БОГАЧ АРКАДІЙ ГРИГОРОВИЧ

УДК 657.22.05 (477)

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК І АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙ

ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ У ПРОМИСЛОВОМУ

ВИРОБНИЦТВІ

Спеціальнісь 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку і контролінгу в промисловості Тернопільського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Пушкар Михайло Семенович,

Тернопільський державний економічний

університет, завідувач кафедри обліку і

контролінгу в промисловості

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Валуєв Борис Іванович

Одеський державний економічний університет,

завідувач кафедри обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент

Бачинський Василь Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку

Провідна установа: Волинський державний університет

ім. Лесі Українки Міністерства освіти

і науки України, кафедра обліку і аудиту,

м. Луцьк

Захист відбудеться “14” вересня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 6.

Автореферат розісланий “12” серпня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент З. В. Задорожний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Позитивний ефект трансформаційних процесів у ринковій економіці України неможливий без застосування високоефективних методів управління господарською діяльністю підприємств.

Традиційні управлінські концепції потребують новаторського перегляду та удосконалення. Необхідність активного впливу на формування інструментарію сучасного управління зумовила розвиток нового науково-практичного напрямку – логістики.

У світовій, європейській, а також вітчизняній науці, поняття логістики розглядають як метод організації та управління матеріальними, інформаційними й фінансовими потоками у сферах постачання, виробництва й обігу з метою досягнення максимальної ефективності всього економічного циклу на мікро-, мезо- і макрорівнях.

Зарубіжний досвід засвідчує, що логістиці належить стратегічно важлива роль у сучасному бізнесі, а тому одним з основних завдань, що постає перед науковими працівниками, менеджерами та економістами, є розробка і впровадження в практику методики управлінського обліку та аналізу операцій з формування інформації щодо витрат, спричинених діяльністю внутрішніх логістичних систем підприємств та їх структурних одиниць.

Методи логістики об’єднують організацію й управління різними аспектами економічної діяльності та її окремими складовими, що зумовлює виникнення різних дефініцій, в яких їх автори акцентують увагу на тих чи інших сторонах логістичного управління. Проте у більшості випадків науковці визначають сутність логістики як науки про планування, контроль і управління матеріальними потоками, які здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до підприємства, їх споживання у ході виробництва та доставки готової продукції до споживача, а також передачі, зберігання й опрацювання спричиненої цими операціями відповідної інформації.

Дослідженню цих проблем, починаючи з питань управлінського обліку логістики забезпечення і завершуючи інформаційною логістикою, присвячена значна кількість праць відомих зарубіжних і вітчизняних учених-економістів. Зокрема, загальні питання логістичних систем та їх інфраструктури вивчали вітчизняні вчені Є. В. Крикавський, М. А. Окландер, Ю. В. Пономарьова, О. П. Хромов, Н. І. Чухрай, а також зарубіжні Б. А. Анікін, Л. Б. Міротін, В. Е. Ніколайчук, А. Б. Чубуков, І. Є. Ташбаєв, Дж. С. Джонсон, Д. Л. Вордлоу, П. Р. Мерфі – мл., Р. Юнеман та ін. Питанням обліку витрат та їх місця в управлінському обліку присвячені праці Ф. Ф. Бутинця, Б. І. Валуєва, Л. В. Нападовської, В. Ф. Палія, М. С. Пушкаря, С. О. Стукова. Разом з тим, проблеми обліку й аналізу операцій логістичних систем та формування інформації для управління практично не висвітлювалися. Не відображена спеціфіка цієї діяльності для окремих галузей, відмінних між собою за характером логістичного ланцюга (зокрема підприємств з виготовлення посуду зі скла).

Незважаючи на те, що логістику потрібно розглядати як єдину систему, в ній доцільно виокремити певні підсистеми, залежно від фізичних характеристик матеріальних і нематеріальних потоків, що є об’єктами обліку.

Дослідження методики й організації обліку і аналізу витрат на логістику та розробка пропозицій щодо ведення обліку логістичних витрат у системі управлінського обліку є актуальними для економіки України, що й зумовило вибір дисертантом даної теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку і контролінгу в промисловості Тернопільського державного економічного університету за темою “Методологічні аспекти удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні” (номер державної реєстрації 0101U003410). Особистий внесок автора полягає у розробці методики обліку витрат на логістизацію діяльності підприємств, яка включає в себе класифікацію логістичних витрат, характеристику номенклатури статей витрат на логістику, регістрів аналітичного і синтетичного обліку, форм внутрішньої управлінської звітності.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних основ та розробка практичних рекомендацій з організації управлінського обліку й аналізу логістичних витрат.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження, визначені такі завдання, спрямовані на її досягнення:

• узагальнити теоретичні підходи, проаналізувати тенденції і концепції щодо розвитку логістичних систем з метою обгрунтування змісту управлінського обліку логістичних операцій та визначення його об’єктів;

