МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА

КАМАЛОВ Рафік Ханафійович

УДК 614.2.001.76 (477) + 616,31:356.33.075.5

РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

СТОМАТОЛОГІЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ

ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Науковий керівник – |

доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України,

заслужений діяч науки і техніки України,

лауреат Державної премії України

в галузі науки та техніки

ВОРОНЕНКО Юрій Васильович,

Національна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, ректор академії.

Офіційні опоненти: | доктор медичних наук, професор,

заслужений лікар України

ПАСЬКО Володимир Васильович,

Міністерство оборони України,

заступник Міністра;

доктор наук з державного управління, професор РАДИШ Ярослав Федорович,

Національна академія державного управління

при Президентові України, професор кафедри управління охороною суспільного здоров’я.

Провідна установа – | Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, кафедра соціальної медицини

та охорони здоров’я.

Захист відбудеться 22 грудня 2006 р. о 13.30 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: м. Київ-112, вул. Дорогожицька, 9, адміністративний корпус Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної ака-демії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (м. Київ-112, вул. Дорого-жицька, 9).

Автореферат розісланий 21 листопада 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент В.І.Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема збереження і зміцнення здоров’я населення України є однією з найважливіших внутрішніх функцій держави. Про це свідчить затверджена Указом Президента України від 7 грудня 2000 р. № 1313/2000 Концепція розвитку охорони здоров’я населення України. Важливою складовою системи галузі є і підсистема стоматологічної допомоги – один з масових видів медичної допомоги населенню. У загальній моделі реформування охорони здоров’я вона посідає одне з провідних місць, що потребує наукового обґрунтування її вдосконалення відповідно до сучасних вимог з урахуванням світового досвіду.

Стоматологічна служба Збройних Сил (ЗС) України є невід’ємною частиною загальнодержавної системи стоматологічної допомоги. Однак окремі її елементи, побудовані за уніфікованим принципом ЗС колишнього Радянського Союзу, в тому числі й управління нею, виявились неадекватними новим соціально-економічним умовам і потребують відповідної оптимізації та адаптації з огляду на економічний стан України і суттєве скорочення бюджетного фінансування військової медицини.

Актуальність дослідження значною мірою зумовлюється необхідністю вико-нання Державної програми реформування та розвитку ЗС України до 2010 року (2000 р.), Концепції основних напрямів будівництва та розвитку медичної служби 3С України (2000 р.), які потребують наукового обґрунтування оптимізації системи медичної допомоги військовослужбовцям і ветеранам військової служби, а також удосконалення управління нею.

Про важливість наукових досліджень щодо управління військовою медициною як системою свідчать праці таких фахівців: В.Я.Білого (2001), В.В.Паська (2001, 2003), М.П.Бойчака (2001, 2003), М.І.Бадюка (2000, 2001), Л.А.Голика (2002), А.М. Лихоти (2002), Я.Ф.Радиша (2002, 2003) та ін. Проте, незважаючи на широкий їх спектр, теоретичні та практичні аспекти управління стоматологічним забезпеченням ЗС України досліджені недостат-ньо. Водночас окремі автори (Ю.О.Буртова, В.В.Коваленко (2004)) наголо-шують на наявності протиріч між потребою в застосуванні підходів до управління стоматологічною допомогою у ЗС України і відсутністю теоретико-методологічного і науково-прикладного підґрунтя для їх реалізації.

Указане свідчить про необхідність комплексного дослідження сутності та особливостей управління стоматологічним забезпеченням військовослужбовців у сучасних умовах як основи наукового обґрунтування визначення напрямів його оптимізації в реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я, зокрема і військово-медичної доктрини.

Таким чином, необхідність наукового обґрунтування оптимізації системи управління стоматологічним забезпеченням ЗС України в умовах реформування військово-медичної служби зумовила актуальність дослідження, визначила його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослі-дження виконувалося відповідно до Програми фундаментальних і наукових робіт Міністерства оборони (МО) України та Державної програми будівництва і розвитку ЗС України, комплексного проекту Департаменту з питань охорони здоров’я МО України “Проект концепції моделі медичної служби ЗС України зразка 2010 року”, програми наукових досліджень Міністерства оборони України “Про проведення науково-практичних робіт для створення загально-дер-жавної системи екстреної медичної допомоги в Україні”, у підготовці та про-ве-денні яких автор як викладач кафедри щелепно-лицьової хірургії та сто-ма-тології Української військово-медичної академії брав безпосередню участь.

Особистий внесок дисертанта у виконання вищенаведених науково-дослідних робіт полягав в опрацюванні організаційно-штатної структури системи стоматологічного забезпечення ЗС України, розробці “Положення про органі-зацію системи контролю якості медичної допомоги в стоматологічних закладах охорони здоров’я України (2001), “Положення про стоматологічне відділення військового госпіталю” (2000), а також у визначенні змісту підготовки та професійного удосконалення сучасного військового стоматолога.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – наукове обґрунту-вання, розробка та впровадження системи оптимізації управління стомато-ло-гічним забезпеченням ЗС України в умовах реформування військово-медичної служби.

Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачали:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Об’єкт дослідження – система стоматологічного забезпечення ЗС України та управління нею.

Предмет дослідження – військовослужбовці (солдати, курсанти, офі-це-ри) й ветерани МО України та управління наданням їм стоматологічної допо-мо-ги.

