ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Мирончук Марина Володимирівна

УДК 81-115:81`367.625

СЕМАНТИКА ДІЄСЛІВ

РОЗТАШУВАННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ

ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

спеціальність 10.02.17 –

порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі світової літератури і класичної філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Сенів Михайло Григорович,

завідувач кафедри світової літератури і

класичної філології

Донецького національного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Огуй Олександр Дмитрович,

завідувач кафедри англійської

мови для неспеціальних факультетів

Чернівецького національного

університету імені Юрія Федьковича

кандидат філологічних наук, доцент

Боброва Лариса Вікторівна,

завідувач кафедри теорії та практики

перекладу Горлівського державного педагогічного

інституту іноземних мов

Провідна установа: Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра загального мовознавства і класичної філології, Кабінет Міністрів України, м.Київ

Захист відбудеться 25.05.2006 р. об 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м.Донецьк, вул.Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 23.04.2006 р.

Учений секретар канд. філол. наук,

спеціалізованої вченої ради доцент Н.В. Пирлік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню й зіставному аналізу cемантичної структури дієслів розташування (ДР) в англійській, німецькій та українській мовах. Семантика дієслів на позначення ситуації розташування узагальнює у собі ряд конкретних дій, де мета діючого суб`єкта – змінити фізичне положення об`єкта/суб`єкта, розмістивши його у певному місці, наприклад, англ. put ‘класти’, hang ‘вішати’ , glaze ‘склити’, нім. fullen ‘наповнювати’, einrahmen ‘вставляти у раму’, anpflanzen ‘насаджувати’, укр. підставити, заселити, вставити.

Компоненти структури значення ситуації розташування, виділені на основі семантичного аналізу Х – суб’єкт, Y – об’єкт, P – положення, L – місце слугували базовими елементами при тлумаченні досліджуваної ситуації:

Х виконує певну дію над Y, у результаті чого Y займає положення Р у місці L.

Значення „розташовувати” реалізується за допомогою інтегральних сем „положення” й „місце”. Це зумовило виділення певних груп ДР, а саме дієслів на позначення ситуації розташування з метою приєднання і ситуацій розташування з метою включення. Під ситуацією розташування з метою приєднання розуміється дія, що виконується суб’єктом з метою зміни положення суб’єкта / об’єкта, розмістивши його на певній поверхні, наприклад: англ. crown ‘коронувати’, saddle ‘сідлати’; нім. annahen ‘нашивати’, bedecken ‘накривати’; укр. приклеїти, сідлати. Ситуація розташування з метою включення передбачає виконання дії суб’єктом з метою зміни положення суб’єкта/об’єкта, розмістивши його у певній ємності/ вмістилищі, наприклад: англ. fill in ‘наповнювати’, inject ‘впорскувати’; нім. fullen ‘наповнювати’, einspritzen ‘впорскувати’; укр. вливати, вмазувати. Дослідження лексико-семантичної структури зазначеного угруповання слів, а саме: аналіз семантичного, морфологічного і синтаксичного рівнів дистрибуції дієслів розташування із семантикою приєднання і включення є актуальним, оскільки дає можливість виявити певні функціональні розбіжності, обумовлені різноструктурним характером мов, що вивчаються. Опис і аналіз семантичної структури лексики, зокрема, дієслів, є актуальною проблемою сучасного мовознавства, що вивчається у різних мовах й аспектах, з різних позицій (Ю.Д.Апресян, Дж. Лакофф, Б.А.Абрамов, Х.Брінкман, В.М.Богуславський, Л.М.Васильєв, І.Р.Вихованець, Е.В.Кузнєцова, Е.М.Башкірцева, С.М.Кибардіна, A.Korhonen, В.Levin та ін.).

Методика зіставного аналізу дієслівної лексики розроблялась Е.Косеріу, В.Скалічкою, У.Немзером, М.П.Кочерганом, В.М.Манакіним та іншими вченими. Питання системних синтаксичних описів функціонування дієслів у різних мовах висвітлювалося такими лінгвістами, як В.М.Дзюба, А.П.Загнітко, Е.В.Кузнєцова.

Дієслова, які є предметом аналізу у цьому дослідженні, розглядаються під іншим кутом зору, тому що вперше в цій роботі інтегральною ознакою виступає сема „розташування”. Зазначене угруповання об’єднує у собі дієслівні лексеми, що у вже існуючих концепціях були включені до різних семантичних типів, наприклад, локативних, інструментальних, фізичної дії та ін. Вказані дієслова становлять важливу складову в лексичній системі сучасних англійської, німецької та української мов, тому диференціація дієслівної лексики за лексико-семантичними групами та їх аналіз, створення загальної типології дієслівних значень є важливим і актуальним завданням для впорядкування дієслівної системи кожної із досліджуваних мов. У зіставному аспекті на матеріалі різноструктурних мов дієслова розташування взагалі й, зокрема, із семантикою приєднання і включення, не вивчалися, що зумовлює актуальність дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими темами. Робота пов’язана із комплексною науковою темою факультету іноземних мов Донецького національного університету „Діахронічне, типологічне і зіставне дослідження лексики і словотвору германських, романських і слов`янських мов”. Шифр теми : № 04-1 вв/74.

