ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. Каразіна

ГОЕНАГА ГАННА ЮРІЇВНА

УДК 159.953.3+159.922.1

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОВІЛЬНОГО ТА МИМОВІЛЬНОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТА НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ТЕКСТУ СТУДЕНТАМИ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, МОН України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Іванова Олена Феліксівна,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,

завідувач кафедри психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Саннікова Ольга Павлівна

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені

К. Д. Ушинського (м. Одеса), МОН України,

завідувач кафедри загальної та диференціальної психології

кандидат психологічних наук

Головньова Ірина Володимирівна

Харківській гуманітарний університет „Народна українська академія”, МОН України,

завідувач кафедри соціальної роботи та психології

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра загальної та інженерної психології.

Захист відбудеться 28 квітня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, за адресою 61077, м. Харків, пл. Свободи, 6, ауд. 451.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, за адресою 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано 23 березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради _________________ Крейдун Н.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Пам’ять є одним із пізнавальних процесів, дослідженню якого була присвячена ціла низка праць (С.П. Бочарова, Л.С. Виготський, П.І. Зінченко, О.М. Лактіонов, О.М. Леонтьєв, В.Я. Ляудіс, Г.К. Середа, А.О. Смірнов, Т.Б. Хомуленко та ін.). Виконані в межах різних теоретичних концепцій (когнітивна психологія, інформаційний підхід, теорія діяльності, системний підхід тощо), вони висвітлюють різни види пам’яті, характеристики процесів запам’ятовування, збереження і відтворення. Слід зазначити, що водночас переважна більшість класичних праць з психології пам’яті виконана без урахування статі досліджуваних.

З розвитком диференціальної психології, гендерних досліджень з’являються роботи з порівняльних досліджень пам’яті чоловіків та жінок. Більшість з них були проведені в руслі диференціальної психології, огляд праць з цієї теми зроблений Є.П. Ільїним (2003). Вивчалися відмінності в запам'ятовуванні складів, чисел, картинок, слів тощо. Однак, результати цих досліджень іноді є протилежними, а в деяких дослідженнях не було виявлено жодних відмінностей (Н.Ю. Войтоніс, 1936, Ю.Г. Трошихіна, 1973, Ю.Г. Трошихіна, 1979, І.А. Сегеєва, 2001). Ці протилежні дані ще більше загострили питання про індивідуальні відмінності в пам’яті. Одним з можливих напрямків його вирішення стало використання теорій, які пов’язують пам’ять з мотивами особистості, показують місце і функції пам’яті в структурі особистості (Г.К. Середа). Вони спираються на той факт, що мотиваційна сфера є однією з центральних, стрижневих характеристик особистості (Л.С. Виготський, О.К. Дусавицький, О.М. Леонтьєв, О.П. Саннікова, А.Я. Чебикін та ін.), яка детермінує в тому числі й характеристики пізнавальних процесів. Саме існуючі потреби, мотиви, цінності, життєві цілі людини визначають те, що нею запам’ятовується з постійного потоку інформації.

Поява гендерної теорії, що пояснює психологічні відмінності між людьми різної статі, як соціально зумовлені і сформовані в процесі життя, зробили актуальними дослідження гендерних особливостей пам'яті. Це спричинено тим, що пам'ять взагалі, і, особливо, такі її види, як автобіографічна, повсякденна, емоційна мають виражену гендерну специфіку, оскільки вони опосередковані індивідуальним досвідом особистості, який має певні відмінності у чоловіків та жінок, починаючи з раннього дитинства (І.А. Кльоцина, Ш. Берн, та ін).

У низці досліджень показано, що гендерні відмінності існують в емоційній, історичній, колективній пам’яті (О.Ф. Іванова, 1999, 2003, І.С. Кон, 1989, М.А. Кузнєцов, 2003), тобто в тих видах пам’яті, які тісно пов’язані з особистістю. Вони також пов’язані і з тим матеріалом, який запам’ятовується. Текстовий матеріал більшою мірою сприяє селективності запам’ятовування, пов’язаній з особливостями особистості, її емоційно-мотиваційною сферою, гендером тощо.

Дані дослідження гендерних особливостей запам’ятовування текстів, з одного боку, внесуть важливу складову в досить розроблену сферу психології пам’яті, а з іншого – доповнять новим знанням вивчення пізнавальних процесів в межах гендерної психології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була виконана згідно з науковою темою кафедри психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна „Індивідуальна та колективна пам’ять в суспільстві, що трансформується” (номер державної реєстрації 0103U004267).

Об'єкт дослідження – довільне і мимовільне запам'ятовування текстів.

Предмет дослідження – гендерні особливості довільного та мимовільного запам'ятовування художнього та науково-популярного текстів.

Мета дослідження – виявити особливості довільного і мимовільного запам'ятовування художнього та науково-популярного текстів чоловіками та жінками, враховуючи їх гендерно-рольові характеристики.

Відповідно до поставленої мети дослідження були визначені наступні завдання:

1. Теоретично обґрунтувати зв’язок гендерно-рольових характеристик особистості з особливостями запам’ятовування.

2. Виявити гендерно-рольові характеристики досліджуваних.

3. Дослідити особливості довільного запам’ятовування текстів різних жанрів чоловіками та жінками з урахуванням їх гендерно-рольових характеристик.

4. Вивчити специфіку мимовільного запам’ятовування текстів різних жанрів чоловіками та жінками з урахуванням їх гендерно-рольових характеристик.

