ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

КОЖУХОВСЬКА Людмила Павлівна

УДК 4У (077)

ЗБАГАЧЕННЯ МОВЛЕННЯ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ

УКРАЇНСЬКОЮ ФРАЗЕОЛОГІЄЮ

13.00.02 — теорія і методика навчання української мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ — 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник: | член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор БІЛЯЄВ Олександр Михайлович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії методики української мови.

Офіційні опоненти: |

член-кореспондент АПН України, доктор філологічних наук, професор МАЦЬКО Любов Іванівна, завкафедри стилістики Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова;

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики та культури української мови Черкаського державного університету ім. Б.Хмельницького ГОЛУБ Ніна Борисівна.

Провідна установа: |

Херсонський державний педагогічний університет, кафедра українського мовознавства, Міністерство освіти України, м. Херсон

Захист відбудеться 15 вересня 1999р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (252053, м. Київ, вул. Артема, 52-А).

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України

Автореферат розісланий 21 червня 1999 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В.БОНДАРЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена потребою в умовах національного відродження українського суспільства підвищити ефективність навчально-виховного процесу на уроках рідної мови, знайти вагомі засоби педагогічного впливу на особистість учнів з метою збагачення й удосконалення їх мовлення українською фразеологією. Власне українські лексеми і фразеологізми упродовж багатьох десятиліть витіснялись із сфер суспільного життя, виробництва, побутового мовлення. Це спричинювало нерозуміння учнями самобутності рідної мови, а отже, втрачався вплив на духовну і мовну культуру школярів, формування національно свідомого громадянина.

Збагачення активного словника учнів, удосконалення граматичної будови мовлення, оволодіння українським мовленнєвим етикетом значною мірою повинно здійснюватися засобами української фразеології. Уміння правильно і доречно користуватися в усному та писемному мовленні фразеологізмами є ознакою високого рівня оволодіння мовою.

Потреба в збагаченні мовлення учнів українською фразеологією визначила необхідність розробки ефективної системи роботи з фразеології на уроках української мови в загальноосвітній середній школі, зокрема в 5-7 класах.

Теоретичне осмислення психологічних, лінгводидактичних основ методики роботи над збагаченням мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією, узагальнення передового досвіду вчителів-словесників, педагогічний експеримент та його результати підтвердили актуальність порушеної проблеми.

Окремі аспекти збагачення мовлення учнів українською фразеологією здавна цікавили учених, методистів, передових учителів.

Ефективні шляхи збагачення мовлення учнів пропонували у свій час учені-психологи І.О.Синиця, Г.С.Костюк, Л.С.Виготський, М.І.Жинкін, Д.Б.Ельконін, Л.І.Айдарова та ін.

Сучасна методика збагачення мовлення учнів українською фразеологією будується на основі здобутків українського і російського теоретичного мовознавства (праці О.О.Потебні, Ф.І.Буслаєва, І.І.Срезневського, К.Д.Ушинського, В.О.Богоро-дицького, О.О.Шахматова, П.Ф.Фортунатова, С.І.Абакумова, С.Х.Чавдарова, В.І.Масальського, С.М.Дмитровського, І.С.Олійника, О.М.Біляєва, В.Д.Ужченка, Л.І.Скрипника, Г.М.Удовиченка, О.О.Бистрової, М.Т.Баранова, М.І.Пентилюк, В.Я.Мельничайка, М.Г.Стельмаховича та ін.) і передового педагогічного досвіду школи.

В останні десятиріччя особливої актуальності набула проблема лінгво-дидактичного забезпечення змісту і форм роботи з фразеологізмами, підвищився інтерес педагогічної науки до завдань активізації процесу навчання. У методиці української і російської мов аналізувалось усне і писемне мовлення учнів, робились спроби визначити критерії досконалого мовлення, розкрити зміст функціонально-стилістичних аспектів вивчення мовних явищ, структурно-семантичний підхід до розвитку мовлення учнів, пропонувалися системи лексико-фразеологічних та граматичних вправ (праці Л.Г.Скрипника, Н.Д.Бабич, А.О.Свашенко, Л.М.Стоян, І.С.Гнатюк, Л.Г.Авксентьєва, В.О.Горпинича, М.Т.Демського, Ф.Д.Медведєва, А.П.Коваль, М.Я.Плющ, В.Г.Барабаш, М.П.Коломійця та ін.).

