РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Ватагін Михайло Юрійович

УДК 338.246:330.3:001.571

ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОГО ПАЛИВА ?

РЕСУРС ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

21.04.01 – економічна безпека держави

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник | доктор економічних наук, професор

Недін Ігор Валентинович,

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, професор кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, академік НАН України

Алимов Олександр Миколайович,

радник дирекції Ради по вивченню

продуктивних сил України НАН України (м. Київ)

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Лір Віктор Еріхович,

провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Державної установи „Інститут економіки та прогнозування НАН України” (м. Київ)

Провідна установа | Національний інститут стратегічних

досліджень НАН України,

відділ економічної та соціальної стратегії (м. Київ)

Захист відбудеться “24” лютого 2006 р. о 15 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради СРД 26.723.01 у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ-133, вул. Кутузова, 18/7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України, 01133, м. Київ-133, вул. Кутузова, 18/7.

Автореферат розісланий “16 ” січня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент Гринкевич О.Й.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В Україні, як і в інших країнах колишнього Радянського Союзу, економічна криза кінця XX століття вкрай негативно позначилась на стані більшості галузей матеріального виробництва, включаючи і паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). Тільки починаючи з 2000 р., Україні вдалося перебороти негативні тенденції падіння суспільного виробництва, почалось зростання економіки, зросло споживання та виробництво електроенергії. Реальний валовий продукт, упавши в 1999 р. до відмітки 40,8% по відношенню до рівня 1990 р., в 2004 р. збільшився на 49,3% відносно мінімальної відмітки.

Електроенергетика, яка є основою життєзабезпечення суспільства й базою розвитку виробництва та виконує роль нейтралізатора негативного впливу кризових процесів, опинилася в складному становищі. Падіння в 1,85 рази споживання електроенергії (нетто) в 2001 р. в порівнянні з 1990 р. при зниженні експорту майже в 7 разів обумовило адекватне скорочення обсягів енергетичного виробництва та ускладнило фінансово-економічне становище енергетичних підприємств, поставивши багатьох з них на грань банкрутства. При високому ступені зносу основних виробничих фондів (ОВФ) підприємств ПЕК (близько 60-70%), бартеризації економіки, неповній оплаті енергії та зростанні боргів характерним стало незадовільне паливозабезпечення й надмірний, негативний вплив на навколишнє природне середовище (НПС). Як наслідок, активізувалися загрози економічній безпеці (ЕКБ) держави в енергетичній, інвестиційній, екологічній та інших важливих сферах життєдіяльності. Комплекс зазначених питань знайшов відображення в дослідженнях Я.В. Шевельова, А.А. Афанасьєва, О.Ф. Балацького, В.В. Бушуєва, М.І. Воропая, В.М. Гейця, С.І. Дорогунцова, Б.Є. Кваснюка, М.П. Ковалка, Л.Д. Криворуцького, А.О. Кукліна, О.М. Мастепанова, А.Л. Мизіна, В.І. Мунтіяна, С.І. Пірожкова, Д.К. Прейгера, Ю.М. Руденка, А.І. Сухорукова, О.І. Татаркіна, А.К. Шидловського та інших авторів. Запропонований в дисертації методологічний підхід щодо обліку і планування витрат ядерного палива (ЯП) при виробництві енергії на атомних електростанціях (АЕС) дозволяє адекватно вирішити проблему достовірного щоквартального контролю і планування ефективності використання обладнання та якості роботи персоналу АЕС (сформульовану в роботі Я.В. Шевельова) та проблему диспропорції між величиною витрат на придбання свіжого ядерного палива (СЯП) та величиною витрат на ЯП у собівартості виробництва електроенергії (сформульовану в роботі Б.К. Гордєєва), які не були вирішені в роботах даних авторів.

Основними характеристиками роботи АЕС в 1990-2004 рр. стали приріст обсягів виробництва на 14% (з 76,2 до 87 млрд кВт.год) і стабільне зростання у загальному обсязі виробництва електроенергії (з 25,7% до 48%). У першому кварталі 2005 р., з урахуванням введення в експлуатацію двох енергоблоків ВВЕР-1000 на Хмельницькій і Рівненській АЕС, в Україні близько 50% електроенергії вироблено на АЕС. Але атомна енергетика (АЕ) відчуває значний дефіцит в інвестиціях на підвищення безпеки, модернізацію й реконструкцію діючих енергоблоків, продовження проектних термінів експлуатації, створення резерву фінансування витрат на зняття з експлуатації, поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) і радіоактивними відходами (РАВ). Можливості залучення інвестиційного капіталу (ІК) за рахунок бюджетної підтримки, позикових коштів або шляхом цільової мобілізації частини доходів енергетичних підприємств від реалізації енергії та послуг обмежені. Штучне стримування тарифів на електроенергію при подорожчанні енергоносіїв і заниженій вартості ОВФ не дозволяють сформувати власний інвестиційний потенціал (ІП) у достатньому для забезпечення працездатності й розвитку АЕ та ПЕК обсязі. Тільки вірний вибір пріоритетів та оптимальна організація інноваційної моделі розвитку дозволить досягти позитивного ефекту в прийнятний термін і відповідно підтримати прийнятний рівень ЕКБ та енергетичної безпеки (ЕНБ) за рахунок економічно стабільного й ефективного функціонування суб'єктів господарської діяльності (СГД) АЕ, ПЕК і національної економіки.

