ІНСТИТУТ ДЕФЕКТОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

КУНЕНКО Людмила Олександрівна

УДК 371.911

КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ СЛІПИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

13.00.03 — корекційна педагогіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті дефектології АПН України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, старший науко-вий співробітник ВАВІНА Людмила Сергіївна, завідувач лабораторії тифлопедагогіки Ін-ституту дефектології АПН України.

Офіційні опоненти доктор педаго-гічних наук, професор, дійсний член АПН України СИНЬОВ Віктор Мико-лайович, начальник кафедри соціальної пе-дагогіки Київського Інституту внутрішніх справ;

кандидат педагогічних наук, професор

ЛАПЧЕНКО Володимир Петрович, кафедра бандури та кобзарського мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв.

Провідна установа Інститут проблем виховання АПН України, лабораторія естетичного виховання, м. Київ

Захист відбудеться 30 листопада 1999 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті дефектології АПН України (254060, Київ, вул. М.Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту дефектології АПН України за адресою: 254060, Київ, вул.М. Берлинського, 9.

Автореферат розісланий “29” жовтня 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ЖУК Т.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Відродження національної освіти і культури, яке відбулося завдяки соціально-історичним перетворенням в нашій державі, викликало активізацію музично-естетичних видів ді-яльності в аспекті їх соціально-художньої та виховної ролі в систе-мі естетичних засобів гармонійного розвитку особистості (Ю.О.Афанасьєв, В.П.Іванов, І.А.Зязюн, М.І.Киященко, Б.Т.Лихачов, Т.І.Цвелих, В.М.Шацька).

Провідним засобом естетичного виховання як в масовій, так і в спеціальній школі виступає мистецтво, яке акумулює в собі багато-віковий досвід естетичної культури та історії різних держав і наро-дів, завдяки чому має значний вплив на формування загальнолюдських і духовних цінностей творчої особистості та упорядкування її життє-вого досвіду, що в сукупності з іншими видами виховних впливів сприяє гуманізації і соціалізації розвитку дитини (І.Д.Бех, Ю.В.Борев, Л.П.Буєва, В. П. Іванов, Т. М. Завадська, І. А. Зязюн, В. І. Панченко, О.П.Рудницька).

Найбільш сприятливим періодом для реалізації завдань масового музично-естетичного виховання вважається молодший шкільний вік /з огляду на психофізичні можливості і закони розвитку дитини, в яко-му найбільш продуктивно засвоюється весь комплекс навчально-вихов-них засобів і художньо-культурних цінностей мистецтва (Е.Б.Абдулін, О.О.Апраксіна, В.К.Білобородова, Т.М.Завадська, Д.Б.Кабалевський, Л.Г.Коваль, Б.Т.Лихачов, О.П.Рудницька, В.О.Сухомлинський, В.М.Шацька).

Визначення національного мистецтва як найбільш доступного, змістовноутворюючого фактора естетичного виховання, забезпе-чує формування основ загальної і художньої культури особистості (А.Т.Авдієвський, А.Г.Болгарський, І.М.Гадалова, З.З.Жовчак, Т.М.Завадська, В.П.Лапченко, Л.М.Масол, Л.О.Хлєбникова).

Одним з пріоритетних напрямків сучасної національної осві-ти є забезпечення високої художньо-естетичної освіченості та вихо-ваності громадян України, де музика виступає стрижневим видом мистецтва.

У синтезі з іншими видами мистецтва вона здійснює цілеспрямо-ваний процес виховання естетично свідомих, соціально діяльнісних громадян нашого суспільства. Як вказується у Державній національній програмі “Освіта” - Україна XXI століття”, пошук і впровадження но-вих виховних систем, форм і методів виховання, які б сприяли роз-криттю і розвитку психофізичних здібностей, різних талантів дітей, є головним засобом реалізації завдань розвитку творчої особистості.

Кульмінаційного динамізму ця проблема набуває у вихованні та освіті дітей з психофізичними порушеннями. Особливу актуальність реалізація цих завдань має в сис-темі соціально-психологічної, професійно-трудової адаптації і реабілітації дітей з важкими порушеннями зору, що обумовлює необ-хідність пошуку шляхів інтенсифікації корекційно-розвивальних впли-вів спеціального навчання і виховання.

Проблема музично-естетичного розвитку дітей із зоровими по-рушеннями значно ускладнюється не лише через низку проблем, повя-заних із самим дефектом, а також через її недостатню розробленість в дидактико-методичній літературі та цілим рядом інших причин, однією з яких є недосконала організація в практиці музично-естетичної діяльності учнів, певна недооцінка її корекційних можливостей.

Серед різноманітних факторів, які активно впливають на гармо-нійний розвиток особистості сліпих, особливе місце належить музич-но-естетичним, як найбільш доступним видам діяльності. Для дитини з вадами зору музика є тим інформаційним каналом у різнобарвний світ естетичних звуків, який допомагає певною мірою компенсувати її неповноцінність, а подекуди й деформовані уявлення про навколишнє середо-вище через зміст музичних творів та засоби музичної виразності.

Актуальність проблеми музично-естетичного розвитку сліпої особистості обумовлена ще й тим, що частина дітей з вадами зору в дошкільний період

не отримує повний комплекс корекційних та музично-естетичних впливів, через що має місце механічне перенесення у молодший шкільний вік форм, змісту, засобів та методів дошкільного виховання сліпих дітей без врахування вікових і психо-фізичних особливостей їх розвитку. Це не сприяє реалізації тих завдань щодо розвитку гармонійної особистості, які вирішує спеціаль-на школа.

Таким чином, актуальність даного дослідження визначається потребами практики в удосконаленні змісту та форм спеціаль-ної організації естетичного виховання сліпих молодших школярів, спрямованих на гармонізацію їх розвитку шляхом залучен-ня до активної музично-естетичної діяльності.