Методи дослідження. У дисертації використано такі методи: ста-тистичний, соціологічний, експертних оцінок, економічний, описового і експери-ментального моделювання, структурно-логічний, аналітичний, бібліо-семантичний, системний.

Статистичний метод використовувався для визначення рівня захворюваності обслуговуваного контингенту, економічний – ефективності впровадження медико-організаційних заходів; соціологічний – для вивчення рівня задоволення пацієнтів наданою стоматологічною допомогою; метод експертних оцінок – для встановлення обсягу і якості надання стоматологічної допомоги; метод програмованого натурного експерименту – для опрацювання моделі лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів у стомато-логічній службі ЗС України; структурно-логічний та аналітичний методи – для обґрунтування та розробки системи оптимізації управління стоматологічним забезпеченням у ЗС України. Застосування системного і порівняльного аналізу дало змогу виявити закономірності в системі управління стоматологічною допомогою, а також її внутрішні та зовнішні зв’язки.

Формулювання висновків, рекомендацій і визначення шляхів подальшого розвитку управління стоматологічним забезпеченням ЗС України потребувало використання прогностичних методів, зокрема моделювання та узагальнення незалежних характеристик.

Науковою базою дослідження стали стоматологічні підрозділи військових лікувально-профілактичних закладів та Центральна стоматологічна поліклініка (ЦСП) Міністерства оборони України як елементи системи Київського військово-медичного центру.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в умовах незалежної України та її ЗС

вперше:

–

–

–

–

–

удосконалено методику медико-соціологічного дослідження щодо якості та ефективності надання медичної допомоги у стоматологічних поліклініках (відділеннях, пересувних стоматологічних кабінетах та в інших стоматологічних підрозділах) ЗС України;

дістали подальшого розвитку питання використання теорії та практики менеджменту в управлінні стоматологічним забезпеченням ЗС України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали підставою щодо:

а) упровадження:

–

–

–

б) розробки:

–

–

–

Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі Української військово-медичної академії при підготовці і підвищенні квалі-фі-кації управлінських кадрів військової стоматології.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначений напрям дослідження, розроблені його програма, концептуальні підходи до організації та надання усіх видів стоматологічної допомоги військовослужбовцям та ве-те-ранам військової служби, нормативно-правові та організаційні засади діяль-ності ЦСП МО України, проаналізований стан системи управління стома-то-ло-гічним забезпеченням ЗС України та запропоновані шляхи його реформування.

У положеннях “Про стоматологічне відділення військового госпіталю” (2000 р.), “Про організацію системи контролю якості медичної допомоги в стоматологічних закладах охорони здоров’я України” (2001 р.) та “Про штат-ного (позаштатного) медичного експерта” (2000 р.) дисертантом запропоновані принципи і сфера діяльності стоматологічних відділень військових госпіталів, окремі повноваження їх посадових осіб; організація та порядок проведення контролю якості медичної допомоги; організація роботи експерта, його права, обов’язки і відповідальність; показники оцінки стану стоматологічної допомоги населенню.

Концепція реорганізації стоматологічного забезпечення військово-служ-бовців і пенсіонерів Міністерства оборони України досліджувалась у спів-автор-стві з В.Я.Білим, В.О.Жаховським та А.М.Лихотою. Аналіз європейського досвіду щодо впливу ринкових відносин на управління охороною здоров’я проводився спільно з Б.А.Плі-шем. Ідеї та розробки співавторів інших опублікованих робіт в дослі-дженні не використовувалися.

Зазначене дало змогу авторові науково обґрунтувати організаційно-штатні структури підрозділів оптимізованої системи управління стомато-ло-гічним забезпеченням ЗС України, сформулювати висновки і пропозиції, які випливали з результатів дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертаційної роботи оприлюднені на секційних і пленарних засіданнях підсумкових наукових конференцій Української військово-медичної академії (Київ, 1999-2004 рр.) та на інших наукових заходах:

а) на міжнародному рівні: міжнародній конференції “Управління ресурсами охорони здоров’я” (Київ, 2001);

б) на всеукраїнському рівні: всеукраїнській науково–практичній конференції “Стратегія реалізації державних гарантій та забезпечення ме-дичною допомогою населення України на засадах медичного страхування” (Ірпінь, 2001);

в) на регіональному рівні: науково-практичних конференціях Національ-ної академії державного управління при Президентові України (Київ, 2001, 2002).

Окремі теоретичні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри організації медичного забезпечення ЗС та військової стоматології і щелепно-лицевої хірургії Української військово-медичної академії (2002, 2003, 2004 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 10 статтях, з них дев’ять опубліковані у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних основних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 180 сторінок друкованого тексту (136 сторінок основного тексту, 10 рисунків та 23 таблиці; 6 додатків).Список використаних джерел містить 229 найменувань, в тому числі 37 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяги та методи дослідження. Досягнення мети та вирішення завдань дисертаційної роботи потребувало розробки відповідної програми (рис. 1), складеної з використанням системного підходу, застосування відповідних методів та обґрунтування обсягу дослідження, які б забезпечували можливість отримання достовірної інформації.

Програмою дослідження передбачалося вивчення стоматологічної захво-рюваності військовослужбовців строкової служби вікової групи 18-20 років, курсантів – 18-22 роки, офіцерів – 22-55 років, ветеранів військової служби віком понад 55 років, які мешкають у Київському гарнізоні. Спостереження за станом їхнього здоров’я в динаміці здійснювалося за матеріалами щорічного медичного обстеження (1439 осіб), доповненого вибіркою стоматологічних захворювань за даними звертань до лікарів–стоматологів (648 осіб). Всього обстежено 2187 осіб.

