НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Олефір Ірина Михайлівна

УДК 656.615.071.3

Управління стивідорною діяльністю

в морських торговельних портах

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка морського та річкового транспорту)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському національному морському університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Чекаловець Віктор Ігнатович,

Одеський національний морський університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки підприємства і підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Примачов Микола Тимофійович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,

провідний науковий співробітник відділу ринку транспортних послуг

кандидат економічних наук

Сотниченко Людмила Леонідівна,

Одеська національна морська академія

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри менеджменту та економіки морського транспорту

Захист дисертації відбудеться “23” листопада 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “10” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _____________ Н.Г. Ковальова

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Біля 90 % світової торгівлі здійснюється за участю морського транспорту. В процесі лібералізації світової торгівлі, інтернаціоналізації сфери виробництва і розподілу товарів, економічної інтеграції окремих країн і регіонів у системі морських перевезень спостерігаються радикальні зміни, що ведуть до формування організаційної, технологічної, комерційної, економічної і правової бази нового морського транспортного комплексу, в якому морські торговельні порти мають відіграти одну з важливіших ролей.

Зміни в портовій діяльності, що обумовлені об’єктивними процесами у розвитку світової торгівлі та загостренням конкурентної боротьби між портами, потребують суттєвих змін у поняттях і традиціях, що склалися у діяльності морських торговельних портів у попередні роки.

Тенденції у розвитку портового господарства, поява нових функцій морських торговельних портів в Україні вивчаються в основному в цілому по портовому господарству країни і портам, як складному комплексу підприємств портової діяльності.

Серед найбільш відомих учених, які вивчають проблеми функціонування і розвитку портів України, необхідно відзначити Б.В. Буркинського, М.І. Котлубая, В.О. Дергачова, Г.С. Махуренка, М.Я. Постана, В.І. Чекаловця, М.Т. Примачова, А.Л. Колодіна, О.М. Кібік, О.М. Котлубая, Л.Д. Ветренка, В.З. Ананьїну, А.В. Степанця, Р.В. Дерябіна. Але в наукових працях названих учених, як і в інших роботах, зовсім не розглядаються економічні питання функціонування підприємств внутрішньопортової діяльності, включаючи ті, що виконують основний вид діяльності в портах – стивідорні операції. Зараз немає навіть науково обгрунтованих понять „стивідорна діяльність”, „стивідорні операції”.

В економіці морського транспорту діяльність основних підрозділів порту в ринкових умовах опинилася поза увагою дослідників, що не може не впливати на рівень ефективності їх функціонування і розвитку. Це в кінцевому рахунку може призвести до значних втрат портового господарства країни у конкурентній боротьбі як на регіональному Чорноморсько-Азовському, так і європейському ринках портової продукції, робіт і послуг.

Перелічене свідчить, що тема дисертації є актуальною і своєчасною для економіки морських торговельних портів України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в межах науково-дослідних тем „Розробити теоретичні основи функціонування морського транспорту України в ринкових умовах” (номер держреєстрації 0101U001486), „Методологічні засади функціонування морського транспорту України в ринкових умовах” (номер держреєстрації 0106U003475), які розроблялися на кафедрі „Економіка підприємства і підприємництво” відповідно до планів науково-дослідних робіт Одеського національного морського університету, а також госпрозрахункової науково-дослідної теми „Удосконалення системи економічного аналізу Маріупольського державного морського торговельного порту” (номер держреєстрації 0105U004975), яка виконувалась за замовленнями відповідного морського торговельного порту. У названих темах автор дисертації була виконавцем розділів, що присвячені діяльності портових підприємств. Ці теми мають безпосередній зв’язок з Комплексною програмою підтвердження України як транзитної держави на 2002-2010 роки, Програмою соціально-економічного розвитку морських торговельних портів до 2010 року та Концепцією розвитку дорожньо-транспортного комплексу України до 2020 року.

Мета і задачі дисертаційної роботи. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення процесу розвитку стивідорної діяльності в морських торговельних портах і розробка в концептуальному вигляді основних організаційно-методичних засад роботи стивідорних компаній в ринкових умовах.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано та розв’язуються такі основні задачі:

· обґрунтувати транспортно-економічну характеристику морського торговельного порту з урахуванням реалій розвитку світового портового господарства;

· вивчити питання еволюції та ролі стивідорної діяльності в процесі функціонування морських торговельних портів;

· розкрити сутність і економічний зміст понять „стивідорна діяльність” і „стивідорні операції”;

· виконати аналіз процесу розвитку організаційно-правових форм організації стивідорної діяльністі;

· обґрунтувати принципи і методичні положення щодо управління і планування стивідорної діяльності;

· сформувати методичні основи контролю і обліку стивідорної діяльності;

· визначити джерела економічної ефективності удосконалення управління стивідорною діяльністю і розробити модель процесу її оцінки;

· обґрунтувати організаційно-методичні основи формування моделі процесу оцінки ефективності стивідорної діяльності.

