НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИРОДООХОРОННОГО І КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. В.В. ДОКУЧАЕВА
ОСМАНОВ КЕРІМ МЕМЕТОВИЧ
УДК 332.1:[338.43:330.123.6](477.75)
ОРГАНІЗАЦІЯ І ФОРМУВАННЯ АГРОТЕХСЕРВІСНИХ ПОСЛУГ
В АПК АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Кримському інженерно-педагогічному університеті Міністерства освіти і науки АРК, Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
Абдуллаєв Раіт Алядінович, Кримський інженерно-
педагогічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мармуль Лариса Олександрівна, Херсонський державний
аграрний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту;
кандидат економічних наук, доцент
Савченко Василь Дмитрович, Харківський національний
аграрній університет ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри
виробничого менеджменту та агробізнесу.
Провідна установа: Одеський державний економічний університет,
кафедра економіки, організації та обліку в АПК, м. Одеса.
Захист відбудеться “19“ квітня 2006 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, Комуніст 1, учбове містечко ХНАУ, корпус 1, ауд. 213.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, Комуніст 1, учбове містечко ХНАУ, корпус 1.
Автореферат розісланий “ 15 “ березня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Македонський А.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перехід вітчизняного АПК на ринкові методи господарювання супроводжується низкою негативних процесів, особливе місце серед яких займає руйнування матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств. Значний диспаритет цін на засоби виробництва і продукцію аграрного сектора економіки спричинив критичне скорочення і старіння машинно-тракторного парку господарств, оновлення і поповнення якого стримується їх низькою платоспроможністю, несприятливим інвестиційним кліматом в галузі, практичною ліквідацією системи її державної підтримки, порушенням системи агротехсервісного і ремонтного обслуговування, кризою вітчизняних підприємств сільгоспмашинобудування.
Наслідком цього є скорочення посівних площ, зниження урожайності сільськогосподарських культур і рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції, а створена структура агротехсервісного обслуговування АПК не в повній мірі використовує свій потенціал.
Виходячи з вищевикладеного, виникає необхідність проведення спеціального наукового дослідження.
Дослідженню економічних аспектів даної проблеми присвячені роботи багатьох вчених, економістів: Р. В. Антоньев, В. Г. Аніловіч, Л. О. Мармуль, Ю. М. Новіков, В. Й. Шиян, В. Д. Савченко. Найширше освітлення питання технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки одержали в дослідженнях А. А. Артюшіна, Р. А. Абдуллаєва, В. І. Афанасьева, С. М. Бабусенко, В. Г. Васильєвої, І. С. Деревеца, В. І. Драгайцева, С. Л. Залевського, Ю. А. Конкіна, К. В. Колузанова, І. С. Левітського, Ф. О. Мосіюка, М. А. Садикова, В. І. Черноіванова, та інших.
Проте питання економічного обґрунтування раціональної організації агротехсервісного та ремонтного обслуговування сільськогосподарської техніки в регіональному аспекті досліджені не достатньо, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною плану НДР Кримського інженерно-педагогічного університету за темою “Ефективність використання ресурсного потенціалу регіону” (№ 0105U007191) і виконана на замовлення Міністерства АПК АР Крим (довідка № 287-03/04 від 20.02.2001р.). В рамках наукової теми автором виконані дослідження, пов'язані з вивченням проблеми формування агротехсервісних послуг в Автономній Республіці Крим і розроблені рекомендації для їх раціональної організації в регіоні.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних і науково-методичних положень щодо економічного обґрунтування раціональної організації і формування системи агротехсервісного і ремонтного обслуговування сільськогосподарської техніки, в умовах формування ринкових відносин в АПК.
Для досягнення даної мети в роботі поставлені наступні завдання:
- уточнити категорію агротехнічного сервісу і чинники розвитку його інфраструктури в ринкових умовах;
- дослідити теоретичні основи організації агротехнічного сервісу, його функції в перехідний період до ринкової економіки;
- обґрунтувати методику формування оптимальних розмірів і структури ремонтно-транспортних підприємств і системи показників оцінки ефективності їх використання;
- проаналізувати сучасний стан сільськогосподарського виробництва і його матеріально-технічного забезпечення;
- розглянути організацію використання машинно-тракторного парку АПК і визначити значення агротехсервісного і ремонтного обслуговування в справі подальшого підвищення його ефективності;
- обґрунтувати розміщення ремонтної бази і виявити перспективні напрями і форми організації агротехнічного сервісу в АПК регіону;
- обґрунтувати прогноз розвитку ремонтної бази з урахуванням вибраних параметрів оптимізації виробництва для АПК АР Крим;
- обґрунтувати раціональну організацію і концентрацію ремонтно-технічної служби АПК регіону.
Об'єктом дослідження є процес становлення агротехсервісного і ремонтного обслуговування АПК АР Крим.
Предметом дослідження є теоретичні і методичні аспекти раціональної організації агротехсервісного обслуговування сільськогосподарського виробництва регіону.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є сучасна економічна теорія, фундаментальні концепції і розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань інженерно - технічного розвитку агропромислового комплексу.
