ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Данильчук Лариса Олексіївна

УДК 378: 17.022.1. + 174

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Житомир – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Сидорчук Нінель Герандівна,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка,

кафедра педагогіки, докторант.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Савенкова Людмила Олексіївна,

Київський національний економічний університет,

кафедра педагогіки, завідувач кафедри;

кандидат історичних наук, доцент

Палеха Юрій Іванович,

Європейський університет, кафедра

документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності, завідувач кафедри, м. Київ.

Захист відбудеться 18 вересня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розіслано 16 серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.А. Сейко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність та доцільність дослідження. Стан національної економіки та соціально-економічні перетворення в Україні вимагають оновлення системи підготовки високопрофесійних кадрів фінансових структур, яка, крім суто теоретичних питань, повинна включати й особливий, прикладний, компонент. Шляхи реалізації цього завдання визначені наказом Міністерства освіти і науки України “Про формування в суспільстві усвідомлення виняткової ролі науки та інноваційної діяльності” та передбачають не тільки підняття загального рівня підготовки молодих спеціалістів, але й створення їх іміджу – необхідної складової професіограми фахівця нової формації. Актуальність даної проблеми відзначено постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003-2006 роки”.

Однак на сучасному етапі розбудови системи професійної освіти зміст прикладного компоненту професійної підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю не відповідає новим вимогам суспільства до випускників вищих економічних навчальних закладів. Останнє зумовлює потребу узагальнення теоретичного та практичного досвіду створення та формування іміджу майбутніх спеціалістів фінансово-економічних установ в цілому та, зокрема, оновлення теоретико-методологічних положень щодо вище зазначеної проблеми.

Різні аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення у класичній спадщині (Платон, Аристотель, Я. Коменський, Дж. Локк) та набувають особливої актуальності і розробляються у багатьох напрямах на сучасному етапі розбудови освіти: методологічні засади професійної підготовки фахівця (О. Бодальов, Г. Васянович, В. Вілков, Г. Дмитренко, О. Дубасенюк, І. Зязюн, В. Кудін, В. Луговий, Л. Савенкова, О. Салтовський, П. Саух, Г. Фокін, Л. Хомич); природа іміджу, його структура, значення і прояви (В. Андрущенко, Н. Арутюнова, І. Гобозов, П. Гуревич, О. Добрович, Є. Ільїн, В. Королько, С. Крапивенський, Ф. Кузін, Ю. Палеха, Г. Почепцов, С. Рябов, Л. Синельникова, В. Шепель); професійний імідж (В. Ісаченко, С. Сисоєва, А. Чигиринських); соціально-психологічні аспекти іміджу сучасного керівника (Т. Скрипаченко). У працях зарубіжних авторів (П. Берд, Л. Браун, Г. Брум, М. Вудкок, Ф. Джефкінс, С. Катліп, Р. Полборн, Е. Семпсон, М. Спіллейн, Д. Френсіс, А. Центер) розглянуто проблеми створення іміджу та піару.

Отже, проблема формування іміджу майбутніх фахівців представлена у наукових джерелах певною кількістю науково-практичних досліджень, однак у сфері підготовки фахівців, в тому числі для фінансових структур, на вітчизняному ґрунті потребує всебічного комплексного вивчення і створення моделі навчального процесу формування іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, яка б відповідала підвищенню рівня їх професіоналізму й компетентності, новим соціальним та освітнім тенденціям.

Актуальність проблеми та недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка “Морально-естетичні засади формування зростаючої особистості” (державний реєстраційний номер 0106V005410). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 8 від 27.02.2004 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 2 від 22.02.2005 р.).

Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах фінансово-економічного профілю.

Предмет дослідження: зміст, форми, методи, засоби формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю як складової професійної підготовки у вищих економічних навчальних закладах.

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну технологію формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю набуває ефективності за умов: розробки моделі професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю; змістової конкретизації прикладного компонента професійно-особистісного іміджу; розробки змісту, форм та методів технології формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1. Проаналізувати та уточнити сутність базових понять дослідження.

2. Дослідити історичний аспект та сучасний стан визначеної проблеми.

3. Науково обґрунтувати модель професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічних установ.

4. Розробити та експериментально перевірити технологію формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

5. Підготувати методичні рекомендації щодо вдосконалення процесу формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

Методологічну основу дослідження склали: загальнофілософська методологія (принципи розвитку; загального зв’язку; діалектичної єдності теорії, експерименту і практики; об’єктивності; міждисциплінарності; наступності); конкретно-історичний, системний, діяльнісний, особистісний, акмеологічний підходи; теорії політичної стабільності та політичних груп, внутрішньої конфліктної поведінки.

Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні дослідження з проблем філософії освіти (В. Кремень, П. Саух); теоретико-методологічних основ професійної освіти (Г. Васянович, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, І. Зязюн); з історії розвитку освіти (М. Левківський, Н. Сейко, О. Сухомлинська, Н. Побірченко, М. Ярмаченко), дослідження природи, проявів та сутності іміджу (Н. Арутюнова, В. Бебик, В. Королько, А. Олянич, Ю. Палеха, Г. Почепцов, Л. Синельникова, А. Чигиринських, В. Шепель); розробок інноваційних педагогічних технологій (Н. Волкова, І. Дичківська, М. Кларін, Г. Селевко); зарубіжного (С. Бекер, Дж. Бьорер, В. Майкелоніс, Ю. Дж. Одет, Дж. Е. Остін, Д. Робін) та вітчизняного (Т. Кошманова, С. Яковлева) досвіду застосування ситуаційної методики навчання.

Для розв’язання поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: теоретичні (категоріальний аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися для вивчення наукової та психолого-педагогічної літератури з теми дослідження і визначення природи, сутності та структури професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю; емпіричні (анкетування, спостереження, опитування, самооцінка, тестування, інтерв’ювання, методи експертних оцінок) застосовувалися для визначення рівнів сформованості професійно-особистісного іміджу на етапах дослідження; педагогічний експеримент спрямовувався на визначення ефективності впровадження педагогічної технології відповідно до розробленої моделі професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю; методи математичної статистики – для аналізу одержаних даних і встановлення кількісних показників щодо досліджуваних явищ та процесів.

Організація дослідження: Дослідження проводилося впродовж 2003-2007 років та охоплювало ряд етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2003-2004 рр.) – теоретико-пошуковому – здійснено аналіз наукової літератури з теми в історико-педагогічному контексті; визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження; представлено програму і методики експериментальної роботи; проведено констатувальний етап експерименту; вивчено стан проблеми у практиці роботи установ фінансово-економічного профілю; узагальнено особистий досвід автора; на основі зазначеного вище, розроблено модель професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю. Визначено шляхи формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

На другому етапі (2004-2006 рр.) – формувальному – розроблено та експериментально перевірено технологію формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) – узагальнюючому – систематизовано та оформлено результати експериментальної роботи; сформульовано висновки та рекомендації; визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Експериментальна база дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, зокрема: Донецького національного університету (довідка № /01.26/6.6.0 від 22.12.2005 р.), Інституту підприємництва та сучасних технологій м. Житомира (довідка № від 07.09.2006 р.), Житомирської філії Європейського університету (довідка № від 14.05.2007 р.); навчально-виховний процес Житомирського екологічного ліцею № 24 (довідка № від 28.09.2006 р.), ряду фінансово-економічних установ Житомирської області, про що свідчать довідки головного фінансового управління Житомирської ОДА (довідка № від 24.05.2006р.) та Житомирського відділення ПКФ АТ ВАБанк (довідка № від 12.05.2006 р.). На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 897 студентів, 45 викладачів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю, 188 працівників та керівників фінансово-економічних установ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено модель професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю; досліджено історичні аспекти формування іміджу; уточнено сутнісну характеристику поняття “професійно-особистісний імідж” фахівців фінансово-економічного профілю; подальшого розвитку набули зміст, форми та методи формування професійно-особистісного іміджу у вищих фінансово-економічних навчальних закладах.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що уточнено сутнісну характеристику базових понять дослідження та визначено взаємозв’язок між ними; проаналізовано історичні етапи розвитку проблеми іміджу; розроблено модель професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю; теоретично обґрунтовано структуру та зміст педагогічної технології формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено, апробовано та методично забезпечено технологію формування професійно-особистісного іміджу; програму спецкурсу “Основи іміджу та етикету” (100 годин) для підготовки майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю у вищих навчальних закладах; навчальні посібники та методичні рекомендації з проблеми формування професійно-особистісного іміджу.

Вірогідність результатів дослідження і висновків забезпечується застосуванням науково-педагогічних підходів до визначення змісту формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, а також добором і використанням комплексу взаємодоповнюючих дослідницьких методів, адекватних об’єкту, меті, завданням визначеної проблеми, результатами констатувального та формувального етапів експерименту, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів на основі використання методів математичної статистики, а також позитивними результатами впровадження авторських методик у практику.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження були представлені на 14 наукових та науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, семінарах, зокрема міжнародних: “Проблеми іміджології” (Київ, 2003), “Структура уявлення знань про світ, суспільство, людину: у пошуках нових змістів” (Луганськ, 2003), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків-Житомир, 2004), “Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта” (Луганськ, 2004), “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2005), “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співтовариство: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (Луцьк, 2005); “Акмеологія – наука ХХІ століття: розвиток професіоналізму” (Київ, ); всеукраїнських: “Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства” (Житомир, 2005), “Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за кордоном” (Житомир, 2006), “Духовність українства ХХІ століття” (Кіровоград, 2006); регіональних: “Проблеми вдосконалення системи підготовки та перепідготовки військових і цивільних фахівців в умовах подальшого реформування збройних сил України та інтеграції вітчизняної системи вищої освіти у європейський освітній простір” (Житомир, 2005), “Обдарована особистість: сутність, проблеми, технології розвитку” (Житомир, 2006); у роботі Всеукраїнського методологічного семінару з міжнародною участю “Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів” (Житомир, ), а також семінарах, нарадах методистів та педагогічних працівників.

