НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

ПОГОРЕЛОВ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 336.5.02:338:512

ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ

ЗАТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління

підприємствами

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Воронкова Алла Еженівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Орлов Олівер Олексійович, Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідуючий кафедрою економіки підприємства та підприємництва (м. Хмельницький);

кандидат економічних наук, доцент

Ячменьова Валентина Мар’янівна, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою маркетингу та менеджменту (м. Сімферополь).

Провідна установа – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, кафедра менеджменту у виробничій сфері (м. Донецьк).

Захист відбудеться “24“ березня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розіслано “17“ лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування ринкових відносин в економіці України передбачає перехід від затратних методів ведення господарства до методів, які базуються на раціональному використанні потенціалу підприємств. Це зумовило пильну увагу до їх затрат. Вони відіграють значну роль у діяльності підприємства: обмежують його прибуток, знаходять широке застосування в ціноутворенні, визначають можливість використання цінових методів у конкурентній боротьбі. Затрати якнайтісніше пов'язані зі створенням нової вартості, різними формами капіталу, прибутком, а отже, безпосередньо визначають можливість функціонування підприємства.

Різноманітні питання управління затратами розглядаються в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних авторів: М.Г. Чумаченка, І.П. Булєєва, В.А. Гавриленка, І.О. Бланка, С.Ф. Голова, В.П. Завгороднього, О.О. Орлова, В. Палія, К. Редченка, В.П. Савчука, В.І. Стоян, В.В. Суржик, Ю.С. Цал-Цалка, В.І. Чиж, В.М. Ячменьової, Т.П. Карпової, К. Друрі, Д.Хана, Д. Шима, Д. Сигела, Г. Фанделя, Ч. Хорнгрена, Г. Фостера, Р. Коуза, Дж. Шанка, В. Говіндараджана, Б. Райана, А. Яругової.

Теоретичні дослідження затрат у межах трудової теорії вартості й мар-жиналізму, теорії виробництва і витрат, неоінституціоналізму сприяли тому, що затрати перетворилися на важливу економічну категорію та відповідно об'єкт управління. Управління затратами має бути гнучким, відповідати змінам у діяльності підприємства та враховувати особливості об’єкта – затрат. У зв’язку з цим дуже важливим є інструментарій управління, центральне місце в якому належить методам управління затратами.

У наш час відомо багато методів управління затратами, але вибрати той чи інший з них буває надто складно. Незважаючи на наявність значної кількості методів управління затратами, розробки з обґрунтованого їх вибору майже відсутні. Це пов’язано передусім з невивченістю умов найбільш доцільного використання конкретних методів, максимально можливого використання їх достоїнств і нівелювання недоліків та відсутністю процедур вибору методів. Тому вивчення передумов і порядку вибору методів управління затратами підприємства є актуальним науково-практичним завданням, що потребує відповідного вирішення. Необхідність розробки теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо обґрунтованого вибору методів управління затратами підприємства зумовила вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля МОН України. При виконанні госпрозрахункової теми І-02-04 “Удосконалення організації управління затратами на комбінаті” (номер держреєстрації 0104U003316, 2004 р.) здобувачем здійснено вибір найбільш придатних методів управління затратами. Визначені підходи щодо діагностики стану управління затратами підприємства використано при виконанні держбюджетної теми ДН-33-03 “Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки” (номер держреєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування підходів до вибору методів управління затратами підприємства відповідно до особливостей його діяльності.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі наукові та практичні задачі:

розглянуто сутність затрат як економічної категорії та як об’єкта управління;

проаналізовано методи управління затратами та умови їх застосування;

вивчено розмаїтість видів затрат підприємства та критерії їх упорядкування;

досліджено передумови вибору методів управління затратами підприємства;

проаналізовано стан управління затратами на промислових підприємствах;

розроблено процедуру вибору й організації застосування методів управління затратами промислового підприємства;

використано в діяльності підприємств розроблені рекомендації.

Об'єкт дослідження – процес управління затратами підприємства.

Предметом дослідження є методи управління затратами промислового підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів наукового пізнання, методів і прийомів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою дослідження стали фундаментальні положення теорії виробництва та затрат, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі затрат підприємства й управління ними.

Правове поле дослідження склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регулюють процес формування затрат на підприємствах в Україні. Інформаційною базою послужили статистичні дані про затрати підприємств і результати власних досліджень.

