ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЛЯКІШЕВА АННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 376.54:62:371.84

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ У ЦЕНТРАХ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

13.00.05 – соціальна педагогіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Левченко Тетяна Іванівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

професор кафедри педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Звєрєва Ірина Дмитрівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

провідний науковий співробітник лабораторії соціальної педагогіки;

кандидат педагогічних наук

Редіна Валентина Андріївна,

Харківська обласна станція юних туристів, директор

Провідна установа Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ

Захист відбудеться “ 6 ” березня 2007 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9)

Автореферат розісланий “4” лютого 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М.Масол

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Створення структури ринкової економіки, високі темпи розвитку науки і техніки, швидке старіння знань, поява нових областей професійної діяльності загострює проблеми творчого розвитку учнів як умови їх майбутньої діяльності. Це актуалізує дійове використання потенціалу обдарованості людини. Обдаровані діти характеризуються високим розумовим розвитком, який є наслідком як природних задатків, так сприятливих умов у процесі виховання та навчання. Тож, одним з найважливіших завдань сучасної системи освіти є науково – педагогічне вирішення проблем виявлення та розвитку творчих обдарувань учнів, дослідження теоретичних засад цього процесу. Вивчення передового педагогічного досвіду та успішне здійснення науково-прикладних досліджень на основі сучасних концептуальних підходів дають змогу створити ефективну систему психолого-педагогічної роботи з розвитку обдарованих учнів.

В останнє десятиріччя представниками психологічної і педагогічної наук зроблено вагомий внесок у дослідження специфічних умов виховання обдарованої молоді. На думку вчених, творча діяльність передбачає наявність комплексу складних особистісних якостей, які зумовлюють виявлення активності обдарованих дітей, їх ініціативи, здібностей (Ш.Амонашвілі, І.Волков, В.Моляко, Б.Нікітін, К.Платонов, В.Рибалка, С.Рубінштейн, В.Семиченко, С.Сисоєва, Т.Сущенко, Б.Теплов та ін.).

Аналіз теоретичних досліджень свідчить, що в них не знайшла повного відображення проблема цілісного уявлення про систему розвитку обдарованих школярів, що не дає змоги прогнозувати, виявляти та долати перешкоди у процесі розвитку їх творчого потенціалу.

Не розкрита ефективність змін когнітивної структури обдарованої дитини після спеціальної взаємодії в спеціально створеному соціальному середовищі, оптимально діяльнісно спрямованому, коли когнітивна поведінка дитини може відбуватися, як на зовнішньому рівні (копіюванні дій іншого), так і на рівні операційної структури, коли інтелект дитини розвивається як міжособистісний процес. Згідно з теорією соціального научіння (А.Бандура, Б.Скіннер), соціальна модель поведінки найбільш ефективно впливає на породження суджень у дитини, формується особливий тип соціальної взаємодії, який полягає в спостереженні за зразками, які потім копіюються. Соціальна модель стимулює еволюцію дитини в напрямку постійного розвитку, коли спілкування індивіда з моделлю вищого рівня має на нього благотворний вплив. Соціальна кооперація веде до координування точок зору, дій, коли суб’єкт йде шляхом все більш інтенсивного обміну інтелектуальними цінностями. Однак проблема життєдіяльності обдарованої дитини в соціально – культурному позашкільному просторі досі залишається мало досліджуваною.

Узагальнення практики діяльності центрів науково-технічної творчості учнів засвідчує наявність суперечностей між завданнями розвитку обдарованих дітей у позашкільних навчальних закладах технічного профілю та рівнем їх вирішення.

Актуальність означеної проблеми, її недостатня теоретична і методична розробленість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Соціально-педагогічні умови розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри соціальної педагогіки Волинського державного університету імені Лесі Українки “Соціально-педагогічні умови формування здорового способу життя підлітків” (р/н № U000270). Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням вченої ради Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол № від 25 січня 2001 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № від 14 червня 2005 р.).

Об'єкт дослідження: процес розвитку обдарованої особистості у соціокультурному просторі позашкільної освіти.

Предмет дослідження: соціально-педагогічні умови виховання і розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості.

Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови розвитку обдарованості школярів у центрах науково-технічної творчості.

Гіпотеза дослідження ґрунтувалась на припущенні, що ефективність впливу спеціально створених соціально-педагогічних умов на розвиток обдарованості школярів у центрах науково-технічної творчості може бути досягнута у тому випадку, якщо процес виховання здійснюється на основі комплексного педагогічного підходу, який передбачає: оновлення сукупності соціально-педагогічних форм та методів навчально-виховної роботи, що сприяють успішній творчій науково-технічній діяльності школярів у гуртках центрів; гармонізацію актуалізованих потребнісно-мотиваційних утворень і адекватних соціально-педагогічних впливів на розвиток творчої обдарованості учнів; здійснення теоретико-методичної й практичної підготовки педагогів центрів науково-технічної творчості до реалізації завдань розвитку обдарованості учнів.

Відповідно до мети та гіпотези були визначені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми розвитку творчої обдарованості школярів у центрах науково-технічної творчості у психолого-педагогічній теорії та практиці.

2. Обґрунтувати сукупність соціально-педагогічних умов, спрямованих на активізацію розвитку творчої обдарованості школярів, на основі чого розробити відповідну методику.

3. Експериментально перевірити ефективність соціально-педагогічних умов і методики розвитку творчої обдарованості школярів у навчально-виховній діяльності центрів науково-технічної творчості.

4. Розробити та експериментально апробувати програму підготовка педагогів центрів науково-технічної творчості до роботи з обдарованими учнями.

5. Розробити відповідні рекомендації з впровадження результатів дослідження у практику навчально-виховної діяльності центрів науково-технічної творчості.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про діалектичний зв’язок між явищами об’єктивної дійсності, про механізми трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання, а також засади психолого-педагогічної детермінації та самодетермінації становлення, розвитку та життєдіяльності особистості. Для уточнення вихідних позицій дослідження використовувалися положення Законів України “Про освіту”, „Про позашкільну освіту”, Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Концепції позашкільної освіти та виховання, Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки.

Теоретичну основу дослідження становлять філософські положення про системний підхід як методологічний спосіб пізнання фактів і процесів; концептуальні положення теорії та практики виховання обдарованої особистості. Проведене нами дослідження ґрунтувалося на психолого-педагогічних концепціях творчої особистості та її розвитку (В.Андрєєв, Б.Богоявленська, Л.Виготський, Г.Костюк, В.Моляко, В.Рибалка та ін.), соціально-педагогічних дослідженнях (Л. Міщик, І. Звєрєва, А. Капська, В. Сидоров, О. Пічкар, І. Мигович, Г. Лактіонова, І. Козубовська, Г. Попович, С. Марченко, С. Толстоухова, Н. Лавриченко, Н. Романова), основ формування обдарованої особистості в системі виховної роботи загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів (Б.Бітінас, І.Іванов, В.Кузь, С.Сисоєва, Т.Сущенко та ін.), концепції особистісно-діяльністного підходу до виховання (Г.Балл, І.Бех, Т.Левченко).

Методи дослідження. Досягненню мети дослідження й розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження, а саме: теоретичних (вивчення, аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури, синтез, порівняння, моделювання, систематизація), які дали можливість виявити й узагальнити дослідницькі матеріали з проблеми, розробити теоретичні підходи до її розв’язання; емпіричних: діагностичні (анкетування, інтерв’ю, бесіда, тестування), педагогічні спостереження, ранжування, які сприяли вивченню стану проблеми в практиці та застосовувалися у педагогічному експерименті. Педагогічний експеримент дав можливість перевірити гіпотезу дослідження. Емпіричні дані оброблялися методами математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

– вперше визначено, обґрунтовано і впроваджено сукупність дієвих соціально-педагогічних умов, які стимулюють розвиток обдарованості учнів у центрах науково-технічної творчості. Вони полягають у кореляції розвивально-перетворювального потенціалу з внутрішньою мотивацією, потребами, прагненнями учнів; застосуванні педагогічних форм і методів розвитку обдарованості узгоджених з індивідуально-психологічними особливостями школяра; включенням учнів у різноманітні види творчої науково-технічної діяльності з урахуванням їхнього предметно-перетворювального досвіду;

– уточнено сутність поняття творчої обдарованості учнів, визначено критерії її сформованості;

– подальшого розвитку дістали засоби виявлення і підтримки обдарованих учнів у системі позашкільної освіти.

