МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАЛІНІЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 336.71

ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ В БАНКАХ

Спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Тернопіль - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківської справи Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Тиркало Роман Іванович,

Тернопільський національний економічний університет

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Корнєєв Володимир Вікторович,

Інститут економіки та прогнозування НАН України,

заступник завідуючого відділу

кандидат економічних наук, доцент

Лапішко Марія Львівна,

Львівський банківський інститут

Національного банку України,

декан факультету банківської справи

Провідна установа: Київський національний економічний університет

Імені Вадима Гетьмана

Міністерства освіти і науки України,

кафедра банківської справи, м. Київ.

Захист відбудеться “23” січня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03. у Тернопільському національному економічному університеті за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11а, ауд. 211.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46004 м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий “10” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина

Актуальність теми дослідження. Банківський сектор економіки України в сучасних умовах постав перед проблемами підвищення ефективності системи управління банківською діяльністю і її основного елемента - планування. Це пов’язано з тим, що загострилась конкуренція у банківському секторі, відбулось зниження темпів приросту ресурсів та доходів, збільшились витрати банків.

Показники, що характеризують якість управління, займають ключове місце в системі оцінок надійності і платоспроможності комерційного банку як за методикою Національного банку України, так і за міжнародною системою CAMEL-S, в яку входять такі найважливіші показники діяльності банку як достатність капіталу, якість активів, ліквідність і рівень доходів. Вибір іноземними партнерами українського банку як інвестиційного посередника або одержувача позик базується на оцінках рівня його менеджменту. Тому без зміни ситуації в управлінні українськими комерційними банками не слід чекати масштабних зовнішніх інвестицій в національну економіку, а також успіхів в конкурентній боротьбі вітчизняних банків з іноземними.

Разом з цим, проблема банківського менеджменту в цілому та фінансового планування зокрема в Україні відноситься до числа найменш досліджених. На сучасному етапі в кожному банку здійснюється фінансове планування не на основі системи загальноприйнятих цінностей і уявлень, а лише на індивідуальному сприйнятті дійсності окремими банкірами.

В світовій теорії і практиці проблемам планування і контролю діяльності банків приділяється багато уваги. У ряді визначних дослідників даної тематики стоять такі вчені як В.І.Букато, Е.Дж. Долан, О.І.Лаврушин, В.А.Москвіна, В.Ф.Палій, Г.С.Панова, А.Н.Петрова, Дж.Ф. Сінки, Ф.У.Тейлор, Д. Хан, М.М.Ямпольський та ін. Незважаючи на те, що світова банківська спільнота виробила основні підходи до планування і контролю на базі розукрупнення планових одиниць банку, ряд методологічних проблем, що пов’язані з коректною ідентифікацією і розрахунком доходів та витрат, до кінця не вирішений.

В Україні сучасна теорія і практика фінансового планування банківської діяльності висвітлена у працях вітчизняних науковців - О.В.Васюренка, О.В.Дзюблюка, О.А.Кириченка, В.В. Корнєєва, М.Л. Лапішко, О.С. Любуня, А.М.Мороза, А.Г. Писарева, А. М. Поддєрьогіна, Л.О.Примостки, Р.І. Тиркала, Е.Б.Ширінської та ін.

Проте, як засвідчує аналіз наукових джерел, питання розрахунку, планування та розподілу властивих банку доходів та витрат у всьому їх різноманітті як в цілому, так і з віднесенням їх до окремих об’єктів планування ще недостатньо вивчені і вимагають поглибленого дослідження. Причина такого стану справ полягає, перш за все, в недостатності накопиченого досвіду, в несформованості обліково-аналітичних методик і процедур, слабкості нормативної бази розрахунку витрат, неврегульованості функціонування фінансового ринку. Це вимагає пошуку та впровадження пропозицій з раціоналізації і вдосконалення фінансового планування в банках, що засновані як на адаптації до сучасних українських умов досвіду, накопиченого іноземними банками, так і на розробці оригінальних для української банківської практики підходів і методів.

