ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ЛОЛА Вікторія Василівна

УДК 351.858 (477)::316.75

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

25.00.01 – теорія та історія державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – |

доктор філософських наук, професор

КАПІТОН Володимир Павлович, Дніпропетровська державна фінансова академія, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін.

Офіційні опоненти: | доктор наук з державного управління, професор КУЦ Юрій Олексійович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри регіонального управління та місцевого самоврядування;

кандидат філософських наук, доцент

КОЗАКОВ Володимир Миколайович,

Національний авіаційний університет, доцент кафедри філософії.

Провідна установа – | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, відділ теоретичних та прикладних проблем політології, м. Київ.

Захист відбудеться 13 червня 2007 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.866.01 у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29, к. 104.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29).

Автореферат розісланий 12 травня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Дрешпак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання формування державної ідеології виховання людини обумовлене особливостями суспільного розвитку в умовах трансформації українського суспільства, коли виникає необхідність визначення мети державного будівництва, переосмислення ціннісної парадигми державного буття людини і суспільства, наукового забезпечення процесу виховання громадянина. Невирішеність цих завдань пояснюється, у першу чергу, упередженим ставленням до проблем ідеології взагалі. Це пов’язано з процесами деідеологізації усіх сфер життя суспільства, намаганням позбавитися комуністичної ідеологічної спадщини. Недооцінка ролі державної ідеології поглибилася з прийняттям нової Конституції України, у якій визначено, що жодна ідеологія не може бути проголошена обов’язковою.

Поступове переосмислення ролі ідеології в житті держави, людини і суспільства в Україні відбувається лише зараз, разом з усвідомлення того факту, що кожен народ, нація, держава повинні мати ідеї та цінності, що відображають основи їх життя. Досвід розвинених країн Заходу показує, що держава не може існувати без указаних компонентів, які розкривають сутність державної ідеології. Державна ідея виступає не лише фактором консолідації суспільства, вона визначає основи функціонування політичних та соціальних структур, закріплені в конституції. Особливість формування державної ідеології в умовах демократичної держави пояснюється її сприйняттям, у першу чергу, як такої, що покликана визначити межі співіснування різних ідеологічних систем у суспільстві, сформулювати основні закономірності їх функціонування та участі в державному житті. Державна ідеологія виховання людини, за такого підходу, покликана забезпечити відтворення в суспільній свідомості демократичних норм та цінностей, а в умовах трансформації суспільства – сприяти утвердженню національної держави та громадянського суспільства через свідомість кожного громадянина.

Формування демократичної державної свідомості передбачає з боку держави здійснення ряду заходів, спрямованих на виховання людини, громадянина, особистості. Здійснення вказаних процесів не є досконалим. Про це свідчить загальний культурний рівень суспільства, зниження духовності, падіння престижу загальнолюдських моральних цінностей, поширення проявів нетерпимості, жорстокості й аморальності в суспільстві. На недостатньому рівні знаходиться і розвиток національної самосвідомості громадян України, патріотизму, виховання громадянина та формування громадянськості.

Актуальність дисертаційної роботи обумовлена необхідністю обґрунтування теоретичних та методологічних засад формування державної ідеології виховання людини як основи реалізації виховної функції держави. Відповідно до цього, проблема дослідження полягає в розкритті суперечності між посиленням нагальної потреби суспільства у формуванні державної ідеології виховання людини та реальним станом забезпечення цього процесу з боку держави.

Дослідження проблем ідеології знайшло відображення у працях Д. де Трасі, К. Маркса, Ф. Енгельса, М. Вебера, К. Мангайма, Д. Белла, О. Лемберга, К. Гірца, С. Ліпсета, Г. Маркузе, У. Матца, П. Рікера та ін.

У вітчизняному суспільствознавстві проблеми формування державної ідеології знайшли відображення у працях В. Воловика, П. Демчука, І. Гавриленка, О. Лановенка, В. Лісового, М. Михальченка, Т. Мальцевої, Т. Метельової, М. Міщенка, В. Тарана, О. Штики та ін. Необхідність здійснення суспільних трансформацій в Україні та визначення основних напрямків їх реалізації неодноразово аналізувалася в роботах В. Кременя, Д. Табачника, В. Ткаченка та ін. Розробкою теми виховання людини та громадянина, з’ясуванням ролі держави у вказаних процесах займалися українські вчені В. Андрущенко, Л. Губернський, С. Рябов, М. Слюсаревський та ін.

У науковій галузі “Державне управління” дослідженню окремих аспектів функціонування ідеології та її структурних елементів присвячені праці Т. Бутирської, Р. Войтович, В. Козакова, Ю. Куца, Б. Максимця, І. Смагіна, М. Пірен, А. Пойченка, І. Розпутенка, А. Решетніченка, В. Скуратівського, В. Тимцуника, С. Чукут та ін.