Практичне значення дослідження полягає у розробці методики, спрямованої на розвиток творчої обдарованості школярів у науково-технічних центрах України. Використання матеріалів дисертаційного дослідження дає змогу практичним педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів підвищити ефективність виховної роботи з обдарованими учнями.

Основні результати дослідження можуть бути використані педагогічними працівниками та практичними психологами позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів при організації роботи з обдарованими школярами з науково-технічної творчості, а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників та підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена: послідовною реалізацією теоретичних положень у вирішенні завдань дослідження; використанням валідних і надійних взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті та завданням дисертаційної роботи; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних; застосуванням методів математичної статистики.

Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 2000–2006 рр.

На першому етапі (2000–2001 рр.) аналізувалася філософська, соціологічна, психолого-педагогічна література за темою дослідження, що дало змогу виявити соціально-педагогічні умови розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості, розробити показники, критерії та методику діагностики обдарованості. На цьому ж етапі було проведено вивчення стану проблеми у практиці роботи позашкільних навчальних закладів як констатувальний етап педагогічного експерименту. Це дало змогу уточнити вихідні теоретичні позиції дослідження, програму та методику дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2002–2003 рр.) проводився формувальний педагогічний експеримент, у процесі якого перевірялася гіпотеза й ефективність експериментальної методики, коригувалася методика дослідження; на основі критеріїв і показників оцінки обдарованості учнів перевірялися соціально-педагогічні умови розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості.

На третьому етапі (2004–2006 рр.) здійснювалися аналіз, узагальнення та перевірка результатів дослідно-експериментальної роботи, проводилась їх статистична обробка, формулювалися загальні висновки та рекомендації, розроблялися та впроваджувалися у практику навчально-виховної роботи позашкільних навчальних закладів методичні рекомендації з означеної проблеми, здійснювалось літературне оформлення роботи.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської області, Центру науково-технічної освіти м. Луцька Волинської області, Станції юних техніків – центру науково-технічної творчості молоді Дніпровського району м. Києва. У педагогічному експерименті були задіяні 250 учнів і 25 керівників гуртків.

Апробація і впровадження основних результатів дослідження проводилися шляхом виступів дисертантки на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів” (м. Київ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні підходи інтеграції та соціалізації дітей з особливими потребами” (м. Луцьк, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сравнительная педагогика в условиях международного сотрудничества и европейской интеграции” (м. Брест, 2005 р.), Першому Всеукраїнському конгресі психологів (м. Київ, 2005 р.), засіданнях кафедри соціальної педагогіки Волинського державного університету імені Лесі Українки, Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота в Україні на початку дев’ятнадцятого сторіччя: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогічна наука, педагогічна освіта” (м. Луцьк, 2002 р.).

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на засіданнях кафедри соціальної педагогіки педагогічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки, лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання АПН України.

Результати дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської області (довідка про впровадження № 97 від 6 листопада 2006 року), Центру науково-технічної освіти м. Луцька Волинської області (довідка про впровадження № 49 від 6 листопада 2006 року), Станції юних техніків – центру науково-технічної творчості молоді Дніпровського району м. Києва (довідка про впровадження № 84 від 14 березня 2006 року).

Обґрунтованість та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, комплексним використанням методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету та завданням, експериментальною перевіркою теоретичних висновків і методичних розробок.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені в 6 одноосібних публікаціях, зокрема у 3 статтях у фахових виданнях, визначених ВАК України.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, переліку використаної літератури (250 джерел) та 4 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 211 сторінок, зокрема 173 сторінки основного тексту. Робота містить 7 таблиць та 1 рисунок на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання, визначено теоретико-методологічні основи та методи дослідження, етапи його проведення, розкриті наукова новизна, практичне значення дослідження та вірогідність його результатів, визначено експериментальну базу дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі „Розвиток обдарованості дитини як соціально-педагогічна проблема” розкриваються філософські та конкретно-наукові аспекти природи обдарованості дитини, проведено аналіз категоріально-концептуального апарату дослідження проблеми та проаналізовано її стан у практиці роботи позашкільних навчальних закладів.

