ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН УААН

ДОВГЕЛЯ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

УДК: 633.63:595.765.4 + 632.934

Личинки коваликів і контроль їх чисельності на посівах цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України

16.00.10 – ентомологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

ФЕДОРЕНКО ВІТАЛІЙ ПЕТРОВИЧ,

Інститут захисту рослин УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ТРИБЕЛЬ СТАНІСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, Інститут захисту рослин УААН (м. Київ), завідувач лабораторії стійкості сільськогосподарських культур до шкідників

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

ЗНАМЕНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ, Інститут картоплярства УААН (смт. Немішаєве), старший науковий співробітник лабораторії захисту рослин

Провідна установа – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра ентомології ім. проф. М.П. Дядечка

Захист дисертації відбудеться 13.07.2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 33, корпус №1, кім. № 65.

Автореферат розісланий 11.06.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ткаленко Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності та рентабельності виробництва цукрових буряків неможливе без застосування інтенсивної технології вирощування цієї культури, яка, зокрема, передбачає висів насіння на кінцеву густоту стояння рослин. Тому, проблема її збереження від зрідження шкідниками, незважаючи на широке застосування токсикації сходів системними інсектицидами, за сучасних умов постає особливо гостро.

Серед найбільш небезпечних шкідників рослин цукрових буряків слід виділити личинок коваликів, оскільки захист від цих фітофагів ускладнюється недостатнім прогнозом їх чисельності у ґрунті, особливостями екології, неможливістю застосування проти них оперативних заходів захисту в найбільш вразливі фази росту та розвитку культури.

Погіршення фітосанітарного стану агроценозів, зокрема збільшення чисельності та шкодочинності личинок коваликів відбулося через недотримання науково-обґрунтованих сівозмін; багаторазове зниження доз мінеральних та органічних добрив; спрощення систем основного обробітку ґрунту; зменшення пестицидного навантаження на агробіоценози.

Нова екологічна ситуація, що склалася в агробіоценозах бурякового поля в останні роки, потребує уточнення особливостей розвитку цих комах з метою розробки ефективних захисних заходів проти них, що є досить актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в 2003 – 2005 рр. в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН, Білоцерківській дослідно-селекційній станції ІЦБ згідно тематичного плану на 2001 – 2005 рр. “Цукрові буряки”. Реєстраційний номер – 0104U002627.

Мета і завдання досліджень. Удосконалення екологічно орієнтованого контролю чисельності личинок коваликів в зоні Центрального Лісостепу України з урахуванням змін у кліматичних умовах регіону та технології вирощування культури.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- уточнення видового складу коваликів агробіоценозу бурякового поля;

- встановлення особливостей вертикальної міграції личинок коваликів у ґрунті впродовж весняного, літнього й осіннього періодів та визначення чинників, що їх спричиняють;

- дослідження впливу агротехнічних прийомів на зниження чисельності дротяників у ґрунті;

- оцінка ефективності та тривалості токсичної дії сучасних інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків проти личинок коваликів;

- вивчення ефективності та тривалості токсичної дії інсектицидів способом дрібнокраплинного внесення в ґрунт у рядки при сівбі цукрових буряків проти личинок коваликів;

- удосконалення системи заходів захисту цукрових буряків від личинок коваликів.

Об’єкти досліджень. Личинки коваликів, рослини цукрових буряків, сучасні інсектициди, нові суміші інсектицидів.

Предмет досліджень. Система захисту цукрових буряків від личинок коваликів.

Методи досліджень. Загальноприйняті в ентомології та захисті рослин лабораторні, вегетаційні та польові дослідження з визначення ефективності дії та тривалості токсичності інсектицидів для обробки насіння з підсадкою дротяників; статистичний – дисперсійний аналіз одержаних результатів та даних для формування висновків на основі критеріїв достовірності.

Наукова новизна результатів досліджень. В зоні Центрального Лісостепу України вперше за сучасних умов уточнено видовий склад личинок коваликів (Elateridae) і особливості їх біології та екології в агробіоценозах бурякового поля й озимої пшениці.

Досліджено особливості вертикальної міграції дротяників у ґрунті впродовж вегетаційного періоду культури за їх температурних порогів.

Оцінено ефективність дії агротехнічних заходів на цукрових буряках проти цих фітофагів.

Визначено взаємозв’язок між пошкодженням дротяниками сходів цукрових буряків та ураженням їх коренеїдом.

Встановлено ефективність і тривалість токсичної дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків та дрібнокраплинного їх внесення проти личинок коваликів.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено систему заходів захисту цукрових буряків у період їх вегетації від комплексу шкідливих дротяників, що ґрунтується на моніторингу динаміки їх чисельності, раціональному використанні агротехнічних заходів, інсектицидів способом передпосівної обробки насіння та краплинного внесення в ґрунт при сівбі цукрових буряків.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в умовах Білоцерківського району Київської області.

