ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Соколова Наталія Михайлівна
УДК 625.711.73.: 336.225.67
АНТИКРИЗОВИЙ МОНІТОРИНГ ПІДПРИЄМСТВ ДОРОЖНЬОЇ ГАЛУЗІ
Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація і управління
підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному транспортному університеті
Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент
Іванова Наталія Юріївна,
Національний університет „Києво-Могилянська
Академія”, доцент кафедри економічної теорії
Офіційні опоненти: доктор економічних наук
Шинкаренко Володимир Григорович,
Харківський Національний
автомобільно - дорожній університет,
завідувач кафедри менеджменту
кандидат економічних наук,
Концева Валентина Володимирівна,
Національний транспортний університет,
доцент кафедри менеджменту
та підприємництва
Провідна установа – Ужгородський національний університет
Міністерства освіти і науки України, кафедра
економіки, менеджменту та маркетингу
Захист відбудеться 14 березня 2006 року о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.059.04 при Національному транспортному університеті за адресою: 01010, м. Київ, вул. Суворова,1, ауд. 333.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного транспортного університету за адресою: 01103, м. Київ, вул., Кіквідзе, 42.
Автореферат розісланий 8 лютого 2006 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Левківський О.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У сучасній економічній теорії поняття "криза" є однією з фундаментальних категорій концепції циклічності розвитку економічних систем, яка вже понад сто років посідає одне з центральних місць у дослідженнях різних наукових шкіл та напрямів економічної науки. Парадигма циклічності змін сукупного попиту та пропозиції, обсягів виробництва та доходу і, відповідно, стану економіки, є основою теорії економічних циклів та економічної кон'юнктури, яка розвинулася завдяки дослідженням таких видатних вчених економістів як Туган- Барановський М.І., Кондратьєв Н.Д., Кейнс Дж. М., Шумпетер Й., Фрідмен М.
Дослідження кризових явищ як на макро- так і на мікрорівні є взаємодоповнюючими завданнями, оскільки усебічне дослідження механізму розгортання економічної кризи неможливе без вивчення її прояву та закономірностей розвитку на мікроекономічному рівні. В цих умовах проявляється нагальна необхідність відслідковування як стадій розвитку підприємства, так і тих процесів, які відбуваються на всіх етапах його життєвого циклу.
Доведено що можливість настання кризи існує на всіх стадіях розвитку підприємства. Це зумовлює необхідність здійснення антикризового управління протягом усього періоду його функціонування.
Питаннями антикризового управління займаються як вітчизняні так і зарубіжні вчені, серед них Лігоненко Л.О., Крутик А.Б., Муравйов А.І., Шершньова З.Є., Василенко В.О., Чернявський А.Д., Недосєкін О.О. Градов А.П., Уткін Е.А., Грязнова А.Г., Кошкін В.И. та ін.
Однак як показали дослідження не існує загальноприйнятої концепції циклічності на мікрорівні, відповідно невизначеними є кількість стадій розвитку підприємства і фаз розвитку кризи. Це зумовило цілу низку проблем, що стосуються ефективного антикризового управління підприємством. Серед них найбільш важливим є визначення показників – індикаторів, що дозволяють оцінити наявність кризи та її глибину, а також побудова систем спостереження за розвитком підприємства. Відсутність єдиного загальноприйнятого підходу до визначення зазначених проблем і обумовлює актуальність теми дослідження та є передумовою постановки його мети та задач.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково – дослідної роботи кафедри організації виробництва Національного транспортного університету „Теоретичні основи використання інформаційних ресурсів в системі менеджменту підприємницькою діяльністю” (державний реєстраційний номер 0104U004032). Особисто автором у контексті даної програми запропонований один із варіантів моделі антикризового менеджменту підприємницької діяльності.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретичних та методичних засад щодо проведення антикризового моніторингу діяльності підприємств дорожньої галузі, що дозволяє виявити ознаки кризи та оцінити її глибину.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких задач:
ь Визначення і конкретизація поняття життєвого циклу підприємства;
ь Класифікація стадій розвитку кризи;
ь Розробка теоретичних засад проведення антикризового моніторингу підприємства;
ь Обґрунтування інструментарію проведення антикризового моніторингу підприємства;
ь Уточнення системи показників – індикаторів для визначення ознак кризи;
ь Обґрунтування системи показників оцінки глибини кризи;
ь Розробка методичних рекомендацій щодо проведення антикризового моніторингу на підприємстві;
ь Апробація розроблених методичних рекомендацій.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес виявлення та упередження кризових явищ розвитку підприємства на окремих стадіях його життєвого циклу.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є антикризовий моніторинг діяльності підприємств дорожньої галузі .
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертації є роботи класиків економічної науки, сучасних зарубіжних та вітчизняних вчених – економістів з проблем антикризового управління. З метою вивчення проблемних питань в дисертації використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Зокрема, статистичні методи та метод експертних оцінок застосовувалися при соціологічному опитуванні, проведеного автором серед керівників та спеціалістів підприємств дорожньої галузі. Рішення поставлених в дисертації задач ґрунтуються на теорії нечітких множин, економічному та кореляційному аналізі. Для оцінки фінансового благополуччя дорожньо-будівельних підприємств використовувався коефіцієнтний метод, при виборі найбільш вагомих показників - індикаторів кризового стану підприємства було використано кореляційний аналіз. Для здійснення антикризового моніторингу та оцінки впливу управлінських рішень на рівень фінансового благополуччя використовувався інструментарій апарату нечітких множин.
