ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ГРЕЧКО Тетяна Костянтинівна
УДК 35.08
МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
25.00.03 – державна служба
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
ДНІПРОПЕТРОВСЬК - 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому державному університеті управління.
Науковий керівник – |
кандидат економічних наук, доцент
ОМЕЛЬЯНЧУК Анатолій Іванович,
Донецький державний університет управління, проректор із зовнішніх зв’язків та виховної роботи, завідувач-професор кафедри інноваційного менеджменту та управління проектами.
Офіційні опоненти: | доктор філософських наук, професор РЕШЕТНІЧЕНКО Андрій Володимирович,
Академія митної служби України, професор кафедри філософії та соціально-політичних наук;
кандидат наук з державного управління,
КОШОВА Тетяна Василівна,
Запорізький центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій,
начальник відділу з навчально-методичних питань
Провідна установа – | Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кафедра державного управління та менеджменту.
Захист відбудеться 15 червня 2006 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.866.01 в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 49044,
м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29, к.104.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (49044, м. Дніпропетровськ, вул.. Гоголя, 29).
Автореферат розісланий 12 травня 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В.М.Дрешпак
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток України як незалежної, демократичної держави багато в чому забезпечується ефективним функціонуванням державної служби країни. Водночас індикатором наявності громадянського суспільства і демократичної держави є такі основні принципи державної служби як служіння народу, гуманізм і соціальна справедливість, пріоритет прав людини і громадянина, професіоналізм, ініціативність, чесність, відданість справі та інше.
Сучасний період розвитку України характеризується зміною політичних еліт і прагненням до радикального реформування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Дані процеси повинні бути засновані на застосуванні наукового підходу, що включає сучасні теоретичні і практичні інструменти управління соціальними системами в умовах певного ступеня свободи їх основних елементів. Пошук якісної моделі державного управління в умовах демократії не може бути ні скопійований, ні успадкований від інших країн, а повинен формуватися волею його учасників. Тому вдосконалення процесів державного управління, додавання їм нової якості повинно враховувати “людський чинник”, принципи кадрового менеджменту, оскільки ефективність діяльності будь-якої організації знаходиться в прямій залежності від цілей і цінностей персоналу.
Основною проблемою, що потребує розв’язання в Україні у сучасних умовах, є коректний добір, розміщення та мотивація кадрів, зокрема збереження стійкої системи цінностей державних службовців у процесі виконання ними службових обов’язків та забезпечення узгодження їх індивідуальних цілей з цілями державної служби як системи. Цю проблему можливо вирішити за допомогою міждисциплінарних теоретичних підходів, що включають теоретичний та методичний інструментарій загальної теорії систем, теорії державного управління, менеджменту, психології, соціології.
Українські науковці активно досліджують проблеми механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій (В.І. Луговий, О.Ф. Мельников, Т.В. Мотренко, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенський, А.В. Решетніченко, С.М. Серьогін, Ю.П. Шаров та ін.). У цих роботах особлива увага приділяється визначенню та діагностиці професійно важливих якостей особистості, аналізу навчальних потреб державних службовців і моніторингу якості освіти.
Роботи зарубіжних авторів: А. Аугустінавічуте, С. Грофа, Р. Дилтса, В. Лефевра, А. Маслоу, М. Рокіча та інших стосуються широкого спектру питань щодо структури особистості, системи цінностей та актуальних цілей особистості. Ці розробки є базовими під час вивчення проблеми відповідності особистісних характеристик державних службовців вимогам державної служби.
Теоретичні засади соціології, менеджменту (Р. Акофф, Н. Луман, Т. Парсонс, Ю. Плотинський), а також засади теорії систем (Б. Берталанфі, О. Богданов, Е. Квейд, В. Садовський, І. Цехмістро) дозволяють виявити закономірності ефективного функціонування організацій як соціальних систем, визначити рівень впливу особистості на діяльність організації. Застосування результатів цих наукових досліджень до процесу формування ефективної державної служби в Україні може підвищити рівень її емерджентності як системи і, таким чином, сприяти збільшенню соціального ефекту державної служби, що стає особливо актуальним у період демократизації суспільних відносин.
