НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Годованюк Петро Дмитрович

УДК 659.083

МЕТОДИ, Моделі І стратегії в проектах ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ дорожньо-будівельної техніки

Спеціальність 05.13.22 – управління проектами та програмами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному транспортному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор

Левковець Петро Романович, Національний транспортний університет, завідувач кафедри “Транспортне право, системний аналіз та логістика”

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор, Далека Василь Хомич, Харківська Національна академія міського господарства, завідувач кафедри “Електричний транспорт”

кандидат технічних наук, доцент, Левківський Олександр Петрович, Національний транспортний університет, доцент кафедри виробництва, ремонту та матеріалознавства

Провідна установа – Київський Національний університет будівництва і архітектури, кафедра проектного менеджменту, міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться “05”квітня 2006 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.059.01 Національного транспортного університету за адресою: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного транспортного університету за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 42.

Автореферат розісланий “03” березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мельниченко О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність роботи дорожньо-будівельної техніки у значній мірі залежить від своєчасного вирішення значної кількості технічних, технологічних, організаційно-економічних і соціальних задач.

Проведеними дослідженнями встановлено, що значна частина дорожньо-будівельної техніки фізично і морально застаріла. В той же час відсутні необхідні інвестиційні ресурси для оновлення дорожньо-будівельної техніки.

Дослідження стану дорожньо-будівельної техніки свідчить, що значна її частина зношена понад 60% і вимагає заміни або капітального ремонту. Відсутність необхідних інвестиційних ресурсів вимагає вирішення задач вдосконалення процесів ремонту і технічного обслуговування ДБТ.

Обсяги дорожньо-будівельних робіт, згідно з планами розвитку дорожнього будівництва в Україні, повинні значно зрости. Таким чином, науково-прикладна задача вдосконалення організації ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки та забезпечення ефективності і якості цієї виробничої діяльності є актуальною і вимагає своєчасного вирішення.

В будівництві наукові проблеми вдосконалення процесів управління у відповідних проектах і програмах знайшли своє віддзеркалення у наукових працях С.Д. Бушуєва, В.І. Польшакова, Л.А. Пономаренка, І.І. Бажина, А.А. Верби, Г.В. Жаворонкова, В.А. Рача і багатьох інших вчених.

В цих працях вирішуються методологічні аспекти організаційно-інформаційного забезпечення виробничо-господарської діяльності, надання необхідних консультацій з питань проектної діяльності за ринкових умов, організації навчання стосовно підвищення рівня знань, впровадження нової техніки, технології та організації виробництва, створення та реалізації оптимальної політики у дорожньому будівництві. Однак комплексному вирішенню завдань вдосконалення процесів цільового використання та ремонту ДБТ недостатньо приділяється увага. Це й дозволило автору прийняти участь в розвитку досліджень, направлених на забезпечення ефективності цільового використання та ремонту ДБТ за рахунок розробки і впровадження методів, моделей і стратегій управління у відповідних проектах і програмах.

Проведеними дослідженнями встановлено, що в системі цільового використання, ремонту і технічного обслуговування ДБТ недостатньо вирішуються оптимізаційні задачі через відсутність відповідних математичних моделей, алгоритмів і стратегій.

Метою даної роботи є забезпечення ефективності роботи ДБТ у реальному середовищі функціонування за рахунок розробки і практичної реалізації методів, моделей і алгоритмів вдосконалення процесів її ремонту та технічного обслуговування у відповідних проектах.

Для досягнення поставленої в роботі мети вирішені такі задачі:

1. Запропонувати системний підхід до побудови математичних моделей в проектах вдосконалення ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки.

2. Дослідити умови розробки проектів вдосконалення цільового використання та ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки, які є базою для визначення основних властивостей механізмів управління ними і реалізації необхідних управлінських рішень їх вдосконалення на сучасному етапі функціонування.

3. На основі запропонованого системного підходу розробити математичну модель ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки, яка є базою для формування алгоритмів оптимізації кінцевих показників діяльності у відповідних проектах.

4. Запропонувати системні критерії вдосконалення організації процесів ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки, реалізація яких забезпечує високу якість виконуваних робіт.

5. Розробити алгоритми організації ремонту дорожньо-будівельної техніки в умовах системної взаємодії експлуатаційних, ремонтних і машинобудівних підприємств.

6. Розробити системну модель вдосконалення організації ремонту дорожньо-будівельної техніки.

7. Розробити моделі і алгоритми організаційного управління в проектах вдосконалення ТО, заміни вузлів і агрегатів і відновлення деталей ДБТ.

