НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Засуха Юрій Васильович

УДК 636.084:637.5:636.4:636.085

Оптимізація годівлі свиней в умовах промислової технології

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий консультант - | доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря відділення зоотехнії | Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор, членкор УААН Кандиба Віктор Миколайович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри технології кормів і годівлі тварин | доктор сільськогосподарських наук, професор Дяченко Леонід Сидорович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі і розведення тварин |

доктор сільськогосподарських наук, професор Свєженцов Анатолій Іванович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Провідна установа - | Полтавська державна аграрна академія, кафедра годівлі тварин і зоогігієни, Міністерство аграрної політики України, м. Полтава | Захист відбудеться “28” вересня 2005 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, к.65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41

Автореферат розісланий “27” серпня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирішення проблеми забезпечення населення України високоякісною свининою в умовах значного скорочення за останні 10-15 років поголів’я свиней потребує практичної реалізації комплексу заходів з відновлення чисельності поголів’я, покращення генетичного потенціалу та відтворної здат-нос-ті тварин, розробки нових науково обґрунтованих підходів ведення галузі сви-нарства на промисловій основі, яка включає повноцінну оптимізовану систему го-дів-лі тварин. Підвищення ефективності способів підготовки кормів до зго-до-ву-ван-ня, використання нетрадиційних кормів у годівлі свиней різних виробничих груп сприяє більш повному задоволенню потреб тварин в енергії, протеїні та біо-ло-гічно активних речовинах. Як свідчать дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених та практичний досвід підвищити ефективність використання кормів у го-дів-лі свиней можна шляхом удосконалення традиційних та розробки нових тех-нологій виготовлення кормів та підготовки їх до згодовування (Фомін В.И., 1978; Дрига Н.М., Зверєв А.І., 1979; Новіков Ю.Ф., Чурсінов Ю.А., 1980; Богда-нов Г.А. и др., 1980; Пири Н.У., 1980; Трончук И.С., Поліщук А.А., 1983, Кар-пусь Н.М.,1974, 1998, Борисенко Л.М., 1997 та ін.). До останніх можна віднести екс-тру-дування зерна, як способу підвищення поживної цінності зернових і, особ-ливо, зернобобових кормів. Однак, не дивлячись на проведені дослідження значна кількість технологічних і економічних аспектів цієї науково-практичної проблеми залишається не достатньо вивченою, що стримує розробку теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо техніки екструдування зернових кормів, під-ви-щення їх поживної цінності та використання у годівлі свиней різних виробничих груп. Важливою науковою проблемою залишається також питання застосування в годівлі свиней нетрадиційних кормів, одержаних із люцерни, з метою обґрун-ту-вання можливості їх використання в комбікормах для заміни дефіцитних кормів тваринного походження, макухи, шроту і кормових дріжджів.

Недостатньо вивченим залишається також питання дослідження хімічного складу, поживності та перетравності в організмі свиней нетрадиційних рослинних кормів як протеїново-енергетичних добавок, що потребує уточнення існуючих та розробки нових норм і способів введення їх до комбікормів.

Проведення досліджень із зазначених питань дасть можливість розробити принципово нові науково обґрунтовані підходи до проблеми раціонального вико-ристання фуражного зерна, вдосконалення способів підготовки його до зго-до-ву-вання свиням з метою підвищення ефективності засвоєння поживних речовин в їх організмі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження проведено згідно з тематичним планом кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного аграр-ного університету: “Вивчити хімічний склад і поживність кормів різних техно-ло-гій заготівлі, кормових добавок, відходів переробки сільськогосподарської сиро-вини та розробити способи ефективного їх використання для підвищення про-дук-тив-ності тварин”, номер державної реєстрації 0193U022570, а також “Розробити та впровадити у виробництво нові біологічно активні речовини (БАР) в годівлі сільсь-ко-господарських тварин з метою підвищення їх продуктивності”, номер державної реєстрації 0196U013528.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – вивчити хімічний склад та поживну цінність нетрадиційних рослинних протеїнових і вуглеводних кормів, дослідити ефективність їх застосування в годівлі свиней різних статевих і вікових груп, розробити нові способи використання кнурів-плідників, свиноматок та молодняку тварин в умовах промислової технології виробництва свинини.

Поставлена мета досягалась вирішенням наступних завдань:

- дослідити вплив процесу екструзії на хімічний склад і енергетичну пожив-ність зерна ячменю, пшениці, кукурудзи, гороху, сої та люпину;

- вивчити хімічний склад, поживність та перетравність соку люцерни і про-дуктів його переробки, нативної і сухої стружки цукрових буряків;

- провести порівняльну оцінку перетравності поживних речовин нативного і екструдованого зерна ячменю, пшениці, кукурудзи, гороху, сої і люпину, люцернового соку та продуктів його переробки, нативної і сухої стружки цукрових буряків;

-встановити оптимальну кількість введення екструдатів зернових кормів, люцернового соку та продуктів його переробки, а також цукрових буряків у комбікорми свиней різних статевих і вікових груп;

-визначити ефективність згодовування свиням комбікормів з нетрадиційними кормовими добавками;

- дослідити ефективність використання екструдатів ячменю, пшениці, кукурудзи, гороху, сої і люпину як монокорму при вирощуванні поросят;

-оптимізувати способи вирощування поросят та використання кнурів-плідників і свиноматок в умовах промислової технології виробництва свинини;

-обґрунтувати оптимальні терміни відлучення поросят від свиноматок при використанні нетрадиційних кормів в умовах промислової технології;

-дослідити різні режими підсису свиноматок та дати їм науково практичне обґрунтування;

- визначити ефективність згодовування нетрадиційних кормів при виро-щу-ван-ні поросят з різною масою при народженні і відлученні;

-розробити практичні рекомендації з використання нетрадиційних кормів у годівлі свиней.