У роботі використано теоретичне узагальнення і порівняння (при з’ясуванні сутності затрат підприємства, тлумаченні понять “затрати” й “витрати”); дескриптивний аналіз і метод угруповань (при аналізі та класифікації функцій управління затратами, а також методів управління затратами та видів затрат); структурно-логічний аналіз (при дослідженні передумов вибору методів управління затратами підприємства); методи статистичного аналізу (при характеристиці затрат підприємств); опитування та метод аналізу некількісних показників (при дослідженні впливу застосування методів управління затратами на результативність управління затратами на підприємствах); метод експертної оцінки (для отримання інформації про характеристики стану управління затратами, що оцінюються з використанням порядкової шкали); метод графічного зображення аналітичних даних круговий профіль (у діагностиці стану управління затратами підприємства).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні теоретичних положень щодо обґрунтування та вибору методів управління затратами підприємства шляхом виділення відповідних умов та чинників, що дозволило розробити процедуру вибору.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

затрати підприємства розглядаються як вартісне вираження обміну (надходження факторів виробництва на підприємство, що практично завжди супроводжується оплатою за них у формі грошових платежів) та трансформації ресурсів підприємства, яка супроводжується створенням нової вартості, а також невідшкодованого виходу ресурсів за межі підприємства;

розроблено класифікацію функцій управління затратами підприємства за ознаками характеру функції (загальні та часткові), сутності функції (функції управлінського впливу та інформаційної підтримки) та їх значенням для управління затратами (функції першого та другого порядку), що дозволило детально показати сутність кожної функції і її роль в управлінні затратами;

розроблено класифікацію методів управління затратами за ознаками характеру методу, характеру застосування методу та часового горизонту його застосування;

визначено умови та чинники, які впливають на вибір методів управління затратами підприємства, і запропоновано показники для оцінки характеристик стану управління затратами, з використанням яких проводиться діагностика стану управління затратами підприємства;

удосконалено:

класифікацію затрат підприємства шляхом виділення відшкодованих і невідшкодованих видів затрат, що характеризують зв’язок понесених затрат і відповідних їм доходів, а також визначених, імовірних і невизначених видів затрат, що характеризують прогнозовану або плановану величину затрат поза залежністю від їхньої підконтрольності;

дістало подальшого розвитку:

тлумачення розбіжностей між поняттями “затрати” і “витрати”, що зумовлені різним часом їх виникнення (затрати виникають у момент реальної трансформації активів, а витрати – у момент зміни активів або зобов’язань) та джерелом відшкодування (затрати відшкодовуються за рахунок доходів підприємства у теперішньому та майбутніх періодах, а витрати – за рахунок доходів підприємства теперішнього періоду, коли вони виникли).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати являють собою методичну базу з обґрунтування вибору методів управління затратами, які найбільшою мірою відповідають особливостям діяльності підприємства.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

діагностики стану управління затратами на підприємстві;

процедури вибору методів управління затратами підприємства.

Результати дисертації використано в практичній діяльності Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату у формі методичних матеріалів з діагностики стану управління витратами та вибору методів управління витратами, що дозволило не тільки вибрати та обґрунтувати необхідні методи управління витратами, але й спростити організацію їхнього застосування на підприємстві (довідка № 267/15 від 27.08.2005 р.), та АТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.”, де було використано методику діагностики управління затратами підприємства, яка передбачає розрахунок та подальшу інтерпретацію сукупності оцінок характеристик управління затратами, що надало можливість планування та контролю удосконалення управління затратами (акт упровадження від 05.09.2005 р.)

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо обґрунтування вибору методів управління затратами підприємства.

Апробація результатів дисертації. Одержані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися і були схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), традиційній Четвертій міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2003 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих науковців “Проблеми забезпечення економічного роз-
витку підприємств” (м. Донецьк, 2005 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации” (м. Сімферополь, 2005 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 20 наукових працях, серед яких 14 статей у наукових журналах та збірниках наукових праць і 6 публікацій у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг одноосібних публікацій 6,7 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Повний обсяг дисертації – 247 сторінок. Вона містить: 58 таблиць та 23 рисунки, список використаних джерел із 240 найменувань, 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження розглянуто такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні основи управління затратами підприємства. Результати аналізу існуючих поглядів на сутність затрат підприємства в межах виділених підходів послужили підставою для формулювання такого погляду на затрати: вони розглядаються як вартісне вираження обміну і трансформації ресурсів підприємства, а також їхнього невідшкодованого виходу за його межі. Обмін ресурсів розглядається як процес надходження факторів виробництва на підприємство, що супроводжується оплатою за них у формі грошових платежів. Цільова трансформація ресурсів практично завжди супроводжується створенням нової вартості.

При дослідженні понятійно-категоріального апарату теорії затрат розглянуто поняття “затрати” й “витрати” та уточнено їх розбіжності (табл. ). Передумовою розмежування цих понять є виділення вхідних (або неминулих) та минулих затрат, а також така їх характеристика, як відшкодованість. Відшкодованість затрат розглядається як покриття раніше понесених затрат відповідними їм доходами.