Основними джерелами інформації стали матеріали офіційної статистики військово-медичної служби: медичні книжки (форми 2, 3) – 756 одиниць, істо-рії хвороби (форми 12 і 12 а) – 249 осіб, книги обліку хворих у військовій частині (форма 5) – 379 осіб, річний звіт за 2002 р. (форми 2, 3 мед) – 803 особи.

Дослідження проводилося впродовж 1992-2004 рр. у п’ять етапів (рис. 2). На першому етапі здійснено вибір напряму дослідження, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, його концепцію та вибрано джерела інформації.

Метою другого етапу став системний аналіз управління наданням стоматологічної допомоги в ЗС України на всіх ієрархічних рівнях (Департамент з питань охорони здоров’я Міністерства оборони України, військово-медичні управління Південного та Західного оперативних командувань), особливості їх

Мета дослідження | Наукове обґрунтування, розробка та впровадження системи оптимізації управління стоматологічним забезпеченням Збройних Сил України в умовах реформування військово–медичної служби

Об’єкт дослідження | Система стоматологічного забезпечення Збройних Сил України та управління нею

Предмет дослідження | Військовослужбовці (солдати, курсанти, офіцери) й ветерани Міністерства оборони України та управління наданням їм стоматологічної допомоги

Завдання дослідження | 1. Системний аналіз наукової літе-ра-тури, законодавчої та норма-тив-ної бази, вітчизняного і за-рубіжного досвіду управління системою сто-матологічної до-помоги.

2. Аналіз рівня, структури та особли-востей стоматологічної захворюваності призовників, військовослуж-бов-ців (солдатів, курсантів, офіцерів), ветеранів військової служби Київського гарнізону | 3. Вивчення існуючої системи управ-ління стоматологічним за-безпе-чен-ням ЗС України, уточ-нення її змісту та визначення її відповід-ності завданням військо-вої стома-тології й умовам ре-фор-му-вання військово-медич-ної служби.

4. Наукове обґрунтування, розробка та впровадження системи оптимі-за-ції управління стомато-ло-гіч-ним за-безпе-ченням ЗС України | 5. Встановлення специфіки, зміс-ту і особливостей підготовки та професійного удосконален-ня військових стоматологів.

6. Визначення медико-економіч-ної та соціальної ефективності запропонованої системи опти-мізації стоматологічної допо-моги військовослужбовцям й ветеранам військової служби Збройних Сил України

Методи дослідження | Системний, соціологічний, описового і експериментального моделювання, експертних оцінок, економічний, статистичний, структурно-логічний, бібліосемантичний, аналітичний, прогностичні

Матеріали дослідження | Нормативні та директивні документи МО України; аналіз історичних матеріалів (150 одиниць документів); матеріали медичного спостереження за 2187 особами | Організаційно-штатні розклади і табелі до штатів органів управління стоматологічною службою Збройних Сил України та їх можливості щодо надання стоматологічної допомоги (83 одиниці); матеріали офіційної статистики військово-медичної служби (форми 2, 3, 5, 12, 12а)

підходів до управління підпорядкованими структурами стоматологічної служби. Аналіз проводився з використанням літературних (78) і архівних (27 джерел), а також методу суцільної вибірки.

Перший етап дослідження

Формулювання проблеми (виділення ключових питань у дослідженні) | 1. Визначення напряму, мети та завдань.

2. Вибір об`єкта, предмета та методів дослідження.

3. Вибір можливих джерел інформації (вступ) |

РЕЗУЛЬТАТИ

ДОСЛІДЖЕННЯ

Другий етап дослідження

Аналіз достовірності інформації (системний аналіз інформації, її систематизація) |

4. Системний аналіз стану управління системою стоматологічної допомоги в ЗС України на всіх ієрархічних рівнях (Департамент з питань охо-рони здоров’я (ГВМУ) МО України, ВМУ Пів-денного та Західного ОК, лікувально-профі-лак-тичні підрозділи об’єднань, з’єднань та військо-вих частин МО України)

Третій етап дослідження

Встановлення (розме-жу-вання) загальної мети і специфічних завдань |

5. Аналіз рівня, структури та особливостей стома-тологічної захворюваності призовників, військо-вослужбовців (солдатів, курсантів, офіцерів), ве-теранів військової служби Київського гарнізону.

6. Вивчення існуючої системи управління сто-ма-тологічним забезпеченням ЗС України, уточ-нення її змісту та визначення її відповідності завданням військової стоматології й умовам реформування військово–медичної служби

Четвертий етап дослідження

Вибір конкретної спрямо-ваності дослідження |

7. Наукове обґрунтування, розробка, апробація й впровадження якісно нової системи стоматоло-гіч-ного забезпечення ЗС України та управління нею.

8. Обґрунтування специфіки змісту підготовки та професійного удосконалення сучасного військо-вого стоматолога

П`ятий етап дослідження

Оцінка та узагальнення отриманих результатів | 9. Визначення ефективності запропонованої систе-ми стоматологічного забезпечення ЗС України та управління нею.