• обгрунтувати доцільність виокремлення в обліку логістичних операцій для забезпечення процесу оцінювання ефективності від понесених витрат на логістизацію матеріальних потоків підприємств галузі;

• визначити їх місце в процесі управління підприємством з метою обгрунтування доцільності витрат на логістизацію матеріальних потоків підприємств галузі та ефективності прийнятих менеджерами рішень на основі логістичної інформації ;

• класифікувати витрати на забезпечення діяльності логістичної системи підприємства та утримання логістичних служб з метою налагодження досконалого аналітичного і синтетичного їх обліку;

• розробити методику збору й обробки інформації про логістичні витрати та їх узагальнення в регістрах обліку з використанням ПЕОМ в межах можливостей діючих комп’ютерних програм автоматизації обліку;

• визначити номенклатуру статей витрат за видами логістики, як одну із основних передумов чіткої організації обліку логістичних витрат на підприємствах з виготовлення скляного посуду;

• розробити форми внутрішньої управлінської звітності з логістичних витрат та регістрів їх синтетичного обліку для створення інформаційної бази аналізу функціонування логістичної системи підприємства і сприяння керівництву у прийнятті виважених оперативних та стратегічних рішень;

• обґрунтувати доцільність проведення аналізу логістичних витрат за допомогою функціонально-вартісного, системного і факторного методів з метою забезпечення мінімізації витрат на логістизацію діяльності підприємств з урахуванням специфіки галузі;

• запропонувати методику проведення аудиту логістичних витрат як допоміжного механізму у забезпеченні ефективності функціонування логістичної системи підприємства.

Об’єктом дослідження є логістичні системи підприємств з виробництва сортового склопосуду.

Предмет дослідження – організація і методика управлінського обліку і аналізу логістичних операцій.

Методи дослідження. У дисертації використано методологічний апарат сучасної економічної науки та конструктивний підхід до формування процесу обліку, аналізу й аудиту витрат на логістику. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання економічних явищ і процесів. При вирішенні визначених у дисертаційній роботі завдань використано такі методи детального вивчення об’єкта дослідження: історичний – для розгляду закономірностей еволюційних процесів у формуванні логістичних систем, завдань і функцій в управлінні; системного аналізу – для удосконалення організаційних і практичних аспектів відображення логістичних витрат в загальнообліковій системі підприємства; класифікації і порівняльних характеристик – для типізації видів і принципів, якісних характеристик корисності обліку і аналізу витрат на логістику та використання акумульованої і опрацьованої ними інформації як важеля регулювання фінансової стабільності підприємства та його ринкової конкурентноздатності; комперативного аналізу – для вивчення спільних рис і відмінностей у діяльності досліджуваних підприємств з виробництва сортового склопосуду; групування – для виявлення взаємозв’язку між розрізненими показиками логістичних витрат в системі функціонуваня загального процесу матеріалопотоків підприємства; кореляційного аналізу – для обробки інформації щодо методики і практики аналізу логістичних витрат у системі інформаційних потоків управлінського обліку, та оцінки впливу логістичної підсистеми підприємства на формування фінансових показників підприємств; середніх і відностних величин – для визначення рівня ефективності логістичного управління комплексними витратами підприємств з виготовлення склопосуду; монографічний – для формулювання та опису пропозицій автора щодо адаптації обліку логістичних витрат в системі управлінського обліку.

Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти з питань обліку і аналізу, наукові праці українських і зарубіжних учених-економістів і фахівців у галузі логістики, матеріали науково-практичних конференцій, досвід вітчизняних підприємств з виробництва склопосуду, що започатковують управління діяльністю на принципах логістики. Фактографічна інформація, використана в процесі досліджень, охоплює офіційну облікову і звітну інформацію за 2000–2004 рр. п’яти найбільших діючих підприємств з виробництва сортового склопосуду, розташованих у Львівській і Тернопільській областях.

Наукова новизна одержаних результатів проведеного дослідження полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні методики з управлінського обліку, аналізу й аудиту витрат на логістику промислових підприємств. У процесі дослідження одержані такі основні наукові результати:

вперше:

• розроблено модель обліку логістичних витрат на підприємствах промисловості з виробництва сортового склопосуду, суть якої полягає у виокремленому відображенні в обліку витрат на логістику в розрізі основних логістичних функцій;

• розроблено концептуальні основи аналізу логістичних витрат (функціонально-вартісного, системного, факторного), що забезпечить можливість органічного поєднання організаційних заходів, науково-методичних принципів і техніко-економічних прийомів, спрямованих на виявлення і попередження зайвих логістичних витрат на утримання логістичної системи та їх мінімізацію. Результати системного і факторного аналізу забезпечать менеджерів інформацією необхідною для використання в логістичному адмініструванні управління підприємством ;

удосконалено:

• аналітичний облік витрат підприємства, пов’язаних з логістичними процесами шляхом попереднього відображення їх у запропонованих автором відомостях відповідно до номенклатури логістичних витрат за субрахунками “Витрати на логістизацію постачання”, “Витрати на логістизацію процесу організації та управління виробництвом”; “Витрати на логістизацію збуту”, а після їх узагальнення – на синтетичному рахунку “Витрати на логістизацію процесів діяльності підприємства”;

• класифікацію логістичних витрат з урахуванням вимог до їх обліку й управління, зокрема, запропоновано групування логістичних витрат за укрупненими групами логістичних операцій – основними логістичними функціями з поділом їх на властиві кожній функції групи логістичних витрат;

• методику обліку витрат на логістику з використанням ПЕОМ, яка полягає у використанні можливостей конфігурації комп’ютерних програм автоматизації управлінського обліку з метою створення окремого модуля нагромадження логістиичної інформації, необхідної для управління системою логістичної діяльності підприємства;

набули подальшого розвитку:

• узагальнення зарубіжного досвіду становлення, тенденцій розвитку і концепцій організації та функціонування логістичних систем, оцінка стану управлінського обліку витрат на логістику на вітчизняних підприємствах, що дозволило запропонувати на цій основі методику його організації;

• форми документації, необхідної для організації обліку витрат на логістику, (Відомість 12-лг – для обліку витрат на логістику, Відомість 15-лг – для обліку витрат на утримання департаменту (відділу) логістики підприємства), що забезпечить аналітичність і узагальнення системи показників, які характеризують логістичні витрати підприємства;

• форми внутрішньої звітності з обліку управлінської логістичної інформації, за допомогою яких менеджери матимуть змогу оперативного втручання у процеси ланцюжка логістичного адміністрування від моменту пошуку покупця до моменту доставки йому готової продукції (звіти: про витрати на логістично- збутову діяльність; про логістичні витрати на підтримку виробництва; про витрати на забезпечення функціонування логістичного процесу на складах сировини і матеріалів, готової продукції; про логістичні витрати на процес постачання, про логістичні витрати на процес збуту; про вартість транспортування сировини і матеріалів, готової продукції тощо);

• обгрунтування необхідності проведення аудиту витрат на логістику за її напрямками, як окремої складової аудиторської перевірки, а також окремі методичні прийоми аудиту логістичних витрат (розробка напрямків аудиту логістики підприємства, переліку можливих порушень логістичної діяльності, застосування методу анкетування тощо);

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції автора можуть бути використані при вирішенні таких завдань, як: організація аналітичного і синтетичного обліку витрат на функціонування логістичної системи промислових підприємств; формування інформаційних потоків в умовах функціонування АРМ бухгалтера; організація внутрішнього аудиту витрат на логістику, які традиційно відображають у складі інших статей витрат, а також при узагальненні аналітичних досліджень щодо втрачених можливостей.

Окремі пропозиції автора застосовують у практичній діяльності ТОВ “ГУТА” (довідка № 66/12-04 від 24 грудня 2004 р.), філії “Пісочне,” що належить ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “ДЕКОР” (довідка № 84 від 1 липня 2005 р.), а також ВАТ “Бережанський склозавод” (довідка № 126/9-03 від 18 листопада 2005 р.). Основні теоретичні положення організації обліку витрат на логістику використовуються у навчальному процесі Тернопільського державного економічного університету при розробці програм з дисциплін “Облік підвищеного типу в промисловості”, “Теорія бухгалтерського обліку”, “Фінансовий облік”, “Управлінський облік” (довідка від 27 грудня 2005 р.)

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, що містяться в ній, належать особисто автору. З робіт, написаних у співавторстві, використано лише ті положення, що належать авторові особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукового дослідження було оприлюднено та обговорено на Міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції “Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства” (м. Тернопіль–Мукачево, 21–23 жовтня 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні” (м. Львів, 25–26 березня 2005 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів, здобувачів наукових ступенів “Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль 14–15 квітня 2005 р., 12–13 квітня 2006 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,1 д. а. (особисто автору належить 2,9 д.а.), з них 6 – у наукових фахових виданнях (2,6 д. а.), 2 – у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій (0,5 д. а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота загальним обсягом 231 сторінок складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 238 найменувань, що займають 18 сторінок, 39 рисунків і 16 таблиць, розміщених відповідно на 38 і 20 сторінках, а також з 40 додатків розміщених на 53 сторінках. Основний зміст викладено на 178 сторінках друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету й основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Логістичні системи як об’єкт управління, обліку, аналізу та аудиту” досліджені підходи до визначення терміна “логістика”, проаналізовано еволюцію логістичних систем та їх етапи розвитку, основні завдання і функції. З огляду на історичні етапи розвитку і формування логістики є всі підстави стверджувати, що стан загальноекономічних умов розвитку технологій і менеджменту в Україні до 1991 р. не сприяв формуванню логістики як науки, оскільки підприємства не мали оперативної самостійності. Проте кардинальні зрушення в економіці України дали поштовх до переходу від ринку виробника до ринку споживача, що позитивно вплинуло на формування сприятливих умов для впровадження логістики у бізнес.