Особливого значення набуває мобілізація внутрішніх резервів АЕ й, насамперед, ефективне використання ресурсів. Головним матеріальним ресурсом та основою конкурентоспроможності АЕ за визнаними міжнародними оцінками є ЯП. Без адекватного обліку та планування витрат на ЯП організувати та оцінити підвищення ефективності використання ресурсу неможливо. В АЕ України та Російської Федерації (РФ) в цьому питанні існують певні проблеми. Тому, основна увага в роботі зосереджена на дослідженні розрахункових і методологічних підходів щодо оцінки впливу цінових параметрів складових ядерного паливного циклу (ЯПЦ) на вартісні показники використання ЯП, економічну ефективність і фінансову стабільність АЕ як умови оптимального ресурсного забезпечення при можливості накопичення ІК для поліпшення технічної бази галузі.

Актуальність теми. Потенціал конкурентоспроможності національної економіки може бути підвищений шляхом реалізації інноваційних рішень у ресурсному забезпеченні АЕ, що дозволить у прийнятний термін поліпшити її техніко-економічні показники та інвестиційне забезпечення. Існуюча теоретична база і методологічна невизначеність ціноутворення, обліку і планування витрат на ЯП не дозволяють експлуатуючий організації уникати відповідних втрат. Тому актуальність дисертаційної теми обумовлена необхідністю підвищення економічної стабільності й оптимізації ресурсного забезпечення АЕ шляхом розширення можливостей кількісної оцінки натуральних і вартісних параметрів використання палива на основі теоретично обґрунтованої методології. Це дозволить підвищити якість вихідної інформації та ступінь адекватності стабілізаційних рішень (СТР), спрямованих на досягнення прийнятного рівня ЕКБ держави.

Наукова проблема ? розробка науково-методичної бази для удосконалення структури паливно-енергетичного балансу і підвищення ЕКБ держави за рахунок більш ефективного використання ЯП.

Зв'язок роботи з науково-практичними програмами і планами. Робота виконувалась відповідно до Програми забезпечення розвитку АЕ, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України (№503-р від 29.08.2002 р.), з метою підготовки методологічної та наукової бази для реалізації окремого доручення Кабінету Міністрів України (протокол наради у Віце-прем'єр-міністра №16792/98 від 03.10.2000 р.) і рекомендацій секції “Ядерна енергетика” Науково-технічної Ради Міністерства палива та енергетики України (протокол №12 від 12.01.2004 р.).

Результати досліджень використані в практичних розробках Національної комісії регулювання електроенергетики України (№04-39-04/5521 від 30.12.2004 р.), Київського інституту “Енергопроект” (від 04.01.2005 р.), Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування Мінпаливенерго України (№1-326/05 від 10.01.2005 р.). Отримані результати дозволили почати реалізацію з вересня 2004 р. Проекту “Економіка ядерного палива” за участю Інституту ядерних досліджень відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування Мінпаливенерго України, спеціалізованих експертно-аналітичних організацій “Атомаудит” та “ЕФЕН-Київ”.

Мета і задачі дослідження. Основною метою визначені ідентифікація і систематизація теоретичних основ розробки методології адекватного ціноутворення, достовірного обліку та обґрунтованого планування витрат на ресурсне забезпечення АЕС з метою підвищення ефективності СТР у сфері забезпечення економічної стабільності і конкурентоспроможності СГД ядерно-енергетичного комплексу, що впливають на рівень ЕКБ держави.

Для досягнення загальної мети поставлені такі задачі:

- визначити реальний рівень витрат на ЯП при виробництві енергії на АЕС України та організаційно-технічні напрямки оптимізації інвестиційного забезпечення АЕ;

- оцінити ефективність і відповідність прийнятої методології ціноутворення, обліку і планування витрат на ЯП при виробництві енергії на АЕС чинним нормативно-законодавчим положенням і міжнародній практиці;

- сформувати в розрізі окремих складових ЯПЦ натуральний і вартісний баланс партії ЯП для проведення поточного перевантаження реакторної установки (РУ) конкретного типу;

- розробити методологічний підхід до прогнозування змін економічних показників ядерно-енергетичного сектора економіки і відповідних індикативних показників ЕКБ держави в залежності від зміни методик обліку ЯП;

- виконати розрахунковий прогноз (до 2020 р.) зміни цінових параметрів ЯПЦ та рівня витрат ЯП при виробництві енергії на АЕС, оцінку впливу економічної стабільності і конкурентоспроможності експлуатуючої організації, її ІП на рівень ЕКБ держави;

- дослідити зв'язок ефективності використання ЯП зі складовими ЕКБ держави і визначити можливі напрямки досягнення прийнятного рівня індикативних показників ЕКБ і макроекономічних показників, що визначають можливість удосконалення інвестиційного забезпечення АЕ;

- встановити місце організаційних змін у сфері обліку ЯП відносно заходів, спрямованих на реалізацію інноваційної моделі розвитку ПЕК і економіки в цілому;

- розробити методологічний підхід до визначення ступеня впливу СТР, які передбачають оптимізацію використання ЯП, на індикативні показники ЕКБ.