10. Узагальнення отриманих результатів і обґрунту-вання практичних рекомендацій щодо удоскона-лен-ня системи управління стоматологічним за-безпеченням ЗС України

Рис. 2. Структурно-логічна схема етапності дослідження

На третьому етапі здійснювався аналіз рівня, структури та особливостей стоматологічної захворюваності призовників, військовослужбовців (солдатів, курсантів, офіцерів), ветеранів військової служби Київського гарнізону; вивчалася існуюча система управління стоматологічним забезпеченням ЗС України, уточнився її зміст та визначалася її відповідність завданням військової стоматології й умовам реформування військово-медичної служби.

Завданням четвертого етапу стали наукове обґрунтування, розробка, апробація й упровадження якісно нової системи стоматологічного забезпечення ЗС України та управління нею і обґрунтування специфіки змісту підготовки та професійного удосконалення сучасного військового стоматолога.

На п’ятому, заключному, етапі вивчалась ефективність запропонованої системи стоматологічного забезпечення та управління нею із застосовуванням рекомендованих ВООЗ критеріїв оцінки сфери охорони здоров’я (доступність, ефективне використання ресурсів, соціальна прийнятність, задоволення потреб пацієнтів), а також відповідно до вимог Концепції реформування військово-медичної служби та здійснювалось узагальнення отриманих результатів і наукове обґрунтування практичних рекомендацій щодо шляхів удосконалення системи управління стоматологічним забезпеченням військовослужбовців в умовах реформування медичної галузі та ЗС України.

Результати дослідження. Аналіз звернень за стоматологічною допо-могою рядового й офіцерського складу та ветеранів військової служби Київського військового гарнізону за даними вибіркових досліджень дав змогу встановити загальні показники стану лікувально-ортопедичної роботи ЦСП МО України за 1998-2004 рр. (табл. 1), які можна розглядати як середньо-статистичні серед інших військових гарнізонів ЗС України.

Як видно з табл. 1, кількість звернень за стоматологічною допомогою протягом досліджуваного періоду з боку офіцерів і прапорщиків та рядового складу Київського військового гарнізону була приблизно однаковою (щорічно відповідно 11379 та 11610 осіб). Що стосується ветеранів військової служби, то кількість їх звернень (в середньому 25076 осіб на рік) вдвічі перевищувала кількість звернень з боку офіцерів, прапорщиків та рядових військово-службовців разом взятих (в середньому 22989 осіб упродовж року).

У структурі стоматологічної захворюваності переважає терапевтична патологія – карієс (53%) та пульпіт (33%).

Дані табл. 1 свідчать, що в 2001-2004 рр. значно зросла кількість звернень до лікарів ЦСП МО України з боку осіб, які не мають права на без-коштовне лікування у військово-медичних закладах і отримують медичну допо-могу за плату (позначені словом “інші”). Так, якщо в 1998 р. на категорію “інші” припадало 12671 звернення, то в 2003-2004 рр. – майже 30000 щорічно, тобто у 2,3 раза більше. Таким чином, за кількістю звернень категорія “інші” майже зрів-ня-лась з чисельністю ветеранів військової служби, які перебували на обслуговуванні в ЦСП, і за їх рахунок порівняно з 1998 р. майже на 40% зросла загальна кількість відвідувань. Результати дослідження заходів щодо оздоровлення призовників засвідчили його погіршення в напрямі зниження питомої ваги осіб, що пройшли санацію у лікувально-профілактичних закладах МОЗ України.

За даними щорічних звітів медичних служб Оперативних командувань (ОК) та видів ЗС, із загальної чисельності оглянутих в порядку планової санації призовників її потребували 52,4%, а призовники із Закарпатського, Львівського, Івано-Франківського, Тернопільського, Чернігівського та інших військкоматів – у

Таблиця 1

Розподіл звернень за стоматологічною допомогою за категоріями пацієнтів та за причинами

(в динаміці за 1998-2004 рр., %)

Категорія

пацієнтів |

Причини

звернень | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Офіцери, прапорщики | Терапевтична допомога: | 9,9±0,14 | 15,2±0,14 | 11,2±0,13 | 9,8±0,10 | 10,4±0,11 | 9,3±0,1 | 9,7±0,1

в тому числі: карієс | 4,5±0,09 | 8,9±0,11 | 6,0±0,10 | 5,0±0,08 | 5,3±0,08 | 4,9±0,07 | 5,9±0,08

пульпіт | 2,3±0,07 | 4,8±0,08 | 4,2±0,07 | 3,6±0,07 | 3,6±0,07 | 3,0±0,06 | 2,3±0,05

періодонтит | 1,3±0,05 | 1,5±0,05 | 1,0±0,04 | 1,2±0,04 | 1,5±0,04 | 1,4±0,04 | 1,5±0,04

Ортопедична допомога | 7,2±0,11 | 4,8±0,08 | 5,2±0,09 | 2,6±0,06 | 2,4±0,06 | 3,2±0,06 | 2,9±0,06

Хірургічна допомога | 2,6±0,07 | 1,5±0,05 | 2,1±0,06 | 1,1±0,04 | 1,5±0,04 | 1,2±0,04 | 1,4±0,04

Всього | 19,8±0,18 | 21,5±0,16 | 18,6±0,16 | 13,5±0,12 | 14,2±0,13 | 13,7±0,12 | 14,0±0,12

Рядові | Терапевтична допомога: | 8,1±0,12 | 16,9±0,14 | 20,2±0,16 | 14,1±0,12 | 11,1±0,12 | 10,2±0,10 | 10,2±0,11

