МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Іванов Микола Миколайович

УДК 65:330.4(043)

МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРВІСУ

В УПРАВЛІННІ СКЛАДНИМИ ЕКОНОМІЧНИМИ ОБ'ЄКТАМИ

Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної кібернетики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий консультант – | доктор економічних наук, професор

Андрієнко Володимир Миколайович,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної кібернетики (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Берсуцький Яків Григорович, Інститут економіки промисловості НАН України, головний науковий співробітник (м. Донецьк);

доктор економічних наук, професор Галіцин Володимир Костянтинович, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри інформаційного менеджменту (м. Київ);

доктор економічних наук, професор Пушкар Олександр Іванович, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обчислювальної техніки та програмування (м. Харків).

Провідна установа:

Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної кібернетики (м. Львів).

Захист дисертації відбудеться 23 березня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано 15 лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. Підвищення ефективності управління підприємствами в сучасних умовах економіки України супроводжуються структурною перебудовою, яка пов'язана зі зміною їх форм власності і визначається вдосконаленням організаційних структур з застосуванням нових форм управління.

Цьому сприяє поява таких новітніх інформаційних технологій, як глобальна мережа Інтернет та мобільні системи зв’язку, які відкривають нові можливості в організації систем управління сучасними підприємствами, вони являють собою складні економічні об'єкти. Так, загальна кількість споживачів, що користувалися мережею Інтернет у світі, у 2002 році складала близько 471 млн. юридичних та фізичних осіб. Крім того, у 2001 році через електронні магазини мережі Інтернет здійснений продаж товарів на суму більше 350 млрд. доларів, а в 2003 році обсяг реалізації збільшився до 1 млрд. доларів.

Сучасні досягнення в області комп'ютерної техніки і засобів зв'язку розглядаються як механізми інформаційного сервісу в управлінні економічним простором складного економічного об’єкту. Системи управління таких економічних об'єктів відповідають вимогам відкритої економіки і сприяють оперативному отриманню та обробці достовірної інформації, що забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень. Інформаційний сервіс виводить бізнес на новий ступінь розвитку. Це дозволяє складним економічним об'єктам залучити максимальну аудиторію споживачів, а також надати інформацію про їх індивідуальні переваги.

Таким чином, інформаційний сервіс в управлінні складними економічними об’єктами відповідає вимогам, які висуваються “новою економікою”, переводячи управлінських процеси у віртуальну область.

Інформаційний сервіс впливає на розвиток суб’єктів господарської діяльності та науки у цілому, що визначило актуальність проблеми розробки теоретичних засад та методологічних принципів побудови систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами. Це створило передумови появи нового напряму, який пов’язано з розробкою моделей і методів побудови інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами з застосуванням інструментів менеджменту, маркетингу, контролінгу, реінжинірингу, логістики, систем підтримки прийняття рішень та інших.

Інформаційний сервіс розглядається як комплекс систем, який забезпечує широке коло інформаційних та управлінських послуг для підвищення якості і ефективності управління складним економічним об'єктом. При цьому інформаційний сервіс базується на економіко-математичних методах та моделях, а також застосовує новітні інформаційні і комунікаційні технології.

Отже, рішення проблеми розробки теоретичних засад та методологічних принципів побудови систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами є актуальною. При цьому складний економічний об'єкт розглядається в аспекті зміни структурної організації (зовнішніх і внутрішніх зв'язків), які вимагають підвищення оперативності і точності в процесі планування, обліку, аналізу, контролю і управління, що в цілому спрямовано на підвищення ефективності системи управління.

Саме з цих позицій досліджуються моделі інформаційного сервісу в процесі управління складними економічними об'єктами.

Вагомий внесок в теоретичні розробки, а також у формування вітчизняних наукових напрямів дослідження адаптивних систем, інвестицій та інвестиційної привабливості, інформаційно-аналітичних систем в економіці, контролінгу, логістики, маркетингу, менеджменту, реінжинірингу, ризикології, систем підтримки прийняття рішень внесли роботи: Алимова О.М., Амітана В.Н., Амоши О.І., Андрієнка В.М., Берсуцького Я.Г., Вітлінського В.В., Вовка В.М., Галіцина В.К., Геєця В.М., Голікова В.І., Гузя М.Г., Михасюка І.Р., Забродського В.А., Заруби В.Я., Клебанової Т.С., Ковальчука К.Ф., Костіна М.І., Лепи М.М., Лисенка Ю.Г., Петренка В.Л., Порохні В.М., Пушкаря О.І., Ріппи С.П., Румянцева М.В., Ситніка В.Ф., Сергєєвої Л.Н., Стасюка В.П., Христіановського В.В., Чумаченка М.Г. та інших.

Окремі аспекти зазначених напрямів досліджень розглядалися в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: Александрова І.О., Ансофа І., Біра Ст., Бланка І.А., Буркова В.М., Буча Г., Волокітіна О.В., Герчікової І.М., Гореліка М.О., Дидковської Л.І., Дейвідсона М., Дюрана Б., Зайцева Ю.К., Іордона Е., Каленського М.М., Катана Л.І., Ковальової В.В., Котлера Ф., Лоскутова О.Ю., Павлова О.О., Пліса В.І., Пономаренка В.М., Садєкова А.А., Сидорової А.В., Треньова В.М., Чепурка В.В., Шелобаєва С.І., Юдіна Д.Б. і інших.