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 20 одноосібних наукових і науково-методичних праць: 12 статей, зокрема 5 із них у фахових виданнях, затверджених ВАК України; 2 навчальні посібники, зокрема 1 рекомендований МОН України для студентів вищих навчальних закладів; 1 презентаційна брошура та 5 статей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску – 32, 6 авт. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (274 позицій, з них 9 – іноземною мовою), додатків. Дисертаційне дослідження містить 11 рисунків і 23 таблиці – у основній частині. Загальний обсяг дисертації – 267 сторінки, основний зміст дисертації займає 185 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності вищих навчальних закладів.

У першому розділі – “Теоретичні основи проблеми формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю” – представлено результати теоретичного аналізу сутнісної характеристики базових понять дослідження та визначено взаємозв’язок між ними; обґрунтовано методологічні основи проблеми; проаналізовано історичні аспекти формування іміджу; розроблено модель професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю.

Згідно логіки дослідження уточнено базові поняття: “образ”, “імідж”, “іміджмейкер”, “іміджмейкінг”, “іміджологія”, “паблік рілейшнз”, “паблісіті”.

Аналіз джерельної бази засвідчив, що термін “імідж” не вживався у вітчизняній професійній мовній практиці до 1992 року, що призвело до його спрощеного сприйняття та невизначеності наукового апарату. Зазначено, що поняття “імідж” – це цілісний, якісно визначений, стійкий та поновлений в масовій і/чи індивідуальній свідомості образ даного об’єкта, який створюється з метою трансформації його в суспільство.

Вивчення психолого-педагогічної, соціологічної, економічної літератури засвідчило, що не існує єдиного тлумачення понять “професійний імідж” і “професійно-особистісний імідж”. У сучасних фахових словниках зазначені дефініції взагалі відсутні.

Визначено, що “професійно-особистісний імідж майбутнього фахівця фінансово-економічного профілю” – це образ, що формується й відтворюється у процесі професійної фінансово-економічної діяльності та максимально забезпечує реалізацію основної мети професійної діяльності особистості, а саме: всебічне сприяння стабільному поступальному розвитку фінансово-економічної системи держави, а також забезпечує моральну та матеріальну самореалізацію особистості.

Змістову характеристику поняття доповнено дослідженням історичних аспектів формування іміджу: політичних, економічних, соціальних, особистісних. На основі акмеологічного підходу окреслено та обґрунтовано етапи розвитку визначеної проблеми (див. табл. 1).

Таблиця 1

Історична періодизація становлення та розвитку проблеми іміджу

Етап | Назва етапу | Часові межі | Визначені країни | І етап | зародження образів | кінець ІІ тис. до н.е. – V ст. н.е. | Месопотамія, Давній Єгипет, Стародавня Греція, Давній Рим | ІІ етап | усталення образів | V – XV ст. | Візантія, Русь, Європа середніх віків | ІІІ етап | період відродження та адаптації образів | кінець XV – XVIII ст. | Італія, Іспанія, Франція

ІV етап | період оновлення образів | XVIII – XIX ст. | Європа XVIII – XIX ст., Америка | V етап | період стабілізації іміджу | перша половина ХХ ст. | Америка, країни Європи, Росія | VI етап | період глобалізації іміджу | кінець ХХ – початок ХХІ ст. | країни світу в цілому |

На основі аналізу результатів дослідження розроблено та представлено власну модель професійно-особистісного іміджу як робочий образ досліджуваного явища. Цілісність представленої моделі визначається двома складовими: спеціальною та прикладною. Спеціальна включає компоненти, що визначають суто професійні вимоги, які ставляться до фахівця певної галузі: професійні властивості та якості особистості; професійні знання; професійні вміння. У джерелах професійно-педагогічного спрямування визначений комплекс вимог окреслюється поняттям “професіограма” та забезпечує особливу (фундаментальну) спрямованість професійної діяльності.