Інформаційною базою дослідження є матеріали, зібрані під час спеціально проведених досліджень у шляхо - будівельних підприємствах Асоціації „Автотрансбуд”, статистичні дані Державної служби автомобільних доріг України („Укравтодор”), ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, і опубліковані результати наукових досліджень про сучасні проблеми дорожньої галузі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних положень щодо формування системи антикризового моніторингу підприємств дорожньої галузі.
У процесі дослідження автором отримані такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми і конкретизують новизну проблеми:
вперше:
ь запропоновано новий порядок проведення антикризового моніторингу на підприємствах дорожньої галузі, суть якого полягає у обґрунтуванні коефіцієнтів оцінки фінансового благополуччя відповідно до стадії розвитку підприємства та коефіцієнтів визначення стадії кризи і оцінки її глибини; розробці та формалізації управлінських рішень і аналізу їх впливу на стан підприємства;
ь розроблено методичні рекомендації, які реалізують запропонований порядок проведення антикризового моніторингу. Це дозволило на основі статистичної звітності шляхо – будівельних підприємств визначити стадії їхнього розвитку, виявити стадію кризи і оцінити її глибину, а також розробити відповідні управлінські рішення;
ь визначені на основі побудови та аналізу гістограм межі показників діагностики кризового стану шляхово – будівельних управлінь, застосування яких дозволило визначити ступінь критичності фактичного значення цих показників, а також сформулювати логічні висловлювання (правила), що пов’язують рівень показника із відповідним станом фінансового благополуччя підприємства;
ь розроблена комплексна системна модель для оцінки ступеню та глибини кризи, суть якої полягає у побудові з урахуванням визначених меж і правил фінансової карти підприємства, що знаходиться в кризовому стані, а також у виявленні показників, управління якими дозволяє підприємству вийти з кризи.
удосконалено:
ь систему показників – індикаторів наявності ознак кризи шляхом порівняння існуючих методик оцінки фінансового стану та систематизації показників за класифікаційними ознаками “стадія розвитку підприємства” та “специфіка дорожньої галузі”. Було визначено що показниками, які потребують особливої уваги, для стадії “народження” та стадії “становлення” є показники ліквідності, для стадії “зростання” - показники оборотності, для стадії “зрілість” - показники майнового стану та рентабельності, для стадії “спад” - показники ліквідності та рентабельності;
ь систему показників для оцінки глибини кризи, які обрано за допомогою кореляційного аналізу на основі репрезентативної вибірки даних п’яти шляхо – будівельних управлінь, що дозволило визначити оціночні показники для трьох стадій кризи: ефективності, платоспроможності і банкрутства.
дістали подальшого розвитку:
ь інструментарій оцінки глибини кризи фінансово - економічної діяльності підприємств дорожньої галузі, який поряд із якісною оцінкою ознак кризи дозволяє кількісно оцінити її глибину на основі теорії нечітких множин, яка забезпечує формалізацію нечітких уявлень менеджерів та отримання достовірних результатів в умовах обмеженої інформації;
ь програмне забезпечення для оцінки фінансового стану підприємств шляхом формування модулю меж оцінки ступеню критичності показників та модулю правил визначення стадії і глибини кризи. Використання цього інструментарію дозволяє проводити антикризовий моніторинг для підприємств дорожньої галузі з урахуванням їх особливостей.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій щодо проведення антикризового моніторингу на підприємствах дорожньої галузі України, які можуть бути використані також іншими підприємствами виробничої сфери.
Матеріали дослідження було використано шляховим ремонтно – будівельним управлінням ДП “ШРБУ № 100” під час аналізу фінансового стану підприємства за 2005 рік на предмет наближення небажаної кризи (акт впровадження № 680 від 30.11. 2005); розроблені методичні рекомендації щодо проведення антикризового моніторингу на підприємстві пройшли практичну апробацію та прийняті до впровадження у ВАТ “Шляхово – будівельне управління № 41” (довідка № 642 від 24.11.2005).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові та практичні результати отримано особисто автором і опубліковано у відкритій пресі.
