ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ДІДОВИЧ СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 579.64:631.461.5:633.31/37

ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОЗУ

MESORHIZOBIUM CICERI – CICER ARIETINUM

В АГРОЦЕНОЗАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

03.00.07 – мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Чернігів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії біологічного азоту і фосфору Південної дослідної станції Інституту сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник ТОЛКАЧОВ Микола Захарович,

Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН,

провідний науковий співробітник лабораторії біологічного азоту і фосфору

доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

МАЛИНОВСЬКА Ірина Михайлівна,

Національний науковий центр

“Інститут землеробства УААН”,

головний науковий співробітник лабораторії ґрунтової мікробіології

доктор біологічних наук, професор

КУРДИШ Іван Кирилович,

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України,

завідувач відділу мікробіологічних процесів на

твердих поверхнях

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, м. Київ

Захист відбудеться “ 19 ” квітня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .377.01 при Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН за адресою: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 97.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН за адресою: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 97.

Автореферат розісланий “ 15 ” березня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради,

кандидат біологічних наук Ковалевська Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нут (Cicer arietinum L.) – одна з відомих культур світового землеробства, яка за площею посівів посідає третє місце в світі серед зернобобових рослин після сої та квасолі. На Україні його виробничі посіви поки що незначні, але їх площа зростає з кожним роком і в 2006 році становила 33 тисячі гектарів. Завдяки своїм цінним біологічним властивостям, нут має великі перспективи для виробництва рослинного білку і відновлення родючості ґрунтів в суходольному землеробстві степової зони України в зв’язку з аридизацією клімату та значним скороченням площі зрошуваних земель.

Висока холодостійкість нуту поєднується із спеко- та посухостійкістю, рослини практично не вилягають, боби довго не осипаються, зерно не пошкоджується брухусом (Клыша, 1993; Самсалиев с соавт., 2003). Амінокислотний склад білка нуту близький до складу ідеального білка за визначенням ФАО, а за харчовою цінністю він переважає білки вивчених видів бобових (Patwardhan et al., 1960; Krishnamurti, 1975).

Рослини нуту у симбіозі з бульбочковими бактеріями виду Mesorhizobium ciceri утворюють азотфіксувальні бульбочки і здатні в умовах півдня України засвоїти за вегетацію до 80-150 кг/га молекулярного азоту та сформувати без застосування азотних добрив урожай зерна 20-25 ц/га (Толкачёв с соавт., 2002).

В ґрунтах України відсутні бульбочкові бактерії нуту і лише в окремих регіонах, де раніше вирощували цю культуру, трапляються інтродуковані локальні популяції M. cicerі (Толкачов, 2002). Для оптимізації формування і функціонування бобово-ризобіальних симбіотичних систем, забезпечення живлення рослин молекулярним азотом повітря, отримання високих і якісних урожаїв бобових рослин необхідна нітрагінізація – передпосівна обробка насіння біопрепаратами на основі ефективних штамів бульбочкових бактерій (Мишустин, 1970; Кожемяков, 1982; Патика та співавт., 1997). Створення ефективних препаратів для нітрагінізації нуту передбачає аналітичну селекцію штамів M. cicerі, їх скринінг за симбіотичними ознаками, отримання генетично-комплементарних комбінацій M. cicerі - C. arietinum. До наших досліджень така робота в Україні не проводилась.

Значної уваги в сучасних системах землеробства заслуговує вдосконалення технологій застосування препаратів на основі бульбочкових бактерій (Мальцева с соавт., 1987; Волкогон та співавт., 2006). Необхідно створити оптимальні умови для формування і функціонування високоефективного симбіозу M. cicerі - C. arietinum: підібрати сорти нуту з високим азотфіксувальним потенціалом, агротехніку вирощування, дослідити вплив мінерального азоту на симбіоз нуту з ризобіями, вивчити доцільність використання мікроелементів, стимуляторів росту тощо. Всі вищезазначені елементи агротехнологій вирощування нуту актуальні для сучасного суходольного землеробства південного Степу України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили згідно науково-технічних програм Української академії аграрних наук. НТП “Зернові та олійні культури”, завдання – “Розробити біологічну технологію вирощування бобових культур в зоні Степу” (ДР№0103U006229) та “Одержати штам бульбочкових бактерій нуту M. ciceri” (ДР№0104U006085). НТП “Теоретично обґрунтувати і розробити практичні заходи щодо екологобезпечного використання природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів з метою забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва і покращення якості умов життя людини”, підпрограма – “Сільськогосподарська мікробіологія”, завдання – “Теоретично обґрунтувати і застосувати на практиці методи сільськогосподарської біотехнології для цілеспрямованого формування сталих агроекосистем” (ДР№0103U006226).

Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи було дослідити закономірності формування та функціонування ґрунтових популяцій ризобій нуту в агроценозах Степу України, виділити адаптовані до місцевих грунтово-кліматичних умов високоефективні штами M. ciceri та оптимізувати симбіотичну азотфіксацію в сучасних агротехнологіях вирощування нуту.

Для виконання поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

· визначити поширення бульбочкових бактерій нуту в ґрунтових мікробоценозах степової зони України;

· виділити нові ефективні штами бульбочкових бактерій нуту;

· встановити ефективність симбіотичної азотфіксації сучасних сортів нуту з виділеними штамами M. cicerі;

· визначити морфолого-культуральні, фізіолого-біохімічні та технологічні властивості штамів M. ciceri;

· дослідити динаміку формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу при застосуванні азотних добрив;

· оцінити дію мінерального азоту на ефективність симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями;

· визначити долю симбіотрофного азоту в урожаї нуту;

· дати біоенергетичну та економічну оцінку застосування біопрепарату ризобофіту під нут.

Об’єкт досліджень: інтродукція ризобій нуту в ґрунтові мікробоценози Степу України, формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу M. ciceri – C.іetіnum в залежності від сорту нуту, штаму бульбочкових бактерій і азотних добрив.

