МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НОВАК Інна Миколаївна

УДК 338.43:658.3:631.8

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ АГРОХІМІЧНОГО СЕРВІСУ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Школьний Олександр Олексійович,

Уманський державний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

ст. науковий співробітник

Калінчик Микола Володимирович,

Національний науковий центр “

Інститут землеробства” УААН,

завідувач відділу економіки;

кандидат економічних наук, в.о. доцента

Стройко Тетяна Володимирівна

Миколаївський державний аграрний університет

кафедра організації виробництва та агробізнесу.

Захист відбудеться “18” жовтня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий “14” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміна політичного устрою і перехід до ринкової економіки відкрили нову сторінку в розвитку агрохімічного сервісу країни. Протягом періоду економічних перебудов в агропромисловому комплексі відбувалися трансформаційні процеси, які вплинули на обсяги агрохімічного обслуговування аграріїв: погіршилися умови відновлення та покращення родючості ґрунтів, скоротилися обсяги внесення мінеральних та органічних добрив, використання засобів захисту рослин та здійснення робіт, спрямованих на призупинення вітрової та водної ерозії. Це суттєво вплинуло на стан сільськогосподарських угідь і обумовило їх низьку продуктивність та зростання рівня виробничих витрат. У результаті цього зменшилися обсяги виробництва і погіршилась якість вирощеної продукції, що позначилося на її конкурентоспроможності та продовольчій безпеці країни.

Необхідність формування організаційно-економічних засад ефективного функціонування агрохімічних підприємств та зміцнення їх зв’язків з сільськогосподарськими товаровиробниками визначає актуальність дисертаційного дослідження.

Проблемам розвитку та вдосконалення організаційно-економічних відносин підприємств агрохімічного сервісу з сільськогосподарськими товаровиробниками присвятили свої роботи В.Я. Амбросов, С.В. Березюк,
П.І. Гайдуцький, М.Я. Дем’яненко, Б.П. Дмитрук, Н.А. Дорофєєва,
О.Ю. Єрмаков, О.І. Жукова, М.В. Калінчик, О.А. Корчинська, М.Й. Малік,
П.О. Мосіюк, А.С. Мерзлікін, П.Т. Саблук, Т.В. Стройко, О.О. Школьний,
В.В. Юрчишин та ін. Проте у період формування в Україні ринкових відносин проблема відновлення і налагодження ефективної системи агрохімічного сервісу не отримала належного теоретико-методичного забезпечення. Насамперед це стосується питань формування ефективних організаційно-економічних взаємовідносин між суб’єктами агрохімічного сервісу, економічної оцінки їх господарської діяльності, розвитку ефективної системи агрохімічного обслуговування, що і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з програмою науково-дослідних тем Уманського державного аграрного університету “Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових відносин в АПК” (номер державної реєстрації 0101U004493).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка організаційно-економічних засад ефективного функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу. Відповідно до визначеної мети ставилися наступні наукові завдання:

- дослідити організаційно-економічні засади організації агрохімічного обслуговування як основи системи відновлення та покращення якості родючості ґрунтів, забезпечення збалансованого та стійкого розвитку сільськогосподарського виробництва;

– узагальнити організаційні підходи і закономірності функціонування підприємств агрохімічного сервісу в Україні та за кордоном, методичні основи вибору ефективних форм підприємництва у цій сфері;

– проаналізувати стан агрохімічного обслуговування та організаційно-економічних відносин сільськогосподарських товаровиробників із сервісними формуваннями регіону;

– дослідити організаційні форми агрохімічних формувань та обрати економічно доцільні для функціонування в умовах ринкового середовища;

– обґрунтувати організаційно-економічні засади формування ефективної системи агрохімічного сервісу і створення відповідної асоціації як важливої складової інфраструктурного обслуговування регіону;

– визначити напрями і заходи формування ефективної системи агрохімічного сервісу задля підвищення економічного росту аграрного виробництва.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси пореформеного розвитку та формування ефективних взаємовідносин суб’єктів господарювання на регіональному ринку агрохімічного сервісу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних аспектів формування організаційно-економічних засад ефективного функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, інтеграційний та системний підходи до вивчення економіко-організаційних аспектів розвитку ринку агрохімічного обслуговування.

У процесі дослідження використовувалися наступні методи та прийоми: діалектичний і абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний (при вивченні теоретичних аспектів ринкової трансформації підприємств агрохімічного сервісу Черкаського регіону); статистичні (при дослідженні розвитку агрохімічних формувань та рівня використання агрохімічних послуг сільськогосподарськими товаровиробниками); анкетування, порівняння, групування, графічний (при дослідженні сучасних тенденцій попиту аграрних формувань на агрохімічне обслуговування та економічної ефективності діяльності обслуговуючих підприємств); розрахунково-конструктивний (при прогнозних розрахунках та обґрунтуванні програм розвитку аграрного сектора регіону); економіко-математичного програмування (при розробці моделі оптимізації рівня сільськогосподарського виробництва за рахунок науково обґрунтованої системи застосування агрохімічних засобів).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційної роботи становить сукупність наступних результатів теоретично–методологічного та практичного характеру.