В процесі дослідження застосовувалися наступні методи: діалектичний і абстрактно–логічний (теоретичне узагальнення і вивчення особливостей сільськогосподарського і агротехсервісного виробництва в умовах ринкових перетворень), економіко–статистичний і метод порівнянь (оцінка ефективності використання машинно-тракторного парку і формувань агротехсервісних послуг в регіоні), метод аналізу (оцінка розвитку форм агротехсервісних послуг в регіоні), парно кореляційно–регресійний аналіз (визначення впливу основних і оборотних коштів на рентабельність ремонтного виробництва), розрахунково-конструктивний і кореляційно–регресійний аналіз (прогноз розвитку сільськогосподарського виробництва і агротехсервісних послуг), математичного моделювання, експертний (розрахунок оптимальних розмірів ремонтно-транспортних підприємств).
Як інформаційні джерела використовувалися дані Держкомстату України і АР Крим, Міністерства агропромислового комплексу АР Крим, показники обліку і звітності сільськогосподарських, агротехсервісних і ремонтно-транспортних підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів.
Головний результат дослідження полягає в розробці науково-обгрунтованої концепції формування агротехсервісних послуг та розвитку ремонтної бази сільського господарства регіону до 2015 року.
вперше:
- встановлені межі ефективності функціонування РТП, які визначаються параметрами: більше 800 грн. основних і більше 200 грн. оборотних коштів на один умовний ремонт;
- обґрунтована модель прогнозування ремонтної бази сільського господарства регіону;
- обґрунтований методичний підхід щодо раціонального розміщення ремонтного виробництва у взаємозв'язку з рівнем розвитку сільського господарства районів регіону;
уточнено:
- поняття агротехнічного сервісу в АПК;
- методичне обґрунтування визначення потреби системи технічних послуг на перспективу і їх оптимальну концентрацію в регіоні.
- вплив нарахування амортизації на основні засоби прискореним методом, якій негативно впливає на зростання собівартості сільськогосподарської продукції;
одержала подальший розвиток теорія корпоративних відносин в системі агротехсервісних послуг в АПК, економічно обґрунтоване формування агротехсервісних центрів в регіоні;
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені теоретичні і методичні положення дозволяють визначити потребу АПК АР Крим в обсягах ремонтно-технічних послуг на перспективу і обирати найефективніший варіант організації агротехсервісного і ремонтного обслуговування сільськогосподарських підприємств.
Результати досліджень можуть бути використані для обґрунтування потреби в ремонтно-технічних послугах у АПК і інших регіонів України.
Ряд рекомендацій і розробок автора передані до впровадження: наукові розробки організації системи агротехсервісного і ремонтного обслуговування в АПК АР Крим прийняті до впровадження Міністерством АПК АР Крим (довідка № 287-03/29 від 18.11.2004р.); корпорацією "Кримагроснаб" впроваджена модель визначення оптимальних розмірів ремонтно-транспортних підприємств (довідка № 119 від 19.11.2004р.); результати дослідження використовуються в учбовому процесі Кримського інженерно-педагогічного університету на дисциплінах: “Економіка підприємства”, “Економічний аналіз”, “Фінансовий аналіз”, “Інформатика” (довідка № 01.4-08/1295 від 24.11.2004р.).
Особистий внесок здобувача підтверджується тим, що всі наукові результати викладені в дисертації одержані автором самостійно, всі публікації без співавторів.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, висновки і пропозиції дисертації докладалися і обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції: "Наука і освіта 2004" (м. Дніпропетровськ, 10–25 січня 2004 р.); всеукраїнської науково-практичної конференції "Ефективність сучасних форм і методів управління" (Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, м. Сімферополь, 25-27 квітня 2002 р.); всекримської науково-практичної конференції "Крим XXI сторіччя: культура, наука, політика, економіка, екологія" (Таврійський екологічний інститут, м. Сімферополь, 30–31 жовтня 2002 р.) та "Управління регіональним розвитком" (Національна академія природоохоронного і курортного будівництва, м. Сімферополь, 6 грудня 2002 р.) та "Соціально-економічні проблеми розвитку Криму" (КДІПУ, м. Сімферополь, 10 квітня 2003 р.); Науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Кримського інженерно-педагогічного університету (2001–2003 рр.).
Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в 10 наукових виданнях, у тому числі у фахових виданнях 7 статей загальним обсягом 2,1 п. л.
Об'єм і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 161 найменувань. Загальний обсяг дисертації складає 204 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 36 таблиць, 27 малюнків, та 13 додатків (на 22 сторінках).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі "Теоретичні основи організації і формування агротехсервісних послуг в АПК регіону" розкривається економічна сутність агротехнічного сервісу і його роль в ринкових умовах, даються особливості організації агротехсервісних послуг і методика оптимізації розмірів і структури ремонтно-транспортних підприємств регіону і їх територіальне розміщення.
Зміна в суспільній свідомості, підвищення ролі агротехнічного сервісу в сучасній системі агропромислового комплексу країни, викликає необхідність уточнення даної категорії, їх уніфікації і пристосування до ринкових умов. Уточнення категорії необхідно розглядати, як узагальнення досвіду, який вже накопичений. Адже в результаті виникнення і в міру подальшого розвитку теорії і практики вона доповнюється і узагальнюється новими фактами. Агротехнічний сервіс – це складний, багатогранний комплекс робіт і виробничих послуг з відповідальним підходом до реалізації нової і техніки що була в експлуатації, її обслуговування і ремонту; своєчасному забезпеченню споживачів устаткуванням, запасними частинами, вузлами, агрегатами, інструментом, матеріалами, технічною документацією; надання виробничих послуг з прокату, оренді техніки і надання її на умовах лізингу; надання транспортних послуг; виконання невідкладних монтажних, пусконалагоджувальних, сільськогосподарських, меліоративних, землерийних робіт, навчання обслуговуючого персоналу; здійснення консультацій щодо ремонту і обслуговування сільськогосподарської техніки на договірних засадах.