Предмет досліджень: інтродуковані популяції ризобій нуту в ґрунтових мікробоценозах Степу України, штами M. ciceri, препарат ризобофіт на основі штаму M. ciceri Н-12, сучасні сорти нуту Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам’ять та Тріумф.

Методи досліджень: мікробіологічні, біохімічні, фізико-хімічні (методи фотоелектроколориметрії, газової хроматографії, титраметричний метод за К’єльдалем), методи світлової та електронної мікроскопії, методи вегетаційних та польових дослідів, біоенергетичний та економічний аналіз, статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтовано закономірності формування ґрунтових популяцій M. ciceri, визначено зміни їх чисельності при вирощуванні нуту в агроценозах Степу України. Показано, що в сівозмінах ризобії нуту виживають у сапрофітному стані до повернення рослини-хазяїна, але за відсутності нуту від десяти до двадцяти років можуть повністю зникнути з ґрунтового мікробоценозу.

Вперше отримано штами M. ciceri, адаптовані до грунтово-кліматичних умов півдня України і сортів нуту, які там вирощують. Новий високоефективний та технологічний штам M. ciceri Н-12 захищений патентом України №17664, С 12 N 1/00. – 2006.

Вперше експериментально доведено можливість підвищення симбіотичної азотфіксації і продуктивності нуту шляхом створення високоефективних комплементарних комбінацій “сорт C. аrіetіnum – штам M. ciceri”.

Вперше вивчено динаміку формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу за умов нітрагінізації нуту ризобофітом і застосування мінеральних азотних добрив. Показано негативний вплив мінерального азоту в дозах N30, N60 на симбіоз нуту з бульбочковими бактеріями.

Вперше визначено розміри накопичення симбіотрофного азоту сортами нуту Розана та Олександрит, які в середньому за три роки становили 140,0-148,3 кг/га.

Практичне значення одержаних результатів. На основі нового штаму M. ciceri Н-12 запропоновано препарат ризобофіт, який підвищує урожайність зерна нуту в залежності від сорту та умов вирощування на 1,6-8,4 ц/га (8,8-24,7

До сучасних сортів нуту Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам’ять та Тріумф підібрано високоефективні комплементарні штами M. сiceri, які можуть використовуватись як основа бактеріальних препаратів під ці сорти.

Доведено недоцільність застосування мінеральних азотних добрив в дозах N30, N60 за умов ефективного симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями.

Показана висока біоенергетична та економічна ефективність застосування ризобофіту в агротехнології вирощування нуту в умовах суходолу південного Степу України порівняно з використанням мінеральних азотних добрив. Рентабельність нітрагінізації складала 105-110

Особистий внесок здобувача. Проведення лабораторних, вегетаційних та польових досліджень, аналіз одержаної наукової інформації, біоенергетична, економічна та математико-статистична оцінка отриманих результатів виконані дисертантом особисто або при його безпосередній участі. Електронномікроскопічні дослідження проведені за допомогою співробітників лабораторії біологічного азоту ІСГМ УААН. В проведенні досліджень надавали допомогу співробітники лабораторії біологічного азоту і фосфору, технічної мікробіології ПДС ІСГМ УААН, науковий співробітник ПФ “КАТУ” НАУ Шабанов Е.А. та інші, які є співавторами публікацій. За участю наукового керівника проведено планування напрямку роботи, аналіз і узагальнення одержаних даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Перспектив-ные направления развития сельскохозяйственной науки и производства в Украине” (Сімферополь, 2002), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (Дніпропетровськ, 2002), на науково-практичній конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування” (Київ – Чабани, 2002), на Міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 2003), на Міжнародній науково-практичній конференції “Роль селекції і технологій вирощування зернобобових культур в стабілізації виробництва білка” (Харків, 2005), на Міжнародній науковій конференції “Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища” (Кривий Ріг, 2005), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Современные проблемы агрономической науки” (Сімферополь, 2005), на конференції молодих вчених “Сучасні проблеми фізіології рослин та біотехнології” (Ужгород, 2005), на VІІ з’їзді Українського Товариства ґрунтознавців і агрохіміків (Київ, 2006), на Міжнародній науковій конференції “Современное состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии” (Мінськ, 2006), на ХV Міжнародному симпозіумі “Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье” – 3-й з’їзд селекціонерів (Алушта, 2006), на 2-й Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології та раціонального природокористування” (Кривий Ріг, 2006).

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковані у 20 наукових працях, з них 6 – у фахових виданнях в галузі “сільськогосподарські науки”, 3 – у фахових виданнях в галузі “біологічні науки”, 2 статті – у наукових виданнях, 6 – матеріали конференцій, один патент, інформаційний листок, одні тези доповідей.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 232 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів, методів та грунтово-кліматичних умов проведення досліджень, чотирьох розділів експериментальної частини, висновків, пропозицій виробництву та списку використаної літератури, що містить 250 першоджерел (з них 71 – англійською мовою). Дисертація включає 36 таблиць, 27 рисунків та 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Проведено узагальнення літературних джерел стосовно значення зернобобових культур у сучасному землеробстві, а також перспективи вирощування нуту в умовах суходолу південного Степу України; наведено сучасні погляди щодо формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу; висвітлено фактори, які впливають на цей процес, показано шляхи оптимізації симбіотичної азотфіксації нуту в агротехнологіях його вирощування і обґрунтовано напрямок наукових досліджень за темою дисертації.

РОЗДІЛ 2. Об’єкти, методи та умови проведення досліджень

Досліджували формування сапрофітних популяцій ризобій нуту в ґрунтових мікробоценозах Степу України та зміни їх чисельності, вплив сорту нуту, штаму бульбочкових бактерій і азотних добрив на формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу C.іetіnum – M. і продуктивність рослин.