5. Проаналізувати особливості довільного та мимовільного запам’ятовування художнього та науково-популярного текстів.

Методологічними та теоретичними засадами дослідження є низка наукових теорій і підходів: теорія діяльності (О.М.  Леонтьєв та ін.), теорія довільної і мимовільної пам'яті (П.І. Зінченко, А.О. Смирнов і ін.), теорія пам'яті в структурі особистості (О.М. Лактіонов, Г.К. Середа, та ін.), генетичний підхід (С.Д. Максименко), гендерний та статеворольовий підхід у психології (Т.В. Говорун, І.В. Головньова, О.Ф. Іванова, І.А. Кльоцина, О.С. Кочарян, Н.К. Радіна, і ін.).

Методи дослідження. В дослідженні використовувались три групи методів. Методи збору емпіричного матеріалу: опитувальник С. Бем (BSRI), призначений для дослідження гендерно-рольових характеристик, виявляє міру вираженості маскулінності і фемінінності особистості і дозволяє віднести її до однієї з чотирьох груп – андрогінної (А), фемінінної (Ф), маскулінної (М), недиференційованої (Н); письмове відтворення прочитаного тексту.

Методи кількісного та якісного аналізу відтворень текстового матеріалу: блочно-схематичний аналіз (розроблений Є.В. Заїкою, О.Ф. Івановою) – метод, який застосовується для аналізу відтворень великих за обсягом текстів, і дозволяє оцінити кількісні та якісні особливості відтворення; нарративний аналіз – метод аналізу будь-яких зв’язних текстів, розповідей, який дозволяє визначити їх змістовні (якісні) особливості; контент-аналіз – метод, призначений для кількісно-якісного аналізу текстової інформації.

Методи визначення статистичної значущості відмінностей: критерій ц* – кутове перетворення Фішера, t-критерій Стьюдента.

Досліджувані. В дослідженні взяли участь 322 студенти Харківських вищих навчальних закладів (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харківський національний технічний університет сільского господарства імені П. Василенка, Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «ХАІ»), віком від 17 до 25 років, з них 153 жінки, 169 чоловіків.

Надійність та вірогідність результатів забезпечується застосуванням методів, адекватних предмету дослідження та особливостям матеріалу, поєднанням кількісного та якісного методів аналізу результатів, оцінкою значущості виявлених відмінностей за допомогою критеріїв математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі:–

вперше було виявлено, що існують гендерні відмінності в запам'ятовуванні текстового матеріалу як між чоловіками та жінками, так і між досліджуваними з різними гендерними ролями; –

вперше показано, що кількість та характер відмінностей в запам'ятовуванні має гендерну специфіку залежно від виду запам'ятовування (довільного чи мимовільного);–

вперше доведено, що запам’ятовування емоційно забарвленого художнього тексту є більш чутливим до гендерних відмінностей, ніж запам’ятовування науково-популярного тексту;–

поглиблено дані щодо кількісних та якісних характеристик співвідношення довільного і мимовільного запам’ятовування та їх розбіжностей у чоловіків та жінок;–

уточнено роль матеріалу і його чутливість до гендерної специфіки в довільному та мимовільному запам’ятовуванні; –

виявлені кількісні та якісні характеристики співвідношення довільного і мимовільного запам'ятовування тексту, що воно є різним для чоловіків і жінок і залежить від особливостей тексту, що запам'ятовується.

Теоретична значущість дослідження полягає в поглибленні теоретичних уявлень про особливості та співвідношення довільного та мимовільного запам’ятовуваня текстів різних жанрів, а також у виявленні впливу гендерно-рольових характеристик на їх запам’ятовування.

Практична значущість дослідження. Одержані дані можна використовувати для діагностики маскулінності і фемінінності в діагностичній та консультативній практиках, які базуються на спогадах, розповідях та іншому текстовому матеріалі; при професійному відборі; в практиці шкільних психологів.

Дані, отримані в дослідженні, можуть бути використані при побудові курсів лекцій та практичних занять з психології пам'яті та гендерної психології.

Апробація роботи. Результати дослідження були представлені на науково-практичних конференціях: „Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ, 2005), „Сучасні напрямки розвитку Харківської наукової школи психології” (Харків, 2005 р.), студентських наукових конференціях: „Молодь і поступ біології” (Львів, 2005) „V молодіжні психологічні читання” (Харків, 2005), на Першому Всеукраїнському конгресі психологів (ІV з’їзді Товариства психологів України, Київ, 2005), обговорювались на засіданнях кафедри психології ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи відображений у сьоми наукових працях, серед яких чотири статті опубліковані в фахових виданнях, що належать до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 164 найменувань, з них 22 іноземною мовою, додатків. Обсяг основної частини роботи складає 158 сторінок. Дисертація містить 22 таблиці та 2 ілюстрації на 24 сторінках основної частини дисертації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дано обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання роботи, коротко охарактеризовано методи дослідження. Розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість отриманих результатів, методологічні і теоретичні засади дослідження. Подано інформацію про апробацію роботи і публікації, у яких висвітлюється основний зміст дисертації.

Перший розділ «Пам'ять та її гендерні особливості» присвячено аналізу літературних джерел, що стосуються вивчення проблем пам'яті в психології, гендерним дослідженням в психології пам'яті. Такий аналіз дозволив, по-перше, побачити, чому і як у психології стало актуальним питання про існування гендерних особливостей пам'яті. По-друге, в результаті аналізу публікацій, присвячених експериментальному дослідженню проблеми пам'яті чоловіків та жінок, стає зрозумілим, в яких саме видах пам'яті існують гендерні відмінності і чим це зумовлено.