Зазначено, що спеціальна складова образу професіонала на сучасному етапі розвитку суспільства потребує доповнення на прикладному рівні. Прикладна складова – це такий структурний сегмент професійно-особистісного іміджу, який визначає його направленість саме на зовнішні прояви і не є синонімом поняття "професійно-особистісний імідж" (рис. 1).

У розділі теоретично обґрунтовано необхідність розробки сучасних технологій формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю.

Рис. . Модель професійно-особистісного іміджу

У другому розділі – “Особливості формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю” – визначено соціально-педагогічні основи ситуаційної методики навчання як інноваційного шляху формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців. Обґрунтовано організаційно-педагогічні засади впровадження педагогічної технології відповідно до теми дослідження.

Зазначено, що у визначеному контексті формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю здійснювалося у процесі вивчення суспільних та фахових дисциплін: паблік рілейшнз, стилістика, реклама, основи дизайну, діловий етикет; спецкурсів: “Теорія дискурсу”, “Кольорознавство”, “Риторика”, орієнтованих на професійну діяльність фахівців фінансово-економічного напряму. Особливе місце надавалося спеціально розробленому курсу “Основи іміджу та етикету”.

Обґрунтовано концептуальні засади та переваги технології формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю на основі ситуаційної методики навчання, що забезпечує вияв особистісної позиції студента та відіграє роль специфічного освітньо-виховного засобу, сприяє виробленню навичок комунікативної поведінки майбутнього фахівця залежно від професійної ситуації.

Технологію формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю розглядаємо як сукупність приведених у систему дій або операцій, згрупованих у змістову техніку реалізації навчального процесу ситуаційної методики навчання (рис. 2).

Основою впровадження розробленої технології стало цілеутворення, що здійснювалося на трьох рівнях: стратегічному, поетапному, оперативному. На стратегічному рівні відбувається педагогічна інтерпретація суспільно-державного замовлення підготовки фахівців. Рівень поетапного цілеутворення передбачає подальшу конкретизацію стратегічної мети, що здійснювалася відповідно до етапів формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю:

І етап – пропедевтичний – передбачається оволодіння досвідом діяльності та системою невербальних знань з інтуїтивним ресурсом фахівців фінансово-економічного профілю. Зазначений етап реалізується поза навчальним закладом, але в умовах конкурентних економічних стосунків. Він є своєрідним підґрунтям реалізації професійної освіти.

ІІ етап – систематизації узагальненого досвіду – відбувається дидактична адаптація невербальних знань фахівців фінансово-економічного профілю викладачами та науковцями вищої школи у вербальній формі (підручниках, лекціях, статтях).

ІІІ етап – трансформації узагальнених знань – реалізується передача знань викладача студентам: результати роботи викладача на попередньому етапі виносяться на розгляд студентів, які опрацьовують матеріали підручників, лекцій; запам’ятовують визначення, формулювання тощо. У процесі експериментальної роботи на цьому етапі відбувається формування знань щодо професійно-особистісного іміджу майбутнього фахівця фінансово-економічного профілю, а також відповідних умінь та навичок у традиційному розумінні. Відповідно до теми дослідження зазначене завдання розв’язується завдяки використанню традиційної системи методів у поєднанні з інноваційними тенденціями сучасної системи освіти.

ІV етап – перетворювальний – здійснюється набуття професійного досвіду (звички/стереотипи, цінності й спосіб поведінки) шляхом адаптації отриманої інформації завдяки використанню спеціальної системи форм, методів, засобів.

Концептуальна основа |

Ситуативна методика навчання

І етап

ІІ етап

ІІІ етап

ІV етап

Рис. 2. Технологія формування професійно-особистісного іміджу

Рівень оперативного цілеутворення характеризується формуванням цілей щодо вивчення окремих навчальних предметів та дисциплін (“Паблік рілейшнз”, “Основи дизайну”, “Кольорознавство”, “Основи іміджу та етикету” тощо).

Відповідно до розробленої ієрархії цілей визначено зміст спецкурсу “Основи іміджу та етикету”, який розглядається нами як структурне ядро комплексу іміджоформуючих предметів. Структура програми спецкурсу складається з тем, зміст яких розкривається шляхом використання традиційних (лекції, практичні заняття, індивідуальна, самостійна робота) та інноваційних (ділові ігри, тренінги, закордонне стажування) форм навчання.

У дослідженні виділено три групи іміджоформуючих методів: методи мотивації та стимулювання; організаційні методи; методи контролю (табл. 2).

