КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ОЛЕКСІЙЧУК ОЛЕСЯ МИКОЛАЇВНА
УДК 311.21:336.146 (477)
СТАТИСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ВИКОНАННЯ
ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
08.03.01 – Статистика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі обліку та аудиту
економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Герасименко Сергій Сергійович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
професор кафедри обліку і аудиту
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор
Моторин Руслан Миколайович,
Український державний університет
економіки та фінансів,
проректор з науково-педагогічної роботи,
завідувач кафедри обліку, аудиту та статистики
кандидат економічних наук, доцент
Свистун-Золотаренко Лінєана Олександрівна,
Державна академія статистики, обліку та аудиту
Державного комітету статистики України,
доцент кафедри статистики
Провідна установа:
Одеський державний економічний університет
МОН України,
кафедра статистики, м. Одеса.
Захист відбудеться “19” січня 2007 року о 14 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:
03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-А, ауд. 203.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 12.
Автореферат розісланий “18” грудня 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
к.е.н., доцент І.І. Мазур
Актуальність теми. В умовах формування ринкових відносин в Україні виникає потреба переосмислення традиційно сформованих підходів до визначення цілей, завдань, принципів механізму бюджетної політики, яка в нових реаліях може і повинна стати провідною ланкою системи державного регулювання.
Стратегічною метою бюджетної політики є створення економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи. Основними завданнями функціонування бюджетної системи держави є забезпечення економічного зростання України та піднесення життєвого рівня населення. Вирішення цих завдань вимагає насамперед оперативного прийняття обґрунтованих стратегічних рішень для забезпечення виконання Державного бюджету України, що обумовлює необхідність створення цілісної системи збирання, оброблення, передачі, зберігання, аналізу, візуалізації і документування статистичної інформації з метою оцінювання, діагностики, моделювання та оперативного прогнозування зазначеного процесу. Створення такої системи можливе за умов впровадження у практику моніторингу виконання Державного бюджету на базі відповідного статистичного забезпечення. Актуальністю виконання викладених завдань і зумовлений вибір теми дисертації.
Теоретичною основою наукового дослідження стали положення відомих вчених-теоретиків у галузі методології наукових досліджень, теорії статистики, економічної статистики, статистики державних фінансів. Значну увагу питанням формування системи статистичних показників для аналізу соціально-економічних явищ, законодавчого та інформаційного забезпечення контролю за формуванням і розподілом фінансових ресурсів держави (зокрема, контролю за виконанням Державного бюджету) приділяли у своїх працях В. Геєць, М. Головань, Ц. Огонь та інші вчені. Запропоновані у дисертації організаційні та методологічні засади здійснення наукового дослідження, статистичного аналізу та моніторингу виконання Державного бюджету ґрунтуються на загальних положеннях, сформульованих у працях таких провідних вітчизняних вчених, як М. Білуха, О. Васєчко, С. Герасименко, А. Головач, Ю. Григоренко, В. Захожай, А. Єріна, Д. Єрін, Н. Ковтун, О. Мазуренко, Р. Моторин, М. Пугачова, А. Шустиков та інших. Теоретичні засади методики статистичного аналізу виконання Державного бюджету базуються також на філософських положеннях, викладених у роботах І. Білецького, І. Блауберга, В. Зубовича, В. Удалова та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку і аудиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вирішені у ній питання є складовою частиною виконання комплексної теми: “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 01БФ040-01), у рамках якої автором здійснено статистичне дослідження бюджетної політики держави, зокрема, розроблено механізм статистичного моніторингу виконання Державного бюджету України.
Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження є розроблення інформаційного та аналітичного забезпечення організації і здійснення моніторингу виконання Державного бюджету України.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані та вирішені такі завдання:
- теоретичне обґрунтування можливості дослідження бюджетного процесу загалом та його складової – виконання Державного бюджету України як об’єкта статистичного дослідження;
- здійснення порівняльного аналізу джерел інформації про виконання Державного бюджету з метою оцінки доцільності і можливості їх використання для статистичного аналізу;
- розроблення системи статистичних показників виконання Державного бюджету України;
- обґрунтування теоретичних засад статистичного аналізу виконання Державного бюджету України через поєднання загально- та конкретно-наукових методів аналізу;
- систематизація методичних та організаційних засад створення і впровадження моніторингу виконання Державного бюджету: визначення мети, функцій, завдань, структурних блоків моніторингу;
- обґрунтування використання певних статистичних методів в аналізі й прогнозуванні показників виконання Державного бюджету України та окремих його складових;
- здійснення статистичного аналізу виконання дохідної частини Державного бюджету України у розрізі податкових надходжень та виконання видатків Державного бюджету за їх функціональною класифікацією;
- оцінювання ролі міжбюджетних трансфертів у формуванні зведеного та місцевих бюджетів, а також їх взаємозв’язку з економічним розвитком регіонів.
Об’єктом дослідження є процес виконання Державного бюджету України.
Предмет дослідження – статистичне забезпечення (організаційні і теоретико-методичні засади) моніторингу виконання Державного бюджету України.
