МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЛІПІШИН ІГОР володимирович

УДК 658.14

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація

і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Маріуполь - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Приазовському державному технічному університеті

Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь)

Науковий керівник - | кандидат економічних наук, доцент

Меліхов Андрій Анатолійович ,

Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Лепа Микола Миколайович,

Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк), директор;

кандидат економічних наук, доцент

Анісімова Ольга Миколаївна ,

Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувачка кафедри економічної теорії;

Провідна установа – | Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, (м.Дніпропетровськ), кафедра економіки та маркетингу.

Захист відбудеться “10” березня 2006 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий “10” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В результаті істотних економічних перетворень останніх десятиліть, українська економіка опинилась в принципово новому стані, який, на думку багатьох фахівців, оцінюється як кризовий. На сучасному етапі розвитку економіка вимагає не тільки відтворення і оновлення основних виробничих фондів, але їх якісне поліпшення, що дають змогу активізувати як виробничі і технологічні чинники економічного розвитку, так і соціальні, наукові, організаційні, природні. Разом з тим, створити економіку вищого рівня технологічного розвитку неможливо на морально застарілій виробничій базі, зношеному устаткуванні промислових підприємств і наукових центрів. Не можна без подолання стадії інвестиційного (екстенсивного) розвитку економіки перейти до інноваційної, оскільки для створення нових технологій і продуктів потрібні якісно нові ресурси (трудові, виробничі, фінансові). Тому, для України необхідний інвестиційно-інноваційний шлях розвитку, згідно якому відбувається поетапне оновлення техніки і технологій випуску продукції з істотно покращеними споживчими властивостями. Цей етап дозволить створити передумови для інноваційного розвитку.

Питання побудови ефективної системи інвестиційної і інноваційної діяльності розглядаються в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних учених: Р. Акоффа, В.Н. Амітана, О.І Амоши, І.Т. Балабанової, М.Г. Белопольського, В. Беренса, А.І. Бланка, Б. Гейтса, П. Ковалішина, Д.І. Кокуріна, О.І. Пампури, А.А. Пересади, М. Портера, М.Д. Прокопенко, О.В. Савчука, Л.М. Саломатіної, В.М. Хобти, М.Г. Чумаченко, Й. Шумпетера.

Разом з тим, глибоке дослідження теоретичних питань інвестиційної і інноваційної діяльності не завжди дозволяє оцінити взаємозв'язок цих двох процесів і розробити рекомендації щодо їх реалізації з урахуванням галузевих особливостей. Необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних рекомендацій по вдосконаленню механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств машинобудівного комплексу зумовили актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Приазовського державного технічного університету в рамках теми “Аналіз стану і розробка рекомендацій з оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства” (номер державної реєстрації 0104U004689) в якій підготовлені рекомендації з аналізу інвестиційно-інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства і розробці інвестиційно-інноваційних проектів.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розвитку теоретичних положень і розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

Для реалізації зазначеної мети в роботі вирішено наступні задачі:

проведено теоретичний аналіз змісту поняття інвестиційно-інноваційна діяльність і розглянуто її роль в розвитку економіки підприємства;

охарактеризовано організаційно-економічний механізм здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промисловими підприємствами;

досліджена система державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств в сучасних умовах;

проведено аналіз потенціалу інвестиційно-інноваційного розвитку промислових підприємств;

встановлено ефективність форм і методів регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств в сучасних умовах;

проаналізовано фактори здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промисловими підприємствами;

визначено принципи формування системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств;

узагальнено особливості складання бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів;

розроблено рекомендації щодо вдосконалення методики складання і аналізу бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

Предмет дослідження – теоретичне та методичне забезпечення функціонування організаційно-економічного механізму інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження слугували роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в області управління інвестиційною та інноваційною діяльністю, а також методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень.

В ході дослідження використовувалися: традиційні способи і прийоми економічного аналізу (графічний, табличний, порівняння, угрупування) для аналізу інвестиційно-інноваційного потенціалу і ефективності форм і методів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності; методи фінансового аналізу під час оцінки системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового підприємства; економіко-математичне моделювання у розробці рекомендацій зі складання бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі і нормативні документи; методики, що регулюють складання і аналіз інвестиційних і інноваційних проектів; офіційні статистичні матеріали; дані обліку і звітності підприємства.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств і зводиться до наступного:

вперше:

запропоновано методичний підхід до визначення інвестиційно-інноваційної діяльності, яка є діями, спрямованими на здійснення капітальних вкладень з метою незначної зміни основних виробничих фондів і технології для випуску продукції з покращеними властивостями;

дано визначення поняттю інвестиційний-інноваційний потенціал розвитку економіки, що дозволило обґрунтувати принципові підходи до його аналізу, на підставі якого визначено попит на вдосконалену продукцію, основні мотиви і чинники здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності.