Відомо, що сліпота накладає специфічне відбиття на перебіг усіх психічних процесів, у тому числі й на естетику сприймання навколиш-нього світу. Часткова або повна втрата зору значно обмежує повно-цінне сприймання всього комплексу засобів естетичного впливу на особистість. Внаслідок цього отримана ними естетична інформація характеризується бідністю чуттєвої палітри, вузькістю і фрагментар-ністю, а інколи й неадекватністю образних уявлень про довкілля. Порушення зору впливають також на зниження пізнавальної потреби, схильності до фрустрації, емоційної пригніченості, звуження естетичного досвіду та асоціативного фонду знань, гальмує розвиток музично-естетичних здібностей (М.І.Земцова, О.Г.Литвак, І.С.Моргуліс, Є.П.Синьова, Л.І.Солнцева, Е.А.Ютріна та ін.).

На зниження корекційного впливу музично-естетичної діяльності сліпих учнів в умовах шкіл-інтернатів також впливають недоліки організації їх музично-естетичної діяльності в позаурочний час.

Таким чином, суттєве підвищення рівня естетичної культури слі-пих дітей з метою нормалізації їх взаємовідносин з оточуючим світом найбільш повно може здійснюватися шляхом посилення корекційної спрямованості організації музично-естетичної діяльності в позаурочній роботі, що створюватиме необхідні умови для виявлення творчих здібностей дітей з вадами зору, сприятиме більш ефективному форму-ванню у них естетичного сприймання, конкретизації взаємодії з довкіллям.

Виходячи зі значущості музично-естетичної діяльності для роз-витку особистості сліпого, а також недостатньої теоретичної і мето-дичної розробленості проблеми в тифлопедагогіці, обумовлюється актуальність обраної проблеми дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження є одним із напрямків комплексної на-уково-дослідної теми лабораторії тифлопедагогіки Інституту дефекто-логії АПН України: “Компенсаторно-реабілітаційна організація нав-чально-виховного процесу в школі для дітей з важкими порушеннями зору”.

Обєктом дослідження є процес музично-естетичного виховання сліпих учнів молодших класів в позаурочний час.

Предмет дослідження засоби корекційно-розвивального впливу музично-естетичної діяльності на формування у сліпих школярів молодшого віку адекватного сприймання і розуміння му-зично-естетичних образів довкілля.

Мета дослідження розробити систему компенсаторно-реабіліта-ційних комплексів музично-естетичних видів діяльності сліпих молодших школярів, спрямованих на посилення корекційно-розвивальних впливів спеціальної організації позаурочної виховної роботи.

Дослідження проводилось протягом 1991-1998 рр. В ньому брали участь 80 учнів спеціальних шкіл-інтернатів для сліпих дітей № 5 м. Києва, № 100 м. Львова, 80 учнів масової школи № 253 м. Києва.

Гіпотеза дослідження. Глибокі порушення зору, обмежуючи пізна-вальні можливості, негативно впливають на процес емоційно-естетичного розвитку дитини, що призводить до збіднення емоційної сфе-ри внаслідок переважання негативних емоцій, недосконалості чуттє-вого досвіду тощо. Все це ускладнює, деформує або унеможли-влює взагалі сприймання і розуміння естетичних цінностей.

Спеціальна організація музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів в позаурочний час, спрямована на корекцію і розвиток адекватного сприймання і усвідомлення змісту музично-естетичної інформації, створює найбільш сприятливі умови для нормалізації балансу взаємо-дії з оточуючим світом.

Ми передбачаємо, що досягти цього можливо за умов:

повноцінного використання збережених аналізаторів;

спеціальної естетизації оточуючого середовища;

запровадження спеціальних корекційно-розвивальних комплексів музично-естетичних занять.

Реалізація мети і перевірка гіпотези дослідження забезпечува-лась вирішенням таких завдань:

І.Вивчити стан досліджуваної проблеми в теорії тифлопедагогіки та практиці з метою виявлення потенційних можливостей сліпих дітей в музично-естетичній діяльності.

2. Розробити систему комплексів музично-естетичних занять та умови її реалізації у позакласній роботі.

3. Експериментально перевірити ефективність корекційно-розвивального впливу розробленої системи занять на формування у сліпих дітей адекватного сприймання і розуміння музично-естетичної інформації, виявити педагогічні умови його реалізації.

Методологічною основою дослідження є філософські положення

Л.П.Буєвої, В.П.Іванова, Д.Ю.Кучерюка, Л.Т.Левчука про наукову те-орію чуттєво-раціонального пізнання; загальноестетичні положення праць Ю.Б.Борева, Д.Ю.Кучерюка, Б.Т.Лихачова, В.І.Панченка, О.П.Рудницької з проблем естетичного виховання; основні теоретичні засади музично-естетичного сприймання, викладені в працях В.К.Білобородової, О.Г.Костюка, В.О.Медушевського, Е.В.Назайкінського, В.М.Насуленко; загальні положення сучасної вітчизняної дефектології (І.Д.Бех, В.І.Бондар, Л.С.Вавіна, І.Г.Єременко, В.М.Синьов, М.Д.Ярмаченко та ін.), праці тифлопсихологів і тифлопедагогів М. І. Земцової, В.В.Кобильченка, О. Г.Литвака, І. С.Моргуліса, С.О.Покутнєвої, Л. І. Солнцевої, Є.П.Синьової, Е.А.Ютріної з питань впливу сліпоти на психічний розвиток, закономірностей компенсації відхилень, діалекти-ки взаємовідношень двох основних факторів компенсації біологіч-ного та соціального, реалізації особистісного підходу та спеціаль-ного педагогічного керівництва процесом навчання і виховання слі-пих дітей.

Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обгрунтуван-ні та. експериментальній перевірці системи спеціальної організації музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів в позаурочний час в умовах школи-інтернату, яка досліджувалася особисто здобувачем вперше в тифлопедагогіці. Зокрема:

розроблена комплексна методика діагностування рівня музично-естетичного розвитку сліпої дитини молодшого шкільного віку, яка допоможе практикам своєчасно виявляти і ліквідовувати, а також попереджати прогалини в накопиченні музично-естетичного досвіду учнів;

спеціальна організація всіх доступних сліпим молодшим школя-рам видів музично-естетичної діяльності на полісенсорній основі, зокрема системи тематичних комплексів корекційно-розвивальних занять, гнучка варіативність змісту і структури яких дозволяє регулювати музично-естетичний розвиток сліпої дитини і впливати на корекцію її індивідуальних вад, використовуючи найбільш ефективні для кож-ного випадку комбінації психолого-педагогічних впливів, своєчасно реагувати на психофізичні процеси, що з тих чи інших причин гальму-ються;

сформовано понятійний і термінологічний апарат музично-естетичного розвитку сліпих молодших школярів, засвоєння якого забезпе-чить його накопичення і компенсацію прогалин вербально-сенсорного досвіду, який спонукатиме включення тих механізмів мовлення, які здійснюють пошук потрібних слів, речень, програмують адекватні ви-словлювання, забезпечуючи тим самим достовірність уявлень і знань, виражених у слові, дійовість емоційної насиченості /через інтонацію, акцентуацію/ певних слів і висловів.

Теоретичне значення даного дослідження полягає у розробці показників та критеріїв адекватного сприймання і розуміння сліпими дітьми змісту музично-естетичної інформації, в обгрунтуванні психолого-педагогічних і методичних основ системи позаурочної роботи в спеціальній школі-інтернаті засобами спеціальної організації музично-естетичної діяльності учнів, у визначенні психолого-педагогічних умов формування музично-естетичного і вербально-сенсорного досвіду сліпих дітей на основі використання збережених аналізаторів.

Практичну цінність роботи становлять розроблені в дослідженні комплекси музично-естетичних занять і заходів для молодших сліпих школярів та методична система педагогічного керівництва їх музично-естетичною діяльністю у позаурочний час, що створює базу для форму-вання у сліпих дітей музично-естетичного сприймання, вербально-сен-сорного досвіду, конкретизації їх уявлень про оточуючий світ, від-новлює взаємодію з навколишнім середовищем.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці оригінальної навчально-розвивальної системи тематичних комплексів музично-естетичних занять для сліпих учнів, методики їх проведення в спеціальній школі в позаурочний час, обгрунтуванні основних психолого-педагогічних умов компенсаторно-корекційної організації музично-естетичної діяльності сліпих дітей.

Апробація та впровадження результатів дослідження проводилось в процесі лонгетюдної експериментальної роботи автора в школі-інтер-наті № 5 для сліпих дітей м. Києва; викладання лекційного курсу “Методика музично-художнього виховання сліпих школярів” і практичних занять зі студентами тифловідділення дефектологічного факультету НПУ ім. М.П.Драгоманова; виступів з доповідями на науково-практичних конференціях /Київ, І994-І999 рр./, міжнародних науко-во-практичних конференціях у Польщі /Варшава, 1996 р./, Інституту психології АПН України та Українського центру творчості дітей та юнацтва /Київ, 1998 р./, науковій ювілейній сесії Інституту дефекто-логії АПН України /Київ, 1999 р./, на педрадах в спеціальних шко-лах-інтернатах для сліпих і слабозорих дітей /І990-І999 рр./.

Положення, що виносяться на захист:

1. Оригінальна навчально-розвивальна методика та система комп-лексів музично-естетичних позаурочних занять з молодшими сліпими школярами, яка забезпечує формування у них адекватного музично-ес-тетичного сприймання і позитивну динаміку повязаного з ним вербально-сенсорного розвитку.

2. Музично-естетичний розвиток сліпих молодших школярів ефективніше забезпечується завдяки залученню їх до активної участі в музично-естетичних видах діяльності на основі полісенсорної взаємодії з прекрасним, засобами корекційно-компенсаторного пристосування збережених аналізаторних систем та спеціальної організації мистецьких видів діяльності в позаурочний час.

3. Спеціальна організація музично-естетичних видів діяльності сліпих молодших школярів включає: зміст, форми, види, методи, етапи цілеспрямованого педагогічного керівництва в позаурочний час та психолого-педагогічні умови, що сприяють забезпеченню корекційно-розвивального впливу на музично-естетичний розвиток, гармонізацію і соціалізацію особистості сліпого.

За результатами проведеного дослідження опубліковано 12 робіт, в тому числі: 10 наукових статей, методичні рекомендації, тези доповіді.

Структура дисертації: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел / 184 назви/, додатки обсягом 48 сторінок/. У тексті вміщено 14 таблиць, 9 рисунків. За-гальний обсяг дисертації 234 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, виділено його обєкт та предмет, визначено мету, гіпотезу, завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, викла-дені основні положення, що виносяться на захист, наведені відомості про апробацію.

У першому розділі “Музично-естетична діяльність сліпих молод-ших школярів як психолого-педагогічна проблема” подаються резуль-тати теоретичного аналізу філософської, психологічної, педагогіч-ної, естетичної, музикознавчої, тифлологічної літератури з проблеми дослідження. Визначено значення і місце музично-естетичної діяльності в естетичному вихованні взагалі та формуванні особистості сліпого зокрема, сформульовано основні концептуальні положення. Аналізуються основні результати досліджень з питань організації музично-естетичних видів діяльнос-ті сліпих молодших школярів. Показано також роль естетико-психологічної установки у музично-естетичному сприйманні та в процесі усвідомлення і засвоєння музично-естетичної інформації як психічного механізму музично-естетичного розвитку ді-тей молодшого шкільного віку.

