ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛОДІЙЧУК ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 338.45:663 (477.83)

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА

В АПК ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.07.02 -

Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки АПК Львівського державного

аграрного університету Міністерства агропромислового комплексу

України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент

Черевко Георгій Владиславович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економіки АПК

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Оксанич Олександр Емануїлович

Інститут регіональних досліджень НАН України,

провідний науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент

Більський Богдан Васильович

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри організації виробництва

в АПК

Провідна установа: Інститут аграрної економіки УААН,

відділ продовольчих ресурсів, м.Київ

Захист дисертації відбудеться 21 липня 1999р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 292040, м.Дубляни, Жовківського району Львівської області.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного аграрного університету

Автореферат розісланий 18 червня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент К.В. Прокопишак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасних умовах господарювання цілі та результати діяльності зернопере-робного підкомплексу необхідно узгоджувати із загальною метою функціонування АПК. Взаємозв’язки між сферами агропромислового комплексу слід базувати на науково обгрунтованих засадах взаємодії всіх складових.

Перехід до ринкових відносин спричинив розбалансованість між окремими галузями АПК, що суттєво знизило результативність його діяльності в цілому та зернопереробного підкомплексу зокрема. Це особливо характерно для Львівщини, де історично сформований зернопереробний потенціал не вико-ристовується в повній мірі внаслідок проблем, що існують на зерновому ринку. Отже, пошук резервів підвищення ефективності зернопереробних підприємств є однією з важливих задач сучасного реформуваня АПК.

Проблема вдосконалення взаємозв’язків між структурними елементами АПК грунтовно досліджується у працях П. Борщевського, П.Саблука, Г.Черевка, О.Шпичака та ін. У роботах вчених-економістів Л.Абалкіна, А.Бевзелюка, А.Омарова, А. Пасхавера та інших авторів висвітлені проблеми підвищення ефективності виробництва, однак, з огляду на специфіку зернопереробного підкомплексу АПК, виникає потреба в додаткових дослідженнях.

Актуальність теми. У зв’язку з відсутністю всебічно обгрунтованої комплексної програми реформування економіки та механізму її послідовної практичної реалізації, господарюючі суб’єкти опинились у складному економічному становищі, пов’язаному, насамперед, з розбалансованістю механізму економічних взаємовідносин між підприємствами різних сфер АПК.

Для економіки перехідного періоду актуальною є розробка теоретичного і організаційного забезпечення реформ. Процеси реформування економіки створюють нові можливості для ефективного вирішення багатьох проблем у сфері АПК за рахунок підвищення ефективності господарювання на засадах розвитку ринкових відносин, вдосконалення форм та системи економічних взаємозв’язків між сферами виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Це потребує нових підходів і методів оцінки ефективності переробки сільськогосподарської продукції в АПК та дієвих заходів щодо вдосконалення економічних взаємовідносин між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробниками.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дослідження є складовою частиною держбюджетної теми “Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах розвитку нових форм господарювання та ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0193U023616), що виконується на кафедрі економіки АПК Львівського державного аграрного університету.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці науково обгрунтованих рекомендацій щодо задіяння внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефективності переробки зерна та вдосконалення економічних взаємовідносин у зернопродуктовому підкомплексі АПК.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі задачі:

·

·

· проаналізувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на ефективність діяльності зернопереробних підприємств та дослідити причинно-наслідкові зв’язки між факторними і результативними показниками ефективності;

· обгрунтувати шляхи задіяння внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефективності переробки зерна в АПК Львівської області.

Для розв’язання поставлених задач використовувались методи системного, структурно-логічного аналізу, а також монографічний, графічний, статистичний. У ході дослідження казуальних залежностей між показниками ефективності використовувався метод кореляційно-регресійного аналізу з формуванням економіко-статистичних характеристик.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

·

· вперше здійснено комплексне системне дослідження механізму формування ефективності функціонування регіонального зернопереробного підкомплексу АПК під впливом зовнішніх і внутрішніх організаційно-економічних факторів та розроблені шляхи подальшого розвитку і підвищення ефективності переробки зерна за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів, розвитку інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу і вдосконалення взаємозв’язків між підприємствами сфер виробництва і переробки зерна;

· сформовано систему показників оцінки ефективності зернопереробки та обгрунтовано вибір інтегрального показника для аналізу варіантів переробки зерна;

· розроблено структуру бази даних для інформаційного забезпечення управління зерновим ринком;

· розроблено алгоритм виявлення територіальних резервів збільшення параметрів сировинної бази області та розвитку зернопереробних потужностей на основі запропонованої методики розрахунку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:

·

· регіональними органами влади та місцевого самоврядування - для ефективного використання бюджетних коштів та місцевих ресурсів шляхом приведення у відповідність обсягів переробки зерна з параметрами сировинної бази та попитом на готову продукцію;

· Львівським представництвом Державної акціонерної компанії (ДАК) “Хліб

України” - для проведення перспективного аналізу ефективності переробки

зерна на основі розроблених регресійних моделей;

·

· зернопереробними підприємствами різних форм власності та масштабів виробництва - для ефективного використання внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності;

· власниками зерна - для вибору економічно доцільного варіанту його переробки.

