенням показника та його значення | Різниця (резерв для підвищення конкуренто-спроможності підприємства)
1 | КП | 0,24 | ТД Київський КПК – 0,25 | 0,01
2 | КВ | 0,27 | Рубіжанський КТК – 0,30 | 0,03
3 | КЗ | 0,20 | Рубіжанський КТК – 0,24 | 0,04
4 | КТ | 0,92 | Рубіжанський КТК – 0,95 | 0,04
Сума | 0,81 | Відповідно вибраним – 0,87 | 0,06
Для підприємства ТД Жидачівський ПК резерв конкурентоспроможності ста-новить: РК=(0,01+0,03+0,04+0,04)/2=0,06, тобто, у разі досягнення ТД Жидачівський ПК ефективності діяльності процесів діяльності, показників вартості товару, як у найкращих конкурентів, конкурентоспроможність підприємства зросте орієнтовно на 0,06 і становитиме 0,87. Потрібно передовсім звернути увагу на збутову діяльність та конкурентоспроможність продукції, оскільки саме у них закладено найбільші резерви для підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Виконане дослідження виявило найдоступніші способи підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств олігополістичного ринку:–
зниження собівартості продукції за рахунок оптимізації системи постачання;–
підвищення доступності продукції в місцях концентрованого попиту створенням регіональних центрів дистрибуції;–
підвищення рівня використання виробничих потужностей та, відповідно, збільшення обсягу реалізації продукції.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання оцінювання та розвитку конкурентоспроможності підприємства на основі ідентифікації чинників формування конкурентоспроможності підприємст-ва та резервів її підвищення. Це дає змогу зробити такі висновки:
1. Встановлено існування розходжень у підходах до розвитку конкурентоспроможності підприємства та відсутність чіткого обґрунтування теоретично-методо-логічних засад розвитку конкурентоспроможності підприємства в умовах загост-рення проблеми недостатньої конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств. Це зумовлює потребу керівників підприємств у пошуку та вико-ристанні підходів до оцінювання та розвитку конкурентоспроможності підпри-ємства. За таких обставин економістам доцільно більше уваги приділяти питанням впровадження цих підходів на підприємствах.
2. Узагальнення результатів аналізу чинників конкурентоспроможності підпри-ємства дало змогу зробити висновок, що визначальною ознакою чинника є відношення до внутрішнього чи зовнішнього середовища підприємства та джерело (природа) його походження. Такий підхід покладено в основу системи класифікації чинників конку-рентоспроможності підприємства, яка об’єднує: зовнішні чинники, на які підприємство впливу практично не має (постачальники, споживачі, конкуренти, соціокультурне середовище, економічне середовище, природне середо-вище, науково-технічне середо-вище, політично-правове середовище, міжнародне оточення) та внутрішні, якими підприємство може управляти (інфраструктура, технологія виробництва, трудові ресурси, інноваційна діяльність, управління якістю). Сформовану систему чинників рекомендується використовувати керівни-кам промислових підприємств, працівникам відділу маркетингу та економістам, щоб визначити причини недостатньої конкурен-тоспроможності та прогнозувати зміни в конкурентоспроможності підприємства внаслідок дії чинників конкурентоспроможності.
3. Доведено на основі вивчення визначення поняття “конкурентоспро-можність продукції” існування чотирьох ознак, які характеризують конкурентоспроможність продукції: порівняння з аналогами конкурентів, відповідність потребам споживачів, витрати на задоволення потреби під час споживання певного продукту, урахування часового чинника. Тому поняття “конкурентоспроможність продукції” визначено як комплексну характеристику, що показує відмінність від товарів-конкурентів за рівнем відповідності конкретній потребі споживачів та за рівнем витрат на задоволення потреби, у конкретний момент часу. Це визначення доцільно використовувати працівникам відділів маркетингу, розробляючи товарну політику підприємства, зокрема, під час створення нових товарів та виходу на нові ринки.