Важливість зазначених проблем і об’єктивна необхідність їх вирішення зумовили вибір теми дисертаційної роботи і визначають її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-дослідної теми кафедри банківської справи Тернопільського національного економічного університету “Грошово-кредитна система України в умовах ринкових перетворень в економіці” (номер державної реєстрації 0101U005698). Роль автора у виконанні цієї теми полягала у здійсненні розробок, пов’язаних із дослідженням теоретичних та прикладних питань фінансового планування діяльності банків в умовах трансформаційної економіки.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у поглибленні теоретичних засад фінансового планування в банках, виявленні їх особливостей в умовах ринкової трансформації економіки України, а також розробці практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності банківської діяльності і покликаних підняти на якісно новий рівень управління фінансами в українських банках. Виходячи з цього, в дослідженні поставлено наступні завдання:

- розкрити теоретичні положення сутності діяльності комерційного банку;

- дослідити теоретичні аспекти фінансового планування, з метою поглиблення розуміння механізму планування та окреслення шляхів їх удосконалення;

- з’ясувати основні методи, види фінансового планування діяльності банку та шляхи їх ефективного використання;

- проаналізувати організаційні засади планування, дати оцінку існуючій системі планування в українських банках, з метою виявлення її недосконалих сторін;

- здійснити аналіз методик, що застосовуються на практиці українськими банками для фінансового планування;

- висвітлити практику оцінки ефективності: діяльності банківських установ та підрозділів банку, обслуговування клієнтів та надання послуг банку;

- обґрунтувати напрями вдосконалення існуючої практики фінансового планування діяльності банку, що дозволить підвищити ефективність планування діяльності банківських установ;

- розробити підходи до визначення фінансового результату: структурного підрозділу, клієнтів у взаємовідносинах з банком та послуги банку як комбінованого різновиду економічного аналізу та засобу визначення ефективності діяльності банку;

- сформувати заходи щодо організаційного забезпечення завдань вдосконалення фінансового планування в банках з метою підвищення ефективності планування діяльності банку.

Об’єктом дослідження є діяльність банківських установ України. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні питання організації, регулювання та вдосконалення фінансового планування в банківських установах.

Методи дослідження. Основу дисертаційної роботи формують загальнонаукові прийоми і методи досліджень: 1) системної оцінки та наукової дедукції при з’ясуванні теоретичних аспектів функціонування банківських установ та економічної природи фінансового планування діяльності комерційних банків; 2) метод аналізу і синтезу для оцінки ролі та місця фінансового планування в системі банківського менеджменту та його впливу на процес управління комерційним банком; 3) методи групування, порівняння та історичної оцінки для дослідження особливостей і тенденцій планування банківської діяльності.

Інформаційною базою дослідження послугували офіційні статистичні дані про розвиток економіки і банківського сектора в 1993-2005 роках, практичні матеріали окремих вітчизняних банків, матеріали конференцій і семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження, виконаного автором, полягає в розробці ряду концептуальних положень і підходів, направлених на підвищення ефективності фінансового планування в комерційних банках в умовах сучасної економіки, яка відрізняється високим ступенем невизначеності і значним рівнем ризику.

В процесі дослідження отримані наступні найістотніші результати, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи:

вперше:

- дано нове визначення поняття “горизонт фінансового” планування - як проміжку часу, на який складається фінансовий план, як на рівні банку в цілому, так і на рівні окремого структурного підрозділу;

- запропоновано організаційну структуру банку, суть якої полягає в зосередженні безпосереднього процесу надання послуг в територіальних підрозділах банку (філіях, відділеннях), а функції аналітичного, методологічного, розрахункового та матеріально-технічного забезпечення безперервного процесу надання банком послуг покладаються на головний офіс. Дана структура, на відміну від існуючих структур банківських установ, дозволяє уникнути додаткової побудови фінансової структури банківської установи та збільшити рентабельність банку, шляхом: впровадження нових методик фінансового планування та аналізу ефективності діяльності банку; зменшення кількості обслуговуючих підрозділів банку, чітко розмежувавши функції та завдання підрозділів; чіткого визначення та розмежування функцій структурних підрозділів банку;

удосконалено:

- дефініцію “фінансове планування” роботи банку як сфери діяльності вищого керівництва банку, що є одночасно робочим інструментом, який використовується в усіх сферах діяльності комерційного банку і спрямований на: визначення альтернативних напрямків та траєкторій розвитку банку, побудову шляхів досягнення цілей, розподіл ресурсів і всього того, що дає банку конкурентні переваги;

- визначення “діяльності банку” як процесу надання послуг, яке випливає із визначення та властивостей послуги: банківські послуги - це види діяльності комерційних банків, які відповідають їх функціям, спрямовані на задоволення суспільних потреб і отримання максимального прибутку; результат діяльності банку, що виражається в його операціях, які спрямовані на задоволення конкретних потреб клієнта банку; сукупність відповідним чином структурованих банківських операцій (сукупність банківських трансакцій), що дозволяє проводити разове постійне обслуговування клієнта;

- теоретичні засади побудови комплексної та ієрархічної системи об’єктів фінансового планування в комерційному банку; планування діяльності банківської установи відносно кожного з елементів цієї системи в розрізі банківських послуг, клієнтів, банківських підрозділів та банку в цілому;

