НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШАХОВ Павло Анатолійович

УДК: (591.4+591.144+611.42+591.413/.415):(636.2+636.4)

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТРАОРГАННИХ КРОВОНОСНИХ СУДИН І ТКАНИННИХ КОМПОНЕНТІВ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ТЕЛЯТ І ПОРОСЯТ

16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Криштофорова Беса Владиславівна,

Південний філіал “Кримський агротехнологічний

університет” Національного аграрного університету,

завідувач кафедри анатомії і фізіології тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор,

заслужений працівник народної освіти України

Рудик Станіслав Костянтинович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри анатомії

сільськогосподарських тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент

Шарандак Василь Іванович,

Луганський національний аграрний університет,

завідувач кафедри анатомії і ветеринарного

акушерства

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної

медицини ім. С.З. Гжицького, кафедра анатомії

сільськогосподарських тварин, Міністерства

аграрної політики України, м. Львів

Захист дисертації відбудеться “17” травня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімн. 41

Автореферат розісланий “12” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Міськевич С. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Загальною біологічною закономірністю новонароджених тварин, як матуранатних (зрілонароджуючих), так і іматуранатних (незрілонароджуючих), є незавершеність структури їх органів, систем і апаратів (Аршавський И.А., 1968; Криштофорова Б.В., 1978-2005). При цьому, найбільш незавершеною структурою в організмі новонароджених

є органи імунної системи (Криштофорова Б.В., 1999; Оліяр А.В., 2003). У розвитку імунних реакцій значну роль виконують лімфатичні вузли (ЛВ), які, за сучасними даними, відносять до вторинних органів імуногенезу. Функціональна активність ЛВ проявляється у кількісних і якісних характеристиках їх структурних компонентів. Будова соматичних і вісцеральних ЛВ має загальні закономірності у тварин і людей, що свідчить про, практично, однакові їх функції (Флоренсов В.А., 1966; Kroese F.G., 1990; Liu N.F., 1992).

Особливістю паренхіми ЛВ у добових тварин, особливо іматуранатних, є великий вміст дифузної лімфоїдної тканини. У тварин новонародженого періоду відбувається інтенсивне формування лімфоїдних вузликів поряд з лімфоїдною тканиною (Гаврилін П.М., 2000; Смоляк В.В., 2000).

Структурно-функціональні особливості ЛВ, у певній мірі, визначаються умовами гемодинаміки, що відображається на відносній площі та поперечнику кровоносних судин (КС) і структурі їх стінки. Встановлено, що розвиток паренхіматозних структур органів залежить від інтенсивності їх кровопостачання (Бобрік І.І.,1991; Сапін М.Р., Етінген Л.Є., 1996).

У літературі не достатньо висвітлені питання кількісного і якісного взаємовідношення КС і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних ЛВ у добових і періоду новонародженості ссавців. Відомо, що у лабораторних тварин (собак, кролів, білих щурів, мишей та ін.) і людини КС проникають через ворота ЛВ, потім поступово розгалужуються в їх мозковій і кірковій зонах (речовинах). Поперечник КС коливається в широких межах. Інтраорганні артерії ЛВ, як і в інших органах, мають стінку, що складається з трьох оболонок. Проте, ми не зустріли робіт, присвячених морфофункціональним особливостям КС і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних ЛВ телят і поросят, як представників зрілонароджуючих видів тварин. Відсутні також відомості про зональне розгалуження артерій і вен, особливості будови судин мікроциркуляторного русла ЛВ цих тварин.

Не з'ясовані кількісні взаємовідношення КС і тканинних компонентів ЛВ у добових тварин з різним морфофункціональним статусом. До цього часу не встановлені закономірності архітектоніки КС, у зв’язку, із особливостями структури тканинних компонентів ЛВ телят і поросят новонародженого періоду. Не з'ясовані, також, особливості прояву динаміки структури КС і тканинних компонентів у ЛВ телят і поросят на органному рівні, що має певну практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною наукової теми “Визначити структурно-функціональні особливості й розробити морфологічні критерії пренатального недорозвинення, способи їх корекції у новонароджених продуктивних тварин”, яка виконується за завданням Міністерства аграрної політики України (договір № 5.4) на базі проблемної науково-виробничої лабораторії ветеринарної неонатології кафедри анатомії і фізіології тварин Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету (керівник теми доктор ветеринарних наук Б. В. Криштофорова). Державний реєстраційний номер 0102U000128.

Метою роботи було виявлення морфофункціональних особливостей інтраорганних кровоносних судин, а також тканинних компонентів соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів у телят і поросят.

Задачі дослідженя. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- виявити структурні особливості інтраорганних КС і закономірність їх розміщення у ЛВ залежно від морфофункціонального статусу організму тварин;

- встановити відносну площу і структурні особливості кіркової і мозкової зон, стромальних і паренхіматозних компонентів ЛВ залежно від морфофункціонального статусу організму тварин;

- з’ясувати вікові зміни зонального розміщення, відносної площі та поперечника КС у взаємозв’язку з динамікою структури тканинних компонентів ЛВ;

- визначити вікові зміни морфометричних параметрів ЛВ.

Предмет дослідження. З'ясування закономірностей взаємовідносин КС і тканинних компонентів ЛВ телят і поросят з різним морфофункціональним статусом.

Об'єкт дослідження. КС і тканинні компоненти соматичних і вісцеральних ЛВ у добових і новонародженого періоду телят і поросят.