8. Запропонувати алгоритми для оцінки виробничих нормативів, які становлять основу для оптимального планування і управління виробництвом за сучасних умов.

9. Запропонувати методику побудови організаційно-функціональних структур вдосконалення процесів управління проектами ТО і ремонту ДБТ, реалізація яких забезпечить раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів при високій якості виконуваних робіт.

Об’єктом дисертаційного дослідження є процеси управління проектами і програмами вдосконалення ремонту і технічного обслуговування ДБТ на сучасному етапі.

Предметом дисертаційного дослідження є методи, моделі і алгоритми організаційного управління проектами і програмами вдосконалення ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять фундаментальні положення теорії експлуатації, класичні методи системного аналізу, теорія управління проектами, формалізований опис процесів ТО і ремонту ДБТ, економічна теорія, технічна кібернетика.

При вирішенні поставлених в роботі задач використовувались: методи дедукції, планування експерименту та основи програмування, методи математичної статистики і моделювання, розробки вітчизняних вчених стосовно вдосконалення організаційного управління в проектах поліпшення ТО та ремонту дорожньо-будівельної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у вирішенні теоретичних і прикладних завдань щодо поліпшення управління в проектах вдосконалення цільового використання за призначенням, ремонту і технічного обслуговування ДБТ на сучасному етапі, зокрема:

1. Запропонований системний підхід до вдосконалення управління проектами ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки в умовах координації та взаємодії експлуатаційних, ремонтних і машинобудівних підприємств.

2. Розроблені математичні моделі ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки, які є основою для формування алгоритмів оптимального управління виробництвом у відповідних проектах і програмах.

3. Запропоновані системні критерії в проектах вдосконалення організації процесів ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки, впровадження яких забезпечує високу якість та ефективність виконуваних робіт.

4. Розроблені алгоритми управління виробничими нормативами при розробці відповідних проектів і програм, які становлять основу ресурсного забезпечення системи організаційного управління процесами ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки, що забезпечують оптимальне використання наявних ресурсів.

5. Запропонована методика формування організаційно-функціональних структур вдосконалення ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки, реалізація якої забезпечує високу якість та ефективність виконуваних робіт.

Наукова гіпотеза досліджень полягає в забезпеченні ефективності формування проектів і програм вдосконалення цільового використання за призначенням, ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки за рахунок розробки та широкого впровадження методів, моделей та стратегій організаційного управління.

Практичне значення наукових результатів полягає у тому, що отримані моделі, методи і алгоритми доведені до рівня організаційно-економічних і обчислювальних процедур та методик і можуть бути використані в проектних організаціях та на конкретних підприємствах по експлуатації і ремонту дорожньо-будівельної техніки.

Результати досліджень та практичні рекомендації можуть бути використані керівниками підприємств, організацій і установ, які займаються розробкою проектів вдосконалення ремонту та технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в лекційних курсах при проведені практичних занять із студентами, які навчаються за спрямуванням “Експлуатація і ремонт дорожньо-будівельної техніки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Національного транспортного університету за програмою “Розробка методів, моделей і стратегій розвитку виробництва на базі інвестиційної діяльності” (номер державної реєстрації 0101U002017). Особисто автором в контексті даної програми розроблені моделі і алгоритми оптимального управління проектами вдосконалення ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та прикладні положення дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного транспортного університету (1999 – 2005 р.р.), засіданнях наукового семінару “Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів” (м. Київ, НТУ, 1999 -2004 р.р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. За темою роботи опубліковано шість наукових праць у фахових наукових виданнях, дві з яких одноосібні [1, ], а чотири у співавторстві [2, 3, 4, 5]. В роботі [2] автором особисто розроблені стратегії і методика організації відновлення деталей, в [3] автором запропоновані алгоритми організації ремонту та показана системна сутність їх розробки та практичної реалізації у відповідних проектах, в [4] автором запропонована методика на основі якої розроблена математична модель виробничих процесів ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки, що є основою для оптимізації відповідних процесів і досягнення високих кінцевих результатів виробничо-господарської діяльності, в [5] розроблена математична модель ремонту ДБТ.

Публікації. За результатами дослідження по темі дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць у фахових виданнях ВАК України.

Отримані в наукових працях результати стосуються розробки науково-методичного інструментарію управління проектами і програмами вдосконалення цільового використання і ремонту ДБТ.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 158 сторінках машинописного тексту, містить 31 таблицю, 23 рисунки і включає вступ, чотири розділи, висновки, перелік використаних джерел (126 найменувань), додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі сформульовано науково-прикладну задачу управління в проектах організації цільового використання і ремонту дорожньо-будівельної техніки, обґрунтовано актуальність теми, визначено мету дослідження та намічено напрямки для її досягнення, наведено короткий зміст кожного з розділів, викладено новизну отриманих результатів і подано інформацію щодо апробації та реалізації роботи.