У фундаментальних дослідження І.Д.Беха, В.П.Іванова, О.М.Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна та інших вчених доведено, що в процесі формування активності особистості в опануванні довкіллям через участь у різних діяльностях розкриваються можливості повноцінної людини як суспіль-ного субєкта в пізнавальних формах діяльності. Це положення ми врахували у своєму дослідженні, оскільки воно націлює на оволодіння духовною культурою через залучення дитини до мистецьких видів діяль-ності, шляхом усвідомлення мотиваційного компоненту, опанування змістовним і предметним компонентом діяльності.

Феномен музично-естетичного виховання полягає в адекватному сприйманні мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості та засобу естетичного впливу на особистість, особливо ту, яка має певні відхилення у розвитку, допомагає їй розвинути свої потенційні можливості, стати культурною, рівноправною людиною сучасного суспіль-ства (Ю.Б.Борев).

На основі розкритих Ю.Б.Боревим симультанних функцій естетичного

виховання нами визначено корекційно-розвивальні напрямки навчально-ви-ховної роботи та шляхи вирішення значної кількості повязаних з цим питань.

Зокрема:

гедоністичні функції забезпечують сприймання і природну взаємо-дію з мистецтвом через задоволення і естетичні переживання, що до-зволяє відволікати дитину від тягаря дефекту і прикрих переживань, готувати її до участі в самостійному житті через розуміння змісту музичних творів, усвідомлення вчинків героїв, їх характерів;

креативні функції допомагають формуванню здібності творчо сприй-мати прекрасне, прагненню до самореалізації в естетичних видах діяльності;

еврістичні функції спрямовані на розвиток розумової діяльності дитини. Вони стають емоційним поштовхом до розвитку інтелектуальної і загальнокультурної сфер, допомагають відшуковувати нові методи пізнання і викликати асоціації з навколишнім життям, забезпечують накопичення естетичного досвіду;

оздоровчо-корекційні впливають на релаксацію і стабілізацію механізмів нервової системи, адже музичний звук має великий діапазон терапевтичних дій засобами музикотерапії, лікувальної аеробіки, лікувальної фізкультури, гімнастики тощо.

Сукупність зазначених функцій естетичного виховання та різних видів діяльності, в яких воно реалізується, забезпечують інтегративність і комплексність корекційно-розвивальних впливів на учнів, завдяки чому посилюється результативність засвоєння обсягу знань, їх змісту та емоційних характеристик образів музичних творів.

Комплексний підхід у навчально-виховному процесі, за умови синтезу всіх можливих діяльностей, сприяє послідовному всебічному розвитку аномальної особистості і вихованню готовності до актив-ної життєдіяльності (М.Д.Ярмаченко).

У галузі естетичного виховання комплексний підхід розглядаєть-ся як основоутворюючий принцип використання музично-естетичних ви-дів діяльності, який забезпечує формування музично-естетичного дос-віду, активізує творчу діяльність в різних її видах та емоційно-ціннісне ставлення до мистецтва і довкілля (А.Т.Авдієвський, В.І.Лебедєв, Д.Б.Кабалевський, Б.Т.Лихачов, Л.О.Хлєбникова).

Якісне засвоєння музично-естетичних знань через участь у різ-них видах діяльності неможливе без здатності учня до адекватного сприймання музично-естетичної інформації та естетико-психологічної установки на сприймання творів мистецтва (Б.В.Асафєв, О.Г.Костюк, В.В.Медушевський, Е.В.Назайкінський, Д.М.Узнадзе).

Тому музично-естетичне сприймання ми розглядаємо як генералізуючий вид діяльності, основний механізм та складний, багаторівне-вий навчально-виховний процес засвоєння сліпими молодшими школярами музично-естетичних знань.

Спеціальна організація музично-естетичних видів діяльності сліпих молодших школярів в позаурочний час в тифлопедагогічній літературі майже не висвітлювалась. Опубліковано декілька статей інформаційного характеру, в яких описується існуюча структура музич-но-естетичного виховання в тій чи іншій школі-інтернаті для сліпих дітей, проведення гурткових занять та позаурочних заходів (Ю.М.Гохфельд, О.Ф.Гребньов, М.Н.Деркач, В.І.Кузнецова, Е.В.Печерська , А.С.Соболєв, Р.А.Токарева та ін.).

Розробка тих чи інших питань навчально-виховного процесу слі-пих молодших школярів неодмінно торкається проблеми розвитку особистості в умовах зорового дефекту та впливу різних факторів на її фор-мування (Л.С.Виготський, А.А.Крогіус, О.Г.Литвак, І.С.Моргуліс, Л.І.Солнцева та ін.). Значення естетичного виховання в формуванні особистості підкреслюють у своїх працях О.Ф.Гребньов, І.С.Моргуліс, Є.П.Синьова, Л.І.Солнцева, Е.А.Ютріна.

Виходячи із значущості музично-естетичної діяльності для роз-витку особистості сліпого, а також недостатньої теоретичної і мето-дичної розробленості цієї проблеми в тифлопедагогіці, було визначено основні завдання констатуючої та формуючої частин нашого дослідження.

У другому розділі “Досвід організації музично-естетичної ді-яльності молодших школярів в нормі та з вадами зору” викладено методику та результати констатуючого етапу дослідження.

Результати досліджень вчених і вчителів-практиків стосовно різних аспектів естетичного виховання сліпих та. слабозорих школя-рів (Ю.М.Гохфельд, І.Е.Гохбарг, О.Ф.Гребньов, М.Н.Деркач, Л.С.Соболєв та ін.) показали, що життєдіяльність людей з глибоким порушен-ням зору відбувається в умовах обмеженості основного джерела інфор-мування - візуального, тому їх уявлення відрізняються фрагментар-ністю, розірваністю ознак і властивостей предметів, значно усклад-нюють цілісне віддзеркалення образів і явищ довкілля.