Об'єктом дослідження визначена сфера управління ресурсним забезпеченням АЕС у частині використання ЯП як складова підвищення безпеки й ефективності виробництва електроенергії, економічної стабільності і конкурентоспроможності АЕ, що впливають на рівень ЕКБ держави.

Предметом дослідження є методологія ціноутворення, обліку, планування, аналізу та обґрунтування вибору економічно виправданих раціональних рішень у сфері управління ресурсним забезпеченням АЕС з метою підвищення ефективності паливовикористання при досягненні прийнятного рівня індикативних показників ЕКБ держави.

Методи дослідження. Дослідження базується на систематизації статистичної та теоретичної бази шляхом ідентифікації складових, їхньої класифікації та групування, оцінки термінологічної відповідності елементів та їхньої взаємодії. Основою розрахункового визначення з використанням методів і моделей техніко-економічного та фінансового аналізу рівня економічної стабільності СГД прийнятий розроблений в рамках даної роботи натуральний і вартісний баланс ЯП на всіх етапах ЯПЦ, що не має цілісних аналогій у методологічній практиці. Прогнозні оцінки вартісних параметрів паливовикористання виконані з використанням кореляційного методу відносно цінових параметрів окремих складових ЯПЦ. При аналізі індикаторів рівня ЕКБ застосовані моделі та методи визначення інтегральних оцінок ступеня кризовості при врахуванні альтернативних методологічних підходів до обліку витрат на ЯП. Для комплексного врахування інноваційного ефекту використані методи оцінки, що базуються на застосуванні моделі міжгалузевого балансу.

Інформаційною базою дослідження є інформація і результати теоретичних, дослідницьких, дослідно-аналітичних і прикладних розробок, прогнозів вітчизняних і закордонних експертів, вчених і фахівців у сфері АЕ, аналітично оброблені статистичні дані української експлуатуючої організації за 2000-2004 рр., наявні звітні і прогнозні дані міжнародних організацій про цінові коливання на світовому урановому ринку, питомих витрат ЯП на виробництво енергії.

Наукова новизна отриманих результатів. В узагальненому вигляді наукова новизна результатів полягає в поглибленні і розвитку теоретичних уявлень про комплексну економічну оцінку впливу інноваційних рішень в АЕ на покращення її ресурсної забезпеченості та економічної стабільності для досягнення прийнятного рівня ЕКБ держави. Найбільш істотними елементами наукової новизни є такі:

Вперше:

- визначено структуру і кількісні параметри натурального і вартісного балансу партії поставки ЯП для поточного перевантаження РУ як основу розрахункового прогнозування обґрунтованих витрат на придбання ЯП;

- обґрунтовано доцільність вибору нової одиниці обліку запасів ЯП з метою оптимізації показників виробничо-господарської діяльності АЕС і виключення необґрунтованих втрат фінансових ресурсів;

- введено і використано в розрахунковій моделі поняття питомих витрат ЯП на одиницю продукції та на одиницю встановленої потужності РУ і доведена можливість зменшення загальних фінансових втрат в умовах зростання цін на урановому ринку з відповідним поліпшенням індикативних показників енергетичної та інвестиційної складових ЕКБ;

- запропоновано методологічний підхід до формування розрахункової моделі визначення ІП організаційно-управлінських СТР у сфері забезпечення АЕС ЯП.

Одержало подальший розвиток:

- кількісна і вартісна оцінка відповідності методології обліку і планування витрат на ЯП його дійсним витратам при виробництві енергії як фактора зниження економічних втрат, конкурентоспроможності та зростання ІП галузі;

- поняття інноваційного ефекту організаційно-управлінських рішень у сфері управління ресурсним забезпеченням АЕ на основі оптимізації системи обліку і планування кількості і вартості використовуваного ЯП.

Удосконалена:

- методологія кількісної оцінки індикаторів ЕКБ держави шляхом врахування взаємовпливу розглянутих сфер життєдіяльності і розвитку процесу зміни економічних і технологічних характеристик ЯП в часі.

Практичне значення отриманих результатів. Результати роботи можуть бути використані для встановлення:

- методики формування ціни на ЯП, яка відповідає прийнятим у світовій практиці підходам та є адекватною стану світового уранового ринку;

- методики достовірного обліку, планування і прогнозування витрат ЯП при виробництві теплової і електричної енергії на АЕС;

- методики оцінки питомих витрат ЯП при виробництві енергії на АЕС у натуральному вимірі.

З погляду забезпечення ЕНБ і ЕКБ у цілому методологічна визначеність оцінок ресурсного забезпечення виробництва близько половини електроенергії в державі дозволить усунути нинішню відсутність у паливно-енергетичному балансі такого енергоносія, як ЯП, і відповідно відкоригувати пріоритети енергетичної політики з урахуванням можливостей національної сировинної бази природного урану і цирконію.

Ліквідація перевищення величини витрат на придбання СЯП над витратами на ЯП у складі собівартості виробництва енергії на АЕС дозволить ліквідувати перешкоду на шляху підвищення якісних характеристик ЯП, що можливе при адекватному й економічно виправданому збільшенні одиничної вартості тепловиділяючої збірки (ТВЗ).