Вперше одержано:

- концептуальну модель трирівневої агрохімічної асоціації (в основу поділу членів якої покладено розміри їх пайових внесків) – з обґрунтованим депозитно-кредитним механізмом, що регулює економічні відносини між суб’єктами об’єднання, а також з одночасною розробкою імітаційної програми вирощування зернових культур у Черкаській області;

- економіко-математичну модель, яка дозволяє об’єктивно визначати оптимальну кількість агрохімічних засобів під заплановані рівні врожайності сільськогосподарських культур з урахуванням наявних поживних речовин у ґрунті.

Удосконалено:

- теоретичні і методологічні засади формування та ефективного функціонування ринку агрохімічних послуг в умовах трансформації аграрного сектору економіки (головну роль у вирішенні цих завдань повинні відігравати сервісні структури, держава ж виконує лише функції допомоги);

- класифікацію агрохімічних обслуговуючих формувань (які поділено на три групи: ті, що здійснюють повний обсяг агрохімічних послуг та торгівлі; що надають окремі послуги і постачання деяких засобів; ті, що займаються лише продажем агрохімічних засобів), що забезпечує науково-обґрунтований підхід до їх дослідження;

- основні напрями організаційно-економічних відносин господарюючих суб’єктів на ринку агрохімічного сервісу, що будуються з урахуванням фінансового стану підприємств і рішень їх колективів (серед яких – кооперування та об’єднання в асоціацію).

Дістало подальший розвиток:

- особливості використання послуг агрохімічного сервісу (як у цілому по області, так і по її адміністративних районах), що враховують сучасні рівні користування ними сільськогосподарських товаровиробників;

- методики економічної оцінки господарської діяльності обслуговуючих формувань, ефективності використання агрохімічних засобів сільськогосподарськими товаровиробниками та маркетингового дослідження споживчого сегменту агрохімічних послуг (за допомогою анкетування).

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що методологічні й теоретичні узагальнення, окремі положення та пропозиції, одержані автором за результатами дослідження, доведено до рівня практичних розробок, які є певним внеском для подальшого ефективного функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу і поліпшення результатів аграрного виробництва. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності регіональних і місцевих органів управління при розробці заходів, спрямованих на вдосконалення системи агрохімічного обслуговування та ефективне функціонування регіональних сервісних підприємств, а також при формуванні місцевих програм розвитку сільського господарства. Основні положення дисертаційної роботи схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації (довідка №11–27/38 від 19.02.2007 р.)

Рекомендації щодо вдосконалення процесу організації обслуговування та економічних відносин обслуговуючих підприємств із сільськогосподарськими товаровиробниками покладені в основу пропозицій, використання яких сприятиме ефективному функціонуванню суб’єктів агрохімічного сервісу та подоланню негараздів в аграрному виробництві. Дані пропозиції застосовувалися у виробничо-господарській діяльності ТОВ НВФ “Агросвіт” м. Олександрія Кіровоградської області (довідка №31 від 18.12.2006 р.), ТОВ “АгроРось” м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області (довідка №47 від 25.01.2007 р.), ВАТ “Уманьагрохім” Уманського району Черкаської області (довідка №8 від 11.03.2007 р.).

Наукові розробки дисертанта використовуються в навчальному процесі Уманського державного аграрного університету при викладанні дисциплін “Організація агробізнесу” та “Основи підприємництва” (довідка №23 від 24.01.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати дисертаційної роботи одержані автором особисто. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, що відображають особистий внесок здобувача у вирішення організаційно-економічних проблем ефективного функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу. Усі наукові публікації одноосібні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані на науково-практичних конференціях: міжнародних – “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (10–11 грудня 2005 р., Європейський університет), “Концептуальні напрями стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (11–12 травня 2006 р., Луганський національний аграрний університет), “Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (7–8 червня 2006 р., Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва), “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (1–2 березня 2007 р., Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва); всеукраїнських – “Теорія і практика управління у суспільстві знань” (10–11 листопада 2005 р., Львівський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом), наукова конференція молодих учених (2–3 березня 2006 р., Уманський державний аграрний університет), “Аграрна наука – виробництву” (23–25 листопада 2006 р., Білоцерківський державний аграрний університет), наукова конференція до 30-річчя створення економічного факультету (21–22 грудня 2006 р., Уманський державний аграрний університет).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано в 11 одноосібних наукових статтях загальним обсягом 2,5 друк. арк., у тому числі 10 – у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 164 найменування, (в т. ч. 5 – латиницею) і 22 додатків. Обсяг дисертації становить 156 сторінок, містить 37 таблиць, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методичні основи функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу” досліджено й узагальнено сутність та основні організаційно-економічні засади функціонування агрохімічних обслуговуючих підприємств і висвітлено особливості їх взаємовідносин з сільськогосподарськими товаровиробниками, розглянуто передумови та організаційно-правові й економічні основи становлення агрохімічного сервісу в країні. Проаналізовано світовий досвід взаємовідносин агросервісних формувань з сільськогосподарськими товаровиробниками в ринкових умовах.