Проте, незважаючи на широке вивчення механізмів підвищення ефективності діяльності державних службовців як в Україні, так і за її межами, відкритим залишається питання формалізації впливу державного службовця на державну службу та причин його якісної динаміки. Крім того, актуальним є прогнозування індивідуальних цілей і цінностей державного службовця та їх узгодженість з основними засадами державної служби, особливо в період після призначення на посаду. Проблема негативної динаміки цілей та цінностей державних службовців, які з часом суттєво відрізняються від цілей державної служби як інституту і негативно впливають на його ефективність, обумовила вибір теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі інноваційного менеджменту та управління проектами Донецького державного університету управління як складова частина науково-дослідної теми “Розробка наукових основ інноваційної моделі економічного росту Донецького регіону” (державний реєстраційний номер 0100U006101), етапом якої є тема “Механізми державного управління інформаційно-методичного забезпечення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування” (державний реєстраційний номер 0100U006101.04.09). У межах цієї теми на основі комплексного підходу автор досліджував вирішення завдань формування державної служби.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, який дозволяє досягти високого рівня емерджентності державної служби як системи.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначено такий комплекс завдань:
– сформувати концептуальний апарат для аналізу ефективності діяльності державних службовців на основі системної парадигми;
– визначити аспекти ефективності державної служби;
– проаналізувати характеристики впливу індивіда на властивість цілісності системи в ситуації значущого вибору на основі системи конденсованого досвіду С. Грофа;
– розробити принципи забезпечення цілісності державної служби у об’єктивному і суб’єктивному аспектах на основі узгодження цілей і цінностей державних службовців і державної служби, а також методи забезпечення цього узгодження;
– застосувати деякі принципи квантової механіки і квантової психології Р.А. Уілсона з метою урахування дуального статусу державного службовця;
– розробити модель K-D-N, яка буде методологічною основою механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців;
– розробити професіограму державного службовця з урахуванням його психограми.
Об’єктом дослідження є процеси управління діяльністю державних службовців.
Предметом дослідження є механізм забезпечення ефективності діяльності державних службовців.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність діяльності державних службовців знаходиться в залежності від узгодженості цілей державних службовців з цілями державної служби, як системи, що дозволить підвищити її емерджентність.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проведене на основі комплексного міждисциплінарного підходу з широким використанням теоретико-методологічних напрацювань з теорії державного управління, теорії систем, соціології, психології.
У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи наукового пізнання, які дозволяють розробити механізм забезпечення ефективності діяльності державних службовців.
У роботі використано методи: структурно-функціонального моделювання – для побудови моделі К-D-N, яка дозволяє оцінити вплив абсолютного і відносного конструктивного, деструктивного, нейтрального потенціалів особистості державного службовця на рівень емерджентності організації; системно-аналітичний – для розробки концептуальних положень і заходів щодо механізму ефективності діяльності державних службовців; аналогії – для використання деяких властивостей хвильової функції з метою представлення державного службовця як біологічного об’єкта та соціального суб’єкта, методи квантової психології – для визначення параметру “альтруїзм-егоїзм” державного службовця відносно суспільства; структурно-функціональний – для розкриття необхідних характеристик соціальних систем; аналізу і синтезу – для розробки принципів узгодження цілей і цінностей державних службовців і державної служби, що враховує об’єктивний і суб’єктивний аспекти, а також управлінські і психологічні методи забезпечення цього узгодження, індукції і дедукції – для розробки механізму ефективності діяльності державних службовців на всіх етапах дослідження.
При виконанні роботи застосовано методи наукового пізнання та інструментальні можливості різних галузей науки.
Зокрема, для аналізу діяльності державних службовців були застосовані загальнонаукові методи теорії державного управління, соціології, психології в частині вивчення структури особистості, загальної теорії систем як інструменту аналізу і опису соціальних систем і холістичної парадигми, що передбачає використання методології м’яких систем для забезпечення успішного функціонування державної служби в демократичному суспільстві.
Практична частина дослідження базується на застосуванні методів квантової психології Р.А. Уілсона, соціоніки, нейро-лінгвістичного програмування, методів аналізу і оцінки цінностей за М. Рокічем з метою формування психограми державних службовців на трьох рівнях управлінської ієрархії.
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані державної статистики; результати досліджень, проведених провідними науковими інститутами України, а також безпосередньо автором.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні і формуванні механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців на основі аналізу рівня емерджентності державної служби як системи.
У дисертаційній роботі уперше:
– запропоновано принципи забезпечення цілісності державної служби у об’єктивному і суб’єктивному аспектах, що враховують управлінські та психологічні методи узгодження цілей та цінностей державних службовців та державної служби;
– розроблено модель K-D-N – методологічну основу механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, що включає комплекс методів набору, добору і розстановки кадрів, моніторингу їх психологічного стану, ротації та навчання персоналу;
– запропоновано методику оцінки характеристик впливу державного службовця на рівень емерджентності державної служби, що заснована на аналізі відносних величин конструктивного, деструктивного і нейтрального потенціалів особистості в термінах цілей і цінностей системи, на яку здійснюється вплив (державна служба, суспільство).
