Українська академія аграрних наук України

Національний науковий центр

Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова

Мигуш Ірина Олександрівна

УДК 634.8.003.13(477.7)

Розробка комплексу прийомів підвищення продуктивності плодоносних виноградних насаджень на основі оновлення плантажу в умовах півдня України

06.01.08 – виноградарство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Одеса – 2006

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті (ОДАУ) на кафедрі виноградарства і виноробства (м. Одеса).

Науковий керівник: Хреновськов Едуард Іванович – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри виноградарства і виноробства ОДАУ, м. Одеса.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри с.-г. техніки Догода Петро Онуфрійович, Південна філія „Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, м. Сімферополь;

Поляков Василь Іпатович, кандидат сільськогосподарських наук. завідувач відділу виноградарства, Національний науковий центр „Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова”, м. Одеса.

Провідна установа: Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, м. Ялта.

Захист дисертації відбудеться 12.10.2006 року о __10__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.413374.01 при Національному науковому центрі „Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова”, за адресою: 65496, м. Одеса, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова м. Одеса, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27

Автореферат розісланий 06.09. 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої ради,

доктор сільськогосподарських наук Шерер В.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1. Актуальність. Виноград є однією з найстаріших рослинних культур світу, цікавість до якої не зникла і зростає все більше. Останнім часом у зв’язку з очевидною економічною вигідністю вирощування винограду цю галузь почали відроджувати, і при цьому зустрілися з такою проблемою, як відновлення продуктивності існуючих виноградних насаджень, які були занедбані в останнє десятиріччя.

Реанімувати існуючі виноградні насадження на даному етапі можливо лише за рахунок комплексного впливу на надземну та кореневу частину виноградної рослини. Такими засобами впливу, на нашу думку, є оновлення плантажу з внесенням добрив на значну глибину та некоренева обробка кущів винограду біологічно активними речовинами (БАР) з чітким дотриманням сортової агротехніки.

Наші припущення підтверджують роботи різних вчених, але вони всі вищеозначені прийоми вивчали окремо. Так, ряд вчених (М.П. Бузін, В.К. Дубинко, І.М. Михалаке та ін.) вказує на позитивний вплив оновлення плантажу з одночасним внесенням добрив, а дослідження кафедри виноградарства і виноробства Одеського державного аграрного університету вказують на доцільність використання при некореневих та кореневих обробках біологічно активних речових та застосування до кожного з сортів характерної для нього агротехніки (Е.І. Хреновськов, В.Г. Страхов та ін.).

Тому робочою гіпотезою наших досліджень є те, що під впливом системи обрізки кущів, застосування біологічно-активних сполук, внесення добрив і оновлення плантажу у комплексі можна буде підвищити абсолютну продуктивність і продовжити період експлуатації старих, а також низьковрожайних насаджень винограду різних технічних сортів.

2. Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота виконана у відповідності до тематичного плану науково-дослідної роботи Одеського державного агарного університету (номер державної реєстрації 0101U001669)

3. Мета, завдання досліджень. Метою досліджень було науково обґрунтувати та розробити прийоми підвищення продуктивності плодоносних насаджень винограду з використанням оновлення плантажу в умовах півдня України (Миколаївська область).

Конкретними завданнями експерименту було: встановити дію та післядію фенілаланіну разом з 4х-хлористим титаном на фоні різних способів обробітку ґрунту при некореневому обприскуванні на біометричні показники, урожай та якість ягід винограду; встановити дію та післядію оновлення плантажу при різному навантаженні кущів в конкретних умовах на загальний розвиток рослин та продуктивність винограду; визначити дієвість сумісного використання внесення комплексного мінерального добрива і позакореневого обприскування кущів фенілаланіном у комплексі з 4х-хлористим титаном на розвиток кореневої системи і продуктивність винограду; дати енергоекономічну оцінку запропонованим агроприйомам на плодоносних виноградниках технічних сортів; розробити рекомендації з впровадження вивчаємих прийомів на плодоносних виноградних насадженнях.

4. Наукова новизна. Вперше науково обґрунтована та експериментально доведена позитивна комплексна дія і післядія фенілаланіну разом з 4х-хлористим титаном при некореневій обробці кущів, внесення мінеральних добрив (нітроамофоски) при оранці восени чи оновленні плантажу навесні, оптимізація навантаження кущів вічками. Встановлено, що комплекс прийомів проявляється у збільшенні об’єму однорічного приросту, облистяності та кращому розвитку кореневої системи, що сприяє відновленню потенційної плодоносності, урожайності і якості ягід плодоносних кущів.

Встановлені основні параметри некореневого підживлення фенілаланіном разом з 4х-хлористим титаном в концентрації 0,003 % тричі за вегетацію на фоні оновлення плантажу з внесенням нітроамофоски по 500 кг на 1 га через ряд для відновлення продуктивності плодоносних насаджень.

Показана необхідність збільшення навантаження до 70 вічок для сорту Фетяска біла та до 80 вічок для сорту Трамінер рожевий при схемі садіння 4х2 м. Виявлено тісний корелятивний зв’язок між розвитком кореневої системи та площею листкової поверхні, розраховані рівняння лінійної регресії.

