національна академія наук україни

рада по вивченню ПРОДУКТИВНИХ сил україни

УДК: 336.71 (477.46)

ТКАЧЕНКО ЮРІЙ ОЛЕГОВИЧ

ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ І УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В РЕГІОНІ

Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Данилишин Богдан Михайлович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, голова Ради.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідуюча відділом проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил;

кандидат економічних наук Рябушка Людмила Борисівна, Сумський державний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри фінансів.

Провідна установа:

Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України, м. Львів, відділ територіально-суспільних систем і просторового розвитку.

Захист відбудеться 7 грудня 2006 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “6” листопада 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор Коваль Я.В.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес регіоналізації в національних межах передбачає зростання самоуправління розвитком регіональної економіки, зосередження владних повноважень в регіонах та їх господарської самостійності. Однією з важливих умов забезпечення комплексного розвитку регіональних господарських систем є формування ефективної банківської системи в регіонах України.

Сучасні процеси активізації міжбанківських відносин, а також інтеграції банківських структур України до світової банківської системи обумовлюють значне посилення впливу ризиків на ефективність функціонування банківської системи країни в цілому та діяльність регіональних банків зокрема. Ефективні механізми управління банківськими ризиками є необхідною умовою цієї інтеграції, тому очевидною є потреба у розробці та впровадженні механізму управління банківськими ризиками, що будується на основі дослідження операцій і функцій регіональних банків, виявлення характеристик, пов’язаних з цими ризиками. Учасники регіонального фінансового ринку в сучасних умовах потребують вирішення не тільки практичних проблем банківської діяльності в регіоні, але й розробки такого теоретико-методологічного підходу з позицій регіональної системи, що дає можливість глибинного дослідження впливу банківської системи на становлення соціально-економічного розвитку регіону. Дієвість такого механізму впливу ризиків банків на комплексний розвиток регіонів має бути спрямована на формування науково-практичного інструментарію і підтримуючих підсистем цієї діяльності.

Звідси випливає завдання удосконалювання методичних підходів до управління як банківською діяльністю взагалі, та внутрішніми банківськими ризиками зокрема – в сфері їх оцінки, прогнозування і моделювання. Ці питання недостатньо досліджені в теоретичному і практичному аспектах і є в даний час надзвичайно актуальними й такими, що мають істотне практичне значення для активізації роботи суб’єктів регіональної банківської системи.

Питання становлення, формування і розвитку банківської системи України та її регіонів, аналіз банківських ризиків, ризиковості регіону розглядалися у працях Р.Д. Кавальканті, Т.У. Коха, П.С. Роуза, Е.Дж. Фрідла, серед вітчизняних вчених – І. Аванесової, О. Дзюблюка, Т. Клименка, В. Лагутіна, І. Лютого, Ю. Потійка, С. Шумської та інших науковців. Проблемам регіонального розвитку присвячені роботи Н.Д. Барковського, В.П. Буянова, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, B.C. Захарова, Т.М. Качали, Є.П. Качана, О.І. Козлової, Г.І. Кривцової, В.І. Куценко, А.С. Лисецького, А.М. Мороза, В.В. Пасічника, В.П. Полякова, Л.Б. Рябушки, А.О. Селіванова, В.М. Усоскіна, М.І. Фащевського, Л.Г. Чернюк.

Західні вчені при дослідженні функціонування банківської системи в основному виходять з того, що кризові явища, які виникають у цій сфері, звичайно залагоджуються шляхом ринкових механізмів. Однак в нашій країні ці механізми недостатньо ефективні. Назріла необхідність пошуку та розробки якісно нових методичних підходів до управління банківськими ризиками та ризиковістю регіону.

Важливого значення набуває й той факт, що входження української банківської системи в міжнародну обумовить необхідність урахування міжнародних стандартів і вимог по забезпеченню управління банківськими ризиками. Це стосується як конкретних нормативних показників, так і методичних підходів до їх обліку й розрахунку, прикладом чого є Нова Базельська угода (Базель II) і Директива Євросоюзу про достатність капіталу банків. При цьому необхідно враховувати особливості і специфіку роботи вітчизняних регіональних кредитних організацій на сучасному етапі трансформації економіки.

У цьому зв’язку необхідними є комплексні дослідження, спрямовані на подальший розвиток теорії, методології та розробки наукового апарату банківської діяльності та регулювання цього процесу, орієнтованого на сучасні потреби вітчизняної практики та їх специфіки, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, які проведено автором, є складовою частиною комплексних робіт, що виконувались в рамках тематики Ради по вивченню продуктивних сил НАН України, зокрема теми 3.1.5.63 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (державний реєстраційний № U000657). Участь автора у їх виконанні полягає в розробці основних прогнозних напрямків розвитку фінансово-кредитних відносин в регіонах України, зокрема їх банківської системи.

Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямкам розвитку сучасної соціально-економічної політики країни в сфері банківської діяльності.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних підходів та розробка практичних рекомендацій по формуванню банківської діяльності в регіоні та механізму управління нею для підвищення ефективності функціонування регіональних господарських систем.

Відповідно до мети були поставлені такі задачі:

– розробка системи економіко-математичних моделей для вирішення проблем управління прямими ризиками регіональних банків;

– визначення характеру взаємозв’язку інструментів фінансово-кредитної діяльності регіону з банківськими ризиками;

– побудова класифікації внутрішніх ризиків, визначення критеріїв та факторів, що впливають на рівень ризикованості банківської системи регіону в умовах ринкових змін для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону;

– поглиблення теорії банківського ризику в умовах невизначеності ситуації в регіоні;

– розробка методології банківської діяльності як основи розвитку ефективної сучасної інфраструктури регіону;

– визначення передумов і факторів, що формують діяльність сучасних регіональних банків;

– обґрунтування методичних підходів до оцінки банківських ризиків і рівня ризику регіону, виявлення специфіки розвитку регіональних кредитних організацій регіону з метою пом’якшення чи уникнення ризиків;

– конкретизація стратегічних напрямів регулювання ризиків регіональних банків за допомогою цін в регіоні;

– розробка модельно-методичного апарату механізму управління ризиками діяльності регіональних банків;

– формулювання напрямів удосконалення розвитку та управління банківською системою регіону з позиції управління розміщенням ресурсів банку.

Об’єктом дослідження є процеси, що виникають в сфері функціонування і розвитку регіональних банків та управління їх ризиками.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи формування і розвитку банківської системи регіону та механізму управління регіональними банківськими ризиками.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною базою дослідження стали фундаментальні праці з теорії фінансово-кредитних відносин, теорії монетарної економіки і грошово-кредитного регулювання, банківського менеджменту, проблем функціонування й розвитку фінансів ринкової економіки, наукові праці в сфері регулювання діяльності банківської системи і ризик-менеджменту.

В дисертаційній роботі використовувались такі наукові методи: індексного та порівняльного аналізу – при виявленні тенденцій формування ринку банківських послуг; метод групування – для виявлення територіальних відмінностей у діяльності банківських установ; економіко-статистичний метод – для визначення характеру та особливостей розвитку ринку банківських продуктів і послуг в регіоні; системно-структурний метод – для визначення та оптимізації функціонально-компонентної структури створюваних фінансових продуктів в регіональному банку; монографічний – для узагальнення теоретико-методологічних засад підвищення ефективності кредитування та формування стратегічних альянсів у банківській сфері; метод економіко-математичного моделювання – при управлінні прямими ризиками регіональних банків.

Інформаційною базою дослідження стали матеріали законодавчого, нормативного, інструктивного і методичного характеру сфери державного регулювання фінансових відносин у банківській діяльності, а також закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, інших міністерств і відомств з питань регулювання фінансово-кредитних відносин та банківської діяльності, інформація оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку, облікової, фінансової політики конкретних українських банків.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результати, що характеризують наукову новизну, є наступні:

вперше:

– розроблено систему економіко-математичних моделей, які є основою вирішення проблем управління прямими ризиками регіональних банків, що дозволяє прогнозувати їх кількісну оцінку залежно від варіабельності значень різних внутрішніх і зовнішніх параметрів;

– визначено характер взаємозв’язку інструментів фінансово-кредитної діяльності регіону з банківськими ризиками як сукупності заходів держави, спрямованих на розробку і реалізацію стратегії забезпечення цілеспрямованого, стійкого розвитку і функціонування соціальної, економічної й екологічної сфер регіону на основі ефективного формування і використання грошових і кредитних ресурсів;

– побудована класифікація внутрішніх ризиків банківської системи, яка базується на критеріях ієрархічності чинників, що відображають прямі (кредитний, процентний, валютний тощо) та опосередковані фактори ризикованості (репутація, конкуренція, юридична та операційно-технологічна складові), що впливають на рівень ризику банку в цілому;

дістало подальший розвиток:

– сутність поняття „банківський ризик”, яке, на відміну від наявного, враховує фактор можливості втрат у зв’язку з невизначеністю ситуації та інформації, небезпеки, що випливає зі специфіки банківських операцій, здійснюваних кредитними організаціями та імовірності банкрутств через неефективну банківську діяльність і прийняття рішень;

– поняття „банківська діяльність”, що, в порівнянні з існуючим, розглядається як сфера діяльності, тісно пов’язана з умовами прийняття ефективних рішень, інформаційними технологіями, імовірними ризиками, невизначеністю зовнішнього середовища, розвитком фінансово-промислових груп тощо;

– оцінка та визначення передумов, екзо- та ендогенних факторів, що впливають на формування сучасних регіональних банків, тобто банків, що діють на відносно відокремленій території, і їх впливу на ризикованість банківської діяльності в даних умовах;