Об’єкт дослідження – процес управління стивідорною діяльністю в морських торговельних портах в ринкових умовах господарювання.

Предмет дослідження - теоретичні та організаційно-методичні засади управління стивідорною діяльністю в морських торговельних портах.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є об’єктивні економічні закони, наукові праці українських та іноземних учених в сфері управління перевантажувальними роботами в морських торговельних портах. Як фактографічний матеріал використовувався досвід функціонування торговельних портів України і міжнародний досвід реформування портового господарства. Під час дослідження окремих питань використовувалися теоретичні та емпіричні методи наукового дослідження, такі як порівняння (дослідження поняття „стивідорна діяльність” в різних країнах світу), абстрагування (розкриття змісту удосконалених понять „стивідорна діяльність” і „стивідорні операції”), аналіз і синтез, індукція і дедукція (дослідження особливостей функціонування стивідорних компаній у світовій портовій системі та в Україні), аналогія (розробка методичних засад оцінки економічної ефективності управління стивідорною діяльністю), експертні оцінки (виявлення і кількісна оцінка чинників, які впливають на ефективність управління стивідорною діяльністю), побудова теорії (формування контролінгової концепції менеджменту стивідорного холдингу, удосконалення транспортно-економічної характеристики морського торговельного порту), методи регресійного аналізу (оцінка статистичної залежності виробничих і фінансових показників стивідорної компанії від різних чинників) та інші. При цьому перелічені й інші методи економічного дослідження, які використовувалися при розгляді окремих питань не ізольовано, а в комплексі.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше в Україні розроблено теоретичні та організаційно-методичні положення щодо формування системи управління ефективністю діяльності стивідорної компанії в умовах перехідного періоду розвитку економіки України від жорсткої централізації до ринкових відносин. В межах цього узагальненого результату автором отримано такі конкретні результати, які слід розглядати як його внесок у економічну науку:

вперше:

· на підставі комплексного аналізу розвитку портового господарства в державах з ринковою економікою сформульовано потенційні напрямки можливого розвитку портів України, враховуючи сучасні організаційно-правові особливості української економіки, що дозволяє сформувати цілісну концепцію удосконалення провідної функції морських торговельних портів;

· на підставі сполучення методу дедукції та принципу диалектичної єдності форми та змісту в роботі визначено ключові (системоутворюючі) поняття відносно приватизації порту та портової діяльності (концепції, форми та засоби приватизації), а також в дисертації приведено класифікацію цих понять;

· запропоновано організаційний механізм управління стивідорною діяльністю в морських торговельних портах України у вигляді стивідорного холдингу, який дозволить на сучасному рівні вирішувати проблеми, що пов’язані з переміщенням вантажів через українські порти;

· обґрунтовано контролінгову концепцію менеджменту стосовно стивідорного холдингу, що дозволить концентрувати і контролювати використання необхідних ресурсів з метою підвищення якості комплексу стивідорних операцій;

удосконалено:

· принципи планування стивідорної діяльності на підставі використання досвіду функціонування світового портового господарства, які полягають у поширеному викоростанню на практиці інтерактивного планування, орієнтованного на прогнозування майбутнього становища шляхом сумісного використання традиційних методів моделювання та методів експертної оцінки;

· методичні основи обліку і контролю стивідорної діяльності шляхом використання системи контролінгу, орієнтованного на процесний тип менеджменту, який отримав широке розповсюдження у світовій практиці, тому що дозволяє значно підвищити ступень організованності процесу управління та рівень погодженності управлінськіх рішень;

набуло подальшого розвитку:

· транспортно-економічна характеристика сучасного морського торговельного порту на підставі територіального принципу, яка дозволяє формулювати основні напрямки розвитку портів України з урахуванням особливостей української економіці;

· економічна характеристика понять „стивідорна діяльність” і „стивідорні операції” з урахуванням реалій діяльності українських портів в перехідний період до ринкової економіки;

· методичні основи оцінки економічної ефективності удосконалення управління стивідорною діяльністю, які полягають в оцінці рівня узгодженності та організованності менеджменту, а також у використанні показників та нормативних індексів.

Практичне значення одержаних результатів. Основний теоретичний і практичний результат дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше виконане дослідження за темою „Управління стивідорною діяльністю в морських торговельних портах” є внеском у галузь науки „Економіка морського транспорту”, як складової частини економічної науки.