Удосконалено:
– визначення ефективності державної служби в трьох аспектах, а саме: 1) забезпечення реалізації цілей суспільства – соціальну ефективність; 2) ефективну реалізацію цілей і задач лінійного підпорядкування – класичну ефективність діяльності в рамках організації; 3) координацію процесу узгодження цілей суспільства і держави – забезпечення ефективної взаємодії;
– професіограму державного службовця для трьох рівнів ієрархії, яка включає: знання, уміння, навички державного службовця, необхідні для виконання заданих функцій; метапрограмний профіль; соціонічний профіль; систему актуальних цінностей і способів досягнення цілей;
– методи набору, добору і розстановки кадрів в державній службі.
Дістав подальшого розвитку підхід до аналізу властивості емерджентності соціальних систем з погляду принципів квантової механіки і квантової психології Р.А.Уілсона.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення дисертації доведені до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути використані в процесі вдосконалення системи державної служби в Україні. Основні наукові результати можуть бути використані в практичній діяльності органами державної влади, під час навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Практичне значення, зокрема, має професіограма державного службовця, що розроблена для трьох рівнів ієрархії та включає психограму. Розроблена також методика розрахунку конструктивного, деструктивного і нейтрального потенціалів впливу державного службовця на державну службу.
Теоретичні та практичні положення, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, впроваджені у діяльності Асоціації „Обласний Консалтінг-Центр” (довідка про впровадження № 14/03-1242 від 9.04.2003 р.), відділу кадрів Донецької облдержадміністрації (довідка про впровадження № 09/17я-2712 від 24.11.2005 р.), у навчальному процесі Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (довідка про впровадження № 01-06-63/1 від 21.12.2005 р.) та в навчальному процесі Донецького державного університету управління (довідка про впровадження № 01-12/816 від 29.11.2005).
У результаті впровадження було прийнято до відома наступні положення і рекомендації: враховані принципи узгодження цілей і цінностей суспільства, державної служби і окремих державних службовців у процесі набору, добору кадрів та їх переатестації; залучена до активного робочого інструментарію професіограма державного службовця, яка дозволяє оцінити рівень його конструктивного, деструктивного і нейтрального потенціалу; прийнята до розгляду методика аналізу державної служби, яка дозволяє оцінити сукупний рівень потенціалу державних службовців.
Окрім вказаних принципів і методик, враховані теоретичні положення щодо оцінки соціальної ефективності державної служби.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, зроблені автором особисто. Усі ідеї та гіпотеза, дослідження та рекомендації висунуто і здійснено особисто дисертантом. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були підготовлені окремі наукові публікації. У дисертаційній роботі автору належать теоретичні положення щодо аналізу ефективності державної служби, результати моделювання діяльності державного службовця і рекомендації щодо набору, добору персоналу в сфері державної служби, а також моніторингу його подальшого стану в процесі професійної діяльності.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені як доповіді на наукових конференціях і семінарах.
Теоретичні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на наукових семінарах кафедри інноваційного менеджменту та управління проектами, а також кафедри загального та адміністративного менеджменту Донецького державного університету управління, на конференціях професорсько-викладацького складу ДонДУУ за результатами науково-дослідної роботи в 2003, 2004, 2005 рр., на п’ятому міжнародному науковому конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, лютий, 2005), на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень – 2005” (Дніпропетровськ, червень, 2005), на міжнародній науково-практичній конференції “Наука: теорія і практика” (Прага, Дніпропетровськ, липень, 2005), на VI Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, листопад, 2005).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано в десяти роботах, з яких шість статей – у фахових наукових виданнях, три публікації – в матеріалах конференцій, одна публікація – в іншому науковому виданні. Загальний обсяг публікацій – 3,5 друкованих аркуша, з яких авторові належить 3,1 друкованих аркуша.
Структура дисертації. Дисертація складається з трьох розділів, вступу та висновків. Повний обсяг дисертації – 184 сторінки, з них основного тексту – 157 сторінок і 12 сторінок додатків. Дисертація містить 6 таблиць, 32 рисунка, 13 формул. Список використаних джерел включає 160 найменувань на 15 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету й завдання дисертації, об’єкт і предмет дослідження, наведено характеристику використаних методів дослідження, сформульовано основні положення наукової новизни роботи. Наведено дані щодо практичного значення результатів дослідження, щодо апробації результатів дисертації та публікацій за темою дослідження.
У першому розділі “Концептуальний апарат для аналізу ефективності діяльності державного службовця” розглянуто ефективність державних службовців, сформульовано проблеми забезпечення ефективного державного управління в Україні, сформовано концептуальний апарат дослідження. Для цього розглянуто сутність соціальних систем та системні моделі соціуму, проаналізовано концепцію холізму та розглянуто систему конденсованого досвіду С. Грофа.