Ринкові відносини диктують необхідність формування і функціонування ринку агротехсервісних послуг. На сучасному етапі структура ринку матеріально-технічних послуг характеризується, як структура, формована в ринкових умовах, але виділяється нерозвиненість фінансово-кредитної системи, внаслідок чого найцінніші і дефіцитніші ресурси скуповуються представниками економічно сильних регіонів, оскільки відстаючі не в силах їх придбати. Друга проблема – монополізація ринку. Конкуренція – рушійна сила розвитку сільськогосподарського виробництва, необхідна не тільки наявність на ринку великої кількості незалежних товаровиробників, але і в першу чергу, досягнення оптимальних співвідношень між попитом і пропозицією на продукцію сільського господарства, що може бути забезпечено лише за умови різкого зростання обсягів сільськогосподарського виробництва. У вирішенні цих проблем також повинна брати участь держава, оскільки аграрна політика країни є нагальним першочерговим завданням, рішення якого повинне бути тісно пов'язано з державною програмою розвитку сільськогосподарського машинобудування, а також галузей матеріально-технічного забезпечення, і в першу чергу, сервісного обслуговування сільгоспвиробників.
У дисертаційній роботі визначені принципи впливаючи на формування організаційної структури ринку агротехсервісних послуг в регіоні до яких відносяться:
· удосконалення інвестиційної політики, спрямованої на підтримку і розвиток матеріально-технічної бази, і підвищення тим самим ефективності всього агропромислового комплексу;
· збалансування потреби сільськогосподарських підприємств в техніці, запасних частинах і матеріалах з виробничими потужностями (можливостями фірм постачальників), які задовольняють ці потреби;
· конкуренція фірм постачальників на ринку збуту продукції, що, як правило, означає перевищення їх сумарної потужності щодо поставок над загальною потребою сільського господарства в техніці і матеріальних ресурсах;
· реалізація засобів виробництва господарствам, за рахунок їх власних засобів (виручка від реалізації продукції) або за рахунок суворо обмеженого в часі цільового кредиту, що є додатковим чинником збалансованості попиту і пропозиції на ринку;
· формування чіткої державної програми розвитку АПК з визначенням основних пріоритетів в майбутньому.
Діюча система агротехсервісних послуг АПК, що прийшла на зміну централізованої, є не досконалою і не може задовольнити потреб сільськогосподарських підприємств в машинах, устаткуванні, запасних частинах, в здійсненні ремонту, обслуговуванні і т.д. Без структурної і організаційної перебудови системи агротехнічного сервісу не можлива стабілізація агропромислового виробництва. У зв'язку з цим для вирішення поставлених проблем в агротехнічному сервісі, необхідно трансформувати діючу ринкову систему. Велику роль в цьому можуть зіграти інтеграційні процеси в ланцюжку: машинобудівні заводи – власники або користувачі – підприємства агротехнічного сервісу і інші. Ініціатива в таких інтеграційних процесах повинна виявлятися з боку заводів – виробників сільськогосподарської техніки, оскільки саме вони є виробниками матеріально-технічних засобів, реалізація яких в їх інтересах.
Особливу значущість на сучасному етапі розвитку АПК придбаває формування структури ремонтного виробництва. При цьому, для правильної організації ремонту сільськогосподарської техніки потрібно виходити з положень оптимізаційної моделі: визначення складу ремонтних підприємств різних видів і призначень і їх співвідношення у складі ремонтної бази регіону; визначення технічно необхідної і економічно доцільної потужності ремонтно-обслуговуючої бази; обґрунтування оптимальних розмірів ремонтно-обслуговуючих підприємств і зон обслуговування; визначення пункту розміщення ремонтних підприємств; обґрунтування раціональної технології і організації ремонтного виробництва; створення економічного механізму господарювання на основі еквівалентних взаємовигідних відносин між підприємствами, службами ремонтної бази і споживачами продукції ремонтного виробництва. Тому в дисертаційній роботі рекомендується використовувати методику оптимізації, в основу якої покладені основні положення з методики розрахунку оптимальних розмірів ремонтних підприємств проф. Левітского И.С., окремих положень з робіт Гуторовича М.С. і методичних вказівок ГОСНИТИ.
Визначення кількості ремонтів машин, потреба в яких виникає через 4-5 років, – дуже складне завдання. Оскільки, на прогнозовану кількість ремонтів впливає цілий ряд чинників, що важко піддаються обліку. Тому, в роботі пропонується, розрахунки потреби в ремонтах на перспективу здійснювати з середньозваженого коефіцієнта, який характеризує частку ремонту машин, знайденого за ряд років і середньоарифметичного значення Nсп за ряд аналізованих років. У формалізованому вигляді механізм визначення потреби в ремонтах можна представити виразом:
де: Np – кількість певного виду ремонтів машин даної марки в році;
Nсп – облікова кількість машин даної марки в році;
n, m – ряд аналізованих років.
Це дозволяє, визначити прогнозовану кількість ремонтів, одержане шляхом впливу чинника зміни загальної кількості існуючої техніки і кількості здійснюваних ремонтів даної марки машин за ряд років.
