Національна академія державного управління при Президентові Україн
и
Національна академія державного управління при Президентові України
Львівський регіональний інститут державного управління
Серант Андрій Йосипович
УДК 659:352.07:35 (477)
Зв’язки з громадськістю в системі
місцевих органів влади (державно-управлінський аспект)
25.00.01. Теорія та історія державного управління
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
наук з державного управління
Львів-2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Науковий керівник - |
кандидат економічних наук, доцент
Чемерис Анатолій Олексійович
Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, директор Інституту
Офіційні опоненти: |
доктор наук з державного управління, професор
Чукут Світлана Анатоліївна
Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри інформаційної політики
кандидат економічних наук, професор
Яцура Володимир Васильович
Львівський національний університет ім.І.Франка, завідувач кафедри менеджменту
Провідна установа: Хмельницький університет управління та права.
Захист відбудеться 31 березня 200 6 р. о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.860.01. у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16, ауд. .
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (79491, м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16).
Автореферат розісланий 18__лютого_200_6_р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.О.Каляєв
Вступ
Актуальність теми. Важливу роль у розвитку українського суспільства відіграє достовірна поінформованість громадськості про ті процеси, які відбуваються в державі. Громадяни України мають право на отримання інформації про діяльність органів влади усіх рівнів. У державах розвинутої демократії органи влади своєчасно забезпечують громадськість такою інформацією. Ефективна комунікація між законодавчою і виконавчою владами усіх рівнів та громадськістю набирає все більшого значення для розвитку громадянського суспільства.
Проблема зв’язків з громадськістю органів державної влади знайшла своє відображення в науковій літературі, передусім за кордоном. Загально відомими є дослідження зв’язків з громадськістю, а також дотичних до них дисциплін, зарубіжних вчених, а саме: І. Альошиної, С. Блека, І. Вікєнт’єва, Д. Дороті, Ф. Джефкінса, П. Джексона, Д. Грунінга, С. Катліпа, У. Юрі та багатьох інших. Роботи наведених авторів стосуються розгляду теоретичних та практичних проблем зв’язків з громадськістю.
В Україні цей напрямок досягнув за останні роки певних успіхів, про що викладено в роботах українських вчених В. Бебика, В. Королька, Н. Нижник, В. Олуйко, Г. Почепцова, І. Слісаренко, М. Свіріна, Є. Тихомирової, С. Чукут, В. Малиновського та інших.
Зв’язкам з громадськістю присвячені дисертації українських дослідників Л. Руіс Медісабаль, С. Колоска та В. Водолазького, однак питання зв’язків місцевих органів влади з громадськістю не досліджувались. Недостатнє дослідження цього питання, яке і досі позбавлене обґрунтованих фундаментальних наукових досліджень, практичних рекомендацій, типових інструкцій, які б враховували як світовий, так і вітчизняний досвід, дає право стверджувати актуальність вибраної тематики з питань зв’язків місцевих органів влади з громадськістю для вирішення проблем державного будівництва на сучасному етапі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження органічно пов’язана з комплексним науковим проектом “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0100CV002070) Національної академії державного управління при Президентові України в рамках науково-дослідної роботи “Механізми підвищення ефективності державного управління і місцевого самоврядування в регіоні”, у виконанні якої автор брав безпосередню участь, зокрема у розробці пропозицій та рекомендацій щодо реформування органів державної влади, які мають практичне значення для налагодження зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування сутності зв’язків місцевих органів влади з громадськістю і виявлення на цій основі напрямків практичного використання отриманих наукових результатів.
Для досягнення поставленої мети дослідження були визначені такі завдання:
· проаналізувати стан вивчення проблеми зв’язків місцевих органів влади з громадськістю;
· розкрити нормативно-правові аспекти залучення громадян до управління місцевим соціально-економічним розвитком;
· обґрунтувати сутність та визначити принципи налагодження місцевими органами влади зв’язків з громадськістю;
· виявити форми та методи інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади у контексті зв’язків з громадськістю;
· визначити вплив мотивації на розвиток зв’язків з громадськістю у системі державного управління;
· встановити роль іміджу місцевих органів влади в налагодженні зв’язків з громадськістю в системі державного управління;
· розкрити особливості комунікативних відносин місцевих органів влади та громадськості у надзвичайних ситуаціях.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності органів державної влади.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та прикладні аспекти зв’язків місцевих органів влади з громадськістю
Гіпотеза дослідження базується на припущенні про те, що діяльність місцевих органів влади стосовно залучення громадян до управління містить значний потенціал щодо застосування комплексу науково-обґрунтованих напрямків, форм, методів та інструментів державно-управлінської діяльності.