Водночас, малодослідженою залишається проблема формування державної ідеології виховання людини як теоретико-методологічної парадигми виховання людини, громадянина та особистості в умовах трансформації суспільства, майже не приділяється увага питанню державного управління ідеологічними процесами, з’ясуванню сутності та змісту ідеологічної діяльності держави.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в межах науково-дослідних робіт Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за такими темами: “Регіональна кадрова політика на сучасному етапі державотворення” (державний реєстраційний номер 0104U006877), “Застосування синергетичних підходів до оптимізації системи органів публічної влади” (державний реєстраційний номер 0106U006532) та “Морально-етичні засади розвитку державної служби України: європейський та вітчизняний досвід” (державний реєстраційний номер 0107U002397), в яких автор брала участь як науковий та молодший науковий співробітник.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування формування державної ідеології виховання людини в умовах трансформації українського суспільства.

Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання:

- проаналізувати та узагальнити основні теоретико-методологічні підходи до розуміння державної ідеології виховання людини;

- уточнити поняття “державна ідеологія”, “ідеологічна діяльність держави”;

- дослідити структуру державної ідеології, охарактеризувати її основні елементи;

- виділити функції державної ідеології, її роль у державі та суспільстві;

- опрацювати зарубіжний досвід ідеологічної діяльності держави у сфері виховання людини і громадянина;

- розкрити зміст та сутність державної ідеології виховання людини;

- розробити та обґрунтувати принципи формування державної ідеології виховання людини в Україні.

Об’єкт дослідження – державна ідеологія як система ідей, ідеалів, норм та цінностей, що відображає особливості державного буття суспільства.

Предмет дослідження – формування державної ідеології виховання людини в умовах трансформації українського суспільства.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що теоретико-методологічне обґрунтування формування державної ідеології виховання людини в умовах трансформації суспільства забезпечить здійснення цього процесу в Україні на засадах демократичності, політичної та ідеологічної багатоманітності, що сприятиме реалізації державою її виховної функції та прискоренню подальшої розбудови сучасної української держави.

Методи дослідження. Мета роботи та характер поставлених завдань обумовили комплексний підхід до вивчення проблем ідеології. Основними загально-філософськими парадигмами дослідження є культурно-цивілізаційний, соціально-культурний, ціннісний та гуманістичний підходи.

Загальнонаукова методологічна база дослідження ґрунтується на герменевтичному та компаративістському аналізі. Їх застосування дозволяє виявити особливості формування понятійно-категоріального апарату дослідження та розкрити специфіку наукової новизни. Так, герменевтичний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури використовується для узагальнення різних концепцій розуміння поняття “державна ідеологія”, а компаративістський – для виокремлення та визначення поняття “державна ідеологія”.

Застосування конкретнонаукових методів дозволяє розкрити державно-управлінську специфіку дослідження. Як метод отримання наукових знань у роботі застосовується системний аналіз і, зокрема, такі його види: структурний аналіз (для визначення місця державної ідеології в загальній структурі суспільної свідомості та розкриття особливостей структурної побудови державної ідеології як окремої системи), функціональний (для відображення особливості реалізації державною ідеологією її функцій на макро- та мікрорівнях), факторний (з метою урахування основних факторів, що впливають на процес вироблення критеріїв формування державної ідеології).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання – теоретичного та методологічного обґрунтування формування державної ідеології виховання людини в умовах трансформації українського суспільства, зокрема,

уперше:

- у вітчизняний науковий обіг запропоновано ввести поняття “державна ідеологія виховання людини”, яка визначається як система методів та заходів, спрямованих на систематичне відтворення в нових поколіннях громадян державних та суспільних цінностей, формування державної свідомості;

- на основі проведеного аналізу сформульовано та змістовно обґрунтовано принципи формування державної ідеології виховання людини (до них віднесено: загальні принципи – науковість, демократичність, прозорість і публічність, толерантність, безперервність та спадкоємність, узгодженість змісту, форм та методів виховної роботи; спеціальні принципи – орієнтація на розвиток особистості, моральність, патріотизм, суспільна відповідальність, суспільна довіра, суспільне служіння);

удосконалено:

- понятійний апарат в аспектах авторського тлумачення й розкриття змісту базових понять (“державна ідеологія” – система ідей, ідеалів, норм та цінностей, що відображає особливості державного буття суспільства, на основі суспільного інтересу визначає державну мету, виступає ідейною та ціннісною основою формування теорій і концепцій державного будівництва та знаходить практичне втілення в програмах державного розвитку; “ідеологічна діяльність держави” – комплекс методів та заходів, що спрямовані на формування та реалізацію державної ідеології, вербалізацію державних цінностей, ідей, ідеалів та розробку на їх основі теорій і концепцій, державних програм і стратегій розвитку (теоретична діяльність), а також формування державного світогляду, виховання людини і громадянина (практична діяльність), що систематично і послідовно здійснюються державою та її інститутами з метою забезпечення самозбереження системи, її стабільності та ефективності функціонування);