У другому розділі "Сучасний стан сільськогосподарського виробництва і організація агротехсервісного обслуговування підприємств АПК регіону" досліджені тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва і матеріально-технічного забезпечення села і розвиток форм агротехсервісних послуг в АПК регіону.
Сучасне сільськогосподарське виробництво в перехідній економіці носить кризовий і суперечливий характер. З 1991 по 1999 роки в сільському господарстві АР Крим спостерігався процес динамічного падіння виробництва. У 2000–2002 роках спостерігається деяка стабілізація обсягів сільськогосподарського виробництва з подальшим спадом в 2004 році. Причому обсяг виробництва в сільськогосподарських підприємствах знижується в середньому на 1–5% щорічно, і навпаки, питома вага обсягів виробництва в господарствах населення росте на 2–6%. Що в цілому характеризує ці зміни як значний чинник, що впливає на формування агротехсервісних послуг в регіоні. Приведені дані свідчать, що через відсутність налагодженої системи матеріально-технічного забезпечення і агротехнічного сервісу, спостерігається стрімкий спад енергетичних потужностей сільського господарства АР Крим за період з 1991- 2004 рр. на 39,6 %. Скорочення тракторів за період 1996-2004 рр. склало 33%, кукурудзозбиральних комбайнів – 61%, кормозбиральних комбайнів – 60% і зернозбиральних комбайнів – 35%. Наслідком цього є зниження коефіцієнта технічної готовності (табл.1).
Таблиця 1
Готовність сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт в
АР Крим на 1 січня 2005 року
Найменування техніки | Наявність, шт. | В т.ч. справних, шт. | Коефіцієнт технічної готовності | Зниження КТГ в 2004 р. в % до 1991 р.
1991 р. | 2004 р.
Тракторі, всього | 12950 | 8014 | 0,92 | 0,62 | 33
в тому числи гусеничні | 3456 | 2177 | 0,86 | 0,63 | 27
Вантажні автомобілі | 7125 | 5413 | 0,91 | 0,76 | 16
Сівалки тракторні | 2867 | 2152 | 0,92 | 0,75 | 18
Картоплесаджалки | 55 | 32 | 0,90 | 0,58 | 35
Плуги тракторні | 3236 | 2887 | 0,91 | 0,89 | 2
Культиватори | 3632 | 2852 | 0,89 | 0,79 | 12
Рівень фінансово-кредитної і державної допомоги сільгоспвиробникам також недостатній. За період реформ (1999-2004 рр.) господарства Криму одержали у вигляді товарних авансів 47 тис. т паливно-мастильних матеріалів, 26,5 тис. т. мінеральних добрив, що в 2,5 рази нижче, ніж в 1997-1998 рр. Забезпеченість господарств в дизельному паливі на початок 2004 року склала 15%, а з автобензину – 20%.
В результаті проведених досліджень доведено, що нарахування амортизації по прискореному методу приводить до зростання собівартості продукції, через високі ставки амортизації в перші роки. Рекомендується на користь скорочення витрат на ТО і ремонт, зниження собівартості продукції, здійснювати нарахування амортизації виходячи з виконаного обсягу робіт, по, так званому, виробничому методу.
У багатьох господарствах припинена система планово-запобіжного обслуговування, технічне обслуговування в господарствах проводиться безпосередньо перед виїздом на польові роботи. Техніка після механізованих робіт залишається не очищеною і зберігається в умовах, що суперечать Державному стандарту. Внаслідок чого зростають витрати на технічне обслуговування і ремонт сільськогосподарської техніки з 18,4% в 1995 році до 21,6%, в 2004 році.
Історична трансформація системи агротехнічного сервісу в АРК призвела до формування в регіоні крупної організаційної структури – корпорація "Кримагроснаб". На даному етапі корпорація функціонує не ефективно. За період 2003–2004 рр. сума збитку корпорації склала 104 – 527 тис. грн, зношеність основних засобів досягла 47,4–58,7%. За останні 5 роки (1999–2004 рр.) обсяг ремонтних робіт в районних РТП АРК скоротився в 1,4 рази. Причому в деяких з них це скорочення значно більше, наприклад, в Кіровському районі – в 2,8 рази, Первомайському і Раздольненському – в 2 рази.
На матеріалах 23 ремонтно-транспортних підприємств методом парного корреляционно-регрессионого аналізу, встановлено, що ремонтне виробництво в сучасних умовах економічно доцільне за наявності основних засобів в розмірі від 800 грн. і вище (рис. 1) і оборотних коштів в розмірі не менше 200 грн. (рис. 2), на 1 умовний ремонт.
Рис. 1 Залежність розміру основних засобів від потужності РТП (ум. рем) і його вплив на рентабельність виробництва
Зношеність ремонтного устаткування на 2004 рік по всіх РТП склала більше 50%. Наявність кваліфікованих ремонтних кадрів також зменшується. А технологічні потужності підприємств залишаються невикористаними в повній мірі. Тому зараз є актуальним визначення оптимальних розмірів ремонтно-транспортних підприємств під зону ремонтного обслуговування з урахуванням технологічного попиту.
Рис. 2 Залежність розміру оборотних коштів від потужності РТП (ум. рем.) і його вплив на рентабельність виробництва
Ремонтно-транспортним підприємствам необхідно настирливо проводити політику нарощування активної частини основних виробничих фондів, особливо верстаків, устаткування і транспортних засобів.