Попри значні досягнення в останні десятиріччя у методиці навчання української мови в школі, теорія і практика роботи над збагаченням мовлення та розвитком фразеологічного запасу учнів потребує глибшого аналізу, оскільки в дослідженнях не наводиться оптимальна кількість фразеологічних одиниць у мовленні учнів, не аналізується роль фразеологічної синонімії, антонімії, багатозначності, не акцентується увага на актуальних для розвитку усного та писемного мовлення учнів питаннях стилістичного співвіднесення фразеологічних одиниць, особливостей уживання фразем у рамках мовленнєвого етикету та етнокультурознавчого аспекту семантики, походження фразеологізмів української мови, адже цей компонент містить “найважливіші відомості з народознавства, пов'язані з історією, культурою, звичаями і побутом українського народу, з етики, естетики, екології”11 Біляєв О.М., Скуратівський Л.В., Симоненкова Л.М., Шелехова Г.Т. Концепція навчання державної мови в школах України // Дивослово. - 1996. - №1. - С.19..

Збагачення мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією потребує систематичного та планомірного підходу. Досі ця тема не була предметом спеціального дослідження. Існує також як окреме питання проблема відбору фразеологічних одиниць для засвоєння учнями 5-7 класів та визначення їх оптимальної кількості (враховуючи стійкі словосполучення, які діти вивчали у початкових класах).

Спостереження над особливостями усного і писемного мовлення школярів, бесіди, анкетування вчителів, результати проведеного зрізу знань учнів з фразеології свідчать про обмежене вживання фразеологізмів. Причиною цього є несистематичність фразеологічної роботи на уроках рідної мови, відсутність науково обґрунтованої системи організації занять.

Аналіз результатів констатуючого зрізу знань учнів з фразеології, який проводився нами з 1995 по 1998 навчальні роки у 5-7 класах п’яти шкіл Київської, Черкаської, Сумської та Закарпатської областей свідчить, що багато учнів не володіють необхідними уміннями і знаннями з фразеології (32%), не можуть з’ясувати смислове значення фразеологічних одиниць (54%), мають поверхове уявлення про їх походження і етнокультурознавчий зміст (76%), не вміють користуватися словниками та довідниками (27%), рідко і часто неправильно вживають фразеологізми у своєму мовленні (55%), не мають ґрунтовних знань про граматичну та стильову співвіднесеність фразеологічних одиниць (42%).

Отже, на сучасному етапі особливо актуальними стали питання розвитку мовленнєвих умінь і навичок та збагачення мовлення учнів, зокрема, засобами української фразеології. Створення ефективної методики, що базується на педагогічних, психологічних, лінгводидактичних досягненнях, зумовило вибір теми дисертаційного дослідження — “Збагачення мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією”, його об’єкт, мету, завдання.

Об’єктом дослідження є процес збагачення мовлення учнів українською фразеологією в середніх класах загальноосвітньої школи на заняттях з рідної мови.

Предмет дослідження — зміст, методи, прийоми та засоби збагачення мовлення учнів українською фразеологією.

Мета роботи полягає, по-перше, у визначенні орієнтовного мінімуму фразеологічних одиниць для засвоєння учнями 5-7 класів, по-друге, у розробці ефективної системи роботи з фразеології у 5-7 класах та експериментальній її перевірці.

Гіпотеза дослідження: ефективність роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією підвищиться за умови:

а) посилення мотиваційної основи збагачення мовлення учнів українською фразеологією, що ґрунтується на відповідних положеннях лінгвістики тексту і теорії спілкування;

б) послідовного формування мовленнєвих умінь та навичок на основі укладеного словника-мінімуму фразеологізмів української мови;

в) раціонального поєднання методів, прийомів і засобів навчання.

Відповідно до визначеної мети і гіпотези дослідження планується розв'язати такі завдання:

1.

1.

1.

1.

1.