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів:
- етимологічного аналізу, який дозволив окреслити основні наукові підходи до вивчення проблеми;
- системно-інформаційного аналізу, який дав змогу дослідити особливості інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади у зв’язках з громадськістю і застосування сучасних технологій для їх розвитку;
- структурно-функціонального аналізу, який використовувався для формування моделі зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади і розробити методики практичного залучення громадськості до прийняття актуальних рішень місцевими органами влади;
- правового регулювання, що сприяло визначенню прав громадян щодо участі у державному управлінні;
- системно-ситуаційного аналізу, що уможливило розуміння поняття та сутність зв’язків з громадськістю, визначення ролі місцевих органів влади і громадськості в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, засвідчення впливу іміджу місцевих органів влади на налагодження зв’язків з громадськістю;
- статистичного аналізу, що дав можливість оцінити дієвість роботи місцевих органів влади стосовно налагодження зв’язків з громадськістю.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері зв’язків з громадськістю.
Емпіричною базою дослідження є:
– сукупність підходів, процедур, схем та методів планування розвитку зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади, виявлених у результаті аналізу чинної нормативно-правової бази України;
– факти, отримані в результаті аналізу нормативно-правової бази України щодо можливостей і гарантій участі громадян у процесі прийняття управлінських рішень;
– масив даних про сучасний стан зв’язків з громадськістю у місцевих органах влади, отриманий шляхом проведення соціологічних опитувань серед громадян, керівників і працівників місцевих органів влади.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливої наукової проблеми державного управління – формування місцевими органами влади зв’язків з громадськістю як основи підвищення ефективності їх діяльності.
У дисертації вперше:
– обґрунтовано і запропоновано розглядати зв’язки місцевих органів влади з громадськістю як дієвий механізм налагодження, підтримки комунікацій і співпраці між владними інституціями та соціальними групами територіальних громад з метою надання якісних адміністративних послуг населенню на відповідній території;
– з’ясовано сутність зв’язків з громадськістю та сформовано систему принципів, за якими місцевим органам влади доцільно здійснювати зв’язки з громадськістю для забезпечення гласності, відкритості та прозорості у прийнятті управлінських рішень. Ця система складається з принципів системності, цілеспрямування, цілісності, адресності, адекватності, планування та прогнозування, технологічної гнучкості, взаємної доповнюваності, достовірності, двосторонньої системної комунікації, підконтрольності та публічності;
– встановлено особливості налагодження зв’язків місцевих органів влади з громадськістю у надзвичайних ситуаціях, які передбачають отримання громадськістю інформації про можливість виникнення надзвичайних ситуацій, необхідну інформаційну підготовку з ліквідації лиха та відпрацювання необхідних навичок з ліквідації їх наслідків під час тренувальних занять;
· удосконалено:
– модель зв’язків місцевих органів влади з громадськістю, зокрема запропоновано систему цілей, реалізація яких забезпечить відкритість місцевих органів влади, а саме: 1) інформування населення про принципи, за якими працює місцева влада; 2) розвинення у громадян почуття гордості за місто, район, область тощо; 3) вивчення думки громадськості про оцінку діяльності місцевої влади; 4) визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку території; 5) інформування про діяльність влади; 6) звіт про результати діяльності;
– методологічний підхід до оцінювання діяльності місцевих органів влади у сфері налагодження зв’язків з громадськістю (визначення рівня уваги влади до зв’язків з громадськістю; оцінка ефективності роботи державної адміністрації у сфері зв’язків з громадськістю; встановлення рівня довіри до органів влади; оцінка ефективності впливу різних форм комунікації на налагодження зв’язків з громадськістю);
· набуло подальшого розвитку:
– тлумачення мети зв’язків місцевих органів влади з громадськістю, зокрема у частині впливу влади на громадську свідомість та суспільні інтереси;
– функції місцевих органів влади у сфері управління комунікаціями з цільовими аудиторіями.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові висновки й теоретичні розробки дисертаційного дослідження становлять основу удосконалення діяльності місцевих органів влади шляхом побудови ефективної системи зв’язків з громадськістю.