Таблиця 1

Розходження понять “затрати” й “витрати”

Критерії | Затрати | Витрати

Сфера використання | Переважно управління | Переважно облік

Сутність показника | Відбиває реальний рух і трансформацію ресурсів | Відбиває зменшення активів і збільшення зобов'язань за період

Використання | Визначення показників діяльності підприємства | Визначення фінансового результату діяльності підприємства

Методи, терміни формування і критерії визначення | Визначаються підприємством | Установлені законодавчо

Ступінь доступності інформації зовнішнім користувачам | У зовнішній звітності повною мірою не відбиваються | Агреговано відбиваються в обов'язковій фінансовій звітності

Перехід у майбутні періоди | Можуть переходити в майбутні періоди | Не можуть переходити в майбутні періоди

Джерело відшкодування | Валовий доход підприємства в теперішніх і майбутніх періодах | Валовий дохід підприємства в теперішньому періоді

Момент виникнення | Трансформація активів або їхній безоплатний вихід за межі підприємства | Зменшення активів або збільшення зобов'язань

Методи, використовувані для визначення моменту виникнення | Метод нарахування, касовий метод | Метод нарахування

Об’єктом управління затратами підприємства визначено процеси формування явних і альтернативних затрат, які розглядаються і з точки зору створення нової вартості, і з точки зору руху реальних грошових потоків. З урахуванням стратегічного підходу метою управління затратами пропонується вважати забезпечення перевищення зростання доходу над збільшенням затрат у довгостроковому періоді при дотриманні встановлених пріоритетів розвитку підприємства.

Специфіку управління затратами визначають їх особливості. Тому проаналізовані встановлені особливості затрат як об'єкта управління – незалежність від формального управлінського впливу, безповоротність, закінченість, превентивність, сталість, циклічність і неповна контрольованість – зумовлюють специфіку управління затратами: інтегрованість з іншими сферами управління, сталість, циклічний характер, превентивність, гнучкість і відповідність змінам у діяльності підприємства.

На основі узагальнення існуючих точок зору щодо функцій управління затратами в різних системах управління виділено такі функції: прогнозування, планування, нормування, організація, облік, регулювання, координація, калькулювання собівартості виробленої та реалізованої продукції, економічний аналіз, контроль, стимулювання зменшення затрат. Значна кількість функцій управління затратами зумовила їх упорядкування за пропонованими критеріями.

Класифікація функцій управління затратами, яка досить детально відображає сутність кожної функції та її роль в управлінні затратами, дозволила виділити:

за характером функції – загальні функції (прогнозування, планування, облік, аналіз, контроль, регулювання, координація й організація), які реалізуються щодо всіх об'єктів управління, та часткові функції, що реалізуються тільки щодо конкретних об'єктів управління і не поширюються на інші;

за сутністю функції – функції управлінського впливу (контроль, регулювання, координація, організація та стимулювання зменшення затрат), що передбачають безпосередній управлінський вплив на процес формування затрат підприємства, та інформаційної підтримки (планування, прогнозування, нормування, облік, калькулювання собівартості, аналіз), які забезпечують створення та використання необхідної інформаційної бази в управлінському циклі;

за значенням для системи управління затратами – функції першого порядку (планування, облік, аналіз і контроль), які складають фундамент системи управління, та функції другого порядку (прогнозування, нормування, калькулювання собівартості продукції, регулювання, координація, організація та стимулювання зменшення затрат), що дозволяють сфокусувати спрямованість управлінського впливу.

Реалізація функцій управління затратами здійснюється різноманітними методами. Метод управління затратами розглядається як сукупність прийнятих допущень, цілей і процедур, призначених для реалізації функцій управління затратами. За результатами досліджень виявлено різноманітні методи управління затратами, розглянуто їх сутність, проаналізовано недоліки, достоїнства та умови застосування.

Розмаїтість методів управління затратами зумовила необхідність їхньої класифікації за пропонованими ознаками: характер методу, характер застосування методу й горизонт використання методу (табл. 2). Якщо метод передбачає постановку мети і процедуру впливу на процес затрат, то його виправдано вважати цілеспрямованим методом, а якщо переважно подання інформації про затрати, то його пропонується відносити до методів структурування. Такий поділ є досить умовним, оскільки застосування кожного методу припускає і подання певним чином інформації, і надання управлінського впливу.

Таблиця 2

Класифікація методів управління затратами |

Критерії класифікації

Характер методу | Характер застосування методу | Горизонт

використання

Метод | Методи структурування | Цілеспрямовані

методи | Дискретний | Постій-ний | Довгостроковий | Короткостроковий

Стандарт-костинг––

Директ-костинг––

Абзорпшн-костинг––

CVP-аналіз

Метод АВС––

Таргет-костинг

Кайзен-костинг

Бенчмаркинг витрат

Кост-киллинг

LCC-аналіз

Метод VCC

Дискретність застосування методу припускає, що після досягнення поставленої мети чи одержання заданого результату застосування методу або припиняється, або може бути продовжено з постановкою нової мети, або в інших умовах. Методи постійного застосування використовуються в управлінні затратами підприємства постійно.