Методики дослідження. Макроскопічні – для встановлення маси, довжини, товщини, ширини ЛВ; мікроскопічні – для виявлення морфофункціональних особливостей інтраорганних КС і тканинних компонентів ЛВ; статистичні – для обробки цифрових даних з метою визначення достовірності змін показників, коефіцієнта варіабельності (комп'ютерні програми MS Excell і Stats SF for Windows 98).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначені структурно-функціональні особливості КС і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних ЛВ у добових телят і поросят. Встановлені відмінності судинно-тканинних зв’язків у соматичних і вісцеральних ЛВ телят і поросят із низькою живою масою.

Доведений зв’язок між зміною морфології КС, ростом і розвитком паренхіматозних, а також стромальних структур ЛВ. З’ясовано, що як для телят із низькою живою масою, так і поросят, притаманне зниження вмісту дифузної лімфоїдної тканини, особливо, лімфоїдних вузликів, на тлі незначного збільшення відносної площі КС, що більше проявляється у вісцеральних ЛВ. Визначені закономірності морфологічних змін тканинних компонентів у взаємозв'язку з особливостями коливання поперечника кровоносних судин соматичних і вісцеральних ЛВ телят і поросят.

Вперше з’ясовані закономірності і зроблено наукове обгрунтування адаптивних змін судинно-тканинних взаємовідносин у соматичних і вісцеральних ЛВ 5-, 10- і 20-добових телят і поросят. Виявлена закономірність асинхронності зростання відносної площі КС, паренхіматозних і стромальних структур, що зумовлює поетапну зміну морфологічних параметрів соматичних і вісцеральних ЛВ телят і поросят у новонароджений період. З’ясовані, як індивідуальні, так і видові особливості морфогенезу КС і паренхіматозних структур соматичних і вісцеральних ЛВ.

Визначені особливості локалізації та динаміки поперечника інтраорганних КС у взаємозв'язку із зональною структурою ЛВ. Доведено, що у воротах соматичних і вісцеральних ЛВ переважають артерії і вени з найбільшим поперечником і чіткою структурою стінки, тоді як у кірковій і мозковій зонах – судини мікроциркуляторного русла, які утворюють сітки. З’ясовано, що найменший, поперечник артерій і вен, та відносна площа судин мікроциркуляторного русла притаманні для капсули соматичних та вісцеральних ЛВ телят і поросят.

Встановлено, що для судинно-тканинних взаємовідносин ЛВ 5-добових телят характерне збільшення відносної площі КС, потім деяке її зниження і знову зростання у 20-добовому віку, порівняно з добовими. У поросят, з віком, відбувається тільки збільшення відносної площі КС, а в подальшому - її зниження на тлі зростання відносної площі кіркової зони, що більше притаманне для вісцеральних ЛВ.

Практичне і теоретичне значення. Встановлені загальнобіологічні закономірності судинно-тканинних взаємовідносин у соматичних і вісцеральних ЛВ, а також їх вікові зміни у тварин новонародженого періоду -

є теоретичним обгрунтуванням для з'ясування патогенезу різного роду порушень в органах гемоімунопоезу. Результати досліджень розширюють і доповнюють існуючі уявлення про судинно-тканинні взаємовідносини в соматичних і вісцеральних ЛВ у продуктивних тварин добового віку і новонародженого періоду та є вагомим внеском у розвиток нового напрямку в біології і ветеринарній медицині – ветеринарної неонатології.

Особливості морфогенезу КС і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних ЛВ телят і поросят із різним морфофункціональним статусом пропонуємо приймати до уваги при комплексній діагностиці, лікуванні і профілактиці захворювань тварин, а також при розробці нових технологій їх вирощування і годівлі. Результати досліджень морфофункціонального становлення КС і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних ЛВ телят і поросят можуть бути використані у навчальній роботі, а також при написанні відповідних розділів підручників, методичних вказівок, довідників і монографій. Основні положення дисертації вже використовуються у навчальному процесі і науково-дослідній роботі вищих навчальних закладів України, Російської Федерації та Республіки Білорусь, про що свідчать відповідні документи.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи провів підбір груп телят і поросят, відбір матеріалу і його фіксацію. Здійснив морфометричні і гістологічні дослідження, узагальнив і проаналізував одержані результати.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та отримали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва” (27 - 29 травня 2003 р., м. Феодосія); VI міжнародній науково-практичній конференції морфологів України (20 – 21 травня 2004 р., м. Львів); міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти” (25 – 26 листопада 2004 р., м. Львів); щорічних науково-практичних конференціях викладачів і наукових співробітників факультету ветеринарної медицини Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету (2003 – 2005 р.р.).

Публікації результатів дослідження. Результати досліджень викладені у 7 статтях, які опубліковані в наукових збірниках Кримського державного аграрного університету (1) і Кримського державного агротехнологічного університету (2); Львівської національної академії ветеринарної медицині імені С. З. Гжицького (2); Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН (1); журналі “Ветеринарна медицина України” (1).

Структура і об’єм дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, матеріал і методи дослідження, п’ять розділів власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки та практичні пропозиції і список джерел літератури, які включають 302 найменування, у том числі – 67 із далекого зарубіжжя.

Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 79 рисунками та 13 таблицями, а також містить 8 додатків.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Матеріал для дослідження був відібраний від телят червоної степової породи і поросят полтавської м'ясної породи (ПМ-1). Телят спочатку вирощували індивідуально в клітках, а потім групами (з 10-добового віку) - по 10-15 голів. Поросят протягом перших 20 діб життя утримували в стандартних клітках разом із свиноматками в типових свинарниках. Морфологічні дослідження проводили на базі проблемної науково-виробничої лабораторії з ветеринарної неонатології кафедри анатомії і фізіології тварин Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету.