Наукові результати дисертаційного дослідження стали основою для розроблення:
– методичних рекомендацій щодо удосконалення системи зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади, які можуть бути використані на усіх рівнях системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, а також безпосередньо в їх практичній діяльності;
– методичних рекомендацій щодо функціонування місцевих органів влади в надзвичайних ситуаціях.
Основні положення дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі при підготовці магістрів державного управління, зокрема: в навчальній дисципліні “Зв’язки з громадськістю в державному управлінні” у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (ЛРІДУ НАДУ) і в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування ЛРІДУ НАДУ.
Окремі положення дисертації та рекомендації автора були використані Іваничівською районною державною адміністрацією (РДА) Волинської області при використанні зв’язків РДА з громадськістю, зокрема алгоритм розвитку зв’язків з громадськістю і Миколаївською районною радою Львівської області в частині розробки плану інформування населення щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на міжкафедральному семінарі кафедр менеджменту та управління проектами, політичних наук та філософії, європейської інтеграції та права, державного управління та місцевого самоврядування Львівського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України.
Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані на науково-практичних конференціях, а саме: “Теорія і практика державотворення в Україні: історія та сучасність” м. Львів, 17 березня 2000 року; “Ефективність державного управління (регіональний аспект)” м. Львів, 22 січня 2001 року; “Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи” м. Львів, 22 листопада 2001 року; “Ефективність державного управління у контексті становлення громадянського суспільства” м. Львів, 22 січня 2002 року; “Кадрове забезпечення регіональних перетворень” м. Одеса, 18 квітня 2002року; “Співпраця України зі Світовою організацією торгівлі” м. Львів, 9 – лютого 2005 року та в процесі викладання навчального модуля “Зв’язки з громадськістю в місцевих органах влади” для слухачів ЛРІДУ НАДУ.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 18 наукових працях загальним обсягом 20,3 д.а., серед них 13 одноосібних, загальним обсягом 18 д.а., 8 із них надруковані у фахових наукових виданнях, обсягом 5,2 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (261 позиція), 9 таблиць, 34 рисунків та 5 додатків. Обсяг дисертаційного дослідження 237 с., основного тексту 181 с.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання. Визначено об’єкт та предмет дослідження, наукову новизну, теоретико-методологічні засади та практичне значення отриманих результатів проведеного дослідження, висвітлено апробацію, структуру та обсяг роботи.
У першому розділі “Теоретико-методологічні та політико-правові передумови організації місцевими органами влади зв’язків з громадськістю” визначено ступінь наукового розроблення теми, досліджено її правове забезпечення, розглянуто моделі зв’язків з громадськістю, які характерні для України, розкрито поняття і сутність зв’язків з громадськістю.
Аналіз наукових публікацій з проблем зв’язків органів влади з громадськістю засвідчив, що в них питання зв’язків з громадськістю місцевих органів влади конкретно не розглядаються, тому є потреба поглибленого наукового дослідження цієї тематики. Аналіз нормативно-правової бази щодо залучення громадян до управління місцевим соціально-економічним розвитком дозволяє зробити висновок, що на сьогодні громадяни України мають надзвичайно великі можливості брати участь в державному управлінні, але вони цих прав не використовують через свою непоінформованість, байдужість та ряд інших суб’єктивних причин.
У роботі доведено, що на сучасному етапі зв’язки з громадськістю потребують окремого законодавчого закріплення. Це стосується нормативного врегулювання питань, пов’язаних із формуванням основних критеріїв розвитку зв’язків з громадськістю як єдиної цілісної системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів місцевої влади інформацією про стан справ у відповідному регіоні з точки зору громадськості та як вона бачить їхнє вирішення. Тому що закритість, відсутність гласності, ігнорування болючих проблем громадськості, низька компетенція посадовців є властивими характерними рисами для місцевих органів влади, які здебільшого працюють у закритому режимі та ігнорують реальні потреби суспільства або втілюють на практиці управлінські рішення, які досить часто не відповідають життєвим інтересам громадян.