У першому розділі на основі проведених досліджень процесів управління проектами цільового використання та ремонту ДБТ за ринкових умов визначені основні напрями забезпечення ефективності і якості функціонування відповідних організаційно-функціональних структур та процесів.

Викладені основні принципи вдосконалення організації ремонту дорожньо-будівельної техніки та показані конструктивні шляхи їх реалізації у відповідних проектах та конкретному середовищі функціонування.

Основні принципи вдосконалення цільового використання та ремонту дорожньо-будівельної техніки, її вузлів, агрегатів і деталей у відповідних проектах включають: системну єдність (цілісність), цілеспрямованість, системну ефективність, можливість моделювання (рис. 1).

Принцип цілісності характеризує системну єдність вимог до забезпечення необхідного рівня працездатності дорожньо-будівельної техніки на всіх етапах життєвого циклу (ЖЦ). Реалізація цього принципу стосовно вдосконалення цільового використання та ремонту дорожньо-будівельної техніки, її вузлів, агрегатів і деталей потребує врахування всіх взаємозв'язків як у проектному середовищі цільового використання і ремонту, так і при взаємодії із зовнішнім середовищем. При формуванні системи організації ремонту дорожньо-будівельної техніки визначаються системні властивості, формалізоване їх представлення і механізми взаємодії. Цей принцип забезпечує формування і накопичення інформації про системні властивості дорожньо-будівельної техніки і процесів, які її супроводжують на всіх етапах ЖЦ, що сприяє оптимальній їх систематизації при композиції і декомпозиції системи.

Припустимо, що система організації ремонту має кінцеву множину Q={Qj}, j=1, 2,…,I системних властивостей і всі властивості Qj для визначеності мають міру. Множина R - кількість варіантів декомпозиції. При заданому способі декомпозиції rR, ={n}, n = 1, 2, ..., N (N - число підсистем у ) кожна підсистема характеризується кінцевою множиною властивостей Qn={Qnm} m=1, 2, …, M. Кожна властивість Qnm має числову міру, тобто є індивідуальною. Множина властивостей усіх N підсистем системи при r-й декомпозиції Qr={Qn}, n =1, 2, ... , N. У процесі функціонування підсистеми {n} породжується кінцева множина системних процесів Рr={Prj}, j=1, 2, ..., I; Prj=Frj(Qrt). Системну властивість Qj можна представити функціоналом j від функціонуючих у системі процесів:

Qj=rj[Er(t), T]; tT.

Принцип системної єдності можна виразити такою залежністю:

. (1)

Принцип цілеспрямованості характеризує можливість (у заданих межах) системи керувати своєю ентропією при дії на її зовнішнього середовища. Цей принцип забезпечує досягнення системою наміченої цілі за рахунок оптимізації вибору визначених стратегій управління.

Принцип системної ефективності реалізується шляхом оптимального вибору єдиної сукупності властивостей системи і забезпечення досягнення їх на всіх етапах ЖЦ. Структура показників, що характеризують властивості системи на всіх етапах її ЖЦ, формується як результат аналізу логічних схем їх взаємодії і ступеня дії на неї зовнішнього середовища.

Критерії системної ефективності формуються в процесі постановки і вирішення задач . Множина критеріїв оптимізації в процесі вирішення задач становить міру оцінки системної ефективності, тобто, , j=1,2,...,I; k = 1, 2, ..., K, де - багатомірний вектор.

Вибір критеріїв для деякої множини являє собою складну проблему, що базується на постулатах достатності і не надмірності вектора . Логічна схема (логіко-функціональна модель) критеріїв формується, виходячи з логічної структури і схеми організації цільового використання і ремонту дорожньо-будівельної техніки.

Використання запропонованої моделі для оптимізації забезпечує системний взаємозв'язок у єдиній критеріальній системі різних показників якості й ефективності функціонування об'єктів, процесів і систем на всіх етапах ЖЦ, організації цільового використання та ремонту дорожньо-будівельної техніки, що дозволяє одержати й оперативно реалізувати оптимальні управлінські рішення у відповідних проектах.