Вперше виконана енергоекономічна оцінка агроприйомів, що досліджувалися і рекомендовані до впровадження у виробництво.

5. Практична значимість результатів досліджень. Розроблено рекомендації виробництву щодо застосування комплексу прийомів для підвищення продуктивності плодоносних виноградних насаджень, що підтверджується документально патентами на корисну модель.

Виробничі випробування проводились в 2004-2005 роках на насадженнях технічних сортів у ВАТ “Прикордонник” та у ВАТ „Коблево” Березанського району Миколаївської області. Річний економічний ефект від впровадження рекомендованих прийомів складав 22421,5 грн.

6. Особистий вклад здобувача полягає у вивченні та аналізі літературних джерел за темою дисертації, у формулюванні робочої гіпотези, мети та завдання досліджень, проведенні досліджень, збиранні, обробці та аналізі експериментальних даних, розробці рекомендацій та їх впровадженні, підготовці публікацій за матеріалами досліджень та заявок на патент.

7. Апробація роботи. Результати досліджень висвітлювались на наукових конференціях факультету плодоовочівництва і виноградарства ОДАУ в 2003-2005 роках, на міжнародних Таїрівських читаннях (Одеса, 2004), на міжнародній науково-практичній конференції “Пищевые технологии – 2005” (Одеса, 2005).

8. Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 роботи у фахових виданнях, отримано три патенти на корисну модель у співавторстві, два з яких відносяться до роботи опосередковано.

9. Структура і об’єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 237 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, експериментальної частини, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних літературних джерел і 54 додатків, містить 38 таблиць, 13 рисунків. Список літератури налічує 204 джерела, у тому числі 16 іншомовних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Була проаналізована наукова література, яка присвячена основним питанням з тематики роботи. На основі чого встановлено, що дія та післядія глибокого обробітку ґрунту у поєднанні з внесенням добрив чи фізіологічно активних речовин висвітлена недостатньо. Досить мала увага приділяється питанням застосування у промисловому виноградарстві комплексних добрив.

Умови, об’єкти і методи проведення досліджень. Досліди проводилися у ВАТ „Коблево” Березанського району Миколаївської області протягом 2002-2005 років на сортах винограду Трамінер рожевий 1978 року садіння та Фетяска біла 1972 року садіння щеплених на підщепі Кобера 5ББ, закладених за схемою садіння 4х2 м, формування двохсторонній горизонтальний кордон.

Ґрунтовий покрив ділянки, де розташовані насадження Трамінера рожевого та Фетяски білої представлений темно-каштановим залишково-солонцюватим важко суглинковим на лесі ґрунтом.

Середня річна температура повітря в зоні розташування господарства складає 10,3°С, середня температура найхолоднішого місяця (січня) за останні п’ять років від –0,9 до –2,9°С, а згідно з середньо багаторічними показниками -2°С. Зима зазвичай тепла, короткочасна і з нестійким сніговим покривом. В окремі роки температура у дні зимового періоду опускається до -25?С. Весняний період характеризується короткою тривалістю. Температура наростає дуже швидко, а опадів випадає досить мало. Літо жарке. Найвища середня добова температура спостерігається в липні і серпні, за багаторічними показниками +23,2°С в липні. Сума активних температур в середньому за багато років становить 3495°С. Відносна вологість повітря у літній період знижується іноді до 7,8-10 %, а в середньому вона складає 42-46 %. Осінь тривала і тепла, основна маса опадів випадає саме у цей період. Кількість опадів в середньому за рік складає 453-482 мм і розподіляється нерівномірно за сезонами. Тривалість осінньо-зимового періоду 195 днів, вегетаційного періоду з температурою повітря більше +5°С – 224 дня.

Досліди проводили за трьома схемами:

Дослід 1: “Вплив оновлення плантажу і застосування фенілаланіну з 4х-хлористим титаном на біометричні показники, врожай та якість ягід сортів Фетяска біла і Трамінер рожевий”. Дослід включав варіанти: 1. Контроль – оранка на глибину 25-30 см; 2. Оновлення плантажу на глибину 50-60 см; 3. Оранка на глибину 25-30 см + фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном; 4. Оновлення плантажу на глибину 50-60 см + фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном.