Таблиця 2

Іміджоформуючі методи (професійно-особистісний аспект)

І. Методи мотивації та стимулю-вання | ІІ. Організаційні методи формування професійно-особистісного іміджу | ІІІ. Методи контролю

1. Теоретичні методи формування іміджу | 2. Практичні методи формування професійно-особистісного іміджу

2.1. Спеціальні ПР- методи | 2.3. Кейс-метод |

2.2. Класичні педагогічні методи

Ключовою ланкою розробленої системи методів є кейс-метод, змістова характеристика якого базується на концепції методики ситуативного навчання. Доведено, що кейс-метод має використовуватися в органічній єдності з іншими методами навчання, в тому числі й з традиційними, оскільки традиційне навчання закладає у студентів нормативні знання, якими повинен володіти кожен студент, як основу творчої діяльності.

Обґрунтовано особливості формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю: забезпечення навчально-методичною літературою як авторів кейсів, так і викладачів, що застосовують їх у навчальному процесі; перекваліфікація викладачів в аспекті подолання психологічних бар’єрів, вироблення вмінь і навичок побудови та застосування кейсі; формування у навчальних закладах банків кейсів з основних дисциплін та організація обміну кейсами; розробка технологій навчання на основі використання ситуаційної методики навчання.

У третьому розділі – “Експериментальне дослідження формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю” – представлено програму впровадження розробленої технології та проаналізовано результати формувального етапу експерименту.

Програма експериментальної роботи передбачала розв’язання двох завдань: визначення сучасного стану досліджуваної проблеми серед працівників фінансово-економічних установ (констатувальний етап експерименту); впровадження, апробацію у навчальний процес економічних закладів освіти розробленої технології та доведення її ефективності (формувальний етап експерименту).

У дослідженні визначено сучасний стан проблеми сформованості іміджу фахівців фінансових установ на основі розробленої моделі. За рівнем володіння основами теорії і практики професійно-особистісного іміджу виділено три групи фахівців: ТОР-рівень, середній, достатній. Узагальнення отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики дало змогу простежити динаміку кількісних та якісних змін основних структурних компонентів професійної діяльності у контексті досліджуваної проблеми (ціле-мотиваційний; змістовий; операційно-діяльнісний; результативний). Доведено, що професійно-особистісний імідж фахівців фінансово-економічних структур не відповідає сучасним вимогам розвитку національної економіки.

Показники мотиваційної сфери, що досліджувалися за методикою Є.М. Павлютенкова у модифікації Г.В. Щокіна (матеріальні; мотиви престижу; пізнавальні; іміджотворчі; моральні; пов’язані зі змістом праці; утилітарні; соціальні; естетичні) засвідчили їх неоптимальний характер для усіх фахівців виділених попередньо груп. На етапі констатувального експерименту найменші ранги отримали соціальні та естетичні мотиви. Матеріальні та мотиви престижу в ранговій шкалі зайняли високі позиції для усіх груп опитуваних, оскільки їх іміджоформуюча мотивація визначається задоволенням власних потреб та інтересів.

Дослідження засвідчило, що основна увага фахівцями фінансово-економічного профілю надається іміджологічним знанням практичного спрямування (габітарний імідж, сигнальний комплекс, мовний етикет). Їх іміджологічні вміння проявляються лише на емпіричному рівні: характерним, за таких умов, для фахівців усіх груп є невисокі кількісні показники гностичного та проектувального компонентів.

Таким чином, наявний рівень сформованості досліджуваних компонентів професійної діяльності фахівців у контексті досліджуваної проблеми потребує вдосконалення процесу формування професійно-особистісного іміджу в економічних закладах освіти.

Упровадження в навчальний процес експериментальної технології здійснювалося впродовж 2004-2007 років. Експериментальна робота охоплювала студентів І-ІV курсів фінансово-економічних факультетів ряду навчальних закладів (Інституту підприємництва та сучасних технологій м. Житомира та Донецького національного університету) у кількості 240 осіб (експериментальна група – 118 осіб, контрольна група – 122 особи). В експериментальних групах у навчальний процес було впроваджено розроблену технологію формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю; в контрольних групах навчальний процес здійснювався за традиційною системою з використанням елементів інновацій.

Проведення формувального етапу дослідження передбачало реалізацію експериментальної роботи, яка включала три етапи – діагностувальний, робочий та підсумковий. Аналіз результатів формувального етапу експерименту здійснювався на основі двох наукових стратегій: лонгітюдної (дозволило простежити динаміку змін у характеристиках сформованості професійно-особистісного іміджу кожного з учасників експериментальних груп на початку та після завершення формувального етапу експерименту) та порівняльної (шляхом зіставлення результатів навчальної діяльності студентів експериментальних і контрольних груп).

Дані лонгітюдного дослідження свідчать про значні позитивні зміни, що відбулися в характеристиках студентів експериментальних груп щодо сформованості професійно-особистісного іміджу. Результати порівняльного дослідження свідчать про суттєві переваги показників експериментальних груп, порівняно з контрольними. Завершальний період формувального етапу експерименту характеризувався зростанням ряду якісних показників.