Аналіз літератури з проблеми, що вивчається, дав змогу виділити напрям дослідження впливу державного службовця на державну службу та причин його якісної динаміки з урахуванням міждисциплінарного підходу. В процесі аналізу проблем ефективності державної діяльності визначено, що основною проблемою є те, що державний службовець з різноманітних причин, з часом перестає керуватися інтересами суспільства, народу, і концентрується на інтересах влади. Цей факт потребує пошуку механізмів забезпечення ефективності діяльності державних службовців.
Визначено характеристики ефективності державної служби, для чого її було розглянуто як систему. У результаті аналізу зроблено висновок, що державна служба може розглядатися як інститут, що забезпечує взаємодію держави та суспільства. Реалізуючі функцію узгодження цілей правлячої політичної еліти і суспільства, шляхом корегування цих цілей, державна служба через державних службовців забезпечує зниження розриву в цільових настановах і сприяє формуванню загальної стратегії розвитку. Отже, ефективність державної служби визначається трьома аспектами: забезпеченням реалізації цілей суспільства – соціальна ефективність діяльності; ефективною реалізацією цілей і завдань у рамках лінійного підпорядкування, усвідомленого цілепокладання – класична ефективність діяльності в рамках організації; впливом на процес узгодження цілей суспільства і політичної еліти – забезпечення ефективності взаємодії.
Множинність поняття ефективності визначає найбільш прийнятний концептуальний апарат для аналізу діяльності державних службовців.
Зокрема, у демократичному суспільстві найбільш придатною є методологія “м’яких” систем П. Чекленда, заснована на холістичний парадигмі наукового бачення світу. Застосування холістичної парадигми до визначення принципів ефективності функціонування державного службовця, дозволило визначити таке. За аналогією з квантовою механікою, враховуючи схожі властивості поведінки об’єктів мікросвіту та елементів суспільства, доцільним виявилося використання деяких властивостей хвильової функції для розгляду державного службовця як біологічного об’єкта та соціального суб’єкта. А відтак, державного службовця найбільш наочно можна відобразити аналогічною хвильовою функцією, що дозволить представити його комунікаційні, ретрансляційні характеристики та особистісні цілі і цінності, враховуючи їх дуальну природу.
Розглянуто модель суспільства як системи комунікацій між індивідами, що дало можливість визначення відносності характеристик взаємодії індивіда (державного службовця) із середовищем. Поняття відносності взаємодії передбачає наявність ймовірності в процесі встановлення взаємодій, що підтримують чи знижують рівень цілісності та емерджентності соціальної системи. Індивід знаходиться одночасно в множинних комунікаціях з різними соціальними спільнотами, тому характер його соціальних комунікацій є величиною відносною, порівняною з різними цілями і цінностями певних соціальних спільнот. Тобто, маючи цілі та цінності, що не відповідають цілям та цінностям системи, індивід впливає на її розвиток негативно, та сприяє зниженню рівня цілісності (емерджентності) цієї системи.
Доведено, що рівень емерджентності в соціальній системі – величина не постійна і залежить як від тісноти зв'язків між елементами, так і від характеру цих зв'язків (солідарізм, протистояння). Для соціальних систем позитивна емерджентність досягається при виконанні таких умов: наявності єдиних цілей суб’єктів, єдиних цінностей, норм і правил поведінки, а також спільної дії.
Ґрунтуючись на аналізі поняття “емерджентність”, визначено, що характер взаємозв’язків між елементами в соціальних системах залежить не тільки від характеристик системи менеджменту, але й від суб’єктивного вибору, що реалізує кожен індивід як елемент системи. Цей суб’єктивний вибір визначається комплексним впливом усіх соціальних систем, елементом яких є індивід, а також впливом уже властивих йому цінностей і цілей. Тому конструктивна участь індивіда в досягненні цілей певної системи (державної служби) є величиною ймовірнісною.
Для пояснення сутності конструктивного, деструктивного та нейтрального впливу індивіда на діяльність організації та суспільства в цілому автором було використано систему конденсованого досвіду С.Грофа, яка визначає реакцію індивіда на вплив зовнішнього середовища.
Таким чином, сутність впливу індивіду (державного службовця) на розвиток державної служби потребує якісно іншої системи набору, добору, розстановки та мотивації кадрів з метою збільшення рівня емерджентності державної служби як системи.
У другому розділі “Моделювання діяльності державного службовця” проаналізовано індивідуальне цілепокладання державних службовців як фактор самостійного узгодження особистісних цілей з цілями організації, представлено квантову модель державного службовця та розроблено модель К-D-N (конструктивного – деструктивного – нейтрального впливу службовця на організацію) як основу механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців.
Визначено, що забезпечення цілісності державної організації як системи в процесі її функціонування можливе: 1) за рахунок сканування системи мотивації державних службовців і приведення організації у відповідність цим умовам; 2) за рахунок саморефлексії державних службовців, тобто регулярної перевірки відповідності своїх особистих цілей цілям державної служби і цілям суспільства.