Методи дослідження. У дослідженні використано загальнонаукові методи пізнання: спостереження, експерименту, моделювання, дедукції, індукції, аналізу, синтезу, формулювання логічного висновку, висування гіпотез. Для аналізу виконання Державного бюджету України були також використані статистичні методи, необхідність застосування яких визначена у меті та завданнях дослідження: групування та класифікації – для виокремлення складових Державного бюджету України за джерелами надходжень та напрямами видатків, міжбюджетних трансфертів; характеристики варіації – для оцінювання інтенсивності структурних зрушень та сталості у показниках виконання надходжень (за джерелами) і напрямів видатків Державного бюджету України; аналізу рядів розподілу та рядів динаміки – для дослідження ступеня виконання складових Державного бюджету України (за бюджетною класифікацією) та його тенденцій; оцінювання однорідності та інформативності рівнів сукупності показників виконання Державного бюджету; аналізу взаємозв’язків – для характеристики взаємовпливу планових та фактичних рівнів показників Державного бюджету України і динаміки макроекономічних агрегатів; побудови та екстраполяції трендів – для моделювання і прогнозування тенденцій обсягу номінального ВВП, що становить основу розрахунків показників бюджету; коефіцієнтів концентрації і територіальної локалізації – для аналізу пропорційності розподілу бюджетних коштів між адміністративно-територіальними одиницями.
Інформаційну та правову базу дослідження становлять Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закони України про Державний бюджет України, “Про Рахункову палату”, з питань оподаткування, а також Основні напрями бюджетної політики (бюджетні резолюції), відомчі інструкції з питань організації підготовки та подання звітності про виконання Державного бюджету України, висновки, підготовлені Рахунковою палатою України, Кабінетом Міністрів України і Державним казначейством України за результатами аналізу виконання Державного бюджету України.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації комплексно, системно розглянуто теоретичні і практичні питання створення, організації та здійснення основних етапів моніторингу виконання Державного бюджету України.
Найбільш вагомими науковими результатами дослідження є наступні:
вперше:
- на основі вивчення теоретичних передумов функціонування бюджетної системи поглиблено трактування соціально-економічної сутності бюджетного процесу, який, на відміну від існуючих, здебільшого – законодавчих аспектів, розглядається як масове економічне явище, чим обґрунтовується доцільність його моніторингу як об’єкта статистичного дослідження, результати якого утворюють інформаційно-аналітичну базу заходів щодо забезпечення виконання Державного бюджету України;
- визначено завдання моніторингу виконання Державного бюджету України як інструментарію його дослідження, що передбачають збір, систематизацію, оброблення даних, формування і комплексну оцінку статистичної інформації, необхідної для управління бюджетним процесом з метою досягнення планових рівнів показників розвитку економіки;
удосконалено:
- методику дослідження виконання Державного бюджету України шляхом використання запропонованої системи статистичних показників, що базується на виділенні класифікаційних груп в розподілі за рівнями бюджетної системи, бюджетної класифікації, етапів бюджетного процесу з метою отримання на їх основі узагальнюючих статистичних характеристик вказаного процесу, що дасть змогу поглибити аналіз виконання Державного бюджету, наслідком чого має стати підвищення якості та ефективності бюджетного процесу;
- алгоритм застосування методів статистичного аналізу і прогнозування виконання Державного бюджету України, який дозволяє забезпечити комплексний підхід до його дослідження за результатами моніторингу та утворити аналітичну складову статистичного забезпечення управління бюджетним процесом;
дістали подальшого розвитку:
- методи кореляційно-регресійного аналізу, які адаптовані до дослідження взаємозв’язків коливань виконання доходів бюджетів різних рівнів та джерел їх формування – податкових надходжень, міжбюджетних трансфертів, що дає можливість підвищити обґрунтованість, а відтак і ефективність управління процесами формування та використання бюджетних коштів;
- методологічні підходи до аналізу концентрації і територіальної локалізації у дослідженні пропорційності розподілу бюджетних коштів з метою оцінювання рівня забезпеченості ними адміністративно-територіальних одиниць та вирішення завдань вирівнювання їх соціально-економічного становища.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що отримані висновки щодо застосування засад статистичного аналізу до дослідження виконання Державного бюджету України сприятимуть розвитку окремих положень макроекономічної статистики, статистики державних фінансів, зокрема статистики Державного бюджету. Результати наукового дослідження також можуть бути використані при підготовці навчальних посібників та підручників з економічної статистики, статистики фінансів, при читанні спецкурсів з питань статистичного аналізу виконання Державного бюджету України.