За критерієм “горизонт використання” можна систематизувати тільки методи дискретного застосування. Для методів безупинного застосування, крім кайзен-костингу та методу VCC, дати часову характеристику неможливо. Саме тому проти всіх методів постійного застосування, за винятком зазначених, у табл. 2, де подано класифікацію методів за пропонованими ознаками, проставлений прочерк (–) за критерієм “горизонт використання”.

Методи управління затратами переслідують різні цілі, відрізняються один від одного, універсальних немає. Тому необхідним є вибір методів управління затратами. Від правильності прийнятого рішення залежить можливість досягнення ефективності в управлінні затратами.

Розділ 2. Дослідження передумов вибору методів управління затратами підприємства. Класифікація затрат підприємства є однією з передумов вибору методів управління затратами, тому що дозволяє виділити їх види, організувати моніторинг, проконтролювати їх рівень, визначити заходи щодо їх зменшення. Аналіз критеріїв класифікації та відповідних їм видів затрат дозволив зробити такі висновки.

Класифікація затрат є динамічною й відкритою системою, і виникнення нових критеріїв не тільки не перешкоджає використанню раніше запропонованих, але і розширює, удосконалює класифікацію, надаючи користувачам можливість виділення й управління новими видами затрат.

Таблиця 2

Кількісні показники оцінки стану управління затратами

Характеристика |

Показники, що |

Формула розрахунку показника |

Характер показника | Діапазон показника

управління затратами | використовуються для оцінки характеристики | в контексті управління затратами | в контексті відповідної характеристики

Планомірність (стимулянта) | Співвідношення між відхилянням фактичних затрат періоду від планованих і планованими затратами – |

Показники планомірності не можуть бути визнані ні стимулянтами, ні дестимулянтами, оскільки в даному випадку не ясен характер відхиляння. | Дестимулянта | 0…1

малоймовірно >1

Співвідношення між відхилянням фактичних затрат періоду від планованих і планованими затратами в розрахунку на обсяг виробленої продукції | Где – |

Дестимулянта | 0…1

Абсолютне відхилення собівартості виробленої від собівартості реалізованої продукції– |

Дестимулянта | 0…1

Ефективність

(стимулянта) | Приведений галузевий показник затрат підприємства у гривні отриманого доходу | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Загальна невідшкодованість затрат підприємства | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Поточна невідшкодованість затрат підприємства | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Адекватність підприємству

(стимулянта) | Частка зовнішніх трансакційних затрат у загальній величині повних затрат підприємства | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Приведений показник затрат на реалізацію функції управління в загальній величині повних затрат підприємства | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Складність об’єкта управління

(дестимулянта) | Приведений показник доданих затрат в загальній величині повних затрат підприємства– |

Для даного показника неможливо вказати характер та оптимальне значення через його значну галузеву залежність. | Стимулянта | 0…1

Частка невизначених затрат в загальній величині повних затрат підприємства | Дестимулянта | Стимулянта | 0…1

Частка неконтрольованих затрат в загальній величині повних затрат підприємства |

Дестимулянта | Стимулянта | 0…1

Нерівномірність нагромадження затрат | де f(x) – апроксимована функція рівномірності виникнення затрат у часу, а t –абсциса точки перетину f(x) та прямої y=x. | Дестимулянта | Стимулянта | 0…1

Серед критеріїв класифікації затрат виділено традиційні, що сформувалися ще в адміністративно-централізованій економіці, і такі, що з’явилися не так давно в результаті розвитку вітчизняної школи управління затратами. Із числа останніх у роботі особливу увагу приділено тим з них, що пов'язані з прийняттям рішень.

За результатами аналізу видів затрат доведено необхідність розширення їх класифікації шляхом виділення відшкодованих і невідшкодованих видів затрат за критерієм “отримання доходу від раніше понесених затрат”, а також визначених, імовірних і невизначених видів затрат за критерієм “визначеність величини затрат”.

Відшкодовані – це понесені затрати, за якими вже отримано дохід; невідшкодовані – це понесені затрати, за якими дохід ще не отримано. Поділ затрат на відшкодовані та невідшкодовані дає можливість:

розглядати структуру затрат у динаміці й тим самим оцінювати ефективність використання ресурсів у діяльності підприємства;

використовувати швидкість відшкодування затрат та її динаміку в характеристиці ділової активності підприємства;

пов’язувати вартість витрачених ресурсів з очікуваним майбутнім валовим доходом і на цій підставі відобразити структуру фінансового результату діяльності підприємства, надаючи більше інформації для подальшого аналізу;

при розгляді управління діяльністю підприємства у вигляді сукупності проектів точно визначати економічний ефект кожного проекту, орієнтуючись на відповідні йому вхідні грошові потоки й абстрагуючись від розподілу фінансового результату по різних періодах.

