Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

НІКІТІНА НАТАЛІЯ ПАВЛІВНА

УДК 376.035.6

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОГО ЛІЦЕЮ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Слов’янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор СИПЧЕНКО Валерій Іванович,

Слов’янський державний педагогічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Алфімов Валентин Миколайович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, декан факультету перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників, директор ліцею.

кандидат педагогічних наук, доцент

Турянська Ольга Федорівна, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи.

Захист відбудеться „ 25 ” травня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-А.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-А.

Автореферат розісланий „ 24” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О.Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Розбудова України як незалежної, суверенної держави вимагає виховання громадянина-патріота, здатного жити й працювати в умовах демократії, забезпечувати соборність України, відчувати постійну відповідальність за себе, свій народ, країну, прагнути здійснити реальний внесок у реформаторські процеси. Про це свідчать офіційно-нормативні документи: „Національна доктрина розвитку освіти”, Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI сторіччя)”, „Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності”, „Про громадянство України” тощо.

Разом з тим, у значної частини молоді спостерігаються прояви апатичного ставлення до суспільно-політичних процесів у суспільстві, соціальної та моральної деградації, пов’язаної з зростанням злочинності, нехтуванням загальнолюдськими моральними цінностями, неприйняттям духовних ідеалів, що свідчить про кончу необхідність посилення уваги всіх інституцій держави до виховання громадянської позиції учнівської молоді.

Значущість проблеми посилюється також особливостями віку. Це період пошуку і створення власного „Я”, визначення власної громадянської позиції, ціннісно-смилових життєвих орієнтацій.

На різних етапах розвитку українського суспільства категорії „громадянськість”, „громадянська позиція”, „громадянське виховання” мали специфічне тлумачення. Реалії сьогодення потребують наукового уточнення сутності означених категорій.

Концептуальні засади громадянського виховання обґрунтовано в працях М. Євтуха, П. Ігнатенка, В. Кузя, О. Любара, Ю. Руденка, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської та ін.;

· філософський та юридичний аспекти формування громадянських якостей особистості представлено Г. Білоновою, Р. Гуровою та ін.;

· психологічне обґрунтування проблеми виховання громадянина здійснено Б. Ананьєвим, Л. Божович, І. Бехом, М. Левітовим;

· гуманістичні засади громадянського виховання широко розкрито у працях І.Беха, О. Дем’янчук, О.Пометун, В. Сухомлинського та ін.;

· загальнотеоретичні основи побудови цілісного навчально-виховного процесу, спрямованого на формування особистості громадянина, представлено в роботах А. Бойко, В. Лозової, К. Чорної, Г. Шевченко та ін.;

· сутність, зміст, форми і методи громадянського виховання представлено в дослідженнях П. Ігнатенко, Н. Косарєвої, В. Поплужного, В. Сухомлинського, К. Чорної;

· експериментальна перевірка засобів і форм формування громадянськості здійснювалася М. Триняк та ін.;

· історично-педагогічний аспект громадянського виховання висвітлювався в працях О. Бенци, Л. Вовк, С. Золотухіної, П. Ігнатенка, В. Курила, П. Плотнікова, О. Рацула, Ю. Руденка, О. Сухомлинської, М. Чепіль, Я. Яціва та ін.

Кризові політичні явища в Україні, явні протиріччя між декларованими громадянськими цінностями та їх нехтування, руйнація у реальному житті значно актуалізували потребу кореляції методологічних і теоретичних підходів до виховання громадянина.

Сучасна модернізація системи освіти, яка зумовила появу навчальних закладів нового типу, також вимагає пошуку нових педагогічних технологій, що здатні забезпечити формування громадянина з активною громадянською позицією, яка передбачає не тільки оволодіння учнями знаннями про права і обов’язки громадян, переконання їх в доцільності демократичних перетворень суспільства, сформованість високих морально-вольових, патріотичних якостей і почуттів, а й виявлення вмотивованих громадянських вчинків, дій. У розробці такої технології формування громадянської позиції учнів в умовах навчального закладу нового типу полягає актуальність дослідження.

Отже, об’єктивна потреба визначення форм, методів, засобів, технології формування громадянської позиції і умов її реалізації зумовили вибір теми дослідження: „Формування громадянської позиції учнів у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею”.

Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертацію виконано згідно з темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету „Гуманізація навчально-виховного процесу”. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Слов’янського державного педагогічного університету (протокол №  від 09.01.2004) й узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від .01.2004 р.).

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у загальноосвітніх закладах нового типу II – III ступенів навчання.

Предмет дослідження – технологія формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію та педагогічні умови формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею.

Гіпотеза дослідження: ефективність сформованості громадянської позиції учнів педагогічного ліцею може бути забезпечена впровадженням технології, яка б передбачала реалізацію мотиваційно-цільового, діагностичного, когнітивного, процесуального, контрольно-корегуючого компонентів і сприяла б формуванню громадянської свідомості, морально-вольових, патріотичних якостей і почуттів, що мотивують громадянські вчинки й дії.

Мета та гіпотеза зумовили коло завдань дослідження:

1. Виявити місце громадянської позиції в системі цінностей педагогічної діяльності і громадянських якостей.