Особистий внесок здобувача полягає в доведенні можливості достовірної розрахункової оцінки й адекватного прогнозування інноваційного ефекту СТР у частині ресурсного забезпечення АЕ на основі використання балансу складових ЯПЦ, зміни методології обліку витрат ЯП і розрахунку ефекту інновацій у сфері паливовикористання в АЕ, а також в удосконаленні методології розрахунку індикативних показників ЕНБ і ЕКБ держави.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались, обговорювались та одержали схвалення на III-й Міжнародній конференції “Безпека, ефективність та економіка атомної енергетики” (м. Москва, 18-19 квітня 2002 р.), Міжнародному енергетичному форумі МЕФ СНД-2002, Крим, 16-21 вересня 2002 р., Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу” (м. Київ, жовтень 2002 р.), III-й Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційна модель і стратегія економічного розвитку” (м. Івано-Франківськ, 15-19 жовтня 2002 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Енергетична безпека та економічне зростання” (м. Київ, жовтень, 2002 р.), конференції “Планування розвитку енергетики: методологія, програмне забезпечення, застосування” (м. Москва, 30 жовтня – 1 листопада 2002 р.), IV-й Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг і логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 7-9 листопада 2002 р.), Всеросійському постійно діючому науковому семінарі з міжнародною участю “Методичні питання дослідження надійності великих систем енергетики” (74 засідання, м. Іркутськ, 6-12 липня 2003 р.), постійно діючому науковому семінарі з міжнародною участю “Економічні проблеми енергетичної безпеки” на тему: “Еколого-економічні аспекти інноваційного розвитку паливно-енергетичного комплексу” (м. Трускавець, 27-28 листопада 2003 р.), постійно діючому науковому семінарі з міжнародною участю “Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки” на тему “Міжнародна інтеграція в енергетиці як фактор економічної безпеки держави” (м. Чернігів, 23-25 вересня 2004 р.).

Публікації. Наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження опубліковані в 18 наукових працях загальним обсягом 17,5 друкованих аркушів (з них особисто авторові належить 14 друкованих аркушів), у тому числі одноосібно та із співавторами: 4 монографії і монографічні роботи та 5 публікацій у фахових періодичних виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел з 206 найменуваннями та включає 42 таблиці, 45 ілюстрацій, 4 додатки. Повний обсяг дисертації становить 278 стор., з них таблиці займають 17 сторінок, ілюстрації ? 17 сторінок, список використаних джерел ? 21 сторінку, додатки ? 57 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Атомна енергетика та економічна безпека держави” відзначається, що Україна, яка є власником АЕ, використала свої матеріальні активи в даній галузі для подолання загальної кризи останнього десятиліття XX століття шляхом нейтралізації його негативного впливу на ПЕК, економіку та соціальну сферу. В результаті при неадекватному ціноутворенні та обмеженні можливостей споживача повністю розраховуватися за енергію грошовими коштами знижено ІП, технічну, економічну та фінансову стабільність експлуатуючої організації. Але АЕ зберегла працездатність і потенціал енергозабезпечення суспільних потреб з безумовним дотриманням вимог і норм безпеки та мінімальним шкідливим впливом на НПС. З позицій відповідності національним інтересам, атомно-промисловий комплекс слід розглядати як дієвий інструмент цінового регулювання на енергетичному ринку, гарантованого наповнення бюджету, стримування інфляційних процесів, вирішення соціальних програм та експорту електроенергії за умови обов’язкової підтримки його ефективності, конкурентоспроможності та економічності з боку держави. Це досягається, зокрема, за умови формування цільових резервів фінансування зняття енергоблоків з експлуатації, поводження з РАВ та ВЯП, достатнього фінансування підвищення безпеки та модернізації обладнання.

Ступінь економічної стійкості АЕ визначається стабільністю та оптимальністю ресурсного забезпечення ЯП виробничої діяльності в сукупності з ефективністю його використання та здатністю адекватного відображення в обліку відповідних витрат з метою недопущення диспропорцій, що призводять до необґрунтованого зростання бюджетних зобов'язань експлуатуючої організації із втратою ІП. Умовами ресурсної стабільності об'єктів АЕ є адекватне ціноутворення та достатня кваліфікація персоналу. В загальному вигляді схема ресурсного забезпечення АЕ України в контексті ЕКБ держави представлена на рис. 1.

