НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК 338.24:336.279:621.31

Лежепьокова Вікторія Геннадіївна

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЩОДО САНАЦІЙНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління
національним господарством

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор Воронкова Алла Еженівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), завідуюча кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Чукаєва Ірина Костянтинівна,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ), головний науковий співробітник відділу паливно-енергетичного комплексу;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Лір Віктор Еріхович,

Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України” (м. Київ), провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків.

Захист відбудеться 23 листопада 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Уні-верситетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк,вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий 19 жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Електроенергетика – базова галузь економіки України, ефективність і стабільність роботи якої безпосередньо впливає на темпи економічного зростання країни, і особливо на енергетичну безпеку. В енергетичному секторі економіки збігаються інтереси різних суб’єктів економічної та політичної діяльності. Через багато причин електроенергетика вже не один рік перебуває у кризовому стані, вихід з якого пов'язаний із вирішенням складних фінансових, економічних, організаційних, технологічних, екологічних і соціальних проблем. Частота криз, що постійно виникають у галузі, є свідченням недостатнього рівня її стійкості до впливу дестабілізуючих чинників, подолати які можливо за допомогою антикризових заходів.

Одним із найефективніших інструментів подолання існуючих проблем і виведення електроенергетики з кризи є реструктуризація. Теоретичні, методичні й практичні аспекти реструктуризації широко досліджено в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних авторів: І.П. Булєєва, А.Е. Воронкової, О.П. Жарковської, Л.О. Лігоненко, І.І. Мазура, О.В. Мозенкова, О.О. Терещенко, М.Г. Чумаченка. Про актуальність і наукову значущість реструктуризації електроенергетичної галузі свідчать публікації О.І. Амоші, М.А. Борисова, В.К. Броннікова, А.І. Кабанова, В.Е. Ліра, О. Ліхмана, Н.С. Сургая, І.К. Чукаєвої, Ю.П. Ященка, С.В. Янка.

Кризовий стан, у якому опинилась електроенергетика, пов'язаний як із загальними проблемами вітчизняної економіки, так і з рядом специфічних чинників, обумовлених неефективним державним регулюванням економічних відносин у галузі. До основних проблем, що заважають ефективній діяльності галузі, належать: неплатоспроможність генеруючих компаній, недостатність коштів у державному бюджеті на відновлення та модернізацію генеруючого устаткування, зношеність якого досягає критичного рівня. Із загальної встановленої потужності українських теплоелектростанцій 24% – фізично повністю спрацьовані, 66% – експлуатуються понад розрахунковий ресурс і лише 10% ще не вичерпали встановленого періоду експлуатації. Це визначило актуальність та вибір теми дисертаційної роботи, а саме: удосконалення державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації електроенергетики, спрямованого на відновлення платоспроможності генеруючих компаній, підвищення рівня їх конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ). При виконанні теми „Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки” (номер держреєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.) автором розглянуто теоретичні питання державного антикризового регулювання електроенергетики та розроблено концептуальну модель реструктуризації фінансово неспроможних підприємств галузі. У межах теми „Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб'єктів господарської діяльності в епоху економіки знань” (номер держреєстрації 0106U000293, 2006-2008 рр.) розроблено процедуру залучення недержавних інвестицій при санаційній реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики. При виконанні госпрозрахункової теми „Розробка заходів антикризового управління підприємств паливно-енергетичного комплексу” (номер держреєстрації 0104U010220, 2004-2005 рр.) внесок автора полягає в розробці антикризових підходів до реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна розробка теоретичних і практичних питань державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації електроенергетики.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі наукові та практичні задачі:

проаналізовано тенденції реорганізації електроенергетики та досліджено чинники, що обумовили кризові явища в галузі;

здійснено аналіз патогенезу кризи та ситуацій фінансової неспроможності суб'єктів національного господарства, що обумовлені державною економічною політикою;

розглянуто інститут банкрутства як інструмент державного антикризового регулювання та проаналізовано особливості санаційної реструктуризації суб'єктів національного господарства;

розроблено заходи щодо санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики;

визначено джерела фінансування санаційної реструктуризації електроенергетики, запропоновано шляхи залучення недержавних інвестицій та оцінку частки інвестора в новоствореному капіталі генеруючої компанії електроенергетики;

запропоновано шляхи зниження ризику у процесі залучення недержавних інвестицій;

використано в діяльності державних установ та підприємств електроенергетики розроблені рекомендації.

Об'єктом дослідження є процеси антикризового регулювання держави.

Предмет дослідження – теоретичні питання, принципи, логіка та практичні аспекти державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що використовувалися у процесі дослідження. Теоретичною основою дослідження стали праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань антикризового регулювання. Інформаційною базою послужили нормативні матеріали законодавчої та виконавчої влади; спеціальні матеріали щодо діяльності підприємств електроенергетичної галузі (економічні програми, енергетичні стратегії, інформаційно-аналітичні доповіді, матеріали ІІІ Міжнародного форуму „Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє”); офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України; періодичні наукові видання; ресурси Internet.