Встановлено, що токсикація рослин Круізером 350 FS (21 мл/п.о.) та його сумішшю з Семафором 20 SТ (15 + 3 мл/п.о.), порівняно з Фураданом 35 SТ (еталон) (45 мл/п.о.), забезпечувала збереження сходів від зрідження личинками коваликів на 20-25% більше. На варіанті Круізер кількість пошкоджених фітофагами сходів культури була на 9,8% нижчою, ніж на еталоні і становила 27,1%, на варіанті Круізер + Семафор (15 + 3 мл/п.о.) пошкоджуваність рослин складала 23,7%.

Суміш Круізеру з Семафором за обробки насіння цукрових буряків дала змогу запобігти втратам урожайності коренеплодів на рівні 4,3 т/га, забезпечивши одержання 632 грн./га прибутку, при цьому рентабельність збільшилась на 8,5%, порівняно з еталоном.

Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, підготовці, закладанні та проведенні дослідів, спостережень і обліків, аналізі одержаних даних, апробації та впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.

Достовірність визначеного видового складу личинок коваликів підтверджено В.М. Стовбчатим, співробітником Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, за що ми йому висловлюємо вдячність.

Апробація результатів досліджень. Основні положення за темою дисертаційної роботи доповідалися: на конференції молодих учених “Сучасні проблеми захисту рослин” (14 вересня 2004 р., м. Київ), на конференції молодих учених “Екологічно обґрунтований захист рослин” (4-7 жовтня 2005 р., м. Київ), науковій ентомологічній конференції, присвяченій пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора В.Г. Доліна “Загальна і прикладна ентомологія в Україні” (15-19 серпня 2005 р., м. Львів), всеукраїнській науковій конференції молодих учених та спеціалістів “Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів” (25 жовтня 2006 р., м. Київ), міжнародній науковій конференції “Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи” (13-17 листопада 2006 р. м. Київ).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць, з них – 7 у фахових виданнях.

Загальний обсяг та структура дисертаційної роботи. Робота виконана на 191 сторінці комп’ютерного набору, складається із вступу, семи розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків, містить 32 таблиці, 16 рисунків. Список літератури включає 225 джерел, в тому числі 30 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В розділі наведено літературні дані щодо господарського значення, систематичного положення та біологічних особливостей личинок коваликів, як шкідників цукрових буряків, а також заходи з обмеження їх чисельності та шкідливості.

УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися у лабораторії захисту рослин від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН та Білоцерківській дослідно-селекційній станції (БЦДСС) упродовж 2003-2005 років. Уточнення та визначення видового складу, дослідження особливостей вертикальної міграції та динаміки чисельності личинок коваликів здійснювали за спеціальними методиками провідних фахових науково-дослідних установ (Знаменский А.В., 1927; Долин В.Г., 1964, 1978; Стовбчатий В.М., 1973; Федоренко В.П., 1998; Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П., Іващенко О.О. та ін., 2001). Польові досліди закладали згідно загальноприйнятих методик (Гар К. А., 1963; Доспехов Б.А., 1985; Зубенко В.Ф., Борисюк В.А., Балков И.Я. и др., 1986).

Статистичну обробку одержаних даних проводили методом дисперсійного аналізу з використанням комп’ютерної програми Excel 5.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ВИДОВИЙ СКЛАД ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ

За сучасних умов уточнення видового складу коваликів на посівах цукрових буряків дає змогу більш ефективно планувати та застосовувати заходи захисту культури від них, оскільки не всі види цих комах є фітофагами. Тому встановлення частки різних видів комплексу коваликів та дослідження чинників, що впливають на його формування, є досить актуальним.

Найбільш поширеним в агробіоценозах бурякового поля у 2003-2005 рр. був ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.) (37,0-71,1%) (рис. 1, 2). Посушливі умови 2003 р. (ГТК=0,9) сприяли накопиченню його личинок на цукрових буряках, а також на озимій пшениці.

Рис. 1 Видовий склад личинок коваликів на посівах цукрових буряків польової сівозміни (БЦДСС, Київська обл., 2003-2005 рр.)

Рис. 2 Видовий склад личинок коваликів на посівах цукрових буряків наукової сівозміни (БЦДСС, Київська обл., 2003-2005 рр.)

Середня чисельність личинок ковалика степового на дослідних полях культури у науковій сівозміні складала 4,8 екз./м2 і перевищувала відповідний показник у польовій сівозміні більш як у 3 рази.

Ковалик західний (Agriotes ustulatus Schall.) був одним з домінантних видів (18,2-32,6%) на цукрових буряках. Високу чисельність личинок цього виду відмічено на полях культури, засмічених бур’янами з родини злакових, зокрема, мишієм. З абіотичних чинників, що впливали на накопичення дротяників ковалика західного, найбільш важливими відзначено вологі погодні умови 2004-2005 рр. (111-115% від багаторічної норми опадів).

Загалом, у 2004-2005 рр. на дослідних полях перед сівбою цукрових буряків відмічено високу чисельність дротяників, що перевищувала ЕПШ (2,5-3 екз./м2) в 4,6-5,6 р.

Личинки коваликів чорного (Athous niger L.) та сірого (Lacon murinus L.), що зустрічалися в місцях, забур’янених пирієм повзучим, відносяться до хижих видів, яким частково властива сапрофагія. Однак, вони були найменш поширеними, як на цукрових буряках, так і озимій пшениці.