Останні роки ознаменувалися значними змінами в агарному секторі національної економіки. Проведені реформи призвели до формування багатоукладної економіки, створення нових організаційно-правових структур ринкового типу, що позначилося на руйнації механізму взаємовідносин існуючої системи обслуговування та сприяло розвитку ринку агрохімічного сервісу. Однак загальний кризовий стан економіки країни на початку процесу реформування та непідготовленість аграріїв і працівників обслуговуючих формувань до здійснення економічних перетворень призвели до негативних наслідків, які мали суттєвий вплив на результати їх господарської діяльності. Однією з основних причин низької ефективності функціонування сервісних формувань є недосконалі організаційно-економічні взаємовідносини, які позначилися на обсягах використання агрохімічних засобів. У 1996 році в Україні обсяги внесення мінеральних добрив скоротилися до 12,2% відносно 1990 року, а в 2000 році – до 6,5%, лише починаючи з 2003 року поступово відновлюється їх використання – 8,9%, у 2004 році – 12,2% і в 2005 році – 13,5%.

У теоретичному плані ми поділяємо думку економістів, які визначають господарський механізм як систему економічних, організаційних і правових важелів та методів впливу на процес виробництва з метою забезпечення його сталого та ефективного розвитку. Організаційна інтеграція сприяє налагодженню міжгалузевих взаємовідносин. Проте окремо даний вид підприємницьких зв’язків не може вирішити проблем цілісності виробничого процесу, необхідні досконалі економічні методи регулювання ринку сервісних послуг. Поняття “економічного механізму” об’єднує в собі елементи економічного впливу на матеріальні інтереси суб’єктів, що формуються в результаті функціонування об’єктивних законів ринку. Формування ефективних міжгосподарських зв’язків серед суб’єктів ринку агрохімічного сервісу може забезпечити цілісність виробничого процесу та сприяти збільшенню обсягів аграрного виробництва і відновленню родючості українських земель.

Дослідження організації агрохімічного сервісу в економічно розвинених країнах показало, що наявність великої кількості обслуговуючих підприємств та рівень конкуренції на даному ринку спонукало до формування взаємовідносин між суб’єктами підприємництва на принципах кооперації та інтеграції.

У процесі вивчення особливостей формування й функціонування підприємств агрохімічного сервісу в країні нами було здійснено їх класифікацію за формою організації на три групи, які відповідають нинішньому стану розвитку економіки: великі спеціалізовані підприємства, які пропонують широке коло послуг; підприємницькі структури середніх розмірів, які в межах регіону забезпечують оптимальний рівень концентрації; малі підприємства, які займаються виключно реалізацією хімічних препаратів. Саме великі спеціалізовані підприємства є найбільш ефективною формою організації агрохімічного сервісу, це підтверджує зарубіжний досвід, адже вони забезпечують надання всього комплексу необхідних послуг сільськогосподарським товаровиробникам.

Таким чином, організаційно-економічні засади ефективного функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу визначаються комплексом організаційних і економічних заходів, які мають активний вплив на інтереси суб’єктів господарської діяльності з метою підвищення їх ефективності.

У другому розділі “Ретроспектива розвитку агрохімічного обслуговування та організаційно-економічні взаємовідносини його суб’єктів у Черкаській області” здійснено аналіз відносин суб’єктів на ринку агрохімічного обслуговування та розглянуто механізми державного регулювання системи забезпечення аграріїв засобами хімізації, наведено результати анкетування щодо бажання користуватися послугами обслуговуючих формувань, розглянуто організаційні структури обслуговуючих підприємств і проведено фінансовий аналіз їх діяльності, досліджено обсяги використання сільськогосподарськими товаровиробниками агрохімічних послуг.

Ефективний розвиток системи організаційно-економічних взаємовідносин суб’єктів ринку агрохімічного сервісу можливий за умови належного забезпечення їх фінансовими ресурсами. Економічні проблеми сільськогосподарських товаровиробників вплинули на скорочення обсягів використання агрохімічних засобів. Суттєвих змін зазнали механізми визначення потреби та розподілу хімічних препаратів. Проведені дослідження свідчать, що дані заходи позначилися на діяльності всіх суб’єктів агрохімічного ринку – аграрії зменшили обсяги використання агрохімічних засобів, хімічні підприємства скоротили обсяги виробництва і переорієнтували реалізацію продукції на експорт, обслуговуючі підприємства, втративши споживачів, диверсифікували напрями діяльності. Обсяги виробництва мінеральних добрив у країні у 2005 році зменшилися на 45,1% в порівнянні з 1990 роком, а їх використання скоротилося на 86,9%.

Запровадження ринкових механізмів організації постачання засобів хімізації аграріям, наявність конкуренції та скасування розподільчої системи на ринку сільськогосподарської продукції сприяло формуванню нових взаємовідносин між суб’єктами агрохімічного сервісу (рис. 1).

Рис. 1. Схема організаційно-економічних взаємовідносин на ринку агрохімічного сервісу

Новий тип економічних відносин дозволив обслуговуючим формуванням і сільськогосподарським товаровиробникам самостійно обирати напрями господарської діяльності та суб’єктів для співпраці за принципом економічної доцільності.

У процесі дослідження впливу окремих елементів внутрішньогосподарського економічного механізму на діяльність обслуговуючих підприємств у межах Черкаської області було обрано типові формування з різними організаційно-правовими формами і умовами створення. Детальний аналіз основних показників діяльності формувань вказав на різні тенденції розвитку (табл. 1).