У роботі використано теоретичне узагальнення і порівняння (з'ясування сутності кризи), системний підхід (розробка концептуальної моделі санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики; визначення шляхів ліквідації кризи заборгованості в електроенергетиці України), ситуаційний підхід (аналіз чинників, що зумовили кризу в електроенергетиці; формування варіантів зниження ризиків у процесі залучення додаткового фінансування), метод експертних оцінок (визначення значущості впливу чинників, що зумовлюють вартість пакета акцій компанії, та ступеня прояву чинників, які характеризують ризиковість ринку акцій генеруючих компаній), методи економічного моделювання (оцінка частки інвестора у новоствореному статутному капіталі генеруючої компанії).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вдосконаленні державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації електроенергетики в напрямі подолання фінансової неспроможності генеруючих компаній та залучення недержавних інвестицій.

Найбільш суттєвими результатами, які визначають наукову новизну, є такі:

уперше:

розроблено процедуру залучення додаткового акціонерного капіталу генеруючими компаніями електроенергетики з метою вдосконалення державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації у цій галузі;

запропоновано підхід до оцінки частки недержавного інвестора при здійсненні додаткової емісії акцій генеруючої компанії електроенергетики, який ураховує погашення боргових зобов'язань та базується на інтегральній оцінці вкладених та реінвестованих коштів;

удосконалено:

концептуальну модель санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики, у якій враховано галузеві особливості, що дає можливість реалізувати обґрунтований державний антикризовий підхід в електроенергетиці;

дістали подальшого розвитку:

систематизація чинників, що обумовили кризу в електроенергетиці, шляхом відокремлення зовнішніх та внутрішніх груп чинників, які характеризують політичні, юридичні, економічні, фінансові та виробничі аспекти діяльності;

підхід до державного антикризового регулювання у напрямі реструктуризації боргів суб'єктів електроенергетики шляхом відокремлення взаємозаліків заборгованості у рамках паливно-енергетичного комплексу;

оцінка ризикованості вкладень в акції генеруючих компаній електроенергетики на основі формування відповідної системи чинників та оцінки їх впливовості.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження і розроблені рекомендації являють собою методичну основу державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації електроенергетики.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

удосконалення концептуальної моделі санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики, впровадження якої буде сприяти сталому розвитку галузі;

розробки процедури залучення додаткових недержавних інвестицій у статутний капітал генеруючої компанії електроенергетики, яка сприятиме розвитку альтернативних підходів до приватизації підприємств енергетичного ринку;

оцінки частки недержавного інвестора в статутному капіталі генеруючої компанії електроенергетики.

Результати дисертаційної роботи використовуються Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації Верховної Ради України (довідка № 06-21/1-258 від 07.06.2006 р.); Антимонопольним комітетом України (довідка № 11-109/11-3102 від 08.11.2006 р.); ВАТ „Дніпроенерго” (акт упровадження № 02-11 від 15.02.2006 р.). Результати дослідження впроваджено також у навчальному процесі Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля МОН України (довідка № 108-115-1834/81 від 24.04.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є особистим досягненням автора. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися і були схвалені на Всеукраїнській науково-прак-тичній конференції молодих учених „Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції ”Університет і регіон” (м. Луганськ, 2004 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Київ, 2005 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації: проблеми й шляхи її підвищення” (м. Донецьк, 2005 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (м. Алушта, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 15 наукових праць, з них 4 статті – у наукових журналах, 5 статей – у збірниках наукових праць і 6 публікацій – у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій – 4,05 д.а., з яких автору належить 3,7 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Основний текст дисертації викладено на 174 сторінках. Вона містить 19 таблиць та 24 рисунки, список використаних джерел із 176 найменувань, які подано на 17 сторінках, 13 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Основи державного антикризового регулювання. Електроенергетика є основою національного господарства, що забезпечує енергетичну безпеку країни, функціонування всіх галузей та формування значної частки доходної частини бюджету. Кризовий стан електроенергетики потребує перегляду шляхів реструктуризації галузі, формування нової інвестиційної політики держави з урахуванням ринкових відносин власності. Необхідність реструктуризації суб'єктів господарювання електроенергетики підтверджується також статистичними даними збитковості виробництва та розподілу електроенергії (див. таблицю).