2. На основі аналізу науково-педагогічної літератури розкрити сутність і складові громадянської позиції.

3. Визначити специфіку навчально-виховного процесу ліцею як навчального закладу нового типу в контексті формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею.

4. Обґрунтувати технологію формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею і експериментально перевірити її ефективність.

5. Виявити і схарактеризувати педагогічні умови ефективного запровадження технології формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею.

Теоретико-методологічні засади дослідження становлять:

· теорія наукового пізнання з її вимогами об’єктивності, науковості, доказовості;

· філософські та психолого-педагогічні ідеї про соціальну сутність людини, пріоритет її прав, визнання її найвищою цінністю правової держави; про громадянське суспільство як мету й умову громадянського виховання; підходи та принципи концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності;

· положення та рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти (А. Бойко, В. Лозова, Г. Шевченко);

· педагогічні ідеї, концепції відомих психологів і педагогів щодо виховання особистості (Б. Ананьєв, О. Бодальов, Б. Ломов); формування громадянина (Г. Ващенко, В. Сухомлинський);

· теорії, положення щодо громадянського виховання особистості (П. Ігнатенко, В. Кузь, О.Пометун, Ю. Руденко, М. Стельмахович, О.Сухомлинська, М. Чепіль, К. Чорна);

· ідеї єдності навчання й виховання, цілісності педагогічного процесу (А.Бойко, М. Євтух, С. Золотухіна, О.Іонова, П. Каптерев, В.Сипченко, Т. Сущенко, К. Ушинський, Г.Шевченко).

Відповідно до визначених завдань і гіпотези було використано такі методи дослідження: аналіз (теоретичний, порівняльний) науково-педагогічної літератури з метою здійснення класифікації та узагальнення психолого-педагогічних концепцій; діагностичний (спостереження, бесіди, анкетування) з метою виявлення стану і рівня сформованості громадянської позиції в учнів педагогічного ліцею; вивчення, систематизація та узагальнення педагогічного досвіду з громадянського виховання, педагогічний експеримент і статистичний аналіз його наслідків з метою перевірки ефективності розробленої технології формування громадянської позиції.

Організація дослідження. Дослідження проводилось протягом 2002-2006 років та охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2002-2003 рр.) вивчалась історико-педагогічна, філософська, соціологічна, психолого-педагогічна література та досвід роботи загальноосвітніх шкіл з проблеми громадянського виховання; було сформульовано мету, завдання та робочу гіпотезу дослідження.

На другому етапі (2003-2004 рр.) проводилась дослідницька робота; розроблялись проект-модель системи громадянського виховання в умовах Слов’янського педагогічного ліцею, структура громадянської освіти в умовах Слов’янського педагогічного ліцею; організовано роботу науково-методологічного семінару „Освітні технології формування громадянської позиції ліцеїстів” для вчителів педагогічного ліцею.

На третьому етапі (2004-2006 рр.) здійснювалась перевірка технології громадянського виховання в практиці роботи Слов’янського педагогічного ліцею; узагальнювались висновки, систематизувалися результати дослідження.

База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Слов’янського педагогічного ліцею Слов’янської міської ради Донецької області.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому що:

· вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування громадянської позиції учнів у загальноосвітньому закладі нового типу (ліцеї), визначено і схарактеризовано умови її ефективності;

· уточнено сутність і складові громадянської позиції, її місце і роль у системі цінностей педагогічної діяльності;

· подальшого розвитку набуло розкриття можливостей навчально-виховного процесу для формування громадянської позиції учнів;

· розроблено: структуру громадянської освіти в умовах Слов’янського педагогічного ліцею; модель-проект системи громадянської освіти учнів в умовах Слов’янського педагогічного ліцею;

структурно-логічну модель ліцею-родини.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що розроблено технологію формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею як школи нового типу; виявлено і схарактеризовано комплекс педагогічних умов ефективного впровадження даної технології; створено модель-проект системи громадянської освіти в умовах Слов’янського педагогічного ліцею та реалізовано авторські ідеї.

Теоретичний і практичний матеріали дослідження можуть бути використані під час викладання лекційних курсів з педагогіки, історії педагогіки, методики виховання, а також при написанні курсових та дипломних проектів студентами вищих педагогічних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, підготовці комплексних програм з виховної роботи у різних типах закладів освіти (школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, училищах тощо).

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується комплексним розглядом проблеми, застосуванням системи наукових методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті і головним завданням; експериментальною перевіркою гіпотези; позитивними результатами експериментальної роботи та впровадженням їх у навчально-виховну роботу сучасної школи.

Апробація головних результатів дослідження здійснювалась шляхом виступів автора на методичних об’єднаннях заступників директорів шкіл з виховної роботи м. Слов’янська та Слов’янського району, педагогічній раді Слов’янського педагогічного ліцею, під час проведення науково-методологічного семінару „Освітні технології формування громадянської позиції ліцеїстів” для вчителів педагогічного ліцею.

Матеріали дослідження систематично обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету (2003-2006 рр.).