У третьому розділі "Перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва і формування ефективної системи агротехсервісних послуг" приведене прогнозування вартості сільськогосподарської техніки і обсягів ремонтних робіт у взаємозв'язку з рівнем розвитку сільського господарства, методичне обґрунтування прогнозного обсягу ремонтно-технічних послуг по районах регіону і раціональної спеціалізації і концентрації ремонтно-технічної служби АПК регіону.
В основу прогнозу були закладені обсяги виробництва продукції, передбачені Програмою розвитку АПК АР Крим до 2015 року.
Для того, щоб передбачати обсяги ремонтних робіт сільськогосподарської техніки по АР Крим була розрахована вартість валової продукції сільського господарства на 2015 рік. Вивчення тенденції за останні 14 років витрати основних засобів на одиницю виробленої продукції дозволило визначити прогноз зміни витрати основних засобів на виробництво одиниці валової продукції за допомогою методу сковзаючої середньої на основі побудови кривих зростання. При цьому динамічний ряд описується рівнянням параболи другого порядку, що найточніше описує динаміку його зміни. Це дозволяє передбачати, що до 2015 р. величина фондовіддачі буде рівна 0,58. Виявлена також тенденція взаємозв'язку між вартістю технічних засобів (трактори, комбайни, сільгоспмашини, устаткування) на 1 грн. вартості валової продукції сільського господарства. Виходячи з цього для виробництва валової продукції в 5,73 млрд. грн. треба мати 9,879 млрд. грн. основних засобів, з яких 1,78 млрд. грн технічних засобів.
На основі очевидного взаємозв'язку наступних чинників, вартість валової продукції сільського господарства (Х1), потрібної площі сільськогосподарських угідь (Х2), вартості основних засобів виробництва зокрема сільськогосподарської техніки (Х3), була знайдена У – регресійно-кореляційний зв'язок з обсягами ремонтних робіт сільськогосподарської техніки.
Використовуючи дані про перспективну вартість одного гектара відповідних сільськогосподарських угідь була розрахована грошова оцінка земель на перспективу.
Загальний вид одержаної регресійно-кореляційної залежності обсягів ремонтних робіт виглядає таким чином:
У=0,004588 Х1+0,007909Х2+ 0,0617Х3-8,01846; R=0,98
Але розрахунки свідчать, що прогнозувати на перспективу опираючись на фактичний низький рівень використання землі, техніки та інших чинників дуже не надійно і тому була визначена тенденція зростання вартості ремонтних робіт у міру зростання виробництва сільськогосподарської продукції, вартості техніки, і площ для її вирощування. На основі даних розрахунків реальна потрібна величина в об'ємах ремонтних робіт на 2015 р. склала 152,9 – 156 млн. грн.
На основі кореляційної моделі інтенсивності сільськогосподарського виробництва розроблене методичне обґрунтування прогнозного обсягу ремонтних робіт по районах регіону.
По 14 районам АР Крим була побудована кореляційна модель інтенсивності сільськогосподарського виробництва по рівнянню прямої y=f (X1, X2, X3, X4, X5, X6) де у – виробництво валової продукції на 1га умовній площі, ц; X1 – вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на 1га умовній площі, грн.; X2 – витрати праці люд-годин на ту ж площу, грн.; X3 – фонд оплати праці на 1га умовної площі, грн.; X4 – економічна оцінка землі (грошова оцінка 1га умовної ріллі), грн.; X5 – площа землі в обробці на 1 працівника, га.; Х6 – витрати на ремонт сільськогосподарської техніки, грн/га.
Загальний вид одержаної нами моделі в результаті кореляційно-регресійного аналізу наступний:
У=0,0074X1+0,0033X2+0,029X3+0,00023X4+2,123X5 +0.000467Х6- 61,8397
R2=0,89 F критерій Фішера=12,67 Fтабл.=3,69.
Fфакт. >Fтабл. означає параметри одержаної моделі істотні і достовірні, тому можуть бути використані в практичній діяльності.
Підставляючи в одержану формулу фактичні значення чинників виробництва по кожному району і в середньому по АР Крим, нами був обчислений індекс інтенсивності по формулі:
де: Xij – фактичне значення i-го виробничого ресурсу по j-му району;
– середнє значення i-го ресурсу в сукупності; Еi – коефіцієнт еластичності i-го ресурсу.
Слід зазначити, що прогноз виробництва валової продукції з розрахунку на одиницю площі диференціюється по районах відповідно до індексу інтенсивності Иj, оскільки виробничі можливості районів неоднакові.
На підставі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що наявні ресурси не в змозі забезпечити обсяги виробництва продукції, розраховані нами відповідно до Програми розвитку агропромислового комплексу АРК.
Для досягнення запланованого обсягу виробництва валової продукції потрібне планомірне збільшення інтенсивності використовування наявних ресурсів і додаткові інвестиції на поповнення застарілої матеріально-технічної бази, додаткове залучення трудових ресурсів і планомірне збільшення економічної родючості землі.
Вироблено визначення прогнозного рівня фондомісткості продукції методом PERT. Обґрунтований обсяг вартості збільшення основних чинників виробництва дозволив зробити прогноз потреби в ресурсах на 2015 рік.
Загальний сумарний обсяг ремонтних робіт по районах Криму на підтримці в працездатному стані техніки визначився як 159 млн. грн. з яких найскладніший ремонт здійснюється в РТП на суму 28,84 млн. грн.