Окремі положення та практичні рекомендації дослідження щодо статистичного забезпечення аналізу виконання дохідної частини Державного бюджету України, зокрема в розрізі податкових надходжень, знайшли практичне впровадження в роботі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (довідка від 27.01.2006р.№06-10/10-68), були використані Міністерством економіки України при узагальненні теоретико-методичних засад оцінювання впливу тенденцій у змінах окремих показників макроекономічного розвитку на показники виконання бюджету (довідка від 17.08.2006р. №119-36/239-1), а також при підготовці рекомендацій науково-практичної конференції за участю комітетів Верховної Ради України та Програми розвитку ООН в частині удосконалення існуючої процедури механізму оцінювання пропорційності міжбюджетних трансфертів та аналізу їх впливу на розвиток регіонів (довідка від 12.07.2006р. №06-09/10-122). Положення дисертаційної роботи щодо методичних засад статистичного аналізу виконання Державного бюджету України використовувалися в навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять з курсу “Економічна статистика” для слухачів військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка від 06.09.2006р. №013/778).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були оприлюднені та отримали позитивну оцінку на міжнародних та науково-практичних конференціях: “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку” (м. Київ, травень 2004 р.); “Фінансово-економічне регулювання розвитку України та регіонів” (м. Запоріжжя, жовтень 2004 р.); “Парламентський контроль: українські реалії та світовий досвід” (м. Київ, березень 2005 р.); “Фінансово-економічне регулювання розвитку України та регіонів” (м. Запоріжжя, жовтень 2005 р.); “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, грудень 2005 р.).
Питання, які дисертант порушив у ході здійснення наукового дослідження, та його результати висвітлені в 11 публікаціях обсягом 3,85 друкованого аркуша, з яких обсягом 3,21 друкованого аркуша – у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та чотирьох доповідях (тези) обсягом 0,64 друкованого аркуша.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (192 позиції) та додатків. Загальний обсяг дисертації – 186 сторінок. Дисертація містить 32 таблиці, 28 рисунків, 21 додаток – на 39 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету і завдання, об’єкт, предмет, методологічні й теоретичні засади, сформульовано наукову новизну, основні положення, що виносяться на захист, та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію щодо апробації та публікації результатів наукового дослідження.
У Розділі 1 “Теоретичні передумови аналізу бюджетного процесу як об’єкта статистичного дослідження” розглянуто особливості функціонування бюджетної системи, принципи та засади бюджетної політики держави, що обумовлюють структуру Державного бюджету України, визначають вимоги щодо основних етапів бюджетного процесу. Здійснено порівняльний аналіз джерел статистичної інформації щодо процесу виконання Державного бюджету, узагальнено особливості формування системи статистичних показників зазначеного соціально-економічного явища.
Дослідження теоретичних та організаційних засад бюджетної політики та її складових, що утворюють бюджетну систему України, особливостей її функціонування дало підстави розглядати кожен з етапів бюджетного процесу зокрема та в сукупності як масове соціально-економічне явище та обґрунтувати необхідність і доцільність розроблення інформаційного та аналітичного забезпечення виконання Державного бюджету України – організації його моніторингу як об’єкта статистичного дослідження.
За результатами порівняльного аналізу джерел інформації про виконання Державного бюджету, було з’ясовано, що частина інформації надходить з органів статистики як результат здійснення відповідних статистичних спостережень, дані яких опрацьовують і подають згідно з усталеними статистичними принципами та методами. Також інформація про виконання Державного бюджету формується Державним казначейством України та Рахунковою палатою України.
Зокрема, для організації збирання даних на Державне казначейство України покладено обов’язок з розроблення типових єдиних форм звітності про виконання Державного бюджету за відповідний звітний період. Недоліком таких інструкцій є короткий термін їх дії, оскільки вони затверджуються на один бюджетний період, а тому дані тих форм за кілька років значною мірою не є порівнюваними.
Рахункова палата України здійснює аналіз виконання Державного бюджету, джерелом інформації для якого є закони про Державний бюджету України, річні та квартальні звіти про виконання Державного бюджету України (подаються Міністерством фінансів України), річні звіти самої Рахункової палати про основні результати контрольно-аналітичних та експертних заходів. Додаткову інформацію про виконання бюджету утворюють результати перевірок органами контрольно-ревізійної служби України повноти, відповідності та законності витрачання державних коштів бюджетними підприємствами, установами, організаціями. Названа інформація формує джерельну базу дослідження виконання бюджету.
Проблемою, яка вимагає розв’язання для забезпечення якості дослідження, є те, що рівні показників виконання Державного бюджету, отримані з різних джерел, значно відрізняються. Пояснюється це несистемністю формування інформаційної бази та різними інтересами учасників бюджетного процесу щодо як результатів дослідження виконання бюджету, так і задекларованих результатів заходів бюджетної політики. Удосконалення чинного законодавчого поля, яке має врегульовувати функції та відповідальність окремих ланок органів державної влади, наділених повноваженнями контролю за виконанням Державного бюджету, і розроблення органами статистики методичних та інформаційно-аналітичних засад аналізу вказаного процесу дасть змогу уникнути неоднозначності результатів його дослідження.
Таким чином, необхідність підвищення об’єктивності, надійності, достовірності та адекватності статистичної інформації про соціально-економічний розвиток держави, її регіонів, галузей, секторів економіки, суб’єктів господарювання тощо зумовлює необхідність побудови і здійснення моніторингу виконання Державного бюджету.