Мета роботи полягає у виявленні спільних рис і відмінностей у семантичній структурі дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: – 

дати змістове визначення ситуації розташування;– 

встановити засоби реалізації ситуації розташування відповідними дієсловами на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях;– 

визначити набір семантичних компонентів значення мовних одиниць, що становлять об’єкт дослідження;– 

проаналізувати дистрибутивні ознаки ДР й особливості їх функціонування в текстах художньої літератури;– 

дослідити наявність спільних рис та відмінностей засобів конституювання структури значення ДР в англійській, німецькій та українській мовах.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовуються такі методи лінгвістичного аналізу: 1) метод компонентного аналізу, за допомогою якого описується семантика дієслів розташування та здійснюється класифікація дібраних мовних одиниць; 2) описовий метод, який уможливив комплексне представлення отриманих результатів; 3) метод дистрибутивного аналізу, що дозволив здійснити дослідження семантики ДР з урахуванням синтагматичних та парадигматичних зв’язків цих мовних одиниць; 4) зіставний метод, за допомогою якого виявлені подібності та розбіжності семантики лексичних одиниць; 5) кількісний метод, що дозволяє використовувати кількісні оцінки емпіричних даних.

Об’єктом дисертаційної роботи є дієслова на позначення ситуацій розташування англійської, німецької та української мов.

Предмет аналізу становлять функціонально-семантичні ознаки дієслів на позначення ситуації розташування в англійській, німецькій та українській мовах.

Матеріалом слугували 537 дієслів розташування у трьох досліджуваних мовах: англ. - 154 ДР, наприклад, accomodate ‘селити’, wrap up ‘обгортати’; нім. – 202 ДР, наприклад, legen ‘класти’, stecken ‘вставляти’; укр. – 181 ДР, наприклад, наповнювати,пересипати. Досліджувані дієслова були дібрані шляхом суцільної вибірки з 16 лексикографічних джерел: – 

в англійській мові: 1) The Oxford Modern English Dictionary, by Julia Swannell, 2) The New Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles by Lesley Brown, 3) The Concise Oxford Thesaurus by Betty Kirkpatrick, 4) Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Current English by A.Cowie , 5) Collins Concise Dictionary by Marian Makins, 6) Roget`s Thesaurus of Synonyms and Antonyms by P.M.Roget, 7) Webster’s Dictionary of Synonyms;– 

у німецькій мові: 1) Duden: Das Grosse Worterbuch der Deutschen Sprache/ Hrsg.von G.Drosdowski. 2) Duden: Das Stilworterbuch, Bd 2, 3, 3) Duden: Deutsches Universalworterbuch/ Hrsg von G.Drosdowski, 4) Worterbuch zur Valenz und Distribution deutscher Verben von G.Helbig, W.Schenkel, 5) Словарь словообразовательных элементов немецкого языка / Под ред. М.Д.Степановой, 6) Немецко-русский синонимический словарь: Ок. 2680 рядов / Под. ред. И.В.Рахманова; – 

в українській мові: 1) Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. В.Т.Бусел, 2) Словник української мови в 11-ти т. / За ред. І.К.Білодіда, 3) Словник синонімів украінської мови в 2-х томах: Близько 9200 синонімічних рядів/ За ред. А.А.Бурячка.

Для коректного тлумачення й інтерпретації семантики ДР були використані словники синонімів і антонімів, словник словотвірних елементів.

Приклади вживання досліджуваних дієслів (англ. 1003 речення, нім. 998 речень, укр. 1000 речень) дібрані із творів англійської, німецької та української художньої літератури ХХ сторіччя загальним обсягом понад 7 тисяч сторінок.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше було: – 

запропоновано змістове визначення поняття ситуації розташування і здійснено аналіз її компонентів; – 

проаналізовано семантичний, морфологічний і синтаксичний рівні дистрибуції дієслів роташування із семантикою приєднання і включення, що дозволяє виявити семантичний потенціал досліджуваних одиниць;– 

системно описано семантику ДР в англійській, німецькій і українській мовах та класифіковано зазначені лексичні одиниці за наявністю описових і відносних сем.

Теоретична значущість визначається розробленням моделі опису ДР у зіставному аспекті. Дослідження робить певний внесок у лексичну семантику, сприяє подальшому з’ясуванню методики зіставного вивчення семантичних особливостей лексики різноструктурних мов.

Практична цінність визначається можливістю використання отриманих результатів у викладанні порівняльної лексикології германських і слов’янських мов, у курсах типології (розділи „Лексична типологія”, „Методи дослідження семантичної структури слова”), у курсі теоретичної граматики (розділ „Граматичні категорії”, „Парадигматичні і синтагматичні відношення у лексиці ”), а також у лексикографічній практиці.

Особистий внесок здобувача полягає у виділенні семантичних груп ДР за наявності спільних та відмінних компонентів значення, встановленні особливостей синтаксичної сполучуваності досліджуваних дієслів як результату їх валентнісних властивостей, а також в опрацюванні методики опису семантики дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах.

Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри англійської мови для економічних спеціальностей і на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (2002-2005 рр.), на лінгвістичних семінарах аспірантів факультету іноземних мов ДонНУ (2002-2005рр.), на Міжвузівських наукових конференціях молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”(м. Донецьк, 2003-2005 рр.), на І Міжнародній практичній конференції „Сучасні наукові досягнення 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. Проблематику дисертаційного дослідження висвітлено у 8 публікаціях, 5 із яких опубліковані у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі списку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, який нараховує 288 позицій українською, російською, англійською та німецькою мовами. У тексті дисертації статистичні дані представлені в 13 таблицях і 16 схемах. Повний обсяг дисертації складає 186 сторінок. Текстова частина нараховує 161 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується вибір теми, її актуальність та наукова новизна, визначається матеріал дослідження, формулюються мета й завдання, спрямовані на її досягнення, перераховуються використані в роботі методи, розглядається теоретична і практична цінність роботи.

У першому розділі „Принципи зіставного вивчення мовних одиниць різних рівнів” розглядаються загальні теоретичні засади дослідження семантики ДР у різноструктурних мовах. Тут здійснюється огляд результатів попередніх досліджень у галузі лексичної семантики та типології, аналізуються принципи опису морфологічної структури і методи семантичного аналізу слова взагалі та ДР зокрема.

Проблема створення семантичної типології мов була предметом багатьох досліджень (Л.Блумфілд, Ю.М.Варт, В.Г.Гак, Дж. Грінберг, Е.Косеріу, В.Скалічка, Б.Комри, Р.Якобсон та ін.). Мови світу, як відомо, значно відрізняються між собою за ступенем представленості в них фузійної техніки, з'єднання морфем у словоформі, тому різні моделі морфологічного вираження диференціюються за ступенем орієнтації на мови різних типів. Імпліцитно чи експліцитно певний засіб словоформи приймається за еталон, і для його опису розробляється технічно найбільш досконалий апарат, а всі інші засоби трактуються як свого роду відхилення від норми й, відповідно, для цієї техніки опису тією чи іншою мірою виявляються проблемними. Ідеї подальшого вирішення питань типологізаціїї мовного матеріалу знайшли своє відбиття в роботах В.Г.Гака, Г.Дубілецької, В.Змарзер, С.Д.Кацнельсона, М.П.Кочергана, В.М.Манакіна, О.І.Смирницького, Б.О.Успенського, Л.В.Щерби, В.Н.Ярцевої та інших.

Основна увага в розділі зосереджується на розгляді значення дієслів в англійській, німецькій та українській мовах, дається тлумачення поняття „значення слова”. Спираючись на аргументи відомих дослідників (Ю.Д.Апресян, Д.М.Шмельов, Е.В.Кузнєцова, Л.М.Васильєв, Р.Якобсон, С.Ульман, Л.Єльмслєв та іншіх), робиться висновок, що значення слова являє собою сукупність взаємозалежних елементів, тобто має структурний характер. Воно складається з денотативного (що відображає зв’язок з денотатом), граматичного (що відображає граматичні характеристики слова), комбінаторного (що відображає можливість/неможливість сполучатися з іншими словами мови) та контекстуального (що виявляє додатковий відтінок значення слова, що вноситься контекстом) елементів, причому основним джерелом інформації про лексичне значення слова є його словникове тлумачення.

Одна з головних ролей у системі мовних кореляцій належить семантичним парадигмам дієслів. Семантична особливість дієслова полягає у висвітленні зв’язку дії з її носієм і навколишнім світом та безпосередньо пов’язана з функцією дієслова в реченні, де базовим компонентом є зв’язок понять. Таким чином, значення дієслова аналізується як з погляду його семантичної структури, так і його функціонування в синтаксичних структурах.

Використання поняття „парадигма” вмотивоване певним розширенням сфери референції цього терміна як феномена існування двох типів відношень між мовними елементами – внутрішніх зв’язків за подібністю, та зовнішніх зв’язків за суміжністю, і як об’єднання лексем на підставі певної загальної ознаки. Звернення до поняття парадигми обумовлене комплексним підходом до класифікації дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах.

Дієслова розташування є одним із мовних засобів реалізації ситуації розташування. Під ситуацією розташування розуміється відрізок дійсності, упрoдовж якого суб’єкт змінює положення об’єкта або власне положення, розмістивши його в певному місці. Двопланова функція суб`єкта в ситуації розташування обумовлена семантичною категорією перехідності-неперехідності, що впливає на кількісний та якісний склад дієслів розташування. Формули тлумачення семантичної структури дієслів розташування запропоновані в дослідженні з урахуванням вказаної вище функції суб’єкта:

a) для перехідних дієслів:

Х виконує певну дію над Y, у результаті чого Y займає положення Р у місці L;

б) для неперехідних дієслів:

Х виконує певну дію, у результаті чого він займає положення Р у місці L,

де Х – суб’єкт, Y – об’єкт, Р – положення, L – місце.

Виділення лексико-семантичної парадигми ДР здійснюється за наявності в семантичній структурі зазначених мовних одиниць насамперед архісеми „розташовувати”, описових сем „займати”, „фіксувати”, „заповнювати” й відносних сем „певне місце”, „певний об’єкт”, „певне положення”, „певний інструмент”, „певний спосіб дії”. Класифікація здійснюється з урахуванням певних конфігурацій диференційних та інтегральних сем у структурі значення дієслів розташування.