Таблиця 1

Основні показники розвитку підприємств, що працюють на ринку агрохімічного сервісу Черкаської області

Показники | ВАТ “Уманьагрохім” | ТОВ “АгроРось”

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.

Середньорічна чисельність працівників, чол. | 80 | 63 | 25 | 50 | 54 | 60

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн | 2497,3 | 2379,8 | 2249,1 | 1393,1 | 2243,8 | 3157,8

Вартість виробленої продукції та наданих послуг, тис. грн | 1282,9 | 3449,3 | 2241,3 | 12652,4 | 27076,3 | 54273,1

Собівартість реалізованої продукції, наданих послуг,

тис. грн | 856,4 | 2846,2 | 1982,3 | 11216,6 | 22665,9 | 52428,9

Отриманий прибуток від реалізації, тис. грн | 426,5 | 603,1 | 259,0 | 1435,8 | 4410,4 | 1844,2

Основних виробничих засобів на 1 працівника, тис. грн | 31,2 | 37,7 | 89,9 | 27,8 | 41,5 | 52,6

Отримано прибутку на 1 працюючого, тис. грн | 5,33 | 9,57 | 10,3 | 28,7 | 81,6 | 30,7

Вироблено продукції та надано послуг 1 працівником, тис. грн | 16,0 | 54,7 | 89,6 | 253 | 501 | 904

Дані підприємства характеризуються типовими економічними параметрами в межах представлених груп (розмірами, забезпеченістю виробничим потенціалом, рівнем спеціалізації), розміщені в одній природно-кліматичній зоні та відображають стан розвитку подібних формувань. Об’єктами досліджень обрані ВАТ “Уманьагрохім” Уманського району та ТОВ “АгроРось” Корсунь-Шевченківського району.

ВАТ “Уманьагрохім” належало до системи обслуговуючих підприємств “Сільгоспхімія”, має типову для даних формувань організаційну структуру, в якій планово-економічний відділ виконує функції маркетингових досліджень. У ТОВ “АгроРось” діяльність усіх структурних підрозділів чітко регламентується і спрямована на досягнення стратегічного розвитку, що визначається відділом стратегії та планування діяльності.

Система підприємницької діяльності товариства “Уманьагрохім” має суттєві недоліки, внаслідок яких за період досліджень 2003–2005 рр. більш ніж утричі скоротилася чисельність працюючих та на 248,2 тис. грн вартість основних виробничих засобів. Це вказує на недосконалість організаційної структури даного товариства і відповідно впливає на зменшення обсягів реалізованої продукції та наданих послуг. Як наслідок, підприємство втрачає постійних клієнтів і не має стійкого рівня доходів. У господарській діяльності ТОВ “АгроРось” простежується тенденція постійного зростання, за досліджені роки вартість його основних виробничих засобів збільшилася більш ніж удвічі. Аналіз економічних показників діяльності обслуговуючих формувань показав, що ВАТ “Уманьагрохім” за досліджений період зменшило кількість фінансових ресурсів на 15% (або 640,7 тис. грн), а ТОВ “АгроРось” – збільшило на 18% (або 1781,8 тис. грн). Таким чином, організаційно-економічні засади роботи ТОВ “АгроРось” є більш ефективними та придатними до умов ринку і співпраці зі споживачами послуг.

Аналіз сучасного стану агрохімічного обслуговування аграрних формувань регіону засвідчив існування значних резервів підвищення ефективності їх функціонування за рахунок проведення науково-обґрунтованого обслуговування. Адже у період найбільш продуктивного використання агрохімічних засобів (у 1986-1990 рр. було внесено мінеральних добрив на 1 га – 177 кг д. р., органічних – 11 т, оброблено засобами захисту рослин 1936 тис. га) аграрії Черкаської області отримували найвищі рівні врожайності сільськогосподарських культур (зернових – 38,8 ц з га, цукрових буряків – 289 ц з га).

Існуюча залежність урожайності від обсягів агрохімічних заходів, якості наданих послуг та проведених робіт обумовлює актуальність питання формування організаційно-економічних засад ефективних взаємовідносин обслуговуючих формувань із сільськогосподарськими товаровиробниками.

З метою визначення впливу економічних і агротехнічних факторів на врожайність озимої пшениці у дисертаційному дослідженні застосовано багатофакторний кореляційно-регресивний аналіз. Для дослідження були використані результати діяльності сільськогосподарських підприємств регіону.

Змінними ознаками при визначенні впливу факторів на врожайність озимої пшениці (Y – урожайність озимої пшениці, ц з 1 га) були: х1 – обсяги внесених мінеральних добрив під озиму пшеницю на 1 га, кг д. р.; х 2 – питома частка площ озимої пшениці, оброблених засобами захисту рослин, %; х3 – витрати на 1 га озимої пшениці, грн. У результаті аналізу отримано таке рівняння:

Результати аналізу свідчать про те, що найбільший вплив на врожайність озимої пшениці мав агрохімічний обробіток, що вказує на його значимість та потенційні можливості. Взаємозалежність досліджуваних чинників сприяє отриманню ефекту синергії. Збільшення обсягів використання агрохімічних заходів підвищить ефективність зернового виробництва та частково вплине на зменшення витрат на 1 га, грн. Проте слід відзначити, що найкращі результати від вирощування сільськогосподарських культур можна отримати лише при поєднанні мінеральних і органічних добрив.