вдосконалено:

понятійний апарат, що відноситься до системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств, її основних елементів, об'єктів, фаз, стадій;

поняття інвестиційно-інноваційний проект як комплект документів, що визначає механізм і результати діяльності з вкладення ресурсів у створення (придбання) основних засобів і технологій з метою випуску продукції, що характеризується вищими споживчими властивостями;

методика визначення поточних витрат на виробництво вдосконаленої продукції в результаті здійснення інвестиційно-інноваційного проекту шляхом введення в розрахунок випадкових компонент і встановлення обмежень;

методика фінансового планування за допомогою використання балансової моделі і побудови матриці фінансових ресурсів;

отримало подальший розвиток:

класифікація інвестиційної діяльності, шляхом введення в систему елемента інвестиційно-інноваційної діяльності з визначенням її ролі, місця і характерних ознак;

методичний підхід до визначення основних елементів механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства, шляхом виокремлення його основних етапів: маркетингові дослідження, дослідницькі роботи, передпроектна стадія, проектна стадія, освоєння капітальних вкладень, виробництво і збут продукції, повернення інвестованих засобів;

рекомендації щодо складання бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів шляхом деталізації методики розрахунку витрат за проектом і доходів від його реалізації з урахуванням особливостей машинобудівного підприємства.

Практична значущість отриманих результатів. На підставі теоретичних досліджень розроблено практичні рекомендації з підвищення ефективності здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності машинобудівного підприємства шляхом підвищення якості інформації, що надається в бізнес-плані інвестиційно-інноваційних проектів.

Основні положення і результати дослідження були реалізовані на підприємстві машинобудівного комплексу ВАТ “Азовзагальмаш” (довідка № 913/28 від 23.01.06 р.).

Результати наукового дослідження використовуються у навчальному процесі при підготовці студентів у Первомайському політехнічному інституті Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова МОН України при викладанні дисциплін: “Інвестування”, “Економіка і організація інноваційної діяльності” (довідка № 41 від 20.10.05 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є наукові положення, висновки і рекомендації щодо здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промисловими підприємствами. Основні результати дослідження отримано автором самостійно і висвітлено в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження, висновки і пропозиції докладалися і обговорювалися на Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, 2003), всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (Донецьк, лютий 2005р.); міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (Львів, травень 2005р.); міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: проблеми та шляхи вирішення” (Ялта, жовтень 2005 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 6 наукових робіт загальним обсягом 1,17 ум.-друк.арк, з них в наукових спеціалізованих виданнях 3 роботи, загальним обсягом 1,01 ум.-друк.арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 163 сторінках, списку використаних джерел з 172 найменувань на 14 сторінках і 2 додатків на 2 сторінках, включає 42 таблиці на 17 сторінках і 9 малюнків на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі отримали подальший розвиток теоретичні положення і розроблено методичні рекомендації з активізації інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств в сучасних умовах.

Розділ 1. “Концептуальні основи інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств”. Розглянуто поняття і механізм здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності, її роль в розвитку економіки держави, узагальнено досвід державного регулювання інвестиційної і інноваційної діяльності в Україні, виявлено основні проблеми, що перешкоджають ефективному розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності на сучасному етапі.

Сучасна економіка України вимагає істотних інвестицій в промисловість, які повинні здійснюватися на якісно новому, інноваційному рівні. Але можливістю здійснювати інноваційну діяльність володіє незначне коло українських підприємств, оскільки вона вимагає істотного фінансування наукових досліджень. Державне фінансування фундаментальних досліджень, які є першоджерелом інновацій, обмежене. Таким чином здійснити повномасштабний перехід української економіки на інноваційний рівень розвитку в сучасних умовах неможливо через відсутність повноцінної пропозиції інноваційних продуктів, інноваційної інфраструктури, достатнього об'єму фінансових ресурсів. Виходом з ситуації є здійснення промисловими підприємствами інвестиційно-інноваційної діяльності, яка є діями, спрямованими на здійснення капітальних вкладень з метою незначної зміни основних виробничих фондів і технології для випуску продукції з покращеними властивостями.

Аналіз існуючих підходів до класифікації інвестиційної діяльності, дозволив визначити, що інвестиційно-інноваційна діяльність є однією з форм реальних інвестицій, займає проміжне положення між інноваційною діяльністю і інвестиціями екстенсивного розвитку. Метою її є реакція підприємства на вимоги ринку, і здійснюється вона переважно у виробничій сфері (рис. 1).

Особливістю механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств є те, що вона включає складові елементи і інноваційної і інвестиційної діяльності. В ході здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності ресурси вкладаються в оновлене устаткування, яке необхідне для виробництва вдосконаленого продукту, але створене без викори -

Рис. 1. Класифікація інвестиційної діяльності

стання новітніх відкриттів фундаментальної науки. Це дозволяє скоротити первинні вкладення в порівнянні з інноваційними проектами, та отримати додатковий прибуток за рахунок конкурентних переваг вдосконаленого товару. Таким чином, інвестиційно-інноваційна діяльність починається зі встановлення необхідних характеристик покращеної продукції, які визначають вимоги до устаткування для її виробництва. Потім аналізується наявне устаткування і розробляється план його модернізації. На підставі цих даних оцінюється необхідний об'єм фінансування, його джерела і інші економічні характеристики проекту (рис.2).