Результати статистичного дослідження показників ефективності зернопереробки схвалені у Львівському представництві ДАК “Хліб України” і рекомендовані для використання в процесі перспективного аналізу розвитку комбінатів хлібопродуктів (КХП) області.

Пропозиції щодо формування інформаційного середовища в АПК Львівщини та структури бази даних для потреб зернового ринку схвалені і прийняті для впровадження в ІРЦ Львівського АПК.

Заходи щодо вдосконалення системи економічних взаємозв’язків між сільськогосподарськими і зернопереробними підприємствами та пропозиції щодо розширення параметрів зернової сировинної бази, формування оптимальної структури зернових культур та доцільності розвитку зернопереробних потужностей у розрізі районів області прийняті управлінням АПК Львівської облдержадміністрації для впровадження у практику діяльності.

Особистий внесок здобувача полягає у з’ясуванні теоретичної сутності поняття ефективності в ринковій економіці, визначенні та систематизації факторів впливу на ефективність діяльності зернопереробних підприємств, у розробці методики аналізу ефективності функціонування досліджуваної сфери виробництва з врахуванням її особливостей. Особисто автором проведений комплексний системний аналіз ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК Львівської області, а також досліджені статистичні залежності між показниками ефективності зернопереробки. За результатами аналізу розроблені диференційовані за рівнями управління пропозиції щодо задіяння виявлених резервів підвищення ефективності переробки зерна в АПК.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-практичних конференціях, семінарах, відомчих нарадах, зокрема, на науковій конференції, присвяченій 140-річчю заснування ЛДСГІ “Проблеми агропромислового комплексу України: стан і перспективи” (вересень 1996р., Львів), а також на щорічних наукових конференціях викладачів і аспірантів ЛДАУ протягом 1992-1998рр.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць, за

гальним обсягом 1,61 друк.арк, у т.ч. особисто автору належить 1,42 друк.арк.

Структура дисертації.

Вступ

Розділ 1.Теоретичні та організаційно-економічні засади ефективності переробки зерна. 1.1.Теоретичні аспекти ефективності в ринковій економіці. 1.2.Організаційно-економічні передумови підвищення ефективності переробки зерна. 1.3.Методика аналізу ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу АПК.

Розділ 2.Оцінка ефективності переробки зерна на сучасному етапі розвитку АПК Львівської області. 2.1.Аналіз механізму формування пропозиції на регіональному зерновому ринку. 2.2.Аналіз впливу зовнішніх організаційно-економічних факторів на ефективність діяльності зернопереробних підприємств. 2.3.Аналіз економічної ефективності зернопереробної галузі. 2.4.Статистичне дослідження залежностей показників ефективності зернопереробки.

Розділ 3.Обгрунтування шляхів подальшого розвитку та підвищення ефективності переробки зерна в АПК Львівщини. 3.1.Використання внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності переробки зерна. 3.2.Розвиток системи інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу в АПК. 3.3.Удосконалення системи економічних взаємозв’язків між підприємствами сфери виробництва і переробки зерна.

Висновки і пропозиції.

Повний обсяг дисертації містить 234 сторінки машинописного тексту, в тому числі 5 таблиць – 2 сторінки, 17 рисунків – 9 сторінок, 62 додатки – 63 сторінки, список використаних літературних джерел складається з 139 найменувань - 11 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні та організаційно-економічні засади ефективності переробки зерна” розглядаються теоретичні аспекти ефективності виробництва у ринковій економіці, організаційно-економічні передумови підвищення ефективності переробки зерна, наводиться методика аналізу ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу АПК.

На основі вивчення теоретичних положень з врахуванням задач дисертаційного дослідження уточнено сутність поняття “ефективність” та ”ефект”, з’ясовано види ефекту, концептуальні та методичні підходи до його оцінки. Розглянуто питання щодо кількості критеріїв оцінки економічної ефективності виробництва, доцільності використання вартісних і натуральних показників та інтегрального показника ефективності.

Теоретична сутність поняття “ефективність” вимагає дослідження функціональних взаємозв’язків у процесі оцінки ефективності з позицій суспільства і підприємства за критеріями найбільшої об’єктивності та корисності.