Основні положення дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Слов’янського педагогічного ліцею (довідка № 587 від 29.07.2006р.), шкіл міста Слов’янська Донецької області (довідка № 748 від 28.08.2006р.), освітніх закладів Слов’янського району Донецької області (довідка № 627 від 30.08.2006 р.), Слов’янського професійного машинобудівного ліцею (довідка № від 31.08.2006р.).

За матеріалами дослідження опубліковано 9 одноосібних статей, з них 7 статей – у провідних наукових фахових виданнях, 2 тези конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (305), 9 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 251 сторінки, основна частина роботи 192 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, доцільність та ступінь розробленості; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну основу, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні питання формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею” визначено місце громадянської позиції в системі цінностей педагогічної діяльності, розкрито сутність, складові, показники її сформованості, обґрунтовано і схарактеризовано технологію формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури свідчить, що цінності як норми, вимоги регламентують професійно-педагогічну діяльність учителя, стають стійкими орієнтирами під час організації навчання і виховання, умовами і стимулами саморозвитку і самореалізації суб'єктів навчально-виховного процесу і, насамперед, учнів.

Серед цінностей педагогічної діяльності згідно даних І.Ісаєва, В.Гриньової цінності-відносини, цінності-вимоги (якості) посідають значне місце.

Як свідчить проведене дослідження, цінність-вимога до вчителя як громадянина свого суспільства завжди не тільки підкреслювалася, а й визначалася як пріоритетна. Педагогічно-громадянська позиція, соціальна активність, морально-вольові якості (основа громадянських чеснот) характеризували вчителя як особистість, як представника освітньої системи частини гуманітарної інтелігенції, від якої значною мірою залежить доля освіти і культури нації, народу (В.Антонович, Б.Грінченко, М.Демков, М.Костомаров, М.Пирогов, К.Ушинський та ін.).

Реалізація мети, завдань, змісту професійно-педагогічної діяльності вчителя в сучасних умовах, як свідчать результати наукових пошуків зарубіжних і українських вчених І.Ісаєва, В.Кукушкіна, О.Любара, Ю.Руденка, О.Сухомлинської, М.Чепіль, також вимагає сформованості громадянської позиції вчителя.

Установлено, що у науково-довідковій літературі позиція визначається як „точка зору, ставлення до чого-небудь, дія, поведінка, що зумовлює це ставлення”, „точка зору, принципове ставлення до чого-небудь, що визначає характер поведінки, дії”, „кут зору, ставлення до чого-небудь, що визначає характер поведінки, дії”; як складна інтерактивна якість, що проявляється як система відносин людини до себе, своєї діяльності, до вибору власного життєвого і професійного шляху, до праці (С.Митросенко, Т.Петрова).

Отже, позицію обов’язково характеризують глибокі переконання, принципове ставлення, почуття, що зумовлюють дії, вчинки особистості. Позиція визначає лінію поведінки суб’єкта і способи, напрями реалізації його життєвих прагнень, ціннісних орієнтацій. Сформована позиція актуалізує особистісний і професійний розвиток людини.

Визначаючи громадянську позицію як важливу цінність особистості, учені розглядають її як:

· діяльнісно-поведінковий аспект громадянськості, що характеризується ініціативністю, подвижництвом, володінням адекватною тактикою реагування на різного роду ситуації, свідомістю поведінки в „межових” ситуаціях (П.Ігнатенко, Н.Косарєва, В.Поплужний);

· громадянський обов’язок, що став моральним принципом, усвідомленою готовністю і прагненням діяти задля інтересів суспільства й особистості (А.Капто);

· найважливішу ознаку громадянськості (М.Триняк);

· систему ціннісних і соціальних орієнтацій та ставлень, що характеризують людину як громадянина країни та суспільства (Л.Вишневська, С.Рябів, О.Сухомлинська, К.Чорна);

· результат, вищий ступінь сформованості громадянськості (А.Розенберг);

· вияв громадянської спрямованості (М.Борщевський);

· стан, інтегрована якість особистості, ставлення суб’єкту до зовнішнього світу, діяльності, навколишніх людей і самого себе; як умову власного розвитку особистості і результат виховних зусиль (О.Киричук, З.Карпенко).

Отже, аналіз науково-педагогічної літератури свідчить про те, що громадянська позиція – це складне соціально-психологічне утворення, що може розглядатися з погляду змісту, суспільної значущості, дієвого вияву в життєдіяльності особистості.

Складовими громадянської позиції є органічно поєднані громадянська свідомість, морально-вольові якості і почуття (основа громадянських чеснот), а також чітко виражені громадянські вчинки, дії, поведінка.

Громадянська позиція, як свідчить проведене дослідження, виявляється у здатності аналізувати сучасні процеси та ситуації, обирати адекватні форми і способи дії у непередбачуваних ситуаціях, відповідальності за результати власної діяльності, послідовності і виваженості власної позиції, у прагненні молодої людини не дотримуватися усталених формулювань, у змозі виявити самостійність суджень і самостійність мислення, відстоювати власні переконання, у цілеспрямованості, дисциплінованості, самостійності, наполегливості тощо; характеризується вміннями практичного характеру, що спостерігаються під час виконання доручень, які виявляються, формуються в системі відносин у колективі і виступають стимулами розвитку самооцінки, самопізнання, умовами самореалізації, саморозвитку, а також активними і конкретними діями, вчинками громадянського спрямування.