Таблиця

Питома вага підприємств, які не одержали прибутку
(у % до зведеної кількості) |

2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | І півріччя 2007

Промисловість | 42,2 | 41,1 | 41,8 | 39,9 | 37,5 | 36,5 | 24,7 | 38,9

Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води | 52,4 | 60,1 | 63,3 | 58 | 56,4 | 57,9 | 50,2 | 63,1

Електроенергетика – це єдина виробничо-транспортно-розподільча система, функціонування якої обумовлює галузеві особливості. У роботі відокремлені групи особливостей електроенергетики, серед яких особливості структури управління, фінансово-економічних відносин, продукції та технологічного процесу.

До галузевих особливостей структури управління віднесено: значний вплив державного регулювання, монопольне становище галузі, забезпечення взаємозв’язку між підприємствами галузі за рахунок роботи за єдиним диспетчерським графіком. Група особливостей фінансово-економічних відносин в електроенергетиці містить: концентрацію фінансових коштів на загальногалузевому рівні з наступним їх розподілом між підприємствами з виробництва, передачі та реалізації електроенергії; ціноутворення на основі усереднених собівартості та норми рентабельності; відсутність прямих розрахунків між генеруючими компаніями та споживачами.

Особливістю продукції електроенергетики є відсутність її речовинної форми, неможливість збереження або створення про запас. Виробництво електроенергії характеризується технологічними особливостями, серед яких основними є: забезпечення балансу виробництва та споживання електроенергії; концентрація виробництва електроенергії в окремих генеруючих компаніях і практично територіально необмежена потреба в їх продукції; неможливість збільшення обсягів виробництва та впливу генеруючих компаній на рівень їх прибутковості.

На підставі аналізу реорганізації електроенергетики та встановлених галузевих особливостей наведено схеми функціонування ринку електроенергетики України та товарно-грошових потоків, що забезпечують функціонування Оптового ринку електроенергії (ОРЕ). Структуру ОРЕ з розподілом на державні підприємства, державні та недержавні частки в корпоративних правах подано на рис. 1.

Дослідження показало, що в результаті реорганізації електроенергетики не сформовано середовище для конкуренції між виробниками і постачальниками енергоносіїв. Дисбаланс відносин власності та рівня фінансової залежності учасників ОРЕ провокує кризові явища та ситуації в галузі.

На підставі критичного підходу до розвитку кризи встановлено її патогенез. Процес розвитку кризи розглядається як ланцюжок кризових явищ, кризових ситуацій та самої кризи, характеристику яких надано в роботі. Розвиток кризових явищ у діяльності окремого фінансово неспроможного підприємства, неможливість підприємства розрахуватися по своїх боргах не є його особистою справою, а потребує застосування механізму антикризового регулювання з боку держави. Необхідність державного антикризового регулювання зумовлена також і тим, що дуже часто економічна політика держави сама провокує кризу суб'єктів національного господарства.

Державне антикризове регулювання має бути спрямоване на підтримку конкурентоспроможності основних галузей національного господарства, попередження і недопущення криз в економічно і соціально значущих сферах, зменшення негативних наслідків банкрутства підприємства, максимально повне задоволення інтересів його співробітників і кредиторів. Усі перелічені напрями державного антикризового регулювання знаходять відображення в рамках інституту банкрутства, який у роботі розглядається у вигляді концепції прискорення структурних реформ як на макро-, так і мікрорівнях, що приводить до оздоровлення економіки в цілому шляхом відновлення платоспроможності конкретних суб'єктів національного господарства.

Одним із визначальних заходів державного антикризового регулювання стосовно фінансово неспроможних суб'єктів національного господарства є санаційна реструктуризація. Основними особливостями санаційної реструктуризації є її спрямованість на подолання кризових ситуацій та явищ, необхідність адаптації суб'єктів господарювання до нестабільного зовнішнього середовища; необхідність зростання ринкової вартості капіталу; наявність жорсткого часового та ресурсного обмеження, які обумовлюють неможливість фінансового оздоровлення підприємства без додаткових грошових вкладень. Особливості санаційної реструктуризації притаманні всім фінансово неспроможним суб'єктам національного господарства, однак галузеві особливості електроенергетики обумовлюють необхідність розробки нових підходів до її санаційної реструктуризації.

Рис. 1. Схема функціонування ринку електроенергетики України

Розділ 2. Аналіз актуальних проблем санаційної реструктуризації електроенергетики України. Встановлені галузеві особливості та аналіз тенденцій реорганізації електроенергетики надали можливість дійти висновку, що внаслідок державної політики з ціноутворення на ринку електроенергетики сформовано замкнуте коло взаємних боргів. Так, станом на 31.12.2006 р. заборгованість кінцевих споживачів енергопостачальним компаніям становить 10,6 млрд. грн., енергопостачальників державному підприємству „Енергоринок” – 16,7 млрд. грн., борг ДП „Енергоринок” генеруючим компаніям – 17,3 млрд. грн. Існування проблеми заборгованості має негативні наслідки для електроенергетики, які полягають у відсутності коштів на модернізацію та оновлення основних фондів, наявності проблем з накопиченням палива, відсутності коштів на проведення інноваційної політики та підвищення екологічної безпеки, неможливості залучення недержавних інвестицій.

