НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГАРАЩУК Марина Іванівна

УДК 636.4.03./085.16:612.015.32

ВУГЛЕВОДНО-ЛІПІДНИЙ ОБМІН У СВИНЕЙ РІЗНОГО ВІКУ ЗА ВПЛИВУ ПРЕПАРАТІВ ГУМУСОВОЇ ПРИРОДИ ТА АПІЗОЛУ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

КИЇВ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор,

заслужений працівник народної освіти України

Грибан Віталій Григорович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, доцент

Ніщеменко Микола Прокопович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології тварин

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Лященко Петро Сергійович, Національний аграрний університет, науковий співробітник

Захист відбудеться “18” грудня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15,

навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13,

навчальний корпус № 4, к. 28.

Автореферат розісланий “16” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.П. Прус

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема забезпечення населення України повноцінними продуктами тваринного походження, насамперед м'ясом, може бути швидко вирішена за рахунок підвищення продуктивності свиней.

Пріоритетність розвитку свинарства зумовлюється важливими біологічно-господарськими особливостями цих тварин: багатоплідністю, скороспілістю, всеїдністю та економним використанням кормів (В.П. Рибалко, 2001).

Інтенсифікація свинарства залежить, насамперед, від міцної кормової бази господарств. Застосування збалансованих раціонів дозволяє збільшити продуктивність свиней приблизно на 10%. Нестача поживних елементів в раціонах свиней впливає негативно на їх продуктивність і погіршує резистентність до виникнення захворювань (А.І. Свеженцов, 2005).

На сучасному етапі характерними тенденціями розвитку цієї галузі в світі є підвищення продуктивності з одночасним зниженням витрат кормових ресурсів і праці на одиницю продукції, що досягається збалансованими повноцінними раціонами годівлі, які забезпечують організм в достатній кількості білком та енергією (K. Schebiotko, 1985, Н.С. Цветкова, 1991, В.П. Коваленко, 2001), мікро- і макроелементами, комплексом біологічно активних речовин (В. Обносов, 1980, Г.А. Удрис, 1990, М.П. Ніщеменко, 1994, В.П. Соловйова, 1994, А.П. Поліщук, 1998, В.П. Рибалко, 2003, І.П. Шейко, 2005, В.О. Чумак, 2005).

Обмін речовин – основа усіх фізіологічних процесів. Всебічне вивчення обміну речовин у сільськогосподарських тварин на різних етапах індивідуального розвитку є необхідною передумовою цілеспрямованого впливу на їх ріст і розвиток, формування продуктивних якостей. Тому, як в Україні, так і в інших країнах велике значення надається дослідженням обміну речовин у тварин в онтогенетичному та видовому аспектах. Для стимуляції обміну речовин, підвищення резистентності та продуктивності, застосовуються різного роду стимулятори, однак це не повинно негативно позначатися на якості продукції, її собівартості (І.А. Пахмутов, 1992, В.Н. Кандиба, 1999, Ю.В. Микитин, 2004, Р.Й. Кравців, 2005).

В останні десятиріччя все більш актуальними стають пошук, розробка і впровадження екологічно чистих, низькотоксичних та високоефективних препаратів, які можна було б застосовувати тваринам фізіологічним шляхом – з кормом. Такими препаратами є продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів – похідні торфогуматів і апікультур, які застосовуються в тваринництві та птахівництві. Препарати нетоксичні, в організмі тварин швидко метаболізуються, мають функціональні групи і здатні до хелато-утворення (В.Г. Грибан,1988-2005, И.А. Калашник,1990, Л.М. Степченко, 1980-2006).

Численними дослідженнями на жуйних тваринах та птиці доведено високу ефективність дії цих речовин на обмінні процеси, продуктивність, засвоюваність кормів і резистентність тварин (І.А. Калачник, 1990, Л.М. Степченко, 1992, В.Г. Грибан, 1992). Проте, на свинях подібні дослідження майже не проводились. В літературі зустрічаються лише окремі роботи щодо впливу гумату натрію, гідрогумату (В.І. Сокрут, 1983, В.С. Патров, 1993, В.Г. Грибан, 1998), апізолу і апікультур (А.В. Ольшанський, 1996, В.О.Чумак, 2005) на показники білкового обміну у свиней, але майже відсутні дослідження щодо впливу цих препаратів на показники вуглеводно-ліпідного обміну, продуктивність і резистентність тварин. Необхідність вирішення вказаної вище проблеми і стала підґрунтям для виконання цієї дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є одним із напрямів комплексних досліджень завдання 5 проекту 14 “Ветеринарне забезпечення” науково-технічної програми УААН “Продовольство-95”, а також є розділом комплексної теми кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин ДДАУ “ Адаптація тварин за умов центральної степової зони України за впливу різних умов утримання та біологічно активних речовин ”, номер держреєстрації 0101U004234, виконана згідно з комплексною програмою фундаментальних і прикладних досліджень щодо наукового розвитку галузей агропромислового комплексу України “Розробка біологічних основ підвищення резистентності та адаптації тварин”, шифр 1402.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – дослідити вплив біологічно активних речовин природного походження: гумату натрію, оксигумату і апізолу на рівень вуглеводно-ліпідного обміну, стан гемопоезу, продуктивність та стійкість до захворювань молодняку свиней і розробити технологію застосування цих біологічно активних речовин як кормових добавок з урахуванням віку та фізіологічного стану тварин.