Предметом досліджень були інтродуковані популяції ризобій нуту в ґрунтах Степу України, штами M. ciceri: виробничі – 520, 522, 527, люб’язно надані А.П. Кожемяковим з колекції ARIAM РАСГН (Санкт-Петербург, Росія), 13 перспективних та 55 нових штамів, виділених в лабораторії біологічного азоту і фосфору ПДС ІСГМ УААН відповідно у 1987-1995 рр. та 2002-2003 рр.; препарат ризобофіт під нут на основі штаму Н-12, виготовлений у лабораторії технічної мікробіології ПДС ІСГМ УААН за технологією соєвого ризобофіту (ТУ У 319. 00494456-006-2000).

В дослідах використовували сучасні сорти нуту, які рекомендовані для вирощування у зоні Степу України, – Олександрит, Розана, Пам’ять, Тріумф, отримані з СГІ НАЦНАС УААН, та Смачний, Колорит, Луганець – з Луганського інституту АПВ УААН.

Досліджували динаміку бульбочкоутворення і нітрогеназної активності як показників формування і функціонування бобово-ризобіального симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями. Ефективність симбіотичної азотфіксації оцінювали за підвищенням урожаю абсолютно сухої надземної фітомаси, зерна нуту та збору “сирого” протеїну.

Дослідження проводили в лабораторних, вегетаційних та польових умовах. Вегетаційні досліди проводили в теплиці ПДС ІСГМ УААН у 2002-2005 роках. Польові дослідження проводили протягом чотирьох років у підзоні південного Степу України:

- у 2002-2005 рр. – на дослідних ділянках ПДС ІСГМ УААН (АР Крим, смт. Гвардійське) та ПФ “КАТУ” НАУ (АР Крим, с. Аграрне);

- у 2003 р. – на полях експериментальної бази дослідного господарства “Дачне” СГІ НАЦНАС УААН (Одеська обл.) та Кримського інституту АПВ (АР Крим, с. Клепініно).

Дослідні ділянки ПДС ІСГМ УААН, ПФ “КАТУ” НАУ розташовані в помірному передгірному агрокліматичному районі Криму, ділянки Кримського інституту АПВ – у центральній степовій зоні Криму, ділянки СГІ НАЦНАС УААН – на території південної частини Причорноморської низини (степова зона Одеської області).

Ґрунти – чорноземи південні та лучно-чорноземний ґрунт, орний шар яких
(0-20 см) відзначається середньою або високою забезпеченістю обмінним калієм і рухомим фосфором та низькою або середньою – азотом, що легко гідролізується.

Агрохімічні показники ґрунтів визначали загальноприйнятими методами: вміст гумусу проводили за Тюріним, рухомого фосфору (Р2О5) та обмінного калію (К2О) за Мачигіним. Азот, що легко гідролізується, визначали за ГОСТом 26213-91. Показники рН визначали за ГОСТом 26483-85 або ДСТУ 10390-2001.

Виділення бульбочкових бактерій нуту з бульбочок рослин проводили згідно методичних рекомендацій ВНДІСГМ РАСГН (Берестецкий, 1979). Культуральні та фізіолого-біохімічні властивості штамів M. cіcerі вивчали згідно загальноприйнятих методів мікробіології та біохімії (Селибер, 1962, Звягинцев, 1991), експериментальної медичної бактеріології (Тимаков с соавт.,1958) та методичних рекомендацій ВНДІСГМ РАСГН (Возняковская, 1985). Ідентифікацію бульбочкових бактерій нуту проводили за визначником Бергі (Бержи, 1997) і відносили до виду бактерій, що нодулюють нут (Jarvis B.D.W.et al., 1997). Стандартом був ефективний виробничий штам M.іcerі 527.

Електронно-мікроскопічні дослідження для визначення розмірів клітин штамів M.іcerі проводили методом негативного контрастування на електронному мікроскопі В-S540 “Tesla” при 75 кВт та робочому збільшенні на екрані х 7500 або 10000.

Нітрагеназну активність бульбочок аналізували ацетиленовим методом на газовому хроматографі “Chrom-5” з полум’яно-іонізаційним детектором (Hardy et al., 1968; Берестецкий, 1982).

Біопрепарати на основі штаму M.іcerі Н-12 для нітрагінізації насіння нуту виготовляли за технологією ризобофіту для сої (ТУ У 319.00494456-006-2002). Чисельність бульбочкових бактерій нуту в препаративних формах визначали методом граничних розведень з висівом на агаризоване бобове середовище (Селибер, 1962; Звягинцев, 1991).

Вміст загального азоту в усереднених зразках зерна нуту, ячменю та вівса визначали методом К’єльдаля на автоматизованій системі “Kjeltec-Auto 1030” (Tecator, Mft’d, USA) та перераховували на “сирий” протеїн, використовуючи коефіцієнт – 6,25 (Радов с соавт., 1965).

Чисельність бульбочкових бактерій нуту в ґрунті визначали модифікованим методом Красильнікова-Кореняко на стерильних паростках нуту (Толкачёв, 1990), які інокулювали серією граничних розведень ґрунтової суспензії відібраних середніх зразків ґрунту з дослідних ділянок і характеризували кількістю бульбочкоутворювальних одиниць (БУОД) в 1 г ґрунту.

Ефективність симбіотичної азотфіксації штамів M.іcerі з рослинами нуту оцінювали в порівнянні з виробничими штамами 520, 522, 527 у вегетаційних (Берестецкий, 1981) та польових дослідах (Доспехов, 1985). Щільність суспензії бульбочкових бактерій для дозування інокуляційного навантаження визначали на фотоелектроколориметрі (КФК-2) у кюветах з робочою довжиною 30,110 мм при зеленому світловому фільтрі з довжиною хвилі – 315 нм, контролем була дистильована вода. Повторність вегетаційних дослідів 7-ми разова.