ВЕРТИКАЛЬНА МІГРАЦІЯ ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ

У зв’язку з неочікуваними спалахами чисельності личинок коваликів постало завдання дослідити закономірності їх вертикальної міграції у ґрунті. Уточнення впливу погодних умов на переміщення дротяників, дозволило визначити строки початку пошкодження ними рослин цукрових буряків для планування та застосування заходів захисту сходів культури від цих шкідників.

Вертикальна міграція дротяників у весняний період розпочиналася після встановлення середньої декадної температури ґрунту на глибині 20 см +6,5?С, на глибині 40 см – +4,7?С (табл. 1). Масове переміщення цих шкідників з глибших шарів ґрунту до поверхневих відбувалося при підвищенні середньої декадної температури на глибині 20 см до + 10,7?С, на 40 см – до +9,0?С. Збільшення зволоженості ґрунту через танення снігу та випадання весняних дощів прискорювало пересування комах до його поверхні. Переважна більшість личинок коваликів (90,7-92,6%), що зустрічалися під час проведення розкопувань ґрунту, належала до роду Agriotes, з них 46,8-66,2% – до виду ковалик степовий (A. gurgistanus Fald.), 15,7-32,4% – до виду ковалик західний (A. ustulatus Schall.).

Таблиця 1 – Вертикальна міграція личинок коваликів у ґрунті в весняний період (БЦДСС, Київська обл., 2003-2005 рр.)

Місяць | Дека-да | Чисельність личинок коваликів, екз./м2 | Співвідношення личинок коваликів за шарами (см) ґрунту, % | Середня декадна температура ґрунту на глибині, ?С | Кількість опадів,

мм

0 - 5 | 6 - 15 | 16 - 25 | 26 - 40 | 41 - 60 | 5 см | 10 см | 20 см | 40 см

2003 р. | Квітень | I | 3,5 | 0 | 0 | 28,6 | 71,4 | 0 | - | - | 0,8 | -0 | 10,2

II | 2,7 | 0 | 50,0 | 25,0 | 25,0 | 0 | - | - | 3,3 | 1,1 | 2,9

III | 2,8 | 0 | 0 | 14,3 | 71,4 | 14,3 | 10,1 | 9,1 | 7,6 | 4,7 | 5,7

Травень | I | 3,7 | 0 | 9,1 | 27,3 | 45,5 | 18,2 | 18,6 | 16,6 | 14,7 | 11,3 | 7,7

II | 4,5 | 0 | 33,3 | 33,3 | 22,2 | 11,2 | 21,5 | 20,9 | 19,3 | 15,8 | 5,5

2004 р.

Березень | ІІІ | 5,5 | 0 | 18,2 | 9,1 | 54,5 | 18,2 | - | - | 6,4 | 5,5 | 23,6

Квітень | I | 5,8 | 39,1 | 30,4 | 17,4 | 13,1 | 0 | 6,0 | 6,1 | 5,6 | 5,5 | 7,5

II | 6,0 | 33,3 | 16,7 | 16,7 | 33,3 | 0 | 10,4 | 10,0 | 8,9 | 7,8 | 16,5

III | 9,0 | 38,8 | 22,2 | 16,7 | 16,7 | 5,6 | 13,1 | 13,0 | 11,9 | 10,4 | 17,3

2005 р.

Квітень | I | 3,0 | 0 | 0 | 66,7 | 33,3 | 0 | - | - | 5,5 | 4,0 | -

II | 9,8 | 7,7 | 33,3 | 30,8 | 23,1 | 5,1 | 12,8 | 12,3 | 11,2 | 8,8 | 17,3

III | 38,4 | 54,8 | 36,9 | 3,5 | 1,3 | 3,5 | 9,1 | 9,2 | 9,2 | 8,9 | 60,4

Травень | I | 16,5 | 33,3 | 36,4 | 27,3 | 3,0 | 0 | 13,0 | 12,8 | 12,5 | 11,2 | 30,9

Частка личинок коваликів (в середньому 19,3%) у другій-третій декадах травня 2003 і 2005 рр. перебувала в стані затяжної діапаузи, залягаючи у глибших прошарках ґрунту. Середня його температура в цей період на глибині 40 см складала +12,1…+18,0?С, перевищуючи температури реактивації для цих комах. Вірогідно, що продовження діапаузи в личинок коваликів є пристосуванням популяції до можливих різких коливань температур, що мають місце в зимовий період. Крім того, ця частина фітофагів у другій половині травня уникала дії інсектицидів для захисту сходів цукрових буряків.

Встановлено, що розподіл личинок коваликів у 2003-2005 рр. під час зимової діапаузи за горизонтами ґрунту був таким: в середньому 24-41% зимувало в шарах 6-25 см і 59-76% – в 26-60 см (табл. 2). Це співвідношення зумовлене впливом на міграцію дротяників температури ґрунту в пізній осінній період (наприкінці жовтня – перша-друга декади листопада). Так, більш повільне охолодження глибших шарів ґрунту та їх вища температура на 0,5-2,5?С, порівняно з верхніми (0-25 см), викликало переміщення дротяників до прошарків 41-60 см. В цілому, для переходу до зимової діапаузи личинки мігрували при зниженні температури ґрунту на відмітці 20 см до +8,3…+7,8?С, на 40 см – до +9,8…+9,4?С.