дістали подальшого розвитку:

- визначення структури державної ідеології, основними складовими якої є: ідейно-ціннісний (ідеї, цінності, ідеали), програмно-цільовий (теорії, концепції, програми, стратегії) та актуалізований (міфи, символи, стереотипи, соціальні уявлення, настанови, орієнтації) рівні;

- розуміння функцій державної ідеології, які визначаються з урахуванням суспільної природи держави (політична, соціальна, економічна, правова, морально-етична, виховна функції та ін.) та розуміння держави як суб’єкта управління (функція цілепокладання, організаційна, світоглядна, нормативна, комунікативна та ін.);

- осмислення зарубіжного досвіду ідеологічної діяльності держави у сфері виховання людини і громадянина та процес його адаптації до умов України.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації та положення, розроблені в дисертації та викладені в Проекті Концепції державної ідеології виховання людини, використані під час реалізації регіональної Програми підвищення правової освіти та культури населення Дніпропетровської області на 2002 – 2006 роки (довідка про впровадження від 14.03.2007 р. № 361/01-08). Це дозволило розробити та реалізувати заходи, спрямовані на посилення виховної складової в процесі розвитку правової освіти та підвищення правової культури населення області.

Основні положення, викладені у дисертації, були впроваджені в навчальному процесі під час підготовки магістрів за спеціальністю 8.150000 “Державне управління” у рамках дисципліни “Теорія та історія державного управління” (довідка про впровадження від 14.02.2007 р. № 03/1-17-86).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Основні положення та висновки одержані автором особисто. У дисертації не були використані ідеї і розробки, що належать співавтору наукової статті. Внесок автора в опубліковану в співавторстві роботу конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та результати дослідження були оприлюднені та обговорені на наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі й за міжнародною участю, серед них такі: “Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (м. Київ, 2002), “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (м. Київ, 2003), “Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (м. Львів, 2003), “Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України” (м. Дніпропетровськ, 2004, 2005), “Філософсько-богословські читання” (м. Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт, із яких 7 – статті у фахових виданнях, 2 – в інших виданнях, 7 – тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків на 10 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 213 сторінок, з них – 182 основного тексту. Список використаних джерел складається з 247 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, об’єкт і предмет, гіпотезу, ступінь наукової розробленості проблеми. Розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про їх апробацію та оприлюднення.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні підходи до дослідження державної ідеології виховання людини” – проаналізовано стан розвитку наукової думки щодо розуміння поняття “державна ідеологія”, сучасні тенденції її дослідження у вітчизняній та зарубіжній науці, окреслено методологічні підходи до дослідження державної ідеології виховання людини.

Гострі дискусії щодо змісту ідеології, її сутності, ролі в житті суспільства, держави та людини започатковано К. Марксом і Ф. Енгельсом, які наголошували на її функції викривлення (“хибна свідомість”). Важливими віхами у вивченні ідеології стали підходи, започатковані М. Вебером (ідеологія як легітимація влади) та К. Гірцом (ідеологія як інтеграція). Відзначено дослідження інших сучасних західних вчених, що стосуються розкриття природи ідеології, її місця в суспільному та державному житті. Серед них виділено праці Р. Арона, С. Ліпсета, О. Лемберга, Н. Лумана, П. Рікера, Дж. Статорі, М. Фуко, Ф. Фукуями та ін.

Проблеми розуміння державної ідеології формулюються вченими пострадянського простору. Більшість досліджень присвячені обговоренню питання формування державної ідеології, пошуку форм її вираження. Це стосується України, Росії, Білорусі, Казахстану та інших держав. Серед робіт російських вчених слід відзначити праці Ю. Волкова, К. Гаджиєва, О. Демідова, С. Іванова, В. Ільїна, Т. Ільїної, В. Коваленка, А. Ковальова, Н. Косолапова, А. Костіна, А. Соловйова, П. Рачкова, А. Циганова, В. Пастухова та ін. У вітчизняному суспільствознавстві розробкою проблем ідеології займалися О. Валевський, В. Воловик, П. Демчук, І. Гавриленко, О. Лановенко, В. Лісовий, М. Михальченко, Т. Мальцева, Т. Метельова, М. Міщенко, В. Таран, О. Штика та ін.

Аналіз публікацій, які вийшли в період з 1991 по 2006 рр. в Україні, засвідчує неоднозначність існуючих підходів як до вирішення вказаних проблем, так і до розуміння державної ідеології. У перші роки незалежності України дослідники переважно визначали державну ідеологію як важливу складову державного розвитку. В останні п’ять років акцент робиться не стільки на теоретичних аспектах, скільки на пошуках змістовного наповнення. Цим обумовлюється розкриття питання необхідності здійснення суспільних трансформацій та визначення основних напрямків їх реалізації, які подані в працях В. Андрущенка, В. Кременя, О. Лановенка, В. Литвина, М. Михальченка, Д. Табачника та ін. Актуальною є розробка теми виховання людини, громадянина та особистості, якою в Україні займалися В. Андрущенко, М. Головатий, Л. Губерський, П. Кононенко, Т. Кононенко, С. Рябов, М. Слюсаревський та ін.