Визначеними пропонується вважати незалежно від ступеня керованості ті види затрат, інформація про величину й термін виникнення яких відома заздалегідь і є достовірною; ймовірними – затрати, інформація про які за змістом і надійністю є достатньою для прийняття рішень, але може бути змінена з імовірністю, достатньою, щоб її враховувати в плануванні затрат. Під невизначеними пропонується розуміти ті затрати, інформація про які є відсутньою до моменту їхнього виникнення, або надійність такої інформації недостатня для прийняття обґрунтованих рішень в управлінні.

Виділення визначених, імовірних і невизначених видів затрат дозволяє варіативно прогнозувати та планувати затрати, вибирати найбільш доцільні методи планування затрат, а поєднання ступеня визначеності затрат і їх величини визначає їхню значущість у плануванні затрат.

Вибір методів управління затратами визначається наявністю певних умов і впливом низки чинників. Умови вибору розглядаються як набір конкретних обставин, що визначають вибір методів управління затратами. Вони справедливі для всіх ситуацій вибору. Чинники вибору враховуються при виборі методів управління затратами на конкретному підприємстві в кожний конкретний період.

Серед умов, які зумовлюють вибір методів управління затратами, розглядаються такі.

Економічна доцільність, яка визначається як можливість досягнення визначених цілей підприємства при перевищенні інкрементного доходу над інкрементними затратами при застосуванні методу управління затратами, що вибирається. У більшості випадків цей дохід буде неявним, оскільки він виявляється не в збільшенні бухгалтерського доходу або грошового потоку, а в зменшенні затрат. Для формальної оцінки економічної доцільності запропоновано відповідний коефіцієнт, граничним значенням якого є одиниця. Значення коефіцієнта менше за одиницю характеризує економічну доцільність застосування методів, більше за одиницю – її відсутність. Використання формалізованого підходу до оцінки економічної доцільності дозволяє попередньо оцінювати доцільність застосування методів управління затратами в діяльності конкретного підприємства.

Гармонізація застосування методів управління затратами зумовлена можливістю та доцільністю спільного одночасного використання кількох методів. Число варіантів спільного застосування методів є дуже великим, тому в роботі подано характеристику тільки попарного їхнього застосування. Його аналіз дозволив виділити методи, що доповнюють один одного, застосування яких в управлінні затратами дає синергетичний ефект; методи, спільне використання яких позитивно впливає на ефективність управління затратами; методи, що можуть застосовуватися одночасно, але автономно; методи, одночасне застосування яких утруднене або невиправдане.

Повнота реалізації функцій управління в методах управління затратами дозволяє виявити, які функції є домінуючими в кожному з методів. Характеристику реалізації функцій управління затратами підприємства при застосуванні методів управління виконано виходячи із сутності кожного з них та зіставлення класифікаційних характеристик функцій і методів управління затратами підприємства.

Чинники, що визначають вибір методів управління затратами, поділені на три принципово різні за змістом групи: визначальні (прийняті управлінські рішення з розвитку підприємства й порядку використання наявних ресурсів), умовно постійні (особливості підприємства, які не можна швидко змінити й на момент вибору методів їх потрібно визнати константами) та умовно змінні (особливості підприємства, що можуть бути змінені досить швидко, для того щоб створити найкращі умови для застосування методів).

Вплив розглянутих чинників та умов на вибір методів управління затратами носить комбінований характер, є таким, що слабо формалізується і може бути виражений тільки з використанням дескриптивного та кластерного аналізу, для чого в роботі досліджено особливості формування витрат і управління ними на промислових підприємствах. Таке дослідження проводилося на промислових підприємствах різної галузевої приналежності (табл. 3).

З використанням типових статистичних функцій програми Microsoft Excel було досліджено залежність між повними затратами на гривню реалізованої продукції і виробничими затратами на гривню виробленої продукції та залежність між показником виробничих затрат на гривню виробленої продукції і співзалежністю доданої вартості та вхідних затрат, виявлено характер цих залежностей (табл. 4).

Показники табл. 4 свідчать, що встановлена кореляційна залежність є досить надійною.