Таблиця 2 – Вертикальна міграція личинок коваликів у ґрунті в осінній період (БЦДСС, Київська обл., 2003-2005 рр.)

Місяць | Дека-да | Чисельність личинок коваликів, екз. /м2 | Співвідношення личинок коваликів за шарами (см) ґрунту, % | Середня декадна температура ґрунту на глибині, ?С | Кількість опадів, мм

0 - 5 | 6 - 15 | 16 - 25 | 26 - 40 | 41 - 60 | 5 см | 10 см | 20 см | 40 см

2003 р.

Жовтень | II | 1,5 | 0 | 20,0 | 20,0 | 60,0 | 0 | 7,2 | 7,6 | 8,3 | 10,0 | 14,1

III | 3,4 | 0 | 8,3 | 25,0 | 41,7 | 25,0 | 3,3 | 3,9 | 4,8 | 6,9 | 23,4

Листопад | I | 5,0 | 0 | 0 | 20,0 | 80,0 | 0 | - | - | 6,0 | 6,6 | 8,2

II | - | - | - | - | - | - | - | - | 3,2 | 4,4 | 21,2

2004 р.

Жовтень | I | 9,0 | 0 | 0 | 0 | 66,7 | 33,3 | 11,4 | 11,7 | 11,7 | 13,1 | 20,6

II | 3,0 | 0 | 0 | 33,3 | 50,0 | 16,7 | 7,1 | 7,6 | 7,7 | 9,9 | 12,0

III | 4,2 | 0 | 16,7 | 27,8 | 38,9 | 16,6 | 9,7 | 9,8 | 9,4 | 10,1 | 1,5

Листопад | I | 9,7 | 0 | 13,8 | 37,9 | 34,5 | 13,8 | - | - | 8,2 | 9,3 | 9,2

II | - | - | - | - | - | - | - | - | 6,4 | 7,5 | 11,4

2005 р.

Вересень | III | 2,7 | 0 | 37,5 | 50,0 | 12,5 | 0 | 14,9 | 15,0 | 15,0 | 14,7 | -

Жовтень | I | 8,7 | 0 | 38,5 | 38,5 | 0 | 23,0 | 13,8 | 14,0 | 14,2 | 14,1 | -

II | 2,0 | 0 | 0 | 0 | 50,0 | 50,0 | 8,9 | 9,4 | 10,0 | 11,5 | 34,4

III | - | - | - | - | - | - | 5,6 | 6,0 | 6,6 | 9,0 | 9,0

АГРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ОБМЕЖЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ

ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ

В останні роки відбувається порушення чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах багатьох господарств, коли культура вирощується на одному полі два і більше років. Тому, вивчення впливу різних ланок сівозміни на чисельність личинок коваликів є важливим і актуальним.

Виявлено, що кількість дротяників збільшувалася в зерно-просапній та кормовій ланках, сягаючи 22 та 36,8 екз./м2 відповідно. Насичення сівозміни просапними культурами (кукурудза, цукрові буряки) призводило до створення несприятливих умов для розвитку личинок коваликів і їх чисельність знижувалася до 1-1,5 екз./м2.

При проведенні першого та другого розпушування міжрядь цукрових буряків на глибину до 7-8 см у верхньому шарі ґрунту (зоні дії робочих органів культиватора) відмічено низьку скупченість дротяників (6-24% від загальної кількості). Тому, зниження їх чисельності не спостерігалося. Третій обробіток міжрядь припадав на останню декаду червня і, завдяки збільшенню глибини обробітку ґрунту до 10-12 см, призвів до загибелі 14-43% цих комах. При цьому 33-44% їх чисельності перебувало в шарі 0-15 см.

КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ НА ПОСІВАХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Підвищення чисельності дротяників та їх шкодочинності, що спостерігалося останніми роками, спонукало до пошуку сумішей інсектицидів для обробки насіння, які забезпечували б високу ефективність дії та тривалу токсикацію рослин.

В умовах Білоцерківської ДСС вивчали ефективність дії інсектицидів з групи карбаматів – Фурадан 35 SТ (д.р. карбофуран), неонікотиноїдів – Круізер 350 FS, (д.р. тіаметоксам), піретроїдів – Семафор 20 SТ (д.р. біфентрин) і Форс 200 SС (д.р. тефлутрин), а також сумішей Круізеру в 0,7 норми витрати з піретроїдами у повній нормі.

Встановлено, що найбільш ефективним проти личинок коваликів у контрольованих умовах (підсадка личинок до ізоляторів) виявився інсектицид-протруйник насіння цукрових буряків Семафор, 20% т.к.с. за повної норми витрати – 3 мл/п.о. Ефективність дії цього препарату складала майже 94% (табл. 3). Дещо поступалися суміші Круізеру, 35% т.к.с. з піретроїдами Форсом, 20% к.с. (15 мл/п.о. + 2,8 мл/п.о.) та Семафором (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) – на 4,9 та 10,3% відповідно.