Загальний аналіз педагогічного досвіду роботи з дітьми, що мають різні форми зорових порушень, та причин, що гальмують процес їх нормального естетичного виховання, ефективність існуючих форм організації музично-естетичної діяльності, засвідчив, що її корекційний потенціал в повній мірі не використовується. У звязку з цим нами була розроблена спеціальна методика вивчення стану організації му-зично-естетичних видів діяльності молодших школярів з вадами зору в позаурочний час.

Першим завданням, яке ми досліджували, було вивчення стану практики, роботи вчителів та керівників гуртків музично-естетичних циклів для молодших сліпих школярів. Зокрема, нас цікавили такі пи-тання: а/ ступінь використання музично-естетичних видів діяльності в позаурочних заняттях; б/ корекційно-розвивальна спрямованість за-собів, що використовуються на позаурочних заняттях; в/ ступінь реа-лізації музично-естетичного потенціалу вчителів, сліпих учнів на позаурочних музично-естетичних заняттях; г/ ефективність існуючої практики організації музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів в нормалізації їх музично-естетичного розвитку.

Для вирішення другого завдання зясувати форми організації музично-естетичної діяльності в позаурочний час та ступінь викорис-тання корекційно-розвивального потенціалу музично-естетичних видів діяльності були виділені такі конкретні питання: виявити існуючі форми гурт-кової і музично-естетичної діяльності /колективні, індивідуальні/, їх кількісний склад, відповідність змісту їх профілю, корекційну спрямованість; вивчити недоліки організації позаурочних заходів; зясувати характер участі та допомоги батьків в організації музично-естетичного виховання сліпих дітей у позаурочний час.

У методиці констатуючого дослідження ми використали комплекс загальних /педагогічне спостереження, анкетування, інтервювання, демонстрування та ін./ та спеціальних методів /дотиково-слухове впізнавання, порівняльний аналіз та ін. /.

Результати констатуючого дослідження засвідчили, що корені не-достатнього використання корекційно-реабілітаційного потенціалу естетичного виховання криються в недосконалості його організації в спеціальній школі, яка проявляється не тільки в розєднанні корекційно-спрямованих зусиль педагогічного колективу, відсутності взаємозвязку між окремими формами музично-естетичної діяльності, а й у відсутності цілеспрямованої, організації процесу музично-есте-тичного виховання, яка б передбачала корекцію і розвиток повноцін-ного музично-естетичного сприймання і усвідомлення творів мистецтва.

Було виявлено, що в школах даного типу існує дефіцит кваліфі-кованих учителів предметів естетичного циклу, підготовка яких задовольняла б сучасні вимоги не лише до вчителя-предметника з тифлологічною освітою, а й з боку естетико-художньої культури.

Відсутність корекційно цілеспрямованої системи планування уро-ків естетичного циклу в єдності з позаурочною роботою призводить до неузгодженості змісту навчання із визначеними навчальною програмою завданнями. Рідко використовуються міжпредметні звязки. Не проводяться народо-знавчі та фольклорно-етнографічні заходи із залученням провідних дитячих колективів міста, зустрічі з учасниками художньої самодіяльності масових шкіл. Все це обмежує простір для спілкування, взаємообміну естетичним досвідом, нівелює реалізацію специфічних принципів навчання аномальних дітей.

Наступним завданням констатуючого етапу дослідження було визначення у сліпих молодших школярів рівня розвиненості музично-естетичного сприймання як показ-ника музично-естетичного розвитку.

Для цього нами були адаптовані та доповнені методики В.К.Білобородової і Б.Т.Лихачова, розроблені критерії діагностування музично-естетичного розвитку сліпих молодших школярів, блоки і серії завдань: блок І емоційний відгук на музику та інтерес до музично-естетичної, діяльності; блок рівень музично-естетичної ерудиції.; блок рі-вень розвитку музичного слуху; блок ІV рівень емоційно-образного сприймання, утворення асоціативних звязків; блок V розвиток творчих здібностей.

Відповідно до цих показників за розробленою нами системою критеріїв було визначено ІV основні рівні, які варіювались стосовно профілів і специфічності певного блоку.

Незмінною залишилась така структура і критерії виміру рівнів:

високий творчо-активний рівень передбачав наявність адекватних знань, навичок, умінь за всіма критеріями розвитку /якісним і кількісним/; емоційну активність у всіх видах музично-естетичної діяльності; розвиток творчих здібностей; повноцінність сприймання музично-естетичної інформації відповідно до вікових і психофізичних особливостей.

Зафіксовано сліпих 55 %, зрячих 26,5 %, різниця 36,3 % (див. табл. 1);

середній репродуктивно-діяльністний рівень зниження якісних і кількісних характеристик знань, часткове засвоєння музично-естетичної інформації; знижена активність в окремих видах музично-естетичної діяльності, недостатній прояв творчих здібностей при наявності бажання збагатити свій музично-естетичний досвід. Зафiксовано сліпих 31,2 %; зрячих 38,8%, різниця 5,1 %;

низький частково-перцептивний рівень неповні, неміцні знання, навич-ки, вміння; неповноцінність емоційно-образного сприймання засобів музично-естетичної виразності і повязаних з ним художніх образів; слабкі емоційні реакції, невизначеність бажань приймати участь у різних видах музично-естетичної діяльності. Зафіксовано сліпих 13,8 %, зрячих 4,3 %, різниця 14,4 %;

дуже низький ілюзійно-перцептивний рівень інертність до зовніш-ніх музично-естетичних подразнень, а інколи й відмова від спілкування з мистецтвом; неспроможність сприймання музично-естетичної інформації; від-сутність музично-естетичного досвіду. Зафіксовано сліпих 0 %, зрячих 16,3 %, різниця 14,4 %.