Вивченню проблеми розвитку обдарованості присвячено ряд сучасних філософських, психологічних та педагогічних досліджень. Представниками психологічної і педагогічної наук зроблено вагомий внесок у дослідження основних умов виховання обдарованої молоді. На думку вчених, творча діяльність передбачає наявність комплексу складних особистісних якостей, які зумовлюють виявлення активності обдарованих дітей, їх ініціативи.

Актуальним є питання про створення науково обґрунтованих підходів до обдарованої особистості у системі позашкільної освіти як до складної педагогічної проблеми. Цю проблему частково висвітлено у працях С.Букрєєвої, В.Вербицького, Л.Ковбасенко, О.Литовченко, В.Мачуського, Р.Науменко, Л.Островської, В.Пострільоного, Г.Пустовіта, Т.Цвірової, Н.Тернової та ін.

Ретроспективний аналіз досліджень проблеми обдарованості у психолого-педагогічних джерелах дав змогу зробити такі висновки: проблема творчої обдарованості знаходить відображення як у науково-теоретичних джерелах стародавніх часів, так і в роботах сучасних філософів, психологів, педагогів. Надбання українських вчених у розв'язанні досліджуваної проблеми створюють необхідні передумови для визначення орієнтирів у створенні системи виховання обдарованих особистостей, ґрунтовного вивчення типів обдарованості.

На сучасному етапі дослідження теоретичних засад обдарованості має місце неоднозначний підхід до визначення поняття обдарованості особистості. Це призводить до нечіткості у визначенні завдань і змісту навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах. Тому, нами було уточнено визначення поняття творчої обдарованості як індивідуальну потенціальну своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності.

У структурі обдарованості ми виділили наступні п'ять компонентів, які використовували у своєму дослідженні: домінуюча роль пізнавальної мотивації; дослідницька, творча активність, яка виявляється у пошуках нового, в постановці і вирішенні проблем; можливість досягнення оригінальних рішень; можливість прогнозування і передбачення; здатність до створення ідеальних еталонів, які забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки.

Дослідження особливостей обдарованості було проведене нами у конкретному виді діяльності, а саме у науково-технічній творчості. У цій галузі психолого-педагогічної науки дослідження проводили такі автори, як Г.Альтшуллер, А.Антонов, Г.Буш, С.Василейський, М.Давлетшин, П.Енгельмейєр, Е.Мілерян, В.Моляко, Т.Кудрявцев, Ю.Трофімов, П.Якобсон та ін. Результати їх досліджень ми використовували у своїй роботі.

У дослідженні технічна обдарованість розглядається як складне особистісне утворення, яке невід'ємно пов'язане із загальною обдарованістю учня. У технічній обдарованості ми виділяємо ряд компонентів: це задатки, ранній прояв інтересів і здібностей в області технічної діяльності, швидке засвоєння технічних знань, умінь і навичок.

Обґрунтовано критерії технічної обдарованості школярів у дисертації: наявність потреби в діяльності, яка пов’язана з певними характеристиками темпераменту та внутрішньою мотивацією; когнітивну та емоційну чутливість; достатньо високі загальні інтелектуальні здібності з домінуванням просторового наочного мислення та комбінаторних здібностей; індивідуальну своєрідність внутрішнього світу, яка виявляється в особливостях сприйняття зовнішнього світу та власного образу; високий рівень розуміння науково-технічних проблем і готовності до їх пошуку науково-технічних вирішень.