Таблиця 3 (фрагмент)

Показники витрат підприємств

Підприємства |

Повні затрати на гривню реалізованої продукції, грн. | Виробничі затрати на гривню виготовленої продукції, грн. | Співзалежність доданої вартості та вхідних

затрат |

Частка

постійних

затрат, % |

Частка

змінних

затрат, %

ТОВ “Лат” | 0,872 | 0,554 | 0,896 | 0,65 | 0,35

ЗАТ “Стиль” | 0,9 | 0,589 | 0,621 | 0,52 | 0,48

ЗАТ “Лутри” | 0,921 | 0,605 | 0,572 | 0,53 | 0,47

ЗАТ “Термо” | 0,911 | 0,604 | 0,318 | 0,48 | 0,52

ТОВ “Луга-Колор” | 0,92 | 0,592 | 0,558 | 0,49 | 0,51

Таблиця 4

Результати дослідження залежностей між показниками затрат підприємств

Вид залежності | Коефіцієнт

кореляції | Критерій Ст’юдента

Між повними затратами на гривню реалізованої продукції і виробничими затратами на гривню виробленої продукції |

0,726 |

5.58

Між виробничими затратами на гривню виробленої продукції і співзалежністю доданої вартості та вхідних затрат– |

0,718 |

5,45

У дослідженні впливу застосування методів управління затратами на результативність управління затратами використано статистичний аналіз некількісних показників. Одним дихотомічним показником вибрано застосування методів управління затратами, а іншим – результативність управління затратами, дані про яку отримано за допомогою опитування спеціалістів 26 промислових підприємств. За результатами проведених розрахунків коефіцієнт контингенції (характеризує наявність зв'язку між дихотомічними перемінними, але не показує ступінь виразності функціональної залежності) склав 0,754, коефіцієнт детермінації (характеризує ступінь виразності функціональної залежності між досліджуваними дихотомічними перемінними) – 0,752, а коефіцієнт Чупрова (показує частку від повної спряженості перемінних, яка має місце у випадку функціональної залежності) – 0,479. Значення коефіцієнтів свідчать про існування тісного в статистичному контексті зв'язку між використанням методів управління затратами на досліджуваних підприємствах і результативністю управління затратами. Результативність управління затратами визначається не тільки застосовуваними методами, але застосування сучасних методів управління затратами значною мірою її зумовлює.

За результатами аналізу показників затрат у складі досліджуваних підприємств з використанням двокритеріального поля виділено три групи підприємств (кластери). Попередній аналіз складу цих груп свідчить, що галузева приналежність підприємства може впливати на вибір методів управління затратами. Для підтвердження або спростування висунутого припущення, що галузева приналежність підприємства впливає на вибір методів управління затратами, проведено відповідні дослідження.

Розділ 3. Вибір і організація застосування методів управління затратами на промисловому підприємстві. Обґрунтування вибору методів управління затратами на конкретному підприємстві потребувало вивчення стану управління затратами за результатами його діагностики. Для діагностики стану управління затратами виділено основні характеристики управління затратами: управлінська орієнтація, інтеграція з іншими сферами управління підприємством, внутрішня координація, якість реалізації функцій управління, інформаційна забезпеченість, планомірність, ефективність, адекватність особливостям підприємства, складність затрат як об’єкта управління. Окремі характеристики управління затратами оцінюються кількісно, а деякі – якісно. Для оцінки кількісно оцінюваних характеристик розраховуються певні показники (табл. 5), а для оцінки якісно оцінюваних характеристик використовуються результати роботи експертів.

У роботі представлено формули для розрахунку запропонованих показників. Для забезпечення коректності діагностики стимуляційний і дестимуляційний характер показників узгоджено з відповідною характеристикою управління затратами, всі показники мають однаковий характер – є одночасно або дестимулянтами, або стимулянтами. Пропоновані показники для оцінки характеристик управління затратами підприємства є інтервальними.

Для наочного відображення сукупної оцінки стану управління затратами, забезпечення порівнювання стану управління затратами на різних підприємствах, а також для відстеження змін стану управління затратами підприємства пропонується побудувати круговий профіль досліджуваних характеристик, що оцінюються якісними та кількісними показниками. Фактичні значення якісних показників, за допомогою яких оцінюються відповідні характеристики, на порядковій шкалі коливаються в межах 0...3, а кількісних показників – у діапазоні 0...1 з можливим перевищенням верхньої границі.

Результати діагностики стану управління затратами поряд з урахуванням впливу визначених умов і чинників зумовлюють вибір методів управління затратами, що проводиться в ході розробленої процедури вибору.

Процедуру вибору методів управління затратами побудовано на постійному звуженні вибору: спочатку виявляються методи, що найбільше відповідають впливу виділених груп чинників, які зумовлюють вибір методів управління затратами, потім вибираються методи управління на основі значень показників, використовуваних у діагностиці управління затратами. Результати вибору методів з урахуванням впливу різних груп чинників і результатів діагностики стану управління затратами мають бути узгоджені. При узгодженні методів необхідно враховувати, що перш за все методи управління затратами, що вибираються, повинні відповідати впливу визначальних чинників. Спрощенню організації застосування методів управління затратами, що вибираються, сприятиме їхня відповідність впливу умовно змінних чинників.