Однак, аналіз наукових робіт свідчить про те, що теоретичні і методологічні аспекти побудови систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами, які орієнтовані на застосування сучасних та перспективних інформаційних технологій, досліджено недостатньо.

Таким чином, розробка теоретико-методологічних засад, методів та моделей систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами є актуальною науковою проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дослідження, що проведені в дисертаційній роботі, є складовою частиною наукової роботи, яка проводилася на кафедрах:

математичних методів економіки та інформаційних технологій Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України в межах держбюджетної теми “Концептуальні та методологічні основи розробки програм підвищення ефективності інвестиційних процесів розвитку економіки” 13_Д/2000 (номер державної реєстрації — 0100U004904);

економічної кібернетики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України відповідно до планів науково-дослідних робіт, зокрема:

держбюджетних тем “Моделювання процесів фінансового менеджменту вищого навчального закладу” Г-00/42 (номер державної реєстрації — 0100U005081), “Моделювання інформаційних і інфологічних систем” Г-00/29 (номер державної реєстрації — 0100U001967), “Моделювання логістичної системи підприємства” 04-1/27(номер державної реєстрації — 0104U009167);

господарсько-договірних тем “Адаптація фінансово-господарської діяльності підприємства і його організаційної структури на основі впровадження сучасних інформаційних технологій” (шифр 00-213-30, замовник - державне виробниче підприємство “Укрпромводчормет”, м. Донецьк) і “Науково-технічна експертиза пропозицій комерційних фірм по створенню холдингової компанії і складання рекомендацій по розробці системи управління холдинговою компанією” (шифр 05-213-17У, замовник - ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія”, м. Київ).

Об'єктом дослідження є процеси функціонування систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами.

Предметом дослідження є розробка теоретико-методологічних засад, моделей і методів побудови систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження склали роботи провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з теорій системного аналізу, економіко-математичного моделювання, математичної статистики, функціонального аналізу, нейроматематики, реінжинірингу, активних систем, а також проблем менеджменту, маркетингу, інвестицій, логістики і сучасних інформаційних технологій.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та концептуальних положень економіко-математичного моделювання процесів створення і функціонування систем інформаційного сервісу для розширення цільового ринку та підвищення ефективності прийняття рішень в управлінні складними економічними об’єктами.

Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено наступні основні задачі:

визначено передумови створення нового наукового напряму дослідження щодо розробки систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об’єктами;

розроблено теоретичні засади та методологічні принципи побудови систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами;

розроблено концептуальну і узагальнену моделі системи інформаційного сервісу в управлінні складним економічним об'єктом;

запропоновано аксіоматику процесів функціонування систем інформаційного сервісу;

розроблено комплекс концептуальних моделей систем: інформаційно-маркетингових, інформаційно-інвестиційних, інформаційно-логістичних, інформаційно-бюджетних;

запропоновано метод оцінки споживчої ефективності на цільовому ринку;

розроблено моделі показників корисності товару та споживчого ефекту;

розроблено моделі віддаленого економічного порталу та оцінки економічного ефекту використання порталу;

розроблено метод прогнозування множини економічних показників діяльності складного економічного об’єкту на основі нейронної мережі;

побудовано метод оцінки економічних показників доходу та витрат для формування бюджету складного економічного об'єкту;

розроблено модель оцінки нестабільності економічних показників доходних і витратних частин бюджету та модель формування бюджету на основі функції максимальної правдоподібності;

розроблено структури: систем інформаційного сервісу в управлінні складним економічним об'єктом, системи підтримки прийняття рішень в системах інформаційного сервісу, автоматизованої системи управління персоналом і системи дистанційного навчання персоналу.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вирішено нову науково-практичну проблему моделювання систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами.

Отримані наступні наукові результати:

вперше:

розроблено теоретичні засади побудови систем інформаційного сервісу, що забезпечують створення ефективної системи управління складним економічним об'єктом, оперативне прийняття управлінських рішень, розширення цільового ринку, які засновані на системному та функціонально-аналітичному підходах, концепції реінжинірингу та Інтернет-технології;

розроблено узагальнену та концептуальну моделі організації системи інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами, що забезпечує підвищення точності та оперативності прийняття управлінських рішень, в яких використовуються моделі економічних показників і бізнес-процесів прогнозування внутрішніх і зовнішніх чинників;

розроблено методологічні принципи побудови і функціонування систем інформаційного сервісу, які дозволяють забезпечити підвищення ефективності управління складним економічним об'єктом, що базуються на розроблених узагальненій і концептуальній моделях;

запропоновано аксіоматику процесів функціонування систем інформаційного сервісу, що забезпечує визначення концептуального підходу до створення систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами; в основу якої покладена узагальнена модель організації системи інформаційного сервісу;

розроблено комплекс концептуальних моделей:

- інформаційно-маркетингової системи в управлінні складним економічним об'єктом, яка дозволяє вирішувати питання оцінки ринку товарів і ресурсів з можливостями аналізу та прогнозування на основі методу оцінки корисності товару з урахуванням розширення цільового ринку;