Усі фактори впливу на ефективність переробки зерна поділяються на зовнішні і внутрішні. Внутрішні фактори об’єднані у три групи: техніко-технологічні, організаційно-економічні та соціально-економічні.

Відповідно до особливостей зернопереробного підкомплексу найбільш характерними факторами зовнішнього впливу є форми і зміст економічних взаємовідносин з виробниками зерна та постачальниками техніки, рівень розвитку зернового ринку, ефективність державного регулювання, фінансово-кредитні умови, ступінь розвитку інформаційно-аналітичного і маркетингового сервісу.

У відповідності з виявленими групами факторів визначені резерви підвищення ефективності зернопереробки.

Об’єктами економічного аналізу стали типові для вітчизняної практики форми організації зернопереробних підприємств, які, з метою систематизації, об’єднані у три групи за ознаками форм власності та величиною виробничої потужності (рис.1).

Високопотужні підприємства представлені об’єктами ДАК “Хліб України”, які включають хлібоприймальні пункти (ХПП) і комбінати хлібопродуктів (КХП) та віднесені до першої групи. Друга група підприємств включає млини, крупорушки, комбікормові виробництва, які перебувають на балансі сільськогосподарських товаровиробників або створені в результаті міжгосподарської кооперації. До третьої групи відносяться юридично самостійні переробні підприємства (приватні, ТзОВ) невеликої потужності.

Визначені в результаті дослідження зовнішні фактори впливу на ефективність діяльності зернопереробних підприємств важко представити у числовому виразі, однак у кінцевому підсумку їх вплив визначає рівень розвитку зернового ринку, оскільки попит і пропозиція зерна суттєво залежать від ефективності державного регулювання, форми і змісту економічних взаємин між сферами АПК, фінансово-кредитних відносин тощо. Сформована відповідна система показників, аналіз яких дозволяє простежити кількісні зміни обсягів виробництва і переробки зерна в області, структурні зміни у формуванні пропозиції зернових культур, асортименті продукції зернопереробки тощо.

Дослідження за допомогою сформованої системи показників впливу внутрішніх факторів на ефективність переробки зерна дозволяє оцінити забезпеченість виробництва основними фондами, трудовими та матеріальними ресурсами, а також ефективність їх використання. З метою пошуку резервів проводиться також порівняльний аналіз і оцінка показників фінансових результатів діяльності підприємств.

Велика кількість діючих зернопереробних підприємств зумовлює існування альтернативних каналів переробки сировини, що значно ускладнює вибір оптимального варіанту переробки зерна власником. Тому дане дослідження грунтується на комплексному порівняльному аналізі економічної ефективності варіантів переробки зерна на підприємствах різних груп. Обгрунтована доцільність використання для порівняльної оцінки інтегрального показника

ефективності - рентабельності переробки зерна.

У другому розділі “Оцінка ефективності переробки зерна на сучасному етапі розвитку АПК Львівської області” проведено аналіз механізму формування пропозиції на регіональному зерновому ринку, аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх організаційно-економічних факторів на ефективність діяльності зернопереробних підприємств, а також здійснено оцінку економічної ефективності зернопереробного підкомплексу АПК. Проведено статистичне дослідження залежностей показників ефективності зернопереробки у виявленій найбільш резервомісткій першій групі зернопереробних підприємств.

У ході дослідження стану регіонального зернового ринку найбільша увага приділена оцінці наявної пропозиції зерна, її кількісних, якісних та вартісних показників. Необхідність поглибленого аналізу механізму формування пропозиції зерна обумовлюється наступним:

·

· переробні потужності, що перебувають на балансі сільськогосподарських підприємств, є складовою єдиного технологічного ланцюга, отже, виявлення і задіяння резервів підвищення ефективності даної соціально-економічної системи може здійснюватись на будь-якій стадії виробничого циклу - від формування структури посівних площ до реалізації продукції зернопереробки.

Аналіз стану регіонального зернового ринку щодо формування пропозиції зернових культур засвідчив відсутність екстенсивних передумов розвитку зернового господарства Львівщини. Про це, зокрема, свідчить низьке значення показника кількості сільськогосподарських угідь, що припадає на душу населення області (0,46 га), у порівнянні із середнім значенням по Україні (0,82 га), та незначна частка ріллі у структурі угідь, що зумовлено особливостями рельєфу гірських та передгірських районів.

Характерною є тенденція до посилення територіальної спеціалізації районів північно-східної частини області на вирощуванні зернових культур, про що свідчить аналіз показника виробництва зерна з розрахунку на душу населення стосовно кожного району.