У статтях, опублікованих у співавторстві (див. список праць опублікованих за темою дисертації), особисто здобувачем:
ь запропоновано впровадження контролінгу в практику господарської діяльності дорожніх - будівельних підприємств, що буде сприяти підвищенню ефективності будівництва та експлуатації автомобільних доріг [1];
ь запропоновано, що страхування діяльності дорожньо - будівельних підприємств і, особливо, страхування ризиків, необхідно розглядати як складовий елемент загальної системи управління підприємством в тому числі і антикризового [8];
ь розроблено концептуальний підхід щодо проведення антикризового моніторингу на підприємстві, доведено що впровадження на підприємстві системи моніторингу дозволяє істотно підвищити ефективність усього процесу управління його господарською діяльністю.[11];
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження було викладено та обговорено на Міжнародній науково – технічній конференції „Прогресивні технології і енергозбереження в дорожньому будівництві” (м. Київ, 24 -26 жовтня 2001 р.), на щорічних наукових конференціях професорсько – викладацького складу і студентів Національного транспортного університету (м. Київ, 2002 – 2004 рр.), на науковому семінарі молодих вчених та аспірантів „ Сучасні технології та матеріали для будівництва й експлуатації автомобільних доріг” ( м. Харків, 23 -24 жовтня 2004 р.), на Міжнародній науково – технічній конференції „Сучасні проблеми та перспективи розвитку дорожньо – будівельного комплексу України.” яка присвячена 60 – річчю Національного транспортного університету. ( м. Київ, 30 вересня – 1 жовтня 2004 р.).
Публікації. За темою дисертації та за результатами досліджень опубліковано одинадцять робіт, із них 5 особисто автором, 3 в співавторстві, 3 тези доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків.
Дисертація викладена на 187 с., містить 45 таблиць, 43 рисунки, 14 додатків. Список використаних літературних джерел складається з 104 найменувань. Обсяг основного тексту дисертаційної роботи становить 218 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено предмет та об’єкт дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі – „Теоретичні засади антикризового моніторингу” – ґрунтовно розглянуто праці зарубіжних та вітчизняних авторів, присвячені антикризовому управлінню.
З одного боку, підприємство є елементом, „клітиною” макроекономічної системи. Тому криза підприємства може бути наслідком кризи світової економічної системи, кризи господарства окремої держави, галузевої кризи. З іншого боку, підприємство – складна мікроекономічна система, якій притаманний циклічний розвиток, що зумовлює „життєвий цикл” підприємства. Однак єдиної концепції циклу на мікрорівні не існує. Найбільшого поширення набула дефініція „життєвий цикл підприємства”, під якою розуміють сукупність стадій, що проходить підприємство у перебігу своєї життєдіяльності від створення до ліквідації. Кожна з цих стадій характеризується певною системою стратегічних цілей та задач, особливостями формування ресурсного потенціалу , досягнутими результатами функціонування.
Різні дослідники виокремлюють від 4 до 5 стадій розвитку підприємства. Аналіз цих пропозицій дозволив стверджувати про наявність наступних 5: народження, становлення, зростання, зрілість, спад. Можливість настання кризи існує на усіх стадіях.
Як показало дослідження криза має функціональне значення. Переборення кризи зумовлює перехід системи до нового стану, який більше відповідає ринковій ситуації, тобто підвищується конкурентноздатність підприємства. Спочатку кризові явища реалізують себе у вигляді локальної кризи, подальше їх поширення веде до системної кризи. Подолання кризи можливе шляхом коригування системи управління та перебудови організаційної структури відповідно до нових умов. Криза розвитку підприємства - це явище, яке існує не у статиці, а в динаміці, і являє собою обмежений у часі процес виникнення та поступового поглиблення кризового стану підприємства. Більшість дослідників доводять наявність кількох стадій у розвитку кризового процесу, кожна з яких відповідає певному ступеню порушення нормальної діяльності підприємства, втрати ним життєздатності. Найбільшого поширення набула концепція про існування трьох окремих стадій, однак їх визначення не є загальноприйнятим. Можна стверджувати, що даними стадіями є: криза ефективності, криза платоспроможності, загроза банкрутства.
Це зумовлює необхідність використання різних методів антикризового управління, основними з яких є моніторинг, контролінг, диверсифікація, реструктуризація та санація.
Однак як показали дослідження універсальним методом, який доцільно використовувати не тільки на всіх стадіях кризи, але й, в першу чергу, для її своєчасного попередження, є моніторинг. Причому наявність всіх цих стадій проявляється через фінансово - економічні показники. З цього випливає необхідність своєчасного виявлення ознак кризи за допомогою моніторингу фінансового благополуччя підприємства. Таким чином антикризовий моніторинг діяльності підприємства – це оперативне спостереження за процесами, що відбуваються у фінансовій сфері його функціонування. Він включає:
ь оцінку фінансового благополуччя і результатів діяльності підприємства;
ь узагальнення результатів і розробку рекомендацій для прийняття управлінських рішень спрямованих на покращення благополуччя підприємства.
Ефективний антикризовий моніторинг потребує створення відповідної системи, яка передбачає декілька етапів. Основними з них є:
ь визначення узагальнюючих показників, що відображають фактичні результати діяльності підприємства;
ь визначення групи інформативних показників – індикаторів, необхідних для спостереження за благополуччям підприємства;
ь оцінка наявності кризових явищ на підприємстві та їх ідентифікація;
ь розробка управлінських рішень з метою подальшого оздоровлення діяльності підприємства або його розвитку.
У другому розділі – „Обґрунтування методів та експериментальної бази дослідження” здійснено вибір методів які доцільно застосовувати в процесі антикризового моніторингу підприємств дорожньо – будівельного комплексу України.