Другий розділ „Лексико-семантична парадигма дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах” присвячений встановленню набору семантичних ознак (відносні та описові семи), за допомогою яких здійснено класифікацію ДР у зіставлюваних мовах, а також виділенню й аналізу лексико-семантичних парадигм ДР з семантикою приєднання і з семантикою включення в англійській, німецькій та українській мовах.

У підрозділі 2.1. „Компоненти значення слова як основа міжслівних парадигматичних відношень” виокремлені компоненти структури значення розташування на основі виділення основних типів напрямку, властивих досліджуваній ситуації. Тлумачення фізичного значення „місце”, що репрезентує два видові типи „простір” та „поверхня” щодо місця, зумовило виділення ситуації розташування з метою включення й протилежного йому виключення та з метою приєднання й протилежного йому від’єднання. Виокремлення описових сем „займати”, „заповнювати”, „фіксувати” як базових для ситуації розташування з метою приєднання або включення становили об`єкт подальшого дослідження. Інтеграція відносних сем „певне положення”, „конкретна дія, що уточнює засіб обробки або інструмент”, „певне місце” та „певний об’єкт” слугували основою для класифікації дієслів на позначення ситуації розташування, де спільним елементом було виділено архісему розташовувати/розташовуватися = С для всіх трьох досліджуваних мов.

У підрозділі 2.2. „Принципи відбору та загальна характеристика дієслів розташування у досліджуваних мовах” встановлюється основний метод класифікації дієслівної лексики за наявності сем, виділених у підрозділі 2.1., на підставі чого здійснюється виокремлення дієслів на позначення ситуації розташування з метою приєднання або включення методом суцільної вибірки із лексикографічних джерел досліджуваних мов. Як базові ДР розглядалися в англійській мові: place ‘розташовувати’, fill ‘наповнювати’, put ‘класти’; у німецькій мові - placieren ‘розташовувати’, unterbringen ‘приміщувати’, fullen ‘наповнювати; в українській мові - розташовувати, поміщати, заповнювати, оскільки їх словникові тлумачення містять описові й відносні семи тільки загального значення („приєднувати”, „заповнювати”, „фіксувати”, „місце”, „положення”). Модифікація значення розташування з метою приєднання або включення здійснються за допомогою сем „положення” (Р, Р1) та „місце”
(L, L1). Одним зі шляхів реалізації зазначених сем в українській та в німецькій мові на морфологічному рівні є префіксація. Аналіз типів взаємозв’язків між компонентами значення „положення” та „місце” дав змогу сформулювати визначення ситуацій розташування з метою приєднання та ситуацій розташування з метою включення, а саме: під ситуацією розташування з метою приєднання розуміється дія, що виконується суб’єктом з метою зміни положення суб’єкта/об’єкта розмістивши його на певній поверхні, наприклад: англ. plant ‘cадити’, cover ‘накривати’; нім. anpflanzen ‘садити’, umbinden ‘прив’язувати’; укр. накривати, пришивати . Ситуація розташування з метою включення передбачає виконання дії суб’єктом з метою зміни положення суб’єкта/об’єкта, розмістивши його в певній ємності/вмістилищі, наприклад: англ. imprison ‘ув’язнювати’, solder in ‘впаювати’; нім. einfullen ‘наповнювати’, einstecken ‘вставляти’; укр. прив’язувати, підставляти. Після проведеної семантичної класифікації група ДР із семантикою включення склала в англійській мові – 33 одиниці, наприклад: fill in ‘наповнювати’, у німецькій – 69 одиниць: einquartieren ‘селити’, в українській – 59 одиниць: вставляти, вливати, група ДР із семантикою приєднання містила в англійській мові – 37 одиниць наприклад: mine ‘мінувати’, spread ‘розповсюджувати’, у німецькій – 57 одиниць: umwinden ‘обвивати’, verschiffen ‘вантажити на корабель’, в українській мові – 48 одиниць: сідлати, наклеїти, група ДР із семантикою приєднання та включення реалізувалася в англійській мові – 81 дієсловом, наприклад, set ‘встановлювати’, scatter ‘розсипати’, у німецькій – 66 дієсловами: stellen ‘ставити’, setzen ‘садити’, в українській – 66 дієсловами: класти, розвішувати.

У підроздіді 2.3. аналізуються ДР, де сема „положення” набуває домінуючого відтінку й трансформується в сему розташування в „положення замкнутої лінії поза об’єктом” (англ. surround ‘оточувати’, нім. umstelleп ‘обставляти’, укр. обставляти) та розташування в „положення, задане певним об’єктом із метою формування єдиного утворення” (англ. thread ‘нанизувати’, string ‘нанизувати’, нім. auffadeln ‘нанизувати’, einrahmen ‘обрамляти’, укр. нанизувати). ДР, що містили у своїй значеннєвій структурі зазначені семи, увійшли до складу залишкової групи і склали 22 одиниці (англ. – 4 одиниці, наприклад: thread ‘нанизувати’, surround ‘оточувати’, нім. – 10 одиниць, наприклад: aufrahmen ‘вставляти в раму’, auffadeln ‘нанизувати’, укр. – 8 одиниць, наприклад: оточувати, нанизувати).