Розроблені в дисертації окремі положення вже використовуються в стивідорних компаніях недержавної власності в Одеському морському торговельному порту (ТОВ „Олімпекс-Купе Інт.”, ТОВ ЗПК „Інзерноекспорт”), про що є відповідні документи (акти впровадження від 30.04.2007 р.).

Теоретичні результати дослідження використовуються в навчальному процесі Одеського національного морського університету при викладанні дисциплін „Економіка підприємств морського транспорту”, „Економіка портового господарства”, „Портовий маркетинг”, у курсовому та дипломному проектуванні (акт впровадження від 21 травня 2007 року).

Результати дисертаційного дослідження використовувалися в науково-дослідній роботі Одеського національного морського університету при виконанні госпрозрахункованих робіт, а також Південного наукового центру Транспортної академії України при виконанні науково-дослідної роботи на замовлення порту Маріуполь (акт впровадження від 30 квітня 2007 року).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення й ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок автора в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і окремі її результати доповідалися, обговорювалися і були схвалені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного морського університету (2002, 2004, 2007 р.р.), науково-практичній конференції керівного складу Іллічівського морського торговельного порту (2006 рік), Міжнародному Чорноморському транспортному форумі (2006 рік), першій міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні порти – проблеми і рішення” (Одеса, 2007 р.), в процесі ділової гри “Вибір основних напрямків розвитку Іллічівського морського торговельного порту (2007 р.), науково-практичній конференції Асоціації портів України і Асоціації юристів України “Державно-приватне партнерство: нові можливості для розвитку портів України” (Одеса, 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 1 стаття – у науковому журналі, 6 статей – у збірниках наукових праць, 2 статті – у матеріалах і тезах конференцій та 2 статті – в інших виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 165 найменувань, додатків. У роботі, загальний обсяг якої складає 205 сторінок комп’ютерного тексту, наведено 21 таблиця та 36 рисунків.

Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи

У вступі розглянуто актуальність і доцільність розробки наукової проблеми, сформульовано мету і задачі дослідження, висвітлюється зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, наведено методи дослідження, основні наукові результати роботи та рівень їх наукової новизни, визначено теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – „Місце і роль стивідорної діяльності у функціонуванні морських торговельних портів” – досліджується транспортно-економічна характеристика морських торговельних портів, розглядається еволюція місця і ролі стивідорної діяльності в їх господарчих функціях, з’ясовується економічний зміст понять „стивідорна діяльність” і „стивідорні операції”. Всі ці питання досліджуються на підставі історичного підходу, тобто аналізу попередніх наробок вітчизняних та іноземних учених у сфері розвитку портового господарства.

У вітчизняній літературі виявлено три основних точки зору на формулювання транспортно-економічної характеристики морських торговельних портів і визначення поняття „морський торговельний порт”. Умовно їх можна назвати економіко-організаційною, техніко-технологічною і абстрактно-віртуальною. Це свідчить про те, що сьогодні в українській економіці відсутнє усталене загальноприйняте поняття „морський торговельний порт”, без чого неможливо визначити стратегічні напрямки розвитку портового господарства країни, формувати необхідну нормативно-правову базу діяльності не тільки портів, але й багатьох елементів зовнішньої торгівлі. В дисертації доведено, що сучасний морський торговельний порт – це певна ділянка морського узбережжя з прилеглою до неї акваторією, на яких функціонує складна транспортно-виробнича система, до якої входять підприємства і організації різних форм власності, що забезпечують реалізацію комплексу адміністративних і комерційних функцій, які пов’язані з переміщенням товарів зовнішньої і внутрішньої торгівлі з сухопутних видів транспорту на морський та у зворотному напрямку, обслуговуванням пасажирів, морських суден та інших транспортних засобів, забезпеченням економічної, екологічної та інших видів безпеки держави, включаючи безпеку морського торговельного мореплавства.

Запропонована транспортно-економічна характеристика морського торговельного порту відзначається від усіх проаналізованих в дисертації тим, що вона:

· свідчить про складний характер діяльності порту, яка здійснюється великою кількістю підприємств і організацій різних форм власності, які надають різноманітні послуги вантажо- і судновласникам;

· звертає увагу на виконання портом численних функцій, які поділяються на функції державного контролю і комерційної діяльності;

· показує місце і роль портів в економічному житті країни та їх участь у міжнародному розподілі праці.

Така характеристика надає можливість забезпечити якісну розробку нормативно-правових документів, що пов’язані з діяльністю портового господарства країни, та визначити основні стратегічні напрямки розвитку портів України.