Таблиця 3 – Ефективність дії інсектицидів за обробки ними насіння цукрових буряків проти личинок коваликів у контрольованих умовах (БЦДСС, Київська обл., 2003-2005 рр.)

Варіант 1 | Ефективність дії інсектицидів на … день після підсадки, %2

5-й | 10-й | 15-й

1. Контроль – без обробки інсектицидами | 0 | 0 | 0

2. Фурадан, 35%т.п. – 45 мл/п.о. | 33,1 | 53,6 | 66,0

3. Круізер, 35% т.к.с. – 21 мл/п.о. | 35,6 | 56,2 | 74,8

4. Форс, 20 % к.с. – 2,8 мл/п.о. | 37,5 | 41,2 | 70,7

5. Семафор, 20% т.к.с. – 3мл/п.о. | 48,1 | 73,9 | 93,9

6. Круізер + Форс – (15 + 2,8) мл/п.о | 52,5 | 75,8 | 89,1

7. Круізер +Семафор – (15 + 3) мл/п.о. | 40,0 | 58,2 | 83,7

Примітка: 1 - насіння всіх варіантів оброблено фунгіцидом Апрон ХL – 3 мл/п.о.;

2 – ефективність дії інсектицидів обчислена із врахуванням поправки на загибель комах на контролі за формулою Еббота.

Найбільшу тривалість токсичної дії проти дротяників забезпечувало протруювання посівного матеріалу культури сумішшю Круізеру з Семафором – (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.). Для досліджуваних інсектицидів встановлено показники тривалості токсичності: Круізер – 30 днів, Форс – майже 20 днів, Семафор – 35 днів, Круізер + Форс – біля 30 днів, Круізер + Семафор – 40 днів, Фурадан, 35% т.пс. (45 мл/п.о.) – 25 днів. Внаслідок проходження частиною шкідників фаз линьки та заляльковування у ґрунті відбувалося уникнення личинками контакту з обробленим насінням та токсикованими рослинами цукрових буряків, що призводило до зниження ефективності дії препаратів.

У польових умовах за збереженням сходів культури від знищення дротяниками найвищу ефективність дії забезпечив Круізер, 35% т.к.с. (21 мл/п.о.). Токсикація проростків у середньому за 2003-2005 рр. дала змогу зберегти додатково 28% рослин буряків, порівняно з контролем. За цим показником Круізеру поступалися суміші його з Форсом, 20% к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) та Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) – відповідно 22,2 і 19,8% збережених сходів.

Надійний захист рослин цукрових буряків від пошкодження личинками коваликів дає змогу знизити їх ураженість коренеїдом. Встановлено, що зменшення кількості пошкоджених дротяниками сходів культури на варіантах з обробкою насіння інсектицидами та їх сумішами на 14,6-22,5%, призводило до зниження їх ураження коренеїдом – на 7-14% (табл. 4). Між цими показниками виявлено тісну кореляційну залежність (r=0,86).

Таблиця 4 – Залежність ураження сходів цукрових буряків збудниками коренеїду від пошкодження їх личинками коваликів

(БЦДСС, Київська обл., 2003-2005 рр.)

Варіант | Маса 100 рослин, г | Густота сходів, шт./м пог. | Пошкоджено рослин дротяниками, % | Поширеність хвороби, % | Ступінь розвитку хвороби, %

1. Контроль – без обробки інсектицидами* | 32,2 | 14,8 | 51,2 | 42,9 | 17,3

2. Фурадан, 35% т.п. – 45 мл/п.о. | 33,7 | 15,6 | 36,6 | 31,6 | 11,3

3. Круізер, 35% т.к.с. – 21 мл/п.о. | 35,3 | 18,7 | 34,6 | 32,3 | 11,6

4. Форс, 20 % к.с – 2,8 мл/п.о. | 33,5 | 16,8 | 28,9 | 31,4 | 11,6

5. Семафор, 20% т.к.с. – 3 мл/п.о. | 27,7 | 15,8 | 35,5 | 35,9 | 12,8

6. Круізер + Форс – (15 + 2,8) мл/п.о | 35,6 | 17,6 | 32,0 | 28,9 | 9,9

7. Круізер +Семафор – (15 + 3) мл/п.о. | 37,7 | 19,1 | 28,7 | 33,0 | 12,3

НІР05 | 4,7 | 0,5 | - | - | -

Кореляція (r) | 0,86

* Примітка: насіння всіх варіантів оброблено фунгіцидом Апрон ХL – 3 мл/п.о.

В іншому досліді, при обстеженні ділянок варіантів з обробкою насіння препаратами відмічено, що інсектицид Круізер, 35% т.к.с. (21 мл/п.о.), порівняно з контролем, зменшував чисельність личинок коваликів на 63%. Більш ефективними виявилися суміші Круізеру з Форсом, 20% к.с. (15 мл/п.о. + 2,8 мл/п.о.) та Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) – 70 і 77% відповідно.