Використовуючи методологію Дж. Грунінга, який виокремлює чотири основні моделі зв’язків з громадськістю: “пропаганда”, “інформування”, “двостороння асиметрична комунікація”, “двостороння симетрична комунікація”, зроблено висновок про те, що в Україні найчастіше застосовуються лише перші дві із перелічених вище моделей. Саме в них українська громадськість розглядається як пасивний реципієнт інформації, правдивість та об’єктивність якої не є обов’язковими.
З’ясувавши сутність зв’язків з громадськістю, сформовано систему принципів, за якими місцевим органам влади доцільно здійснювати зв’язки з громадськістю для забезпечення гласності, відкритості та прозорості у прийнятті управлінських рішень. Ця система складається з принципів системності, цілеспрямування, цілісності, адресності, адекватності, планування та прогнозування, технологічної гнучкості, взаємної доповнюваності, достовірності, двосторонньої системної комунікації, підконтрольності та публічності.
У роботі визначено, що зв’язки місцевих органів влади з громадськістю – це дієвий механізм налагодження, підтримки комунікацій і співпраці між владними інституціями та соціальними групами територіальних громад з метою надання якісних адміністративних послуг населенню на відповідній території.
У другому розділі “Організація зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади” розкрито форми і методи інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади, принципи налагодження зв’язків з громадськістю в роботі місцевих органів влади, висвітлено роль мотивації в залученні громадськості до прийняття важливих рішень місцевими органами влади та роль місцевих органів влади і громадськості в організації робіт з ліквідації наслідків, які виникли в результаті надзвичайних ситуацій.
Важливими складовими налагодження зв’язків з громадськістю є форми і методи інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади. Автор вважає, що реальне місцеве самоврядування в інтересах усього населення можливе не лише за умови, коли територіальна громада буде вчасно й правдиво поінформована щодо діяльності місцевих органів влади, але і тоді, коли вона не відчуватиме тиску з боку засобів масової інформації на її волю, у тому числі і на волю кожного індивіда під час прийняття того чи іншого рішення.
У роботі проаналізовано розроблені в європейських країнах моделі побудови партнерських взаємовідносин між місцевими органами влади і громадськістю, зокрема досвіду діяльності адміністрації Стокгольмського муніципалітету (Швеція) і Яломітського округу (Румунія) та можливості їх впровадження в Україні. Зроблено висновок, що ні Стокгольмська, ні Яломітська моделі інформаційного обміну місцевих органів влади з громадськістю не можуть безпосередньо копіюватися в Україні (хоча певні фрагменти технологій варто запозичити). Доцільно розробляти та використовувати свої специфічні методи співпраці, які повинні формуватися з урахуванням зовнішнього і внутрішнього соціально-політико-психологічного середовища, щоб досягти успішної роботи місцевих органів влади і розуміння громадськістю її суті.
Процес організації роботи у сфері зв’язків з громадськістю складається з двох основних компонентів: з одного боку – це розробка стратегії громадської діяльності місцевого органу влади, а з іншої – реалізація завдань цієї стратегії. Перший компонент є головним і береться до уваги, враховуючи важливе для суспільства питання – відносини із соціальним оточенням і вироблення ефективних рішень, залежно від рівня компетенції місцевого органу влади, який їх приймає, другий – термін виконання, що суттєво впливає на довіру громадськості до цього органу.
Довіру населення можна завоювати лише тоді, коли місцеві органи влади будуть працювати з громадськістю за принципами, які забезпечують гласність, відкритість та прозорість у прийнятті управлінських рішень. Ці рішення повинні будуватися на системності, цілісності, адресності, адекватності, технологічній гнучкості, достовірності. Цього можна досягти за умови взаємної доповнюваності, двосторонньої системної комунікації, підконтрольності та публічності.
Проблемою для місцевого органу влади в роботі з громадськістю є чітке визначення цілі, залежно від якої місцеві органи влади повинні визначити складність, специфічність, важливість та позитивне сприйняття громадськістю їх діяльності.