З появою ідеї про опосередкований характер психіки людини і діяльності, як чинника, що детермінує її розвиток, довільна і мимовільна пам'ять вивчалися з позицій діяльнісного підходу, що дозволило виявити загальні закономірності запам'ятовування. Дослідження довільного і мимовільного запам'ятовування проводилось за п’ятьма основними напрямками: вивчення пам'яті залежно від структури діяльності (П.І. Зінченко, А.О. Смирнов і ін.). Закономірності, виявлені в рамках цього напрямку, покладені в основу діяльнісної теорії пам'яті та зробили можливим подальший розвиток досліджень, що проводилися за наступними напрямками: вивчення пам'яті залежно від операціонального складу психічної діяльності (Є.В. Заїка, О.В. Землянська, О.Ф. Іванова); залежно від особливостей матеріалу, що запам'ятовується (В.І. Самохвалова та ін.), вивчення розвитку та вікових особливостей пам'яті (В.Я. Ляудіс, Т.Б. Хомуленко та ін.) і вивчення пам'яті в структурі особистості (Г.К. Середа та ін.). У рамках досліджень пам'яті в структурі особистості вивчався вплив особливостей індивідуального досвіду на запам'ятовування (О.М. Лактіонов), місце пам'яті в структурі особистості, взаємовплив мотиваційно-потрібнісної сфери особистості і пам'яті (О.Є. Поліванова).

У розділі подано також деякі аспекти сучасної гендерної теорії. В психології існують два наукових підходи, в рамках яких аналізується, пояснюється природа виявлених психологічних відмінностей між чоловіками та жінками.

В рамках одного з них психологічні відмінності між чоловіками та жінками розглядаються як детерміновані передусім біологічними відмінностями між особами різної статі (J. Gray, Вuffery, D. Broverman, Є.П. Ільїн та ін.) В рамках іншого наукового підходу обґрунтовується точка зору соціального генезу існуючих психологічних відмінностей між особами різної статі (E. Maccoby, C. Jacklin, Н.К. Радіна та ін.). Наше припущення про існування гендерних відмінностей в пам'яті базується на соціокультурному тлумаченні психологічних відмінностей між чоловіками та жінками.

Ми виходили з того, що гендерні відмінності радше стосуються тих видів пам'яті, що більш тісно пов’язани з особистістю і, відповідно, найбільш адекватним матеріалом для вивчення питання про існування і суть гендерних розбіжностей в пам'яті є запам'ятовування автобіографічних, історичних, повсякденних подій, текстів, фільмів, картин і т.ін.

З огляду на теорію пам'яті та сучасну гендерную теорію, зокрема, враховуючи вплив розбіжностей у процесі соціалізації на розвиток особистості, її мотиваційно-потрібнісної сфери, є цілком природною постановка питання про вплив гендерних характеристик людини на особливості її запам'ятовування і способи його здійснення.

У другому розділі «Процедура експериментального дослідження» докладно описані етапи експериментального дослідження, представлено загальний план аналізу його результатів. Подано характеристику матеріалу дослідження й обґрунтування вибору саме такого роду матеріалу. Представлено дані про вибірку досліджуваних. Подано інформацію про пілотажне дослідження.

В дослідженні взяли участь студенти ВНЗів (153 жінки, 159 чоловіків), віком від 17 до 25 років. Експеримент проводився в груповій формі (близько 20 досліджуваних у кожній групі).

Матеріалом для вивчення гендерних особливостей пам'яті стали два тексти – художній (емоційно і гендерно забарвлений), і науково-популярний текст, що містить різну інформацію (факти, хронологічні дані та ін.), але емоційно і гендерно нейтральний. Обидва тексти – достатньо великі за обсягом. Великий обсяг тексту та час, запропонований для запам’ятовування, робили неможливим повне дослівне відтворення, що створювало більші проективні можливості для прояву селективності пам'яті.

Процедура дослідження складалася з кількох етапів. Спочатку досліджуваним пропонувалось заповнити анкету гендерно-рольових характеристик BSRI для віднесення кожного з них до одного з чотирьох типів – андрогінного (значно виражені як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі характеристики), фемінінного (значно виражені традиційно жіночі, та мало виражені традиційно чоловічі характеристики), маскулінного (значно виражені традиційно чоловічі і мало виражені традиційно жіночі характеристики) або недиференційованого (мало виражені як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі характеристики). Потім відбувалося мимовільне запам'ятовування тексту з наступним його письмовим відтворенням, а після цього – довільне запам'ятовування іншого тексту та його письмове відтворення. Половині груп для мимовільного запам'ятовування давався художній текст, а для довільного – науково-популярний, а іншій половині груп – навпаки. Час, потрібний для одноразового уважного прочитання для кожного тексту, був встановлений в ході пілотажного дослідженя, метою якого було визначення оптимального часу для пред'явлення текстів і можливих особливостей ходу експерименту. В результаті проведеного дослідження отримано відтворення двох видів текстів, одержаних при довільному і мимовільному запам'ятовуванні чоловіками і жінками.

Далі порівнювалися дані груп чоловіків і жінок; чоловіків з різними гендерними ролями між собою; жінок з різними гендерними ролями між собою; чоловіків і жінок з однаковою гендерною роллю (наприклад, відтворення чоловіків маскулінного типу і жінок того ж типу). До того ж, це порівняння здійснювалося окремо для довільного і мимовільного запам'ятовування. А після цього проводився порівняльний аналіз відтворень при двох видах запам'ятовування, тобто порівнювалися відтворення чоловіків (жінок) при довільному і при мимовільному запам'ятовуванні тексту.