Об’єкт досліджень – промислова технологія виробництва свинини, кнурі-плідники, свиноматки (холості, поросні, підсисні), молодняк свиней, поросята-сисуни, відлучені поросята.

Предмет досліджень – корми, комбікорми, кал, кров, сперма, молоко, внутрішні органи, тканини (м’язова, жирова, кісткова), вмістиме шлунку, товстого і тонкого кишечника.

Методи досліджень – зоотехнічні, фізіологічні, гематологічні, біохімічні, етологічні, біометричні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективну систему годівлі свиней в умовах промислової технології виробництва свинини на основі розроблених методів одержання нетрадиційних кормів та ефективних способів їх згодовування кнурам-плідникам, свиноматкам, поросятам і молодняку при вирощуванні і відгодівлі.

Одержані дані розширюють знання про кормові властивості зернових кормів, зокрема зерна ячменю, пшениці, кукурудзи, гороху, сої, люпину, а також люцерни та цукрових буряків.

Встановлено позитивний вплив екструзії на вміст у зерні сухої речовини, безазотистих екстрактивних речовин (БЕР), цукру, лізину та перетравність клітковини, БЕР, жиру, а також на енергетичну поживність, їх запах і смак.

Дано кормову характеристику нетрадиційних протеїнових та вуглеводних кормів і обґрунтовано їх використання у годівлі свиней в умовах промислової технології виробництва свинини.

Оптимізовано режим екструдування і введення до комбікормів для свиней екструдатів зерна ячменю, пшениці, гороху, сої, люпину, люцернового соку і продуктів його переробки та сухої стружки цукрових буряків.

Вперше вивчено перетравність поживних речовин, оплату корму, гема-то-ло-гіч-ні показники, забійні і м’ясні якості свиней при вирощуванні і відго-дівлі їх на комбікормах з різним вмістом нетрадиційних рослинних протеїнових і вугле-вод-них кормів. Показано, що ефективність використання свиноматок з різною жи-вою масою після закінчення підсисного періоду залежить від рівня та режиму їх годів-лі.

Експериментально встановлено доцільність використання режимного під-сису свиноматок та вирощування поросят з різною масою при народженні і відлученні.

Запропоновано оптимальну схему використання нетрадиційних кормів у годівлі кнурів-плідників, показано їх позитивний вплив на якість сперми, запліднюваність свиноматок та ефективне використання замороженої сперми в умовах потокового виробництва свинини.

Встановлено високу ефективність використання нетрадиційних рослинних кормів у годівлі свиней, оптимізовано способи вирощування поросят та вико-ристання кнурів-плідників і свиноматок на комбікормах, що містять нетрадиційні протеїнові та вуглеводні корми. Доказано доцільність їх використання для збільшення виробництва свинини в різних природно-кліматичних зонах України.

Наукова новизна проведених досліджень захищена 5 патентами України.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено ефективні способи використання нетрадиційних рослинних протеїнових і вуглеводних кормів при вирощуванні поросят, відгодівлі молодняку, годівлі кнурів-плідників та свиноматок в умовах промислової технології виробництва свинини.

Визначено протеїнову, мінеральну, вітамінну і енергетичну поживність екструдованих зернових кормів, соку люцерни і продуктів його переробки та сухої стружки цукрових буряків. Розроблено і апробовано систему годівлі кнурів-плідників і свиноматок з використанням нетрадиційних рослинних протеїнових і вуглеводних кормів, а також розроблені нові способи вирощування поросят-сисунів різної живої маси при народженні та відлученні з використанням режимної годівлі та зміни терміну підсису, що підвищує ефективність потокового виробництва свинини в середньому до 20%.

Показано, що нетрадиційні рослинні протеїнові і вуглеводні корми можуть бути хорошим резервом для виготовлення повнораціонних комбікормів для свиней, що є необхідною умовою збільшення виробництва свинини.

Виробничі випробування розроблених систем годівлі свиней з вико-рис-тан-ням різних способів вирощування поросят та підготовки кормів в умо-вах по-то-ко-во-го виробництва свинини проведено і впроваджено у виробництво у Бєлго-родсь-кій області з річним економічним ефектом 32,37 млн.рублів, Вінницькій _317 тис.грн., Житомирській _640 тис.грн., Полтавській _140 тис.грн. та Київській області _270 тис.грн., що підтверджується відповідними документами.

Одержаний експериментальний матеріал використовується при вивченні дисципліни “Технологія виробництва продукції свинарства” за напрямом “зооінженерія” в аграрних вищих навчальних закладах IІІ-ІУ рівнів акредитації.

Матеріал досліджень використано при розробці посібників: “Методические рекомендации по производству свинины при низкоконцентратном кормлении сви-ней на опыте Белгородской области”, “Відомчі норми технологічного проектування свинарських підприємств (комплексів, ферм, малих ферм)” і “Методичні рекомендації з використання цукрових буряків у годівлі свиней”.