У контексті дослідження проблеми в основу визначення технології формування громадянської позиції було покладено:

· теоретичні ідеї, рекомендації в галузі освітніх технологій (О.Пєхота, О.Пометун, Г.Селевко);

· психолого-педагогічні технології, положення про сутність і місце мотивації у структурі особистості (Г.Божович, А.Маркова, Л.Рубінштейн Г.Щукіна);

· теорії і концепції про роль і значення системи знань, умінь у формуванні особистості, її компетенції і поведінки (В.Євдокимов, Б.Коротяєв, І.Прокопенко, О.Савченко);

· теоретичні наробки в галузі контролю і корекції педагогічних процесів (М.Євтух, В.Лозова, Г.Шевченко);

· концепції і підходи в галузі ососбистісно-орієнтованого навчання і виховання (І.Бех, А.Бойко, О.Сухомлинська, В.Сипченко);

· концептуальні положення щодо активності особистості у різних видах діяльності (В.Лозова, П.Плотніков, О.Попова, А.Розенберг, Г.Шевченко);

· рекомендації і висновки щодо взаємозв’язку навчання й виховання (Н.Жукова, С.Золотухіна, В.Сухомлинський, М.Ярмаченко).

Педагогічна технологія характеризується трьома аспектами і відповідно її структура має три складові: методологічну, змістову, процесуальну. Усі складові мають становити цілісну систему. Це дозволило визначити і теоретично обґрунтувати компоненти технології формування громадянської позиції учнів: мотиваційно-цільовий, діагностичний, когнітивний, процесуальний, контрольно-корегуючий.

Реалізація даних компонентів сприятиме формуванню позитивної мотивації в учнів педагогічного ліцею щодо громадянської позиції, усвідомленню ролі і значення її у становленні особистості громадянина в сучасних умовах, оволодінню системою правових, політичних, екологічних, економічних, загальнокультурних знань, формуванню вмінь висловлювати і відстоювати власні погляди, переконання і бути толерантним до інших людей, аналізувати свої і чужі дії і вчинки.

У другому розділі „Експериментальна перевірка технології формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею” представлено хід і подано аналіз результатів педагогічного експерименту.

Експеримент проводився на базі Слов’янського педагогічного ліцею Слов’янської міської ради Донецької області в 10-11 класах. Експериментом було охоплено 258 (Е), 259 (К) учнів.

Реалізація розробленої технології вимагала цілеспрямованого посилення позитивної мотивації в учнів, організації громадянської освіти, вибору інтерактивних форм і методів навчання й виховання, здійснення контролю і самоконтролю, що й забезпечувало формування громадянської позиції.

Діагностичний компонент технології громадянського виховання учнів було впроваджено у ході константувального етапу експерименту, що дозволило зробити початкову діагностику аналізу громадянської позиції як системної категорії та визначити рівень сформованості системоутворюючих компонентів. Даний компонент технології став основою для побудови алгоритму цілей-завдань, тобто впровадження мотиваційно-цільового компоненту технології, що полягав у чіткому визначенні мети громадянської освіти в умовах педагогічного ліцею та її деталізацію у структуруванні і висуванні робочих цілей до кожного предмету, теми, уроку; цілеспрямованому впливі ціннісно-смислової інформації на особистість учня. Формування мотивації учнів ліцею у процесі навчально-виховної діяльності визнано центральною проблемою ліцею і покладено в основу виховання ідеалів, світоглядних цінностей і формування активної громадянської позиції.

Упровадження когнітивного (змістового) компоненту запропонованої технології зумовлено об’єктивними можливостями ліцею як навчального закладу нового типу, що працює у рамках науково-методичного комплексу „ліцей-університет”, має можливість користуватись його матеріально-технічною базою та науковим потенціалом; суб’єктивними можливостями – високим рівнем професійної підготовки вчителів і рівнем підготовки учнів. Реалізація когнітивного компоненту технології полягала у введенні змісту громадянської освіти до предметів базового компоненту, використанні виховного потенціалу навчальних дисциплін, а також у цілеспрямувані системи факультативів, спецкурсів, курсів за вибором, клубів громадянського спрямування („Громадянська освіта”, „Людина і світ”, „Історія держави і права України”, „Основи філософії”, „Права людини”, „Знання про політику”, „Людина серед людей”, „Основи психології”, „Основи економіки”, „Українознавство”, „Етнологія України”, „Крок за кроком до життєвої компетентності”, „Технологія розвитку конкурентоспроможності особистості в умовах суспільно-ринкових відносин”).