В польових дослідах агротехніка відповідала зональній технології вирощування нуту (Сичкарь с соавт., 2004). Фосфорні добрива вносили під попередник у вигляді гранульованого суперфосфату в дозі, еквівалентній Р60. Для вивчення впливу мінерального азоту на симбіоз нуту з бульбочковими бактеріями застосовували азотні добрива – аміачну селітру в дозах, дорівнюючих N30 та N60, яку вносили під передпосівну культивацію. Насіння в контрольному варіанті за 1-2 години до посіву зволожували водою (2від маси), в інших варіантах – водною суспензією препарату ризобофіт на основі штаму Н-12 із розрахунку 106 бактерій на насінину. Протруйники і гербіциди не застосовували, бур’яни знищували вручну або механізовано. Облікова площа ділянок складала 4,2-15,0 м2, повторність дослідів 4-х разова, розміщення варіантів рендомізоване.

При вивченні динаміки бульбочкоутворення проводили систематичний відбір по 10 рослин у чотирьох повтореннях кожного варіанту досліду з початку утворення кореневих бульбочок розміром понад 1 мм через кожні 7-8 діб до кінця вегетації нуту. Аналізували кількість, масу та нітрогеназну активність бульбочок.

Накопичення азоту рослинами за рахунок симбіотичної азотфіксації визначали методом порівняння з небобовими культурами – ярим ячменем сорту Вакула та вівсом сорту Дєтскосєльскій (Трепачёв, 1983).

Збір урожаю зерна проводили прямим комбайнуванням “Сампо-500” або збирали вручну снопами, які підсушували і обмолочували на сноповій молотарці. Отриману масу зерна перераховували на 100чистоту та 14вологість.

Розрахунки для визначення біоенергетичної ефективності застосування ризобофіту та мінеральних азотних добрив в агротехнології вирощування нуту проводили згідно “Методики биоэнергетической оценки технологий производства продукции растениеводства” (Базаров с соавт., 1983). Статистичну обробку отриманих даних проводили методом дисперсійного аналізу (Доспехов, 1985).

РОЗДІЛ 3. Аналітична селекція штамів M. ciceri,

високоефективних в симбіозі з сучасними сортами нуту

Поширення M. ciceri в мікробоценозах ґрунтів Степу України. Поширення ризобій нуту вивчали в підзоні чорноземів звичайних північного Степу (ЛІАПВ УААН) та підзоні чорноземів південних південного Степу (ПДС ІСГМ УААН, СГІ НАЦНАС УААН). Польові сівозміни 3-5-ти пільні: нут, озимі зернові культури, технічні культури. В результаті проведених досліджень показано, що ризобії нуту виживали в ґрунті під іншими культурами сівозміни протягом трьох років після вирощування рослини-хазяїна в кількості 10-103 бульбочкоутворювальних одиниць (БУОД)/г ґрунту (табл. ), але їх чисельність з кожним роком знижувалася.

Таблиця 1

Чисельність ризобій нуту в шарі ґрунту 0-15 см, БУОД/г ґрунту (2003 рік)

Рік вирощування нуту | Лучно-чорноземний ґрунт

(ПДС ІСГМ УААН) | Чорнозем південний
(СГІ НАЦНАС УААН) | Чорнозем звичайний
(ЛІАПВ УААН)

весна | осінь | весна

2003

2002

2001

2000

Більше 20 р. тому

Більше 20 р. тому– |

146,76,7

31,7 4,4

20,5 2,5–– |

1166,7213,1

53,0 10,0

80,0 32,1

15,7 4,3––– |

1533,3 486,8

300,0 50,0

88,3 37,2

0,4 0,1*

не виявлено**– |

933,3233,3

70,0 12,6

45,0 13,2––

Примітки: “–” – не визначали, * – поле № , ** – поле № .

Кількість ризобій нуту найбільше знижувалась в перший рік. При тривалій відсутності рослини-хазяїна не виключається повна загибель бульбочкових бактерій нуту у ґрунтовому мікробоценозі, що спостерігали на дослідних полях СГІ НАЦНАС УААН, де нут вирощували більш як 20 років тому.

Безсумнівно, що поширення і чисельність бульбочкових бактерій M. ciceri в ґрунті, пов’язане з вирощуванням рослини-хазяїна. Збільшення площ посівів, введення нуту до польових сівозмін, передпосівна інокуляція насіння біопрепара-тами на основі штамів M. ciceri зумовлює розповсюдження цього виду ризобій і формування стійких ґрунтових популяцій M. ciceri. За відсутності рослини-хазяїна чисельність сапрофітно існуючих ризобій нуту в ґрунті знижується і через десять-двадцять років вони можуть бути еліміновані з ґрунтового мікробоценозу. У подібних випадках ґрунтова популяція ризобій не може забезпечити ефективного симбіозу, тому застосування передпосівної інокуляції насіння високоефективними штамами бульбочкових бактерій стає доцільним агрономічним прийомом.

Оцінка ефективності симбіозу виділених штамів бульбочкових бактерій з сучасними сортами нуту. У 2002-2005 рр. у вегетаційних і польових дослідах було вивчено ефективність симбіозу сортів Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам'ять, Тріумф з 68-ма виділеними нами штамами M. сiceri.

Як приклад, наведено дані з ефективності симбіозу нуту нового крупнозерного сорту Тріумф з штамами M. сiceri. У вегетаційному досліді 2005 року було оцінено 22 виробничих, перспективних та нових штами M. сiceri. Контролем було нестерильне насіння нуту для порівняння ефективності бульбочкових бактерій епіфітної мікрофлори насіння з селекційними штамами.

Всі перспективні і нові штами показали ефективність симбіозу з цим сортом на рівні і вище виробничих штамів 522, 527. Штами Н-14, Н-17, Н-18 переважали штам 527 за урожаєм фітомаси на 20,0-29,9Ці штами характеризуються високою генетичною комплементарністю до сорту Тріумф.