Серед робіт, які виконуються в порту під час переміщення вантажів, особливе місце займає стивідорна діяльність, від якої суттєво залежить не тільки фінансова стійкість, але й конкурентоспроможність товарів на різних ринках. В українських портах стивідорна діяльність входить до складу навантажувально-розвантажувальних робіт. В той же час в значній більшості портів світу роботи з переміщення вантажів з морського на сухопутні види транспорту і в зворотному напрямку чітко поділяються на дві групи – термінальні операції і стивідорні операції, які виконуються в багатьох випадках різними портовими компаніями. Стивідорні операції пов’язані з переміщенням вантажів з трюмів через борт судна на причал або у зворотному напрямку. Термінальні операції передбачають переміщення з причалів до сухопутних транспортних засобів або складу для тимчасового зберігання і у зворотному напрямку. Такий розподіл дозволяє чітко розмежувати відповідальність між портовими компаніями за терміни проходження вантажів через порт і підвищити ефективність портової діяльності.

Дослідження світового і вітчизняного досвіду здійснення перевантажувальних робіт дозволяє стверджувати, що стивідорна діяльність є частиною господарської діяльності порту в цілому. Її слід розглядати як діяльність суб’єктів господарювання, яка пов’язана з навантаженням-розвантаженням суден в межах трюм судна - кордон причалу і направлена на отримання доходу у грошовій або іншій формі, є регулярною, постійною і суттєвою, тобто це підприємницька діяльність, яка спрямована на отримання прибутку. Стивідорна діяльність включає виробничо-технологічну складову (стивідорні операції) і організаційно-економічну складову (управління стивідорними операціями – планування, організація, облік, контроль і стимулювання). Основою регулювання відносин між портом, перевізником, відправником і отримувачем вантажів є стивідорна діяльність, але економічні передумови функціонування і розвитку стивідорних компаній, які їх здійснюють, в Україні поки що не розроблені.

У другому розділі – „Організація і управління стивідорною діяльністю в морських торговельних портах” – розглядаються організаційно-правові форми управління стивідорними операціями, принципи і організація управління та планування стивідорних операцій, досліджуються методичні засади їх контролю та обліку.

У розвитку світової портової системи широке розповсюдження отримав процес реформування портової діяльності на основі залучення приватного капіталу у розвиток порту і, в першу чергу, його інфраструктури.

Питання приватизації портової діяльності розглядалися на Конференції ЮНКТАД 23.09.1998 р., де були прийняті рекомендації для портової влади і урядів стосовно приватизації. У відповідності до цих рекомендацій були визначені межі приватизації відносно портів і портової діяльності, в яких зазначається, що першою ознакою приватизації відносно портів є перехід суспільного права на активи порту до приватного сектору або залучення приватного капіталу до інвестування у портові інфраструктури.

На підставі аналізу альтернативних форм приватизації (всебічна приватизація, часткова приватизація, повна приватизація, неповна приватизація), способів приватизації (оренда, угода про концесію, угода про створення спільного підприємства, угода щодо купівлі-продажу активів порту, продаж активів порту через фондову біржу), а також приватизаційних засобів в роботі обґрунтовано інваріантну схему організаційно-правових форм стивідорної діяльності у сфері портового господарства України (рис. 1).

Проведені дослідження дають можливість зробити висновок, що стивідорна діяльність в Україні може здійснюватися у таких організаційно-правових формах: державне підприємство, колективне підприємство, приватне підприємство, господарче товариство (ТОВ, ЗАТ, ВАТ), підприємство, що засноване на власності об’єднання громадян, комунальне (муніципальне) підприємство. Ці організаційно-правові норми повністю відповідають п.1 ст.2 Закону України „Про підприємства”, а вибір їх залежить від конкретних економічних умов в тому або іншому портовому господарстві.

Сьогодні здійснення стивідорної діяльності в сфері функціонування портів діяльності слід розглядати як окремий вид виробничого підприємництва. Дослідження свідчить, що відмінною рисою стивідорних компаній в сучасних умовах є диверсифікація їх діяльності. Багато з них надають не тільки стивідорні послуги, але й агентські, експедиторські та навіть фрахтові послуги. В результаті такої диверсифікації стивідорні компанії перетворюються у корпоративні структури холдингового типу, менеджмент в яких здійснюється на чотирьох рівнях (рис. 2).

В сучасних умовах в управлінні таким холдингом використовується традиційний функціональний підхід, який має широке розповсюдження у сфері менеджменту, але він не орієнтує на досягнення необхідного результату. Основний його недолік полягає в тому, що він значною мірою орієнтований на вертикальний розподіл праці, що призводить до недостатньо ефективного використання горизонтальних зв’язків і відносин. В роботі обґрунтовується процесна господарська форма управління стивідорним холдингом (рис. 3).