У дисертації запропоновано модель алгоритму реалізації стратегії розвитку зв’язків з громадськістю місцевих органів влади, визначено порядок дій для їх налагодження, основними із яких є: збір та систематизація інформації про проблеми регіону, вивчення громадської думки та проведення анкетування населення території, формування бачення пріоритетів розвитку регіону як місцевих органів влади, так і громадськості, створення робочих груп громадськості для визначення цих пріоритетів, організація проведення громадських слухань з розвитку зв’язків з громадськістю, визначення категорії громадян, з якими повинен працювати місцевий орган влади.
Готовність до надзвичайних ситуацій – це першочерговий обов’язок місцевих органів влади, які відповідним навчанням, підготовкою та тренуваннями повинні підготувати громадськість території до необхідних дій у випадку їх виникнення. Для цього необхідно підвищувати обізнаність громадян про можливість виникнення надзвичайних ситуацій, залучати їх до розробки заходів ліквідації наслідків лиха, проводячи індивідуальні та колективні тренінги з формування стійких навичок поведінки під час їх виконання.
У третьому розділі “Удосконалення зв’язків з громадськістю місцевих органів влади” визначено напрямки подальшого розвитку зв’язків з громадськістю.
Важливе значення в розвитку зв’язків з громадськістю має імідж місцевих органів влади, оскільки вони постійно є у центрі уваги громадськості. Це зобов’язує місцеву владу постійно і цілеспрямовано працювати над покращенням іміджу. І чим вищий рівень авторитету місцевих органів влади, тим більше буде бажання широкої громадськості співпрацювати з ними у вирішенні місцевих проблем.
У розділі розглядається розвиток зв’язків з громадськістю, який ґрунтується на довірі і послідовності дій місцевих органів влади, які повинні дотримуватися принципу єдності слова і діла. У роботі встановлено, що ця послідовність має виявитись не лише у царині масових комунікацій, а й у кожному комунікативному заході з громадянином, який звертається до влади. На визначення ролі та ваги місцевого органу влади впливає будь-яка його заява чи дія. Імідж місцевої влади має певну позицію у свідомості основних груп громадськості. Підґрунтям іміджу повинна слугувати грунтовно продумана і сформульована позиція місцевого органу влади, яка зводиться до акту стислого змістовного визначення цілей місцевих органів влади, тобто заяви про те, що вони роблять, для чого, які переваги та вигоди отримають пересічні громадяни від цих дій.
У дисертації розглядається питання організаційного впливу місцевого органу влади на громадянина у формі умовного “кільця” дій, який показує взаємодію місцевого органу влади та громадськості (див.рис.1).
Рис.1. Етапи формування маркетингу і комунікацій місцевих органів влади та громадськості
Для визначення рівня довіри громадськості до місцевих органів влади нами проведено соціологічне опитування серед посадовців і громадян, результати якого засвідчують, що основними причинами відсутності довіри є корумпованість державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (49,1%), ігнорування ними реальних потреб громадян (23,3%), традиційне несприйняття органів влади, що існує в нашому суспільстві (25,2%) та некомпетентність службовців (3,4%).
Висновки
У дисертаційній роботі на основі визначеної мети і програми дослідження викладено теоретичне узагальнення і нове визначення зв’язків з громадськістю як одного з основних критеріїв підвищення ефективності прийняття управлінських рішень і надання адміністративних послуг громадянам. За результатами дослідження сформовані такі висновки:
1. Питання зв’язків органів влади усіх рівнів з громадськістю має велике значення для розвитку громадянського суспільства. Хоча проблема і знайшла відображення в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, однак їхні результати здебільшого стосуються розгляду загальнотеоретичних та частково практичних питань зв’язків з громадськістю. Виявлено, що поза увагою науковців залишається питання організації ефективних зв’язків місцевих органів влади з громадськістю у вирішенні проблем відповідних територій.
2. Незважаючи на велику кількість нормативно-правових документів, які дозволяють громадськості брати участь в управлінні державними справами, вони все ж використовуються недостатньо через необізнаність, байдужість самих громадян і небажання місцевих органів влади задіювати їх для цього. Запропоновано розробити загальні засади формування зв’язків з громадськістю як інституту державного управління, законодавчо внормувати їх діяльність, сформувати загальнодержавну систему зв’язків з громадськістю і оптимізувати структуру її функціонування.