Принцип можливості моделювання полягає в тому, що складна система може бути представлена кінцевою множиною моделей, які дозволяють досліджувати окремі властивості або систему в цілому. Реалізація цього принципу в процесі побудови системи цільового використання та організації ремонту дорожньо-будівельної техніки, дозволяє на ранніх етапах ЖЦ (НДР, проектування, ДКР) одержати предметно-зорієнтовані моделі об'єктів, процесів і їхніх властивостей, а також дослідити їхню поведінку з урахуванням різних аспектів функціонування у реальному середовищі.

Предметно-зорієнтовані моделі процесів і об'єктів цільового використання і ремонту, як правило, повинні бути адаптивними. Адаптація цих моделей базується на постулатах доповнення, дії і невизначеності.

Показано, що необхідна ефективність функціонування процесів виробництва, ремонту і експлуатації дорожньо-будівельної техніки може бути досягнута за рахунок їх комплексного розгляду і оптимізації за єдиними системними критеріями.

Важливим аспектом ефективного виконання завдань в проектах та програмах вдосконалення процесів цільового використання і ремонту ДБТ є вибір відповідних варіантів. Можливими варіантами цільового використання ДБТ можуть бути:

Рис. 1. Структурна схема вдосконалення цільового використання ремонту дорожньо-будівельної техніки.

використання власної дорожньо-будівельної техніки — V1;

використання дорожньо-будівельної техніки на умовах найму або оренди — V2;

використання дорожньо-будівельної техніки на умовах лізингу — V3.

Кожний із представлених варіантів застосування дорожньо-будівельної техніки може передбачати або не передбачати вдосконалення процесів її ремонту.

Рішення стосовно прийняття того чи іншого варіанту застосування ДБТ визначається за допомогою запропонованої відповідної моделі.

Запропоновані системні диференційні та інтегральний критерії для оцінки якості і ефективності ремонту дорожньо-будівельної техніки в реальному середовищі функціонування.

Приведена методика програмування ЖЦ ДБТ, реалізація якої дозволяє на єдиній методичній основі забезпечити вирішення задач ціледосягнення і цілеспрямування.

Результати дослідження ДБТ, процесів її проектування, виробництва, експлуатації та ремонту дозволяють перейти до розгляду питань, пов’язаних із розробкою методологічних аспектів методів і моделей в проектах вдосконалення цільового використання і ремонту дорожньо-будівельної техніки за сучасних умов.

Другий розділ присвячений вивченню необхідного рівня ефективності цільового використання ремонту і технічного обслуговування ДБТ. Встановлено, що він може бути досягнутий за рахунок комплексного вирішення у відповідних проектах множини технічних, технологічних і організаційних задач.

Запропоновані критерії вибору видів ремонту ДБТ, які дозволяють забезпечити необхідний рівень якості виконуваних робіт та раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Дослідженні співвідношення ресурсів окремих вузлів, агрегатів та деталей ДБТ, які створюють інформаційну основу для їх вдосконалення в проектах розвитку і оптимізації відповідних властивостей.

Ідентифікація кривих розподілу ймовірностей відмов окремих вузлів і деталей дозволяє визначити граничні значення їх надійності, встановити основні фактори негативного впливу і сформувати відповідні конструктивні, технологічні і організаційні заходи суттєвого поліпшення надійності ДБТ.

Таким чином, виникає необхідність проведення роботи щодо зрівняння ресурсів та надійності окремих деталей та вузлів дорожньо-будівельної техніки. Так наробіток на відмову ригелів машини ПЗМ-2 становить 705 годин, що на 58% менше ніж ланцюга. Аналогічна картина спостерігається стосовно інших деталей. Недостатню надійність мають також зубці.

Виникає необхідність, з одного боку проводити науково-дослідні та конструкторсько-технічні роботи щодо збільшення надійності і ресурсів окремих деталей та вузлів ДБТ, а з іншого пошуку ефективних методів відновлення окремих деталей. Так наприклад, довговічність зубця, як було сказано вище, може бути збільшена за рахунок його відновлення шляхом наплавлення різними методами. Наплавлення зубців різними проволоками і різними методами дозволяє збільшити їх ресурс до 80% від ресурсу нових, що забезпечує високу ефективність роботи машини.