- критерії оцінки фінансового результату послуги, територіального та структурного підрозділу банку шляхом розробки способів розподілу витрат та доходів, що на відміну від традиційних підходів, базуються на розподілі усіх банківських витрат та доходів між послугами, клієнтами та структурними підрозділами банку;

одержали подальший розвиток:

- використання методів фінансового планування діяльності банку за допомогою визначення сильних сторін, комплексного використання та обмеження сфери застосування зазначених методів за рахунок нівелювання недоліків кожного окремо взятого методу;

- система організаційних заходів, яких необхідно вжити для впровадження ефективної автоматизованої системи фінансового планування та аналізу діяльності банку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці ефективної системи планування і контролю банківської діяльності і в обґрунтовуванні методичних рекомендацій, реалізація яких може дозволити підняти на якісно новий рівень управлінський процес в українських банках, підвищити конкурентноспроможність і ефективність їх діяльності.

Основні положення дисертаційного дослідження реалізовані в практичній роботі Шевченківської філії ВАТ КБ “Надра” (довідка № 2081 від 12.09.05 р.), ТОВ КБ “Даніель” (довідка № 1-2427 від 26.09.05 р.), а також використані у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні навчальних дисциплін “Банківські операції”, “Кредитно-комерційна діяльність банку” (довідка №126-13/1099 від 27.06.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, одержані автором самостійно та знайшли відображення в опублікованих одноосібно працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів, практичних працівників і молодих науковців “Розвиток фінансово-кредитних відносин в Україні” (м. Київ, 2004 р.), на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2005 рік), на VІI Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2006 рік),

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи викладено у 8 наукових публікаціях. У тому числі 3 публікації у наукових фахових виданнях, 5 – в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 2.38 д.а.

Об’єм та структура роботи. Дисертаційна робота виконана на 174 сторінках і складається з трьох розділів, вступу, висновків, містить 9 таблиць, 22 рисунки, а також 5 додатків. Список використаних джерел налічує 230 найменувань.

Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробленості даного напрямку в економічній літературі, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, теоретичну й методологічну основи роботи, інформаціну базу, сформульовано наукову новизну роботи та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Планування як елемент системи управління банком” - досліджено сутність діяльністі банківських установ як специфічних суб’єктів підприємницької діяльності, розкрито зміст, суб’єкт, об’єкт та мету планування банку. Визначено методологічні підходи, види та методи фінансового планування.

Дано визначення фінансового планування як сфери діяльності вищого керівництва банку, що є одночасно робочим інструментом, який використовується в усіх сферах діяльності комерційного банку, головний обов’язок якого полягає у визначенні альтернативних напрямків та траєкторій розвитку банку, постановці цілей, розподілі ресурсів, що дає банку конкурентні переваги та показує розмір прибутку від виконання фінансового плану банку.

Охарактеризовано визначення сутності діяльності банку як процесу надання послуг, що випливає із властивостей та визначення послуги. Банківські послуги - це види діяльності комерційних банків, що відповідають їх функціям, спрямовані на задоволення суспільних потреб і отримання максимального прибутку; результат діяльності банку, що виражається в його операціях, які спрямовані на задоволення конкретних потреб клієнта банку; сукупність відповідним чином структурованих банківських операцій (сукупність банківських трансакцій), що дозволяє проводити разове постійне обслуговування клієнта.

Визначено дефініцію “горизонт фінансового планування” як проміжку часу, на який складається фінансовий план банку.

На основі аналізу, порівняння, узгодженості досліджень різних вчених щодо видів та етапів фінансового планування критично оцінено існуючі підходи до розподілу процесу фінансового планування на етапи. Запропоновано розділити процес фінансового планування на етапи (рис.1) (в даному поділі враховано й усунуто головні недоліки “традиційних розподілів”), що дозволяють коректно скласти фінансовий план діяльності банку: аналіз мікро- та макросередовища банку, а також аналіз виконання фінансового плану; безпосереднє складання проекту фінансового плану; розгляд проекту фінансового плану; затвердження проекту фінансового плану; виконання фінансового плану, що дозволяють коректно скласти фінансовий план банку.

Рис.1. Процес фінансового планування в банку

У цілому процес фінансового планування в банку має циклічний характер. Діяльність, що має в своїй основі процес планування, логічно розкладено на окремо чітко виражені елементи (етапи), що реалізуються в хронологічно-послідовному порядку різними підрозділами банку:

1) аналіз мікро- та макросередовища банку, а також аналіз виконання фінансового плану;

2) безпосереднє складання проекту фінансового плану;

3) розгляд проекту фінансового плану;

4) затвердження проекту фінансового плану;

5) виконання фінансового плану.