У мотиваційній сфері підвищився ранг пізнавальних (1-е місце проти 4-го); іміджотворчих (2-е проти 5-го); моральних (4-е проти 7-го) та соціальних (5-е проти 8-го) мотивів.

Відбулося зростання показників іміджологічних знань, що підтверджувалося результатами поточного (на заняттях) та підсумкового (контрольні роботи та заліки) контролю. Зокрема, якість знань студентів експериментальних груп після складання заліку зі спецкурсу “Основи іміджу та етикету” становила 84,7%; контрольних груп – 62, 8%.

Суттєво змінилися показники оцінки (О) та самооцінки (СО) у структурі іміджологічних умінь експериментальних груп, порівняно з контрольними групами (табл. 3).

Таблиця 3

Відносні частоти рівнів сформованості іміджологічних умінь студентів

(за методикою О. Смірнова)

Групи вмінь | Експериментальні групи | Контрольні групи | до експерименту | після експерименту | до експерименту | після експерименту | О | СО | О | СО | О | СО | О | СО | Проектувальні | 0,42 | 0,59 | 0,82 | 0,80 | 0,42 | 0,59 | 0,43 | 0,60 | Гностичні | 0,44 | 0,61 | 0,84 | 0,81 | 0,44 | 0,60 | 0,47 | 0,62 | Комунікативні | 0,49 | 0,71 | 0,86 | 0,84 | 0,49 | 0,71 | 0,51 | 0,69 | Організаційні | 0,53 | 0,66 | 0,87 | 0,85 | 0,53 | 0,67 | 0,55 | 0,67 | Конструктивні | 0,58 | 0,63 | 0,89 | 0,88 | 0,57 | 0,63 | 0,60 | 0,66

Аналіз отриманих даних завершувального етапу експерименту засвідчив, що у більшості студентів експериментальної групи підвищився рівень сформованості усіх груп умінь. Характерним є значне зростання усіх параметрів, що вимірювалися, та відносне співпадання самооцінки та оцінки різних груп умінь.

Достовірність експериментальної роботи забезпечувалася використанням комплексу методів математичної статистики: зокрема, методикою статистичного H-критерія Краскелла-Валліса.

Результати експерименту підтвердили правильність висунутої гіпотези та засвідчили про ефективність упровадження технології формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю на основі використання ситуаційної методики навчання.

ВИСНОВКИ

В умовах сучасного реформування економіки України особливого значення набуває проблема формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, як гаранту ефективної фахової діяльності, професійної адаптації сучасних спеціалістів у нових ринкових умовах. Разом із тим, недостатньо розглянутими залишаються механізми і чинники, що впливають на формування та розвиток іміджу фахівців, зокрема, професійно-особистісного.

Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. На основі аналізу базових понять дослідження (“імідж”, “іміджмейкінг”, “паблік рілейшнз”, “паблісіті”) виділено їх спільні та відмінні категоріальні ознаки. Систематизовано отриману інформацію відповідно до предмета та об’єкта дослідження, визначено поняття “професійно-особистісний імідж” як образ, що формується й відтворюється у процесі професійної фінансово-економічної діяльності та максимально забезпечує реалізацію основної мети професійної діяльності особистості, а саме: всебічне сприяння стабільному поступальному розвитку фінансово-економічної системи держави, а також забезпечує моральну та матеріальну самореалізацію особистості.

Методологічні передумови формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю визначають основні положення наукових принципів, підходів та теорій, сформульованих на різних рівнях методології: філософському та загальнонауковому (принцип розвитку; загального зв’язку; принцип діалектичної єдності теорії, експерименту і практики; об’єктивності; міждисциплінарності; наступності); конкретнонауковому (конкретно-історичний, системний, діяльнісний, особистісний, акмеологічний підходи; теорїї політичної стабільності та політичних груп, внутрішньої конфліктної поведінки).

2. Проведено історико-педагогічний аналіз досліджуваної проблеми, який засвідчив про нерівномірність її розробки у світовій практиці загалом, що визначалося конкретними соціально-економічними умовами в різних країнах світу. Становлення і розвиток професійно-особистісного іміджу відбувався впродовж тривалого історичного періоду під впливом змін у суспільстві, системі освіти в цілому та професійній освіті зокрема. Окреслено шлях від зародження образів (кінець ІІ тис. до н.е. – V ст. н.е.) до стабілізації та глобалізації іміджу (ХХ – початок ХХІ ст.); визначено, що імідж являє собою складний феномен сучасності, в якому поєднуються різнорідні фактори: історичні, політичні, економічні, соціальні, особистісні тощо.