Отже, традиційне, загальноприйняте розуміння “логістики” як одного із важелів ефективного управління процесами діяльності підприємств набуває нового змісту і властивостей.

Новизна логістики полягає, по-перше, у зміні пріоритетів у господарській практиці підприємств, де головне місце посідає управління процесами товароруху, по-друге, у використанні комплексного підходу до питань руху матеріальних цінностей у процесі відтворення, і по-третє, у використанні теорії компромісів у практиці управління підприємствами.

Важливим є і той факт, що у логістиці діє інформаційний фактор, що впливає на процес її застосування та потребує розробки методичних основ щодо збору даних і калькулювання собівартості видів логістичних операцій. І хоча цей процес відбувається не настільки швидко та є однозначним, проте потреба в ній як складовій управління зростає. Насамперед проблема полягає у визначенні структури собівартості продукції та питомої ваги у ній логістичних витрат.

Невід’ємним поняттям логістики є логістичні системи. Беручи до уваги відоме твердження, що система – це полярна протилежність хаосу, зазначимо, що логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття “системи”, бо також складаються із системоутворюючих елементів, які передбачають певну структуру із заздалегідь задани-ми властивостями. Серед великої кількості систем, у тому числі й економічних, важливе місце належить системі обліку логістичних операцій.

Облік виконує сервісну функцію в інформаційному забезпеченні системи управління, зокрема в забезпеченні своєчасних достовірних даних про всі суттєві сторони господарської діяльності підприємства. Облік акумулює для логістичної системи певну інформацію, пов’язану з витратами на логістичні операції, що знаходять відображення в загальному циклі економічної діяльності підприємства. Зокрема, до них належать такі функціональні види логістичного управління (рис. 1).

Зображені на рисунку функції логістичної системи – це напрямки діяльності менеджерів підприємства. Так, у контексті перелічених функцій логістичного управління показані роль системи управлінського обліку в забезпеченні ефективності функціонування складових логістики та їх взаємозв’язок.

На основі функціональних видів логістичного управління не можливо досягти ефективного функціонування системи логістики без інформації, нагромадженої управлінським обліком. Таким чином, з огляду на логістику як важливий об’єкт системи управління визначено та обґрунтовано необхідність виокремлення об’єктів управлінського обліку, без яких логістична система не може функціонувати.

Доведено, що система обліку забезпечує інформацією не тільки зовнішніх, до яких належать насамперед менеджери середнього та вищого ієрархічного рівнів управління, а й внутрішніх користувачів, що дає можливість вжити своєчасні коригуючі заходи для досягнення запланованої мети. Враховуючи це, менеджерам потрібна різнопланова інформація: як аналітична щодо найдрібніших, і на перший погляд, незначних фактів господарських дій, так і синтезована та агрегована у загальні підсумкові показники діяльності підприємства загалом. Виникає необхідність у створенні раціональної системи спрямування інформаційних потоків і акумуляції їх за центрами споживання (використання) як готового інформаційного продукту, так і такого, що призначений для отримання вторинної інформації.

Одним із основних елементів системи обліку, який має безпосередній вплив на формування інформаційних потоків, є внутрішня звітність, що потребує вивчення запитів логістичної системи та створення форм звітності, регламентації за структурою, строками подання, методами обробки, способами подачі, змістом опрацьованої інформації для управлінської системи. Без вирішення цієї проблеми не можливо забезпечити збір та обробку даних й отримати інформацію для управління.

Організація обліку логістичних операцій потребує розробки схем документообігу, графіків складання звітів за визначеними напрямками логістичної діяльності та дотримання строків їх обробки. Звітність повинна бути узгоджена за формами, переліком показників, обсягом даних, напрямками руху, конфіденційністю, відповідальністю тощо. Не менш важливим є і питання про те, хто повинен ці форми розробляти, затверджувати і контролювати рух документальних та інформаційних потоків. Вирішення проблеми внутрішньої звітності як носія певної інформації – це прерогатива менеджера або менеджерів відділу (блоку) інформаційної логістики загальної логістичної системи підприємства.

Доведено доцільність, в одному із пунктів наказу про облікову політику підприємства, визначати схему інформаційних потоків у загальному циклі інформаційної системи управління підприємством. Дослідження свідчать, що створення на базі внутрішньої звітності високоефективної інформаційної системи без використання комп’ютерної техніки та інших технічних засобів не є настільки практично корисним, хоч і можливе.

У дисертації доведено, що існує взаємозв’язок логістики з об’єктами обліку, який насамперед виявляється у взаємозалежності та взаємообміні між ними інформаційними даними щодо руху матеріальних потоків. Така інформація повинна відображатись у внутрішній звітності, що супроводжує технологічний процес.