Основною складовою соціально – економічної інфраструктури є транспортна галузь, ефективність функціонування якої залежить від стану автомобільних доріг. В той самий час, фінансовий та матеріально – технічний стан підприємств дорожньо будівельного комплексу є незадовільним (знос ОВФ становить більш 60 %, фінансова стійкість складає приблизно 30%). Це зумовлює необхідність проведення антикризового моніторингу фінансового благополуччя підприємств галузі.
Як показали дослідження існує декілька методичних підходів до оцінки фінансового стану, що спираються на різні фінансово – економічні показники, загальна кількість яких становить понад 120. Це зумовлено існуванням щонайменш 7 груп споживачів результатів аналізу фінансового стану підприємства. Так, ліквідність підприємства найбільше цікавить його постачальників, позичкодавців, покупців, фінансові результати – власників, податкові органи; фінансовий стан – менеджерів, постачальників, інвесторів. Крім того, ці методики не дозволяють виявити показники, що є найбільш важливими для окремих стадій життєвого циклу підприємства. Таким чином аналіз найпоширеніших підходів дозволив стверджувати про доцільність класифікації показників оцінки фінансового благополуччя відповідно до стадії розвитку підприємства. Було визначено що показниками, які потребують особливої уваги, для стадії “народження” та стадії “становлення” є показники ліквідності, для стадії “зростання” - показники оборотності, для стадії “зрілість” - показники майнового стану та рентабельності, для стадії “спад” - показники ліквідності та рентабельності.
Якщо фінансовий стан є незадовільним, то необхідно проводити діагностику кризового стану. Як показали дослідження, сучасний стан розробки методичного забезпечення діагностики кризового стану підприємства характеризується різноманітністю заходів та інструментів її проведення. Оскільки, як вже зазначалося, криза проходить три стадії розвитку, то в роботі пропонуються групи показників, які дозволяють оцінити у якій саме стадії знаходиться криза, тобто оцінити її глибину. Для оцінки кризи ефективності пропонується використовувати такі показники як коефіцієнт чистої рентабельності, фондовіддача, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт оборотності готової продукції, коефіцієнт чистої рентабельності, коефіцієнт оборотності обігових коштів, коефіцієнт рентабельності обороту, коефіцієнт кратності відсотків, диференціал фінансового важеля, коефіцієнт економічної прибутковості. Для оцінки кризи платоспроможності – коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, коефіцієнт покриття запасів стабільними джерелами фінансування, коефіцієнт заборгованості. Для оцінки вірогідності банкрутства - коефіцієнт покриття, рівень ліквідності, рівень простроченої заборгованості, коефіцієнт „ сили кредиторів”.
Кожна з цих криз має три ступеня глибини, які описуються як „легка” криза, „значна” криза, „гостра” криза, а отже нечітко. Це зумовило розробку вимог щодо інструментарію антикризового моніторингу, а саме:
ь можливість формалізації нечітких уявлень;
ь отримання достовірних результатів в умовах обмеженої інформації;
ь побудови комплексного показника, що дозволяє визначити рівень фінансового неблагополуччя;
ь можливість оперативної оцінки впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства;
ь можливість перекладу на мову програмування.
Як показали дослідження точні методи прогнозування кризи потребують великої вибірки однорідної статистичної інформації, що обмежує сфери їх застосування з-за фактичної відсутності необхідного для статистично значимих об'ємів такої інформації. Методи експертних оцінок та аналіз сценаріїв спираються на суб’єктивні фактори. Інструментарієм, який дозволяє здійснити аналіз фінансового благополуччя, оцінити ситуацію і визначити дистанцію, що відокремлює підприємство від банкрутства, формалізувати нечіткі уявлення менеджерів і спрогнозувати вплив змін окремих статей балансу на якість фінансового благополуччя підприємства, є апарат нечітких множин і нечіткої логіки, який запропонував Л.А. Заде. Основні положення теорії нечітких множин успішно впроваджені російським вченим Недосекіним О.О. при управлінні корпоративними фінансами, оцінці ефективності та ризику фондових інвестицій та при оптимізації фондового портфелю та прогнозування фондових індексів.
Таким чином інструментарієм, який відповідає висунутим вимогам, є апарат нечітких множин, який і було застосовано для антикризового моніторингу діяльності підприємств дорожньої галузі.
У третьому розділі – „Методичні засади антикризового моніторингу підприємства” на підставі теоретичних основ антикризового управляння, аналізу методів дослідження та врахування експериментальної бази дослідження було розроблено концептуальний підхід, який закладає теоретико – методичні засади щодо проведення антикризового моніторингу на підприємствах дорожньої галузі України. Основними його положеннями є:
ь підприємство є системою, а тому йому, як і будь – якому системному утворенню, притаманні властивості циклічності;
ь у перебігу своєї життєдіяльності від створення до ліквідації підприємство проходить декілька фаз розвитку;
ь передумови для виникнення кризи існують на всіх фазах розвитку підприємства;
ь у перебігу кризи можуть бути виділені окремі стадії, які відрізняються зовнішніми сигналами (індикаторами кризового стану);
ь в якості індикаторів кризового стану виступають фінансові показники;
ь для своєчасного виявлення ознак кризи необхідно здійснювати антикризовий моніторинг, який передбачає проведення аналізу фінансового благополуччя підприємства, діагностики кризового стану і визначення глибини кризи, оцінку і прогноз змін стану підприємства, а також передбачення наслідків управлінських рішень;
ь для визначення глибини кризи необхідно задати рівні показників, які описуються мовою слів (низький, середній, високий), а отже нечітко;
ь в якості інструментарію для здійснення антикризового моніторингу підприємства доцільно використовувати апарат нечітких множин, який дозволяє трансформувати мову слів в мову кількісних оцінок.