У ході констатувального етапу педагогічного експерименту, зокрема аналізу опитування батьків, дітей, представників педагогічної громадськості, працівників освіти було з’ясовано, що підтримка обдарованих дітей в Україні здійснюється на принципах: доступності навчання учнів 8-11 класів у наукових гуртках, секціях, наукових товариствах; індивідуалізації навчання та виховання учнів відповідно до їхніх інтересів; самореалізації та самоактуалізації; добровільності вибору учнями типів науково-технічних секцій, гуртків, наукових об'єднань; організаційного, науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, прагнення учнів опанувати методики науково-технічних досліджень, проведення пошукової, експериментально-дослідницької роботи, а також захисту їх особистих наукових досягнень та техніко-технологічних винаходів; стимулювання учнівської молоді до науково-дослідницької роботи; державної підтримки найбільш обдарованих учнів.

У другому розділі „Теоретичне обґрунтування та експериментальна апробація соціально-педагогічних умов розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості” розроблено форми і методи розвитку такої категорії дітей у центрах науково-технічної творчості, визначено соціально-педагогічні умови їх реалізації, розкрито особливості виховної роботи з обдарованими учнями, викладена методика проведення експерименту і його результати.

У процесі дослідження нами обґрунтовано соціально-педагогічні умови розвитку обдарованих дітей в центрах науково-технічної творчості, до яких ми віднесли: розвиток творчої обдарованості учнів відповідно до їх внутрішньої мотивації, потреб, спрямувань і прагнень; застосування узгоджених педагогічних засобів, методів, прийомів розвитку творчої обдарованості з індивідуально-психологічними особливостями школяра; включенні учнів у різноманітні види творчої науково-технічної діяльності з урахуванням їхніх індивідуальних інтересів і здібностей. У розділі розкрито особливості цієї роботи, викладена методика проведення педагогічного експерименту і його результати.

До основних завдань формувального експерименту входило: визначення ступеню впливу на розвиток технічної обдарованості учнів як кожного з експериментальних факторів окремо, так і їх сукупності загалом; визначення педагогічно доцільних умов розвитку технічної обдарованості та виявлення їх ефективності; порівняння впливу запропонованих факторів на особистість учня.

Основними положеннями у вирішенні проблеми розвитку обдарованих дітей в позашкільних навчальних закладах науково-технічного профілю ми визначили: індивідуальний підхід у виховній роботі з учнями; активізацію пізнавально-перетворювальної діяльності в гуртках; різноманітність педагогічних засобів розвитку обдарованих дітей. Серед них ті, які були враховані в методиці, що впроваджувалася на формувальному етапі педагогічного експерименту,
а саме: творчі завдання на конструювання і виготовлення технічних об’єктів, маніпулятивне конструювання, застосування технічної документації зі скороченими даними, розв’язання творчих задач, виконання творчих завдань, повторне виконання робіт зі зміною раніше виготовлених конструкцій, уявний експеримент, пошук і усунення несправностей з використанням технічних засобів, метод проектів і ін. Використання цих методів у певній системі забезпечує розвиток творчих здібностей учнів, позитивно впливає на творчий розвиток особистості.

У процесі формувального експерименту нами використовувалися практичні завдання на конструювання технічних об’єктів. Програма формувального етапу педагогічного експерименту включала систему практичних завдань, логіка яких визначалася доступністю і наступністю використання набутого досвіду у їх вирішенні. Зміст конкретних практичних завдань, апробованих нами в експериментальних гуртках науково-технічної творчості, розкриваються в дисертації.

Експериментальна робота у гуртках науково-технічної творчості показала, що вибір форм і методів роботи з учнями залежить і від підготовленості педагога. З цією метою ми розробили програму методичної підготовки педагогічних працівників центрів науково-технічної творчості, яка стала психолого-педагогічною основою підготовки педагогів до роботи з технічно обдарованими дітьми.

У своєму дослідженні ми виходили з припущення про те, що зазначені форми і методи доцільно реалізовувати у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу як структурні компоненти методики розвитку обдарованих учнів, в рамках якої вони б взаємодоповнювали один одного і дозволяли комплексно вирішувати досліджувану проблему. На рисунку 1 схематично показана структура розробленої нами методики, на ній зазначені форми і методи розвитку обдарованості учнів.

Експериментальна робота у гуртках показала, що вибір форм і методів роботи з учнями залежить не лише від вікової градації, але і від їхніх психофізіологічних особливостей, специфіки гуртка, тематики його діяльності та підготовленості педагога.