Дослід 2: “Вплив фенілаланіну у комплексі з титаном при позакореневому живленні та внесення нітроамофоски на фоні оновлення плантажу на біометричні показники, врожай і якість ягід сортів Фетяска біла та Трамінер рожевий.” Дослід включав наступні варіанти: 1. Контроль – оранка з внесенням нітроамофоски; 2. Підживленні нітроамофоскою при оновленні плантажу на глибину 50-60 см; 3. Обробка кущів фенілаланіном у комплексі з 4х-хлористим титаном + кореневе підживлення нітроамофоскою при оновленні плантажу на глибину 50-60 см

Дослід 3: “Вплив навантаження кущів вічками на біометричні показники, врожай і його якість винограду сортів Фетяска біла та Трамінер рожевий на фоні різних способів обробітку ґрунту”. Варіанти: 1. Навантаження 60-70 вічок, довжина лоз 8-10 вічок при оранці (контроль); 2. Навантаження 60-70 вічок, довжини лоз 8-10 вічок при оновленні плантажу скобою РПВ-2 навесні; 3. Навантаження 80 вічок, довжини лоз 8-10 вічок при оранці; 4. Навантаження 80 вічок, довжини лоз 8-10 вічок при оновленні плантажу; 5. Навантаження 90 вічок, довжина лоз 8-10 вічок при оранці; 6. Навантаження 90 вічок, довжина лоз 8-10 вічок при оновленні плантажу.

Оновлення плантажу проводили навесні до розпускання бруньок на відстані 50 см від куща. В цей час вносили нітроамофоску у розрахунку по 500 кг фізичної ваги на один гектар. Оновлення плантажу проводили через ряд на глибину 45-50 см за допомогою скоби РПВ-2 . Досліди закладали у трьохразовій повторності по 15 кущів у кожній. Кожна повторність займала один ряд, наступний варіант досліду закладали через 2 захисних ряди. Агротехнічний фон дослідів прийнятий відповідно агроправил.

Позакореневе обприскування фенілаланіном разом з 4х-хлористим титаном (в концентрації 0,003 %) проводили: перше – перед цвітінням; друге – при досягненні ягодами розміру горошини; третє – на початку достигання ягід.

Схема закладання дослідів на ділянці: 2003 рік – на ділянці закладені досліди 1, 2, 3; 2004 і 2005 роки – на цій же ділянці вивчалась післядія; 2004 рік – на новій ділянці продубльовані досліди 1, 2, 3 і в 2005 р. – на цій ділянці вивчалась післядія.

Окремо за сортами і варіантами досліду враховували: кількість розвинутих пагонів, в тому числі плодоносних та кількість суцвіть; кількість листків, їх діаметр і площу листкової поверхні куща ампелометричним методом С.О. Мельника і В.І. Щигловської (1957); масу урожаю винограду з кожного облікового куща з підрахуванням кількості грон та послідуючим розрахунком середньої маси грона; механічний склад грон за методикою М.М. Простосердова; цукристість соку ягід за питомою вагою (ДСТ 27198-87) при збиранні урожаю; титруєму кислотність соку ягід прямим титруванням лугом з використанням індикатору за ДСТ 25555-82 при збиранні урожаю; довжина і діаметр пагонів поточного року після закінчення їх росту з послідуючим розрахунком об’єму приросту методом кубічних вимірювань С.О.Мельника (1953); експрес-метод визначення закладання суцвіть в зимуючих вічках за методом О.П. Диканя (1996); розвиток коренів за запропонованим методом Е.І. Хреновськова, М.Д. Волканова, І.О. Мигуш, А.І. Шинкарюка. Спосіб визначення сили росту кореневої системи. Деклараційний патент на корисну модель № 13316 (2005); енергоекономічну ефективність досліджуваних агроприйомів.

Отримані результати оброблені статистично із застосуванням дисперсійного та регресійного аналізів (Б.О. Доспехов, 1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном при некореневій обробці кущів на фоні різних способів обробітку ґрунту на площу листкової поверхні і об’єм однорічного приросту сортів Трамінер рожевий та Фетяска біла. В результаті досліджень виявлено, що у роки дії прийомів, які вивчалися, найвищим розвитком біометричних показників виділявся варіант, де застосовували фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном по оранці. Він перевищував контроль за площею листкової поверхні на 2,7 м2, а за об’ємом однорічного приросту на 414,36 см3 (табл. 1) в середньому за два роки у сорту Трамінер рожевий. Найнижчими показниками

Таблиця – 1. Вплив фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном при некореневому обприскуванні на площу листкової поверхні та об’єм однорічного приросту кущів винограду

Варіанти досліду | Площа листкової поверхні куща, м2 | Об’єм однорічного приросту куща, см3 | Площа листкової поверхні куща, м2 | Об’єм однорічного приросту куща, см3

Трамінер рожевий | Фетяска біла

дія (у середньому за 2003-2004 р.р)

Контроль – оранка на глибину 25-30 см | 6,92 | 2535,09 | 7,25 | 2260,50

Оновлення плантажу | 6,62 | 2672,71 | 6,72 | 2269,47

Фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном по оранці | 9,62 | 2949,45 | 8,23 | 2573,34

Фенілаланін після у комплексі з 4х-хлористим титаном оновлення плантажу | 8,40 | 2949,45 | 8,04 | 2465,37

НСР05 | 0,25 | 102,71 | 0,28 | 72,88

післядія (у середньому за 2004-2005 р.р)

Контроль – оранка на глибину 25-30 см | 7,28 | 2756,1 | 7,01 | 2215,3

Оновлення плантажу | 7,32 | 3283,4 | 8,11 | 2861,6

Фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном по оранці | 9,03 | 3545,5 | 7,60 | 2572,1

Фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном після оновлення плантажу | 9,21 | 3375,6 | 8,91 | 3042,6

НСР05 | 0,22 | 602,81 | 0,23 | 50,71

розвитку листкового апарату та однорічного приросту характеризувався варіант, де проводили тільки оновлення плантажу, як у сорту Трамінер рожевий так і у сорту Фетяска біла. В роки післядії характер розвитку площі листкової поверхні та об’єму однорічного приросту пагонів дещо змінився. В обох сортів, всі дослідні варіанти перевищували контроль, найвищі показники були у варіанті, де застосовували фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном на фоні оновлення плантажу, перевага над контролем склала за площею листкової поверхні 26,5%, а за об’ємом однорічного приросту на 22,5% у сорту Трамінер рожевий. Приблизно такі ж закономірності встановлено і у сорту Фетяска біла.

Вплив фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном при некореневій обробці кущів на врожай і якість ягід винограду на фоні різних способів обробітку ґрунту. Закономірно найвищими показниками в середньому за два роки дії виділився варіант, де застосовували фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном по оранці. Урожай з куща у зазначеному варіанті сорту Трамінер рожевий перевищував контрольний варіант на 15,97 % при найвищій масовій концентрації цукрів у соці ягід, яка суттєво перевищувала всі варіанти. Несуттєво нижчими показниками характеризувався варіант, де застосовували фенілаланін разом з 4х-хлористим титаном на фоні оновлення плантажу. Урожай з куща, де проводили оновлення плантажу виявися нижчим ніж у контролі на 3,48 % (табл. 2).

Таблиця – 2. Вплив фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном при некореневому обприскуванні на урожай та якість ягід винограду

Варіанти досліду | Урожай з куща | Масова концентрація цукрів, г/100см3 | Урожай з куща | Масова концентрація цукрів, г/100см3

кг | % | кг | %

Трамінер рожевий | Фетяска біла

дія (у середньому за 2003-2004 р.р)

Контроль – оранка на глибину 25-30 см | 9,87 | 100,00 | 18,65 | 4,30 | 100,00 | 19,90

Оновлення плантажу | 9,52 | 96,52 | 19,00 | 4,13 | 97,25 | 19,9

Фенілаланін у комплексі з титаном по оранці | 11,37 | 115,97 | 20,05 | 4,88 | 108,49 | 20,10

Фенілаланін у комплексі з титаном після оновлення плантажу | 11,28 | 115,51 | 19,95 | 4,72 | 106,16 | 20,225

НСР05 | 0,19 | 0,12 | 0,15 | 0,11

післядія (у середньому за 2004-2005 р.р)

Контроль – оранка на глибину 25-30 см | 7,66 | 100,00 | 19,85 | 3,72 | 100,00 | 20,85

Оновлення плантажу | 10,93 | 143,04 | 20,85 | 4,81 | 129,57 | 22,00 | Фенілаланін у комплексі з титаном по оранці | 12,87 | 168,22 | 21,05 | 4,43 | 120,90 | 21,55

Фенілаланін у комплексі з титаном після оновлення плантажу | 13,46 | 175,76 | 21,65 | 5,05 | 141,05 | 22,45 | НСР05 | 0,15 | 0,1 | 0,11 | 0,1 | В роки післядії всі дослідні варіанти суттєво перевищували контроль у сорту Трамінер рожевий від 43,04 до 75,76 %, найвищі показники у варіантах з обприскуванням кущів фенілаланіном у комплексі з 4х-хлористим титаном. Слід відмітити, що зі збільшенням урожайності насаджень, масова цукристість ягід не знижувалась і перевищувала контроль. Щодо сорту Фетяска біла, то в роки післядії найбільший врожай з куща та найвища якість ягід були зафіксовані у варіантах, де проводили оновлення плантажу окремо – 4,81 кг з куща при цукристості 22 г/100 см3, так і разом із застосуванням БАР - 5,05 кг і 22,45 г/100 см3.

Загалом можна сказати, що застосування фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном у поєднанні з різними способами обробітку ґрунту є ефективним прийомом підвищення продуктивності кущів, особливо на фоні оновлення плантажу як в роки дії, так і в роки післядії.

Вплив нітроамофоски та фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном на площу листкової поверхні та об’єм однорічного приросту винограду на фоні різних способів обробітку ґрунту. Застосування добрив при оновленні плантажу дозволило отримати суттєвий приріст об’єму однорічних пагонів та площі листя кущів винограду, порівняно з проведенням оновлення плантажу у попередньому досліді, де зазначені показники знижувались порівняно до контролю.