Для практичної реалізації концептуального підходу було розроблено методичні рекомендації щодо проведення антикризового моніторингу, які передбачають поетапне вирішення проблеми, рис 1.
На першому етапі – здійснюється вибір показників для визначення ознак кризи та діагностики кризового стану.
Мета етапу – формування групи показників – індикаторів за якими буде встановлюватися діагноз щодо наявності кризи та її глибини.
На другому етапі – за обраними показниками визначається рівень фінансового благополуччя підприємства. Якщо воно є задовільним, то підприємство функціонує у попередньому режимі. Якщо ні, то здійснюється перехід до третього етапу.
Рис.1. Загальна схема рекомендацій щодо проведення антикризового моніторингу підприємства
Мета етапу – встановлення діагнозу щодо фінансового благополуччя підприємства.
На третьому етапі – визначається стадія кризи за обраними показниками і розробляються управлінські рішення.
Мета етапу – визначення того, наскільки далеко від банкрутства знаходиться підприємство і підготовка управлінських рішень щодо фінансового оздоровлення.
Після того як управлінські рішення розроблені, доцільно оцінити їх вплив на фінансове благополуччя підприємства.
Для апробації методичних рекомендацій було обрано 5 шляхо – будівельних управлінь: ШБУ – 27, ШБУ – 14, ШБУ – 50, ШБУ – 3, ШБУ – 41.
На першому етапі згідно розроблених методичних рекомендацій було обрано показники – індикатори для визначення ознак кризи і діагностики кризового стану. Для визначення ознак кризи рекомендовано 5 груп показників:
- показники майнового стану ( коефіцієнт зносу основних засобів, оновлення основних засобів, вибуття основних засобів);
- показники ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, чистий оборотний капітал, коефіцієнт рівня простроченої ліквідності);
- показники платоспроможності (коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт фінансової автономії, робочий капітал, маневреність робочого капіталу, коефіцієнт обіговості оборотних запасів, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт забезпечення власними засобами, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу);
- показники ділової активності (коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, коефіцієнт дебіторської заборгованості, строк погашення дебіторської заборгованості, строк погашення кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, показник фондовіддачі, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт готової продукції, коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності обігових коштів);
- показники рентабельності підприємства (коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності діяльності, коефіцієнт рентабельності продукції, коефіцієнт рентабельності обороту, коефіцієнт кратності відсотків, диференціал фінансового важеля, коефіцієнт економічної прибутковості, рівень власного капіталу).
Вибір показників для діагностики кризового стану здійснювався за допомогою кореляційного аналізу. Було обрано таку групу показників: коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт обіговості основних засобів, коефіцієнт фінансової автономії, показник фондовіддачі, коефіцієнт рентабельності обороту.
Оцінка фінансового благополуччя обраних шляхо – будівельних управлінь (ІІ етап) показала, що ШБУ – 50 знаходиться на стадії „зрілість”, а ШБУ – 14, ШБУ – 41, ШБУ – 3 на стадіїї „ зростання”. Однак рівень показників ШБУ – 27 свідчить про наявність кризового стану, тому для визначення стадії кризи і її глибини здійснювалася діагностика кризового стану цього підприємства ( ІІІ етап).
Як вже зазначалося глибина кризи визначається менеджером нечітко і тому потребує формалізації, яка здійснюється за допомогою моделі. Модель базується на:
ь системі вхідних лінгвістичних змінних, в якості яких виступають обрані показники, що дозволяють визначити глибину кризи;
ь вихідній лінгвістичній змінній, тобто ступеня кризового стану;
ь терм – значеннях лінгвістичних змінних;
ь кількісних оцінках, які базуються на нечітких множинах та сукупності правил нечіткого виводу.
Для уніфікації значень лінгвістичних змінних виділено п'ятирівневі класифікатори термів – "пенташкали", назви та умовні позначення яких наведені у таблиці 1.
Таблиця 1
Умовні позначення термів для вхідної та вихідної змінної
Назва терма вхідної
змінної
(рівень показника) | Умовне
позначення | Назва терма вихідної
змінної
( стан підприємства) | Умовне
позначення
Дуже низький | ДН | Граничного неблагополуччя | ГН
Низький | Н | Неблагополуччя | Н
Середній | C | Середньої якості | С
Високий | В | Відносного благополуччя | ВБ
Дуже високий | ДВ | Граничного благополуччя | ГБ
Для обраних на першому етапі показників – індикаторів були визначені інтервали зон абсолютної впевненості значень термів лінгвістичних змінних, таблиця 2.