- інформаційно-інвестиційної системи, яка дозволяє вирішувати задачу управління інвестиційною привабливістю на основі системи підтримки прийняття рішень;

- інформаційно-логістичної системи, яка оптимізує транспортно-складські витрати підприємства на основі об'єктно-орієнтованого підходу реінжинірингу обробки замовлень і запропонованого віддаленого економічного порталу;

- інформаційно-бюджетної системи, яка забезпечує моделювання і планування бюджету, дозволяє управляти рентабельністю, платоспроможністю і ліквідністю складного економічного об'єкту та побудована на основі методів максимальної правдоподібності і оцінки економічних показників;

запропоновано метод оцінки споживчої ефективності товару на цільовому ринку, який призначено для розробки товарної політики щодо управління складним економічним об'єктом, шляхом підвищення якості виробництва і вдосконалення споживчих властивостей товару. В методі застосовано розроблені моделі показників корисності товару та споживчого ефекту, які використовують засоби Інтернет, що дозволяють підвищити гнучкість процесу обробки даних та посилити зворотний зв'язок із споживачами;

розроблено модель віддаленого економічного порталу в мережі Інтернет, яка забезпечує структуризацію внутрішньовиробничої інформації, а також управління складним економічним об’єктом за рахунок вирішення задач аналізу економічного стану об’єкту, моделювання процесу управління ним на основі розроблених методів, що знижує витрати на функціонування самого порталу;

розроблено модель оцінки економічного ефекту використання порталу для інформаційно-логістичної системи, яку призначено для визначення інтегрованого прибутку за рахунок таких показників, як доход, витрати, тривалість зв’язку і витрати на отримання кожного користувача;

дістали подальшого розвитку:

моделі процесів реінжинірингу, а саме: системи інформаційного сервісу складного економічного об'єкту, яка забезпечує реорганізацію матеріальних, фінансових та інформаційних потоків і удосконалення організаційної структури; інформаційно-маркетингової системи, яка дозволяє забезпечити перерозподіл і мінімізацію використання ресурсів; інформаційно-логістичної системи, що спрямована на скорочення термінів реалізації потреб клієнтів та підвищення якості їх обслуговування. У моделях результат досягається за рахунок індуктивного підходу до використання комп'ютерних технологій і систем;

метод прогнозування економічних показників на основі нейронної мережі, що дозволяє підвищити якість прогнозу за рахунок побудови багатомірних баз даних та формування матриці навчання;

метод оцінки економічних показників для формування бюджету складного економічного об'єкту, який базується на розроблених моделях: нестабільності показників, що дозволяє знизити ризик при формуванні бюджету; формування бюджету на основі методу максимальної правдоподібності, що дозволяє підвищити якість процесу стратегічного і оперативного планування;

процес синтезу систем інформаційного сервісу в управлінні складним економічним об'єктом, який здійснюється згідно розробленим принципам, економіко-математичним моделям і методам. Складовими частинами системи є підсистеми: підтримки прийняття рішень, що забезпечує стратегічне, тактичне і оперативне управління складним економічним об'єктом за рахунок використання принципу ухвалення колективного рішення; електронного документообігу, що забезпечує оперативність і підвищення виконавської дисципліни за рахунок використання служб Інтернет і цифрових електронних панелей; автоматизованого управління персоналом, що забезпечує управління працівниками і узгодження рішень по рівнях складного економічного об'єкту за рахунок використання багаторівневої архітектури; дистанційного навчання персоналу, яка дозволяє підвищити якість та ефективність роботи робітників за рахунок застосування “інформаційного порталу”.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що запропоновані концептуальні положення, методологічні принципи і теоретичні засади побудови систем інформаційного сервісу знайшли практичне використання в процесі управління складними економічними об'єктами.

Розроблені в дисертації методи та економіко-математичні моделі є універсальними і можуть бути використаними в управлінні економічними об'єктами різного рівня.

Результати досліджень впроваджено в практичну діяльність:

Головного економічного управління Запорізької міської ради (акт № 159/1, від 26.06.2002 р.); ЗАТ “АвтоЗАЗ-Деу”, м. Запоріжжя (акт № 02/204, від 19.02.2002 р.); ВАТ МК “Азовсталь”, м. Маріуполь (акт від 10.02.2005 р.); державного виробничого підприємства “Укрпромводчормет”, м. Донецьк (акт від 23.03.2005 р.); Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (акт від 12.04.2005 р.).

Економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження становить 980 тис. грн., що підтверджується відповідними актами.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати дисертаційної роботи були одержані автором самостійно. З наукових праць, які опубліковано у співавторстві, використано лише ті, що отримані в результаті індивідуальних досліджень. Дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися та знайшли схвалення на V Всеукраїнській науково-методичній конференції “Економічна кібернетика: проблеми методології та підготовки фахівців” (Київ, 2000 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 2001 р.), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління підприємствами: проблеми і шляхи рішення” (Запоріжжя, 2002 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці і підприємництві: проблеми науки, практики і освіти” (Запоріжжя, 2002 р.), VIII Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (Алушта, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фінансового менеджменту на підприємствах” (Донецьк, 2003 р.), IX Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (Запоріжжя, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та новації” (Донецьк, р.).

Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 38 наукових працях, з яких 3 монографії (одна індивідуальна), 24 статті у фахових виданнях, 8 матеріалів конференцій і 3 навчальні посібники. Загальний обсяг публікацій складає 43,52 д.а., з яких автору належить 37,2 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел з 255 найменувань, 9 додатків. Робота викладена на 377 сторінках. Текст дисертації містить 79 рисунків, 15 таблиць.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, предмет, об'єкт і методологію дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну значимість роботи.

У першому розділі “Методологічні основи побудови систем інформаційного сервісу складних економічних об'єктів” розглянуто загальну характеристику сучасних умов функціонування складних економічних об’єктів, проаналізовано особливості управління ними в умовах ринкових відносин.

Розвиток економіки України неможливий без ефективного функціонування промислового виробництва. В свою чергу, створення сприятливих умов для ефективного зростання промисловості та галузей народного господарства вимагає нових підходів до побудови систем управління складних економічних об'єктів на основі інформаційного сервісу, оскільки в ринкових умовах їх економічна діяльність характеризується розширенням зв'язків і цільових ринків.

Кожна складова (внутрішні економічні об'єкти, внутрішні та зовнішні зв'язки, економічні показники і інші) складного економічного об'єкту як суб'єкта господарської діяльності, може виступати джерелом складності.

Складному економічному об'єкту притаманні ієрархічність, неоднорідність задач, що вирішуються, складність структури взаємозв'язків між зовнішніми і внутрішніми складовими, що приводить до виникнення додаткових економічних об’єктів. Тому якість управління складним економічним об'єктом тісно пов'язана з використанням систем інформаційного сервісу.

Поява нового наукового напряму моделювання систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об’єктами обумовлена: вимогами відкритості економіки за стандартами світової організації торгівлі (СОТ); потребами світового ринку, які постійно змінюються; орієнтацією виробництва товарів і послуг на індивідуальні потреби замовників і клієнтів; безперервним удосконаленням технічних можливостей і високою конкуренцією.

Динаміка зміни внутрішнього валового продукту (ВВП) і обсягів промислового виробництва (рис. ) свідчить про необхідність стабілізації і забезпечення економічного зростання країни, що може бути досягнуто за рахунок вдосконалення і розвитку систем управління складних економічних об'єктів, зокрема за рахунок застосування сучасних інформаційних систем.

Аналіз економічних показників за 2005 рік свідчить, що номінальний валовий внутрішній продукт, за даними Державного комітету статистики України, склав 252 млн. гривень. Найбільший приріст валової доданої вартості спостерігався на транспорті і склав 6,3%. В середньому по промисловості цей показник склав 3,5%. За цих умов в управлінні складними економічними об'єктами відбувається зміщення акцентів на моделювання бізнес-процесів із застосуванням систем інформаційного сервісу.

Низькі інвестиційні можливості сучасних економічних об'єктів впливають на рішення стратегічних задач і здійснюються тільки за рахунок пошуку внутрішніх резервів: вибору відповідної схеми побудови системи управління, що має підвищені мотиваційні характеристики; створення принципово нової системи управління фінансовими потоками, яка забезпечує ефективний розподіл і використання обмежених ресурсів, підвищення якості їх обліку та зниження інфляційних втрат; створення ефективної системи управління персоналом, яка виконує його підбір і навчання.

Все це стимулює пошук нових шляхів рішення задачі управління інвестиційною привабливістю складного економічного об'єкту з урахуванням досвіду країн з розвинутою ринковою економікою.

Проведений аналіз економіко-математичних моделей управління менеджменту і дослідження характеристик складних економічних об'єктів показали, що перехід до ринкової економіки в Україні ставить питання розробки ефективних засобів управління складними економічними об'єктами. Тому розробка методів і моделей побудови систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами є актуальною проблемою.

Для розробки нових підходів до побудови систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об’єктами необхідна розробка теоретичних та методологічних основ їх побудови.

Розроблені методологічні основи побудови систем інформаційного сервісу, які базуються на ключових принципах системного підходу, є основними для всієї системи управління складним економічним об'єктом і створюють фундамент для розробки концептуальних моделей. Крім того, з’ясовано механізми процесу побудови системи інформаційного сервісу складного економічного об'єкту, та визначено послідовність зміни стану системи — її життєві цикли.

Методологія побудови систем інформаційного сервісу складного економічного об'єкту базується на наступних принципах: достовірності — передбачає оперативне отримання та обробку економічної інформації, застосування ефективних методів та моделей в процесі управління складним економічним об'єктом; управління — передбачає моделювання економічних показників, прийняття управлінських рішень на рівні об’єкту та напрямів діяльності (маркетингу, інвестицій, логістики, бюджету та інші); заміщення — забезпечує заміну існуючих аналітичних систем системами інформаційного сервісу.

Дані принципи забезпечують: моделювання маркетингової політики, інвестиційної привабливості, логістики, бюджету економічного об'єкту, фінансових потоків; реалізацію процесу вибору і оцінки нестабільності економічних показників і синтезу системи інформаційного сервісу в управлінні складним економічним об'єктом; успадкування системою інформаційного сервісу характеристик складного економічного об'єкту, бізнес-процесів, прийняття управлінських рішень в межах інформаційно-маркетингових, інформаційно-інвестиційних, інформаційно-логістичних та інформаційно-бюджетних систем.