4. Відповідно до запропонованого визначення “конкурентоспроможності підприємства” та після аналізу наведених методик оцінювання його конкуренто-спроможності зроблено висновок, що конкурентоспроможність підприємства вимірюється складовими, які можна об’єднати у дві групи: характеристики функціональних сторін діяльності підприємства (ефективність діяльності підприємства) та конкурентоспроможність продукції. Таку особливість конкуренто-спроможності підприємства варто враховувати працівникам відділу маркетингу під час порівняльного аналізу конкурентоспроможності підприємства.
5. Дослідження підходів до розвитку конкурентоспроможності підприємства дало можливість встановити основні вимоги до системи забезпечення розвитку конкурентоспроможності: виділення елементів системи (керуючої, забезпечення та впливу) та відокремленість її від зовнішнього середовища, що утворене чинниками конкурентоспроможності підприємства, які повинні використовуватись керівниками як інструменти впливу на конкурентоспроможність підприємств. Діяльність цієї системи ґрунтується на взаємодії підрозділів підприємства з чинниками конкурентоспроможності, тому керівникам усіх підрозділів підпри-ємства рекомендується визначати характер взаємодії своїх підрозділів з чинниками конкурентоспроможності для поглиблення інтеграції в систему забезпечення конкурентоспроможності підприємства, а керівникам підприємства координувати діяльність підрозділів у межах цієї системи. Вдосконалену систему забезпечення розвитку конкурентоспроможності підприємства необхідно застосовувати як інструмент для підвищення конкурентоспроможності, насамперед всім підпри-ємствам з недостатнім рівнем конкурентоспроможності продукції та ефективності процесів діяльності.
6. У дисертації обґрунтовано послідовність дій для оцінювання конкуренто-спроможності підприємства, яка передбачає: визначення товарних та географічних меж ринку, формування переліку конкурентів, оцінювання конкурентоспроможності яких буде здійснено на підставі визначення конкурентоспроможності процесів діяльності та конкурентоспроможності продукції. Після визначення конкуренто-спроможності підприємств рекомендується оцінити резерви підвищення конкурен-тоспроможності на підставі розрахунку відставання від найважливіших конкурентів за складовими конкурентоспроможності згідно з наведеною формулою. Запро-поновані підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємства та резервів її підвищення доцільно використовувати не тільки керівникам промислових підприємств, але й інвесторам, щоб визначити найперспективніші підприємства для вкладання коштів.
7. Розроблені у дисертаційній роботі методичні підходи використані на про-мислових підприємствах олігополістичних ринків, у результаті чого здійснено оцінку конкурентоспроможності, аналіз чинників конкурентоспроможності та впроваджено систему забезпечення розвитку конкурентоспроможності промисло-вого підприємства. Результати апробації та впровадження дають змогу рекомен-дувати застосування запропонованих підходів до підвищення конкурентоспро-можності промислових підприємств інвесторам, керівникам та працівникам відділу маркетингу на промислових підприємствах. Запропоновану класифікацію чинників конкурентоспро-можності та послідовність дій для оцінювання конкурентоспромож-ності підприємства рекомендовано використовувати Антимонопольному комітету України для визначення причин існування ринків з висококонцентрованою структурою.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У фахових виданнях:
1. Титаренко В.Є. Маркетингові концепції в діяльності Торгового дому “Жидачівський паперовий комбінат” // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Логістика.–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001.–№424.–С.254–261.
2. Титаренко В.Є. Дослідження ринку гофропродукції в Україні // Науково-технічний збірник “Наукові записки” /Українська академія друкарства.-Львів:Українська академія друкарства, 2001.–Вип.4-С.-135-141.
3. Титаренко В.Є., Білик М.В., Васелевські М. Бази даних маркетингової інформації на ринках промислових товарів // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Проблеми економіки та управління.–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001.–№425.–С.291–300. [Особистий внесок: обґрунтовано та розроблено структуру, склад бази даних маркетингової інформації.]
4. Титаренко В.Є. Етимологія та дефініція конкуренції: аналіз та систематизація // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” Логістика.–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002.–№446.–С.100–108.