Для аналізу відтворень художнього тексту використовувалися методи блочно-схематичного і нарративного аналізу, для аналізу відтворень науково-популярного – методи блочно-схематичного і контент-аналізу. Такі розбіжності в обраних методах аналізу зумовлені особливостями матеріалу. Таким чином, забезпечувався кількісний і якісний аналіз відтворень.

Третій розділ «Запам'ятовування художнього тексту» присвячений аналізу результатів експериментального дослідження запам'ятовування художнього тексту. Послідовно викладаються дані блочно-схематичного і нарративного аналізу відтворень. Кожний з цих двох видів аналізу дозволяє розглянути різні сторони відтворення.

Блочно-схематичний аналіз спрямований, з одного боку, на вивчення кількісних параметрів запам'ятовування, з іншого – на вивчення якісних характеристик запам’ятованого, бо дозволяє виявити, яка саме інформація (основна або другорядна) запам’яталася. Крім того, методика дозволяє виявити повноту відтворення як основної, так і другорядної інформації. Суть методики полягає в тому, що текст розбивається на блоки, кожен блок відображує закінчену думку. Блоки умовно поділяються на обов'язкові (відсутність яких викривило б зміст тексту) і необов'язкові (відсутність яких вплинула б на повноту, але не на зміст тексту). Таким чином, формується схема пропонованого тексту, що порівнюється з побудованою схемою тексту відтворення. Оцінюється кількість відтворених блоків з урахуванням їх типів (обов'язкові, необов'язкові) та повноти відтворення.

Дані, отримані в результаті застосування блочно-схематичного аналізу, дозволили виявити гендерні особливості запам'ятовування тексту щодо кількості та типу запам’ятованої інформації. Але не менш важливим є питання про те, що саме з основної та другорядної інформації запам’яталося. Для того, щоб виявити ці особливості запам'ятовування, нами використовувалася ще одна методика – нарративний аналіз.

Нарративний аналіз – це метод якісного аналізу, що застосовується для аналізу текстів різного змісту. Він використовується не тільки у лінгвістиці, але й в дослідженнях автобіографічної, історичної пам'яті. Існують різні підходи до аналізу нарративів (J. Bruner, 1991, L. Мink, 1978) та інші. Нами був використаний метод, запропонований О.Ф. Івановою 1999, що був розроблений на основі підходів C. Barklay, 1996, Labov W. & Waletzky L., 1967, Kermode F., 1967. Його суть полягає в аналізі структури нарратива та його форми.

В структурі нарратива відокремлюють кількість інформації та організацію. До кількості інформації належать головні і другорядні герої та їхні характеристики; ставлення автора (досліджуваного) до героїв, що виявляється за допомогою аналізу лексичних засобів, які використовувались; місце, де відбувається подія; активність, що виявляється героями (зовнішня і психологічна), та її особливості. Організацію нарратива складають хронологічна структура, нарративні функції (орієнтуюча, віднесеності, оцінкова). Орієнтуюча функція забезпечує постановку описуваного сюжету в ширші хронологічні і просторові рамки (інформація про те, де (територіально), коли (у який час), з ким (вік, соціальний статус)) відбувалися описувані події. Функція віднесеності відображає основну сюжетну лінію нарратива (послідовність подій). Оцінкова функція відображує оцінку емоційного знака нарратива в цілому (яка може виражатися в підведенні підсумку, формулюванні висновку з прочитаного тексту тощо).

Відокремлюють також різні форми нарратива – прогресивну, регресивну і стабільну, кожна з яких передбачає специфічну структуру. Прогресивна форма характеризується тим, що оповідання починається з негативних подій, а закінчується позитивними. Регресивна – навпаки, починається позитивно, закінчується негативно. У нарративах зі стабільною формою емоційний фон не змінюється (може бути позитивним, негативним і нейтральним). На основі аналізу тексту, що пропонувався для запам’ятовування та його відтворень, нами була введена ще одна форма нарративу – амбівалентна. Амбівалентна форма припускає його емоційно неоднозначне, суперечливе закінчення. Текст, що пропонувався досліджуваним, мав саме амбівалентну форму.

Тексти, відтворені досліджуваними після мимовільного та довільного запам’ятовування, оброблялися за допомогою блочно-схематичного та нарративного аналізу. У результаті застосування цих методик виявлено низку гендерних особливостей запам'ятовування художнього тексту.

Продуктивність довільного та мимовільного запам'ятовування основного змісту тексту не відрізняється в чоловіків і жінок. Щодо другорядних аспектів тексту, то вони більш продуктивно запам’ятовуються, як довільно так і мимовільно, жінками. Це стосується опису внутрішнього світу людини (p?0,01) та зовнішнього простору (p?0,01). При мимовільному запам'ятовуванні, крім зазначеного, жінки частіше запам'ятовують подробиці, пов'язані з міжособистісними стосунками (p?0,05). Це, зокрема, свідчить про те, що для жінок інформація такого змісту належить до кола їх інтересів. Таким чином, для жінок інформація про міжособистісні стосунки, почуття, думки людей більш значуща, важлива для організації їхнього досвіду. Крім того, між групами чоловіків і жінок виявилися розбіжності в особливостях їхнього ставлення до головних героїв. При мимовільному запам'ятовуванні жінки частіше, ніж чоловіки, виявляють емпатию до героїні (p?0,05) і засуджують головного героя (p?0,05), що пов'язано з ідентифікацією з діючою особою своєї статі, а чоловіки частіше, ніж жінки, виявляють скептичне ставлення до обох героїв (p?0,05).