Негативний вплив зовнішніх організаційно-економічних факторів обумовлюється відсутністю ринкового механізму формування цін на зерно і, як наслідок, економічною нерівновагою між попитом і пропозицією зерна. Характерним у сучасних умовах є втручання держави у ринкові механізми. Недосконалість чинного законодавства, існування взаємної недовіри і упередженості між виробниками зерна та його переробниками, недосконалість фінансово-кредитного механізму та відсутність загальної привабливості інвестиційного клімату для залучення належних обсягів іноземного капіталу негативно впливають на ефективність діяльності зернопереробного підкомплексу АПК. Усі ці фактори спричинили неефективну структуру маркетингових каналів купівлі-продажу зернових культур, у якій біржова торгівля не отримала належного місця, в той час, як кількість бартерних угод зростає. Характерною також є тенденція зниження кількісних показників діяльності зернопереробних підприємств. Зокрема, обсяги виробництва борошна на підприємствах першої групи за період 1990-1997рр. скоротились у 2,7 рази, а круп і комбікормів – відповідно у 32,6 та 6,3 рази. На підприємствах другої групи обсяги переробленого зерна за період, що аналізується, скоротились у 3,2 рази, в основному за рахунок зменшення обсягів переробки зерна на фураж.

Розвиток усіх груп зернопереробних підприємств у значній мірі залежить від просторової локалізації сировинної бази, якісні характеристики і параметри якої зумовлюють основні техніко-економічні показники господарської діяльності даних підприємств. У зв’язку з цим, територіальне розміщення зернопереробних підприємств відносно сировинної бази можна розглядати як один з факторів, що формують ефективність переробки зерна в області.

Зіставивши обсяги переробки зерна з розрахунку на душу населення з аналогічним показником виробництва зерна отримаємо коефіцієнт використання локальних зернопереробних потужностей, аналіз значень якого виявляє найбільшу пропорційність між зерновою сировинною базою і задіяними зернопереробними потужностями, виходячи із сформованої структури зернопродуктового підкомплексу АПК Львівщини, у центральній частині області (рис.2, табл.1). Слід зауважити певну наближеність даного територіального дослідження, оскільки потоки зерна від виробників до переробників не обмежуються адміністративними границями району. Завантаження зернопереробних підприємств, особливо першої групи, може здійснюватися за рахунок надходження зерна із суміжних або віддалених районів та областей. Це, зокрема, характерно для Стрийського району, в якому за рахунок двох потужних КХП у 7,6 рази більше переробляється зерна, ніж вирощується.

Рис.2 Картограма пропорційності між зерновою сировинною базою і

задіяними зернопереробними потужностями

Аналіз економічної ефективності зернопереробної галузі засвідчив погір шення факторних показників (фондовіддачі, коефіцієнта використання виробничої потужності, фондомісткості продукції, фондоозброєності, продуктивності праці тощо) за період, що аналізується. Аналіз інтегрального показника ефективності виявив найбільшу ефективність виробництва у першій групі зернопереробних підприємств, яка, на основі з’ясування організаційно-економічних передумов підвищення ефективності переробки зерна, виявилась також найбільш резервомісткою щодо подальшого ефективного розвитку.

Обчислені оцінки невідомих параметрів рівнянь регресії дозволили виділити найбільш значимі пояснюючі змінні, які впливають на показники ефективності зернопереробки у першій групі підприємств. Лінійні функції регресії свідчать, що на кількість переробленого зерна найбільшою мірою впливає вартість основних фондів. Коефіцієнт використання основних фондів залежить від матеріальних витрат, питомої ваги борошна у структурі продукції зернопереробки та від фонду оплати праці, а фондомісткість продукції – від вартості основних фондів та від фонду оплати праці. На продуктивність праці впливає вартість основних фондів, фонд оплати праці та матеріальні витрати, а рентабельність переробки зерна найбільшою мірою залежить від фонду оплати праці та від матеріальних витрат.

Таблиця 1 - Групування районів Львівської області за коефіцієнтом використання локальних зернопереробних потужностей

Гру-па | Позначення на карто-грамі | Величина інтервалу групи, т/люд.рік | Середнє значення показника по групі, т/люд. рік | Кіль-кість районів у групі, одиниць |

Райони

I | 0,006-0,144 | 0,103 | 4 | Турківський, Мостиський, Перемишлянський, Дрогобицький

II | 0,145-0,177 | 0,161 | 4 | Бродівський, Жовківський, Сколівський, Старосамбірський

III | 0,199-0,224 | 0,209 | 4 | Пустомитівський, Жидачівський, Миколаївський, Яворівський

IV | 0,249-0,379 | 0,310 | 4 | Городоцький, Сокальський, Радехівський, Кам’янка-Бузький

V | 0,429-7,604 | 2,236 | 4 | Буський, Самбірський, Золочівський, Стрийський

Третій розділ “Обгрунтування шляхів подальшого розвитку та підвищення ефективності переробки зерна в АПК Львівщини” - це узагальнюючий етап дослідження, який визначає напрямки ефективного використання виявлених за

результатами комплексного системного аналізу внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефективності зернопереробного підкомплексу АПК. При цьому основний акцент робиться на ті резерви, задіяння яких є прийнятним стосовно сучасних складних соціально-економічних умов.