В межах такого концептуального підходу у дисертації розглядаються питання процесного контролінгу та управлінського обліку. Процес прийняття управлінських рішень в межах стивідорного холдингу починається з моделювання ситуації, тобто з виявлення невідповідності певних параметрів стану холдингу плановим завданням і закінчується прийняттям і реалізацією рішень, які повинні цю невідповідність усунути. В центрі такого процесу знаходиться головний елемент – проблема. Під проблемою слід розуміти відхилення реального стану холдингу або його бізнес-одиниці від запланованого, тобто ефективним управлінським рішенням буде таке, яке відповідає таким умовам:

де - управлінське рішення,

- відхилення фактичного стану від запланованного .

Після того як проблема визначена, повинні розроблятися можливі варіанти її рішення. Ця задача відноситься до оптимізаційних. В дисертації наводиться приклад її формулювання і шляхи розв’язання стосовно перевантаження певної кількості вантажів на причалах холдингу.

Для такого підходу повинен бути управлінський облік, предметом якого є виробнича і комерційна діяльність стивідорного холдингу в цілому і його окремих бізнес-одиниць в процесі всього циклу управління. Об’єктами управлінського обліку є витрати (поточні та капітальні) і доходи холдингу, а також його окремих структурних підрозділів – центрів відповідальності (прибутку) та бізнес-процесів, що пов’язані з навантаженням-розвантаженням суден.

На різних рівнях управління управлінський облік може відрізнятися навіть в межах однієї компанії. В дисертації розглянуті деякі особливості управлінського обліку на рівні вищого керівництва стивідорного холдингу, середньої ланки менеджерів та безпосередніх виконавців.

У третьому розділі – „Ефективність удосконалення управління стивідорною діяльністю” – розглядаються джерела ефективності та моделювання процесу оцінки ефективності, а також організаційно-методичні основи управління ефективністю стивідорної діяльністю.

Як багатогранне поняття ефективність процесу управління залежить від різних факторів. Ефективність управління в першу чергу виражає рівень використання ресурсного потенціалу компанії, в основі якого прихований синергетичний ефект організації управління. Оцінити його можна за допомогою коефіцієнта організованості менеджменту, тобто

де Y(ta) i Y (tb)- результат діяльності компанії відповідно у аналізуємому і базовому періодах спостереження;

Ind (m) - індекс ділової активності на ринку портових послуг за період спостереження, який розраховується за формулою:

де , результативний показник роботы -й стивідорної компанії на ринку (локальному, регіональному або українському) відповідно у аналізуємому і базисному періодах спостереження.

Характер синергетичного ефекту в управлінні стивідорною діяльністю залежить від значення коефіцієнту організованості менеджменту. При >1 він має організуючий характер, а при <1 - дезорганізуючий характер.

При оцінці рівня ефективності менеджменту слід виділяти системну і операційну ефективності. Системна ефективність визначається результатами взаємодії системи „стивідорна діяльність” із зовнішнім середовищем на підставі перетворення входів системи в її виходи. Вона значною мірою залежить від рівня узгодженності менеджменту для оцінки якого в роботі пропонується використовувати один з двох критеріїв:

1) коефіцієнт Спірмена :

де di - відхилення рангу, який відповідає думці генерального директора стивідорного холдингу, від рангу узагальненої думки виконавчих директорів стивідорних компаній відносно розв’язання i-тої стратегічної задачі або проблеми;

m – кількість представників топ-менеджменту;

n – кількість стратегічних задач, що пропонуються для оцінки генеральному директору і виконавчим директорам компаній, які входять до складу холдингу;

2) коефіцієнт згоди :

де ранг i-тої задачі (проблеми) розвитку холдингу відповідно думки генерального директора; i = 1,2... n; n – кількість аналізуємих задач (проблем) розвитку;

середній ранг i-тої задачі (проблеми) відповідно узагальненої думки виконавчих директорів холдингу; j=1,2...m; m – кількість представників топ-менеджменту, які брали участь в опитуванні;

середній ранг задач (проблем) без врахування думки генерального директора.

Між коефіцієнтом Спірмена і рівнем узгодженості експертів існує пряма залежність. Чим більше значення коефіцієнта, тим вище рівень згоди і навпаки. Слід вважати, що при ,0,7 рівень узгодженості менеджменту є достатньо високим і повна згода досягається при , = 1. В цій ситуації генеральний директор, впевнений у правильності обраного напрямку розвитку. При , <0,7 у першого керівника холдингу можуть з’явитися сумніви відносно правильності розв’язання розглядаємої задачі (проблеми), що може посприяти більш глибокому її розгляду.

Для управління системною ефективністю в роботі пропонується використовувати механізм сполучення методів регресійного аналізу і експертних оцінок.

Сполучення регресійних моделей з експертними оцінками слід розглядати як один з можливих варіантів удосконалення управління ефективністю розвитку стивідорного холдингу.