в тому числі: карієс | 3,7±0,08 | 9,1±0,11 | 9,2±0,11 | 7,9±0,09 | 6,6±0,09 | 5,7±0,08 | 5,7±0,08

пульпіт | 2,5±0,07 | 3,2±0,07 | 5,8±0,09 | 4,3±0,07 | 3,3±0,07 | 2,9±0,06 | 2,8±0,06

періодонтит | 1,8±0,06 | 2,9±0,06 | 5,1±0,09 | 1,9±0,05 | 1,1±0,04 | 1,6±0,04 | 1,7±0,05

Ортопедична допомога | 2,1±0,07 | 2,8±0,06 | 1,9±0,06 | 1,2±0,04 | 1,2±0,04 | 1,7±0,05 | 1,4±0,04

Хірургічна допомога | 2,1±0,07 | 1,7±0,05 | 2,4±0,06 | 1,2±0,04 | 1,4±0,04 | 1,1±0,03 | 1,1±0,03

Всього | 12,3±0,15 | 21,4±0,16 | 24,5±0,17 | 16,6±0,13 | 13,7±0,13 | 13,0±0,12 | 12,7±0,12

Пенсіонери | Терапевтична допомога: | 23,5±0,19 | 17,9±0,14 | 13,3±0,13 | 20,2±0,14 | 19,0±0,14 | 18,8±0,14 | 18,4±0,14

в тому числі: карієс | 10,9±0,14 | 9,6±0,11 | 7,6±0,10 | 10,3±0,11 | 8,3±0,10 | 8,8±0,09 | 9,1±0,10

пульпіт | 6,8±0,11 | 5,3±0,09 | 3,8±0,08 | 5,7±0,08 | 5,4±0,08 | 5,5±0,08 | 4,4±0,07

періодонтит | 5,3±0,10 | 3,1±0,07 | 1,9±0,06 | 3,0±0,06 | 3,9±0,07 | 4,5±0,07 | 4,9±0,08

Ортопедична допомога | 14,5±0,16 | 13,4±0,13 | 18,4±0,16 | 11,2±0,11 | 11,8±0,12 | 14,2±0,12 | 14,3±0,12

Хірургічна допомога | 4,0±0,09 | 3,7±0,07 | 4,5±0,08 | 3,4±0,06 | 4,1±0,07 | 3,7±0,07 | 3,7±0,07

Всього | 42,0±0,22 | 35,1±0,18 | 36,3±0,19 | 34,8±0,17 | 34,9±0,18 | 36,7±0,17 | 36,4±0,17

Інші | Терапевтична допомога: | 16,2±0,17 | 13,8±0,13 | 12,9±0,14 | 27,6±0,16 | 29,0±0,17 | 28,4±0,16 | 29,7±0,16

в тому числі: карієс | 12,1±0,15 | 8,1±0,10 | 7,8±0,11 | 16,7±0,13 | 19,8±0,15 | 18,3±0,14 | 18,5±0,14

пульпіт | 2,5±0,07 | 3,1±0,07 | 3,8±0,08 | 7,7±0,09 | 7,4±0,10 | 6,3±0,08 | 7,2±0,09

періодонтит | 1,5±0,05 | 2,1±0,05 | 1,4±0,05 | 3,1±0,06 | 1,7±0,05 | 3,8±0,07 | 3,9±0,07

Ортопедична допомога | 6,4±0,11 | 4,8±0,08 | 5,1±0,09 | 4,5±0,07 | 4,8±0,08 | 4,9±0,08 | 5,1±0,08

Хірургічна допомога | 3,3±0,08 | 3,5±0,07 | 2,6±0,07 | 3,0±0,06 | 3,4±0,07 | 3,2±0,06 | 3,4±0,06

Всього | 25,9±0,20 | 22,1±0,16 | 20,6±0,16 | 35,1±0,17 | 37,2±0,18 | 36,5±0,17 | 36,9±0,17

Всі категорії | Терапевтична допомога: | 57,7±0,22 | 63,8±0,18 | 57,8±0,20 | 71,7±0,16 | 69,5±0,17 | 66,7±0,16 | 68,0±0,17

в тому числі: карієс | 31,1±0,21 | 35,7±0,18 | 30,6±0,19 | 39,8±0,17 | 40,1±0,18 | 37,7±0,17 | 39,2±0,17

пульпіт | 14,1±0,16 | 16,4±0,14 | 17,6±0,15 | 21,3±0,14 | 19,8±0,15 | 17,6±0,13 | 16,7±0,13

періодонтит | 9,9±0,13 | 9,6±0,11 | 9,4±0,12 | 9,3±0,10 | 8,3±0,10 | 11,3±0,11 | 12,1±0,12

Ортопедична допомога | 30,2±0,21 | 25,8±0,17 | 30,7±0,19 | 19,6±0,14 | 20,2±0,15 | 24,1±0,15 | 23,7±0,15

Хірургічна допомога | 12,1±0,15 | 10,4±0,12 | 11,7±0,13 | 8,7±0,10 | 10,4±0,11 | 9,3±0,10 | 9,6±0,10

Всього | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

межах 80-85%. Аналогічні показники у Західному ОК зросли з 52,7% у 2002 р. до 63,2% у 2003 р., Північному – з 53,2% у 2002 р. до 61,2 у 2003 р. За таких умов військові лікувально-профілактичні заклади змушені витрачати значні кошти на виконання тієї роботи, яку ще до призову до лав ЗС мали здійснити лікувально-профілактичні установи МОЗ України. Встановлено, що впродовж 1998-2000 рр. найбільшу частину державних коштів (9 млн 20 тис. грн) військово-медична служба спрямувала на стоматологічну допомогу молодим солдатам (табл2).