Використання внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності переробки зерна є комплексним завданням, яке вимагає узгоджених заходів для одночасного задіяння техніко-технологічних, організаційно- та соціально-економічних складових підвищення ефективності.

Основними шляхами підвищення ефективності зернопереробки, пов’язаними із використанням техніко-технологічних резервів, є збільшення частки прогресивного обладнання у структурі основних засобів (лізинг обладнання), покращення викорис-тання виробничих потужностей, підвищення ступеня кваліфікованості догляду за обла-днанням, введення прогресивних ресурсозберігаючих технологій, що забезпечують використання прогресивних способів збагачення зерна (гідротермічна обробка зерна, формування розмельних партій зерна із наперед заданими показниками якості вихідної продукції та ін.); підвищення рівня комплексності та безвідходності переробки зерна за рахунок використання відходів зернопереробки для виробництва комбікормів, комбінування борошномельного та круп’яного виробництва. На високопотужних підприємствах доцільно використовувати автоматизовані системи контролю і управління технологічним процесом, що дозволить змінювати технологічні режими роботи обладнання стосовно різних властивостей та якісних показників сировини, а також здійснювати автоматизований контроль за основними технологічними параметрами машин.

Організаційно-економічними складовими ефективності є оптимальне тери-торіальне розміщення зернопереробних підприємств, що визначає обсяги виро-бничих запасів сировини, витрати на зберігання і транспортування зерна; розмір підприємства, який визначає особливості його діяльності – ефект масштабу; концентрація, спеціа-лізація, кооперування виробництва. В умовах зростаючої конкуренції кращий збут продукції зернопереробки забезпечується підвищенням її якості за рахунок вітамінізації борошна, шліфування та полірування круп, покращення рецептури комбікормів тощо, а також завдяки фасуванню борошна і круп та рекламного забезпечення збуту продукції.

Вплив соціально-економічних факторів обумовив використання таких резервів підвищення ефективності, як застосування оптимальних форм організації праці з метою зменшення сезонності завантаження переробних потужностей, удосконалення системи управління вироб-ництвом, підвищення кваліфікації персоналу, використання раціональних форм матері-ального стимулювання праці та інші.

Особлива увага приділяється інформатизації АПК, як важливому фактору підвищення ефективності переробки зерна в сучасних умовах. Досліджені основні складові інформатизації АПК - наукове, нормативно-правове і організаційне забезпечення, а також визначено базову організаційну структуру інформатизації АПК Львівщини - ІРЦ Львівського АПК.

Важливим резервом підвищення ефективності є вдосконалення системи економічних взаємовідносин між підприємствами сфери виробництва і переробки зерна шляхом демонополізації існуючої системи заготівель та переробки зерна, розвитку біржової торгівлі та інших вільнопосередницьких форм взаємозв’язків. Враховуючи те, що заходи державного регулювання повинні здійснюватись не через адміністративне втручання у ринкові механізми, а виваженими координаційно-регулюючими діями за допомогою ринкових важелів, запропоновані напрямки вдосконалення чинного законодавства.

На основі дослідження коефіцієнту використання локальних зернопереробних потужностей сформульовані пропозиції щодо розширення параметрів зернової сировинної бази, формування оптимальної структури зернових культур та доцільності розвитку зернопереробних потужностей стосовно районів Львівщини. В основі формування пропозицій критеріями оцінки виступали параметри сировинної бази (кількісні та якісні показники); характеристики ринку збуту продукції зернопереробки (територіальна віддаленість, транспортні умови, наявність суміжних галузей та ін.); наявність та позиції конкурентних підприємств; забезпеченість району трудовими ресурсами; власні потреби сільськогосподарських підприємств у кормах тощо. Дані пропозиції адресовані регіональним органам влади та місцевого самоврядування і дозволяють ефективно використовувати бюджетні кошти та місцеві ресурси шляхом приведення у відповідність обсягів переробки зерна з параметрами сировинної бази та попитом на готову продукцію.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено комплексне системне дослідження ефек-тивості переробки зерна в АПК Львівщини, що доз-волило зробити наступні висновки:

1. Ефективність - це дієвість витрат, які пов’язані з певною діяльністю та отриманням результатів від неї. Енергетичний характер вкладених зусиль (витрат) зумовлює неминучі втрати, рівень яких визначає кінцевий результат – ефект.