Найвищу густоту стояння коренеплодів перед збиранням урожаю одержано на варіанті з Семафором, 20% т.к.с., в середньому 115,8 тис. рослин/га. Близьким до оптимального був цей показник у варіантах з Форсом, 20% к.с., Круізером, 35% т.к.с. та його сумішами з інсектицидами контактної дії. Досліджувані суміші препаратів забезпечували найбільшу врожайність, що перевищувала відповідні показники контролю на 12,5-12,8%, а варіанта з Фураданом, 35% т.пс. – на 9,6-9,9%.

Протруювання насіння сумішами Круізеру з інсектицидами контактної дії забезпечувало надійний захист проростків цукрових буряків від пошкодження личинками коваликів, що дало змогу одержати високий збір цукру. Прибавка на цих варіантах в середньому за період досліджень до контролю складала 0,8 т/га, а порівняно з Фураданом – 0,6 т/га цукру.

КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ СПОСОБОМ ДРІБНОКРАПЛИННОГО ВНЕСЕННЯ ІНСЕКТИЦИДІВ У РЯДКИ ПРИ СІВБІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

При значній чисельності дротяників передпосівна обробка насіння цукрових буряків не завжди дає змогу зберегти рослини від пошкодження та знищення цими шкідниками. Тому проводився пошук більш ефективних засобів захисту.

При поєднанні різних способів токсикації рослин: обробки насіння Круізером та дрібнокраплинного внесення Флагману у рядки при сівбі цукрових буряків, загибель личинок коваликів через 10-15 днів після їх підсадки сягала 70-90%.

Тривалість токсикації сходів Флагманом перевищувала відповідний показник Круізеру, що дало змогу більш надійно захищати рослини культури за несприятливих погодних умов весни. При застосуванні обробки насіння Круізером із внесенням Флагману спостерігалося збільшення тривалості токсикації рослин майже на 2 тижні, порівняно з обробкою тільки Круізером (табл. 5).

Таблиця 5 – Тривалість токсичної дії інсектицидів за обробки насіння та краплинного їх внесення у ґрунт проти личинок коваликів у контрольованих умовах (БЦДСС, Київська обл., 2004-2005 рр.)

Варіант1 | Ефективність дії інсектицидів при підсадці дротяників на … день після висіву насіння, %2

10-й | 20-й | 30-й | 40-й

1. Контроль – без обробки інсектицидами | 0 | 0 | 0 | 0

2. Обробка насіння Круізером, 35% т.к.с. – 21 мл/п.о. | 100,0 | 54,5 | 49,1 | 33,3

3. Краплинне внесення у рядки Флагману, 10% к.е. – 2 л/га | 80,0 | 72,7 | 63,6 | 50,0

4. Сумісне застосування Круізеру – 21 мл/п.о і Флагману – 2 л/га | 90,0 | 72,7 | 72,1 | 63,3

Примітка 1 - насіння всіх варіантів оброблено фунгіцидом Апрон ХL 350 FS – 3 мл/п.о.; 2 – ефективність дії інсектицидів обчислена із врахуванням поправки на загибель комах на контролі за формулою Еббота.

Впродовж 2003-2005 рр. простежувалася фітотоксична дія препаратів на початкових фазах росту і розвитку рослин цукрових буряків, яка проявлялася у зниженні густоти сходів у варіантів порівняно з контролем. Проте, негативна дія інсектицидів нівелювалася вже через 7-11 діб після появи сходів за рахунок зниження пошкодженості рослин культури як ґрунтоживучими, так і наземними шкідниками.

У 2003-2005 рр. при розкопуваннях ґрунту місяць після сівби цукрових буряків на дослідних ділянках відмічено, що в середньому близько 20% дротяників знаходилися в горизонтах глибше 25 см, уникаючи дії інсектицидів. Ефективність дії Круізеру проти личинок коваликів у більшій мірі залежала від особливостей вертикальної міграції цих комах у весняний період порівняно з відповідним показником Флагману, оскільки карбосульфан проявляв, крім системної, також і контактну дію, токсикуючи ґрунтовий розчин (табл. 6).

Таблиця 6 – Ефективність дії інсектицидів за дрібнокраплинного внесення їх у ґрунт проти личинок коваликів

(БЦДСС, Київська обл., 2003-2005рр.)

Варіант | Чисельність дротяників, екз./м2 | Ефектив-ність дії, % | Чисельність дротяників перед збиранням урожаю, екз./м2 | Ефектив-ність дії, %

перед сівбою (фонова) | через місяць після сівби

1. Контроль – без обробки інсектицидами | 9,9 | 9,1 | 0 | 8,1 | 0

2. Обробка насіння Круізером, 35% т.к.с. – 21 мл/п.о. | 9,9 | 5,1 | 43,8 | 3,0 | 63,1

3. Краплинне внесення у рядки Флагману, 10% к.е. – 2 л/га | 9,9 | 3,7 | 59,2 | 2,7 | 66,4

4. Сумісне застосування Круізеру – 21 мл/п.о і Флагману – 2 л/га | 9,9 | 2,6 | 71,7 | 2,0 | 75,0

* Примітка: насіння всіх варіантів оброблено фунгіцидом Апрон ХL 350 FS – 3 мл/п.о.