– методичний підхід до оцінки банківських ризиків, на підставі якого забезпечується максимально можлива імовірність оцінки банківських ризиків, визначення рівня ризику регіону, підвищення ефективності прийняття управлінських рішень як основи пом’якшення чи уникнення ризиків в цій важливій сфері діяльності;

– стратегічні напрями регулювання ризиків, які на відміну від наявних, враховують ризики на кредитні ресурси, цінові аспекти, спонукальні фактори (премії за ризик), рейтинг кредитних угод тощо;

удосконалено:

– механізм управління регіональними банківськими ризиками, який базується на показниках моніторингових досліджень з питань регіональних ризиків, їх вартісної оцінки та інтегрального показника ризику регіону;

– алгоритм розробки моделі оцінки ризикованості об’єкта розміщення ресурсів банку, який дозволяє визначити ступінь допустимості загального розміру ризику, та процес моделювання оцінки регіональних банківських ризиків, що включає управління ризиками на основі їх прогнозування, планування, створення системи процедур підтримки запланованого рівня ризику, зменшення розмірів можливого збитку або зменшення імовірності настання несприятливих подій, реалізації заходів для управління ризиками, що включають реінжиніринг, моніторинг і регулярний контроль ризику.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у роботі наукові результати, положення і висновки поглиблюють теорію і методологію розвитку банківської діяльності та в поєднанні з практичними рекомендаціями можуть служити науковою базою для удосконалення управління цією сферою стосовно до умов ринкової економіки. Окремі положення дисертаційної роботи знайшли відображення у комплексних розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідної роботи 3.1.5.6 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (довідка № 25/869-5-4 від 30.10.2006 р.).

Отримані в дисертаційному дослідженні результати були впроваджені в діяльності Головного управління економіки Черкаської обласної державної адміністрації (довідка №367/2 від 11.05.2006 р.), що дало змогу вирішити ряд соціально-економічних проблем управління розвитком банківської системи Черкаського регіону.

Отримані в дисертаційному дослідженні результати є складовою частиною науково-дослідної роботи, що виконується в Черкаському державному технологічному університеті по темі „Концептуальні положення проекту Стратегії соціального і економічного розвитку Черкаської області до 2015 року” (державний реєстраційний № U005388), участь автора в якій полягає в розробці стратегії розвитку банківського сектора регіону.

Матеріали дисертаційного дослідження з питань розвитку та управління банківською системою регіональних комерційних банків використовуються в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при підготовці лекцій та практичних занять з курсів „Фінансовий менеджмент”, „Ринок фінансових послуг”, „Державне регулювання економіки” та „Фінанси” (довідка № 2452/01-11.02 від 21.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо методології та методики оцінки банківської діяльності в регіоні та управління ризиками, можливості їх використання у кредитній політиці банків, при вдосконаленні організаційно-економічного механізму управління банківськими ризиками, моделюванні регіональних комплексних програм надання фінансових послуг об’єктам господарювання. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок у економічну науку, зокрема регіональну економіку.

Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 10 українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2003), „Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна” (Ялта-Форос, 2004), „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції” (Черкаси, 2005), „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (Дніпропетровськ, 2005), „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2005), „Наука: теорія і практика” (Дніпропетровськ, 2005), „Облік, контроль і аналіз в підприємницькій діяльності” (Черкаси, 2005), „Науковий потенціал світу – ‘2005” (Дніпропетровськ, 2005), „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 2005), „Стійкий розвиток міст. Сучасні технології управління міським та регіональним розвитком” (Харків, 2006).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 18 опублікованих працях загальним обсягом 4,5 др. арк., з них 10 опубліковано у наукових фахових виданнях, 8 – в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (192 найменування) і включає 20 таблиць, 17 рисунків.

Повний обсяг дисертації становить 208 стор. Із загальної кількості таблиць і рисунків лише 5 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел викладено на 13 стор., додатки – на 15 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі „Теоретичні засади формування та становлення банківської системи та зниження її ризиків в регіонах України” автором обґрунтовано необхідність формування механізму управління банківської системи регіону на базі системного підходу й удосконалювання науково-практичного інструментарію як джерела капіталів і координатора фінансових потоків, орієнтованих у різні сфери діяльності держави. Банківська діяльність первісно несе в собі ризик, що пов’язано з невизначеністю зовнішнього середовища, в якому вона знаходиться. Банківська система виступає як цілісний механізм, що включає в себе учасників ринкових відносин (суб’єкт і об’єкт) і функціонує на основі визначених принципів. Комерційний банк як об'єкт має необхідні функціональні, організаційні, а також ділові ознаки, є основною ланкою банківської системи. У його діяльності наявні ризики.