Логічним завершенням процедури вибору методів управління затратами є організація їхнього застосування, метою якої є створення таких умов, в яких максимально можна було б використовувати достоїнства методів і нівелювати їх недоліки. Серед умов застосування методу вибрано мотивацію та кваліфікацію персоналу, технічне, програмне й інформаційне забезпечення.

Таблиця 5

Показники оцінки стану управління затратами

Характеристика

управління затратами | Показники, що

використовуються для оцінки характеристики | Характер показника | Діапазон

показника

у контексті управління затратами | у контексті

відповідної

характеристики

Планомірність (стимулянта) | Співзалежність між відхилянням фактичних затрат періоду від планованих і планованими затратами – |

Дестимулянта | 0…1

малоймовірно >1

Співзалежність між відхилянням фактичних затрат періоду від планованих і планованими затратами в розрахунку на обсяг виробленої продукції– |

Дестимулянта | 0…1

Абсолютне відхилення собівартості виробленої продукції від собівартості реалізованої – | Дестимулянта | 0…1

Ефективність

(стимулянта) | Приведений галузевий показник затрат підприємства у гривні отриманого доходу | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Загальна невідшкодованість затрат підприємства | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Поточна невідшкодованість затрат підприємства | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Адекватність підприємству

(стимулянта) | Частка зовнішніх трансакційних затрат у загальній величині повних затрат підприємства | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Приведений показник затрат на реалізацію функції управління в загальній величині повних затрат підприємства | Дестимулянта | Дестимулянта | 0…1

Складність

об’єкта управління | Приведений показник доданих затрат у загальній величині повних затрат підприємства– | Стимулянта | 0…1

(дестимулянта) | Частка невизначених затрат у загальній величині повних затрат підприємства | Дестимулянта | Стимулянта | 0…1

Частка неконтрольованих затрат у загальній величині повних затрат підприємства | Дестимулянта | Стимулянта | 0…1

Нерівномірність нагромадження затрат | Дестимулянта | Стимулянта | 0…1

Організація застосування вибраного методу управління затратами проводиться за логічною схемою, яка базується на використанні спіральної моделі організації управління. Дії, проведені відповідно до запропонованої схеми, об'єднані в три етапи – цільовий, аналітичний та імплементаційний. Їхня послідовна реалізація дозволяє забезпечити комплексний характер організації застосування методів управління затратами.

Розроблену процедуру вибору методів управління затратами апробовано на промислових підприємствах, що дозволило для кожного з аналізованих підприємств вибрати відповідні методи (табл. 6).

Таблиця 6

Вибрані методи управління затратами для аналізованих підприємств

Підприємства | Методи управління затратами, що вибрані за запропонованою процедурою

ЗАТ "Термо" | Таргет-костинг, метод АВС, LCC-аналіз

ВАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." | Таргет-костинг, кайзен-костинг, бенчмаркинг затрат

Лутугинський державний науково-виробничий комбінат | Кайзен-костинг, бенчмаркинг затрат

Проведена апробація показала дієвість процедури вибору методів управління затратами.

Її використання дозволило встановити ієрархію методів, тобто виділити домінантні й адаптовані методи, виявити повноту реалізації функцій управління затратами, а також напрями подальшого її вдосконалення. До таких напрямів належать: подолання ітеративності та недетермінованості в узгодженні сукупності вибраних методів управління затратами на етапі оцінки й корегування, а також більш чітка прописаність порядку визначення виконання умови економічної доцільності у виборі методів управління затратами.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальну науково-практичну задачу щодо обґрунтування вибору методів управління затратами підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. Затрати підприємства розглядаються як вартісне вираження обміну і трансформації ресурсів підприємства, а також їхнього невідшкодованого виходу за межі підприємства. З урахуванням визначеного об'єкта й суб'єкта управління затратами та стратегічного підходу до управління підприємством метою управління затратами пропонується вважати забезпечення перевищення зростання доходу над збільшенням затрат у довгостроковому періоді при дотриманні встановлених пріоритетів розвитку підприємства. Оскільки характерні риси управління затратами визначають їх особливості, то проаналізовано виявлені особливості затрат як об'єкта управління та зумовлену ними специфіку управління затратами.

2. У межах дослідження понятійно-категоріального апарату теорії затрат проаналізовано поняття “затрати” й “витрати” та встановлено їх розбіжності на базі виділення вхідних (або неминулих) і минулих затрат, а також їх відшкодованості. Найголовніша розбіжність затрат і витрат зумовлена тим, що поняття затрат відображає реальну трансформацію ресурсів, тоді як витрати з бухгалтерської точки зору вказують на змінення активів і збільшення зобов'язань підприємства й орієнтовані на розрахунок його фінансового результату.