Основними положеннями у вирішенні проблеми розвитку обдарованих дітей в позашкільних навчальних закладах технічного профілю ми визначили: індивідуальний підхід у виховній роботі з учнями; активізацію пізнавально-перетворювальної діяльності в гуртках; різноманітність педагогічних засобів розвитку обдарованих дітей.

Для реалізації індивідуального підходу необхідно було диференціювати виховну роботу щодо кожного учня. Така індивідуальна виховна робота проводилась на основі вивчення особистості учня, а тому ми прагнули доручати учням індивідуальні, пошуково-інформаційні завдання, які б відповідали їхнім пізнавальним уподобанням.

Рис. 1. Схема-модель розвитку обдарованих учнів

Дослідження показало, що особливо сприятливими у цьому відношенні є пошукова робота, захисти різних творчих проектів. Виявлено, що така робота з опорою на активізацію пізнавальних потреб стимулює учнів до активної діяльності, спонукає їх до самостійного здобуття знань. У свою чергу активна самостійна робота учнів сприяє виникненню пізнавальних інтересів.

У процесі експериментальної роботи застосовувалися проблемні методи навчання. Але їх застосування було ефективним тільки тоді, коли вдавалось актуалізувати попередні знання учнів. Залучення творчих, проблемних методів в навчальній діяльності сприяли поглибленню спеціальних знань, а також активізації розумової діяльності учнів, закріпленню їхнього пізнавального інтересу.

У результаті експерименту було виявлено ряд особистісних якостей, найбільш характерних для розвитку творчої обдарованості учнів. У процесі дослідження, для визначення рівня сформованості у гуртківців кожної з виділених якостей на початку експерименту, потім через кожні кілька місяців і наприкінці експерименту проводилась оцінка динаміки розвитку цих якостей. Основним при цьому був метод спостережень і якісної характеристики кінцевих результатів, яких досягли гуртківці. Спостереження проводились на заняттях, змаганнях, екскурсіях, вечорах, зустрічах, конференціях тощо.

Ми допустили деяку абстракцію у тому, що кожна якість оцінювалась самостійно, незалежно одна від одної. Для визначення міри сформованості якості особистості були встановлені такі критерії: відсутність якості – 0 балів; якість сформована наполовину – 2 бали; якість сформована повністю – 4 6али. Як наслідок, визначався усереднений показник сформованості. В експериментальних гуртках отримана величина усередненого показника знаходилась у межах 3,37 – 9,78. До першого рівня ми віднесли якості з показниками 9,8 – 7,00, решту рівнів включали такі показники: другий – від 7,00 до 6,00, третій – від 6,00 до 5,00, четвертий – від 5,00 до 3,37.

Перший рівень включав такі якості, як любов до техніки, допитливість, творчий підхід, дисциплінованість, переборення негативних емоцій, що викликані невдачами. Середнє значення для цього рівня в експериментальних гуртках 7,84, в контрольних – 5,10. Різниця між значеннями – 2,74.

До другого рівня віднесли такі якості, як винахідливість, наполегливість, навички самоконтролю, відчуття міри, терплячість, самостійність у переборенні труднощів. В експериментальних гуртках середнє значення усередненого показника становило 6,36, в контрольних – 4,08, різниця між ними – 2,28.

Третій рівень: ініціативність, цілеспрямованість, точність, здатність переключати увагу з одного виду діяльності на інший, витримка та вольові зусилля. Середній показник в експериментальних гуртках складає 5,47, в контрольних – 3,29, різниця – 2,31.

Решту якостей – рішучість, швидкість реакції, просторова уява, спостережливість, швидкість і глибина мислення, стійка увага, прояв раціоналізаторства і винахідництва віднесені до четвертого рівня. Середнє значення показника в експериментальних гуртках складає 4,38, в контрольних – 2,07, різниця – 2,31. У результаті експериментального дослідження ми переконалися, що найкраще піддаються формуванню ті якості особистості, які відносяться до першого рівня.