Основними заходами вдосконалення дорожньо-будівельної техніки на сучасному етапі є: розробка нових технологій виготовлення та відновлення деталей і вузлів, які суттєво поліпшують їх якість та ефективність; вдосконалення умов і режиму експлуатації ДБТ, які збільшують ефективність її цільового використання за призначенням; поліпшення якості і ефективності цільового використання, ремонту і технічного обслуговування ДБТ

Організаційно-функціональне забезпечення розробки та реалізації проектів і програм цільового використання та ремонту ДБТ потребує створення відповідних структур (консалтингові фірми, асоціації і т. і.), в яких повинна концентруватись інформація:

про потреби в послугах дорожньо-будівельної техніки;

її фактичний стан та функціональні можливості;

потреби в ремонті та технічному обслуговуванні ДБТ;

системні властивості ДБТ;

ресурсомісткість та вартість виконання дорожньо-будівельних робіт;

перелік інформаційно-консультативних послуг;

перелік підприємств і організацій, які займаються виробництвом та ремонтом ДБТ;

наявність компаній (асоціацій) щодо вдосконалення цільового використання та ремонту ДБТ і т. і.

Формуються та реалізуються проекти і програми вдосконалення процесів цільового використання та ремонту ДБТ на базі принципів програмно-цільового планування і управління (цілеспрямованість, системність, комплексність, пріоритетність, економічність, ефективність, своєчасність), (рис. 2). Із рис.2 видно, що вирішення групи завдань одного етапу забезпечує створення засобів для вирішення завдань другої групи і другого етапу. Реалізація логічної структури взаємозв’язку завдань формування проектів і програм вдосконалення цільового використання та ремонту ДБТ забезпечує використання сучасних засобів моделювання та оптимізації методів декомпозиції загального завдання на деяку сукупність завдань, розробку схеми та послідовності їх вирішення.

Розроблені методологічні аспекти забезпечення ефективності у проектах цільового використання та ремонту ДБТ дозволяють перейти до реалізації методів, моделей і алгоритмів у реальних проектах і програмах.

У третьому розділі представлені критерії для оцінки якості і ефективності робіт у проектах вдосконалення ремонту та технічного обслуговування ДБТ, показаний їхній зв’язок з головними техніко-експлуатаційними показниками роботи підприємства.

На основі системного підходу, сформульовані головні завдання та критерії формування і реалізації проектів, вдосконалення цільового використання та ремонту дорожньо-будівельної техніки.

Рис.2 Логічна схема взаємозв’язку завдань у проектах вдосконалення цільового використання і ремонту ДБТ.

Як було показано у попередньому розділі, вдосконалення процесів цільового використання і ремонту ДБТ потребує розробки відповідного організаційно-методичного забезпечення, тобто інструментарію формування відповідних проектних рішень.

Розроблена математична модель функціонування процесів ремонту і технічного обслуговування ДБТ.

Управління процесами ТО і ПР дорожньо-будівельної техніки зводиться до управління матеріальними потоками, які характеризують їх динаміку. В цьому випадку в основу розробки математичної моделі процесу, який розглядається може бути покладений матеріальний баланс, враховуючи фізичні закономірності його функціонування. Тобто першочерговою задачею розробки математичних моделей виробничих процесів ТО і ПР дорожньо-будівельної техніки є складання рівнянь матеріального балансу для структурних підрозділів підприємства.

Управління процесами ремонту і технічного обслуговування ДБТ здійснюється згідно отриманої моделі:

(і) = (і-1) + б (і) (i)+(i), (2)

де (і) – середня кількість дорожньо-будівельної техніки, яка знаходиться в ТО і ремонті до кінця і го такту управління;

_

U (i) – середня керована складова управління;

_

Z (i) – середнє значення збурення;

Величина б (і) визначається за виразом:

б(і) = 1 – v (і), (3)

де v (і) – маневрові можливості формування управлінських рішень на і-му такті управління.

Величина визначається за виразом:

v(i) = (i) / (i). (4)

В залежності від числових значень величини v (i) формується відповідне управлінське рішення u (i).

Величина v(i) може приймати такі значення: v= 1,0; v> 1,0; v,0.

Для э(і)=1,0 забезпечується технічне обслуговування і ремонт всієї дорожньо-будівельної техніки, яка потрапляє на ділянку ТО і ремонту. У випадку, якщо э(і)>1,0, недостатньо використовуються технологічні потужності процесу, які забезпечують виконання ремонту і технічного обслуговування. При э(і)<1,0 зявляється черга дорожньо-будівельної техніки в очікуванні ремонту і технічного обслуговування.

Отриманні залежності дозволяють ефективно формувати відповідні алгоритми оптимального управління у програмах вдосконалення ремонту і технічного обслуговування ДБТ.

Запропоновані алгоритми вирішення задач оптимального керування виробничими процесами заміни вузлів і агрегатів, технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки, оптимізації процесів, реставрації зношених вузлів і агрегатів, оптимального планування чисельності виробничого персоналу. Перша задача зведена до задачі оптимального управління процесом з квадратним критерієм якості.