Банківські ризики є складною системою, що включає в себе сукупність факторів – джерел виникнення, критеріїв і принципів, які взаємодіють як усередині банку, так і поза ним, і знаходяться в постійному русі й еволюції. Формалізація такої системи дозволяє враховувати окремі різновиди ризиків при визначенні його сукупного розміру. Для більшості українських банків актуальною є оцінка ступеня ризиків на мікро- і макрорівнях. Розширена автором за рахунок поділу на прямі та опосередковані ризики класифікація банківських ризиків, подана на рис. , дає можливість регіональному банку більш чітко визначати критерії поділу та оцінки ризиків.

Рис. 1 Класифікація внутрішніх ризиків регіонального банку

Ризиковість регіону прямим чином впливає на рівень ризику банку. Кожен регіон має: свою провідну спеціалізацію, рівень концентрації і централізації капіталу, свою органічну побудову. Економіка регіону залежить від швидкості обігу капіталу. Це об’єктивно відрізняє область від різних областей.

Рівень концентрації і централізації впливає на отримання середньої норми прибутку галузями регіону. Визначивши середній коефіцієнт ризику регіону на основі коефіцієнтів ризиків по регіону областей, ми можемо визначити рівень ризику регіонального банку. Склад ризиків для конкретного регіонального банку залежить від спеціалізації регіону, кредитної політики, розміру банку, складу клієнтів і т.д.

Грошово-кредитна політика регіону являє собою сукупність заходів держави в особі представництва НБУ в регіоні, спрямованих на розробку і реалізацію стратегії по забезпеченню цілеспрямованого, стійкого розвитку та функціонування соціальної, економічної й екологічної сфер регіону на основі ефективного формування і використання грошових і кредитних ресурсів. Основними інструментами і методами грошово-кредитної політики НБУ щодо регіону в даний час є: рефінансування регіональних банків, процентні ставки за операціями НБУ, нормативи обов'язкових резервів, операції на відкритому ринку з державними цінними паперами.

Сучасні тенденції розвитку кредитних організацій обласного рівня полягають у зростаючій конкуренції з банками центрального регіону, з одного боку, і в удосконалюванні умов для ефективної ринкової конкуренції, з іншої. Під регіональним банком розуміється досить велика кредитна організація, що приймає активну участь своїми банківськими послугами в розвитку економіки конкретного регіону, виконуючу в рамках банківського законодавства визначені функції економічного регулювання регіону. Сферою діяльності регіонального банку є не тільки територія конкретного суб'єкта, а економічний простір, на якому зосереджені економічні взаємозв'язки й інтереси регіону, на території якого розташовується даний регіональний банк.

Узагальнюючи основні тенденції розвитку кредитних організацій в регіоні щодо формування регіональних банківських систем визначаємо наступне: іногородні банки, переважно банки центрального регіону України, так чи інакше формують свої ресурсні бази за рахунок ресурсів регіонів; кошти підприємств у більшому обсязі зосереджені у своїх, місцевих банках – хоча цей вид ресурсів і є найбільш дешевим із усіх можливих, його частка в ресурсних базах банків досить мала; ресурсні бази регіонів формуються переважно за рахунок дорогих ресурсів (хоча цих ресурсів недостатньо) і рівень капіталізації регіональних банків залишається досить низьким. А недостатність капіталу підвищує ризики діяльності і стримує можливість видавання великих кредитів.

За результатами проведеного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду використання методик, методів і моделей оцінки ризиків виявлено: багато з моделей не можуть бути агреговані, тобто зведені в один показник такого ж типу, не враховують факторів ризику; наведені методики далеко не сучасні через відсутність об'єктивних критеріїв їхньої упорядкованості і використання імовірнісних і експертних оцінок; високий ступінь суб'єктивізму і відсутність оцінки зовнішніх і внутрішніх факторів; недосконалість методів розрахунку сукупних ризиків у зв'язку з суб'єктивним підходом до вибору нормативних значень, з якими відбувається порівняння реальних показників; використання в основному кількісних показників для оцінки ризику; комплексні методики ризиків, що мають недостатню теоретико-методологічну пропрацьованність, слабке використання математичного апарата.

Розгляд цих методик дозволив авторові сформулювати власний підхід до формування нової методології оцінки та управління ризиком кредитної організації, що пропонується вирішити за допомогою розробленої схеми моделювання ризикової ситуації та методики оцінки ризику в банківській діяльності.

На основі визначення розміру банківського сукупного ризику, характеристики й оцінки факторів регіональних ризиків, застосування статистичних, фінансово-кредитних і експертних підходів до оцінки регіональних ризиків розроблена власна методика оцінки сукупного ризику регіону з урахуванням ризикоутворюючих факторів класифікованих на макро- і мікро- рівнях. Таким чином, удосконалення методик і підходів в оцінці ризиків регіону позитивно вплине на розвиток регіональної господарської системи, що виявляється у: формуванні нової ідеології у роботі з підприємств і кредитних організацій, балансуванні структурного співвідношення активів і пасивів (системний підхід), значному зростанні інвестицій в економіку регіону за допомогою збільшення розміру капіталів.