Таблиця 2
Інтервали зон абсолютної впевненості
Значення лінгвістичної змінної “Величина коефіцієнту” | Коефіцієнт покриття | Коефіцієнт швидкої ліквідності | Коефіцієнт фінансової автономії | Коефіцієнт обіговості | Показник фондовіддачі | Рентабельн. обороту
Дуже низьке
ДН | 0,00 –
0,625 | 0,000 –
0,662 | 0,000 –
0,125 | 0,000 –
0,612 | 0,000 –
1,052 | 0,000 –
0,156
Низьке
Н | 0,70 –
0,933 | 0,700 –
1,200 | 0,2 3 –
0,377 | 0,700 –
1,033 | 0,733 –
1,333 | 2,067 –
4,667
Середнє
С | 1,067 –
1,331 | 1,067 –
2,400 | 0,451 –
0,607 | 1,267 –
1,733 | 1,667 –
2,333 | 6,333 –
9,667
Високе
В | 1,467 –
2,231 | 1,467 –
3,300 | 0,683 –
0,773 | 1,967 –
2,467 | 2,667 –
4,667 | 11,333 17,001
Дуже високе
ДВ | 2,867 –
4,201 | 2,867 –
4,200 | 0,787 –
1,000 | 2,733 –
4,000 | 6,333 –
12,00 | 21,000 27,000
Інтервали зон абсолютної впевненості дають змогу оцінити до якого із п’яти значень лінгвістичної змінної “Величина коефіцієнту” відноситься окремо взятий коефіцієнт, який поступає на вхід системи нечіткого виводу.
Для отримання висновку щодо рівня фінансового благополуччя підприємства в дисертаційному дослідженні була розроблена база правил, яка містить 45 логічних висловлювань, які пов’язують фактичні значення показників зі станом підприємства.
Розроблені правила та визначені зони абсолютної впевненості дали змогу побудувати фінансову карту ШБУ – 27, на якій відображено як успіхи фінансової політики так і слабкі ланки, таблиця 3.
Таблиця 3
Фінансова карта шляхово – будівельного управління № 27
станом на 1 січня 2005 рік
Найменування
показника | Рівень показника
Дуже низький | Низький | Середній | Високий | Дуже високий
Коефіцієнт покриття | 0 | 0 | 0 | 1 | 0
Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0 | 0 | 0,599 | 0,401 | 0
Коефіцієнт фінансової автономії | 0 | 0,963 | 0,037 | 0 | 0
Коефіцієнт обіговості | 0 | 0 | 0 | 1 | 0
Фондовіддача | 0 | 0 | 1 | 0 | 0
Рентабельність обороту | 1 | 0 | 0 | 0 | 0
Фінансова карта на 1 січня 2005 року показує, над підвищенням яких показників слід зосередитися для покращення фінансового благополуччя ШБУ - 27. Такими показниками є коефіцієнт фінансової автономії та рентабельність обороту, які потрапляють в дуже низький та низький рівні.
Для визначення стадії кризи та її глибини було розраховано комплексний фінансовий показник CFC та визначена його градація. Комплексний фінансовий показник визначається на підставі даних таблиці 3.
Чим вище рівень комплексного фінансового показника CFC, тим краще фінансове благополуччя підприємства. Були отримані такі дані CFC для ШБУ – 27, таблиця 4.
Таблиця 4
Значення комплексного фінансового показника
Рік | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004
CFC | 0,239 | 0,455 | 0,504 | 0,568 | 0,482
Як видно з таблиці 4 починаючи з 2002 року рівень комплексного фінансового показника становив більше ніж 0,5. Порівняння отриманого значення CFC із межами ризику банкрутства (таблиця 5) дозволило визначити наскільки далеко від банкрутства знаходиться ШБУ – 27. Так станом на 1.01.2005 цей показник становив 0.482, що означає середній ризик банкрутства, тобто підприємство знаходиться у другій стадії кризи (криза платоспроможності).
Таблиця 5
Класифікація комплексного фінансового показника
Значення CFC | Висновок щодо стадії кризи
0-0,2 | Граничний ризик банкрутства | Банкрутство
0,2-0,4 | Високий ризик банкрутства
0,4-0,6 | Середній ризик банкрутства | Платоспроможності
0,6-0,8 | Низький ризик банкрутства
0,8 - 1 | Ризик банкрутства незначний | Ефективності
Таким чином, для виходу з кризи ліквідності менеджери ШБУ – 27 мають працювати над покращенням показника рентабельності обороту та коефіцієнта фінансової автономії. Оскільки значення цих показників залежить від структури доходу та витрат, то доцільно зосередитися на пошуку резервів зростання доходу та покращенні структури операційних витрат. Такими резервами є операції з майном (наприклад оренда майна), банківські позики, кошти кредиторів та інше.
В якості програмного забезпечення розроблених методичних рекомендацій використовується комп’ютерний програмний комплекс CFExpert, який було адаптовано з урахуванням особливостей дорожньо – будівельних підприємств.
Таким чином, розроблені методичні рекомендації щодо проведення антикризового моніторингу підприємств дорожньої галузі дозволяють:
ь обґрунтувати показники та виявляти наявність кризових явищ на підприємстві;
ь проводити діагностику кризового стану;
ь оцінити вплив управлінських рішень на якісну зміну фінансового благополуччя підприємства.