Система освітньо-виховних заходів у контексті нашого дослідження передбачала:

· системно-діяльнісний підхід до організації навчально-виховного процесу та його проектування на основі теоретичної моделі (учня, уроку, процесу), що дозволяє реалізувати концептуальні ідеї ліцейського освітнього середовища;

· максимальне використання предметів базового компоненту, які забезпечували оволодіння знаннями про людину та суспільство, їх сутність, походження, шляхи самовизначення та самоствердження, що є основою формування світоглядних орієнтацій особистості, вироблення у неї власної філософії життєдіяльності у контексті спільності громадянського суспільства (тобто правову, політичну, національно-культурологічну, філософсько-аксеологічну, соціально-психологічну, економічну складові громадянської освіти);

· організацію навчально-пізнавальної і виховної діяльності з урахуванням активності, самостійності, відповідальності учнів, на основі глибокого усвідомлення сенсу, значущості ідеї громадянського виховання, “коли в очах учня не буде байдужості, коли істина, яку повідомляє учитель вимагає допитливих роздумів, зачіпає думки, почуття” (В.Сухомлинський);

· здійснення знайомства учнів педагогічного ліцею з досвідом громадянського виховання в різних куточках України;

· пріоритетне використання різноманітних інтерактивних форм, методів навчання і виховання, які б спричиняли глибоке засвоєння знань з досліджуваної проблеми і формували поведінкові норми, що характеризують громадянську позицію (наприклад, розв’язання педагогічних ситуацій громадянського спрямування, розробка проектів, моделювання, тренінги, „концентричне коло”, „мозкові штурми”, інтелектуальні аукціони, дискусії-симпозіуми тощо);

· стимулювання учнів до пошуку нових знань і нестандартних способів розв’язання завдань і проблем; організація підтримки учнів на шляху до самостійних висновків, узагальнень (на базі ліцею створено територіальне відділення Малої академії наук України);

· активне включення учнів у громадську діяльність (виконання доручень, участь у заходах, клубах, товариствах; організація роботи „Школи лідерів”, „Асоціації учнівської молоді”, система учнівського самоврядування”);

· умотивована участь у суспільно-політичному житті місцевої громади (загальноміські заходи, акції);

· соціально значуща діяльність (ініціатива відкриття пам’ятної дошки поету-земляку М.Петренку; ініціатива відкриття орнітологічного заповідника „Приозерний”, археологічні пошуки фортеці „Тор”; фольклорні експедиції; створення кімнат-музеїв: М.Петренка, „Світлиця”, „Слов’янськ, Слов’янськ – моя родина”, кімната спадщини Володимира Мономаха тощо);

· урахування принципів народності, культуровідповідності, гуманізму, демократизації, етнізації, емоційного спрямування навчально-виховного процесу, що сприяло формуванню національної свідомості, прищепленню шанобливого ставлення до культури всіх народів України, обізнаності з історією свого народу, оволодінню рідною мовою, культурними традиціями тощо.

Контрольно-корегуючий компонент технології дозволив усвідомлено та планомірно спостерігати зрушення у сформованості знань, вмінь, навичок, дій учнів і відповідно цілеспрямовано впливати на них. Ми виходили з того, що контроль – це важлива складова частина педагогічної діагностики: контроль учителя розповсюджується на часткові цілі навчання, виховання. У ході експерименту особливу увагу звертали на досягнення низки часткових цілей, бо саме це повинно привести до здійснення загальної мети (у нашому дослідженні – формування громадянської позиції учнів).

Такий підхід дозволив протягом здійснення педагогічного експерименту спостерігати тенденцію підвищення рівня адекватності самооцінки учнів, збільшення кількості учнів, які виявляли рішучість, здатність швидко приймати рішення і прагнути його реалізації. Крім того, відбулися суттєві зрушення в їхній емоційно-почуттєвій сфері; виразнішими стали дії, вчинки учнів, спрямовані не тільки на себе, а й на колектив; різноманітною і змістовною стала громадська діяльність, спостерігалося прагнення учнів до самостійного вивчення мови, наукового пошуку історичних місцьу місті.

У переважної більшості учнів, які були охоплені експериментом, зафіксовано сформованість таких ціннісних орієнтацій, що спрямовані на людей, на працю, суспільство, прагнення відстоювати ідеї демократії, свободи, толерантності. (див. табл. стор. 13).

Проведена експериментальна робота засвідчила сформованість громадянської позиції у 57% Е, 32% К на високому рівні. Для учнів були характерні глибоке усвідомлення значущості ідеї громадянськості, наявність власної точки зору, уміння відстоювати власні ідеї, думки, знаходити адекватну аргументацію, критично оцінювати ситуацію, рішуче робити вибір, приймати рішення, активність, ініціатива, відповідальність у громадській роботі, толерантність, демократичність у стосунках, перевага цінностей здоров’я нації, свободи, незалежності, щастя людей, Батьківщини, прагнення захистити Вітчизну тощо.

Середній рівень сформованості громадянської позиції спостерігався у 32% - Е, 45% - К. Для даного рівня були притаманними ситуативність власної точки зору, несистематичність знань в галузі політики, права, екології тощо, труднощі в знаходженні аргументів під час дискусії, ситуативність у виборі і виконанні доручення, нерішучість у прийнятті рішень, вагання у визначенні пріоритетів-цінностей тощо.