Структура розміщення обсягів ремонтних робіт по АРК на 2015 рік представлена на рис. 3.
Основним критерієм оптимальної спеціалізації ремонтно-технічної служби в АПК регіону, є собівартість ремонту машин, вузлів і агрегатів. Визначення собівартості є засобом вибору найраціональніших варіантів схем організації, а не завершенням обґрунтування раніше прийнятого варіанту. Собівартість ремонту по варіантах (без урахування вартості запасних деталей і матеріалів) визначена по наступній формулі:
,
Рис. 3. Структура розміщення обсягів ремонтних робіт в АР Крим
де: Nk – густина ремонтно-технічних послуг (одиниць на 1 км.);
Rс - середня оптимальна відстань перевезення, км;
D - заробітна платня, що доводиться на одну тонну ваги ремонтованої машини (характеризує складність ремонту машини), грн;
nн - коефіцієнт накладних витрат;
Q - вага ремонтованих машин, т.
Основну частку замовлень на ремонт машин в АРК складають замовлення на повно комплектний ремонт тракторів – 18% і близько 20% замовлення на ремонт вузлів і агрегатів. Вироблені розрахунки свідчать, що кількість ремонтованих машин змінюється пропорційно квадратам середніх відстаней перевезень, що узгоджується з продуктивністю ремонтних підприємств.
При спеціалізації підприємства на ремонті декілька технологічно і конструктивно однотипних машин, збільшується потужність підприємства і скорочується середня відстань перевезень, знижується собівартість ремонтних послуг.
З проведених досліджень виходить, що в порівнюваних двох варіантах спеціалізації, другий варіант вигідніший першого (табл. 2).
Слід врахувати умову, що при ремонті двигунів і інших вузлів і агрегатів по другому варіанту враховується ремонт двигунів і інших агрегатів повно комплектних тракторів з першого варіанту на вартість їх ремонту. Проте при цьому річна економія від організації ремонтного виробництва по другому варіанту складе:
Э г = Ср1 – Ср2 = 5799670 – 5162173 = 637498 грн.
Це говорить про значні переваги спеціалізації ремонтних підприємств на ремонті окремих агрегатів і вузлів.
При розподілі обсягів ремонтних робіт, по другому варіанту спеціалізації, виникла необхідність створення нових ремонтно-транспортних підприємств, зокрема, по ремонту трансмісії і ремонту шасі. Ми не бачимо перспективи в майбутньому в будівництві цих об'єктів, оскільки вони спричинять за собою значні капітальні вкладення.
Таблиця 2
Ефективність різних варіантів спеціалізації ремонтних підприємств прогнозованих на 2015 рік
Найменування ремонтованих об'єктів | Прогнозована кількість ремонтів, шт. | Прийнята потужність РТП шт.* | Собівартість ремонтів, тис. грн.* | Середня відстань перевезень, км* | Необхідна кількість підприємств шт.*
Перший варіант спеціалізації
Трактори
Всі трактори | 2539 | 317,4 | 1646,1 | 22,6 | 8
Двигуни | 4414 | 630,5 | 474,1 | 23,5 | 7
Трансмісія | 3338 | 667,7 | 376,3 | 27,1 | 5
Шасі | 3710 | 309,2 | 1837,6 | 17,8 | 12
Паливна апаратура | 4231 | 4231,1 | 85,6 | 60,0 | 1
Разом | 4419,8
Комбайни
Всі комбайни | 684 | 136,8 | 1180,3 | 28,5 | 5
Двигуни | 242 | 242,0 | 56,1 | 58,1 | 1
КПП | 605 | 605,0 | 65,7 | 57,8 | 1
Міст керованих коліс | 169 | 56,0 | 49,2 | 39,9 | 3
Міст провідних коліс | 169 | 84,5 | 28,5 | 50,2 | 1
Разом | 1379,9
Всього середньозважена собівартість по I-вар | 5799,7
Другий варіант спеціалізації
Трактори
Двигуни | 7071 | 707,1 | 732,2 | 20,0 | 10
Трансмісія | 6472 | 719,1 | 765,1 | 20,5 | 9
Шасі | 6600 | 388,3 | 2975,3 | 15,1 | 17
Паливна апаратура | 7641 | 3820,4 | 153,5 | 49,4 | 2
Разом | 4626,1
Комбайни
Двигуни | 926 | 309,0 | 167,9 | 37,0 | 3
КПП | 1289 | 644,5 | 128,3 | 44,9 | 2
Міст керованих коліс | 854 | 122,0 | 149,1 | 23,3 | 7
Міст провідних коліс | 854 | 170,8 | 90,9 | 29,0 | 5
Разом | 536,2
Всього середньозважена собівартість по II- вар | 5162,2
* - середньозважене значення
Тому доцільно здійснити розподіл цих обсягів між функціонуючими ремонтно-транспортними підприємствами (табл.3), але при цьому необхідно здійснити коригування оптимальних радіусів перевезень цих підприємств по формулі:
де: Nм – середньорічна кількість ремонтованих машин (ед.);
Nk – густина ремонтно-технічних послуг (одиниць на 1 км.).
Таблиця 3
Прогнозний розподіл потужностей і визначення капітальних вкладень на розвиток ремонтно-технічної бази підприємств "Кримагроснаб" на 2015 рік
Назва підприємства | Трудомісткість по РТП, чол-час | Річна програма РТП, в ум. рем. на 2015г. | Потреба у виробничих площах, м2 | Загальна потреба в капітальних вкладеннях, тис. грн. | Очікувана наявність ОЗ по РТП, тис. грн. | Додаткові капітальні вкладення на реконструкцію і будівництво по РТП, тис. грн.