На підставі аналізу наслідків взаємної заборгованості та сучасного стану електроенергетики систематизовано чинники, що обумовили кризові явища в галузі. Відокремлено зовнішні групи чинників (політичні, юридичні, фінансові, економічні) та внутрішні (економічні, фінансові, виробничі). Протиріччя з макросередовищем виникло в основному через відсутність механізмів конкуренції на енергетичному ринку, надмірний вплив з боку держави на рух грошових потоків в електроенергетиці, недостатність державних капітальних вкладень на оновлення генеруючих потужностей, що обумовило неможливість саморегуляції галузі.

У найбільш скрутному становищі опинилися виробники електроенергії, які жорстко регулюються державними важелями ціноутворення, бюджетним фінансуванням, а також монопольним становищем галузі. Докладний аналіз діяльності акціонерних генеруючих компаній України („Центренерго”, „Дніпроенерго”, „Західенерго” та „Донбасенерго”) дав можливість встановити, що зношеність основних фондів таких компаній складає в середньому 60-75%. Це свідчить про вкрай низький рівень модернізації їх виробництва. Ситуація ускладнюється необхідністю експлуатації генеруючого устаткування у режимах з періодичними зупинками, що призводить до помітного зростання загальних витрат палива. Такі режими роботи значно підвищують імовірність аварійних зупинок фізично зношених енергоблоків, що ще більш ускладнює енергозабезпечення країни.

У роботі доведено доцільність санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики зважаючи на те, що банкрутство цих підприємств неможливе з точки зору енергетичної, соціальної та екологічної безпеки держави. Розроблено концептуальну модель санаційної реструктуризації генеруючих компаній, у рамках якої встановлено складові та визначено заходи санаційної реструктуризації (рис. 2).

З урахуванням чинників, що зумовили кризу в електроенергетиці, та галузевих особливостей її функціонування встановлено, що пріоритетними для генеруючих компаній є заходи фінансової реструктуризації.

Обґрунтовано, що метою здійснення фінансової реструктуризації є вирішення двох важливих для підприємства груп питань. По-перше, формування коштів для проведення заходів санаційної реструктуризації; а по-друге, вирішення основної проблеми фінансово неспроможної генеруючої компанії – погашення поточних і накопичених боргів.

Згруповано заходи фінансової реструктуризації заборгованості залежно від підходів до реструктуризації власного та позикового капіталу. Зроблено висновок про те, що існує досить широкий спектр заходів фінансової рест-

Рис. 2. Концептуальна модель санаційної реструктуризації генеруючих
компаній електроенергетики

руктуризації заборгованості. Виявлено особливості кожного заходу, переваги та недоліки при погашенні заборгованості генеруючих компаній електроенергетики.

У результаті аналізу законодавчої бази України щодо функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) доведено, що діючі механізми погашення заборгованості не сприяють залученню реальних коштів у генеруючі компанії, а також мають ряд недоліків. Згідно із Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” у процедуру взаємного погашення та реструктуризації боргів можуть бути залучені майже всі суб'єкти національного господарства, а також бюджети всіх рівнів. Це означає, що прострочена дебіторсько-кредиторська заборгованість генеруючих компаній розгалузилася через господарські зв'язки, що на практиці унеможливлює вирішення проблеми боргів конкретного підприємства. Застосування механізму рефінансування заборгованості у цільову надбавку значно підвищить ціни на електроенергію для кінцевих споживачів, що призведе до кризових явищ у металургійній, машинобудівній та інших галузях.

Пропонується для здійснення взаєморозрахунків відділити заборгованість між кредиторами і дебіторами підприємств електроенергетики від проведення розрахунків безпосередньо в галузі. Для конкретної генеруючої компанії згідно із законом може бути погашена тільки рівна дебіторсько-кредиторська заборгованість між суб'єктами ПЕК. Слід зазначити, що частка погашених взаємних боргів підприємств електроенергетики буде незначна, тому що існує значний дисбаланс у структурі заборгованості.

Розділ 3. Підходи до залучення недержавних інвестицій при санаційній реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики. Проведення повномасштабної реконструкції та технічного переозброєння електроенергетики потребує значних інвестиційних вкладень, які не можуть бути здійснені ні за рахунок державних інвестицій, ні за рахунок власних накопичень галузі. Такий стан зумовлює необхідність залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів. Для інвесторів існує очевидна зацікавленість у вкладеннях в електроенергетику, яка пов'язана з важливим стратегічним значенням галузі для економіки країни, потенційно високою довгостроковою прибутковістю галузі, незважаючи на її теперішній фінансовий стан, та стабільно високим попитом. Проте перешкодою на шляху залучення інвестицій є недосконалість існуючої законодавчої бази, яка фактично не передбачає можливості вкладення недержавних інвестицій поза приватизаційними процедурами. Отже, додаткове фінансування має бути спрямоване на модернізацію основних фондів та погашення боргових зобов'язань генеруючих компаній, а не в держбюджет. Крім того, для підприємств, у яких значна частка корпоративних прав належить державі (зокрема – генеруючих компаній електроенергетики), взагалі заборонено збільшувати статутний фонд до повної їх приватизації, яка для підприємств електроенергетики є недоцільною, принаймні, з точки зору енергетичної безпеки держави.