При підборі груп тварин визначали їх живу масу: добових з високою живою масою – І і з низькою – ІІ групи, а також 5-, 10-, 20-добових (табл. 1). Всього - 30 голів (по n = 3). Для відбору ЛВ проводили забій телят і поросят методом гострого знекровлювання.

Таблиця 1

Групи і жива маса телят і поросят

Телята | Поросята

вік, діб | жива маса, кг | V,% | вік, діб | жива маса, г | V,%

1 | І | 33,67±0,35 | 1,47 | 1 | І | 1276,67±131,59 | 14,53

ІІ | 26,33±0,35 | 1,87 | ІІ | 820,00±22,61 | 3,89

5 | 34,37±1,67 | 6,85 | 5 | 1347,50±23,74 | 2,48

10 | 35,86±3,64 | 14,31 | 10 | 2332,50±390,53 | 23,60

20 | 42,17±0,97 | 3,24 | 20 | 3306,67±106,37 | 4,54

Для дослідження відбирали соматичні ЛВ - поверхневий шийний, підклубовий (телята і поросята); вісцеральні – каудальний середостінний і сліпої кишки (телята), і краніальний середостінний та клубово-ободовокишковий (поросята).

Абсолютну масу ЛВ визначали на електронних терезах ВЛКТ – 500М, їх лінійні показники (довжину, ширину, товщину) за допомогою штангенциркуля і сантиметрової лінійки з ціною поділки 1 мм. Ін’єкцію КС соматичних і вісцеральних вузлів проводили чорною тушшю на 3% розчині желатину.

Якісні і кількісні характеристики тканинних компонентів ЛВ визначали на тотальних гістотопограмах товщиною 25-30мкм, які виготовляли на мікротом – кріостаті МК-25М за методикою П.М. Гавриліна (1999). Одержані гістотопограми фарбували гематоксиліном і еозином, резорцин – фуксіном (Г.А. Меркулов, 1976) й імпрегнували азотнокислим сріблом за В.В. Купріяновим (1971).

Дослідження гістотопограм проводили за допомогою стереоскопічного мікроскопа МБС – 10 і світлового мікроскопа “Біолам – ЛОМО Р5У42” з бінокулярною насадкою АУ - 12У42. Поперечник КС визначали за допомогою окуляр – мікрометра МОВ-1-15*.

На гістотопограмах ЛВ визначали відносну площу КС (артерій, вен, судин мікроциркуляторного русла), капсули, кіркової, мозкової зон, дифузної лімфоїдної тканини, лімфоїдних (лімфатичних) вузликів, трабекул, воріт за Г.Г. Автанділовим (1990). З’ясовували коефіцієнт варіабельності (V) показників.

Статистичну обробку цифрових показників проводили за допомогою персонального комп'ютера IBM Celeron – 466 з використанням стандартних програмних пакетів MS Excell і Stats SF for Windows 98. Тотальні гістотопограми та їх окремі ділянки фотографували на кольорову і чорно-білу плівку фотоапаратом „Зоркий-4” і фотоприставкою до мікроскопу МБИ-6 та фотокамерою Samsung Digimax V 700 за допомогою мікроскопа OLYMPUS CX 21 з подальшим включенням їх у текст дисертації, використовуючи комплекс комп’ютера і сканера.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Структурні особливості інтраорганних кровоносних судин і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів добових телят і поросят

Аналіз проведених досліджень показує, що відносна площа, поперечник і будова стінки КС залежать від місця розташування у структурах ЛВ та пов’язані з ростом і розвитком їх тканинних компонентів. З віком телят і поросят відбувається асинхронна зміна відносної площі КС, як і їх поперечнику, відповідно динаміці вмісту лімфоїдної тканини, особливо, лімфоїдних вузликів.

У поверхневому шийному ЛВ добових телят (І група) відносна площа кіркової зони досягає 39,13±0,38%, мозкової – 45,18±0,26% (рис.1). Найбільшу площу КС займають у мозковій зоні, а їх поперечник максимальний у воротах ЛВ. Поперечник артерій у воротах ЛВ коливається в межах 43,07-291,83мкм, а вен 105,12-327,77мкм, тоді як у кірковій зоні (відповідно) – 29,93-66,43мкм і 32,85-103,66мкм, а мозковій – 23,36-129,94мкм і 28,47-162,79мкм. Артерії і вени м’язового типу, у середній оболонці містять незначну кількість еластичних волокон. Артерії мають поперечник менший, ніж вени, що характерно і для інших органів лімфоцитопоезу [Томчік Г.В., 1978; Бородін Ю.І., 1992].

Найбільша площа судин мікроциркуляторного русла виявляється у мозковій зоні, тоді як найменша - у капсулі (рис.1б). Для КС притаманне зональне розгалуження. У воротах розгалужуються артерії і вени з найбільшим поперечником, у мозковій і кірковій зонах переважають сітки судин мікроциркуляторного русла. У капсулі ЛВ виявляються артерії і вени із найменшим поперечником. КС ЛВ телят і поросят мають таку ж структуру, як і у інших органах лімфоцитопоезу.