Для розробки алгоритмів управління виробничими процесами ТО дорожньо-будівельної техніки використаний метод невизначених множників Лагранжа. Оптимізація процесів реставрації вузлів і агрегатів базується на основі методу лінійного програмування з обмеженнями типу нерівностей. Оптимальне планування чисельності виробничого персоналу базується на основі мінімізації приведених витрат, необхідних для його утримання.

Запропонований алгоритм розподілення трудових ресурсів між виробничими процесами ТО і ПР дорожньо-будівельної техніки. Представлені алгоритми забезпечують високу якість ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки у відповідних проектах.

Одержані моделі і алгоритми для вирішення нових задач оптимального управління ремонтом і технічним обслуговуванням дорожньо-будівельної техніки дозволяють перейти до розробки відповідної системи, яка забезпечує їхню реалізацію.

У четвертому розділі представлені результати розгляду прикладних аспектів забезпечення ефективності в проектах ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки.

Показано, що для забезпечення ефективності і якості у проектах вдосконалення ТО та ремонту ДБТ необхідно вдосконалювати структуру управління.

Основні проекти вдосконалення процесів ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки представлені на рис. 3.

Основними напрямками вдосконалення організаційного управління процесами ремонту і технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки у відповідних проектах є: створення наукового і організаційно-технологічного потенціалу , який забезпечив би на єдиній системно-методичній основі вирішення задач підвищення якості і ефективності цільового використання дорожньо-будівельної техніки за призначенням; розробка і ефективна реалізація проектів вдосконалення процесів ТО та ремонту дорожньо-будівельної техніки; розробка ефективних методів і механізмів взаємодії підприємств по експлуатації дорожньо-будівельної техніки із зовнішнім середовищем, які створюють основу виробничої логістики; розробка методів та алгоритмів мотивації і стимулювання праці ремонтного персоналу; формування кадрового і ресурсного забезпечення якості ремонту та технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки і т. п.

Рис. 3. Структурна схема взаємозв’язку основних проектів вдосконалення процесів ТО і ремонту ДБТ.

Отримані наукові результати становлять основу інструментальних засобів в проектах вдосконалення процесів ТО і ремонту дорожньо-будівельної техніки.

Запропонований організаційно-технічний механізм забезпечення ефективності цільового використання та ремонту ДБТ передбачає наявність таких складових:

напрями взаємодії суб’єктів та обмеження їх спільної діяльності;

форми, принципи, методи і моделі взаємодії;

правові норми взаємовідносин;

функції управління проектами;

організаційні та функціональні структури, які розробляють та реалізують проекти вдосконалення цільового використання та ремонту ДБТ (Рис. 4).

Ефективність реалізації організаційно-технічного механізму вдосконалення цільового використання та ремонту ДБТ у значній мірі залежать від інструментарію розробки та реалізації відповідних проектів (методи, моделі, алгоритми і т. і.).

Рис. 4. Структурна схема організаційно-технічного механізму вдосконалення цільового використання та ремонту ДБТ.

Організаційно-технічний механізм вдосконалення цільового використання і ремонту ДБТ відображає сутність відносин у процесі розробки та реалізації відповідних проектів у реальному середовищі функціонування.

В результаті впровадження інструментарію оптимального формування управлінських рішень в проектах вдосконалення цільового використання та ремонту ДБТ (організаційно-функціональна структура, методи, моделі, алгоритми) знизились на конкретному підприємстві виробничі втрати на 12,4 %, зросли продуктивність праці на 10,1% прибуток на 12,1 %, що підтвердило актуальність та практичну значимість роботи.

Висновки

В роботі теоретично узагальнені і розроблені наукові аспекти вирішення науково-прикладної задачі вдосконалення управління в проектах цільового використання та ремонту ДБТ і одержав подальший розвиток механізм взаємодії проектних організацій та підприємств цільового використання та ремонту ДБТ.

Узагальнення отриманих результатів досліджень дозволяє зробити такі висновки та рекомендації:

1. Показано, що необхідна ефективність функціонування процесів цільового використання та ремонту дорожньо-будівельної техніки може бути досягнута за рахунок комплексного розгляду, постановки і оптимізації науково-прикладних задач організаційного, технічного та технологічного спрямування за єдиними цільовими критеріями та запропонованого системного підходу. Ефективність розробки і реалізації проектів вдосконалення процесів цільового використання та ремонту ДБТ суттєво залежить від наявності необхідного інструментарію (методи, моделі, алгоритми і т. і.), який забезпечує оптимальне їх супроводження у реальному середовищі.