Окремі аспекти проблеми знайшли відображення в дослідженнях з державного управління. Їм присвячені праці В. Александрова, Т. Бутирської, Р. Войтович, В. Козакова, Ю. Куца, Б. Максимця, М. Пірен, А. Пойченка, А. Решетніченка, І. Розпутенка, В. Скуратівського, І. Смагіна, В. Тимцуника, І. Черленяка, С. Чукут та ін.

Вибір методології дослідження обумовлений природою державної ідеології виховання людини, її місцем та роллю в житті держави, суспільства та державного управління. Міждисциплінарний характер проблеми зумовив вивчення підходів до її вирішення, які вже існують у державному управлінні, філософії, політології, правознавстві тощо.

Методологічною базою дослідження виступають такі загально-філософські парадигми, як культурно-цивілізаційний, соціально-культурний, ціннісний та гуманістичний підходи. Їх застосування дозволяє урахувати більшість особливостей функціонування сучасного суспільства й акцентувати на пріоритеті особистісного фактору в житті держави та суспільства.

Загальнонаукові методи дослідження включають герменевтичний та компаративний аналіз. За їх допомогою розкриваються особливості формування понятійно-категоріального апарату дослідження та специфіка наукової новизни. Крім того, державно-управлінський характер дослідження обумовлює специфіку вибору наукових методів, притаманних для даної наукової галузі. Оскільки методологічною основою державного управління є системний підхід, то під час проведення дослідження було використано такі його методи: системний, структурний, функціональний та факторний аналіз. Крім того, в теорії державного управління належне місце займають й інші методологічні засади, серед яких: закономірність історичності, цілеутворення, еквіфінальності, ієрархічності, цілісності системи, комунікативності та інші, які мають безпосереднє відношення до формування державної ідеології виховання людини в контексті прийняття державно-управлінських рішень. Таким чином, методологія дослідження обрана з урахуванням специфіки державного управління як наукової галузі та безпосередньо теми дисертації.

Здійснений аналіз ступеня розробки проблеми, обумовив висновок про те, що в сучасних дослідженнях з державного управління майже не розкритими залишаються проблеми формування державної ідеології, визначення змісту та сутності ідеологічної діяльності держави, форм та методів її здійснення. Вивчення основних підходів до розуміння сутності державної ідеології засвідчило, що в наукових розробках з державного управління не знаходять належного відображення питання, пов’язані з виховною функцією держави, основою реалізації якої є державна ідеологія виховання людини.

У другому розділі – “Концептуальні засади державної ідеології виховання людини” – розкрито зміст і сутність поняття “державна ідеологія виховання людини”, визначено її структуру та функції.

У теорії державного управління не приділяється значної уваги самостійності вживання терміна “державна ідеологія”. У суспільній свідомості паралельно існує декілька різних понять, які наповнюються спільним змістом. У роботі досліджено сутність кожного з них (“державницька ідеологія”, “ідеологія державотворення”, “ідеологія державності”, “ідеологія функціонування держави”) і зроблено висновок про доцільність вживання терміна “державна ідеологія”.

Державну ідеологію визначено як систему ідей, ідеалів, норм та цінностей, що відображає особливості державного буття суспільства, на основі спільного інтересу визначає державну мету, виступає ідейною та ціннісною основою формування теорій і концепцій державного будівництва та знаходить практичне втілення в програмах державного розвитку.

Державна і політична ідеологія істотно відрізняються одна від одної за природою та за змістом. Їх відмінність полягає в різних суб’єктах та об’єктах впливу, завданнях, які вони покликані виконувати в суспільстві (таблиця).

Таблиця

Диференціація ознак політичної та державної ідеології

Критерії порівняння | Політична ідеологія | Державна ідеологія

Суб’єкт ідеології | Суспільні групи, політичні партії | Держава як політичний інститут

Об’єкт ідеологічного впливу | Соціальні групи, класи, нації, які функціонують у сфері політики | Суспільство, в межах його державної організації, що включає в себе різноманіття соціальних, конфесійних, територіальних, етнічних та інших груп

Функції та роль у суспільстві | Обґрунтування права політичних суб’єктів щодо влади й того, як нею оволодіти та користуватися | Вивчення спільних потреб та інтересів громадян держави;

формування на їх основі мети державного розвитку;

визначення засобів її досягнення |

Визначення структури державної ідеології ґрунтується на з’ясуванні об’єкта та суб’єкта ідеологічного впливу. Об’єктом державної ідеології є державне буття суспільства у всій багатоманітності його проявів – політика, право, економіка, соціальна сфера, релігія та ін. Найбільш цілісним його вираженням є державна свідомість як форма суспільної свідомості, яка розкриває особливості усвідомлення індивідом держави та її суспільної сутності, власної державної приналежності та важливості наслідків співжиття в державі.