Для досягнення мети перед нами поставлено такі завдання:–

визначити окремі показники морфологічного та біохімічного складу крові свиней у віковому аспекті; –

дослідити вплив гумату натрію, оксигумату і апізолу на показники вуглеводно-ліпідного обміну молодняку свиней;–

науково обґрунтувати застосування згаданих препаратів для підвищення продуктивності свиней;–

встановити вік і фізіологічний стан тварин, за яких дія препаратів буде найбільш доцільною;–

обгрунтувати господарсько-економічну ефективність застосування гумату натрію, оксигумату і апізолу при дорощуванні і відгодівлі свиней.

Об’єкт дослідження: метаболічні процеси в організмі свиней, гумат натрію, оксигумат, апізол.

Предмет дослідження: гематологічні, біохімічні показники крові, продуктивність та резистентність свиней за дії препаратів.

Методи дослідження: фізіологічні, гематологічні, біохімічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено показники вуглеводного та жирового обмінів, продуктивність та резистентність поросят за впливу гумату натрію, оксигумату, апізолу. Отримано нові дані стосовно впливу препаратів на морфологічні та біохімічні показники крові свиней трьох вікових груп. Визначено вікові межі, за яких застосування цих препаратів є найбільш доцільним.

В умовах промислового ведення свинарства доведено ефективність застосування нових біостимуляторів природного походження. Проведеними дослідженнями обгрунтовано перспективність широкого застосування в свинарстві оксигумату, гумату натрію і апізолу для підвищення енергії росту, продуктивності та стійкості тварин до захворювань.

Практичне значення одержаних результатів. Отримано експериментальні дані на різних етапах постнатального розвитку поросят. Отримана інформація щодо вуглеводно – ліпідного обміну дозволяє прогнозувати ріст і розвиток, продуктивність свиней, вдосконалювати технологію їх вирощування та годівлі.

Обгрунтовано можливість застосування в свинарстві оксигумату, гумату натрію і апізолу з метою підвищення продуктивності і природної резистентності тварин, економії трудових та матеріальних ресурсів. Основні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні дисциплін “Фізіологія тварин”, “Клінічна біохімія”, а також на кафедрах анатомії і фізіології с.-г. тварин Полтавської державної аграрної академії; фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Одеського державного аграрного університету; анатомії, нормальної та патологічної фізіології Сумського національного аграрного університету; біохімії, фармакології та радіобіології і фізіології, морфології та патології Подільського державного аграрно-технічного університету.

Особистий внесок здобувача. Організацію дослідів та визначення дії апізолу на морфологічні показники крові свиней, біохімічних показників туш свиней проведено в співпраці з асистентом В.О. Чумаком. Опрацювання літературних джерел, експериментальні та лабораторні дослідження, аналіз отриманих результатів, а також статистичну обробку одержаних результатів та їх інтерпретацію здійснено автором самостійно за методичної та консультативної допомоги наукового керівника – доктора біологічних наук, професора Віталія Григоровича Грибана.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і отримали загальне схвалення на щорічних науково – практичних конференціях професорсько – викладацького складу Дніпропетровського державного аграрного університету (1995-2006 рр.), міжвузівських науково-практичних конференціях: “Проблеми неінфекційної патології тварин”, м. Біла Церква, 1998 р., Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин”, Дніпропетровськ, 2005 р., Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Теоретичні й практичні досягнення молодих аграріїв”, Дніпропетровськ, 2006 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових робіт у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, тематичних і міжвідомчих збірниках, видано 1 рекомендацію.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, експериментальної частини, узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків.

Робота викладена на 157 сторінках комп’ютерного набору. Список літератури включає 396 джерел, із них іноземних 72. Дисертація має 35 таблиць, 27 рисунків.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження проводилися на кафедрі фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, учгоспі “Самарський” ДДАУ впродовж 1995-1999 рр.

Робота була націлена на вивчення дії гумату натрію, оксигумату та апізолу на показники обміну речовин, прирости живої маси у молодняку свиней трьох вікових категорій, а саме відлучених поросят, свиней статевої та фізіологічної зрілості. При цьому визначались морфологічні та біохімічні показники крові, продуктивність, якість отриманої продукції, резистентність тварин до захворювань.

За принципом груп-аналогів формували контрольні та дослідні групи тварин. Свині були в однакових умовах утримання і годівлі, але дослідні групи додатково отримували відповідну дозу біологічно активної речовини.

У зимовий період тварини перебували в станках, а влітку мали вихід на вигули. Годівля проводилася відповідно норм та раціонів, прийнятих в господарстві.

Для виконання поставлених завдань було проведено 3 серії дослідів.

Першу серію дослідів було направлено на оцінку впливу гумату натрію на фізіологічні процеси, продуктивність, загальну резистентність молодняку свиней різного віку.

У першому досліді цієї серії вивчали вплив препарату на морфологічні, біохімічні показники крові, природну резистентність та прирости маси тіла відлучених поросят. Було сформовано контрольну та дослідну групи поросят по 20 голів у кожній. Дослід складався з двох періодів: підготовчого і основного. Під час основного періоду тварини дослідної групи отримували гумат натрію у дозі 15 мг/кг маси тіла щодобово у ранкову годівлю у суміші із концентратами груповим методом. У другому досліді цієї серії визначали вплив гумату натрію на показники обміну речовин, ріст і розвиток молодняку свиней в період статевої та фізіологічної зрілості, тобто віком 3-6 і 7-10 міс. За принципом груп-аналогів було сформовано 2 групи свинок: дослідна та контрольна по 20 голів у кожній. Основний період досліду був поділений на 4 етапи. На першому та третьому етапах тварини дослідної групи отримували в ранкову годівлю додатково по 15 мг/кг гумату натрію. На другому та четвертому етапах тварини як контрольної, так і дослідної груп не отримували кормової домішки і знаходились в однакових умовах годівлі та утримання.