Таблиця

Сформованість громадянських чеснот в учнів ліцею

№ | показники | до експерименту %після експерименту %

ЕКЕК

1. | Інтерес до проблем громадянського виховання32295832

2. | Прагнення і реальні кроки самовдосконалення37388945

3. | Впевненість, рішучість в своїх діях27247342

4. | Прагнення займатися громадською роботою17187323

5. | Уміння і бажання відстоювати власні ідеї, думки | 21226338

6. | Прояв громадянських дій, вчинків11135625

7. | Відповідальне ініціативне ставлення до доручень 15177227

8. | Толерантність, демократичність у стосунках | 18178136

9. | Наявність власної точки зору13136321

10. | Критичне мислення12125320

11. | Прояв патріотичних почуттів17178363

Низький рівень показали учні з поверховими знаннями і частковими уявленнями про роль і значення громадянської позиції особистості у власному житті і житті суспільства, епізодичність у прояві власної точки зору, невміння її відстоювати, доводити, невідповідальне виконання громадських доручень; ціннісні орієнтири пов’язані тільки з собою; безініціативність і несамостійність у громадянській роботі, невміння слухати іншого (11%-Е, 23%-К).

У ході дослідження виявлено, що формування громадянської позиції учнів забезпечується не лише спеціально розробленою технологією, а й чітким визначенням умов її реалізації, а саме: організацією в педагогічному ліцеї доцільної взаємодії; урахуванням реальних умов життєдіяльності освітньої установи; сприянням самоврядуванню в навчальному закладі як практичній школі демократії.

Результативність формування громадянської позиції забезпечується специфікою навчально-виховного процесу ліцею як навчального закладу нового типу; чіткою позицією учителя щодо рішень освітньо-виховних завдань в контексті дослідження, побудовою ним взаємин з учнями на основі емоційно-довірливих відносин, спілкування, співдружності, повазі до кожної дитини; організацією емоційно-ціннісного стилю навчання, який передбачав стимулювання учнів до рефлексії „праці душі” (В.Сухомлинський).

Отже, вищезазначене дозволило органічно поєднати особистісне і громадянське, раціональне і почуттєве у процесі формування власної точки зору, позитивного ставлення до ідеї громадянськості, стимулювання учнів до громадянських вчинків, дій і створення умов для прояву громадянської позиції.

Узагальнення результатів науково-педагогічного пошуку дає підстави зробити такі висновки:

1. На основі здійсненого аналізу проблеми встановлено, що громадянське виховання в руслі державотворчих процесів на засадах демократизму, гуманізму, соціальної справедливості набуває особливого значення і вимагає розв’язання різноманітних питань, серед яких формування громадянської позиції особистості посідає чільне місце.

Громадянська позиція – це складне соціально-психологічне утворення, що може розглядатись з погляду змісту, суспільної значущості, життєвого вияву у життєдіяльності особистості; вищий ступінь сформованості громадянськості, що виявляється в органічному поєднанні громадянської свідомості, морально-вольових якостей й почуттів, а також громадянських вчинках, діях, поведінці.

2. Доведено, що цінності педагогічної діяльності об’єктивні, бо вони формуються у ході історичного розвитку суспільства, виступають у якості відносно стійких орієнтирів, з якими вчителі співвідносять свою педагогічну діяльність.

Педагогічна діяльність вимагає від учителя не тільки суто професійно-педагогічних знань, умінь, загальної культури, а й виявлення громадянської позиції. Громадянська позиція є вимога-цінність до особистості вчителя, важливість якої обумовлена його роллю і місцем у системі формування особистості.

3. Обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею, яка передбачала реалізацію мотиваційно-цільового, когнітивного, процесуального, діагностичного, контрольно-корегуючого компонентів і забезпечила суттєву трансформацію світоглядних орієнтацій, самосвідомості, вмотивуванні вчинки, дії, поведінку суб’єктів навчально-виховного процесу.

4. Визначена специфіка навчально-виховного процесу педагогічного ліцею в контексті формування громадянської позиції учнів, що ґрунтується на місії, філософії, принципах навчання і виховання в ліцейському освітньому середовищі:

4.1. ліцей – навчальний заклад нового типу, що працює у рамках науково-методичного комплексу „ліцей – університет” і режимі системного інноваційного розвитку;

4.2. створення демократичного розвивального середовища, про що свідчать перехід від традиційної моделі управління до адаптивної, управління за проектними моделями, педагогіка співтворчості, толерантності, створення умов для самореалізації всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, активне залучення до співпраці з ліцеєм батьків, місцевої громади;

4.3. формування громадянської позиції учнів відбувалось як:

· комплекс інтегрованих знань (культорологічних, філософських, політичних, правових, економічних, соціально-психологічних);

· процес розвитку і поширення цих знань як необхідного компонента громадянського суспільства;

4.4. як процес упровадження системи знань і вмінь громадянська освіта відбувається у таких формах:

· навчальний предмет;

· міжпредметна форма діяльності в межах освітянського простору;

· організація позакласної, позаліцейської діяльності;

· організація ліцейського життя, що сприяє демократичній поведінці;

4.5. пріоритетна роль активних й інтерактивних методів навчання й виховання, які покликані формувати в особистості когнітивні та поведінкові норми, що характеризують громадянську позицію;

4.6. використання потенціалу ліцейської психологічної служби для розвитку комунікативної культури та міжособистісних відносин, соціальної компетентності, самосвідомості, саморозуміння та толерантності в учнів, учителів, батьків;

4.7. умотивована участь у суспільно-політичному житті місцевої громади.