Таблиця 2

Витрати медичної служби Збройних Сил України, пов’язані з недоліками

у підготовці юнаків до військової служби у 1998-2000 рр.

Заходи медичної служби | Витрати, грн

1998 | 1999 | 2000

Контрольно-медичне обстеження призовників у військових госпіталях, МПП | 520 тис. | 452 тис. | 385 тис.

Стоматологічна допомога молодим солдатам | 3 млн 200 тис. | 3 млн | 2 млн 820 тис.

Вакцинація проти інфекційних захворювань | 26 тис. | 26 тис. | 26 тис.

Результати аналізу поширеності захворювань, госпіталізації та працевтрат через хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп серед військово-службовців ЗС України у 2002 та 2003 рр. наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Поширеність захворювань, рівні госпіталізації та працевтрати через хвороби порожнини рота, слинних залоз і щелеп у військовослужбовців Збройних Сил України в 2002 та 2003 рр.

Статистичні показники | Військовослужбовці

строкової служби | Військовослужбовці

за контрактом | Офіцери

2002 р. | 2003 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2002 р. | 2003 р.

Рівень захворюваності, ‰ | 328,9 | 347,2 | 248,9 | 254,2 | 348,9 | 344,4

Госпіталізація, % | 26,8 | 18,1 | 8,9 | 4,5 | 8,9 | 5,4

Працевтрати, дні | 208,9 | 144,8 | 48,9 | 58,5 | 89,0 | 90,4

Дані табл. 3 свідчать про незначне зростання поширеності захворювань порожнини рота серед військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом при одночасному зменшенні показників їх госпіталізації. Серед офіцерів рівень захворюваності практично не змінився, а показники госпі-та-лі-зації зменшилися. Водночас серед усіх груп військовослужбовців відзначено зростання поширеності захворювань твердих тканин зубів загалом та карієсу і його ускладнень зокрема (табл. 4).

Результати аналізу свідчать про формування серед солдатів строкової служби негативної тенденції до зростання протягом 2002-2003 рр. рівня поширення захворювань порожнини рота, слинних залоз та щелеп з 328,9 до 347,2%, тобто на 5%, а захворювань зубів – на 9,4%, що пояснюється збіль-шенням чисельності військовослужбовців строкової служби, які вступили до лав ЗС без необхідної санації порожнини рота стоматологами за місцем проживання.

Таблиця 4

Поширеність захворювань твердих тканин зубів у військовослужбовців Збройних Сил України та рівні їх госпіталізації у 2002 та 2003 рр.

Статистичні показники | Військовослужбовці

строкової служби | Військовослужбовці

за контрактом | Офіцери

2002 р. | 2003 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2002 р. | 2003 р.

Рівень захворюваності, ‰ | 306,8 | 327,2 | 226,8 | 228,6 | 226,8 | 306,1

Госпіталізація, % | 24,9 | 12,0 | 2,8 | 2,0 | 2,8 | 1,5

Працевтрати, дні | 69,8 | 94,0 | 26,8 | 31,0 | 36,8 | 39,4

Аналіз поширеності захворювань порожнини рота, слинних залоз та щелеп серед військовослужбовців за видами Збройних Сил дав змогу встановити найвищі показники серед військовослужбовців Військово–Повітряних Сил (ВПС), які перевищували середні показники у Збройних Силах у 2,4 раза, та в частинах центрального підпорядкування (ЧЦП) – відповідно у 1,7 раза (табл. 5).

Таблиця 5

Показники поширеності захворювань, госпіталізації та працевтрат через захворювання порожнини рота, слинних залоз та щелеп серед військовослужбовців Збройних Сил України у 2003 р.

Особовий склад | Рівень захворюваності, ‰ | Госпіталізація, % | Працевтрати, дні

Солд. | Контр. | Офіц. | Солд. | Контр. | Офіц. | Солд. | Контр. | Офіц.

ЗС України | 347,2 | 254,2 | 344,4 | 18,1 | 4,5 | 5,4 | 144,8 | 58,5 | 90,4

ВПС | 1162,5 | 640,3 | 557,9 | 8,4 | 3,7 | 2,6 | 71,2 | 34,1 | 34,6

ЧЦП | 541,0 | 635,1 | 635,8 | 23,2 | 1,7 | 3,5 | 155,2 | 37,4 | 56,6

Аналіз діяльності підсистеми стоматологічного забезпечення за 1998-2000 рр. як важливої складової системи військової медицини ЗС України дав змогу констатувати, що вона побудована за принципами колишньої Радянської армії, що не відповідає вимогам Державної програми реформування та розвитку ЗС України до 2010 р. (2000 р.) і призводить до неефективності використання матеріальних, фінансових і кадрових ресурсів стоматологічного забезпечення. До них, зокрема, належать:

–

–

–

–

–

Установлені за результатами дослідження неузгодженості та недоліки в діяль-ності системи стоматологічного забезпечення особового складу ЗС Украї-ни та ветеранів військової служби стали однією з підстав для наукового обґрун-тування необхідності її реформування.