Зроблено висновок, що фінансовий облік неспроможний повною мірою забезпечити систему логістичного управління підприємством необхідною інформацією щодо збирання витрат на логістику та калькулювання собівартості логістичних операцій, а тому такі функції потрібно передати управлінському обліку.

У розділі 2 “Облік логістичних операцій у системі управління підприємством” охарактеризована діюча методика обліку матеріальних потоків, запропонована методика обліку логістичних витрат, спричинених логістичними операціями. Емпіричною базою послужили логістичні процеси на підприємствах з виробництва сортового склопосуду.

Специфіка матеріальних потоків у скловиробництві полягає в доставці сировини (піску, соди, сульфату натрія) з віддалених родовищ і хімічних підприємств, використанні таких сировинних компонентів, як крейда і селітра калієва, що імпортуються. Важливими факторами впливу на організацію матеріальних потоків є неперервність процесу виробництва, наявність особливостей у логістичних операціях складування сировини і готової продукції та внутрішнього їх транспортування, виготовлення із сировинних компонентів шихти, а також виникнення додаткових витрат, спричинених атмосферними умовами.

Забез-печення системи управління інформаційними ресурсами щодо логістичних операцій потребує збору, обробки даних, нагромадження інформації, яка б задовольняла індивідуальні потреби менеджерів різних рівнів управління підприємством. Зазначено, що для вдосконалення обліку логістичних операцій є необхідним та ефективним створення на промислових підприємствах скляної промисловості системи управлінського обліку, що дасть змогу менеджерам отримувати інформацію для аналізу логістичних витрат і приймати ефективні управлінські рішення.

Проблема розробки управлінського обліку для скляної промисловості пов’язана зі створенням методичної бази, яка принципово відрізняється від методів і технічних прийомів фінансового обліку. Кожне підприємство має самостійно створити таку базу і регламентувати її функціонування, передбачивши ці питання в обліковій політиці. Щодо регламентації обліку витрат на логістику на загальнодержавному рівні автор обґрунтовує необхідність розробки і прийняття окремого положення (стандарту) обліку, оскільки прецеденти вже є, про що свідчать стандарти щодо сегментації ринку та обліку біологічних активів.

Діюча система обліку та його методологічні засади не можуть надалі базуватися на закостенілих технологіях і формах використання інформації, які нині перетворились в обмежуючий фактор ефективного використання ресурсів, що спричиняє неефективність менеджменту. Одним із оптимальних напрямів забезпечення потреби в економічній інформації про функціонування підприємства та процесів, які на ньому відбуваються, є створення моделі фінансового обліку, адаптованої до потреб управління, з урахуванням специфіки підприємства і розробленої облікової політики. Окремими пунктами в обліковій політиці доцільно зазначати:

• схему документоруху з необхідністю отримання управлінської інформації;

• розробку макетів документів відповідно до вимог організації логістичного управління;

• здійснення комп’ютеризації інформаційної системи й організації автоматизованих робочих місць (АРМ);

• організацію контролю за проходженням документів і обробкою управлінської документації;

• розробку та впровадження методичних порад з обліку логістичних операцій.

Облікову політику розробляють таким чином, щоб на основі сформованої нею методики збору й обробки наявних даних забезпечити потреби всіх рівнів управління підприємством, в тому числі й відділи постачання, логістики, маркетингу, збуту тощо оперативною і релевантною інформацією для прийняття управлінських рішень. Тобто зміст облікової політики підприємства запропоновано розглядати як регламент із методології, організації та методики здійснення не лише фінансового обліку, а й управлінського.

Облікову полі-тику формують за принципом системного підходу, який полягає в тому, що на основі документації отримують інформацію забезпечення ефективності функціонування управлінського процесу підприємства загалом й окремих його підрозділів.

Сформована облікова стратегія визначає не лише дієвість процесу нагромадження, передачі та використання інформації, а й визначає форму акумулювання логістичної інформації для задоволення потреб управління.

У дисертаційній роботі доведено, що облік логістичної системи підприємства має працювати в автономному режимі за межами фінансового обліку, але на основі його документації. Оскільки сенс логістичної системи полягає в оперативності отриманої інформації, то документи щодо логістичних операцій повинні надходити на обробку в реальному обсягові часу.

Оцінювання ефективності логістичної системи доцільно здійснювати за видами логістичної діяльності, сумою логістичних витрат загалом та їх структурами.