Розглянуто “квантову модель” державного службовця, яка в цій роботі представляється як єдність біологічного об’єкта і соціального суб’єкта. При цьому, ймовірність послідовного вибору цілей і цінностей, адекватних заданій соціальній спільноті в ціннісній структурі державного службовця визначається аналогічно до принципу суперпозиції в квантовій механіці.
Державний службовець при вступі на посаду, а цей факт аналогічний до акту вимірювання в квантовій механіці, робить вибір між наявними потенційними станами – тобто відбувається розподіл коефіцієнтів у вихідній хвильовій функції. У результаті має місце нова функція, що описує характеристики постановки цілей і прийняття рішень цим суб’єктом.
У процесі визначення рівня прихильності державного службовця до тієї чи іншої соціальної спільноти важливо визначити його цілі й цінності. Причому, у рамках однієї і тієї ж системи цінностей індивіда можуть бути використані різні методи і технології досягнення цілей. Цей факт і приводить до перерозподілу коефіцієнтів хвильової функції державного службовця при, здавалося б, однієї і тієї ж системі цінностей.
Сканування ціннісних орієнтацій державного службовця запропоновано реалізувати на основі системи Р. Рокіча, яка передбачає наявність стійких, термінальних і динамічних, інструментальних цінностей. Крім того, для забезпечення емерджентності державної служби необхідно, щоб у системі цінностей службовця абсолютно чи ситуативно (на контрасті з попереднім циклом професійної активності) альтруїзм домінував над егоїзмом, а суспільні цінності над особистими.
Викладені вище теоретичні й практичні положення дозволили сформувати модель впливу державного службовця на державну службу як організацію (рис. 1). Модель K-D-N, запропонована для забезпечення цілісності державних організацій як систем, складається в аналізі абсолютного і відносного конструктивного, деструктивного, нейтрального потенціалів особистості. Модель представлена у статичному та динамічному аспектах. Відповідно до цієї моделі на результат ефективного функціонування організації впливають внутрішні процеси, що за характеристикою їх впливу на результат можна визначити як конструктивні, деструктивні і нейтральні.
Будь-який процес генерується його носіями: відповідно конструктивними, деструктивними і нейтральними елементами системи. Визначення зазначених видів потенціалів особистості і регулювання їх впливу на державну організацію забезпечить високий показник її емерджентності.
Виходячи з цього, запропоновано методику оцінки потенціалу впливу державного службовця на ефективність державної служби, що передбачає визначення таких величин: величина конструктивного, деструктивного і нейтрального потенціалів особистості; сила виразності конструктивного, деструктивного і нейтрального потенціалів особистості в певній організації; сила впливу особистості на діяльність організації, що залежить від місця, що займає індивід в ієрархії системи.
Кожна з величин, що входять до формули оцінювання впливу діяльності державного службовця на державну службу, може бути визначена за допомогою різних методик психологічного тестування:
1) величина K-D-N потенціалів особистості (абсолютне значення) тестується на базі метапрограм особистості;
2) сила вираженості K-D-N потенціалів особистості (потенційно-можливої вираженості в даній організації) визначається системою цінностей, за шкалою “альтруїзм-егоїзм”, тестується в абсолютному і відносному вираженні. Відносне вираження характеризує прояв потенціалу індивіду при виконанні службових обов’язків, тобто відносно діяльності в організації, що вимагає прояву альтруїзму по відношенню до суспільства;
3) сила впливу особистості на діяльність організації (місце в організаційній ієрархії) визначається типом інформаційного метаболізму індивіда особистості, співвідноситься із місією державної служби як системи типу „організація”, з її оперативними цілями і задачами.
Таким чином, модель K-D-N є методологічною основою механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, метою якого є підвищення рівня емерджентності державної служби як системи. Організаційна складова цього механізму полягає в запровадженні запропонованої моделі у діяльність відділів кадрів на всіх рівнях структурної ієрархії органів державної влади.
У третьому розділі “Рекомендації щодо впровадження механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців” розглянуто напрями трансформації цілей, цінностей державної служби України на сучасному етапі розвитку та запропоновано варіант професіограми і психограми державних службовців для різних рівнів ієрархії. Крім того, сформовано тестові методики оцінки державних службовців за параметрами, необхідними для функціонування моделі K-D-N, а також методики моніторингу їх стану з метою забезпечення емерджентності державної служби.
Аналіз стану державної служби України дозволив зробити висновок, що державна служба на сучасному етапі розвитку переживає радикальні зміни. Серед пріоритетів її трансформації визначено: вдосконалення законодавства в сфері регулювання державної служби, зміну системи мотивації праці державних службовців, збільшення ступеня відкритості й прозорості набору кадрів. Зазначені пріоритети вимагають розробки профілів для всіх категорій посад державних службовців і посилення ролі кадрових служб органів державної влади в управлінні персоналом. Доведено, що професіограма державних службовців повинна включати не тільки професійні знання й уміння кандидата, але й психограму, метою якої є виявлення цілей і цінностей особистості, а також її відповідність еволюційним цілям державної служби.