В основу концептуальних підходів до досягнення головної мети дослі-дження стосовно оптимізації управління стоматологічною допомогою в ЗС України та її відповідності сучасним вимогам і конкурентоспроможності на рин-ку стоматологічних послуг було покладено формування єдиної цілісної сис-теми стоматологічного забезпечення на проміжку “медичний пункт військової частини (МПП) – медична рота з’єднання (МР) – військовий госпіталь Опе-ративного Командування (ВГ ОК) – Центральна стоматологічна поліклініка МО України (ЦСП)”. Інакше кажучи, було об’єднано розрізнені раніше елементи, взаємодія яких в єдиній системі надає останній нової якості та забезпечує в умовах ринку трансформацію витратної системи надання стоматологічної допомоги у військових лікувально-профілактичних закладах при їх ресурсному дефіциті в економічно доцільну та конкурентоспроможну.

Принципова схема запропонованої та впровадженої в практику структури стоматологічної служби ЗС України, в основу якої вперше покладений територіальний принцип надання медичної допомоги, наведена на рис. 3.

При територіальному принципі надання медичної допомоги весь контингент військовослужбовців Київського гарнізону (понад 100 тис. осіб), якому надається стоматологічна допомога, розподілено на лікарсько-територіальні дільниці по 800-1500 осіб кожна. На кожній з них працює один лікар-стоматолог.

Особливістю запропонованої системи є розміщення лікарсько-терито-ріальних стоматологічних дільниць як безпосередньо в ЦСП МО України, так і на базі медичних пунктів військових частин та військово-навчальних закладів.

Розміщення лікарсько-територіальних стоматологічних дільниць на базі ЦСП МО України, де функціонують 4 філіали лікувальних та діагностичних відділень, економічно вигідне, оскільки, по-перше, при цьому стає можливим спільне використання складної високовартісної діагностичної бази як для амбулаторних, так і для стаціонарних хворих, а, по-друге, виключається можливість дублювання при обстеженні хворих.

Нова структура стоматологічної служби ЗС України дала змогу:

–

–

– |

Міністерство оборони України

Департамент з питань охорони здоров’я МО України

Головний стоматолог МО України

Амбулаторно-поліклінічна

допомога | Стаціонарна допомога

Центральна стоматологічна поліклініка МО України | Клініка щелепно-лицевої хірургії

та стоматології ГВКГ

Стоматологічні поліклініки оперативних командувань

(м. Львів, Харків, Одеса) | Відділення щелепно-лицевої хірургії центральних госпіталів

(м. Чернігів, Севастополь, Одеса)

Стоматологічні поліклініки Військово-морських сил ЗС України (м. Сімферополь, Севастополь) | Стоматологічні та зубопротезні лабораторії госпіталів і санаторіїв

Стоматологічні кабінети військових частин та ВВНЗ

Рис. 3. Схема надання стоматологічної допомоги у ЗС України

та управління нею

–

–

Завдяки якісно новій системі стоматологічної допомоги військово-служ-бовцям ЗС України з’явилася можливість надавати її силами 452 лікарів-сто-ма-тологів (у тому числі 100 – військовими) в шести стоматологічних полі-клі-ніках, 12 відділеннях (клініках) щелепно-лицевої хірургії та 193 стома-то-ло-гічних кабінетах. Важливим здобутком оптимізації системи стомато-ло-гіч-ної допомоги стало підпорядкування діяльності всіх стоматологічних під-роз-ділів єдиному організаційному і методичному керівництву ними з боку на-чаль-ника ЦСП – го-лов-ного стоматолога МО, що надало управлінню стомато-ло-гічним забез-печенням ЗС України системності як одному з основних важелів менеджменту.

Упровадження в практику нової системи управління стоматологічним забезпеченням ЗС України та проведення в ній функціонально-структурних змін сприяло наближенню всіх видів стоматологічної допомоги до контин-гентів, що обслуговуються, збалансуванню обсягу роботи з амбулаторного прийому військовослужбовців, удосконаленню профілактичних оглядів та оздоровленню.

Системний аналіз наукової літератури, вітчизняного й зарубіжного досвіду управління системою надання стоматологічної допомоги військово-службовцям дав змогу запропонувати власне тлумачення поняття “управління стоматологічним забезпеченням Збройних Сил” як ефективної діяльності держави щодо управління всіма складовими надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям і пенсіонерам Міністерства оборони з метою задоволення їхніх потреб щодо збереження та зміцнення здоров’я шляхом реалізації полі-тики в галузі військової медицини.

Невід’ємною складовою запропонованої системи надання стоматоло-гічної допомоги військовослужбовцям стало впровадження моделі надання платних стоматологічних послуг населенню. Останнє зумовлене вкрай низьким бюджетним фінансуванням стоматологічної служби ЗС України, яке в 2002 і 2003 рр. становило відповідно лише 4 і 3% від реальних потреб. Крім того, починаючи з 1995 р. Департаментом з питань охорони здоров’я МО України не проводилось відшкодування стоматологічного протезування військовослуж-бовцям та ветеранам ЗС.

Динаміка формування додаткових до бюджетних асигнувань (у 2001 р. – 1967415 грн, 2002 р. – 2003201 грн, 2003 р. – 2410996 грн, у 2004 р. – 2601376 грн) свідчить про їх щорічне зростання в основному за рахунок значного збільшення кількості встановлених фотополімерних пломб, а також широкого впро-вадження сучасних ортопедичних втручань (імплантації, металокераміки тощо) та створення самостійного парадонтологогічного кабінету. Отримані кошти спрямовувалися на впровадження в практичну діяльність стомато-логічної служби ЗС нових сучасних технологій, постійне професійне удоскона-лення лікарів та надання безкоштовної стоматологічної допомоги військово-службовцям і пенсіонерам ЗС.