У підрозділі 2.3. „Засоби реалізації структури значення ДР” аналізується низка засобів, за допомогою яких утворюється структура значення ДР у зіставлюваних мовах. Як показав аналіз класифікації досліджуваної лексики на етапі виділення описових сем, реалізація структури значень визначалася як лексичними засобами (кореневими морфемами в непохідних ДР) в англійській мові, наприклад: glue ‘клеїти’, hang ‘вішати’, у німецькій мові, наприклад: parken ‘паркувати’, deponieren ‘депонувати’, та в українській мові, наприклад: класти, садити, так і морфологічними (префіксами та кореневими морфемами в похідних ДР) у німецькій мові, наприклад: einkitten ‘шпаклювати’, bepflanzen ‘обсаджувати’ і в українській мові, наприклад: розвішувати, переставляти, та префіксами, кореневими морфемами та післяйменниками в англійській мові, наприклад: keep in ‘ізолювати’, imprison ‘ув`язнювати’. Наявність відносних сем „певний об`єкт”, „певне місце” „певне положення”, „певний інструмент або спосіб дії” у ДР досліджуваних груп сприяла подальшій класифікації матеріалу за такими лексико-семантичними парадигмами: „розташування певного об’єкта у певне місце”, „розташування об’єкта у певне положення”, „розташування об’єкта у результаті певної дії”. Семний склад дієслів розташування з метою приєднання або з метою включення відображений у схемі 1.

Схема 1

СИТУАЦІЯ РОЗТАШУВАННЯ

з метою приєднання з метою приєднання і включення з метою включення

У наступних підрозділах 2.4., 2.5. та 2.6. були описані ДР, що увійшли до складу парадигм ДР певного об’єкта/суб’єкта в певне місце, ДР об’єкта/суб’єкта в певне положення та ДР об’єкта в результаті певної дії в англійській, німецькій та українській мовах.

Засоби вираження інтегральних компонентів у структурах дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах мали суттєвий вплив на кількісні та якісні характеристики складу досліджуваних лексико-семантичних парадигм. Так, парадигма ДР певного об’єкта / суб’єкта у певне місце містила 111 ДР у німецькій мові, наприклад: einquartieren ‘селити’, annahmen ‘нашивати’; 89 ДР в українській мові, наприклад: засиляти, гримувати; 77 ДР в англійській мові, наприклад: аccommodate ‘селити’, deposit ‘депонувати’; парадигма ДР об’єкта/суб’єкта у певне положення складалася з 45 ДР в німецькій мові, наприклад: hinеinjagen ‘втикати’; 39 ДР в англійській мові, наприклад: hang up ‘підвішувати’, wind ‘обвивати’; та 51 ДР в українській мові, наприклад: накинути, налистувати, підставити. Парадигма ДР об’єкта в результаті певної дії містила 46 одиниць в німецькій мові, наприклад: einloten ‘впаювати’, verglasen ‘склити’; 38 одиниць в англійській мові, наприклад: glaze ‘склити’, solder in ‘впаювати’; 44 одиниці в українській мові, наприклад: склити, мурувати.

Аналіз взаємозв’язків морфологічного й семантичного рівнів досліджуваних ДР показав, що в німецькій та українській мовах переважає морфологічний спосіб утворення ДР у порівнянні з англійською мовою. Кількість похідних ДР у парадигмі ДР певного об’єкта /суб’єкта в певне місце склала 98 ДР у нім. мові: abriegeln ‘зачиняти на засувку’, ausstellen ‘експонувати’, 81 ДР в укр. мові: завантажувати, начиняти, 14 ДР в англ. мові: insert ‘вставляти’, make up ‘гримувати’. До складу парадигми ДР певного об’єкта / суб’єкта в певне положення увійшли 41 похідне ДР у німецькій мові: bespinnen ‘обвивати’, einhullen ‘закутувати’, 46 похідних ДР в українській мові: навішувати, підставити, 8 похідних ДР в англійській мові: pile up ‘пакувати у стопу’ , roll up ‘закочувати’. Кількість похідних ДР, що увійшли до складу парадигми ДР об’єкта у результаті певної дії склали у німецькій мові 44 ДР: einschrauben ‘вгвинчувати’, einkitten ‘вмазувати’, в українській мові 41 ДР: вліплювати, наклеювати, в англійській мові 10 ДР: sew‘вшивати’, laminate ‘ламінувати’.