Другу серію дослідів провели з метою фізіологічного обгрунтування використання в технології вирощування свиней оксигумату та оцінки його впливу на ріст і розвиток молодняку свиней, морфологічні, біохімічні показники крові, резистентність та якість отриманої продукції.

Перший дослід цієї серії було проведено на відлучених поросятах. Сформували 2 групи: контрольну та дослідну по 30 голів у кожній (15 кабанчиків і 15 свинок). Дослід складався з двох періодів – підготовчого та основного. Під час основного періоду дослідна група тварин до основного раціону отримувала додатково по 0,15 мл/кг маси тіла оксигумату груповим методом.

Другий дослід цієї серії проводився на відгодівельному молодняку свиней віком 3-6 і 7-10 місяців.

За принципом груп-аналогів сформували контрольну та дослідну групи свинок по 15 голів у кожній. Дослід складався з підготовчого і основного періодів. Для визначення впливу оксигумату на якість продукції було забито по 3 тварини з кожної групи. В тушах визначали забійний вихід, площу “м’язового вічка”, товщину шпику, у найдовшому м’язі спини – вміст сухої речовини, кольоровий показник, рН, вологоутримуючу здатність, вміст неорганічного фосфору, фосфотріоз та макроергічних сполук, у печінці – вміст сухої речовини, жиру, кислотне число жиру.

Третю серію дослідів було спрямовано на вивчення дії продукту апікультури на продуктивність, загальну резистентність і обмін речовин у молодняку свиней.

Перший дослід з апізолом проводився з метою визначення оптимальної дози препарату в якості БАР для свиней. Було сформовано 4 групи тварин: 1 контрольна та 3 дослідні. До складу кожної групи відібрали по 15 свинок віком 4 міс. Дослід складався із підготовчого та основного періодів. Під час підготовчого періоду тварини всіх груп були в однакових умовах утримання і годівлі, а під час основного періоду дослідні групи тварин додатково до основного раціону отримували апізол у таких дозах: перша група – 5 мг/кг маси тіла, друга – 10 мг/ кг, а третя – 15 мг/кг щодобово у ранкову годівлю.

Завданням другого досліду цієї серії було вивчення впливу апізолу на обмінні процеси в організмі свиней та їх продуктивність.

Для цього сформували із свинок віком 4 міс. контрольну та дослідну групи по 12 голів у кожній. Під час підготовчого періоду тварини обох груп перебували в однакових умовах, під час основного – тварини дослідної групи додатково з кормом отримували апізол у дозі 15 мг/кг маси тіла.

Термін згодовування БАР у всіх дослідах становив 21 добу. Поетапне згодовування пов’язано з виявленням пролонгованої дії препаратів. Це дозволило зменшувати витрати препаратів і підвищувати економічну ефективність від їх застосування. За тваринами вели клінічне спостереження, після кожного періоду їх зважували. По завершенню відібрали проби крові з вушної вени для морфологічних та біохімічних досліджень. В крові визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів, кольоровий показник, вміст гемоглобіну, глюкози, лактату, пірувату, загальних ліпідів, холестеролу, фосфоліпідів, триацилгліцеролів, в-ліпопротеїнів, активність б-амілази, ліпази і холінестерази.

Показники визначали за такими методами: еритроцити та лейкоцити підрахунком у камері Горяєва, вміст гемоглобіну визначали на фотоелектроколориметрі, лейкограму виводили загальноприйнятим методом у фіксованих мазках крові, пофарбованих за Романовським – Гімза (Н.В. Коротченко, 1987), ШОЕ визначали мікрометодом Панченкова (І.П. Кондрахін, 1985), вміст глюкози – глюкозооксидазним методом (згідно з інструкцією до набору реактивів “Діаглюк” Львівського підприємства лікпрепаратів), сіалових кислот – за методом Гесса, загальних ліпідів – гравиметрично (Е.А. Васильева, 1982), молочної кислоти – по Баркеру та Симмерсону, бета-ліпопротеїнів за методом Бурштейна (І.П. Кондрахін, 1985), піровиноградної кислоти – за методом Умбрайта, б–амілазну активність – за Каравеєм, холестерол – за методом Ілька, тріацилгліцероли за методом Сардесая та Манінга, холінестеразну активність визначали по гідролізу ацетилхолінхлорида (А.М. Горячковский, 1994), фосфоліпіди визначали методом осаджування (Л.П. Аксененко, 1994), ліпазну активність визначали колориметрично (В.В. Меньшиков, 1987)

Проби м’яса відбирали із найдовшого м’яза спини, сала – над 6-7 грудним хребцем. У пробах м’яса визначали: площу “м’язового вічка“, товщину шпику над 6-7 грудним хребцем, вміст сухої речовини найдовшого м’язу спини, кольоровий показник м’яса, вміст жиру у зразках сала, кислотне число жиру, рН м’яса – колориметрично (А.Т. Мисик, 1985), вологоутримуючу здатність м’яса (А.М. Поливода, 1969), вміст неорганічного фосфору та фосфору фосфотріоз і макроергічних сполук із молібденовим реактивом (Т.Л. Алейникова, 1988).