Досить позитивним фактором усіх рівнів є наявність у дітей з вадами зору інтересу до музики, до музичної діяльності, про що свідчать дані, представлені на рис. 1.

Сліпі діти З нормальним зором

Рис. 1

Характер інтересів сліпих школярів і з нормальним зором (у%)

Як бачимо, інтерес до музики у сліпих займає провідне місце /33,8%/. Якщо обєднати разом музичні й естетичні інтереси, то вони у сліпих учнів /61,3%/ переважають більше ніж вдвічі всі інші. Поряд з цим у 12,5 % сліпих учнів виявлено відсутність будь-яких інтересів до цих видів діяльності.

В цілому досить низький рівень музично-естетичного сприймання і повязаного з ним розвитку сліпих молодших школярів, а також виявлені протиріччя, головним з яких є бажання активно взаємодіяти з мистецтвом і від-сутність можливості його розуміння, свідчать про недостатність роз-виненості здатності до сприймання музично-естетичної інформації внаслідок багатьох причин, основною з яких є низька пізнавальна готовність до опанування знаннями, відсутність естетико-психологічної установки на сприймання і усвідомлення знань.

На підставі виявлених рівнів і потенційних можливостей сліпих учнів було розроблено систему комплексів музично-естетичних занять та визначено основні підходи до методики їх реалізації у позакласній роботі на полісенсорній основі повноцінного використання збережених аналізаторів.

У третьому розділі “Психолого-педагогічні умови організації музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів” розкри-вається зміст і методика експериментальної роботи з сліпими учнями в позаурочний час, яка мала поетапний характер.

На першому етапі мотиваційно-понятійному /вербальному/, перш за все, було здійснено формування мотиваційного компоненту та понятійного апарату музично-естетичних видів діяльності сліпих молодших школярів /через розяснення значення музично-естетичної діяльності в житті інвалідів, естетизацію змісту музично-естетичної інформації та середовища, профорієнтацію/. Поява мотиву стимулювала піз-навальну активність сліпої дитини в музично-естетичних видах діяльності через виникнення прихильного ставлення до мистецтва взагалі, за-цікавлення певною діяльністю, зокрема.

На другому /спонукально-пошуковому/ етапі вирішувались два основних завдання: 1/ ознайомлення учнів з народознавчим матеріалом /народний календар, народні прикмети, прислівя, за-гадки, дитячі ігри, календарно-обрядові поняття та дії/; 2/ корекція і розвиток у них відчуття ритму як моделі універсальної “космічної категорії” (Б.М.Теплов), як одного з показників музикаль-ності дитини, сенсорної основи життєдіяльності, джерела життєвого тонусу, запоруки розвитку моторики, орієнтації у часовому просторі.

На третьому /перцептивно-репродуктивному/ етапі, на основі узагальнення отриманих різними засобами сприймання знань та створен-ня стійкої установки на комплексне сприймання музично-естетичної інформації, у сліпих учнів формувалися більш цілісні уявлення про навколишній світ, відображений у літературно-музичних творах.

Четвертий /креативно-синтезивний/ етап був спрямований на акти-візацію творчих можливостей в різних доступних сліпим молодшим школярам мистецьких діяльностях, вирівнювання музично-естетичного розвитку особистості в умовах колективного навчання (В.П.Лапченко).

Провідною формою позаурочної музично-естетичної діяльності учнів молодших класів спеціальної школи, поряд з практикуючими, обрано систему комплексів музично-естетичних занять.

Добір комплексів здійснювався за календарно-тематичним принципом. У літературних текстах, музичних творах розкривалися обрядові дійства, природні явища, діяльність людини тощо, повязані з темою /наприклад, “Як тебе не любити, Києве мій!”/.

Метою занять було створення найсприятливіших умов для сприймання та засвоєння сліпими учнями музично-естетичних образів, засобів і термінології виразності; усвідомлення та систематизація знань, які становлять актуальний рівень естетичного досвіду; комплексний вплив усіх доступних видів естетичної діяльності /пасивних, активних, індивідуальних/ на становлення особистості.

Структура комплексів музично-естетичних занять варіювалася залежно від теми та змісту, але обовязково містила:

·

·

·

·

·

У комплексах занять використовувалися такі засоби:

·

· дитячі музичні та шумові інструменти;

· музичний і літературно-художній матеріал;

· допоміжний матеріал костюми, декорації, іграшки, муляжі, предмети-орієнтири, різноманітна атрибутика;

· гербарії /листя різної форми/, насіння гарбуза, кавуна, дині, соняшника, жолуді, шишки тощо;

· знаряддя праці та образотворчого мистецтва.

Синтез музики і рухів, музики і малювання, аплікації, ліплення, сприймання і усвідомлення музичних образів через рух, предметно-практичну діяльність допомагає сліпій дитині позбутися скутості, відкриває можливості для розкріпачення творчих можливостей. Це забезпечує полісенсорність взаємодії з прекрасним, повноцінне формування естетичного та загальнокультурного досвіду через участь у музично-естетичних видах діяльності.

Співставлення результатів рівня музично-естетичного розвитку сліпих і зрячих дітей молодшого шкільного віку до і після експериментального навчання /див. табл. 1/ засвідчує позитивну динаміку комплексного корекційно-розвивального впливу на формування у сліпих учнів адекватного сприймання і розуміння музично-естетичних образів довкілля.