Ефективність симбіотичної азотфіксації виділених штамів M.іcerі з сортом Тріумф вивчали в умовах польового досліду на чорноземі південному вільному від бульбочкових бактерій нуту з середнім вмістом азоту, що легко гідролізується. Попередник – озима пшениця. Погодні умови року були ускладнені холодною, затяжною весною, яка затримала появу сходів нуту, але умови вегетації рослин були сприятливими за вологозабезпеченням.

Урожайність зерна нуту в контролі була досить високою – 30,4 ц/га, а збір “сирого” протеїну становив 767 кг/га (табл. ). В результаті нітрагінізації виявлені штами, що забезпечили збільшення врожайності зерна на 4,8-12,2 ц/га (15,8-40,1

Нітрагінізація насіння штамами Н-18, Н-22, Н-24, Н-27, 068, 075 була малоефективною. У варіанті з новим штамом 065 отримано урожайність зерна на рівні варіанту з виробничим штамом M. cicerі 522, але збір “сирого” протеїну перевищував останній на 9,3Кращими серед перспективних і нових штамів M. cicerі виявилися ПН-12, Н-12, НС-6, які забезпечили підвищення урожайності зерна та збору “сирого” протеїну на 5,4-9,0 ц/га (15,3-26,8та 182-311 кг/га
(23,5-60,7у порівнянні з виробничими штамами. Слід зазначити, що за симбіотичними показниками у досліджуваних штамів ми спостерігали значні відмінності. Напевно, що різниця за кількістю, біомасою та нітрогеназною активністю бульбочок зумовлена генотипом конкретного сорту.

На основі проведеного скринінгу штамів у вегетаційних та польових дослідах були визначені найбільш комплементарні штами M.іcerі до генотипів сортів нуту Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам’ять та Тріумф (табл. ). На основі високоефективних комплементарних штамів рекомендовано розробити бактеріальні препарати для нітрагінізації насіння нуту.

Таблиця 2

Ефективність симбіозу штамів M. cicerі з нутом сорту Тріумф

(польовий дослід на чорноземі південному, 2005 р.)

Варіант досліду | Кількість бульбочок, одиниць/

рослину | Біомаса бульбо-чок, мг/

рослину | Н.А., нМоль

етилену на

рослину за

годину | Урожай-ність зерна,

ц/га | Збір “сирого” протеїну, кг/га

Контроль без інокуляції | 0,6 | 90 | 341 | 30,4 | 767

Виробничі штами:

520

522

527 |

10,6

2,7

4,6 |

260

130

720 |

291

139

5749 |

35,2

34,5

33,6 |

740

774

675

Перспективні штами:

Н-12

ПН-12

Н-14

Н-18

Н-22

Н-24

Н-27 |

6,4

13,7

2,6

6,7

3,3

0,7

7,8 |

440

1160

370

560

770

90

850 |

1849

4331

3824

6103

6724

152

3964 |

40,7

40,6

37,7

32,5

32,3

31,9

33,9 |

956

996

761

713

656

730

763

Нові штами:

НС-6

065

068

075 |

9,4

12,8

1,4

4,8 |

910

780

200

410 |

3736

6028

1760

2089 |

42,6

34,1

32,7

35,3 |

1085

846

789

781

НІР05 | 3,7 | 310 | 2470 | 5,0 | 33

Примітка. Н.А.– нітрогеназна активність.

Таблиця 3

Високоефективні комбінації C. arietinum – M. сicerі

Сорт нуту | Високоефективні штами ризобій нуту

Луганець | Н-12, Н-28

Смачний | Н-22, Н-27

Колорит | 040, 067

Розана | Н-12, Н-17, Н-18, Н-28

Олександрит | Н-12, Н-18, Н-22, Н-27, 065, 068

Пам'ять | 09, 040, 067, Н-17, Н-18, Н-27

Тріумф | Н-12, ПН-12, НС-6

Морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості виділених штамів M. ciceri. П’ять високоефективних штамів M. ciceri Н-12, ПН-12, Н-18, 068, НС-6 були відібрані для вивчення морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних властивостей. Ці дослідження проводили в порівнянні з виробничим штамом M.іcerі 527.

Виявлено, що клітини п’яти-семидобової культури M.іcerі мають паличко-видну форму розміром 1,4-1,6 х 0,3-0,5 мкм. Штами грамнегативні, спор не утворю-ють, облігатні аероби. Колонії клітин на агаризованих середовищах (нутовому, горохововому, манітно-дріжджовому агарі) однотипні, круглі з рівним чітким контуром, блискучі, білувато-прозорі, випуклі, слизуваті, до 1,0-1,5 мм у діаметрі, з'являються на п’яту-сьому добу. Штами M.іcerі використовують як джерело вуглецю цукрозу, глюкозу, арабінозу, ксилозу, рамнозу, мальтозу, лактозу, маніт, сорбіт, дульцит, як джерело азоту – амонійний, нітратний, амідний азот. Штами помірно ростуть на МПА, ГПА, не мають протеолітичного ферменту желатинази, не гідролізують крохмаль, казеїн та агар, не мають амилазної і оксидазної активності, характеризуються денітрифікуючою здатністю, уреазною і каталазною активністю, підкислюють середовище при культивуванні на знежиреному стерильному молоці, не утворюють флюоресцуючих та феназинових пігментів.

Необхідно відзначити, що штами бульбочкових бактерій нуту схожі за морфолого-біохімічними властивостями, але їх симбіотичні ознаки відрізняються і залежать від взаємодії генотипів мікро- і макросимбіонтів.

РОЗДІЛ 4. РИЗОБОФІТ на основі нового ефективного штаму

M. ciceri Н-12

Технологічні властивості штаму M. ciceri Н-12. Високоефективні штами M.іcerі Н-12 та Н-18 були взяті за основу для виготовлення біопрепаратів. Оцінку технологічних властивостей цих штамів проводили в порівнянні з виробничим штамом M. 522 в рідких живильних середовищах, що рекомендовані для повільнорослих бульбочкових бактерій. Бактеріальну культуру вирощували протягом трьох діб на качалці (220 об./хвилину) при температурі 270 С. Культивування усіх штамів супроводжувалось підкисленням середовища, що пояснюється утворенням органічних кислот у процесі метаболізму вуглеводів.