Через вказані особливості інвестиційно-інноваційна діяльність, в порівнянні з інноваціями, є привабливішою для зовнішніх інвесторів і має більший потенціал розвитку. В результаті її здійснення підприємство оновлює основні виробничі фонди на якісно новому рівні, створює фінансові ресурси для подальшого розвитку і виробляє продукцію з вдосконаленими характеристиками. Все це є передумовою для формування інноваційного потенціалу розвитку економіки держави.

Отже, для того, щоб створити і ефективно використовувати потенціал інноваційного розвитку економіки України, необхідно сформувати систему ефективного стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. Основна роль в цьому належить державному регулюванню. Узагальнення досвіду державного регулювання інвестиційної і інноваційної діяльності в країнах з високим рівнем технологічного розвитку і порівняльний аналіз системи державного регулювання інновацій в Україні, показав що, не дивлячись на передбачені українським законодавством міри з стимулювання інноваційної

Рис. 2. Механізм здійснення інвестиційний-інноваційної діяльності промислового підприємства

діяльності, державна підтримка не доступна для більшості підприємств. Останні зміни в податковому законодавстві звели до мінімуму стимулювання інвестиційної діяльності. Це зумовило комплекс проблем, без успішного вирішення яких неможливий подальший розвиток промисловості України, : неузгодженість законодавчих актів, відсутність взаємозв'язку між грошово-кредитною, бюджетно-фінансовою політикою і політикою економічного зростання, невирішеність проблем технологічного обміну, відсутність тісних зв'язків між наукою і виробництвом, недосконалість системи права інтелектуальної власності. У цих умовах можливі два основні шляхи активізації інвестиційно-інноваційної діяльності: державна підтримка і ефективне використання внутрішніх можливостей підприємств для створення потенціалу інноваційного розвитку. Державне фінансування слід концентрувати в суспільному секторі економіки, а більшість підприємств повинна використовувати внутрішні резерви, для інвестиційно-інноваційного розвитку.

Розділ 2. Аналіз організаційно-економічних факторів інвестиційно-інноваційного розвитку промислових підприємств. Запропоновано використання поняття інвестиційно-інноваційного потенціалу, сформовано принципові підходи до його аналізу. Проаналізовано рівень використання інвестиційно-інноваційного потенціалу економіки України, ефективність форм і методів регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств. Визначено основні фактори здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

У роботі обґрунтовано, що характер розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності залежить від інвестиційно-інноваційного потенціалу, який є сукупністю виробничого і інноваційного потенціалів, що залежать від таких чинників як фінансові ресурси, трудові ресурси, рівень розвитку науки, техніки, технологій, наявністю необхідних матеріальних ресурсів (рис. 3)

Рис.3. Структура інвестиційний-інноваційного потенціалу розвитку підприємства.

На відміну від інвестиційного потенціалу в інвестиційно-інноваційному вирішальну роль відіграють трудові ресурси, тому дешева робоча сила не може розглядатися як привабливий чинник інвестиційно-інноваційного розвитку економіки країни. Першочергову роль в даному випадку грає інноваційна культура, що характеризує рівень загальноосвітньої, загальнокультурної і соціально-психологічної підготовки особи і суспільства до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки на інноваційних принципах.

Запропоноване визначення структури інвестиційно-інноваційного потенціалу дає можливість розробити основні принципи його аналізу. Аналіз інвестиційно-інноваційного потенціалу включає два основні блоки: аналіз виробничого потенціалу і аналіз інноваційного потенціалу. В ході аналізу виробничого потенціалу досліджується стан основних фондів підприємств, наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності. В процесі аналізу інноваційного потенціалу визначаються рівень розвитку трудових ресурсів і можливість використання результатів наукових досліджень у виробництві. Аналіз інвестиційно-інноваційного потенціалу дозволяє визначити чинники, що впливають на інтенсивність інвестиційно-інноваційної діяльності і мотиви її здійснення промисловими підприємствами.

Чинником, що визначає розвиток економіки, є рівень використання наявного потенціалу, залежний від економічної політики держави. В результаті аналізу встановлено, що на сучасному етапі щорічне зростання інвестицій в економіку, відбувається на тлі збереження неефективної структури капітальних вкладень. Впродовж досліджуваного періоду близько 40% всіх капітальних вкладень здійснено в промисловість. Зокрема тільки половина цієї суми в оброблювальну промисловість. Традиційно великою є питома вага інвестицій в транспорт і зв'язок (близько 20%), і близько 15 % всіх інвестицій доводиться на операції з нерухомістю. Зменшується і так незначна частка інвестицій в сільське господарство. У сферах, що формують основу інноваційного розвитку (наука і освіта), інвестиції складають менше 2всього об'єму. Відмічається незначний вплив, який надає інвестиційна діяльність і державні вкладення на розвиток економіки держави, у порівнянні з динамікою ВВП (табл. 1).