Обробку отриманих результатів досліджень проводили з використанням загальноприйнятих методів варіаційної статистики та комп’ютерної програми Microsoft Office Excel.

В усіх таблицях ступінь вірогідності позначено: *Р<0,05; **Р<0,01; *** Р<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

1. Особливості росту та обміну речовин у свиней в залежності від віку

Власні дослідження було спрямовано на вивчення показників росту та обміну речовин у свиней в залежності від віку та за впливу біологічно активних речовин природного походження (гумату натрію, оксигумату та апізолу), а також на можливість застосування цих препаратів з фармакологічними засобами для підвищення резистентності та лікування захворівших поросят.

Для повної оцінки дії препаратів на організм свиней провели дослідження морфологічних та біохімічних показників крові поросят у трьох вікових періодах: в 4, 6 та 10 місяців (табл.1).

Таблиця 1

Морфобіохімічні показники крові свиней в залежності від віку (M±m, n=10)

Показники | Вікові групи тварин

2- 4 міс. | 3- 6 міс. | 7-10 міс.

Еритроцити, Т/л | 7,04±0,15 | 6,22±0,27* | 5,25±0,18***

Гемоглобін, г/л | 115,3±2,11 | 106,6±2,73* | 106,1±4,32*

Кольоровий показник | 0,83±0,01 | 0,88±0,04 | 1,03±0,06

Лейкоцити, Г/л | 12,86±0,2 | 12,47 ±0,44 | 10,04±0,2***

Глюкоза, мМ/л | 4,07±0,08 | 5,14±0,3** | 4,15±0,16

Лактат, мМ/л | 1,16±0,05 | 1,26±0,03 | 1,32±0,03*

Піруват, мкМ/л | 92,89±4,08 | 79±3,5* | 96,39±5,5

б – амілаза, г/год.л. | 41,1±3,61 | 50,8±3,35 | 68,09±3,14**

Загальні ліпіди, г/л | 3,98±0,05 | 3,58±0,05*** | 3,49±0,09**

Ліпаза, мк М/хв.л | 260±21,8 | 331,7±2,97** | 322,6±8,01*

Холестерол, мМ/л | 2,78±0,08 | 2,75±0,08 | 2,84±0,1

Холінестераза, мкМ/хв.л | 160,9±4,4 | 169,4±5,05 | 149,8±5,54

Фосфоліпіди, мМ/л | 2,29±0,07 | 2,17±0,07 | 1,81±0,09**

Триацилгліцероли, мМ/л | 0,71±0,05 | 0,62±0,1 | 0,71±0,06

Примітки: *Р<0,05; **Р<0,01; *** Р<0,001 порівняно з тваринами контрольної групи.

Як свідчать наші дослідження, з віком (порівняння показників першої і третьої вікових груп) зростає в крові поросят вміст лактату на 14 % (Р<0,05), активність б-амілази на 40 % (Р<0,01), ліпази – на 24 % (Р<0,05). Але за цей період зменшується кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну в крові тварин відповідно на 25 % (Р<0,001) та 8 % (Р<0,05) при зростанні кольорового показника на 18 %. Було відмічено також зменшення кількості лейкоцитів на 12 % (Р<0,001), зниження рівня загальних ліпідів на 11 % (Р<0,01) та фосфоліпідів на 21 % (Р<0,01).

Інтенсивність росту і розвитку свиней з віком вірогідно зростає. Так, якщо у відлучених поросят прирости маси тіла становили 337,0±13,05г на добу, то в 6 місячному віці цей показник зріс на 37,1%, а в період фізіологічного дозрівання – на 63%. Зростання інтенсивності росту і розвитку поросят з віком супроводжувалося підвищенням активності ферментів жирового та вуглеводного обмінів (ліпази та б-амілази), підвищенням концентрації глюкози і молочної кислоти в крові та зменшенням вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, пірувату, а також кисневої ємності крові.

Отже, з віком у молодняку свиней більшість морфологічних та біохімічних показників крові істотно змінюються, що зумовлено підвищенням інтенсивності росту тварин та віковими особливостями розвитку.

2. Особливості обміну речовин у свиней за впливу гумату натрію

Вивченню впливу гумінових препаратів на відгодівельні якості тварин і птиці присвячено багато досліджень. Автори вказують, що введення до раціону препаратів сприяє кращому росту, підвищенню продуктивності та отриманню високоякісної продукції тваринництва і птахівництва.

Як показали наші дослідження, згодовування гумату натрію як кормової добавки відлученим поросятам сприяло покращенню їх росту і розвитку. У поросят з дослідної групи під кінець згодовування препарату маса тіла однієї голови становила в середньому 44,12 кг, проти 40,9 кг тварин контрольної групи, що на 8 % вище (Р<0,01). Нами зазначено зростання у дослідній групі тварин кількості еритроцитів з 7,04 до 7,47 Т/л або на 6 % (Р<0,05), вмісту гемоглобіну на 10 % (127,2 проти 115,3 г/л, Р<0,01), при цьому зріс і кольоровий показник, що свідчить про стимулюючий вплив гумату натрію на синтез еритроцитів і вмісту гемоглобіну в них.