ВАТ "Бахчисарайське РТП" | 122637 | 409 | 1893 | 2140,4 | 790,0 | 1350,4
ВАТ "Білогірське РТП" | 76488 | 255 | 1463 | 1671,4 | 452,1 | 1219,4
ВАТ "Зуйська сільгосптехніка" | 162772 | 543 | 2235 | 2678,2 | 890,0 | 1788,2
ВАТ"Джанкойський Агропромcсервіс" | 111941 | 373 | 1802 | 1796,0 | 1350,0 | 446,0
ВАТ "Старокримська СХТ" | 37782 | 126 | 970 | 1096,7 | 1002,3 | 94,3
ВАТ "Октябрьске РП" | 25392 | 85 | 770 | 2889,6 | 420,0 | 2469,6
ВАТ "Нижньогірське РТП" | 81726 | 272 | 1517 | 1716,0 | 701,1 | 1015,0
ВАТ "Раздольненське РТП" | 113766 | 379 | 1816 | 2627,5 | 520,0 | 2107,5
ВАТ "Євпаторійське РТП" | 112463 | 375 | 1807 | 1618,6 | 802,2 | 816,6
ВАТ "Сакськоє РТП" | 135440 | 451 | 2014 | 2029,1 | 560,0 | 1469,1
ВАТ "Сімферопольське РП Кримагротехсервіс" | 268564 | 895 | 3044 | 3408,1 | 250,0 | 3158,1
ВАТ "Советське РТП" | 32383 | 108 | 868 | 1249,1 | 850,1 | 398,9
ВАТ "Чістеньське РТП" | 70992 | 237 | 1401 | 1552,9 | 890,0 | 662,9
ВАТ "Кіровська СХК" | 37782 | 126 | 971 | 1065,5 | 890,1 | 175,4
ВАТ "Красноперекопське РТП" | 43859 | 146 | 1067 | 1278,7 | 695,0 | 583,6
ВАТ "Красногвардійське РТП" | 2591 | 9 | 189 | 222,4 | 150,0 | 72,4
Разом: | 1436578 | 4789 | 23827 | 29039,9 | 11212,6 | 17827,4
Таким чином, можна зробити висновок, що за період з 2005 по 2015 рік додаткові капітальні вкладення на розвиток і реконструкцію ремонтних підприємств по проведенню складних ремонтів в АРК складуть 17,8 млн. грн
Основним джерелом капіталовкладень для придбання основних засобів повинні бути власні або позикові засоби агротехсервісних підприємств, тому необхідне формування в цих структурах спеціальних фондів технічного переоснащення. А державна технічна політика повинна бути направлена на рішення проблем скорочення ремонтних фондів РТП, оскільки їх забезпеченість безпосередньо впливає на рівень механізації в сільськогосподарському виробництві.
ВИСНОВКИ
1. Уточнення сутності поняття "агротехнічний сервіс" необхідне з погляду кількісних і якісних характеристик даної категорії, її уніфікації і пристосування до ринкових умов. Під агротехнічним сервісом розуміють – виконання комплексу робіт і виробничих послуг з відповідальним підходом до реалізації нової і вживаної техніки, її обслуговування і ремонту; своєчасному забезпеченню споживачів устаткуванням, запасними частинами, вузлами, агрегатами, інструментом, матеріалами, технічною документацією; надання виробничих послуг з прокату, оренда техніки і надання її на умовах лізингу; надання транспортних послуг; виконання невідкладних монтажних пусконалагоджувальних, сільськогосподарських, меліоративних, землерийних робіт, навчання обслуговуючого персоналу; здійснення консультацій щодо ремонту і обслуговуванню сільськогосподарської техніки на договірних засадах.
2. При формуванні ринку агротехсервісних послуг в АПК повинні бути враховані принципи: удосконалення інвестиційної політики; збалансування потреби сільськогосподарських підприємств в техніці, запасних частинах і матеріалах з виробничими потужностями (можливостями фірм постачальників); конкуренція фірм постачальників на ринку збуту продукції, що, як правило, означає перевищення їх сумарної потужності щодо поставок над загальною потребою сільського господарства в техніці і матеріальних ресурсах; реалізації засобів виробництва господарствам, тільки за рахунок їх власних засобів (виручка від реалізації продукції) або за рахунок суворо обмеженого в часі цільового кредиту; формування чіткої державної програми розвитку АПК з визначенням основних пріоритетів в майбутньому. Це дозволить забезпечити інтеграційні процеси між підприємствами агротехнічного сервісу, машинобудівними заводами і користувачами цих послуг.
3. Для правильної організації ремонту сільськогосподарської техніки потрібно виходити з положень оптимізації ремонтного виробництва для АПК регіону. На основі проведених досліджень уточнені методичні підходи оцінки ефективності організації ремонтно-технічних послуг в АПК АР Крим: при визначенні потреби в складних видах ремонту на перспективу, середніх оптимальних відстаней перевезень ремонтного фонду і транспортних витрат з урахуванням уточнених тарифів на перевезення вантажів.