Визначення суб’єкта державної ідеології обумовлюється сприйняттям держави як політичного інституту – політико-територіально та структурно організованої форми суспільства. З цієї позиції колективним суб’єктом державної ідеології виступає народ як духовно-історична цілісність.

Структура державної ідеології має такі рівні: теоретико-концептуальний, програмно-політичний та актуалізований. На теоретико-концептуальному рівні відбувається формування найважливіших положень, які розкривають своєрідність бачення світу, що випливає з інтересів та ідеалів нації та держави. Цей рівень характеризується особливою ідейно-ціннісною структурою, яка відображає сутність державної ідеології і складається з цілей, ідеалів, принципів, цінностей та норм, їх обґрунтування та взаємоузгодження. Важливе місце в структурі державної ідеології займає поняття “державні цінності”, яке можна визначити як настанови, уявлення, оцінки, цілі, обумовлені соціальною природою держави, вони мають значущість для громадян, держави й суспільства в цілому та виступають критерієм державного буття. На індивідуальному рівні державні цінності є вимогою до суспільної поведінки громадян, а на державному – втілюються в політиці держави.

Державні цінності безпосередньо пов’язані з державною ідеєю – випливають з неї і розкривають її сутність. Водночас, найглибше розкриття вони отримують у державних ідеалах та державній меті. Взаємозв’язок цих елементів державної ідеології забезпечує її цілісність, системність та ідейно-ціннісну узгодженість.

Для програмно-політичного рівня характерне втілення визначених цілей та ідеалів у теоріях і концепціях, державних програмах і стратегіях розвитку.

Актуалізований рівень характеризується ступенем освоєння громадянами основних цілей та принципів державної ідеології. Його структурні елементи – раціональні (суспільні уявлення, настанови та орієнтації) та ірраціональні конструкти (міфи, символи та стереотипи), що формуються в результаті засвоєння основних ідеологічних ціннісних та програмних положень.

Роль державної ідеології в суспільстві розкривається через функції, які вона покликана виконувати. У роботі вони визначені двома позиціями. Перша, з огляду на суспільну природу держави, включає політичну, соціальну, економічну, правову, морально-етичну, виховну та інші функції державної ідеології. Друга – передбачає розуміння держави як суб’єкта управління і дозволяє говорити про такі функції державної ідеології: цілепокладання, організаційну (мобілізації та консолідації), світоглядну, нормативну, комунікативну та ін. Їх сутність розкривається через розгалужену структуру супідрядних завдань (рисунок).

Визначення функцій державної ідеології дозволяє підійти до розкриття сутності поняття “державна ідеологія виховання людини”, яке визначається як система методів та заходів, спрямованих на систематичне відтворення в нових поколіннях громадян державних та суспільних цінностей, формування державної свідомості.

У третьому розділі – “Ідеологічна діяльність держави в умовах трансформації суспільства” – розглянуто зміст, сутність та методологічну роль поняття “ідеологічна діяльність держави”, проаналізовано досвід її здійснення у сфері виховання громадянина в умовах демократії (на прикладі ФРН), визначено основні принципи формування державної ідеології виховання людини як реалізації виховної функції держави.

В ідеологічній діяльності держави знаходять відображення основні положення державної ідеології. Її функціональне призначення – забезпечення існування держави та створення ідеологічних умов для формування майбутніх поколінь.

Аналіз форм та методів здійснення ідеологічної діяльності держави дозволяє зробити висновок, що її можна розділити на теоретичну та практичну. Теоретична полягає у вербальному вираженні та формулюванні основних цінностей, ідей, ідеалів державної ідеології, розробці на їх основі теорій, концепцій, державних програм розвитку, різноманітних стратегій. Практична пов’язана із формуванням світогляду, вихованням громадян держави й відтворенні, таким чином, традиційних соціально-політичних цінностей, тобто покликана забезпечити реалізацію виховної функції держави, втіленням якої є державна ідеологія виховання людини.

Досвід організації ідеологічної діяльності держави у сфері виховання людини в умовах демократії розглянуто на прикладі ФРН. У роботі виділено ключові моменти організації ідеологічної діяльності держави у сфері виховання людини і громадянина, які є цікавими і корисними для України. Це, зокрема, те, що ініціювання, планування, координація та фінансування діяльності у сфері виховання людини і громадянина, яка втілюється в системі політичної освіти, здійснюється державою; мета державної політичної освіти полягає у свідомій орієнтації громадянина та суспільства на принципи плюралізму, консенсусу та раціональності, що досягається шляхом формування ціннісних орієнтацій людини і громадянина; держава забезпечує політичне, правове, теоретичне та ідеологічне обґрунтування діяльності системи політичної освіти.