Обґрунтовано, що для вирішення проблеми слід на законодавчому рівні дозволити фінансово неспроможним генеруючим компаніям зі значною часткою державної власності в рамках санаційної реструктуризації здійснювати реструктуризацію статутного капіталу через додаткову емісію акцій під зовнішні інвестиції. При цьому в абсолютному вираженні частка держави не зміниться, а відбудеться приріст капіталу. Додаткову емісію акцій доцільно проводити з обов'язковим закріпленням у державній власності контрольного пакета. Такий пакет буде гарантією збереження активів і цілісності генеруючої компанії електроенергетики, тому що без представника держави не може бути прийняте рішення про припинення діяльності компанії, зниження обсягів виробництва, що є гарантією забезпечення державних потреб в енергоносіях.

З метою вдосконалення державного антикризового регулювання електроенергетики у роботі вперше запропоновано процедуру залучення додаткового акціонерного капіталу генеруючими компаніями, що складається з чотирьох етапів (рис. 3). На першому етапі створюється комісія з представників відповідних державних органів та керівників генеруючої компанії, яка покликана забезпечити належну реалізацію всієї процедури. На другому етапі шляхом проведення експрес- та поглибленої оцінки фінансового стану генеруючої компанії аналізуються чинники кризових явищ та фінансово-господарський стан підприємства. На підставі цього на третьому етапі комісія має визначити пріоритетні заходи санаційної реструктуризації генеруючої компанії електроенергетики та розрахувати такі величини: розмір інвестицій, реальну вартість власного капіталу компанії та частку інвестора. Четвертий етап включає проведення інвестиційного конкурсу під додаткову емісію акцій. Порядок проведення конкурсу має ряд особливостей: акції випускаються під конкретного переможця інвестиційного конкурсу, процедура випуску і розміщення акцій відрізняється від стандартних процедур фондового ринку. Набуття інвестором права власності на додатково емітовані акції відбувається після повного внесення інвестиційних зобов’язань та погашення боргів генеруючої компанії. До цього часу інвестор бере участь в управлінні підприємством через представництво у спостережній раді з правом вирішального голосу щодо напрямів та умов використання інвестованих коштів.

При визначенні частки інвестора в статутному капіталі виникає необхідність переоцінювання капіталу генеруючої компанії за ринковою вартістю. Проведений аналіз існуючих методів оцінки ринкової вартості акцій, пакетів акцій та компаній у цілому надав можливість дійти висновку, що, незважаючи на велику кількість методів, які базуються на принципово різних підходах (ринковому, витратному та прибутковому), жоден з існуючих методів не може бути повністю застосованим у даному випадку. Це зумовило необхідність формування нового підходу до оцінки частки інвестора у статутному капіталі, який би враховував специфіку інвестування у фінансово неспроможні генеруючі компанії електроенергетики, зокрема, рефінансування додаткового прибутку від інвестицій на погашення боргових зобов'язань та розбіжності в часі між моментом вкладення інвестиційних коштів і отриманням акцій. Роз-

Рис. 3. Процедура залучення додаткового акціонерного капіталу генеруючими
компаніями електроенергетики

роблено інтегральний підхід до оцінки частки інвестора в капіталі з урахуванням підвищення його зацікавленості в погашенні боргів генеруючої компанії. У роботі запропоновано проводити оцінку частки інвестора (Чі) у капіталі фінансово неспроможної генеруючої компанії за такою формулою:

Чі = ,

де ВКп – початковий власний капітал, який дорівнює статутному капіталу генеруючої компанії; І – сума інвестицій, направлена на поповнення статутного фонду; Ді – сума додаткового прибутку, отриманого за рахунок інвестованих коштів, направлена на погашення кредиторської заборгованості; Т – період погашення кредиторської заборгованості; КЗреф – погашена кредиторська заборгованість, що рефінансується у власний капітал; б – коефіцієнт дисконтування (б = 1 / (1+і)t, і – ставка дисконту); Ік – корегуючі коефіцієнти; z – частка дрібних приватних інвесторів у новоствореному статутному капіталі.