3. Обґрунтовано сутність зв’язків місцевих органів влади з громадськістю, яка полягає у тому, що це – дієвий механізм налагодження підтримки комунікацій і співпраці між владними структурами та соціальними групами територіальних громад з метою надання дієвих адміністративних послуг населенню.
4. Визначено основні принципи налагодження співпраці між місцевими органами влади і громадськістю, а саме – системність, цілеспрямованість, цілісність, адресність, адекватність, планування та прогнозування, технологічна гнучкість, взаємна доповнюваність, достовірність, двостороння системна комунікація, підконтрольність та публічність.
5. Встановлено, що форми і методи інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади у зв’язках з громадськістю є неефективними. Основними перешкодами щодо інформаційного забезпечення є недостовірність інформації, яка надходить до громадян, що не дає їм можливості позитивно вирішувати їхні проблеми; зворотний зв’язок між місцевими органами влади та населення є досить низьким, інформація, яку отримують громадяни від місцевих органів влади, не завжди є відкритою, конкретною та об’єктивною, соціальні групи населення здебільшого не мають доступу до певних джерел інформування.
6. Обґрунтовано необхідність розвитку місцевими органами влади відповідної мотивації громадськості з метою налагодження тісного співробітництва шляхом визначення потреб останньої.
7. Доведено, що одним із шляхів поліпшення співпраці між місцевими органами влади і громадськістю є зростання іміджу місцевого органу влади, чим він вищий, тим більше бажання громадськості працювати з ним. Управління іміджем місцевих органів влади є важливим завданням їхніх служб зв’язків з громадськістю, тому діяльність у цьому напрямку повинна оцінюватися як якісними, так і кількісними показниками.
8. Запропоновано розробити і запровадити в практику діяльності місцевих органів влади узгоджені та цілеспрямовані комплекси дій, які ґрунтуються на прогнозних передбаченнях та розрахунках, конкретних планах реагування на прояви надзвичайних ситуацій і застосування необхідних ресурсів для їх ліквідації на основі створення єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Необхідно також активізувати у критичних регіонах та територіях роботи оперативно-чергових служб, підвищити їх оперативність за рахунок використання інформаційно-аналітичної бази даних, збільшення мобільності та технічного оснащення, створити регіональні інформаційно-аналітичні центри реагування на надзвичайні ситуації з відповідними банками даних, забезпечивши їх необхідною програмною продукцією для систематичного надання достовірних даних місцевим органам влади; звернути особливу увагу місцевих органів влади на покращення системи централізованого оповіщення населення.
Для оперативної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій разом зі штатним підрозділом створити та використовувати органи самоорганізації населення відповідних територій.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
Статті в наукових фахових виданнях
1. Серант А.Й. Організація зв’язків з громадськістю в державних установах. // Вісник УАДУ. – К., 2000. – № 2. – С. 428-434.
2. Серант А.Й. Зв’язки з громадськістю і місцеві органи влади. // Вісник УАДУ. – К., 2000. – № 3. – С. 448-457.
3. Серант А.Й. Особливості формування системи зв’язків з громадськістю органів державного управління та місцевого самоврядування в Україні. // Вісник УАДУ. – К., 2001. – № 4. – С. 399-405.
4. Серант А.Й. Завдання органів державного управління та місцевого самоврядування в розвитку зв’язків з громадськістю (ПР) в надзвичайних ситуаціях // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ / За заг. ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 2000. – Вип. № 3. – С. 231-241.
5. Серант А.Й., Огірко І.В. Застосування новітніх комп’ютерних технологій та АСУ в державному управлінні та у зв’язках з громадськістю // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ / За заг. ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 2000. – Вип. № 4. – С. 32-38. (авт. 0,05 д.а.)
6. Серант А.Й. Роль індивідуального і організаційного рішення керівника місцевих органів влади в налагодженні зв’язків з громадськістю // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ / За заг. ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 2001. – Вип. № 5. – С. 215-224.
7. Серант А.Й. Формування іміджу України в очах громадськості. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ / За заг. ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 2002. – Вип. № 6. – С. 193-202.