Таблиця 1.

Динаміка витрат держави і інвестицій в основний капітал порівняно з ВВП.

рік | ВВП | Інвестиції в основний капітал | Бюджетні витрати на підтримку промисловості | млн.грн | у % до поперед-нього року | млн.грн. | у % до поперед-нього року | у % до ВВП | млн.грн. | у % до поперед-нього року | у % до ВВП | 1996 | 81 519,0 | 12 557,3 | 15,4 | 3 459,6 | 4,2 | 1997 | 93 365,0 | 144,4 | 12 400,6 | 91,2 | 13,3 | 4 423,6 | 127,9 | 4,7 | 1998 | 102 593,0 | 109,9 | 13 958,2 | 106,1 | 13,6 | 7 972,7 | 180,2 | 7,8 | 1999 | 130 442,0 | 127,1 | 17 552,1 | 100,4 | 13,5 | 7 174,8 | 89,9 | 5,5 | 2000 | 170 070,0 | 130,4 | 23 629,5 | 114,4 | 13,9 | 7 270,4 | 101,3 | 4,3 | 2001 | 204 190,0 | 120,1 | 32 573,1 | 120,8 | 16,8 | 8 282,7 | 113,9 | 4,1 | 2002 | 225 810,0 | 110,6 | 37 177,9 | 108,9 | 16,8 | 7 200,9 | 86,9 | 3,2 | 2003 | 267 344,0 | 116,6 | 59 638,3 | 127,7 | 22,7 | 12 206,0 | 169,5 | 4,6 | 2004 | 344 ,0 | 129,0 | 75 714,0 | 126,9 | 21,9 | 4 849,3 | 39,7 | 1,4 |

Порівняльний аналіз динаміки ВВП, капітальних вкладень і витрат держави на підтримку економіки показав відсутність чітко вираженого зв'язку між державними витратами, об'ємом капітальних вкладень і ВВП, що пояснюється непослідовністю економічної політики держави. Так само не роблять істотного впливу на економічний розвиток нашої країни і іноземні інвестиції. Приріст прямих іноземних інвестицій спостерігається в тих галузях, які забезпечують постачання сировини на зовнішні ринки, є екологічно небезпечними, або гарантують швидке повернення капіталу.

Інвестиційно-інноваційна інфраструктура впливає на інвестиційно-інноваційні процеси в Україні незначним чином. Темп зростання коштів, що акумулюються банківською системою (термінові депозити і поточні внески), можна порівняти з темпами зростання банківських кредитів, а зміна інвестицій в основний капітал має власний тренд, що свідчить про відсутність прямого впливу банківського сектора на динаміку капітальних вкладень Основною причиною такого положення є те, що довгострокові кредити в Україні відносяться до найбільш ризикових, а ставка за ними не відповідає рівню ризику, оскільки обмежена платоспроможністю підприємства. Залучення фінансових ресурсів шляхом розміщення акцій підприємства на фінансовому ринку складний і дорогий процес, до якого вдаються в основному великі підприємства, що успішно діють. Франчайзинг не може бути повноцінною основою інвестиційно-інноваційного розвитку, оскільки зарубіжні інвестори не прагнуть модернізації української промисловості, в результаті може відбутися витіснення українських виробників не тільки з зовнішнього, але і з внутрішнього ринку. Венчурні фонди, що існують в Україні, маючи достатньо активів і досвіду роботи, фактично не фінансують українські інновації, а зводять свою діяльність до фінансування прибуткових і практично безризикових інвестиційних проектів.

Таким чином, основними чинниками активізації нвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні в сучасних умовах є внутрішні мотиви, що спонукають підприємства здійснювати капітальні вкладення. Аналіз виробничого потенціалу розвитку економіки показав, що загальний рівень зношеності основних фондів підприємств і організацій України зростає. Більш ніж на половину зношено основні фонди сільського господарства, оброблювальної промисловості, будівництва. Найбільшим рівнем зношеності основних фондів характеризується система освіти і науки, а найменшим торгівля та фінансові послуги. Порівнюючи результати аналізу рівня зношеності основних фондів і рентабельності підприємств різних галузей, можна зробити висновок про те, що промислові підприємства, потребують інвестицій в більшій мірі, тоді як пріоритетними для інвесторів є підприємства торгівлі та фінансової сфери. При цьому в галузях промисловості динаміка інвестицій не корелює з динамікою рентабельності. Отже, основним мотивом здійснення інвестиційної діяльності промисловими підприємствами є необхідність модернізації зношених основних фондів, тоді як рентабельність виробництва є чинником, що визначає можливість підприємства мати власні ресурси для інвестування. Одночасно мотивом і чинником здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності на промисловому підприємстві є заохочення новаторства та винахідництва в колективі, що створює передумови для створення інвестиційно-інноваційних проектів.