У добових поросят (І група) відносна площа КС поверхневого шийного ЛВ значно менша, порівняно з такою у телят цього віку. Меншою в них є і площа кіркової зони (26,19±2,15%) і більшою - площа мозкової зони (57,83±1,28%). У кірковій зоні площа лімфоїдних вузликів досягає 1,37±0,73%. Відносна площа КС також більша в мозковій зоні, а коливання їх поперечника, як і розгалуження, має таку ж закономірність, що й у телят.

Дослідження показують, що у підклубовому ЛВ добових телят, порівняно з поверхневим шийним, площа КС більша (на 4,31%), а кіркової (33,34±0,78%) і мозкової зон (38,43±0,95%) менша. Відносна площа лімфоїдних вузликів досягає 0,62±0,03%. При цьому поперечник артерії коливається від 22,63 до 212,43мкм, вен – 37,23-312,44мкм, судин мікроциркуляторного русла – 8,76-29,20мкм.

У добових поросят (І група) у підклубовому ЛВ виявляється більша площа КС, кіркової зони (33,26±4,31%), а мозкової, навпаки, менша (51,93±3,44%), порівняно із такими поверхневого шийного. Відносна площа лімфоїдних вузликів досягає 1,89±0,36%.

Поперечник артерій поверхневого шийного ЛВ поросят (І група) коливається в межах від 14,60мкм до 170,82мкм, вен – 18,98-185,42мкм, судин мікроциркуляторного русла – 6,57-24,82мкм. У підклубовому ЛВ ці показники незначно менші.

Площа кіркової зони і лімфоїдних вузликів у вісцеральних ЛВ, за виключенням ЛВ сліпої кишки, більша відповідних показників соматичних вузлів. Відносна площа кіркової зони каудального середостінного ЛВ телят І групи досягає 39,02±0,59%, а мозкової – 41,99±0,85%, тоді як ЛВ сліпої кишки – 37,33±0,27% і 54,60±0,11% (відповідно). Поперечник артерій воріт каудального середостінного менший (62,05-117,53мкм) порівняно з ЛВ сліпої кишки (90,52-189,42мкм), як і вен (88,33-223,38мкм та 150,38-389,62мкм), тоді як судин мікроциркуляторного русла більший (17,52-29,93мкм і 6,93-27,74мкм).

У лімфоїдній тканині каудального середостінного ЛВ телят І групи поперечник КС більший (артерій досягає 23,36-64,97мкм, вен – 32,85-140,16мкм, судин мікроциркуляторного русла – 8,76-39,42мкм), порівняно з ЛВ сліпої кишки (35,77-50,05мкм, 40,04-60,06мкм і 6,93-14,60мкм, відповідно).

а) кіркова зона б) мозкова зона

Рис. 1. Гістограми динаміки відносної площі кровоносних судин і тканинних компонентів поверхневого шийного лімфатичного вузла телят

У поросят (І група) відносна площа КС у краніальному середостінному ЛВ менша майже у 4 рази, а у клубово-ободовокишковому – у 7 разів, порівняно з такими показниками цих вузлів у телят. Відносна площа кіркової зони навпаки, більша, особливо у клубово-ободовокишковому ЛВ (73,71±3,27%), що впливає на площу лімфоїдних вузликів (2,69±0,40%).

Отже, для ЛВ добових тварин характерна певна відносна площа КС, яка взаємопов’язана із розвитком кіркової і мозкової зон та наявністю серед дифузної лімфоїдної тканини лімфоїдних вузликів, що більш притаманно для вісцеральних ЛВ, особливо, у поросят. Відносна площа вторинних лімфоїдних вузликів у телят менша (0,13-0,33%), порівняно з таким показником поросят – (0,37-1,22%).

Морфометричні показники соматичних ЛВ тварин І групи більші порівняно з вісцеральними, за виключенням ширини і товщини підклубового у телят. Абсолютна маса поверхневого шийного ЛВ телят досягає 4,66±0,62г, а підклубового – 2,04±0,14г, довжина – 4,37±0,12см і 3,57±0,35см. Ширина і товщина поверхневого шийного більші (1,73±0,09см; 0,70±0,10см), ніж підклубового (0,57±0,03см; 0,97±0,07см) ЛВ.

Абсолютна маса каудального середостінного ЛВ телят І групи досягає 1,65±0,55г, довжина – 3,50±0,52см, тоді як ЛВ сліпої кишки – 0,88±0,37г і 1,40±0,20см. Ширина вісцеральних ЛВ практично однакова (1,10±0,21см і 1,10±0,26см).

У поросят І групи морфометричні показники соматичних і вісцеральних ЛВ у десятки разів менші, порівняно з телятами. Абсолютна маса поверхневого шийного – 0,23±0,01г, довжина – 12,67±1,08мм, ширина – 8,33±0,20мм, товщина – 3,17±0,20мм. У підклубовому вони ще менші (0,12±0,02г; 10,33±1,08мм; 5,10±0,60мм; 2,17±0,20мм). Абсолютна маса краніального середостінного і підклубово-ободовокишкового ЛВ практично однакова (0,04±0,01г), проте довжина (7,00±1,22мм) і ширина (4,17±0,54мм) більші ніж у підклубово-ободовокишкового (4,83±0,70мм і 3,33±0,41мм).

У телят ЙЙ групи (з низькою живою масою), відносна площа КС соматичних ЛВ більша (за виключенням площі судин мікроциркуляторного русла підклубового ЛВ), порівняно із такою у тварин І групи. У поверхневому шийному ЛВ відносна площа артерій і судин мікроциркуляторного русла незначно більша (на 0,06%), як і вен (на 0,15%, р0,05), що характерно також для підклубового ЛВ. Проте відносна площа судин мікроциркуляторного русла незначно менша (на 0,03%), у порівнянні з такою у телят Й групи.