Характеристики запам'ятовування чоловіків з різними гендерними ролями (А, Ф, М, Н) багато в чому є подібними. Зокрема як при довільному, так і при мимовільному запам'ятовуванні, кількісні показники відтворення основної і другорядної інформації не відрізняються. Разом з тим, за деякими якісними показниками запам'ятовування група чоловіків не є однорідною. Маскулінні чоловіки при довільному запам’ятовуванні менш продуктивно відтворюють інформацію про психологічну активність героїв (Н>М, p?0,05). Крім того, (при мимовільному запам’ятовуванні) вони частіше виявляють (М>Ф, p?0,05) і демонструють велику варіативність у ставленні до головної героїні розповіді (від емпатії до агресивного ставлення). Фемінінні чоловіки частіше запам'ятовують інформацію про подробиці зовнішнього простору (Ф>М, p?0,05), крім того, вони рідше виявляють своє ставлення до головної героїні (М>Ф, p?0,05), і воно є більш однорідним – це емпатія. Все це зближує чоловіків фемінінного типу з групою жінок за характеристиками запам'ятовування.

У характеристиках запам'ятовування жінок з різними гендерними ролями виявлено низку відмінностей, як кількісних, так і якісних. Довільне запам'ятовування найбільш ефективне (стосовно запам’ятовування основної інформації) у жінок андрогінного і недиференційованого типів. Це може бути пов'язано з тим, що відносно рівна міра маскулінності і фемінінности дозволяє звертати увагу на подробиці, водночас надмірно не концентруючись на них, що, в свою чергу, сприяє запам’ятовуванню основної інформації. При мимовільному запам'ятовуванні найбільш продуктивними виявилися відтворення фемінінних жінок (Ф>А, Ф>Н, p?0,05). Це може бути зумовлено, по-перше, більшою ідентифікацією фемінінних жінок з досить фемінінною героїнею розповіді і, внаслідок цього, більшою особистісною зацікавленістю описуваними подіями. По-друге, більшою значущістю для них інформації, пов’язаної з переживаннями образи, приниження, насмішок над собою та іншими негативними емоціями, до яких більш сензитивними є саме фемінінні жінки.

Виявлено також якісні відмінності у відтвореннях жінок з різними гендерними ролями. При довільному запам'ятовуванні жінки маскулінного типу у своїх відтвореннях рідше описують особливості зовнішності героїв (Н>М, p?0,01, Ф>М, p?0,05), а характеристики діяльності, навпаки, запам'ятовують більш продуктивно (М>А, М>Н, p?0,05). Мимовільне запам'ятовування жінок андрогінного типу виявилося менш продуктивним стосовно другорядних параметрів (деталі зовнішнього простору (Ф>А, Н>А, p?0,05), деякі другорядні герої М>А, Н>А, p?0,05)), що може бути пояснено меншим інтересом до такої інформації. Водночас, жінки маскулінного та недиференційованого типу мають відносно велику продуктивність відтворення інформації, що стосується деталей зовнішнього простору (Ф>А, М>А, p?0,05 ), другорядних героїв (М>А, М>Ф, Н>А, Н>Ф, p?0,05).

Виявлено низку відмінностей в характеристиках запам'ятовування чоловіків і жінок з однаковими гендерними ролями, причому вони, переважно, повторюють відмінності, що виявилися між групами чоловіків і жінок загалом, тобто не враховуючи гендерних ролей. Що стосується кількісних показників, при мимовільному запам'ятовуванні такого роду розбіжності виявилися у всіх порівнюваних групах, при довільному ж запам'ятовуванні рівня значущості досягли тільки відмінності між чоловіками і жінками андрогінного і недиференційованого типів. Що стосується якісних характеристик, найбільші розбіжності між чоловіками і жінками виявилися у досліджуваних недиференційованого типу при довільному запам'ятовуванні та у досліджуваних недиференційованого і маскулінного типів при мимовільному. Найменші розбіжності при обох видах запам'ятовування проявилися між чоловіками і жінками фемінінного типу.

Мнемічна мета значно підвищує продуктивність запам'ятовування чоловіками подробиць, деталей тексту (табл. ). На запам'ятовування жінок мнемічна мета не впливає так істотно – при мимовільному запам'ятовуванні так само, як і при довільному, окрім основного змісту запам'ятовуються деталі (табл. ). Це також свідчить про те, що для жінок інформація про міжособистісні стосунки, внутрішній світ людей є важливішою і посідає одне з центральних місць в їхньому житті. У чоловіків же відсутність мнемічної мети не знижує продуктивності запам'ятовування динамічних характеристик діяльності головних героїв нарративу, що вказує на велику значущість для них особливостей зовнішньої діяльності порівнянно з жінками.

При мимовільному запам'ятовуванні, порівняно з довільним, виявляється набагато більше розбіжностей у показниках відтворення порівнюваних груп, причому це більш стосується необов'язкової інформації. Це пов'язано з тим, що при читанні тексту без мнемічної мети, досліджувані звертають більше уваги, осмислюють і, відповідно, продуктивніше запам'ятовують інформацію, яка їм цікава. Цікавість же інформації визначається, насамперед, мірою її значущості для мотивів особистості.

Таблиця 1

Довільне (Д.З.) та мимовільне (М.З.) запам’ятовування деяких другорядних аспектів художнього тексту.