Система статистичних показників виконання Державного бюджету України становить основну складову інформаційно-аналітичного забезпечення моніторингу цього явища. Її показники мають характеризувати розміри, пропорції, зміни в часі та інші закономірності, що мають місце в досліджуваному процесі. У роботі розроблено методичні вимоги щодо побудови системи статистичних показників виконання Державного бюджету України, покликаної створювати інформацію, що повною мірою відповідає потребам органів державної влади та інших користувачів з метою виявлення, оцінювання, визначення причин та наслідків наявних відхилень від планових показників бюджету для вжиття відповідних заходів щодо їх коригування та запобігання.
Вказана система показників може бути структурована за такими основними напрямами:
1) за рівнями бюджетної системи;
2) за структурою окремих бюджетів;
3) за етапами бюджетного процесу.
У цій системі кожен показник має самостійне значення і водночас є складовою узагальнюючої властивості. До узагальнюючих характеристик виконання Державного бюджету України відносяться: питома вага окремих складових бюджету, середній обсяг за період, інтенсивність динаміки та тенденції змін, щільність зв’язку між окремими складовими (показниками). Розрахунок узагальнюючих статистичних характеристик у межах запропонованої класифікації дає змогу здійснювати поглиблений аналіз, за результатами якого надавати прогноз виконання Державного бюджету для забезпечення досягнення планових рівнів показників розвитку економіки.
Врахування системою статистичних показників виконання Державного бюджету України особливостей етапів бюджетного процесу, складу та структури досліджуваного об’єкта дає підстави визначити її як сукупність показників про стан планового, прогнозного та фактичного виконання бюджету, відхилень між ними, тенденції таких відхилень, характеристик їх взаємозв’язків з показниками соціально-економічного розвитку країни.
Відсутність комплексу теоретичних, методичних і організаційних засад здійснення моніторингу виконання Державного бюджету України, алгоритму застосування методів статистичного аналізу та прогнозування цього процесу обумовили потребу дослідження зазначених проблем, результати якого викладено у Розділі 2 дисертації “Організація та здійснення моніторингу виконання Державного бюджету України”.
Розглядаючи виконання Державного бюджету як об’єкт статистичного дослідження, таке дослідження запропоновано здійснювати з використанням загальних та спеціальних методів пізнання, що в сукупності становитимуть теоретичну базу статистичного аналізу виконання бюджету. Такий підхід обґрунтовано тим, що спеціальні (конкретно-наукові) методи пізнання будуються на основі загальнонаукових методів з урахуванням результатів практичної, зокрема економічної, діяльності.
Доведено, що конкретно-науковими методами, які доцільно використовувати при дослідженні виконання Державного бюджету України, є:
- органолептичні методи;
- розрахунково-аналітичні методи;
- методи документування первинних даних та результатів дослідження.
На основі виокремлення особливостей теоретичних засад метою дослідження виконання Державного бюджету було визначено встановлення закономірностей тенденцій виконання (закономірностей відхилень), формування підходів для зміни негативних тенденцій на основі виявлення чинників, що їх обумовили, для уникнення в подальшому причинно-наслідкового їх впливу на якісні і кількісні зміни показників виконання Державного бюджету.
Це вимагає вирішення таких основних завдань:
- системного аналізу потоків статистичної інформації щодо стану виконання бюджету;
- побудови інформаційних статистичних моделей з урахуванням структури множини користувачів інформації щодо стану виконання головного кошторису держави;
- розроблення методик аналізу тенденцій виконання бюджету;
- створення методології короткотермінового прогнозування на базі статистичної інформації щодо поточного стану виконання Державного бюджету України.
Інформаційне забезпечення вирішення цих завдань має здійснюватися в ході моніторингу виконання Державного бюджету України. Для цього методичні основи побудови моніторингу повинні відповідати базовим підходам щодо організації статистичного спостереження з метою комплексного аналізу, оцінювання та прогнозування стану і тенденцій виконання головного кошторису держави. У дисертації визначається, що статистичний моніторинг виконання Державного бюджету України має здійснюватися за такими рівнями:
1) науковий рівень - аналіз, оцінки, пропозиції;
2) державне управління – аналіз, оцінки, прийняття законів, постанов та їх впровадження;
3) громадський рівень – аналіз політичними і громадськими організаціями стану виконання бюджету, порівняння їх висновків з державним реагуванням, розроблення пропозицій та організація дієвих акцій;
4) рівень життя населення – усвідомлення населенням ситуації на базі наукової, управлінської та іншої інформації, власного досвіду та організації життя.
Узагальнюючи вище наведене, за мету побудови і здійснення моніторингу виконання Державного бюджету України визначено організацію процесів статистичного спостереження, результати якого дозволяють здійснювати аналіз та короткотермінове прогнозування основних показників дохідної і видаткової частин головного кошторису, а також основних показників соціально-економічного розвитку країни з використанням економіко-статистичних методів та залученням нових інформаційних технологій. Реалізація такого спостереження здійснюється за спеціально розробленою програмою, результати виконання якої дають підстави забезпечити контроль за виконанням Державного бюджету з метою ефективного управління ним на всіх стадіях бюджетного процесу.