2. З огляду на стратегічне значення дорожньо-будівельної техніки для розвитку мережі автомобільних доріг сформульовані основні принципи організації ремонту ДБТ та показані конструктивні шляхи їх реалізації у конкретному середовищі функціонування.

3. Запропоновані системні диференційні і інтегральні критерії для оцінки якості та ефективності ремонту дорожньо-будівельної техніки у реальному середовищі функціонування.

Приведена методика програмування ЖЦ ДБТ, реалізація якої дозволяє на єдиній методичній основі забезпечити ефективне вирішення задач цілеспрямування і ціле досягнення.

4. Досліджені співвідношення ресурсів окремих вузлів, агрегатів і деталей дорожньо-будівельної техніки створюють інформаційну основу для їх збільшення в проектах перспективного розвитку і оптимізації відповідних властивостей.

5. Ідентифікація кривих розподілу імовірності відмов окремих вузлів і деталей дозволяє визначити граничні значення їх надійності, встановити основні фактори негативного впливу і сформувати відповідні конструктивні, технологічні і організаційні заходи суттєвого поліпшення надійності дорожньо-будівельної техніки. Показано, що технологія виготовлення та відновлення робочих органів дорожньо-будівельної техніки суттєво впливає на якість і ефективність їх використання у цільовому середовищі функціонування.

6. Для забезпечення ефективності цільового використання за призначенням та ремонту дорожньо-будівельної техніки розроблені математичні моделі виробничих процесів їх ТО і ремонту. Запропоновані алгоритми вирішення задач оптимального керування виробничими процесами заміни вузлів і агрегатів, технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки, оптимізації процесів реставрації зношених деталей, оптимального планування чисельності виробничого персоналу. Запропоновані моделі створюють конструктивну основу формування та оптимізації управлінських рішень у відповідних проектах.

7. Запропонована організаційно-функціональна модель вирішення основних завдань формування проектів вдосконалення процесів цільового використання та ремонту ДБТ. Сформовані вимоги до розробки методики ресурсного забезпечення якості ТО і ремонту ДБТ.

8. Реалізація запропонованих заходів та результатів досліджень забезпечує зростання рівня технічної готовності ДБТ на 15-20 %, зниження експлуатаційних витрат на 10-14%, що підтверджує ефективність, актуальність і практичну значимість роботи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Годованюк П.Д. Формування системних властивостей дорожньо-будівельної техніки // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів. Науковий журнал – К.: УТУ, ТАУ. – 2000.- вип. 10, с. 204-206.

2. Котелянець В.І , Годованюк П.Д. Ефективність і основні стратегії організації відновлення деталей // Системні методи, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів. Науковий журнал – К.: УТУ, ТАУ. 1998, вип.. 5, с. 83-87.

3. Котелянець В.І , Годованюк П.Д. Системні аспекти організації праці і управління на авторемонтних підприємствах // Системні методи, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів. Науковий журнал – К.: УТУ, ТАУ. 1998. Вип. 6, с. 176-179.

4. Левковець П.Р., Годованюк П.Д. Розробка математичної моделі виробничих процесів ремонту дорожньо-будівельної техніки // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів: Науковий журнал – К.: НТУ, ТАУ. 2003. Вип.. 16. с.

5. Левковець П.Р., Годованок П.Д. Розробка математичної моделі виробничіх процесів ремонту дорожньо-будівельної техніки // Управління проектами, системний аналіз і логістика: Науковий журнал – К:, НТУ, 2004, Вип.. 1, с. 31-35.

6. Годованюк П.Д. Вдосконалення процесів ремонту дорожньо-будівельної техніки за умов функціонування АСУ // Управління проектами, системний аналіз і логістика: Науковий журнал – К:, НТУ, 2005, Вип. 2, с. 30-36.

АНОТАЦІЯ

Годованюк П.Д. Методи, моделі і стратегії в проектах організації ремонту дорожньо-будівельної техніки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.13.22 – управління проектами та програмами. – Національний транспортний університет, Київ, 2005.

У дисертаційній роботі теоретично узагальнені і розроблені прикладні аспекти вирішення науково-прикладної задачі вдосконалення процесів ремонту та технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки і одержав подальший розвиток механізм взаємодії підприємств по виробництву, експлуатації та ремонту ДБТ.

Запропоновані системні диференційні і інтегральні критерії для оцінки якості та ефективності ремонту дорожньо-будівельної техніки у реальному середовищі функціонування.