У поросят в період статевого дозрівання під впливом гумату натрію середньодобовий приріст маси тіла зростав на 14% (з 462 г до 525 г, Р<0,05). У крові тварин дослідної групи вміст гемоглобіну збільшився з 106,6 до 121,6 г/л, або на 14% (Р<0,001), кількість еритроцитів на 10 % (з 6,22 Т/л до 6,89 Т/л, Р<0,05). Знизилась кількість моноцитів на 36% (Р<0,05), натомість частка лімфоцитів збільшилась на 16% (з 5,9 до 6,85 Г/л, Р<0,05).

У період фізіологічного дозрівання свиней гумат натрію стимулює гемопоез, зокрема кількість еритроцитів зростала на 14 % (з 5,25 до 5,97 Т/л, Р<0,05) та вміст гемоглобіну з 106,1 до 120,8 г/л або на 13 % (Р<0,05).

Кількість лейкоцитів у крові тварин дослідної групи зросла на 9 % (10,04 Г/л проти 10,93 Г/л, Р<0,05). Це відбувалось за рахунок зростання кількості лімфоцитів з 4,57±0,2 Г/л до 5,42±0,27 Г/л або на 19 % (Р<0,05). Зміни відбувались у фізіологічних межах, і їх можна розглядати як стимулюючу дію препарату на імунологічну реактивність організму.

Результати впливу препарату на біохімічні показники крові свиней наведено у табл. 2 та на рис. 1.

У поросят віком 2-4 місяців відмічалось зниження вмісту лактату на 14 % (Р<0,05), пірувату на 27% (Р<0,001). Вірогідно змінилась і активність б-амілази крові, яка збільшилась на 21% (Р<0,05). Відмічено зниження вмісту сіалових кислот на 14 % (Р<0,05). Зниження вмісту лактату та пірувату, підвищення активності б – амілази, підвищення процесів аеробного окиснення в тканинах призводить до зростання рівня глюкози у сироватці крові поросят на 16 % (Р<0,001). У свою чергу зростання вмісту глюкози в крові стимулює утворення ліпідів.

Таблиця 2

Вплив гумату натрію на біохімічні показники крові свиней

(M±m, n=10)

Показники | 2-4 місячні | 4-6 місячні

контрольна | дослідна | контрольна | дослідна

Глюкоза, мм/л | 4,07±0,08 | 4,79±0,11** | 5,14±0,3 | 4,28±0,27*

Лактат, мм/л | 1,16±0,05 | 0,95±0,08* | 1,26±0,03 | 1,09±0,02***

Піруват, мкМ/л | 92,89±4,08 | 68,27±4,08** | 79,0±3,5 | 66,31±3,9*

б-амілаза, г/год.л | 41,1±3,61 | 51,5±5,03* | 50,8±3,35 | 69,7±2,0***

Сіалові кислоти, Ех1000 | 67,1±2,8 |

57,8±2,2* |

64,24±2,5 | 50,52±2,6**

Загальні ліпіди, г/л | 3,89±0,05 | 4,12±0,03** | 3,58±0,05 | 3,79±0,06*

Холінестераза, мкМ/хвл | 160,9±4,4 |

138,5±4,6** |

169,4±5,05 | 186,6±5,23*

Ліпаза, мкМ/хвл | 260±21,8 | 333±24,4* | 331,44±2,97 | 350,7±3,45**

Примітки: *Р<0,05; **Р<0,01; *** Р<0,001 порівняно з тваринами контрольної групи.

Результати дослідження (рис.1) показали, що гумат натрію у поросят суттєво вплинув на стан метаболізму, зокрема на показники ліпідного обміну. Вміст триацилгліцеролів у сиворотці крові зростав на 24 % (Р<0,05), фосфоліпідів – на 13 % (Р<0,05). Усе це зумовило зростання концентрації загальних ліпідів на 6 % (Р<0,05). Разом з тим, у тварин дослідної групи знизився вміст холестеролу на 10 % (Р<0,05). У сироватці крові дослідних тварин зростала активність ліпази на 28% (Р<0,05), активність холінестерази на 16 % (Р<0,01).

У свиней в період статевого дозрівання відмічено зниження рівня глюкози в крові тварин дослідної групи на 17 % (Р<0,05), активність ферменту б – амілази зросла на 37 % (Р<0,001). Знижувався вміст лактату на 15 % (Р<0,001) та пірувату на 16 % (Р<0,05), рівень сіалових кислот на 12 % (Р<0,01). Зросла концентрація загальних ліпідів на 6 % (Р<0,05) та збільшилась ліпазна активність на 6 % (Р<0,001), разом з тим вміст холестеролу в крові дослідних тварин вірогідно зменшився на 11,3 % (Р<0,05). Встановлено підвищення в крові тварин дослідної групи вмісту в- ліпопротеїнів на 11% (Р<0,05) та фосфоліпідів на 11% (Р<0,05).

Підвищення активності холінестерази крові тварин дослідної групи на 10 % (Р<0,05) відносно контролю ми пов’язуємо з антистресовою властивістю гумінових препаратів та їх позитивним впливом на синтетичні процеси та процеси травлення в організмі інтенсивно ростучих поросят.

У фізіологічно зрілих свиней відмітили зниження вмісту глюкози в крові у тварин дослідної групи на 10,9 % (Р<0,05).

1 – фосфоліпіди; 2 – триацилгліцероли; 3 – холестерол

Рис. 1. Вплив гумату натрію на показники ліпідного обміну в

організмі свиней

Примітки: *Р<0,05 порівняно з тваринами контрольної групи.