5. Виявлені, схарактеризовані і перевірені в ході дослідження педагогічні умови ефективного запровадження технології формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею (організація доцільної педагогічної взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, урахування реальних умов життєдіяльності освітньої установи, сприяння самоврядуванню в педагогічному ліцеї як практичній школі демократії) засвідчили якісні і кількісні зрушення в пізнавальній, емоційно-почуттєвій, морально-вольовій і поведінковій сфері учнів педагогічного ліцею в контексті досліджуваної проблеми, що довело вірність визначеної гіпотези.

6. Технологічна організація навчально-виховного процесу з урахуванням певних умов дала можливість прослідкувати динаміку формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею від потенційної до реалізованої, від ситуативної до інтегративної якості, а також установити рівні її сформованості (високий, середній, низький).

Використані в процесі експериментальної роботи інтерактивні форми і методи формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею довели спроможність їх застосування також під час реалізації політичної, правової, національної, загальнокультурної, економічної та інших складових громадянського виховання учнівської молоді.

7. Ефективними з огляду на досліджувану проблему, а саме для підвищення інтересу учнів до громадської роботи, створення умов для формування прояву ініціативи, самостійності, рішучості, наполегливості, відповідальності, демократизму, толерантності тощо як основи громадянської позиції визначено: громадянську спрямованість навчально-виховного процесу педагогічного ліцею з урахуванням педагогічних принципів; включення учнів у різноманітну освітньо-виховну діяльність; стимулювання учнів до громадської роботи і вчинків громадянського спрямування тощо.

Розроблені проекти та цільові програми („Проект-модель системного підходу до реалізації концепції громадянської освіти в умовах Слов’янського педагогічного ліцею”, „Духовність”, „Соціум”, „Правова культура”, „Ліцей-родина”, „Обдаровані діти”, „Моніторинг розвитку та саморозвитку особистості”, „Інтелектуал – ліцеїст”, „Конституція ліцейського товариства”, „Весільно-обрядовий фольклор Святогір’я як аспект ментальності українського народу”, „Кімната-музей Михайла Петренка”, кімната-музей „Світлиця” тощо) стали результатом цілеспрямованої взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу і можуть бути використані як методичні рекомендації, методичне забезпечення організації громадянського виховання в освітніх закладах І-ІІІ ступенів акредитації.

Дане дослідження не вичерпує всіх проблем. Подальших наукових пошуків вимагають визначення ролі і місця вчителя в системі факторів впливу на формування громадянськості, тенденцій формування громадянина в різних освітніх системах та ін.

Основний зміст і результати дослідження відображено в таких публікаціях:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Нікітіна Н.П. Розвиток творчої особистості в умовах ліцею. Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. Випуск ХІХ./ За загальною редакцією В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2003. – 370с. – С.181-184.

2. Нікітіна Н.П. Взаємозв’язок навчання і виховання (історико-педагогічний аспект). Педагогічні умови професійного становлення учнівської молоді: Зб. наук. пр. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. – Харків-Луганськ: Стиль Издат, 2003. – 218с. – С.110-115.

3. Нікітіна Н.П. Навчання як засіб формування громадянської свідомості у старшокласників. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. – Харків: ХДПУ, 2003. – Вип.19. – 184с. – С.113-117.

4. Нікітіна Н.П. Громадянська позиція особистості в системі громадянського виховання. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. /ХДПУ ім. Г.С.Сковороди – Харків: Видавець Г.С.Прокопенко, 2004. – Вип.21. – 220с. – С.156-161.

5. Нікітіна Н.П. Формуємо громадянську позицію – експеримент у педагогічному ліцеї // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. Випуск ХХVIII./ За загальною редакцією В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2005. – 190с. – C.126-130.

6. Нікітіна Н.П. Історико-педагогічний досвід як фактор формування громадянина // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. – Харків: ХНПУ, 2005. – Вип.23. – С.93-96.

7. Нікітіна Н.П. Педагогічний ліцей – освітньо-виховне середовище для формування громадянської позиції // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. Випуск ХХХ / За загальною ред. В.І. Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2005. – 198 с. – С.164-169.

Матеріали і тези конференцій:

8. Нікітіна Н.П. Позиція особистості в системі громадянських чеснот. Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу’ 2004”. Том 41. Методичні основи виховного процесу. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – 64с. – С.32-34.

9. Нікітіна Н.П. Проблеми формування громадянської позиції учнівської молоді. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта’ 2005”. Том 44. Історія держави та права. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – 72с. – С.43-45.

АНОТАЦІЇ

Нікітіна Н.П. Формування громадянської позиції учнів у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2007.

Дисертаційна праця становить теоретично-експериментальне дослідження проблем формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею в навчально-виховному процесі.

На основі теоретичних джерел розглянуто сутність громадянської позиції, її складові, показники їх сформованості, визначено її місце в системі цінностей педагогічної діяльності, обґрунтовано і схарактеризовано технологію формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею (мотиваційно-цільового, діагностичного, когнітивного, процесуального контрольно-корегуючого компонентів).