Таблиця 1

Рівні музично-естетичного розвитку сліпих учнів молодших класів

до і після експериментального навчання порівняно з учнями з нормальним зором /у %/

Р І В Н І

- творчо-активний | - репродуктивно-діяль-ністний | - частково-перцептив-ний | - ілюзійно-перцептив-ний

Блоки зав- | сліпі | зрячі | різ-ниця | сліпі | зрячі | різ-ниця | сліпі | зрячі | різ-ниця | сліпі | зрячі | різ-ниця

дань | до | після | до | після | до | після | до | після

55 | 62,5 | 26,2 | >7.5 | 31,2 | 33,7 | 38,8 | <2.5 | 13,8 | 3.6 | 18,7 | <10 | - | - | 16,3 | <16,3

18,5 | 30.5 | 36,4 | <12 | 31.6 | 43 | 41,4 | <11.4 | 29 | 19.4 | 17,3 | >9.6 | 20.9 | 7.1 | 4.9 | >3.8

20 | 28 | 33,5 | <8 | 31,8 | 35.3 | 39 | <3.5 | 32 | 29,7 | 18,3 | >2.3 | 16,2 | 7 | 9,2 | >9.2

20 | 27.5 | 65 | <7.5 | 43.8 | 52.5 | 35 | <8.7 | 27,5 | 18.7 | - | >8.8 | 8,7 | 1.3 | - | >7.4

12,1 | 17.5 | 35.4 | <5.4 | 17,5 | 27 | 39.6 | <9.5 | 44.6 | 40.5 | 18,4 | >4.1 | 25.8 | 15 | 6,6 | >10.8

Серед-ні показники | 25.1 | 33.2 | 39.3 | <8.1 | 31,9 | 38.3 | 38.8 | <7.1 | 29,4 | 22.4 | 14,5 | >7 | 14,3 | 6.1 | 7,4 | >8.2

Запровадження музично-естетичних комплексів у позакласній діяльності сприяло вдосконаленню та закріпленню у сліпих учнів образних уявлень через емоційно-рухове вираження, активізувало психомоторику, помякшувало негативний вплив зорової недостатності на емоційно-художнє сприймання.

Відкриті заняття, які неодноразово проводилися впродовж експерименту в Київській спеціальній школі-інтернаті № 5 для сліпих дітей ім. Я.Батюка, свідчили про появу майже у всіх учнів бажання приймати участь у шкільних позаурочних заходах, святах, щоб продемонструвати свої здобутки і творчі здібності. Цьому, безперечно, сприяло спеціальне навчання їх в умовах музично-естетичних тематичних комплексів, які виявилися найбільш доступною, цікавою і ефективною формою організації позаурочної музично-естетичної діяльності. Значно зріс особистістний статус сліпої дитини в своїх очах і очах оточуючих учнів і дорослих, відбулося справжнє відволікання, а зрештою й нівелювання тягаря дефекту.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Аналіз загальноестетичної, психолого-педагогічної та спеціальної літератури, практики навчання учнів з порушенням зору підтвердив недостатню розробленість проблеми та недосконалість спеціальної організації їх позакласної діяльності в умовах зорової ізоляції. В практиці спостерігається механічний перенос загальноосвітніх підходів до змісту, засобів, методів естетичного виховання сліпих учнів без урахування клінічної неоднорідності контингенту, психофізіологічних особливостей, рівня музично-естетичних здібностей кожної дитини та багатьох інших важливих факторів.

2. Результати констатуючого дослідження переконливо довели, що низький рівень сприймання і розуміння музично-естетичної інформації сліпими учнями молодших класів, обмеженість їх участі в музично-естетичних видах діяльності обумовлено, в першу чергу, недорозвитком перцептивних і апперцептивних процесів умовно-рефлекторної діяльності внутрішніх та міжаналізаторних звязків їх нервової системи. До його основних проявів можна віднести збіднений сенсорний досвід сліпих дітей, який зумовлює навчально-пізна-вальні утруднення, а також відсутність мотиваційних та стимуляційних компонентів процесу їх навчання і виховання, установки на сприймання музично-естетичного матеріалу. Виявлено залежність рівня музично-естетичного розвитку сліпих учнів від змісту попереднього досвіду, середовища, в якому вони виховувалися, психологічної готовності до повноцінного сприймання навчального матеріалу. Розкрито причини їх неповноцінного музично-естетичного сприймання і розвитку, що криються в недостатній корекційній спрямованості змісту та методики організації музично-естетичної діяльності ді-тей в позаурочний час.

3. Розроблено оригінальну систему тематичних комплексів музично-естетичних позаурочних занять та методику їх реалізації, яка передбачала: інтегроване поєднання естетично вагомих видів діяльності в єдиний корекційно-розвивальний комплекс; повноцінне використання живих і неживих обєктів оточуючого середовища для стимуляції психофізичних процесів і формування образно-емоційної сфери сліпої дитини; врахування наявності двох чинників: обєктивних /стихійне слухання-сприймання музичних передач, творчі традиції сімї, самостійне музикування тощо/ і субєктивних /індивідуальні психофізичні особливості та музично-естетичні здібності учнів, рівень їх за-гального розвитку, прогалини музично-естетичного виховання тощо/; забезпечення посиленого естетико-педагогічного керівництва; здійснення міжпредметних звязків і наступності між урочними і позаурочними формами музично-естетичної діяльності сліпих учнів молодших класів.

Використання музики як невичерпного джерела розвитку, нако-пичення емоцій та корекції психофізичних недоліків, а також обєд-нуючого компонента всіх видів естетичних діяльностей, забезпечує полісенсорність взаємодії з прекрасним, формування у сліпих учнів естетичного і загальнокультурного досвіду, естетичного ставлення до мистецтва взагалі та розуміння важливості естетичного компоненту в життєдіяльності.

5. Співставлення результатів рівня музично-естетичного розвитку сліпих після експериментального навчання і зрячих дітей молодшого шкільного віку засвідчило ефективність комплексного корекційно-розвивального впливу на формування у незрячих адекватного сприймання музично-естетичної інформації та її усвідомлення, позитивну динаміку їх естетичного розвитку, що виявилося у появі стійкого інтересу до музично-естетичної діяльності в позаурочний час, значному підвищенні рівня повноцінного слухання-сприймання мистецьких творів, розуміння характеру їх образів на основі поєднання музики і предметно-практичної діяльності, кількісному й якісному зростанні їх вербально-сенсорного досвіду. Забезпечується цей успіх дотриманням ряду психолого-педагогічних умов, детально викладених в тексті дисертації.