Загальною умовою забезпечення ЕКБ та ЕНБ держави є наявність ресурсів для розширеного відтворення. В умовах лібералізації та відкриття міжнародних енергетичних ринків з урахуванням достатності власної сировинної бази по природному урану основою конкурентоспроможності української АЕ є ЯП, що поставляється в даний час російським виробником–монополістом за завищеними цінами. У міжнародному співтоваристві практично не заперечуються конкурентні переваги ЯП, що використовується в АЕ для виробництва енергії. Основою позитивної оцінки служить органічне сполучення як мінімум чотирьох найважливіших характеристик: відносно низька ціна, цінова стабільність і передбачуваність, ресурсна забезпеченість і практично повна відсутність негативного впливу на довкілля. В 2001-2003 рр. середня по тепловим електростанціям (ТЕС) Мінпаливенерго України паливна складова собівартості (ПСС) виробництва електроенергії склала 8,93 коп/кВт.год при питомій вазі витрат на паливо в тарифній виручці 72,2%. Питомі витрати на придбання СЯП для українських АЕС в розрахунку на 1 кВт.год електроенергії склали за цей період 1,8 коп. За період 2000-2004 рр. ПСС електроенергії АЕС України склала в середньому 1,51 коп/кВт.год, збільшившись в 2004 р. у порівнянні з 2000 р. на 48,3% і досягши рівня 1,77 коп/кВт.год, що практично порівняно з аналогічним показником АЕС Європи та США. Питомі витрати на придбання СЯП за зазначений період адекватно характеризувалися ростом і склали 1,9 коп/кВт.год, перевищивши рівень ПСС на 25%. Додатковими факторами економічної привабливості ЯП є незрівнянно більший на одиницю ваги ресурсу енергетичний потенціал і відповідно менші транспортні витрати, незначні адміністративні та організаційні витрати на ресурсне забезпечення. Використання міжнародної практики формування цін на СЯП в залежності від коливань на світовому ринку урану цінових параметрів складових дозволить, використовуючи натуральний і вартісної баланс ЯПЦ, знизити ризики негативних монопольних тенденцій російського виробника ЯП.

Резервом підвищення рівня ЕКБ держави вважається вдосконалення методології обліку витрат на ЯП. Підходи, що використовуються, визначають виникнення істотної відмінності витрат на ЯП, що включаються у собівартість енергії у звітному періоді, від величини обігових коштів підприємства для придбання СЯП, необхідного для проведення планового перевантаження активної зони РУ. При зростанні цін постачальника або падінні курсу національної валюти відносно долара США розрив зростає. Якщо потреба в коштах на придбання ЯП перевищує величину, що включається в собівартість продукції, то підприємство змушене використати на закупівлю частину доходу після оподатковування. Ця різниця покривається за рахунок прибутку з урахуванням податку на прибуток. Таким чином, витрати на ЯП, що враховуються у вартості електроенергії, завжди більше вартості ЯП, що поставляється на АЕС, на величину додаткового податку на прибуток із частини цих витрат (табл. 1 і табл. 2).

З точки зору ЕНБ та ЕКБ України стратегічно важливим видом палива, безумовно, є вугілля. Його промислові запаси становлять близько 26 млрд т. Але протягом останніх 8-9 років видобуток вугілля постійно знижувався від 160 до приблизно 80 млн т. Критична ситуація в сфері забезпечення економіки України первинними паливно-енергетичними ресурсами розвивається також внаслідок їхнього неефективного використання. При цьому, перспективи істотного збільшення видобутку нафти та природного газу відсутні і залежність від імпорту неминуча, навіть незважаючи на вигідне геополітичне розташування України, яка забезпечує себе газом власного видобутку тільки на 25%, а нафтою ? на 10%.

Таблиця 1

Фактичні витрати на придбання ЯП і ПСС електроенергії, виробленої АЕС України в 2000–2004 рр.

Показник | Рік | за

період | індекс зростання 2004/2000

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Ціна придбання 1 кг урану в СЯП

(з врахуванням СВП і ПС СУЗ), дол./кгU | 892,8 | 951,6 | 1018,2 | 1147,2 | 1126,1 | 1033,9 | 1,261

Витрати на придбання СЯП*, млн грн | 1141,9 | 1206,0 | 1308,4 | 1613,7 | 1883,3 | 7153,3 | 1,649

Те ж у відсотках від вартості реалізованої електроенергії, % | 21,0 | 20,4 | 25,2 | 32,5 | 33,8 | 26,4 | 1,607

Витрати на ЯП в складі собівартості електроенергії, млн грн | 862,9 | 989,7 | 1111,1 | 1280,5 | 1444,7 | 5688,5 | 1,674

Те ж у відсотках від вартості реалізованої електроенергії, % | 15,9 | 16,7 | 21,4 | 25,8 | 25,9 | 21 | 1,631

ПСС електроенергії, коп/кВт.год | 1,192 | 1,381 | 1,514 | 1,669 | 1,768 | 1,513 | 1,481

Питомі витрати на придбання СЯП, коп/кВт.год | 1,577 | 1,683 | 1,783 | 2,104 | 2,301 | 1,902 | 1,459

* у витратах на придбання СЯП врахована часткова оплата (в 2003 р. у розмірі 22,2 млн дол., в 2004 р. ? 53,3 млн дол.) перших паливних завантажень Х2Р4 сумарною вартістю 96,4 млн дол. В 2005 - 2006 рр. планується оплатити 20,9 млн дол.

Таблиця 2

Розрахункові додаткові бюджетні зобов'язання (РДБЗ) експлуатуючої організації в результаті перевищення витрат

на придбання ЯП над його витратами в складі собівартості електроенергії українських АЕС в 2000-2004 рр.