5. Титаренко В.Є. Ієрархізація конкурентноздатності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні (збірник наукових праць). Випуск 2(XXXIII) /НАН України, Інститут регіональних досліджень, ред.кол.: відповідальний редактор М.І.Долішній. Частина 1.– Львів, 2002.–С.269–274.
6. Титаренко В.Є., Кузьо Н.Є. АВС-аналіз в дослідженні збутової діяльності Торгового дому “Жидачівський паперовий комбінат” // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. –Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002.–№457.–С.43–51. [Особистий внесок: проаналізовано результати маркетингових досліджень стосовно структури збуту та локалізації споживачів.]
7. Титаренко В.Є. Чинники конкурентоспроможності підприємств целюлозно-паперової галузі // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” Логістика.–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2003.–№469.–С.322–327.
8. Титаренко В.Є. Чинники конкурентоспроможності підприємства: систематизація та формування єдиного підходу // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” Логістика.–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004.–№499.–С.119–124.
9. Титаренко В.Є. Оцінка конкурентоспроможності підприємства: вибір критеріїв // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” Логістика.–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005.–№.526–С.453–459.
Додаткові публікації:
10. Титаренко В.Є. Маркетингові концепції в діяльності Торгового дому “Жидачівський паперовий комбінат” // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції (9–11 листопада 2000р.).–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2000.–С.296–297.
11. Балик У.О., Кубів С.І., Титаренко В.Є. Маркетингова цінова політика на ринку гофропродукції // Менеджмент та міжнародне підприємництво: Збірник матеріалів міжнародної науково-прикладної конференції.–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001.–С.10. [Особистий внесок: проаналізовано сучасну цінову політику на ринку гофропродукції з точки зору маркетингу, сформульовано поради для подальшого розвитку конкретного підприємства.]
12. Титаренко В.Є. Конкурентоспроможність промислових підприємств // Теорія та практика управління у трансформаційний період: Тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції (4–6 жовтня 2001 р.) /НАН України. Інститут економіки промисловості. –Донецьк: Ротапринт ІЕН НАН України,2001.–С.338–342.
13. Титаренко В.Є. Чинники конкурентоспроможності підприємств целю-лозно–паперової галузі (на прикладі Торгового дому Жидачівський паперовий ком-бінат) // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей ІІІ міжна-родної науково-практичної конференції (7–9 листопада 2002 р.).–Львів: Видав-ництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002.–С.363–364.
14. Титаренко В.Є. Оцінка конкурентоспроможності підприємства: вибір кри-теріїв // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей V між-народної науково-практичної конференції (7–9 жовтня 2004 р.).–Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004.–С.318–319.
АНОТАЦІЯ
Титаренко В.Є. Оцінювання та розвиток конкурентоспроможності промислових підприємств. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.06.01 – “Економіка, організація і управління підприємствами”. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2005.
У дисертації теоретично обґрунтовано підхід щодо розвитку та оцінювання конкурентоспроможності підприємства, описано структуру та складові системи забезпечення розвитку конкурентоспроможності підприємства. Визначено, класифі-ковано та систематизовано чинники конкурентоспроможності підприємства. Запро-поновано методику оцінювання конкурентоспроможності підприємства та визна-чення резерву конкурентоспроможності, що ґрунтується на оцінці конкуренто-спроможності продукції та процесів діяльності підприємства. Конкурентоспро-можність процесів визначається виходячи з ефективності постачальницької, виробничої та збутової діяльності. В роботі доповнено й уточнено понятійний апарат конкурентоспроможності підприємства та продукції. Розроблені у дисертаційній роботі методичні підходи апробовано та впроваджено на підпри-ємствах целюлозно-паперової промисловості України.
Ключові слова: конкурентоспроможність продукції, конкурентоспромож-ність промислового підприємства, чинники конкурентоспроможності, оцінювання конкурентоспроможності, розвиток конкурентоспроможності.
АННОТАЦИЯ
Титаренко В.Е. Оценивание и развитие конкурентоспособности промышленных предприятий. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности: 08.06.01 – “Экономика, организация и управления предприятия-ми”. – Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2005.