Характер імпліцитної інформації (аргументна та предикатна ознаки), що містилася в ДР досліджуваних парадигм, фіксував можливі кореляції між об’єктами-учасниками ситуації (аргументна ознака) або властивості об’єктів і відношень між ними (предикатна інформація) та відображав взаємозв’язки синтаксичного та семантичного рівнів. Так, ДР певного об’єкта / суб’єкта в певне місце містили в німецькій мові 47 аргументних, напр. ansiedeln ‘селити’ (надавати певне приміщення для житла), та 37 предикатних ознак, напр. aufschutten ‘насипати’ (зсипаючи, розміщати що-небудь); в українській мові 28 аргументних, наприклад: меблювати (обставляти меблями), та 22 предикатні ознаки, наприклад: втирати (розмазуючи речовину по поверхні, змушувати її просочуватися в середину чогось); в англійській мові 35 аргументних ознак, наприклад: furnish ‘меблювати’ (обставляти меблями) та 29 предикатних ознак, наприклад: rub ‘втирати’ (розмазуючи речовину по поверхні, змушувати її просочуватися в середину чогось). ДР певного об’єкта / суб’єкта в певне положення містили 1 аргументну ознаку в англійській мові: pin ‘приколювати булавкою’ (прикріплювати що-небудь до чогось, приколюючи булавкою) і не репрезентували аргументної інформації в німецькій та в українській мовах. Предикатні ознаки були встановлені в німецькій мові у 14 ДР: einrollen ‘закочувати’ (котячи, розміщувати що-небудь у якесь місце) в українській мові в 20 ДР: нагортати (горнучи, збирати в якійсь кількості), в англійській мові в 10 ДР: cluster ‘збиратися в групи’. ДР об’єкта в результаті певної дії характеризувалися наявністю інформації предикатного типу в 26 ДР у німецькій мові: eindrehen ‘вгвинчувати’ (обертаючи навколо осі, вкручувати, вставляти щось усередину чогось), у 19 ДР в українській мові: вкручувати (обертаючи навколо осі, вставляти щось усередину чогось), та у 15 ДР в англійській мові: inject ‘впорскувати’ (шприцом вливати рідину під шкіру). Аргументні ознаки були виявлені в 23 ДР в англійській мові: brick ‘обкладувати цеглою’, у 23 ДР у німецькій мові: anleimen ‘приклеювати’ (прикріплювати що-небудь до чогось липкою речовиною), у 22 ДР в українській мовах: обліплювати (покривати з усіх боків чимось липким).

Третій розділ „Синтагматична характеристика дієслів розташування в англійській, німецькій і українській мовах” присвячений дослідженню функціонування дієслів розташування в текстах художньої літератури ХХ сторіччя в англійській, німецькій та українській мовах.

Підрозділ 3.1. „Речення як об’єкт лінгвістичного аналізу” представлені загальнотеоретичні засади аналізу речення як базової структури. Основна увага акцентується на варіантах можливих синтаксичних сполучуваностей ДР в англійській, німецькій та українській мовах. Зазначені синтагматичні об’єднання також мають назву валентнісних варіантів. Валентнісні варіанти є наслідком реалізації семантичних компонентів значення дієслова та утворюють особливу синтагматичну площину, яка взаємодіє й перетинається з відповідною парадигматичною площиною іменників, про що йдеться в підрозділі 3.1.1. „Поняття синтаксичної сполучуваності”. У підрозділі 3.1.2. „Частота вживання як компонент лексичного аналізу” обґрунтовується важливість виявлення безпосередніх зв'язків між частотою вживання ДР та варіантами синтаксичних об’єднань у яких воно вживається при здійсненні адекватної оцінки функціонування слова у реченні. Для виявлення синтаксичних зв’язків досліджуваних ДР були дібрані 998 речень у німецькій, 1003 речення в англійській та 1000 речень в українській мовах із творів англійської, німецької та української художньої літератури ХХ сторіччя загальним обсягом понад 7 тисяч сторінок.

Дієслова, що увійшли до складу лексико-семантичної парадигми розташування певного об’єкта/суб’єкта в певне місце, зустрічалися в 422 реченнях з 1003 проаналізованих в англійській мові, у 358 реченнях із 998 проаналізованих у німецькій мові та в 343 реченнях із 1000 проаналізованих в українській мові, наприклад: (1) англ. Jeff put the stopper in and turned on cold water from both the faucet below… (Hammett D. Detective Prose, 105). – ‘Джеф всунув пробку й увімкнув холодну воду з двох кранів знизу’, (2) Не raised it to drink and looked ahead at the high grass with the flat-topped trees behind it (Hemingway E. Selected Stories, 250). – ‘Він підняв це, щоб випити, й подивився в далечінь на високу траву за якою виднілися дерева приблизно однакової висоти.’, (3) нім. Baldini hat kleine Flakons gefullt,…( Suskind P. Das Parfum, 131). - ’Балдіні наповнив маленькі флакони...’, (4) укр. Потім густо замазував бальзамом Вишневського (Дімаров А. Вершники, 98), так і неперехідними ДР, наприклад: (5) англ. He was busting people all the time after she went away and they put him in jail (Hemingway E. Selected Stories, 61).- ’ Після того як вона пішла, він увесь час грабував людей, і вони посадили його до в`язниці. ’, (6) нім. Als sie tot war, legte er sie auf dem Boden mitten die Mirabellenkerne …(Suskind P. Das Parfum, 56). – ‘Вона була мертва, і він поклав її на підлогу серед кісточок сливи..., ’ (7) укр. Ми не зацікавлені когось там карати чи садовити (Дімаров А. Я теж людина, 73). Кількісні показники реалізації відносних сем у ДР у реченнях представлені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Реалізація відносних сем ДР у синтаксичних конструкціях

відносна сема

мова | певний об’єкт/ суб’єкт | певне положення | певна дія | усього

англійська | 422 (42%) | 384 (38%) | 197 (20%) | 100%

німецька | 358 (35%) | 425 (44%) | 215 (21%) | 100%

українська | 343 (34%) | 469 (47%) | 18 (19%) | 100%

Ситуації на позначення розташування об’єкта в результаті певної дії реалізувалися лише прехідними ДР у всіх трьох мовах, наприклад: англ. (8) To the current pair she had tied a big green card that had so far prevented disappearance (Fisher T. Don’t read it if you are stupid, 247). – ‘До останньої пари вона причепила велику зелену картку, яка до цього часу запобігала зникненню’, (9) нім. Lammсhen hat sich auch eine Schurze umgebunden und hilft der Mutter (Fallada H. Kleiner Mann – was nun?, 20). –’Лемхен теж пов`язала фартуха і допомагала матері ’, (10) укр. Хлопець позабивав просвітлини „чопиками”, заліпив смолою, набираючи від шпал, складених на відгоні (Барка В. Жовтий князь., 274).