Показник | Рік | індекс зростання 2004/2000

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | за

період

Перевищення суми придбання над витратами в собівартості

(поповнення обігових коштів за рахунок прибутку), млн грн | 279 | 216 | 197 | 333 | 436 | 1462 | 1,563

Те ж в розрахунку на 1 кВт.год електроенергії, коп/кВт.год | 0,385 | 0,302 | 0,269 | 0,434 | 0,536 | 0,390 | 1,392

РДБЗ ? разом, млн грн | 100,4 | 77,9 | 106,6 | 179,9 | 209,3 | 674,1 | 2,084

у тому числі: податок на прибуток, млн грн | 83,7 | 64,9 | 59,2 | 99,9 | 109,0 | 416,8 | 1,303

державні дивіденди, млн грн | 29,6 | 50,0 | 65,4 | 145,0 | 2,210

ПДВ, млн грн | 16,7 | 13,0 | 17,8 | 30,0 | 34,9 | 112,4 | 2,084

РДБЗ в розрахунку на одну календарну добу, тис. грн | 275,2 | 213,4 | 291,9 | 492,9 | 571,9 | 369,2 | 2,078

Зазначені обставини обумовлюють значимість ефективного використання ЯП. При цьому слід враховувати, що розвиток АЕ переносить центр ваги в енергетичному виробництві з паливодобувних галузей і транспорту палива на сучасні наукомісткі ядерні та супутні неядерні високі технології, а в експорті ? з паливної сировини на продукцію цих високих технологій. В даний час баланси стосовно партій поставок СЯП не розробляються. Автоматизація балансових розрахунків з ЯП дозволить достовірно прогнозувати зміну економічних показників роботи АЕ на середню та довгострокову перспективу з метою оцінки її економічної стабільності та забезпечення ЕНБ та ЕКБ держави. Принципова важливість розробки повного натурального та вартісного балансу ЯП, що включає всі стадії, які проходить ЯП від видобутку природної сировини до поводження з ВЯП, не викликає сумнівів з погляду оптимізації ресурсного забезпечення експлуатуючої організації, підготовки економічно ефективних, зважених та обґрунтованих рішень. Але сьогодні така практика відсутня. Авторські дослідження показали можливість складання таких балансів. Розроблено структуру натурального балансу відкритого ЯПЦ відносно реакторів ВВЕР (водо-водяний енергетичний реактор), ідентифіковані найменування стадій (складових) ЯПЦ, готового продукту або його складових, одержуваних на даній стадії, що відповідають прийнятим у міжнародній практиці найменуванням, визначені науково обґрунтовані кількісні параметри окремих складових та їх взаємозалежності. Для спрощення не враховувалися питання рециклювання ЯП, які з погляду розуміння суті питання несуттєві, але в силу багатоваріантності реалізації можуть значно його ускладнити. У балансі ЯПЦ виділено такі основні етапи, які проходить ЯП протягом свого життєвого циклу:

1. Підготовчий, протягом якого первинний природний нуклід 235U, що міститься в урановій руді, доводиться до стану повної готовності для корисного використання в активній зоні РУ, тобто після проведення регламентних перевірок та атестацій зберігається на вузлі свіжого палива АЕС. До складу етапу включені: видобуток уранової руди, її первинна переробка та одержання закису-окису; конверсія та одержання гексафториду урану; ізотопне збагачення та поділ фракцій; фабрикація; транспортування СЯП, вхідний контроль та зберігання на вузлі свіжого палива АЕС.

2. Активний, протягом якого ЯП у вигляді енергетичного урану корисно використовується в активній зоні РУ для виробництва тепла, що трансформується на основному енергетичному обладнанні АЕС у тепло й електроенергію із заданими кількісними і якісними параметрами, які фіксують готовність продукції до реалізації споживачеві.

3. Заключний, наприкінці якого результуючий продукт корисного використання ЯП важкий метал, що міститься в конструктивній частині ТВЗ, проходячи послідовно стадії зняття залишкового тепловиділення й радіоактивності в приреакторному басейні витримки, транспортування, проміжного зберігання та переробки, приводиться в стан, який придатний для його безпечного тривалого зберігання або остаточного захоронення.

Поняття питомих витрат ЯП на виробництво енергії на АЕС у натуральному вимірі за звітний період сьогодні відсутнє в Україні та у світі. Наукове обґрунтування, апробація та впровадження методології розрахункового визначення питомих витрат дозволяє не лише одержати інструмент оцінки ефективності використання енергетичного обладнання та якості роботи персоналу АЕС, але й відкоригувати методологічні підходи державної статистики, що не дозволяють сьогодні враховувати ЯП у складі енергоносіїв, що видобуваються і використовуються.

При формуванні науково-дослідних програм, планів розвитку, технічного переозброєння та наукового супроводження АЕ, з огляду на множинний характер впливу на рівень ЕКБ, що проявляється в багатьох сферах (енергетичній, інвестиційній, екологічній тощо), доцільно враховувати можливий позитивний ефект оптимізації ціноутворення на СЯП, організації достовірного обліку та планування кількісних та вартісних параметрів ЯП. Враховуючи частку АЕ в енергетичному секторі та розмір фінансових втрат, обумовлених чинним порядком обліку ЯП, розробку адекватної методології обліку витрат на ЯП у собівартості енергії АЕС, відпущеної у звітному періоді, прийнятної з точки зору експлуатуючої організації та органів цінового регулювання, необхідно вважати актуальним завданням у системі заходів по забезпеченню ЕКБ держави шляхом удосконалення організації управлінського, бухгалтерського та податкового обліку.