У третьому розділі “Основні організаційно-економічні засади підвищення ефективності функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу” обґрунтована необхідність розвитку інтеграційних форм організації агрохімічного сервісу з метою підвищення ефективності функціонування підприємств, розроблена модель регіональної трирівневої агрохімічної асоціації; розрахована імітаційна програма виробництва основних зернових культур “Зернові Черкащини – 2010”; враховуючи запаси поживних речовин у ґрунті, із застосуванням економіко-математичного методу розроблені та адаптовані моделі підвищення рівня виробництва зерна в регіоні.

З метою формування ефективних взаємовідносин суб’єктів агрохімічного сервісу нами обґрунтована необхідність розвитку інтеграційних об’єднань, а саме створення регіональної асоціації “Агрохімсервіс”. Вона має об’єднати всіх суб’єктів агрохімічного ринку – сільськогосподарських товаровиробників, виробників хімічних засобів, обслуговуючі підприємства та наукові установи. Для більш ефективної координації діяльності асоціації в її організаційній структурі передбачена наявність регіональних підрозділів – районних відділень.

У процесі дослідження були визначені напрями діяльності асоціації – виробничий, обслуговуючий та науковий, які організаційно об’єднають усіх суб’єктів регіонального агрохімічного ринку. З метою відображення фінансових інтересів членів асоціації, враховуючи, що її діяльність не є альтруїстичною та вимагає коштів для забезпечення розширеного відтворення, нами були запропоновані організаційно-економічні засади, що регулюють взаємовідносини суб’єктів в об’єднанні.

Проаналізувавши депозитну та кредитну політику найбільш економічно стабільних банків України, таких як Альфа банк, ВАБанк, Райффайзен банк Аваль, Приватбанк, Ощадбанк, банк “Фінанси і кредит” та інших, ми розробили структуру відсоткових внесків членів асоціації – депозитно-кредитний механізм. При його розробці нами були враховані: депозитні ставки банків (мінімальні та максимальні суми і терміни депозитів) та їх кредитна політика. Сільськогосподарські підприємства різняться за розміром і фінансовим станом, мають різні потреби у використанні агрохімічних засобів, але потенційно спроможні бути членами даної асоціації, тому розрахована структура внесків має три рівні і орієнтована на довгострокові відносини (табл. 2).

Вважаємо, що участь у даній асоціації принесе користь усім суб’єктам агрохімічного ринку. Виробники хімічних препаратів отримають інформацію про перспективні потреби виробництва агрохімічних засобів, підкріплену фінансовими ресурсами, а обслуговуючі підприємства – матимуть кошти на оновлення матеріально-технічної бази і зможуть забезпечити якісне агрохімічне обслуговування за нижчого рівня цін для членів асоціації. Сільськогосподарські товаровиробники отримають кваліфіковане агрохімічне обслуговування, що дозволить збільшити обсяги аграрного виробництва.

Таблиця 2

Структура пайових внесків сільськогосподарських товаровиробників

асоціації “Агрохімсервіс”, грн

Рівень вкладу | Сума внеску, тис. грн | Відсоток річних, % | Сума коштів на обслуговування (після закінчення терміну), тис. грн

І рівень | до 200 | 15 | до 230

ІІ рівень | від 200–до 500 | 17 | від 234– до 585

ІІІ рівень | від 500 і більше | 19 | від 595 і більше

У структурі асоціації “Агрохімсервіс” пропонується створити накопичувальний фонд, кошти якого б використовувалися на розвиток регіональних підрозділів, оплату послуг науково-дослідних установ та у випадку форс-мажорних обставин (рис. 2). Формуватиметься даний фонд за рахунок відрахувань 1% від внесків членів об’єднання. Сільськогосподарські підприємства будуть сплачувати даний відсоток з суми пайового внеску, а обслуговуючі формування і заводи-виробники – з обсягу виконаних робіт і наданих послуг. |

відрахування сільськогосподарських товаровиробників на агрохімічне обслуговування

відрахування членів асоціації в накопичувальний фонд (1% від вартості робіт)

Рис. 2. Рух фінансових ресурсів членів асоціації “Агрохімсервіс”

Запропонований нами економічний механізм передбачає, що обслуговуючі підприємства будуть надавати послуги для членів асоціації за 2% рівня рентабельності, іншим споживачам – за 10%.

У результаті впровадження даних організаційно-економічних засад невелике сільськогосподарське підприємство, маючи у своєму розпорядженні 100 тис. грн і будучи членом об’єднання, зможе отримати агрохімічні послуги на суму 112,7 тис. грн (115 тис. грн при 2% рівні рентабельності обслуговування). У той же час інші аграрії, які не є членами асоціації, – лише на 90 тис. грн (100 тис. грн при 10% рівні рентабельності наданих послуг). Таким чином, невеликі за розмірами господарства, члени об’єднання (І рівень вкладу), за рік зможуть отримувати 22,7 тис. грн прибутку або додаткових агрохімічних послуг.

Наступним кроком, що сприятиме ефективному функціонуванню суб’єктів асоціації, має бути обґрунтування системи ціноутворення на агрохімічні засоби. Оскільки об’єднання закуповуватиме великі обсяги агрохімічних засобів, то підприємства-виробники реалізовуватимуть їх за мінімального рівня націнок (3%). Для інших сільськогосподарських товаровиробників ціна буде вищою і визначатиметься кон’юнктурними змінами на ринку. Дані економічні заходи сприятимуть заохоченню аграріїв до членства в об’єднанні.