При дослідженні ліпідного обміну встановлено збільшення вмісту загальних ліпідів в крові тварин дослідної групи, але це відбувалось за рахунок зростання кількості фосфоліпідів на 20 % (Р<0,05).

Дослідження показали, що у поросят, які отримували гумат натрію, захворюваність на гастроентерит була на 20% меншою, ніж у групі, де препарат не застосовували. Використання запропонованої нами схеми лікування гастроентериту призвело до позитивних наслідків. Було відмічено, що у поросят, які отримували гумат натрію, симптоми хвороби зникали в середньому через 3 доби, а у поросят контрольної групи термін одужання в середньому становив 5 діб. Отже, застосування гумату натрію при комплексному лікуванні гастроентериту скорочує термін захворювання, запобігає загибелі тварин, суттєво впливає на загальний стан поросят.

3. Застосування оксигумату для стимуляції обміну речовин у свиней різного віку

У попередніх дослідженнях нами було вивчено дію гумату натрію на морфологічні показники крові, вуглеводний та ліпідний обміни різних вікових груп молодняку свиней, стійкість тварин до захворювання на гастроентерит. Отриманий позитивний результат, але крім гумату натрію розроблено й інші препарати на гумусовій основі, зокрема, оксигумат. Це більш дешевий, краще розчинний препарат, але його дію на організм свиней не вивчено, тому подальша наша робота була спрямована саме в цьому напрямі.

Аналіз отриманих даних свідчить, що оксигумат стимулює ріст і розвиток тварин. Нами було відмічено, що середньодобовий приріст у дослідних тварин був вищий на 14 % (Р<0,05), порівняно з контрольною групою (рис.2).

Рис. 2. Середньодобовий приріст маси тіла поросят за впливу оксигумату

Примітка: *Р<0,05 порівняно з тваринами контрольної групи.

Оксигумат, як і гумат натрію, стимулює гемопоез. В цілому кількість еритроцитів в крові поросят дослідної групи збільшилась на 14 % (5,77 проти 6,61 Т/л, Р<0,01) щодо контрольної групи. Серед кабанчиків відмітили вірогідне зростання цього показника у тварин дослідної групи на 28% (з 5,42 до 6,94 Т/л, Р<0,001), у свинок вірогідних змін не встановлено, але відмічено тенденцію до зростання.

Оксигумат значною мірою впливає на обмінні процеси в організмі свиней, але це залежить від статі. Зокрема, у кабанчиків вміст глюкози в крові тварин дослідної групи знизився на 11 % (з 4,95 до 4,41 ммоль/л, Р<0,05). Також відмічено зниження вмісту лактату у дослідних тварин на 27 % (з 1,04 до 0,76 ммоль/л, Р<0,05).

Активність б-амілази в крові дослідної групи кабанчиків, порівняно з контрольною групою, зросла на 33 % (50,95 проти 67,85 г/год.л, Р<0,05).

У свинок також відмітили вірогідні зміни показників вуглеводного обміну. Так, активність б-амілази у дослідній групі тварин зросла на 26 % (з 61,18 до 76,98 г/год.л, Р<0,05). Подібні зміни ми спостерігали щодо рівня глюкози. Її вміст в крові збільшився на 10 % (з 5,01 до 5,51 ммоль/л, Р<0,05) у тварин дослідної групи, порівняно з контролем, а рівень лактату знизився на 25 % (1,13 проти 0,85 ммоль/л, Р<0,01), а пірувату на 16 % (з 95,15 до 80,42 мкмоль/л, Р<0,05).

Наші дослідження показали, що пластичні процеси за впливу оксигумату більш виражені у кабанчиків, ніж у свинок. Про це свідчить і рівень показників ліпідного обміну в крові поросят. Застосування оксигумату певним чином вплинуло на кількісний склад окремих ліпідів. Вірогідно збільшувався вміст загальних ліпідів у крові кабанчиків на 7% (з 3,9 до 4,1 г/л, Р<0,05), на 12 % (з 2,34 до 2,62 г/л, Р<0,05) зростав рівень в–ліпопротеїнів, фосфоліпідів на 10 % (з 2,45 до 2,7 мМ/л, Р<0,05), а триацилгліцеролів на 39 % (з 0,64 до 0,89 мМ/л, Р<0,05), відносно контрольних значень. Рівень холестеролу в крові знижувався на 12 % (2,67 проти 2,36 мМ/л, Р<0,05), а активність холінестерази вірогідно зменшувалася в крові дослідних кабанчиків на 16 % (155,7 проти 130,9 мкМ/хв.л, Р<0,05).

У крові свинок відмічали зростання активності ліпази на 9 % ( з 261,3 до 284,8 мкМ/хв.л, Р<0,05), у кабанчиків – на 8 % (з 274,6 до 297,1 мкМ/хв.л, Р<0,05), порівняно з контролем.

Отже, додавання до раціону оксигумату спричиняє позитивні зміни в обмінних процесах саме в період інтенсивного росту поросят. Ці зрушення більш виражені у кабанчиків, ніж у свинок. Тварини добре росли, мали кращі показники приросту, обмінні процеси були направлені в бік накопичення, що дуже важливо при вирощуванні свиней.

Нами був проведений дослід по впливу оксигумату на ефективність лікування поросят, хворих на бронхопневмонію. Отримані результати свідчать, що поросята, які додатково до традиційного лікування отримували оксигумат, мали кращі показники крові. Застосування добавки сприяло збільшенню кількості еритроцитів в крові поросят дослідної групи на 11%, (Р<0,001).