3. На основі узагальнення існуючих точок зору щодо функцій управління затратами в різних системах управління виділено функції управління затратами, більшість яких упорядковано за пропонованими критеріями, що дозволило виокремити загальні та часткові функції, функції управлінського впливу та інформаційної підтримки, функції першого та другого порядку. Запропонована класифікація досить детально відображає сутність кожної функції та її роль у системі управління затратами.

4. Розмаїтість методів управління затратами зумовила необхідність розгляду їх сутності, недоліків, достоїнств та умов застосування, а також їхньої класифікації за пропонованими ознаками: характер методу, характер застосування методу й горизонт використання методу. Спільне застосування методів управління затратами потребує відповідного обґрунтування, за браком якого може виникнути конфлікт вихідних критеріїв прийняття рішень і реалізованих процедур ухвалення рішення.

5. За результатами аналізу критеріїв класифікації та відповідних їм видів затрат, а також їх застосування при реалізації функцій управління затратами та при використанні різноманітних методів управління затратами доведено необхідність розширення класифікації затрат шляхом виділення відшкодованих і невідшкодованих видів затрат за критерієм “отримання доходу від раніше понесених затрат”, а також визначених, імовірних і невизначених видів затрат за критерієм “визначеність величини затрат”.

6. Вибір методів управління затратами визначається наявністю певних умов і впливом низки чинників. Тому розглянуто відповідні умови та чинники, вплив яких на вибір методів управління затратами носить комбінований характер, є таким, що слабо формалізується і може бути виражений тільки з використанням дескриптивного та кластерного аналізу. Виділені групи чинників використано в процедурі вибору методів управління затратами.

7. У межах дослідження стану управління затратами на промислових підприємствах з використанням типових статистичних функцій програми Microsoft Excel досліджено залежність між повними затратами на гривню реалізованої продукції та виробничими затратами на гривню виробленої продукції і залежність між показником виробничих затрат на гривню виробленої продукції і співзалежністю доданої вартості та вхідних затрат, виявлено характер цих залежностей і ступінь надійності кореляційних залежностей. За результатами цього дослідження з використанням двокритеріального поля у складі досліджуваних підприємств виділено три групи (кластери), попередній аналіз складу яких підтвердив, що галузева приналежність підприємства може впливати на вибір методів управління затратами.

8. У дослідженні впливу застосування методів управління затратами на результативність управління затратами використано статистичний аналіз некількісних показників. Значення коефіцієнтів контингенції, детермінації та коефіцієнта Чупрова дозволяють стверджувати, що певною мірою результативність управління затратами визначається методами, які використовуються.

9. Вивчення стану управління затратами, яке передує вибору методів управління, пропонується проводити за результатами його діагностики. Для діагностики стану управління затратами виділено основні характеристики управління затратами. Вибрані характеристики оцінюються кількісно та якісно. Для комплексної оцінки стану управління затратами підприємства та наочного спільного відображення значень усіх показників запропоновано використовувати круговий профіль. Результати діагностики стану управління затратами використано в процедурі вибору методів управління затратами.

10. Процедуру вибору методів управління затратами побудовано на постійному звуженні вибору: спочатку методи вибираються з урахуванням впливу виділених груп чинників, які зумовлюють вибір методів, потім – за результатами діагностики стану управління затратами. Для узгодження результатів вибору методів пропонується ітеративна сукупність дій. Розроблену процедуру вибору методів управління затратами апробовано на промислових підприємствах різної галузевої приналежності. Результати апробації показали дієвість запропонованої процедури.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Погорелов Ю.С. Методы распределения производственных накладных расходов в многономенклатурном производстве // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2002. – Вип. 8. – С. 104-111.

2. Погорелов Ю.С. Совершенствование классификации затрат на крупных предприятиях // Управління проектами та розвиток виробництва. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. 2003. № 2(7). С. 131-136.

3. Погорелов Ю.С. Распределение накладных расходов предприятия: принципиальные подходы // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – № 2(60). – С. 183-187.

4. Погорелов Ю.С. Диагностика состояния управления затратами предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – № 3(61). – Ч.2. – С. 56-66.

5. Погорелов Ю.С. Обеспечение взаимосвязи структуры информации в планировании, учете и контроле затрат и расходов предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – № 7(65). – С. 182-189.

6. Погорелов Ю.С. Специфика реализации функций в системе управления затратами предприятия // Регіональні перспективи. 2004. № 3-5(40-42). С. 81-82.

7. Погорелов Ю.С. Взаимосвязь в реализации планирования и учета в управлении затратами предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2004. – № 4(74). – С. 144-149.

8. Погорелов Ю.С. Модель возмещения затрат предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2004. – №10(80). – Ч.1. – С. 107-112.

9. Погорелов Ю.С. Анализ методов управления затратами на предприятии // Прометей. – Донецьк: СП