Основна проблема, пов’язана з логістичними витратами, полягає в тому, що бухгалтерська практика кла-сифікації та обліку витрат, як правило, не містить адекватної інформації для ідентифікації витрат на логістичні процеси. Причина цього в тому, що традиційні системи обліку логістичні витрати зараховують до інших корпора-тивних витрат, що унеможливлює їх детальний аналіз, не дає змоги врахувати результати і наслідки прийнятих управлінських рішень, а також оцінити їх вплив на загальну ефективність роботи підприємства. Беручи до уваги те, що здійснені логістичні витрати повинні агрегуватись у певні позитивні результати, у дисертації вперше запропоновано методику організації обліку витрат на логістику. По-перше, логістичні витрати об’єднані за укрупненими групами логістичних операцій (рис. 2). По – друге, відповідно до груп розроблено детальну номенклатуру логістичних витрат і форми регістрів їх обліку.

Проведені дослідження сфери логістичної діяльності дали змогу зробити висновок про необхідність доповнення чинного переліку статей витрат на виробництво статтею “Логістичні витрати” та відображення інформації про логістичні витрати на окремому субрахунку до синтетичного рахунка 29 “Витрати на логістику”, деталізуючи логістичні операції в оперативному режимі у підсистемі управлінського обліку.

Важливість відстеження потоків логістичної інформації як бази для прийняття управлінських рішень та обрання стратегічних напрямків розвитку підприємства зумовлює необхідність документування вхідної і вихідної інформації з урахуванням запитів управлінців. З цією метою розроблено комплект форм внутрішньої управлінської звітності, показники якої дають можливість узагальнити логістичну діяльність підприємства загалом і щодо окремих логістичних процесів і операцій. Відображена у цих формах інформація про логістичні витрати здатна забезпечити потреби у ній менеджерів різних рівнів управлінської ієрархії.

У дисертації обґрунтовано доцільність складання на підприємствах з розгалуженою логістичною системою калькуляцій логістичних витрат з метою порівняння фактичних витрат на логістику з прогнозованими витратами, виявлення відхилень і визначення факторів впливу на основі економічного аналізу.

Поряд із запропонованими формами регістрів для обліку витрат на функціонування логістичної системи підприємства і витрат на утримання штату менеджерів-логістів створено модель методики відображення в обліку логістичних витрат відповідно до розробленої номенклатури статей.

Обґрунтовано, що аналіз логістичних витрат повинен базуватися на досконалому обліку з виокремленням в аналітичному обліку різних груп логістичних операцій, що можна забезпечити, на наш погляд, за умови застосування спеціальних бухгалтерських програм автоматизації обліку з умонтованим модулем відстежування логістичних операцій.

Комп’ютерна техніка забезпечує можливість використання сучасних програмних продуктів як для опрацювання інформації в режимі реального часу, так і для організації та ведення обліку будь-яких витрат, у тому числі й логістичних. Оцінка інформаційної системи 1С: Бухгалтерія, посилення її аналітичних можливостей для обліку логістичних витрат дають змогу запропонувати модель введення даних і отримання інформації для різнобічного їх дослідження та прийняття рішень щодо вдосконалення руху матеріальних потоків та опрацювання інформації, акумульованої аналітичними і синтетичними рахунками фінансового обліку. З метою поглиблення аналітичної спрямованості цієї програми автором запропоновано методику організації обліку витрат на логістику в межах можливостей цього програмного продукту.

Прийняття управлінських рішень передбачає пошук оптимальних моделей, орієнтованих на отримання важливих характеристик економічної інформації, до яких без сумніву належить і логістична. Запропоновані у роботі нові підходи до розробки методики обліку витрат, спричинених логістичними операціями, на думку автора, забезпечать ефективність управління на основі якісних інформаційних ресурсів та обґрунтованості прийнятих рішень.

У третьому розділі “Організація і методика аналізу й аудиту логістичних витрат” розроблено принципи, на яких повинні створюватися організаційна структура та механізм аналізу й аудиту функціонування логістичної системи підприємств.

Дослідження свідчать, що метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА) має посідати одне із центральних місць у системі сучасних важелів логістичного управління. Його методологічний комплекс відомий як високоефективна, активна методична діяльність щодо здійснення інноваційної політики у виробничо-комерційній діяльності. Основним методологічним принципом функціонально-вартісного аналізу, за допомогою якого цей метод може забезпечити досягнення високої ефективності, є функціональний підхід, який дає змогу вивчити корисність тієї чи іншої функції чи процесу. ФВА логістичної системи досліджує функції логістичних операцій з точки зору необхідності та економічності окремих елементів та всієї системи логістики в організаційно-економічній діяльності підприємства. На підставі такого підходу щодо ФВА запропоновано в логістиці використовувати в якості методичного інструментарію дослідження оптимальності організаційно-економічних потоків матеріальних запасів. Пропонована система основних ринципів ФВА логістичних витрат зображена на рис. 3.

Перевага функціонально-вартісного аналізу в тому, що для нього властивий значний арсенал прийомів аналізу, які використовують у логістиці у багатьох напрямах, зокрема у сфері управління підприємством загалом та його окремих підсистемах: постачанні, виробництві, збуті. За допомогою ФВА можна дослідити можливості забезпечення їхнього якісного виконання, знайти зайві витрати, а на етапі вдосконалення організаційних процесів управлінських та інших процедур (відповідно до специфіки об’єкта логістичного напряму) – зменшити або повністю усунути економічно необґрунтовані витрати.