Встановлено, що період статевого дозрівання у поросят характеризується найбільш інтенсивним ростом та прискоренням обмінних процесів. Важливим показником, за яким можна характеризувати ефективність застосування препарату, є динаміка змін маси тіла піддослідних тварин. В результаті введення до раціону оксигумату маса тіла 1 голови під кінець досліду у тварин контрольної групи становила 73,94 кг, а у дослідних 78,28 кг, тобто на 6 % (Р<0,05) була більшою. Тварини дослідної групи випереджали контрольних в абсолютному прирості на 15% (Р<0,01). Середньодобовий приріст був також більшим на 15 % (Р<0,01).

При дослідженні показників крові поросят відмітили вірогідні зміни вмісту гемоглобіну. Цей показник зріс в дослідній групі на 7 % (з 95,8 до 109,1 г/л, Р<0,05), порівняно із контролем. Зростала кількість лейкоцитів на 7% (з 10,49 до 11,19 Г/л, Р<0,05) за рахунок лімфоцитів (з 5,51 до 6,09 Г/л, Р<0,05).

Результати досліджень показників вуглеводного обміну у поросят віком 6 місяців показали, що оксигумат підсилює аеробні енергетичні процеси в організмі, про що свідчить зниження вмісту лактату на 25 % (Р<0,05), а пірувату – на 9 % (Р<0,01) в крові тварин. При цьому рівень глюкози знизився на 11 % (Р<0,001). Амілолітична активність сироватки крові у тварин дослідної групи була вищою на 14 % (Р<0,05), порівняно з контрольною групою.

Підвищився рівень загальних ліпідів крові дослідної групи на 6 % (Р<0,05). На нашу думку, це підвищення обумовлено збільшенням у складі ліпідів крові поросят фракції фосфоліпідів з 1,78 до 2,2 мМ/л, та в – ліпопротеїнів на 13 % (Р<0,05).

Нами виявлено позитивну дію препарату на ферментативну активність крові свиней. У тварин дослідної групи зросла ліпазна активність на 19 % (Р<0,05), та активність холінестерази на 21 % (Р<0,05), порівняно з контрольною групою тварин (табл.3).

Таблиця 3

Вплив оксигумату на вуглеводно-ліпідний обмін поросят

в залежності від віку (M±m, n=10)

Показники | 4-6 місячні | 7-10 місячні

контрольна | дослідна | контрольна | дослідна

Глюкоза, мм/л | 4,91±0,05 | 4,41±0,08*** | 4,29±0,05 | 4,04±0,07*

Лактат, мМ/л | 1,07±0,09 | 0,81±0,06* | 1,32±0,05 | 1,04±0,07**

Піруват, мкМ/л | 97,66±1,79 | 89,78±1,33** | 111,56±4,27 | 100,59±3,05*

б-амілаза, г/год.л | 67,84±3,18 | 77,27±3,04* | 69,98±5,44 | 84,49±3,93*

Загальні ліпіди, г/л | 3,68±0,06 | 3,89±0,07* | 3,48±0,11 | 3,6±0,12

в-ліпопротеїни, г/л | 2,24±0,1 | 2,54±0,09* | 2,09±0,16 | 2,51±0,11*

Холінестераза, мкМ/хвл | 135,8±7,96 |

165,5±11,43* |

154,2±8,2 | 135,6±6,37

Ліпаза, мкМ/хвл | 271,0±15,35 | 322,6±12,8* | 278,0±15,09 | 301,9±10,76

Примітки: *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001 порівняно з тваринами контрольної групи.

Застосування препарату тваринам в період фізіологічного дозрівання позитивно вплинуло на кількість еритроцитів, яка збільшилася у крові дослідних тварин на 15% (з 5,28 до 6,08 Т/л, Р<0,01).

Результати досліджень показують, що оксигумат впливає на обмін вуглеводів в організмі свиней. Математична обробка отриманих результатів виявила вірогідні зміни вмісту глюкози в крові дослідних тварин на 6 % (Р<0,05), порівняно з контролем. Також зросла амілолітична активність ферменту на 20% (Р<0,05).

В період фізіологічної зрілості поросят препарат стимулює процеси аеробного окиснення, про що свідчить зниження в їх крові вмісту лактату на 22% (Р<0,01) та пірувату на 10 % (Р<0,05).

Дослідження показали, що оксигумат підвищує в крові вміст загальних ліпідів, переважно за рахунок фосфоліпідів (18 %, Р<0,05) і в–ліпопротеїнів (20%, Р<0,05).

Для оцінки впливу оксигумату на організм тварин і визначення впливу препарату на якість отримуваної продукції ми провели забій тварин по 3 голови з кожної групи. Було здійснено органоліптичний та біохімічний аналіз отриманої продукції. Встановлено, що застосування оксигумату як кормової добавки в складі раціону для свиней на відгодівлі не вплинуло негативно на забійні, м’ясо-сальні, біохімічні та органолептичні показники продукції піддослідних тварин.

4. Застосування апізолу як стимулятора обміну речовин у молодняку свиней

Продукти бджолиного походження мають широке коло застосування у медицині, а в останні роки все більше з’являється публікацій про вивчення дії продуктів бджільництва на різні види тварин і птиці. Вже доведено стимулюючу дію окремих продуктів бджільництва на підвищення продуктивності і посилення резистентності у окремих видів тварин. Проте їх використання обмежене незначним обсягом виробництва. Можливим виходом з цієї ситуації є використання бджолиного підмору, який навесні знищують на пасіках.