Методологічними засадами дослідження є праці лінгвістів О.О.Потебні, І.К.Білодіда, В.М.Русанівського, Л.Г.Авксентьєва, частково Л.С.Паламарчука, М.А.Жовтобрюха, Л.І.Скрипника, Г.М.Удовиченка, В.В.Виноградова, В.П.Жукова про фразеологізм як мовну одиницю, фразеологічний склад української мови, формування та походження української фразеології; психологів та методистів (І.О.Синиці, І.С.Олійника, В.Д.Ужченка, М.Г.Стельмаховича, М.І.Пентилюк) з питань фразеологічного збагачення мовлення учнів. Методологічними орієнтирами також були ідеї національного та духовного відродження української нації.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези використовувались такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження:

а) теоретичний аналіз та синтез досягнень мовознавчої, педагогічної, психологічної, методичної наук з проблеми збагачення мовлення учнів українською фразеологією; ознайомлення з шкільною документацією; опис процесу дослідження та узагальнення;

б) емпіричні методи: відвідування уроків, бесіди з учителями та учнями; аналіз усних і письмових робіт учнів; аналіз фразеологічних помилок, допущених учнями 5-7 класів у письмових роботах та усному мовленні;

в) констатуючий зріз і формуючий експеримент, перевірка ефективності пропонованої системи занять та статистична обробка одержаних результатів.

Дослідження проводилося у три етапи і здійснювалося за двома основними напрямками: а) теоретичне обґрунтування методики роботи над збагаченням мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією на уроках рідної мови; б) перевірка ефективності створеної системи та впровадження її у шкільну практику.

На першому етапі (1994-1995 рр.) відбувалось теоретичне обґрунтування теми, здійснювався аналіз лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури, підручників з української мови; навчальних програм; визначались вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні напрямки і завдання; практично підтверджувались актуальність і необхідність дослідження проблеми.

На другому етапі (1995-1996 рр.) вивчався стан роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією у школі за допомогою діагностичних завдань констатуючого зрізу, узагальнювався особистий 20-річний досвід роботи у школі; визначалися завдання для дослідного навчання та створювалася система роботи над збагаченням мовлення учнів; аналізувалися принципи і зміст етнокультурознавчого фразеологічного словника-мінімуму для учнів 5-7 класів.

На третьому етапі (1997-1998 рр.) здійснювалась апробація словника-мінімуму українських фразеологізмів у школах України та проводився педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої системи вправ і завдань для збагачення мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією; вносилися зміни до змісту словника та окремих видів вправ і завдань.

Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному й експериментальному обґрунтуванні роботи над збагаченням мовлення учнів українськими фразеологізмами, що спирається на осмислення суті педагогічних одиниць, їх походження та етнокультурознавчий зміст, вперше зроблено відбір і доведено наукову доцільність орієнтовного фразеологічного словника-мінімуму для учнів 5-7 класів (зокрема етнокультурознавчого характеру).

Теоретична значущість дослідження визначається його спрямованістю на підвищення ефективності навчального процесу і вдосконалення мовної освіти в школах України. Пропонована система уроків і розроблені методичні рекомендації сприятимуть удосконаленню методики вивчення фразеологізмів на уроках української мови.

Сформульовані в дисертації висновки та рекомендації можуть бути використані для вдосконалення шкільних програм і підручників; вчителями-практиками в роботі над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією; у підготовці та читанні спецкурсу студентам-філологам, у лекціях на курсах перепідготовки вчителів-словесників, у лекційних та практичних заняттях зі студентами.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним та лінгво-дидактичним обґрунтуванням вихідних положень, аналізом результатів, одержаних при використанні комплексу методів теоретичного та експериментального пошуку, що взаємно доповнюють одне одного; системним вивченням спеціальної лінгвістичної, педагогічної, психологічної та методичної літератури; експериментальною перевіркою у школах пропонованої системи роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією на заняттях з рідної мови.

Апробація і впровадження результатів дослідження відбувалися у школах, на базі яких проводився педагогічний експеримент: Переяслав-Хмельницькі середні школи № 3,5 Київської області, Бубслобідська середня школа Золотоніського району Черкаської області, Тростянецька середня школа № 2 Сумської області, Черкаські середні школи № 6,9, Виноградівська середня школа № 1 Закарпатської області.