Якісною характеристикою ефективності виробництва є певний критерій, а кількісною - показник. Виявлення критерію економічної ефективності вироб

ниц-тва випереджає її кількісну оцінку і є необхідною передумовою останньої.

Оцінка результатів вивчення і аналізу теоретичних аспектів сутності по-няття ефективності засвідчує факт існування проблеми узгодження показників ефективності діяльності суб’єктів господарювання з позицій суспільства, дер-жави, галузі, підприємства, а також врахування складових ефективності: соці-альної, економічної, технологічної, екологічної. Найбільш доцільно для оцінки ефективності переробки зерна в АПК використовувати показник рентабельно-сті, оскільки він максимально відповідає меті агрегування цілей діяльності різ-них рівнів управління та інтегрує згадані складові ефективності.

2. Сукупність факторів впливу на ефективність переробки зерна поділяється на зовнішні і внутрішні. Внутрішні фактори об’єднані у групи: техніко-технологічні, організаційно-економічні та соціально-економічні.

З огляду на специфіку зернопереробного підкомплексу АПК найбільш хара-ктерними факторами зовнішнього впливу на ефективність виробництва є форми і зміст економічних взаємо-відносин із виробниками зерна та постачальниками техніки, рівень розвитку зернового ринку, ефективність державного регулювання, фінансово-кредитні умови, ступінь розвитку інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу.

3. На Львівщині відсутні передумови для екстенсивного розвитку зернового господарства. Характерною є тенденція до посилення територіальної спеціалізації районів північно-східної частини області на вирощуванні зернових культур.

Складне соціально-економічне становище сільськогосподарських і проми-слових підприємств обумовило зниження попиту на ринках продовольчої та фуражної переробки зерна (протягом 1995-97рр. загальне використання зерна на Львівщині скоротилось на 21,6%). За умови стабілізації виробництва у споживачів продукції зернопереробки потенційний попит зернопереробних підприємств повинен дещо пере-вищувати потенційну пропозицію зернових культур в області.

4. Зовнішні оганізаційно-еконономічні фактори негативно вплинули на ефек-тивність діяльності зернопереробних підприємств за період, що аналізується. У процесі аналізу вияв-лено наявність економічної нерівноваги між попитом і пропозицією зерна, необгрунтоване втручання держави у ринкові механізми та недосконалість чинного законо-давства, взаємну недовіру і упередженість між виробниками зерна та його переробниками, а також недосконалість фінансово-кредитного ме-ханізму та відсутність привабливого інвестиційного клімату для залучення іноземного капіталу у зернопереробний підкомплекс АПК.

5. Результати аналізу інтегрованої дії зовнішніх факторів засвідчили наявність тенденції до зниження кількісних показників діяльності зернопере-робних підприємств, які з метою систематизації дослідження були об’єднані за характерними ознаками у три групи. Порівняльний аналіз обсягів вироб-ництва, структури і асортименту продукції зернопереробки виявив як най-більш резервомі

стку першу групу підприємств, що включає високопотужні КХП, підпорядковані ДАК “Хліб України”.

6. Оцінка використання локальних зернопереробних потуж-ностей за допомогою відповідного коефіцієнта у розрізі районів Львівщини дозволила визначити ступінь пропорцій-ності між параметрами зернової сировинної бази та задіяними зернопереро-бними потужностями, що дає можливість виявити шляхи використання існуючих територіальних ре-зервів.

7. За період, що аналізується, спостерігається погіршення факторних показників економічної ефективності зерно-переробної галузі. Зокрема, порівняльний аналіз ефективності використання основних фондів показав, що коефіцієнт оновлення на підприємствах першої групи хара-ктеризується якісними змінами, а другої - кількісними. Зростання кількості ді-ючих підприємств сільськогосподарських товаровиробників (переважно за рахунок відновлення і ремонту зношеного і непрацюючого обладнання, яке має низьку балансову вартість), обумовило найвище значення показника фондовіддачі у другій групі підприємств. Водночас, застосування застарілого обладнання, яке потребує понаднормативного ремонту, зумовило досить низький рівень показників використання виробничих поту-жностей у даній групі.