За розробку і впровадження систем годівлі свиней з використанням різних способів вирощування поросят і підготовки кормів до згодовування одержано дві срібні та золоту медаль ВДНГ СРСР та диплом Всесоюзної ради НТТ.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто обґрунтовано напрямок досліджень, розроблено робочі програми, підібрано відповідні методики, проведено експерименти, проаналізовано і узагальнено одержані результати, підготовлено матеріали досліджень до друку. Самостійно сформульовано і роз-роб-ле-но концепцію системної годівлі свиней з використанням різних способів їх ви-ро-щу-вання, утримання та використання, а також підготовки кормів до зго-до-ву-ван-ня в умовах промислової технології виробництва свинини; визначено енер-гетичну, про-теїнову, мінеральну та вітамінну поживність нетрадиційних про-те-ї-но-вих і вуг-ле-водних кормів, вивчено динаміку гематологічних, забійних показ-ників, якості сви-нини та сперми.

Наукові дослідження, результати яких викладені в дисертаційній роботі, їх опрацювання та аналіз, впровадження результатів досліджень у виробництво проведені особисто здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи обговорювались на науково-практичній конференції “Пути увеличения производства и улучшения качества свинины” (Белгородская ГСХА, Майское, 1990); науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу зооінженерного факультету НАУ (Київ, 1986 – 2004 рр.); міжнародному симпозіумі “Бесплодие. Вспомогательные репродуктивные технологии” (Київ, 1997); третій меж-на-родній на-уково-практичній конференції “Оптимизация выращивания поросят” (Бел-го-род, 1999); науково-практичній конференції “Повышение конку-рентно-спо-соб-нос-ти животноводства и задачи кадрового обеспечения” (Москва, Быково, 2000, 2002); міжнародній науково-практичній конференції “Перспективы разви-тия сви-но-водства в ХХІ веке” (Москва, Быково, 2001); науково-практичній конференції з підсумків науково-дослідної роботи Полтавської державної аграрної академії (Полтава, 2004); науково-практичній конференції, присв’яченій проф. Почер-няєву Ф.К., (Полтава, 2004); конференції молодих вчених, докторантів, ас-пі-ран-тів “Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття”, (Біла Церква, 2004); V сим-позіумі Україна-Австрія “Сільське господарство: наука і практика” (Київ, 2004).

Публікації. За темою дисертаційної роботи автором опубліковано 52 наукові праці, з них 2 монографії, 4 підручники, 5 посібників, 2 брошури, 25 статей в провідних наукових фахових журналах і збірниках, у тому числі 12 од-но-осібно, 13 у співавторстві, в яких використано тільки матеріали особистих дос-ліджень. Автором роботи проведено їх обґрунтування, обробку даних і здійснено написання статей. Крім того, за матеріалами дисертаційної роботи здобувач одержав 5 патентів України на винахід.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, обґрунтування проведення досліджень, загальної мето-дики та основних методів досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Робота викладена на 516 сторінках комп’ютерного тексту, містить 1 рисунок і 125 таблиць. Список використаних літературних джерел включає 806 найменувань, з яких 392 іноземних авторів.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальну частину роботи виконано в науковій лабораторії кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного аграрного університету. Науково-господарські дослідження проведено у колгоспі ім. Фрунзе Бєлгородського району Бєлгородської області протягом 1984-2000 рр. на комплексі з виробництва свинини потужністю 65 тис. свиней за рік.

Поставлені завдання вирішувалися в 22 науково-господарських та 52 балан-со-вих дослідах з використанням зоотехнічних, фізіологічних, гематологічних, біо-хімічних, етологічних та статистичних методів досліджень, згідно схеми дос-ліджень (рис.1).

У дослідах використано більше 11 тис.гол. свиней різних статевих і вікових груп.

Підготовку зернових та зернобобових культур, соку люцерни та продуктів його переробки, цукрових буряків до згодовування проводили на розроблених технологічних лініях, що включали спеціальні машини і механізми.

Оптимальні режими екструдування зерна злакових і бобових культур та його сумішок відпрацьовували у виробничих умовах з дотриманням реко-мен-до-ваних параметрів роботи екструдера (Богданов Г.А. и др.,1980).

Для досліду у якості вихідного матеріалу використовувалось зерно таких сор-тів: гороху - “Рамонський-78”, пшениці _“Миронівська-808”, ячменю “Ну-танс-518”, кукурудзи _“Ювілейний”, вирощене у господарстві та люпину бі-ло-го сорту “Сонячний” і сої _“Київська-48”.

Сік із люцерни одержували на пресі-дезинтеграторі рослинної сировини конст-рукції НДІТ Лісостепу і Полісся України у складі напівпромислової тех-но-ло-гічної лінії за технологією виробництва білково-вітамінного концентрату із соку люцерни, викладеною Горіним В. Я. та ін.(1981).

Збагачені соком люцерни екструдовані зернові корми одержували шляхом змішування екструдату із натуральним соком у співвідношенні 2:1, а із випареним -1:1 і пропусканням суміші через прес-гранулятор.

Для приготування сухого корму із цукрових буряків була змонтована технологічна лінія, у якій використовували дві спарені сушарки (АВМ-1,5) у комплексі із агрегатами для миття і подрібнення буряків (Пономарев А.Ф., Алимов Т.К., Походня Г.С., 1997).

Повнораціонні комбікорми та кормосуміші для свиней різних виробничих груп виготовляли на комбікормовому заводі господарства.

Для вивчення перетравності поживних речовин нативного і екструдованого зерна пшениці, ячменю, кукурудзи, гороху, сої, люпину, а також люцернового соку і продуктів його переробки, нативної і висушеної стружки цукрових буряків було проведено 28 диференційованих дослідів на 6-ти місячних кабанчиках великої білої породи живою масою 80-85 кг, а при вивченні перетравності поживних речовин комбікормів у кнурів-плідників і молодняку свиней – від-повідно 10 і 14 балансових дослідів, які ставили за загальноприйнятими методиками, рекомендованими М.Ф.Томмэ (1955), А.И.Овсянниковим (1976), Е.З. Ткачевим (1988).