Таблиця – 3. Вплив нітроамофоски та фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном на площу листкової поверхні та об’єм однорічного приросту винограду

Варіанти | Площа листкової поверхні куща, м2 | Об’єм однорічного приросту куща, см3 | Площа листкової поверхні куща, м2 | Об’єм однорічного приросту куща, см3

Трамінер рожевий | Фетяска біла

дія (у середньому за 2003-2004 р.р)

1.Контроль – оранка на глибину 25-30 см з внесенням нітроамофоски навесні | 7,285 | 2756,1 | 7,47 | 2329,12

2. Підживлення нітроамофоскою при оновленні плантажу | 7,315 | 3283,4 | 6,83 | 2307,36

3. Обприскування кущів фенілаланіном у комплексі з титаном і внесення нітроамофоски при оновленні плантажу | 9,03 | 3545,5 | 8,22 | 2520,79

НСР05 | 0,06 | 457,76 | 0,02 | 95,40

післядія (у середньому за 2004-2005 р.р)

1.Контроль – оранка на глибину 25-30 см з внесенням нітроамофоски навесні | 7,47 | 2912,12 | 7,13 | 2286,52

2. Підживлення нітроамофоскою при оновленні плантажу | 8,3 | 3536,41 | 8,42 | 2910,15

3. Обприскування кущів фенілаланіном у комплексі з титаном і внесення нітроамофоски при оновленні плантажу | 9,92 | 3738,44 | 8,61 | 3021,99

НСР05 | 0,03 | 194,05 | 0,05 | 127,99

Розглядаючи, проведений дослід, можемо відмітити, що найкращим за розвитком кущів виділяється варіант, де проводили оновлення плантажу з внесенням добрив та обприскуванням кущів БАР. Тут площа листкової поверхні склала у сорту Трамінер рожевий 9,03 м2 проти 7,3 м2 у контролі, а об’єм однорічного приросту пагонів був більшим на 789,4 см3, що більше за НСР05 (табл. 3). Така ж закономірність у роки дії спостерігається і у сорту Фетяска біла. В роки післядії приріст площі листкової поверхні та об’єму однорічного приросту збільшився у кущів варіантів, де проводили оновлення плантажу, особливо помітне зростання у варіанті, де проводили оновлення плантажу з внесенням добрив у сорту Фетяска біла. Та найвищі показники біометрії в обох сортів зафіксовані у варіанті сумісного застосування добрив та фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном на фоні глибокого безполицевого обробітку ґрунту.

Вплив нітроамофоски та фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном на урожай і якість ягід винограду на фоні різних способів обробітку ґрунту. Відомо, що раціональне застосування добрив призводить до збільшення врожаю винограду, це можна спостерігати при порівнянні контролів з попереднього досліду і з поточного, де при оранці вносили нітроамофоску. В даному досліді урожай з куща в роки дії у сорту Трамінер рожевий, варіант, де проводили оновлення плантажу з внесенням добрив при обприскуванні кущів фенілаланіном у комплексі з 4х-хлористим титаном, перевищував контроль на 6,5 %, масова концентрація цукрів у зазначеному варіанті склала 20,1 г/100 см3, що є найбільшими показниками у досліді (табл.4). Приблизно такі ж дані отримані у Фетяски білої.

Таблиця – 4. Вплив нітроамофоски та фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном на урожай та якість ягід винограду

Варіанти досліду | Урожай з куща | Масова концентрація цукрів, г/100см3 | Урожай з куща | Масова концентрація цукрів, г/100см3

кг | % | кг | %

Трамінер рожевий | Фетяска біла

дія (у середньому за 2003-2004 р.р)

1.Контроль – оранка на глибину 25-30 см з внесенням нітроамофоски навесні | 10,9 | 100 | 19,70 | 4,8 | 100 | 20,1

2. Підживлення нітроамофоскою при оновленні плантажу | 11,1 | 101,9 | 19,50 | 4,6 | 97,8 | 20,33. Обприскування кущів фенілаланіном у комплексі з титаном і внесення нітроамофоски при оновленні плантажу | 11,6 | 106,5 | 20,10 | 5,1 | 107,5 | 20,9

НСР05 | 0,11 | 0,02 | 0,06 | 0,03 | післядія (у середньому за 2004-2005 р.р)

1.Контроль – оранка на глибину 25-30 см з внесенням нітроамофоски навесні | 10,8 | 100 | 20,9 | 4,4 | 100 | 21,3

2. Підживлення нітроамофоскою при оновленні плантажу | 11,7 | 108,3 | 21,4 | 5,2 | 116,8 | 22,0 | 3. Обприскування кущів фенілаланіном у комплексі з титаном і внесення нітроамофоски при оновленні плантажу | 12,5 | 116,4 | 22,2 | 5,7 | 129,1 | 22,8

НСР05 | 0,07 | 0,03 | 0,08 | 0,04 | В роки післядії обидва дослідні варіанти перевищували контроль за урожаєм з куща сорту Трамінер рожевий у 2-му варіанті на 8,3 %, а в 3-му варіанті на 16,4 %, а в сорту Фетяска біла на 16,8 та 29,1 % відповідно. Приріст урожаю з куща зумовлено більш глибокою диференціацією суцвіть під дією речовин та прийому, який вивчався, що призвело до збільшення кількості грон на кущі за варіантами досліду. Масова концентрація цукрів підвищувалась від першого варіанту (контроль) до третього від 20,9 до 22,2 г/100 см3 у сорту Трамінер рожевий, і від 21,3 до 22,8 г/100 см3 у сорту Фетяска біла.