Виконані в дисертації експерименти з комбінованого моделювання доходів стивідорної компанії „Олімпекс-Купе Інт.”, в залежності від різного сполучення факторів, дозволили з’ясувати, що оптимальною моделлю для моніторингу доходів є прогнозна модель, в якій як незалежні перемінні виступають два фактори: попит на ринку стивідорних послуг на перевантаження навалочних і генеральних вантажів.

Отримані в роботі результати комбінованого моделювання свідчать, що середня похибка прогнозу розміру доходів на підставі двофакторної моделі склала 3,3 %, на підставі однофакторної, в якій за факторну ознаку був прийнятий загальний попит на стивідорні послуги, 28,8 %, а на підставі звичайної кореляційної моделі – 40,5 %.

На відміну від системної ефективності операційна ефективність значною мірою залежить від компетентності менеджерів у розв’язанні задачі раціонального розподілу ресурсів компанії в часі та просторі. Реалізується вона на технологічному рівні, коли підставою для прийняття управлінських рішень є величина неузгодженості між нормативним (плановим) і фактичним часом виконання технологічних операцій процесу обслуговування вантажу і судна в порту (рис. 4).

Ефективність управління на оперативному рівні полягає у тому, щоб забезпечити найбільш прийнятний рівень задоволення стивідорним обслугову-ванням Lev (t). Основними критеріями ефективності тут є час і якість виконання стивідорних операцій, тобто

де розмір відхилення від встановленого нормативу стивідорного обслуговування конкретного судна;

N (t) – кількість рекламацій з боку адміністрації судна до завантаження (розвантаження).

Основним джерелом ефективності управління стивідорними операціями є дотримання принципів пропорційності, безперервності, паралельності, примоточності та ритмічності.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення процесу розвитку стивідорної діяльності та виконана розробка основних організаційно-методичних засад управління нею в ринкових умовах, що дозволить підвищити ефективність основної виробничої діяльності морських торговельних портоів України.

Під час розв’язання цього наукового завдання отримані такі основні наукові та прикладні результати і рекомендації з наукового та практичного їх використання:

1. В дисертаційній роботі доведено, що світова портова система, включаючи портову діяльність в Україні, зазнає радикальних змін. Це вимагає необхідність перегляду багатьох традицій, принципів, понять, які склалися у попередні періоди функціонування морських торговельних портів і продовжують використовуватися в сучасних умовах.

2. В першу чергу необхідно дати нову транспортно-економічну характеристику морського торговельного порту. Виконане дослідження показує, що морський торговельний порт є територією з дотичною до неї акваторією, на яких здійснює діяльність велика кількість підприємств та організацій різного функціонального призначення і різних форм власності, які забезпечують переміщення товарів і пасажирів з морського на сухопутні види транспорту та у зворотньому напрямку. Ця характеристика забезпечує якісну розробку нормативно-правових документів, що пов’язані з діяльністю портового господарства України, та дозволяє визначити стратегічні напрямки розвитку портів України.

3. Дослідження еволюції стивідорних компаній ринкового типу дозволило автору виявити появу нової організаційно-правової форми підприємства в сфері стивідорної діяльності - стивідорних компаній холдингового типу. До стивідорної діяльності в цих компаніях додається експедиторська, агентська, фрахтова діяльністі. Така диверсифікація стивідорних компаній є дуже перспективною і дозволяє підвищувати ефективність їх функціонування і розвитку.

4. В дисертаційній роботі доведено, що стивідорна діяльність – це підприємницька діяльність з навантаження-розвантаження суден в межах трюм судна – кордон причалу, яка спрямована на отримання доходу у грошовій формі, і включає виробничо-технологічну складову (стивідорні операції) та організаційно-економічну складову (управління стивідорними операціями – планування, організація, облік, контроль і стимулювання).

5. Аналіз процесу розвитку організаційно-правових форм організації стивідорної діяльності дозволив встановити, що до них в умовах переходу портів України до ринкових відносин слід віднести державне підприємство, муніципальне підприємство, приватне підприємство і підприємство зі змішаною власністю. Вибір конкретної форми залежить від конкретних умов економічної діяльності, які склалися у тому чи в іншому порті та підготовленості органів управління і колективів підприємств портової діяльності до змін організаційно-правової форми.

6. В дисертації обгрунтовується положення, що серед функцій управління стивідорним холдингом на основні позицій виходять планування, організація, облік і контроль. При цьому слід надавати перевагу інтерактивному плануванню, яке передбачає, що майбутнє стивідорної компанії можна прогнозувати та якість таких прогнозів залежить від свідомих дій керівників, які приймають управлінські рішення. Саме інтерактивне планування є найкращим в ринкових умовах.