Розділ 3. Вдосконалення організаційно-економічного механізму інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств. Запропоновано заходи з вдосконалення системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств, визначено характерні особливості бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів, розроблено рекомендації з їх складання та вдосконалено методику аналізу показників бізнес-плану інвестиційно-інноваційних проектів.

Система управління інвестиційно-інноваційною діяльністю це мистецтво координації трудових і матеріальних ресурсів на основі сучасних методів управління впродовж життєвого циклу вдосконаленої продукції. Основним результатом управління інвестиційно-інноваційною діяльністю слід вважати досягнення мети за складом, обсягом, вартістю та часом робіт з виробництва продукції покращеної якості. При цьому параметрами переважної оптимізації є термін виконання робіт і вартість. Рівень якості вдосконаленої продукції є необхідною умовою, а наявні ресурси, визначають систему обмежень.

Система управління інвестиційний-інноваційною діяльністю промислового підприємства включає складові частини механізму управління (нерозривного циклу планування, аналізу, контролю і регулювання), що здійснюються в кожній фазі інвестиційно-інноваційної діяльності (рис. 4).

Рис. 4. Механізм управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового підприємства

Реалізація інвестиційно-інноваційної діяльності охоплює три фази. Перша фаза – передпроектне інвестиційно-інноваційне дослідження, протягом якої здійснюється визначення можливостей, аналіз варіантів, вибір проекту, попереднє обґрунтування, дослідницьке забезпечення. Друга фаза – інвестиційна – проведення узгоджень, укладання контрактів, розробка проектно-кошторисної документації, будівництво, реконструкція або переоснащення, кадрове забезпечення, дослідницьке забезпечення. Третя - експлуатаційна фаза – введення в експлуатацію оновленого обладнання, доведення до проектної потужності, витрати на підтримку виробництва, акумулювання активів для наступного оновлення основних виробничих фондів.

Один цикл характеризує здійснення одного інвестиційний-інноваційного проекту, а саме управління є повторення таких циклів. Отже, систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового підприємства можна представити як реалізацію інвестиційно-інноваційних проектів відповідно до інвестиційно-інноваційної стратегії підприємства.

Інвестиційно-інноваційний проект є комплектом документів, що визначають механізм і результати діяльності з вкладення ресурсів в створення (придбання) основних засобів і технологій з метою випуску продукції, що характеризується вищими споживчими властивостями.

Особливістю інвестиційно-інноваційного проекту є те, що вони поєднують характерні риси як інвестиційних, так і інноваційних проектів, проте з різною значущістю параметрів. Тому при складанні їх бізнес-планів необхідні вдосконалені підходи. В результаті використання вдосконаленої методики складання бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту вирішуються наступні завдання:

- надання обґрунтованої інформації про проект, що дозволяє привернути зовнішні джерела фінансування, розширити перспективи розвитку підприємства;

- демонстрація зовнішнім інвесторам рівня надійності підприємства;

- створення інформаційної бази для оперативного аналізу ефективності виконання проекту;

- програмування можливості коректування параметрів проекту у разі виникнення ризикових ситуацій.

Бізнес-план інвестиційно-інноваційного проекту повинен містити інформацію про інвестиційно-інноваційний потенціал підприємства і систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю. Для підтвердження відповідності методів управління поставленим цілям, необхідно представити результати аналізу фінансового стану підприємства, тим самим, оцінивши можливості вкладення власних засобів і залучення позикових. Необхідно показати можливості роботи підприємства в умовах інвестиційно-інноваційної інфраструктури. Всі показники, які повинен містити бізнес-план інвестиційний-інноваційного проекту машинобудівного підприємства, підлягають систематизації (табл. 2).

Особливістю наведення інформації в бізнес-плані інвестиційно-інноваційного проекту є те, що визначальним мотивом його появи служать вимоги споживачів до поліпшення характеристик продукції. Прогнозовані об'єми продажів вдосконаленої продукції машинобудівного підприємства визначаються на підставі аналізу інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку галузі, що споживає продукцію машинобудування.

Особливу увагу слід приділити визначенню поточних витрат на виробництво вдосконаленої продукції, модель розрахунку яких має вигляд:

, (1)

де Зт' – поточні витрати на випуск запланованого об'єму вдосконаленої продукції; Ме1- матеріальні витрати на виробництво одиниці продукції; Зе1 – витрати на оплату праці для виробництва одиниці продукції; СтНФОТ – агрегована ставка податків на фонд оплати праці; Ап – норма амортизації розрахована виробничим методом; Зн1 – накладні витрати на виробництво одиниці продукції; П – потреба ринку у вдосконаленій продукції; рi – вірогідність настання ризикової події i -го виду ; Дзi – зміна витрат у зв'язку з настанням ризикової події.

Таблиця 2.

Система показників бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту промислового підприємства

Група показників | Перелік показників, що входять до групи

Відомості про підприємство | Юридичний статус підприємства;

Характеристика організаційної структури підприємства;

Основні показники ефективності роботи підприємства.

Концепція маркетингу підприємства | Характеристика продукції підприємства;

Аналіз ринку збуту;

Відомості про основних конкурентів;

План просування вдосконаленої продукції на ринку.