В основу оцінки покладено принципи дисконтування прибутку, направленого на погашення заборгованості та визначення частки будь-якого елемента у загальній структурі. У даному випадку суму всіх елементів подано загальною сумою коштів, направлених на формування активів підприємства. Вкладені інвестором кошти співвідносяться з цією сумою і отримане значення у разі необхідності змінюється відповідно до розробленого в роботі підходу з метою збереження контрольного пакета у власності держави.

Встановлено корегуючі коефіцієнти (Ік), які враховують основні групи чинників, що визначають вартість пакета акцій компанії: галузеві особливості електроенергетики; фінансово-економічний стан і перспективи розвитку компанії з урахуванням неможливості диверсифікації господарської діяльності; чинники стану корпоративного управління; впливовість оцінюваного пакета акцій.

Оцінка частки інвестора в рамках запропонованої процедури залучення додаткового акціонерного капіталу, яка була проведена для фінансово неспроможної генеруючої компанії ВАТ „Дніпроенерго”, становила 29,21%.

При інвестуванні в акції генеруючих компаній електроенергетики інвестор змушений зазнати вплив багатьох ризиків. Експертна оцінка ризиків інвестування, яка була проведена в генеруючих компаніях, показала, що найбільш актуальними є несистемні, специфічні ризики. Значні ризики знижують інвестиційну привабливість генеруючих компаній та потенційно унеможливлюють процес залучення інвестицій взагалі. У дисертаційній роботі для зниження ризику інвестора при здійсненні вкладень у генеруючу компанію електроенергетики пропонується використання конвертованих в акції облігацій.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальну науково-практичну задачу щодо вдосконалення державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації електроенергетики. Основні наукові результати полягають у такому.

1. Електроенергетика є основою національного господарства, яка забезпечує енергетичну та економічну безпеку країни. Кризовий стан електроенергетики потребує перегляду шляхів реструктуризації галузі, формування нової інвестиційної політики держави з урахуванням ринкових відносин власності.

Електроенергетика являє собою єдину виробничо-транспортно-розподільчу систему, що обумовило дослідження особливостей галузі, серед яких відокремлено групи особливостей фінансово-економічних відносин, структури управління, продукції та технологічного процесу. До основних особливостей електроенергетики віднесено значний вплив державного регулювання, монопольне становище галузі, концентрацію коштів на загальногалузевому рівні.

Наведено схеми функціонування ринку електроенергетики України та товарно-грошових потоків, що забезпечують діяльність галузі. Доведено, що в результаті реорганізації електроенергетики не сформовано середовище для конкуренції між виробниками і постачальниками енергоносіїв; дисбаланс відносин власності та рівня фінансової залежності учасників ОРЕ провокує кризові явища та ситуації в галузі.

2. На підставі критичного підходу до розвитку кризи встановлено її патогенез. Доведено, що розвиток кризових явищ у діяльності окремого фінансово неспроможного підприємства, неможливість підприємства розрахуватися по своїх боргах не є його особистою справою, а потребує застосування механізму антикризового регулювання з боку держави. У дисертації в рамках державного антикризового регулювання розглядається інститут банкрутства у вигляді концепції прискорення структурних реформ як на макро-, так і мікрорівнях, яка приводить до оздоровлення економіки в цілому шляхом відновлення платоспроможності конкретних суб'єктів національного господарства. Стосовно фінансово неспроможних суб'єктів національного господарства обґрунтовано визначальну роль та встановлено особливості санаційної реструктуризації.

3. Відокремлено та систематизовано за групами зовнішні та внутрішні чинники, що обумовили кризу в електроенергетиці. Встановлено, що голов-ними проявами кризового стану електроенергетики є відсутність власних оборотних коштів на модернізацію та оновлення генеруючих потужностей і значні борги минулих років, що зумовлюють фінансову неспроможність генеру-
ючих компаній.

4. Запропоновано концептуальну модель санаційної реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики, у рамках якої обґрунтовано вибір заходів санаційної реструктуризації та обмежень їх реалізації. Доведено ключову роль заходів фінансової реструктуризації. Обґрунтовано, що метою здійснення фінансової реструктуризації є вирішення двох важливих для генеру-
ючої компанії груп питань: формування коштів для проведення заходів санаційної реструктуризації та погашення поточних і накопичених боргів.

5. У результаті аналізу законодавчої бази України щодо функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу доведено, що діючі механізми погашення заборгованості не сприяють залученню реальних коштів у електроенергетику. Зроблено висновок про те, що для фінансово неспроможних генеруючих компаній найбільш вірогідним заходом залучення інвестицій, який опосередковано впливає на погашення боргів, є збільшення статутного капіталу.

6. Запропоновано процедуру залучення додаткового акціонерного капіталу генеруючою компанією електроенергетики, реалізація якої потребує певних змін існуючої законодавчої бази в напрямі надання генеруючим компаніям права проводити додаткову емісію у процесі реалізації заходів санаційної реструктуризації. Додаткову емісію акцій доцільно проводити з обов'язковим закріпленням у державній власності контрольного пакета, який буде гарантією збереження активів і цілісності підприємства.