Застосовані для цього статистичні методи дають можливість здійснити збирання, систематизацію та узагальнення інформації і надати її у вигляді системи статистичних показників виконання Державного бюджету (і за дохідною, і за видатковою частинами), які дозволять охарактеризувати повноту його виконання (кількісні та якісні показники), визначити величини відхилень, їх динаміку та виявити причини відхилень.
Обґрунтовано, що такими методами є методи групування і класифікації, оцінювання інформативності показників (факторний аналіз, інформаційні критерії), оцінювання і вимірювання відхилень, аналізу інтенсивності, тенденцій та причин відхилень (кореляційно-регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, аналіз часових рядів), а для прогнозування – побудови та екстраполяції трендів.
У дисертації визначено особливості застосування окремих статистичних методів для аналізу та прогнозування виконання Державного бюджету України, що зумовлено такими характеристиками об’єкта дослідження, як велика кількість статистичних показників, значна їх варіативність і суперечність рівнів показників, отриманих з різних джерел інформації. Доведено, що врахування вказаних особливостей при здійсненні статистичного аналізу виконання Державного бюджету України сприятиме підвищенню ефективності бюджетного процесу на всіх стадіях – від оцінювання достовірності і обґрунтованості планових рівнів макроекономічних показників, забезпечення досягнення яких є метою державних програм економічного та соціального розвитку України, формування основних напрямів бюджетної політики, а відтак – і показників головного фінансового плану держави, їх прогнозування та до контролю за виконанням Державного бюджету.
У Розділі 3 “Використання результатів моніторингу виконання Державного бюджету України в управлінні бюджетним процесом” розглянуто основні підходи до статистико-економічного аналізу виконання Державного бюджету України за дохідною частиною (у розрізі податкових надходжень), за видатками (у розрізі видатків бюджету відповідно до їх функціональної класифікації), а також здійснено статистичне оцінювання формування та розподілу міжбюджетних трансфертів.
Визначено, що основним етапом статистичного аналізу виконання Державного бюджету України за доходами є аналіз взаємозв’язку його показників з макроекономічними показниками. Це обумовлено тим, що за результатами аналізу виконання Державного бюджету, основних засад грошово-кредитної політики, пріоритетів та програм діяльності уряду, а також прогнозних показників економічного і соціального розвитку України на бюджетний період, передовсім обсягу ВВП, з урахуванням положень державних програм економічного і соціального розвитку України формуються Основні напрями бюджетної політики, які становлять основу обґрунтування показників головного фінансового плану держави. На основі рівняння тренду, побудованого за даними про обсяги ВВП в 1999-2005 роках (як його фактичних значень, так і значень згладженого ряду, побудованого на основі розрахунку ковзних середніх), визначені прогнозні значення ВВП на 2006-2007 роки. Їх рівень виявився нижчим, ніж ті, що використовувалися при формуванні державних бюджетів на зазначені роки. Це дає підстави стверджувати, що вже на етапі планування обсягів складових державних бюджетів на 2006-2007 роки закладено майбутнє недовиконання більшості статей і за доходами, і за видатками.
Динаміка джерел надходжень до Державного бюджету України відображає результати змін законодавчо встановлених норм, що визначають процедуру їх акумуляції.
Таблиця 1
Структура та середньорічні темпи зростання доходів
Державного бюджету України у 1998-2005 роках
Джерела надходжень | Питома вага (%) | Середньорічний темп зростання
1998 | 2000 | 2005 | у 1998-2000 роках | у 2000-2005 роках
Доходи, всього
у тому числі:
- податкові надходження
- неподаткові надходження
- доходи від операцій з капіталом
- державні цільові фонди
- офіційні трансферти | 100,0
54,5
14,9
5,4
22,3
2,9 | 100,0
60,4
26,0
0,1
9,7
3,8 | 100,0
69,3
28,4
0,7
0,3
1,3 | 1,161
1,279
1,554
0,691
0,733
1,063 | 1,286
1,294
1,347
1,096
1,017
1,230
Джерело: Розраховано автором за даними звітів Державного казначейства України.
Як видно з таблиці 1, частка податкових та неподаткових надходжень за аналізований проміжок часу зросла, хоча спостерігалася значна варіативність структури доходів Державного бюджету України. Водночас, виконання дохідної частини Державного бюджету у 1999-2005 роках залежало, у першу чергу, від питомої ваги саме податкових надходжень у загальній сумі доходів та від ступеня фактичного виконання надходжень за іншими джерелами, тенденція до сталості у виконанні яких протягом 1999-2005 років зберігається лише за двома джерелами надходжень – податковими та до державних цільових фондів (коефіцієнти варіації фактичного виконання за якими відповідно становлять 8,6% та 27,8%). Для інших джерел характерні значні коливання ступеня їх виконання.