Аналіз основних концепцій і теорій, які претендують на роль державної ідеї (національна, соціальна, релігійна ідеї, ідея європейського вибору України,

Рис. Функції державної ідеології

побудови демократичної правової соціальної держави, розвитку особистості, формування в Україні громадянського суспільства, екологічна ідея та ін.), дозволив дійти висновку, що хоча ідея розвитку особистості не знайшла свого конкретного вияву в ідеологічних та державотворчих пошуках у сучасній Україні, її елементи присутні в кожному з проаналізованих ідеологічних конструктів. Ідея розвитку особистості визначається як центральна ідея державної ідеології виховання людини.

Державна ідеологія виховання людини спрямовується, насамперед, на виховання людини, громадянина, особистості і реалізується через систему суспільного виховання, основна мета якого – формування зрілої, компетентної, демократичної особистості. Обґрунтування її доцільності полягає в тому, що на сучасному етапі жоден з інститутів соціалізації особистості не забезпечує комплексного впливу на індивіда: система освіти спрямована переважно на забезпечення державою її виховної ролі щодо досягнення загальних цілей виховання – формування у дитини визначених програмами знань та навичок, а основним засобом формування громадянина виступає громадянська освіта, яка, існує як комплекс заходів, що здійснюються державними та недержавними структурами щодо формування демократичної громадянськості та європейської ідентичності.

В основу суспільного виховання покладено діючі структури національної системи освіти, зміст та принципи громадянського виховання. Розроблено та обґрунтовано базові принципи формування державної ідеології виховання людини: а) загальні принципи: науковість, демократичність, прозорість і публічність, толерантність, безперервність та спадкоємність, узгодженість змісту, форм та методів виховної роботи; б) спеціальні принципи: орієнтація на розвиток особистості, моральність, патріотизм, суспільна відповідальність, суспільна довіра, суспільне служіння. Запропоновано авторський проект Концепції державної ідеології виховання людини.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні формування державної ідеології виховання людини в умовах трансформації суспільства.

Отримані результати характеризуються науковою новизною й дають можливість зробити узагальнюючі висновки, що мають теоретичне і практичне значення та підтверджують гіпотезу дослідження:

1. Аналіз визначення базового поняття “ідеологія”, здійснений з урахуванням державно-управлінської специфіки дослідження, свідчить, що у сучасній науці отримали поширення та обґрунтування три основних концепції ідеології: як викривлення (“хибна свідомість”) (К. Маркс), легітимації влади (М. Вебер) та інтеграції (К. Гірц, П. Рікер).

Виявлено широкий спектр розуміння ролі та значення державної ідеології в житті держави та суспільства, форм та методів її вираження. Серед найбільш поширених слід відзначити три підходи: сприйняття державної ідеології як деструктивного явища в житті суспільства, пов’язаного з формуванням та функціонуванням тоталітарних та авторитарних політичних режимів; визнання конструктивної ролі державної ідеології в житті держави та суспільства незалежно від характеру політичного режиму; намагання уникати вживання поняття “державна ідеологія” як наукової категорії, а для окреслення феномена, який вона характеризує, вживати поняття-замінники.

Вивчення проблеми державної ідеології засвідчило, що питання формування державної ідеології виховання людини є актуальним в умовах трансформації суспільства. Водночас воно не знайшло належного висвітлення у сучасній науковій літературі.

2. У вітчизняному науковому обігу знайшла поширення велика кількість понять, які покликані замінити термін “державна ідеологія”. Але жодне з них адекватно не відображає її сутність. Доцільність вживання поняття “державна ідеологія” обґрунтовується тим, що воно визначається як система ідей, ідеалів, норм та цінностей, яка відображає особливості державного буття суспільства, на основі спільного інтересу формулює державну мету, виступає ідейною та ціннісною основою формування теорій та концепцій державного будівництва і знаходить практичне втілення в державній політиці та програмах державного розвитку.

Державна ідеологія є важливим механізмом регулювання суспільних відносин, вплив якого здійснюється через ідеологічну діяльність держави. Остання включає в себе ряд заходів як щодо формування державної ідеології, так і щодо впровадження в суспільну свідомість її основних положень. Важливим аспектом ідеологічної діяльності держави є реалізація виховної функції держави шляхом формування та здійснення державної ідеології виховання людини.

3. Структура державної ідеології складається із суб’єкта та об’єкта ідеологічного впливу, а також має такі рівні: теоретико-концептуальний, програмно-політичний та актуалізований.

Об’єктом державної ідеології є державне буття суспільства в усіх його проявах, а суб’єктом – держава як політична форма організації суспільства. Найбільш цілісним відображенням державного буття є державна свідомість як форма суспільної свідомості, що розкриває особливості усвідомлення індивідом держави та її суспільної сутності, власної державної приналежності та важливості наслідків співжиття в державі.