8. Рен-табельність виробництва окремих видів продукції зернопереробки на кожному з підприємств суттєво змінюється під впливом численних факторів, що ускладнює порівняльний аналіз. Тому для оцінки економічної ефективності варіантів переробки зе-рна використано узагальнюючий показник - рентабельність його переробки. Використання цього інтегрального показника дозволяє умовно перевести весь обсяг вихідної продукції у зерно, це елімінує вплив кон’юнктури ринку продукції зернопереробки. За результатами аналізу найбільш рентабельним, отже, й ефективним, є виробництво у першій групі зернопереробних підприємств.

9. Аналіз ступеня адекватності одержаних п’яти рівнянь регресії на основі значень коефіцієнтів детермінації (R2), F - критерію та рівня його значимості р, а також дослідження залишків регресійних моделей з їх графічною візуалізацією на нормальному імовірнісному папері та в лінійних рівняннях регресії від пере-дбачуваних значень дозволяють стверджувати, що регресійні моделі достатньо адекватно описують взаємозв’язки між змінними і можуть використовуватись для прогнозу (відновлення) невідомих або середніх значень конкретних показників ефективності зернопереробки у КХП Львівського представництва ДАК “Хліб України” у процесі проведення перспективного аналізу.

10. Важливим фактором підвищення ефективності переробки зерна в сучасних умовах є інформатизація АПК. Для створення інформаційних систем необ-хідними є розробка і впровадження наукового, нормативно-правового і організаційного забез-печення. Аналіз засвідчив, що сучасний стан інформатизації АПК характе-ризується достатнім науковим обгрунтуванням, законодавчим забезпечен-ням, розробкою та частковим впровадженням організаційних засад. Однак вивчення діяльності ІРЦ Львівського АПК, який вважаємо базовою організаційною структурою інформатизації АПК Львівщини, показало, що, хоча процес організаційного становлення центру завершився, програмне та технічне забезпечення є недостатнім для повноцінного здійснення необхідних функцій, збір інформації має недосконалий, дещо стихійний характер, а основним видом діяльності ІРЦ у даний час є торгівельно-посередницька.

11. У взаєминах між виробниками зерна і його переробниками основні протиріччя виникають з питань ціноутворення на сировину та виконання договірних зобов’язань, а наслідками цих протиріч є, відповідно, диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію та криза непла-тежів. Природною реакцією сільськогосподарських товаровиробників, становище яких порівняно гірше, є створення власних зернопереробних по-тужностей, будівництво зерносховищ та відкриття торгівельних точок. Од-нак, це ускладнює процес забезпечення сировиною високопотужних зернопереробних підприємств.

ПРОПОЗИЦІЇ

Для задіяння виявлених резервів підвищення ефективності переробки зерна необхідно здійснити комплекс заходів на різних рівнях управління.

На загальнодержавному рівні потрібно:

1.

Переглянути Закон України “Про державне регулювання імпорту сільсько-господарської продукції” стосовно доцільності квот, сезонних або збільше-них ставок мита, режимів обов’язкової сертифікації, що дозволить спростити ім-порт необхідної для внутрішнього ринку продукції.

Законодавчо забезпечити сприятливі економічні та організаційні умови і гарантії розвитку малих підприємств.

Збільшувати експортний зерновий потенціал держави за рахунок зміни структури експорту на користь високоякісного зерна та сприяти форму-ванню внутрішніх цін з врахуванням цін світового ринку.

2.

1.

Для забезпечення цільової переробки зерна доцільно контрольний пакет акцій Стрийського КХП №1 надати обласній держадміністрації.

4.

1.

·

· передбачені умови здійснення стабілізаційного втручання розра-ховані на суттєві зміни цін. Ефективним також буде втру-чання за умови припустимих цінових коливань, які характерні для зерно-вого ринку протягом маркетингового року. Тому доцільним є спрощення механізму втручання для прискорення операцій купівлі та продажу зерна. У зв’язку з цим, у рамках фонду необхідно визначити обсяг коштів для оператив-ного використання, який не потребує тривалих узгоджень.

2.

нізмів укладання угод.

3.

·

· розробки механізму оперативного збору та розповсюдження інформації, формування баз даних (з врахуванням інформаційних потреб виробників зерна і його переробників) та їх подальшого розширення;

· формування засад для аналітичної роботи та надання консультативних інформаційно-аналітичних та маркетингових послуг з використанням змішаної системи оплати (абонентної і разової) цих послуг.

4.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В

НАУКОВИХ ПРАЦЯХ:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

С.242-243.

Колодійчук В.А. Ефективність переробки зерна в АПК Львівської області.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК.- Львівський державний аграрний університет, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, 1999.