Доведено, що ФВА в логістиці, на відміну від інших методів аналізу підвищення ефективності виробничої діяльності, має відповідати сукупності принципів, які забезпечують плановий характер проведення такого аналізу, а також забезпечують цілісний господарський, комплексний, системний та функціональний підходи до методики аналітичної роботи.

Витрати на функціонування логістичної системи підприємства, а також на утримання логістичних структур апарат управління не може залишати поза увагою, оскільки питання доцільності витрат і достовірність їх визначення є економічно важливими.

Метод ФВА, який найбільше результативний для логістики, має ґрунтуватись на таких сформульованих у дисертації принципах (рис. 4).

Структура витрат на логістику доволі широка і тому потрібна їх класифікація, вимір та економічний аналіз. Ефективність функціонування логістичної системи визначається порівнянням фактичних витрат з отриманими результатами.

Забезпечення достовірності інформації для визначення ефективності передбачає здійснення аналізу витрат та періодичного проведення аудиторських перевірок логістичної діяльності підприємства загалом. У процесі дисертаційного дослідження зроблено перші кроки в напрямку розробки методики організації та проведення аудиту логістичних витрат промислового підприємства щодо: джерел інформації; забезпечення обліку витрат на логістику; планування і послідовного проведення аудиторської перевірки витрат на логістику; переліку документів, що узагальнюють результати аудиту, форм і структури узагальнюючих таблиць; класифікації та характеристики порушень логістичної діяльності.

Окремим актуальним питанням є інформаційний аудит. Проблема полягає в тому, що інформацію для менеджерів, яку акумулюють за допомогою ПК, також необхідно контролювати. Широке використання інформаційних технологій сприя-ло створенню електронних офісів, які дають змогу комплексно реалізувати завдання тієї чи іншої предметної галузі. Комп’ютери є основним “знаряддям праці” спеціалі-стів, у тому числі й аналітиків, тому розглядати особливості формуван-ня й використання сучасної інформаційної бази економічного аналізу не можливо без урахування цієї обставини. Досліджуючи питання руху розрізнених інформаційних потоків на підприємстві, слід зазначити, що основним акумулятором витрат, у тому числі й логістичних, є управлінський облік, який дає змогу згрупувати і перегрупувати витрати, відображені у фінансовому обліку. Інформацію в управлінському обліку можна групувати в будь-якому ракурсі, за будь-якими ознаками, для будь-яких цілей і споживачів інформації. Економічний аналіз – це основний інструмент для визначення відхилень і впливу факторів на результати діяльності. Від моделі обліку залежить повнота аналізу та його показників, що впливає на якість інформації та прийняття рішень. Без використання ПЕОМ не можливо опрацювати великі масиви даних, здійснити аналіз та забезпечити інформацією користувачів. У контексті цього в дисертації обґрунтовано необхідність створення системи комп’ютеризованої обробки даних логістичних дій.

Аналіз інформаційної інфраструктури підприємств скляної промисловості свідчить, що, незважаючи на достатню кількість ком-п’ютерів, програмного забезпечення до них, тех-нологія відображення інформації та розповсюдження її серед менеджерів базується на використанні паперових носіїв. Відсутня як інформаційна інфраструктура, що базується на адекватних комп’ютерних технологіях, так і організаційне забезпечення, тобто струн-ка система правил, процедур і ролей в управлінні ін-формацією. Щодо цього обґрунтовано доцільність створення на підприємствах скляної промисловості корпоративних інформаційних мереж, які використовуватимуть технології Інтернету.

Враховуючи значну питому вагу експорту продукції за кордон, запропоновано створити на базі мережі Інтернет технології регіонального інформаційного простору, що дасть змогу обмінюватись діловими даними різним учасникам господарських зв’язків у сфері комерційної діяльності.

Крім цього, доведено необхідність створення регіональних, національних і локальних логістичних та інформаційно-логістичних систем, інтегрованих у відповідні національні й світові системи скловиробництва.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження в дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий напрям управлінського обліку, пов’язаний з вирішенням проблеми відображення в ньому логістичних витрат промислових підприємств. Узагальнені результати дослідження дали змогу зробити такі висновки.

1. Основою управління процесами діяльності вітчизняних промислових підприємств має бути логістична система, яка передбачає регламентацію обліку операцій логістики і відображення їх у системі управлінського обліку для використання менеджерами.

2. Питання регламентації системи обліку логістичної діяльності та витрат на логістику і методи оцінювання її діяльності потрібно відображати в окремому розділі наказу про облікову політику підприємства. Облікова політика має передбачати функціонування підсистеми логістики, зокрема, організацію і методику обліку щодо трансформування його даних у корисну для управління інформацію.