Підрозділи 3.2., 3.3. і 3.4. представляють результати синтагматичного аналізу функціонування ДР зазначених лексико-семантичних парадигм у художніх текстах в англійській, німецькій та українській мовах. Так, конституювання позиції об’єкта в ситуаціях розташування об’єкта/суб’єкта в певне положення відбувалося за допомогою іменників на позначення істот або неістот у знахідному відмінку, семантика яких є необмеженою в усіх трьох мовах, приклади (2), (6), (7). Реалізація позиції об’єкта в ситуаціях розташування певного об’єкта в певне місце здійснювалася певними іменниками на позначення неістот у знахідному відмінку у випадку наявності в значеннєвій структурі ДР конкретизованої аргументної інформації про характер об’єкта або прийменниками у знахідному відмінку, наприклад: (11) англ. The negro splashed water with his hand on the man`s face and pulled his ears gently (Hammett D. Detective Prose,60). – ‘Негр плеснув води в обличчя чоловіка та потягнув його легенько за вуха’, (12) нім. Er sprenkelte einige Tropfeln auf das Tashentuch, wedelte es durch die Luft…(Suskind P. Das Parfum, 78).- ‘Він бризнув кілька крапель на носовичок, помахав нею в повітрі...’, (13) укр. Віра налила келихи і у мить, коли я почав цмулити оте буржуйське “Чінзано”, метнулася до дверей (Винничук Ю. Діви ночі, 49). У випадку наявності загальної ознаки, словникове тлумачення якої уточнюється дієприкметником, позиція об’єкта репрезентувалася іменниками або прийменниками у знахідному відмінку на позначення істот або неістот, семантика яких є різноманітною в усіх трьох мовах, приклади (1), (5), (6), (7). У реченнях, що містили ДР об’єкта в результаті певної дії, позиція об’єкта конституювалася іменниками на позначення неістот, семантика яких у випадках наявності аргументної ознаки визначається характером цієї інформації, приклади (8)-(10). Універсальною формою вираження об'єкта в німецькій, англійській та українській мовах є прямий додаток – іменник або прийменник у знахідному відмінку, наприклад: (14) англ. She gathered up the petals and stuck them into the rose bowl, then lifted the rose bowl to carry it away (Spark M. Loitering with intent,14). – ‘Вона зібрала пелюстки та запхнула їх у вазу для троянд, потім підняла її, щоб віднести геть’., (15) нім. ...und darin steckt etwas Glasartiges, Spitzes (Fallada H. Kleiner Mann – was nun?, 298) - ‘і увіткнув туди щось прозоре, гостре’, (16) укр. ...недалеко яма, куди черниці скидали колись „незаконних” немовлят... (Хвильовий М. Новели, оповідання, 122).

У випадку наявності в значеннєвій структурі перехідних або неперехідних ДР певного об’єкта / суб’єкта в певне місце ознаки, що фіксує кореляції між об’єктами-учасниками ситуації (аргументна інформація), можлива відсутність позиції місця-приміщення у реченнях у трьох досліджуваних мовах, наприклад: (17) англ. Huneefa makes them (amulets) onlу for us, but in case she doesn`t, when we get them we put in one small piece of turquoise (Kipling R. Kim, 24). - ’Хуніфа виготовляє амулети тільки для нас, але коли вона не робить цього, нам їх дають, і ми вставляємо маленькі шматочки бірюзи.’, (18) нім. Bei dieser Gelengenheit lie? sie die kostbarsten Rheinweine und stets Sekt servieren (Kellermann B. Totentanz, 210). - ‘З такої нагоди вона веліла сервірувати найдорожчі рейнські вина та завжди шампанське’, (19) укр. Анатолій завжди стільки сипав заварки, що Еллі потім снились лише коричневі сни (Дімаров А. Вершники, 98).

Реалізація позиції місця-приміщення в ситуаціях на позначення розташування об’єкта / суб’єкта в певне положення не є обов’язковою у складносурядних або складно-підрядних реченнях в усіх трьох мовах у разі збігу функцій об’єкта з функцією місця-приміщення: (20) англ. He raised his solid letter – knife and slit the envelope open (Fowles J. The French Lieutenant Woman, 135). – ‘Він узяв масивного ножа та відкрив конверт.’, (21) нім. Das Treppenhaus war mit Gemalden von Heiligen, Propheten und allegorischen Gestalten bedeckt und stromte eine Atmosphare des Uberirischen und Heiligen aus (Kellermann B. Totentanz,172) – ‘Сходи були завішані полотнами із зображеннями святих, пророків та алегоричних образів, що випромінювали атмосферу святості та чогось неземного.’, (22) укр. Ставить склянку, падає в постіль (Дімаров А. Вершники, 87).