Основні положення і результати дослідження обговорювалися і одержали схвалення на науково-практичних конференціях: Всеукраїнська наукова конференція "Актуальні проблеми синтаксису" (м. Чернівці, 1997); науково-практична конференція "Історична постать Б.Хмельницького" (м. Переяслав-Хмельницький, 1997); Другі Шевченківські читання, присвячені 150-річчю "Заповіту" і 155-річчю "Кобзаря" (м. Переяслав-Хмельницький, 1995); Міжнародна конференція "Українсько-польські літературні зв'язки" (м. Тернопіль, 1998); 6-а Міжнародна конференція "Мова і культура" (м. Київ, 1998).

Проблема збагачення мовлення учнів українською фразеологією обговорювалася у лекціях на курсах перепідготовки вчителів, у доповідях на засіданнях міських і районних методичних об’єднань учителів української мови і літератури та науково-практичних семінарах з української мови (м. Переяслав-Хмельницький), на засіданнях лабораторії методики української мови Інституту педагогіки АПН України (1998 р.).

За матеріалами дослідження опубліковано дев'ять статей у журналах та збірниках наукових праць, що входять до видань, затверджених ВАКом України; підготовлений і зданий до друку шкільний фразеологічний словник для 5-7 класів.

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Логіка дослідження зумовила структуру дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків, що містять словник-мінімум українських фразеологізмів для учнів 5-7 класів, завдання для експериментально-дослідного навчання. Основний зміст викладено на 170 сторінках (в тому числі 12 таблиць), список використаних джерел містить 270 найменувань.

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено об'єкт, предмет і завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, охарактеризовано методи та етапи роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі дисертації — "Лінгвістичні засади методики збагачення мовлення учнів українською фразеологією" подаються відомі лінгвістичні класифікації фразеологізмів, характеризуються системні семантичні зв'язки та етнокультурознавчий аспект змісту фразеологічних одиниць.

Крім спільних із лексикологією, фразеологія як наука має свої специфічні завдання: вивчення особливостей структури фразеологічних одиниць і механізму витворення семантичної цілісності у сполученнях слів, визначення причин їх фразеологізації; дослідження взаємовідношень фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними одиницями, з'ясування історико-етимологічної основи фразеологічних одиниць, визначення законів розвитку фразеологічного складу мови; вироблення наукової системи опрацювання і вивчення різнотипних фразеологічних структур у загальномовних та в спеціальних фразеологічних словниках, склад фразеологічної системи мови в її сучасному стані та в історичному розвитку. У цьому плані важливе значення для дослідження мав аналіз наукових праць, присвячених проблемам фразеологізмів, зокрема, дослідження О.О.Потебні, Ф.І.Буслаєва, В.В.Виноградова, Л.А.Булаховського, С.І.Ожегова, М.М.Шанського, Б.О.Ларіна, Л.Г.Скрипника, Ф.П.Медведєва, Г.М. Удовиченка, Л.Г.Авксентьєва.

У роботі використано також праці В.П.Жукова, С.С.Регушевського, Л.І.Батюк, М.Т.Демського.

Після аналізу значного обсягу теоретичного матеріалу зроблено висновки, що українська фразеологія є важливою складовою частиною мови і мовлення, вона об'єднує мовні одиниці, що виникли у найдавніші часи і продовжують процес фразеотворення у наші дні. Фразеологізми відображають специфіку української мови і сприяють збагаченню та удосконаленню мовлення.

Значною мірою це стосується питань етнокультурної семантики фразеологічних одиниць. Етимологічний елемент підвищує ефективність збагачення мовлення учнів українською фразеологією, сприяє проникненню в мовлення елементів суспільного досвіду нації. У дисертаційному дослідженні використано історичний та етимологічний аспекти фразеологізмів, розроблені Б.О.Ларіним, О.О.Мельничуком, В.Л.Архангельським, В.М.Мокієнком, Г.А.Селивановим, В.М.Вакуровим, Ф.М.Янковським, А.С.Аксамитовим, І.Л.Лепешевим, Л.Г.Скрипником, Ф.П.Медведєвим, М.Т.Демським, М.І.Толстим. Численні здогади про історію того чи іншого виразу знайдено в лексикографічних працях І.М.Снегирьова, В.І.Даля, М.І.Міхельсона, М.Номиса, І.Я.Франка, О.О.Потебні.