Для аналізу взаємозв’язків відхилень у виконанні податкових надходжень та доходів бюджету використаний коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Розрахований щодо міри відхилень у виконанні складових Державного бюджету протягом 1999-2005 років він становив 0,75, що свідчить про наявність прямого і досить тісного зв’язку між рівнями відхилень у виконанні податкових надходжень і доходів Державного бюджету за аналізований проміжок часу. Кількісний вимір цього зв’язку здійснено за допомогою регресійної моделі, побудованої за даними про планові обсяги податкових надходжень та доходи Державного бюджету.
Виявлені тенденції формування доходної частини Державного бюджету України вплинули на динаміку та виконання його видатків.
Одним із етапів статистичного аналізу виконання Державного бюджету за видатками стало оцінювання взаємозв’язків динаміки планових показників за кожним з видів видатку з показниками фактичного їх виконання, що дало змогу оцінити ступінь врахування рівня виконання видатків за попередні роки при плануванні їх обсягів на поточний бюджетний період. Значення коефіцієнта кореляції r = 0,01 засвідчило відсутність зв’язку між факторною (показник середньорічного фактичного виконання видатків) і результативною (середньорічні темпи зростання планових показників) ознаками. Тобто на етапі планування обсягів видатків Державного бюджету України у 1999-2005 роках не бралися до уваги тенденції щодо фактичного виконання бюджету за минулі роки, наслідком чого було недостатнє забезпечення бюджетними ресурсами фінансування окремих державних програм і функцій.
Результати аналізу виконання Державного бюджету України за видатками свідчать також про нерівномірність бюджетного фінансування за розподілом квартальних асигнувань протягом року. Зокрема, обраховані на основі даних фактичного виконання видатків за І квартал, І півріччя і 9 місяців 2005 року, прогнозні показники їх річного виконання дозволили дійти висновку, що за переважною більшістю напрямів фінансування здійснювалося впродовж останніх двох кварталів бюджетного року. Лише у розрізі видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення рівень фінансування протягом всіх кварталів становив близько 90%. У той же час протягом ІІІ кварталу 2005 року зростали обсяги бюджетних асигнувань на фінансування видатків на економічну діяльність, охорону навколишнього природного середовища та на охорону здоров’я.
Одним з основних завдань дослідження виконання Державного бюджету є визначення його ефективності шляхом оцінювання досягнення основної мети бюджетної політики – забезпечення вирівнювання рівня життя населення та соціально-економічного становища територій. Пов’язано це з тим, що адміністративно-територіальні утворення в Україні мають неоднаковий фінансовий потенціал (зокрема, податкову базу) і значна їх частина потребує додаткового фінансування з бюджету центрального рівня. У процесі дослідження виявлено, що існуючі методи визначення обсягів коштів вирівнювання не повною мірою враховують рівень забезпеченості та навантаження ними територіально-адміністративних одиниць та вплив цього чинника на економічний розвиток регіонів. Коефіцієнт концентрації, обчислений за даними про розподіл адміністративно-територіальних одиниць за обсягами коштів, що спрямовуються з Державного бюджету України до місцевих бюджетів, та обсягами доходів, що враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів, дорівнює лише 27%, що свідчить про низький рівень врахування обсягів місцевих доходів у визначенні обсягів трансфертів.
Подальший детальний регіональний аналіз формування та розподілу міжбюджетних трансфертів із залученням низки статистичних методів також підтвердив недостатній рівень врахування при цьому потреб і можливостей окремих регіонів (таблиця 2).
Таблиця 2
Розподіл адміністративно-територіальних одиниць за рівнем коефіцієнтів територіальної локалізації у 2005 році
Джерело: Розраховано автором за даними додатку № 6 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та Статистичного щорічника України за 2004 рік.
Аналіз коефіцієнтів територіальної локалізації засвідчив, що майже половина надходжень з місцевих бюджетів до державного бюджету становлять кошти найбільш розвинених адміністративно-територіальних одиниць – м. Києва та Донецької області, потреба яких у фінансуванні з державного бюджету є найменшою. Натомість найбільша кількість коштів з державного бюджету спрямовується на вирівнювання фінансових можливостей більшості регіонів центральної, західної та північної України. До цієї групи належить 14 областей, питома вага коштів, які передаються ними до державного бюджету, є найнижчою – 3,8%, а частка населення у їх межах найвищою – 36,7%.
Подальше дослідження пропорційності розподілу міжбюджетних трансфертів здійснювалося за допомогою коефіцієнтів кореляції. За результатами їх аналізу виявилося, що протягом 1998 – 2005 років при визначенні обсягів коштів, що надходять до місцевих бюджетів з державного, рівень закріплених за територіальними громадами коштів взагалі не береться до уваги (коефіцієнт кореляції 3%). Водночас досить тісним й істотним виявився взаємозв’язок доходів місцевих бюджетів з урахуванням чистих трансфертних платежів з обсягами коштів, що надходять з державного бюджету України, які майже наполовину формують фінансові можливості регіонів (коефіцієнт кореляції 46%). Тіснішим виявився зв’язок між обсягами місцевих доходів з врахуванням міжбюджетних трансфертів і обсягами коштів, що спрямовуються до бюджету центрального рівня. Цей висновок підтверджується і результатами аналізу взаємозв’язків обсягів міжбюджетних трансфертів, доходів адміністративно-територіальних одиниць, що враховуються при їх визначенні за законодавчо встановленою процедурою, та доходів без урахування трансфертів (таблиця 3).