4. Негативним чинником формування агротехсервісних структур в регіоні є зменшення рівня сільськогосподарського виробництва впродовж 13 років (1991–2004 рр.) з подальшим переходом його з "рук" підприємств сільгосптоваровиробників в "руки" господарств населення. Положення посилюється також різким зниженням в 2,5 рази фінансово-кредитній і державній допомозі сільгоспвиробникам, зменшенням матеріально-технічної бази, припиненням планово-запобіжного, технічного обслуговування і як результат цього – в цілому пониженням технічної готовності сільськогосподарської техніки до польових робіт і втратою урожаю.
5. На основі застосування методу парного кореляціоно-регресіойного аналізу, встановлено, що ремонтне виробництво в сучасних умовах економічно доцільне за наявності основних засобів в розмірі від 800 грн. і вище і оборотних коштів в розмірі не менше 200 грн., на 1 умовний ремонт. Залежність розміру основних і оборотних коштів від потужності РТП і його вплив на рентабельність виробництва виражається коефіцієнтами кореляції відповідно 0,52 і 0,58, незначність яких свідчить, що стан основних і оборотних коштів, не може забезпечити рентабельне ремонтне виробництво. Це свідчить про необхідність визначення їх оптимальних розмірів і потужностей даних підприємств
6. Визначена потреба в основних факторах виробництва у відповідності з Програмою розвитку агропромислового комплексу АР Крим до 2015 р. Розраховано, що вартість валової продукції на 2015 р. складатиме 5,73 млрд. грн. Враховуючи зношеність матеріально-технічної бази і ступінь вибуття основних засобів, встановлено, що наявні основні засоби сільськогосподарського призначення до 2012 року будуть списані. Вартість основних засобів повинна скласти 9,88 млрд. грн, з яких технічних засобів 1,78 млрд. грн.
7. Розрахована потреба в обсягах ремонтних робіт на 2015 р., по АР Крим з урахуванням специфіки розвитку регіону і науково-обгрунтованих обсягів виробництва сільгосппродукції, потрібної площі сільськогосподарських угідь і наявності сільськогосподарської техніки. Реальна необхідна величина обсягів ремонтних робіт на 2015 р. по АР Крим склала 152,9 – 156 млн. грн.
8. Розподіл обсягів ремонтних робіт по адміністративних районах АР Крим зроблений на основі обґрунтованої кореляційної моделі інтенсивності сільськогосподарського виробництва Дано визначення прогнозного рівня фондомісткості продукції методом PERT, що дозволило розподілити загальний сумарний обсяг ремонтних робіт по районах АР Крим на 2015 р.
9. Організаційна структура корпорації "Кримагроснаб" повинна складатися з таких принципів як: придбання переваг; формування загальних стратегічних цілей; відсутність контрольного пакету акцій; одноманітності в управлінні суб'єктів корпорації і загальною корпоративною культурою; "позбавлення від баласту", дотримання яких дозволить збільшити обсяг продажів, а також вийти на рівень крупних корпорацій, що в свою чергу сприятиме формуванню агротехсервісних центрів в регіоні.
10. Обґрунтовані варіанти спеціалізації, оптимальні потужності і кількість ремонтних підприємств в регіоні на основі уточнення середніх відстаней перевезень машин, певних коефіцієнтів на конфігурацію території nт = 1,06 і криволінійність доріг nд = 1,32, а також витрат на перевезення ремонтного фонду;
11. Сума додаткових капітальних вкладень на розвиток і реконструкцію ремонтних підприємств в АР Крим складе 17,8 млн. грн. Основним джерелом капіталовкладень для придбання основних засобів повинні бути власні або позикові засоби агротехсервісних підприємств, тому необхідне формування в цих структурах спеціальних фондів технічного переоснащення.
На основі проведеного дослідження рекомендується:
1. На користь скорочення витрат на систему ТО і ремонту, зниження собівартості сільськогосподарської продукції, господарствам здійснювати нарахування амортизації на основні засоби по виробничому методу ніж по прискореному, оскільки не кожне підприємство може перерахувати після першого року експлуатації до амортизаційного фонду майже половину вартості основних засобів.
2. Створення регіонального лізингового фонду за участю приватного і муніципального капіталу, що дозволить забезпечити формування конкурентного середовища на ринку агротехсервісних послуг
3. Використовувати прогноз здійснення обсягів ремонтних робіт і їх розміщення по районах регіону для вдосконалення системи агротехсервісного обслуговування сільськогосподарських підприємств.
4. Ремонтно-транспортним підприємствам здійснювати ремонт по вузлово-агрегатному варіанту спеціалізації, який в порівнянні з варіантом спеціалізації по повнокомплектному ремонту техніки забезпечує зниження витрат по приведених витратах на 1033,7 тис. грн., з перевершуючої окупності капітальних вкладень на 3 роки.
5. Доцільність напряму капітальних вкладень на реконструкцію існуючої ремонтно-технічної бази в порівнянні з новим будівництвом, що дозволить заощадити 11,2 млн. грн.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Османов К.М. Современное состояние организации и методы управления агротехническим сервисом. // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: – 2002. – №30. С.49-51.
2. Османов К.М. Состояние и перспективы развития инфраструктуры рынка материально-технических услуг в АПК. // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: – 2002. – №33. С.51-55.
3. Османов К.М. Методические подходы к определению экономической эффективности услуг предприятий агротехсервиса. // Экономика и управление.– Симферополь: – 2003.– №3-4. С.73-76.
4. Османов К.М. Маркетинг в системе агротехнического сервиса. // Культура народов Причерноморья. –