В диссертации исследован и систематизирован категорийный аппарат конку-рентоспособности предприятий, осуществлена классификация факторов конкурен-тоспособности предприятий, рассмотрены и проанализированы современные методики оценки конкурентоспособности предприятий, выделены главные критерии оценки конкурентоспособности предприятий, исследованы существующие подходы к развитию конкурентоспособности предприятий, а также выделены главные составляющие системы обеспечения развития конкурентоспособности предприятий.
В результате исследования существующих подходов к развитию конкурентоспособности установлено, что такие подходы с точки зрения интеграции факторов конкурентоспособности и оценки конкурентоспособности предприятий оказались несовершенными. Поэтому необходимо, чтобы система обеспечения развития конкурентоспособности предприятия была отделена от внешней среды, образованной факторами конкурентоспособности предприятия, и использовала оценку конкурентоспособности предприятий для измерения результатов своей деятельности.
Проанализировано влияние факторов внешней и внутренней среды на конкурентоспособность промышленных предприятий на примере олигополисти-ческого рынка. На основании этого определены резервы для повышения конкурентоспособности промышленных предприятий и оценен потенциал роста их конкурентоспособности.
Анализ потенциала увеличения конкурентоспособности предприятий целлюлозно-бумажной промышленности способствовал определению факторов, которые скрывают наибольшие резервы для повышения конкурентоспособности предприятий олигополистических рынков:
– для всех промышленных предприятий важными будут факторы, которые определяют входные барьеры на рынок; на рассмотренном примере, целлюлозно-бумажной отрасли, такими факторами являются “технология производства” в связи с эффектом масштаба производства и “природная среда” в связи с недостатком сырья для производства продукции;
– “конкуренты”, поскольку именно они имеют наибольшее влияние на определение цен и объемов реализации продукции промышленных предприятий;
– “инфраструктура”, потенциальные возможности которой наиболее полно могут использовать предприятия-лидеры со значительной рыночной долей для улучшения своего рыночного положения.
Предложен способ развития конкурентоспособности предприятия путем создания и внедрения системы обеспечения развития конкурентоспособности. Отображен порядок действий для оценки конкурентоспособности предприятия и резервов ее увеличения, который включает в себя определение конкурентоспособ-ности продукции предприятия и конкурентоспособности процессов его деятель-ности. Конкурентоспособность процессов определяется исходя из эффективности снабженческой, производственной и сбытовой деятельности.
Разработанные методические подходы использованы на предприятиях олигополистического рынка, в результате чего определены наиболее доступные резервы повышения конкурентоспособности исследуемых промышленных предприятий: снижение себестоимости продукции за счет оптимизации системы снабжения, повышение доступности продукции в местах концентрированного спроса путем создания региональных центров дистрибуции, повышение уровня использования производственных мощностей и, соответственно, увеличение объема реализации продукции.
Ключевые слова: конкурентоспособность продукции, конкурентоспособ-ность промышленного предприятия, факторы конкурентоспособности, оценка конкурентоспособности, развитие конкурентоспособности.
SUMMARY
Tytarenkо V.E. Estimation and development of competitiveness of the industrial enterprises. – The Manuscript.
The dissertation for the degree of the Candidate of Economic Sciences under speciality 08.06.01 – Economics, Organization and Enterprise Management. – Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2005.
The dissertation is devoted to a theoretical substantiation of the approach to development and an estimation of competitiveness of the enterprise, is described structure and making systems of maintenance of development of competitiveness of the enterprise. Factors of competitiveness of the enterprise are certain, classified and systematized. The technique estimation is offered to competitiveness of the enterprise and definition of a reserve of competitiveness which is based on an estimation of competitiveness of production and processes of activity of the enterprise. Competitiveness of processes is defined proceeding from efficiency of supplying, industrial and marketing activity.
In work it is added and specified the conceptual device of competitiveness of the enterprise and production. The methodical approaches developed in dissertational work have passed approbation and are introduced at the enterprises of a pulp and paper industry of Ukraine.
Key words: competitiveness of production, competitiveness of the industrial enterprise, factors of competitiveness, estimation of competitiveness, development of competitiveness.