Процес фінансового планування дозволяє фахівцям банку отримати фінансовий план, що об’єктивно висвітлює проблеми діяльності банку та шляхи їх вирішення.

Висвітлено існуючі підходи до складання фінансових планів банку та, зважаючи на переваги та недоліки кожного з них, запропоновано використовувати в діяльності банків лише підхід “зверху вниз”, що в умовах сьогодення, в поєднанні із комплексом методів фінансового планування, дозволяє скоротити затрати на процес фінансового планування та підвищити ефективність діяльності кожного підрозділу банку.

Узагальнюючи методологічні підходи до фінансового планування виокремлено сфери застосування кожного з методів фінансового планування:

- економічний аналіз використання фінансових ресурсів за минулий період. Цей метод рекомендовано розглядати не як просте співставлення звітних даних з плановими для виявлення відхилень, а як спосіб, що дозволяє визначити основні закономірності, тенденції в русі вартісних показників, внутрішні резерви банку;

- коефіцієнтний, що базується на досягненнях минулих періодів, в певній мірі уточнених, слід застосовувати для розрахунків (коригувань) очікуваних доходів та затрат банку, платежів в бюджет і державні цільові позабюджетні фонди;

- нормативний метод фінансового планування. Застосування даного методу полягає в тому, що на основі наперед встановлених норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба комерційного банку в фінансових ресурсах та їх джерелах;

- балансовий метод слід застосовувати для узгодження витрат із джерелами покриття, встановлення взаємозв’язку всіх розділів плану між собою, а також фінансових і виробничих показників;

- метод дисконтованих грошових потоків необхідно використовувати при складанні фінансових планів, інвестиційних проектів;

- метод багатоваріантності (сценаріїв). Застосування цього методу полягає в розробці декількох варіантів фінансових планів (оптимістичного, песимістичного і найбільш ймовірного);

- прогнозний метод – слід застосовувати для вироблення на тривалу перспективу змін фінансового стану об’єкта в цілому і його різних частин.

У другому розділі – “Аналіз сучасної практики фінансового планування в банках України” – здійснено дослідження практики фінансового планування в українських банках, яке показало відсутність: єдиних підходів до трактування сутності фінансового планування; ефективної методики фінансового планування банку.

З метою вирішення ряду організаційних, методологічних питань, підвищення рентабельності банку автором запропоновано нову організаційну структуру банку (рис. 2), в основі якої закладено централізований тип управління банку та чітке визначення та розподіл функціональних обов’язків між структурними підрозділами головного офісу та територіальних підрозділів банку. При цьому безпосередній процес надання послуг зосереджений в територіальних підрозділах банку, а функції по організації та забезпеченню даного процесу покладаються на головний офіс, як єдиний аналітичний, методологічний, розрахунковий та матеріально-технічний центр.

КУАП – комітет по управлінню активами та пасивами

КпоУКП – комітет по управлінню клієнтською політикою

Рис.2. Модифікована організаційна структура банку

Обгрунтовано використання зображеної на рис.2 організаційної структури банку дозволяє уникнути створення фінансової структури банку, оскільки в ній чітко виділено територіальні підрозділи, що безпосередньо надають послуги клієнтам та підрозділи головного офісу банку, що забезпечують процес надання послуг, зменшити собівартість банківських послуг та підвищити ефективність діяльності банківської установи за рахунок уникнення процедури дублювання функції нижчестоящими підрозділами вищестоящих підрозділів, а також:

- оптимізувати систему управління ризиками, що дозволить їх завчасно виявляти та мінімізувати;

- досягнути економії коштів, що спрямовуються при децентралізованому управлінні на створення і підтримку аналогічних служб в кожному підрозділі банку, створивши на базі головного офісу потужний аналітичний, методологічний та розрахунковий центр;

- проводити єдину процентну, тарифну та продуктову політики в розрізі структурних підрозділів;

- зменшити ймовірність здійснення фінансових махінацій працівниками банку;

- уникнути витрат, що пов’язані із економічно необґрунтованим придбанням основних та нематеріальних активів;

- зменшити залежність банку від некомпетентних дій працівників структурних підрозділів.

Здійснений у дисертації аналіз практики фінансового планування показав, що використовувані на практиці підходи та методи фінансового планування далекі від класичного розуміння. Практика фінансового планування швидше є втіленням фінансового прогнозування на основі екстраполяції діяльності банку, не враховуючи розвиток конкретних послуг, що своїм обсягом та якістю здійснюють безпосередній вплив на розмір прибутку банку. У цьому зв’язку в процесі фінансового планування банку повинна використовуватись методика, що враховуватиме велике число вимог, умов, припущень, які можна переглядати, і дозволить одержати коректний варіант фінансового плану.