Розроблена психограма державного службовця в рамках запропонованої моделі включає кілька основних складових:
- метапрограмний профіль державного службовця,
- параметр “альтруїзм-егоїзм” стосовно суспільства,
- тип інформаційного метаболізму індивіда.
У сукупності ці характеристики після їх оцінки дають можливість визначити тип впливу службовця на державну службу: деструктивний, конструктивний, нейтральний.
Після вступу на посаду, відповідно до принципів квантової психології, доцільно проводити моніторинг сили виразності потенціалу особистості, що оцінюється на основі відповідності цілей організації та індивідуальних цілей і цінностей особистості. Цей показник дає можливість розрахувати характеристики впливу чиновника на рівень емерджентності державної служби і вжити необхідних заходів щодо його ефективності.
Регулярний моніторинг динаміки потреб державних службовців у процесі трудової діяльності дозволить:
по-перше, здійснити ротацію персоналу у випадках, коли індивід у довгостроковій перспективі не може чи не хоче виконувати свої основні функції; це забезпечує зміну тісноти зв’язків між елементами системи і знижує рівень деструктивного впливу елемента на систему, а, отже, попереджає зниження емерджентності системи;
по-друге, при констатації системного факту зміни потреб державних службовців, що знижує емерджентність організації, доцільно внести зміни в систему мотивації праці, у якій, можливо, була накопичена системна помилка, що вимагає усунення;
по-третє, почати спробу зміни ставлення державного службовця до праці, якщо в системі його ціннісних установок спостерігається знецінювання альтруїстичних, суспільно-спрямованих цілей, що може бути обумовлено тривалою відсутністю очікуваного результату професійної діяльності.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено розв’язання актуального наукового завдання, що полягає в розробці механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, який дозволяє досягти високого рівня емерджентності державної служби як системи. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення поставлених завдань, підтверджують гіпотезу та дають змогу зробити узагальнюючі висновки.
1. Як концептуальний апарат, сформований для аналізу діяльності державного службовця, визначено набір ідей і понять загальної теорії систем, державного управління, менеджменту, соціології, психології, з урахуванням холістичної парадигми наукового бачення світу.
2. На основі розгляду державної служби, яка через державних службовців реалізує функцію узгодження цілей правлячої політичної еліти і суспільства, визначено, що ефективність державної служби визначається трьома аспектами: 1) соціальною ефективністю діяльності, що передбачає забезпечення реалізації цілей суспільства; 2) класичною ефективністю діяльності в рамках організації, що визначається ефективною реалізацією цілей і задач в рамках лінійного підпорядкування та може бути представленою як кількість та якість надання послуг (чи прийняття управлінських рішень) за певний період часу; 3) ефективністю взаємодії суспільства і політичної еліти, яка визначається. необхідністю узгодження цілей суспільства і політичної еліти в процесі виконання державним службовцем своїх обов’язків.
3. У межах дослідження було запропоновано використання системи конденсованого досвіду С. Грофа з метою пошуку характеристик особистості такого державного службовця, який функціонує ефективно. Доведено, що характеристики впливу індивіда на властивість цілісності системи в ситуації значущого вибору визначаються, в першу чергу, підсвідомою складовою його психіки, що треба враховувати в процесі набору, добору державних службовців.
4. У процесі формування моделі К-D-N, що забезпечує ефективність діяльності державних службовців було визначено наступне.
Уявлення про суспільство як про систему комунікацій між індивідами дає можливість визначення відносності характеристик взаємодії індивіда (державного службовця) із середовищем. Поняття відносності припускає наявність ймовірності в процесі встановлення взаємодій, що підтримують або знижують рівень цілісності соціальної системи (державної служби, суспільства в цілому). Індивід знаходиться одночасно в множинних комунікаціях з різними соціальними спільнотами, тому характер його соціальних комунікацій є величиною відносною, порівняно з різними цілями і цінностями певних соціальних спільнот. Доведено, що рівень емерджентності в соціальній системі – величина не постійна і залежить як від тісноти зв’язків між елементами, так і від характеру цих зв’язків. Для соціальних систем позитивна емерджентність (або високий рівень емерджентності) досягається при виконанні таких умов: наявність єдиних цілей суб’єктів, єдиних цінностей, норм і правил поведінки, а також спільної дії.