Вплив навантаження кущів вічками на площу листкової поверхні та об’єм однорічного приросту кущів та урожай і якість ягід винограду при різних способах обробітку грунту. Дослідами встановлено, що при підвищенні навантаження вічками у дослідних сортів збільшувались як площа листкової поверхні, так і об’єм однорічного приросту, лише слід зазначити, що у роки дії ці показники у варіантах з проведенням оновлення плантажу були нижчими ніж у варіантах з

Рис.1 Продуктивність площі листкової поверхні сорту Фетяска біла в середньому за два роки в залежності від навантаження та обробки ґрунту

проведенням оранки з аналогічним навантаженням. В рік післядії величина біометричних показників за двома сортами перевищувала варіанти з аналогічним навантаженням, де проводили оранку, причому це перевищення суттєве. Найкращими показниками розвитку кущів у сорту Трамінер рожевий виділявся варіант з навантаженням 80 вічок, а у сорту Фетяска біла варіант з навантаженням 70 вічок, незалежно від способу обробітку ґрунту. Висока якість ягід у контролі забезпечувалась розвитком листкової поверхні, бо 1 м2 площі листків забезпечував формування в середньому за два роки 0,589 кг ягід, що сприяло більшому відтоку асимілянтів у грона і більшому цукронакопиченню (рис. 1).

Ступінь диференціації зачатків суцвіть під впливом нітроамофоски та фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном на фоні оновлення плантажу у сортів винограду Трамінер рожевий та Фетяска біла. Коефіцієнти плодоношення сорту Трамінер рожевий з добре диференційованими зачатками суцвіть відрізнялись між собою, як у вузлах по довжині пагону, так і за варіантами досліду. У варіанті, де проводили оновлення плантажу коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по добре диференційованим зачаткам не дуже відрізнялися від коефіцієнтів у контролі. Варіант, де застосовували фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном при оранці, відрізнявся найвищими показниками

закладання суцвіть у всіх вузлах, і перевищував контроль на 0,2; 0,3 і 0,2 у 2003 році та на 0,2; 0,2 і 0,25 в 2004 році відповідно за вузлами, які розглядались. Дещо нижчими коефіцієнти плодоношення центральних бруньок з добре диференційованими зачатками суцвіть були у варіанті, де фенілаланін використовували після оновлення плантажу, у 8 вузлі вони були однакові з контролем, а в 1-му та 15-му вузлі перевищували контроль в обидва роки дії прийомів.

У роки післядії, всі дослідні варіанти перевищували контроль у всіх вузлах, лише у варіанті де проводили оновлення плантажу коефіцієнти плодоношення центральних бруньок з добре диференційованими зачатками суцвіть були однакові у 8-му вузлі з контролем, проте перевищували контроль у зазначеному вузлі з слабо диференційованими зачатками суцвіть та за сумою зачатків. В решті варіантів коефіцієнти у 8-му вузлі значно перевищували контроль.

Найбільші коефіцієнти плодоношення у роки післядії відмічалися у сорту Трамінер рожевий у варіанті, де застосовували фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном, після оновлення плантажу (рис. 2) і дещо нижчими вони були у варіанті, де застосовували фенілаланін при оранці. .

Закономірності впливу мінеральних добрив та БАР на коефіцієнти плодоношення центральних бруньок, розглядали на прикладі сорту Фетяска біла. Коефіцієнти плодоношення центральних бруньок з добре диференційованими зачатками суцвіть, в рік дії прийомів були найвищими при комплексному застосуванні нітроамофоски та БАР на фоні оновлення плантажу. В зазначеному варіанті коефіцієнти плодоношення перевищували контроль у всіх вузлах від 0,05 до 0,15. У роки післядії контрольний варіант перевищували обидва дослідні варіанти, де проводили оновлення плантажу і вносили добрива, і варіант в якому внесення добрив і проведення оновлення плантажу поєднувалось з обробкою кущів фенілаланіном у комплексі з 4х-хлористим титаном.

Характер розвитку кореневої системи винограду під впливом фенілаланіну, нітроамофоски та навантаження. Було досліджено розвиток кореневої системи винограду сортів Трамінер рожевий та Фетяска біла під впливом проведення оновлення плантажу, внесення нітроамофоски у розрахунку 500 кг/га та трикратного обприскування кущів винограду розчином фенілаланіну в комплексі з 4х-хлористим титаном у концентрації 0,003 %.

З отриманих даних у сорту Трамінер рожевий в роки дії видно, що за кількістю коренів виділявся варіант, де в рік проведення прийомів застосовували нітроамофоску та фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном на фоні оновлення плантажу, причому слід врахувати те, що при проведенні глибокого обробітку ґрунту частина коренів втрачається. Цей варіант перевищував не лише контроль, де проводили оранку і вносили аналогічне добриво, а й варіант, де проводили оновлення плантажу з внесенням нітроамофоски. Дослідні варіанти перевищували контроль за загальною кількістю коренів на 160 шт. у варіанті, де вносили тільки нітроамофоску, і на 358 шт., у варіанті, де добрива використовувались сумісно з некореневою обробкою кущів БАР. Найбільш

помітно зросла кількість коренів у шарі ґрунту 40-60 см, ще окрім цього у варіантах, де проводили оновлення плантажу виявилось поглиблення кореневої системи (рис.. 3).