При сумісному застосуванні Круізеру (обробка насіння) і Флагману (дрібнокраплинне внесення) одержано найвищу густоту стояння рослин перед збиранням урожаю коренеплодів. Близькою до оптимальної (100-110 тис. рослин/га) була густота рослин із окремим застосуванням Круізеру, Флагману. Врожайність коренеплодів при застосуванні обробки насіння Круізером із внесенням Флагману перевищувала показники контролю на 8,3-23,5%.

Істотної різниці між цукристістю дослідних варіантів і контролю не встановлено. Тобто, інсектициди не чинили впливу на кінцеві показники цукристості коренеплодів. За поєднання обробки насіння Круізером із внесенням Флагману, збір цукру за роки досліджень перевищував показники контролю на 11,9-24,2%.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД ЛИЧИНОК КОВАЛИКІВ

Економічно обґрунтовано, що допосівна обробка насіння цукрових буряків сумішшю Круізеру з Семафором (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.), незважаючи на 30% зниження рекомендованої норми витрати Круізеру, забезпечувала ефективний захист сходів від шкідників, зокрема личинок коваликів. При цьому частка збереженої врожайності коренеплодів складала 4,3 т/га, чистий прибуток – 631,8 грн., а рентабельність становила 14,7%, що у 2,4 рази перевищувало відповідний показник Фурадану (45 мл/п.о.).

ВИСНОВКИ

В результаті проведених досліджень в зоні Центрального Лісостепу України уточнено видовий склад личинок коваликів агробіоценозу бурякового поля, особливості їх міграції у ґрунті, вивчено ефективність хімічного захисту цукрових буряків від цих шкідників.

1. Домінуючими видами у ланці сівозміни багаторічні трави – озима пшениця – цукрові буряки були: ковалик степовий (Agriotes gurgistanus Fald.), частка якого на посівах цукрових буряків та озимій пшениці становила 37,0-71,1% і 61,7% відповідно, і ковалик західний (Agriotes ustulatus Schall.) (18,2-32,6%). Чисельність цих шкідників перед сівбою культури складала 3,6-14 екз./м2, перевищуючи ЕПШ (2,5-3 екз./м2) у 1,6-5,6 разів.

2. Розподіл личинок коваликів за горизонтами ґрунту у зимовий період був таким: у шарі ґрунту 6-25 см зосереджувалося в середньому 24-41% їх чисельності, а в 26-60 см – 59-76%.

3. Восени різниця між температурами ґрунту на глибині 40 і 20см становила +0,5-2,5?С, що викликало переміщення личинок коваликів до глибших прошарків. Загалом, для проходження зимової діапаузи, початок міграції личинок відбувався при зниженні температури ґрунту на позначці 20 см до +8,3…+7,8?С, на 40 см – до +9,8…+9,4?С.

4. Вертикальна міграція дротяників до верхніх горизонтів у весняний період розпочиналася після встановлення середньої декадної температури ґрунту на глибині 20 см +6,5?С, на глибині 40 см – +4,7?С, що припадало на другу-третю декаду квітня. Масове переміщення цих шкідників до поверхневих шарів ґрунту відбувалося, зазвичай, наприкінці квітня – початку травня при підвищенні середньої температури на глибині 20 см до + 10,7?С, на 40 см – до +9,0?С, що співпадало або на кілька днів випереджувало сівбу цукрових буряків.

5. У другій-третій декадах травня (2003 і 2005 рр.) частина чисельності личинок коваликів (в середньому 19,3%), яка залягала у прошарках 41-60 см ґрунту, за середніх його температур на глибині 40 см +12,1…+18,0?С, перебувала у стані затяжної діапаузи. Саме ця частка личинок уникала дії інсектицидів, що застосовувалися для захисту цукрових буряків від шкідників сходів.

6. Впродовж літнього періоду короткотривалі переміщення личинок до верхніх шарів ґрунту зумовлені різким збільшенням вологості після випадання великої кількості опадів (40-70 мм за декаду) у вигляді злив, та наступного зниження температури ґрунту до +20,0…+21,0?С. За таких умов міжрядні розпушування посівів цукрових буряків на глибину до 10-12 см в цей період призводили до загибелі 14-43% чисельності дротяників.

7. Дослідження впливу чергування культур у сівозміні на чисельність дротяників свідчать, що вона збільшувалася в зерно-просапній та кормовій ланках, сягаючи 22 та 36,8 екз./м2 відповідно. Насичення сівозміни просапними культурами (кукурудза, цукрові буряки) створювало несприятливі умови для розвитку личинок коваликів і знижувало їх чисельність до 1-1,5 екз./м2.

8. Серед інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків найвищу ефективність за зниженням пошкодження сходів дротяниками забезпечували піретроїдний інсектицид Форс, 20% к.с. (2,8 мл/п.о.) – 44%, а також суміші Круізеру, 35% т.к.с. з Форсом (15 мл/п.о.+2,8 мл/п.о.) та Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о.+3 мл/п.о.) – 37,5 і 44%. Зі зменшенням кількості пошкоджених личинками коваликів рослин культури на 14,6-22,5%, знижувалося ураження сходів коренеїдом на 7-14%.