Основними сферами вжитку фразеологізмів є побутове усне мовлення та художньо-белетристичний стиль. Розмовна фразеологія української мови різноманітна, яскраво експресивна та емоційно насичена. Як і усне мовлення в цілому, характеризується більшою емоційною виразністю, експресивною рельєфністю, ніж писемна книжна форма літературної мови.

Створення ефективної методики роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією повинно спиратися на здобутки сучасної лінгвістичної науки про суть фразеологізму, синонімію, антонімію, багатозначність фразеологічних одиниць, етимологію фразеологізмів та ін.

У другому розділі — "Становлення і розвиток роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією" — досліджується фразеологічний запас мовлення учнів 5-7 класів, аналізуються наукові здобутки з питань вивчення фразеології на уроках української мови, програми, підручники, методичні посібники, дисертації, досвід учителів з проблеми.

Для одержання вихідних даних, що характеризують рівень володіння учнями 5-7 класів фразеологічними багатствами мови, здатність поповнювати мовлення новими стійкими словосполученнями, у Переяслав-Хмельницьких школах № і № (Київська область), Тростянецькій середній школі №2 (Сумська область), Черкаських середніх школах №6 і .№9, Бубслобідській середній школі Золотоніського району Черкаської області та Виноградівській середній школі №2 (Закарпатська область) було проведено констатуючий зріз, яким охоплено 580 учнів 5-7 класів.

Аналіз результатів виконання завдань констатуючого зрізу засвідчив, що учні 5-7 класів не мають достатнього уявлення про теоретичні відомості з фразеології та практичне значення стійких словосполучень у мовленні.

Результати завдань констатуючого зрізу показали, що фразеологізми є рідко вживаними у мовленні учнів 5-7 класів. У практиці роботи їм не приділяється належна увага на уроках: 69% опитуваних учнів не змогли з'ясувати значення більшості виразів, виписаних з підручників української літератури, зарубіжної літератури, історії.

Обмеженість у вжитку українських фразеологізмів учні пояснюють по-різному: а) не вживаю, бо не розумію (41%); б) ніколи не чув таких виразів (17%); в) тому, що незручно (5%); г) їх не вживають батьки, вчителі (10%); ґ) ці вирази застарілі (9%); д) їх можна замінити іншими (3%); е) вони мені не подобаються (12%); є) їх не вживають у нашій місцевості (7%).

Поставлені у дослідженні завдання вирішувались у процесі поглибленого вивчення практики роботи з фразеології на уроках української мови в загально-освітній школі. Результати анкетування вчителів, аналіз відвіданих уроків та досвіду викладання української мови в школі дають підстави стверджувати, що робота над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією в школі носить фрагментарний характер, відсутність системи негативно позначається на рівні мовленнєвих умінь учнів. Хоча у методичній літературі окремі питання з фразеології розглядалися починаючи з XIX ст., а в працях провідних вітчизняних мовознавців та методистів визначено основні поняття з фразеології, розряди (види) фразеологічних одиниць, джерела походження фразеологізмів, розроблено окремі види завдань і вправ з фразеології на заняттях з української мови, все ж аналіз програм та підручників з української мови виявив ряд істотних недоліків: відсутність належного зв'язку у роботі з фразеології між початковими і середніми класами, пропонується недостатня кількість вправ для систематичної роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією, у вправах і завданнях зустрічається мало фразеологізмів етнокультурознавчого характеру, не проводиться їх етимологічний аналіз.

У третьому розділі — "Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою" — розкривається зміст і методика дослідного навчання, хід формую-чого експерименту, аналізуються його результати.

Експеримент мав на меті перевірити ефективність пропонованої методики роботи над збагаченням мовлення учнів 5-7 класів, а саме: доступність дібраних для словника-мінімуму фразеологічних одиниць, форми і методи занять з фразеології, систему фразеологічних завдань і вправ.

У зв'язку з цим ставились завдання:

1.

1.