Таблиця 3
Парні коефіцієнти кореляції взаємозв’язків середньорічних обсягів доходів адміністративно-територіальних одиниць та міжбюджетних трансфертів
(за даними 1998 – 2005 років)
Джерело: Розраховано автором за даними додатків до законів України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Наведені у таблиці коефіцієнти кореляції свідчать, що чим вищий рівень економічного розвитку області (тобто чим більші її власні надходження), тим більше вона має доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Водночас, значення коефіцієнта кореляції між трансфертами з державного бюджету та доходами адміністративно-територіальних одиниць, який дорівнює лише 0,27 свідчить про недостатнє врахування потреб окремих областей в дофінансуванні з державного бюджету і про певні недоліки у визначенні обсягів трансфертів, величини та спрямованість яких недостатньо сприяють вирішенню головного завдання трансфертної політики – зближенню рівнів соціально-економічного розвитку регіонів.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтовано пропозиції щодо формування організаційного, інформаційного і методичного забезпечення моніторингу виконання Державного бюджету України. За результатами дослідження сформульовано теоретичні та науково-практичні висновки щодо вирішення завдань відповідно до поставленої мети дослідження:
1. Низькі темпи ліквідації наслідків економічної кризи в Україні певною мірою обумовлені недоліками у процесі:
- розроблення напрямів бюджетної політики;
- формування Державного бюджету;
- виконання Державного бюджету.
Для забезпечення ефективного контролю за виконанням Державного бюджету і відповідного аналізу необхідне прийняття сталої регламентації та узгодження організаційної структури бюджетного процесу, створення для цього відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення його реалізації, що дасть можливість отримувати вичерпну, достовірну, актуальну інформацію про складові бюджетного процесу, ефективне управління якими – одне з основних завдань законодавчої та виконавчої гілок влад.
2. Дослідження теоретичних, організаційних засад функціонування бюджетної системи, особливостей напрямів бюджетної політики та її складових, що утворюють бюджетну систему України, дало підстави визначити бюджетний процес як діяльність, пов’язану з формуванням, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, аналізом звітів про виконання бюджетів. Кожен з вказаних етапів окремо та в сукупності може розглядатися як масове соціально-економічне явище, чим обґрунтовується доцільність дослідження процесу виконання Державного бюджету як об’єкта статистичного дослідження з урахуванням особливостей формування інформаційних, організаційних, нормативних та методичних його засад.
3. Спостерігається певна розбіжність між рівнями показників виконання Державного бюджету України, що їх надають різні джерела інформації. Причиною цього є несистемність формування аналітичної бази та незбігання інтересів учасників бюджетного процесу щодо результатів дослідження виконання бюджету, і, як наслідок, – неможливість проведення неупередженого статистичного аналізу цього явища. Основною причиною такого стану є те, що чинне законодавче поле не повністю врегульовує повноваження та відповідальність сторін, які здійснюють моніторинг виконання Державного бюджету. Вирішення означеної проблеми потребує затвердження у нормативних документах переліку установ, на які покладено функції бюджетного контролю, включаючи моніторинг виконання бюджету, відповідальність цих установ, права та обов’язки його працівників, обов’язковість належного інформаційно-аналітичного забезпечення процесу здійснення аналізу виконання бюджетів.
4. Система показників виконання бюджету має бути структурована відповідно до рівнів бюджетної системи, бюджетної класифікації (функціональної, програмної, відомчої тощо), етапів бюджетного процесу. Розрахунок узагальнюючих статистичних характеристик у межах запропонованої класифікації надасть змогу здійснювати поглиблений аналіз, за результатами якого формувати прогнозні показники виконання Державного бюджету, а також вживати відповідних заходів щодо забезпечення досягнення планових рівнів показників розвитку економіки.
5. Для визначення пріоритетних напрямів бюджетної політики, контролю за їх дотриманням, створення відповідної інформаційної бази необхідне вдосконалення моніторингу виконання Державного бюджету. Отримана внаслідок здійснення моніторингу інформація дасть можливість виконувати аналіз зазначеного соціально-економічного явища, результати якого зможуть бути використані кінцевими споживачами для прийняття подальших рішень з метою підвищення ефективності управління на макрорівні.
6. Система моніторингу виконання Державного бюджету України має виконувати такі функції:
1) збирання та попереднє оброблення даних, розрахунок статистичних показників, кластеризація простору початкових даних;
2) побудова статистичних моделей з метою оперативного оцінювання поточного стану бюджетного процесу;
3) побудова короткотермінових прогнозних моделей стану виконання бюджету.
Такий підхід дозволяє у процесі здійснення моніторингу забезпечити проходження всіх етапів життєвого циклу інформації щодо виконання Державного бюджету – від її збирання і групування до кінцевого використання цільовим споживачем з метою формування і обґрунтування управлінських рішень для забезпечення досягнення планових рівнів надходжень та видатків Державного бюджету України.