Відмічено, що теорія та практика аналізу ефективності діяльності банку дає широкий інструментарій для її оцінки, але використання існуючих методик як елементу управління не дозволяє чітко визначити прибутковість окремо взятої послуги, клієнта, структурного підрозділу банку, оскільки ці методики спрямовані на оцінку діяльності банківської установи в цілому. Спроби практиків розподілити доходи та затрати між структурними підрозділами не дозволяють коректно оцінити ефективність певного виду послуг, оскільки спрямовані в багатьох випадках на визначення операційного доходу підрозділу (послуги) без врахування неопераційних (внутрібанківських витрат) або на визначення прибутковості підрозділу без врахування прибутковості послуг.

У третьому розділі – “Нові методичні підходи до організації фінансового планування в банках” запропоновано комплексний підхід щодо фінансового планування діяльності банку, що дозволяє спланувати діяльність банку в розрізі послуг, клієнтів, структурних підрозділів. Використання сукупності позитивних складових уже перевірених на практиці методів фінансового планування дозволяє максимально врахувати особливості кожного напряму діяльності банку, обслуговування різних категорій клієнтів, рівномірно розподіляти затрати банку та навантаження на структурні підрозділи банку, що в цілому дає можливість досягнути високого відсотка виконання фінансових планів банку. Зокрема, у дисертації запропоновано здійснювати планування доходів і витрат підрозділів банку в розрізі банківських послуг, що дозволяє: визначити, які послуги в підрозділах надаються ефективніше; виконати аналіз участі різних підрозділів у наданні тих чи інших банківських послуг. У результаті виконання такого роду аналізу може бути виявлено, що для надання певного виду послуг вигідніше виділити окремий підрозділ, якщо основна частина операцій зосереджена в них. Також можна оцінювати діяльність територіальних підрозділів по прибутковості в розрізі банківських послуг. Ця інформація може бути корисною при розрахунку внутрішніх цін на ресурси і послуги.

Запропонований аналіз доходів і витрат від клієнтів і груп клієнтів у розрізі банківських послуг дає можливість управляти складом і якістю послуг у клієнтській базі. Результати аналізу також є цінною інформацією при виконанні робіт з розрахунку цін на банківські послуги. Ця інформація незамінна при підготовці управлінських рішень з приводу зміни структури груп клієнтів у розрізах видів послуг банку.

Зазначено, що аналіз доходів і витрат від операцій з контрагентами, постачальниками товарів і послуг у розрізі банківських послуг чи товарно-матеріальних цінностей дозволяє зважувати задачі по виявленню міграції контрагентів з вигідних у невигідні за тими чи іншими послугам. Наприклад, може виявитися, що з певним контрагентом невигідно стало працювати по міжбанківському кредитуванню, але варто збільшити з ним обсяг операцій по операціях з готівкою. Також можна виявити, що давній постачальник комп’ютерної техніки для банку вже стає невигідним і необхідно приймати рішення про переорієнтацію на іншого постачальника.

Застосування зазначеної методики дозволить банку отримати фінансовий план:

- послуг – на основі запланованих обсягів, кількості та тарифів, відсоткових ставок, зазначених тарифній та відсотковій політиці банку на наступний період;

- клієнтів, виходячи із кількості послуг, що отримує клієнт;

- структурного підрозділу – на основі кількості клієнтів та обсягу послуг.

Кожен із вищезазначених планів складається із переліку планових форм: балансу, плану руху грошових коштів, кошторису неопераційних та інвестиційних затрат та фінансового результату, що базуються на кількісних та якісних показниках розвитку банку (див. рис. 3). Зображену на рис.3 структуру фінансових планів розроблено автором для здійснення контролю за фінансовою діяльністю підрозділів, оцінки ефективності надання послуг та обслуговування клієнтів банку, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнобанківської та міжструктурної порівнянності фінансових показників.

Рис. 3. Новації у системі фінансового планування банку

При виділенні основних методів вимірювання ефективності взаємовідносин банку і окремо взятого клієнта (групи клієнтів), діяльності структурних підрозділів комерційного банку, у дисертації висвітлено способи розподілу витрат та доходів (РВД) для обчислення прибутковості банківських послуг. РВД розроблено автором як інструмент для підвищення точності визначення прибутковості банківських послуг. Застосування методики РВД дає широкі різнобічні можливості: це і докладна картина внутрішньої діяльності банку, й інструмент для економічного аналізу пропонованих стратегічних і оперативних рішень, і методологічна основа для заходів щодо зниження собівартості банківських послуг чи поліпшення їхньої структури, коригування тарифної і клієнтської політики.