В реактиваційному середовищі чисельність життєздатних клітин штамів Н-12, Н-18 була нижчою за стандарт на 1,8 та 2,2 млрд. КУО/мл, а у виробничому середовищі досліджувані штами виявилися більш технологічними – їх титри перевищували титр штаму 522 відповідно у 2,5 та 1,5 рази.

Штам Н-12 виявився менш вимогливий до умов зберігання в препаративних формах, що може збільшити термін ефективної дії біопрепарату.

РОЗДІЛ 5. Вплив мінеральних азотних добрив на

формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту

Динаміку формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями досліджували на трьох фонах живлення мінеральним азотом: без добрив, N30 та N60. Трирічні польові досліди проводили на ділянках ПДС ІСГМ УААН на лучно-чорноземному ґрунті з низьким вмістом азоту, що легко гідролізується, на фоні ґрунтової популяції ризобій нуту. Ефектив-ність симбіотичної азотфіксації нуту сортів Розана та Олександрит оцінювали за підвищенням урожайності зерна та збору “сирого” протеїну. Насіння обробляли ризобофітом на основі ефективного штаму Н-12. Попередник нуту – розсадні помідори та редька олійна.

Погодні умови в роки проведення досліджень значно відрізнялись від середніх багаторічних показників, але закономірності формування бобово-ризобіального симбіозу і вплив мінерального азоту на утворення бульбочок та їх азотфіксувальну активність були подібними.

Дія нітрагінізації та мінеральних азотних добрив на динаміку кількості бульбочок. Як приклад впливу мінерального азоту на формування та функціонування бобово-ризобіальної системи, приведено дані досліджень 2004 року, найбільш сприятливого за вологозабезпеченням для рослин нуту. В інші, більш посушливі, роки негативна дія мінерального азоту на бульбочкоутворення була значно сильнішою.

У 2004 році перед посівом нуту фонова чисельність ґрунтової популяції M. ciceri становила 13,0 ± ,4 БУОД/г ґрунту. Перші бульбочки утворилися одночасно в усіх варіантах на обох сортах нуту через тиждень після сходів.

У варіантах без мінеральних добрив, як на фоні нітрагінізації, так і на фоні ґрунтової популяції ризобій, при першому відборі кількість бульбочок перевищувала варіанти з N30 та N60 у сорту Розана на 28-46та 6-54Найбільша кількість бульбочок (18 од./рослину) відмічена на коренях цього сорту у варіанті з інокуляцією насіння на 25-ту добу вегетації, а на фоні ґрунтової популяції ризобій – на два тижні пізніше.

При першому аналізі у варіантах без мінеральних добрив кількість бульбочок на корінні нуту сорту Олександрит перевищувала варіанти з N30 та N60 на фоні нітрагінізації на 22-40і на фоні ґрунтової популяції ризобій – на 17-25У цього сорту найбільшу кількість бульбочок (21 і 25 од./рослину) зафіксовано відповідно на фоні нітрагінізації та ґрунтової популяції ризобій на 46-ту добу вегетації.

Таким чином, нітрагінізація насіння нуту сорту Розана ризобофітом викликає більш раннє утворення максимальної кількості бульбочок, ніж інфікування ризобіями ґрунтової популяції, а на сорті Олександрит такої закономірності не виявлено. Мінеральний азот у дозах N30 та N60 приводив до зниження кількості бульбочок нуту на обох сортах на фоні ґрунтової популяції ризобій і при нітрагінізації насіння відповідно на 10-11та 16-20

Вплив нітрагінізації та мінеральних азотних добрив на формування біомаси бульбочок. Вивчаючи динаміку формування бульбочок нуту, одночасно досліджували динаміку накопичення їх біомаси. У 2004 році наростання маси бульбочок у сорту Розана та Олександрит йшло протягом перших 20-50-ти діб вегетації нуту (до початку цвітіння – формування бобів), після чого вона мало змінювалась до повної стиглості рослин. Саме в цей період виявився максимальний негативний вплив мінерального азоту на приріст біомаси бульбочок обох сортів в залежності від дози.

У сорту Розана біомаса бульбочок під впливом мінеральних азотних добрив у дозах N30, N60 зменшилась у 2,1-5,3 рази на фоні ґрунтової популяції ризобій і до 4,5 разів на фоні застосування ризобофіту. У сорту Олександрит азотні добрива також знизили біомасу бульбочок на фоні ризобій ґрунту у 1,5-3,2 рази, а при нітрагінізації ризобофітом – відповідно у 1,5-2,9 рази.

Динаміка нітрогеназної активності бульбочок під впливом нітрагінізації та мінеральних азотних добрив. Важливим показником активності симбіотичної азотфіксації є нітрогеназна активність бульбочок, яка в усі роки досліджень досягала максимуму у фазі цвітіння – в період найбільшої фізіологічної активності рослин. Нітрагінізація забезпечувала більш високу азотфіксувальну активність бульбочок на обох сортах нуту, ніж ґрунтова популяція ризобій. Незважаючи на збільшення маси бульбочок після цвітіння нуту, азотфіксувальна активність зменшувалася у всі роки досліджень.

У 2004 році азотфіксувальна активність бобово-ризобіальної системи сорту Розана та Олександрит знижувалася під впливом аміачної селітри у дозі, еквівалентній N30 – у 1,1-6,6 рази, у дозі N60 – у 2,0-5,3 рази (рис. , 2).

А Б

Рис. . Вплив мінерального азоту на нітрогеназну активність бульбочок нуту сорту Розана (2004 р.): А – ґрунтова популяція M.іcerі, Б – нітрагінізація (RН-12).

А Б

Рис. . Вплив мінерального азоту на нітрогеназну активність бульбочок нуту сорту Олександрит (2004 р.): А – ґрунтова популяція M.іcerі, Б – нітрагінізація (RН-12).