3. Розроблено модель професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю, яка забезпечує його цілісність та включає дві складові: спеціальну та прикладну. Специфіка дослідження обумовила детальний розгляд прикладної складової (габітарний імідж, сигнальний комплекс, мовний етикет), яка проявляється через соціальну перцепцію. Змістове наповнення прикладної складової визначило необхідність удосконалення процесу формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців у вищих закладах освіти економічного профілю.

4. Теоретично та методично обґрунтовано положення досліджуваної проблеми, що були покладені в основу розробки технології формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Впровадження технології показало, що її оптимальний характер визначається шляхом оновлення змісту окресленої проблеми, використанням доцільних форм навчання та комплексу іміджоформуючих методів, що органічно поєднують кейс-метод з традиційними методами навчання.

Стрижнем розробленої технології стала ситуативна методика навчання. Її застосування обумовлене необхідністю оволодіння студентами не тільки вербальними знаннями професійного спрямування, але й знаннями, що мають певну практичну спрямованість та пов’язані з реальними професійними ситуаціями.

Експериментально підтверджено ефективність обраної технології. Відбулися суттєві зміни у ціле-мотиваційній сфері майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю щодо формування професійно-особистісного іміджу. Рівень сформованості знань та пов’язаних із ними вмінь у студентів експериментальних груп випереджає відповідний рівень у контрольних групах і суттєво зростає порівняно з вихідним рівнем.

5. Розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення процесу формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, які узагальнено у навчально-методичних посібниках автора "Основи іміджу та етикету”, ”Іміджмейкер”, ”Імідж. Презентація”.

Дослідження проблеми дозволяє висловити такі рекомендації Міністерству освіти і науки України:

- врахувати результати проведеного дослідження при вдосконаленні державних стандартів фінансово-економічної освіти;

- рекомендувати вищим економічним освітнім закладам введення до навчальних планів спецкурсу “Основи іміджу та етикету”.

Виконане дослідження не претендує на повне розв’язання проблеми формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю, не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Серед подальших напрямів наукових розробок – пошук, обґрунтування та адаптація доцільних форм і методів формування професійно-особистісного іміджу фахівців різних галузей.

Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях автора:

Навчальні посібники

1. Данильчук Л.А. Имиджмейкер: Учеб. Пособие: В 2 ч. – Житомир: ИПСТ, 2002. – Ч. 1. – 56 с.; Ч. 2. – 80 с.

2. Данильчук Л.А. Основы имиджа и этикета: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 234 с.

Наукові статті

3. Данильчук Л.О. Необхідність спеціальної підготовки вчителів школи та викладачів вищих навчальних закладів по формуванню особистого іміджу // Проблеми іміджології. – К.: Вид-во Європ. університету, 2003. – С. .

4. Данильчук Л.О. Інтерактивні методи навчання, їх роль у підготовці і становленні педагога нової формації // Материалы международного семинара. Вып. IV. – Луганск: Знание, 2003. – С. 210-216.

5. Данильчук Л.О. Комунікативний аспект мовлення в процесі формування іміджу майбутніх фахівців // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. – Вип. V. – 2004. – С. 92-101.

6. Данильчук Л.О. Впровадження “кейс-методу” в діяльність вищих навчальних закладів України // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – 2004. – №5. – С. 94-105.

7. Данильчук Л.О. Обґрунтування концепту „образ” у контексті формування іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 48-54.

8. Данильчук Л.О. До проблеми формування іміджу майбутніх спеціалістів фінансових структур у вищих навчальних закладах економічного профілю // Науковий пошук молодих дослідників. Вип. 2. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – С. 2-84.

9. Данильчук Л.О. Упровадження кольорометричного тесту Люшера в роботу спеціалістів із створення іміджу // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя засобами інноваційних освітніх технологій. Вип. 2. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – С. 213-216.

10. Данильчук Л.О. Вивчення проблеми формування професійного іміджу майбутніх фахівців крізь призму комунікативних аспектів // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – № 2. – 2006. – С. .

11. Данильчук Л.О. Історичний аспект становлення та розвитку проблеми іміджу // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (пед. науки) – Луганськ. – № 6 (101). – 2006. – С. 92-104.

12. Данильчук Л.О. Формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю: категоріальний аналіз // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – 2006. – № 4. – С. .

13. Данильчук Л.О. Бренд як фактор іміджової політики // Актуальні проблеми професійно-педагогічної освіти та стратегії розвитку: Зб. наук. праць / За заг. ред. О.А. Дубасенюк, Л.В. Калініної, О.Є. Антонової. – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2006. – С. .

14. Данильчук Л.О. Інтеграція проблеми іміджу у контексті міждисциплінарних наукових парадигм // Духовність українства ХХІ століття: Зб. наук. праць. Вип. 10 / Ред. кол. О.М. Барно, Ю.М. Білодід та ін. – Кіровоград, 2006. – С. .