7. Оцінку частки недержавного інвестора в капіталі генеруючої компанії рекомендовано здійснювати на основі принципово нового підходу, який передбачає інтегральну оцінку вкладених інвестором та реінвестованих коштів, що сприяють погашенню кредиторської заборгованості. При визначенні цієї частки також необхідно враховувати вплив на вартість акцій компанії додаткових чинників, а саме: галузевих, специфічних для компанії та окремого пакета акцій властивостей. Доведено наявність специфічних ризиків інвестора при залученні додаткового акціонерного капіталу, для зниження яких рекомендовано використання схем опціонного покриття ризиків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Лежепекова В.Г. Приватизация холдинговых компаний и корпоративное управление // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. пр. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2002. – Вип. 9. – Ч. ІІ. – С. 146-150.

2. Воронкова А.Э., Лежепекова В.Г. Особенности привлечения инвестиций в нерентабельные предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – №2 (60). – С. 42-45.

Особистий внесок: обґрунтовано необхідність залучення недержавних інвестицій у нерентабельні підприємства зі значною часткою державної власності.

3. Лежепьокова В.Г. Оцінка ефективності державного корпоративного управління // Регіональні перспективи. – 2004. – № 3-5 (40-42). – С. 208-210.

4. Лежепьокова В.Г. Роль функціонального бенчмаркетинга при розробці антикризових програм // Маркетинг: теорія і практика: Зб. наук. пр. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2004. – Вип. 10. – С. 153-157.

5. Лежепьокова В.Г. Фінансово-неспроможне підприємство: теоретичні аспекти // Прометей: Регіон. зб. наук. пр. – Донецьк: СП ТОВ „ДЕГІ”, ІЕПД НАНУ. – 2005. – № 2 (17). – С. 194-196.

6. Воронкова А.Е., Лежепьокова В.Г. Ситуаційний аналіз стану електроенергетичного комплексу України // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. пр. – Луганськ: СНУ ім. В.Даля. – 2005. – Вип. 13. – Ч. І. – С. 6-10.

Особистий внесок: проведено групування чинників, які впливають на кризову ситуацію в електроенергетиці та вугільній промисловості.

7. Лежепьокова В.Г. Особливості реструктуризації фінансово-неспроможних підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – № 5. – Ч. 2, т. 3. – С. 75-78.

8. Лежепьокова В.Г. Реструктуризація заборгованості підприємств електроенергетичного комплексу України // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. пр. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2006. – Вип. 15. – С. 35-40.

9. Лежепьокова В.Г. Механізм залучення недержавних інвестицій в фінансово-неспроможні генеруючі компанії // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2006. – № 4. – Т. 3. – С. 180-184.

Матеріали наукових конференцій

10. Лежепекова В.Г. Возможности санации при реформировании собственности неплатежеспособных предприятий // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих учених "Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення" (24 лют. 2003 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 86-87.

11. Лежепекова В.Г. Проблемы реструктуризации предприятий угольной промышленности // Матеріали IХ Міжнар. наук.-практ. конф. ”Університет і регіон” (10-12 грудня 2003 р.). – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2004. – Ч. ІІ. – С. 84.

12. Лежепьокова В.Г. Маркетинг як суттєва умова антикризового управління державними підприємствами // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Маркетингові дослідження в Україні" (м. Ялта, 25-28 трав. 2004 р.). – К.: КНТЕУ, 2004. – С. 160-161.

13. Лежепьокова В.Г. Антикризове управління фінансово-неспроможними підприємствами // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. „Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Ялта, 17-19 трав. 2005 р.). – К.: КНТЕУ, 2005. – С. 76-78.

14. Лежепьокова В.Г. Санаційна спроможність генеруючих компаній в електроенергетиці // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. "Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках" (3-4 лют. 2006 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т. 2. – С. 50-52.

15. Лежепьокова В.Г. Реструктуризація статутного капіталу як засіб залучення недержавних інвестицій в енергогенеруючі компанії // Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти”. – Полтава: ПУСКУ, 2006. – С. 99.

АНОТАЦІЯ

Лежепьокова В.Г. Розвиток державного антикризового регулювання щодо санаційної реструктуризації електроенергетики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2007.

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні положення та вдосконалено підходи державного антикризового регулювання санаційної реструктуризації електроенергетики. Досліджено тенденції реорганізації електроенергетики України та визначено галузеві особливості. Здійснено аналіз патогенезу кризи. Доведено, що проблеми розгортання кризи на рівні окремого підприємства не є локальними, а потребують застосування механізму антикризового регулювання з боку держави. У рамках державного антикризового регулювання стосовно фінансово неспроможних суб'єктів національного господарства обґрунтовано визначальну роль та встановлено особливості санаційної реструктуризації.