У мозковій зоні ЛВ телят ІІ групи виявляється менша відносна площа КС, за виключенням судин мікроциркуляторного русла підклубового ЛВ, яка залишається незмінною (13,23±0,03%). Поперечник артерій більший, навпаки, у поверхневому шийному ЛВ (22,63-185,42мкм), а вен (23,36-379,60мкм) і судин мікроциркуляторного русла (11,68-37,23мкм) - у підклубовому.

Відносна площа кіркової зони в соматичних ЛВ телят ІІ групи більша, а мозкової, навпаки, менша, порівняно з такими показниками телят I групи. Так, у поверхневому шийному ЛВ площа кіркової зони більша (на 2,95%), а мозкової менша (на 3,62%).

У підклубовому ЛВ телят з низькою живою масою, на тлі більшої відносної площі кіркової зони (на 2,29%) і меншої - мозкової (на 1,10%), площа дифузної лімфоїдної тканини в обох зонах більша (на 2,41% і 4,36%). Відносна площа лімфоїдних вузликів у поверхневому шийному ЛВ більша (на 0,05%), а в підклубовому - менша (на 0,24%), що є мінімальним показником серед досліджуваних груп телят. Морфометричні параметри поверхневого шийного ЛВ також менші (абсолютна маса на 17,81%, довжина – 16,02%, ширина – 17,34%), за виключенням товщини, яка більша (на 4,29%), а у підклубовому – ширини і товщини (на 15,46% і 10,53%).

У поросят (II група), у лімфоїдній тканині поверхневого шийного ЛВ відносна площа КС змінюється асинхронно. В кірковій зоні поверхневого шийного площа КС дещо менша (артерій на 0,03%, вен – 0,08% і судин мікроциркуляторного русла – 0,17%), а в мозковій навпаки - більша (артерій на 0,03%, судин мікроциркуляторного русла на 0,12%).

У лімфоїдній тканині підклубового ЛВ поросят з низькою живою масою (II група) виявляється більша відносна площа КС, ніж аналогічна у тварин I групи. Так, у кірковій зоні площа артерій більша на 0,04%, вен – 0,12%, судин мікроциркуляторного русла – 0,13%, а в мозковій - на 0,11%, 0,18% і 0,30% (відповідно). Коефіцієнт варіабельності показників значний (V=7,77–32,53%). Відносна площа кіркової і мозкової зон у поверхневому шийному ЛВ поросят ІІ групи більша (на 1,43% і 3,32%) у порівнянні з такими І групи, що, відповідно, впливає на загальну площу дифузної лімфоїдної тканини (рис.2).

У підклубовому ЛВ поросят ІІ групи відносна площа кіркової зони і дифузної лімфоїдної тканини менша (на 1,48%, 4,58%), а мозкової - більша (на 1,86%). Коефіцієнт варіабельності досягає 10,98 – 16,29%. Відносна площа лімфоїдних вузликів поверхневого шийного ЛВ більша (на 0,11%), при зменшенні площі вторинних (на 0,12%). Менша й відносна площа всіх лімфоїдних вузликів у підклубовому ЛУ – на 0,68%, тоді як з центрами розмноження - на 0,19%. Індивідуальні коливання показників значні (V=21,91% і V=37,28%). Поперечник КС більший у підклубовому ЛВ, порівно із поверхневим шийним.

У вісцеральних ЛВ телят II групи виявляється менша відносна площа КС лімфоїдної тканини, особливо, у ЛВ сліпої кишки. Так, у його кірковій зоні площа КС достовірно менша (р0,01): артерій – 0,510,02% (р0,05), вен – 1,310,02% і судин мікроциркуляторного русла – 5,430,02% (р0,05), як і у мозковій, відповідно - на 0,18% (р0,01), 0,21% (р0,01) і 0,31% (р0,05), у порівнянні з такими показниками у телят І групи. Коефіцієнт варіабельності незначний (V=0,19% – 5,53%). Відносна площа КС у каудальному середостінному ЛВ більша на соті частки відсотка.

Відносна площа кіркової і мозкової зон вісцеральних ЛВ телят з низькою живою масою (ІІ група) також незначно відрізняється, у порівнянні з І групою. Відносна площа кіркової зони більша лише на 0,04% у каудальному середостінному і на 0,12% - у ЛВ сліпої кишки. Відносна площа мозкової зони у каудальному середостінному менша на 1,58%, а у ЛВ сліпої кишки більша на 0,23%. При цьому площа лімфоїдних вузликів у ЛВ сліпої кишки телят з низькою живою масою найменша (0,320,04%, р0,05). Поперечник артерій (21,17-152,57мкм) і вен (33,29-294,19мкм) превалює у каудальному середостінному, а судин мікроциркуляторного русла (8,03-32,12мкм) – у ЛВ сліпої кишки.

У поросят ІІ групи, як і телят, у клубово-ободовокишковому ЛВ (у телят - сліпої кишки) в кірковій зоні відносна площа артерій більша на 0,03%, а вен і судин мікроциркуляторного русла менша на 0,04% і 0,27%, тоді як у мозковій, навпаки - менша площа артерій (на 0,02%), а більша вен і судин мікроциркуляторного русла (на 0,05% і 0,01%), у порівнянні з такими у поросят І групи.