Таким чином, проведений аналіз та запропоновані теоретичні засади та методологічні принципи є основою для розробки концепцій побудови систем інформаційного сервісу.

У розділі 2 “Концептуальні підходи до побудови систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами” запропоновано концептуальний підхід до побудови систем інформаційного сервісу складного економічного об'єкту, розроблено узагальнену та концептуальні моделі, сформульовано аксіоматику процесів функціонування систем інформаційного сервісу.

У ході дослідження тенденцій розвитку систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами визначено головний напрямок їхньої діяльності. Це дозволило виявити зміни та отримати нові економічні знання про зовнішнє та внутрішнє середовище, в якому функціонує складний економічний об'єкт, і підтвердило необхідність розробки нових економіко-математичних моделей і методів для управління складним економічнім об’єктом.

Розроблені принципи дозволили виділити наступні рівні процесу реінжинірингу систем інформаційного сервісу: узагальнений, тобто методологічні основи побудови систем інформаційного сервісу в економіці, і два концептуальні рівні, що включають концепцію реінжинірингу систем інформаційного сервісу та концептуальну модель організації системи управління інформаційного сервісу.

На підставі запропонованих рівнів процесу реінжинірингу інформаційного сервісу визначено зв'язки між його основними об'єктами, що дозволяють підвищити ефективність системи управління складним економічним об'єктом.

Розроблено концептуальну модель процесу реінжинірингу систем інформаційного сервісу складного економічного об'єкту, що включає фази підготовчу, еволюційну і постреінжинірингу, які забезпечують контроль і оцінку економічної ефективності використання систем інформаційного сервісу систем.

Для визначення набору компонентів систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами застосовується метод системного аналізу, який дозволяє проаналізувати механізми взаємодії економічного об'єкту із зовнішнім середовищем.

Рішення про використання інформаційно-маркетингових, інформаційно-інвестиційних, інформаційно-логістичних та інформаційно-бюджетних систем інформаційного сервісу приймаються на основі аналізу ступеня відповідності бізнес-процесів в складному економічному об'єкті. Такий підхід поєднує в собі переваги принципу використання типових підсистем автоматизованих систем управління і процесного підходу до створення інформаційних систем економічного об'єкту.

Опис j-ої підсистеми має наступний вигляд:

, | (1)

Система рівнянь, що відображає функції інформаційного сервісу в управлінні складним економічним об'єктом зі зворотними зв'язками, має наступний вигляд: |

(2)

Для досягнення мети управління, вектор може залежати від вектора стратегічного або оперативного розвитку і прийняття рішення , де ? — матриця параметрів зворотного зв'язку. Тоді узагальнена модель управління складним економічним об'єктом буде мати наступний вигляд: |

(3)

Область, яку визначено правою частиною системи рівнянь), являє собою перетин множин . Узагальнена модель системи інформаційного сервісу складного економічного об'єкту із зворотними зв'язками і підсистемами наведена на рис. 2.

Розроблена концептуальна модель організації систем інформаційного сервісу в управлінні складними економічними об'єктами орієнтована на моделювання економічних показників і бізнес-процесів. Дана модель забезпечує ефективне управління за рахунок зміни внутрішніх і зовнішніх умов, а також оперативності в прийнятті управлінських рішень (рис. ).

Розроблені узагальнена і концептуальна моделі організації системи інформаційного сервісу складного економічного об'єкту дозволили сформулювати наступну аксіоматику процесів:

1. В системі інформаційного сервісу всі функціональні модулі, що відповідають компонентам менеджменту, є рівноцінними з точки зору загального підходу до функціонування. Не існує поняття “ядро” системи. Тобто, якщо є істиною всякий функціональний модуль (множина) М(n), який володіє властивістю А(), то існує модуль (множина), для якого nМ(n) є істиною:

.

2. Формування багатовекторного рішення системою інформаційного сервісу. В системі інформаційного сервісу складного економічного об'єкту виділяються ключові напрями, що визначають рішення Rpr. Якщо для всіх перетинів безлічі рішень систем інформаційного сервісу (маркетингу Rm, інвестицій Ri, логістики Rl, бюджету Rb, управління персоналом Ru і електронного документообігу Re) є пуста множина, то існує істинне рішення Rpr:

.

3. Можливість побудови систем інформаційного сервісу з функціонально-залежних підсистем і модулів. Так, в множині Rpr може бути визначено перевагу Spr:

.

4. Можливість використання систем інформаційного сервісу як засобу аналізу і прогнозування процесів маркетингу S(m), інвестицій S(i), логістики S(l) та інших для сприятливого розвитку складного економічного об'єкту:

.

Розроблені моделі забезпечують підвищення ефективності управління складним економічним об’єктом в умовах впливу зовнішнього середовища за рахунок використання систем інформаційного сервісу.

У розділі 3 “Моделювання інформаційно-маркетингової системи складного економічного об'єкту” розроблено концептуальну модель інформаційно-маркетингової системи в управлінні складним економічним об'єктом, яка забезпечує побудову нових відносин з клієнтами на основі ефективної взаємодії зі споживачами; метод оцінки споживчої ефективності на цільовому ринку, який засновано на моделях показника корисності товару і споживчого ефекту.