В другому розділі „Аналіз стану та оцінка регіональної банківської системи” здійснено аналіз і оцінку сучасного стану банківської системи Черкаської області, який свідчить про значну диференціацію кредитних можливостей регіональних банків. На основі оцінки сучасного стану та виявлення специфіки розвитку регіональних кредитних організацій Черкаського регіону виявлено, що рівень капіталізації регіональних банків залишається досить низьким, що стримує можливість видавати великі кредити та високими потенційними можливостями для створення в регіоні сприятливого інвестиційного клімату. Системне дослідження складових регіональної банківської системи дозволило обґрунтувати позитивні та негативні тенденції в регіональній банківській системі Черкаської області. Тенденція збільшення обсягів коштів, залучених за депозитними операціями, є сталою. Про це свідчить зокрема той факт, що депозитні ресурси комерційних банків в Черкаському регіоні в 2005 р. збільшилися на 840,8 млн грн. або 36,3% (табл. 1). В структурі залучених депозитів банківськими установами Черкаської області значно переважають вклади населення, які становили в 2005 р. 2,7 млрд грн., що на 40,2% більше за попередній період. Збільшується довіра до банківської системи в Черкаському регіоні у населення. Про це свідчить той факт, що за минулий рік депозити фізичних осіб в іноземній валюті зросли на 167,7 млн грн. або 41,1%. Можна з впевненістю констатувати, що раніше ці кошти перебували поза банками і поза офіційним фінансовим ринком країни.

В регіоні зберігається тенденція до зростання зобов’язань установ банків за довгостроковими депозитами. Впродовж 2005 р. обсяг строкових зобов’язань зріс на 257 млн грн. або майже 42,2%, а їх питома вага в загальному обсязі зобов’язань установ банків за залученими коштами суб’єктів господарювання та фізичних осіб збільшилася до 68,9%.

Загалом, за 1996–2005 рр. ресурси комерційних банків Черкащини зросли у 12,7 рази. Збільшення ресурсів банків відбулося в основному за рахунок вкладів населення, обсяги яких збільшилися більше, ніж в 20 разів. В структурі наявних ресурсів кошти фізичних осіб складають 49,5%.

Таблиця 1

Динаміка залучених депозитів установами банків Черкаської області в 20002005 рр.*

Роки | Всього

(млн грн.) | % ставка | Суб’єкти господарської діяльності | Депозити фізичних осіб

млн грн. | % до строк. депозитів | млн грн. | % до строк. депозитів

2000 | 261,5 | 20,5% | 65,4 | 25,0 % | 196,1 | 75,0%

2001 | 442,3 | 16,5% | 117,4 | 26,5 % | 324,9 | 73,5%

2002 | 647,4 | 14,1% | 149,3 | 23,1% | 498,1 | 76,9%

2003 | 1654,6 | 8,3% | 304,7 | 18,4% | 1349,9 | 81,6%

2004 | 2317,1 | 8,4% | 373,9 | 16,1% | 1943,2 | 83,9%

2005 | 3157,9 | 8,3% | 433,6 | 13,7% | 2724,3 | 86,3%

* Джерело: складено за даними Головного управління економіки Черкаської облдержадміністрації.

Економічна оцінка структурно-динамічних зрушень регіональної банківської системи Черкаської області дала змогу виявити домінантні тенденції в її розвитку в досліджуваному регіоні, оцінити їх вплив на розвиток господарської системи регіону в цілому. Встановлено, що внаслідок системної кризи в економіці країни, порушення налагоджених господарських зв’язків, протягом 1996-2005 рр. в регіоні спостерігалася характерна тенденція постійного зменшення обсягів діяльності усіх її сфер, в тому числі й банківської системи. Суттєві диспропорції в розвитку банківської системи в регіонах України обмежує виконання регіональними банками однієї з двох основних функцій – інвестиційної. Останнім часом зростає частка довгострокових кредитів в структурі операцій комерційних банків, проте в Черкаській області це питання залишається проблемним. На низький рівень можливостей регіональних банків в розвитку цієї сфери в Черкаській області впливають такі фактори: низька платоспроможність регіональних підприємств; відсутність системних дій на державному рівні щодо зменшення обсягів готівки поза установами банків; обмеженість можливостей установ банків по залученню коштів на строкові депозити, які є джерелом довгострокового кредитування; орієнтація діяльності банків в основному на короткотермінове кредитування.