Технічні здібності, в основі яких є особливості протікання відповідних психічних процесів: технічне мислення, просторова уява, мануальна спритність тощо – це поєднання психічних особливостей особистості, які визначають здатність учня до технічної діяльності, тобто це здібності до розуміння техніки і використання її у виготовленні виробів.

Розвиток технічної обдарованості учнів здійснювався у процесі виконання творчих завдань. Якість виконання завдань у даному випадку виступала критерієм сформованості творчих технічних здібностей, що було передумовою творчого розвитку особистості обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості. Результати проведеного дослідження старшокласників з експериментальної групи представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні розвитку технічної обдарованості гуртківців (у %)

Рівні розвитку технічної обдарованості гуртківців | До експерименту | Після експерименту | Різниця між показниками до і після експерименту

Експ. | Контр. | Експ. | Контр. | Експ. | Контр.

Високий | 3,3 | 3,1 | 6,2 | 4,2 | +2,9 | +1,1

Вище середнього | 8,4 | 8.6 | 18,8 | 8,1 | +10,4– | 0,5

Середній | 21,6 | 21,5 | 22,4 | 22,4 | +0,8 | +0,9

Нижче за середній | 32,8 | 34,3 | 25,3 | 32,1 | -7,5 | -2,2

Низький | 33,9 | 32,5 | 27,3 | 33,2 | -6,6 | +0,7

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують теоретико-методичні основи співпраці педагогів загальноосвітньої школи та позашкільних навчальних закладів у вирішенні проблеми розвитку обдарованих дітей та підлітків, подальше вдосконалення творчої спрямованості змісту науково-технічної діяльності учнів у позашкільних навчальних закладах технічного профілю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Лякішева А.В. Соціально-педагогічні умови розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню соціально-педагогічних умов розвитку обдарованих учнів у дитячих центрах науково-технічної творчості.

Здійснено аналіз філософських, психолого-педагогічних та соціально-педагогічних праць з проблеми дослідження, обґрунтовано сутність понять “творча обдарованість”, “творча технічна обдарованість”. “дитяча технічна творчість”.

Дисертаційна робота містить визначені та експериментально перевірені форми і методи виховної діяльності з учнями у центрах науково-технічної творчості та соціально-педагогічні умови їх реалізації. Розроблено і експериментально перевірено ефективність сукупності соціально-педагогічних умов, запровадження яких у навчально-виховних процес позашкільних навчальних закладів технічного профілю дозволило отримати позитивну динаміку збільшення кількості учнів експериментальної групи з високим рівнем творчого розвитку.

Розроблено та науково обґрунтовано методику розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості учнів, яка спрямована на проведення навчально-виховної роботи у певній системі, наступності і логічній єдності навчання, виховання і творчого розвитку.

Результати дослідження можуть бути використані педагогами позашкільних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, інших навчально-виховних закладів, а також з метою вирішення теоретичних і практичних завдань у вихованні дітей на сучасному етапі розвитку України.

Здійснення найближчих і віддалених перспектив вирішення досліджуваної проблеми вимагає подальшого детального і багатоаспектного дослідження особливостей цього процесу відповідно до мінливих умов життя.

Ключові слова: творча обдарованість, творча технічна обдарованість, соціально-педагогічні умови, центр науково-технічної творчості учнів, виховання.

АННОТАЦИЯ

Лякишева А.В. Социально-педагогические условия развития одаренных детей в центрах научно-технического творчества. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 – социальная педагогика. – Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию социально-педагогических условий развития одаренных учеников в детских центрах научно-технического творчества.

Осуществлен анализ философских, психолого-педагогических и социально-педагогических работ по проблеме исследования, обоснована сущность понятий “творческая одаренность”, “творческая техническая одаренность”, “детское техническое творчество”. В ходе теоретического изучения проблемы выяснено, что одаренность является комплексом интеллектуальных, творческих и эмоционально-мотивационных факторов. Подавляющим большинством ученых она рассматривается как общая предпосылка развития и становления творческой личности.