а) кіркова зона б) мозкова зона

Рис. 2. Гістограми динаміки відносної площі кровоносних судин і тканинних компонентів каудального середостінного лімфатичного вузла телят

У краніальному середостінному ЛВ поросят ІІ групи відносна площа КС лімфоїдної тканини більша (в кірковій зоні артерій на 0,08%, вен – 0,15%, р<0,001, судин мікроциркуляторного русла – 0,03%, а в мозковій, відповідно, на 0,03%, 0,24% і 0,57%), ніж у поросят І групи. Коефіцієнт варіабельності вказує на значні індивідуальні коливання (V=3,27-31,92%). Відносна площа лімфоїдної тканини у поросят ІІ групи також менша.

У клубово-ободовокишковому ЛВ поросят з низькою живою масою площа кіркової зони менша на 2,99%, лімфоїдних вузликів – 1,39% (з них вторинних - на 0,49%), а в краніальному середостінному: на 9,35%, 0,51% і 0,20%, (при значних коливаннях V=6,21–77,79%). Відносна площа мозкової зони клубово-ободовокишкового ЛВ більша на 5,50%, краніального середостінного – на 10,08%, у порівнянні з такими у поросят І групи.

Загальна площа дифузної лімфоїдної тканини у клубово-ободовокишковому ЛВ поросят ІІ групи більша (на 2,58%), у краніальному середостінному – менша (на 3,31%). Індивідуальні коливання значні (V=7,85–56,99%). При цьому поперечник КС більший у краніальному середостінному, порівняно з клубово-ободовокишковим. У добових (І і ІІ груп) тварин будова стінки КС ЛВ практично не відрізняється, за виключенням воріт. У середній оболонці артерій і вен воріт виявляються еластичні волокна. Отже КС мають таку ж структуру, як і у інших органах лімфоцитопоезу (Томчік Г.В., 1978; Бородін Ю.І., 1992).

Морфометричні показники вісцеральних ЛВ у телят, з низькою живою масою, більші у каудальному середостінному: абсолютна маса на 46,06%, довжина – 24,85%, ширина – 24,55%, товщина – 4,00% і у ЛВ сліпої кишки, відповідно, на 75,00%, 23,57%, 7,27%, 11,11%, порівняно з тваринами І групи. У поросят – дещо менші (особливо у краніальному середостінному: довжина на 25,00%, ширина – 18,94%, товщина – 13,82%).

Отже, у ЛВ добових тварин найбільша площа КС виявляється в мозковій зоні, а найменша - у капсулі. Відносна площа лімфоїдних вузликів превалює у поросят порівняно з телятами. У телят з низькою живою масою у соматичних і вісцеральних ЛВ відносна площа КС дещо менша, а у поросят – більша. Відносна площа кіркової зони і лімфоїдних вузликів ЛВ менша, особливо у поросят, порівняно з І групами тварин.

а) кіркова зона б) мозкова зона

Рис. 3. Гістограми динаміки відносної площі кровоносних судин і тканинних компонентів поверхневого шийного лімфатичного вузла поросят

Структурні особливості інтраорганних кровоносних судин і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів 5-добових телят і поросят

З віком телят і поросят відбувається не тільки зростання відносної площі КС, але й тканинних компонентів та інтенсивне утворення серед дифузної лімфоїдної тканини лімфоїдних вузликів.

У 5-добових телят, порівняно з добовими І групи, відносна площа КС поверхневого шийного ЛВ збільшується, особливо в кірковій зоні, як і їх поперечник, за виключенням поперечника вен кіркової зони. Відносна площа кіркової зони недостовірно зростає (до 46,01±4,92%), як і лімфоїдних вузликів (до 1,43±0,52%). У підклубовому ЛВ 5-добових телят відносна площа КС також збільшується. При цьому, судини мікроциркуляторного русла досягають найбільшого розвитку в мозковій зоні та воротах (13,39±0,08% і 2,26±0,09%), на тлі зростання їх поперечника. Коефіцієнт варіабельності складає лише 0,84-5,61%. Відносна площа кіркової зони зростає до 39,91±3,46%, а лімфоїдних вузликів 1,09±0,33%, при значному збільшенні варіабельності (V=12,22-42,69%).

У 5-добових поросят, на відміну від ровесників телят, відносна площа КС поверхневого шийного ЛВ більша, особливо у воротах і мозковій зоні. Поперечник КС менший: артерій до 21,17-48,91мкм, вен – 27,74-75,19мкм і судин мікроциркуляторного русла – 10,22-21,90мкм. Наразі значно зменшується кіркова зона (18,35±0,92%, р<0,05), на тлі зростання мозкової (65,75±4,43%). Відносна площа лімфоїдних вузликів у кірковій зоні збільшується до 1,81±0,45%, при значній варіабельності (V=8,44-35,06%). У підклубовому ЛВ 5-добових поросят зменшується відносна площа КС, як і їх поперечник, особливо у кірковій і мозковій зонах. При цьому, площа кіркової зони досягає 40,36±5,47%, мозкової – 45,29±5,02%, а лімфоїдних вузликів знижується до 1,54±0,74%. Коефіцієнт варіабельності даних показників значно зростає (V=15,62-67,75%).

У вісцеральних ЛВ 5-добових телят і поросят, навпаки, відбувається збільшення відносної площі КС, як і кіркової зони та лімфоїдних вузликів. Кіркова зона каудального середостінного ЛВ телят досягає 42,36±2,08%, а сліпої кишки – 44,15±2,63% (V=6,92% і 8,39%). Значно зростає площа лімфоїдних вузликів – до 2,47±0,98% і 1,92±0,78% (відповідно), порівняно з добовими.