Параметри | Чоловіки | Вірогідні

відмінності

(крит. ц*) | Жінки | Вірогідні

відмінності

(крит. ц*)

Д.З. | М.З. | Д.З. | М.З.

Наявність другорядн. героїв

(однокласниці) | 49% | 25% | p?0,01 | 49% | 41% | -

Наявність другорядн. героїв

(спостерігачі) | 67% | 41% | p?0,01 | 48% | 40% | -

Опис місць подій

(вихід з двору) | 67% | 29% | p?0,01 | 57% | 54% | -

Таким чином, можна припустити, що у відокремлених нами групах, у яких виявилися розбіжності особливо в мимовільному запам'ятовуванні, мотиви, пріоритети, життєві стратегії мають деякі особливості, відмінності. При наявності ж мети запам'ятати, досліджувані застосовують для цього мнемічні прийоми, що підвищує повноту, точність відтворення і знижує залежність його продуктивності від інтересів та мотиваційної сфери особистості.

В Четвертому розділі «Запам'ятовування науково-популярного тексту» за тією ж схемою, що й у попередньому розділі, розглядаються дані, отримані в результаті аналізу відтворень науково-популярного тексту. Цей текст також послідовно аналізувався за двома методиками. Перша – це блочно-схематичний аналіз (так само як і для художнього тексту), а друга – це контент-аналіз, що є свого роду аналогом нарративного аналізу, який неефективно застосувати для тексту науково-популярного жанру.

Метод контент-аналізу не має жорстко заданих параметрів аналізу. Ці параметри визначаються залежно від специфіки аналізованої інформації. В обраному нами тексті відокремлюється низка аспектів. З одного боку, він містить хронологічний опис подій, з іншого боку – географічні дані, і, крім того, фактичний матеріал та інформацію про засоби використання описаної квітки – півонії. Аналіз проводився за двома основними напрямками. Перший – це запам'ятовування хронологічного і географічного аспектів тексту. Пропонований текст містить низку вказівок щодо хронологічних рамок подій, інформацію про те, з якими країнами, континентами пов'язані ті чи інші факти. Другий напрямок – це запам'ятовування засобів використання квітки та іншого фактичного матеріалу. У тексті крім хронологічних і географічних даних є інформація про засоби практичного використання квітки, а також деякі фактичні дані, що стосуються її статусу та естетичних особливостей. Ми видокремили в тексті 24 теми, кожна з яких відображає певну інформацію. Наприклад, медичне застосування, захисно-магічне застосування, статусні характеристики квітки. У текстах, відтворених досліджуваними, оцінювалась наявність кожного з виділених хронологічних, географічних і фактичних даних.

У результаті блочно-схематичного і контент-аналізу відтворень був виявлений ряд гендерних відмінностей у довільному та мимовільному запам'ятовуванні науково-популярного тексту. Кількісні показники відтворення основної та другорядної інформації чоловіками і жінками практично не мають розбіжностей як у довільному, так і в мимовільному запам'ятовуванні (згідно з даними блочно-схематичного аналізу). Але за допомогою контент-аналізу виявлено деякі якісні особливості запам'ятовування чоловіків та жінок.

При довільному запам'ятовуванні жінки порівняно з чоловіками, запам'ятовують більше інформації про медичне (р?0,01), захисно-магічне (р?0,05) застосування квітки, її статусні характеристики (р?0,01) та ін. У чоловіків більш узагальнене відтворення фактичної інформації. Вони рідше відтворюють конкретні приклади, але, при цьому, вказують напрямок, у якому ці приклади можна було б навести. Тому менша продуктивність відтворення фактичної інформації чоловіками не призводить до втрати значеннєвого змісту (згідно з даними блочно-схематичного аналізу). Різне ставлення до фактичної інформації при запам'ятовуванні зумовлено відмінностями в соціалізації чоловіків та жінок, і, отже, у їхній системі цінностей, інтересів, пріоритетів, індивідуальному досвіді. Як наслідок цих відмінностей – дана фактична інформація, по-перше, різною мірою цікава чоловікам і жінкам, по-друге, набуває різної оцінки її значення в тексті, відповідно, їй приділяється різна увага при довільному запам'ятовуванні.

При мимовільному запам'ятовуванні, як і при довільному, жінки більш продуктивно порівняно з чоловіками запам’ятовують інформацію про захисно-магічні (р?0,01) та статусні (р?0,01) властивості квітки. Продуктивність запам’ятовування інформації про медичне застосування квітки не відрізняється у чоловіків і жінок. Останнє зумовлене відносно значним інтересом чоловіків до раціональної конкретної інформації (медичне застосування), тоді як до кола інтересів жінок потрапляє як раціональна, так і ірраціональна (захисно-магічне застосування) конкретна інформація. Це може бути пов'язане з різною роллю емоційної, інтуїтивної сфери в житті чоловіків і жінок і різною мірою довіри до цих сфер.

Відтворення хронологічних і географічних даних чоловіками і жінками не має значущих розбіжностей як при довільному, так і при мимовільному запам'ятовуванні.

При довільному запам'ятовуванні у чоловіків з різними гендерними ролями не було виявлено відмінностей як за даними блочно-схематичного, так і контент-аналізу.

Розбіжності, виявлені при мимовільному запам'ятовуванні, свідчать про те, що найбільш продуктивним запам’ятовуванням фактичної інформації переважно за рахунок інформації про медичні властивості квітки, відзначаються чоловіки недиференційованого й андрогінного типів (за загальною кількістю наведених властивостей А>Ф р?0,05, Н>Ф р?0,01, Н>М р?0,05).