Таким чином, мінеральний азот в залежності від дози знижував азотфіксувальну активність бобово-ризобіальної системи обох сортів.

Вплив нітрагінізації та мінеральних азотних добрив на ефективність симбіотичної фіксації азоту рослинами нуту в польових умовах. Обсяг симбіотичної азотфіксації нутом сортів Розана та Олександрит визначали методом порівняння з небобовими ярими зерновими культурами – ячменем сорту Вакула та вівсом сорту Дєтскосєльскій.

За три роки польових досліджень у ПДС ІСГМ УААН виявлено, що симбіотична азотфіксація нуту обох сортів була більш ефективною при застосуванні ризобофіту без використання мінеральних азотних добрив. Рослини нуту забезпечували більше половини (52,6-64,8потрібного їм азоту за рахунок симбіотичної азотфіксації. При нітрагінізації рослини нуту засвоювали симбіотичного азоту на 23,6-36,2більше, ніж у варіантах з ґрунтовою популяцією M. ciceri. (табл. ).

Таблиця 4

Вплив інокуляції та мінеральних азотних добрив на ефективність симбіотичної азотфіксації нуту (польові досліди на лучно-чорноземному ґрунті,

ПДС ІСГМ УААН, середнє за 2003-2005 рр.)

Варіант досліду | Вміст загального азоту в рослинах, кг/га | Вміст симбіотрофного азоту в рослинах нуту (кг/га) сортів:

ячмінь | овес | сорти нуту | Розана | Олександрит

Розана | Олек-сандрит | * | ** | * | **

Без добрив

N30

N60 | 80,4

120,9

129,7 | 83,4

108,8

130,6 | 176,1

193,6

165,6 | 190,3

178,1

165,5 | 95,7

72,7

35,9 | 92,7

84,8

35,0 | 109,9

57,2

35,9 | 106,9

69,3

34,9

R(Н-12)

R(Н-12)+N30

R(Н-12)+N60 | -

-

- | -

-

- | 228,7

197,8

197,8 | 223,4

200,1

180,7 | 148,3

76,9

76,9 | 145,3

89,0

89,0 | 143,0

79,2

59,8 | 140,0

91,3

50,1

Примітки: * – в порівнянні з ярим ячменем; ** – в порівнянні з вівсом,

R(Н-12) – ризобофіт на основі штаму M. ciceri Н-12.

Мінеральні азотні добрива закономірно зменшували вміст загального азоту в рослинах нуту у варіантах з інокульованим насінням у середньому на 23,3-42,7 кг/га, але для зернових культур ячменю та вівса спостерігали протилежний ефект – збільшення на 25,4-49,3 кг/га в залежності від дози. Крім того, застосування аміачної селітри зменшувало вміст симбіотрофного азоту в урожаї обох сортів нуту на 8,5-67,3на фоні ґрунтової популяції M. ciceri та на 34,8-64,2при нітрагінізації насіння ризобофітом, що можна пояснити інгібуючою дією мінерального азоту на симбіотичну азотфіксацію.

Вплив нітрагінізації на урожайність та якість зерна нуту. В несприятливих погодних умовах 2003 року урожайність зерна нуту була низькою – 10,0-11,9 ц/га (табл. ), а збір “сирого” протеїну становив всього 218-302 кг/га (табл. ). В даних умовах вплив досліджуваних факторів (нітрагінізації та мінерального азоту) на продуктивність нуту був неістотний.

Таблиця 5

Вплив нітрагінізації та мінерального азоту на урожайність зерна нуту, ц/га

(польові досліди на лучно-чорноземному ґрунті, ПДС ІСГМ УААН)

Варіант досліду | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | Середнє

без

добрив |

N30 |

N60 | без добрив |

N30 |

N60 | без добрив |

N30 |

N60 | без добрив |

N30 |

N60

Нут с.Розана:

без нітрагінізації

R(Н-12) |

10,0

10,7 |

10,5

11,6 |

8,7

9,7 |

21,4

24,6 |

18,3

23,5 |

18,7

24,6 |

22,8

23,8 |

17,5

21,6 |

20,7

19,9 |

18,1

19,7 |

15,4

18,9 |

16,0

18,1

Нут с.Олександрит:

без нітрагінізації

R(Н-12) |

11,7

11,0 |

11,9

10,9 |

10,4

10,2 |

26,8

24,8 |

20,8

20,2 |

21,8

23,2 |

24,2

21,7 |

18,2

22,3 |

17,4

22,0 |

20,9

19,2 |

16,9

17,8 |

16,5

18,5

НІР05 | 1,5 | 1,6 | 2,5 | -

Примітка. R(Н-12) – ризобофіт на основі штаму M. ciceri Н-12.

Таблиця 6

Вплив нітрагінізації та мінерального азоту на збір „сирого” протеїну нуту, кг/га
(польові досліди на лучно-чорноземному ґрунті, ПДС ІСГМ УААН)

Варіант досліду | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | Середнє

без

добрив |

N30 |

N60 | без добрив |

N30 |

N60 | без добрив |

N30 |

N60 | без добрив |

N30 |

N60

Нут с. Розана:

без нітрагінізації

R(Н-12) |

242

258 |

260

302 |

218

239 |

526

590 |

477

568 |

497

556 |

516

592 |

403

496 |

508

504 |

428

480 |

380

455 |

408

433

Нут с. Олександрит:

без нітрагінізації

R(Н-12) |

274

263 |

278

263 |

253

251 |

664

649 |

547

521 |

579

591 |

575

548 |

448

516 |

417

546 |

504

487 |

424

433 |

416

463

НІР05 | 15 | 17 | 20 | -

У відносно сприятливих умовах вологозабезпечення 2004 року урожайність зерна нуту без використання мінеральних добрив становила 21,4-26,8 ц/га. Максимальна урожайність зерна сорту Олександрит – 26,8 ц/га та збір “сирого” протеїну 664 кг/га отримано на неудобреному азотом фоні. Мінеральний азот у дозі 30 кг/га суттєво знижував урожайність та збір “сирого” протеїну нуту сорту Олександрит на 22,4та 17,6а сорту Розана – відповідно на 14,5та 9,3