Передумова і основна ідея проекту | Інформація про запити покупців щодо вдосконалення продукції;

Основні параметри вдосконаленого продукту;

Аналіз потенційних можливостей реалізації проекту.

Відомості про ресурси необхідні для здійснення проекту | Наявність земельної ділянки і можливість її використання;

Наявність і якісний склад трудових ресурсів;

Можливості системи організації управління;

Наявні основні фонди, їх якісна характеристика і можливість використання в проекті.

Проектування і технологія | Відомості про організації, що здійснюють технічне проектування і висновки про відповідність проектній документації необхідним нормам.

План виробничої діяльності підприємства | Обсяг випуску продукції у вартісному вимірюванні, і по номенклатурі в натуральних одиницях;

Продуктивність праці;

Собівартість одиниці продукції і рентабельність виробництва;

Оцінка одноразових і поточних витрат.

Фінансовий план і програма інвестицій | Необхідний обсяг фінансування;

Джерела фінансування;

Графік руху грошових коштів;

Показники ефективності інвестиційного проекту.

Аналіз можливих ризиків | Види ризику, до яких найбільшою мірою схильний проект;

Кількісні характеристики основних ризиків;

Реакція підприємства у разі настання ризикових подій.

Резюме | Підсумки по всіх розділах проекту.

Розмір максимальних і мінімальних витрат, також як і вірогідність настання ризикової події, оцінюється методом експертних оцінок для кожного конкретного проекту.

Найбільш складним в сучасних умовах завданням керівника проекту є забезпечення джерелами фінансування всіх витрат за проектом. Її рішенню сприяє використання балансової моделі:

(2)

Де IC – загальна сума витрат за проектом.

Пд – чистий грошовий потік від здійснення проекту;

Киз – капітал, що планується до вилучення з обігу підприємства ;

Кп – капітал залучений.

Для вирішення завдання планування фінансового забезпечення проекту складається матриця фінансових ресурсів за конкретними напрямками їх використання (табл. 3).

Таблиця 3

Схема матричного балансу фінансових ресурсів для здійснення інвестиційно-інноваційного проекту.

Об'єкти фінансування | Джерела фінансування | Разом потреба у фінансуванні

1.Капітал, вилучений з операційної діяльності | 2.Залучений капітал | 3. Чистий грошовий потік

1. Капітальні вкладення | К11 | К12 | К13 | КВ

2.Приріст обігового капіталу | К21 | К22 | К23 | ДОС

Разом по джерелу фінансування | Киз | Кп | Пд | IC

Розглядаючи отриману матрицю по стовпцях можна наочно побачити не тільки суму коштів з кожного джерела фінансування, але і визначити період їх залучення і термін використання. Аналіз рядків матриці дозволяє встановити рівень забезпеченості кожної категорії витрат джерелами фінансування.

На завершальному етапі створення бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту оцінюється його ефективність. Основою оцінки ефективності інвестиційно-інноваційного проекту є його цільова функція, яка залежить від чотирьох основних параметрів: об'єму реалізації вдосконаленої продукції, наявних ресурсів, часу реалізації проекту і якості вдосконаленого продукту. У якості основних критеріїв оцінки ефективності інвестиційно-інноваційного проекту запропоновано використовувати модифіковані показники чистої приведеної вартості, дисконтованого періоду окупності і прибутковості інвестицій.

(3)

(4)

(5)

де NPV – чиста приведена вартість інвестиційно-інноваційного проекту;

DPP – період окупності витрат за проектом;

PI – індекс прибутковості проекту

Пр0 – прибуток від реалізації продукції до удосконалення її властивостей; Ui – кількісний показник рівня удосконалення продукції; Ап - норма амортизації, розрахована виробничим методом; Пр' – можлива зміна суми прибутку, визначувана ціновою стратегією підприємства; КВ – сума капітальних вкладень; Мз1- матеріальні затрати на виробництво одиниці продукції; Зп1 – витрати на оплату праці для виробництва одиниці продукції; Зн1 – накладні витрати на виробництво одиниці продукції; Зт0 – поточні витрати на виробництво продукції до її удосконалення; d – ставка дисконтування; m – період реалізації вдосконаленого продукту; n – період здійснення проекту.

Особливість запропонованої методики розрахунку полягає в тому, що інвестиційно-інноваційний проект здійснюється на діючому підприємстві, що раніше виробляло аналогічний продукт, але з іншими технічними характеристиками. Тому підприємство має в своєму розпорядженні інформацію про попит на даний вид продукції. Таким чином, потреба у вдосконаленій продукції визначає об'єм її реалізації і виробництва. Цінова політика, що склалася на підприємстві, є основою для визначення прибутковості реалізації продукту. Як початкова база приймається прибуток від реалізації одиниці продукції, виробленої до здійснення інвестиційно-інноваційного проекту. Вона коректується на величину інноваційного рівня продукції, яка кількісно відображає ступінь її удосконалення. Оскільки в умовах ринкової економіки ціна на продукцію – величина що змінюється і залежить від умов постачання продукції, порядку розрахунків, репутації покупця, то виникає необхідність ввести значення коректування суми прибутку, що визначається ціновою політикою підприємства.