Упровадження нової оптимізованої системи управління стоматологічним забезпеченням ЗС України та запропоноване визначення його поняття потребують якісної зміни змісту підготовки та професійного удосконалення сучасних військових стоматологів, формування з них нової генерації управлінців, обізнаних з основами маркетингу та менеджменту, здатних до управлінської діяльності в умовах непередбачуваності ринку. Оптимізація управління стоматологічним забезпеченням ЗС України сприяла економії коштів за рахунок зниження рівня загальної госпіталізації на 56,8%, розширення асортименту нових медичних технологій на 41,3%, скорочення чисельності кадрів на 1,9%, що також дало змогу скоротити фінансові витрати на забезпечення діяльності стоматологічної служби.

ВИСНОВКИ

У процесі комплексного соціально-гігієнічного дослідження доведена неадекватність системи управління стоматологічним забезпеченням Збройних Сил України новим економічним умовам. Це потребувало наукового обґрунтування та розробки її якісно нової моделі, впровадження якої в Київському військовому гарнізоні засвідчило про її медичну, соціальну та економічну ефективність.

1. Установлено погіршення стану здоров’я призовників, зокрема високий рівень стоматологічної захворюваності, наслідком чого є виявлення у 52,4% з них медичними службами Оперативних командувань та видів Збройних Сил потреби в санації ротової порожнини, що стало дефектом у роботі системи МОЗ України і змусило військові лікувально-профілактичні заклади протягом 1998-2000 рр. витратити понад 9 млн грн на лікування захворювань зубів та ротової порожнини у молодого поповнення, не пролікованого до призову на військову службу.

2. Аналіз стоматологічної захворюваності військовослужбовців строкової служби та служби за контрактом засвідчив негативну тенденцію до подальшого поширення протягом 2000-2003 рр. захворювань порожнини рота, слинних залоз та щелеп, зокрема серед солдатів строкової служби, на 5% (з 328,9 до 347,3%) та на 9,4% захворювань зубів. При цьому також установлено, що провідне місце в структурі стоматологічних захворювань посідають карієс та його ускладнення (53%) і хвороби пародонту (33%), а зростання на 35% захворювань зубів серед офіцерського складу стало наслідком їх неповного охоплення плановими медичними санаціями.

3. Доведено, що діяльність організаційно-управлінської структури сто-матологічної служби ЗС України, побудованої за старим взірцем, виявилась неадекватною новим економічним вимогам, наслідком чого стала наявність знач-них відмінностей у лікувально-діагностичних можливостях військових госпі-талів стосовно надання медичної допомоги, відсутність у частини війсь-кових гарнізонів чітко визначеної відповідальності за організацію та здійснення стоматологічного забезпечення.

4. Отримані результати засвідчили необхідність удосконалення військової сто-матологічної служби і є підставою для обґрунтування її оптимізації відповідно до Державної програми реформування та будівництва ЗС України до 2011 р. та Концепції розвитку охорони здоров’я України (2000 р.). Наслідком цього стало наукове обґрунтування якісно нової системи стоматологічного забезпечення військовослужбовців та ветеранів військової служби на проміжку “медичний пункт військової частини – медична рота з’єднання – військовий госпіталь Оперативного Командування – Центральна стоматологічна поліклі-ніка МО України”, що відповідає вимогам єдиного медичного простору в умовах військового гарнізону.

5. Нова модель стоматологічної служби ЗС України дала змогу, зокрема в Київському військово-медичному центрі, вперше запровадити лікарсько-територіальні дільниці, частину з яких розмістити на базі ЦСП МО України як головного центру організаційного та методичного управління стоматологічною службою. Наявність у цьому лікувально-профілактичному закладі відповідних спеціалізованих відділень зробила більш доступною висококваліфіковану стоматологічну допомогу відповідному контингенту, сприяла раціональному використанню високовартісних ресурсів стоматологічної служби, визначенню необхідних вимог до вдосконалення процесу підготовки військових стома-то-логів, у тому числі і в галузі менеджменту та маркетингу, обізнаних з основами наукового управління в умовах непередбачуваності ринку.

6. Невід’ємним елементом запропонованої системи надання стома-то-логічної допомоги стала нова модель надання платних послуг плато-спро-можному цивільному населенню, кількість звернень якого до ЦСП МО України за період 1998-2004 рр. зросло у 2,3 раза, що протягом 2001-2004 рр. дало мож-ливість сформувати консолідований бюджет, залучати додатково до держав-ного бюджету, який не перевищував 3-4% від потреб, понад 6,4 млн грн для впровадження в практику стоматологічної служби ЗС сучасних прогресивних технологій (імплантації, металокераміки тощо) та надання безкоштовної стоматологічної допомоги військовослужбовцям і пенсіонерам ЗС України.

7. Ефективність упровадженої якісно нової системи оптимізації управ-ління стоматологічним забезпеченням ЗС України підтверджується зниженням рівня загальної госпіталізації на 56,8%, розширенням на 41,3% упровадження нових медичних технологій, скороченням чисельності кадрів на 1,9%, що зменшило витрати на стоматологічну службу, а також високим рівнем (99,8%) задоволеності пацієнтів діяльністю ЦСП МО України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.