На теоретико-концептуальному рівні відбувається формування найважливіших положень, які розкривають своєрідність бачення світу, що випливає з інтересів та ідеалів нації та держави. Цей рівень характеризується особливою ідейно-ціннісною структурою. Її основними елементами є цілі, ідеали, принципи, цінності та норми. Важливою складовою даного рівня структури державної ідеології є державні цінності. Вони визначаються як настанови, уявлення, оцінки, цілі, які обумовлені суспільною природою держави, мають значущість для громадян, держави та суспільства в цілому та виступають критерієм державного буття.

Для програмно-політичного рівня характерне втілення визначених цілей та ідеалів в державних програмах, концепціях, через які вони визначають основні принципи формування та здійснення державної політики. Формальним вираженням державної ідеології на цьому етапі стають основоположні програмні документи політичного керівництва – програми діяльності уряду, національні, галузеві та регіональні програми, різноманітні концепції, стратегії, плани розвитку, звернення, виступи, промови лідера держави тощо.

Актуалізований рівень характеризується ступенем освоєння громадянами основних цілей та принципів державної ідеології. Він знаходить вираження в політичній та соціальній поведінці населення країни, його участі в політичному житті. Фактично, вираженням цієї структури державної ідеології є стан державної свідомості, громадської думки, ціннісні орієнтації громадян, а також такі ірраціональні елементи, як стереотипи, міфи та символи, що існують у суспільній свідомості.

4. Функції державної ідеології слід розглядати з двох позицій: відповідно до соціальної та політичної природи держави та держави як суб’єкта управління. Перший підхід передбачає визначення функцій державної ідеології за сферами життєдіяльності суспільства: політична, соціальна, економічна, правова, морально-етична, виховна функція та ін. Другий – визначає розгляд державної ідеології як засобу забезпечення реалізації державного управління, а отже, її функції тісно пов’язані з функціями управління державою (функцією цілепокладання, організаційною, світоглядною, нормативною, комунікативною тощо).

5. Актуальним для формування державної ідеології виховання людини в Україні є урахування специфіки досвіду Німеччини щодо виховання людини і громадянина в умовах трансформації суспільства. Особливу увагу приділено вивченню німецької практики, оскільки з проблемою перевиховання особистості Німеччина у своїй історії зіткнулася тричі: одразу після Другої світової війни, коли постало питання подолання впливу нацистської ідеології та демократизації суспільних відносин; після об’єднання західнонімецьких та східнонімецьких земель на початку 90-х рр. ХХ ст.; у зв’язку з євроінтеграційними процесами та необхідністю формування у громадян держави “європейської ідентичності”.

Ідеологічні та організаційні засади здійснення ідеологічної діяльності держави щодо виховання людини і громадянина у ФРН в умовах демократії полягають у формуванні демократичної громадянськості та європейської ідентичності, а також функціонуванні інституту політичної освіти. В Україні доцільно використати досвід її організації та реалізації, а саме: інституалізація політичної освіти в межах держави; наявність розгалуженої організаційної структури; форми та методи державного управління процесами здійснення ідеологічної діяльності держави; аксіологічне наповнення політичної освіти тощо.

6. На підставі результатів дослідження особливостей реалізації ідеологічної діяльності держави у сфері виховання людини до вітчизняного наукового обігу запропоновано ввести поняття “державна ідеологія виховання людини”. Сформульовано його визначення: державна ідеологія виховання людини – система методів та заходів, спрямованих на систематичне відтворення в нових поколіннях громадян державних та суспільних цінностей, формування державної свідомості.

7. Формування державної ідеології виховання людини базується на таких принципах:

а) загальні принципи: науковість, демократичність, прозорість і публічність, толерантність, безперервність та спадкоємність, узгодженість змісту, форм та методів виховної роботи;

б) спеціальні принципи: орієнтація на розвиток особистості, моральність, патріотизм, суспільна відповідальність, суспільна довіра, суспільне служіння.

Державна ідеологія виховання людини формується на основі ідеї розвитку особистості та втілюється в системі суспільного виховання. Його основна мета – формування зрілої, компетентної, демократичної особистості, а функціональне призначення – забезпечення реалізації державної ідеології виховання людини в Україні.

Розроблені положення та рекомендації щодо формування державної ідеології виховання людини знайшли втілення у проекті Концепції державної ідеології виховання людини, реалізація якого сприятиме нормативно-правовому та організаційному визначенню суспільного виховання та дозволить заповнити існуючу прогалину щодо змістовного наповнення державної ідеології виховання людини і забезпечити виконання державою її виховної функції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лола В. Роль людини й громадянина в умовах становлення громадянського суспільства // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ УАДУ, 2002. – Вип. 1 (7). – С. 70 – 77.