Як один із напрямів наукової роботи асоціації розроблена імітаційна програма з виробництва основних зернових культур “Зернові Черкащини – 2010” (табл. 3).

Таблиця 3

Основні економічні показники імітаційної програми “

Зернові Черкащини – 2010”

Показник | Пшениця | Ячмінь | Кукурудза

Площа посіву, тис. га | 200 | 190 | 110

Урожайність, т/га | 4,8 | 3,6 | 6,8

Валовий збір, тис. т | 960 | 684 | 748

Вартість 1 т зерна, грн | 700 | 600 | 500

Вартість виробленої продукції, млн. грн | 672 | 410,4 | 374

Виробничі витрати всього, млн. грн | 480 | 361 | 325

Прибуток, млн. грн | 192 | 49,4 | 49

Прибуток на 1 га, грн. | 960 | 260 | 445

Вироблено продукції на 1 га, грн | 3360 | 2163 | 3400

Виробничі витрати на 1 га, грн | 2400 | 1900 | 2946

Рівень рентабельності, % | 40 | 13,6 | 15,1

Рентабельність використання мінеральних добрив, % | 45,2 | 16,5 | 51,2

Імітаційна програма передбачає дослідження тенденцій вирощування зернових культур та впливу агрохімічних засобів на результати виробництва, дотримання науково обґрунтованих норм їх використання і завдяки цьому отримання необхідного рівня валових зборів для забезпечення потреб регіону. Використання імітаційної моделі є можливим при координації дій підприємницьких структур на регіональному ринку агрохімічного сервісу, що забезпечує запропонована асоціація.

Згідно розрахунків програми “Зернові Черкащини – 2010” основне місце серед витрат будуть займати агрохімічні заходи, що дозволить у 2010 році в області отримати валовий збір зернових у розмірі 2392 тис. т, у т. ч. пшениці – 960 тис. т, ячменю – 684 тис. т і кукурудзи – 748 тис. т. Вартість виробленої продукції (розрахована за цінами на 01.08.2006 р.) буде становити – 1456,4 млн. грн, при цьому сума виробничих витрат буде складати – 1166 млн. грн. При розробці імітаційної програми не були враховані дотаційні виплати на вирощування даних культур.

Як показують розрахунки, втілення в життя основних положень імітаційної програми дозволить отримати сільськогосподарським товаровиробникам регіону 290,4 млн. грн прибутку при середньому рівні рентабельності 24,9%. Таким чином, у 2010 році аграрії області зможуть отримати в середньому 960 грн прибутку на 1 гектар пшениці, 263 грн – на 1 га ячменю і 454 грн – на 1 га кукурудзи.

Поклавши в основу діяльності асоціації “Агрохімсервіс” функції консультативної допомоги, нами розроблена та адаптована до умов області економіко-математична задача, за допомогою якої можна розрахувати оптимальну кількість агрохімічних засобів під заплановану врожайність, ураховуючи наявний запас поживних речовин у ґрунті (за районами Черкаської області). Для порівняння результатів від застосування економіко-математичної моделі з даними імітаційної програми “Зернові Черкащини – 2010” був запланований відповідний рівень врожайності сільськогосподарських культур. За отриманими розрахунками, використання економіко-математичного моделювання сприятиме економії фінансових ресурсів сільськогосподарських товаровиробників у розмірі 3,5 млн. грн, за рахунок зменшення обсягів внесення добрив, а також забезпечить оптимальний рівень мінерального живлення, що позитивно вплине на якісний стан ґрунтів.

Розроблена економіко-математична модель дозволяє також оцінити результати органічного землеробства в регіоні. Незважаючи на те, що при цьому значно знижується рівень врожайності культур та підвищується собівартість сільськогосподарської продукції, екологічне підприємництво може стати важливим напрямом маркетингової політики.

Запропонована система науково-обґрунтованого використання запасів поживних речовин ґрунту, мінеральних добрив, а також висвітлені організаційно-економічні засади взаємовідносин між членами асоціації дозволять збільшити прибутки від виробництва на 25 млн. грн, у порівнянні з результатами імітаційної програми. Дані організаційно-економічні заходи є передумовою суттєвого росту обсягів сільськогосподарського виробництва та ефективного функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу в регіоні.

ВИСНОВКИ

1. Суб’єктами агрохімічного сервісу є заводи-виробники хімічних препаратів, сільськогосподарські формування та підприємства, що надають агрохімічні послуги. Останні є проміжною ланкою, яка є необхідною для ефективної роботи інших суб’єктів підприємництва. Дослідженнями було виявлено декілька типів обслуговуючих підприємств: відкриті акціонерні товариства, що утворилися в результаті реорганізації обслуговуючих формувань системи “Сільгоспхімія”; новостворені формування, що розпочали діяльність за часів ринкових перебудов; обслуговуючі кооперативи, які надають різні види послуг; дилерські фірми, які у своїй більшості займаються лише збутом агрохімічних засобів. Нині серед суб’єктів агрохімічного сервісу поступово відновлюються взаємовідносини, зруйновані у результаті реорганізації виробничо-наукового потенціалу, та формуються організаційно-економічні механізми забезпечення сільськогосподарських товаровиробників засобами хімізації, створюються умови конкуренції, що сприяє поступовому зростанню обсягів використання агрохімічних послуг і, відповідно, сільськогосподарської продукції.