Мета досліджень на кнурах-плідниках - вивчення ефективності зго-до-ву-ван-ня сухих молочних відвійок, білково-вітамінного концентрату на основі соку люцерни, екструдованої сумішки гороху і насіння соняшнику та екструдованого зерна пшениці, збагаченого випареним соком люцерни і сухою стружкою цук-ро-вих буряків за різного статевого навантаження. Для цього було проведено нау-ко-во-виробничий дослід на 40 кнурах-плідниках уельської породи віком 19-21 місяць, з яких сформували 5 груп, по 8 голів у кожній. Крім того, тварини кожної групи були поділені на дві підгрупи (а, б) по чотири голови у кожній, де а – статеве використання кожного дня, б – один раз у п’ять днів.

Кількісні та якісні показники спермопродукції визначали за методиками О.В. Квасницького (1983), К.Л. Левин (1980); Г.В. Паршутина и др.(1983), а показники обміну речовин - за методиками, рекомендованими А.А.Кудрявцевим (1974), С.П. Кулаченко, Э.С. Коганом (1969) та ін..

Для заморожування, зберігання та розморожування сперми кнурів та осіменіння свиноматок проводили за методиками ВІТа (Кононов В. и др., 1975).

Мета досліджень на свиноматках полягала у визначенні рівня і пов-но-цін-ності їх годівлі, виявленні біологічних можливостей вирощування максимальної кіль-кості поросят-сисунів під однією високомолочною свиноматкою та вста-нов-ленні ефективності використання таких маток в умовах про-мислової технології. З цією метою було проведено три наукових досліди, у яких вирішувались такі завдання: з’ясувати причини втрат живої маси високомолочними свиноматками і оптимізувати їх годівлю за рахунок нетрадиційних протеїнових і вуглеводних кормів (перший дослід); оптимізувати використання цукрових буряків у годівлі свиноматок (другий дослід); вивчити можливість інтенсивного використання маток-годівельниць за умов різного рівня їх годівлі та вирощування поросят різних гнізд з регульованим режимом підсису (третій дослід).

Оптимізація годівлі свиней в умовах промислової технології |

Виробництво і підготовка нетрадиційних кормів до згодовування та їх характеристика |

Хімічний склад | Перетравність поживних речовин | Поживність |

Використання нетрадиційних рослинних кормів в годівлі свиней

(екструдати зерна, сік люцерновий та продукти його переробки, стружка цукрових буряків)

Кнурі-плідники | Свиноматки | Молодняк |

Режимне викорис-тання | Кріокон-сервація сперми | Годівля та використання високопродуктивних

маток | Режим-

ний підсис | Раннє привчання поросят до споживання кормів | Режимна годівля | Терміни підсису | Годівля поросят різної маси при народженні та відлученні |

Жива маса, гематологічні по-казники, перетравність кормів, кількісні та якісні по-каз-ники сперми, від-твор-на здат-ність, еконо-міч-ні показ-ники |

Жива маса, відтворна здатність, молочність, якість молозива та молока, збереженість поросят, економічні показники |

Ріст і розвиток, етологічні показники, кормова активність, пере-трав-ність кормів, маса і об’єм органів травлення, кислотність вміс-тимого шлунку та кишечнику, ферментна активність, фрак-ційний склад білків крові, ліпідний, вуглеводний та мінеральний обмін, захисно-пристосувальні реакціїї крові, забійні показники, якість м’яса і сала, економічні показники

Економічна ефективність виробництва продукції свинарства |

Рис.1. Загальна схема досліджень

Для першого і другого дослідів за методом пар-аналогів було відібрано 140 свиноматок і сформовано 14 груп (по 7 у кожному досліді), тоді як для третього досліду відібрали 96 поросних маток, з яких після опоросу за принципом пар аналогів сформували 8 груп. Зрівняльний період для тварин першого і другого дослідів співпав з підсисним періодом (28 днів), а для тварин третього досліду він становив перших 10 днів підсисного періоду.

При одержанні опоросів вели облік та зважування приплоду, враховуючи живу масу та кількість живих новонароджених поросят.

Піддослідних свиноматок зважували перед і після опоросу та на 30 і
60-й день після опоросу. Свиноматок із поросятами утримували в індивідуальних станках.

Годівлю свиноматок проводили відповідно розпорядку дня за прийнятими нормами (Калашников А.П. и др., 1985). Раціони були типовими для господарства і області.

На поросятах-сисунах було проведено вісім дослідів, метою яких було вив-чення рівня споживання кормів з різним смаком і запахом та встановлення кор-мової активності (перший дослід), впливу введення до складу комбікорму су-мішок екструдованого зерна і соняшникового насіння з випареним лю-цер-но-вим соком і висушеною стружкою цукрових буряків, на ріст, забійні і м’ясо-саль-ні якості свинини (другий дослід), ріст поросят за різних строків від-лу-чен-ня (третій дослід) та режиму підсису поросят (четвертий дослід). Метою нас-туп-них (п’ятий і шостий дослід) передбачалося, по-перше, вивчити ріст, вікові змі-ни маси і розміри органів травлення, печінки, серця, легень і нирок у по-ро-сят-сисунів в групах однакової конкуренції з різною живою масою при на-род-жен-ні; по-друге, зробити спробу шляхом штучної і примусової підгодівлі збіль-ши-ти споживання підкормок поросятами та дослідити при цьому їх ріст і вит-ра-ту корму на одиницю приросту живої маси. Метою сьомого досліду було вив-чен-ня ефек-тив-ності рано відлучених від свиноматок маловагових поросят при зас-тосуванні кормосумішок різного складу, а восьмого – вивчення ефективності ви-рощування маловагових поросят, від-лу-чених від свиноматок у 2-х місячному ві-ці.