Ми дослідили вплив апізолу (препарату, у складі якого є бджолина отрута та інші компоненти тіла бджоли) на загальну резистентність, продуктивність та обмінні процеси у молодняку свиней. Препарат задавався у дозі 5 мг/кг, 10 мг/кг та 15 мг/кг маси тіла тварин.

Апізол позитивно вплинув на продуктивність свиней. Найбільш ефективною виявилася доза апізолу 15 мг/кг маси тіла тварин, при застосуванні котрої спостерігали найбільш виражений ефект за показниками середньодобового приросту маси тіла поросят.

Згодовування тваринам апізолу сприяло зростанню в крові у свиней 3-ї дослідної групи рівня гемоглобіну на 32% (Р<0,001), тобто до 102,3 г/л порівняно з контролем - 77,6 г/л.

Аналіз біохімічних показників крові поросят показав, що застосування апізолу викликало зниження вмісту молочної кислоти в крові тварин 3-ї дослідної групи, проти вмісту лактату у свиней контрольної групи на 27% (з 1,01 до 0,74 мМ/л, Р<0,05).

Наступним етапом наших досліджень було визначення дії апізолу на продуктивність свиней в період статевого дозрівання. (табл.4)

Таблиця 4

Морфологічні показники крові свиней 5-місячного віку

після використання апізолу (M±m, n=10)

Показники | Групи тварин

контрольна | дослідна

Еритроцити, Т/л | 5,82±0,34 | 5,94±0,65

Гемоглобін,г/л | 82,0±1,3 | 91,0±1,2***

Кольоровий показник | 0,72±0,04 | 0,81±0,07

Лейкоцити, Г/л | 8,33±1,41 | 9,11±1,03

Нейтрофіли, Г/л | 4,68±0,24 | 4,7±0,19

Еозинофіли, Г/л | 0,23±0,05 | 0,19±0,03

Базофіли, Г/л | 0,03±0,01 | 0,03±0,02

Моноцити, Г/л | 0,17±0,03 | 0,17±0,01

Лімфоцити, Г/л | 3,7±0,13 | 4,3±0,14**

Примітки: **Р<0,01; *** Р<0,001 порівняно з тваринами контрольної групи.

Встановлено, що апізол збільшував середньодобовий приріст тварин дослідної групи на 22%. Рівень гемоглобіну у тварин цієї групи був вищим на 15% (82,0 проти 91,0 г/л, Р<0,001). У поросят дослідної групи кількість лейкоцитів в їх крові мала тенденцію до зростання щодо контролю і це зростання відбувалось за рахунок лімфоцитів (3,69 до 4,28 Г/л, Р<0,01).

Аналіз біохімічних показників крові показав, що помітної різниці за вмістом деяких показників ліпідно-вуглеводного обміну не спостерігалось. Проте, вміст лактату у крові свиней дослідної групи був меншим на 19 % (1,17 проти 0,95 мМ/л, Р<0,05). Отже, на нашу думку, апізол позитивно впливає на метаболічні процеси тварин, підвищує продуктивність, має профілактичну дію до виникнення захворювань. Препарат не викликає негативних змін з боку морфологічних та біохімічних властивостей крові.

6. Економічна ефективність застосування гумату натрію, оксигумату та апізолу

Розрахунок економічної ефективності від згодовування біологічно активних речовин гумінової природи та апізолу проведено нами на основі обліку приросту маси тіла свиней контрольних та дослідних груп, вартості приросту та кормової добавки на одну голову. В результаті проведених досліджень встановлено, що економічний ефект від згодовування свиням гумату натрію у віці 4 місяців становив на 1 голову – 6,86 грн., 6 місяців – 14,11 грн., 10 місяців – 4,09 грн., від згодовування оксигумату в 4-місячному віці відповідно 12,29 грн., 6-місячному – 13,31 грн., 10-місячному віці – 3,14 грн. Окупність витрат при застосуванні апізолу – 2 грн. на 1 грн. додаткових витрат.

ВИСНОВКИ

1. Проведеними дослідженнями фізіологічних та біохімічних показників на свинях в період постнатального онтогенезу виявлено вікові особливості показників гемопоезу, вуглеводного та ліпідного обмінів, приросту маси тіла, а також вплив на ці процеси біологічно активних речовин природного походження – гумату натрію, оксигумату, апізолу.

Під час росту в крові свиней зменшується кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст глюкози, лактату, фосфоліпідів і триацилгліцеролів на фоні підвищення концентрації холестеролу, активності ферментів крові б-амілази, ліпази і холінестерази.

2. Гумінові препарати стимулюють гемопоез. Гумат натрію збільшує кількість еритроцитів і рівень гемоглобіну в крові 4 (на 6%), 6 (на 10%) – 10-ти місячних свиней (на 14%). Оксигумат сприяє збільшенню кількості еритроцитів в крові 4 і 10-ти місячних поросят на 14 та 15 %, а рівень кров’яного пігменту підвищує лише у 6-ти місячних тварин на 7%.

3. Гумат натрію та оксигумат посилюють процеси аеробного окислення, підвищують рівень енергетичних процесів за участю глюкози. У 4-х місячних поросят гумат натрію і