В ході дослідження виявлено основні проблеми функціонування регіональної банківської системи Черкаської області, які є причинами збитковості деяких регіональних балансових відділень та недоотримання частки прибутку іншими банківськими установами області. До таких причин віднесено: збільшення витрат на формування резервів під кредитну заборгованість; зарахування всіх коштів, які надійшли з державного бюджету на часткову компенсацію суб’єктам агропромислового комплексу відсотків за користування кредитами, в доходи попереднього року замість віднесення цієї компенсації рівномірними сумами відповідно строку, на який укладена (пролонгована) кредитна угода, тобто відсотки в поточному році за зазначеними угодами не нараховувались; залучення дорогих ресурсів. Водночас треба зазначити, що основним чинником, що заважає розвитку регіональної банківської системи Черкаської області, є недостатність власних ресурсів установ банків, які залучені на довгостроковий період і які є ключовим фактором надійності і конкурентноздатності банківської системи в ринковій економіці. В структурі ресурсів установ банків Черкаського регіону залучені становлять понад третину і за останнє десятиріччя зросли майже у 8 разів.

Намічено шляхи підвищення ефективності діяльності банківської системи в регіоні, які включають вдосконалення перш за все системи управління нею, що здійснюється в стратегічному, організованому, операційному і фінансовому напрямах, і спрямовано на: орієнтацію банків на попит ринку та організацію таких банківських продуктів і послуг, які мають попит; постійне прагнення до підвищення ефективності банківської діяльності з метою зменшення витрат і одержання оптимальних результатів; необхідність використання сучасної інформаційної бази з метою здійснення багатоваріантних розрахунків для прийняття оптимальних рішень; раціональний добір персоналу та його ефективне використання. Підвищенню показників діяльності банківської системи має сприяти і подальше розширення асортименту послуг.

В роботі сформовано цінову стратегію з урахуванням ризиків на кредитні ресурси, запропоновано досвід регулювання ризиків за допомогою цін в регіоні. Нами запропоновано при розробці цінової політики головне завдання регіонального банку, яке полягає не у впливі на ціну послуги, а в максимальному зменшенні своїх витрат до мінімального рівня, що дозволить банку залишатися серед лідерів регіону. Це обумовлено тим, що останнім часом на регіональному банківському ринку основною конкурентною перевагою є найбільш вигідна ціна на продукт. Знижуючи свої витрати, банк буде мати можливість збільшувати свій прибуток без залучення до угод з високим ступенем ризику.

Дослідження, показали, що, крім обов'язкового використання аналізу параметрів окремого клієнта, ринкових/галузевих умов і становища регіонального банку, при встановленні цін на свої послуги банки повинні враховувати середньоринкові ціни на аналогічні продукти.

У третьому розділі „Підвищення ефективності розвитку та управління банківською діяльністю на регіональному рівні” аналіз інформації про оцінку банківських ризиків і зменшення їхнього впливу на доходи й у цілому на фінансові результати діяльності банку. Захист від вияву ризику кредитування індивідуального позичальника полягає у визначенні його кредитоспроможності. Виявлено, що в даний час практично не приділяється уваги трендам показників банку, всі проведені розрахунки здійснюються за даними минулого періоду, і висновки, відповідно, також характеризують діяльність підприємства в минулому. Банк, кредитуючи позичальника, піддається майбутньому ризику неповернення кредиту. Тому доведена необхідність вдосконалювати методологію визначення кредитоспроможності позичальника.

Уникнути кредитного ризику або знизити його може допомогти створення єдиної інформаційної бази про позичальників. Така база даних, що містить усю життєву історію клієнта, дозволить виробити оптимальну стратегію кредитування кожного позичальника і допоможе уникнути можливої втрати доходів.

При прийнятті в забезпечення кредиту матеріальних цінностей банк повинен враховувати кон'юнктуру ринку на дані матеріальні цінності й оцінку майна робити, виходячи з ринкових цін.

Кожний банк повинен систематично аналізувати структуру і якість кредитного портфеля, визначивши для себе оптимальне співвідношення окремих видів кредитів.

Моделювання ризикової ситуації в банківській сфері включає послідовність дій, пов'язаних із проведенням аналізу, оцінкою ризиків, визначенням методів управління ними. Аналіз ризиків проводиться за двома напрямками: аналіз причин виникнення ризикових ситуацій, проведений по факторах ризиків; якісна й кількісна оцінка ризиків і розробка заходів впливу для зниження їхнього рівня за допомогою методів запобігання, збереження, передачі та управління ризиками.

Виділено два основні підходи побудови моделей, оцінки ризикованості об’єкта розміщення ресурсів банку: метод агрегації та ранговий метод. Виявлено що стримуючим фактором розвитку банківських технологій оцінки ризикованості вкладів є закритість банків, відсутність обміну продуктивною методологічною інформацією.

Запропонований алгоритм визначення обсягів термінових вкладень, що ґрунтується на існуючій структурі залучених коштів і прогнозах щодо зміни структури джерел, напрямків та характеристик розміщення коштів.