Вихідними даними для РВД є докладні дані про усі витрати і деталізована структура технологічного процесу в банку (сукупність взаємозалежних дій співробітників банку в процесі щоденної діяльності, включаючи операції, що вносять накладні і непродуктивні витрати). У процесі аналізу у відповідності зі структурою технологічного процесу здійснюється перерозподіл витрат та доходів банку і перенос їх на собівартість банківських послуг.

Застосування методики РВД - забезпечить точне визначення прибутковості послуг, що надаються банком. Результатом побудови механізму РВД є “прозора” структура банку і всіх його виробничих процесів у деталях. Точно визначається не тільки собівартість послуги, але і кожної окремої операції. На цій основі можливий цілий спектр управлінських рішень: зміна тарифної політики банку, відмова від деяких послуг або передача їх у дочірні підрозділи, визначення пріоритетних напрямків клієнтської політики, зміни в штаті.

Позитивний результат практичного застосування вищезазначених методик не обмежується плануванням та аналізом прибутковості послуг клієнтів та структурних підрозділів. Головною метою даних методик є успішне управління банком, заходи якого сприймаються адекватно на усіх рівнях організаційної ієрархії.

Ефективне застосування даних методик можливе за умови впровадження запропонованої автором організаційної структури банку у поєднанні із передовими технологіями автоматизації діяльності банків, які відповідають мінімальним вимогам та володіють необхідними характеристиками.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці теоретичних та практичних засад фінансового планування у банках.

Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Банківська справа є специфічною формою підприємницької діяльності, яка пов’язана з процесом надання банківських послуг, що:

- відповідають функціям банків, які спрямовані на задоволення суспільних потреб і отримання максимального прибутку;

- є результатом діяльності банку, що виражається в його операціях, спрямованих на задоволення конкретних потреб клієнта банку;

- є сукупністю відповідним чином структурованих банківських операцій (сукупність банківських транзакцій, що дозволяє проводити разове постійне обслуговування клієнта).

2. Встановлено, що ефективне фінансове планування діяльності банку – це сфера діяльності вищого керівництва банку, що є одночасно робочим інструментом, який використовується в усіх сферах діяльності комерційного банку. Головний обов’язок фінансового планування полягає у визначенні альтернативних напрямків та траєкторій розвитку банку, постановці цілей, розподіл ресурсів і всього того, що дає банку конкурентні переваги. Ефективне фінансове планування діяльності банку є також процесом аналізу фінансової політики, прогнозування її результатів, дії на оточення комерційного банку та прийняття рішень про допустимий рівень ризику і вибору остаточних варіантів фінансових планів.

3. Аналіз підходів до фінансового планування показав, що серед розмаїття методів планування жоден з них окремо не дозволяє відобразити та врахувати у фінансовому плані специфіку діяльності банку. Тільки комплексне використання методів економічного аналізу, коефіцієнтного, нормативного, балансового аналізів, дисконтування грошових потоків, багатоваріантності (сценаріїв), із застосуванням методу прогнозування, дає можливість порівнювати різноманітність сценаріїв розвитку фінансів банку і на основі систематизації та осмислення отриманої інформації вибрати оптимальні шляхи руху вперед, передбачати загрози та випереджувати негативні наслідки вибраних шляхів розвитку. Планування дозволяє розглянути можливі альтернативні розробки фінансової стратегії, втілення якої відбуватиметься за допомогою тактичних фінансових планів шляхом визначення та вирішення оперативних завдань, що забезпечують досягнення банком стратегічних цілей.

4. Дослідження показали, що впровадження комплексної системи фінансового планування поки що не стало масовим явищем в українських комерційних банках. Така ситуація може бути пояснена тим, що планування є глобальним та складним завданням, яке вимагає вирішення значного переліку організаційних, методичних і інформаційно-технічних питань. Тому багато банків, прагнучи впровадити комплексну систему фінансового управління, деколи не наважуються приступити до цього завдання, побоюючись його складності.

5. Досліджено, що теорія та практика рекомендує для впровадження системи фінансового планування додатково, окрім організаіної структури, будувати фінансову структуру банку, що ускладнює: процес планування, організацію та аналіз діяльності банку. Для уникнення побудови додаткової фінансової структури, автором розроблено організаційну структуру банку, яка базується за засадах централізації на базі головного офісу: аналізу діяльності банку, методології, розрахунків та матеріально-технічного забезпечення, а також децентралізації безпосереднього процесу надання послуг територіальними банківськими підрозділами, що дозволяє збільшити його рентабельність, шляхом:

- впровадження нових методик фінансового планування та аналізу ефективності діяльності банку;

- зменшення кількості обслуговуючих підрозділів банку, чітко розмежувавши функції та завдання останніх.