У крові вивчали вміст білків, ліпідів, вуглеводів, мінеральних речовин та віта-мінів, а також активність ферментів та захисно пристосувальні реакції. Дослідження гематологічних показників проводили за загальноприйнятими методиками, рекомендованими А.А. Кудрявцевим (1974), С.П. Кулаченко, Э.С. Коганом (1979).

Забійні якості та склад м’яса і сала у піддослідних тварин визначали за М.Ф. Томмэ, Е.И. Пановою, Л.Г. Томмэ (1956), а хімічний склад найдовшого м’яза спини і сала - за загальноприйнятими методиками (Попандопуло П.Х. и др.,1956; Лебедев П.Т., Усович А.Т., 1969) та ін.

Вагові, об’ємні і лінійні показники органів травлення визначали за А.И.Квасницким (1951).

Ріст та розвиток піддослідних тварин контролювали їх зважуванням.

У всіх дослідах основному періоду передував зрівняльний період тривалістю 5-30 днів, протягом якого всі тварини знаходилися в однакових умовах годівлі та утримання. У кінці зрівняльного періоду на основі даних продуктивності та споживання кормів проводили остаточне формування груп піддослідних тварин.

Годівлю піддослідних тварин в усіх науково-господарських дослідах про-водили повнораціонними комбікормами відповідно схеми досліджень. Поросят до 2-місячного віку годували 3-4 рази, старше 2-місяців і дорослих тварин – 2 рази на добу. Годівля дорослих тварин була нормованою, тоді як поросят годували досхочу (Василенко Д.Я., Ноздрин Н.Т., Горилей С.И., 1977).

Розрахунок економічної ефективності використання різних способів вирощування поросят, приготування та згодовування нетрадиційних кормів при по-то-ковому виробництві свинини здійснювали із застосуванням загально-прийнятих методик.

Отримані цифрові матеріали піддані статистичній обробці з використанням ЕОМ, а також методом, рекомендованим Плохинским Н.А. (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Хімічний склад, перетравність та енергетична поживність нетра-ди-ційних рослинних кормів за різних способів підготовки до згодовування.

Доведено, що у процесі екструдування, яке досягається при підтриманні температурного режиму у зоні гомогенізації 180-200оС з коефіцієнтом вибуху 4-8 відносних одиниць, в зерні відбуваються як кількісні, так і якісні зміни, зокрема вміст БЕР в ньому збільшується у середньому на 3,24-11,19%, жиру змен-шується, причому, чим вищий його вміст у зерні, тим більші спос-те-ріга-ють-ся витрати цієї речовини. При екструдуванні у зерні зменшується частка крох-малю і зростає кількість цукрів. Кількість тіаміну в екструдованому зерні змен-шується в 2,4 раза, нікотинової кислоти – на 11-45%. Підсмажування і ви-мо-чування зерна порівняно з екструзією менше впливають на його хімічний склад.

У результаті термодинамічного впливу на органічні речовини кормів перетравність клітковини зерна злакових культур зростає в 1,7-1,8, у зернобобових – в 1,4-1,6 раза; жиру – відповідно на 3-7 і 11-15%.

Загалом вміст обмінної енергії в зерні кукурудзи після екструдування збільшувався на 15, ячменю на 13, пшениці на 11, люпину на 14, гороху на 10 і сої на 9% порівняно з нативним зерном.

Встановлено також, що у сухій речовині нефільтрованого і фільтрованого люцернового соку кількість сирого протеїну знаходиться в межах 23,7-30,6%, а каротину міститься відповідно 1215,7 і 94,1 мг в 1 кг корму. При додаванні нативного або випареного соку люцерни до екструдатів зерна пшениці, ячменю і кукурудзи вміст протеїну у кінцевих продуктах збільшується відповідно на 8,7; 4,3 і 6,2% та 5,5; 1,3 і 1,3%, а лізину – в 2,1; 1,7 і 1,3 та 2,7; 2,0 і 1,5 раза, що може бути одним із ефективних способів підвищення протеїнової поживності цих кормів для свиней.

Перетравність поживних речовин люцернового соку, продуктів його переробки (ПЗК, БВК) та збагачених ним екструдатів зерна злакових культур була високою: протеїну – 83-93%, клітковини – 50-82%, БЕР – 87-93%.

Доведено, що у процесі висушування стружки цукрових буряків не від-бу-вається істотних змін їх хімічного складу, але збільшується перетравність протеїну і жиру відповідно на 9 і 10% та на 5 і 7% зменшується перетравність клітковини і БЕР порівняно з нативною формою.

Таким чином, термодинамічна обробка зерна кукурудзи, ячменю, пше-ни-ці, гороху, сої і люпину суттєво впливає на його склад, підвищує перетравність по-жив-них речовин, енергетичну поживність, ароматичні та смакові якості, а екстру-дат зерна, збагачений сгущеним соком із трави люцерни і суха стружка цук-рових буряків можуть бути широко використані у складі повнораціонних ком-бікормів для свиней.

2. Оптимізація годівлі та використання кнурів-плідників.