Установлено, что одаренность связана с особенностями творческой деятельности, проявлением творчества, функционированием творческого человека. При этом особой является роль творчества в развитии одаренности, так как именно она является специфическим качеством деятельности одаренной личности. Творческая деятельность предусматривает наличие комплекса сложных личностных качеств, которые предопределяют проявления активности одаренных детей, их инициативы.

Определено, что одаренность предусматривает высокий уровень развития творческих способностей. Творческие способности в своем исследовании мы рассматривали как синтез свойств и особенностей личности, которые характеризуют степень их соответствия требованиям определенного вида учено-творческой деятельности и обуславливают уровень ее результативности.

В структуре одаренности выделено пять компонентов: доминирующая роль познавательной мотивации; исследовательская, творческая активность, которая проявляется в поисках нового, в постановке и решении проблем; возможность достижения оригинальных решений; возможность прогнозирования; способность к созданию идеальных эталонов, которые обеспечивают высокие эстетические, моральные, интеллектуальные оценки.

Установлена зависимость развития одаренных детей в центрах научно-технического творчества от социальной структуры общества, внешние и внутренние факторы влияния на творческое развитие. В ходе исследования выясненные причины, которые тормозят процесс развитие одаренных детей в центрах научно-технического творчества, большую часть из которых можно устранить с помощью разработки и создания соответствующих социально-педагогических условий.

Диссертационная работа содержит экспериментально проверенные формы и методы воспитательной деятельности с учениками в центрах научно-технического творчества и социально-педагогические условия их реализации. Разработана и экспериментально проверена эффективность совокупности социально-педагогических условий, внедрение которых в учебно-воспитательных процесс внешкольных учебных заведений технического профиля позволило получить положительную динамику увеличения количества учеников экспериментальных групп с высоким уровнем творческого развития.

Разработана и научно обоснована методика развития одаренных детей в центрах научно-технического творчества, которая направлена на проведение учебно-воспитательной работы в определенной системе, преемственности и логического единства обучения, воспитания и творческого развития.

Полученные экспериментальные данные показали, что в результате реализации программы исследования в экспериментальных группах произошли положительные изменения в уровнях развития одаренных детей. В контрольных группах эта тенденция выражена меньше, существенных количественных и качественных изменений здесь не наблюдалось.

Результаты исследования могут быть использованы педагогами внешкольных учебных заведений, общеобразовательных школ, других учебно-воспитательных заведений, а также с целью решения теоретических и практических задач в воспитании детей на современном этапе развития Украины.

Осуществление ближайших и отдалённых перспектив решения исследуемой проблемы требует дальнейшего детального и многоаспектного исследования особенностей этого процесса в соответствии с новыми условиям жизни.

Ключевые слова: творческая одаренность, творческая техническая одаренность, социально-педагогического условия, центр научно-технического творчества, воспитание.

ANNOTATION

Lyakisheva A.V. Social-pedagogical conditions of the development gifted in the centre research tvorchestva. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in specialіty 13.00.05 – social pedagogic. – Institute of Problems of Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The Thesis is dedicated to study social-pedagogical conditions of the development gifted pupil in baby centre research creative activity.The Realized analysis philosophical, pedagogical and social-pedagogical work on problem of the study, is motivated essence notion "creative gifts", "creative technical gifts", "baby technical creative activity".

Dissertacionnaya work contains determined and experimental checked forms and methods to activity with pupil in the centre research creative activity and social-pedagogical conditions to their realization. It Is Designed and experimental is checked efficiency to collections social-pedagogical conditions, introduction which in scholastic- process of the educational institutions of the technical profile has allowed to get the positive speaker of the increase amount pupil of the experimental group with high level of the creative development.

It Is Designed and scientifically validly methods of the development gifted in the centre research creative activity pupil, who allows to conduct scholastic- work in determined to system, receivership and logical unity of the education, education and creative development.

The Results of the study can be used teacher educational institutions, general schools, the other educational institutions, as well as for the reason decisions theoretical and practical problems in education on modern stage of the development of the Ukraine.

The Realization nearest and remote prospects of the decision of the under investigation problem requires further detailed of the study of the particularities of this process in accordance with new condition of the lifes.

The Key words: creative gifts, creative technical gifts, social-pedagogical condition, the centre research creative activity pupil, education.