7. В дисертаційній роботі автором доведено, що в стивідорних холдингах найбільшу увагу необхідно приділяти управлінському обліку як на рівні холдингу в цілому, так і на рівні окремих бізнес-одиниць. Саме управлінський облік є основним інформаційним підґрунтям управління стивідорною діяльністю і підвищення рівня її ефективності.

8. Для посилення ролі функції контролю в дисертації доведена необхідність використовувати процесний контролінг, який у сукупності з управлінським обліком передбачає координацію як внутрішніх управлінських рішень між собою, так і зовнішнього і внутрішнього середовищ. Саме такий підхід забезпечить високий рівень продуктивності та ефективності стивідорної діяльності, тобто він повинен бути головним в управлінні стивідорним холдингом.

9. В дисертації доведено, що до основних показників системної ефективності менеджменту стивідорного холдингу слід відносити рівень його узгодженості та організованості. Для розрахунку рівня узгодженості рекомендується використовувати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, а для оцінки рівня організованості менеджменту слід використовувати індекси, які характеризують темпи розвитку стивідорного холдингу (індекс ділової активності, індекс ринкової активності, тощо).

Для моніторингу ефективності управління стивідорним холдингом необхідно використовувати системний та операційний контролінг, в рамках якого рекомендується використовувати для прогнозування основних показників сполучення методів регресійного аналізу та експертних оцінок. Такий підхід дозволить більш точно оцінювати рівень ефективності управління стивідорною діяльністю.

10. Теоретичні та організаційно-методичні основи управління стивідорною діяльністю, які розроблені в дисертації, дозволяють визначити шляхи подальшого дослідження основного виду підприємництва в портовій діяльності, а саме більш глибокому дослідженню повинні підлягати проблеми управлінського обліку, удосконалення процесного контролінгу та інтерактивного планування стивідорної діяльності.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Олефір І.М. Формирование принципов организации стивидорных операций // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 18. – Одеса, 2004. - С. 84–103.

2. Олефір І.М. Концептуальные направления развития сферы стивидорных услуг в морских торговых портах // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 15. – Одеса, 2003. - С. 89–103.

3. Олефір І.М. Формирование эффективной системы организации стивидорного обслуживания // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 16. – Одеса, 2003. - С. 113–131.

4. Чекаловець В.І., Олефір І.М., Пустовіт О.Г. Реструктуризація портового господарства України: проблеми, принципи та основні напрямки // Економіст. – №2. – 2004. – С. 42-45. Особистий внесок здобувача: формування основних напрямків реструктуризації управління перевантажувальними роботами в морських торговельних портах в період переходу до ринкових відносин;

5. Чекаловець В.І., Олефір І.М. Транспортно-экономическая характеристика морского торгового порта // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 13. – Одеса, 2002. - С. 42–53. Особистий внесок здобувача: обґрунтування нового підходу до формування поняття „морський торговельний порт”, що передбачає в першу чергу враховувати територіальний аспект.

6. Чекаловець В.І., Олефір І.М. Влияние стратегических направлений развития морских торговых портов на их транспортно-экономическую характеристику // Экономико-правовые аспекты развития транспортных систем: Зб. наук. праць. - №5. – Одесса, 2003. – С.145-152. Особистий внесок здобувача: розробка методичних засадів транспортно-економічної характеристики морського торговельного порту в ринкових умовах;

7. Олефір І.М. Эволюция места и роли стивидорных услуг в деятельности морских торговых портов // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - № 25. – Одесса, 2006. – С.10-24.

Тези доповідей

8. Олефир И.М. Развитие стивидорного бизнеса в морских торговых портах // Современные порты – проблемы и решения: Материалы первой международной научно-практической конференции. Одесса, 15-16 февраля 2007 г. – Одесса, 2007. – С. 15-17.

9. Чекаловец В.И., Олефир И.М. Транспортно-экономическая характеристика морского торгового порта и ее нормативно-правовое оформление // Государственно-частное партнерство: новые возможности для развития портов Украины: Материалы круглого стола Ассоциации юристов Украины и Ассоциации портов Украины. Одесса, 20 апреля 2007 г. – Одесса, 2007. – С. 5-7. Особистий внесок здобувача: формулювання нової транспортно-економічної характеристики торговельного порту.

Інші видання

10. Совершенствование управления морскими торговыми портами. Учебное пособие. Підрозділи 2.1 „Правовой статус и основные организационно-правовые форми взаимоотношений стивидорных компаний и портовых властей” і 2.2 „Основные функции и содержание работы стивидорных компаний”/Сост. Чекаловец В.И., Колодин А.Л., Меркт Е.В., Олефир И.М., Столяров Г.П. – Одесса: ОНМУ, 2002. – 142 с.: ил.