Сформовано напрями удосконалення розвитку банківської системи регіону на основі управління регіональними банківськими ризиками в сфері їхньої оцінки, прогнозування і моделювання. Доведено необхідність ефективного управління рівнем ризику на регіональному ринку, що має вирішувати цілий ряд проблем – від моніторингу регіонального ризику до її вартісної оцінки. Враховуючи зміни динамічного характеру зовнішнього оточення банків нами запропоновано регіональним банкам уточнювати своє місце на ринку, давати оцінку ризику тих чи інших подій, переглядати відносини з клієнтами і оцінювати якість власних активів і пасивів, отже, коректувати свою політику в сфері управління ризиками, вирішити які на думку автора можна шляхом розробки моделі управління ризиками на основі їхньої оцінки і прогнозування, тобто ідентифікації та управління ризиками регіонального банку (рис. 2).

І етап

ІІ етап

ІІІ етап

IV етап

V етап

VІ етап

VІІ етап

Рис. 2 Етапи управління ризиками

Застосування викладених пропозицій дозволить регіональним кредитним організаціям вільно маневрувати своєю діяльність в сфері підвищеного ризику, збільшити їх надійність і стійкість, а це є одним з головних і визначальних факторів подальшого розвитку банківської системи регіону.

ВИСНОВКИ

У ході інституціональних перетворень в Україні створена ринково орієнтована банківська система, яка в основному відповідає міжнародним вимогам, що ставляться до банківських систем ринкового типу. Однак українська банківська система за рівнем своєї надійності ще відстає від відповідних систем розвинених західних країн, що обумовлено високими рівнями зовнішніх (системних) і внутрішніх (несистемних) ризиків.

Ефективно працюючий механізм управління ризиками банківської діяльності (банківськими ризиками) повинен містити в собі погоджену систему цілей і базуватися на інформаційній підтримці, визначених правилах фінансової взаємодії банку з зовнішнім середовищем, науково обґрунтованих методах формування важелів з урахуванням обмежень і минулої банківської діяльності. Механізм управління внутрішніми ризиками може розроблятися й удосконалюватися в конкретному банку як елементі банківської системи держави або регіону.

Механізм управління банківськими ризиками на рівні регіону повинен будуватися на основі дослідження операцій і функцій банків виявлення характеристик пов’язаними з цими ризиками. Розвиток механізму ризиковості регіону має бути спрямований на вдосконалювання його науково-практичного інструментарію і підтримуючих систем.

В роботі розглянуто ефективні механізми управління банківськими ризиками, що є необхідною умовою інтеграції регіональних банківських систем в національну та світову банківські системи. Таким чином теоретико-методологічні розробки досліджень знайшли практичне втілення у процесі вдосконалення управлінням банківської діяльності на території центрального району України. Отже, на основі дослідження соціально-економічних проблем розвитку банківської системи регіону та діяльності регіональних банків Центрального району України були отримані такі результати:

1. Науково обґрунтовано, що інтенсивний розвиток банківської системи на сучасному етапі розвитку країни зумовлює необхідність дослідження банківських ризиків та їх вплив на розвиток ризиковості регіону. Банківські ризики є складною системою, що включає в себе сукупність факторів – джерел виникнення, критеріїв і принципів, які взаємодіють як усередині банку, так і поза ним, і знаходяться в постійному русі й еволюції. Ризиковість регіону прямим чином впливає на рівень ризику банку. Склад ризиків для конкретного регіонального банку залежить від спеціалізації регіону, кредитної політики, розміру банку, складу клієнтів і т.ін.

2. Виявлено та доповнено основні інструменти та методи грошово-кредитної політики держави (регіону) щодо регіональних банків та оцінки їх ризиків: рефінансування регіональних банків, процентні ставки за операціями НБУ, нормативи обов'язкових резервів, операції на відкритому ринку з державними цінними паперами.

3. Сучасні тенденції розвитку регіональних кредитних організацій полягають у зростаючій конкуренції з банками центрального регіону, з одного боку, і в удосконалюванні умов для ефективної ринкової конкуренції, з іншого.

На основі розробленого аналізу методичних підходів до оцінки банківських ризиків розроблена авторська методика оцінки, що ґрунтується на факторній моделі виміру сукупного ризику регіону.

За результатами проведеного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду використання методик, методів і моделей оцінки ризиків виявлено, що багато з моделей не можуть бути агреговані, тобто зведені в один показник такого ж типу, і байдужі до факторів ризику; наведені методики далеко не сучасні через відсутність об'єктивних критеріїв їхньої упорядкованості і використання імовірнісних та експертних оцінок; високий ступінь суб'єктивізму і відсутність оцінки зовнішніх та внутрішніх факторів; недосконалість методів розрахунку сукупних ризиків у зв'язку з суб'єктивним підходом до вибору нормативних значень, з якими відбувається порівняння реальних показників; використання в основному кількісних показників для оцінки ризику; комплексні методики ризиків, що мають недостатню теоретико-методологічне напрацювання, слабке використання математичного апарату.