6. Матеріали аналізу практики фінансового планування в сучасних банках у залежності від їх розміру та динаміки розвитку засвідчили значні диспропорції щодо рівня впровадження методик та систем фінансового планування банківської діяльності. Спостерігається лінійна залежність подальшого розвитку фінансового планування у багатьох банках та банківських установах України, що динамічно розвиваються, в залежності від розміру банківських установ: чим більший банк тим ретельніше планується діяльність.

7. Аналіз сучасної практики показав, що підходи та методи, які використовуються на практиці, далекі від класичного розуміння фінансового планування. Практика фінансового планування швидше є втіленням фінансового прогнозування діяльності банку на основі екстраполяції даних в цілому по банку (рідше - в розрізі територіальних підрозділів), не враховуючи розвиток конкретних послуг як основних об’єктів, що своїм обсягом та якістю здійснюють безпосередній вплив на розмір прибутку банку.

8. Розроблено методику побудови комплексної та ієрархічної системи об’єктів фінансового планування в комерційному банку, яка на відміну від існуючих методик, розкриває особливості планування і контролю діяльності комерційного банку відносно кожного з елементів цієї системи в розрізі: банківських послуг, клієнтів, банківських підрозділів та банку в цілому.

9. Розгляд методик оцінки діяльності банківських уставнов показав відсутність ефективних підходів до визначення фінансового результату банку. Для вирішення цього завдання, обґрунтовано розрахунок прибутку послуги, клієнта та структурного підрозділу банку шляхом розробки методики розподілу доходів та витрат, яка базується на розподілі усіх банківських доходів та затрат між послугами, клієнтами та структурними підрозділами банку.

10. Вивчення основних етапів впровадження системи фінансового планування свідчить, що основною проблемою є не достатнє висвітленя в теорії та практиці питання автоматизації планування й аналізу діяльності банку. Для вирішення цього завдання обгрунтовано коплекс заходів, яких необхідно вжити для покращення процесу впровадження ефективної автоматизованої системи фінансового планування та аналізу діяльності банку, основними з них є здійснення аналізу мікро середовища банку, впорядкування “внутрішньобанківських” процесів, чітке формування цілей автоматизації та засобів їх досягнення, оцінка ринку автоматизованих банківських систем.

Список публікацій за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Калініченко О.М. Нові організаційні підходи до управління банком як джерело підвищення стійкості банку // Банківська справа. – 2006. – №2. - С. 83–89. (0,27 друк. арк.)

2. Калініченко О.М. Сучасний стан планування у банках: основні аспекти методологія // Банківська справа. – 2005. –№4. – С.76–80. (0,34 друк. арк.)

3. Калініченко О.М. Комплекс засобів по організаційному забезпеченню завдань вдосконалення фінансового планування в комерційних банках // Наукові записки: серія економіка ТДЕУ.– 2005. – №19. – С.150–156. (0,62 друк. арк.)

В інших виданнях:

4. Калініченко О.М. Фінансове планування: пора, чи ще почекає? // Економіка.Фінанси.Право. – 2005. – №10. – С. 7–8. (0,20 друк. арк.)

5. Калініченко О.М. Кредитна ставка, її розмір: випадковість чи тверезий розрахунок? // Всеукраїнська науково-практична конференція вчених, викладачів, практичних працівників і молодих науковців “Розвиток фінансово–кредитних відносин в Україні” Київ:, 2004. –С.133–135. (0,16 друк. арк.);

6. Калініченко О.М. Діяльність банку: виробництво продуктів, виконання операцій чи надання послуг? // VIІ міжнародна науково-практична конференція “Теорія і практика сучасної економіки”. –Черкаси: ЧДТУ, 2006. – С.222-225. (0,17 друк. арк.)

7. Калініченко О.М. Централізоване управління банком: за і проти // VI міжнародна науково-практична конференція “Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С.311-314. (0,17_друк. арк.)

8. Калініченко О.М. Нові підходи до трактування та практичного використання методів фінансового планування в банку // Наукові доповіді НАУ. – 2006. - №10. - http://nd.nauu.kiev.ua.

Анотація

Калініченко О.М. Фінансове планування в банках. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2006.

У дисертації досліджено теоретичні і практичні аспекти організації та здійснення фінансового планування діяльності банків в умовах ринку. Уточнено економічну сутність діяльності банківських установ та побудовано нову організаційну структуру банку. Запропоновано обмежити напрями використання методів фінансового планування діяльності банків на основі вивчення і узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду. Удосконалено методику побудови комплексної та ієрархічної системи об’єктів фінансового планування в комерційному банку, розкрито особливості планування діяльності комерційного банку відносно кожного з елементів цієї системи в розрізі банківських послуг, клієнтів, банківських підрозділів та банку в цілому. Розроблено розрахунок фінансового результату послуги та структурного підрозділу банку шляхом розробки методики розподілу доходів та затрат, що базується на розподілі усіх банківських доходів та затрат між послугами, клієнтами та структурними підрозділами банку.