Особливість годівлі кнурів-плідників полягає у високому рівні забез-пе-чен-ня їх енергією і протеїном, що досягається шляхом введення до комбікормів кор-мів тваринного походження та кормових дріжджів. В умовах дефіциту ос-тан-ніх цю проблему можна вирішити шляхом використання нетрадиційних кор-мових сумішок, виготовлених із екструдованого зерна і насіння соняшнику з додаванням соку люцерни, білково-вітамінного концентрату та стружки цукро-вих буряків.

Встановлено, що перетравність поживних речовин комбікормів у кнурів, до яких додавали нетрадиційні корми, була високою і не залежала від режиму їх статевого використання.

Додаткове згодовування кнурам 2-ї дослідної групи за інтенсивного їх використанні сухих молочних відвійок, 3-ї – БВК на основі соку люцерни, 4-ї – екструдованої пшениці, збагаченої випареним соком люцерни та сухої стружки цукрових буряків, 5-ї – екструдованої сумішки гороху та насіння соняшнику збільшує об’єм сперми відповідно на 33,7; 32,2; 7,2 і 5,8% (табл.1) порівняно з контролем. Одночасно у кнурів-плідників 2, 3, 4 і 5-ї груп, яких використовували помірно (один раз у п’ять днів), об’єм сперми збільшувався відповідно на 33,3; 48,3; 21,7 і 30,8% порівняно з кнурами контрольної групи. Однак, піддослідні кнурі, які знаходилися в однакових умовах годівлі, за різних режимів статевого використання, виділяли неоднакову кількість сперми. Так, у кнурів-плідників за помірного використання об’єм сперми був відповідно на 73,3; 73,8; 54,5; 52,7 і 40,1% більший, ніж в їх аналогів за інтенсивного використання. До того ж сперма від кнурів-плідників дослідних груп була більш стійкою до заморожування.

Найвищими кількісними і якісними показниками характеризувалася сперма кнурів-плідників 3 і 5-ї груп, яким до основного раціону додавали відповідно по 500 г БВК на основі соку люцерни та екструдованої сумішки гороху і насіння соняшнику.

Згодовування кнурам-плідникам зазначених добавок сприяло значному продовженню терміну їх експлуатації. Так, тварини контрольної групи, яких інтенсивно використовували, вибули з досліду після 6-місячного, а їх аналоги з дослідних груп – тільки після 10-місячного періоду використання.

Таблиця 1 – Перетравність поживних речовин та кількісні і якісні показники сперми у кнурів-плідників

Показник | Групи, підгрупи

1-контрольна | 2-дослідна | 3-дослідна | 4-дослідна | 5-дослідна

а | б | а | б | а | б | а | б | а | б

коефіцієнти перетравності, %

Протеїн | 88± 0,9 | 86 ±0,6 | 89 ±1,5 | 85± 1,5 | 88 ±0,8 | 86 ±1,7 | 87 ± 0,6 | 85± 1,3 | 88± 0,8 | 84 ±0,4

Жир | 68± 3,5 | 58 ±4,5 | 67 ±3,5 | 56± 3,9 | 63± 2,9 | 52± 2,6 | 64 ±4,6 | 53± 4,6 | 81± 3,5* | 69± 1,7*

Клітковина | 18± 3,5 | 34 ±3,5 | 19± 4,2 | 38± 3,7** | 36± 2,9** | 53± 4,6** | 43± 2,7** | 60± 3,2** | 41± 4,6** | 53± 5,8**

БЕР | 93± 1,4 | 89±1,5 | 94± 1,8 | 90 ±1,2 | 90± 1,2 | 91± 0,8 | 90± 0,6 | 86± 0,6 | 95± 1,2 | 85± 0,4

показники спермопродукції

Об’єм еяку-ляту, мл | 120± 1,5 | 208± 6,0 | 160± 2,5*** | 278± 4,1*** | 178 ±5,5*** | 275 ±0,9*** | 146 ±3,7*** | 223 ±5,1*** | 157 ±1,0*** | 220 ±2,0***

Концентрація, млн./мл | 125 ±1,1 | 245 ±2,0 | 136 ±2,7*** | 259± 6,5*** | 142± 2,0*** | 265 ±5,1*** | 135 ±2,0*** | 245± 4,5*** | 145± 2,5*** | 264± 6,7***

Кількість сперматозоїдів, млрд | 15,0± 0,3 | 50,9 ±1,0 | 21,8± 0,5*** | 72,0 ±3,4*** | 25,3± 1,2*** | 72,9± 3,0*** | 19,7 ±1,5*** | 54,6± 4,5*** | 22,8± 0,6*** | 58,1± 3,7***

Активність, балів | 5,64±0,04 | 6,79±0,01 | 6,87±0,03*** | 7,61±0,03*** | 6,99±0,02*** | 8,00±0,01*** | 6,90±0,01*** | 7,60±0,02*** | 6,94±0,02*** | 8,00±0,01***

Резистентність,мл | 650±67 | 950±57 | 1110±77*** | 1395±89*** | 1163±81*** | 1470±70*** | 1080±69*** | 1270±75*** | 983±65*** | 1390±60***

Виживаність, год | 43,5±2,7 | 60,1±1,1 | 58,9±2,5*** | 68,7±3,5*** | 62,0±2,5*** | 70,0±2,0*** | 60,0±3,0*** | 65,0±1,0*** | 59,0±2,5*** | 71,0±2,0***

*Р<0,05 **Р<0,01 ***Р<0,001- порівняно з контрольною групою а – інтенсивне, б – помірне статеве використання