Важливе місце в системі роботи відводиться фразеологічному словнику-мінімуму. Факторами, що детермінують відбір одиниць, є сфера, мета спілкування, кількість матеріалу, що добирається, та вікові особливості учнів.

Мета словника-мінімуму українських фразеологізмів — сприяти підвищенню культури мовлення учнів, розвиткові комунікативної та лінгвістичної компетенції, пізнавального інтересу до вивчення рідної мови, формуванню національної самосвідомості.

Основними критеріями відбору фразеологізмів української мови для учнів 5-7 класів були такі:

·

· доступність змісту фразеологізмів для учнів;

· наявність стійких словосполучень у творах, рекомендованих для читання з української, зарубіжної літератур, історії, позакласного читання.

У дослідженні враховано висновки вчених щодо оптимальної кількості фразеологізмів для засвоєння учнями. В.О.Сухомлинський радив записувати на кожному уроці української мови два-три нових фразеологічних звороти, які б збагачували мову школярів. Однак, беремо до уваги також, що в процесі навчання є необхідність у засвоєнні й інших мовних одиниць, тому визначена нами кількість фразеологізмів (5-й клас — 70, 6-й — 125, 7-й — 90, з них половина — етнокультурознавчого змісту) видається правильною.

При відборі фразеологізмів ураховувалася необхідність як кількісного, так і якісного збільшення словникового запасу учнів, оскільки кількісне полягає в його поступовому поповненні новими фразеологізмами (рівень поповнення фразем), а якісне удосконалення передбачає, по-перше, уточнення фразеологічного значення і сфери вжитку відомих стійких словосполучень, по-друге, заміну нелітературних фразеологічних зворотів літературними (рівень удосконалення фразем) і, по-третє, ознайомлення з невідомими фразеологічними значеннями уже відомих багато-значних фразеологізмів (рівень поповнення сем).

Формуванню необхідних мовленнєвих умінь у процесі вивчення мови сприяв науково обґрунтований відбір принципів, методів і прийомів навчання, який визначався навчально-виховними завданнями, специфікою роботи, можливостями учнів. Зауважимо, що в основу пропонованої системи вправ і завдань поруч із традиційними покладені відносно нові методичні принципи: народність, природовідповідність, історизм.

При визначенні системи роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією враховувалися здобутки сучасної методики виділення мовного, комунікативного та культурологічного компонентів у навчанні фразеології на заняттях з української мови, нові вимоги до змісту й організації уроку, нетрадиційні методи й засоби навчання.

Суть системи роботи з фразеології в школі, на нашу думку, повинна становити:

·

·

· види і форми фразеологічних завдань та вправ.

До найважливіших елементів системи збагачення мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією віднесено такі: мотивація навчальної діяльності, обсяг і характер фразеологічного словника-мінімуму, стимулювання навчальної діяльності з боку вчителя, розвиток самостійної мовленнєвої практики учнів, методи, прийоми і засоби роботи над збагаченням мовлення учнів, загальнодидактичні та специфічні принципи.

Реалізація пропонованої системи передбачала розв’язання таких завдань:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Система роботи над збагаченням мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією розроблялася з орієнтацією на свідоме і творче використання стійких словосполучень, яке має сприяти правильному розумінню значення фразеологічних одиниць, їх ролі в усному і писемному мовленні, чіткому усвідомленню семантичних і структурних особливостей стійких словосполучень.

Завдання і вправи з фразеології передбачали органічний зв’язок із вивченням лексики, морфології, синтаксису, що сприяло виробленню навичок правильного відбору фразеологізмів залежно від мети і характеру висловлювання.

У ході дослідного навчання було враховано, що у процесі вивчення фразеології української мови основна увага повинна зосередитися на тому, щоб навчити учнів відрізняти фразеологічні одиниці від вільних словосполучень, домогтися усвідомлення їх значення й стилістичної ролі і планомірно збагачувати фразеологічний запас учнів, разом з тим виробляючи навички ним користуватися.

Визначено таку систему тренувальних вправ для засвоєння фразеологічних знань та вироблення навичок використання фразеологізмів у мовленні:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Експериментально-дослідне навчання проводилось у 5-7 класах упродовж 1995-1998 років. Експериментом було охоплено у 5-их класах — 207 учнів, у 6-х класах — 190 учнів, у 7-х класах — 215 учнів, з них експериментальних класів — 12 (305 учнів), контрольних класів — стільки ж (307 учнів).