Виявлено низку відмінностей у характеристиках запам'ятовування жінок з різними гендерними ролями. Кількісні розбіжності, що виявилися при довільному запам'ятовуванні, свідчать про меншу продуктивність запам'ятовування основної інформації фемінінними жінками і про вищу продуктивність запам'ятовування такої інформації жінками маскулінного типу (М>Ф р?0,05). При мимовільному запам'ятовуванні таких розбіжностей не виявлено. Можливою причиною, що зумовила появу розбіжностей при довільному запам'ятовуванні, може бути різна міра оволодіння мнемічними засобами жінками вказаних груп.

У результаті контент-аналізу виявлено, що довільне запам'ятовування фактичної інформації є за низкою визначених параметрів більш продуктивним у андрогінних жінок (у т.ч. хронологічний аспект), за іншими – у маскулінних і фемінінних, і менш продуктивним у недиференційованих. Мимовільне ж запам'ятовування за деякими показниками більш продуктивне у маскулінних і андрогінних жінок порівняно з фемінінними. В табл. 2 наведено дані щодо загальної кількості відтвореної фактичної інформації (кількість відтворених властивостей).

Таблиця 2

Відтворення фактичної інформації жінками різних типів при довільному (Д.З.) та мимовільному (М.З.) запам’ятовуванні науково-популярного тексту. |

А

(Д.З.n=15 М.З.n=15) | Ф

(Д.З. n=26 М.З.n=20) | М

(Д.З. n=19 М.З.n=11) | Н

(Д.З. n=12 М.З.n=13) | Вірогідні

відмінності

(t-критерій)

Д.З. | М=5,73

у2=2,21 | М=5,27

у2=3 | М=6

у2=4 | М=4,75

у2=3,48 | -

М.З. | М=4,47

у2=3,84 | М=3,25

у2=2,3 | М=4,82

у2=1,36 | М=3,92

у2=1,24 | М>Ф (p?0,01)

Вірогідні

відмінності

(t-критерій) | - | p?0,01 | - | -

Значущі відмінності між показниками довільного та мимовільного запам’ятовування спостерігається тільки у фемінінних жінок. Крім цього, продуктивість мимовільного запам’ятовування фактичної інформації у фемінінних жінок нижча, ніж у жінок інших груп.

Це означає, що фактична інформація, яка міститься в науково-популярному тексті, відносно менше пов'язана з мотивами, інтересами жінок фемінінного типу. При цьому, мнемічна мета підвищує продуктивність запам'ятовування такого роду інформації. З огляду на показники запам'ятовування основної інформації (дані блочно-схематичного аналізу) можна припустити, що при довільному запам'ятовуванні мнемічна діяльність фемінінних жінок спрямована на запам'ятовування переважно фактичної інформації, що негативно позначається на запам’ятовуванні загального змісту.

Як у довільному, так і в мимовільному запам'ятовуванні виявлено низку якісних розбіжностей у відтвореннях чоловіків і жінок з однаковими гендерними ролями. За своїм характером ці розбіжності повторюють ті, котрі виявлені між групами чоловіків і жінок загалом (без урахування гендерної ролі). Що стосується кількісних розбіжностей, вони виявилися тільки при мимовільному запам'ятовуванні. По-перше, фемінінні чоловіки запам'ятовують більшу кількість другорядної інформації (деталей, відступів), ніж жінки того ж типу (p?0,01). Для жінок деталі, подробиці науково-популярного тексту не є цікавими, важливими порівняно з чоловіками. По-друге, жінки недиференційованого типу, навпаки, запам'ятовують другорядну інформацію в більшій кількості (але не більш повно), ніж чоловіки того ж типу (p?0,05).

Виявлені розбіжності в співвідношенні довільного і мимовільного запам'ятовування хронологічних даних чоловіками і жінками подано в табл. 3. Із таблиці видно, що у чоловіків розбіжності в продуктивності цих двох видів запам'ятовування не є значущими, а у жінок – довільне запам'ятовування є значуще більш продуктивним, ніж мимовільне.

Таблиця 3

Співвідношення довільного (Д.З.) та мимовільного (М.З.) запам’ятовування хронологічних даних у чоловіків та жінок. |

Хронологічні дані | Вірогідність

(t-критерій)

Д.З. | М.З.

Чоловіки Д.З n=52;

Н.З.n=72 | М=1,03; у2=3,18 | М=0,5; у2=0,85 | -

Жінки Д.З n=72;

Н.З.n=59 | М=1,2; у2=1,61 | М=0,39;у 2=0,35 | p?0,01

Враховуючи дані, що були отримані при порівнянні відтворень чоловіків та жінок при кожному виді запам'ятовування (відмінності виявилися незначущими), можна зробити висновок про те що для чоловіків порівняно з жінками хронологічні дані більшою мірою цікаві, і (або) уявляються ними як більш важливі аспекти тексту.

Довільне запам'ятовування інформації всіх розглянутих типів в науково-популярному тексті як для чоловіків, так і для жінок є значно продуктивниішм, ніж мимовільне (рівень значущості p?0,01 у більшості показників), що пов'язано з виявом специфічної мнемічної активності, використанням відповідних прийомів для досягнення мнемічної мети. При порівнянні показників двох видів запам’ятовування художнього тексту у жінок не було таких істотних розбіжностей завдяки відносно високій продуктивності мимовільного запам’ятовування. З огляду на це можна зробити висновок, що інформація, яка міститься в науково-популярному тексті, менш пов’язана з інтересами, мотивами жінок (порівняно з художнім текстом). Для чоловіків інформація, що міститься в обох текстах, має приблизно рівну значущість.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми гендерних особливостей запам’ятовування. На підставі аналізу даних, отриманих в експериментальному дослідженні довільного і мимовільного запам'ятовування художнього та науково-популярного тексту чоловіками і жінками студентського віку, зроблено наступні висновки.