При розгляді кореляційних зв’язків між масою коренів (х) та урожаєм з куща (у) виявлено їх суттєвий взаємозв’язок, так як r = 0,61, а функція є лінійною і має вигляд наступного рівняння: y= -82561,01+107,27х (в рік дії), та значно більший означений показник у рік післядії прийомів, бо r = 0,84, а рівняння має вигляд y = 7,48+0,003х. Приблизно ж такі закономірності розвитку коренів за варіантами спостерігаємо у роки післядії. Варіанти, де проводили оновлення плантажу, перевищують контрольний варіант, де проводили оранку. Ці зміни стали помітніші, бо загальна кількість коренів стала більшою ніж в рік дії.

Встановлено, що зі збільшенням навантаження загальна кількість коренів також зростає. При навантаженні 70 вічок у рік дії кількість коренів майже в 2 рази більша ніж у контролі. Слід відмітити, що за всіма варіантами навантаження в перший рік після проведення плантажу кількість коренів збільшилась незначно у порівнянні з варіантами, де проводили оранку.

В рік післядії з підвищенням навантаження суттєво збільшилась не лише загальна кількість коренів у 2 – 1,3 рази, але й спостерігалось їх активне наростання в горизонті проведення оновлення плантажу (від 40 до 60 см). В горизонтах 0-20 і 20-40 см зміни у кількості коренів були незначними. В горизонті 60-80 см відбулось незначне збільшення їх кількості, у порівнянні з роком дії. За всіма варіантами навантаження в рік післядії явні переваги мали варіанти у комплексі з проведенням глибокого обробітку ґрунту. Найбільша кількість коренів розвинулась у варіанті з навантаженням 70 вічок на фоні оновлення плантажу.

Енергоекономічна ефективність застосування досліджуваних прийомів на фоні різного обробітку ґрунту. У роки проведення прийому сукупні витрати енергії на 1 га насаджень, де використовували лише оновлення плантажу зростають у порівнянні зі звичайною для господарства технологією на 374,8 МДж/га, а де застосовували при оновленні плантажу фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном на 21819,4 МДж/га. Окрім збільшення енергетичних витрат у цих варіантах також спостерігаються і більші грошові витрати.

У рік дії прийомів економічні витрати збільшуються прямо пропорційно до енергетичних витрат, що пов’язане зі збільшенням використання основних та оборотних фондів господарства. У вище означених варіантах в рік застосування прийому коефіцієнт енерговіддачі був нижчий (у варіанті, де проводили оновлення плантажу) ніж у контролі, та однаковий з контролем у варіанті, де проводили обприскування кущів фенілаланіном у комплексі з 4х-хлористим титаном на фоні оновлення плантажу, що характеризувало дані варіанти як енергетично низькопродуктивні. Це також підтверджує і показник ефективності додаткових витрат матеріалізованої енергії, який у варіанті де проводили оновлення плантажу має від’ємний показник -5,17 МДж, а у варіанті оновлення плантажу + фенілаланін з 4х-хлористим титаном 0,35 МДж. Найбільш енергетично ефективним та економічно рентабельним у роки дії виявися варіант, де застосовували фенілаланін по оранці. Рівень рентабельності зазначеного варіанту перевищив контроль на 17,1 %.

Таблиця - 5 Енергоекономічна ефективність застосування фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном на фоні різних обробок ґрунту при позакореневому підживленні винограду сорту Трамінер рожевий.

Варіанти | Урожайність з 1 га, т | Затрати енергії на 1 га, МДж | Енергетичний еквівалент врожаю 1 га насаджень, МДж (Еу.госп) | Енерго-віддача врожаю МДж/МДж | Ефективність додаткових витрат матеріалізованої енергії, МДж (Nеф) | Затрати на 1 га, грн. | Рівень рентабельності, %

дія (2003-2004)

1. Контроль оранка на глибину 25-30 см | 12,34 | 145289,6 | 54388,55 | 0,37 | - | 4570 | 143,0

2. Оновлення плантажу | 11,90 | 145664,4 | 52449,25 | 0,36 | -5,17 | 4742 | 125,9

3. Оранка на 25-30 см + фенілаланін у комплексі з титаном | 14,21 | 163649 | 62630,58 | 0,38 | 0,45 | 4917 | 160,1

4.Оновлення плантажу + фенілаланін у комплексі з титаном | 14,09 | 167109 | 62101,68 | 0,37 | 0,35 | 5077 | 149,8

післядія (2004-2005)

1. Контроль оранка на глибину 25-30 см | 9,58 | 118682,68 | 42223,85 | 0,36 | - | 4294 | 100,8