У сучасній ринковій економіці цінність маркетингової інформації постійно зростає, що пов'язано з тенденціями глобалізації економіки і розвитком інформаційних технологій. На основі проведеного аналізу існуючих систем електронного маркетингу запропоновано визначення та класифікацію інформаційно-маркетингових систем за вхідною і вихідною інформацією, що дозволило підвищити рівень аналізу, планування, реалізації планів і контролю проведення маркетингових досліджень.

Інформаційно-маркетингова система — це система сервісних і управлінських функцій, за допомогою яких організують і керують комплексом дій, пов'язаних з оцінкою купівельної спроможності споживачів, з її перетворенням в реальний попит на товари, послуги, а також наближенням цих товарів і послуг до споживачів для отримання прибутку за допомогою засобів глобальної мережі Інтернет.

Розроблено концептуальну модель інформаційно-маркетингової системи управління складним економічним об'єктом, яка включає дослідження не тільки ринку товарів, а й ресурсів з можливостями аналізу і прогнозування їх розвитку.

У концептуальній моделі застосовано метод оцінки споживчої ефективності. Цей метод базується на моделях показників корисності товару та споживчого ефекту. Особливістю методу є визначення цінової політики з урахуванням потужності складного економічного об‘єкту. Для цього використано рейтингові оцінки, які отримані на основі ранжирування експертних оцінок за декількома шкалами порядку. Експертами можуть бути як споживачі, так і робітники складного економічного об'єкту. Застосування експертних оцінок є необхідним в умовах інформаційної непрозорості цільового ринку, насамперед Інтернет-ринку.

Для опису набору вихідної інформації в економіко-математичній моделі оцінки споживчої ефективності визначені множини — експертні оцінки корисності товару.

Виправляючий коефіцієнт вартості корисності товару можна записати у вигляді: |

(4)

Моделі показників корисності товару та споживчого ефекту мають наступний вигляд: |

(5)

Запропонований метод оцінки споживчої ефективності на цільовому ринку включає наступні етапи: експертної оцінки корисності та ведення поправочного коефіцієнта корисності; розрахунок відносного рейтингового показника корисності товару; визначення споживчого ефекту; комплексної оцінки споживчого ефекту. Результати розрахунків умовних і безумовних індексів споживчого ефекту для товарної продукції на прикладі первинного алюмінію ВАТ “Запорізький алюмінієвий комбінат” (ЗАлК) наведено у табл.1.

Дослідження показали, що для складного економічного об'єкту найбільший вплив на цінність первинного алюмінію як сукупності вигод мають високий попит (0,86) і цінова політика, що дозволяє збільшити виробництво. Так, з січня по листопад 2004 року виробництво первинного алюмінію склало 99 тонн (збільшилося на 1,2% порівняно з відповідним періодом 2003 року). При цьому потужність складного економічного об'єкту вимагала розвитку або модернізації (0,55).

Розроблено метод і модель реінжинірингу інформаційно-маркетингової системи на рівні об'єктів. Метод включає три основні процеси: аналіз існуючої системи маркетингу, спрямований на перегляд її логічних описів; трансформацію логічних описів в новий, поліпшений логічний опис інформаційно-маркетингової системи; розробку нової інформаційно-маркетингової системи, заснованої на нових логічних описах системи.

Запропоновані концепція, метод і моделі спрямовані на ефективне управління складним економічним об’єктом з урахуванням розширення цільового ринку.

У розділі 4 “Моделі інформаційно-інвестиційної системи складного економічного об'єкту” розроблено методи і моделі інформаційно-інвестиційної системи, які спрямовані на вирішення задач модернізації і розширення виробництва, що визначає інвестиційну привабливість складного економічного об'єкту.

Основною метою управління інвестиційною привабливістю є не тільки залучення і вибір інвестора, а й управління складним економічним об'єктом, спрямоване на підвищення його економічного потенціалу. У цьому випадку особливу увагу кожний економічний об'єкт приділяє своїй інвестиційній привабливості.

Процес управління інвестиційною привабливістю відбувається у системі оптимального управління складним економічним об'єктом на основі системи підтримки прийняття рішень (СППР).

Концептуальна модель управління інвестиційною привабливістю складного економічного об'єкту включає підсистеми “Управління ресурсними потоками” та “Система підтримки прийняття рішень”. До складу підсистеми “Управління ресурсними потоками” входять модулі “Управління виробництвом”, “Управління фінансовими потоками”, “Управління персоналом” та “Логістика”.“

Система підтримки прийняття рішень” включає модулі “Визначення набору показників економічного об’єкту”, “Комплексна оцінка стану виробництва”, “Прогнозування тенденцій зміни економічних показників”, “Формування інтегральної оцінки” та “Пошук раціональних варіантів”.

За результатами прогнозних значень економічних показників формується інтегральна оцінка для визначення раціональних варіантів управління складним економічним об’єктом. Контроль в управлінні забезпечується за рахунок виділення формальних і неформальних показників та здійснюється за напрямами: основні виробничі фонди, фінансові ресурси, трудові ресурси, матеріальні і нематеріальні ресурси.

Формальні показники розраховуються на підставі даних фінансової звітності складного економічного об'єкту, а неформальні — оцінюються експертами.