11. Чекаловец В.И., Крыжановский С.В., Олефир И.М. Морские порты в системе морехозяйственного комплекса Украины: предложения к стратегическим направлениям развития // Транспорт. – 2006. - № 50. – С.63-68. - № 51. – С. 60-67. Особистий внесок здобувача: обґрунтування процесу трансформації системи внутрішньопортового управління.

Олефір І.М. Управління стивідорною діяльністю у морських торговельних портах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка морського та річкового транспорту). – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. – Одеса, 2007.

В дисертаційному дослідженні розглядається місце і роль стивідорної діяльності морських торговельних портів у системі їх господарювання. Для цього аналізується транспортно-економічна характеристика сучасних портів, обґрунтовується на базі територіального принципу нове для України поняття „морський торговельний порт”.

Розроблені сучасні організаційно-правові форми управління, принципи організації, планування, основи обліку і контролю стивідорної діяльності.

Обґрунтовані методичні засади оцінки економічної ефективності удосконалення управління стивідорною діяльністю, проведено моделювання процесу розрахунків економічної ефективності управління цим ведучим видом підприємницької діяльності в портовій сфері та виконані необхідні розрахунки.

Ключові слова: морський торговельний порт, стивідорні операції, стивідорна діяльність, стивідорний холдинг, управління та планування, управлінський облік, контролінг, ефективність.

Олефир И.М. Управление стивидорной деятельностью в морских торговых портах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика морского и речного транспорта). – Институт проблем рынка и экономико-экологических иследований. – Одесса, 2007.

В диссертационном исследовании рассматривается место и роль стивидорной деятельности в морских торговых портах. Украина обладает портовым комплексом, который состоит из 19 морских торговых портов, трех рыбных портов и больше десяти промышленных и других перегрузочных комплексов, осуществляющих перегрузочные операции.

Рыночная трансформация экономики и распространение глобализационных процессов предполагает переход морских портов на качественно новый уровень. В первую очередь это касается их транспортно-экономической характеристики. В работе обосновывается положение, что порты не являются предприятиями. Порты – это территория и акватория, на которых функционирует комплекс предприятий и организаций различного функционального назначения и различных форм собственности, обеспечивающих перемещение товаров с морского на сухопутные виды транспорта и в обратном направлении.

В диссертации внимание уделяется экономической составляющей – планированию, организации, учету и контролю стивидорной деятельности. Исследуется развитие организационно-правовых форм управления стивидорной деятельностью и выявляется появление новой формы их организации – стивидорный холдинг, как результат диверсификации стивидорной деятельности.

Обосновывается необходимость использования в управлении стивидорной деятельностью методов интерактивного планирования, управленческого учета и процессного контроля.

В стивидорных холдингах необходимо большее внимание уделять управленческому учету, которые является основным информационным фундаментом управления стивидорной деятельностью.

Для усиления роли функции контроля в диссертации обосновывается необходимость использования процессного, а не функционального менеджмента.

В диссертации основное внимание уделяется эффективности управления стивидорной деятельностью, которая имеет два аспекта – экономический (системная эффективность) и организационный (операционная эффективность).

К первому относится уровень согласованности и организованности менеджмента для расчета которых рекомендуется использовать коэффициент ранговой корреляции Спирмена и индексы, которые характеризуют темпы развития стивидорного холдинга (индекс деловой активности, индекс рыночной активности и др.).

Для мониторинга эффективности управления стивидорным холдингом в работе рекомендуется использовать для прогнозирования основных показателей методы регрессионного анализа и экспертных оценок.

Ключевые слова: морской торговый порт, стивидорные операции, стивидорная деятельность, управление и планирование, стивидорный холдинг, управленческий учет, контроллинг, эффективность.

Olefir I. M. The management of stevedore activity in the sea trade ports. – The manuscript.

Thesis is intended for receiving of a scientific degree of the candidate of economic sciences by a specialty 08.00.04 - economy and management of the enterprises (economy of sea and river transport). – Institute of market problems and economic-ecological researches of Ukrainian National Academy of sciences. - Odessa, 2007.

The place and the role of the stevedore activity in the sea trade ports in the system of their managing are considered in dissertational research. For this purpose the transport economic characteristic of modern ports is analyzed in the dissertation. New notion to Ukraine, "sea trade port", is based on a territorial principle concept.

The modern organizational legal forms of the management, the principles of the organization, the planning and the bases of the account and control of the stevedore activity are worked out in the dissertation.

The methodical methods of an estimation of an economic efficiency of the improvement of the management of the stevedore activity were proved. The modeling process of the accounts of an economic efficiency of the management of this leading kind of enterprise activity in the port sphere was conducted and the necessary accounts were carried out.

Key words: sea trade port, stevedore operations, stevedore activity, stevedore holding, management and planning, the administrative account, controlling, efficiency.