При нітрагінізації насіння була отримана достовірна прибавка урожаю зерна нуту сорту Розана, яка склала 3,2 ц/га та збільшення збору “сирого” протеїну на 10,8Азотні добрива у дозі N60 на фоні нітрагінізації суттєво не впливали на урожайність зерна обох сортів, але зменшували збір “сирого” протеїну на 5,8-8,9

У 2005 році в умовах холодної та затяжної весни, але року сприятливого для нуту за вологозабезпеченням, урожайність зерна становила 17,4-24,2 ц/га та збір “сирого” протеїну – 403-592 кг/га.

Нітрагінізація підвищила урожайність зерна сорту Розана на 4,2але була неефективною на сорті Олександрит, який формував більш ефективний симбіоз з ґрунтовою популяцією M. cicerі. В цьому році так, як і в попередні роки досліджень, спостерігали негативний вплив азотних добрив на симбіотичну азотфіксацію нуту. Мінеральні азотні добрива в дозах N30, N60 не підвищували урожайність зерна і збір “сирого” протеїну обох сортів.

Таким чином, застосування азотних добрив було неефективним на обох сортах нуту внаслідок негативної дії мінерального азоту на бобово-ризобіальний симбіоз.

РОЗДІЛ 6. БІОЕНЕРГЕТИЧНА ТА Економічна ефективність нітрагінізації нуту

В результаті біоенергетичної оцінки було встановлено, що нітрагінізація насіння нуту сортів Розана та Олександрит ризобофітом на основі ефективного штаму Н-12 є енергозберігаючим агрозаходом, який дозволяє підвищити енергетичний коефіцієнт як у господарсько-цінній частині урожаю нуту, так і з урахуванням побічної продукції, в 1,6-1,9 рази порівняно з використанням мінеральних азотних добрив.

Розрахунок економічної ефективності вирощування нуту сорту Розана на фоні ґрунтової популяції M. cicerі показав високий рівень рентабельності при застосуванні ризобофіту – 110та при симбіозі рослин з ґрунтовою популяцією бульбочкових бактерій нуту – 97що було в 1,3-2,4 рази вище в порівнянні із використанням аміачної селітри у дозі N30 (табл. ).

Застосування мінеральних азотних добрив привело до збільшення загальних витрат на закупівлю, підготовку та внесення аміачної селітри, залучення додаткових трудових ресурсів, техніки тощо. Нітрагінізація знизила собівартість продукції на 208 грн./т та забезпечила отримання на 681 грн./га більше чистого прибутку в порівнянні із застосуванням аміачної селітри.

При вирощуванні нуту сорту Олександрит більш висока рентабельність – 125виявлена при симбіозі рослин з ґрунтовою популяцією M. cicerі, ніж у результаті застосування ризобофіту – 105але це в 1,6-2,1 рази перевищувало рентабельність варіанту з аміачною селітрою. В результаті високоефективного симбіозу нуту сорту Олександрит з ґрунтовою популяцією ризобій собівартість зерна була знижена на 180 грн./т та отримано на 658 грн./га більше чистого прибутку, ніж при застосуванні азотних добрив.

Таблиця 7

Економічна ефективність вирощування нуту двох сортів на фоні інтродукованої популяції M. ciceri, ПДС ІСГМ УААН, середнє за 2003-2005 рр.

Варіанти | Уро-жайність зерна,

ц/га | Загальні витрати,

грн./га | Вартість валової продукції, грн., без ПДВ | Чистий прибу-ток, грн. |

Собівар-тість зерна,

грн./т | Рента-бель-ність, %

Сорт Розана

Без добрив

R(Н-12)

N30

N30+ R(Н-12) | 18,1

19,7

15,4

18,9 | 1149

1171

1314

1356 | 2263

2463

1925

2363 | 1114

1292

611

1007 | 508

475

683

574 | 97

110

46

76

Сорт Олександрит

Без добрив

R(Н-12)

N30

N30+ R(Н-12) | 20,9

19,2

16,9

17,8 | 1163

1170

1321

1349 | 2613

2400

2113

2225 | 1450

1230

792

876 | 445

488

625

606 | 125

105

60

65

Примітки: ціна реалізації насіння нуту (без ПДВ) – 1250 грн./т,

Таким чином, застосування аміачної селітри у стартовій дозі N30 в агротехнології вирощування нуту за умов ефективного симбіозу рослин з бульбочковими бактеріями з економічної точки зору виявляється неефективним.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень науково обґрунтовані закономірності і практичні засади формування та ефективного функціонування симбіозу M. ciceri – C. arietinum в агроценозах південного Степу України.

1. Встановлено, що вирощування нуту в 3-5-ти пільних польових сівозмінах формує стійку ґрунтову популяцію бульбочкових бактерій M. ciceri щільністю 101-103 БУОД/г ґрунту. Ризобії нуту виживають у сапрофітному стані до повернення рослини-хазяїна, але за відсутності нуту від десяти до двадцяти років можуть повністю зникнути з ґрунтового мікробоценозу.

2. З виділених 68 штамів M. ciceri, адаптованих до грунтово-кліматичних умов південного Степу України, на основі результатів вегетаційних і польових дослідів відібрано 13 штамів M. ciceri, високоефективних у симбіозі з сучасними сортами нуту Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам'ять, Тріумф.

3. Показано, що за морфолого-культуральними та фізіолого-біохімічними властивостями високоефективні штами M. ciceri Н-12, ПН-12, Н-18, НС-6, 068 подібні до виробничого штаму M. ciceri 527, але суттєво розрізняються за симбіотичними характеристиками.

4. Одержано новий високоефективний і технологічний