Розроблено концептуальну модель побудови системи підтримки прийняття рішень (СППР) в управлінні інвестиційною привабливістю складного економічного об'єкту. Структура СППР формування інвестиційної привабливості включає підсистеми формування цілі і обробки інформації, оперативні бази даних, багатомірні бази даних, підсистему підвищення інвестиційної привабливості, модулі оцінки інвестиційної привабливості і управління складним економічним об'єктом. В системі обробки інформації використовуються модулі: експертних оцінок, прогнозування і планування, оцінки ризику, розпізнання образів. Модуль прогнозування стану працює на основі моделі багатошарової нейронної мережі, яка забезпечує моделювання економічних показників.

За результатами проведених досліджень методів прогнозування виявлено, що найкращі результати при аналізі відносної похибки ретроспективного прогнозу після кожного кроку дає модель штучної нейронної мережі (НМ). Можливість застосування адаптивного фільтру Калмана, методу SSA і лінійних поліномів Лагера пояснюється тим, що динаміка даних рентабельності та цін на товар змінюється досить плавно, що дає можливість адекватно будувати наближення лінійними функціями. Розглянуті методи прогнозування відносяться до класу площинних. Тому розробка методу прогнозування для багатомірних (гетерогенних) процесів моделей НМ є актуальною.

Метод прогнозування за допомогою НМ формалізується через задачу розпізнання образів. Дані про прогнозовані економічні показники за деякий проміжок часу утворюють образ складного економічного об’єкту, клас якого визначається значеннями прогнозованих показників.

У запропонованій методиці розмірність багатомірного масиву визначатимуть як інтервал прогнозування, так і кількість прогнозованих показників. Кожний наступний рядок масиву формується у результаті пересування на один інтервал часу. Нейронна мережа навчається на сформованому масиві економічних показників і відповідно настроює свої вагові коефіцієнти wk. Формується функція прогнозу на день, тиждень, місяць, квартал, рік.

Запропонований метод прогнозування включає наступні етапи:

1. Дослідження економічних показників та формування матриці навчання на основі історичних зрізів багатомірних баз даних (OLAP-технологія). Матрицю навчання можна записати в наступному вигляді: |

(6)

Матриця значень для навчання НМ матиме наступний вигляд:

. | (7)

2. Навчання нейронної мережі.

Процес навчання НМ полягає у зіставленні кожного елементу значення матриці з відповідним відображенням у значеннях елементів вагової матриці. Для цього застосовано оптимізаційний алгоритм навчання НМ, який має наступну послідовність (початкове значення вектора, що оптимізується, є відомим і складає wk=w0: перевірка збіжності і оптимальності поточного рішення wk. Якщо точка wk відповідає градієнтним умовам зупинки процесу, розрахунки завершуються.

В іншому випадку процес навчання повторюється. Здійснюється визначення вектора напряму оптимізації pk для точки wk; вибір величини кроку h у напрямі pk, при якому виконується умова Е(wk+h, pk) < E(wk); визначення нового рішення (wk+1= wk+h, pk), а також відповідних йому значень цільової функції E(wk) і вектора напряму g(wk).

За умови зменшення значення цільової функції відповідає вибір вектора напряму pk= - g(wk).

3. Прогнозування економічних показників.

Для вирішення задачі прогнозування формується матриця вхідних значень: |

(8)

Матриця прогнозних значень економічних показників має наступний вигляд: |

(9)

Результати роботи системи обробки інформації на прикладі показників рентабельності металургійного підприємства ВАТ МК“Азовсталь” представлено на рис. 5.

Для визначення потенційного інвестора в інформаційно-інвестиційній системі передбачається рішення, для якого ймовірність того, що інвестор виявиться небажаним як з економічної, так і з технічної точки зору, буде мінімальною. У цьому разі вибір інвестора є можливим тільки за умов максимального значення оцінки - очікуваної величини відношення прогнозних економічних показників до показників фінансового стану складного економічного об’єкту з урахуванням загального ризику:

, | (10)

Для управління інвестиційною привабливістю складного економічного об'єкту запропоновано метод, який дозволяє визначити інвестиційний проект та інвестора з урахуванням ступеня ризику.

Метод включає шість етапів: аналіз стану запасів і витрат; розрахунок і аналіз структури прибутків і збитків складного економічного об'єкту; розрахунок і аналіз показників прибутку від реалізації інвестиційного проекту інвестором; вибір інвестиційного проекту та інвестора.

Запропоновані методи і моделі визначають вибір напряму розвитку складного економічного об’єкту за критерієм інвестиційної привабливості.

У розділі 5 “Моделювання інформаційно-логістичної системи в управлінні” пропонується моделювання інформаційно-логістичної системи, яка забезпечує управління матеріальними потоками складного економічного об'єкту (придбання матеріальних ресурсів, реалізація готової продукції споживачам), орієнтованого на Інтернет-ринок.

Розроблено концептуальну модель інформаційно-логістичної системи (ІЛС) в управлінні складним економічним об'єктом. Основою концептуальної моделі ІЛС є бізнес-система, яка представлена складним економічним об'єктом, його зовнішнім середовищем: мережею Інтернет, органами управління і регулювання України.