На підставі аналізу індивідуального цілепокладання державних службовців, яке забезпечує цілісність державної служби, визначено об’єктивний та суб’єктивний аспекти. Об’єктивний аспект полягає в такому устрої державної служби, який повинен забезпечувати державним службовцям можливість задоволення власних потреб (згідно з моделлю А. Маслоу). При виконанні цієї необхідної умови виникає достатня умова, що полягає в особистій, суб’єктивній мотивації державного службовця. Забезпечення цілісності державної служби як системи в процесі її функціонування можливе: за рахунок дослідження системи мотивації державних службовців і приведення державної служби у відповідність до нових умов; за рахунок саморефлексії державних службовців, тобто регулярної перевірки відповідності своїх особистих цілей цілям державної служби і цілям суспільства.
5. З метою урахування дуального статусу соціального суб’єкта, державний службовець в межах цього дослідження умовно представлений хвильовою функцією, що одночасно містить його якості як біологічного об'єкта і як соціального суб'єкта. Основною функцією державного службовця є ретрансляція управлінського впливу від правлячої політичної еліти до членів суспільства, а також трансляція зворотного зв’язку. Управлінський вплив представлений у вигляді інформації і алгоритмів дії.
Застосування квантової психології до діяльності державного службовця дозволяє виявити його прихильність до організації на основі розподілу коефіцієнтів хвильової функції між доступними державному службовцю соціальними спільнотами й системами. Аналіз зміни цієї прихильності в динаміці дозволяє коригувати рівень відповідності цілей державного службовця і державної служби.
6. На основі викладених вище результатів для забезпечення цілісності державної служби як системи запропоновано модель К-D-N, яка являє собою аналіз абсолютного і відносного конструктивного, деструктивного, нейтрального потенціалів особистості державного службовця і дозволяє оцінити його вплив на рівень емерджентності організації. Модель К-D-N надана в статичному і динамічному аспектах. Статичний аспект забезпечує набір, добір і розстановку кадрів, які реалізуються на базі параметрів особистості і визначенні сутнісних характеристик державної служби, її ситуативних цілей і задач. Динамічний аспект моделі визначає параметри мотивації, навчання і ротації кадрів. Він реалізується в організації системи моніторингу потреб індивіда і рівня його рефлексії.
7. Розроблена професіограма державних службовців, яка відображує не тільки професійні знання і уміння кандидата, але й психограму, метою якої є виявлення цілей і цінностей особистості, а також їх відповідності цілям державної служби як системи. Психограма державного службовця в межах пропонованої моделі містить декілька основних складових: метапрограмний профіль державного службовця, параметр “альтруїзм-егоїзм” відносно суспільства, тип інформаційного метаболізму індивіда. У сукупності ці характеристики після їх оцінки дають можливість визначити типи впливу державного службовця на державну службу: деструктивний, конструктивний, нейтральний. Після обіймання посади, згідно з положеннями квантової психології Р.А. Уілсона, доцільно робити моніторинг сили вияву потенціалу особистості, яка оцінюється на основі відповідності цілей організації та індивідуальних цілей і цінностей особистості. Цей показник дає можливість розрахувати характеристики впливу державного службовця на рівень емерджентності державної служби (показник K-D-N моделі) і вжити необхідних заходів щодо його ефективності. Використання психограми в наборі, доборі, розстановки кадрів і подальшому моніторингу їх стану забезпечить емерджентність державної служби як системи.
Запропонований у роботі механізм дає можливість забезпечити: ефективність діяльності державних службовців на основі управління параметром емерджентності державної служби як системи; добір державних службовців, що відповідають умові узгодженості їх цілей і цінностей з цілями і цінностями державної служби; моніторинг K-D-N потенціалів державних службовців в процесі виконання ними службових обов’язків. Запропонувати ці результати можна для впровадження у роботу відділів кадрів державної служби України, а також для використання в процесі управління ефективністю діяльності державних службовців.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гречко Т.К. Проблеми ефективності діяльності державного службовця // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць ДонДУУ, – Донецьк, 2004. _Т.V, вип. 32.– С. 277–287. –(серія “Державне управління”).
2. Гречко Т.К. Методики тестування для визначення величин в оцінці впливу діяльності державного службовця на держслужбу // Державна політика в сфері управління: Зб. наук. праць ДонДУУ, – Донецьк: Норд-Прес, ДонДУУ, – 2005. _Т.VI, вип. 55.– С. 32–41._(Серія “Державне управління”).
3. Гречко Т.К. Согласование целей индивида и организации на примере государственной службы // Менеджер: Вісник Донец. держ. ун-ту управління. – 2005. – № 1 (31). – С. 69–76.
4. Гречко Т.К. Сутність і характеристика конструктивного, нейтрального та деструктивного потенціалів особистості державного службовця // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 1 (21). – С. 216–226.
5. Гречко Т.К. Індивідуальне цілепокладання і само-рефлексія державних службовців // Менеджер: Вісник Донец. держ. ун-ту управління. – 2006. – № 1 (35). – С. 46–53.