В англійській мові позиція місця-приміщення не реалізується у випадках її конституювання перехідними або неперехідними дієсловами з післяйменниами, напр. (23) англ. Then he leaned over and picked something out of the ashes (Hemingway E. Selected Stories, 93) – ‘Він нагнувся та витягнув щось із золи.’

У ситуаціях на позначення розташування об’єкта/суб’єкта в результаті певної дії позиція місця-приміщення не завжди обов’язкова у складносурядних або складно-підрядних реченнях в українській та німецькій мовах:

(24) укр. І підлога, й шпалери, які вони стільки раз переклеювали, й лунатиме шкряботіння циклем по паркетинах, з ранку в ранок, з ночі в ніч, яке, мабуть, переслідуватиме її до самого скону (Дімаров А. Вершники, 152)., (25) нім. Lamhcen hat sich auch eine Schurze umgebunden und hilft der Mutter (Fallada H. Kleiner Mann – was nun?,20). -’Лемхен теж пов’язала фартуха і допомагала матері.’

Основні результати дослідження сформульовані у загальних висновках.

1. Компоненти структури значення ситуації розташування (Х – суб’єкт, У- об’єкт, P –положення, L- місце) дають підстави стверджувати, що досліджувана ситуація узагальнює ряд конкретних дій, де мета діючого суб`єкта – змінити фізичне положення об`єкта/суб`єкта, розмістивши його у певному місці.

Тлумачення ситуації розташування здійснювалося за формулою:

Х виконує певну дію над Y, у результаті чого Y займає положення Р у місці L.

2. Модифікуючий компонент „напрямок” обумовив класифікацію ДР. Як базові у роботі досліджувалися ДР із метою приєднання або включення в англійській, німецькій та українській мовах. Семантика місця (поверхня або вмістилище) визначила класифікацію досліджуваних ДР за лексико-семантичними групами, внаслідок чого були виділені група ДР з семантикою приєднання, група ДР із семантикою включення, група ДР із семантикою приєднання та включення й залишкова група досліджуваних ДР.

3. Аналіз семантичної структури ДР із семантикою приєднання або включення, здійснений за принципом виділення базових сем, дозволив встановити компоненти структури значення, які відрізняють їх від ДР інших семантичних груп у всіх трьох мовах: архісема „розташовувати”, описові семи „займати”, „фіксувати”, „заповнювати” та відносні семи „певний об’єкт”, „певне положення”, „певне місце”, „певний інструмент”, „певний спосіб дії”. За наявності зазначених сем досліджувані ДР в усіх трьох мовах були класифіковані за лексико-семантичними парадигмами, кількісний склад яких значно варіював. У результаті проведеної класифікації були виділені: парадигма розташування певного об’єкта/суб’єкта в певне місце, парадигма ДР об’єкта/суб’єкта в певне положення й парадигма ДР певного об’єкта в результаті певної дії .

4. Розбіжності в кількісному складі ДР виділених парадигм є наслідком відмінності засобів реалізації відносних сем. Конкретизована інформація про певний суб’єкт/об’єкт, що обумовила включення ДР до зазначеної парадигми, є суто індивідуальною для більшості ДР, і тому виражається індивідуальною кореневою морфемою, яка притаманна лише певній ситуації. Кількість вживання дієслів на позначення ситуації розташування певного об’єкта/суб’єкта у німецькій мові значно більша, ніж в англійській та українській через те, що сема „певний об’єкт/суб’єкт” виражається кореневою морфемою, що у більшості випадків імплікує лише певне значення. В українській та англійській мовах значення семи „певний об’єкт” не в усіх випадках збігалося з імплікацією лише конкретного значення. Через це уніфікація декількох значень згасила індивідуальне значення кореневої морфеми, що реалізувала диференційну сему „певний об’єкт/суб’єкт” і відіграла вирішальну роль у формуванні кількісного складу зазначеної парадигми.

5. Формування семантичної парадигми дієслів розташування об’єкта/суб’єкта у певне положення було здійснене з урахуванням особливостей функціонування морфологічних систем німецької, англійської та української мов. Це дає підстави стверджувати, що наявність великої кількості префіксів у словотворчих системах німецької та української мов зумовила реалізацію диференційного компонента значення „певне положення” й виділення ДР до зазначеної парадигми. Різноманітність префіксів на позначення напрямку, що увійшли до складу дієслів на позначення розташування об’єкта/суб’єкта в певне положення в німецькій та українській мовах сприяла виділенню більшої кількості ДР, ніж в англійській мові, де значення „напрямок” реалізувалося як кореневими морфемами, так і за допомогою префіксів або післяйменників.

6. Спільним для ДР у зіставлюваних мовах є те, що диференційні семи „певний інструмент” та „певний спосіб дії”, які визначили добір дієслів до парадигми розташування об’єкта в результаті певної дії, були виділені лише в перехідних ДР. Їхня реалізація відбувалася за допомогою кореневих морфем, що імплікували значення „певний інструмент” та „певний спосіб дії” й становили особливість ДР досліджуваної парадигми. На відміну від значеннєвих структур ДР певного об’єкта/суб’єкта в певне місце, де в ДР в англійській мові спостерігалася уніфікація декількох