В концептуальній моделі ІЛС застосована система “Моделювання стану економічного об'єкту”, яка включає: “Систему прогнозування”, “Систему розпізнання образів”, “Модуль стану об'єкту” і “Модуль оптимізації показників об'єкту”.

У розробленій моделі реінжинірингу інформаційно-логістичної системи було використано об'єктно-орієнтований підхід, який дозволяє врахувати застосування сучасних технологій і взаємодію бізнес-об'єктів в системі ІЛС.

Для ефективної роботи ІЛС запропоновано модель віддаленого економічного порталу, яку побудовано у вигляді системного багаторівневого об'єднання різних ресурсів і сервісу складного економічного об'єкту, що дозволяє цілодобово отримувати точну інформацію і здійснювати миттєвий доступ до сервісу маркетингової, інвестиційної, логістичної і інших систем.

Розроблена модель розрахунку економічного ефекту використання віддаленого економічного порталу інформаційно-логістичної системи має вигляд: |

(11)

В (11) значущим параметром є сумарний термін часу сеансу зв’язку користувачів. Максимізація функції (11) залежить від низки параметрів. віддаленого економічного порталу інших параметрів залежить від ряду інших обставин, тоді як час є чинником взаємодії споживача з виробником.

Віддалений економічний портал — це інтегрована система доступу до економічної інформації і додатків з єдиними умовами входу та реєстрації користувачів.

В дисертаційній роботі запропоновано модель віддаленого економічного порталу, що забезпечує структуризацію внутрішньовиробничої інформаційної системи підтримки прийняття рішень, яка в кожний момент часу містить актуальну інформацію про хід виробничих процесів по кожній ділянці складного економічного об'єкту і є доступною в глобальній мережі Інтернет для вирішення задач оперативного управління.

У розділі 6 “Моделювання процесів планування і управління в інформаційно-бюджетних системах” розроблено концептуальну модель інформаційно-бюджетної системи, модель формування бюджету складного економічного об'єкту на основі методу максимальної правдоподібності; метод оцінки економічних показників, який засновано на моделі оцінки нестабільності економічних показників доходних та витратних частин бюджету.

Концептуальна модель інформаційно-бюджетної системи включає три складові: “Модуль оцінки і вибору економічних складових”, що використовує метод оцінки нестабільності економічних показників і модель оцінки тенденцій зміни економічних показників; “Модуль моделювання”, що включає блоки моделювання і аналізу з використанням функції правдоподібності; “Систему управління базами даних”.

З метою підвищення ефективності управління економічним об'єктом розроблено метод оцінки економічних показників, який включає два етапи.

На першому етапі розв'язуються задачі оцінки і вибору економічних показників; оцінки нестабільності економічних показників; оцінки параметрів багатомірних фінансових потоків.

Задачі другого етапу пов’язані з оцінкою нестабільності економічних показників. Фактичні економічні показники завжди відрізняються від своїх номінальних значень. За своєю природою ці відхилення показників є сумою відхилень, які спричинено впливом чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, що дестабілізували їх.

Нестабільність економічних показників визначає стійкість складних економічних об'єктів до чинників, що його дестабілізували.

Щільність розподілу ймовірності сумарної нестабільності економічного показника запишемо в наступному вигляді:

, | (12)

Для оцінки ймовірністі попадання величини в інтервал , використовувалася функція Лапласа :

. | (13)

За значенням по кривих на рис. 6 можна визначити межі, в яких знаходитиметься сумарна нестабільність економічного показника в будь-якому заданому випадку. Для знаходження граничного значення використовується формула:

. | (14)

Таким чином, оцінка сумарної нестабільності економічних параметрів зводиться до розрахунку її середнього значення і дисперсії.

Результати дослідження динаміки рентабельності реалізованої продукції, ресурсовіддачи, коефіцієнта фінансової залежності, рентабельності власного капіталу наведено на рис. 7.

Головна мета оцінки економічних показників полягає в максимальному наближенні моделі до вхідних даних. Проблему визначення параметрів можна розв'язати, коли існує відповідність між простором вимірювань і системою параметрів .

Потік доходів до бюджету можна розглядати як суму потоку заданої форми і випадкового потоку за спостереженнями у момент часу t1, t2,...,tn відповідно, з нормальним розподілом і нульовим значенням випадкового грошового потоку:

, | (15)

Використаємо метод максимальної правдоподібності для визначення параметрів моделі формування прибуткової частини місцевих бюджетів:

, | (16)

Функція правдоподібності має вигляд:

. | (17)

Після рішення системи рівнянь отримаємо значення параметрів:

. | (18)

На рис. 8 наведено результати дослідження, які вказують, що відхилення даних, розрахованих за моделлю, від фактичних значень, мінімальні.

З використанням методу оцінки економічних показників розроблено модель прибуткової частини бюджету Хортицького району м. Запоріжжя.

У розділі 7 “Синтез систем управління інформаційного сервісу складного економічного об'єкту” розроблено систему інформаційного сервісу, задачами якої є: контроль і аналіз всіх виробничих, господарських і фінансових процесів; оперативне отримання і обробка всієї необхідної інформації для ухвалення ефективних управлінських рішень; планування загальної стратегії розвитку; підвищення рентабельності виробництва і конкурентоспроможності складного економічного об'єкту.

Система управління інформаційним сервісом забезпечує рішення основних задач