Експериментальні й контрольні класи добиралися приблизно з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів.

Основні напрямки дослідного навчання:

·

· розрізнення фразеологізмів і лексичних та синтаксичних словосполучень;

· вироблення уміння робити етимологічний аналіз фразеологічних одиниць (пояснювати походження і значення);

· засвоєння необхідного фразеологічного матеріалу для збагачення і розвитку мовлення учнів;

· формування навичок мовленнєвої компетентності на фразеологічному рівні;

· удосконалення вмінь розрізняти функціонально-стильові особливості вживання фразеологізмів в усному й писемному мовленні.

Згідно із завданням експерименту визначено перелік умінь, якими повинні оволодіти учні: знаходити в тексті і доречно використовувати фразеологічні одиниці; пояснювати значення фразеологізмів; визначати синтаксичну роль стійких словосполучень; вміло користуватися фразеологічним словником; критично оцінювати вживання фразеологізмів у власному і чужому мовленні; з’ясовувати етнокультурознавчий зміст українських фразеологізмів.

Для перевірки ефективності пропонованої системи роботи над збагаченням мовлення учнів 5-7 класів українського фразеологією застосовувалися методи діагностуючих контрольних робіт, самооцінки, програмового контролю, математичної статистики. Регулярно проводилися різні види перевірки знань: усне опитування, тестові зрізи, виконання завдань з алгоритмами, самостійні роботи. Однак перевагу було надано методові діагностуючих контрольних робіт. Це дозволило визначити рівень сформованості в учнів умінь і навичок з фразеології, перевірити ефективність методики збагачення мовлення учнів українською фразеологією, проаналізувати вживання у мовленні учнів фразеологізмів, зіставити результати роботи в експериментальних класах.

Зрізові роботи посідали важливе місце в системі контролю за експериментальним навчанням. Зіставлення одержаних результатів у контрольних і експериментальних класах засвідчило значне підвищення якості знань і умінь учнів з фразеології в експериментальних класах (кількість учнів, роботи яких оцінено на “4” і “5” становили 74,4%, а у контрольних класах — відповідно 39,7%).

Аналіз зрізових робіт показав, що в переважної більшості учнів експериментальних класів сформовані уміння вживати фразеологізми в усному та писемному мовленні, складати з ними речення, писати твори за фразеологізмом, виправляти недоречно вжиті фразеологізми, користуватися фразеологічним словником.

У наведеній таблиці показано недоліки і помилки у вживанні фразеологізмів учнями експериментальних та контрольних класів (у відсотках).

Типи недоліків і помилок | ЕК | КК

5 | 6 | 7 | 5 | 6 | 7

Бідність і одноманітність синтаксичних конструкцій з фразеологізмами | 39 | 41 | 37 | 57 | 63 | 58

Не відповідне стилю вживання фразеологізмів | 7 | 9 | 5 | 16 | 11 | 8

Відсутність логічних зв’язків між частинами текстів через неправильне вживання фразеологізмів | 13 | 11 | 9 | 21 | 17 | 13

Вживання фразеологічних русизмів | 38 | 40 | 42 | 72 | 68 | 69

Використання у мовленні просторічних та діалектних фразеологізмів | 7 | 5 | 6 | 18 | 14 | 11

Невиправдане повторення фразеологічих виразів у самостійно складених текстах | 34 | 35 | 29 | 64 | 58 | 43

Отже, експериментально-дослідне навчання фразеології за розробленою методикою, як показали його результати, забезпечило системне і свідоме формування необхідних знань, умінь і навичок з фразеології.

Система роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією ураховує лінгвістичні та психолого-методичні засади, на які спираються принципи, форми і методи навчання фразеології української мови.

Як засвідчив експеримент, використання фразеологічного словника-мінімуму на заняттях з української мови сприяє забезпеченню усного і писемного мовлення учнів, відповідає їхнім віковим і розумовим здібностям.