Наявність в моделі випадкових компонент Пр' іУpiДзі дозволяє особливу увагу приділити причинам коливання як величини доходу від реалізації проекту, так і витрат на його здійснення. Оцінивши кількісне значення цих показників можна зробити висновок про чутливість проекту до зміни ціни на реалізацію продукції і ризиків, пов'язаних із здійсненням інвестиційної фази проекту. В ході реалізації проекту, менеджер, маючи в своєму розпорядженні фактичну інформацію про ці величини, може без зусиль внести необхідні корективи до проекту або ухвалити управлінське рішення.

Використання вдосконаленої методики складання і аналізу бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту машинобудівного підприємства дозволяє розширити можливості підприємства і сприяє підвищенню ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

В дисертації проведено теоретичне дослідження та нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності функціонування організаційно-економічного механізму інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств, що виявляється в наступному:

1. На підставі теоретичного аналізу змісту економічних категорій інвестиційна та інноваційна діяльність встановлено, що інвестиційно-інноваційна діяльність промислових підприємств, це дії, направлені на здійснення капітальних вкладень з метою незначної зміни основних виробничих фондів і технології для випуску продукції з покращеними властивостями. Інвестиційно-інноваційна діяльність є однією з форм реальних інвестицій, займає проміжне положення між інноваційною діяльністю і інвестиціями екстенсивного розвитку. Метою її є реакція підприємства на вимоги ринку, і здійснюється вона переважно у виробничій сфері.

2. Характеристика організаційно-економічного механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності показала, що вона починається з встановлення необхідних характеристик покращеної продукції, які визначають вимоги до устаткування для її виробництва. Потім аналізується наявне устаткування і розробляється план його модернізації. На підставі цих даних оцінюється необхідний об'єм фінансування, його джерела та інші економічні характеристики проекту

3. Дослідження системи державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності показало, що основними проблемами, які стримують її розвиток на сучасному етапі, є: неузгодженість законодавчих актів, відсутність взаємозв'язку між грошово-кредитною, бюджетно-фінансовою політикою і політикою економічного зростання, невирішеність проблем технологічного обміну, відсутність тісних зв'язків між наукою і виробництвом, недосконалість системи права інтелектуальної власності.

4. Характер розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності залежить від інвестиційно-інноваційного потенціалу, який є сукупністю виробничого і інноваційного потенціалів, залежних від таких чинників як фінансові ресурси, трудові ресурси, рівень розвитку науки, техніки, технологій, наявність необхідних матеріальних ресурсів. Структура інвестиційно-інноваційного потенціалу визначає принципові підходи до його аналізу. Аналіз інвестиційно-інноваційного потенціалу включає два блоки: аналіз виробничого потенціалу і аналіз інноваційного потенціалу. В ході аналізу виробничого потенціалу досліджується стан основних фондів підприємств, наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності. В процесі аналізу інноваційного потенціалу визначаються рівень розвитку трудових ресурсів і можливість використання результатів наукових досліджень у виробництві.

5. Встановлено, що на сучасному етапі щорічне зростання інвестицій відбувається на фоні збереження неефективної структури капітальних вкладень. Порівняльний аналіз динаміки ВВП, капітальних вкладень та витрат держави на підтримку економіки показав, що в Україні відсутній зв'язок між державними витратами та обсягами капітальних вкладень, що пояснюється відсутністю чітко визначеної економічної політики держави. Також не здійснюють суттєвого впливу на економічний розвиток іноземні інвестиції та інвестиційно-інноваційна інфраструктура.

6. Аналіз факторів здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства показав, що основним мотивом здійснення інвестиційної діяльності промисловими підприємствами є необхідність модернізації зношених основних фондів, тоді як рентабельність виробництва є чинником, що визначає можливість підприємства мати власні ресурси для інвестування.

7. Дослідження особливостей системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств, визначило, що таке управління це мистецтво координації трудових і матеріальних ресурсів на основі сучасних методів управління впродовж життєвого циклу вдосконаленої продукції. Основним результатом управління інвестиційно-інноваційною діяльністю слід вважати досягнення мети за складом, обсягом, вартістю і часом робіт з виробництва продукції покращеної якості. Одиничним циклом інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства є здійснення інвестиційно-інноваційного проекту, який характеризується комплектом документів, що визначають механізм і результати діяльності з вкладення ресурсів в створення (придбання) основних засобів і технологій з метою випуску продукції, що характеризується вищими споживчими властивостями.

8. На підставі узагальнення особливостей складання бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту встановлено, що для вирішення завдання планування фінансового забезпечення проекту доцільно використовувати балансову модель і матрицю фінансових ресурсів проекту за конкретними напрямками їх використання. З її допомогою можна наочно побачити не тільки суму коштів, що поступають з кожного джерела фінансування, але і визначити період їх залучення і термін використання, а також забезпеченість кожної категорії витрат джерелами фінансування.