15. Данильчук Л.О. Засоби медіаосвіти у формуванні професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю // Актуальні проблеми розвитку обдарованості учнівської та студентської молоді: Зб. наук. праць / За заг. ред. О.Є. Антонової. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2006. – С. .

Інші публікації

16. Данильчук Л.О. Історичні аспекти становлення та формування іміджу // Тези доповідей за матеріалами конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2004. – С. .

17. Данильчук Л.О. Формування професійного іміджу майбутніх фахівців економічного профілю // Тези доповідей за матеріалами науково-практичної конференції “Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства”. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. – С. .

18. Данильчук Л.О. Упровадження інтерактивних методів навчання при підготовці фахівців у ВНЗ // Тези доповідей за матеріалами ХІІІ Міжвузівської науково-методичної конференції. – Житомир: ЖВІРЕ, 2005. – Ч. ІІ. – С. 7-18.

19. Данильчук Л.О. Сутність іміджу/образу як інструменту інформування, дій і впливу комунікацій // Тези доповідей за матеріалами третіх Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. – С. .

20. Данильчук Л.О. Дослідження концепту “образ” у контексті проблеми формування іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю // Тези доповідей за матеріалами ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – С. .

Данильчук Л.О. Формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2007.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Проаналізовано сутність та взаємозв’язок базових понять дослідження; розглянуто методологічні основи формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Розкрито історичні аспекти формування іміджу. Розроблено модель професійно-особистісного іміджу фахівців фінансово-економічного профілю. Обґрунтовано та впроваджено технологію формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців фінансово-економічного профілю. Ефективність моделі та технології доведено й перевірено експериментально. Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес вищих навчальних закладів.

Ключові слова: імідж, професійно-особистісний імідж, формування професійно-особистісного іміджу майбутніх фахівців.

Данильчук Л.А. Формирование профессионально-личностного имиджа будущих специалистов финансово-экономического профиля. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2007.

Диссертационная работа представляет теоретико-экспериментальное исследование проблемы формирования профессионально-личностного имиджа будущих специалистов финансово-экономического профиля.

На основе изучения педагогической, психологической, экономической, а также, научно-популярной литературы проанализированы базовые понятия исследования: “имидж”, “имиджмейкинг”, “имиджмейкер”, “ПР/паблик рилейшнз”, “паблисити”, “профессионально-личностный имидж”.

Исследуемая проблема анализируется в историческом контексте: определены этапы формирования имиджа, а также общие тенденции развития имиджа в Украине и за рубежом.

Обоснованы методологические положения процесса формирования профессионально-личностного имиджа, которые, взаимодействуя, обогащали и дополняли друг друга на разных этапах исследования.

В диссертации разработана и теоретически обоснована модель профессионально-личностного имиджа, которая обеспечивает его целостность, а также содержит две основные составляющие: специальную и прикладную. Специфика исследования обусловила детальное рассмотрение прикладной составляющей (габитарный имидж, сигнальный комплекс, речевой этикет), которая проявляется через социальную перцепцию.

На основе модели была разработана технология формирования профессионально-личностного имиджа будущих специалистов финансово-экономического профиля; выделены основные этапы ее внедрения. Стержнем данной технологии определена ситуационная методика обучения.

Эффективность модели и технологии формирования профессионально-личностного имиджа будущих специалистов финансово-экономического профиля подтверджена экспериментально. Основные результаты исследования внедрены в учебный процесс высших учебных заведений Украины.

Ключевые слова: имидж, профессионально-личностный имидж, формирование профессионально-личностного имиджа будущих специалистов.

Danyl’chuk L.O. The formation of the professional-personal imaqe of future specialists of financial-economic sphere. – Manuscript.

The dissertation for a candidate deqree in Pedaqoqics by speciality 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – Zhytomyr State University named after Ivan Franko, Zhytomyr, 2007.

The dissertation is a theoretical experimental investiqation of the problem of formation of the professional-personal imaqe of future specialists of financial-economic sphere. The essence and mutual connection of basic ideal of the investiqationhave been analysed; the metholoqical bases of future specialists of financial-economic sphere have been considered. The historical aspects of imaqe formation have been revealed. The model of professional-personal imaqe of specialists of financial-ekonomsc sphere has been worked up. The pedaqoqical technoloqy of the formation of the professional-personal imaqe of future specialists of financial-economic sphere has been qrounded and inculcated. The effectiveness of the model and technoloqy has been tested experimentally. The main results sn the educational process of the hiqher educational establishments.

Key words: imaqe, professional-personal imaqe, formation of the professional-personal imaqe of future specialists.