Ідентифікація кривих розподілу імовірності відмов окремих вузлів і деталей дозволяє визначити граничні значення їх надійності, встановити основні фактори негативного впливу і сформувати відповідні конструктивні, технологічні і організаційні заходи суттєвого поліпшення надійності дорожньо-будівельної техніки. Для забезпечення ефективності цільового використання за призначенням дорожньо-будівельної техніки розроблені математичні моделі виробничих процесів їх ТО і ремонту. Запропоновані алгоритми вирішення задач оптимального керування виробничими процесами заміни вузлів і агрегатів, технічного обслуговування дорожньо-будівельної техніки, оптимізація процесів реставрації зношених деталей, оптимального планування чисельності виробничого персоналу.

Ключові слова: управління, проекти, модель, експлуатація, дорожньо-будівельна техніка, ефективність, якість, алгоритми, агрегати.

АННОТАЦИЯ

Годованюк П.Д. Методы, модели и стратегии в проектах организации ремонта дорожно-строительной техники. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата технических наук со специальности 05.13.22 - управление проектами и программами. - Национальный транспортный университет, Киев, 2005.

В диссертационной работе теоретически обобщенны и разработаны прикладные аспекты решения научно-прикладной задачи усовершенствования процессов ремонта и технического обслуживания дорожно-строительной техники и получил дальнейшее развитие механизм взаимодействия предприятий по производству, эксплуатации и ремонту ДСТ.

Учитывая стратегическое значение дорожно-строительной техники для развития сети автомобильных дорог, сформулированы основные принципы организации ремонта ДСТ и показаны конструктивные пути их реализации в конкретной среде функционирования.

Предложенные системные дифференцированные и интегральные критерии для оценки качества и эффективности ремонта дорожно-строительной техники в реальной среде функционирования.

Приведенная методика программирования ЖЦ ДСТ, реализация которой разрешает на единой методической основе обеспечить эффективное решение задач целенаправленности и целедостижения.

Исследованные соотношения ресурсов отдельных узлов, агрегатов и деталей дорожно-строительной техники создают информационную основу для их увеличения в проектах перспективного развития и оптимизации соответствующих свойств.

Идентификация кривых распределения вероятности отказов отдельных узлов и деталей разрешает определить предельные значения их надежности, установить основные факторы отрицательного влияния и сформировать соответствующие конструктивные, технологические и организационные мероприятия существенного улучшения надежности дорожно-строительной техники. Показано, что технология изготовления и восстановление рабочих органов дорожно-строительной техники существенно влияет на качество и эффективность их использования в целевой среде функционирования.

Для обеспечения эффективности целевого использования по назначению дорожно-строительной техники разработанные математические модели производственных процессов их ТО и ремонта. Предложенные алгоритмы решения задач оптимального управления производственными процессами замены узлов и агрегатов, технического обслуживания дорожно-строительной техники, оптимизация процессов реставрации изношенных деталей, оптимального планирования численности производственного персонала.

Предложенная организационно-функциональная модель управления процессами ТО и ремонта дорожно-строительной техники на уровне эксплуатационного комплексного предприятия. Сформулированы требования и разработана методика формирования ресурсного обеспечения качества ТО и ремонта дорожно-строительной техники.

Внедрение основных результатов выполненных научных исследований подтвердило их высокую эффективность, актуальность и практическую значимость.

Ключевые слова: управление, проекты, модель, эксплуатация, дорожно-строительная техника, эффективность, качество, алгоритмы, агрегаты.

SUMMARY

Godovanyuk P.D. Methods, models and strategies in the projects of road-building technique repair organization. – Typescript.

Dissertation on engineering sciences candidate degree on the specialty 05.13.22 – projects management and production development – National transport university, Kyiv, 2005.

In dissertation there theoretically generated and developed applied aspects of solving of scientific applied objective of repair and road-building machines technical maintenance processes and mechanism of manufacturing, exploiting and road-building machines repair enterprises interaction received further development.

There are suggested systemic differential and integral criteria to evaluate quality and effectiveness of road-building machines repair in real work environment.

Certain aggregates and details breakdown expectancy distribution curves identification allows to determine limit values of their reliability, to ascertain the main factors of negative influence and to form correspondent constructive, technological and organizational measures of sufficient improvement of road-building machines reliability. To provide effectiveness of road-building machines target use there developed mathematical models of productive processes of their maintenance and repair. There suggested algorithms of units and aggregates replacement industrial processes optimal control tasks solution, road-building machines technical maintenance, worn-out parts restoration processes optimization, factory personnel number optimal planning.

Key words: management, projects, model, exploitation, road-building machines, effectiveness, quality, algorithms, aggregates.