6. Омельянчук А.І., Гречко Т.К. Формування метапрограмного профілю державного службовця, адекватного його професійним вимогам // Державне регулювання економічного розвитку регіонів: Зб. наук. праць ДонДУУ, _Донецьк, 2004. _Т.V, вип. 42. – С. 83–91. –(серія “Державне управління”).
7. Гречко Т.К. Индивидуальное целеполагание и саморефлексия государственных служащих (внешнее регулирование) // Динаміка наукових досліджень – 2005: Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. – Т. 4: Державне управління. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 26 – 28.
8. Гречко Т.К. Применение квантовой социологии к деятельности государственного служащего // Thе science: theory and practice: Materials of final international scientifical-practical conference. – Vol 2: Economic sciences. – Prague: Pub. House “Education and Science” – Dnepropetrovsk – Belgorod, 2005. – C. 9–11.
9. Пономаренко Е.В., Гречко Т.К. Цілепокладання соціально-економічної системи держави // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали 6-ї міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф. – Харків: Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, 2005. – С. 31 – 32.
10. Zoya Kayira, Larysa Kasyanenko, Grechko Tatiana. Human cahital accumulation as prequisine for Ukraine to integrate into the world economy // Economic Integration – Step Forward or Finish?: Materials of seminar. – Warzawa: Warsaw School of Economics, 2003. – Р. 79 – 89.
АНОТАЦІЇ
Гречко Т.К. Механізм забезпечення ефективності діяльності державних службовців. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 – державна служба. – Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Дніпропетровськ, 2006.
Дисертацію присвячено розробці механізму забезпечення ефективності діяльності державних службовців, що дозволяє досягти високого рівня емерджентності державної служби як системи. Сформульовано проблеми ефективності державної діяльності в Україні. Розглянуто сутність соціальних систем, проаналізовано холістичну парадигму наукового бачення світу та концепцію С. Грофа, що аналізує систему конденсованого досвіду людини. Проаналізовано індивідуальне цілепокладання державних службовців як фактор узгодження особистісних цілей з цілями організації та розроблено модель К-D-N (конструктивного – деструктивного – нейтрального впливу службовця на організацію). Запропоновано варіант професіограми і психограми державних службовців для різних рівнів ієрархії.
Ключові слова: державна служба, державний службовець, механізм, ефективність, емерджентність, холізм, професіограма, психограма.
Гречко Т.К. Механизм обеспечения эффективности деятельности государственных служащих. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.03 – государственная служба. – Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Днепропетровск, 2006.
Диссертация посвящена разработке механизма обеспечения эффективности деятельности государственных служащих, которая позволяет достичь высокого уровня эмерджентности государственной службы как системы.
В работе сформулированы теоретические основы формирования эффективных условий государственной деятельности. Определены проблемы эффективности государственной деятельности в Украине, сформирован теоретический аппарат для обеспечения эффективных условий государственной деятельности. Для этого рассмотрена сущность социальных систем и системные модели социума, проанализирована холистическая парадигма и рассмотрена концепция С. Грофа, анализирующая систему конденсированного опыта человека. .
Доказано, что государственный служащий может быть представлен в виде волновой функции, включающей его свойства как биологического объекта и как социального субъекта. Так как общество может быть представлено в виде системы коммуникаций между индивидами, это дает возможность определения относительности характеристик взаимодействия индивида (государственного чиновника) со средой, понятие относительности предполагает наличие вероятности в процессе установления взаимодействий, поддерживающих или снижающих уровень целостности социальной системы. Индивид же находится одновременно во множественных коммуникациях с различными социальными общностями, поэтому характер его социальных коммуникаций является величиной относительной, сравнимой с различными целями и ценностями заданных социальных общностей. Данные теоретические положения явились основой для моделирования эффективности деятельности государственных служащих.
Для реализации моделирования в работе проанализирован процесс индивидуального целеполагания государственных служащих как фактор самостоятельного согласования личностных целей с целями организации, представлена “квантовая модель” государственного служащего и разработана модель К-D-N (конструктивного – деструктивного – нейтрального влияния служащего на организацию) как основа механизма обеспечения эффективности деятельности государственных служащих.
Согласно данной модели, на результат эффективного функционирования организации влияют внутренние процессы, которые по характеристике их воздействия на конечный результат можно определить как конструктивные, деструктивные и нейтральные. Любой процесс генерируется его носителями – соответственно конструктивными, нейтральными и деструктивными элементами системы. Определение указанных видов потенциалов личности и регулирование их воздействия на государственную организацию обеспечит высокий показатель ее эмерджентности. Модель K-D-N представлена в статическом и динамическом аспектах. Статический аспект обеспечивает набор, отбор и расстановку