У другому розділі “Методологія кількісної оцінки впливу ресурсозабезпечення атомної енергетики на економічну безпеку держави” показано, що зміна методології обліку ЯП з активізацією економічних стимулів підвищення глибини його вигоряння та поліпшення інших якісних характеристик прямо та опосередковано впливає на рівень ЕКБ держави в різних сферах життєдіяльності, а також безпосередньо впливає на ІП АЕ за рахунок зниження втрат при придбанні СЯП. Зазначена дія є важливим СТР з активізації непрямих інвестиційних ресурсів та інноваційним, організаційно-технічним рішенням виробничого, адміністративного та комерційного характеру, що дозволяє істотно поліпшити структуру тарифу на електроенергію АЕС і підвищити якість планування та обліку техніко-економічних показників роботи АЕ (навіть не проводячи детального аналізу співвідношення планової та фактичної ПСС із рівнем питомих витрат на придбання СЯП для українських АЕС (рис. 2), можна впевнено констатувати наявність серйозних проблем з достовірним плануванням витрат на ЯП).

Рис. 2. Фактична та планова ПСС виробництва електроенергії та фактичні питомі

витрати на придбання СЯП АЕС України в 2000-2004 рр.

Для виявлення впливу СТР на індикатори ЕКБ держави за її складовими доцільно враховувати граничні рівні відповідних індикаторів (для розрахунків використано методику, розроблену в Інституті економіки Уральського відділення РАН). При класифікації стану території по ЕКБ за ступеню значущості індикаторів приймаються порогові оцінки відповідних ситуацій. Кожна із сфер ЕКБ має свою бальну оцінку, яка зіставляється з діапазонами значень граничних бальних оцінок, і на підставі цього визначається характер (ступінь кризовості) ситуації по блоку При аналізі ЕКБ розглядаються, як правило, такі індикативні блоки (сфери) як: енергетичний, інвестиційний, виробничий, науково-технічний, фінансовий, соціальний, блок ринку праці, демографічний, кримінальний, продовольчий, екологічний.

Для визначення граничних та реальних рівнів кризовості доцільно застосовувати метод скаляризації, яким передбачено визначення інтегральної (синтетичної) бальної оцінки рівня безпеки шляхом зіставлення бальних оцінок за відповідними індикаторами. Перший етап реалізації методу передбачає визначення нормованих і бальних оцінок для окремих індикаторів. При цьому повинна бути забезпечена односпрямованість індикаторів з погляду впливу на рівень ЕКБ держави.

Після розрахунку нормалізованих значень індикаторів визначаються бальні оцінки та характер ситуації за індикаторами. На другому етапі визначаються нормалізовані оцінки стану за k-ми індикаторними блоками. Після одержання нормалізованих оцінок за блоками розраховуються бальні оцінки та характер ситуації по кожному із блоків, для чого необхідно знати передкризові граничні значення по блокам. На третьому етапі діагностики оцінюється загальна ситуація по блоку (кількісна і якісна оцінки). Якісна оцінка загальної ситуації (характеру ситуації) здійснюється, виходячи з аналітичного формулювання діагностичного правила для оцінки блоку, відповідно до якого ситуація оцінюється залежно від значення суми нормалізованих оцінок ступенів кризовості індикаторних блоків. При оцінці впливу блоку на першому етапі визначається потенційний внесок відповідних факторів в ЕКБ за сферами життєдіяльності, розглянутих при аналізі ЕКБ, на підставі методу вагомих коефіцієнтів.

Ступінь економічної стійкості АЕ визначається стабільністю та оптимальністю забезпечення ЯП виробничої діяльності в сукупності з ефективністю його використання та здатністю адекватного відображення в обліку відповідних витрат. Практична реалізація СТР (табл. 3), спрямованого на досягнення відповідного інноваційного ефекту, що має множинну форму прояву (включаючи таку інтегральну форму як зниження ступеня кризовості територіального утворення, економічними суб'єктами якого є АЕС), можлива тільки при забезпеченні комплексної інформаційної, наукової, організаційної та ресурсної підтримки з боку держави (рис. 3).

В зв'язку зі специфікою ЯП, як об'єкта обліку, що відрізняє його від органічного палива, цілі, завдання методології управлінського (технічного) і бухгалтерського (податкового) обліку ЯП мають бути розділені з ідентифікацією та визнанням як одиниці обліку різних об'єктів. В технічному обліку в якості одиниці ЯП доцільно зберегти ТВЗ. У бухгалтерському та податковому обліку теоретично припустимо та доцільно використати поняття “енергетичний уран”, розуміючи під ним частину ядерного матеріалу, що підлягає використанню в активній зоні РУ для виробництва енергії і дорівнює масі нуклідів 235U, яка визначається різницею їхніх вагових параметрів у свіжій і відпрацьованій ТВЗ.

Важливим фактором впливу на економічну ефективність і стабільність АЕ є динаміка цін складових ЯПЦ на світовому урановому ринку, при зростанні яких і збереженні чинної методології обліку ЯП частина прибутку експлуатуючої організації й надалі використовуватиметься на покриття приросту податкових зобов'язань і компенсацію подорожчання закупівлі СЯП, що при збереженні державного цінового регулювання викличе необхідність адекватного збільшення тарифу на електроенергію, що виробляється АЕС. У цьому випадку неминучі негативні зміни рівня ЕКБ ? за інвестиційною, соціально-демографічною, виробничою та іншими складовими, чутливими до зростання тарифів на електроенергію.