ВИСНОВКИ
Здійснена дисертаційна робота дала змогу дійти таких висновків:
1. У своєму розвитку підприємство проходить п’ять етапів, на кожному з яких наявні фактори, що сприяють виникненню кризи. Криза є неминучою, а отже виявлення, подолання та усунення кризових явищ потребує здійснення антикризового управління.
2. Дослідженням кризових явищ займається як економічна теорія так і прикладна економічна наука. Однак до сих пір не існує загальноприйнятої точки зору щодо кількості і змісту етапів розвитку підприємства, стадій розвитку кризи, а також кількісного та якісного складу показників, за якими можна визначити ознаки кризи та оцінити її глибину.
3. Розроблений концептуальний підхід щодо проведення антикризового моніторингу визначає теоретичні засади розвитку підприємств і розвитку кризи, а також методичні засади кількісної оцінки фінансового благополуччя підприємств.
4. Для практичної реалізації концептуального підходу розроблено новий порядок, суть якого полягає у обґрунтуванні коефіцієнтів оцінки фінансового благополуччя відповідно до стадії розвитку підприємства та коефіцієнтів визначення стадії кризи і оцінки її глибини; розробці та формалізації управлінських рішень і аналізу їх впливу на стан підприємства;
5. Розроблено методичні рекомендації, які передбачають три етапи проведення антикизового моніторингу. На першому етапі здійснюється вибір показників – індикаторів для визначення ознак кризи і діагностики кризового стану у відповідності до стадій розвитку підприємства. На другому – встановлюється рівень фінансового благополуччя підприємства. На третьому етапі визначається стадія кризи та її глибина і розробляються управлінські рішення.
6. В якості інструментарію антикризового моніторингу обрано апарат нечітких множин, який дозволяє формалізувати нечіткі уявлення менеджерів щодо фінансового благополуччя підприємства і глибини кризи, побудувати фінансову карту підприємства, визначити ключові показники антикризового управління.
7. За експериментальну базу обрано підприємства дорожньої галузі як такі, що є важливою складовою економіки України і мають суттєвий вплив на її ефективне функціонування.
8. У результаті апробації методичних рекомендацій здійснено антикризовий моніторинг 5 шляхо – будівельних управлінь і визначено стадію їхнього розвитку та рівень фінансового благополуччя. Встановлено, що ШБУ – 27 знаходиться на середній стадії кризи ( криза платоспроможності) і розроблено рекомендації щодо покращення ситуації.
9. Розроблені методичні рекомендації щодо проведення антикризового моніторингу діяльності підприємств дозволяють:
ь проводити антикризовий моніторинг на всіх стадіях розвитку підприємства для своєчасного виявлення ознак кризи;
ь вибрати показники – індикатори для здійснення антикризового моніторингу;
ь оцінити рівень фінансового благополуччя підприємства та проводити діагностику кризового стану;
ь оцінити ступінь впливу управлінських рішень на якісну зміну фінансового благополуччя підприємства.
Методичні рекомендації можуть бути використані фахівцями сфери управління різних промислових підприємств України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМАЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ліпський Г.Є., Усов О.П., Соколова Н.М Контролінг – ефективна система функціональної підтримки управління підприємством дорожнього господарства // Автомобільні дороги і дорожнє будівництво.– К.: 2001.–Вип. 62. С. 134 – 138.
2. Соколова Н.М. До питання антикризового управління дорожніми підприємствами // Вісник Національного транспортного університету та Транспортної академії України. – К.: 2001. – Вип. 5. С. 208 - 211.
3. Соколова Н.М. До питання оцінки інвестиційної привабливості підприємств дорожньої галузі // Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета. Сборник научных трудов. – ХНАДУ.: 2002. – Вып. 19. – 210 с.
4. Соколова Н.М. Роль зовнішніх та внутрішніх факторів в антикризовому управлінні // Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. – К.: 2003. – Вип. 66. С. 115 -119.
5. Соколова Н.М. Діагностика в антикризовому управлінні підприємствами дорожньої галузі // Проблеми транспорту: Збірник наукових праць: Вип. 1. – Київ: НТУ, 2004. – С. 172 – 176.
6. Соколова Н.М. Прогнозування криз та банкрутств дорожньо – будівельних підприємств. Сучасні технології та матеріали для будівництва й експлуатації автомобільних доріг: Матеріали наукового семінару молодих вчених та аспірантів: Тези доповідей. – Харків, ХНАДУ, 2004. – С 57 - 58 .
7. Соколова Н.М Застосування теорії нечітких множин для оцінки фінансового стану підприємств. Сучасні проблеми та перспективи розвитку дорожньо – будівельного комплексу України. Тези міжнародної науково – технічної конференції яка присвячена 60 – річчю Національного транспортного університету: Тези доповідей. 2004. - С 17.
8. Ліпський Г.Є., Тирін В.В., Соколова Н.М. Роль управління ризиками в підвищенні ефективності господарською діяльністю дорожніх підприємств. // Вісник Національного транспортного університету. – К.: НТУ, 2004. – Вип. 9.- С. 88 - 91.