9. Розроблені рекомендації з вдосконалення методики складання та аналізу бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту, засновано на необхідності прогнозування показників проекту в умовах ризику зміни витрат. Введення в модель визначення витрат за проектом, доходів від його реалізації і критеріїв ефективності випадкових компонент Пр' і УpiДзі дозволяє особливу увагу приділити причинам коливання як величини доходу від реалізації проекту, так і витрат на його здійснення. Отримані інтервальні та найбільш вірогідні оцінки прогнозних параметрів дозволяють більш обґрунтовано приймати управлінські рішення під час здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Філіпішин І.В. Концептуальні засади стимулювання інвестиційної діяльності промислових підприємств // Схід. - 2004. - №7 (65) – С. 16 - 18.

2. Філіпішин І.В. Галузеві та регіональні аспекти інвестиційної політики України // Вісник Львівської комерційної академії: Зб. наук.праць// Львів: Видавництво ЛКА, 2005. - вип. 18 част. ч. 1. – С. 142 – 145.

3. Філіпішин І.В. Фактори інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств // Вісник економічної науки України. – 2005. - №2(8). – С.111-115.

Опубліковано у матеріалах науково-практичних конференцій

4. Филипишин И.В. Перспективы развития венчурного бизнеса в Украине // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення ”. – Севастополь: СЕТФ Дон ДУЕТ, 2005. – С. 250 -252.

5. Філіпішин І.В. Інвестиційні чинники економічного зростання України // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні”. - Донецьк: ІЕП НАНУ, 2005. –С.245-246.

6. Філіпішин І.В. Проблеми підвищення інвестиційної активності // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С.34-35.

АНОТАЦІЯ

Філіпішин І.В. Організаційно-економічний механізм інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2006.

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних положень і розробці методичних рекомендацій з активізації інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

У роботі досліджено поняття і механізм здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності, її роль в розвитку економіки держави, узагальнений досвід державного регулювання інвестиційної і інноваційної діяльності в Україні і за кордоном, виявлені основні проблеми, що перешкоджають ефективному розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності на сучасному етапі. Запропоновано використання поняття інвестиційно-інноваційного потенціалу, розроблена і апробована методика його аналізу. Проаналізований рівень використання інвестиційно-інноваційного потенціалу економіки України, ефективність форм і методів регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств. Визначені основні мотиви здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності. Запропоновані заходи по вдосконаленню системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств, визначені характерні особливості складання бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів, розроблені рекомендації по їх складанню і вдосконалена методика аналізу показників бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту.

Ключові слова: інвестиційно-інноваційна діяльність, інвестиційно-інноваційний потенціал, регулювання і стимулювання, мотиви, бізнес-план інвестиційно-інноваційного проекту.

АННОТАЦИЯ

Филипишин И.В. Организационно-экономический механизм инвестиционно-инновационной деятельности промышленных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2006.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретических положений и разработке методических рекомендаций по активизации инвестиционно-инновационной деятельности промышленных предприятий.

На основании теоретического анализа содержания экономических категорий инвестиционная и инновационная деятельность установлено, что инвестиционно-инновационная деятельность промышленных предприятий, это действия, направленные на осуществление капитальных вложений с целью незначительного изменения основных производственных фондов и технологии для выпуска продукции с улучшенными свойствами. Она начинается с установления требуемых характеристик улучшенной продукции, которые определяют требования к оборудованию для ее производства. Затем анализируется имеющееся оборудование и разрабатывается план его модернизации. На основании этих данных оценивается необходимый объем финансирования, его источники и другие экономические характеристики проекта

Предложено использование понятия инвестиционно-инновационного потенциала, разработана и апробирована методика его анализа. Проанализирован уровень использования инвестиционно-инновационного потенциала экономики Украины, эффективность форм и методов регулирования инвестиционно-инновационной деятельности промышленных предприятий. Определены основные мотивы осуществления инвестиционно-инновационной деятельности. Предложены меры по совершенствованию системы управления инвестиционно-инновационной деятельностью промышленных предприятий, определены характерные особенности составления бизнес-планов инвестиционно-инновационных проектов, разработаны рекомендации по их составлению и усовершенствована методика анализа показателей бизнес-плана инвестиционно-инновационного проекта.

Предложено для решения задачи планирования финансового обеспечения проекта использовать балансовую модель и матрицу финансовых ресурсов проекта по конкретным направлениям их использования. С ее помощью можно наглядно увидеть не только сумму средств, поступающих из каждого источника финансирования, но и определить период их привлечения и срок использования, а также обеспеченность каждой категории затрат источниками финансирования.

Разработанные рекомендации по совершенствованию методики составления и анализа бизнес-плана инвестиционно-инновационного проекта, основаны на необходимости прогнозирования определяющих показателей проекта в условиях риска изменения расходов. Введение в модель определения расходов по проекту, доходов от