Враховуючи невизначеність, різноманітні залежності при взаємодії окремих складових і нерівномірний розподіл можливих результатів у часі, при прогнозному визначенні кінцевого результату реалізації розглянутого інноваційного рішення в сфері управління об'єктами АЕ варто орієнтуватися на застосування імітаційного підходу, який передбачає коректування сценаріїв розвитку процесу в часі з урахуванням зміни технологічних та економічних параметрів її об'єктів.

Таблиця 3

Склад стабілізаційних рішень

Код СТР* | Зміст СТР

Г1 | Удосконалення методів оцінки фактичних витрат ЯП

Г2 | Заходи, спрямовані на збільшення глибини вигоряння ЯП

Г3 | Удосконалення системи обліку ЯП на АЕС

Г4 | Оптимізація режимів роботи генеруючого устаткування з урахуванням заміщення потужності ТЕС з метою обмеження зовнішніх витрат електроенергетики

Г5 | Формування галузевих інвестиційних фондів

Д 1.1 | Створення бюджетних та позабюджетних стабілізаційних фондів для підтримки виробництва

Д II.1 | Удосконалення нормативно-правового регулювання обліку ЯП та відносин між суб’єктами ПЕК

Р II.1 | Формування регіональних стабілізаційних фондів

Р I.1 | Розвиток паливної бази

* - у позначеннях СТР відображено класифікацію, згідно якої Г відповідає галузевому рівню, Д ? загальнодержавному, Р - регіональному, I - виробництвам, що забезпечують діяльність енергетичного комплексу, II - законодавчому та нормативно-правовому регулюванню, III - рівню споживання продукції та послуг.

У третьому розділі “Вплив методології ціноутворення та обліку ядерного палива на економічну безпеку держави” проаналізовано ресурсну та економічну стійкість об'єктів АЕ як елементів і складових ЕКБ, які визначаються, головним чином, ефективністю використання ЯП. Для оцінки застосовується параметр ПСС виробництва енергії на АЕС, що являє собою вартісну оцінку витрат ЯП за період, виражену сумарно або питомою величиною в розрахунку на одиницю відпущеної енергії (кВт.год, Гкал). На відміну від теплової генерації ПСС в АЕ визначається не як добуток питомих витрат умовного палива на виробництво та середньої вартості одиниці ресурсу, а як результат досить умовної (розрахункової) вартісної оцінки часткового використання за розглянутий період енергетичного потенціалу ТВЗ, термін служби якої становить 3-4 роки. Причиною цього є відсутність національного та міжнародного досвіду визначення питомих витрат ЯП на виробництво енергії в натуральному вимірі.

Застосування чинної методології обліку витрат на ЯП в 2000-2004 рр. фактично призвело до втрати ІП експлуатуючої організації в розмірі 674,1 млн грн еквівалентному величині розрахункових додаткових бюджетних зобов'язань в наслідок покриття перевищення витрат на придбання над ПСС за рахунок прибутку СГД, що являється, по суті, схованим податком для споживача.

Середньодобові втрати української АЕ в зазначений період склали 369,2 тис. грн. Сумарні втрати ІП в результаті використання цін на СЯП, сформованих за методологією, яка є неадекватною прийнятим у міжнародній практиці підходам, склали в 2004 р. 34,6 млн дол. США та зростуть надалі при збереженні цінової політики експлуатуючої організації. При збереженні чинної методології обліку витрат на ЯП та без врахування впливу рішення про збільшення нормативу відрахувань від чистого прибутку державних підприємств до 50%, прийнятого на початку 2005 р., в 2004-2020 рр. ймовірні втрати ІП експлуатуючої організації, за середнім сценарієм зростання цін складових ЯПЦ на світовому урановому ринку, складуть 158 тис. грн (у цінах 2004 р.) в розрахунку на 1 МВт встановленої потужності, що еквівалентно загальним втратам української АЕ 1,9 млрд грн або 123 млн грн щорічно (табл. 4).

В разі несприятливого розвитку ситуації на урановому ринку параметри втрат складатимуть відповідно 196 тис. грн/МВт, 2,7 млрд грн та 136 млн грн щорічно. Додаткові втрати внаслідок збільшення розміру державних дивідендів можна оцінити за середнім варіантом сумою в 1,5 млрд грн.

Таблиця 4

Прогноз складових ресурсного забезпечення ЯП АЕС України в 2004-2020 рр.

(середній варіант)

Показник | Рік | Відхилення річного значення | Разом за
2004-2020 рр.

2004 | 2020 | Абс. знач. | %

Відпуск електроенергії, млн кВт.год | 77 963 | 77 963–– | 1 376

Витрати на придбання СЯП, млн грн | 1 304 | 3 484 | 2 180 | 167 | 38 149

Те ж у розрахунку на 1 кВт.год, коп/кВт.год | 1,67 | 4,47 | 2,80 | 167 | 2,88

Витрати на ЯП у собівартості електроенергії

За чинною методологією, млн грн | 1 186 | 2 926 | 1 740 | 147 | 34 243

За пропонованою методологією, млн грн | 1 447 | 3 331