2. Аналіз розвитку агрохімічного сервісу за кордоном дає змогу визначити шляхи підвищення ефективності даного виду обслуговування, враховуючи специфіку вітчизняного ринку. На особливу увагу заслуговує закордонний досвід організації кооперативних зв’язків при виконанні агрохімічних робіт, співпраця заводів-виробників з обслуговуючими об’єднаннями, а також приклади вертикальної та горизонтальної інтеграції між суб’єктами агрохімічного сервісу з метою захисту власних інтересів.

3. Для вибору ефективних форм господарювання обслуговуючих підприємств необхідно досліджувати їх організаційні структури та проводити аналіз економічних показників діяльності даних формувань, взявши за основу індикатори їх фінансового стану, (фінансова стійкість, ліквідність та рентабельність виробничо-комерційної діяльності). Адже фінансова стабільність підприємства вказує на те, що його послуги користуються попитом серед сільськогосподарських товаровиробників і приносять прибуток.

4. Проведене маркетингове дослідження щодо кон’юнктурних змін попиту на агрохімічні послуги серед господарюючих суб’єктів Черкаської області виявило, що 69% респондентів бажають користуватися послугами обслуговуючих формувань, а також вважають економічно доцільними заходи, спрямовані на боротьбу зі шкідниками та хворобами, агрохімічні аналізи ґрунтів та рослин. Серед причин, що спонукають респондентів використовувати послуги обслуговуючих формувань, відзначаються – нестача технічного оснащення, відсутність необхідного об’єму складських приміщень та небажання працівників виконувати шкідливі для здоров’я роботи.

5. Комплексне дослідження фінансової діяльності обслуговуючих підприємств, проведене на прикладі типових представників області, відобразило важливу роль у формуванні їх ресурсного потенціалу зовнішнього інвестиційного чинника. Показники рентабельності власного капіталу відобразили інвестиційну привабливість ТОВ “АгроРось” та вказали на недоліки у планах оперативного та стратегічного розвитку ВАТ “Уманьагрохм”. Показники поточної та абсолютної ліквідності відобразили можливість обслуговуючих формувань погасити лише незначну кількість короткотермінових зобов’язань. За результатами аналізу підприємства виявилися платоспроможними, адже суми їх активів перевищують зовнішні зобов’язання. Однак з метою підвищення ефективності власної діяльності даним підприємствам доцільно використовувати організаційно-економічні механізми інтеграції з фінансово стійкими підприємствами.

6. Динаміка використання агрохімічних послуг у Черкаській області вказує на те, що у період з 1990 року по 2000 рік обсяги обслуговування скоротилися до критично мінімальних. Особливо гострою є проблема зменшення використання органічних добрив, що пов’язано з негативними тенденціями розвитку тваринницької галузі. Кризові процеси позначилися також на виробниках хімічних препаратів, які скоротили обсяги виробництва, що відобразилося на вартості засобів, та орієнтували випуск продукції на експорт. Обслуговуючі формування балансували на межі банкрутства, тому для закріплення на ринку розширювали асортимент власних послуг відповідно до попиту. Починаючи з 2001 року, в Черкаській області відбулося поступове збільшення обсягів агрохімічного обслуговування (у 2005 році внесено мінеральних добрив в обсязі 45 кг д. р. на 1 га проти 26 кг д. р. на 1 га у 2001 р., відповідно оброблено засобами захисту рослин у 2005 р. 893,0 тис. га, проти 777,6 тис. га у 2001 р.) та сільськогосподарського виробництва (вироблено валової продукції на суму 1921 млн. грн у 2005 р., проти 1453 млн. грн у 2001 р.), зростають прибутки аграріїв ( у 2005 році отримано прибуток у сумі 354,1 млн. грн проти 69,6 млн грн у 2001 р.) та інших суб’єктів ринку, що є передумовами ефективного розвитку сфери послуг.

7. Для формування ефективних взаємовідносин між суб’єктами агрохімічного сервісу доцільно створити на обласному рівні асоціацію “Агрохімсервіс”. Серед функцій запропонованого об’єднання слід запровадити такі: наукові дослідження, агрохімічне обслуговування та виробництво хімічних засобів. Членами асоціації можуть бути агрохімічні обслуговуючі підприємства різних форм власності, сільськогосподарські товаровиробники, науково-дослідні установи області та заводи-виробники (ВАТ “Азот” та Черкаський державний завод хімреактивів).

8. З метою вдосконалення економічних засад функціонування членів асоціації “Агрохімсервіс” розроблений трирівневий депозитно-кредитний механізм, який регулює взаємовідносини в об’єднанні. Його використання сприятиме акумуляції фінансових ресурсів для проведення агрохімічного обслуговування. Застосування депозитно-кредитного механізму дозволить отримувати вигоди всім членам асоціації, при цьому його ефективність сприятиме заохоченню інших суб’єктів агрохімічного сервісу до співпраці в межах даного об’єднання. Три рівні даного механізму забезпечать індивідуальний підхід до кожного окремого сільськогосподарського виробника. Інвестовані кошти в обслуговування будуть повернені аграріям у вигляді послуг разом зі додатковий доходом, який залежатиме від розмірів пайових внесків у діяльність об’єднання (три рівні вкладу).