2. Лола В. Політична освіта як засіб формування громадянина ФРН // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ УАДУ, 2003. – Вип. (11). – С. – 237.

3. Лола В. В. Концептуальні засади державної ідеології виховання людини // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – О.: ОРІДУ УАДУ. – 2003. – Вип. . – С. – 28.

4. Лола В. Проблема розуміння та визначення поняття “державна ідеологія” // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. – Вип.  (21). – С.  79.

5. Лола В. Роль та функції державної ідеології в суспільстві // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. (24). – С. – 58.

6. Лола В. В. Ідеологічна робота держави та механізми її реалізації // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № . – С. – 102.

7. Лола В., Капітон В. Громадянськість як основна морально-психологічна характеристика громадянина та особливості її формування // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. (14). – С. – 44. – Авторські – 9 с. (автором визначено та розкрито принципи формування громадянина та особистості: патріотизм, суспільна відповідальність та суспільна довіра).

8. Лола В. Проблеми формування громадянина України // Людина і політика. – 2003. – № . – С. – 51.

9. Лола В. В. Роль православ’я у формуванні державної ідеології // Філософія. Культура. Життя: Зб. наук. пр.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Вип. 23. – С. 61 – 68.

10. Лола В. В. Роль та завдання держави у формуванні громадянина України // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2002. – Т. . – С. 67 – 68.

11. Лола В. Гуманістичні аспекти державно-управлінських трансформацій // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – Т. . – С. – 102.

12. Лола В. В. Роль державної ідеології в умовах трансформації суспільства // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: Матеріали регіон. наук.-практ. конф. 23 січ. 2003 р. – Л.: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – Ч. 2. – С. 416 – 417.

13. Лола В. Ідеологічні засади розвитку місцевого самоврядування в Україні // Розвиток демократії та місцевого самоврядування в Україні: Матеріали регіон. наук.-практ. конф. та семінарів / За наук. та заг. ред. В. П. Капітона та ін. – Д.: Центр екон. освіти, 2003. – С. 83 – 89.

14. Лола В. Проблеми інтеграції України в ЄС у контексті формування державної ідеології виховання // Актуал. пробл. європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф. / За заг. ред. Л. Л. Прокопенка. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. – С. – 75.

15. Лола В. Проблеми виховання людини і громадянина і контексті європейської інтеграції України // Актуал. пробл. європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф. / За заг. ред. Л. Л. Прокопенка. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. – С. – 142.

16. Лола В. Роль православних цінностей у формуванні державної ідеології виховання людини // Філософія. Культура. Життя: Зб. наук. пр. – Д.: Наука і освіта, 2005. – Спеціальний випуск. Матеріали ІІ Філософсько-богословських читань “Православ’я у світовій культурі”. 18 – 19 листопада 2004 р. – С. – 195.

АНОТАЦІЇ

Лола В.В. Формування державної ідеології виховання людини в умовах трансформації суспільства: теоретико-методологічний аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управління. – Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Дніпропетровськ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних аспектів формування державної ідеології виховання людини в умовах трансформації суспільства.

Розкрито концептуальні засади та сучасний стан формування державної ідеології виховання людини в Україні. Запропоновано уточнене визначення понять “державна ідеологія”, “ідеологічна діяльність держави” та ін. Розглянуто структуру та функції державної ідеології. Охарактеризовано зарубіжний досвід здійснення ідеологічної діяльності держави у сфері виховання людини і громадянина, визначено основні напрямки його адаптації до умов України. Розроблено та обґрунтовано основні принципи формування державної ідеології виховання людини.

Ключові слова: ідеологія, державна ідеологія, ідеологічна діяльність держави, державна ідеологія виховання людини, державні цінності.

Лола В.В. Формирование государственной идеологии воспитания человека в условиях трансформации общества: теоретико-методологический аспект. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.01 – теория и история государственного управления. – Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических аспектов формирования государственной идеологии воспитания человека в условиях трансформации общества.

В работе раскрыты концептуальные основы формирования государственной идеологии воспитания человека в Украине. Предложено определение понятия “государственная идеология” как системы идей, идеалов, норм и ценностей, которая отражает особенности государственного бытия общества, на основании общего интереса формулирует государственную цель, выступает идейным и ценностным основанием формирования теорий и концепций государственного строительства и находит практическое воплощение в государственной политике и программах государственного строительства.

Определено объект и субъект государственной идеологии, ее структуру. Объектом государственной идеологии является государственное бытие общества. Наиболее целостным его выражением выступает государственное сознание как форма общественного сознания, которая раскрывает особенности осознания индивидом государства и его общественной сущности, собственной государственной принадлежности и важности последствий совместного проживания в государстве. Субъект государственной идеологии обуславливается восприятием государства как политического института – политически, территориально и структурно организованной формы общества. Структура государственной идеологии состоит из таких уровней: теоретико-концептуальный