Додаткове введення до комбікорму сухих молочних відвійок, БВК на ос-но-ві соку люцерни, екструдованої сумішки гороху і насіння соняшнику, екстру-до-ваного зерна пшениці, збагаченого випареним соком люцерни та сухої струж-ки цукрових буряків забезпечувало високу (82,5-90,0%) запліднюваність сви-но-маток при їх штучному осіменінні різними дозами свіжовзятої і розмороженої спер-ми кнурів-плідників за різного режиму їх статевого використання. Ви-сока запліднюваність та на 1,4-14,9% вища великоплідність у свиноматок дос-лідних груп, яких осіменяли розмороженою спермою кнурів-плідників, сприя-ли в 1,5-6,7 раза більшому, порівняно з контролем, виходу жи-вонароджених поросят залежно від рівня живлення та статевого використання плідників.

У результаті собівартість новонародженого поросяти, одержаного від свиноматок 2, 3, 4 і 5-ї груп, яких осіменяли свіжовзятою і розмороженою спермою кнурів, яких підгодовували названими нетрадиційними кормами, була відповідно на 32,9 і 6,7; 33,3 і 10,5; 35,2 і 11,1; 28,8 і 2,3% нижча, ніж одержаних від аналогів контрольної групи.

Таким чином, введення до стандартного комбікорму для кнурів-плідників сухого збираного молока, БВК на основі соку люцерни, екструдованої пшениці, збагаченої соком люцерни, сухої стружки цукрових буряків та екструдованої сумішки гороху з соняшниковим насінням забезпечує високу активність, життєздатність, резистентність сперміїв, їх запліднювальну здатність та знижує собівартість одного поросяти при народженні.

3. Оптимізація годівлі та використання свиноматок в умовах потокового виробництва свинини.

При годівлі та використанні виснажених високомолочних свиноматок (перший дослід) заміна у стандартному комбікормі шротів і кормових дріжджів за протеїном на екструдовані горох (2 група), сою (3 група), люпин (4 група), збагачену люцерновим соком екструдовану пшеницю (5 група), екструдовану суміш гороху з соняшниковим насінням (6 група), а дерті кукурудзи за кормовими одиницями частково (50%) на стружку цукрових буряків (7 група) практично не змінювали енергетичну поживність комбікормів та вміст у них мінеральних елементів.

Однак, введення у стандартний комбікорм екструдатів зернобобових за-мість шротів і кормових дріжджів зменшувало на 17,3-24,5%, а соняшникового на-сіння збільшувало на 20,6-21,8% вміст клітковини. Вміст жиру у ком-бі-кормах, які містили екструдовану сою, переважав стандартний комбікорм на 64,2%, а з екструдованим соняшниковим насінням - на 90,0-64,8%. Кількість лі-зи-ну і метіоніну з цистином у комбікормах з екструдатами зернобобових була ви-ща відповідно в 1,7-2,8 раза і на 3,6-61,8% порівняно з стандартним комбі-кор-мом.

Годівля виснажених високопродуктивних свиноматок протягом холостого періоду, при поросності та у підсисний період, зазначеними комбікормами відповідно потребі їх у поживних та біологічно активних речовинах, сприяла збільшенню у них живої маси у всі періоди виробничого циклу, зокрема, на день відлучення поросят у 28-денному віці на 13,4-29,1%, підвищенню їх середньодобового приросту в 2,2-6,1 раза, збільшенню вмісту сухої речовини в молоці на 1,1-2,8%, кращій (на 5,1-44,9%) великоплідності та збільшенню живої маси гнізда на 8,7-27,8% порівняно з свиноматками контрольної групи (табл.2).

Доведено, що жирність молока у свиноматок, що одержували комбікорм з екструдованою соєю (2 група), або з екструдованою сумішкою гороху з соняшниковим насінням (6 група), була відповідно на 0,5 і 1,8% вище, ніж у свиноматок контрольної групи.

Виявлено, що жива маса поросят при відлученні від свиноматок всіх дослідних груп у 28-денному віці за винятком 4 групи, де згодовували комбікорм з екструдованим люпином, була на 16,9-26,6% вищою, ніж у поросят, яких відлучали від маток контрольної групи.

Свиноматки 5 і 7-ї груп характеризувалися вищою відповідно на 10 і 8% збереженістю поросят порівняно з контролем.

Одночасно слід відмітити, що поряд із кращою великоплідністю свиноматок всіх дослідних груп, у маток 5,6,7-ї груп спостерігалося зниження (на 8,5- 16,9%) багатоплідності порівняно з матками контрольної групи.

Встановлено, що використання нетрадиційних кормів у годівлі свиноматок суттєво позначалося на собівартості поросят як при народженні, так і при відлученні. Найвища собівартість спостерігалась у поросят, одержаних від свиноматок 7 групи, де цей показник був відповідно на 9,1 і 5,3% вище, ніж у поросят контрольної групи. Собівартість поросят при відлученні, одержаних від свиноматок 2 і 6-ї груп, теж була на 2,4% вища, а у поросят 3, 4 і 5-ї груп - на 3,4-4,5% нижча, ніж у контролі.

Таким чином, заміна шротів, кормових дріжджів і трав’яного борошна у стан-дартному комбікормі для свиноматок за протеїном, екструдованим го-ро-хом, соєю, люпином, екструдованою пшеницею, збагаченою випареним соком лю-церни, та екструдованою сумішкою зерна гороху і соняшникового насіння під-вищує їх живу масу, масу гнізда, великоплідність, якість молозива і молока та сприяє кращій збереженості поросят до відлучення.