Викладені результати теоретичних досліджень ефективності в ринковій економіці, визначені фактори впливу на ефективність діяльності зернопереробних підприємств, розроблено методику аналізу ефективності функціонування досліджуваної сфери виробництва з врахуванням її специфіки. Проведено комплексний системний аналіз ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК Львівщини, досліджено статистичні залежності між показниками ефективності зернопереробки. Розроблені пропозиції щодо задіяння виявлених резервів підвищення ефективності продовольчої та фуражної переробки зерна за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів, розвитку інформаційно-аналітичного та маркетингового сервісу і вдосконалення взаємозв’язків між підприємствами сфер виробництва і переробки зерна.

Ключові слова: ефективність, переробка зерна, зернопереробний підкомплекс АПК, зерновий ринок, фактори, резерви, аналіз варіантів переробки зерна.

Колодийчук В.А. Эффективность переработки зерна в АПК Львовской области.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – Экономика сельского хозяйства и АПК. - Львовский государственный аграрный университет, Львовская область, г.Дубляны, 1999.

Изложены результаты теоретических исследований понятия эффективности в рыночной экономике. Определены виды эффекта, концептуальные и методические подходы к его оценке. Исследованы функциональные взаимосвязи в процессе оценки эффективности с точки зрения общества и предприятия по критериям наибольшей объективности и полезности. Рассмотрены вопросы, связанные с количеством критериев оценки экономической эффективности производства, целесообразности использования стоимостных и натуральных показателей, а также интегрального показателя эффективности.

Определены и классифицированы факторы, которые влияют на эффективность деятельности зерноперерабатывающих предприятий, а также резервы ее повышения. С учетом особенностей исследуемой сферы производства разработана методика экономического анализа эффективности переработки зерна. Проведена систематизация и классификация всех объектов, которые задействованы на рынке продовольственной и фуражной переработки зерна. Сформирована система показателей оценки эффективности зернопереработки и обоснован выбор интегрального показателя, целесообразность его применения для анализа вариантов переработки зерна. Разработан алгоритм выявления территориальных резервов увеличения параметров сырьевой базы области и развития зерноперерабатывающих предприятий.

Проведен анализ механизма формирования предложения на региональном зерновом рынке. Исследовано влияние внешних организационно-экономических факторов на эффективность деятельности зерноперерабатывающих предприятий. Проведен комплексный системный анализ переработки зерна по группам предприятий, а также дана оценка эффективности зерноперерабатывающей отрасли. Исследованы статистические взаимосвязи между показателями эффективности зернопереработки в наиболее резервоемкой группе предприятий.

Сформулированы предложения для задействования внутрипроизводственных резервов повышения эффективности зерноперерабатывающих предприятий. Изучено состояние информационного и маркетингового обслуживания предприятий АПК в современных условиях, а также исследованы основные составляющие информатизации АПК – научное, нормативно-правовое и организационное обеспечение. Определена базовая организационная структура информатизации АПК Львовской области, обоснованы предложения для формирования информационной среды в АПК области и разработана структура базы данных с учетом потребностей регионального рынка зерна. Предложены меры по усовершенствованию экономических взаимосвязей между сельскохозяйственными и зерноперерабатывающими предприятиями. Даны практические рекомендации расширения параметров сырьевой базы зерна в области, формирование оптимальной структуры зерновых культур и целесообразности развития зерноперерабатывающих мощностей исходя из потенциальных возможностей каждого района Львовской области и учитывая соответствие объемов переработки зерна параметрам сырьевой базы и спросу на готовую продукцию.

Ключевые слова: эффективность, переработка зерна, зерноперерабатывающий подкомплекс АПК, зерновой рынок, факторы, резервы, анализ вариантов переработки зерна.

Kolodiychyk V.A. The effectiveness of grain processing in the Agri-Industrial Complex of Lviv region. – Manuscript.

The dissertation for a degree of candidate in economical sciences by speciality 08.07.02 – Agricultural and Agri-Industrial Complex Economics. – Lviv State Agrarian University, Lviv region, Zhovkva district, Dubliany, 1999.

The results of theoretical researches concerning the effectiveness in the market economic are expounded, factors that influenced work of grain-processing enterprises are defined, methods for analyses of the effectiveness of researched production sphere functioning including its specific features are developed. Complex system analysis of grain-provision subcomplex of Lviv Agri-Industrial Complex effectiveness is investigated. Proposals concerning involvement of found reserves for increasing the effectiveness of food and forage grain processing by means of using internal production reserves, the development of information analytic and marketing service and modernization of mutual links between enterprises of grain production and grain processing spheres in Agri-Industrial Complex are devised.

Key words: effectiveness, grain processing, grain-processing subcomplex of Agri-Industrial Complex, grain market, factors, reserves, analyses of the variants of grain processing.