8. Серант А.Й. Шляхи удосконалення системи підвищення кваліфікації державних службовців в регіонах // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. – Вип.10. -С. .
Статті в інших виданнях, тези доповідей
9. Серант А.Й. Регламентація роботи та ведення діловодства в сільській, селищній радах та їх виконавчих комітетах // Місцеве самоврядування: Монографія. – Кн.1: Організація роботи сільського, селищного голови. / А.О. Чемерис, П.І. Шевчук, П.Ф. Гураль, А.Й. Серант, А.В. Ліпенцев, І.Ю. Посипанко, Г.В. Смолин / За заг. ред. А.О. Чемериса. – 3-є вид. доп., - Львів: Ліга-Прес, 2002. – С. 79-154.
10. Огірко І.В., Серант А.Й., Огірко О.І. Концептуальна модель прийняття індивідуального оптимального рішення // Ефективність державного управління (регіональний аспект): Матеріали щорічної науково-практичної конференції, 22 січня 2001 року. – Львів: ЛФ УАДУ, 2001. – С. .
11. Серант А.Й. Формування іміджу України в очах громадськості. Чинники, які на це впливають // Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи: Матеріали науково-практичної конференції, 22 листопада 2001 року. – Львів: ЛФ УАДУ, 2001. – С. 324-328.
12. Серант А.Й. Зв’язки з громадськістю (ПР) в надзвичайних ситуаціях // Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щорічної науково-практичної конференції, 22 січня 2002 року. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – С. 156-158.
13. Серант А.Й. Взаємовідносини з громадськістю органів місцевого самоврядування: Методичні рекомендації / За заг. ред. М.Д. Лесечка. – Львів: ЛФ УАДУ, 2001. – 27 с.
14. Чемерис А.О., Серант А.Й. Управління в надзвичайних ситуаціях: Методичні рекомендації / За заг. ред. М.Д. Лесечка. – Львів: ЛФ УАДУ, 2001. – 37 с. (авт. 0,85 д.а.)
15. Чемерис А.О., Серант А.Й. Організаційно-правові засади роботи сільського, селищного голови: Методичні рекомендації. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 27c. (авт. 0,6 д.а.)
16. Серант А.Й. Формування партнерства: міська рада – міська громада // Місцеве самоврядування. – Кн.2: Організація роботи міського голови / За заг. ред. А.О.Чемериса. – Львів: Ліга-Прес, 2004. – С.959-996.
17. Серант А.Й. Технологія інформування громадськості щодо входження України в міжнародний фонд торгівлі // Актуальні питання євроатлантичної інтеграції України. / За заг. ред. В.П. Горбуліна. – К.: ДП “Євроатлантикінформ”, 2005. – Вип.5. – С.347-362
18. Серант А.Й., Козярик В.М., Коник С.М., Чемерис А.О., Шевчук П.І. Основи місцевого самоврядування сільських громад.: Навч. посіб. / Кол. авт. / За ред. М. Орна того. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – С.164-265. (авт. 2,2 д.а.)
Анотація
Серант А.Й. Зв’язки з громадськістю в системі місцевих органів влади (державно-управлінський аспект). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – Теорія і історія державного управління. – Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Львів. – 2006. – 237с.
У дисертації узагальнено теоретико-методичні та політико-правові передумови організації місцевими органами влади зв’язків з громадськістю.
Проаналізовано стан вивчення цієї проблеми на сучасному етапі розвитку українського суспільства та доведено необхідність її подальшого дослідження. Вивчено чинну нормативно-правову базу з питань залучення громадян до управління на місцевому рівні та виявлено ряд невикористаних ними можливостей у цьому напрямку дій. Обґрунтовано сутність і визначено принципи налагодження місцевими органами влади зв’язків з громадськістю. Досліджено форми і методи інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади у контексті зв’язків з громадськістю. Показано позитивний вплив мотивації на розвиток цих зв’язків. Обґрунтовано необхідність підвищення іміджу влади у налагодженні зв’язків з громадськістю і доведено його вплив на цей процес. Розкрито особливості комунікативних відносин місцевих органів влади та громадськості у випадку появи надзвичайних ситуацій і запропоновані конкретні шляхи їх поліпшення.