9. Соколова Н.М. Моніторинг – невід’ємна складова антикризового управління // Вісник Національного транспортного університету. – К.: НТУ, 2004. – Вип. 9. – С. 136 - 141.
10. Соколова Н.М. Моніторинг – невід’ємна складова антикризового управління // 61 – наукова конференція професорсько – викладацького складу і студентів університету, НТУ: Тези доповідей. – 2005. С. 68.
11. Іванова Н.Ю., Соколова Н.М., Концептуальний підхід до проведення антикризового моніторингу підприємства // Наукові записки НУКМА. Економічні науки. – К.: Видавничій дім “КМ Академія”, 2005. Т 44. - С.85 - 88
АНОТАЦІЯ
Соколова Н.М. Антикризовий моніторинг підприємств дорожньої галузі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – економіка, організація та управління підприємствами. Національний транспортний університет, Київ, 2006.
Дисертація присвячена розробці теоретичних та методичних засад щодо проведення антикризового моніторингу діяльності підприємств дорожньої галузі України.
Розроблено концептуальний підхід, який закладає теоретико – методичні засади виявлення ознак кризи та оцінки її глибини.
Розроблено методичні рекомендації, які дають змогу:
ь проводити антикризовий моніторинг на всіх стадіях розвитку підприємства для своєчасного виявлення ознак кризи;
ь оцінити наявність кризових явищ на підприємстві та проводити діагностику кризового стану;
ь оцінювати ступінь впливу тих чи інших управлінських рішень на якісну зміну фінансового благополуччя підприємства.
Методичні рекомендації щодо проведення антикризового моніторингу апробовано на п’яти шляхово – будівельних управліннях. Результати апробації засвідчують можливість їх застосування для підприємств виробничої сфери.
Ключові слова: криза, антикризове управління, моніторинг, шляхо – будівельне управління, ознаки кризи, показники – індикатори кризового стану, теорія апарату нечітких множин, зона абсолютної впевненості, комплексний фінансовий показник.
АННОТАЦИЯ
Соколова Наталия Михайловна. Антикризисный мониторинг предприятий дорожной отрасли. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01. - экономика, организация и управления предприятиями. Национальный транспортный университет, Киев, 2006.
Диссертация посвящена разработке теоретических и методических основ проведения антикризисного мониторинга деятельности предприятий дорожной отрасли Украины. В роботе предложен концептуальный поход к проведению антикризисного мониторинга предприятий который определяет теоретико – методические основы определения признаков кризиса и его глубины. Для практической реализации концептуального подхода разработаны методические рекомендации, предусматривающие поэтапное решение проблемы.
На первом этапе осуществляется выбор показателей - индикаторов для определения признаков кризиса и диагностики кризисного состояния в соответствии со стадиями развития предприятия. Цель этапа - формирование группы показателей - индикаторов, по которым будет устанавливаться диагноз относительно наличия кризиса и его глубины.
На втором этапе по выбранным показателям определяется уровень финансового благополучия предприятия. Если оно удовлетворительно, то предприятие функционирует в предыдущем режиме. Если нет, то осуществляется переход к третьему этапу.
Цель этапа - установление диагноза относительно финансового благополучия предприятия.
На третьем этапе определяется стадия кризиса его глубина, и разрабатываются управленческие решения.
Цель этапа - определения того, насколько далеко от банкротства находится предприятие и подготовка управленческих решений относительно финансового оздоровления.
Разработаные методические рекомендации дают возможность:
ь проводить антикризисный мониторинг на всех стадиях развития предприятия для своевременного выявления признаков кризиса;
ь выбирать показатели - индикаторы для осуществления антикризисного мониторинга;
ь оценить наличие кризисных явлений на предприятии ;
ь проводить диагностику кризисного состояния;
ь оценивать степень влияния тех или других управленческих решений на качественное изменение финансового благополучия предприятия.
Методические рекомендации проведения антикризисного мониторинга деятельности предприятий были апробированы на пяти дорожно-строительных управлениях. Результаты апробации позволяют сделать вывод о возможности их применения для предприятий производственной сферы.
Ключевые слова: кризис, антикризисное управление, мониторинг, дорожно-строительное управление, признак кризиса, показатели – индикаторы кризисного состояния, теория аппарата нечетких множеств, зона абсолютной уверенности, комплексный финансовый показатель.
SUMMARY
Sokolovа N.M. Antirecessionary monitoring of firms of the transport industry. –Manuscript.
The thesis for an Associate professor’s degree (Ph.D. thesis) in specialty 08.06.01 – economics, organization and firm management. The National transport university, Kyiv, 2006.
The thesis is devoted to the working of theoretical and methodical foundations concerning the antirecessionary monitoring of the functioning of the transport industry firms.
The conceptual approach, which lays the theoretical and methodical foundations of crisis indicators discovery and its depth estimation, is developed
The methodical recommendations are developed. They let:
· realize antirecessionary monitoring on the all stages of the firm development to discover crisis indicators in proper time;
· estimate the existence of the crisis events on the firm;
· realize the diagnostics of the crisis situation;
· estimate the degree of managerial decisions