1. Існують як спільні риси, так і відмінності в запам’ятовуванні художнього і науково-популярного тексту чоловіками і жінками. Щодо спільних рис було виявлено, що продуктивність довільного та мимовільного запам’ятовування інформації, що містить основний зміст текстів, однакова у чоловіків та жінок. Щодо запам’ятовування другорядної інформації, були виявлені певні відмінності. В художньому тексті при обох видах запам’ятовування жінки продуктивніше, ніж чоловіки запам’ятовують другорядні аспекти тексту, які пов’язані з міжособистісними стосунками та внутрішнім світом героїв, стосуються подробиць зовнішньої обстановки. В науково-популярному тексті кількісних відмінностей в запам’ятовуванні другорядних аспектів тексту не виявлено, але існують відмінності в особливостях відтворення фактичної інформації. І довільно, і мимовільно чоловіки порівняно з жінками більш узагальнено запам’ятовують фактичну інформацію. В пам’яті жінок така інформація представлена більш конкретно, містить більше деталей, прикладів.

2. У чоловіків з різними гендерними ролями продуктивність як довільного, так і мимовільного запам’ятовування основної інформації однакова. Разом з тим існують розбіжності в запам’ятовуванні другорядних аспектів тексту. Найбільша різниця виявилася між запам’ятовуванням чоловіків маскулінного і фемінінного типів. Характеристики запам’ятовування чоловіків фемінінного типу подібні до аналогічних у жінок. У жінок з різними гендерними ролями існують кількісні розбіжності в продуктивності запам’ятовування художнього тексту. Довільне запам’ятовування основної інформації найефективніше у жінок андрогінного та недиференційованого типів, тобто при відносно рівному співвідношенні традиційно чоловічих та жіночих характеристик. Мимовільне запам’ятовування найбільш продуктивне у жінок фемінінного типу завдяки більш ефективному запам’ятовуванню другорядної інформації.

3. Продуктивність довільного запам’ятовування науково-популярного тексту у чоловіків з різними гендерними ролями однакова. Щодо мимовільного запам’ятовування, то у чоловіків андрогінного та недиференційованого типів запам’ятовування фактичної інформації продуктивніше. Виявлено розбіжності в продуктивності довільного запам’ятовування основної інформації науково-популярного тексту у жінок з різними гендерними ролями. Найбільші відмінності виявилися між групами жінок маскулінного і фемінінного типів: запам’ятовування основної інформації маскулінними жінками є найбільш, а фемінінними найменш ефективним. Продуктивність мимовільного запам’ятовування основної інформації у жінок з різними гендерними ролями однакова. Жінки маскулінного і андрогінного типів більш продуктивно відтворюють фактичну інформацію науково-популярного тексту як при довільному, так і при мимовільному запам’ятовуванні.

4. Порівняння запам’ятовування художнього та науково-популярного тексту чоловіками та жінками показало, що при мимовільному запам’ятовуванні художнього тексту порівняно з довільним виявляється значно більше відмінностей між усіма порівнюваними групами, а при запам’ятовуванні науково-популярного тексту спостерігається протилежна тенденція. У чоловіків мнемічна мета підвищує продуктивність запам’ятовування як художнього, так і науково-популярного тексту. У жінок мнемічна мета більшою мірою підвищує продуктивність запам’ятовування науково-популярного тексту і меншою мірою художнього. Мимовільне запам’ятовування жінками подробиць, деталей має власну специфіку – продуктивніше запам’ятовуються ті подробиці, що пов’язані з людьми та їхними стосунками. Це найбільш характерно для жінок фемінінного та недиференційованого типів.

5. Відмінності в довільному та мимовільному запам’ятовуванні і художнього, і науково-популярного тексту, які були виявлені при порівнянні даних чоловіків і жінок з однаковими гендерно-рольовими характеристиками, за характером повторюють відмінності, виявлені між групою чоловіків і групою жінок без урахування їх гендерно-рольових характеристик.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми; її вивчення може здійснюватися у кількох напрямках. Перший – вивчення зв'язку гендерних особливостей з такими видами пам'яті, як повсякденна, автобіографічна. Другий напрямок – дослідження зв'язку пам'яті з іншими характеристиками особистості: віковими, культурними, етнічними тощо. На нашу думку, дослідження зв'язку цих характеристик і пам'яті слід проводити стосовно тих видів пам'яті, які більш тісно пов'язані з особистістю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Иванова Е.Ф., Гоэнага А.Ю. Гендерный аспект в современных исследованиях памятиВісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія психологія. – 2003. – № 599. – С. . (Дисертантом самостійно узагальнені дані з українськомовних та російськомовних літературних джерел, узагальнення літературних даних, які опубліковані на іноземній мові було проведено сумісно з співавтором).

2. Гоэнага А.Ю. Гендерные особенности воспроизведения художественного текста // Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія психологія. – 2005. – № 653. – С. .

3. Гоенага Г.Ю. Гендерні відмінності в запам'ятовуванні художнього текстуВісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Серія психологія. –