У 5-добових поросят у краніальному середостінному ЛВ, як і у телят ровесників, також відбувається збільшення відносної площі КС на тлі зменшення судин мікроциркуляторного русла, та значне зростання їх поперечника (артерій – до 13,14-50,37мкм, вен – 15,33-106,58мкм, судин мікроциркуляторного русла – 6,57-22,63мкм).

У клубово-ободовокишковому ЛВ 5-добових поросят поперечник артерій досягає 13,14-60,59мкм, вен – 15,33-83,95 і судин мікроциркуляторного русла – 7,30-23,36мкм. Найбільшого розвитку досягає кіркова зона (80,35±2,44%), тоді як мозкова (10,47±2,16%) і площа лімфоїдних вузликів (1,38±0,04%) достовірно (р<0,05) зменшується. Стінка КС 5-добових тварин дещо потовщується і більше – за рахунок середньої оболонки, порівняно з добовими.

Морфометричні показники ЛВ, з віком тварин, змінюються асинхронно, що більш характерно для соматичних. У 5-добових телят абсолютна маса поверхневого шийного ЛВ менша на 27,46%, довжина – 16,93%, у підклубовому, (відповідно) на 4,90% і 0,56%, а товщина незначно зростає – на 7,14% і 10,52%, порівняно з добовими. У вісцеральних ЛВ зростають усі показники, за виключенням ширини і товщини каудального середостінного.

Абсолютна маса поверхневого шийного ЛВ 5-добових поросят зменшується (на 4,35%), як і ширина (на 12,96%) та товщина (на 1,26%). Абсолютна маса підклубового ЛВ зростає на 25,00%, довжина – 8,91%, товщина – 3,69%, а ширина зменшується на 1,96%, порівняно з добовими.

У вісцеральних ЛВ 5-добових поросят морфометричні показники змінюються асинхронно. У краніальному середостінному вони зменшуються: абсолютна маса на 25,00%, довжина – 26,71%, ширина – 16,07%, товщина – 1,84%, порівняно з добовими І групи. У клубово-ободовокишковому навпаки збільшуються: абсолютна маса на 25,00%, довжина – 29,39%, ширина – 16,21%, за виключенням товщини, яка залишається незмінною.

Структурні особливості інтраорганних кровоносних судин і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів 10-добових телят і поросят

Наші дослідження показують, що у 10-добових тварин відносна площа і поперечник КС ЛВ найбільший, порівняно з іншими віковими групами.

У поверхневому шийному ЛВ 10-добових телят, порівняно з 5-добовимі, у кірковій зоні, відносна площа артерій збільшується на 0,34%, вен – 0,32%, судин мікроциркуляторного русла – 4,69% (р<0,05). У мозковій зоні також відбувається зростання площі артерій (на 0,63%, р<0,01) і вен (на 1,68%, р<0,001), тоді як судин мікроциркуляторного русла зменшується (на 1,73%, р<0,01). Одночасно поперечник КС знижується у кірковій зоні: артерій до 30,66-62,75мкм і судин мікроциркуляторного русла до 6,57-27,74мкм, а вен зростає до 65,70-181,77мкм. Відносна площа кіркової зони зменшується на 1,14%, дифузної лімфоїдної тканини на 1,19%, а лімфоїдних вузликів збільшується на 0,11%, порівняно з 5-добовими (V=4,39-14,40%).

У підклубовому ЛВ 10-добових телят, порівняно з 5-добовими, також відбувається збільшення відносної площі КС, як і у поверхневому шийному, за виключенням судин мікроциркуляторного русла мозкової зони (4,54±0,19%, р<0,001). Найбільший поперечник мають вени, як кіркової, так і мозкової зон (45,26 – 175,20мкм). Відносна площа кіркової зони дещо переважає (39,16±0,73%) над мозковою (36,92±0,35%), а площа лімфоїдних вузликів збільшується (2,58±0,14%, р<0,05). Коливання індивідуальних показників незначне (V=1,33-7,65%).

У 10-добових поросят відносна площа КС у поверхневому шийному ЛВ менша, порівняно із телятами - ровесниками. Проте у воротах ЛВ поперечник артерій і вен зростає (на 9,84% и 3,37%), порівняно з 5-добовими поросятами. Відносна площа кіркової зони досягає 25,65±1,79% (р<0,05), мозкової 62,28±3,43%. У підклубовому ЛВ поросят відносна площа кіркової зони зростає до 41,53±0,94%, а мозкової – зменшується до 45,33±0,41%, порівняно з поверхневим шийним, при незначній варіабельності. У мозковій зоні поперечник артерій зростає до 27,01–45,99мкм, вен до 30,66–114,61мкм, судин мікроциркуляторного русла до 13,14–24,09мкм.

У вісцеральних ЛВ 10-добових тварин відбувається зростання відносної площі КС на тлі збільшення кіркової зони, особливо лімфоїдних вузликів, порівняно з 5-добовими телятами. У каудальному середостінному ЛВ телят поперечник артерій досягає 22,63–170,82мкм, вен - 31,39–225,57мкм, судин мікроциркуляторного русла - 11,68–39,42мкм. При цьому відносна площа кіркової зони збільшується (до 52,81±0,56%, р<0,01), а мозкової зменшується (до 26,36±0,59%, р<0,05). Вміст дифузної лімфоїдної тканини кіркової зони досягає 31,61±2,99%, а лімфоїдних вузликів - 3,43±0,32%.