Система є необхідною умовою глибокого і міцного засвоєння знань з фразеології, розуміння учнями етнокультурознавчого характеру багатьох фразеологізмів української мови, підвищення мовленнєвої культури учнів, вироблення в школярів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися фразеологічними засобами мови в різних життєвих ситуаціях.

Основні результати дослідження подано у висновках.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Таким чином було досягнуто мету дослідження і підтверджено висунуту гіпотезу.

10. Ефективність роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією значною мірою підвищується за умови етнокультурознавчого аналізу змісту фразеологізмів, в якому концентровано представлена національна культура, побут, звичаї, вірування українського народу.

Дослідження сприяло визначенню нових аспектів проблеми, які потребують спеціального вивчення. Слід продовжити розробку методики проведення занять з фразеології у 8-9 та 10-11 класах. Потрібні пошуки нових ефективних форм фразеологічної роботи відповідно до віку та мовленнєвого розвитку учнів.

Основні положення дисертації викладено у публікаціях:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

АНОТАЦІЇ

Кожуховська Л.П. Збагачення мовлення учнів 5-7 класів українською фразеологією. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання української мови. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі збагачення мовлення учнів українською фразеологією. В роботі знайшли відображення нові погляди лінгвістів на українську фразеологію, розглядаються принципи і критерії відбору українських фразеологізмів для шкільного словника-мінімуму, акцентується увага на етнокультурознавчому змісті фразеологічних одиниць.

Запропоновано систему роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією, ефективність якої обґрунтована теоретично і підтверджена практикою.

Ключові слова: фразеологізми української мови, мінімізація фразеологізмів, фразеологічні одиниці етнокультурознавчого змісту, фразеологічний словник-мінімум, система роботи з фразеології.

Кожуховская Л.П. Обогащение речи учащихся 5-7 классов украинской фразеологией. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения украинскому языку. - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 1999.

Исследование посвящено актуальной проблеме обогащения устной и письменной речи учащихся украинской фразеологией. В работе нашли отражение взгляды лингвистов на украинскую фразеологию, рассматриваются принципы и критерии отбора фразеологизмов для школьного словаря-минимума, акцентируется внимание на этнокультуроведческом содержании многих фразеологических единиц.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием. В нём освещены психологические, лингвистические основы методики работы по обогащению речи учащихся фразеологией, рассматриваются различные классификации фразеологизмов украинского языка, закономерности функционирования фразеологизмов в речи.

В работе раскрыто значение фразеологизмов как знаков вторичного образования, особенности их функционирования, характер внешних лексико-синтаксических связей и формы реализации в речевой цепи.

В результате констатирующего среза знаний, умений и навыков выявлены типичные недостатки в работе по фразеологии в школе, что помогло выделить основные задачи экспериментального исследования.

Предложена новая система работы по обогащению речи учащихся 5-7 классов украинской фразеологией (принципы, приёмы, виды и формы работ, способствующие усвоению учащимися знаний о фразеологических единицах украинского языка), эффективность которой обоснована теоретически, проверена экспериментально и подтверждена практикой.

Материалы диссертации дают теоретико-методические основания для совершенствования программ, учебников и пособий. Основные результаты исследования могут быть использованы в учебно-воспитательном процессе школ различных типов, педагогических училищ, техникумов, институтов, университетов.

Ключевые слова: фразеологизмы украинского языка, минимизация фразеологизмов, фразеологизмы этнокульторологического содержания, фразеологический словарь-минимум, система работы по фразеологии.

Kozhuhovska L.P. Enriching the 5-7-formers’ speech with the Ukrainian phraseology. - Manuscript.

The dissertation is presented to acquire Candidate Degree in Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the actual problem of enriching pupils’ speech with the Ukrainian phraseology. The new points of linguists on Ukrainian phraseogy, principles and criteria of selection of Ukrainian phraseologisms for school minimum vocabulary are reflected in the work. It is emphasized the ethnicocultural essence of phraseological units.

It is suggested the system of work enriching pupils’ speech with phraseology and proved the effectiveness of this system theoretically and practically.

Key words: phraseologisms of the Ukrainian language, minimization of phraseologisms, ethnicocultural essence of phraseological units, vocabulary minimum, system of work on phraseology.