9. За контрольованих умов ефективність дії Семафору, 20% т.к.с. (3 мл/п.о.) проти дротяників складала майже 94%, а тривалість його токсичності сягала 35 днів. Дещо нижчу ефективність дії, але більшу тривалість токсичності (40 днів) забезпечувало протруювання насіння цукрових буряків сумішшю Круізеру з Семафором (15 мл/п.о.+3 мл/п.о.) за рахунок поєднання токсикації рослин культури системним інсектицидом і ґрунту – контактним.

10. Встановлено, що у польових умовах інсектицид Круізер, 35% т.к.с. за передпосівної обробки насіння цукрових буряків знижував чисельність дротяників на 63,1%, його суміші з Форсом, 20% к.с. (15 мл/п.о. + 2,8 мл/п.о.) та Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) – на 70,5 і 77,0% відповідно. На цих варіантах збереження врожайності коренеплодів та збору цукру становило 12,5-13,5 %, порівняно з контролем.

11. У польових умовах токсикація сходів цукрових буряків способом передпосівної обробки насіння інсектицидом Круізер, 35% т.к.с. (21 мл/п.о.) та крапельного внесення в ґрунт Флагману, 10% к.е. (2 л/га), знижувала чисельність личинок коваликів до рівня ЕПШ (2,5-3,0 екз./м2). Захищені частки врожаю та збору цукру з досліджуваного варіанта були суттєвими і складали відповідно 3,5-8 т/га та 0,5-1,1 т/га до контролю.

12. У виробничих умовах обробка насіння цукрових буряків сумішшю Круізеру, 35% т.к.с. із Семафором, 20% т.к.с. (15 мл/п.о. + 3 мл/п.о.) забезпечувала надійний захист рослин культури від пошкодження дротяниками, і виявилась більш економічно вигідною, порівняно із застосуванням Фурадану, 35% т.пс. (45 мл/п.о.), що дало змогу одержати додатково 383,4 грн./га прибутку. При цьому рентабельність становила 14,7%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для зниження втрат врожаю коренеплодів цукрових буряків від личинок коваликів у зоні Центрального Лісостепу України необхідно здійснювати систему заходів захисту:

1. Проводити моніторинг чисельності шкідників сходів, зокрема дротяників, у ранній весняний період для встановлення ступеня загрози посівам цукрових буряків від них.

2. За чисельності личинок коваликів на рівні ЕПШ (2,5-3 екз./м2) і умов ранньої та теплої весни, коли вертикальна міграція дротяників до верхніх горизонтів ґрунту відбувається швидко і в стислі строки, достатньо обмежитися обробкою насіння цукрових буряків Круізером 35% т.к.с. (21 мл/п.о.) або його сумішшю з Форсом, 20% к.с. (15+2,8 мл/п.о.).

3. За великої чисельності дротяників та умов пізньої, холодної весни, коли вертикальна міграція личинок коваликів до верхніх горизонтів ґрунту відбувається повільно із запізненням, з метою збільшення тривалості токсичної дії інсектицидів для захисту сходів, слід висівати насіння цукрових буряків, оброблене сумішшю Круізеру 35% т.к.с. з Семафором, 20% т.к.с. (15+3 мл/п.о.).

4. У випадку перевищення чисельності дротяників рівня ЕПШ у 3 рази і більше, сівбу насіння культури, обробленого Круізером, 35% т.к.с. у повній нормі витрати (21 мл/п.о.) слід доповнювати дрібнокраплинним внесенням у ґрунт в зону рядків інсектициду Флагман, 10 % к.е. (2 л/га) (за умов продовження його реєстрації в “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”).

5. При значній кількості личинок коваликів у верхніх шарах ґрунту, після випадання дощів у весняно-літній період слід збільшувати глибину обробітку міжрядь посівів цукрових буряків до 10-12 см.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федоренко В.П., Довгеля О.М. Ковалики на цукрових буряках. – К.: Колобіг, 2007. – 32 с. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведення досліджень, узагальнення експериментальних даних, формулювання висновків).

2. Федоренко В.П., Довгеля О.М. Вертикальна міграція дротяників і ефективність заходів захисту сходів цукрових буряків залежно від її характеру // Карантин і захист рослин. – К., 2004. – №7. – С. 12-13. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведення обліків, аналіз одержаних результатів).

3. Довгеля О.М. Особливості вертикальної міграції дротяників на посівах цукрових буряків і ефективність дрібнокраплинного внесення інсектицидів // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – К., 2004. – Вип. 50. – С. 122-128.

4. Федоренко В.П., Педос В.П., Довгеля О.М. Ураження коренеїдом сходів цукрових буряків залежно від пошкодження їх дротяниками // Карантин і захист рослин. – К., 2005. – №1. – С. 24-25. (Особистий внесок здобувача 40%. Виконання досліджень, оцінка експериментальних даних).

5. Федоренко В.П., Довгеля О.М. Ефективність сумішей інсектицидів та тривалість їх токсичної дії проти дротяників // Карантин і захист рослин. – К., 2005. – №4. – С. 19-21. (Особистий внесок здобувача