У 10-добових поросят зміна площі КС і тканинних компонентів у краніальному середостінному ЛВ має такі ж закономірності, як і у телят, за виключенням кіркової зони (рис.4а). Площа судин мікроциркуляторного русла у його мозковій зоні достовірно (р<0,01%) збільшується до 0,91±0,10% (рис.4б). Ми відмічаємо значне зростання відносної площі і поперечника КС у кишкових ЛВ телят і поросят. Відносна площа судин мікроциркуляторного русла ЛВ сліпої кишки зростає до 7,24±0,54%, що зумовлює збільшення кіркової зони (до 45,95±1,10%), у якій міститься 2,78±0,47% лімфоїдних вузликів (V=3,37-23,83%). А у клубово-ободовокишковому поросят відносна площа судин мікроциркуляторного русла кіркової зони досягає 0,94±0,14%, площа лімфоїдних вузликів достовірно (р < 0,01) зростає до 5,31±0,60% (V=21,00 і 15,93%).

а) кіркова зона б) мозкова зона

Рис. 4. Гістограма динаміки відносної площі кровоносних судин і тканинних компонентів краніального середостінного лімфатичного вузла поросят

У вісцеральних ЛВ 10-добових телят і поросят, на тлі зростання відносної площі КС, відбувається значне збільшення їх поперечника, особливо у воротах. Стінка артерій і вен незначно потовщується. Морфометричні показники ЛВ у 10-добових тварин зростають, і більше у поросят.

У поверхневому шийному ЛВ 10-добових телят абсолютна маса зростає на 26,63%, довжина – 12,95%, ширина – 11,84%, товщина – 14,67%, порівняно з 5-добовими. Тоді як у підклубовому – збільшується лише абсолютна маса на 4,12% і, навпаки, зменшуються довжина (на 21,13%), ширина (на 16,26%) і товщина (на 15,87%). У вісцеральних ЛВ більше зростає абсолютна маса, порівняно з довжиною (каудальний середостінний на 10,61% і 6,93%, сліпої кишки – 23,19% і 14,79%). Ширина зменшується в обох ЛВ (на 2,11% і 14,29%).

Морфометричні показники ЛВ у 10-добових поросят зростають більш інтенсивно, особливо абсолютна маса поверхневого шийного ЛВ (на 31,82%) і підклубового (на 40,00%), порівняно з 5-добовими, ще більше зростає абсолютна маса краніального середостінного ЛВ (на 66,67%).

Структурні особливості інтраорганних кровоносних судин і тканинних компонентів соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів 20-добових телят і поросят

У 20-добових телят і поросят, порівняно з 10-добовими тваринами, відбувається зменшення площі КС ЛВ. У поверхневому шийному ЛВ телят відносна площа кіркової зони досягає 41,45±1,26%, дифузної лімфоїдної тканини - 20,96±4,68%, а вузликової форми лімфоїдної тканини - 1,20±0,16% (V=4,28-18,80%). У підклубовому ЛВ відносна площа кіркової зони ще більше (42,64±0,70%, р<0,05), як і лімфоїдних вузликів (3,21±0,95%).

У соматичних ЛВ 20-добових поросят, навпаки, відбувається зменшення відносної площі КС на тлі незначного зростання їх поперечника, при значних коливаннях артерій до 21,90-151,11мкм, вен - 27,01-252,58мкм, судин мікроциркуляторного русла - 9,49-39,42мкм. Відносна площа кіркової зони досягає 22,09±3,77%, мозкової 68,85±2,81%, лімфоїдної тканини - 16,53±3,62% і її вузликової форми – 2,72±0,86%, при значних коливаннях V=5,75-44,58%.

У підклубовому ЛВ поросят також відбувається зменшення відносної площі КС при максимальній площі кіркової зони (46,41±5,26%) і мінімальній - мозкової (44,76±2,76). Поперечник КС зростає, особливо у кірковій зоні, більше вен (до 29,20-70,81мкм), дещо менше артерій (до 27,01-35,77мкм),і найменше судин мікроциркуляторного русла (до 13,14-21,17мкм). Відносна площа дифузної лімфоїдної тканини досягає 36,82±5,29%, а лімфоїдних вузликів - 4,78±0,31% (V=20,25% і 9,14%).

Отже, у 20-добових телят і поросят для соматичних ЛВ найбільш притаманне зменшення відносної площі КС, на тлі зростання їх поперечника, що зумовлює максимальний розвиток лімфоїдних вузликів.

На відміну від соматичних, у вісцеральних ЛВ телят і поросят відбувається незначне збільшення відносної площі КС, поряд із інтенсивним зростанням кіркової зони та формуванням лімфоїдних вузликів.

У каудальному середостінному ЛВ 20-добових телят відносна площа кіркової зони достовірно (р<0,01) збільшується до 47,26±0,08%, як і, особливо, мозкової (р<0,001) – 35,29±0,43%. У ЛВ сліпої кишки кіркова зона досягає 49,09±0,67%, при низькій варіабельності (V=1,92%). Площа лімфоїдних вузликів досягає лише 2,08±0,06%. Відбувається збільшення поперечника артерій (29,20-75,19мкм) і вен (30,66-64,97мкм), як і судин мікроциркуляторного русла (8,03-26,28мкм) кіркової зони, порівняно з 10-добовими.

У поросят 20-добового віку, на відміну від ровесників телят, у вісцеральних ЛВ відбувається незначне зменшення відносної площі КС на тлі максимального зростання кіркової зони. У краніальному