7. Потреба застосування певних статистичних методів аналізу виконання Державного бюджету України обумовлена особливостями бюджетного процесу як об’єкта дослідження. Для його характеристики залучається великий обсяг статистичних даних, що мають значну варіативність, і статистичні показники, які походять з різних джерел інформації, часто не узгоджені між собою. Тому поряд з діючою процедурою оцінювання ступеня виконання бюджету, організація статистичного аналізу та прогнозування виконання Державного бюджету України за запропонованими в дисертації підходами дасть змогу підвищити ефективність його здійснення на всіх етапах бюджетного процесу – починаючи з розроблення та визначення Основних напрямів бюджетної політики і прогнозів основних показників соціально-економічного розвитку, до контролю за виконанням Державного бюджету.
8. Результати аналізу очікуваних та фактичних рівнів виконання складових дохідної частини Державного бюджету України з використанням статистичних методів дають підстави стверджувати, що плани наповнення дохідної частини за рахунок найбільш питомої її складової – податкових надходжень часто не підкріплюються реальними надходженнями від платників податків, а результати фактичного виконання не враховуються на етапі прогнозування. Постійне спостереження та контроль за цим процесом за допомогою моніторингу виконання Державного бюджету запобігатимуть таким ситуаціям у майбутньому.
9. Кореляційний аналіз показників виконання видатків Державного бюджету у розрізі їх функціональної класифікації та запланованих темпів зростання свідчить про відсутність зв’язку між зазначеними показниками і, як наслідок, – про невідповідність фінансових можливостей держави взятим фінансовим зобов’язанням. Для виправлення ситуації необхідне систематичне здійснення статистичного аналізу, результати якого дозволяють виявити причини припущених помилок при складенні планів та визначити шляхи їх виправлення.
10. Застосування певних статистичних методів, зокрема коефіцієнтів концентрації та територіальної локалізації, дають змогу проводити в розрізі досліджуваного об’єкта регіональний статистичний аналіз та оцінювати рівень пропорційності розподілу коштів з метою вирівнювання фінансування регіонів і забезпеченості бюджетними коштами адміністративно-територіальних одиниць. Результати здійсненого в ході роботи аналізу формування та розподілу міжбюджетних трансфертів довели, що існуючий алгоритм визначення їх обсягів, що базується на застосуванні коефіцієнта вирівнювання перевищення обсягів видатків адміністративно-територіальних одиниць над обсягами їх власних надходжень, не завжди забезпечує урахування потреб регіонів у коштах задля їх економічного зростання і відповідно вимагає удосконалення.
11. Результати кореляційного аналізу взаємозв’язку обсягів доходів, закріплених за адміністративно-територіальними одиницями, доходів місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів і коштів, що надходять до бюджетів територіальних громад з бюджету центрального рівня та що спрямовуються до державного бюджету, свідчать про існування залежності обсягів коштів, що закріплюються за бюджетами територіально-адміністративних одиниць, та коштів, що спрямовуються ними до бюджету центрального рівня. Водночас у розподілі трансфертів з державного бюджету до місцевих така закономірність не простежується. Результати наукового дослідження доводять доцільність використання статистичних методів у процесі розроблення та обґрунтування політики міжбюджетних трансфертів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У фахових виданнях:
1. Олексійчук О.М. Засади статистичного забезпечення обґрунтування напрямів бюджетної політики // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 6 (36). – С. 60 - 66.
2. Олексійчук О.М. Бюджетний контроль в Україні: законодавче, організаційне та статистичне забезпечення // Підприємництво, господарство, право. – 2004. – №11. – С. 145 - 147.
3. Олексійчук О.М., Кузнєцова Ю.В. Інформаційне забезпечення статистичного дослідження виконання Державного бюджету України // Наше право. – 2004. – № 4 – С. 78 - 83.
4. Олексійчук О.М. Порівняльна характеристика джерел статистичної інформації про виконання Державного бюджету України // Статистика України. – 2005. – №3. – С. 42 - 47.
5. Олексійчук О.М. Теоретичні засади здійснення статистичного аналізу виконання Державного бюджету України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 1 (56). – С. 32 - 37.
6. Олексійчук О.М. Статистичні показники виконання Державного бюджету України // Статистика України. -– 2006. – №1 – С. 30 - 35.
7. Олексійчук О.М. Статистичний моніторинг виконання Державного бюджету України: особливості організації та основні завдання // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 3 (58). – С. 16 - 21.
В інших виданнях:
1. Олексійчук О.М. Статистичний аналіз впливу державного боргу на показники виконання Державного бюджету України / Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції: “Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів”. Секція: “Економічна ефективність і державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів”. – Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2004. – С. 71 - 73.
2. Олексійчук О.М. Розвиток системи державного фінансового контролю в Україні: проблеми та перспективи організаційного, законодавчого і статистичного забезпечення / Матеріали науково-практичної конференції “Парламентський контроль: українські реалії та світовий досвід”. – К.: Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, 2005. – С. - 64.
3.