9. Для досягнення необхідних обсягів виробництва зерна у регіоні, передбачених програмою Міністерства аграрної політики “Зерно України 2005–2010”, нами розроблена регіональна імітаційна модель щодо виробництва зернових культур, яка передбачає застосування науково обґрунтованого агрохімічного обслуговування. Дана імітаційна модель є своєрідним стратегічним планом розвитку зернового підкомплексу області. Її структура передбачає планування заходів та їх обсягів у процесі виробництва, а також розрахунок економічної ефективності програми. Впровадження імітаційної програми дозволить отримати 2392 тис. т валової продукції зернових культур (пшениці, ячменю, кукурудзи), загальна вартість якої 1456,4 млн. грн. За розрахунками витрати на виробництво становитимуть 1166 млн. грн, що дозволить отримати сільськогосподарським товаровиробникам регіону 290,4 млн. грн прибутку, або 580 грн на 1 га посівної площі. Розробка подібних програм є одним із напрямів роботи запропонованої асоціації.

10. Для оптимізації обсягів використання агрохімічних засобів при виробництві зернових культур розроблена та адаптована до умов Черкаської області економіко-математична модель. Вона спрямована на підвищення рівня врожайності сільськогосподарських культур за рахунок оптимального використання запасів поживних речовин ґрунту та доз внесення мінеральних добрив, а також дозволяє здійснювати моделювання розвитку органічного землеробства у регіоні. Застосування даної моделі сприятиме збалансованому використанню ґрунтів та економії фінансових ресурсів (за рахунок зменшення витрат на мінеральні добрива та їх внесення буде отримано 315 млн. грн прибутку, що більше на 24,6 млн. грн відносно результатів імітаційної програми), що відображає інтереси суб’єктів агрохімічного сервісу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Новак І.М. Розвиток системи агрохімічного обслуговування як чинник підвищення ефективності використання земельних ресурсів // Збірник наукових праць Харківського національного аграрного університету. Серія “Економіка АПК і природокористування”. – ХНАУ, 2006. – №11. – С.195–199.

2. Новак І.М. Конкурентоспроможність підприємств агрохімічного сервісу // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. – №61(84). – С. 484–488.

3. Новак І.М. Маркетингова діяльність підприємств агрохімічного обслуговування // Економіка АПК. – 2006. – №5. – С.127–133.

4. Новак І.М. Агрохімічне обслуговування сільськогосподарського виробництва регіону // Агроінком. – 2006. – №9–10. – С. 19–21.

5. Новак І.М. Організаційно-економічні аспекти розвитку агрохімічних підприємств // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – 2006. – Випуск 62. – С. 9–18.

6. Новак І.М. Формування взаємовідносин на регіональному ринку агрохімічного сервісу // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – 2006. – Випуск 63. – С. 210–216.

7. Новак І.М. Управління інноваційними процесами в системі агросервісу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи: ресурси і механізми ефективного управління. – 2006. – №2(58). – С. 686–694.

8. Новак І.М Формування ефективного організаційно-економічного механізму взаємовідносин суб’єктів агрохімічного ринку як чинник підвищення родючості ґрунтів // Збірник наукових праць Харківського національного аграрного університету. Серія “Економіка АПК і природокористування”. – ХНАУ, 2007. – №3. – С. 139–144.

9. Новак І.М. Стратегічний менеджмент на підприємствах агрохімічного сервісу // Економіка і управління. – 2006. – №2. – С. 65–71.

10. Новак І.М. Вплив агрохімічного обслуговування на результати діяльності суб’єктів аграрного ринку // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 220: В 3 т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 455–462.

В інших виданнях:

11. Новак И.Н. Организация агрохимического сервиса для предприятий АПК // Американский опыт развития сферы агробизнеса и экономического образования. Сборник научных статей участников “Программы обмена профессорско-преподавательскими составами”, организованной Департаментом сельского хозяйства США. – Июль. – 2005. – С. 157–165.

АНОТАЦІЯ

Новак І.М. Організаційно-економічні засади ефективного функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2007.

Дисертацію присвячено формуванню й удосконаленню організаційно-економічних засад ефективного функціонування суб’єктів агрохімічного сервісу. У роботі досліджено сутність та особливості формування відносин агрохімічних обслуговуючих формувань із сільськогосподарськими підприємствами, узагальнено напрями та результати проведених аграрних реформ. Розроблені організаційно-економічні заходи з удосконалення взаємовідносин між суб’єктами підприємництва. Зокрема, запропоновано створення агрохімічної асоціації з урахуванням структурних елементів та депозитно-кредитного механізму, що регулює економічні відносини. У дисертації визначено напрями підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в регіоні, що відображено в розробленій імітаційній програмі “Зернові Черкащини – 2010” та в економіко-математичних задачах, спрямованих на підвищення рівня врожайності сільськогосподарських культур за рахунок оптимального використання запасів поживних речовин ґрунту та доз внесення мінеральних добрив.

Ключові слова: агрохімічний ринок, засоби хімізації,