6. Представлена в даній роботі система спеціальної організації музично-естетичного виховання в позаурочний час не розвязує усіх проблем, пов’язаних з корекцією психофізичних вад в умовах зорової депривації, а дозволяє виділити значні резерви і перспективні напрямки посилення корекційно-реабілітаційної спрямованості навчально-виховного процесу в спеціальній школі, що криються в комплексному використанні різних видів мистецьких діяльностей і можуть бути розроблені в подальших дослідженнях.

Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях автора:

1. Використання народознавчого матеріалу в позаурочній музич-но-естетичній діяльності сліпих учнів //Дефектологія. № 2. 1996. С. 10-11.

2. Музично-естетичні комплексні заняття в позаурочній діяльнос-ті сліпих дітей // Дефектологія. № 2. 1997. С. 34-36.

3. Музично-естетична діяльність сліпих під час позаурочних за-ходів на тему “Зима” // Дефектологія. № 4. 1997. С. 32-40.

4. “Рік Новий, Рік Новий, повен щастя та надій!”, “Зі Святим Різдвом, будьте здорові!” //Дефектологія. № 4. 1998. С. 35-38, 38-41.

5. Виховання почуття ритму як основа організації різних видів діяльності //Мистецтво в школі. К.: УДПУ ім. М.П.Драгоманова. Вип. 2. 1997. С. 24-28.

6. Формування естетичного досвіду молодших школярів з вадами зору в позаурочний час // Методичні рекомендації. К.: ІЗМН, 1997. 72 с.

7. Корекційна спрямованість музично-естетичного виховання сліпих молодших школярів // Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі соціальних відносин /Матеріали Всеукр. наук.-прак. конф. / 2-3 листопада 1994 р./. К., 1994. С.135-136.

8. Використання музично-естетичних комплексів як засобу корекції сприймання сліпих молодших школярів // Психолого-педагогічні умови підвищення результативності учіння школярів з психічними вадами:

Матеріали наук.-звітн. конф. /26-27 квітня 1995 р./ К. Інститут дефектології АПН України, 1995. С. 83-85.

9. Комплексне використання мистецтва з метою формування твор-чого сприймання музики у сліпих дітей // Творчий потенціал осіб з особливими потребами: Матеріали міжнар. конфер. ВШПС. Варшава, 1996. С. 22. /у співавторстві з Е.А.Ютріною/.

10. Корекція естетичного сприймання дітей з глибокими порушен-нями зору як один з факторів формування їх особистості // Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні: Матеріали зїзду То-вариства психологів України /Київ, 23-27 вересня 1996 р./: У 16т., 18 кн. К., 1996. Т. 10. Симпозіум “Психолого-педагогічні проблеми сучас-ної дефектології. С. 31-32.

11. Організація музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів. // Діти з обмеженими фізичними та розумовими можливостями в системі корекційного навчання і виховання: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 27-28 травня 1997 р./ Ред. кол.: В.І.Бондар та ін. К., 1997. С. 94-95.

12. Корекційна спрямованість розвитку музичних здібностей молод-ших школярів у спецінтернатах // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнарод-ній науково-практичній конференції 27-29 квітня 1998 р. К.: Гнозис, 1998. С. 368-372.

Куненко Л.О. Корекційна спрямованість музично-естетичної діяльності сліпих молодших школярів в позаурочний час. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 корекційна педагогіка. Інститут дефектології АПН України, Київ, 1999.

У дисертації розглядається актуальна проблема посилення корекційно-розвивальних впливів спеціальної організації позакласної роботи в школі-інтернаті для сліпих дітей на їх музично-естетичний розвиток шляхом включення в систему мистецьких діяльностей комплексних тематичних занять.

Розроблені показники й критерії музично-естетичного сприймання дозволили визначити специфічність його формування в умовах зорової ізоляції, яка передбачає заміщення і перебудову міжаналізаторних звязків, коли одним з провідних аналізаторів стає слуховий. З врахуванням цього впроваджена система тематичних комплексів музично-естетичних позаурочних занять, успішну реалізацію яких здійснено шляхом спеціальної організації музично-естетичної діяльності учнів з вадами зору, спрямованої на розвиток і корекцію адекватного сприймання і усвідомлення змісту музично-естетичної інформації, нормалізацію взаємодії з оточуючим середовищем на полісенсорній основі.

Науково обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні основи системи позаурочної роботи в школі-інтернаті для сліпих дітей засобами музично-естетичної діяльності.

Ключові слова: сліпі молодші школярі, корекційна спрямованість, музично-естетична діяльність, музично-естетичне сприймання, компенсація, полісенсорна основа, міжаналізаторні звязки, комплекси музично-естетичних позакласних занять.

Куненко Л.А. Коррекционная направленность музыкально-эстетической деятельности слепых младших школьников во внеурочное время. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 коррекционная педагогика. Институт дефектологии АПН Украины, Киев, 1999.

В диссертации разрабатывается актуальная проблема усиления коррекционно-развивающего воздействия специальной организации внеклассных музыкально-эстетических занятий в школе-интернате на формирование у слепых учеников музыкального восприятия, понимания воспринятой информации, повышения уровня их эстетической эрудиции и общей культуры.

В результате констатирующего исследования выявлено несовершенство содержания, методики и организации музыкально-эстетического обучения и воспитания в школах-интернатах для слепых детей. Вследствие этого становятся малоэффективными усилия практиков в музыкально-эстетическом развитии таких детей, которое играет существенную роль в становлении их личности.

Выделенные нами показатели и критерии музыкально-эстетического восприятия определили его специфичность в