Виявлено і перевірено в ході дослідженню такі педагогічні умови: організація доцільної педагогічної взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу, урахування реальних умов життєдіяльності освітньої установи, сприяння самоврядуванню в педагогічному ліцеї як школі демократії.

Доведено, що технологічна організація навчально-виховного процесу з урахуванням певних умов, дала можливість прослідкувати динаміку формування громадянської позиції учнів педагогічного ліцею від потенційної до реалізованої, від ситуативної до інтегративної якості, а також встановити рівні її сформованості.

Ключові слова: старшокласники, громадянська позиція, педагогічний ліцей, навчально-виховний процес, технологія, педагогічні умови.

Никитина Н.П. Формирование гражданской позиции учащихся в учебно-воспитательном процессе педагогического лицея. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2007.

Диссертационная работа содержит теоретико-экспериментальное исследование проблем формирования гражданской позиции учащихся педагогического лицея в учебно-воспитательном процессе.

На основе теоретических источников рассмотрены сущность гражданской позиции, её составляющие, показатели их сформированности, определено её место в системе ценностей педагогической деятельности, доказано и охарактеризовано технологию формирования гражданской позиции учащихся педагогического лицея, которая предусматривает определение мотивационно-целевого, диагностического, когнитивного, процессуального, контрольно-корректирующего компонентов.

Гражданская позиция, как свидетельствует проведенное исследование, проявляется в способности анализировать современные процессы и ситуации, выбирать адекватные формы и способы действий в непредвиденных ситуациях, ответственности за результаты собственной деятельности, последовательности и взвешенности собственной позиции, в стремлении не придерживаться установленных формулировок, в возможности проявить самостоятельность суждений и самостоятельность мышления, отстаивать собственные убеждения, в целеустремлённости, дисциплинированности, самостоятельности, настойчивости, характеризуется умениями практического характера, которые наблюдаются при исполнении поручений, которые проявляются, формируются в системе отношений в коллективе и выступают стимулами развития самооценки, самопознания, условиями самореализации, саморазвития, а также активными и конкретными действиями, поступками гражданской направленности.

Определены и проверены в ходе исследования педагогические условия (организация целесообразного педагогического взаимодействия субъектов учебно-воспитательного процесса, учёт реальных условий жизнедеятельности учебного заведения, содействие самоуправлению в педагогическом лицее как школе демократии).

Доказано, что технология организации учебно-воспитательного процесса с учётом соответствующих условий даёт возможность проследить динамику формирования гражданской позиции учащихся педагогического лицея от потенциальной до реализованной, от ситуационного до интегративного качества, а также установить уровни его сформированности.

Использованные в процессе экспериментальной работы интерактивные формы и методы формирования гражданской позиции учащихся педагогического лицея доказали целесообразность их использования также во время реализации политической, правовой, национальной, общекультурной, экономической и других составляющих гражданского воспитания учащейся молодёжи.

Эффективными для повышения интереса учащихся к общественной работе, создании условий для формирования проявления инициативы, самостоятельности, ответственности, демократизма, толерантности как основы гражданской позиции определены: гражданская направленность учебно-воспитательного процесса педагогического лицея с учётом педагогических принципов, включение учащихся в разнообразную образовательно-воспитательную деятельность, стимулирование учащихся к общественной работе и поступкам гражданской направленности.

Ключевые слова: старшеклассники, гражданская позиция, педагогический лицей, учебно-воспитательный процесс, технология, педагогические условия.

Nikitina N.P. Formation of civic position with pupils of pedagogical lyceum in the education-upbringing process. – Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.07 – The theory and methodic of upbringing. – East-Ukrainian National University, Lugansk, 2007.

Dissertation presents some theoretic-experimental investigation of the problems of a civic position’ formation with pupils of pedagogical lyceum in the course of education-upbringing process.

The essence of a civic position, its component parts, indexes of its modeling was discovered; the place of a civic position in the system of values of pedagogical activity was defined; technology of a civic position’ formation and its motivation-purposeful, diagnostic, cognitive, processional, control-correctional components with pupils of pedagogical lyceum was grounded and characterized.

The following pedagogical conditions were revealed and checked in the course of investigation: organization of a suitable pedagogical interaction of subjects in the course of education-upbringing process with taking into account certain real conditions of vital activity of educational establishment, contributing to self-government at a pedagogical lyceum as a school of democracy.

It was proved that technological organization of education-upbringing process accompanied by certain conditions, gave an opportunity to trace the dynamics of civic position’ formation with pupils of pedagogical lyceum from potential position up to realized one, from situational quality up to integration one, as well as to establish the levels of its modeling.

Key words: senior schoolchildren, civic position, pedagogical lyceum, education-upbringing process, technology, pedagogical conditions.

Видавничий центр “Маторін”

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДЦ №74, видане Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України від 10.02.2004 р.

Підписано до друку 23.04.07.

Формат 6084 1/16. Ум. др. арк. 0,9.

Зам. № 0,9. Тираж 100 прим.

84116, м. Слов’янськ, вул. Г. Батюка, 19.

Тел./факс (06262) 3-20-99; тел. (0626) 66-53-56