2. Оновлення плантажу | 13,67 | 147699,3 | 60250,53 | 0,41 | 0,62 | 4730 | 160,1

3. Оранка на 25-30 см + фенілаланін у комплексі з титаном | 16,08 | 181676,5 | 70872,60 | 0,39 | 0,45 | 4944 | 192,7

4. Оновлення плантажу + фенілаланін у комплексі з титаном | 16,83 | 176002,4 | 74178,23 | 0,42 | 0,56 | 5019 | 201,8

Аналізуючи дані років післядії з енергетичного боку, ми можемо відмітити, що у варіанті, де застосовували оновлення плантажу з фенілаланіном у комплексі з титаном рівень енерговіддачі врожаю склав 0,42 МДж/МДж, а ефективність додаткових витрат матеріалізованої енергії (Nеф) 0,56 Мдж, що обумовлено скороченням витрат сукупної енергії на 1 га насаджень, рівень рентабельності у варіантах, де застосовували оновлення плантажу окремо і разом з обробкою кущів винограду фенілаланіном у комплексі з титаном 192,7 та 201,8 % ,відповідно, супроти 100,8 % у контролі.

Загалом, розглядаючи показник енергетичного еквіваленту врожаю, то можна відмітити закономірність зростання цього показника при збільшенні врожаю, що спостерігається як в роки дії, так і в роки післядії прийомів, що вивчаються.

Розглядаючи енергозатрати при застосуванні добрив та БАР сукупні витрати енергії на 1 га насаджень збільшуються.

При розрахунках економічної ефективності виноградних насаджень при різному навантаженні встановлено, що затрати коштів на 1 га насаджень змінюються за варіантами за рахунок проведення оновлення плантажу та збільшення урожайності 1 га насаджень. Найвищий рівень рентабельності у 2003 році відмічався у варіанті з навантаженням 70 вічок при оранці він був зафіксований на відмітці 90,4 %. У 2004 році (післядія) рівень рентабельності при навантаженні 70 вічок на фоні оновлення плантажу був найвищим і склав 83,8 % при відносно невисоких затратах на 1 га, що дало можливість отримати прибуток у розмірі 4230 гривень з гектара.

Таблиця – 6.Впровадження застосування фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном окремо, та разом з внесення нітроамофоски на фоні оновлення плантажу

Спосіб | Господарство | Роки впровадження | Сорт,

площа впровадження, га | Прибавка урожаю з 1 га, т | Прибавка масової концентрації цукрів, г/100 см3 | Додатковий прибуток, грн.

з 1га | з усієї площі

Трикратне обприскування кущів фенілаланіном у комплексі з 4х-хлористим титаном (у концентрації 0,003%) на фоні оновлення плантажу навесні | ВАТ

"Коблево" | 2005 | Бастардо Магарачський– 14,9 | 1,1 | 0,7 | 293 | 4365,7

ВАТ „Прикордонник” | 2005 | Аліготе – 27 | 0,83 | 0,8 | 415 | 11205

Всього по способу | 41,9 | 15570,7

Фенілаланін у комплексі з 4х-хлористим титаном (у концентрації 0,003%) + внесення нітроамофоски (0,5 т/га) при оновленні плантажу навесні | ВАТ

"Коблево" | 2005 | Рислінг рейнський - 13,2 | 2,07 | 0,7 | 519 | 6850,8

Всього по способу | 13,2 | 6850,8

Прибавки урожайності у сортів при впровадженні фенілаланіну у комплексі з 4х-хлористим титаном склали 1,1 т/га у сорту Бастардо Магарачський та 0,83 т з 1 га насаджень у сорту Аліготе, а цукристість збільшилась відповідно на 0,7 і 0,8 г/100 см3. додатковий прибуток коливався від 293 до 415 грн./га, що є досить високим показником.

Щодо способу відновлення продуктивності насаджень, де застосовували нітроамофоску та БАР на фоні оновлення плантажу, то приріст урожаю з 1 га насаджень склав 2,07 т/га, а цукристість збільшилася на 0,7 г/100см3, це говорить про те, що одночасний вплив на надземну та підземну частину куща не лише механічно (обрізання частини коренів), а й хімічно (застосування добрив та фізіологічно активних речових) є більш ефективним способом регуляції продуктивності виноградної рослини.

ВИСНОВКИ.

В результаті проведених досліджень у 2003-2005 роках з вивчення впливу комплексу прийомів: фенілаланіну разом з 4х-хлористим титаном при позакореневому підживленні, нітроамофоски при внесенні під оранку восени, чи оновленні плантажу навесні, різного навантаження на кущ на старих плодоносних виноградниках сортів Трамінер рожевий та Фетяска біла можна зробити наступні висновки.

1. Прийоми, що вивчались окремо і в комплексі, впливають на біометричні показники у рік дії: зменшується площа листкової поверхні і об’єм однорічного приросту при оновленні плантажу окремо чи разом з підживленням нітроамофоскою; збільшується при застосуванні фенілаланіну з 4х-хлористим титаном, як на фоні оранки, так і