При використанні цукрових буряків у кормосумішках для свиноматок (другий дослід) заміна у їх складі 20, 40 або 50% зерна кукурудзи за енергетичною поживністю на натуральну (2, 4 і 6-а групи) або висушену (3, 5 і 7-а групи) бурякову стружку істотно позначалася на вмісті окремих поживних речовин. Зокрема, вміст сирого протеїну у кормосумішках за часткової або повної заміни зерна кукурудзи на стружку цукрових буряків знижувався на 0,2-11,4% по мірі зростання частки останньої. При цьому, у кормосумішках з натуральною стружкою цукрових буряків кількість сирого протеїну була на 1,6 – 5,6 % більше порівняно з комбікормами, які містили за енергетичною поживністю відповідну кількість висушеної стружки цукрових буряків.

Поряд з цим у кормосумішках знижувався на 5-18% вміст лізину, на 5-28% метіоніну з цистином, на 6-17% сирого жиру та підвищувалася на 16-17% кількість сирої клітковини, на 20-100% кальцію і на 14-54% фосфору.

Встановлено, що у період поросності та протягом підсисного періоду при-ріст живої маси свиноматок, яким згодовували кормосумішки з нату-раль-ною стружкою цукрових буряків, зріс на 3-13%, а у тих, яким згодовували ви-су-ше-ну бурякову стружку, зменшувався на 13-84% порівняно з контролем (табл.3).

Таблиця 2 Продуктивність свиноматок за різних умов годівлі

Група | Жива маса, кг | Великоплідність, кг | Багатоплід-ність, гол | Середня жива маса поросят у 28-денному віці, кг | Збереженість до відлучення, % | Собівартість одного поросяти, грн. | на початку досліду | за три доби до опоросу | через добу після опоросу | у день відлучення поросят (кінець досліду) | при народ-женні | при відлу-ченні

1-контрольна | 142,0±3,28 | 198,1±5,36 | 179,9±5,43 | 152,9±5,64 | 1,18±0,01 | 11,9±0,33 | 6,21±0,37 | 89,1±1,46 | 35,9 | 58,6

2-дослідна | 138,3±3,53 | 201,5±4,85 | 183,3±5,37 | 177,5±5,88* | 1,29±0,03*** | 10,9±0,24* | 7,28±0,17** | 91,7±4,74 | 35,9 | 60,0

3-дослідна | 139,4±3,22 | 217,2±3,69* | 195,7±5,38 | 205,6±3,87*** | 1,28±0,02*** | 11,3±0,26 | 7,86±0,12*** | 94,7±2,43 | 34,6 | 56,0

4-дослідна | 139,7±3,07 | 214,7±3,28* | 190,6±5,35 | 187,9±6,32** | 1,24±0,01*** | 11,5±0,23 | 6,68±0,05 | 93,0±0,85 | 34,0 | 56,0

5-дослідна | 141,0±3,17 | 224,8±3,61** | 201,3±5,34* | 197,5±4,24*** | 1,36±0,04*** | 10,9±0,25* | 7,72±0,23*** | 99,1±1,46 | 36,7 | 56,5

6-дос-лідна | 138,5±3,42 | 205,9±3,24 | 175,1±5,01 | 162,9±5,34 | 1,39±0,01*** | 10,7±0,16** | 7,26±0,05*** | 93,5±2,06 | 36,5 | 60,0

7-дослідна | 137,9±3,52 | 214,7±2,89* | 185,7±5,23 | 173,5±5,03* | 1,71±0,06*** | 9,9±0,11*** | 7,80±0,27*** | 98,0±1,63 | 39,5 | 61,9

*Р<0,05 **Р<0,01 ***Р<0,001 - порівняно з контрольною групою

Порівняння показників живої маси і середньодобових приростів сви-но-маток, які одержували з кормосумішками різну кількість (20, 40 і 50%) нативної або висушеної стружки цукрових буряків, між собою показує, що тварини, яким згодовували стружку цукрових буряків у натуральному вигляді перева-жа-ливідповідно на 1,1; 2,6; 4,0% і на 19,2; 22,9; 53,4% аналогів, що споживали з комбікормом висушену стружку.

Встановлено також, що за масою гнізда при народженні поросят та їх збе-реженістю свиноматки, які одержували в кормосумішці нативну і суху бу-рякову стружку, відповідно на 11-30 і 2,6-4,5% переважали тих, що споживали стандартний комбікорм. Така ж різниця у масі гнізда спостерігалась у сви-но-маток дослідних і контрольної груп у 21 і 28-денному віці поросят.

Виявлено, що за багатоплідністю свиноматки, що одержували з кормом стружку цукрових буряків, на 8-13% поступалися маткам, яких годували пов-но-ра-ці-онним комбікормом. При цьому свиноматки, яким давали натуральну струж-ку цукрових буряків, переважили за цим показником тих, що споживали вису-шену стружку.

Показано, що молозиво маток, які одержували з кормом стружку цук-ро-вих буряків, містило менше на 3-8% сухої речовини, 11-17% жиру, 3-10% білку та більше лактози на 5-14%, золи на 12-43%, кальцію на 23-85%, фосфору на 18-54%, ніж молозиво маток контрольної групи. Подібні зміни характерні і для мо-ло-ка маток.

Розрахунок собівартості однієї голови поросят при відлученні їх від свиноматок усіх дослідних груп у 28-денному віці, за винятком 3-ї, показав, що цей показник був у середньому на 18% нижчий, ніж поросят,