Ключові слова: тактичний план, фінанси, банк, горизонт фінансового планування, бюджет, методи планування, стратегічне планування.

Аннотация

Калиниченко А.Н. Финансовое планирование в банках. - Рукопись.

Диссертация на снискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит. - Тернопольский национальнный экономический университет, Тернополь, 2006.

В диссертации исследованы теоретические и практические аспекты организации и осуществления финансового планирования деятельности банков в условиях рынка. Иследована сущность и объективная необходимость внедрения финансового планирования в банковских учереждениях.

В работе обосновано целесообразность финансового планирования деятельности банка исключительно как сферы деятельности высшего руководства банка, что является одновременно рабочим инструментом, который используется во всех сферах деятельности коммерческого банка. Главная обязанность финансового планирования заключается в определении альтернативных направлений и траекторий развития банка, постановке целей, распределения ресурсов и всего того, что дает банку конкурентные преимущества.

На основе обзора литературных источников отечественных и зарубежных ученых уточнено определение сущности деятельности банка как процесса предоставления услуг, что вытекает из свойств и определения услуги.

Определено дефиницию горизонт финансового планирования как интервала времени, на который складывается финансовый план банка.

Отражены существующие подходы к составлению финансовых планов банка и, ввиду преимуществ и недостатков каждого из них, предложено использовать в деятельности банков лишь подход “сверху вниз”, что в современных условиях, в сочетании с комплексом методов финансового планирования, позволяет сократить затраты на процесс финансового планирования и повысить эффективность каждого подразделения банка.

С целью решения ряда организационных, методологических вопросов повышения рентабельности банка автором предложено новую организационную структуру банка, в основе которой заложен централизованный тип управления банка и четкое распределение функциональных обязанностей между структурными подразделениями главного офиса и территориальных подразделений банка. При этом непосредственный процесс предоставления услуг сосредоточен в территориальных подразделениях банка, а функции по организации и обеспечению данного процесса возлагаются на главный офис, как единственный аналитический, методологический, расчетный и материально-технический центр.

Предложено комплексную методику финансового планирования деятельности банка, которая позволяет спланировать деятельность банка в разрезе услуг, клиентов, структурных подразделений. Использование в данной методике совокупности положительных составляющих уже проверенных на практике методов финансового планирования позволяет максимально учесть особенности каждого направления деятельности банка, обслуживание разных категорий клиентов, равномерно распределять затраты банка и нагрузки на структурные подразделения банка, что в целом позволяет достичь высокого процента выполнения финансовых планов банка.

При выделении основных методов измерения эффективности взаимоотношений банка и его отдельно взятого клиента (группы клиентов), деятельности структурных подразделений коммерческого банка, в диссертации рассмотрено методику распределения затрат и доходов для вычисления прибыльности банковских услуг. Методику создано автором как инструмент для повышения точности определения прибыльности банковских услуг. Применение методики распределения затрат и доходов дает широкие разносторонние возможности: это и подробная картина внутренней деятельности банка, и инструмент для экономического анализа предлагаемых стратегических и оперативных решений, и методологическая основа для мероприятий по снижению себестоимости банковских услуг или улучшения их структуры, коррекция тарифной и клиентской политики.

Ключевые слова: тактический план, финансы, банк, горизонт финансового планирования, бюджет, методы планирования, стратегическое планирование.

Annotation

Kalinichenko А.N. The financial planning in banks. - Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.04.01 - Finances, Money Circulation and Credit. - The Ternopil State Economic University, Ternopil, 2006.

In dissertation there are the explored theoretical and practical aspects of organization and realization of the financial planning of activity of banks in the conditions of market. Economic essence of activity of bank institutions is specified and a new organizational structure of bank is built. Obmegeti directions of the use of methods of the financial planning of activity of banks are offered on the basis of study and generalization of foreign and home experience. The method of construction of the complex and hieratic system of objects of the financial planning is improved in a commercial bank, the features of planning of activity of commercial bank are exposed in relation to each of elements of this system in the cut of bank services, clients, bank subsections and bank on the whole. Computation of financial result of favour and structural subdivision of bank is developed by development of method of allocation of profits and expenditures, that is based on allocation of all bank profits and expenditures between services, clients and structural subdivisions of bank.

Keywords: tactical plan, finances, bank, horizon of planning, budget, methods of planning, strategic planning.