Удосконалено модель зв’язків місцевих органів влади з громадськістю, зокрема, запропоновано систему цілей, реалізація яких забезпечить відкритість діяльності місцевих органів влади.
Обґрунтовано шляхи вдосконалення розвитку зв’язків місцевих органів влади з громадськістю. Запропоновано модель формування та реалізації цього процесу.
Ключові слова: зв’язки з громадськістю, місцеві органи влади, паблік рілейшнз, імідж, авторитет, репутація, комунікація, інформаційне забезпечення, засоби масової інформації, громадська думка.
АННОТАЦИЯ
Серант А.Й. Связи с общественностью в системе местных органов власти (государственно-управленческий аспект). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.01 – Теория и история государственного управления. – Львовский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Львов. – 2006. – 237с.
В диссертации обобщены теоретико-методические и политико-правовые предпосылки организации местными органами власти связей с общественностью.
Проанализировано состояние изучения этой проблемы на современном этапе развития украинского общества и доказана необходимость ее дальнейшего исследования, изучена нормативно-правовая база возможности привлечения граждан к управлению местным социально-экономическим развитием, рассмотрены направления урегулирования вопросов связанных с формированием единых критериев развития связей с общественностью, как общей целостной системой информационно-аналитического обеспечения местных органов власти информацией по состоянию дел в данном регионе с точки зрения общественности. Обосновано сущность связей с общественностью, сформировано систему принципов согласно которым местным органам власти целесообразно осуществлять связи с общественностью для обеспечения гласности, открытости и прозрачности власти при принятии управленческих решений.
Исследованы формы и методы информационного обеспечения деятельности местных органов власти, которые заключаются в своевременном правдивом информировании граждан о проделанной ими работе без нажима на них со стороны средств массовой информации.
Показано позитивное влияние мотивации на развитие связей с общественностью, которая в зависимости от многих факторов, может меняться под действием обратной связи между структурами власти и общественности.
Обосновано необходимость повышения имиджа власти с целью улучшения связей с общественностью и доказано его влияние на этот процесс. Раскрыты особенности коммуникативных отношений местных органов власти и общественности в случае возникновения чрезвычайных ситуаций и предложены конкретные пути их улучшения.
Усовершенствована модель связей с общественностью местных органов власти, предложено систему целей, реализация которых обеспечит открытость деятельности местных органов власти. Обоснованы пути усовершенствования развития связей местных органов власти с общественностью. Предложена модель формирования и реализации этого процесса.
Ключевые слова: связи с общественностью, местные органы власти, паблик рилейшнз, имидж, авторитет, репутация, коммуникация, информационное обеспечение, средства массовой информации, общественное мнение.
SUMMARY
Serant A. Y. Public relations in local government system (public-administrative aspect). – Manuscript.
Thesis for the degree of Candidate of Sciences in Public Administration by specialty 25.00.01 – Theory and history of public administration. – Lviv Regional Institute of Public Administration of National Academy of Public Administration under President of Ukraine. – Lviv. – 2006. – 237 p.
Theoretic – methodical and political legal prerequisites of organizing by local authorities the public relations are generalized in the thesis.
The state of investigation of this problem on modern stage of the development of Ukrainian society is analyzed and the necessity of its further investigation is proved. Valid standard legal basis concerning the issues of drawing the citizens into administration on the local level is studied and a range of unused possibilities in this direction of activities is found out.
The essence is substantiated and the principles of organizing public relations by local authorities are determined. Forms and methods of information provision of the local authorities’ activities in the context of public relations are investigated. The positive influence of motivation on the development of these relations is showed. The necessity of improving the image of the authorities in the public relations organizing is determined and its influence on this process is proved. The peculiarities of communicating relations of local authorities and public in case of emergency are exposed and concrete ways of their improvement are suggested.
The model of the public relations and local authorities is improved, in particular the system of objectives, the realization of which will provide the openness of local authorities’ activities is suggested.
The ways of improvement of the development of public relations and local authorities are substantiated. The model of formation and realization of this process is proposed.
Key words: public relations, local government authorities, image, authority, reputation, communication, information provision, mass media, public opinion.