Досліджено та систематизовано чинники, що зумовили кризові явища в електроенергетиці. Розроблено концептуальну модель санаційної реструктуризації генеруючих компаній, у рамках якої пріоритетними визнано заходи фінансової реструктуризації.

Проаналізовано діючі підходи до державного регулювання реструктуризації боргів у галузі. Розроблено процедуру залучення недержавних інвестицій шляхом додаткової емісії акцій при санаційній реструктуризації генеруючих компаній електроенергетики. Визначено підхід до оцінки частки інвестора у новоствореному статутному капіталі генеруючої компанії. Запропоновано напрям зниження ризику інвестора при здійсненні вкладень.

Ключові слова: державне антикризове регулювання, санаційна реструктуризація, електроенергетика, генеруючі компанії, недержавні інвестиції, оцінка частки інвестора.

АННОТАЦИЯ

Лежепекова В.Г. Развитие государственного антикризисного регулирования санационной реструктуризации электроэнергетики. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – Экономика и управление национальным хозяйством. – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2007.

В диссертационной работе рассмотрены теоретические положения и усовершенствовано государственное антикризисное регулирование санационной реструктуризации электроэнергетики.

Проанализированы тенденции реорганизации электроэнергетики Украины и сформулированы отраслевые особенности. Исследован патогенез кризиса. Доказано, что проблемы развития кризиса на уровне отдельного предприятия не являются локальными, а требуют применения механизма антикризисного регулирования со стороны государства.

В рамках государственного антикризисного регулирования относительно финансово несостоятельных субъектов национального хозяйствования обоснована определяющая роль и выявлены особенности санационной реструктуризации.

Исследованы и систематизированы факторы, обусловливающие кризисные явления в электроэнергетике, путем выделения внешних и внутренних групп факторов, характеризующих политические, юридические, экономические, финансовые и производственные аспекты функционирования. Разработана концептуальная модель санационной реструктуризации генерирующих компаний электроэнергетики, в рамках которой приоритетной признана финансовая реструктуризация. Рассмотрены методы финансовой реструктуризации, выявлены их достоинства, недостатки и условия применения. Проанализированы действующие подходы к государственному регулированию реструктуризации долгов в электроэнергетике и доказано, что действующие механизмы погашения задолженности не способствуют привлечению реальных финансовых средств в отрасль.

Разработана процедура привлечения негосударственных инвестиций путем дополнительной эмиссии акций при санационной реструктуризации генерирующих компаний электроэнергетики. Долю инвестора в капитале генерирующей компании рекомендуется оценивать на основе принципиально нового подхода, который предполагает оценку вложенных инвестором и реинвестированных средств, направленных на погашение кредиторской задолженности, а также необходимость учета влияния на стоимость акций корректирующих коэффициентов. Сформирована соответствующая система факторов рисковости вложений в акции генерирующих компаний электроэнергетики и предложено направление минимизации рисков инвестора при инвестировании.

Ключевые слова: государственное антикризисное регулирование, санационная реструктуризация, электроэнергетика, генерирующие компании, негосударственные инвестиции, оценка доли инвестора.

SUMMARY

Lezhepokova V.G. – Development of Government Anticrisis Regulation of Electric Power Engineering Sanative Restructuring. – Manuscript.

Thesis for the candidate of economic sciences in specialty 08.00.03 – Economics and Management of National Economy. – Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk, 2007.

The thesis deals with consideration of theoretical principles and improvement of approaches to government anticrisis regulation of sanative restructuring of electric power engineering. Trends in reorganization of the electric power engineering in Ukraine have been studied, and its specific features have been defined. Pathogenesis of crisis has been analyzed. The author has proved that the problems of crisis at the level of one enterprise are not local, they should be solved by using the mechanism of anticrisis regulation by the state. The determining role of sanative restructuring within the framework of government anticrisis regulation in regard to financial inability of managing subjects has been grounded, and its specific features have been defined.

Factors that had caused crisis situation in the electric power engineering were examined and systematized. A conceptual model of sanative restructuring in power generating companies is built, the priorities of it are financial restructuring measures.

The existing approaches to government regulation of debt restructuring in given industry have been analyzed. The procedure for attracting of non-state investments by additional emission of shares when realizing sanative restructuring of power generating companies has been worked out. The approach to assessment of investors quality in newly-formed statutory capital of the power generating company has been defined. The ways of offered to reduce the risk for investors when making investments.

Key words: government anticrisis regulation, sanative restructuring, electric power engineering, power generating company, non-state investments, assessment of investors quality.

__________________________________________________________________________

Підп. до друку 12.10.2007. Формат 60х90/24. Папір друк. №3. Офс. друк.

Обл. вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 1003.

Інститут економіки промисловості НАН України.

83048, Донецьк, Університетська, 77.

Ротапринт ІЕП НАН України.