3. Одним із шляхів забезпечення інформації про логістичні операції та витрати на утримання логістичної системи повинно стати узагальнення даних, нагромаджених в обліку для потреб управління.

4. Для забезпечення достовірності, оперативності та доступності, повноти і точності використовуваної інформації рекомендуємо вжити таких заходів:

• уточнити і упорядкувати систему документування відповідно до вимог організації логістичного управління;

• здійснити комп’ютеризацію інформаційної системи і організацію автоматизованих робочих місць (АРМ), що забезпечать взаємодію управлінського персоналу з інформаційною системою;

• удосконалити систему збору, обробки даних та отримання інформаційних ресурсів про логістичні витрати для управління;

• розробити і впровадити методичні документи з організації роботи служби логістики та оцінювання її діяльності за результатами діяльності (ефективність роботи).

5. Перехід до ринкових відносин і застосування ПЕОМ нового типу зумовили потребу в розширенні інформації для управління на основі обробки облікових даних, що забезпечує оперативне керування центрами витрат і сферами відповідальності. Визначено, що кращою організаційною формою, здатною забезпечити обробку значних обсягів облікових даних, є поєднання основних принципів централізації та децентралізації.

6. Процес формування логістичної інформації на базі автоматизованої системи ведення обліку запропоновано здійснювати шляхом використання двох варіантів. Один з них передбачає введення в програми обліку допоміжних транзитних рахунків, які б нагромаджували інформацію щодо витрат і доходів за логістичними статтями. Інший – розробку методики організації та ведення обліку логістичних витрат в обліковій політиці підприємства з визначенням основних форм внутрішньої звітності щодо формування логістичної інформації, яка максимально забезпечуватиме потреби управлінського апарату.

7. З метою забезпечення отримання оперативної інформації працівни-ками менеджменту щодо функціонування логістичної системи запропо-новано здійснювати відокремлений синтетичний і аналітичний облік логістичних витрат з використанням ПК і визначенням переліку статей обліку логістичних витрат у системі управлінського обліку. Досвід підприємств з виготовлення сортового склопосуду свідчить про те, що потрібно більше десяти форм внутрішньої звітності для відображення інформації про логістичні витрати, необхідної управлінцям.

8. На підприємствах скляної промисловості доцільно створювати сумісні функціональні корпоративні інформаційні системи. Запропонований підхід і використання технологій мережі Інтернет забезпечить можливість підприємствам скляної промисловості при допомозі елементів стандартних інформаційних повідомлень складати описи та фор-мувати електронні версії вживаних у комерційній практиці документів, передавати їх в закодованому вигляді те-лекомунікаційними мережами; сприятиме конфіденційності інформації. В свою чергу використання інтернет - та екстранет - технологій стимулюватиме створення галузевого регіонального інформаційного простору, інтегрованого у національні й світові системи інформаційно-логістичних потоків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Богач А.Г. Місце обліку логістичних витрат в обліковій політиці підприємства // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Науковий журнал, Вип. 4. – Тернопіль: “Економічна думка”, 2004, С. 148-155

2. Богач А.Г. Окремі принципи і напрямки аналізу витрат на функціонування логістичних систем // Наукові записки: Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільської академії народного господарства. Вип. 14 – Тернопіль: “Економічна думка”, 2005. – С. 110-112

3. Богач А.Г., Богач Ю.А. Окремі аспекти автоматизації обліку логістичних витрат // Галицький економічний вісник. Науковий журнал. – Вип. 2 (6), Тернопіль, 2005. – С. 123-129 (особистий внесок: сформульовано методичні та організаційні аспекти обліку витрат на логістику в умовах застосування ПК і спеціальних бухгалтерських програм, зокрема програми “1С: Підприємство”)

4. Богач А.Г. Концептуальні аспекти організації аудиту логістичних дій підприємств // Наукові праці Кіровоградського національного університету: Економічні науки, вип. 7, ч. ІІ – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С. 276-282

5. Богач А.Г. Організація обліку логістичних витрат // Наукові записки. Збірник наукових праць. Випуск 15. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – С. 273-276.

6. Богач А.Г., Мельник В.Г. Розвиток інформаційних систем промислових підприємств на принципах аналітико-логістичної інформації // Наукові записки. Збірник наукових праць. Випуск 15. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – С. 233-235.(особистий внесок: обгрунтовано необхідність створення на підприємствах з виготовлення склопосуду інформаційної інфраструктури на базі логістично-аналітичних принципів керування матеріальними і відповідними до них інформаційними потоками, а також вирішення завдань стратегічного, тактичного і оперативно-логістичного аналізу).

В інших виданнях:

7. Богач А.Г. Окремі аспекти організації аудиту логістичних дій підприємств // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства”. Тернопіль-Мукачево: “Тайп”, 2004. – С. 65-67

8. Богач А.Г.