4. Розроблено інструментарій механізму управління банківськими ризиками в регіоні, що дозволяє враховувати системний ефект управління ризиками при підвищенні надійності банків і формування фінансових резервів регіону

5. Аналіз сучасного стану та виявлена специфіка розвитку регіональних кредитних організацій регіону, де рівень капіталізації регіональних банків залишається досить низьким і стримує можливість видавати великі кредити, дав можливість виявити потенційні резерви для створення в регіоні сприятливого інвестиційного клімату.

6. Дослідження ризиків в ціноутворенні комерційних банків дали можливість їх регулювання за допомогою цін в регіоні. Нами запропоновано, що, крім обов'язкового використання аналізу параметрів окремого клієнта, ринкових/галузевих умов і становища регіонального банку, при встановленні цін на свої послуги банки повинні враховувати середньоринкові ціни на аналогічні продукти.

7. В роботі доведено доцільність використання економіко-математичних моделей ризикової ситуації в банківській сфері, що включає послідовність дій, пов'язаних із проведенням аналізу, оцінкою ризиків, визначенням методів управління ними. Аналіз ризиків проводиться за двома напрямками: аналіз причин виникнення ризикових ситуацій, проведений по факторах ризиків; якісна й кількісна оцінка ризиків і розробка заходів впливу для зниження їхнього рівня за допомогою методів запобігання, збереження, передачі та управління ризиками. Це дозволить вдосконалити методичні основи формування механізму управління банківськими ризиками для підвищення реальної ефективності діяльності регіональних банків.

8. Комплекс запропонованих моделей дозволить удосконалити напрями розвитку банківської системи регіону на основі управління регіональними банківськими ризиками в сфері їхньої оцінки і прогнозування. Доведено необхідність ефективного управління рівнем ризику на регіональному ринку, що має вирішувати цілий ряд проблем – від моніторингу регіонального ризику до її вартісної оцінки.

Застосування викладених пропозицій дозволить регіональним кредитним організаціям вільно маневрувати своєю діяльність в сфері підвищеного ризику збільшити їх надійність і стійкість, а це є одним з головних і визначальних факторів подальшого розвитку банківської системи регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ткаченко Ю.О. Моделювання оцінки банківських ризиків в умовах впливу регіональних факторів розвитку // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – 2004. – Вип. 14. – С. 201-206.

2. Ткаченко Ю.О. Посилення ризикозахищеності українських банків в умовах глобалізації // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Економічна думка. – 2005. – Вип. 5-2. – С. 41-46.

3. Ткаченко Ю.О. Аналіз та оцінка сучасного стану кредитної діяльності регіональних банків Черкаської області // Економіст. – Київ: Колегіум. – 2005. – №10(228).– С. 55-59.

4. Ткаченко Ю.О. Методологічні основи визначення рівня банківських ризиків // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Т. ІІ, Вип. 206. – С. 601-608.

5. Ткаченко Ю.О. Механізм управління ризиками в системі банківської діяльності регіону // Зб. наук. пр. Кіровоградського національного технологічного університету. – Кіровоград: КНТУ. – 2005. – Вип. 8. – С. 317-322.

6. Ткаченко Ю.О. Роль банківського кредиту в інвестиційно-інноваційному розвитку промисловості України // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2005. – С. 38-43.

7. Ткаченко Ю.О. Врахування рівня банківського ризику при формуванні цінової стратегії комерційного банку // Конкуренція. Вісник антимонопольного комітету України. – К.: Антимонопольний комітет України. – 2005. – № (19). – С. 24-27.

8. Ткаченко Ю.О. Регіональний підхід до класифікації банківських ризиків // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – К.: РВПС України НАН України. – 2005. – Ч. ІІ. – С. 47-51.

9. Ткаченко Ю.О. Вплив банківських ризиків на специфіку грошово-кредитної політики регіону // Коммунальное хозяйство городов. Науч.-техн. сб. Серия: Экономические науки. – 2006. – Вып. 70. – К.: Техника. – С. 355-360.

10. Ткаченко Ю.О. Створення сприятливого інвестиційного клімату – передумова соціально-економічного розвитку Черкаської області // Економіст. – Київ: Колегіум. – 2006. – №7(237). – С. 16-17.

Матеріали наукових конференцій

11. Ткаченко Ю.О. Побудова моделі управління банківськими ризиками в регіоні // Мат. ІV міжн. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2003. – С. 235-238.

12. Ткаченко Ю.О. Порівняльний аналіз методики визначення рівня кредитного ризику банками країн-членів Європейського Союзу // Мат. І міжн. наук.-практ. конф. „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції”.